ЗВІТ

про виконання домашньої роботи

з дисципліни
«Інформатика»
учня 11-К класу

Мотляк Назар

на
тему____Аптека_________________________________________________
___

1. Постановка здачі

Розробити у середовищі MS Access інформаційну базу даних обліку

внутрішнього документообігу навчального закладу. Для реалізації умови
задачі необхідно виконати наступні дії:
1) створити таблиці БД: Виробник, Ліки, Працівники, Облік,Провізори ,
заповнити їх;
2) створити схему даних та відтворити зв’язки між таблицями;
3) зробити запити з виразом, групуванням та параметричний;
4) додати форми для запитів з виразом, групуванням та
параметричного;
5) створити звіти для запитів з виразом, групуванням та
параметричного.
Контрольний приклад для складання та тестування БД повинен
вміщувати не менше 20 записів у головній таблиці.

2. Створення таблиць

Таблиця – це об’єкт бази даних, в якому містяться поля, де розташовані

записи бази даних і на них посилаються усі інші об’єкти бази даних.
Таблиці-довідники – це таблиці, в яких знаходяться повторювана
інформація і вони, як правило, складаються з невеликої кількості полів.
Основна таблиця – таблиця, що містить поля з унікальними
значеннями, а також ключові поля з індексами для встановлення зв’язків з
довідниками.
Для створення таблиці необхідно виконувати такі дії:
1. Задаємо команду «Создание/Таблица» – з’явиться вікно «Таблица1».
2. У вікні, що з’явилося, у режимі конструктора створюємо поля
таблиці.
 Даний режим є зручним варіантом для створення полів таблиць, адже
тільки він дає можливість користувачу самостійно встановлювати параметри
всіх елементів структури таблиці.
Розробку нашої бази даних необхідно розпочати із визначення
необхідної інформації та групування її у таблиці за певними критеріями із
присвоєнням відповідних типів даних, передбачивши ключові поля та зв’язки
між таблицями.
«Виробник» (Рис. 1, 2).
Виробник
Код фірми виробника Назва фірми виробника Телефон
1 ПолтаваФарма 567851
2 ЛубниФарма 564048
3 ОдесаФарма 123456

Рисунок 1 – Таблиця «Виробник» (звичайний режим перегляду)

Рисунок 2 – Таблиця «Виробник» (режим конструктора)

«Ліки» (рис. 3, 4).

Ліки
код ліків назва ліків ціна за 1 код фірми виробника
1 Аспірин 25,00 ₴ 1
2 Аналгін 15,00 ₴ 3
3 Цитрамон 23,00 ₴ 2
4 Нафтізін 20,00 ₴ 3
5 Парацетамол 35,00 ₴ 1
6 Валідол 26,00 ₴ 2

Рисунок 3 – Таблиця «Ліки» (звичайний режим перегляду)

 Рисунок 4 – Таблиця «Підрозділи» (режим конструктора)

«Облік» (рис. 5, 6).

облік
Код кодліків дата кількість КодПров
1 1 24.09.2021 10 1
2 2 05.09.2021 20 2
3 1 01.09.2021 40 1
4 3 26.09.2021 30 1
5 6 27.09.2021 10 1
6 4 30.08.2021 20 2
7 5 30.09.2021 25 2
8 1 10.10.2021 50 2
9 5 09.10.2021 15 1
10 5 10.09.2021 36 1
11 6 28.09.2021 32 2
12 4 04.10.2021 15 1
13 4 03.10.2021 24 2
14 2 23.09.2021 35 2
15 3 17.09.2021 65 1
16 1 30.09.2021 87 2
17 3 22.09.2021 51 2
18 4 19.09.2021 65 2
19 5 11.09.2021 7 1
20 1 18.09.2021 26 1
21 1 10.09.2021 23 1

Рисунок 5 – Таблиця «Облік» (звичайний режим перегляду)

