З січня 2004 р.

Селезнева домовилася з Іванівською про те, що остання надає

їй в користування арфу строком на 6 місяців. Після спливу цього строку
Іванівська не вимагала від Селезньової повернення арфи і Селезньова
продовжувала нею користуватися. Плата за арфу вносилася нею щомісячно. 5
вересня 2005 р. квартиру Селезньової з вини її сусіда було залито водою,
арфа була пошкоджена. Іванівська звернулася з позовом до Селезньової, в
якому вимагала стягнути вартість арфи. Се-лезнова заперечувала проти
позову, посилаючись на те, що її вини у пошкодженні арфи немає, тому вона
не повинна нести відповідальність за її пошкодження. Ваша думка з цього
питання?

Відповідно до ст. 764 ЦКУ Якщо наймач продовжує користуватися майном

після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень
наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на
строк, який був раніше встановлений договором.

Отже, договір між Селезневою і Іванівською, був поновлений.

Згідно ч.1 ст. 773 ЦКУ наймач зобов’язаний користуватися річчю відповідно
до її призначення та умов договору.

ч.1 ст. 779 ЦКУ наймач зобов’язаний усунути погіршення речі, які стались з
його вини.

Згідно ч. 1,2 ст. 1166 ЦКУ Майнова шкода, завдана неправомірними

рішеннями, дяіми чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної
або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної
особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона

доведе, що шкоди завдано не з її вини.

ч.1 ст. 1191 ЦКУ зазначає: особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою
особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі
виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Таким чином, громадянка Селезнева, правомірно користувалась арфою
відповідно до укладеного договору. Обставини, за яких арфа була
пошкоджена, сталися не з її вини, отже, відшкодування шкоди має
покладатися на сусіда громадянки Селезневої. У випадку відшкодування
шкоди Іванівській Селезневою, остання може пред’явити зворотню вимогу
до сусіда у розмірі, яка була нею відшкодована.
ЦКУ 764, 614,759,772,779,766
Завдання 2
Приватне підприємство “Надра” передало 2.02.2020 р. в оренду приміщення
ТОВ “Маки”, однак письмовий договір був укладений тільки 2.04.2020 р.
ТОВ “Маки” відмовилося сплачувати на цій підстави орендну плату за 2
місяці 2020 р.
2 жовтні 2020 р. ПП “Надра” звернулося до господарського суду з позовом
про стягнення з відповідача орендної плати і неустойки за прострочення
сплати орендної плати.
Відповідач пояснював відмову від сплати орендної плати тим, що усна форма
договору оренди не надає права позивачеві стягувати орендну плату.
Як вирішити справу?
Відповідно до статей 762 та 808 Цивільного кодексу України договір оренди
має бути укладений у письмовій формі, в іншому випадку він є недійсним.
Однак, відповідно до статей 759 та 764 Цивільного кодексу України, у разі
відмови від укладення письмового договору оренди, але фактичне виконання
умов договору оренди може бути свідчено про наявність усного договору
оренди, якщо сторони вчинили дії, які є характерними для укладення
договору оренди та підтверджують їх згоду на викладання такого договору.
У цьому випадку передача приміщення в оренду відбулася 2.02.2020 р., але
письмовий договір був укладений лише 2.04.2020 р., тому можна зробити
висновок, що сторони вчинили фактичні дії, які свідчать про наявність
усного договору оренди. Проте, важливо врахувати, що відсутність
письмового договору може ускладнити доказування умов та узгодження
деталей договору, а також викликати сумніви щодо його законності.

Також, сторона відповіді пояснює свою відмову від сплати орендної плати
тим, що усна форма договору не надає права стягувати орендну плату.
Однак, згідно зі статтею 762 Цивільного кодексу України, кою окремо
передбачено, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого
майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не
відповідає. Це законодавче положення діє незалежно від наявності
відповідної умови в договорі.
Ст. 759, 793, 205, 218,549,, 762
Завдання 3
Ігор Зайцев 16 років, студент коледжу, в липні взяв на прокат на човновій
станції човен вартістю 2550 грн. В установлений час Зайцев човен не
повернув, пояснюючи, що його в нього украли, коли він купався. Завідувач
човновою станцією звернувся до юрисконсульта за роз’ясненням, чи буде
Зайцев нести майнову відповідальність, якщо з’ясується, що у нього човна
немає. Яку відповідь повинен надати юрисконсульт?
Відповідно до чинного законодавства ст.1179 ЦКУ неповнолітня особа (у віці
від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду
самостійно на загальних підставах. Згідно ст. 1180 ЦКУ шкода, завдана
неповнолітньою особою після набуття нею повної цивільної дієздатності,
відшкодовується цією особою самостійно на загальних підставах. Однак, в
даному випадку, відповідальність за втрату човна залежатиме від умов
договору оренди, які були укладені між Зайцевим і човновою станцією.
стаття 772 ЦК України Якщо в умовах договору оренди передбачено, що
орендар (Зайцев) несе відповідальність за втрату або пошкодження майна під
час оренди, то він може бути зобов’язаний відшкодувати вартість човна,
незалежно від того, чи було це викрадення, чи от як пожежа, чи повені.
У випадку, якщо умови договору не передбачають відповідальність орендаря
за втрату майна, то Зайцев може бути звільнений від відповідальності за
втрату човна, незалежно від істот.
Отже, відповідь юрисконсульту на запит залежатиме від умов договору
оренди, який був укладений між Зайцевим і човновою станцією.
СУД Є С ТРИБУНАЛ публічної служби - СПРАВИ – на наступну пару