Урок 25.

Назрівання Другої світової війни

Урок 26. Утворення вогнищ війни. Політика
«умиротворення» агресора.
(На наступному уроці буде перевірочна робота за уроками 25 -
26)

Розділ 5-6. Передумови Другої світової війни.

Друга світова війна.
 Епіграф:

Світ достатньо великий,

щоб задовольнити потреби
будь-якої людини,
але дуже малий,
щоб задовольнити
людську жадібність.
М.Ганді
Урок 25. Назрівання Другої
світової війни
 Подумайте
• Підберіть і запишіть у зошит факти, які
підтверджують, що Друга світова війна
назрівала
 25 березня 1919 р. у відомому «Документі з
Фонтебло» Д. Ллойд-Джордж писав
Ж.Клемансо і В.Вільсону:

«Ви можете позбавити Німеччину її колоній, довести

її армію до розмірів поліційної сили і її флот до рівня
флоту держави п’ятого рангу. Зрештою, це байдуже: Д. Ллойд-Джордж
якщо вона вважатиме мирний договір 1919 р.
несправедливим, вона знайде засоби помститися
переможцям…»
 1. Вплив світової економічної кризи на міжнародні відносини.
Економічна криза (1929-1933 рр.)
1) Загострила міжнародні відносини
2) Привела до виникнення двох вогнищ війни

Але: лише незначна кількість держав прагнули війни

Завдання: координація зусиль для її подолання.
1931 р. – США запропонувало мораторій на один рік з виплати боргів та репарацій.
1932 р. – рішення ліквідувати репараційні зобов'язання Німеччини.

Великобританія відмовилась від «золотого стандарту»

Спровокували митні та валютні війни

Дезорганізація торгівлі, поглиблення кризи

1933 – Лондон. Світова економічна конференція.

Зміст: стабілізація валют, розробка шляхів пожвавлення торгівлі

Наслідки:
- зросло економічне суперництво;
- зменшилася можливість чинити спільний опір перед загрозою війни.
2. Зовнішньополітичні пріоритети провідних країн світу
у міжвоєнний період
 США
1920 р. – повернення до політики
ізоляціонізму;
Франклін Делано Рузвельт 1933 р. – встановлення дипломатичних
відносин та початок економічного
співробітництва з СРСР;
1933 р. – політика «доброго сусіда» щодо
країн Латинської Америки – США
відмовилися від воєнного
втручання у справи країн регіону,
уклали з латиноамериканськими
країнами взаємовигідні торговельні
угоди;
1935 р. – ухвалення закону про нейтралітет.
 Велика Британія
- Виконувала роль стримувача французьких претензій
на лідерство на континенті

Ллойд Джордж Дві групи політиків

Союз з Францією та СРСР, Політика

послаблення Німеччини умиротворення агресора

Ллойд-Джордж
Чемберлен
Іден
Ентоні Іден
Черчілль Невілл Чемберлен

- Загострення англо-німецьких суперечностей: змагання у військовій сфері

(1934 р. – рішення британського уряду про збільшення впродовж 5 років
чисельності королівських військово-повітряних сил на 41 ескадрилью).

Ві́нстон Леонард
Спенсер-
 Франція
- наполягання у перші повоєнні роки на безумовному
виконанні Німеччиною Версальського договору;
- Створення військово-політичних «тилових» союзів, які
були направленні проти Німеччини;
1921, 1934 – союз з Польщею;
Едуард Даладьє
1920, 1921 – союз з Чехословаччиною, Румунією,
Королівством сербів, хорватів, словенів
(Мала Антанта);
1924 – встановлення дипломатичних відносин з
СРСР;
1932 – підписання пакту про ненапад з СРСР;
1934 – воєнно-політичний союз Греції, Румунії,
Югославії та Туреччини (Балканської Антанти);
- збереження колоніальних володінь в Африці.
 Італія
Бенітто Муссоліні
Дата Зміст
1923 - захоплення грецького о. Корфу;
Б. Муссоліні: 1924 - договір з Югославією;
«Ми маємо право на - встановлення дипломатичних відносин з СРСР;
1925 - формулювання загальних засад зовнішньої політики:
імперію» створення могутньої імперії;
1933 - Пакт 4-х. Зміст: за посередництво Італії та Англії
примирення Франції та Німеччини;
1935-1936 - захоплення колонії в Африці (Ефіопія);
1936 - вісь Берлін-Рим;
1937 - приєднання до Антикомінтернівського пакту, вихід з Ліги
націй;
1939 - «Сталевий пакт» з Японією
 СРСР
Сила Слабкість
- нарощення військової міці; - міжнародна ізоляція, однобічна оцінка
- відновлення народного господарства розстановки і співвідношення сил у
Йосип Віссаріонович світі;
- принцип переважання класових
Сталін інтересів над загальнолюдськими

S W

Т
O Т
O - намагання зіштовхнути між собою
капіталістичні країни;
- економічне співробітництво із США, - загострення боротьби між двома
Німеччиною системами;
- територіальні претензії до європейських
держав Загрози
Можливості Загрози
Можливості
 Німеччина
1932 р.- переговори з роззброєння. Наслідки: обіцяно рівноправність.

