Завдання №1

1) 1930 рік: Початок періоду індустріалізації та колективізації в СРСР. Внутрішні економічні та

соціальні зміни формували контекст зовнішньої політики.
2) 1933 рік: Встановлення дипломатичних відносин між СРСР і США. Підписання Рузвельтом та
Сталіним угоди про встановлення дипломатичних відносин та відкриття посольства в обох країнах.
3) 1934 рік: СРСР вступає до Ліги Націй. Це було спробою зміцнити міжнародний статус країни та
взяти участь у протистоянні національних інтересів.
4) 1936-1939 роки: Громадянська війна в Іспанії. СРСР висловлювала підтримку Лоялістам, що
вплинуло на її відносини з іншими країнами, зокрема з Німеччиною та Італією, які підтримували
Франко.
5) 1938 рік: Мюнхенська конференція. СРСР була виключена з конференції, що визначило
подальший розвиток подій у Європі та світі.
6) 1939 рік: Підписання Ріббентроп-Молотов пакту. Угода між СРСР та Німеччиною встановлювала
сфери впливу у східній Європі і сприяла початку Другої світової війни.

Завдання №2
Причини радянсько-німецького зближення:
1. Стратегічні обставини:
 СРСР та Німеччина відчували загрозу від агресивних планів нацистської
Німеччини і боялися ізоляції на міжнародній арені.
 Існувала обопільна неприязнь до Польщі, яка стала однією з ключових
територій конфлікту між сторонами.
2. Політичні мотивації:
 Це дозволило Сталіну виграти час для готування до можливої війни, одночасно
уникнувши конфлікту з Німеччиною.
 Німеччина також бачила вигоду у відкладенні конфлікту з СРСР, тим самим
забезпечуючи собі спокійний задній фронт у зоні інтересів.
3. Економічні інтереси:
 Німеччина мала інтерес до ресурсів та промисловості СРСР.
 Для СРСР угода з Німеччиною стала спробою отримати економічну допомогу та
нові технології.

Наслідки "Пакту Молотова-Ріббентропа":

1. Початок Другої світової війни:
 Зближення між СРСР та Німеччиною призвело до вторгнення нацистської
Німеччини в Польщу у вересні 1939 року, що вже за місяць призвело до початку
Другої світової війни.
2. Окупація територій:
 Угода передбачала поділ сфер впливу в Східній Європі, що призвело до окупації
та поділу територій Польщі, Балтійських країн та інших регіонів.
3. Зрада та агресія:
 Для багатьох радянців та комуністів у світі це угода була сприйнята як зрада
ідеалів комунізму, оскільки СРСР укладала угоду з фашистською диктатурою.
4. Фактор у підготовці до війни:
 З погляду СРСР, цей пакт дозволив підготуватися до можливого конфлікту,
зокрема, виробляти нову техніку та розташовувати війська.
 5. Розгортання "Кампанії Барбаросса":
 У 1941 році нацистська Німеччина порушила угоду, нападаючи на СРСР у рамках
"Кампанії Барбаросса", що визначило подальший хід війни на Східному фронті.
Завдання №3
Систему колективної відсічі агресорам у міжвоєнний період і під час Другої
світової війни не було створено з-за наступних причин:
 Виснаження після Першої світової війни: Країни відновлювали економіку та
уникали нових конфліктів.
 Недоліки Ліги Націй: Ліга Націй мала обмежену ефективність та недоліки в
системі колективної безпеки.
 Націоналістичні інтереси: Країни віддавали перевагу своїм інтересам перед
ідеєю колективної безпеки.
 Апріорні обмеження: Держави укладали двосторонні угоди та мали власні
політичні інтереси, що ускладнювало створення єдиної системи безпеки.