Міністерство освіти і науки України

Міністерство охорони здоров’я України

Національний медичний університет імені О.О.Богомольця

Кафедра патологічної анатомії №1

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Назва дисципліни – Патоморфологія

Шифр дисципліни – 14.03.02 – патологічна анатомія

Рекомендується для напрямку підготовки – медицина

Класифікація (рівень) випуску – магістр

Факультет – медичний, стоматологічний

Форма навчання – очна, денна

Тема: Проліферативне (продуктивне) запалення: з утворенням загострених кондилом,

навколо тварин-паразитів, проміжне продуктивне запалення, гранульоматозне

запалення. Специфічне проліферативне запалення.

«Затверджено» «Затверджено»

Завідувач кафедри патологічної анатомії На методичній нараді кафедри

№1 патологічної анатомії №1

______________________________ ______________________________

«__» ________________ 20__р. «__» ________________ 20__р.

Протокол № __________________ Протокол № __________________

Київ - 2018
 ПЛАН ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

1. Тема заняття: Проліферативне (продуктивне) запалення: з утворенням загострених

кондилом, навколо тварин-паразитів, проміжне продуктивне запалення,

гранульоматозне запалення. Специфічне проліферативне запалення.

2. Навчальні цілі заняття

 Фахові компетентності:
1. Знати, що таке запалення, його етіологію та патогенез, клінічні ознаки.
2. Знати клітинні системи захисту та кінетику запальної реакції.
3. Пояснювати загальні механізми розвитку запалення.
4. Знати стадії запального процесу, клініко-морфологічні особливості та етапи
розвитку кожної стадії.
5. Знати класифікацію запалення, морфологічні прояви кожного виду.
6. Діагностувати різні типи проліферативного (продуктивного) запалення за
морфологічними змінами органів та тканин.
7. Проаналізувати особливості морфологічних проявів різних видів
проліферативного (продуктивного) запалення в залежності від етіології та
локалізації його у внутрішніх органах.
8. Пояснювати функціональне значення різних видів проліферативного
(продуктивного) запалення та його наслідків в залежності від етіології та його
локалізації у внутрішніх органах.
9. Знати морфологічні особливості різних типів проліферативного (продуктивного)
запалення, його можливі наслідки і клінічне значення.
10. Знати особливості морфологічних проявів різних типів запалення з
утворенням загострених кондилом, його можливі ускладнення і клінічні приклади.
11. Знати морфологічні прояви запалення навколо тварин-паразитів, його
наслідки і клінічні приклади.
12. Знати клініко-морфологічні особливості проміжного продуктивного
запалення, його клінічне значення.
13. Знати особливості морфологічних проявів гранульоматозного запалення,
клінічне значення.
14. Вміти виявити, трактувати та оцінити дані морфологічних змін при різних
видах проліферативного (продуктивного) запалення.
15. Вміти інтерпретувати результати мікроскопічних змін при запальному
процесі.
16. Вміти запобігати виникнення помилок при макроскопічній діагностиці
запального процесу у клініці та аналізувати помилки діагностики.
17. Оволодіти вмінням проводити найбільш раціональне диференційне
діагностичне обстеження хворого з різними формами проліферативного
(продуктивного) запалення для запобігання несприятливих наслідків.
18. Трактувати медичну термінологію, що використовується при написанні
діагнозів, лікарських заключень та оформленні медичної документації.
  Загальні компетентності:
1) Інтерпретувати морфологію, клініко-морфологічні форми та наслідки запалення.
2) Пояснювати патогенез і морфогенез запального процесу.
3) Правильно використовувати медичну термінологію при написанні діагнозів,
лікарських заключень.
4) Розглядати та порівнювати клінічні та морфологічні прояви запального процесу.
5) Перекласти терміни латинською та англійською мовами: запалення з
утворенням загострених кондилом, проміжне продуктивне запалення,
гранульоматозне запалення, специфічна гранульома.
6) Опрацювати на препаратах методи макроскопічної та мікроскопічної
діагностики різних форм проліферативного (продуктивного) запалення.
7) Провести диференційну діагностику між різними видами проліферативного
(продуктивного) запалення за мікроскопічними та макроскопічними проявами.
8) Опрацювати на препаратах особливості морфологічних змін при різних видах
проліферативного (продуктивного) запалення у різних органах.
9) Вміти заповнювати медичну документацію, використовуючи медичну
термінологію (номенклатуру).
10) Вміти обрати методику для диференційної діагностики та аргументації
висновків щодо різних форм проліферативного (продуктивного) запалення.
11) Вміти пояснити ускладнення та наслідки, які можуть виникати при
відповідній формі запального процесу.
12) Отримати навички з трактування морфологічних змін з подальшим
фомуванням діагнозу.
13) Опрацювати критичні зауваження згідно даних літератури з питань
діагностики, патогенезу та наслідків компенсаторно-пристосувальних процесів.

3. Методи навчання: Keys-метод, Полілог, Ділова гра, метод кооперативних груп.

