Практичне заняття №3

Медсестринський процес при інфекційних хворобах

ОСНАЩЕННЯ: набори  пробірок  для  серологічних  досліджень, поживні

середовища, бланки  направлень  на  бактеріологічне  дослідження, набори
лікарських  засобів, шприци.

І. КОНКРЕТНІ  ЦІЛІ: Знати: методи обстеження пацієнтів з інфекційними

хворобами; медсестринське обстеження пацієнта: значення скарг, анамнезу,
роль епідеміологічного анамнезу в інфектології, характерні опорні симптоми
і синдроми інфекційної патології; лабораторну діагностику, сучасні методи
інструментальної діагностики, лікувально-охоронний режим; особливості
догляду за інфекційними пацієнтами; засоби специфічного лікування,
можливі побічні реакції; особисту безпеку, охорону праці медичного
працівника.

Вміти:
1. Зібрати  скарги, анамнез  хвороби, життя, епідеміологічний  анамнез.  
2. Провести  медсестринське об’єктивне  обстеження  пацієнта.  
3. Трактувати  анамнестичні  дані, оцінювати  загальний  стан, визначити
проблему  пацієнта  та  встановити  медсестринський  діагноз.  
4. Скласти  план  медсестринських  втручань.  
5. Провести  забір  і  посів  крові, сечі, калу  для  бактеріологічних
досліджень.
6. Провести  забір  крові  для  серологічних  та  біохімічних  досліджень.
Здійснити  постановку  внутрішньошкірну діагностично – алергійну  пробу.

 Контроль  знань  з  теми.  

1. Проведення  медсестринського обстеження  інфекційного  пацієнта.
2. Визначення  провідних  симптомів  і  синдромів.
3. Встановлення  медсестринського  діагнозу.  
4. Участь  у  реалізації  заходів  із  специфічної  лабораторної
діагностики. Відпрацювання  навиків.  
5. Надання  невідкладної  мед сестринської  допомоги  при
анафілактичному  шоці.
6.  Оволодіти навичками застосування індивідуальних засобів захисту,
дотримання правил техніки безпеки, охорони праці в галузі,
протиепідемічного режиму.
7.  Робота  в  маніпуляційних  кабінетах: виконання  в/в, в/м ін’єкцій

Алгоритм проведення внутрішньошкірних ін’єкцій.

Зміст і матеріальне забезпечення

Візьміть шприц об’ємом 1мл або інсуліновий шприц, голки для
внутрішньо шкірних ін’єкцій, спирт, стерильні ватні кульки, алерген,
ємкість із дезінфікуючим розчином, гумові рукавички.

1. Психологічно підготуйте пацієнта.  

2. Запропонуйте хворому сісти.  
3. Підготуйте руки.
4. Одягніть маску, гумові рукавички.  
5. Підготуйте ампулу, шприц.  
6. Наберіть в шприц 0,2мл алергену.  
7. Підготуйте дві ватні кульки, змочені спиртом, і одну суху ватну
кульку.  
8. Протріть середню частину долонної поверхні передпліччя почергово
двома ватними кульками, змоченими спиртом.  
9. Прикладіть до муфти суху ватну кульку.  
10.Випустить повітря.  
11.Введіть 0,1мл алергену внутрішньошкірно.  
12.Помістіть ватну кульку в дезінфікуючий розчин.  
13.Помістіть ампулу із залишками алергену, шприц, голку в ємкість із
дезінфікуючим розчином.  Зніміть рукавички.  
14.Продезінфікуйте використане оснащення.
15. Оцініть результат через 24 – 72 години (залежно від алергену).

Алгоритм  взяття  крові  для  серологічного  та  біохімічного

дослідження.

Узяття  крові  для  серологічного  дослідження.

