Тема: Фразеологізми.

Класифікація фразеологізмів

Мета: повторити узагальнене та систематизувати матеріал;

з’ясувати роль фразеологізмів у мовленні; розвивати творчі здібності учнів

забезпечувати словникові записи учнів фразеологізмами та крилатими
висловами; виховувати шану до скарбів народної мудрості.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: картинки з текстовими зображеннями, словник «фразеологізм та

ілюстрації.

Епіграф

Опанувати фразеологізми означає сягнути втаємниченних надр мови (І. Фаріон)

Добірна національна фразеологія –– кожної мови (І. Огієнко)

Для вчителя: Фразеологія –– 1) сукупність фразеологізмів даної мови; 2)

розділ мовознавства, який вивчає фразеологічний склад мови.

Предметом фразеології як науки є дослідження природи фразеологізмів і їх

ознак, а також виявлення закономірностей функціонування їх у мові.

Фразеологізми –– стійкі словосполучення. Це готові сполучення слів, які не

створюються у мовленні подібно до вільних словосполучень (новий костюм,
великий будинок, читати газети, йти до школи), а відтворюються: якщо мовцеві
необхідно вжити фразеологізм, то він його вилучає, як і слово, в готовому
вигляді зі свого фразеологічному запису, а не будує його заново.

Таким чином, фразеологізми характеризуються відтворюваністю, цілісністю

значення, стійкістю, непроникністю. Достатньо навіть однієї з перелічених ознак,
щоб вважати словосполучення фразеологізмом. Усі ці ознаки зближують
фразеологізм зі словом. Переважна більшість фразеологізмів еквівалентна
окремому слову, і, як окремі слова фразеологізмів виступають у ролі єдиного
складеного знака: нуль без палочки = ніщо; на руку ковінька = вигідно.
На відміну від вільного словосполучення, де кожне повнозначне слово є
окремим членом речення, фразеологізм в цілому виступає єдиним членом
речення.

Із вільним словосполученням фразеологізм зближується тим, що складається з

окремих слів, тобто є нарізно оформленим. Слово має один наголос, а
фразеологізм має стільки наголосів, скільки є в ньому повнозначних слів.

Отже, фразеологізм, із одного боку, зближується зі словом, а з іншого –– зі

словосполученням. Виходячи з вище наведених характеристик, можна дати таке
визначення фразеологізму: Фразеологізм –– відтворювальна одиниця мови з
двох або більше слів, цілісна за своїм значенням і стійка за складом та
структурою.

Класифікація фразеологізмів

Існують різні класифікації фразеологізмів. Найвідомішою є класифікація

фразеологізмів за ступенем злютованості їх компонентів, яку розробив
французький мовознавець (Ш. Баллі) і доповнив російський мовознавець (В.В.
Виноградов).

За цією класифікацією фразеологізми поділяються на фразеологічні зрощення,

фразеологічні єдності та фразеологічні сполучення.

Фразеологічні зрощення –– семантично неподільні фразеологічні одиниці,

значення яких не випливає зі значень їх компонентів.

Наприклад: собаку з’їсти «бути майстром у якійсь справі». Тут власні значення
слів собака і їсти не відіграють жодної ролі, бо неможливо пояснити, чому
знання й досвід передбачають поїдання собак.

До фразеологічних зрощень належать такі фразеологізми, як: точити ляси

«вести пусті розмови», пекти раків «червоніти від сорому», збити з пантелику
«викликати розгубленість, дезорієнтувати»

Фразеологічні зрощення називають ще ідіомами, під якими розуміють

фразеологізми з повною втратою внутрішньої форми.
Фразеологічні єдності –– семантично неподільні фразеологічні одиниці,
цілісне значення яких умотивоване значенням їх компонентів.

Значення фразеологічної єдності виникає внаслідок узагальненого переносного

значення вільного словосполучення.
Це результат образного метафоричного переосмислення словосполучення. Як
приклади можна навести такі фразеологічні єдності: зробити з мухи слона
«перебільшити щось», пальцем не ворухнути «нічого не зробити», прикусити
язика «замовчати», гнути спину «тяжко працювати»

Фразеологічні сполучення –– звороти, в яких самостійне значення кожного

слова є абсолютно чітким, але один із компонентів зв’язане значення.

Наприклад: брати участь, досада бере, розквасити ніс.

Ті мовознавці, що дотримуються широкого розуміння фразеології, тобто

відносять до неї комунікативні одиниці (речення) і будь - які влучні (крилаті)
фрази, виділяють четвертий тип фразеологізмів –– фразеологічні вирази.

Фразеологічні вирази –– стійкі за складом і вживанням семантично подільні

звороти, які складаються повністю зі слів із вільним значенням.

Фразеологічні вирази –– це прислів’я, приказки, афоризми відомих політиків,

письменників, діячів науки й культури: Не все золото, що блищить; Крапля
камінь точить; Сім раз відмір, один відріж; І чужому научайтесь, й свого не
цурайтесь (Т. Шевченко); Вірю, бо це абсурд (Августин); Гроші не пахнуть
(Веспасіан); Блажен муж, що не йде на раду нечестивих (Біблія).

Фразеологізми –– це майже завжди яскраві образні вирази. Вони є важливим

експресивним засобом мови. Кожна культурна людина повинна володіти цим
скарбом літературної мови.

Хід уроку

I Організаційні моменти.

II Повідомлення теми, мети, завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.

III Актуалізація опорних знань.

 1. Інтерактивний метод «Мікрофон»

Що означає фразеологізм?

Наведіть приклад фразеологізмів.

Які основні ознаки фразеологізмів?

