МАН ЕКО

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ

ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
(КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ)
КИЇВСЬКЕ ТЕРИТОРІАЛЬНЕ ВІДДІЛЕННЯ МАЛОЇ АКАДЕМІЇ НАУК
УКРАЇНИ
(КИЇВСЬКА МАЛА АКАДЕМІЯ НАУК)
Відділення: екології та аграрних наук

Секція: зоологія, ботаніка
Базова дисципліна: біологія
Вплив шкідливих факторів зовнішнього середовища на розвиток курячих яєць.
Роботу виконав:
Лучицький Антон Віталійович
Учень 8 класу
Гімназії біотехнологій №177
Солом’янського району
Контактний телефон: 096-011-44-85
Адреса ел. пошти:antonluchytsky93@gmail.com
Педагогічний керівник: Ткач Надія Борисівна
вчитель біології вищої категорії
КИЇВ – 2020
Вплив шкідливих факторів зовнішнього середовища на розвиток курячих яєць.
Автор дослідження: слухач МАН Лучицький Антон Віталійович, учень 8-Б класу
гімназії біотехнології №177, Солом’янського району, педагогічний керівник –
вчитель-методист гімназії біотехнологій №177, вчитель вищої категорії Ткач Надія
Борисівна, науковий керівник –
«ТИ» знаєш, чим твої діти дихають, але ти не усвідомлюєш, яку шкоду
це завдає. Ти цього не знаєш, поки цього з тобою не трапиться», — це слова
мешканки південного Лондона Розамунд Кіссі-Дебра, мати дев’ятирічної Елли.
Дівчинка померла у 2013-му від гострої респіраторної недостатності та важкої
астми.
Щороку по всій країні в атмосферу виділяється близько 17 млн тонн

шкідливих речовин. Стан атмосферного повітря в Україні викликає занепокоєність
екологічних організацій та медиків. Згідно з даними Всесвітньої Організації
Охорони Здоров'я, забруднення повітря є основним екологічним чинником
збільшення захворюваності та смертності в світі. За цим показником вже не один рік
лідирує Україна. І, як наслідок, має високий відсоток захворюваності на різні
хвороби.
Мета дослідження: шляхом вивчення впливу суміші вихлопних газів
автомобіля, парів спирту та нікотину дослідити їх вплив на розвиток курячих яєць.
Завдання: сприяти розширенню знань про вплив забрудненого повітря,

алкоголю та нікотину на розвиток ембріонів.
Об’єкт дослідження: вплив суміші вихлопних газів автомобіля, парів спирту

та нікотину на інкубовані курячі яйця.
Предмет дослідження: курячі яйця лінії бройлер РОСС308 (Польща).
Методи дослідження: інкубування курячих яєць, овоскопія, експозиція

дослідних груп яєць в умовах шкідливого середовища, описовий та порівняльний
аналіз, фотофіксація.
Висновок
2
ЗМІСТ
ВСТУП …………………………………………………………………………4
РОЗДІЛ 1. Процес інкубування яєць……….……………………………....7
1.1. Інкубатори яєць………………………………………………………...7

1.2. Процес вирощування курчат…………………………………………7
РОЗДІЛ 2. Матеріал і методи дослідження …………………….…………9
2.1. Підготовка інкубатора………………………………………………....9
2.2. Розподіл, маркування та закладка яєць…………………………....10
РОЗДІЛ 3. Хід роботи…...…………………………………………………...12
ВИСНОВОК…………………………………………………………………..14
Список використаних джерел……………………………………………...15
Додатки………………………………………………………………………..16
Таблиці………………………………………………………………………..28
3
ВСТУП
Однією з найбільш серйозних проблем сьогодення є забруднення

навколишнього середовища, пов’язане з життєдіяльністю людини. Поширення
індустріалізації, значний ріст урбанізації в світі спричиняють збільшення
концентрації викидів шкідливих речовин в місцях найбільшого скупчення людей –
мегаполісах. За даними ООН протягом останніх десятиліть в світі щорічно вмирає
близько 7 млн людей від причин пов’язаних зі шкідливими викидами в атмосферу.
На жаль, Україна не є виключенням і за даними центру громадського здоров’я
міністерства здоров’я України, станом на 2017 рік, за непрямими даними до 7%
смертей могли бути пов’язані з шкідливим впливом забрудненого повітря.
Основними забруднювачами в Україні є автомобільний транспорт, промислові
підприємства та аграрний комплекс.
Наразі в Україні, в тому числі і в місті Києві, проводиться постійний