Основні  етапи
1.Підбір  необхідного  матеріалу  та  інструментарію
2. Заповнення  медичної  документації
3. Умови  взяття  матеріалу
4. Надання  хворому  необхідного  положення
5. Підготовка  персоналу
6. Підготовка  руки  хворого  до  маніпуляції
7.Фіксація  вени
8.Уведення  голки  у  вену
9.Узяття  крові
10.Завершення  пункції
11. Завершення  процедури
12. Приготування  сироватки
13. Доставка  матеріалу  в  лабораторію

Зміст
Стерильні  шприци  10мл, голки, стерильні  ватні  кульки, джгут, 70%спирт,
валик  під  передпліччя, обтягнений  клейонкою, стерильні  пробірки  та
пеніцилінові  флакони  з  гумовими  корками  або  спеціально  передбачені
для  цього  пластикові  пробірки, захисні  окуляри  та  рукавички, рушник.

Оформляють  направлення  за  формою  204/0, позначають  номер  на

направленні  та  пробірці.

Кров  для  серологічного  дослідження  бажано  забирати  натще  або  через  6

годин  після  їди.

Хворий  лежить  на  спині, голова  повернута  в  бік, протилежний  руці, з

якої  беруть  кров. Під  ліктьовий  суглоб  підкладають  валик. При  взяття
крові  рука  має  бути  максимально  розігнута  в  ліктьовому  суглобі.

Надягають  маску, захисні  окуляри  та  рукавички.

За  1 – 2  хвилини  до  маніпуляції  на  нижню  третину  плеча  накладають

джгут (на  попередньо  накладений  рушник), контролюючи  збереження
пульсу  в  місці  його  визначення. Хворий  кілька  разів  стискає  та
розтискає  кулак. Визначають  якість  ліктьової  вени: глибину  її
пролягання, калібр, рухомість, наповнення, еластичність. Шкіру  ліктьового
згину  двічі  протирають  спиртом.

Вену  вказівним  пальцем  фіксують  донизу  по  її  ходу.

Тримаючи  шприц  таким  чином, щоб  вказівний  палець  підтримував  голку

(зріз  голки  повернутий  догори), проколюють  шкіру  біля  вени. Паралельно
шкірі  під  гострим  кутом  проколюють  стінку  вени. Залежно  від  якості
судини  голку  у  вену  можна  ввести  і  одномоментно, при  цьому
спостерігається  відчуття  потрапляння  в  порожнину.

Для  дослідження  беруть  із  вени  7мл  крові.

На  місці  введення  голки  накладають  ватну  кульку, просякнуту  спиртом.

Хворий  розтискає  кулак. Джгут  знімають. Швидким  рухом  забирають
голку  з  вени. Руку  хворого  на  3 – 5 хвилин  згинають  у  ліктьовому
суглобі, притискаючи  залишену  кульку.

Пінцетом  знімають  голку  зі  шприца  та  кладуть  у  нестерильну  ємність.

Обережно (щоб  запобігти  гемолізу) переливають  кров  зі  шприца  по
стінці  в  суху  стерильну  пробірку (без консерванту). Пробірку  закривають
гумовим  корком  і  ставлять  у  штатив. Сироватку  виділяють  від
еритроцитів  не  пізніше  ніж  через  3  години  після  взяття  крові: пробірку
зі  зразком  крові  ставлять  у  термостат  на  30  хвилин  за  температури  37С,
після  чого  відокремлюють  згусток  від  стінок  пробірки  окремою  для
кожного  зразка  стерильною  пастерівською  піпеткою  або  скляною
паличкою  та  на  1 – 23 години  помішають  у  холодильник  за  температури
2 – 4С. У разі  недостатнього  відокремлення  сироватки  проби
центрифугують  протягом  5 хвилин  зі  швидкістю  15000об/хв.

Сироватки  переносять  у  стерильні  пеніцилінові  флакони  з  гумовими

корками  або  пластикові  пробірки  та  зберігають  у  холодильнику  за
температури  2 – 4С.

