Передумови Другої світової

війни.
1. Міжнародні відносини у 1930-х рр.
У першій половині 1930-х рр.
навряд чи хто з тогочасних
політиків наважився б
стверджувати, що до кінця
десятиліття може спалахнути
нова, більш масштабна
світова війна.
На той час політиків
непокоїли питання, якими
зовнішньополітичними
кроками можливо хоча б
пом’якшити наслідки кризи,
яка загострила міжнародні
відносини.
США в системі міжнародних відносин
Напрямки зовнішньої політики
США
 утвердження зростаючого впливу США у світі;
 зміцнення економічних і політичних позицій на
Далекому Сході;
 розширення всебічного впливу в Латинській
Америці через позицію “доброго сусіда”. Уряд
США висунув на перший план не воєнну
інтервенцію, а методи фінансово-економічного
натиску і торгівлі;
 визнання СРСР і дипломатичні відносини з
ним, не зважаючи на політику несприйняття
комунізму;
 політика нейтралітету в міжнародних
відносинах;
 дії і заходи для відновлення військового
потенціалу Німеччини, аби не допустити
посилення впливу Франції у Європі.
Велика Британія та Франція у системі міжнародних
відносин
Зовнішньополітичні пріоритети

 утвердження політичного впливу в Європі;

 протистояння спробам Німеччини відновити
економічну, політичну та військову
могутність;
 активні дії у сфері захисту колоніальних
володінь;
 прагнення Франції через Малу Антанту
перешкодити “експорту комунізму” з СРСР у
Європу;
 прагнення відвести від себе воєнну загрозу
з боку Німеччини шляхом поступок та
таємної дипломатії.
СРСР в системі міжнародних відносин
Прояви зовнішньої політики

 нейтралітет і невтручання у будь-які

військові конфлікти;
 політичний нейтралітет щодо
Німеччини та Японії;
 участь у створенні системи
колективної безпеки в Європі;
 прагнення отримати максимальні
вигоди від наростаючого
протиборства між Німеччиною з
одного боку та Францією й Великою
Британією з іншого.
Італія в системі міжнародних відносин
У 1930-х рр. Італія перейшла
до відверто агресивної
зовнішньої політики
забезпечення “національного
розширення”. Реалізувати ці
плани вона збиралися через
загарбницькі війни.
Пріоритетним для
зовнішньої політики Італії
стало зміцнення стратегічного
союзу з Німеччиною.
Німеччина в системі міжнародних відносин
Зовнішня політика

 орієнтація на перегляд
та ліквідацію
Версальського договору;
 підтримка реакційних
режимів, об'єднання сил
агресії;
 агресивність,
спрямована на
розв'язання
Демонстрація військової сили нацистів широкомасштабної війни
за світове панування.
 2. Руйнування системи колективної
безпеки.
Шлях Гітлера до світового панування

перший етап другий етап третій етап четвертий

перегляд і об’єднання завоювання етап
ліквідація усіх німців в “життєвого світове
Версальсько- єдиній простору” на панування
Вашингтонської німецькій Сході
системи державі
 Кроки Німеччини з перегляду Версальського договору

 у жовтні 1933 р. на конференції з питань роззброєння Німеччина в

ультимативній формі вимагала скасувати військові статті
Версальського договору і надати їй “рівні права” на озброєння;
 у жовтні 1933 р. Німеччина вийшла з Ліги Націй, розв’язавши цим
самим руки для озброєнь і агресії;
 у лютому 1935 р. Гітлер оголосив про створення в Німеччині військової
авіації, що суперечило рішенням Версальського договору;
 у березні 1935 р. Гітлер, порушуючи статті Версальського договору,
запровадив загальну військову повинність. Було відновлено німецький
Генеральний штаб і створено 500-тисячну армію, яка була у 5 разів
більшою, ніж передбачалося мирним договором;
 у червні1935 р. укладено англо-німецьку морську угоду, яка відкрила
Німеччині шлях до збільшення тоннажу військово-морського флоту і
будівництва підводних човнів.
 Німеччина поступово
відновлювала військову
потужність і безкарно
ігнорувала територіальні
обмеження, передбачені
Версальським договором.

Визначений А.Гітлером шлях

передбачав не просто перегляд
Версальської системи, а й повну
ліквідацію та докорінні зміни
міжнародних відносин, що склалися.
Це був шлях до війни.
 3. «Вогнища війни»

