You are on page 1of 124

Харківський національний медичний університет

Кафедра громадського здоров’я


та управління охороною здоров’я

Епідеміологічні дослідження
в охороні здоров’я, їх характеристика
та аналіз

проф. Огнєв В.А.


02.02.2020г.

1
План лекції

1.Цілі та задачі сучасної епідеміології


2.Емпірічні методи епідеміологічних
досліджень.

45
Мета лекції

Мета даної лекції полягає в тому, щоб


надати інформацію про епідеміологічні
методи і їх застосування для вирішення
різних проблем медицини та охорони
здоров'я.

45
Основна задача лекції

Полягає в тому, щоб допомогти бажаючим:


- Оволодіти сучасними методиками аналізу
проблемних ситуацій, пов'язаних зі здоров'ям;
- навчити вибирати і застосовувати
адекватні методи епідеміологічних досліджень;
- допомогти освоїти методики розрахунку
і аналізу показників захворюваності та ризику;
- навчити приймати управлінські
рішення, спираючись не тільки на досвід і
інтуїцію, але і на науково обґрунтовану
достовірну інформацію.
45
Складові
доказової медицини

Доказова
медицина

Сучасна Біостатистика
епідеміологія

44
ПОХОДЖЕННЯ ТЕРМІНУ

Термін «епідеміологія» походить від


грецьких слів «epi», що значить «на» або
«над», «demos» — «народ» і «logos» —
«наука або вивчення».

Таким чином, епідеміологія — це


наука про те, що поширене серед народу,
що з народом відбувається.

45
Роль інфекційних захворювань у
формуванні науки епідеміології

Масові інфекційні захворювання в


минулому і висока смертність від них
визначили розвиток епідеміології як науки.
Епідеміологія стала сприйматися, як
розділ медицини, що вивчає закономірності
виникнення інфекційних захворювань, а
також заходи щодо їх попередження.

46
ТРАНСФОРМАЦІЯ ПАТОЛОГІЇ

Але в XX столітті відбулася


трансформація патології: зросла частка
ендогенних (злоякісні новоутворення) і
квазіендогенних захворювань (хвороби
системи кровообігу) і причин смертності.

47
Трансформація патології

У зв'язку з чим починаючи з


середини XX століття, методи
епідеміологічного дослідження стали
застосовувати при вивченні різних
захворювань, маючих масовий характер, в
тому числі викликаних фізичними і
психічними, соціальними та іншими
факторами.

48
В сучасній термінології

Сучасна епідеміологія — це наука з


вивчення поширеності явищ в популяції,
а також детермінант, станів чи подій,
пов'язаних зі здоров'ям для забезпечення
управління та контролю за громадським
здоров'ям.

45
Сучасна епідеміологія

При цьому вивчення передбачається:


- обстеження,
- спостереження,
- тестування гіпотез,
- аналітичні дослідження,
- експериментальні дослідження.

45
Сучасна епідеміологія

Під поширенням мається на увазі


аналіз досліджуваного явища в часі, за
місцем знаходження (проживання), по
виділеним групам, за індивідуальними
ознаками населення і т.д.

45
Сучасна епідеміологія

Детермінанти — це фізичні,
біологічні, соціальні, культурні та
поведінкові фактори, які впливають на
здоров'я.

45
Сучасна епідеміологія

Пов'язані зі здоров'ям стани і


події включають хвороба, випадки
смерті, поведінка, інвалідизація,
народження, реакції населення на
превентивні заходи, система охорони
здоров'я.

45
Сучасна епідеміологія

Спеціально певна популяція —


велика група населення з точно певною
ознакою.

45
Сучасна епідеміологія

Управління та контроль – інст-


румент і методологія, що дозволяють
належним чином організувати систему або
діяльність для збереження, зміцнення,
захисту і відновлення здоров'я.

45
Цілі сучасної епідеміології

1.Опис проблем здоров'я населення


(описова або дескриптивна мета);
2.Пояснення проблем здоров'я
населення, тобто виявлення причини
виникнення та їх поширення (аналітична
мета).

