Geografie 7

1
Практичні
роботи
з географії
Практикум для 7 класу
Посібник для вчителя
Кам’янець-Подільський
“Аксіома”
2008
2
ББК 26.8я7
Д 82
Думанська Г.В., Назаренко Т.Г.

Д 82 Практичні роботи з географії. Практикум для 7 класу: Посібник для вчите-
ля. – Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2008. — 48 с. (Серія “Географія”)
ISBN 978-966-8642-84-5 (Серія)

ISBN 978-966-496-063-9
Посібник містить практичні роботи з курсу “Географія материків і океанів”

(7 клас), зміст яких відповідає програмі 12-річної школи, та відповіді до них.
Для вчителів географії.
ББК 26.8я7
ISBN 978-966-8642-84-5 (Серія) © Г.В. Думанська,

ISBN 978-966-496-063-9 Т.Г. Назаренко, 2008
© “Аксіома”, видання, 2008
© Контурні карти:
Подільськгеодезкартографія, 2002
3
ПЕРЕДМОВА
Серед основних завдань курсу «Географія материків і океанів» є розширення і конкретизація уявлень про
просторову неоднорідність поверхні Землі на різних рівнях; створення образних уявлень про природу материків і
океанів, прояв на їхніх територіях загальних географічних закономірностей; продовження розвитку карто-
графічних умінь і навичок школярів, практичних умінь узагальнювати географічно значущу інформацію з
різних джерел.
Згадаймо твердження М. Ломоносова про те, що «наскільки корисна географія роду людському – всякий
тямущий усвідомити може». Виконання практичних робіт – це і є результативний шлях до міцного засвоєння
географічних знань та успішного їх використання.
Практикум містить 12 практичних робіт, визначених програмою курсу 7 класу. Їх основною особливістю є
вироблення вмінь і навичок роботи з різними за змістом географічними картами. Досконале оволодіння прийо-
мами роботи з картами, досягнення самостійного рівня їх використання сприятиме формуванню інформаційної
компетенції семикласників. Разом з тим, виконуючи практичні роботи, учні навчаться складати комплексні
характеристики географічних об’єктів (річок), порівняльні характеристики двох географічних об’єктів (океанів,
природних зон, кліматичних областей) і ін.
За структурою кожна практична робота складається з трьох основних етапів, для яких характерна логічна
послідовність і взаємозв’язаність.
Перший етап – початковий, на якому учні відтворюють фундаментальні теоретичні знання і вміння,
необхідні для подальшого виконання роботи, працюють з географічними картами. Головне завдання на цьому
етапі – навчитися читати географічну карту, за якою слід виконати практичну роботу. Особлива увага звертається
на вироблення вміння користуватися легендою карти.
Другий етап – тренувальні завдання під рубрикою «Вчимося визначати... аналізувати... порівнювати...».
Спочатку пропонується завдання для виконання, а потім подається підказка для відповіді під рубрикою «Пе-
ревірте себе». Разом з тим, із кожним наступним завданням зростає ступінь самостійного здійснення практичної
діяльності учнів. Від того, як уважно і старанно учні виконають ці завдання, вивчать і запам’ятають послідовність
дій, залежить їх подальший успіх.
Третій етап – впевнене, переважно самостійне виконання завдань. При цьому учні виявляють рівень
теоретичної підготовки з даної теми, індивідуальний підхід до виконання кожного завдання, вміння творчо
використати різні джерела географічної інформації, проявити старанність і зацікавленість при вивченні геогра-
фії як шкільного предмета. Назва цього етапу випливає з назви і мети практичної роботи: «Виявляємо і пояснюємо
географічні закономірності... складаємо порівняльну характеристику... проектуємо майбутнє... тощо».
Географія займає унікальне місце в системі наук ще й тому, що вона насичена безмежною кількістю
цікавих фактів. Тому кожна практична робота завершується завданнями із цікавої географії, до яких семиклас-
ники виявляють особливий інтерес – «Цікавинки від Паралельки».
Таким чином, кожна практична робота вибудовується в багаторівневу логічно структуровану модель.
Набуті практичні знання і вміння є міцні й зрозумілі. Вони розкривають сутність теоретичних знань, надають
можливість для творчого самовираження особистості учня в ході виконання практичної роботи.
При підготовці та проведенні практичних робіт рекомендуємо:
1. Визначити мету роботи та доступно довести її до учнів.
2. Підготувати учнів до виконання роботи шляхом актуалізації опорних понять, а при необхідності –
наданням інструкції з її виконання.
3. Ефективно використати виховний потенціал змісту роботи.
4. Підібрати й раціонально використати логічно обґрунтовані способи виконання роботи.
5. Довести до учнів перелік необхідних для виконання практичної роботи джерел знань і обладнання.
6. Сприяти підвищенню рівня мотивації учнів під час вибору варіантів виконання роботи.
7. Передбачити форму роботи (колективну чи індивідуальну) та ступінь самостійності при виконанні
завдань.
8. Врахувати рівень підготовки учнів, виходячи з їхніх індивідуальних особливостей, використання дифе-
ренційованого підходу, що виявляється, в першу чергу, в обсязі виконання практичної роботи.
9. Широко використати картографічний метод навчання.
Нехай практичні роботи як форма організації навчальної діяльності школярів будуть спрямовані на
застосування, поглиблення і закріплення теоретичних знань, на здобуття нових у поєднанні з формуванням,
розвитком і закріпленням необхідних для цього вмінь і навичок.
Дзвінок вас кличе ранком на уроки,
Спішать дівчатка й хлопчики у клас.
Нехай проходять дні, нехай минають роки,
Та вдячні учні не забудуть вас.
Ні, не забудуть пошуки, мандрівки,
І ваше слово, і географічних карт,
І радість відкриттів, і злети до верхівки,
Й міцні знання – як найдорожчий скарб!
3
4
Вступ
ПРАКТИЧНА РОБОТА №1
Тема. Аналіз карти “Часові пояси”.
Мета. Навчитись аналізувати тематичну карту часових поясів Землі – читати
її за допомогою умовних знаків, виявляти і пояснювати географічні
закономірності зміни часу.
Обладнання. Карти – часових поясів Землі, політична, фізична світу; олівці, лінійка.
Завдання 1.1. Навчіться розпізнавати часові пояси Землі:

а) визначте, на скільки часових поясів розділена поверхня Землі, якщо
відстань між крайніми меридіанами кожного з них становить 15° –
360°:15°=24 (часових пояси);
б) звідки ведеться відлік часових поясів?
Від Грінвіцького, нульового/ 24-го;
в) запишіть географічну довготу середніх меридіанів таких поясів:
нульового – 0° д.; десятого – 150° сх.д.
першого – 15° сх.д.; двадцятого – 60° зх.д.
г) визначте, в яких часових поясах розташовані країни:
Україна – другому; Японія – дев’ятому;
Індія – п’ятому, шостому; Франція – нульовому;
д) за умовними знаками карти визначте, у скількох часових поясах
розташована Австралія: трьох.
Відповідь підтвердіть розрахунками:
Dl = 153°-113° = 40°
Якщо один часовий пояс – 15°, тоді
40° : 15° =2 год. (+ остача 10°4 хв. = 40 хв.) 40 хв.
Отже, значно більше, ніж у двох часових поя-

сах, тому – у трьох.
Завдання 2.1. У м.Києві – 9 година ранку. За картою часових поясів визначте, котра
година за поясним часом у містах, які зазначені в таблиці.
Міста Бразиліа Рим Київ Москва Токіо
Часовий пояс ХХІ І ІІ ІІІ ІХ
Різниця в часі
відносно – 5 год. – 1год. = + 1 год. +7 год.
м.Києва
Час у даний
9 – 5 = 4 (год.) 9–1=8 (год.) 9 год. 9+1=10(год.) 9 + 7 = 16 (год.)
момент
4
5
Вступ
Завдання 2.2. Який буде місцевий час у м.Баку, якщо у м.Києві – 15 год.?
Дано: 1) Різниця в градусах:
l м.Київ – 31° сх.д. Dl = 50° – 31° =19°;
l м.Баку – 50° сх.д. 2) Різниця в часі:
t м.Київ – 15 год. Dt = 19° ´ 4 хв. = 76 хв. =
= 1 год. 16 хв.;
3) Місцевий час у м.Баку:
х = 15 год. + 1 год. 16 хв. =
t м.Баку – х год. = 16 год. 16 хв.
Відповідь: у м.Баку – 16 год. 16 хв.
Завдання 2.3. Який місцевий час у м.Парижі, якщо у м.Сеулі в даний момент – 17 год.?
Повторіть порядок запису, рисунок і розрахунки за зразком завдан-
ня 2.2.
Дано: 1) Різниця в градусах:
l м.Париж – 2° сх.д. х год. 17 год. Dl =127°–2°=125°
l м.Сеул – 127° сх.д. 2) Різниця в часі:
t м.Сеул – 17 год. 8 год. 20 хв. Dt = 125°4 хв. =500 хв.
500 хв. : 60 хв. = 8 год. 20 хв.
125 3) Місцевий час у Парижі:
х =17 год. – 8 год. 20 хв.=
t м.Париж – х год. 2 сх.д. 127 сх.д. = 8 год. 40 хв.
Відповідь: у м.Парижі – 8 год. 40 хв.
Завдання 2.4. У столиці Бангладеш 22 грудня, 12-та година 00 хвилин. Визначте коор-
динати, дату і місцевий час у точці, де на цей момент Сонце перебуває в
зеніті: якщо столиця Бангладеш, м. Дакка, має координати –
23°30¢ пн.ш., 90° сх.д., тоді:
а) координати точки – 23°30¢ пд.ш., 90° сх.д. (на Пд. тропіку)
б) дата – 22 грудня
в) місцевий час – 12 год. 00 хв.
5
6
Вступ
Підкресливши правильну відповідь, ви визначите основні закономірно-

Завдання 3.1.
сті зміни часу:
а) зміна часу відбувається завдяки обертанню Землі навколо своєї осі –
добовий (24 год.)/річний (1 рік) рух Землі;
б) Земля обертається із заходу на схід/із сходу на захід або проти/за
годинникової стрілки;
в) місцевий час залежить від географічної широти/географічної дов-
готи;
г) у межах кожного часового поясу всі годинники показують один час –
місцевий час середнього/ будь-якого меридіана поясу;
д) якщо рухатися на схід від даного місця, різницю в часі потрібно
додавати/віднімати, якщо на захід – навпаки;
е) нова доба відраховується від Ґрінвіцького меридіана/від 180-го ме-
ридіана.
Перевірте себе: правильно підкресленими є такі відповіді – із заходу на схід,
проти, додавати, географічної довготи, від 180-го меридіана, середнього, добовий
(24 год.).
q Чи знаєте ви, що систему міжнародного відліку часу, якою ми користуємося,

запропонував канадський інженер Сендфорд Флемінг у 1878 р.?
q Розшифруйте ребуси:
q Коли на екваторі тривалість дня і ночі однакова?

