Тематика і проблематика п’єс І.К.

Карпенка-Карого «Наймичка», «Безталанна», «Мартин

Боруля»

Іван Карпенко-Карий
(цикл уроків з української літератури у 10 класі)

Автор:Марія Розвозчик,
учитель української мови і літератури
ЗОШ №20 м. Білої Церкви Київської області

Урок 4.
Тематика і проблематика п’єс І.К. Карпенка-Карого «Наймичка»,
«Безталанна», «Мартин Боруля», «Сто тисяч»

Мета: визначити тематичне спрямування п’єс та актуальність їх проблематики; розвивати

вміння десятикласників аналізувати тематику та проблематику драматичного твору;
розвивати в учнів милосердя, співпереживання; осуд та активне несприйняття скупості,
аморальності, грубого, жорстокого ставлення до людини тощо.

Види роботи на уроці: виступи учнів (на основі рефератів), бесіда з елементами дискусії.

Хід уроку

I. Організаційний момент. Оголошення теми та мети уроку.

II. Актуалізація опорних знань. Конкурс ерудитів.

— Скільки оригінальних п’єс створив І.К. Карпенко-Карий?

— Назвіть ці п’єси.
— Прізвище якого персонажа п’єси Т. Шевченка «Назар Стодоля» І. Тобілевич узяв для
свого псевдоніма?
— Назвіть першу друковану п’єсу Карпенка-Карого.
— Які ролі виконував Карпенко-Карий у своїх п’єсах?
— Яку первісну назву мала драма «Бурлака»?
— У яких п’єсах Карпенка-Карого, що являють собою дві частини задуманої трилогії, діє
один і той самий головний герой.
— На основі яких фактів написана комедія «Мартин Боруля»?
— Яку первісну назву мала драма «Безталанна»?
— За що Гнат мстив Варці, одружившись на Софії? («Безталанна»)

(Довідка: 1 — вісімнадцять; 2 — «Бурлака», «Розумний і дурень», «Наймичка»,

«Безталанна», «Підпанки», «Бондарівна», «Мартин Боруля», «Сто тисяч», «Батькова
казка», «Сава Чалий», «Хазяїн», «Суєта», «Житейське море», «Гандзя», «Понад Дніпром»,
«Чумаки», «Паливода ХVІІІ століття», «Лиха іскра поле спалить і сама щезне»; 3 — Гната
Карого; 4 — «Бурлака»; 5 — Калитки, Мартина Борулі, діда Мірошника та ін.; 6 —
«Чабан»; 7 — «Суєта» і «Житейське море»; 8 — батько драматурга прагнув здобути
дворянський титул, але зашкодила буква у прізвищі: в одному з документів було —
Тобелевич; 9 — «Хто винен?»; 10 — йому набрехали, що бачили Варку з іншим
парубком).

III. Опрацювання нового матеріалу.

1. Вступне слово вчителя про творчість І.К. Карпенка-Карого.

І. Карпенко-Карий є найвидатнішим українським драматургом другої половини ХІХ —

початку ХХ ст. Його ім’я можна сміливо поставити поруч з такими класиками світової
драматургії, як Бернард Шоу, Генрік Ібсен, Герхард Гауптман та ін.
Іван Франко високо цінував талант письменника, зазначаючи, що цей митець здатний
«обняти такий широкий горизонт». В українській драматурги до Карпенка-Карого сюжет
п’єси будувався здебільшого на якійсь любовній колізії. Іван Карпович уже в перших
своїх драмах відходить від цього шаблону.
Прокладаючи нові шляхи українській драматургії, письменник рішуче виступав і проти
надмірного етнографізму. Так, у полемічному листі до М. Старицького від 8.10.1884 року
драматург писав до М. Старицького (в цей час Карпенко-Карий працював над драмою
«Безталанна») про те, що треба «заглибитися в душу народу» й уникати перенасичення
твору «етнографією, якої й так досить у наших п’єсах».
Отже, діапазон п’єс I. Карпенка-Карого широкий як у жанровому, так і тематично-
ідейному аспекті. Від соціально-побутової драми до історичної трагедії, від побутової
комедії до соціальної сатири — такий шлях пройшов цей видатний майстер драматичного
слова.