45
Цілі епідеміології

3.Розробка перспективного
прогнозу проблем здоров'я населення
(прогностична мета);
4.Оцінка потенційної ефективності
традиційних і нових втручань
профілактики, діагностики, лікуваннях і
т.д. (як основа доказової медицини).

45
Кінцеві цілі епідеміології

1. Запобігання проблем, пов'язаних


зі здоров'ям, попередження їх
виникнення і повторення;
2.Ліквідація або скорочення
проблем, пов'язаних зі здоров'ям, і їх
наслідків;

45
Міжнародною епідеміологічною асоціацією
визначені задачі епідеміології:

1.Вивчення поширеності та
природного перебігу захворювань, явищ,
закономірностей по групам населення та
встановлення масштабів цих проблем.
2. Визначення факторів зовнішнього і
внутрішнього середовища, що визначають
виникнення і поширення захворювань,
явищ і т.д.

49
Міжнародною епідеміологічною
асоціацією визначені задачі епідеміології:

3. Визначення пріоритетних проблем


в галузі охорони здоров'я населення.
4. Розробка заходів щодо усунення
або максимально можливого ослаблення
дії несприятливих чинників.

50
Епідеміологія

Інформація, отримана в ході


епідеміологічних досліджень, має
широке застосування і важлива як для
організаторів охорони здоров'я, так і для
практикуючих лікарів, надаючи
можливість їм отримати відповіді на ті
питання, які щодня постають перед
ними.

45
Організатори охорони здоров'я

Фахівці в галузі громадського здоров'я


та охорони здоров'я широко застосовують
епідеміологію для отримання достовірної
інформації:
- про закономірності й особливості
формування сучасного типу патології
населення,
- для визначення шляхів профілактики
та ефективних методів ранньої діагностики і
лікування.

45
Питання,
що цікавлять практикуючих лікарів
- З якими актуальними і потенційними
проблемами стикається суспільство щодо
здоров'я?
- Де вони виникають?
- Якій частині і кому з населення
загрожує ризик виникнення захворювань?
- Які проблеми, пов'язані з охороною
здоров'я населення, будуть вирішені, а які
можуть посилитися з часом?
- Чи є служба охорони здоров'я
доступною, її діяльність — успішною і
ефективною? і т.д.
45
Класифікація
сучасної епідеміології

1.Епідеміологія інфекційних захво-


рювань;
2.Епідеміологія неепідемічних захво-
рювань;
3.Клінічна епідеміологія;
4.Екологічна епідеміологія;
5.Генетична епідеміологія;
6.Військова епідеміологія;
7.Соціальна епідеміологія і т.д.
45
Відмінність епідеміології
неепідемічних захворювань від
інфекційної патології

1. Як правило, латентний період у


неінфекційних захворювань більш
тривалий, ніж у інфекційних, і конкретний
термін його непередбачуваний;

45
Відмінність епідеміології
неепідемічних захворювань від
інфекційної патології

2. Хронічне захворювання
розвивається поступово і його ознаки у
обстежуваних осіб варіюють у великому
діапазоні, що підвищує ймовірність
помилкової діагностики.

45
Відмінність епідеміології
неепідемічних захворювань від
інфекційної патології

3. Для неінфекційних захворювань


характерна мультифакторна природа
етіології і патогенезу, причому явно
домінуючий фактор часто відсутній;

28
Відмінність епідеміології
неепідемічних захворювань від
інфекційної патології

4. На відміну від інфекційної


епідеміології, неможливо скільки-небудь
чітко виділити несприйнятливість
частини популяції і встановити, чи має
місце абсолютна стійкість конкретної
особи до певного хронічного
неінфекційного захворювання;

29
Відмінність епідеміології
неепідемічних захворювань від
інфекційної патології

5.Прогноз захворюваності та
ефективність профілактичних заходів
носять імовірнісний характер і
виправдовуються по відношенню до
популяції в цілому.