а) Лише два дні на рік – 22 червня і 22 грудня.
б) Лише два дні на рік – 23 вересня і 21 березня.
в) Лише один день на рік – 22 грудня.
г) Лише один день на рік – 22 червня.
д) Увесь рік.
6
7
Вступ
Тема. Аналіз тектонічної карти.
Мета. Навчитися аналізувати тектонічну карту – читати її за допомогою умов-
них знаків, пояснювати розташування географічних об’єктів, виявляти
основні географічні закономірності.
Обладнання. Тектонічна карта світу, фізична карта світу, олівці.
Завдання 1.1. Накресліть умовні знаки, якими зображено межі літосферних плит:
а) розходження –
б) сходження –
Завдання 1.2. Відшукайте на карті, між якими літосферними плитами швидкість ру-
ху (см/рік):
а) найбільша – Тихоокеанська і Китайська, 9,3
б) найменша – Євразійська і Північноамериканська, 1,0.
Завдання 2.1. Визначте, в яких тектонічних областях розташовані межі літосферних

плит:
а) на материках – переважно альпійська складчастість;
б) у Світовому океані – серединно-океанічні хребти, крайові океанічні
жолоби.
Завдання 2.2.Співставте тектонічну і фізичну карти світу. Визначте, які форми рельєфу
відповідають межам літосферних плит.
Гори – на суходолі ...
Серединно-океанічні хребти – в усіх океанах;

глибоководні жолоби: Маріанський – у Тихому океані, ...
Завдання 2.3. Співставте тектонічну і фізичну карти світу. Встановіть відповідність

між тектонічними областями та формами рельєфу (на прикладі мате-
рика Південна Америка).
Тектонічні області Форми рельєфу
1. Виступи кристалічного фундаменту давніх а) Бразильське плоскогір’я.
докембрійських платформ на поверхню (щити). б) Гвіанське плоскогір’я.
2. Осадовий чохол давніх докембрійських платформ
(плити). в) Гори Анди.
3. Області байкальської складчастості. г) Амазонська низовина.
4. Області альпійської складчастості. д) Ла-Платська низовина.
Відповідь: 1 – а, б; 2 – а, б, г, д; 3 – а; 4 – в. На давніх докембрійських платформах
розташовані рівнини (плоскогір’я, низовини), в складчастих областях – гори; чим
молодша складчастість (альпійська), тим вищі гори.
7
8
Вступ
Завдання 3.1. Знайдіть помилку.

Перед вами географічні поняття тектонічних структур і форми рельєфу,
пов’язані павутинням. Уважно простежте за кожною з ліній, що зв’я-
зують їх. Знайдіть і поясніть помилки.
Помилки: – докембрійським платформам не характерні гори, лише рівнини, так як

це – відносно стійкі й вирівняні ділянки земної кори, тому й поверхня їх переважно
рівнинна;
– в областях альпійської складчастості, які є наймолодші за віком, розташовані
лише гори завдяки активним тектонічним рухам.
Завдання 3.2. Поясніть закономірності у поширенні стійких та рухомих ділянок зем-
ної кори і відповідних їм форм рельєфу:
а) на платформах як стійких ділянках земної кори розташовані рівнини тому що вони
найдавніші за віком, відносно стійкі й вирівняні ділянки земної кори, тому й по-
верхня їх рівнинна;
б) складчастим рухомим тектонічним областям у рельєфі відповідають гори, тому що
тут відбуваються активні горотворчі процеси, вулкани, землетруси;
в) на межі літосферних плит – гірські форми рельєфу, тому що тут відбуваються
активні тектонічні рухи;
г) чим давніша складчастість (герцинська, каледонська, байкальська), тим гори за
абсолютною висотою нижчі (г. Бандейра, 2890 м, Південна Америка),
тому що гірські породи з часом руйнуються під дією зовнішніх процесів (вивіт-
рювання).
q Розгадайте кросворд.
Г Е К А
1. Вулкан у країні “льоду та вогню”.
К О К С 2. Літосферна плита, яка “росте на пальмі”.
3. Осадовий чохол давніх докембрійських платформ.
П Л И А 4. Найбільша глибина Світового океану.
Ж О Л Б 5. Літосферна плита на заході від “мідних гір”.
Для відповіді використайте назви географічних об’єктів:
Н А С А плита, жолоб, Кокос, Гекла, Наска.
8
9
Вступ
Тема. Аналіз карти “Кліматичні пояси та області світу”.
Мета. Навчитись аналізувати географічну карту кліматичних поясів та об-
ластей світу – читати її за допомогою умовних знаків, виявляти і пояс-
нювати особливості типів клімату Землі та закономірності поширення
кліматичних поясів і областей.
Обладнання. Карта кліматичних поясів та областей світу, кліматична карта світу,
кольорові олівці.
Завдання 1.1. Користуючись картою “Кліматичні пояси та області світу”, запишіть

назви кліматичних поясів:
а) основних – екваторіальний, тропічний, помірний, арктичний і ан-
тарктичний;
б) перехідних – субекваторіальний, субтропічний, субарктичний і суб-
антарктичний.
Завдання 1.2. У яких кліматичних поясах та областях розташована Україна?
а) кліматичні пояси – помірний (більша частина України), субтропіч-
ний (Південний берег Криму);
б) кліматичні області – в помірному поясі – помірно континентального
клімату, в субтропічному поясі – середземноморського клімату.
Завдання 2.1. Заповніть таблицю. Використайте умовні знаки для опису властивостей
повітряних мас: ЕПМ – екваторіальна, ТПМ – тропічна, ППМ – помірна,
АПК – арктична та антарктична; t° – температура повітря; В – область
високого атмосферного тиску, Н – область низького атмосферного тис-
ку; ¯ – низхідні потоки повітря, – висхідні потоки повітря; – мало
опадів, сухо; – багато опадів, волого. Північна півкуля.
Повітряні маси та їх Кількість
Кліматичний пояс Особливості типів клімату
властивості сезонів
Екваторіальний: протягом
ЕПМ – t° +27°С; Н; усього року жарко та
Екваторіальний 2000-3000 мм і 1 волого; опади випадають
більше рівномірно; слабкі нестійкі
вітри
ЕПМ – t° +27°С; Н; Субекваторіальний: чітко
2000-3000 мм і виражені два сезони – літо з
більше ознаками екваторіального
(влітку) клімату і зима з ознаками
Субекваторіальний 2 тропічного клімату. Зима
ТПМ – t° +20°С, до трохи прохолодніша за
+30°С; В¯; 100- літо, але відзначається
250 мм сухістю. На океанах вини-
(взимку) кають тропічні циклони
9
10
Вступ
Тропічний пустельний – ду-
ТПМ – t° +30°С, до +58° же жарко, сухо, дощі випа-
і >С; В¯; 1; перева- дають нечасто; сформува-
жають пасати лись найбільші пустелі сві-
(влітку) ту – Сахара, Атакама,
Наміб і ін.
Тропічний ТПМ – t° +15°С, +16°С; 2
В¯; та морські ПМ, Тропічний вологий – жарко,
які надходять з паса- волого, дощі – з океанів, на
тами з океанів на сх. узбережжя материків,
суходіл, на сх. узбе- особливо в горах може випа-
режжя, 1000-2000 мм дати кілька тис. мм опадів
(взимку)
ТПМ –– t° +30°С, +15°С; Субтропічний континен-
В¯; , пасати тальний – в центрі
(влітку) материків сухо.
Мусонний – на сході, літо
Субтропічний 2 вологе, зима суха.
ППМ – t° +16°С, +8°С; Субтропічний середноземно-
можливі снігопади; морський – літо сухе, зима
(взимку) волога з рівномірним зволо-
женням
Морський – опади увесь рік,
м’який клімат (тепла
ППМ – 4 пори року, течія).
коливання t° і опадів Помірно континентальний –
упродовж року; літо вологіше, тепле; зима –
Помірний переважно Н; 4 сухіша, холодна.
500-1000 мм і Континентальний – опадів
більше, в центрі найменше; зима – дуже
материків » 100 мм холодна, літо – жарке.
Мусонний – холодна, суха
зима; жарке, вологе літо
ППМ – t° » 0°С, +10°С; Н;
500 мм у вигляді Субарктичний – великі
дощу і снігу; сезонні коливання
(влітку) температури повітря. На
Субарктичний
2 материках – суцільне
(субантарктичний) АПМ – t° » 0°С, –32°С;
поширення багаторічної
В¯; до 200 мм, сильні
мерзлоти ґрунту.
стокові вітри;
На океані – плавуча крига
(взимку)
АПМ –t° –8°;– 16°; –24° Арктичний – дуже морозна
–32°С; В¯; 200 мм і зима та холодне літо.
Полярні менше; стокові холодні Опадів випадає мало.
сухі вітри від Північ.
(арктичний і полюса на окраїни Пн. 2 Потужний льодовиковий
антарктичний) Льодовитого океану, покрив на островах (острів
які іноді проникають Гренландія – до 2000 м і ін.).
далеко на материки На океані – плавуча крига.
10
11
Вступ
Висновок: а) кліматичні пояси простягаються у широтному напрямку і змінюють один
одного від екватора до полюсів. (Вставте пропущені слова: екватора, широтному,
полюсів);
б) в основних кліматичних поясах переважає один тип повітряних мас, а у перехід-
них – два, які змінюються за сезонами.
Завдання 2.2. Користуючись картою “Кліматичні пояси та області світу”, вивчіть кліма-
тичні області, які виділяють у тропічному, субтропічному та помірному
кліматичних поясах.
Відшукайте на схемі кліматичні області кожного кліматичного поясу,
з’єднайте їх лініями.
Завдання 3.1. Поясніть твердження, наведіть приклади.

Клімат Землі різноманітний і змінюється з географічною широтою зонально. Різ-
номанітність клімату залежить від кліматотвірних чинників, для переважної
більшості яких також характерна зональність. На Землі умовно виділяють ши-
ротні смуги, в кожної з яких порівняно однорідний клімат, тобто виділяють 13
кліматичних поясів: з них – 7 основних і 6 – перехідних (виділив рос. вчений – кліма-
толог Б.П.Алісов).
Межі кліматичних поясів визначаються двома основними чинниками:
а) зміною кількості сонячної радіації від екватора до полюсів, тобто зміною
температури повітря – кількість сонячної енергії, що отримує земна поверх-
ня, залежить від кута падіння сонячних променів і закономірно зменшуєть-
ся від екватора до полюсів; сонячна радіація визначає температурний
режим біля земної поверхні;
б) переважаючими повітряними масами (для яких характерні різні області ат-
мосферного тиску), які формують різні типи кліматів – розрізняють ПМ –
екваторіальні, тропічні, помірні й арктичні та антарктичні, а також
морські й континентальні, залежно від природних умов місцевості, над
якою вони формуються. А земна поверхня неоднорідна, тому й межі кліма-
тичних поясів не завжди збігаються з напрямком паралелей, тобто, пору-
шується широтна зональність.
Завдання 3.2. Визначте, як змінюється клімат у горах.
Як буде відрізнятися спорядження вашої експедиції для сходження на найвищу
вершину Українських Карпат – Говерлу та найвищу вершину планети Джомолунгму
у Гімалаях?
а) на Говерлу – (одяг – ..., взуття – ..., їжа – ..., інші предмети, н-д, фотоапарат,
карта, компас, сонцезахисні окуляри ...).
11
12
Вступ
б) на Джомолунгму . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
..........................................
Висновок. Клімат у горах змінюється з висо-
тою. Чим вищі гори, тим різноманітніший клі-
мат (більше кліматичних поясів). Тому, готу-
ючись до сходження на г. Джомолунгму, споря-
дження нашої експедиції буде включати значно
більше предметів, щоб можна було забезпечи-
ти наше перебування в різних природних умо-
вах, які набагато більше відрізняються від
тих, що можна зустріти при сходженні на г.
Говерла.
Завдання 3.3. Доведіть, що виділення кліматичних областей у межах окремих кліма-
тичних поясів залежить від зволоження. Опишіть причини, які зу-
мовили різницю у зволоженні західного та східного узбережжя Пів-
денної Америки в межах тропічного поясу. Які кліматичні області в
результаті тут виділяються? Співставте карту “Кліматичні пояси та об-
ласті світу” з кліматичною та фізичною картами світу, виберіть необ-
хідну інформацію:
а) океанічні течії – на зх. – холодна Перуанська (підсилює сухість кліма-
ту), на сході – тепла Бразильська (сприяє постійному зволоженню);
б) гори Анди – обмежують вплив ПМ з Тихого океану;
в) постійні вітри пасати – забезпечують постійне перенесення вологих
ПМ з Атлантичного океану на рівнинну територію, до сх. схилів Анд.
Висновок. В межах тропічного поясу Пд. Америки спостерігається велика різниця в
кількості опадів на зх. узбережжі материка і у внутрішніх районах (клімат тро-
пічний пустельний; так, у пустелі Атакама кілька років поспіль може не бувати
дощу) та на сході (клімат тропічний вологий). Такій різниці зволоження виділених
кліматичних областей сприяли океанічні течії, форми рельєфу та постійні вітри.
q Найсухіше місце на планеті – Калама в чилійській пустелі Атакама з нульовою

