Professional Documents
Culture Documents
Лекція 1
Лекція 1
професійному спілкуванні
МЕТА: з’ясувати поняття „термін”, значення термінологічної лексики для
наукового та офіційного стилів, визначити основні ознаки термінів, їх види,
способи творення і джерела виникнення, окреслити найважливіші проблеми
сучасної української термінології.
ПЛАН
Література
Жодне суспільство не може існувати без мови: всі народи і кожна окрема
людина живуть у мовній сфері. Рівень розвитку наукової мови впливає на
інтелектуальний поступ суспільства, свідчить про стан мовного самовиявлення
народу.
Отже, термін (лат. terminus – межа (межовий знак), кінець) – це слово або
словосполучення, що позначає чітко окреслене поняття певної галузі знань чи
діяльності.
- точність;
стилістична нейтральність;
незалежність від контексту, самостійність;
відсутність експресивності, образності, суб’єктивно-оцінних відтінків;
відсутність синонімів та омонімів в межах однієї терміносистеми (крім
дублетності або абсолютної синонімії);
лаконічність;
милозвучність.
Значення термінів зафіксовано в спеціальних словниках, довідниках, і
відповідно їх потрібно вживати лише в тій формі та в тому значенні, які подано
у словниках.
Тобто терміни, як правило, утворюються або з тих слів, які вже існують у
літературній мові, або з іншомовних елементів. Творення нових термінів
полягає у використанні лексичного та морфологічного потенціалу мови через
утворення певних морфологічних комбінацій, які до цього теоретично були
можливі. Існує ще один спосіб винайдення нових термінів – творення штучних
слів.
в) складання основ;
г) творення словосполучень.
2. Запозичення термінів.
3. Створення штучних слів.
У 1918 році українська мова постала перед сумним фактором впливу російської
мови. В умілих руках русифікаторів вона ставала часто макаронічною у
науковій термінології та фразеології. Як відповідь на русифікацію виникає
пуризм – російські слова замінюють на питомо українські, напр.: контрабанда
– перемитництво, в діаметрі – поперечно, конус – стіжок, атом – неділка,
масштаб – мірило, прес – чав, гіпотенуза – протипрямка, піраміда – гостриця,
фільтр – цідило, контур – обрис, маятник – хитун, сплав – стоп, басейн –
водозбір й ін.