моніторинг ступеня забрудненості атмосферного повітря. Протягом останнього року
громадяни Україна, а особливо жителі міста Київ, активно приєднуються до
глобального проекту всесвітньої організації охорони здоров’я по встановленню
індивідуальних датчиків забрудненості повітря та його онлайн моніторингу. Основні
параметри, за якими визначають ступені забрудненості повітря є:
1) Пил
2) Концентрація діоксиду азоту
3) Концентрація діоксиду сірки
4) Концентрація формальдегід
5) Концентрація оксид вуглецю (CO2).
Підвищена концентрація цих речовин в атмосферному повітрі здатне

викликати розвиток хронічних захворювань дихальної системи. Особливо це
стосується дітей, які внаслідок нижчого росту (порівняно з дорослими людьми)
вдихають набагато вищі концентрації шкідливих речовин. Особливо небезпечним
4
захворюванням, яке може розвиватися внаслідок забрудненого повітря, вважається
бронхіальна астма. (2)
За даними опублікованими на сайті www.nv.ua із посиланням на Центральну

геофізичну обсерваторію, в 2017 році найбільш забрудненими містами були
Маріуполь, Кам’янське та Дніпро, високий рівень забрудненості спостерігався в
Києві (мал.1).
Іншими, не менш, вагомими факторами, котрі можуть спричиняти розлади

здоров’я у дітей та дорослих, є паління та вплив алкоголю, які відносяться за своєю
поширеністю до епідемії 21 століття. Вживання нікотину та алкоголю особливо
небезпечні в період внутрішньоутробного розвитку, тому ці речовини є категорично
протипоказаними жінкам під час вагітності. Надмірні концентрації цих речовин
можуть спричиняти вади розвитку плоду, а також розвиток захворювань
кровотворної, дихальної систем та порушень функцій печінки у дітей та дорослих.
Особливо небезпечним є поєднання впливу різних факторів забрудненого
атмосферного повітря на організм дітей, дорослих людей та вагітних жінок.
Я живу в місті Києві, який є столицею України і самим густонаселеним місцем

нашої Батьківщини. Щоденно протягом останніх 5 років прямуючи з ранку до
школи я спостерігаю величезні затори на центральних магістралях нашого міста.
Водії, в середньому, проводять 2-3 години в день в заторах, а це, за умови, що ми
проживемо 70 років, майже 9 років життя! Серед них я досить часто спостерігаю
жінок, дітей і невиключено вагітних жінок.
Вищенаведене і обумовлює актуальність обраного напрямку мого

дослідження.

автомобіля, парів спирту та нікотину дослідити їх вплив на розвиток курячих яєць.
Завдання: сприяти розширенню знань про вплив забрудненого повітря,

алкоголю та нікотину на розвиток ембріонів.
5
Предмет дослідження: курячі яйця лінії бройлер РОСС308 (Польща).

6
Розділ 1. Процес інкубування яєць
1.1. Інкубатори яєць.
Інкубаторами називаються апарати для штучного виведення птахів з яєць в

сільському господарстві. Вагомою перевагою інкубаторів перед природнім
процесом є його незалежність від пори року. В Європі інкубація яєць була
започаткована древніми греками та римлянами, наприкінці ХVI століття, коли в
Італії було створено дерев’яний ящик для вирощування яєць, де температура
підтримувалася за допомогою лампи. Згодом голландський винахідник Корнеліус
Дреббель винайшов конструкцію інкубатора з терморегулятором, який
використовував у якості джерела тепла нагріту воду. До ХІХ століття інкубатори
мали дуже великі розміри. Перші побутові інкубатори були створенні в кінці ХІХ
століття в Америці та у Франції.
Перші промислові інкубатори (мал.2) з’явилися в Європі в ХІХ столітті. В