середньорічною кількістю опадів.
q Найвологіше місце на планеті Тутунендо в Колумбії, де середньорічна кількість
опадів становить 11 770 мм.
q Найнижча температура – на антарктичній станції “Схід” (–89°С).
q Найвища температура – в лівійському місті Аль-Азізія (58°С).
q Лінії на карті, що поєднують точки з однаковим атмосферним тиском, нази-
вають:
а) ізобатами;
б) ізотермами;
в) ізобарами;
г) ізогієтами;
д) горизонталями.
q Виберіть неправильне твердження. Глобальне потепління клімату призведе до:
а) збільшення площі всіх материків;
б) зменшення площі всіх материків;
в) скорочення площі льодовиків;
г) зміни меж природних зон;
д) підйому рівня Світового океану.
12
13
Вступ
Тема. Аналіз карти “Географічні пояси та природні зони світу”.
Мета. Навчитись аналізувати тематичну карту географічних поясів та при-
родних зон – читати її за допомогою умовних знаків, виявляти і пояс-
нювати географічні закономірності поширення географічних поясів і
природних зон.
Обладнання. Карти – географічних поясів і природних зон, кліматичні, фізичні світу
і материків, кольорові олівці.
Завдання 1.1. Яким умовним (лінійним) знаком позначено межі географічних поясів?
Намалюйте його.
– межі географічних поясів.
Завдання 1.2. Визначте, в яких географічних поясах розміщені території:

а) материк Африка – екваторіальний, субекваторіальний, тропічний,
субтропічний;
б) Аравійський півострів – тропічний;
в) Україна – помірний (більша території країни), субтропічний (Пів-
денний берег Криму).
Завдання 1.3. Намалюйте кольори умовних (площадних) знаків, якими зображено
природні зони:
– вологі екваторіальні ліси; – степи;
– напівпустелі і пустелі; – тундри.
Завдання 2.1. Поясніть, чому у помірному географічному поясі, на одних і тих же гео-
графічних широтах, – різна кількість природних зон.
Помірний географічний пояс – найбільший за площею, і в його межах – найрізнома-
нітніші природні умови (клімат і рельєф та ті компоненти природного комплексу,
які від них залежать – ґрунти, рослинність і тваринний світ). Зональне розташу-
вання природних зон найбільше порушують і вносять ще більшу різноманітність
ПЗ:
а) форми рельєфу – н-д, Кордильєри в Пн. Америці, тому ПЗ змінюється мери-
діонально, а не за географічною широтою;
б) теплі і холодні океанічні течії – н-д, на зх. Євразії – тепла Пн. атлантична течія,
тому переважає ПЗ широколистяних лісів, а на сході – холод-
на Камчатська (Курильська) течія, тому – ПЗ тайги.
Завдання 2.2. Докажіть, що широтна географічна зональність, зумовлена космічними
чинниками, – одна з найбільш загальних закономірностей у характері
сучасної природи нашої планети, тобто у розміщенні географічних поя-
сів і природних зон. Заповніть таблицю.
13
14
Вступ
Назви Кількість
Середньо-
Північний географічних Назви природних зон природних
річні t°С
полюс поясів зон
90°
Нижче
Арктичний Арктичні пустелі 1
0°
80° Тундра
Субарктичний 0° 2
Лісотундра
70° Тайга
Мішані ліси
60° Помірний
+16 Широколистяні ліси
Лісостепи і прерії
7
Степи
50° Напівпустелі і пустелі
Перемінно-вологі (у тому числі
мусонні) ліси
40° Твердолисті вічнозелені ліси
та чагарники
–16°
Перемінно-вологі (мусонні) ліси
Субтропічний 0° 5
Напівпустелі і пустелі
+16°
Степи
30°
Лісостепи і прерії
Напівпустелі і пустелі
Тропічний +30° 2
Савани і рідколісся
20°
Перемінно-вологі
Субеквато-
+32° (у тому числі мусонні ліси) 2
10° ріальний Савани і рідколісся
Екваторіальний +27° Вологі екваторіальні ліси 1
0°
Екватор
Висновок. Географічні пояси та природні зони змінюються у напрямку від екватора до

полюсів, вони відрізняються між собою за кількістю сонячного тепла (за темпе-
ратурою). Найбільша кількість ПЗ виділяється в помірному та субтропічному
географічному поясах, у яких – дуже різноманітний клімат.
Завдання 2.3. Проаналізуйте карту “Географічні пояси та природні зони світу”, спів-
ставте її з фізичною і кліматичною картами світу, виявіть і поясніть:
а) як впливають гори на формування природних зон рівнин? Для прикладу роз-
гляньте гірські масиви – Гімалаї, Тібет і Великий Хінган (Євразія) та Великий Во-
додільний хребет (Австралія): не пропускають вологих ПМ з Індійського й Тихого
океанів, тому на узбережжі материків, до гір, простяглися лісові ПЗ, а за горами –
савани, напівпустелі й пустелі, степи;
б) які природні зони на узбережжі материків, де протікають:
– теплі течії – вологі екваторіальні ліси, перемінно-вологі ліси, савани і рідко-
лісся;
– холодні течії – напівпустелі і пустелі тропічних і полярних, субтропічних,
помірних широт, жорстколисті вічнозелені ліси і чагарники, тундра, лісо-
тундра, тайга.
14
15
Вступ
Отже, теплі течії сприяють більшому зволоженню суходолу, тому тут ПЗ із
різноманітним і багатим органічним світом;
холодні – навпаки, підсилюють сухість клімату, тому тут переважають пустелі,
а організми – суховитривалі та холодостійкі;
високі гори обмежують вплив океанів на суходіл і, як азональні чинники, пору-
шують широтне розташування ПЗ на рівнинах;
в) які природні зони виділяються в центральній частині материків і чому?
Євразія – напівпустелі і пустелі, степи;
Австралія – напівпустелі і пустелі;
Північна Америка – степи, лісостепи і прерії, в міжгірських долинах – пустелі.
Отже, дані території або віддалені від океанів і не зволожуються ними; або біля них
протікають холодні течії; або вони захищені горами; тому тут формуються
континентальні сухі ПМ, завдяки чому й переважають посушливі ПЗ.
Пам’ятайте про причини виділення областей висотної поясності (обгово-
ріть усно).
Завдання 2.4. Узагальніть свої дослідження. Встановіть відповідність між колонками:
а) географічні пояси 1) кількістю сонячного тепла;
2) кількістю опадів;
відрізняються
3) близькістю морів і океанів;
між собою за
б) природні зони 4) наявністю теплих і холодних
течій;
5) висотою місцевості.
Відповідь. а – 1, б – 2, 3, 4, 5
q Які таємниці приховав Соняшник на своїх пелюстках?

1. Рослина з товстими, м’ясистими
Л О листками, широко застосовується в меди-
В В цині. Її батьківщина Африка, напівпустелі і
К пустелі.
О 2. Рослина, відома тим, що виконує
А роль природного насосу, сприяючи швид-
Р
кому осушуванню заболочених територій.
О Л
3. Дерево, гарний очищувач повітря.
4. Тварина, яка має найкоротшу назву.
І
Л 5. Священна тварина Індії.
О П Підказка: тополя, евкаліпт ...
П
О q Яке географічне поняття зашифрова-
но?
Відповідь: природна зона.
15
16
Розділ І. Океани
Тема. Нанесення на контурну карту географічної номенклатури Світового
океану.
Мета. Навчитись наносити об’єкти географічної номенклатури на контурну
карту, дотримуючись загальноприйнятих вимог, та вивчити їх.
Обладнання. Фізична карта океанів, контурна карта океанів, олівці.
Завдання 1.1. Накресліть умовний знак, яким зображено межі океанів:

Завдання 1.2. Перевірте, чи дійсно обидві названі ріки належать до даних басейнів
стоку річок в океани (підкресліть правильну відповідь – “так” чи “ні”):
а) Єнісей, Об ® Північний Льодовитий океан – так/ні;
б) Амазонка, Дніпро ® Атлантичний океан – так/ні;
в) Конго, Колорадо ® Індійський океан – так/ні;
г) Юкон, Меконг ® Тихий океан – так/ні;
д) Ніл, Амур ® безстічні області – так/ні.
Згадайте пам’ятку з вимогами щодо нанесення географічних об’єктів на кон-

турну карту:
а) всі підписи виконуйте чітко, друкованими літерами;
б) моря, затоки, острови, канали підписуйте вздовж паралелей або посередині
даних територій;
в) протоки, підводні хребти і підняття, глибоководні жолоби підписуйте вздовж
розташування даних територій;
г) океанічні течії позначайте червоними (теплі течії) і синіми (холодні течії)
стрілочками та підписуйте їх назви відповідними кольорами (використайте
фізичну карту світу);
д) якщо назва географічного об’єкта не вміщається на контурній карті, то в
цьому місці напишіть цифру, а в легенді карти поясніть, який географічний
об’єкт позначено цією цифрою.
Завдання 2.1. Нанесіть на контурну карту об’єкти географічної номенклатури Тихого
океану:
моря: Беринґове, Охотське, Японське, Південно-Китайське, Філіппінське;
протоки: Беринґова, Маґелланова;
канал: Панамський;
острови: Гавайські, Туамоту, Маріанські, Японські, Філіппінські, Ве-
ликі Зондські (Калімантан, Суматра, Ява, Сулавесі);
глибоководні жолоби: Маріанський, Філіппінський;
підводні підняття: Південнотихоокеанське, Східнотихоокеанське;
течії: Північна та Південна Пасатна, Куросіо – теплі;
Течія Західних Вітрів, Каліфорнійська, Перуанська – холодні.
Завдання 2.2. Нанесіть на контурну карту об’єкти географічної номенклатури Атлан-
тичного океану:
моря: Азовське, Чорне, Мармурове, Еґейське, Середземне, Балтійське,
Північне, Карибське;
16
17
затоки: Мексиканська, Ґвінейська, Біскайська;
протоки: Ґібралтарська, Дрейка, Ла-Манш;
острови: Ісландія, Бермудські, Зеленого Мису;
підводні хребти: Північноатлантичний, Південноатлантичний;
течії: Гольфстрім, Північноатлантична – теплі;
Канарська, Лабрадорська – холодні.
Завдання 2.3. Нанесіть на контурну карту об’єкти географічної номенклатури Індійсь-
кого океану:
моря: Аравійське, Червоне;
затоки: Бенґальська, Перська, Південно-Австралійська;
канал: Суецький;
протоки: Мозамбіцька, Малаккська;
острови: Шрі-Ланка, Мадаґаскар;
глибоководний жолоб: Зондський;
підводні хребти та підняття: Східно-Індійський, Західно-Індійський,
Аравійсько-Індійський, Австрало-Індійський;
течії: Мусонна, Мадаґаскарська – теплі;
Сомалійська – холодна.
Завдання 2.4. Нанесіть на контурну карту об’єкти географічної номенклатури Північ-
ного Льодовитого океану:
моря: Ґренландське, Норвезьке, Баренцове, Біле, Карське, Східноси-
бірське;
острови: Ґренландія, Канадський Арктичний архіпелаг, Нова Земля;
підводні хребти: Ломоносова, Менделєєва;
течія: Трансарктична (холодна).
q Розгадайте ребус і дізнайтеся, як давні греки називали ріку, що омивала на

крайньому Заході кордони між світом життя і смерті.
q Вкажіть, частинами якого океану є Чорне й Азовське моря:

