Марченко Дмитро Романович

Фін21к2
Практичне 09-10.03

1. Основні напрямки раціоналізації та економії витрат підприємства

Основні напрямки раціоналізації та економії витрат на підприємстві можуть
включати наступні пункти:

Оптимізація виробничих процесів: підприємство може раціоналізувати свої

виробничі процеси, щоб знизити витрати на працю, сировину, енергію та інші
ресурси. Це можна досягти шляхом впровадження нових технологій,
удосконалення обладнання та процесів виробництва, а також застосування
ефективніших методів управління.

Зниження витрат на закупівлю: підприємство може знизити свої витрати на

закупівлю матеріалів та обладнання, наприклад, шляхом переговорів з
постачальниками, зменшення замовлень, використання альтернативних
постачальників та іншими методами.

Енергозбереження: підприємство може знизити свої витрати на енергію,

виконуючи заходи з енергозбереження, такі як установка енергоефективного
обладнання, оптимізація системи опалення та кондиціонування повітря,
зменшення витрат на освітлення та інші заходи.

Зниження витрат на персонал: підприємство може знизити свої витрати на

персонал шляхом використання ефективніших методів управління
персоналом, зниження чисельності працівників, підвищення продуктивності
праці, а також застосування автоматизації та інших технологій.

Маркетинг та реклама: підприємство може зменшити свої витрати на

маркетинг та рекламу, наприклад, шляхом використання інтернет-маркетингу
та інших цифрових інструментів, які є більш ефективними та менш
витратними, ніж традиційні методи. Наприклад, це може включати в себе
створення та оптимізацію веб-сайту, використання соціальних мереж для
просування продукту, електронну розсилку, таргетовану рекламу та інші
інтернет-інструменти.

2. Зовнішні чинники, що впливають на суму і рівень витрат

підприємства.
Зовнішні чинники, що впливають на суму і рівень витрат підприємства,
можуть включати наступні фактори:

Економічна ситуація: економічні умови на ринку можуть впливати на витрати

підприємства. Наприклад, зростання цін на сировину, зменшення попиту на
продукцію підприємства, збільшення ставок податків та інших витрат можуть
збільшувати загальну суму витрат.

Конкуренція: конкуренція може впливати на витрати підприємства через

необхідність інвестування в маркетинг, дослідження та розвиток нових
продуктів, зниження цін для залучення клієнтів та інші витрати, необхідні
для забезпечення конкурентоспроможності.

Політичні та правові чинники: політична та правова ситуація в країні може

впливати на витрати підприємства через необхідність дотримання законів та
нормативів, платіжі податків та інших обов'язкових витрат.

Технологічний прогрес: технологічний прогрес може впливати на витрати

підприємства, забезпечуючи можливість застосування нових ефективних
технологій виробництва та управління.

Екологічні фактори: екологічні проблеми та законодавство, пов'язане з ними,

можуть впливати на витрати підприємства через необхідність виконання
екологічних стандартів, викорінення джерел забруднення та інші витрати,
пов'язані з охороною довкілля.

Ці фактори можуть взаємодіяти між собою та впливати на суму та рівень

витрат підприємства, що може стати фактором визначення ціни на
продукцію, прибутковості підприємства та його конкурентоспроможності на
ринку. Крім того, зовнішні чинники можуть впливати на стратегії
підприємства щодо вдосконалення виробничих процесів, оптимізації витрат,
розширення продажів та розвитку нових продуктів, що може вплинути на
довгострокові перспективи розвитку підприємства. Отже, управління
зовнішніми факторами та їх впливом на витрати є важливим елементом
стратегії підприємства.

3. Внутрішні чинники, що визначають розмір рівня витрат

підприємства.

Внутрішні чинники можуть відігравати важливу роль у визначенні розміру

рівня витрат підприємства. Основні внутрішні чинники, які можуть впливати
на цей рівень, включають:

Виробничий процес: Виробничий процес може бути складним і дорогим, що

може впливати на витрати підприємства. Наприклад, використання новітньої
технології може підвищити ефективність виробництва, але при цьому
збільшити витрати на придбання та обслуговування нового обладнання.