Сироватку  потрібно  доставити  в  лабораторію  протягом  3  діб  з  моменту

взяття  крові. До  передачі  в  лабораторію  сироватки  зберігають  у
холодильнику  за  температури  2 – 4С. Якщо  сироватка  не  може  бути
доставлена  в  лабораторію  у  визначений  термін, її  заморожують  у
морозильній  камері  побутового  холодильника  за  температури  -18 – 20С  і
в  замороженому  стані  доставляють  у  лабораторію  у  спеціальних
контейнерах  із  холодоагентом  протягом  7  діб  з  моменту  взяття  крові.   

Транспортування  сироваток  здійснюють  у  контейнерах  із  холодоагентом

у  відповідних  пластмасових  або  металевих  штативах. Штативи  вміщують
у  металеві  бікси  або  пластмасові  коробки, які  герметично  закриваються  і
легко  дезінфікуються. Матеріал  транспортують  у  лабораторію  з
дотриманням  правил  асептики  та  біологічної  безпеки  при  роботі  з
інфекційним  матеріалом (Наказ  МОЗ   України №120  від  25.05.2000р. «Про
вдосконалення  організації  медичної  допомоги  хворим  на  ВІЛ –
інфекцію/СНІД».

Узяття  крові  для  біохімічного  дослідження.

Узяття  крові  (5мл) для  біохімічного  дослідження  проводять

відповідно  до  правил, описаних  у  пунктах  1 – 11, та  невідкладно
відправляють  у  біохімічну  лабораторію  з  дотриманням  вимог
асептики  і  біологічної  безпеки  при  роботі  з  інфекційним  матеріалом.

Проведення проби на чутливість бо білків сироватки крові за методом

Безредко.

Основні етапи
1.Підбір необхідного матеріалу та інструментарію
2. Підготовка сироватки
3. Підготовка шприца до маніпуляції
4. Проведення в/ш проби
5. Оцінка результату
6. Проведення п/ш проби
7. Оцінка результатів
8. Реєстрація результатів уведення
9.Уведення препарату
10.Закінчення процедури
11. Загальний порядок дій при позитивній пробі на чутливість до білків
сироватки

Зміст

Шприци 1мл, голки, ампули із сироватками: із червоним написом –

сироватка в розведенні 1: 100 для в/ш проби, із синім – лікувальна сироватка
(нерозведена), 70С етиловий спирт, захисні рукавички, ватні кульки.

Сироватку потрібно підігріти до температури 37С.

У шприц набирають 1мл сироватки, розведеної 1: 100 для в/ш проби.

Розведену сироватку вводять у дозі 0,1мл в/ш у внутрішню поверхню

середньої третини передпліччя. При правильному введенні на місці ін’єкції
утворюється білий, щільний на дотик пухирець близько 5мм, який має вигляд
лимонної шкірочки.

Пробу оцінюють через 20 хвилин. Пробу вважають негативною, якщо

діаметр набряку та / або гіперемії у місці введення сироватки до 1см.

У шприц набирають 0,2мл лікувальної (нерозведеної) сироватки і вводять

підшкірно в середню третину плеча в дозі 0,1мл.

Проба вважається негативною за відсутністю через 30 хвилин місцевої та

загальної реакції організму.

Результати проб на чутливість та введення сироватки потрібно зареєструвати

в карті стаціонарного хворого (вид сироватки, дозу, спосіб та час уведення,
результати кожної проби окремо, номер серії та контрольний номер, термін
придатності, назву закладу, який виготував препарат).

Після негативної підшкірної проби вводять усю дозу сироватки відповідно до

призначення лікаря. При в/м введенні в одне місце можна вводити тільки
(8)мл сироватки.

Після уведення всієї дози сироватки пацієнт повинен перебувати під

наглядом лікаря впродовж 1години.

У разі позитивного результату в/ш або п/ш проби подальше введення

сироватки проводять методом дробної десенсибілізації із застосуванням
протишокової терапії. Спосіб десенсибілізації та курс протишокової терапії
визначає лікар після консультації з реаніматологом, керуючись інструкцією
до введення цієї сироватки.

