НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ

О.О.БОГОМОЛЬЦЯ

Кафедра філософії, біоетики та історії медицини

Завідувач кафедри: доктор філософських наук, професор

Васильєва Ірина Василівна

Реферат на тему:
«Біоетичні проблеми в урології»

Виконав студент 6 курсу, 25 групи

Медичного факультету №1
Козенко Віталій Володимирович

1
 Зміст
1. Вступ………………………………………………………………………….3
2. Основні принципи……………………….………….……………………….4
3. Особливості в урології…………………………………….…………….…..5
4. Робота з пацієнтами з ВІЛ та ІПСШ……………………………….…...….7
5. Висновок………………………………………………….………………….8
6. Список літератури……………………………………………..……………8

2
 Вступ

Сучасна система охорони здоров'я настійно вимагає етичного, морального і

деонтологічного моніторування. У далеке минуле пішли часи безроздільного
лікарського патерналізму, коли хворий був не суб'єктом медицини,
відповідальним за власне здоров'я, а її об'єктом.
Фактично він був підлеглий лікарю, його терапевтичним професійним
таємницям, дослідницьким, а іноді і меркантильним інтересам. У такій
ситуації моделі етичної поведінки були традиційними і консервативними, а
морально-етична і деонтологічна думка не мала належної динаміки розвитку
й удосконалення.
Потреба в етичній, моральній і деонтологічній рефлексії випливає не тільки з
самої природи професійної діяльності медичного персоналу, але також
пов'язана зі швидким прогресом медико-біологічних технологій.
Більше того, значення етичних факторів у сучасній охороні здоров'я постійно
зростає внаслідок культурної трансформації і суспільної еволюції з
визнанням цінності людської особистості і моральних цінностей
індивідуального життя.
Стало очевидним, що технологічний прогрес у медицині має
супроводжуватися прогресом прикладної філософської думки для
запобігання універсалізму і спрощенству в оцінці хворого.
Не випадково етичні проблеми охорони здоров'я стали викликати інтерес і
широко обговорюватися політиками, журналістами, суспільними і
релігійними діячами.
У суспільстві зростає співчуття і повага до медичних проблем найменш
захищених суб'єктів: до ембріонів в репродуктивній медицині і штучній
прокреації, людей за межею бідності, маргіналіє, мігрантів, інвалідів,
хронічно і безнадійно хворих.

3
 Основні принципи

Деякі прояви порушення принципу коректності, переступаючи межі

професійного середовища, можуть стати об'єктом судово-медичної
деонтології і судово-медичної експертизи та потрапити у сферу
кримінального права. Такими проявами є виконання якоїсь роботи без
відповідної компетентності і ліцензування, відмова від участі в подоланні
стихійного лиха чи катастрофи, ненадання медичної допомоги в
невідкладному випадку.

 Принцип збереження медичної таємниці має у своїй основі принцип

конфіденційності у стосунках працівника системи охорони здоров'я з
пацієнтом. Дотримання конфіденційності вимагає від медичного
працівника скромності, тактовності, обачності під час збирання
анамнезу і інформації про пацієнта та його родичів. Порушення
медичної таємниці можуть мати кримінальні аспекти і наслідки.

 Принцип надання достовірної інформації передбачає обов'язок

медичних фахівців бути відкритими і надавати відповідні відомості та
пояснення хворому, його родичам, колегам, асоціації, органам
державної та місцевої влади. Публічна інформація поширюється через
доповіді, звіти, оголошення, свідчення та повідомлення і стосується
відносин медичного працівника і влади. Особиста інформація
стосується відносин працівника системи охорони здоров'я і пацієнта та
його родичів. Відомості про стан здоров'я, перебіг хвороби, медичні
втручання, у тому числі з дослідницькою метою, лежать в основі
інформованої згоди та вимоги поважати істину в процесі комунікації з
пацієнтом, у тому числі безнадійно або важко хворим. В основі
медичної інформації публічного або особистого характеру лежить або
деонтологічне правило, або юридичний обов'язок.

 Принцип колегіальності виражається обов'язком кожного медичного

працівника поважати своїх колег, демонструвати уважне ставлення до
виконання своїх професійних обов'язків, до дружби, вірності, чесності.
Медичні працівники, навіть якщо вони дотримуються протилежних
переконань, повинні докласти всіх зусиль, щоб створити оптимальні
умови співпраці та ефективного використання своїх знань і досвіду в

4
 інтересах хворої людини. Деонтологічно заборонена поведінка,
спричинена почуттями конкуренції та недоброзичливості.

 Принцип гідності та професійної честі спрямований на підтримку

професійної репутації медичного працівника та гідності професії. їх
формують як професійні знання, навички й уміння, так і моральні риси.
Принцип має не лише деонтологічний вимір, а й юридичну основу.
Поведінка, яка завдає непоправної шкоди репутації медичного
працівника та гідності медичної професії, карається дисциплінарними
санкціями з боку адміністрації, професійних корпорацій і асоціації.

