Конституція України є Законом найвищої юридичної сили.

Закони і інші нормативно-правові

акти повинні відповідати Конституції. Конституція є законом прямої дії.(ст. 8 Конституції
України). В зазначених тезах узагальнений зміст верховенство права, яке забезпечується
шляхом встановлення юридичної сили норм Конституції, зокрема щодо прав людини і
громадянина, як домінуючими над змістом інших законів і нормативно-правових актів
(постанов уряду, наказів міністерств). Тобто, якщо норма закону чи нормативно-правового
акту суперечить нормі Конституції України, для правильного правозастосування слід
використовувати норму Конституції.

Наголошую, що згідно Статті 9 Конституції України Чинні міжнародні договори, згода на

обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного
законодавства України.
Укладення міжнародних договорів, які суперечать Конституції України, можливе лише після
внесення відповідних змін до Конституції України.
Спираючись з 1-ї по 13-ту статтю «Загальної декларації прав людини» прийнятою
Генеральною Асамблеєю ООН., а саме Стаття 13:
1. Кожна людина має право вільно пересуватися і обирати собі місце проживання у межах
кожної держави.
2. Кожна людина має право покинути будь-яку країну, включаючи й свою власну, і
повертатися у свою країну.
Згідно Конституції України Стаття 33. Кожному, хто на законних підставах перебуває на
території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право
вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються ЗАКОНОМ!
Громадянин України не може бути позбавлений права в будь-який час повернутися в Україну.

Спираючись, на абз. 2 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та

мобілізацію» зазначено, що призову на військову службу під час мобілізації, на особливий
період не підлягають здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та
вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або
дуальною формами здобуття освіти.
Згідно з відповіддю: Державної прикордонної служби України від 17.03.2022 р. "Про порядок
організації виїзду за кордон на період дії правового режиму воєнного стану" №23-6855/0/6-22-
Вих.
Витяг із зазначеного Листа:
«Обмеження щодо заборони на період дії правового режиму воєнного стану виїзду за межі
України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років не застосовуються до осіб:
… .9) здобувачів фахової передвищої та вищої освіти, асистентів-стажистів, аспірантів та
докторантів, які навчаються за кордоном за денною або дуальною формами здобуття освіти
(студенти, слухачі). Підтверджуючими документами можуть бути: довідки про відстрочку,
видані військкоматами про тимчасову непридатність (від 1 до 6 місяців) до військової
служби…».

Обмежити Права та Свободи Людини згідно Конституції України та Офіційно прийнятих та

ратифікованих Міжнародних договорів можна ТІЛЬКИ на підставі ЗАКОНУ та ст.64 КУ, та
ОФІЦІЙНОГО ЗАТВЕРДЖЕННЯ ДОКУМЕНТАЦІЇ Великою Державною Гербовою Печаткою
України.
Відповідно до ст.60 КУ – Ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи
накази. За віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу настає юридична
відповідальність.
Згідно ст.41 Кримінального Кодексу України п.2 Наказ або розпорядження є законними, якщо
вони віддані відповідною особою в належному порядку та в межах її повноважень і за змістом
не суперечать чинному законодавству та не пов'язані з порушенням конституційних прав та
свобод людини і громадянина; п.4 Особа, що виконала явно кримінально протиправний наказ
або розпорядження, за діяння, вчинені з метою виконання такого наказу або розпорядження,
підлягає кримінальній відповідальності на загальних підставах.

Згідно рішення Конституційного Суду України м. Київ 28 серпня 2020 року № 10-р/2020
Справа № 1-14/2020(230/20)
3.2. Конституційний Суд України зазначає, що згідно зі статтею 64 Конституції України
конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків,
передбачених Конституцією України; в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть
встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень; не
можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52,
55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 Конституції України.
Конституційний Суд України наголошує, що обмеження конституційних прав і свобод людини і
громадянина є можливим у випадках, визначених Конституцією України. Таке обмеження
може встановлюватися ВИКЛЮЧНО ЗАКОНОМ - актом, ухваленим Верховною Радою
України як єдиним органом законодавчої влади в Україні.
Встановлення такого обмеження підзаконним актом суперечить статтям 1, 3, 6, 8, 19, 64
Конституції України.

НАГОЛОШУЮ, що в Указі Президента від 24 лютого 2022 року № 64/2022

3. У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму
воєнного стану, МОЖУТЬ обмежуватися конституційні права і свободи людини і
громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також
вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі,
що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового
режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про
правовий режим воєнного стану".
Тобто МОЖЛИВІСТЬ обмеження, НЕ Є забороною.
А ВВЕЛИСЯ ТИМЧАСОВІ ОБМЕЖЕННЯ ЛИШЕ ДЛЯ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ!
В Указі Президента було запропоновано Верховній Раді України в законний спосіб
затвердити тимчасові Обмеження Прав та Свобод Людей на підставі ст.64 КУ, а саме,
введення Військового стану затвердженим підписом та Великою Державною Печаткою
України, та прописати в Законі відповідний пункт, яким би регулювалась відповідна заборона
на виїзд Людей, Громадян та інших осіб без громадянства на виїзд з країни.
Отже, даною можливістю Верховна Рада не скористалася та в Закон України про введення
військового стану, відповідний пункт про заборону на виїзд, НЕ ВНЕСЛА!
Тому, в самому Законі, такі обмеження відсутні! А Указ Президента, має відношення лише до
уповноважених та службових осіб, а не до Людей які користуються Конституцією та Законами
України.