30
Клінічна епідеміологія
(Clinical epidemiologe)

Клінічна епідеміологія, це розділ


епідеміології, що вивчає клінічні
проблеми, а також розробляє ефективні
клінічні рішення цих проблем,
заснованих на фактах.

31
Клінічна епідеміологія

науково обґрунтовує ефективність і


економічну виправданість терапевтичних,
діагностичних і профілактичних втручань.

32
Дизайн
епідеміологічного
дослідження
(від англ. design - план).

33
Дизайн епідеміологічного
дослідження

Під дизайном дослідження


розуміють всі особливості проведення,
конкретного епідеміологічного
дослідження, передбачені його планом
(від англ. design - план).

34
Епідеміологічні методи

Особливості епідеміологічного
дослідження виражаються численними
методами, а також їх різними
поєднаннями, що і характеризує види
дизайну і його різноманітність.

35
Епідеміологічні методи

Наприклад:
- дизайн когортних досліджень,
- дизайн досліджень випадок-
контроль,
- дизайн поперечних (одномо-
ментних);
- дизайн екологічних досліджень.

36
Золотий стандарт досліджень

Еталонним дизайном клінічних


досліджень є рандомізовані, контро-
льовані, подвійні сліпі дослідження
(золотий стандарт досліджень).

37
Епідеміологічний метод

Сучасна епідеміологія, як будь-яка


наука, має в своєму розпорядженні
спеціальні методи дослідження.
Починаючи з 50-х років XX
століття, спостерігається прорив у роз-
витку методів наукового дослідження і
обґрунтування теоретичного фундаменту
епідеміології.

38
Епідеміологічні методи

У сучасній епідеміології під


епідеміологічними методами розуміють
«інструменти» вивчення законо-
мірностей поширення проблем здоров'я
населення, встановлення причинно-
наслідкових зв'язків і оцінка
ефективності втручання із
застосуванням статистичних показ-
ників.
. 39
Епідеміологічні методи

У матеріалах Європейське
регіональне бюро ВООЗ (Міжнародний
симпозіум з викладання епідеміології,
1967) відзначається, що у відповідність з
цілями можна виділити епідеміологічні
методи, які забезпечують, як мінімум,
три типи епідеміологічних досліджень.

51
Типи епідеміологічних досліджень
(ВООЗ).

1.Описова епідеміологія;
2.Аналітична епідеміологія;
3.Експериментальна епідеміологія.

51
Описова епідеміологія

Описові дослідження, пов'язані з


вивченням поширеності (розподілу) тієї
чи іншої проблеми, пов'язаної зі здоров'ям
(захворюваність, смертність, інвалід-
ність і т.д.).

51
Аналітична епідеміологія

Аналітичні дослідження, пов'язані


із застосуванням ретроспективного і
проспективного дослідження, з метою
підтвердження або спростування
наукових гіпотез (встановлення
причинно-наслідкових зв'язків), сфор-
мованих в описових дослідженнях.

51
Експериментальна епідеміологія

Експериментальні дослідження,
спрямовані на виявлення ефекту
втручання або виявлення причинно-
наслідкових зв'язків на основі
експерименту.

51
Епідеміологічні методи

за характером втручань:
- на емпіричні або обсерваційні (observational
studies) – дослідження без втручання в
природний плин і розвиток захворювання;
- і експериментальні (experimental or
interventive epidemiology) дослідник
цілеспрямовано і свідомо контролює основні
параметри є предметом вивчення.

60
Емпіричні (обсерваційні) методи
(observational studies)

- Описові:
- опис окремих випадків;
- опис серії випадків.
- Аналітичні:
- когортні;
- випадок-контроль;
- екологічні.