 Рисунок 6 – Таблиця «Облік» (режим конструктора)

«Провізори»
провізори
Кодпров Прізвище Імя Побатькові Дата народ
1 Петров Петро Іванович 2000
2 Гринь Інна Іванівна 2001
 Рисунок 7 – Таблиця «Провізори»
(звичайний режим перегляду)

Рисунок 8 – Таблиця «Провізори»

(режим конструктора)

Під час створення вже розглянутих таблиць використовувалися деякі з

основних типів даних Microsoft Access:
Числовой – тип даних для зберігання чисел;
Текстовий – тип даних, який використовується для зберігання простого
неформатованого текста, кількість символів в якому не повинна
перевищувати 255;
Счётчик – спеціальний тип даних, використовується для автоматичної
нумерації записів;
Дата/время – тип даних для зберігання значень дати и часу тощо.
3. Створення схеми даних

Схема даних являє собою графічне зображення результату застосування

принципів реляційної моделі даних – вилучення надлишкової інформації і
заміна її посиланнями на відповідні первинні ключі.
Ключове поле – це поле, що використовується для ідентифікації записів
у таблиці.
Первинний ключ – унікальне значення, що однозначно ідентифікує
запис.
Вторинний ключ – посилання на значення первинного ключа.
Зв’язки між таблицями створюються і модифікуються таким чином:
1. Дається команда «Работа с базами данных/Схема данных».
 2. Відкриваються потрібні таблиці за допомогою команди
«Конструктор/Связи/Отобразить таблицу».
3. Виділяється первинний ключ поля однієї таблиці за допомогою
курсору «миші» і перетягується на відповідний вторинний ключ поля другої
таблиці. При цьому з’являється вікно «Связи», де перевіряємо правильність
та атрибути встановлюваного зв’язку між таблицями, потім даємо команду
«Создать».
Якщо потрібно знищити зв’язок, вибираємо його графічне зображення
(лінія) курсором і натискуємо клавішу Delete.
Встановивши всі необхідні зв’язки для нашої бази даних отримаємо
наступну схему, яка відображається у вікні «Схема данных» (Рис. 11).

Рисунок 11 – Зображення зв’язків між таблицями БД у вікні

«Схема данных»

4. Створення запитів

Запит – це об’єкт бази даних, в якому на основі критеріїв відбувається

вибір даних з таблиць. У них додатково об’єднують інформацію у таблицях
та фільтрують дані, які повинні бути відображені на екрані або у звіті.
Часто запити в Microsoft Access створюються автоматично, і користувачу не
доводиться самостійно їх створювати. Для спрощення створення запитів, які
можна виконати незалежно або використати як базові запити для кількох
форм чи звітів, використовуються «Мастер запросив», який автоматично
виконує основні дії залежно від відповідей користувача на поставлені
питання. Більш доцільним є створення запиту в режимі «Конструктор», бо в
такому випадку ми маємо можливість редагування та програмування запиту.
Нам необхідно створити запити з виразом, групуванням та
параметричний.
У запит додаємо тільки ті поля, дані з яких виводяться на перегляд,
обновляються або використовуються для визначення критеріїв відбору,
групування і сортування (кодові поля не виводимо на екран).
Для створення запиту з виразом необхідно:
1) дати команду «Создание/Конструктор запросов»;
2) додати всі створені таблиці;
3) вибирається перша клітина «Условие отбора» для поля, котрому
необхідно встановити критерій відбору (Рис. 12);
4) у пустому полі необхідно підрахувати дату знищення документів.
Для цього ми обираємо «Построитель», у вікні «Построитель выражений»
обираємо «Таблицы». Далі нам необхідно обрати ту таблицю, в якій
зазначено дату реєстрації документа та додати до цієї дати 5 років,
помножених на 365 днів (Рис. 13).
5) обрати команду «Выполнить», після чого отримуємо наступний
результат (Рис. 14).
 Рисунок 12 – Запит з виразом у режимі конструктора