Шлях до світового панування:

1 крок: липень 1933 р. «Пакт згоди і співробітництва» між Англією,
Францією, Італією, Німеччиною.
Зміст: перегляд Версальської системи та
Адольф Гітлер юридичне закріплення рівності Німеччини
в озброєнні;
2 крок: 1937 р. Приєднання Австрії, населених німцями районів
Бельгії, Чехословаччини, Польщі, Литви.
3 крок: Розширення «життєвого простору» на Сході.
 Реалізація кроків:
Жовтень 1933 р. – вихід Німеччини з Ліги Націй;
1934 р. - спроба приєднати Австрію (невдала);
1935 р. - порушення Версальського договору: приєднання Саару;
запровадження загальної військової повинності;
формування армії (36 дивізій);
військово-морська угода з Великобританією: дозвіл на відновлення
воєнно-морського флоту та виготовлення підводних човнів;
Березень 1936 р. – німецькі війська ввійшли в Рейнську демілітаризовану зону;
6 вересня 1937 р. – переговори з Б. Муссоліні в Берліні – Гітлер отримав згоду на
аншлюс Австрії;
Листопад 1937 р. – рішення про форсовану підготовку до загарбання Австрії;
Лютий 1938 р. – угода про аншлюс між Німеччиною та Австрією.
 Словникова робота
Аншлюс – приєднання, об'єднання, анексія

Плесбіцит – всенародне голосування

з питання державної
приналежності певної території
або політичної долі держави
 Документ
Плесбіцит 10 квітня 1938 р.
Бланк плесбіциту 10 квітня 1938 р.:
«Чи згодний ти із возз’єднанням Австрії
з Німеччиною, що сталося 13 березня 1938 р.,
і чи голосуєш за список нашого лідера Адольфа
Гітлера?»
Над великим колом напис «Так», над маленьким –
«Ні».
«Так» відповіли 99,08% у Німеччині,
99,75 – в Австрії.
Австрія проголошувалась «німецькою землею».
 Документ
З виступу Н.Чемберлена по радіо 28 вересня 1938 р.:
«Невже нам дійсно доведеться йти в окопи й носити
протигази через сварку про розташовану так далеко від нас
країну, про яку ми навіть нічого не знаємо? Це було б просто
страшно, химерно, неймовірно! Суперечка зайшла так
далеко, що може розпочатися війна. Після бесіди з паном
Гітлером я дійшов висновку, що якщо буде потрібно, то має
виникнути необхідність для передання територій. Ви ж
знаєте, що я зробив усе, що можливо. Для розв’язання цієї
суперечки. Пан Гітлер запевнив мене, що Німеччина не має
більше ніяких територіальних претензій до Європи. Я
виступаю за мирне розв’язання суперечки. Я готовий утретє
поїхати до Німеччини, аби тільки від цього була користь».
 Документ
29—30 вересня відбулася Мюнхенська конференція
Гітлера, Муссоліні, Чемберлена й Даладьє з їхніми
міністрами. Чехословацька делегація в зал засідань була не
допущена. Сторони підписали основну угоду.
Мюнхенська угода про поділ Чехословаччини складалася
з головної частини, додатка й трьох декларацій про “міжнародні
комісії”, які мали остаточно визначити кордони ЧСР.
Основний зміст угоди:
а) Судетська область відділяється від Чехословаччини
й передається Німеччині з 1 по 10 жовтня;
б) все майно, в тому числі зброя, укріплення, особисті речі,
худоба, меблі громадян, має залишатися на місці;
в) Чехословаччина повинна задовольнити територіальні
претензії Польщі та Угорщини.
До яких безпосередніх наслідків привела Мюнхенська
конференція?
 Ві́нстон Че́рчилль прем’єр-міністр
Великобританії в інтерв’ю агентству
Рейтер:

«Розчленування Чехословаччини під англо-французьким

тиском означає повний відступ європейської демократії перед
загрозою застосування сили з боку фашистської Німеччини. Ця
капітуляція має характер катастрофи; вона аж ніяк не сприяє
зміцненню світу і забезпеченню безпеки Великобританії та
Франції. Навпаки, вона неминуче приведе обидві ці країни до
такого стану, коли вони зрештою позбавлені будуть усякої
можливості чинити опір».
 Домашнє завдання
 Опрацювати параграфи – § 31 – 34, презентацію 25