Проблема і об’єкт дослідження

Досягнення гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок і

дівчаток в ісламському світі є незавершеним завданням нашого часу і
найбільшою проблемою в області прав людини в сьогоднішньому світі.

Актуальність дослідження
Правового захисту від домашнього сексуального насильства позбавлені
понад мільярд жінок по всьому світу. Якщо не вживати ніяких дій, то в
наступному десятилітті калічущим операціям на статевих органах
підвергнуться мільйони дівчат які живуть в країнах де панує шаріат. Дуже
важливо покінчити з гендерним насильством в усіх його проявах,
забезпечити рівний доступ жінок і дівчаток до освіти, охорони здоров'я,
економічних ресурсів і створити рівні можливості для участі в політичному
житті.

Основні дані
Оскільки суспільства арабського Близького Сходу протистоять процесу
демократичних змін, немає більш серйозної проблеми, ніж нерівний статус
жінок.

У цьому огляді представлені дані про стан прав жінок в 16 країнах,

включаючи країни Північної Африки, Леванту, Перської затоки і
Аравійського півострова. Хоча дослідження свідчить про прогрес у
досягненні гендерної рівності в ряді країн, його основні висновки
відображають широко поширений гендерний розрив в правах і свободах.
Істотний дефіцит прав жінок існує в кожній країні, що розглядається в цьому
дослідженні, і відбивається практично в усіх інститутах суспільства: в законі,
системі кримінального правосуддя, економіці, освіті, охороні здоров'я та
засобах масової інформації.
Сексизм та дискримінація
Дитячі шлюби і жіноче обрізання - крайні форми дискримінації, що
практикуються в багатьох мусульманських країнах Близького сходу та
Африки ці «традиції» завдають непоправної шкоди здоров'ю дівчаток і
жінок, та об’єктивно – калічать їх, на усе життя.
Більшість чоловіків перешкоджають отриманню ними освіти, тому що
неосвічена жінка – слухняна жінка, тим самим позбавляють їх перспектив на
майбутнє. Перевага віддається синам, до дочок ставляться зі зневагою - їм
відмовляють у медичній допомозі та надають менш якісне харчування. В
школу теж частіше відправляють хлопчиків. Ця нерівність призводить до
того, що дівчинка залишається в залежному від чоловіків положенні.
переважна більшість дівчат і жінок Афганістану навіть не вміють писати
і читати (рівень грамотності серед жінок становить 28%).
Коли трапляються кризи, жінки, як правило, виявляються більш уразливі: їм
частіше загрожує голод, оскільки в результаті гендерної дискримінації вони
не мають доступу до соціальної допомоги. У ряді країн склалася «традиція»,
згідно з якою жінка в домі їсть в останню чергу, харчуючись тим, що
залишилося після трапези чоловіка і дітей. При цьому, згідно з результатами
опитувань, 85-90 відсотків часу, що витрачається на приготування обіду для
сім'ї, випадає саме на частку жінок.
В країнах де панує шаріат та бідність - третина жінок репродуктивного віку
страждає від залізодефіцитної анемії, яка пов'язана з недостатнім
харчуванням. Якщо не лікувати, це стан призводить до пошкодження
внутрішніх органів.
Домашнє насилля
Домашнє насилля розглядається як серйозна проблема на Близькому Сході.
Фактори, що сприяють цьому, включають відсутність законодавства, не
переслідується домашнє насильство, відсутність захисту прав жінок в
будинку, а також соціальне клеймо, пов'язане з жінками-жертвами, яких
роблять винуватими в домашньому насильстві.

Домашнє насильство може варіюватися від побиття дружини і зґвалтування у

шлюбі до жорстокого побиття членів сім'ї жіночої статі членами сім'ї
чоловічої статі. Гендерне насильство, як правило, що змушує жінок і дівчаток
проходити тести на незайманість або проводити калічущі операції на
жіночих статевих органах а також жорстоке фізичне насильство або
вбивства, що здійснюються по відношенню до жінок членами сім'ї чоловічої
статі в ім'я честі сім'ї, також представляють собою проблеми в регіоні. Хоча
домашнє насилля широко поширене, жодна країна в регіоні не прийняла
закон, який чітко забороняє всі його форми і забезпечує покарання винних в
домашньому насильстві. Демократичні країни рекомендували урядам країн
Близького Сходу і Північної Африки прийняти суворі закони для захисту
жінок від усіх форм насилля, особливо домашнього насилля.