Також, Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text та Указ Президента «Про загальну
мобілізацію» №69/2022 https://www.president.gov.ua/documents/692022-41413 НЕ містять
жодної заборони чи обмеження, або будь-якої згадки про заборону виїзду Людям,
Громадянам України та іншим особам за кордон.

«Правила перетинання державного кордону громадянами України», затверджені постановою

Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57 Пункти 2-1, 2-2, 2-3, 2-6, Правил перетинання
державного кордону громадянами України НЕ МІСТЯТЬ ЗАБОРОНУ, а лише вказують на
перелік додаткових документів, як підстави для перетину кордону ЯКІ ПОВИННІ
ВІДПОВІДАТИ ЗАКОНУ.

Постанова КСУ від 28 грудня 2014 року № 76‒VIII від 22 травня 2018 року № 5-р/2018 (абзаци
сьомий – десятий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини)
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами
України визначаються права і свободи людини, гарантії цих прав і свобод; відповідно до
пункту 18 цієї ж статті виключно законами України визначається правовий режим державного
кордону. Але, визначаючи їх, законодавець може лише розширювати, а не звужувати, зміст
конституційних прав і свобод та встановлювати механізми їх здійснення.
Отже, положення частини третьої статті 22 Конституції України необхідно розуміти так, що
при ухваленні нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається
звуження змісту та обсягу існуючих конституційних прав і свобод людини, якщо таке звуження
призводить до порушення їх сутності.
Також, Закон України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України»
Стаття 1. Право громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну Громадянин України має
право виїхати з України, крім випадків, передбачених цим Законом, та в'їхати в Україну.
На громадян України, які звернулися з клопотанням про виїзд з України, поширюються усі
положення чинного законодавства, вони користуються всіма правами і несуть встановлені
законом обов'язки. За громадянами України зберігаються на її території майно, кошти, цінні
папери та інші цінності, що належать їм на праві приватної власності. Будь-яке обмеження їх
громадянських, політичних, соціальних, економічних та інших прав не допускається.
Порядок в'їзду до іноземної держави регулюється законодавством відповідної держави.
Громадянин України ні за яких підстав не може бути обмежений у праві на в'їзд в Україну.
Стаття 2. Документи, що дають право громадянину України на виїзд з України і в’їзд в Україну
Документами, що дають право громадянину України на виїзд з України і в’їзд в Україну, є:
- паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
- дипломатичний паспорт України;
- службовий паспорт України;
- посвідчення особи моряка;
- посвідчення члена екіпажу;
- посвідчення особи на повернення в Україну (дає право на в’їзд в Україну).
У передбачених міжнародними договорами України випадках замість документів, зазначених
у частині першій цієї статті, для виїзду з України і в’їзду в Україну можуть використовуватися
інші документи.
{Стаття 2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1742-IV від 03.06.2004; в редакції Закону
№ 1474-VIII від 14.07.2016}
Офіційно СТВЕРДЖУЮ, що згідно ст.6 «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну
громадян України» Не маю жодних обмежень, правопорушень, заборгованостей та інших
підстав для заборон виїзду.
Також, згідно ст. 6 частина 10 цього ж Закону - Тимчасове обмеження права громадянина
України на виїзд з України у випадках, передбачених частинами першою та шостою цієї
статті, запроваджується в порядку, передбаченому законодавством. У разі запровадження
такого обмеження орган, що його запровадив, в одноденний строк повідомляє про це
громадянина України, стосовно якого запроваджено обмеження, та центральний орган
виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
НАГОЛОШУЮ, що жодний Орган Законодавчої Влади не повідомив мені, про будь яке
ЗАКОННЕ ОБМЕЖЕННЯ прав та свобод Людини, або будь-яких інших обмежень,
що до заборони виїзду мене за кордон!
Я пред'явив співробітникам Державної прикордонної служби України у межах проведення
прикордонного контролю такі документи: паспорт громадянина України для виїзду за кордон
та студентську візу №103009911 видану Генеральним Консульством Республiки Польща у
Львові; Рішення Ректора Вищої школи підприємництва і адміністрації в Любліні про
зарахування на навчання денної форми; Довідка про прийняття іноземця на стаціонарне
навчання видана Вищою школою підприємництва і адміністрації в Любліні; приписне
посвідчення №2600 від 30.03.2020 р. Видане Начальником Першого відділу Луцького РТЦК та
соціальної підтримки міста Горохів та підписано підполковниеом В. Дроздом , в якому
зазначено, що мені надано відстрочку від мобілізації.

Також, мною було подано довідку Луцького районного територіального центру

комплектування та соціальної підтримки міста Горохів №18 від 01.09.2022 року для виїзду за
кордон здобувачів фахової передвищої та вищої освіти, асистентів-стажистів, аспірантів, які
навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти, згідно якої я маю відстрочку
від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та заперечень щодо
мого виїзду з України в установленому порядку для продовження навчання за кордоном
немає.

У зв'язку з усім вище наведеним ВИМАГАЮ розглянути моє звернення у встановленому

законодавством порядку і зобов'язати працівників Державної прикордонної служби
дотримуватися норм чинного законодавства, а саме - здійснити індивідуальний пропуск через
державний кордон України згідно вказаних вище документів.