4. Міждисциплінарна інтеграція.

Назви попередніх Отримані навики

дисциплін
1. Нормальна анатомія Представити систему мононуклеарних фагоцитів.

2. Нормальна фізіологія Описати складові елементи гістіона (структурної

одиниці сполучної тканини)
3. Гістологія
Порівняти морфологію та функцію зрілих
4. Біохімія
форменних елементів крові, лаброцитів, макрофагів
та фібробластів.

Класифікувати та ідентифікувати типи

епітеліальних покривів.

Зобразити схематично мікроциркуляторне русло в

різних органах.

Володіти медичною термінологією.

5. Література

1. Kumar, Vinay,, Robbins, Stanley Leonard,Cotran, Ramzi S., eds. Robbins And Cotran
Pathologic Basis Of Disease. Philadelphia : Elsevier Saunders, 2014. Print.
2. Mitchell, Richard N.Perkins, James A.,eds. Pocket Companion To Robbins And
Cotran Pathologic Basis Of Disease. Philadelphia, Pa. : Saunders, Elsevier, 2006.
Print.
3. Rubin, Raphael, Strayer, David S., Rubin, Emanuel, McDonald, Jay M.,eds. Rubin's
Pathology: Clinicopathologic Foundations Of Medicine. Philadelphia : Lippincott
Williams & Wilkins, 2012. Print.
4. Rubin, Emanuel,Reisner, Howard M.,eds. Essentials Of Rubin's Pathology.
Philadelphia : Wolters Kluwer Health/Lippincott Williams & Wilkins, 2014. Print.
5. Kumar, Vinay,, Abbas, Abul K., Aster, Jon C.Robbins, Stanley L., eds. Robbins Basic
Pathology. Philadelphia, PA : Elsevier/Saunders, 2013. Print.
6. Cross, Simon S., Underwood, J. C. E.Underwood, J. C. E., eds. Underwood's
Pathology: A Clinical Approach. Edinburgh : Churchill Livingstone, 2013. Print.
7. Klatt, Edward C.,, Robbins, Stanley L.Cotran, RamziS.,Robbins And Cotran Atlas Of
Pathology. Philadelphia, PA : Saunders/Elsevier, 2010. Print.
8. Muir R, Herrington S. Muir's textbook of pathology. London: CRC Press; 2014.
9. Textbook of Pathology, Fifth Edition: Harsh Mohan
10.Основы патологии заболеваний по Роббинсу и Котрану / Кумар В., Аббас А.К.,
Фаусто Н., Астер Дж. К.; пер. с англ.; под ред. Е.А. Коган. В 3 т. Том 1: главы 1-
10. - М.: Логосфера, 2014. - 624 с.
11. Шлопов В.Г. Патологічна анатомія. Підручник. – Вінниця: НОВА КНИГА,
2004.
12.Струков А.И., Серов В.В. Патологическая анатомия. М.: Медицина, 2010. –
848с.
 13.В.М.Благодаров та інш. Патологічна антомія: керівництво до практичних
занять.- Київ.- 2003.- С. 106 – 130.

Додаткова:

14.Rosai J, Ackerman L, Damjanov I, Nola M. Rosai and Ackerman's surgical pathology

review. Philadelphia, PA: Mosby Elsevier; 2007.
15.Sternberg S, Mills S. Sternberg's diagnostic surgical pathology. Philadelphia, PA:
Wolters Kluwer/Lippincott Williams & Wilkins; 2010
16.WHO/IARC Classification of Tumours - WHO Blue Books
17.EnzingerF, WeissS. Softtissuetumors. St. Louis (Mo.) [etc.]: Mosby; 1995.
18.McKee P, Calonje E, Brenn T, Lazar A. McKee's pathology of the skin. [Edinburgh]:
Elsevier Saunders; 2012.
19. В.М.Благодаров та інш. Загальна патологія. Taschenbuch.- Київ.- 2002.- С. 61-
72.
20.В.М.Благодаров та інш. Патологічна анатомія в рисунках та схемах.- Київ: ЗАТ
«Атлант UMC».- 2001.- С. 34-47.
21.“Тестові питання з патологічної анатомії. КРОК-1”/Під. Заг. Редакцією
В.М.Благодарова, К.О.Богомолець.- Київ: Фітосоціоцентр, 2002.- С. 39 - 50.
22.Претест: Загальна патологічна анатомія/ За редакцією Благодарова В.М.,
Богомолець К.О. - Київ: СМП “АВЕРС”, 2004. – С. 35-41
23.Збірник завдань для підготовки до тестового екзамену з природничо-наукових
дисциплін “Крок-1. Загальна лікарська підготовка”/ За ред. В.М.Москаленка,
О.П.Волосовця, І.Є.Булах, О.П.Яворовського, О.В.Романенка, Л.І.Остапюк.- К.:
Медицина.- 2004.- С. 260
24.Збірник завдань для підготовки до тестового екзамену з природничо-наукових
дисциплін “Крок-1. Стоматологія”/ За ред. В.М.Москаленка, О.П.Волосовця,
І.Є.Булах, О.П.Яворовського, О.В.Романенка, Л.І.Остапюк.- К.: Медицина.-
2004.- С.208-209
25.Основи патоморфології: У 2 ч.: Навч. Посіб. Для студ. Вищ. Мед. Навч. Зал. ІІІ-
ІV рівнів акредитації/ В.М.Благодаров, К.О.Богомолець, О.Г.Рудницька та ін. –
К.: ТОВ «Атлант ЮЕмСі», 2007.- Ч. 1: Загальна патоморфологія.- 198 с. (с. 67-
84).
26.Інтерактивний навчальний посібник: «Загальні патологічні процеси»
Данилішина М.В., Рудницька О.Г., Лагода Н.М.: К. 2015р., - 142с.
27.Інтерактивний навчальний посібник: «Общие патологические процессы»
Данилішина М.В., Рудницька О.Г., Лагода Н.М. - К. 2015р., - 142с.
28.Інтерактивний навчальний посібник: «General pathologicalprocesses»
Данилішина М.В., Рудницька О.Г., Лагода Н.М. - К. 2015р., - 142с.
29.Веб-сайт, що містить дані міжнародної класифікації хвороб, 10-го перегляду
www/icd10data.com
30.Веб-сайт кафедри: в контакті- спільноти- Кафедра патологічної анатомії НМУ