Україні промислове застосування інкубаторів почало розвиватися після 1928 року.
Сучасний побутовий інкубатор (мал.3), який застосовується в

індивідуальному сільському господарстві є повністю автоматизованою системою,
яка забезпечує режим терморегуляції, підтримання вологості та перевертання яєць.
1.2. Процес вирощування ціплят.
Сучасні технології дозволили зробити процес виведення пташенят доволі

простим. Ефективність вирощування курчат за різними даними становить від 70%
до 90% від закладених яєць.
Умовами для інкубування яєць є забезпечення чистоти та матеріалу та

поверхонь інкубатора. Закладені яйця повинні бути очищенні від бруду та сухими. В
зоні розміщення яєць необхідно підтримувати температуру, яка вказана виробником
конкретного інкубатора.
7
В зоні розміщення курчат потрібно підтримувати температуру від 33-35
градусів Цельсія. Через 7 днів температуру потрібно порохи знижати до 29 градусів
Цельсія, а потім до чотирьох тижневого віку довести до 24 градусів Цельсія.
Дуже хороший результат дає використання ламп для обігріву (мал.6).

Опускаючи чи піднімаючи лампу, можна регулювати температуру в зоні
розміщення курчат .При цьому курча саме може вибрати місце під лампою, тому що
на території, яку охоплює лампа температура в деяких місцях може бути більша, а
в деяких менша. Після 4 тижнів вирощування курча температуру потрібно знизити
до 20 градусів Цельсія .
Показником холодної або теплої температури може бути поведінка курчат . Якщо
курчата скупчуються або малорухливі, то їм холодно , але якщо вони лежать на
підлозі , розпустивши крила та розкрили дзьоба , то їм спекотно. Якщо ж вони
активні скльовують корм, п’ють воду, чистять пір’я, то відчувають себе комфортно .
Оптимальна вологість повітря для курчат становить 60-75%.
Низьку вологість повітря курчата переносять відносно легко , але при цьому
споживаючи більшу кількість води. Для контролю вологості потрібно кожного дня
контролювати стан підстилки , повітрообмін та наявність води.
На першому тижні життя для курчат потрібно підтримувати цілодобове

освітлення ( в саме цей період це має велике значення). Протягом другого тижня
освітлення має становити 23 години на добу та обов’язкову 1 годину темряви.
У сонячні дні коли сонячне проміння проходить через вікно освітлення

можна вимикати (тільки при достатньому освітленні).
8
РОЗДІЛ 2. Матеріал і методи дослідження
2.1. Підготовка інкубатора.

автомобіля, парів спирту та нікотину дослідити вплив факторів, котрі забруднюють
навколишнє середовище на розвиток курячих яєць.


В побутовий інкубатор ІП «Теплуша» (мал.5 та мал.7), з автоматичним

переворотом яєць, нами було закладено 22 яйця лінії бройлер РОСС308 (Польща).
Перед закладанням інкубатор був оглянутий на наявність дефектів – дефекти
відсутні. Інкубатор був встановлений на рівну поверхню, в житловій кімнаті.
Температура навколишнього повітря контролювалася переносним електронним
термометром, температура в середині інкубатора контролювалася власним
термодатчиком.
Перед інкубуванням яєць внутрішні стінки інкубатора, дно та каретки

автоматизованого перевороту було продезінфіковано 3% воднем розчином
марганцю. До закладки яєць інкубатор працював протягом 12 годин для виключення
прихованих дефектів. Після закладки яєць було проведено заповнення ємкості
водою у кількості 200мл. Відповідно до рекомендацій виробника на автоматичному
реле було виставлено температурний режим 38 градусів Цельсія з 1 по 5 день, 37,5
градусів Цельсія з 5 по 18 день інкубування та 37,0 градусів Цельсія починаючи з 19
дня до кінця.
Температурний режим забезпечувався за допомогою чотирьох лампових