Які є джерела української фразеології? Відповідь проілюструйте прикладами.

Які фразеологізми називають синонімічними, а які антонімічними?

Чи побутують фразеологізми у публіцистиці та офіційно – діловому стилі

мовлення?

2. Виконання вправ

1. Спишіть речення установлюючи замість крапок потрібні фразеологізми.

1) Він уже свого доскочив. Чого ж йому …? (Панас Мирний). 2) Хоч і пізня осінь, а
надворі теплінь. Таку пору здавна в народі називають … (І.Цнабна). 3) Майдан
увесь заставлений возами так, що й … (І. Нечуй – Левицький). 4) Куди? Нема
чого … на вулиці! Підсобили мені в дома. (Б. Антоненко – Давидович). 5) Ха- ха-
ха! От ушкварив! Та швидше в мене … ніж це станеться: і в думку собі не клади!
(М. Старицький).

Довідка: на долоні волосся виросте, зі шкури вилазити, курці ступитися ніде,

бабине літо, собак ганяти.

3. Робота в парах

1. Поясніть значення висловів. Випишіть із поданих фразеологізмів ті, що

характеризують мовне:

1) З позитивною оцінкою.

2) З негативною оцінкою.

Знаходити спільну мову, говорити різними мовами, довгий язик, гострий на

язик, замкнути язика, чесати язиком, поламати собі язик, плескати язиком,
прикусити язика, проковтнути язика, розпустити язика, тримати язик за зубами,
язик до Києва доведе, язик не повертається, язик без кісток.

4. Робота в групах

1. За допомогою мережі Інтернет, та електронного фразеологічного словника

виконайте завдання:

I група

Випишіть вислови, які стали «крилатими виразами».

II група

Випишіть вислови історичних та міфологічних персонажів.

III група

Випишіть прислів’я, приказки та афоризми.

5.Виконання учнями тестових завдань на картинках

1) Доберіть синоніми до фразеологізмів.

1.Ставати під вінець

2. Заливати за шкуру сала

3. Два чоботи пара

4. Теревені правити

А. Одним ликом шиті

Б. Точити ляси

В. Брати шлюб

Г. Два рази стукнути

Д. Допікати до живого
2) Доберіть синоніми до фразеологізмів.

1. Мати голову на плечах А Затаїти зло

2. Мати свій розум у голові Б Не в тім’я битий

3. Мати зуби В Мати під собою ґрунт

4. Мати рацію Г Жити своїм розумом

Д Мати сенс

3) Доберіть антоніми до фразеологізмів.

1. Аж до ніг А Як в око вліпив

2 Аж горить під руками Б З наперсток

3. Як бджіл у вулику В Як мерзле горить

4. Як корова язиком злизала ГЯк гриби після дощу

Д Аж до хмар

4) Доберіть антоніми до фразеологізмів.

1. Тримати в кулаці АТримати на виду

2. Тримати в тіні Б Попускати віжки

3. Триматися гоголем В Тримати в пазурах

4. Тримати хвіст трубою Г Піджимати хвоста

Д Опускати руки

5) Доберіть антоніми до фразеологізмів.

1. Хоч головою об стінку товчи А Глянути гидко

2. Хоч греблю гати Б Пальця в рот не клади

3. Хоч у рамку вправ В Як заячий хвіст

4. Хоч проти шерсті гладь Г Хоч мотузки крути

 Д Мухи не зачепить

6) Установіть значення наведених фразеологізмів.

1. Вбивати клин А Нечесно наживатися

2. Гріти руки Б. Звільнитися від ілюзій

3. Опускали з неба на землю В. Домагатися залагодження сварки

4. Оббивати пороги Г. Діяти непослідовно

Д. Сварити кого – небудь

між собою

6. Пошукова робота зі словником «Хто Перший»

1) З’ясуйте значення, походження фразеологізмів.

Плач Єремії, витрішки провадити, заячий хвіст, танталові муки, бабине літо,
гнути кирпу, як мокре горить, позичати в Сірка очі, гордіїв вузол, дати гарбуза,
вавилонська вежа, альфа і омега, сізіфова праця, хоч греблю гати, канути в лету,
колесо фортуни, авгієві стайні, передати куті меду.

7. Робота в групах

1) Творче дослідження.

Уявіть себе дослідником та журналістом. Підготуйте цікаву оповідь про

спеціальності, які здобуваєте конкретно ви і ваші однолітки.

I група –– столярі

II група –– художники і керамісти

III група –– будівельники

Опорні фразеологізми :
Згущати фарби, обіймати поглядом, сізіфова праця, закопати талант у землю,
починати з азів, аристократ духу, палець об палець не вдарити, старе ламати,
знімати стружку, сім раз одмір –– раз одріж, хоч картину малюй, хоч ікону
малюй, хоч малюй, хоч цілуй, не святі горшки ліплять, працювати в поті чола.

III.Підсумок уроку

1. Фронтальне опитування.
1. Що означає поняття фразеологізми?
2. На які основні групи поділяються фразеологізми ?

Чи можуть фразеологізми вступати в синонімічні та антонімічні ряди ?

3. Чи мають фразеологізми стилістичне забарвлення ?

2. Домашнє завдання
Прочитайте уривок із повісті «Кайдашева сім’я » й виконайте завдання.
« - І хто нараяв нам брати невістку з ти багатирів ? – крикнула Кайдашиха.
……… Бліде батькове лице стало жовте , наче віск. »
Знайдіть фразеологізми й випишіть їх у зошит.

Підготувала викладач Луцького ВПУ будівництва та архітектури

Паляниця Тетяна Миколаївна