СТРУКТУРА ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

I. Підготовчий етап (20 хв.)

Організаційна частина заняття
Заняття, їх Методи контролю і навчання Матеріали Розподіл
функції та зміст методичного часу
забезпечення

Організаційні Привітання, перевірка Академічний 1 хв

заходи присутності студентів та журнал
необхідних навчальних
матеріалів, зовнішній вигляд
тощо

Повідомлення теми, мети заняття

Тема: Проліферативне (продуктивне) запалення: з утворенням загострених кондилом,

навколо тварин-паразитів, проміжне продуктивне запалення, гранульоматозне

запалення. Специфічне проліферативне запалення.

Метою заняття є: вивчити етіологію, пато- та морфогенез запалення, а також

морфологію та наслідки для організму проліферативного (продуктивного) запалення,
оволодіння навичками макроскопічної та мікроскопічної діагностики різних форм
проліферативного (продуктивного) запалення, задля проведення диференціальної
діагностики їх різних форм та стадій

Мотивація навчальної діяльності

Запалення носить захисний характер, бо спрямовано на позбуття як самих агентів,

що його викликали, так і наслідків їх пошкоджувальної дії. Однак запалення буває
шкідливим, бо може викликати реакції гіперчутливості, закінчуватись склерозом або
фіброзом. В основі запалення лежать три фактори: порушення обміну речовин, що
проявляється у вигляді альтерації; зміни системи мікросудин, що проявляються
процесами ексудації та міграції клітинних елементів; розмноження, диференціювання
та трансформація клітин у зоні пошкодження (проліферація).

Кожен з факторів сам по собі не свідчить про виникнення запальної реакції, тому що
зазначені зміни можуть спостерігатись і при інших патологічних процесах. Тому для
виникнення запалення необхідною є взаємодія всіх трьох зазначених компонентів.
Характер запальної реакції за цих умов визначається, з одного боку, станом
імунобіологічної реактивності організму, з іншого - природою патогенного агента,
силою та тривалістю його дії на організм.
Заняття, їх Методи контролю і навчання Матеріали Розподіл
функції та зміст методичного часу
забезпечення

Поставновка Актуальність теми у «Мотивація 2 хв

навчальних цілей практичній діяльності навчальної
та мотивація майбутніх лікарів різних діяльності»
спеціальностей

Контрольні питання для перевірки початкового рівня знань і умінь

студентів

Теоретичні Індивідуальне теоретичне Питання. 17 хв

питання для опитування. Рішення Таблиці,
самоконтролю тестових завдань малюнки.
Тестові
завдання

Матеріали методичного забезпечення підготовчого етапу заняття

 Теоретичні питання до заняття

1. Запалення: визначення, етіологія, патогенез, клініко-морфологічні ознаки.