61
Експериментальні методи
(experimental or interventive epidemiology):
 - Польові (профілактичні) – об’єкт
дослідження здорові особи з факторами
ризику:
- контрольовані;
- рандомізовані;
- нерандомізовані;
- неконтрольовані;
 - Клінічні (об’єкт дослідження хворі):
- контрольовані;
- рандомізовані;
- нерандомізовані;
- неконтрольовані;

62
За тривалістю епідеміологічні методи

- Одномоментні (поперечні) до-


слідження;
- Динамічні (поздовжні, лонгі-
тудінальні – longitudinal) ) дослідження.
.

63
Динамічні дослідження:

Короткострокові (short term) – до 3


років.
- Проспективні (cohort study, follow study,
prospective study)
- Ретроспективні (case-referent study, case-control
study, case-history study, retrospective study).

Довгострокові (long term ) – понад 3 років


- Проспективні (cohort study, follow study,
prospective study)
- Ретроспективні (case-referent study, case-control
study, case-history study, retrospective study).

64
Емпіричні (empirical research methods),
обсерваційні (observational study) або
наглядові
дослідження

73
Емпіричні або обсерваційні
(observational studies)

Емпіричне (empirical research


methods), обсерваційне (observational
study) або наглядове дослідження не
передбачає втручання в природний
процес виникнення і поширення хвороб.
Дослідник спостерігає і фіксує
необхідну інформацію відповідно до
програми дослідження.

73
Емпіричні або обсерваційні
(observational studies)

Емпіричні дослідження, в свою


чергу, можуть бути:
- Описовими;
- Аналітичними.

73
Емпіричні або обсерваційні
(observational studies)

Описове (descriptcion study)


дослідження передбачає отримання
описових епідеміологічних даних, тобто
даних про прояви проблем пов'язаних зі
здоров'ям.
Вони як правило виконуються
спільно з аналітичними методами.

73
Емпіричні або обсерваційні
(observational studies)

Описові дослідження можуть бути


самостійними, але отримані в них нові
описові епідеміологічні дані спонукають
продовжувати дослідження, для того
щоб пояснити виявлені прояви
захворюваності.

73
Емпіричні або обсерваційні
(observational studies)

Тому, найчастіше, описове


дослідження є тільки першою частиною
повноцінного епідеміологічного
дослідження, обов'язково включає і
аналітичну частину.

73
Емпіричні або обсерваційні
(observational studies)

Різновидом описових досліджень


для захворювань, що рідко зустрічаються,
є дослідження типу:
- «опис окремих випадків»;
- «опис серії випадків».

73
Опис окремих випадків
(Case report)

найбільш старий спосіб медичного


дослідження: детально описуються дані,
отримані шляхом спостереження одного
або декількох випадків захворювань (не
більш 10 хворих).
Цей метод дозволяє привернути
увагу медиків до нових або маловідомих
захворювань.

73
Опис окремих випадків
(Case report)

Дослідження типу «опис окремих


випадків» може поставити проблему
перед медичною спільнотою та спонукати
до проведення більш доказових
досліджень.

73
Опис окремих випадків
(Case series)

дослідження, що включає зазвичай


описову статистику групи захворювань
(10 пацієнтів і більше).

73
Опис серії випадків (Case series)

Серія випадків — найпоширеніший


спосіб опису клінічної картини
захворювання. Він досить інформативний
і зручний для виконання цього завдання,
але має серйозні обмеження.

73
Опис серії випадків (Case series)

Недолік даного методу полягає у


відсутності групи порівняння і вивчення
випадків в різні моменти часу і на різних
стадіях перебігу захворювань.

73
Типи графіків, що найбільш часто
використовуються при описовому
аналізі
1. Гістограма (Freguency plot,
Histogram, Bar chart)
2.Графік середніх з помилками (Error
bar plot)
3.Діаграма розмаху (Box whisker plot)
4.Діаграма розсіювання (Scatter plot)
5.Категорізовані графіки (Catego-rized
plots).
73
Аналітичне дослідження
(analytic study)

Аналітичне (analytic study)


дослідження присвячене виявленню
причин виникнення і поширення проблем
і причин пов'язаних зі здоров'ям.