а) Атлантичного;
б) Індійського;
в) Північного Льодовитого;
г) Тихого;
д) Південного.
17
18
Тема. Складання комплексної порівняльної характеристики двох океанів (за
вибором).
Мета. Навчитись визначати подібні та відмінні ознаки для порівняння оке-
анів, за типовим планом складати комплексну порівняльну характе-
ристику двох океанів.
Обладнання. Фізична карта світу, тематичні карти – “Світовий океан”, тектонічна,
кліматична, кліматичних поясів та областей, довідкові матеріали.
Згадайте, що при порівнянні географічних об’єктів (явищ, процесів тощо)

визначаємо подібні та відмінні ознаки, пояснюємо їх та робимо висновок про
переваги тих чи інших ознак і причин цих переваг.
Завдання 1.1. Відомо, що із загальної площі поверхні Землі (510, 1 млн км2) дві тре-
тини припадає на Світовий океан – 360, 7 млн км2. Виз-
начте, площі яких океанів позначено на діаграмі:
2
а) Тихий – 178,7 млн. км ;
2
б) Атлантичний – 91,7 млн. км ;
2
в) Індійський – 76,2 млн. км ;
2
г) Північний Льодовитий – 14,1 млн. км .
Висновок. Найбільший за площею Тихий океан, у ньому
може "втопитися" весь суходіл планети, на який припа-
2
дає 149 млн. км .
Завдання 1.2. Порівняйте максимальні глибини океанів. Глибини яких океанів і яки-
ми буквами позначені на малюнку? Запишіть наз-
ви максимальних глибин.
Тихий океан – б, 11022 м, Маріанський жолоб.
Атлантичний океан – а, 8742 м, жолоб Пуерто-Ріко.
Індійський океан – г, 7729 м, Зондський жолоб.
Північний Льодовитий океан – в, 5527 м.
Висновок. Тихий океан – найглибший, Північний
Льодовитий – наймілкіший, Атлантичний та Ін-
дійський – подібні за максимальними глибинами.
Завдання 1.3. Користуючись тектонічною картою світу, визначте, на дні якого океану
найбільша кількість крайових океанічних жолобів? Яке наукове пояс-
нення їх походження?
Найбільше – в Тихому океані: Маріанський, Тонга, Чилійський, Перу-
анський, Центральноамериканський, Філіппінський, Курило-Камчат-
ський, Алеутський. Вони виникли в місцях взаємодії найбільшої Тихо-
океанської літосферної плити з іншими сусідніми літосферними пли-
тами, яких значно більше в основі дна Тихого океану, ніж інших океанів.
Завдання 1.4. У якому з океанів шельф займає близько 40% площі його дна? Назвіть
шельфові моря цього океану. Пригадайте, яку частину дна океану на-
зивають шельфом? – У Пн. Льодовитому океані, понад 1/3 площі.
Шельф – (англ., материкова мілина) – прибережна частина материків з
глибинами від 0 до 200 м; вирівняна частина підводної окраїни материків,
18
19
яка межує з берегами суходолу і характеризується спільною з нею
геологічною будовою. Глибини краю шельфу, як правило, становлять
100-200 м, але в Пн. Льодовитому океані – ширина шельфу до 1500 км
(Баренцове, Карське, Східносибірське, Лаптєвих, Чукотське і ін.).
Завдання 1.5. Користуючись кліматичною картою світу, визначте, в яких океанах
яскраво виражені напрямки постійних вітрів:
а) пасатів – Тихий, Атлантичний, Індійський (впливають на сх. узбе-
режжя суходолу);
б) західних – в помірних широтах Тихого, Атлантичного, Індійського
океанів (впливають на зх. узбережжя суходолу);
Як вони впливають на зволоження материків? Спричиняють випадан-
ня великої кількості опадів.
Завдання 2.1. Користуючись географічними картами, різними джерелами географіч-

них знань, складіть комплексну порівняльну характеристику двох оке-
анів (за вибором). Заповніть таблицю.
Назви океанів та їх характеристика
План характеристики
........................ ........................
І. Географічне положення ........................ ........................

........................ ........................
1. Межі океану ........................ ........................
........................ ........................
2. Розміри океану ........................ ........................
........................ ........................
........................ ........................
3. Положення океану щодо
........................ ........................
екватора
........................ ........................
........................ ........................
4. Розміщення у
........................ ........................
географічних поясах
........................ ........................
........................ ........................
5. Моря: ........................ ........................
а) окраїнні ........................ ........................
б) внутрішні ........................ ........................
........................ ........................
........................ ........................
6. Затоки ........................ ........................
........................ ........................
........................ ........................
........................ ........................
7. Протоки
........................ ........................
........................ ........................
........................ ........................
8. Материки, які омиває ........................ ........................
океан ........................ ........................
........................ ........................
19
20
Розділ ІІ. Материки

........................ ........................
9. Найважливіші шляхи
........................ ........................
сполучення через океан
........................ ........................
ІІ. Будова та рельєф дна ........................ ........................
а) літосферні плити ........................ ........................
б) глибини, м ........................ ........................
в) форми рельєфу ........................ ........................
ІІІ. Клімат і властивості ........................ ........................
водних мас ........................ ........................
а) температура води у ........................ ........................
поверхневому шарі, °С ........................ ........................
б) солоність води, ‰ ........................ ........................
в) течії – теплі, холодні ........................ ........................
........................ ........................
IV. Органічний світ ........................ ........................
........................ ........................
........................ ........................
V. Природні ресурси ........................ ........................
........................ ........................
........................ ........................
VІ. Екологічні проблеми ........................ ........................
........................ ........................
Подібні ознаки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
...........................................................................
...........................................................................
Відмінні ознаки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
...........................................................................
...........................................................................
Висновок. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
...........................................................................
...........................................................................
...........................................................................
q Чи знаєте ви “рекордсменів” Світового океану? Допишіть речення:

l
Найбільше море – Філіппінське.
l
Найменше море – Мармурове.
l
Найбільша затока – Бенгальська.
l
Наймілкіше море – Азовське.
l
Найвищі морські припливи, 18-20 м – затока Фанді.
l
Найширша протока – Дрейка.
l
Найдовша протока – Мозамбіцька.
l
Найсолоніше море – Червоне.
l
Найсолоніша затока біля берегів України – Сиваш.
Для відповіді використайте географічні назви: Червоне, Азовське, Сиваш, Дрей-
ка, Мармурове, Бенгальська.
20
21
Тема. Визначення географічних координат крайніх точок Африки.
Мета. Визначити географічні координати крайніх точок материка, виявити
основні риси географічного положення та природи Африки.
Обладнання. Фізична карта Африки, олівець, лінійка.
Згадайте, що при визначенні географічного положення материка визначаємо
його положення в системі географічних координат (широтне і довготне по-
ложення) з метою виявлення основних рис природи даної території.
Завдання 1.1. За фізичною картою Африки м. РасЕнгела

визначте географічні коорди-
нати крайніх північної та
південної точок Африки. Під-
пишіть їх на схемі:
а) північна крайня точка – м. Аль
м. Рас
маді
мис Рас-Енгела, Хафун
37°20¢ пн.ш., 10° сх.д.
б) південна крайня точка –
мис Агульяс (Голковий)
35° пд.ш., 20° сх.д.
Завдання 1.2. Визначте протяжність Афри-
ки з півночі на південь вздовж
20-го меридіану (див. на схе-
м. Агульяс
му):
а) за масштабом (масштаб в 1
см – 350 км): якщо відстань у сантиметрах становить 21 см, тоді:
1 cм – 350 км 21 × 350
x= =7350 км
21 см – х 1
б) за градусною сіткою: так як територія Африки розташована відносно
екватора і в північній, і в південній півкулях, тоді: j = j 1 + j 2 ;
j = 32°+35° = 67°; якщо 1° - 111,3 км, тоді 111,3 км × 67° = 7457,1 км.
Висновок. Материк Африка з півночі на південь простягся більш як на 7000 км. Точ-
ніші дані отримали при визначенні відстані за градусною сіткою, тому що на картах
є спотворення і при вимірюванні відстані за масштабом можна помилитися.
Завдання 2.1. Користуючись фізичною і тематичною картами атласу, визначте.

а) В яких півкулях розташована Африка відносно екватора?
Більша частина – в Пн. півкулі, дещо менша – в Пд. півкулі, але еква-
тор перетинає материк майже посередині, так як крайні точки, пн. і
пд., знаходяться приблизно на однакових географічних широтах.
б) Між якими паралелями вона розташована та, відповідно, в яких
географічних широтах?
21
22

На півночі – 37°20¢ пн.ш., мис Рас-Енгела; на півдні – 35° пд.ш., мис
Агульяс;
широти, переважно – екваторіальні, субекваторіальні й тропічні.
в) Зробіть висновок про основні ознаки природи Африки завдяки да-
ному широтному положенню (теплові пояси, кліматичні пояси, при-
родні зони тощо):
Переважно жаркий тепловий пояс (між тропіками).
Найбільша площа материка – в субекваторіальному і тропічному
кліматичних поясах, екваторіальному.
Найбільші площі займають ПЗ – савани і рідколісся, напівпустелі і
пустелі та ліси (вологі екваторіальні і перемінно-вологі).
Отже, Африка – найжаркіший материк.
Завдання 3.1. За фізичною картою Африки визначте географічні координати крайніх

західної та східної точок Африки? Підпишіть їх на схемі (стор. 23):
а) західна крайня точка – мис Альмаді, 15° пн.ш., 17°20¢ зх.д.
б) східна крайня точка – мис Рас-Хафун, 10°26¢ пн.ш., 51°23¢ сх.д.
Завдання 3.2.Порівняйте протяжність материка із заходу на схід вздовж Північного
та Південного тропіків (див. схему із завдання 1.1.):
а) вздовж Північного тропіка: l = l 1 + l 2 ;l = 16°+36°=52°, якщо на широті
тропіків 1° - 101,8 км, тоді 101,8 км ´52° =5293,6 км;
б) вздовж Південного тропіка: l = 35°-14° = 21°, якщо 1° – 101,8 км, тоді:
101,8 км ´21° =2137,8 км.
Висновок. Протяжність материка вздовж Пн. тропіка майже вдвічі більша, ніж
вздовж Пд. тропіка. Природні умови в межах Пд. тропіка найрізноманітніші,
пустелі займають меншу площу, більш відчутний зволожений вплив Індійського
океану.
Завдання 4.1. Користуючись фізичною і тематичною картами атласу, визначте.

а) В яких півкулях розташована Африка відносно початкового мери-
діану? Більша частина – у Східній півкулі; менша – в Західній.
б) Як відрізняється природа на півночі й на півдні у зв’язку з різною

протяжністю із заходу на схід?
Велика протяжність Пн. Африки з заходу на схід є однією з причин
формування найбільшої пустелі світу – Сахари. Південь Африки вуж-
чий, тому тут більш відчутніший вплив сусідніх океанів і різно-
манітніші природні умови, а саме – на зх. пустелі й напівпустелі,
Наміб і Калахарі, (холодна течія), на сході савани і рідколісся (тепла
течія).
22
23
q Перевірте, чи правильно визначили мандрівники крайні точки Африки та їх

географічні координати. Помилки виправте.
Помилки: – крайня північна точка – не мис Агульяс, а мис Рас-Енгела, координати

правильні;
– крайня південна точка – не мис Доброї Надії, а мис Агульяс, координати правильні;
– крайні західну і східну точки – поміняти місцями.
q У яких країнах розташовні крайні точки Африки (з’єднайте лініями крайні точ-
ки та країни)?
Північна Сенегал
Південна Сомалі
Західна Туніс
Східна Південна Африка
23
24
Тема. Позначення на контурній карті назв основних географічних об’єктів
Африки.
Мета. Позначити на контурній карті назви основних географічних об’єктів
Африки, вивчити та вміти показувати їх на географічних картах.
Обладнання. Фізична карта Африки, контурна карта Африки, кольорові олівці.
Завдання 1.1. За шкалою висот визначте.