Управління: Якість управління також може впливати на рівень витрат

підприємства. Недостатній контроль над витратами може призвести до їх
зростання, а недостатнє планування може призвести до зайвих витрат.

Людські ресурси: Ефективне використання робочої сили може допомогти

зменшити витрати підприємства. Наприклад, ефективна організація робочого
дня може забезпечити максимальну продуктивність при мінімальних
витратах на зарплату.

Матеріали та обладнання: Якість матеріалів та обладнання також може

впливати на розмір витрат підприємства. Використання дешевих матеріалів
може знизити витрати, але може призвести до зниження якості продукції та
втрати довіри споживачів.
Отже, ефективне управління внутрішніми чинниками може допомогти
зменшити витрати підприємства та збільшити його конкурентоспроможність
на ринку.

1. Собівартість дорівнює 500 грн.; можлива рентабельність – 30%;

ставка акцизу – 10%; ставка ПДВ – 20%. Представте повну
структуру відпускної ціни.

Повна структура відпускної ціни включає в себе:

Собівартість - 500 грн.

Прибуток - 30% від собівартості: 500 грн. * 30% = 150 грн.

Акциз - 10% від вартості, що включає собівартість та прибуток: (500 грн. +

150 грн.) * 10% = 65 грн.

ПДВ - 20% від вартості, що включає собівартість, прибуток та акциз: (500

грн. + 150 грн. + 65 грн.) * 20% = 143 грн.

Таким чином, повна структура відпускної ціни буде наступною:

Відпускна ціна = собівартість + прибуток + акциз + ПДВ Відпускна ціна =

500 грн. + 150 грн. + 65 грн. + 143 грн. = 858 грн.

2. Собівартість дорівнює 1200 грн.; акциз – 25%; ПДВ – 18%;

відпускна ціна без ПДВ – 1300 грн.; торговельна надбавка – 20%.
Який рівень роздрібної ціни?

Спочатку необхідно визначити відпускну ціну з ПДВ:

Собівартість - 1200 грн.

Акциз - 25% від собівартості: 1200 грн. * 25% = 300 грн.

Вартість з ПДВ (без торговельної надбавки) = собівартість + акциз: 1200 грн.

+ 300 грн. = 1500 грн.

ПДВ - 18% від вартості з ПДВ: 1500 грн. * 18% = 270 грн.
Відпускна ціна з ПДВ = вартість з ПДВ + ПДВ: 1500 грн. + 270 грн. = 1770
грн.

Потім можна визначити роздрібну ціну:

Торговельна надбавка - 20% від відпускної ціни без ПДВ: 1300 грн. * 20% =
260 грн.

Відпускна ціна з ПДВ та з торговельною надбавкою = відпускна ціна з ПДВ +

торговельна надбавка: 1770 грн. + 260 грн. = 2030 грн.

Таким чином, роздрібна ціна становитиме 2030 грн.

3. Фірма “Ернес”, що виготовляє меблеву продукцію для офісів,

запустила нову технологічну лінію для виробництва офісних столів,
інвестувавши в неї 1,2 млн. грн. Плановий випуск нової продукції
N = 47000 комплектів парт у рік. Змінні витрати на одиницю
продукції V = 500 грн. Постійні витрати на виробництво та збут
продукції на експорт F = 1750 тис. грн. у рік. Визначить експортну
ціну нового комплекту столів, використовуючи метод надбавок, за
умови, що ця фірма хоче встановити надбавку в розмірі 30%.

Щоб визначити експортну ціну нового комплекту столів, можна скористатися

методом надбавок.

Спочатку потрібно визначити собівартість одного комплекту столів:

Собівартість = змінні витрати + (постійні витрати / плановий обсяг випуску)
Собівартість = 500 грн. + (1 750 000 грн. / 47 000) ≈ 540 грн.

Потім можна визначити бажану надбавку: Надбавка = 540 грн. * 30% = 162
грн.

Експортна ціна одного комплекту столів дорівнює сумі собівартості та

надбавки: Експортна ціна = 540 грн. + 162 грн. = 702 грн.

Отже, експортна ціна одного комплекту столів фірми "Ернес" складе 702 грн.
з урахуванням надбавки 30%.