73
Аналітичне дослідження
(analytic study)

Мета аналітичних методів полягає


в кінцевому рахунку, в перевірці гіпотези
(які часто формуються при описовому
дослідженні) про тих чи інших
конкретних етіологічних зв'язках «вплив -
захворювання».

73
Аналітичне дослідження
(analytic study)

В аналітичних дослідженнях
існують 2-а прийома виявлення причинно-
наслідкових зв'язків між передбачуваною
причиною і наслідком.
- Перший – від слідства до причини
(метод випадок - контроль);
- Другий – від причини до слідства
(когортний метод).

73
Аналітичне дослідження
(analytic study)

-Дослідження випадок–контроль
(case control study);
-Когортний метод (cohort study);
-Екологічний метод (Ecological
study)

73
Дослідження випадок-контроль
(case control study, case-reference)

Дослідження випадок-контроль –
аналітичне ретроспективне дослідження,
метою якого є виявлення причинно-
наслідкових зв'язків (факторів ризику)
досліджуваної проблеми.

73
Дослідження випадок-контроль
(case control study, case-reference)

Дослідження передбачає формування


2-х груп:
-1-а група формується з пацієнтів з
досліджуваним захворюванням;
-2-а група (контрольна група) з
подібними за ознаками з 1-ою групою, але
без цього захворювання.
Потім оцінюється частота впливу
можливого фактора ризику в обох групах.

94
Дослідження випадок-контроль
(case control study, case-reference)

96
Дослідження випадок-контроль
(case control study, case-reference)

Факт впливу досліджуваних


факторів ризику визначається
опитуванням осіб порівнюваних груп, їх
родичів або на підставі архівних даних.

73
Дослідження випадок-контроль
(case control study, case-reference)

Порівняння частоти виникнення


окремих факторів в основній і
контрольній групі дозволяє розрахувати
показник відношення шансів (OR), за
величиною якого, оцінюють наявність
причинно-наслідкового зв'язку.

73
Дослідження випадок-контроль
(case control study, case-reference)
Приклад ефективності аналітичного
методу «випадок-контроль». .
В кінці 50-х років, в Німеччині, було
вивчено поширення, у новонароджених,
вроджених вад розвитку кінцівок.
Результати дослідження показали, що в 41
з 46 випадків народження дітей з подібними
дефектами, матері під час вагітності приймали
талідомід (снодійне), в той час як жодна з 300
матерів в контрольній групі, які народили
нормальних дітей, не приймала цей препарат.

95
Переваги методу випадок-контроль

- Добре підходить для рідкісних


захворювань, або захворювань з тривалим
періодом розвитку;
- Можна провести відносно швидко;
- Відносно недороге;
- Можна використовувати архівні дані;
- Одночасно можна вивчати кілька
факторів ризику.

95
Недоліки методу
випадок-контроль

- Сприйнятливий до інформаційних
системних помилок;
- Важко контролювати отриману
інформацію;
- Складно правильно підібрати
однорідну групу;
- Не можна визначити поширеність
фактора ризику.

95
Когортне дослідження
(cohort study)

Термін «когорта» (cohorta) означає


групу осіб, об'єднаних будь-якою
загальною ознакою і які спостерігаються
протягом певного періоду часу, щоб
встановити, що з ними станеться в
майбутньому.

95
Когорта

87
Когортне дослідження
(cohort study)

Когортне дослідження —
проспективне аналітичне дослідження
факторів ризику, які можуть послужити
причиною розвитку того чи іншого
захворювання.

87
Когортне дослідження
(cohort study)

В ході когортного дослідження з осіб


без досліджуваного клінічного результату
формуються дві групи, в одній з яких
учасники піддаються впливу шкідливого
фактора, а в іншій — ні.

