Білет 11

1. Причини роздробленості Русі, феодальні усобиці

Роздробленість Русі та феодальні усобиці створили нестабільну політичну

ситуацію в регіоні, що визначало історію та розвиток подій на Київській Русі
протягом середньовіччя.

Причини:

● Розвиток удільних князів (місцевий сепаратизм): Виникнення системи

удільного володіння, де князі отримували володіння на правах спадкування,
призводило до виникнення місцевих сепаратних центрів влади та
стимулювало внутрішні конфлікти.
● Відсутність чіткого механізму спадкоємності князівської влади:
Відсутність чітких правил спадкоємності князівської влади призводила до
конфліктів між спадкоємцями та зміцнювала усобиці в середині родин
князів.
● Князівські усобиці: Боротьба за владу між різними князівствами та родами
сприяла політичній роздробленості, розпаду об'єднань та конфліктам між
українськими князівствами.
● Зміцнення вотчинної форми землеволодіння: Зміцнення системи
вотчинного ладу призводило до того, що князі концентрували владу та
володіння в своїх руках, поглиблюючи роздробленість.
● Великі простори держави: Великі території Київської Русі робили
управління складним завданням, а віддалені регіони могли мати власні
інтереси та амбіції.
● Етнічна неоднорідність населення Русі: Різноманіття етнічних груп та
культурних різниць призводило до труднощів у формуванні єдиної
політичної ідентичності та ускладнювало процес об'єднання.
● Зміна торгівельних шляхів: Зміна торговельних маршрутів призводила до
перерозподілу економічного впливу та може бути джерелом конфліктів між
різними регіонами.
● Постійне вторгнення кочовиків (половців): Стійкі загрози від кочовиків
створювали необхідність у постійній обороні та можливість використання
цієї загрози як політичного інструменту в іграх влади.
2. Радянсько-німецький договір 1939 року та його наслідки
 Пакт Молотова-Ріббентропа - договір між Німеччиною та СРСР, підписаний 23
серпня 1939 року. Цей договір мав значущий вплив на події перед початком
Другої світової війни.

Причини:

● Стратегічні інтереси: Обидві сторони мали власні стратегічні мотиви для

укладання договору. Гітлер хотів уникнути можливого вторгнення з боку
СРСР, давши собі можливість сконцентруватися на підкоренні заходу
Європи. Сталін хотів виграти час і відкласти конфлікт із Заходом,
отримавши гарантії своєї безпеки на сході.
● Міжнародна ізоляція: Обидві країни в той час стикалися з ізоляцією на
міжнародній арені. Німеччина вже виходила із Ліги Націй, а СРСР
відчувала тиск від Заходу. І тому обидві сторони бачили можливість
використати договір для налагодження своїх позицій.

Положення пакту:

1)Сторони зобов'язувались не вторгатися одна в іншу протягом 10 років.. Це

дозволяло обом країнам уникнути конфліктів із заходом та сходом Європи.

2) Пакт містив положення про нейтралітет у випадку, якщо одна зі сторін потрапить у
війну з третьою країною. Це означало, що кожна сторона не буде надавати допомогу
або підтримку проти іншої сторони у разі війни.

3) Зобовʼязання від обох сторін не брати участі в коаліціях держав, які виступають
проти СРСР та Німеччини

Був ще й таємний протокол, який встановив розмежування країн Східної Європи. До

зони впливу СРСР відійшли Латвія, Естонія, а також Фінляндія. Німеччина
задекларувала відсутність інтересу у Бессарабії на півдні.

Наслідки:

● Розділ Польщі: Найбільш відомим наслідком договору був розділ Польщі

між Німеччиною та СРСР. Це призвело до вторгнення обох країн у вересні
1939 року та початку Другої світової війни.
● Початок війни: Підписання договору розвʼязалю Гітлеру рукидля агресії в
Європі.
 ● Конфронтація між Німеччиною та СРСР: Незважаючи на домовленості,
конфлікт між Німеччиною та СРСР виявився неминучим. У 1941 році
Гітлер порушив договір, вторгнувшись в СРСР, розпочавши таким чином
великомасштабну війну на східному фронті.
● Міжнародна реакція: Підписання договору спричинило шок та обурення
великої частини світової громадськості, оскільки це стало підтвердженням
стратегічних мотивів обох тоталітарних режимів.

Радянсько-німецький договір мав суттєвий вплив на розвиток подій перед початком

Другої світової війни і визначив долі багатьох країн Центральної та Східної Європи.