2. Патоморфологія та морфогенез стадій запального процесу. Принципи
класифікації запалення.
3. Характеристика стадії альтерації. Медіатори запалення.
4. Стадія ексудації: характеристика, її етапи.
5. Етапи міграції лейкоцита.
6. Характеристика стадії проліферації.
7. Проліферативне (продуктивне) запалення: визначення, клініко-морфологічні
прояви.
8. Форми проліферативного (продуктивного) запалення.
9. Характеристика проліферативного (продуктивного) запалення.
10.Гнилісне запалення: клініко-морфологічні прояви, значення
11.Характеристика запалення з утворенням загострених кондилом, його
морфологія, клінічні приклади.
12.Запалення навколо тварин-паразитів: етіологія, види, морфологія, наслідки для
організму.
13. Проміжне продуктивне запалення: визначення, класифікація, морфологія.
14. Гранульоматозне запалення, специфічне запалення: визначення, класифікація,
види ексудатів, наслідки.
  Тести
1. При мікроскопічному дослідженні міокарда померлого від
декомпенсованої серцевої недостатності, виявлено склероз навколосудинної сполучної
тканини і дифузну інфільтрацію її лімфоцитами, макрофагами, плазмоцитами і
поодинокими нейтрофілами. Вкажіть, який з перерахованих видів запалення найбільш
вірогідний:
A.Гранульоматозне
B.Альтеративне
C.Інтерстиціальне продуктивне
D.Ексудативне дифузне
E. Ексудативне осередкове
2. При мікроскопічному дослідженні біоптата нирки виявлені осередки, в
центрі яких знаходяться зернисті еозинофільні маси, оточені інфільтратом з
лімфоцитів, епітеліоїдних клітин і поодиноких клітин Пирогова-Лангханса. Виберіть
патологічний процес, який якнайповніше відповідає описаним змінам.
A.Гранульоматозне запалення
B.Коагуляційний некроз
C.Казеозний некроз
D.Альтеративне запалення
E. Проліферація і диференціювання макрофагів

3. У померлого при наростаючих явищах хронічної серцевої недостатності,

діагностовано ревматичний гранульоматозний міокардит. Мікроскопічно в міокарді
спостерігаються гранульоми, які складаються з макрофагів з гіперхромними ядрами та
світлою цитоплазмою, в центрі - осередок некрозу. Який характер носить некроз
всередині гранульом?
A.Фібриноїдний
B.Ценкерівський
C.Казеозний
D.Колікваційний
E. Жировий

4. При гістологічному дослідженні біоптата шкіри пацієнта, 24 р., виявлено

казеозний некроз, оточений клітинним інфільтратом з лімфоцитів, серед яких
зустрічаються окремі гігантські клітини, має місце розростання сполучної тканини,
ендоваскуліти. Який характер патологічного процесу?
A. Продуктивне інтерстиціальнне запалення
B. Продуктивне гранульоматозне запалення
C. Абсцес
D. Катаральне запалення
E. Серозне запалення
5. При мікроскопічному дослідженні тканини легень виявлено ділянку
запалення, яка складається з осередку некрозу, оточеного правильними рядами
епітеліоїдних, лімфоїдних клітин, є плазматичні клітини, макрофаги і гігантські
багатоядерні клітини Пирогова-Лангханса. Визначите вид запалення.
A.Банальне продуктивне запалення
 B.Запалення при туберкульозі
C.Запалення при лепрі
D.Ексудативне запалення
E. Альтеративне запалення
6. При розтині померлого, 60 років, в легенях і печінці виявлено багато
просоподібних вузликів. Мікроскопічно виявлені гранульоми з осередком некрозу в
центрі, по периферії - епітеліоїдні, лімфоїдні, плазматичні клітини, а також велику
кількість клітин Пирогова-Лангханса, які переважають в інфільтратах. Яку з
перерахованих гранульом знайдено в легенях?
A. Макрофагальна
B. Фагоцитомна
C. Епітеліоїдно-клітинна
D. Чужорідних тіл
E. Гігантоклітинна

7. При мікроскопічному дослідженні біоптата шкіри виявляються

гранульоми, які складаються з епітеліоїдних клітин, оточених в основному Т-
лімфоцитами. Серед епітеліоїдних клітин розташовуються поодинокі гігантські
багатоядерні клітини типу Пирогова-Лангханса. У центрі деяких гранульом
виявляються ділянки казеозного некрозу. Кровоносні судини відсутні. Для якого
захворювання характерні описані гранульоми?
A. Туберкульозу
B. Сифілісу
C. Лепри
D. Ріносклероми
E. Сапу
8. При мікроскопічному дослідженні легень хворого, 52 р., виявлено
осередки некрозу, оточені валом епітеліоїдних клітин і лімфоцитів. Між
лімфоцитами та епітеліоїдними клітинами розміщені великі клітини округлої
форми з великою кількістю ядер на периферії. Як називається виявлена
гранульома?
A.Туберкульозна
B.Саркоїдозна
C.Сифілітична
D.Лепрозна
E. Риносклеромна
9. При мікроскопії біоптату печінки виявлено гранульоми, які складаються з
плазматичних, лімфоїдних, гігантських багатоядерних клітин типу Пирогова-
Лангханса, дрібних судин з ознаками ендо- та периваскуліту, зустрічаються вогнища
казеозного некрозу. Для якого захворювання характерні такі гранульоми?
A.Сифілісу
B.Туберкульозу
C.Лепри
D.Риносклероми
E. Сапа
 10. При мікроскопії біоптата з виразки порожнини рота виявлено осередки
казеозного некрозу, оточені плазмоцитами, епітеліоїдними та лімфоїдними клітинами,
зрідка гігантськими багатоядерними клітинами типу Пирогова-Лангханса,
зустрічаються дрібні судини з ознаками ендо- та периваскуліту. Вкажіть
захворювання.
A.Риносклерома
B.Туберкульоз
C.Лепра
D.Сифіліс
E. Сап