Специфічні:
-імуннісироватки,
-імуноглобуліни,
- бактеріофаги

Етіотропні засоби

Природні біологічні продукти  

інтерферон  
дезоксирибонуклеаза

Бактеріальніпрепарати
-лактобактерин
-колібактерин
-бактисуптил

Хіміопрепарати
-антибактеріальні (антибіотики, сульфаніламіди, нітрофурани та ін.)
-противірусні (віролекс, ремандатин, ацикловір)
-протипротозойні (ятрен, делагіл, примахін)
-антигельмінтні (нафтамон, декаріс)

Характеристика етіотропних засобів

Широкого спектра дії

Вичленування провідних клінічних симптомів (специфічних та
неспецифічних) Попередній диференціальний діагноз

Обсяг і характер обстеження

Обсяг і характер протиепідемічних заходів

-спостереження захворим у динаміці;
-дифференціальнийаналіз на кожному етапі

Аналіз отриманих даних

Клінічний діагноз

Корекція лікування
Оцінка ситуації у вогнищі

Скарги + анамнез (у тому числі епідеміологічний)+огляд

Аналіз отриманих даних

Остаточний діагноз
Обстеження у динаміці, додаткові методи

Лікувальна тактика

Алгоритм  узяття  крові  для  бактеріологічного   дослідження.

Основні  етапи
1.Підбір  необхідного  матеріалу  та  інструментарію
2. Заповнення  медичної  документації
3. Надання  необхідного положення
4. Підготовка  медперсоналу
5. Підготовка  шприца
6. Підготовка  руки  хворого  до  маніпуляції
7.Фіксація  вени 8.Уведення  голки  у  вену
9. Уведення  голки  у  вену
10.Узяття  крові
11. Завершення  пункції
12. Посів  крові  на  живильне  середовище
13. Доставка  матеріалу  в  лабораторію

Зміст

Стерильний  шприц  10мл – для  дорослих, 5мл – для  дітей, голки, ватні
кульки, джгут, валик  під  передпліччя, обтягнений  клейонкою, 70%спирт;
спиртівка, флакон  із  живильним  середовищем, сірники, захисні  окуляри  та
рукавички, рушник.

Оформляють  направлення  за  формою  204/0, позначають  флакон. Якщо

хворий  приймав  антибіотики, потрібно  вказати  назву  препарату, дозу, час
приймання.

Хворий  лежить  на  спини, голова  повернута  в  бік, протилежний  руці, з

якої  беруть  кров. Під  ліктьовий  суглоб  підкладають  валик. При  взяття
крові  рука  має  бути  максимально  розігнутою  в  ліктьовому  суглобі.

Надягають  маску, захисні  окуляри  та  рукавички. Узяття  крові  і  посів

здійснюють  2  особи: одна  обробляє  шкіру  хворого  на  місці  венепункції,
виконує  пункцію  вени  та  взяття  крові, друга – над  полум’ям  спиртівки
відкриває  пробки  флаконів, підставляє  флакони  із  середовищем  під
струмінь  крові  зі  шприца  або  системи, фламбує  шийки  і  пробки
флаконів, закриває  їх.   

На  шприц  надягають  голку, при  цьому  ні  в  якому  разі  не  допустимий
зворотний  рух  поршнем.

За  1 – 2 хвилини  до  маніпуляції  на  нижню  третину  плеча  накладають

джгут (на  попередньо  накладений  рушник), контролюючи  збереження
пульсу  в  місці  його  визначення. Хворий  кілька  разів  стискає  та
розтискає  кулак. Визначають  якість  ліктьової  вени:глибину  її  пролягання,
калібр, рухомість, наповнення, еластичність. Шкіру  ліктьового  згину  двічі
протирають  спиртом  протягом  30с, спіралеподібними  рухами  від  центру
венепункції  до  периферії.

Вену  вказівним  пальцем  фіксують  по  її  ходу.

Тримаючи  шприц  таким  чином, щоб  вказівний  палець  підтримував

голку(зріз  голки  повернутий  догори), проколюють  шкіру  біля  вени.
Паралельно  шкіри  під  гострим  кутом  проколюють  стінку  вени. Залежно
від  якості  судини  голку  у  вену  можна  ввести  й  одномоментно, при
цьому  спостерігається  відчуття  потрапляння  в  порожнину.