Рисунок 13 – «Построитель выражений»

запит з виразом 1
назва ліків Sum-ціна за 1 Sum-кількість Сума ПДВ
Аналгін 30,00 ₽ 55 825,00 ₽ 165
 запит з виразом 1
назва ліків Sum-ціна за 1 Sum-кількість Сума ПДВ
Аспірин 150,00 ₽ 236 5 900,00 ₽ 1180
Валідол 52,00 ₽ 42 1 092,00 ₽ 218,4
Нафтізін 80,00 ₽ 124 2 480,00 ₽ 496
Парацетамол 140,00 ₽ 83 2 905,00 ₽ 581
Цитрамон 69,00 ₽ 146 3 358,00 ₽ 671,6

Рисунок 14 – Результат запиту з виразом

Для створення запиту на групування ми обираємо

«Создание/Конструктор запросов», обираємо необхідні таблиці. У таблиці в
полі Назва_документа виконуємо групову операцію Группировка, а в таблиці
у колонці Кількість копій підраховуємо суму документів за допомогою
функції Sum (Рис. 15 ). Після чого обираємо команду «Выполнить».
Отримуємо наступний результат (Рис. 16 )
 Рисунок 15 – Запит з групуванням у режимі конструктора
запит з групуванням 1
назва ліків Sum-ціна за 1 Sum-кількість сума ПДВ
Аналгін 30,00 ₽ 55 60,00 ₽ 165
Аспірин 150,00 ₽ 236 200,00 ₽ 1180
Валідол 52,00 ₽ 42 78,00 ₽ 218,4
Нафтізін 80,00 ₽ 124 140,00 ₽ 496
Парацетамол 140,00 ₽ 83 175,00 ₽ 581
Цитрамон 69,00 ₽ 146 92,00 ₽ 671,6

Рисунок 16 – Результат запиту з групуванням

Для створення параметричного запиту необхідно виконати ті ж самі дії

та додати усі створені таблиці. В обраному полі «Дата_реєстрації» потрібно
зазачити сортування за зростанням та у клітинці «Условие отбора» зазначити
>=[Введіть дату] Or Like [Введіть дату] & "*". Даний запис означає, що при
введенні дати у вікні, яке відкриється, результат запиту покаже усі
документи, які знаходились у документообігу пізніше цієї дати включно,
друга ж частина виразу дає можливість подивитись усю таблицю даних для
запиту повністю, не вводячи при цьому критеріїв вибірки (Рис. 17). При
виборі команди «Выполнить» з’являється діалогове вікно «Введіть дату»,
куди ми вводимо дату за якою можемо віднайти необхідний документ та
документи, створені пізніше (наприклад 16.05.2021) (Рис. 18). Після
виконання даної дії отримуємо результат (Рис. 19).

Рисунок17 – Параметричний запит у режимі конструктора

 Рисунок 18 – Діалогове вікно «Введення значення параметру»

параматричний запис 2
назва ліків Sum-кількість Sum-ціна за 1 запит з виразом 1.сума ПДВ Поле0
Аналгін 55 30,00 ₽ 825,00 ₽ 165 825,00 ₽
Аспірин 236 150,00 ₽ 5 900,00 ₽ 1180 5 900,00 ₽
Валідол 42 52,00 ₽ 1 092,00 ₽ 218,4 1 092,00 ₽
Нафтізін 124 80,00 ₽ 2 480,00 ₽ 496 2 480,00 ₽
Парацетамол 83 140,00 ₽ 2 905,00 ₽ 581 2 905,00 ₽
Цитрамон 146 69,00 ₽ 3 358,00 ₽ 671,6 3 358,00 ₽
Рисунок 19 – Результат параметричного запиту