а) Які абсолютні висоти та які форми рельєфу переважають у північній
півкулі материка? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
...............................................................
...............................................................
б) Які абсолютні висоти переважають у південній півкулі материка та
які форми рельєфу? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
...............................................................
Висновок: на північному заході Африки переважають . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
.......................................................................... ,
а на південному сході – . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
...........................................................................
Завдання 1.2. Визначте, як підписано на фізичній карті назви окремих географічних
об’єктів. Запишіть для прикладу по одному з них:
а) нагір’я, плоскогір’я, плато . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
б) гори . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . вздовж простягання гірських хребтів;
в) річки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . вздовж річки;
г) озера . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . вздовж паралелей;
д) пустелі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . на території їх простягання.
Завдання 1.3. Які географічні об’єкти позначено такими скороченнями?
влк. – . . . . . . . . . . . . . . м. –. . . . . . . . . . . . . оз. – . . . . . . . . . . . .
вдсп. – . . . . . . . . . . . . . . г. – . . . . . . . . . . . . . о. –. . . . . . . . . . . . . .
вдсх. – . . . . . . . . . . . . . . п-ів . . . . . . . . . . . . о-ви. . . . . . . . . . . . .
Завдання 1.4. Накресліть умовні знаки, якими зображено океанічні течії:
а) теплі течії –
б) холодні течії –
Пам’ятайте, всі підписи на контурній карті виконуємо друкованими літе-

рами, чітко, акуратно, так, як на фізичній карті атласу.
Завдання 2.1. Позначте на контурній карті Африки:
миси – крайні точки материка (див. практичну роботу №7);
океани – Атлантичний, Індійський;
моря – Середземне, Червоне;
протоки – Ґібралтарська, Мозамбіцька, Баб-ель-Мандебська, Суець-
кий канал;
затоки – Ґвінейська, Аденська;
півострів – Сомалі;
24
25

острови – Мадаґаскар, Канарські;
течії – теплі: Мозамбіцька, Мису Голкового, Ґвінейська; холодні: Со-
малійська, Бенґельська, Канарська;
гори – Атлас (г.Тубкаль, 4165), Драконові, Капські;
нагір’я – Ефіопське (г.Рас-Данеш, 4620), Тібесті (г.Емі-Кусі, 3415),
Ахаґґар (г.Тахат, 2918);
плоскогір’я – Східно-Африканське (влк. Кіліманджаро, 5895; г.Кенія,
5199);
інші гірські вершини – влк. Камерун, 4070; влк. Карісімбі, 4507; пік
Марґґеріта, 5109;
ріки – Ніл (Білий Ніл, Голубий Ніл), Конґо (вдсп. Лівінґстона, Стенлі),
Нігер, Замбезі (вдсп. Вікторія), Оранжева, Лімпопо;
озера – Вікторія, Чад, Танґаньїка, Ньяса;
пустелі – Сахара, Наміб;
напівпустеля – Калахарі.
q Спробуйте розпізнати, що означають назви географічних об’єктів на мовах

народів Африки:
Південне Середземномор’я – Магріб.
Сахара – Пустеля Пустель.
Кіліманджаро – гори Божества Холоду.
Східна Африка – Зіндж.
оз.Чад – рай для мисливців, Море Пустелі.
оз. Танганьїка – Вітрило в савані.
Для відповіді використайте географічні назви: Рай для мисливців, Море Пус-
телі; Вітрило в савані; гори Божества Холоду; Пустеля Пустель.
q Розшифруйте ланцюжок “магічних” цифр. Ключ шифру – чотири цифри, тобто

кожних чотири цифри відносять до абсолютних висот однієї із території Афри-
ки.
5895 – вулкан Кіліманджаро

4165 – г. Тубкаль, Атлаські гори
3415 – г. Емі-Кусі, нагір’я Тібесті
1134 – озеро Вікторія
25
26
Тема. Складання порівняльної характеристики двох природних зон Африки
(за вибором).
Мета. Скласти порівняльну характеристику двох природних зон Африки,
вчитися творчо використовувати картографічний матеріал та інші ін-
формаційні джерела.
Обладнання. Карти Африки – тематичні (природних зон, ґрунтів, кліматична), фізич-
на, комплексна; енциклопедії, хрестоматії, довідники, олівці.
Завдання 1.1. Чому на 20-й паралелі в південній частині Африки сформувалися різні
природні зони: вздовж Атлантичного узбережжя – пустеля Наміб, а
вздовж узбережжя Індійського океану – савани та рідколісся? Про-
коментуйте схему ланцюжків причинно-наслідкових зв’язків:
Завдання 1.2. Чому вологі екваторіальні ліси не поширені вздовж екватора від Атлан-
тичного до Індійського океану? Доповність схему:
Гвінейська
тепла
Сомалійська
холодна
Завдання 2.1. Використовуючи картографічний матеріал та інші інформаційні дже-

рела, за типовим планом складіть порівняльну характеристику двох
природних зон Африки. Пропонуємо варіанти:
І – вологі екваторіальні ліси та савани і рідколісся;
ІІ – напівпустелі і пустелі та савани і рідколісся.
Варіант . . . . .
Назва природних зон і їх характеристика
План характеристики
........................ ........................
1. Географічне положення
........................ ........................
........................ ........................
2. Рельєф ........................ ........................
........................ ........................
26
27

3. Клімат: ........................ ........................
– середня t° січня, °С ........................ ........................
– середня t° липня, °С ........................ ........................
– середньорічна кількість ........................ ........................
опадів, мм ........................ ........................
– режим випадання опадів ........................ ........................
– тип клімату ........................ ........................
........................ ........................
4. Води суходолу ........................ ........................
........................ ........................
........................ ........................
5. Ґрунти ........................ ........................
........................ ........................
........................ ........................
6. Рослини ........................ ........................
........................ ........................
........................ ........................
7. Тварини ........................ ........................
........................ ........................
........................ ........................
8. Господарська діяльність
........................ ........................
людей
........................ ........................
........................ ........................
9. Природоохоронні
........................ ........................
території
........................ ........................
Висновок (основні спільні та відмінні ознаки і причини, що їх зумовили): . . . . . . . . . . . . .
...........................................................................
...........................................................................
...........................................................................
...........................................................................
...........................................................................
...........................................................................
...........................................................................
q Третій зайвий: підкресліть зайвого представника тваринного світу у природній

зоні:
а) вологі екваторіальні ліси – каракал, горила, шимпанзе;
б) савани і рідколісся – бегемот, змія сахарська, жирафа;
в) напівпустелі і пустелі – одногорбий верблюд, газель, африканський слон.
27
28
(продовження)
Австралії.
Австралії, вивчити та вміти показувати їх на географічних картах,
точно вживати дану географічну номенклатуру.
Обладнання. Фізична карта Австралії, контурна карта Австралії, олівці.
Завдання 1.1. За допомогою умовних

позначень з’ясуйте, чому озера Ав-
стралії зафарбовано не синім кольо-
ром, як на інших материках, а ро-
жевим.
Солоні озера, переважно безстічні.
Випишіть назви озер Австралії та

зафарбуйте їх відповідним кольо-
ром на контурній карті.
Ейр (найбільше за площею),

Торренс, Герднер, Фром.
Завдання 1.2. Чому окремі річки Авст-

ралії, які називають кріки, позна-
чено пунктирними лініями?
Це тимчасові водотоки завдяки су-

хому клімату.
Найбільший – Куперс-Крік.
Пригадайте, яких вимог необхідно дотримуватись, позначаючи на контур-

ній карті назви географічних об’єктів (див. початок практичної роботи №8,
стор. 26).
Завдання 2.1. Позначте на контурній карті крайні точки Австралії. Встановіть відпо-
відність між колонками.
Крайні точки Географічні координати
а) Північна – мис Йорк; 1) 39° пд.ш., 147° сх.д.;
б) Південна – мис Південно-Східний; 2) 28° пд.ш., 153 сх.д.;
в) Західна – мис Стіп-Пойнт; 3) 26° пд.ш., 113 сх.д.;
г) Східна – мис Байрон. 4) 11° пд.ш., 142 сх.д.;
Відповідь. а – 4, б – 1, в – 3, г – 2.
28
29

Завдання 2.2. Позначте на контурній карті назви географічних об’єктів Австралії:
океани – Тихий, Індійський;
моря – Коралове, Тасманове, Арафурське;
острови – Тасманія, Великий Бар’єрний риф, Нова Зеландія, Нова
Ґвінея;
півострови – Кейп-Йорк, Арнем-Ленд;
плоскогір’я – Західноавстралійське;
низовина – Центральна;
гори – Великий Вододільний хребет (г.Косцюшко);
річки – Муррей, Дарлінґ;
озеро – Ейр;
пустелі – Велика Піщана, Вікторія;
течії – Східноавстралійська, Південна Пасатна (теплі), Західних Вітрів
(холодна).
q Прочитайте ребуси:
q Розгадайте кросворд “Австралія”. Б Й Р О Н

1. Мис, що вміє складати поеми.
2. Перекладіть з мови аборигенів – С Я Щ Е Н Н И Й
Улуру, або Айерс-Рок – найбільший А У Т Р А Л І С
у світі останець, висота – 350 м, діа- Ш А Т И
метр 8 км.
3. Давньогрецький вчений Клавдій К А Н Б Е Р А
Птолемей у своїй книзі згадав так Б У М Е Р Н Г
звану “землю південну невідому”. Д А Р І Н Г
Як, відомо, “земля невідома” в ори-
гіналі звучить “терра інкогніто”. А Ш С Т Ь
як звучить пропущене слово, тобто Т А С М А Н І
“південна”?
4. Назвіть одним словом: Північна територія, Квінсленд, Новий Південний
Уельс, Вікторія, Тасманія...
5. Назвіть місто: “Потопає в зелені, в центрі знаходиться штучне озеро Гріффін,
що з’єднує в єдине ціле шість розрізнених частин міста; його називають
“символом країни, що розвивається”, “розцяцькованим селом”; в основному –
одно та двоповерхові будівлі, немає жодного промислового підприємства”.
6. Традиційна зброя аборигенів Австралії.
7. Найбільша притока річки Муррей.
8. Скільки зірочок на прапорі Австралії?
9. Найменший зі штатів Австралії.
Для відповіді використайте слова: Дарлінг, Канберра, Тасманія, Байрон, Свя-
щенний, аустраліс, бумеранг, штати, шість.
29
30
Південної Америки.
Південної Америки, вивчити та вміти показувати їх на географічних
картах, точно вживати дану географічну номенклатуру, вміти творчо
використовувати картографічний матеріал.
Обладнання. Фізична і політична карти Південної Америки, фізична карта світу,
контурна карта Південної Америки, олівці.
Завдання 1.1. Користуючись фізичною картою Південної Америки, визначте, в яких

географічних широтах розташований материк:
а) на півночі материк перетинає паралель – 12° пн.ш.
б) південь материка досягає широт – 54° пд.ш.
в) відносно екватора Південна Америка розташована у півкулях – пів-
нічній і південій.
Завдання 1.2. На фізичній карті світу співставте розташування відносно екватора
Південної Америки, Африки та Австралії.
Які спільні ознаки? Всі вони розташовані у південній півкулі – част-
ково або повністю.
Які відмінні ознаки? У південній півкулі розташована більша частина

Пд. Америки та менша частина Африки, у північній півкулі – все нав-
паки. Австралія, на відміну від обох попередніх материків, повністю
розташована в південній півкулі.
Завдання 1.3. На фізичній карті світу визначте, як розташована Південна Америка