11. У печінці виявлено округле утворення діаметром 0,5 см. Мікроскопічно

воно представлене некротичними масами в центрі, що оточені плазматичними,
лімфоїдними клітинами і кровоносними судинами з явищами васкуліту. Який діагноз
необхідно поставити на підставі даних мікроскопії?
A.Солітарна аденома печінки
B.Солітарна гума печінки
C.Солітарна лепрома печінці
D.Хронічний абсцес печінки
E. Рак печінки

12.У біоптаті слизової оболонки носа знайдено епітеліоїдні клітини, плазмоцити,

клітини Мікуліча, еозинофілні тільця Русселя. Ваш висновок:
A.Алергічний риніт
B.Сифіліс
C.Туберкульоз
D.Респіраторно-синцитіальна інфекція
E.Риносклерома
13.Хворий, 22 р., який постійно проживає в Західній Україні, скаржиться на
утруднене носове дихання. При морфологічному дослідженні біоптата
слизової оболонки носової порожнини виявлено лімфоїдні, епітеліоїдні,
плазматичні клітини і клітини Мікуліча. Який діагноз найбільш вірогідний?
A.Сопіння
B.Туберкульоз
C.Лепра
D.Сифіліс
E.Риносклерома
14.При гістологічному дослідженні біоптата перегородки носа хворого, який
страждав наутруднене носове дихання, в слизовій оболонці виявлено
гранульоматозне запалення з наявністю в гранульомах клітин Мікуліча і
бактерій. Встановіть діагноз.
A. Сифіліс
B. Риносклерома
C. Туберкульоз
D. Сап
E. Лепра
 15. Пацієнт, 46 р., скаржиться на утруднене дихання. У біоптаті з потовщеної
слизистої носа виявлено клітини Мікуліча, скупчення епітеліоїдних клітин,
плазмоцитів, лімфоцитів, гіалінових куль. Ваш діагноз?
A. Аденовірусний риніт
B. Алергічний риніт
C. Склерома
D. Ріновірусная інфекція
Е. Менінгококовий назофарингіт

16.Хворому зі скаргами на ядуху проведено біопсію слизової оболонки носової

порожнини. Встановлено діагноз «Риносклерома». Які клітини типові для
даного захворювання при мікроскопічному дослідженні?
A.Клітини Пирогова-Лангханса
B.Плазмоцити
C.Лімфоцити
D.Клітини Мікуліча
E. Тільця Шаумана

17.При гістологічному дослідженні біоптата шкіри виявлено гранульоми, які

складаються з макрофагальних вузликів з наявністю лімфоцитів і
плазматичних клітин. Крім того, зустрічаються великі макрофаги з жировими
вакоулями у вигляді куль, які містять упаковані збудники захворювання
(клітини Вірхова). Грануляційна тканина добре васкуляризована. Для якого
захворювання характерна описана картина?
A. Туберкульозу
B. Лепри
C. Сифілісу
D. Риносклероми
E. Сапа
18.У пацієнта під час операції видалено з порожнини носа сосочкові
розростання слизової оболонки. При гістологічному дослідженні в них
виявлено дифузну інфільтрацію лімфоцитами, плазмоцитами, макрофагами.
Назвіть вид запалення.
A.З утворенням гострокінцевих кондилом
B.Інтерстиціальне
C.Гранульоматозне
D.З утворенням поліпів
E. Ексудативне

 Контрольні питання для перевірки початкового рівня знань і умінь студентів

1. Запалення: визначення, складові компоненти визначення.

2. Клінічні ознаки запалення.
3. Морфогенез запалення.
4. Альтерація: визначення. Характеристика первинної та вторинної альтерації.
5. Ексудація: характеристика, її етапи.
6. Проліферація: характеристика.
7. Принципи класифікації запалення.
8. Види проліферативного (продуктивного) запалення.
9. Характеристика запалення з утворенням загострених кондилом.
10.Характеристика запалення навколо тварин-паразитів.
11.Характеристика і види проміжного продуктивного запалення.
12.Характеристика і види гранульоматозного запалення.
13.Характеристика специфічного запалення.

II. Основний етап

Формування професійних навичок і вмінь (50хв.)

Проведення професійного тренінгу

Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття

Хронічне запалення – це тривалий процес, що супроводжується деструкцією тканин.

Причини хронічного запалення:

 Персистенція гострого запального процесу;

 Рецидивуючий гострий запальний процес;
 Хронічний запальний процес, що виник de novo.
Продуктивне запалення характеризується розмноженням клітинних елементів у зоні
альтерації, їх диференціюванням та трансформацією.

Перебіг продуктивного запалення може бути гострим та хронічним.