нагрівальних (мал.6) елементів та вентилятора із температурним датчиком.
9
Автоматичний переворот яєць відбувався 8 раз на добу. Щоденно проводився
візуальний огляд яєць та овоскопія із використанням Овоскоп ОВ-1-60Д (Овоскоп
Сяйво, вироблений в Україні) (мал. 13 та мал. 14). Для визначення концентрації
діоксиду азоту застосовували побутовий датчик для житлових приміщень з
дисплеєм Carbon Monoxide Detector, виробництво Китай (Мал.12).
2.2. Розподіл, маркування та закладка яєць.
Закладені яйці було розподілено на 4 групи:
1) Перша група – 1-5 яйце

2) Друга група – 6-10 яйце
3) Третя група – 11-15 яйце
4) Четверта група – 16-22 яйце.
Кожне яйце було позначено за допомогою маркеру зеленого кольору

порядковим номером з першого по двадцять другий номер (мал.7).
Дослідним групам створювались щоденно двічі в на день «шкідливі умови» у

вигляді тимчасового, протягом однієї години, поміщення яєць в поліетиленові
пакети, які герметично закриваються із шкідливими речовинами: суміші вихлопних
газів автомобіля, парів спирту та нікотину відповідно.
Перша піддослідна група – яйці, які піддавалися впливу суміші вихлопних

газів автомобіля. Суміш вихлопних газів автомобіля набиралася з вихлопної труби
автомобіля Volkswagen Passat з бензиновим двигуном.
Друга під група – яйці, які піддавалися впливу парів алкоголю. Для цього
використовували змочену 25мл. 40% розчину спирту вату.
Третя піддослідна група – яйці, які піддавалися впливу нікотину. З метою

отримання парів, які містять нікотин використовували гумову грушу та розпалену
цигарку «Прима срібна синя».
10
Четверта група – 7 яєць, які склали контрольну групу.
РОЗДІЛ 3. Хід роботи
Всі яйці були промарковані (мал.8 та мал.9). А згодом поміщенні в

стандартний інкубатор (мал.5 та мал.7), Зразки №1, №2, №3, №4,№ 5 (Таблиця 1)
11
піддавалися дії вихлопних газів з вихлопної труби автомобіля Volkswagen «Passat» з
бензиновим двигуном. Протягом 11 діб суттєвих овоскопічних змін не було.
Починаючи з 12 дня у зразків №1, №2, №4 спостерігалося ледь помітне затемнення,
котре могло свідчити про закладку ембріонів (Таблиця 1). Аналогічні зміни були
помічені при овоскопії на 14 день в зразку 3. Відповідні зміни зберігалися до 21 дня
у зразків №1, №2, №3. У зразка №4, починаючи з 15 дня спостерігалося затемнення
при овоскопії 2/3 об’єму, котре зберігалося до 18 дня, після чого відбулося загибель
яйця у вигляді його зовнішнього ослизнення, котре супроводжувалося різким
запахом. Зразок 5 не показував будь-які зміни при овоскопії, під час дослідження,
протягом всього строку.
В групі, які піддавалися обробці вихлопними газами автомобілів, через 21

