Тема: Урок твору-роздуму за трагікомедією «Сто тисяч» Iвана

Карпенка-Карого.
Мета: навчити учнів осмислювати й переосмислювати вивчений
матеріал, робити узагальнення й висновки; розвивати вміння висловлювати
думки, розвивати здатність критичного і аргументованого мислення;
виховувати любов і повагу до краси рідного слова.
Тип уроку: урок розвитку зв’зного мовлення.
Методи та прийоми: бесіда, самостійна робота.
Обладнання: дошка, зошити, підручники.

ХІД УРОКУ:
Епіграф: «Гроші або керують своїм власником, або служать йому».
(Вергілій).
I. Організаційний момент.
II.Повідомлення теми та мети.
III. Мотивація діяльності учнів.
Прочитайте та прокоментуйте епіграф до уроку.
(«Гроші лише засіб існування, а не його ціль; гроші в руках
раціональної нежадібної людини служать досягненню певною мети, мрії,
забезпечують комфортне життя. Жадібна людина, що прагне ще більшого
збагачення не може використовувати гроші з раціональною користю, тому
вони мають згубну дію для такої людини).
Як можна пов’язати цей епіграф з твором Івана Карпенка-Карого «Сто
тисяч»?
(«У творі ми бачимо образ сільського багача Герасима Калитки,
саме на прикладі якого ми бачимо згубний вплив грошей, які керують своїм
власником. Гроші для Герасима – сенс існування, а не засіб життя; Герасим
потрапляє в полон своєї жадібності, прагнучи більшого збагачення»).
 Як Ви гадаєте, чи є проблеми, підняті у творі, актуальними?
Аргументуйте думку.
(«Так,з проблемами жадібності, ненажерливості ми зустрічаємось
кожного дня, тому цей твір й досі викликає інтерес і бажання
перечитувати його знову).
IV. Перевірка знань, умінь і навичок.
«Закінчити речення»:
1.Герасим Калитка все життя прагнув…
2.Сенсом життя багатія було…
3.Прізвище Калитка означає..
4. Герасим Никодимович ділився найсокровеннішим лише з …
5.Найбагатшою людиною в окрузі був…
6.Нечесний шлях збагачення Калитки…
2) Чи можна однозначно оцінити образ Герасима Калитки (він жадібний чи
хазяйновитий?)
3) Чи можете Ви запропонувати свою розв’язку твору?
4) Чи бачите Ви сенс в майбутньому житті Калитки?

Щоб написати твір-роздум вам треба пригадати:

- Які є типи мовлення?
- Назвіть особливості побудови роздуму.
- На що насамперед треба звертати увагу при написанні твору —
роздуму?

V. Підведення підсумків.
Комедія Івана Карпенко-Карого «Сто тисяч» і «вічна» тема влади
грошей над людиною.
( Складання розгорнутого плану до твору-роздуму)
 Нагадую, що обсяг письмового твору згідно з нормами оцінювання —
2,0—2,5 сторінки.
При написанні роботи слід звернути увагу на такі моменти:
— чи відповідає твір темі, чи немає зайвого, того, що теми не
стосується;
— чи дотримана послідовність у викладі думок, чи правильно
виділені абзаци;
— чи немає зайвих слів, повторів;
— чи не виникають сумніви щодо написання окремих слів та
вживання розділових знаків.
Читання зразка учнівського твору:
Трагікомедія «Сто тисяч» Івана Карпенка-Карого — один із кращих
творів української драматургії.
Головним героєм п’єси є Герасим Калитка — сільський багатій,
основою багатства якого є земля. Маючи «шматочок кругленький» в двісті
десятин, він прагне більшого: «Всю землю навкруги скуплю, їдеш день —
чия земля? Калитчина! їдеш два — чия земля? Калитчина! їдеш три — чия
земля? Калитчина!.. Диханіє спирає …» Весь смисл життя Калитки, всі його
помисли, вся енергія спрямовані на придбання землі.
Але для цього потрібні гроші. Звичайно, добуває їх Герасим важкою
працею: сам не доспить і не прогуляє, але і своїм рідним та наймитам не
дасть змарнувати час. Не від того він, щоб і заробити на близьких: з кума
Савки, який просить позичити грошей, Калитка хоче взяти великий процент
та ще й вимагає «запродажню запись» на воли. Заради грошей Герасим ладен
чортові душу запродати, тому й захопила його перспектива вигідно придбати
фальшивих сто тисяч. Коли ж він зрозумів, що став жертвою обману, не
знайшов нічого кращого, ніж накласти на себе руки: для Калитки «краще
смерть, ніж така потеря!»
Я не можу однозначно стверджувати, що Герасим Калитка —
негативний персонаж. У нього, як і у кожної людини, є й позитивні риси. Він
любить землю, по-своєму дбає про дітей, хоче забезпечити їхнє майбутнє, є
надзвичайно працьовитим та цілеспрямованим. Усі розрахунки та плани
Калитки грунтуються на реальній основі. Примарливе прагнення Копача
знайти скарб його не захоплює. Сам Бонавентура змушений констатувати
тверезу заповзятливість таких, як Калитка, «хазяйственних мужиків», які
поступово прибирають до своїх рук маєтки родовитих дворян.
«Хазяйственний мужик, — каже він, — велике діло! Ворушіться, ворушіться!
Крутіть головою: купили у Борща, купуйте у Смоквинова, а там у Щербини
… Пани горять, а мужички з пожару таскають … Це не пустяк!.. Вони
привикли омари там, шампанське — от грошики й ухнули, а там і іменія
ахнули! А ви галушечки, картопельку, кулешик, чехоньку, та й то не щодня, а
воно жирок і наростає …»
Та жадоба збагачення повністю заволоділа Герасимом, засліпила його,
зробила злим та деспотичним. Йому шкода шматка хліба для наймитів, хоч
саме вони своєю працею тримають величезне господарство Калитки. Він не
дозволяє запрягти коней, щоб підвезти свою дружину три верстви до церкви,
бо «скотина гроші коштує».
Та я не засуджую Герасима, а, швидше, співчуваю йому. Адже, на
мою думку, гроші — не найважливіше у житті, і щастя за гроші не купиш.
Калитка не був по-справжньому щасливим і за свої вчинки отримав по
заслузі.
VI. Домашнє завдання.
Написати твір-роздум на запропоновану тему.