Гострий перебіг продуктивного запалення спостерігається при: черевному тифі,

висипному тифі, туляремії, ревматизмі, гострому гломерулонефриті.

Види продуктивного запалення:

- Проміжне (інтерстиційне);
- Гранулематозне;
- Запалення з утворенням поліпів та гострокінцевих кондилом.
Проміжне запалення характеризується утворенням запального інфільтрату у стромі
(міокарда, печінки, нирок, легень)

Морфологічні властивості хронічного запалення:

1. Інфільтрація місця запалення мононуклеарами (моноцити, макрофаги, епітеліоїдні
клітини, гігантські багатоядерні клітини), плазмоцитами, базофілами,
еозинофілами, лімфоцитами;
2. Деструкція та некроз тканин
3. Проліферація фібробластів, судин, формування грануляційної тканини.
Системні ефекти хронічного запалення:

- Гарячка
- Анемія
- Лейкоцитоз
- Підвищення ШОЕ
- Амілоїдоз
Види хронічного запалення:

- Специфічне
- Неспецифічне
Гранулематозне запалення

Гранульома – морфологічний прояв хронічної запальної реакції, що характеризується

локалізованим скупченням мононуклеарів, плазмоцитів, лімфоцитів, тощо.

В основі формування гранульоми лежить механізм гіперчутливості IV типу.

Персистенція антигену, котрий остаточно не деградується макрофагами, стимулює
активацію Т-хелперів, які, секретуючи цитокіни, сприяють проліферації фібробластів,
хемотаксису макрофагів та лімфоцитів у вогнище запалення.

Складові гранульоми:

1. Епітеліоїдні клітини
2. Багатоядерні гігантські клітини (клітини Пирогова-Лангханса, багатоядерні
гігантські клітини сторонніх тіл)
3. Лімфоцити
4. Некроз
5. Фіброз
Моноцити, макрофаги, епітеліоїдні клітини та гігантські клітини складають
морфогенетичний ланцюжок, на підставі чого виділяють такі різновиди гранульом:

- Макрофагальна
- Епітеліоїдноклітинна
- Гігантоклітинна
За етіологією розрізняють:

І.

1. Інфекційні (черевний тиф, туберкульоз, ревматизм, туляремія, бруцельоз,

сифіліс, склерома, лепра)
2. Неінфекційні гранульоми (пилові хвороби, олеогранульоми)
 3. Гранульоми невстановленої етіології (саркоїдоз, хвороба Крона, хвороба
Вегенера)
ІІ.

1. Специфічні (туберкульозна, сифілітична, склеромна, лепрозна)

2. Неспецифічні гранульоми (висипний тиф, черевний тиф, гранульоми при
пилових хворобах, гранульоми сторонніх тіл)

Туберкульозна гранульома

Будова: у центрі – некроз, по периферії – вал з епітеліоїдних клітин з домішкою

плазмоцитів, макрофагів та клітин Пирогова-Лангханса.

Сифілітична гранульома (гума)

Будова: у центрі – некроз, по периферії – лімфоцити, плазмоцити, епітеліоїдні клітини,

рідко – клітини Пирогова-Лангханса. Характерні ендоваскуліти.

Лепрозна гранульома (лепрома)

Будова: складається переважно із макрофагів, плазмоцитів, лімфоцитів. Клітини

Вірхова – макрофаги, що містять жирові включення із мікобактеріями лепри.

Склеромна гранульома

Будова: складається із плазмоцитів, епітеліоїдних клітин, лімфоцитів, «гіалінових

куль». Клітини Мікуліча – макрофаги зі світлою цитоплазмою, що містять палички
Волковича-Фріша.

МАКРОПРЕПАРАТИ:
Міліарний туберкульоз легень. У товщі легень – численні дрібні вузлики білуватого
кольору, що розсіяні по всій паренхімі легень.

МІКРОПРЕПАРАТИ:

Клітини Пирогова-Лангханса. Містять численні ядра, розташовані по периферії

(стрілки). Ці клітини характерні для туберкульозної гранульоми.
Сифілітична гранульома (гума). В центрі гранульоми (гуми) – вогнище некрозу,
оточене клітинним інфільтратом, що складається з лімфоцитів, плазмоцитів,
епітеліоїдних клітин та поодиноких клітин Пирогова-Лангханса.