87
Когортне дослідження
(cohort study)

При проведенні когортного


дослідження, в когорту включаються
особи, у яких досліджуване захворювання
відсутнє, але може проявитися в
подальшому.
Наприклад, при дослідженні фактора
ризику виразкової хвороби шлунка всі
включені в когорту особи не повинні
страждати хворобами шлунка.
88
Когортне дослідження
(cohort study)

Когортне дослідження дозволяє


оцінити відносний ризик (RR) виникнення
(розповсюдження) хвороби, пов'язаний з
передбачуваними факторами ризику.
Когортне дослідження — найкраща
заміна істинного експерименту в ситуації,
коли експеримент неможливий.

88
Когортне дослідження
(cohort study)

При проведении исследования, в

88
Порядок проведення
когортного дослідження

1. Група осіб, включена в когорту,


може бути розділена на дві (експоновані,
тобто піддаються впливу фактора ризику, і
неекспоновані) або кілька категорій
(наприклад, немає впливу, незначний
вплив, значний вплив).

89
Порядок проведення
когортного дослідження

2.Потім цю когорту спостерігають


протягом певного часу, щоб встановити, у
кого з її учасників виникає явище, що
вивчається.

89
Порядок проведення
когортного дослідження

3. В період спостереження за
когортою регулярно вимірюються всі
фактори, які за припущенням можуть
впливати на появу або розвиток
захворювання, а також реєструються нові
випадки захворювання.
Дослідження проводиться єдиним
стандартизованим методом.

89
Вимоги до когортних досліджень

1. Когорта повинна спостерігатися


протягом терміну, що перевищує тривалість
природного розвитку досліджуваного
захворювання.
Це необхідно для того, щоб дати
можливість фактору ризику проявитися.

90
Вимоги до когортних досліджень

Наприклад, якщо ми хочемо


з'ясувати, чи приводить опромінення в
області шиї у дитини до виникнення
захворювань щитовидної залози, то 5-річне
проспективне спостереження навряд чи
дозволить підтвердити гіпотезу. Так як
для розвитку хвороби необхідно більш
тривалий час.

90
Вимоги до когортних досліджень

2.Всіх осіб, включених до когорти,


слід контролювати протягом усього
періоду спостереження.
Оскільки сам факт вибуття людей з
дослідження і причини такого вибуття
впливають на результат, інформація,
отримана при неповній когорті, може
спотворити справжній стан речей.

91
Переваги когортного методу

- Єдиний спосіб безпосередньої


оцінки захворюваності, шляхом аналізу
абсолютного ризику;
- Відповідає на клінічне питання:
захворіє чи населення, якщо вони
піддавалися впливу фактора ризику?

92
Переваги когортного методу

- При оцінці ефекту впливу фактора


ризику дозволяє уникнути
систематичної помилки, яка зазвичай
виникає, якщо результат відомий
заздалегідь;
- Дозволяє оцінити зв'язок між
впливом фактора ризику і декількома
захворюваннями

92
Екологічний метод
(Ecological study)
- Екологічний метод (Ecological
study) — дослідження, в ході якого в
якості одиниці спостереження береться
популяція або групи людей, а не окремі
особи;
наприклад — вивчення асоціації між
середнім доходом і смертністю від раку в
різних адміністративно-територіальних
одиницях (штати, країни).

73
Емпіричні або обсерваційні
(observational studies)

- Ретроспективне дослідження (ret-


rospective study);
- Проспективне дослідження (pros-
pective study);

100
Ретроспективне дослідження
(retrospective study);

Ретроспективне наукове дослідження


проводиться на архівному матеріалі.
У ретроспективних дослідженнях
вивчаються характеристики захворювання,
яке виникло до початку дослідження.

100
Прспективне дослідження
(retrospective study);

Проспективне дослідження пере-


дбачає ймовірність виникнення
захворювання в майбутньому.