Поршень  шприца  дещо  відтягують  на  себе. Якщо  в  шприці  з’явиться

кров, то  голка  розташована  у  вені.

Набирають  у  шприц  кров  - 10 – 15мл у  дорослих, 5мл – у  дітей.  

На  місці  введення  голки  накладають  ватну  кульку, просякнуту  спиртом.

Хворий  розтискає  кулак. Джгут  знімають. Руку  хворого  на  5 хвилин
згинають  у  ліктьовому  суглобі, притискаючи  залишену  кульку  зі  спиртом
до  шкіри  в  місці  проколювання.

Після  видалення  голки  з  вени  її  знімають  стерильним  пінцетом  та

кладуть  у  нестерильну  ємкість, а  канюлю  шприца  обпалюють  над
полум’ям  спиртівки. Флакон  із  живильним  середовищем  відкривають  над
полум’ям  спиртівки  та  обпалюють  його  горловину. Переливання  крові  зі
шприца  у  флакон  із  живильним  середовищем (у співвідношенні  1:10)
проводять  над  полум’ям  спиртівки. Перед  закриттям  краї флакона  та
стерильну  частину  корка  повторно  обпалюють  та  закривають  над
спиртівкою.

Матеріал  транспортують  у  лабораторію  з  дотриманням  правил  асептики

та  біологічної  безпеки  при  роботі  з  інфекційним  матеріалом.

Примітки: 1.Щоб  підвищити  ефективність  бактеріологічного  дослідження  крові  та

отримати  достовірніші  результати, рекомендують (за  відсутності  протипоказань) за
15 -20 хвилин  до  взяття  крові  ввести  хворому  підшкірно  1мл  0,1% розчину
адреналіну, що  сприяє  скороченню  селезінки  й  виходу  в  кров’яне  русло  збудників; 2.
Узяття  крові  можна  здійснювати  також  за  допомогою  безпечних  вакуумних
пристроїв, які  дають  змогу  зібрати  кров  безпосередньо  в  закупорені  пробірки/пляшки
для  транспортування  та  /або  культивування.

Збирання  випорожнень  із  підкладних  ємкостей  для  

бактеріологічного  дослідження.
Основні  етапи
1.Підбір  необхідного  матеріалу  та  інструментарію
2. Підготовка  медперсоналу
3. Відбір  випорожнень
4. Посів  у  чашки  Петрі
5. Направлення  в  лабораторію

Зміст

Підкладні  ємкості (стерильні), стерильні  пробірки  із  середовищем

збагачення, стерильна  алюмінієва  петля, захисні  рукавички, чашка  Петрі  з
живильним  середовищами.

Руки  старанно  миють  і  надягають  захисні  рукавички.

Зі  свіжовиділених  випорожнень (бажано  з  тих  ділянок, де є  гній  і  слиз)

відбирають  петлею  фекалії  та  засівають  їх  на  чашки  Петрі  з
живильними  середовищами  або  в  стерильну  пробірку  із  середовищем
збагачення.

Недопустимо  збирати  випорожнення  з  ділянок, які  містять  кров, бо

бактерицидна  дія  останньої  може  завадити  отримати  копро культуру.

Кришку  чашки  Петрі  не  відкривають  повністю, а  ледве  піднімають  над

нижньою  частиною  чашки  з  живильним  середовищем. На  поверхню
живильного  середовища  петлею  наносять  матеріал  і  розтирають  його  по
всій  поверхні  живильного середовища  легкими  рухами.

Матеріал  за  заздалегідь  оформленим  направленням  за  формою  204/0

транспортують  у  лабораторію  з  дотриманням  правил  асептики  та
біологічної  безпеки  при  роботі  з  інфекційним  матеріалом.  

Якщо  неможливо  відправити  матеріал  у  лабораторію, його  зберігають  у

термостаті  за  температурою  37С.
Узяття  матеріалу  з  прямої  кишки  для  бактеріологічного  
дослідження.