Актиномікоз. Друза променистого грибка оточена запальним інфільтратом, що

складається переважно із нейтрофілів.
 Алгоритми для формування професійних вмінь і навичок
Засоби та умови
Еталон діагностики
дослідження
Ретельно порівнюючи з
нормальною будовою та
структурою органа виявити
Ознайомлення з
наявні патологічні зміни.
макроскопічними
Зверніть увагу на загально-
змінами органів
локалізацію,
розповсюдження, межі,
консистенцію, колір, форму
Можливі причини і
Роз’яснення етіології механізми, що
та патогенезу уможливлюють виникнення
даних морфологічних змін
Опис поступового розвитку
Роз’яснення морфологічних змін від
морфогенезу нормальної будови до даної
патології
Висновок про
класифікаційний Співвіднесення різних
різновид даної форми принципів класифікації
ексудативного процесу та даної форми
запалення ексудативного запалення
Встановлення Морфологічні прояви та
діагнозу механізми запального
процесу висловлені
медичною термінологією
згідно загальноприйнятих
класифікацій та
номенклатури
Виявлення можливих Роз’яснення механізмів
наслідків: різних варіантів розвитку
1) сприятливі
Критерії
самоконтролю
Логічне мислення
лікаря, вміння
знаходити причинно-
наслідкові зв’язки
Перелічені ознаки є
специфічними, й
дозволяють
запідозрити наявність
осередків запалення
тканин організму
Зв'язок проявів
морфологічних змін з
стадіями запального
процесу
Застосування методів
об’єктивного
дослідження задля
підтвердження
правильного
висновку
Причинно-
наслідковий та
нозологічний
діагнози
Чітке морфологічне
розуміння проявів
запалення та
 2) несприятливі причинно-
наслідкових зв’язків
їх виникнення та
можливі наслідки

 Практичні завдання
Типові:
1. Діагностувати різні види продуктивного (проліферативного) запалення у
внутрішніх органах за макроскопічною картиною. Макропрепарати описати.
2. Діагностувати різні види продуктивного (проліферативного) запалення у
внутрішніх органах за мікроскопічною картиною. Мікропрепарати описати.

Нетипові:
1. Діагностувати різні види запалення по макроскопічній картині. Розглянути
макропрепарати «Міліарний туберкульоз легень», звернути увагу на
наявність ексудату, його колір, консистенція, характерстика змін органів.
Макропрепарати описати.
2. Діагностувати ексудативне запалення по мікроскопічній картині. Розглянути і
описати мікропрепарат «Клітини Пирогова-Лангханса», «Сифілітична
гранульома (гума)», «Актиномікоз» (забарвлення гематоксилін-еозином),
препарат замалювати.

 Завдання для самостійної роботи та роботи в малих групах (інтерактивні

методи навчання)

№ Основні завдання Вказівки до завдання Відповіді

1. Назвати по черзі Яка роль пошкодження? 1) безпосередня роль
складові компоненти Запалення являє собою яку
2) судинно-
визначення запалення і реакцію?
мезенхімальну
пояснити кожний
На що направлена ця
3) на елімінацію
реакція?
етіологічного
фактора та
відновлення
пошкодженої
тканини
2. Визначити стадії Вкажіть особливості Альтерація
запального процесу, кожної стадії запалення (пошкодження) –
обговорити їх дистрофічні та
патоморфологію та некротичні зміни
актуальність

3. Визначити різновиди Характеристика Ексудативне

запального процесу ексудативного запалення запалення
морфологічно
Характеристика
проявляється
проліферативного
утворенням ексудату
запалення
Проліферативне
запалення
характеризується
клітинною
інфільтрацією
4. Засвоїти принципи Перелічити основні Утворення
діагностики різних макроскопічні прояви гранульом, які
видів проліферативного морфологічних змін при складаються із
(продуктивного) проліферативному лімфоцитів, некрозу,
запалення на (продуктивному) запаленні. фіброзу,
макроскопічному та Перелічити основні багатоядерних
мікроскопічному рівні мікроскопічні еквіваленти гігантських клітин,
структурної організації морфологічних змін при епітеліоїдних клітин
методом «Мікрофону» запаленні. Роз’яснити
характер, консистенцію,
склад запального ексудату,
що обумовлюють
особливості різних їх форм
 III. Заключний етап (10хв.)
Підведення підсумків заняття

Матеріали методичного забезпечення заключного етапу заняття

 Тести
 Складові елементи у визначенні запального процесу: а)... б)..в)... г)... д)...
 Клінічні-ознаки запалення (лат. транскрипція): а)... б)... в)... г)... д)...
 Складові частини моноцитарно-макрофагальної системи: а)... б)... в)...
 Стадії запалення: а)... б)... в)...
 Плазмені медіатори: а)... б)... в)...
 Екзогенні та ендогенні фактори запалення: а)... б)... в)... г)...
 Наслідки продуктивного (проліферативного) запалення: а)... б)... в)... г)...
 Причини продуктивного (проліферативного) запалення: а)... б)... в)... г)...
 Види специфічного запалення: а)... б)...
 Значення запальної реакції: а)... б)... в)...
 Етіологія запалення: а)... б)... в)...
 Стадії лейкодіапедезу: а)... б)... в)... г)...
 Складові гранульоми: а)...б)... в)... г)… д)… є)… ж)…

 Контрольні задачі

Задача № 1.
При мікроскопічному дослідженні міокарда померлого від декомпенсованої
серцевої недостатності, виявлено склероз навколосудинної сполучної тканини і
дифузну інфільтрацію її лімфоцитами, макрофагами, плазмоцитами і поодинокими
нейтрофілами. Вкажіть, який з видів запалення найбільш вірогідний?
А. Інтерстиціальне продуктивне