2. Загальний огляд-аналіз п’єс «Наймичка», «Безталанна», «Мартин Боруля» і «Сто

тисяч» (виступи учнів на основі письмових рефератів).

Штрихи до виступів.

• «Безталанна» і «Наймичка» — це видатні зразки психологічної соціально-побутової

драми в українській літературі. Про «Безталанну» I. Франко писав: «Ця драма показує нам
з якоюсь майже дошкульною пластичністю душну й темну атмосферу сучасного
українського села, де безліч сил складається на те, щоб підкопати в людях те, що в них
чисте й здорове, а ніщо не розбуджує, не підтримує в них почуття обов’язку і громадської
свідомості».

• Головних персонажів драми «Безталанна» (1886) — Гната, Варку, Софію — письменник

показує не лише в домашній обстановці, а й на вечорницях, під час сватання та в інших
обставинах тогочасної української дійсності.

• У п’єсі «Наймичка» автор показує трагічну долю нещасної дівчини-наймички Харитини

(до речі, ролі Софії у «Безталанній» та Харитини в «Наймичці» геніально грала у виставах
«театру корифеїв» Марія Заньковецька). Харитина стала жертвою розбещеного багатія
Цокуля: знеславлена ним, дівчина топиться. Задум цієї п’єси в Карпенка-Карого визрівав
давно: драматург мріяв змалювати образ благородно, чесної, незайманої селянської
дівчини.

• Новим явищем в українській драматургії була комедія «Мартин Боруля» (1886).

• Варто вказати на певний автобіографізм твору (домагання дворянських прав батьком I.

Карпенка-Карого — Карпом Адамовичем та ін.). У гонитві за примарним дворянством
Мартин Боруля зазнає моральних втрат, бо його поведінка, манери, вчинки стають
неприродними і викликають і сміх, і жаль.

• «Мартин Боруля», хоч і має назву комедії, є, по суті, глибоко соціальною драмою. За ЇЇ
начебто веселим сміхом відчувається гоголівське: «Над чим смієтесь? Над собою
смієтесь!» Саме в такому напрямі творив свого Борулю I. Карпенко-Карий.

• Герасим Калитка, головний персонаж комедії «Сто тисяч», жорстокіший і хитріший за

Мартина Борулю. Це людина, яка вже давно переступила межу людяності й моралі.
Єдиним фетишем, талісманом і смислом життя Калитки стали гроші. Заради збагачення
цей «Пузир у мініатюрі» кидається в авантюру, але натрапляє на ще більшого від себе
пройдисвіта і зазнає збитків: за три тисяч! справжніх карбованців купляє навіть не сто
тисяч фалыпивих, як обіцяв Герасимові Невідомий, а мішок чистого паперу.

3. Проблемна дискусія.

— Гнат — не тільки винуватець, а й жертва трагедії.. Ствердіть або заперечте

(аргументовано) цю думку.
— Чи можна Харитину звинуватити в малодушності, оскільки вона покінчила життя
самогубством?
— I Мартин Боруля, і Герасим Калитка прагнули піднятися на вищий соціальний щабель,
але кожен своїм способом. На чиєму ви боці?

IV. Підсумки уроку.

— Місце драматургії I. Карпенка-Карого в українській та світовій літературі.

— Сутність новаторства видатного драматурга.
— Яким є тематичний та жанровий діапазон п’єс I. Карпенка-Карого?
— Який із його творів ви визначили б як шедевр із шедеврів і чому?
— Що б ви додали тепер, поглибивши відомості про життя і творчість
— I. Карпенка-Карого, до його літературного портрета

V. Завдання додому.

1. Скласти стислий, але повногранний літературний портрет I. Карпенка-Карого (письмова

творча робота).
2. Підготуватися до тематичної атестації за творчістю Т.К. Карпенка-Карого.

Джерело:

http://www.ukr-in-school.edu-ua.net/id/96