Основні  етапи
1.Підбір  необхідного  матеріалу  та  інструментарію
2. Надання  хворому  необхідного  положення
3. Підготовка  медперсоналу
4. Уведення  петлі  в  пряму  кишку  та  взяття  матеріалу
5. Завершення  процедури

Зміст

Ректальна  стерильна  алюмінієва  петля, стерильні  пробірки  із

середовищем  збагачення, чашки  Петрі  з  живильними  середовищами,
захисні  рукавички.

Хворий  лежить  на  краю  ліжка  на  боці, коліна  зігнути, ноги  приведені  до
живота.

Руки  старанно  миють  і  надягають  захисні  рукавички.

Лівою  рукою  розводять  сідниці, правою  обережно  вводять  петлю  через

відхідник  у  пряму  кишку  на  глибину  5 – 10см. Круговими  рухами  петлі
збирають  вміст  прямої  кишки (при  тифо – паратифозних  захворюваннях)
або  матеріал  зі  стінки  прямої  кишки (при  шигельозі). Обережно
виймають  петлю  і  переносять  зібраний  матеріал  на  чашку  Петрі  з
живильним  середовищем  або  в  стерильну  пробірку  із  середовищем  або
в  стерильну  пробірку  із  середовищем  збагачення, не  торкаючись  її
стінок.

Матеріал  із  відповідно  оформленим  направленням  відправляють  до

лабораторії. Якщо  неможливо  терміново  відправити  матеріал, його
зберігають  у  термостат  за  температури  37С.
ЗАКРІПЛЕННЯ  НАБУТИХ  НАВІКІВ  ЗА  ДОПОМОГОЮ  РІШЕННЯ
СИТУАЦІЙНИХ  ЗАДАЧПО  ТЕМІ:

«Методи  діагностики  інфекційних  хвороб. Медсестринський  процес

при  інфекційних  хворобах».

1. В  інфекційне  відділення  поступило  одночасно  5  хворих  із  клінікою

гострої  дизентерії. Троє  з  них  живуть  у  гуртожитку, двоє – в
сусідньому  з  ним  будинку. Які  дані  з  епіданамнезу  допоможуть
з’ясувати  характер  спалаху? Складіть  план  лабораторних  обстежень.  
2. Хворому  А.  призначено  ректороманоскопічне  дослідження. Підготуйте
його  до  маніпуляції.  
3. В  інфекційне  відділення  поступає  дитина  з  ГРЗ. Вона  відвідує
дитячій  садок, у  групі  карантин  із  приводу  кору. Умови  госпіталізації
хворого.
4.  Хворий  направлений  у  стаціонар  із  ГРЗ. Лікар  приймального
відділення  змінив  діагноз  на  менінгококову  інфекцію. Як
сигналізувати  в  СЕС  про  необхідність  корекції  протиепідемічних
заходів?  
5. У  хворого  К.  після  введення  внутрішньом’язово  розчину  пеніциліну
з’явились  відчуття  стиснення  грудей, блідість  шкіри, різко  знизився
артеріальний  тиск. Яке  ускладнення  виникло  у  хворого? Ваша
тактика.  
6. У  хворого закінчується  введення  розчину  через  підключичний
катетер. Ваші  дії.  
7. Хворий  поступив  в  інфекційне  відділення  з  підозрою  на  дифтерію
ротоглотки. Йому  призначено  ввести  50  тис. МО  гетеро логічної
протидифтерійної  сироватки. Як  необхідно  вводити  препарат?  
8. В  інфекційне  відділення  поступає  хворий  із  дисфункцією кишечника.
Для  яких  лабораторних  досліджень  необхідно  провести  забір
 матеріалу  безпосередньо  в  приймальному  відділенні. Складіть  перелік
питань  епіданамнезу.  
9. У  хворого  з  ГРВІ, який  лікувався  амбулаторно  протягом  6  днів,
температура  залишається  підвищеною. Які  лабораторні  дослідження
необхідно  йому  призначити?  
10. У  хворого  В.  виникло  блювання. Ваша тактика?