Задача № 2.
При мікроскопічному дослідженні біоптата нирки виявлені осередки, в центрі яких
знаходяться зернисті еозинофільні маси, оточені інфільтратом з лімфоцитів,
епітеліоїдних клітин і поодиноких клітин Пирогова-Лангханса. Виберіть патологічний
процес, який якнайповніше відповідає описаним змінам. Який різновид специфічного
запалення має даний морфологічний прояв? Назвіть збудника даного захворювання?
А. Гранульоматозне запалення Б. Туберкульозне В. Мікобактерія туберкульозу

Задача № 3.
У померлого при наростаючих явищах хронічної серцевої недостатності,
діагностовано ревматичний гранульоматозний міокардит. Мікроскопічно в міокарді
спостерігаються гранульоми, які складаються з макрофагів з гіперхромними ядрами та
світлою цитоплазмою, в центрі - осередок некрозу. Який характер носить некроз
всередині гранульом? Яка назва гранульом при ревматизмі? Назвіть один із наслідків
даного процесу.
А. Фібриноїдний Б. Гранульома Ашофа-Талалаєва В. Кардіосклероз

Задача № 4.
При гістологічному дослідженні біоптата шкіри пацієнта, 24 р., виявлено казеозний
некроз, оточений клітинним інфільтратом з лімфоцитів, серед яких зустрічаються
окремі гігантські клітини, має місце розростання сполучної тканини, ендоваскуліти.
Який характер патологічного процесу? Для якого виду продуктивного запалення
характерні такі зміни? Назвіть захворювання, для якого характерні такі зміни.
А. Продуктивне гранульоматозне запалення Б. Специфічне В. Сифіліс

Задача № 5.
На розтині хворого 63 років, який помер від фіброзно-кавернозного туберкульозу, в
легенях виявлена порожнина діаметром 50 мм зі щільною стінкою. Всередині
порожнини знаходяться сухі вершкоподібні маси жовто-зеленого кольору. Нирки
збільшені, ущільнені, сірого кольору. На розрізі корковий шар широкий, має сальний
вигляд, пірамідки слабо контуруються. Поставити діагноз. Характер морфологічних
змін. Вид патологічного процесу в нирках.
А. Хронічна каверна легень, Б Амілоїдоз нирок, В Стромально-судинний
диспротеїноз
  Надання завдань для самостійної роботи

1. Викладіть патоморфологічні ознаки при диференційній діагностиці проявів

різних форм запального процесу.

2. Встановіть послідовність виникнення макроскопічних та мікроскопічних

змін в органах і тканинах.

3. Викладіть сутність клінічних симптомів при різних локалізаціях

запального процесу.

Схема орієнтовних дій при патоморфологічній діагностиці запальних

процесів

Засоби та умови Критерії

Еталон діагностики
дослідження самоконтролю

Ретельно проаналізувати,
порівнюючи з нормальною,
Логічне мислення
будову органа. Зверніть увагу
лікаря, вміння
Макропрепарат на відмінності від норми.
знаходити причинно-
Ретельно опишіть колір,
наслідкові зв’язки
локалізацію, межі, розміри,
поширеність, топографію

Розуміння причин,
Проведіть ретельний
механізмів
аналіз можливих Можливі етіологічні чинники,
запального процесу
причин даних морфологічний різновид
та реалізація у різних
морфологічних змін
органах/тканинах

Морфологічний опис
Детальне роз’яснення Розуміння
постадійних змін, що
морфогенезу даного послідовності
відбуваються із нормальною
процесу структурних змін
будовою органа до даних

Проведіть об’єктивне Наявність ексудату

Виявіть морфологічні ознаки
дослідження (запальної рідини),
ексудативного запалення
мікропрепарату його компоненти

Вказати можливі Прогноз та розуміння

наслідки запального Сприятливі та можливості розвитку
процесу різноманітних
несприятливі
ускладнень

 Оцінювання.

«5» – 90-100%

«4» – 80-90%

«3» – 70-80%

«2» – <70%

1. Критерії оцінки практичних навичок: «5», «4», «3», «2».

Фахові компетентності: 5% х 15 пунктів

Загальні компетентності: 5% х 5 пунктів

2. Демонстрація практичних навичок: «5», «4», «3», «2».

Фахові компетентності: 10% х 5 пунктів

Загальні компетентності: 10% х 5 пунктів

3. Оцінка виконання тестів різних рівней: «5», «4», «3», «2».

«5» – 90-100%

«4» – 80-90%

«3» – 70-80%

«2» – <70%
4. Оцінка виконання ситуаційних задач: «5», «4», «3», «2».

«5» – 5 задач

«4» – 4 задачі

«3» – 3 задачі

«2» – <3 задач

4. Оцінка роботи в малих групах:

0 балів – пасивний студент

1 бал – активний студент

2 бала – гіперактивний (проактивний) студент.