Насильство щодо жінок в сім'ї - серйозна і складна глобальна проблема. Хоча

жодна частина світу не застрахована від плями подружнього насильства,
Близький Схід унікальний безліччю законів, і звичаїв, які створюють
серйозні перешкоди для захисту жінок або покарання насильників. Проблема
посилюється правовою структурою, яка не дозволяє жінкам повідомляти про
акти насильства або вимагати правового захисту.

У багатьох країнах існують закони, фактично виправдовують насильство в

сім'ї. Особливу тривогу викликає широко поширена в регіоні практика
законодавчого заохочення чоловіків, які зґвалтували жінок, виходити заміж
за своїх жертв. Соціальний тиск часто примушує жінок вийти заміж за своїх
ґвалтівників, щоб уникнути соціальної стигми, пов'язаної зі зґвалтуванням.
Ісламські країни також відрізняються відсутністю мереж підтримки або
притулків для жертв жорстокого поводження. Точно так же існує мало
підтримуваних державою служб, які надають консультації, юридичну або
фінансову допомогу, щоб допомогти жертвам гідно реінтегруватися в
суспільство. Посли демократичних країн, закликали розглядати скарги жінок
з питань домашнього насильства, закликали уряди виділяти кошти на
послуги жертвам насильства і навчання співробітників поліції і судів.
…
Деякі реформи, прийняті в останні роки, такі як новий сімейний кодекс, який
вступив в силу в Марокко в 2004 році, можуть призвести до широких успіхів
в області прав жінок. Але, як неодноразово демонструє це опитування,
прийняття законів, які, ймовірно, гарантують рівні права для жінок і
чоловіків, мало що значить, якщо ці гарантії не будуть забезпечені. У
більшості країн, розглянутих в цій роботі, гарантії рівноправності закріплені
в конституції чи національному законодавстві, але ні в якому разі ці гарантії
не дотримуються державними органами. Необхідність зміни статусу жінок
буде ставати все більш злободенною, оскільки потреба в широкомасштабних
демократичних реформах відчувається на всьому Близькому Сході.
З'являються все більш обнадійливі ознаки демократичних рухів, які можуть
мати значний вплив на політичне майбутнє регіону. Однак відчутний прорив
до свободи потребує значного прогресу на шляху до рівності жінок.

Відсутність права голосу

Серйозною проблемою для жінок в регіоні є відсутність інформації про права
жінок, лідерство жінок та глобальні досягнення жінок. Їм також не вистачає
знань і доступу до жіночих правозахисних організацій. Переважна більшість
жінок в регіоні не обізнані про свої права відповідно до конституції або
законами своїх країн. Частково це пов'язано з недоліками освіти: учнів,
особливо дівчаток, просто не вчать їх прав як громадян. Уряди не вважають
себе зобов'язаними інформувати своє жіноче населення про закони, які жінки
можуть використовувати для розширення своїх прав і можливостей. ЗМІ
також в значній мірі не висвітлюють несправедливість, від якої страждають
жінки, і проблеми, характерні для жінок.

Жіночі правозахисні організації існують в більшості країн регіону. У деяких

країнах, таких як Марокко, жіночі організації можуть вільно відстоювати
будь-яку справу, в той час як в інших країнах групи повинні проявляти
обережність, кидаючи виклик політичному статус-кво. Деякі жіночі групи
прямо чи опосередковано пов'язані з урядом або політичним керівництвом;
інші повністю незалежні. Незалежним жіночим групам, виступаючим за
юридичну рівність жінок, не дозволяється відкрито діяти в ОАЕ або
Саудівській Аравії. Жіночі організації домоглися значного прогресу в певних
областях, незважаючи на перешкоди з боку закону і звичаїв. Але деякі країни
використовують ліцензійні та реєстраційні вимоги, щоб перешкоджати
поширенню незалежних правозахисних організацій і часто не дозволяють
неурядовим організаціям отримувати фінансову допомогу з незалежних
джерел або з-за меж країни. Навіть в більш ліберальному середовищі
захисники прав жінок не мають легкого доступу до урядовців, інформації, та
державних ЗМІ.