Тестові завдання до теми:

Методи діагностики інфекційних хвороб

1. Хворому  призначено  аналіз  крові  на  біохімічне  дослідження. Яку

кількість  крові  необхідно  взяти  для  цього  аналізу?
А. 10мл
В. 1мл
С. 5мл
Д. 8мл
Е. 2мл

2. Кров  на  серологічне  дослідження  беруть  у  кількості:

А. 5мл
В. 2мл
С.4мл
Д. 7мл
Е. 3мл

3. Випорожнення  з  підкладних  ємкостей  для  бактеріологічного

дослідження  бажано  збирати:
А. з  ділянок  із  кров’ю.
В. з  межи  між  випорожненнями  і  підкладною  ємкістю.
С. з  глибини  випорожнень.
Д. з  будь – якої  ділянки.
Е. з  ділянок  із  гноєм  і  слизом.

4. Медична  сестра  маніпуляційного  кабінету  при  заборі  крові  із  вени

обов’язково  повинна  вдягнути:
А. додатковий  халат, шапочку, маску
В. шапочку, маску, бахали
С. маску, захисні  окуляри, фартух, рукавички
Д. маску, фартух, бахали
Е. захисні  окуляри

5. У  хворого  К. після  введення  в/м розчину  пеніциліну  з’явились  відчуття

стиснення  грудей, блідість  шкіри, різко  знизився  АТ. Яке  ускладнення
виникло  у  хворого?
А. анафілактичний  шок
В. сироваткова  хвороба
С. інфекційно – токсичний  шок
Д. міокардит
Е. гіповолемічний  шок

6. Хворому  зроблена  проба  Бюрне. Через  який  час  необхідно  прочитати

результат?
А. через  20 хвилин
В. через 24 – 48 годин
С. одразу
Д. через  1 годину
Е. через  15 годин

7. Які  з  інфекційних  хвороб  належать  до  ОНІ?

А. шигельоз, черевний  тиф
В. холера, чума, геморагічні  гарячки
С. сальмонельоз, ботулізм
Д. вірусні  гепатити
Е. менінгококова  інфекція, грип

8. Переливання  крові  зі  шприца  у  флакон  із  живильним  середовищем

під  час  взяття  крові  для  бактеріологічного  дослідження  проводять  у
співвідношенні:

А. 1: 20
В. 1 : 5
С. 1 : 1,5
Д. 1 : 25
Е. 1 : 10

9. Узяття  матеріалу  з  прямої  кишки  для  бактеріологічного  дослідження

проводять:
А. стерильною  ложкою
В. скляною  ректальною  трубкою
С. шпателем
Д. ректальною  алюмінієвою  петлею
Е. бактеріологічною  петлею

10. Які сучасні методи специфічної діагностики дозволяють встановити

етіологію інфекційного захворювання?
А. Мікроскопічний, мікробіологічний, біологічний, імунологічний,
алергологічний,молекулярно-біологічний.
В. Мікроскопічний, бактеріологічний, ультразвуковий.
С. Інструментальний,  біологічний, імунологічний.
Д. Радіологічний, ендоскопічний, бактеріологічний.
Е.  Мікроскопічний, мікробіологічний, імунологічний, ультразвуковий.

11. Ремітуюча  гарячка – це  коли  добові  коливання  температури:

А. не  перевищують  1 – 2С
В. перевищують  1 – 2С
С. перевищують  2 – 3С
Д. перевищують  3 – 4С
Е. не  перевищують  2 – 3С

12. Захисну  маску  можна  застосовувати  протягом  не  більше  ніж:

А. 1 -2 години
В. 5 – 6 годин
С. 30 хвилин – 1 година
Д. 7 – 8 годин
Е. 3 -4 години

13.Для бактеріологічного дослідження сечі беруть:

А. першу порцію сечі
В. середню порцію сечі
С. весь об’єм сечі
Д. останню порцію сечі
Е. другу та останню порції сечі