100
Ретроспективне дослідження
(retrospective study);
При ретроспективному дослідженні
шлях дослідження зворотний — від слідст-
ва (хвороба, смерть) до можливої причини
(факторів ризику).
Наприклад, джерелом інформації про
випадки раку служать регістри раку або
регістри причин смерті.
Достовірність такого дослідження
залежить від повноти реєстрації
захворювання в регістрі.
4
Ретроспективне дослідження
(retrospective study);

Наявність зв'язку між впливом


фактора і захворюванням, оцінюється
шляхом порівняння поширеності
досліджуваного фактора ризику серед
хворих даної форми захворювання і
серед здорових осіб контрольної групи.

4
Переваги
ретроспективного дослідження

-Значна економія часу на його


проведення;
- Можливість одночасно вивчати
вплив на захворюваність декількох
факторів ризику, їх поєднаний вплив і
оцінювати результат їх взаємодії.

4
Переваги
ретроспективного дослідження

-Вплив факторів на обстежуваних


осіб можна простежувати скільки завгодно
далеко в минулому.
Метод особливо ефективний при
вивченні раку та інших захворювань з
тривалим латентним періодом;

4
Переваги
ретроспективного дослідження

-Можливість проведення дослід-


ження у відносно короткі терміни, при
необхідності його легкого повторення;
- Чутливий метод вивчення рідкісних
захворювань.

4
Недоліки
ретроспективного дослідження

-Більш низька достовірність


отриманих даних в порівнянні з
проспективними дослідженнями.
- Причин цього кілька:
Відсутність єдиних умов і
критеріїв оцінки стану здоров'я
спостережуваних.

4
Недоліки
ретроспективного дослідження

-порівняно невисока достовірність


оцінки впливу факторів ризику в
минулому, яка в значній мірі ґрунтується
на суб'єктивних даних.
Якщо група формується з померлих,
то інтерв'ю береться у найближчих
родичів;

4
Ретроспективне дослідження
(retrospective study)

Ретроспективне дослідження
частіше проводиться у вигляді
дослідження «випадок-контроль» (case
control study, case-reference).
Ретроспективні дослідження можуть
бути як аналітичні так і описові.

4
Проспективні дослідження
(prospective study)

При проспективному підході шлях


пролягає від фактора ризику
(передбачуваної причини) до наслідків для
здоров'я (виникнення захворювання,
смертельні випадки і т.д.).

4
Проспективні дослідження
(prospective study)

Проспективні дослідження
проводяться у вигляді когортного
дослідження (cohort study).
Проспективні дослідження є завжди
аналітичними.

4
Емпіричні або обсерваційні
(observational studies)

За тривалістю
- Одномоментні (поперечні)
дослідження
- Динамічні (повздовжні, лон-
гітудинальні - longitudinal) ) дослідження:
- короткостроковими (short term)
тривалістю до 3 років
- довгострокові, більше 3-х років.

73
Одномоментні (поперечні)
дослідження

Одномоментні (поперечні) (cross-


sectional study, prevalence study, survey)
можуть проводитися як описові, як і
аналітичні дослідження.

73
Одномоментні (поперечні) (cross-
sectional study, prevalence study, survey)

Мета цих досліджень – отримання


інформації про захворюваність населення
за обмежений відрізок часу, при
необхідності, такі дослідження можуть
повторюватися.

73
Одномоментні (поперечні)(cross-
sectional study, prevalence study, survey)

Одномоментним дослідженням
передбачено виявлення всіх випадків
проблем, пов'язаних зі здоров'ям, що
існують на даний момент, його також
називають – «дослідженням на
поширеність».

73
Одномоментні (поперечні)(cross-
sectional study, prevalence study, survey)

Результати одномоментного
дослідження нерідко виражаються в
показниках моментної превалентності.
Якщо виявлені випадки пов'язують з
впливом, будь - якого фактора ризику,
дослідження може стати аналітичним.

73
Тривалі, динамічні (поздовжні,
лонгітудинальні) дослідження:

Тривалі спостереження дозволяють


встановити зв'язок між впливом факторів
ризику і виникненням захворювань
навіть в тих випадках, коли між цими
подіями значний відрізок часу.