відносно нульового меридіана.
...............................................................
Завдання 2.1. Позначте на контурній карті крайні точки Південної Америки. Встано-
віть відповідність між колонками.
а) Північна – мис Ґаллінас; 1) 5° пд.ш., 82° зх.д.;
б) Південна – мис Фроуерд; 2) 12° пн.ш., 72° зх.д.;
в) Західна – мис Паріньяс; 3) 54° пд.ш., 71° зх.д.;
г) Східна – мис Кабу-Бранку. 4) 7° пд.ш., 35° зх.д.
Відповідь. а – 2, б – 3, в – 1, г – 4.
Завдання 2.2. Позначте на контурній карті назви географічних об’єктів Південної
Америки:
океани – Тихий, Атлантичний;
затока – Ла-Плата;
протоки – Маґелланова, Дрейка;
30
31

острови – Вогняна Земля, Фолклендські;
низовини – Амазонська, Орінокська, Ла-Платська;
плоскогір’я – Бразильське, Гвіанське;
гори – Анди (г.Аконкаґуа);
вулкани – Сан-Педро, Котопахі;
річки – Амазонка, Парана, Оріноко;
водоспади – Анхель, Іґуасу;
озера – Маракайбо, Тітікака;
пустеля – Атакама;
країни – Бразилія, Болівія, Парагвай, Уругвай, Аргентина, Чилі, Перу,
Еквадор, Колумбія, Венесуела, Ґайана, Сурінам, Ґвіана;
течії – Ґвіанська, Бразильська, Міжпасатна протитечія (теплі); Перу-
анська, Фолклендська, Західних Вітрів (холодні).
q Допоможіть мандрівникам з’ясувати, в яких країнах вони можуть побачити такі

географічні об’єкти (з’єднайте лініями географічний об’єкт і відповідну країну).
31
32
Антарктиди.
Антарктиди, вивчити та вміти показувати їх на географічних картах,
точно вживати дану географічну номенклатуру, вміти творчо вико-
ристовувати картографічний матеріал.
Обладнання. Фізична карта Антарктиди, контурна карта Антарктиди, олівці.
Завдання 1.1. Позначте прапорцем на контурній карті Південний полюс і підпишіть

Південне полярне коло. Як таке географічне положення вплинуло на
природу материка? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Завдання 1.2. Позначте лінією кордон Антарктики, який умовно проходить між 53° і
60° пд.ш.
Не забувайте записувати і пояснювати вибрані вами умовні знаки в умовних
позначеннях. Завжди використовуйте їх.
Завдання 1.3. У якій півкулі, Західній чи Східній, берегова лінія Антарктиди більш
порізана? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Завдання 1.4. За допомогою горизонталей льодовикового покриву визначте, між яки-
ми географічними довготами – найпотужніший льодовиковий покрив:
68°-85° сх.д.; 4 000 м.
Завдання 1.5.Відшукайте на фізичній карті
Антарктиди материкову кригу,
тобто шельфові льодовики. Під-
пишіть їх назви на контурній
карті та позначте відповідним
умовним знаком.
Пригадайте основні частини рельєфу дна
океану. Якою буквою на даній схемі по-
значено шельф? а.
Завдання 1.6. За допомогою умовних знаків порівняйте (усно), в яких географічних
широтах проходить зимова та літня межа плавучої криги. Нанесіть її
межі на контурну карту. Поясніть відмінності.
Завдання 2.1. Позначте на контурній карті назви географічних об’єктів Антарктиди:

океани – Тихий, Атлантичний, Індійський;
моря – Уедделла, Росса, Беллінсгаузена;
півострів – Антарктичний;
вулкан – Еребус;
гори – Трансантарктичні, Елсуерт;
льодовик – Росса;
течії – Західних Вітрів (холодна);
32
33

наукові станції – Академік Вернадський, Восток, Амундсен-Скотт, Сьо-
ва, Новолазарєвська, Галлі, Мусон, Дейвіс, Мирний, Кейсі.
q Наведіть порядок між буквами! Розставте їх на місця і тоді прочитаєте без-

заперечне твердження.
Ирактантад – “околнидильх” антлепи.
Антарктида – "холодильник" планети.
q Гігантське гірське пасмо Антарктичних Анд – протяжністю майже 5 000 км з

піками заввишки понад 4 000 м – розрізає континент на дві нерівні частини:
маншу західну і більшу східну.
Вишикуйте назви географічних об’єктів у дві колонки:
Захід Схід
Земля Елсуерта
Земля Королеви Мод Земля Королеви Мод
Земля Ендербі Земля Ендербі
Земля Коста
Землі Мері Берд Земля принцеси Єлизавети
Земля Елсуерта
Земля Вікторії Земля Королеви Мері
Земля Мері Берд
Земля Уїлкса Земля Уїлкса
Земля Коста Земля Вікторії
Земля Королеви Мері
33
34
Північної Америки.
Північної Америки, вивчити та вміти показувати їх на географічних
картах, точно вживати дану географічну номенклатуру, вміти творчо
використовувати картографічний матеріал.
Обладнання. Фізична карта Північної Америки, фізична карта світу, контурна карта
Північної Америки, олівці.
Завдання 1.1. Визначте за фізичною картою Північної Америки:

а) паралель, на якій розташована північна частина о.Ґренландія –
80° пн.ш.
б) паралелі, між якими територія материка найширша – 30°-60° пн.ш.
в) країни, через територію яких проходить:
– Північний тропік – Мексика, Куба, Багамські острови;
– Північне полярне коло – США, Канада, о. Гренландія (Дат.).
Завдання 1.2. За фізичною картою світу порівняйте Північну і Південну Америки.
Спільні ознаки: Відмінні ознаки:
· Якщо Пд. Америка розташована в двох півкулях
Обидва материки: відносно екватора, пн. і пд., то Пн. Америка – пов-
· подібні за площею; ністю в пн. півкулі.
· розташовані в західній пів- · Якщо Пд. Америку омиває два океани, Тихий і
кулі відносно початкового Атлантичний, то Пн. Америку – три: Тихий,
меридіану; Атлантичний і Пн. Льодовитий.
· омиваються Тихим і · Берегова лінія Пн. Америки дуже порізана (бага-
Атлантичним океанами; то заток, п-овів, морів), на відміну від Пд. Амери-
· мають території, які ки.
розташовані в межах · Більша частина Пд. Америки розташована в
жаркого й помірного поясів жаркому поясі освітлення, в теплих клімат.
освітлення; поясах, а більша частина Пн. Америки – в межах
· мають подібну конфігура- помірного та субтропічного поясів; тому в цілому
клімат Пд. Америки значно тепліший, ніж Пн.
цію – трикутник, основа яко-
Америки.
го спрямована на північ, а
· Крайні пн. точки Пн. Америки простяглися у на-
вершина – на південь ...
багато вищі полярні широти (73° пн.ш.; 83° пн.ш.),
ніж крайні пд. точки Пд. Америки (53° пд.ш.; 55°
пд.ш.); тому в цілому клімат Пн. Америки холод-
ніший, ніж Пд. Америки
Завдання 2.1. Позначте на контурній карті крайні точки Північної Америки. Встано-
віть відповідність між колонками.
а) Північна – мис Мерчісон; 1) 73° пн.ш., 95° зх.д.;
34
35

б) Південна – мис Мар’ято; 2) 66° пн.ш., 168° зх.д.;
в) Західна – мис Принца Уельського; 3) 53° пн.ш., 56° зх.д.;
г) Східна – мис Сент-Чарльз. 4) 8° пн.ш., 81° зх.д.;
Відповідь. а – 1, б – 4, в – 2, г – 3.
Завдання 2.2. Позначте на контурній карті назви географічних об’єктів Північної
Америки:
океани – Тихий, Атлантичний, Північний Льодовитий;
протоки – Беринґова, Девісова, Гудзонова;
затоки – Гудзонова, Мексиканська, Аляска, Каліфорнійська;
острови – Ґренландія, Ньюфаундленд, Великі Антильські (Куба, Гаїті,
Ямайка), Малі Антильські, Канадський Арктичний архіпелаг;
півострови – Лабрадор, Флорида, Каліфорнія, Аляска, Юкатан;
низовини – Примексиканська, Приатлантична, Міссісіпська;
височина – Лаврентійська;
рівнини – Центральні, Великі;
гори – Кордильєри (г.Мак-Кінлі), Скелясті, Аппалачі;
річки – Міссісіпі, Міссурі, Колумбія, Маккензі, Юкон, Колорадо;
водоспад – Ніаґарський;
озера – Великі (Верхнє, Мічиґан, Гурон, Ері, Онтаріо), Велике Солоне;
течії – Гольфстрім, Антильська, Карібська, Міжпасатна протитечія,
Північнотихоокеанська, Аляскинська (теплі), Лабрадорська, Каліфор-
нійська (холодні);
країни – США, Канада, Мексика, Ґватемала, Гондурас, Нікараґуа, Саль-
вадор, Беліз, Коста-Ріка, Панама, Куба, Ямайка, Гаїті.
q Часто люди досить влучно називають географічні об’єкти, маючи на увазі їх

найхарактерніші ознаки.
Спробуйте і ви пояснити, чому так називаються:
гори Кордильєри – “шнур, ланцюг” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
......................................................................
р.Колорадо – “червона річка” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
......................................................................
р.Міссісіпі – “велика річка” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
......................................................................
р.Міссурі – “каламутна, мулиста” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
......................................................................
Ніаґарський вдсп. – “гуркіт води” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
......................................................................
п-ів Лабрадор – “землероб” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
......................................................................
п-ів Флорида – “квітуча” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
......................................................................
п-ів Юкатан – “не розумію” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
......................................................................
Для відповіді загляньте у короткий словничок географічних назв, який міс-
титься у підручнику. Чи зможете ви продовжити перелік назв?
35
36

Тема. Складання комплексної характеристики однієї з річок материка Пів-
нічна Америка (за типовим планом).
Мета. Скласти комплексну характеристику однієї з річок материка Північна
Америка за типовим планом, вивчити логічну послідовність пунктів
плану, творчо використати географічні карти, довідковий матеріал,
хрестоматії, енциклопедії та інші джерела знань, пояснити залежність
особливостей річки від рельєфу і клімату.
Обладнання. Фізична, кліматична і комплексна карти Північної Америки, карта
Світового океану і кліматичних поясів та областей світу, хрестоматії,
енциклопедії, олівці.
Завдання 1.1. За фізичною картою Північної Америки та картою Світового океану ви-
значте, що є вододілом між басейнами річкового стоку:
а) Тихого та Північного 1) Великі і Центральні рівнини,
Льодовитого океанів; Лаврентійська височина;
б) Атлантичного та Північного
2) гірські хребти Кордильєр.
Льодовитого океанів.
Відповідь: а – 2, б – 1.
Завдання 1.2. Чи праивльно, що річки Північної Америки впадають (напишіть “так” або “ні”).
а) Юкон ® у Північний Льодовитий океан? Ні.
б) Колумбія ® у Каліфорнійську затоку? Ні.
в) Гудзон ® у Гудзонову затоку? Ні.
г) Арканзас ® у р.Міссісіпі? Так.
д) Маккензі ® у море Бофорта? Так.
Завдання 1.3. Дослідіть комплексну карту Північної Америки. На яких річках побудо-
вані гідроелектростанції?
Відповідь. Колорадо, Колумбія, Міссурі, Св. Лаврентія, Нельсон.
Завдання 2.1. Порівняйте найбільші річки Північної Америки за довжиною. За фізич-

ною картою материка встановіть, чи залежить довжина річки від
рельєфу місцевості, якою вона протікає? Доповніть схему:
36
37

Висновок. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
...........................................................................
...........................................................................
Завдання 3.1. Використовуючи географічні карти та інші джерела знань, складіть

комплексну характеристику річки за типовим планом. Старайтеся по-
яснити визначені вами особливості річки згідно з кожним пунктом
плану. (Річку вказує вчитель.)
План характеристики Річка . . . . . . . . . . . . . . . . . . . та її характеристика
................................................
................................................
1. Походження назви річки
................................................
................................................
...............................................
2. Частина материка, де
...............................................
протікає річка
........................
...............................................
3. Довжина (км)
........................
...............................................
4. Басейн океану, до якого
...............................................
належить річка
........................
...............................................
5. Витік
........................
...............................................
6. Гирло
........................
...............................................
7. Напрямок течії
........................
...............................................
...............................................
8. Рельєф місцевості, якою
...............................................
протікає річка
...............................................
...............................................
...............................................
...............................................
9. Характер течії річки ...............................................
...............................................
...............................................
...............................................
10. Тип річки
...............................................
...............................................
...............................................
11. Основні притоки
...............................................
...............................................
37
38

...............................................
12. Кліматичні пояси, що їх ...............................................
перетинає річка ...............................................
...............................................
...............................................
13. Типи живлення
...............................................
...............................................
14. Особливості водного ...............................................
режиму ...............................................
...............................................
...............................................
...............................................
...............................................
15. Господарське ...............................................
використання річки ...............................................
...............................................
...............................................
...............................................
...............................................
...............................................
...............................................
16. Екологічні проблеми й ...............................................
природоохоронні заходи ...............................................
...............................................
...............................................
...............................................
Висновок. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
...........................................................................
...........................................................................
...........................................................................
q Розташуйте міста на берегах “своїх” річок (з’єднайте лініями міста і річки).