Далекій Схід
Європа Африка

Китай Чехословаччина Эфіопія

Японія Німеччина Італія

 4. ВІСЬ «БЕРЛІН — РИМ — ТОКІО»
25 листопада 1936 р. - Антикомінтернівській пакт — договір між
Німеччиною та Японією, що оформив під прапором боротьби проти
Комінтерну блок цих держав для завоювання світового панування.
6 листопада 1937 р. До Антикомінтернівського блоку приєдналася Італія.
Міністр закордонних справ Чіано писав у своєму щоденнику: «Три нації
зобов’язалися піти одним і тим же шляхом, що, певно, приведе їх до війни,
до неминучої війни».
Травень 1939 р. – створено «Сталевий пакт» Німеччини та Італії, що
зобов’язував обидві країни в разі виникнення війни підтримувати одна одну.
27 вересня 1940 р. Було підписано військову угоду між Німеччиною,
Італією та Японією (Троїстий пакт).
20-24 листопада 1940 р. – до нього приєдналися Угорщина, Румунія та
Словаччина.
Висновки:
• виникло об’єднання трьох агресивних держав, яке отримало назву “вісь
Берлін — Рим — Токіо”;
• цей блок був небезпечним як для СРСР, так і для західних держав — США,
Франції, Великої Британії;
5. Задоволення територіальних
претензій Німеччини.
Наростивши на 1938 р.
військову могутність, Гітлер
приступив до переділу
кордноів з метою
приєднання до складу
Німеччини усіх населених
німцями країн.
Першою у списку стояла
Малюнок І.Сидорова Австрія – батьківщина
Гітлера.
 Перша у списку жертв
У ніч на 12 березня 1938 р.
німецькі війська, заздалегідь
зосереджені на кордоні,
увійшли в Австрію.
Захоплення цієї країни
обійшлося без жодного
пострілу.

Австрійці вітають німецькі

війська. 13 березня 1938 р.
 Проведений 10 квітня
1938 р. плебісцит
підтвердив аншлюс
Австрії.

Бланк плебісциту 10 квітня 1938 р.

Аншлюс –
(нім. Anschluss - об’єднання) -
політика “ненасильницького”
приєднання земель, заселених
німцями чи переважно німцями, яку
проводила Німеччина після приходу
до влади нацистів.
 13 квітня був опублікований
закон “Про возз'єднання
Австрії з Німецькою імперією”,
згідно з яким Австрія
оголошувалася “однією із
земель Німецької імперії” і
відтепер стала називатися
“Остмарк”.

Німецькі й австрійські
прикордонники демонтують
шлагбаум на кордоні. 1938 р.
 Трагедія Чехословаччини
30 Мюнхенська угода
вересня
1938 р.
 Судетська область відділяється від
Чехословацької республіки й передається
Німеччині з 1 по 10 жовтня з усім майном, у
тому числі озброєнням, укріпленнями,
особистими речами, худобою, меблями
громадян, працюючими промисловими
підприємствами;
 Чехословацька республіка повинна
Під час підписання задовольнити територіальні претензії Польщі
Мюнхенської угоди. 30 та Угорщини.
вересня 1938 р.
Гітлер отримав індустріальні райони
Чехословаччини з металургійними та хімічними
заводами, а Чехословаччина, втративши
прикордонні укріплення, опинилася роззброєною
перед загрозою агресії.
 Ліквідація Чехословацької держави

15 березня 1939 р. німецькі

війська без всякого опору
окупували Чехію й Моравію.
Словаччина була
проголошена незалежною, а
Угорщина захопила всю
Карпатську Україну.

А.Гітлер у Празі. 15 березня 1939 р.

 У Мюнхені був зроблений
один з головних кроків на
шляху до розвязання Другої
світової війни.
Над Версальсько-
Вашингтонською системою
нависла реальна загроза.
 Втрачені можливості
В середині 1930-х рр. ще були реальні
можливості для створення системи
колективної безпеки.
Але через особливу позицію деяких
країн така можливість була упущена.
Колективна відсіч агресорам не
виключала застосування сили проти них.
Розуміння взаємозв'язку і
взаємозалежності подій у світі не було в
той час характерним для суспільної
свідомості.

Кириченко В.А.
6. Політика “умиротворення” агресора»

Логічним продовженням
зриву створення системи
колективної безпеки стала
політика “умиротворення”,
якої дотримувались правлячі
кола Великої Британії та
Франції.
Політика умиротворення –
поступки державі-агресору заради компромісів, на які
йде країна, щоб утримати ворога від порушення миру
або застосування крайніх заходів.
 Політика «умиротворення агресора»
причини
 протиріччя між Францією та Великою
Британією з питань лідерства у Європі;
 зосередження громадськості Англії та
Франції на внутрішніх проблемах,
породжених економічною кризою 1930-х
рр.;
 стійкі пацифістські настрої у переважаючої
більшості населення Англії та Франції через
боязнь повторення жахів світової війни;
 підтримка “приниженої Німеччини”
суспільною думкою західних країн;
 недооцінка лідерами західних держав
А.Гітлера;
 повне усунення США від втручання у
європейські справи.
наслідки
 перетворення Німеччини у
наймогутнішу державу Європи;
 Гітлер та його оточення повірили
у власну безкарність;
 усі малі країни пересвідчилися у
тому, що ні Ліга Націй, ні Франція
з Великою Британією не
забезпечать їхню безпеку перед
загрозою фашистської агресії;
 крах політики колективної
безпеки;
 формування тенденції до
зближення Німеччини та
Радянського Союзу;
 наближення початку Другої
світової війни.
Дякую за увагу!