Нижній статус жінок в сімейному законодавстві

У всьому регіоні правові питання, що стосуються сімейних відносин,

розглядаються відповідно до законів шаріату, заснованих на ісламських
законах. Незважаючи на різноманітність правових систем і різні тлумачення
шаріату, в більшості країн всі юридичні питання, пов'язані з шлюбом,
розлученням, опікою і правовим статусом жінок, розглядаються відповідно
до того, що зазвичай називається «сімейний кодекс» або «Закон про
особистий статус».
Майже у всіх ісламських країнах жінки стикаються з дискримінацією за
ознакою статі. У відповідності з сімейним кодексом жінкам не дозволяється
тлумачити релігійні тексти, що лежать в основі шаріату, або працювати в
судах у сімейних справах. Таким чином, жінки фактично виключаються з тих
аспектів правової системи, які надають найбільш сильний вплив на їхнє
життя. Патріархальні погляди, забобони і традиціонні погляди чоловіків-
суддів, адвокатів і судових чиновників, часто сприяють відмові в дотриманні
процесуальних норм по відношенню до жінок, особливо через вибіркове
тлумачення цими посадовими особами того, що є «ісламським».
Але в деяких країнах спостережується поліпшення в даному питанні.
До країн з найбільш ліберальними сімейними кодексами відносяться Туніс, в
якому протягом багатьох років існує відносно ліберальний сімейний кодекс, і
Марокко, де в 2004 році був прийнятий сімейний кодекс, який суттєво
розширив права жінок. Єгипет також недавно вніс зміни до сімейного
кодексу. надати жінкам розширені права на розлучення. Однак, незважаючи
на те, що були зроблені прогресивні кроки, на ситуацію це вплинуло лише
частково.

Реформа сімейного кодексу є першочерговим завданням захисників прав

жінок, а також ліберальних юристів, суддів і ісламських вчених. Реформа
Марокко зробила важливий регіональний вплив, оскільки посилила
аргументи тих, хто стверджує, що рівний статус у шлюбі сумісний з
законами шаріату. Реформи, прийняті в Марокко і Єгипті, також
розглядаються як невеликі, але важливі перемоги рухів громадянського
суспільства в їх триваючій боротьбі проти патріархальних і екстремістських
ісламських сил, для яких підлегле становище жінок в шлюбі було ключовим
політичним питанням.
Відсутність механізмів подачі скарг

За винятком Єгипту, уряди розглянутих країн не надають жінкам механізмів

подачі скарг на дискримінацію за ознакою статі. Жінки, які піддаються
дискримінації в правовій системі, позбавлені кар’єрного росту, пільг, або
виключені з участі в таких установах, як судова система, не мають доступу
до каналів, через які вони можуть подавати конфіденційні скарги або
домагатися відшкодування відповідно до конституції. Відсутність
спеціальних комісій або юридичних осіб для забезпечення правового захисту
від гендерної дискримінації відображає відсутність інтересу до прав жінок з
боку державних чиновників. Це також посилює підлегле становище жінок в
суспільстві і дозволяє безкарно порушувати права жінок.

Власна точка зору

На жаль, людству треба буде пройти довгий шлях для досягнення повної
рівності чоловіків і жінок з точки зору їх прав і можливостей. Але без
боротьби проти системи, без залучення міжнародної уваги, економічних
санкцій, ситуація не зміниться, будуть зруйновані мільйони життів.
Я пропоную до розгляду 8 основних пунктів, які є фундаментом у вирішенні
проблем жінок на Близькому сході та в інших ісламських краінах.

1. Жінки повинні мати рівний статус перед законом у всіх сферах життя. Як
показує статистика, жінки стикаються з правовою дискримінацією практично
у всіх країнах регіону.

2. Сімейні закони повинні бути переглянуті для забезпечення рівних прав на

шлюб та сім'ю.

3. Домашнє насильство у всіх випадках слід розглядати як серйозний злочин.

Це відноситься до всіх форм насильства, включаючи тортури, згвалтування,
згвалтування в шлюбі, побиття жінок чоловіком, і насильство по відношенню
до жінок в ім'я честі.
4. Правові та традиційні перешкоди для участі жінок в політиці, уряді і
приватному секторі повинні бути усунені.

5. Урядам слід збільшити витрати на освіту, забезпечити вільний доступ

жінок до інформації, і скасувати закони і практики, що дискримінують жінок
в сфері освіти.

6. Урядам слід зробити рішучі кроки для усунення правових і соціальних

перешкод на шляху до економічної рівності жінок. Зокрема, трудове
законодавство повинно гарантувати, що жінкам не буде відмовлено в
рівному доступі до роботи або соціальній допомозі на будь-якому рівні.

7. Урядам слід провести реформи в статус трудящих-мігрантів. Їм слід вжити

заходів для забезпечення того, щоб жінки-мігранти, які працюють в якості
домашньої прислуги, що не ставали жертвами експлуатації або
дискримінації.

8. Урядам слід переглянути всі закони і вжити заходів щодо викорінення

соціальних традицій, які вимагають від жінки отримання дозволу чоловіка на
лікування свого загального або репродуктивного здоров'я.

Контр аргументи

Висновок

Джерела

1.https://www.un.org/ru/sections/issues-depth/gender-equality/
2.https://web.archive.org/web/20070713105444/http://www.freedomhouse.org/
template.cfm?page=163