Міссісіпі
l Сент-Луїс l Новий Орлеан
Юкон
l Монреаль l Мемфіс
Колумбія
l Портленд l Доустон
Св.Лаврентія
38
39
(закінчення)
Євразії.
Євразії, вивчити та вміти показувати їх на географічних картах, точно
вживати дану географічну номенклатуру, вміти творчо використову-
вати картографічний матеріал.
Обладнання. Фізична карта Євразії, контурна карта Євразії, олівці.
Завдання 1.1. Порівняйте розміри материка Євразія та інших материків. Для цього
визначте його протяжність:
а) із заходу на схід вздовж 40-ї паралелі –
l = l 1 + l 2 ; l = 9°+128° = 137° ;
якщо 1° » 85,4 км, тоді:
85,4 км ´ 137° = 11699,8 км;
б) з півдня на північ, від крайньої південної до крайньої північної точок материка –

j = 77°-1° = 76° ;
якщо 1° » 111,3 км, тоді:
111,3км ´ 76° = 8458,8 км;
Висновок: Євразія – найбільший за розмірами ма-

00 8іо ма”-П одільський гоо найрізноманітніша.
т
Завдання 2.1. Позначте на контурній карті крайні точки Євразії. Встановіть відповід-
ність між колонками.
а) Північна – мис Челюскін; 1) 38° пн.ш., 9° зх.д.;
б) Південна – мис Піай; 2) 66° пн.ш., 169° зх.д.;
в) Західна – мис Рока; 3) 77° пн.ш., 104° сх.д.;
г) Східна – мис Дежнєва. 4) 1° пн.ш., 104° сх.д.
Відповідь: а – 3, б – 4, в – 1, г – 2.
Завдання 2.2. Позначте на контурній карті назви географічних об’єктів Євразії:
океани – Тихий, Атлантичний, Індійський, Північний Льодовитий;
моря – Північне, Балтійське, Середземне, Чорне, Азовське, Баренцове,
Східносибірське, Жовте, Японське, Охотське, Беринґове, Східноки-
тайське, Південнокитайське, Аравійське;
затоки – Біскайська, Бенґальська, Аденська, Перська, Сіамська, Бот-
нічна;
39
40

протоки – Дарданелли, Керченська, Босфор, Ла-Манш, Ґібралтарська,
Зондська, Малаккська, Беринґова, Лаперуза;
острови – Великобританія, Ірландія, Сіцілія, Шпіцберґен, Нова Земля,
Сахалін, Японські, Великі Зондські (Калімантан, Суматра, Ява), Малі
Зондські, Філіппінські;
півострови – Скандинавський, Піренейський, Апеннінський, Балкан-
ський, Кримський, Таймир, Чукотський, Камчатка, Корея, Індокитай,
Малакка, Індостан, Аравійський;
гори – Апенніни, Карпати, Кримські, Альпи, Піренеї, Скандинавські,
Уральські, Кавказ, Тянь-Шань, Гімалаї (г.Джомолунґма);
рівнини – Східноєвропейська, Західносибірська, Велика Китайська;
низовини – Прикаспійська, Індо-Ґанґська, Месопотамська;
височини – Середньоросійська, Подільська, Придніпровська;
плоскогір’я – Середньосибірське, Декан;
нагір’я – Тібет, Іранське;
вулкани – Гекла, Етна, Везувій, Ключевська Сопка, Фудзіяма, Кра-
катау;
пустелі – Каракуми, Ґобі, Руб-ель-Халі;
річки – Рейн, Ельба, Дунай, Дніпро, Дністер, Волга, Об, Єнісей, Лена,
Амур, Хуанхе, Янцзи, Меконґ, Ганґ, Інд, Євфрат, Тигр;
озера – Женевське, Ладозьке, Каспійське, Аральське, Байкал, Балхаш,
Мертве море.
q Допоможіть туристам!
У водах якого океану пропливав корабель, перебуваючи у таких морях і затоках?
З’єднайте лініями моря і затоки з океанами, до яких вони належать, підпишіть їх
назви.
80
Баренцове 80
Море Біскай
море ськ
ре ьке
70 Лаптєвих затока а
мо ійс
70
лт
40 50
Ба
120 140 80
0
60
Чорне Охотське
море море
30 50
40
140 150
20
Червоне море
30
40 20 Південно
Пе
Японське 30 Китайське
рс
Аравійське
море 20 море
ьк
море
аз
10 10
ат
ок
50
140 70 40 120
130 110
а
40
41

Тема. Виявлення відмінностей кліматичних областей помірного поясу Євразії
на основі аналізу кліматичних карт і діаграм.
Мета. Вміти виявляти і пояснювати відмінності кліматичних областей по-
мірного поясу Євразії, аналізуючи кліматичні карти і діаграми.
Обладнання. Карта кліматичних поясів та областей, фізична, кліматична карти Єв-
разії, кліматичні діаграми, олівці.
Завдання 1.1. За картою кліматичних поясів та областей визначте, які кліматичні об-
ласті виділяються у помірному поясі Євразії, запишіть їх у порядку із
заходу на схід:
а) морського клімату;
б) помірно континентального клімату;
в) континентального клімату;
г) мусонного клімату;
д) морського клімату.
Завдання 1.2. За кліматичною картою Євразії визначте, якого напрямку вітри перева-
жають у кожній із кліматичних областей та які наслідки їх впливу.
Заповніть таблицю.
Області помірного Переважаючі вітри

Кліматичні умови
клімату взимку влітку
Вологі повітряні маси протягом року –
з Атлантичного океану (тепла
а) морського західні західні
Північно-Атлантична течія). М’який
клімат
Переважаючі зх. вітри зумовлюють
надходження вологих ПМ упродовж ро-
б) помірно
зх.,пд.-зх. зх. ку, але влітку опадів більше, ніж взим-
континентального
ку та континентальність клімату
зростає з пн.зх. на пд.сх.
Панують стійкі контин. ПМ, тут
найменше опадів; зима – холодна, суха;
літо – жарке, багато опадів завдяки пн.
в) континентального південні північні
вітрам (конденс. повітря). Обмежений
вплив Тихого і Атлантичного океанів.
Мала хмарність
Характерні великі сезонні контрасти.
Зима – сухе, холодне контин. повітря
зх.
сх. зумовлює морози, вітри, мало опадів.
г) мусонного (з сухо-
(з океану) Літо – жарке і вологе морське повітря
долу)
сприяє випаданню рясних опадів (3/4
від річної кількості).
Завдання 1.3. За кліматичною картою Євразії порівняйте кліматичні області помір-

ного поясу за зволоженням. У якій з них – найменша середньорічна
кількість опадів?
41
42

Співставте кліматичну і фізичну карти Євразії. Які природні бар’єри
захищають дану кліматичну область від надходження вологих повіт-
ряних мас?
Відповідь. 1. Уральські гори. 4. Становий хребет.

2. Алтай. 5. Великий Хінган.
3. Тянь-Шань. 6. Саяни.
Завдання 2.1. Відшукайте кліматичну діаграму, якій відповідає такий тип клімату
(кліматична область):
1) кількість опадів найменша; за два літні місяці (липень, серпень) їх випадає
більше від річної норми; зима дуже холодна, літо – жарке: В – Улан-Батор;
2) опади – у вигляді літніх мусонних дощів; холодна, суха зима і жарке, вологе
літо: Г – Пхеньян;
3) опади бувають протягом усього року, з невеликим перевищенням влітку і
восени; м’який клімат: А – Оксфорд;
4) більше опадів – влітку (червень, липень); зимові температури від’ємні, літні –
вищі, ніж в умовах морського клімату: Б – Київ.
42
43
помірно континентального
континентального
мусонного
морського (схід Азії)
43
44
Завдання 3.1. Проаналізуйте кліматичну та фізичну карти Євразії, кліматичні діагра-

ми Оксфорда і Петропавловська-Камчатського. Чому на заході Європи
клімат м’якший, ніж на сході Азії?
а) На клімат Оксфорда впливає течія – тепла, Північноатлантична;
б) На клімат Петропавловська-Камчатського впливає течія – холодна
Камчатська (Курильська).
Висновок. На зх. Європи клімат пом’якшує тепла течія і зх. перенесення ПМ, тому в
Оксфорді вищі t°, менша Аt°, рівномірніше випадають опади впродовж року. На
сході Азії клімат також морський – опади випадають впродовж року, майже рівно-
мірно, у великій кількості, але завдяки холодній течії тут відчутна різниця t°
взимку і влітку.
Завдання 2.2. Розрахуйте амплітуду температур у кожній з кліматичних областей та
поясніть відмінності в показниках:
А –морський (захід Європи): А = 17° – 4° =13°;
Б – помірно континентальний: А = 19° – (–6°) = 25°;
В – континентальний: А = 17° – (–22°) = 39°;
Г – мусонний: А = 25° – (–7,5°) = 32,5°;
Д – морський (схід Азії): А = 14° – (–9°) = 23°.
Висновок. Найбільша Аt° – В, континентальний клімат, тому що віддалена від
Атлантичного океану, захищена горами від Тихого та Індійського океанів, а холод-
ний Пн. Льодовитий океан лише сприяє континентальності клімату. Найменші
показники Аt° в межах морського клімату, так як безпосереднє сусідство океанів не
дає можливості влітку перенагріватися поверхні суходолу, t° повітря не дуже
високі, а взимку переохолоджуватися, t° повітря не дуже низькі.
Завдання 3.3.Чому у помірному поясі Євразії виділяють найбільше кліматичних об-
ластей?
Відповідь. Велика протяжність із зх. на сх. території материка саме в помірних
широтах; різний вплив океанів або відсутність впливу в центрі материка; різно-
манітний рельєф, що вплинуло на розміри кліматичних областей: континенталь-
ного клімату – велика територія, оточена горами; помірно континентального – ве-
лика територія, переважають рівнини і т.д.
q Вітерець-бешкетник так розвіяв букви, що й не прочитати назви вітрів-братиків,

які гуляють просторами помірного поясу! Друзі, розставте букви на місця і
прочитайте назви сезонних вітрів.
Нураб – буран
Роба – бора
Ральміст – містраль
Неф – фен.
44
45
Розділ ІІІ. Земля – наш спільний дім

Тема. Визначення основних видів забруднення навколишнього середовища та
встановлення джерел їх надходження.
Мета. Вміти визначати, наводити приклади та характеризувати різні види
забруднення природи, встановлювати джерела їх надходження і мож-
ливі шляхи вирішення.
Обладнання. Комплексні та політичні карти материків, енциклопедії, довідники, олівці.
Завдання 1.1. Із комплексних карт материків випишіть країни, в яких є підприємства

нафтопереробної промисловості. Адже нафта – основний забрудню-
ючий компонент, який потрапляє у воду з нафтоочисних заводів, під час
розвантаження, очищення або аварії танкерів.
Материки Країни
Євразія
Південна Америка
Північна Америка
Африка
Австралія
Завдання 1.2.За картами атласу порівняйте ступінь забруднення Світового океану

нафтою. Поясніть такий результат господарської діяльності людей.
І варіант – Атлантичний та Індійський океани.
ІІ варіант – Тихий та Індійський океани.
...........................................................................
...........................................................................
...........................................................................
...........................................................................
...........................................................................
...........................................................................
...........................................................................
...........................................................................
Завдання 2.1. Підтвердіть або спростуйте твердження.