96
Тривалі, динамічні (поздовжні,
лонгітудинальні) дослідження:

Динамічні дослідження можуть бути


короткостроковими (short term)
тривалістю до 3 років і довгострокові,
більше 3-х років.
Вони можуть бути проспективні
(cohort study, follow study, prospective
study) або ретроспективні (case-referent
study, case-control study, case-history study,
retrospective study).

96
Тривалі, динамічні (поздовжні,
лонгітудинальні) дослідження:

Ідея провести тривале спостереження


за розвитком людини з моменту
народження до зрілості народилася ще два
століття тому, в 1759-1777 роках.
Коли Count Philibert Cueneau de
Montbeilard через кожні 6 місяців
вимірював зріст свого сина з моменту
народження до 18 років.
Це наукове дослідження дозволило
вперше простежити нерівномірність
зростання людини.
97
Фремінгемське дослідження
(Framingham Heart Study

Дослідження почалося в 1948 році з


метою вивчення серцево-судинного
здоров'я в м. Фремінгем, штат Массачу-
сетс, під егідою Національного інституту
серця (в т.ч. Національний інститут
Серця, легенів і крові (National Heart,
Lung, and Blood Institute; NHLBI).

98
Фремінгемське дослідження
(Framingham Heart Study

1948р. Спочатку дослідженням було


охоплено 5209 чоловіків і жінок;
1971р. В дослідження увійшло 5124
представника другого покоління учасників
(потомство);
2002р. Включено в дослідження 3500
онуків, тих хто увійшов в дослідження в
1948р. (третє покоління).

98
Фремінгемське дослідження
(Framingham Heart Study

За роки дослідження виявлено


основні чинники ризику (підвищений
тиск, підвищений рівень холестерину,
куріння, ожиріння, діабет і т.д.), що
призводять до виникнення патології
серцево-судинної системи.
За результатами дослідження
опубліковано 1200 статей в основних
світових медичних журналах.
98
Епідеміологічні дослідження

Суцільні епідеміологічні дослідження


(population study);
Вибіркові епідеміологічні дослід-
ження (sample stady).

98
Суцільні дослідження
(population study)

Суцільні епідеміологічні
дослідження (population study) – це
дослідження, що проводяться в обсязі
генеральної сукупності, яку в
епідеміології частіше називають
терміном популяція.

98
Суцільні дослідження
(population study)

У загальному випадку, популяцією


позначається об'єкт спостереження, що
представляє сукупність всіх одиниць
спостереження, що володіють певними
ознаками, їх часто називають ознаками
включення / виключення в популяцію.

98
Суцільні дослідження
(population study)

Ідея проведення суцільного


дослідження пов'язана, з прагненням
отримати вичерпну інформацію про
досліджуване явище.
Головними ж недоліками суцільних
досліджень є великі витрати часу, сил і
засобів і нерідко, неможливість їх
проведення.

98
Вибірка (sample)

Вибірка (выборочная совокуп-


ность) – це частина популяції
(генеральної сукупності), відібрана
спеціальними методами і призначена для
її характеристики.

4
Вибірка (sample)

Клінічні дослідження зазвичай


виконуються на вибірках і оцінюють
характеристики популяції в цілому по
вибірковим дослідженням.

4
Вибіркове обстеження
(sample study)

Вибіркові епідеміологічні
дослідження (sample stady) призначені для
того, щоб, ґрунтуючись на даних,
отриманих при вивченні відносно
невеликої частини населення – вибірки
(sample), зробити висновки про
особливості досліджуваного явища у всій
популяції (генеральної сукупності).

98
Вибіркове обстеження
(sample study)

Мета вибіркових досліджень


отримає репрезентативну (від лат.
represento – уявляю) інформацію, яку
можна було б екстраполювати на всю
популяцію.

98
Вибіркове обстеження
(sample study)

Репрезентативність
вибірки забезпечується:
- необхідною чисельністю (об'ємом,
розміром) вибірки;
- дотриманням принципу рандомізації.

98
Дякую за увагу!

37

You might also like