день інкубування, вилуплювання яєць не було. Закладені яйця, які оброблялися
парами нікотину №6, №7, №8, №9 та 10 до 11 дня не проявляли змін при овоскопії.
Починаючи з 12 дня інкубування зразків №6, №9 та №10 спостерігалося затемнення
(мал.17). Після 14 дня затемнення займало 2/3 об’єму яйця у зазначених зразків. У
яйця 6на 17 дню інкубування визначали затемнення всього обсягу, яке
спостерігалося до закінчення інкубування (21 дня), однак вилуплювання яйця не
відбулося. У яйця 9, повне затемнення об’єму відбулося повне затемнення яйця на
19 добу інкубування і на 21 добу вилупилось ціпля, що зазначено на малюнках 19-
26. У яйця №10 протягом строку інкубування до 21 доби визначалося затемнення 2/3
об’єму. В яйцях №7 та №8 овоскопічних змін протягом періоду інкубування не
було.
Яйця, які піддавалися обробці спирту під №11, №12, №13, №14, №15 до 11
дня інкубування не проявляли овоскопічних змін, як і в попередніх двох дослідних
групах. Починаючи з 12 дня у зразках №11, №12, №13 та №14 з’явилося явне
затемнення. У зразка №15 помітне затемнення з’явилось на 14 день, а на 15 день
яйце зіпсувалося. У зразка №11 на 15 день з’явилася велика помітна тріщина через
яку витік вміст яйця. Зразок №13 зіпсувався на 17 добу інкубування. У зразків №12
12
та №14 затемнення 2/3 об’єму яйця спостерігалося до 21 дня інкубування але
вилуплювання яєць не відбулось.
В контрольній групі зразки №16, №17, №18, №19, №20, №21, №22 до 11 дня
інкубування, як і у дослідних групах овоскопічних змін не спостерігалось. У зразка
№17 на 12 день виникла незначна тріщина і в подальшому до 21 дня змін при
овоскопії не спостерігалось. Так само змін при овоскопії не спостерігали у яйця
№19. У зразка №16 з 12 дня при овоскопії спостерігалося явне затемнення, яке було
менше 2/3 об’єму, продовжувалось до 21 дня, після чого вилупилось курча. У яйця
№21 явне затемнення з’явилося на 12 день інкубування. Починаючи з 14 дня яйце
було майже повністю темне (мал.17) і на 21 день вилупилось курча. В зразках №18
та №22 затемнення розвинулося на 12 день інкубування. У зразка №18 затемнення
становило 2/3 об’єму і продовжувалося до 21 дня але вилуплення курча не
відбулося. У зразків №20 та №22 починаючи з 12 дня інкубування спостерігали
затемнення різного ступеня, однак з них курчата не вилупились.
ВИСНОВКИ
13
Таким чином проведене експериментальне дослідження вказує на явний
негативний вплив парів спирту на розвиток курячих яєць. Це може бути пов’язане зі
змінами мінерального складу яєчної шкарлупи під впливом спиртових парів.
Серед п’яти яєць, котрі піддавалися впливу вихлопними газами автомобілю

овоскопічні ознаки появи курячого ембріону відзначалися в чотирьох зразках, один
з яких зіпсувався на 18 день інкубування, а в інших трьох курчат не вилупилися.
Серед яєць, які оброблялися парами нікотину в трьох зразках ми спостерігали

утворення курячих ембріонів. У двох зразках овоскопічне затемнення відповідало,
за літературними даними, формуванню нормального ембріона, в одному вилупилось
курча.
В контрольній групі відбулося вилуплювання двох курчат з семи яєць, в двох

яйцях змін під час інкубування не було. В інших трьох спостерігалося затемнення не
більше 2/3 об’єму яйця.
Отримані дані можуть свідчити про шкідливий вплив парів спирту, нікотину
та вихлопних газів на розвиток курячих ембріонів.
Мала кількість курчат, що вилупились пов’язана з високим відсотком

можливих бракованих яєць (до 35% від виробника) та недоліками інкубування.
Однак за даними овоскопії протягом періоду інкубування, які підтверджували
появу ембріонів починаючи з 11 дня у переважній більшості яєць можна говорити
(стверджувати) про очевидний негативний вплив забруднюючих факторів
зовнішнього середовища на курячі ембріони.
Живі курчата, які вилупились в кінці дослідження, були віддані для

подальшого вирощування та розведення в індивідуальне фермерське господарство в
м.Фастів.
14
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1) http://d-mix.com.ua/pdf/broiler.pdf
2) Технологія вирощування курячих яєць [Електронний ресурс] Режим доступу:
https://knowledge.allbest.ru/agriculture/2c0b65625b3bd78b4d43a89521316d36_0.html
3) http://institute.com.ua/searchdirect.php?ID=3258837
4) https://uk.wikipedia.org/wiki/Оксид_азоту(IV)
15
Додатки 1
Мал.1. Схема забрудненості повітря
Додаток 2
Мал.2. Промисловий інкубатор