І варіант. Сучасне суспільство іноді називають “сміттєвою цивіліза-
цією”. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
...............................................................
...............................................................
...............................................................
ІІ варіант. Якщо забруднення природи триватиме й далі, ми зрубаємо
гілку, на якій сидимо. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
...............................................................
...............................................................
...............................................................
...............................................................
45
46

Завдання 2.2. Використовуючи різні джерела географічних знань, наведіть приклади
та охарактеризуйте основні види забруднення навколишнього середо-
вища, запропонуйте шляхи вирішення створених проблем.
діяльність пром. під густа мережа

приємств (заводи, шах трансп. шляхів
ти, електростанції ...) шкідливі викиди в
пром. викиди повітря, забрудн. во
радіаційне випро неправ. зрош. та ди трансп. засобами...
мінювання ... осуш...
Порушення прир. Погірш. стану
рівноваги; загроза повітря, води;
для здоров’я і життя шуми; аварії;
людей; сміття; сти загроза для здоров’я
мулювання надзвич. і життя людей ...
прир. сутуацій...
безвідходне вирво забезпечення надій
очисні споруди ності всіх видів транс.
нетрадиц., т.зв. “чис припинення забруд
ті” джерела енергії нення довкілля
реконструкція підпр. зменшення автотран
створ. парків, скверів,
рац. викор. ПУ і ПР... спорту у містах...
насадження лісів ...
Завдання 3.1. Виконайте проект “Я і природа мого краю”.

Мета. Збереження природи для майбутніх поколінь.
Завдання. 1. Запропонувати заходи щодо збереження, подальшого використання і
примноження природних багатств вашої місцевості.
2. Скласти правила поведінки людей на природі.
3. Організувати фотовиставку (...виставку малюнків...) у своєму класі
(...школі...) за темою: “Зупинись, чарівна мить!”
ь)
ісце щі
віст
ну м ови
рет серед
ти к шньом стоту
иро ил
сі,
в пр прав
и
і
у
д
в лі
(ви вколи вати ч
при ), як рів
я
онк
ів
смі рела
с
едін ати
ь на ричку коля
тах
в на триму
ття
пов римув
і від дже
ти п
и
ш
к
і
бра
род
х
Під
пол ати
и
в
Дот
пов тика, олодш

млю
щ
Очи
сест
Не знищувати рослини!
кор
(бра чити м
Не полювати на тварин!
Під
тис
Не збирати незнайомі
оди
гриби, ягоди!
Нав
Не залишати розпалене
вогнище!
46
47

Висновок. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
...........................................................................
...........................................................................
...........................................................................
...........................................................................
...........................................................................
...........................................................................
...........................................................................
q Дорогі семикласники! Пізнавайте світ навколо себе. Нехай ваше втручання у

природу буде тільки корисне, розумне, животворне!
Коли вчитель вручив мені глобус оцей,

Хоч чогось і не знав я, та старанно вчився.
Не холодний картон притискав до грудей –
Цілий Всесвіт, що в глобусі тому містився!
Р.Гамзатов
47
48
ЛІТЕРАТУРА
1. Атлас світу. – К.: КНВП “Картографія”, 2005. – 336 с.
2. Велика ілюстрована енциклопедія географії: Пер. з англ./Авт. тексту К.Гіф-
форд. – К.: Махаон-Україна, 2005.
3. Врублевська М.О. Секрети успішного уроку географії. – Харків: Вид. група “Ос-
нова”, 2005.
4. География: Занимательные материалы к урокам и внеклассным занятиям в 6-8
классах (викторины, диктанты, тесты, кроссворды, стихи, вопросы для КВН,
олимпиад, бесед) / Сост. Н.А.Касаткина. – Волгоград: Учитель, 2004.
5. Географічний калейдоскоп (ігрові методи навчання): Методичний посібник / Ав-
тор-укладач О.А.Юхимович. – Кам’янець-Подільський: ПП Мошинський В.С.,
2005.
6. Географія: Тести. 6-10 класи: Посібник/Автори-укладачі: В.В.Безуглий, Н.М.Ду-
бик. – К.: ВЦ “Академія”, 2007.
7. Губарев В.К. Географія світу: Довідник школяра і студента. – Донецьк: ТОВ ВКФ
“БАО”, 2005.
8. Дидактична мозаїка з географії/ Байназаров А.М., Афанасенко Ю.М., Селівер-
стов О.Ю. – Харків: Вид. група “Основа”, 2005.
9. Довгань Г.Д. Інтерактивні технології на уроках географії. – Харків: Вид. група
“Основа”, 2005.
10. Корнєєв В.П. Географія материків і океанів. 7 клас: Посібник для вчителя. –
Харків: Веста: Видавництво “Ранок”, 2002.
11. Крылова О.В. Практические работы по географии: Рабочая тетрадь для 7 клас-
са. – М.: Вита-Пресс, 2004.
12. Нестандартний урок географії / Упоряд. В.М.Андрєєва. – Харків: Вид. група
“Основа”, 2005.
13. Олійник Я.Б., Шищенко П.Г., Степаненко А.В., Масляк П.О. Географія: Навч.
посіб. для старшокласників та абітурієнтів. Відповіді на всі питання нової про-
грами. – 5-те вид., перероб. і доп. – К.: Т-во “Знання”: КОО, 2006.
14. Пересадько В.А. Задачі за географічними картами: типові та нестандартні з
розв’язаннями. – Харків: Вид. група “Основа”, 2005.
15. Позакласна робота з географії. Сценарії заходів, робота з обдарованими дітьми /
Укладач В.М.Андрєєва. – Харків: Вид. група “Основа”, 2005.
16. Романова В.Я. Задачник по географии для 5-11 классов: Учебное пособие. –
Запоріжжя: Просвіта, 2000.
17. Тиждень географії у школі / Упоряд. В.М.Андрєєва. – Харків: Вид. група “Ос-
нова”, 2005.
48
49
ЗМІСТ
Передмова . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3
Вступ
ПРАКТИЧНА РОБОТА №1 ....................................................4
ПРАКТИЧНА РОБОТА №4 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 13
Розділ. І. Океани
Розділ. ІІ. Материки
ПРАКТИЧНА РОБОТА №8 (продовження) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 28
ПРАКТИЧНА РОБОТА №10 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 36
ПРАКТИЧНА РОБОТА №8 (закінчення) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 39
Література . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 48
Навчальне видання
Практичні роботи з географії

Практикум для 7 класу
Посібник для вчителя
Думанська Галина Володимирівна

Назаренко Тетяна Генадіївна
Редактор Н.Г. Пянковська

Комп’ютерна верстка З.М. Алєксєйчук
Підписано до друку 10.10.2007 р. Формат 60´84/8.

Папір офсетний. Гарнітура Шкільна. Друк офсетний.
Ум.друк.арк. 6,51. Обл. вид. арк. 5,12. Тираж 1000. Зам. №221.
Видавництво “Аксіома”
(свідоцтво ДК №1808 від 26.05.2004 р.)
м. Кам’янець-Подільський, а/с 8, 32300
Тел./факс: (03849) 3-90-06
Надруковано в друкарні ПП “Аксіома”

пров. Північний, 5, м. Кам’янець-Подільський, 32300

Geografie 7

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Geografie 7

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

1

Посібник для вчителя

Думанська Г.В., Назаренко Т.Г.

ISBN 978-966-8642-84-5 (Серія)

Посібник містить практичні роботи з курсу “Географія материків і океанів”

ISBN 978-966-8642-84-5 (Серія) © Г.В. Думанська,

Завдання 1.1. Навчіться розпізнавати часові пояси Землі:

Отже, значно більше, ніж у двох часових поя-

Підкресливши правильну відповідь, ви визначите основні закономірно-

q Чи знаєте ви, що систему міжнародного відліку часу, якою ми користуємося,

q Коли на екваторі тривалість дня і ночі однакова?

Завдання 2.1. Визначте, в яких тектонічних областях розташовані межі літосферних

Серединно-океанічні хребти – в усіх океанах;

Завдання 2.3. Співставте тектонічну і фізичну карти світу. Встановіть відповідність

Завдання 3.1. Знайдіть помилку.

Помилки: – докембрійським платформам не характерні гори, лише рівнини, так як

Завдання 1.1. Користуючись картою “Кліматичні пояси та області світу”, запишіть

Завдання 3.1. Поясніть твердження, наведіть приклади.

q Найсухіше місце на планеті – Калама в чилійській пустелі Атакама з нульовою

Завдання 1.2. Визначте, в яких географічних поясах розміщені території:

Висновок. Географічні пояси та природні зони змінюються у напрямку від екватора до

q Які таємниці приховав Соняшник на своїх пелюстках?

Відповідь: природна зона.

Завдання 1.1. Накресліть умовний знак, яким зображено межі океанів:

Згадайте пам’ятку з вимогами щодо нанесення географічних об’єктів на кон-

q Розгадайте ребус і дізнайтеся, як давні греки називали ріку, що омивала на

q Вкажіть, частинами якого океану є Чорне й Азовське моря:

Згадайте, що при порівнянні географічних об’єктів (явищ, процесів тощо)

Завдання 2.1. Користуючись географічними картами, різними джерелами географіч-

І. Географічне положення ........................ ........................

Розділ ІІ. Материки

q Чи знаєте ви “рекордсменів” Світового океану? Допишіть речення:

Розділ ІІ. Материки

Завдання 1.1. За фізичною картою Африки м. РасЕнгела

Завдання 2.1. Користуючись фізичною і тематичною картами атласу, визначте.

Розділ ІІ. Материки

Завдання 3.1. За фізичною картою Африки визначте географічні координати крайніх

Завдання 4.1. Користуючись фізичною і тематичною картами атласу, визначте.

б) Як відрізняється природа на півночі й на півдні у зв’язку з різною

Розділ ІІ. Материки

q Перевірте, чи правильно визначили мандрівники крайні точки Африки та їх

Помилки: – крайня північна точка – не мис Агульяс, а мис Рас-Енгела, координати

Східна Південна Африка

Розділ ІІ. Материки

Завдання 1.1. За шкалою висот визначте.

Пам’ятайте, всі підписи на контурній карті виконуємо друкованими літе-

Розділ ІІ. Материки

q Спробуйте розпізнати, що означають назви географічних об’єктів на мовах

q Розшифруйте ланцюжок “магічних” цифр. Ключ шифру – чотири цифри, тобто

5895 – вулкан Кіліманджаро

Розділ ІІ. Материки

Завдання 2.1. Використовуючи картографічний матеріал та інші інформаційні дже-

Розділ ІІ. Материки

q Третій зайвий: підкресліть зайвого представника тваринного світу у природній

Розділ ІІ. Материки

Завдання 1.1. За допомогою умовних

Солоні озера, переважно безстічні.

Випишіть назви озер Австралії та

Ейр (найбільше за площею),

Завдання 1.2. Чому окремі річки Авст-

Це тимчасові водотоки завдяки су-

Пригадайте, яких вимог необхідно дотримуватись, позначаючи на контур-

Розділ ІІ. Материки

Завдання 1.1. За фізичною картою Африки м. РасЕнгела

діяльність пром. під густа мережа