Брестський мирний договір

Підготував учень 10-А класу Бруслік Антон

1. Приведенний документ було написано Олександром Севрюком,
дипломатом й громадянським діячем тих часів. Документ оповідає про
підписання, а конкретно завершення процесу підписання Брестського
Мирного договору від лиця одного з делегатів української сторони, що
відбувалось 6-9-го лютого. З тексту можна зрозуміти, що автор до подій
ставиться з певним хвилюванням й дивуванням такій “урочистості”, які
втілені в слова автора. Свідчить автор задля збереження ціх подій і
описання свого ставлення до всього того, що сталось, маючи особливу
позицію людини, яка в ціх подіях безпосередньо брала участь. Самі ці
події дуже важливі, оскільки саме на тодішніх перемовах було
встановлено, що віднині Україну признають держави Троїстого Союзу,
кордони затверджено, а сама Україна потрапляє в залежність до
Німеччини, щоб допомогти їй з продовольчими проблемами.

2. Особисто для мене цей документ дійсно важливий, оскільки засвідчує

не просто події, що відбулись в той час, а й ставлення до них людей, їх
тогочасні думки та погляди. Завдяки цьому джерелу ми здатні розуміти
думки делегатів УЦР, маємо змогу дізнатись про те, коли саме це
відбулось, хто брав участь, скільки підписів й на яких мовах було
поставлено: це цінна й важлива для історії інформація, яка особливо для
мене є дуже цікавою.

Завдання 1. Звіт від імені голови делегації в Брест-Литовську:

1) В перемовах брали участь делегати Німеччии, Туреччини, Болгарії,
Австро-Угорщини, УНР та РСФСР.

2) Суть перемовин полягала в тому, щоб покласти кінець війні на

Східному Фронті, вивести Росію з Війни. Нова влада Росії, РСФСР, прагнула
зберегти як найбільше територій за собою, в той час як представники
Троїстого Союзу намагались підім´яти під себе якомога більше земель.
Новоявлена республіка УНР прагнула визнання й затвердження своїх
кордонів.
3) Договір передбачав повне зупинення вогню на сході, примирення
РСФСР та держав Троїстого Союзу, утворення нових кордонів.

4) Згідно с укладенним договіром, Україна отримувала великі

перспективи на майбутнє. Не дивлячись на те, що вона перебувала в
досить таки залежному від Німеччини становищи, Україна отримала
захист й визнання, що вже було чималим поштовхом як для початку. В
УЦР з’являвся час на втілення своїх планів в життя під захистом
Німеччини. Нажаль, згідно з реальною історію, так чи інакче Центральна
Рада не змогла залишитись головною силою.

Завдання 2:
1) Позитивна теза: після переговорів український народ нарешті
отримав того, чого бажав - незалежності. Було утворено повноцінні,
признані іншими державами кордони, а також було отримано
визнання, що вже давало можливості для участі на політичній арені.
Україна отримувала захист від одної з найбільших сил у світі на той
момент, гарантію незалежності. Більшовики залишили територію
УНР й нарешті країна зазнала, так би мовити, “спокою”,
звільнившись від війн й нарешті повернувшись до розвитку.
2) Негативна теза: проте, не дивлячись на це, були й суттєві мінуси.
Україна хоч і отримувала визнання, проте була повністю залежна
від Німеччини в усіх сферах. Безпека країни трималась на німецьких
війсках, які в свою чергу ще й забезпечували зручні перевезення
продовольчих товарів. Україна, богата родючою землею, стала
таким собі місцем, де німці отримали змогу забезпечувати свою
армію їжею, завдаючи при цьому неприємностей для самих
українців. Були також перерізані шляхи й до зовнішньої політики,
оскільки Антанта тепер була зачинена для УНР, а як відомо, саме
країни Антанти стали переможцями. Франція й Великолбританія не
бачили сили в Україні, тому не визнали її, а через співпрацю з
Німеччиною ситуація стала ще гіршою.