5. Створення форм

Форма – це об’єкт бази даних, який виступає шаблоном відображення

даних у формі, зручній для користувача. Із формами користувач працює при
введенні та редагуванні записів бази даних.
Для створення форми необхідно дати команду «Создание\Форма», для
швидкого створення форми використовуємо «Мастер форм».
Є три автоформи:
 «в столбец» – усі поля запиту або таблиці розміщуються на формі
в одному або декількох стовпцях;
 «ленточная» – всі поля запиту або таблиці розміщуються на
формі у вигляді, подібному до електронної таблиці;
 «табличная» – всі поля запиту або таблиці розміщуються у формі,
відкритій у режимі таблиці.
Порядок полів форми відповідає порядку полів у таблиці або запиті,
який уводиться у якості «Источника данных». «Мастер форм» дозволяє
вибрати поля, стиль, розмітку форми, а також використати декілька таблиць і
запитів у формі. На відміну від «Автоформы», де користувач вимушений
прийняти багато конструктивних рішень, за допомогою команди
«Конструктор» можемо відредагувати створену форму (ввести заголовок
форми, змінити назви полів, шрифт, вирівнювання і т. п.).
Далі представлені форми для перегляду, редагування та заповнення
таблиць БД інформацією (Рис. 20-22 ).
 Рисунок 20 – Таблична форма запиту з виразом

Рисунок 21 – Вирівняна форма запиту на групування

 Рисунок 22 – Стрічкова форма параметричного запиту

6. Створення звітів

Звіт – це об’єкт бази даних, який використовується для роздруку даних

з використанням підсумкових обчислень. Звіти використовуються у якості
порції вихідних даних. Звіти Access використовуються, коли потрібно
представити впорядковані дані у вигляді (форматі), зручному для
користувача.
Щоб створити новий звіт потрібно дати команду «Создание/Мастер
отчётов».
Функція «Мастер отчётов» дає змогу створити прості звіти, тому що
фактично не дозволяє контролювати конструкцію звіту.
Доповнення і зміни у створений таким чином звіт вносяться за
допомогою режиму «Конструктор».
Нижче представлені необхідні звіти з проміжними і кінцевими
підсумками для виведення результатів розв’язку самостійно поставлених
задач (запитів) (Рис. 23–25).
Рисунок 23 – Ступінчастий макет звіту на запит з виразом із сортуванням за
назвою документа та датою реєстрації
Рисунок 24 – Табличний макет звіту на запит з групуванням із сортуванням за
назвою документа
Рисунок 25 – Блочний макет звіту на параметричний запит з рівнями
групування за назвою документа та датою реєстрації
 ВИСНОВОК

Раніше основою для обліку, контролю й планування служили усілякі

картотеки, реєстраційні журнали, списки й т.д. Вони поступово
накопичуються й обновляються. При великому обсязі інформації ручний
пошук й узагальнення необхідних відомостей є досить трудомістким
процесом. Але з появою ЕОМ і використанням їх для обробки інформації
з'явилася можливість автоматизувати рішення багатьох інформаційно-
довідкових і розрахункових завдань. Microsoft Access - це функціонально
повна реляційна СКБД. У ній передбачені всі необхідні засоби для
визначення й обробки даних, а також для керування ними при роботі з
великими обсягами інформації. Що стосується легкості використання, то
Microsoft Access зробив тут дійсний переворот, і багато хто для створення
своїх власних баз даних і прикладних програм звертаються саме до нього.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.Антоненко В. М., Булига О. А., Радченко В.В. Робочий зошит з основ

інформатики та комп’ютерних технологій. Навчальний посібник. Частина I.—
К.: КСУ, 2020
2.Антоненко В. М., Рогушина Ю.В. Сучасні інформаційні системи і
технології. Навчальний посібник. - К.: КСУ МГІ, 2019
3.Дэвид Маккормик Секреты работы в MS Office: Полное руководство для
начинающих: Пер. с англ. И.Тимонина.-Харьков: Книжный клуб "Клуб
семейного Досуга", 2017. - 240 с.