Сучасні особливості в урології

Урологія - це галузь медицини, яка займається діагностикою та лікуванням

захворювань сечовивідних органів та чоловічої репродуктивної системи.
У своїй практиці урологи стикаються з багатьма біоетичними проблемами,
пов'язаними зі збереженням життя та здоров'я пацієнтів, та особливо їхньою
приватністю і конфіденційністю, використанням новітніх технологій та
експериментальними методами лікування.
Уролог може мати доступ до дуже особистої та приватної інформації про
пацієнта, такої як його сексуальна орієнтація, історія статевої дисфункції або
інші приватні медичні дані.
Лікар повинен дотримуватися всіх законодавчих вимог щодо
конфіденційності та приватності пацієнтів та забезпечувати захист їх
особистої інформації.
Багато пацієнтів вважають, що похід до уролога – це соромна процедура,
тому цим лікарям потрібно бути особливо уважними та обережними з
пацієнтами.
До переліку діагностичних процедур, що є в більшості випадків
неприємними для пацієнта:
 Огляд зовнішніх статевих органів
 Пальцеве ректальне дослідження передміхурової залози
 Урогенітальний зішкріб
5
  Цистоскопія
До переліку лікувальних процедур, що є неприємними для пацієнта:
 Процес відкриття голівки при парафімозі/фімозі
 Постановка уретрального катетеру
 Бужування уретри
 Операційні втручання.
Всі ці процедури більше ніж зазвичай ставлять пацієнта в незручне
становище і багато з них відчувають себе неповноцінними через проблеми
даного характеру, тому лікарю важливо постійно вести діалог з пацієнтом і
розповідати про подальший хід лікування, що це тимчасово і не
відобразиться на якості життя.

Однією з найбільш актуальних біоетичних проблем урології є етика

використання різних методів діагностики та лікування раку простати.
Дослідження цього захворювання може призвести до виявлення агресивної
форми раку, який може бути летальним, але одночасно діагностика може
привести до виявлення більш повільно прогресуючої форми раку, який не
завдає шкоди здоров'ю пацієнта.
В таких випадках урологам доводиться балансувати між визначенням точної
форми раку та використанням методів лікування, які можуть мати
негативний вплив на якість життя пацієнта.

Іншою біоетичною проблемою, яка стикається урологія в розвинених

країнах, є використання технологій дистанційного лікування та
телемедицини.
Наприклад, роботизовані системи, що використовуються для виконання
складних операцій, можуть зменшити ризик виникнення ускладнень під час
операції та збільшити точність.
Однак використання таких технологій також може порушити приватність
пацієнта, якщо дані про його здоров'я неправильно.

6
 Пацієнти з ВІЛ та ІПСШ
Урологи в своїй практиці більше, ніж інші лікарі (окрім венерологів та
гінекологів) зустрічаються з пацієнтами, що мають захворювання, які
передаються статевим шляхом.
Масове (епідемічне) поширення інфекційних хвороб серед населення
відповідної території суттєво впливало і продовжує впливати на історичний
розвиток людства.
За впливом на демографічну ситуацію можна виділити такі групи інфекції:
 особливо небезпечні інфекційні хвороби (у тому числі карантинні, такі
як чума, холера, жовта гарячка, а також некарантинні, такі як ВІЛ-
інфекція, туберкульоз) — це інфекції, що характеризуються швидким
поширенням серед населення, тяжкими та (або) стійкими розладами
здоров'я у значної кількості хворих та високим рівнем смертності;

 небезпечні інфекційні хвороби — це інфекції, що характеризуються

тяжкими та (або) стійкими розладами здоров'я в окремих хворих і
становлять небезпеку для їх життя та здоров'я;

 соціально небезпечними, згідно з законом України «Про захист

населення від інфекційних хвороб» (2000 p.), називають такі інфекції,
виникнення і розвиток яких тісно пов'язані із соціально-економічними
процесами, що відбуваються в суспільстві та загрожують життю і
здоров'ю людей.
До соціально небезпечних інфекційних хвороб відносять ВІЛ-інфекцію,
інфекції, що передаються статевим шляхом. Профілактика інфекційних
хвороб і захист населення від інфекційних хвороб є одним із пріоритетних
напрямків роботи уролога.
Інфекційні хвороби зумовлюють багато біоетичних проблем. Основною
проблемою є конфлікт інтересів суспільства, безпеки громади та автономія
особистості, що найбільш гостро виявляється у питаннях обов'язковості
ізоляції, лікування та профілактики деяких інфекцій.
Такі заходи певною мірою порушують право особистості на автономію, але
вони необхідні для забезпечення безпеки суспільства.

7
 Висновок
Таким чином, біоетичні проблеми урології є складними та багатогранними.
Їх вирішення потребує розуміння та дотримання медичних етичних
принципів, таких як принцип автономії, доброчесності, нешкодиливості та
справедливості.
Крім того, важливо брати до уваги соціальні та культурні аспекти, що
впливають на вирішення біоетичних проблем урології.
Наприкінці можна зазначити, що вирішення біоетичних проблем урології має
велике значення для збереження життя та здоров’я пацієнтів, а також для
підвищення якості медичної допомоги та розвитку урологічної науки.

Список літератури
1. Біоетика та біобезпека: Підручник / В.М. Запорожан, М.Л. Аряєв. — К.:
Здоров'я, 2013.
2. "Етика урології", П. А. Купрін, Міжнародний науковий журнал "Проблеми
етики в медицині", № 2 (6), 2014.
3. "Біоетика в урології та нефрології", В. П. Лучанов, "Урологія", № 3, 2008.
4. "Етичні проблеми в урології", С. А. Шумейко, М. В. Михайлов, Науковий
журнал "Медична етика і право", № 1 (18), 2016.
5. "Етичні проблеми урології в практиці лікаря", І. В. Данильчук, М. М.
Гуцуляк, В. С. Бережний, Науковий журнал "Урологія", № 1, 2015.