16
Додаток 3
Мал.3. Побутовий інкубатор
Додаток 4
Мал.4. Лампи для обігріву
17
Додаток 5
Мал.5. ІП «Теплуша»
Додаток 6
Мал.6. Чотири нагрівальні лампи
18
Додаток 7
Мал.7. ІП «Теплуша»
Додаток 8
Мал.8. Нумерація яєць
19
Додаток 9
Мал.9. Нумерація яєць
Додаток 10
Мал.10. Carbon Monoxide Detector
20
Додаток 11
Мал.11. Закладка яєць
Додаток 12
Мал.12. Використані Сигарети
21
Додаток 13
Мал.13. Овоскопія
Додаток 14
Мал.14. Овоскопія
22
Додаток 15
Мал.15.Овоскопія
Додаток 16
23
Додаток 17
Додаток 18
Мал.18.Вилуплення
24
Додаток 19
Додаток 20
25
Додаток 21
Додаток 22
Мал.22. Курча
Додаток 23
26
Додаток 24
27
Додаток 25
Таблиця 1
28
ВИХЛОПНІ ГАЗИ АВТОМОБІЛЮ
Зразок № 1 Зразок № 2 Зразок № 3 Зразок № 4 Зразок № 5
01.10.19 Без змін Без змін Без змін Без змін Без змін
Ледь помітне Ледь помітне Ледь помітне
12.10.19 Без змін Без змін
затемнення затемнення затемнення
Ледь помітне Ледь помітне Ледь помітне
Помітне Помітне Помітне Помітне
14.10.19 Без змін
затемнення затемнення затемнення затемнення
Помітне Помітне Помітне Затемнення
затемнення затемнення затемнення 2/3
Помітне Помітне Помітне Яйце
затемнення затемнення затемнення зіпсувалося
Помітне Помітне Помітне
19.10.19 - Без змін
20.10.19 - Без змін
21.10.19 - Без змін
29
Таблиця 2
ПАРИ НІКОТИНУ
Явне Явне Явне
Затемнення Затемнення Затемнення
2/3 2/3 2/3
2/3 2/3 2/3
2/3 2/3 2/3
Затемнення Затемнення
17.10.19 Майже темне Без змін Без змін
2/3 2/3
2/3 2/3
Майже темне Затемнення
2/3
Майже темне Затемнення
2/3
Вилупилось Затемнення
ціпля 2/3
30
Таблиця 3
ПАРИ СПИРТУ
Явне Явне Явне Явне Ледь помітне
12.10.19
затемнення затемнення затемнення затемнення затемнення
Явне Явне Явне Явне Ледь помітне
13.10.19
Явне Явне Явне Явне Помітне
14.10.19
Пішла велика Явне Явне Явне Яйце
15.10.19
тріщина затемнення затемнення затемнення зіпсувалося
16.10.19 - -
Затемнення Яйце Затемнення
17.10.19 - -
2/3 зіпсувалося 2/3
18.10.19 - - -
2/3 2/3
19.10.19 - - -
2/3 2/3
20.10.19 - - -
2/3 2/3
21.10.19 - - -
2/3 2/3
31
Таблиця 4
КОНТРОЛЬНА ГРУПА
Зразок № Зразок Зразок

Зразок № 18 Зразок № 20 Зразок № 21 Зразок № 22
16 № 17 № 19
01.10.19 Без змін Без змін Без змін Без змін Без змін Без змін Без змін
Явне Пішла Ледь помітне Ледь помітне Явне Ледь помітне
затемнення тріщина затемнення затемнення затемнення затемнення
Явне Ледь помітне Ледь помітне Явне Ледь помітне
Майже
Явне Помітне Ледь помітне Помітне
14.10.19 Без змін Без змін повністю
затемнення затемнення затемнення затемнення
темне
Майже
Явне Затемнення Ледь помітне Помітне
затемнення 2/3 затемнення затемнення
темне
Майже
темне
Майже
темне
Майже
темне
Майже
темне
Майже
темне
Вилупилось Затемнення Ледь помітне Вилупилось Помітне
ціпля 2/3 затемнення ціпля затемнення
32

МАН ЕКО

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

МАН ЕКО

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ

Відділення: екології та аграрних наук

Вплив шкідливих факторів зовнішнього середовища на розвиток курячих яєць.

Щороку по всій країні в атмосферу виділяється близько 17 млн тонн

Завдання: сприяти розширенню знань про вплив забрудненого повітря,

Об’єкт дослідження: вплив суміші вихлопних газів автомобіля, парів спирту

Предмет дослідження: курячі яйця лінії бройлер РОСС308 (Польща).

Методи дослідження: інкубування курячих яєць, овоскопія, експозиція

РОЗДІЛ 1. Процес інкубування яєць……….……………………………....7

1.1. Інкубатори яєць………………………………………………………...7

РОЗДІЛ 2. Матеріал і методи дослідження …………………….…………9

2.1. Підготовка інкубатора………………………………………………....9

2.2. Розподіл, маркування та закладка яєць…………………………....10

РОЗДІЛ 3. Хід роботи…...…………………………………………………...12

Список використаних джерел……………………………………………...15

Однією з найбільш серйозних проблем сьогодення є забруднення

Наразі в Україні, в тому числі і в місті Києві, проводиться постійний

Підвищена концентрація цих речовин в атмосферному повітрі здатне

За даними опублікованими на сайті www.nv.ua із посиланням на Центральну

Іншими, не менш, вагомими факторами, котрі можуть спричиняти розлади

Я живу в місті Києві, який є столицею України і самим густонаселеним місцем

Вищенаведене і обумовлює актуальність обраного напрямку мого

Мета дослідження: шляхом вивчення впливу суміші вихлопних газів

Завдання: сприяти розширенню знань про вплив забрудненого повітря,

Предмет дослідження: курячі яйця лінії бройлер РОСС308 (Польща).

Методи дослідження: інкубування курячих яєць, овоскопія, експозиція

1.1. Інкубатори яєць.

Інкубаторами називаються апарати для штучного виведення птахів з яєць в

Перші промислові інкубатори (мал.2) з’явилися в Європі в ХІХ столітті. В

Сучасний побутовий інкубатор (мал.3), який застосовується в

1.2. Процес вирощування ціплят.

Сучасні технології дозволили зробити процес виведення пташенят доволі

Умовами для інкубування яєць є забезпечення чистоти та матеріалу та

Дуже хороший результат дає використання ламп для обігріву (мал.6).

Оптимальна вологість повітря для курчат становить 60-75%.

На першому тижні життя для курчат потрібно підтримувати цілодобове

У сонячні дні коли сонячне проміння проходить через вікно освітлення

2.1. Підготовка інкубатора.

Мета дослідження: шляхом вивчення впливу суміші вихлопних газів

Об’єкт дослідження: вплив суміші вихлопних газів автомобіля, парів спирту

Методи дослідження: інкубування курячих яєць, овоскопія, експозиція

В побутовий інкубатор ІП «Теплуша» (мал.5 та мал.7), з автоматичним

Перед інкубуванням яєць внутрішні стінки інкубатора, дно та каретки

Температурний режим забезпечувався за допомогою чотирьох лампових

2.2. Розподіл, маркування та закладка яєць.

Закладені яйці було розподілено на 4 групи:

1) Перша група – 1-5 яйце

Кожне яйце було позначено за допомогою маркеру зеленого кольору

Дослідним групам створювались щоденно двічі в на день «шкідливі умови» у

Перша піддослідна група – яйці, які піддавалися впливу суміші вихлопних

Третя піддослідна група – яйці, які піддавалися впливу нікотину. З метою

РОЗДІЛ 3. Хід роботи

Всі яйці були промарковані (мал.8 та мал.9). А згодом поміщенні в

В групі, які піддавалися обробці вихлопними газами автомобілів, через 21

Серед п’яти яєць, котрі піддавалися впливу вихлопними газами автомобілю

Серед яєць, які оброблялися парами нікотину в трьох зразках ми спостерігали

В контрольній групі відбулося вилуплювання двох курчат з семи яєць, в двох

Мала кількість курчат, що вилупились пов’язана з високим відсотком

Живі курчата, які вилупились в кінці дослідження, були віддані для

Мал.1. Схема забрудненості повітря

Мал.2. Промисловий інкубатор

Мал.3. Побутовий інкубатор

Мал.4. Лампи для обігріву