Professional Documents
Culture Documents
Geografie 7
Geografie 7
Практичні
роботи
з географії
Практикум для 7 класу
Кам’янець-Подільський
“Аксіома”
2008
2
ББК 26.8я7
Д 82
ПЕРЕДМОВА
Серед основних завдань курсу «Географія материків і океанів» є розширення і конкретизація уявлень про
просторову неоднорідність поверхні Землі на різних рівнях; створення образних уявлень про природу материків і
океанів, прояв на їхніх територіях загальних географічних закономірностей; продовження розвитку карто-
графічних умінь і навичок школярів, практичних умінь узагальнювати географічно значущу інформацію з
різних джерел.
Згадаймо твердження М. Ломоносова про те, що «наскільки корисна географія роду людському – всякий
тямущий усвідомити може». Виконання практичних робіт – це і є результативний шлях до міцного засвоєння
географічних знань та успішного їх використання.
Практикум містить 12 практичних робіт, визначених програмою курсу 7 класу. Їх основною особливістю є
вироблення вмінь і навичок роботи з різними за змістом географічними картами. Досконале оволодіння прийо-
мами роботи з картами, досягнення самостійного рівня їх використання сприятиме формуванню інформаційної
компетенції семикласників. Разом з тим, виконуючи практичні роботи, учні навчаться складати комплексні
характеристики географічних об’єктів (річок), порівняльні характеристики двох географічних об’єктів (океанів,
природних зон, кліматичних областей) і ін.
За структурою кожна практична робота складається з трьох основних етапів, для яких характерна логічна
послідовність і взаємозв’язаність.
Перший етап – початковий, на якому учні відтворюють фундаментальні теоретичні знання і вміння,
необхідні для подальшого виконання роботи, працюють з географічними картами. Головне завдання на цьому
етапі – навчитися читати географічну карту, за якою слід виконати практичну роботу. Особлива увага звертається
на вироблення вміння користуватися легендою карти.
Другий етап – тренувальні завдання під рубрикою «Вчимося визначати... аналізувати... порівнювати...».
Спочатку пропонується завдання для виконання, а потім подається підказка для відповіді під рубрикою «Пе-
ревірте себе». Разом з тим, із кожним наступним завданням зростає ступінь самостійного здійснення практичної
діяльності учнів. Від того, як уважно і старанно учні виконають ці завдання, вивчать і запам’ятають послідовність
дій, залежить їх подальший успіх.
Третій етап – впевнене, переважно самостійне виконання завдань. При цьому учні виявляють рівень
теоретичної підготовки з даної теми, індивідуальний підхід до виконання кожного завдання, вміння творчо
використати різні джерела географічної інформації, проявити старанність і зацікавленість при вивченні геогра-
фії як шкільного предмета. Назва цього етапу випливає з назви і мети практичної роботи: «Виявляємо і пояснюємо
географічні закономірності... складаємо порівняльну характеристику... проектуємо майбутнє... тощо».
Географія займає унікальне місце в системі наук ще й тому, що вона насичена безмежною кількістю
цікавих фактів. Тому кожна практична робота завершується завданнями із цікавої географії, до яких семиклас-
ники виявляють особливий інтерес – «Цікавинки від Паралельки».
Таким чином, кожна практична робота вибудовується в багаторівневу логічно структуровану модель.
Набуті практичні знання і вміння є міцні й зрозумілі. Вони розкривають сутність теоретичних знань, надають
можливість для творчого самовираження особистості учня в ході виконання практичної роботи.
При підготовці та проведенні практичних робіт рекомендуємо:
1. Визначити мету роботи та доступно довести її до учнів.
2. Підготувати учнів до виконання роботи шляхом актуалізації опорних понять, а при необхідності –
наданням інструкції з її виконання.
3. Ефективно використати виховний потенціал змісту роботи.
4. Підібрати й раціонально використати логічно обґрунтовані способи виконання роботи.
5. Довести до учнів перелік необхідних для виконання практичної роботи джерел знань і обладнання.
6. Сприяти підвищенню рівня мотивації учнів під час вибору варіантів виконання роботи.
7. Передбачити форму роботи (колективну чи індивідуальну) та ступінь самостійності при виконанні
завдань.
8. Врахувати рівень підготовки учнів, виходячи з їхніх індивідуальних особливостей, використання дифе-
ренційованого підходу, що виявляється, в першу чергу, в обсязі виконання практичної роботи.
9. Широко використати картографічний метод навчання.
Нехай практичні роботи як форма організації навчальної діяльності школярів будуть спрямовані на
застосування, поглиблення і закріплення теоретичних знань, на здобуття нових у поєднанні з формуванням,
розвитком і закріпленням необхідних для цього вмінь і навичок.
Дзвінок вас кличе ранком на уроки,
Спішать дівчатка й хлопчики у клас.
Нехай проходять дні, нехай минають роки,
Та вдячні учні не забудуть вас.
Ні, не забудуть пошуки, мандрівки,
І ваше слово, і географічних карт,
І радість відкриттів, і злети до верхівки,
Й міцні знання – як найдорожчий скарб!
3
4
Вступ
ПРАКТИЧНА РОБОТА №1
Тема. Аналіз карти “Часові пояси”.
Мета. Навчитись аналізувати тематичну карту часових поясів Землі – читати
її за допомогою умовних знаків, виявляти і пояснювати географічні
закономірності зміни часу.
Обладнання. Карти – часових поясів Землі, політична, фізична світу; олівці, лінійка.
Завдання 2.1. У м.Києві – 9 година ранку. За картою часових поясів визначте, котра
година за поясним часом у містах, які зазначені в таблиці.
Міста Бразиліа Рим Київ Москва Токіо
Часовий пояс ХХІ І ІІ ІІІ ІХ
Різниця в часі
відносно – 5 год. – 1год. = + 1 год. +7 год.
м.Києва
Час у даний
9 – 5 = 4 (год.) 9–1=8 (год.) 9 год. 9+1=10(год.) 9 + 7 = 16 (год.)
момент
4
5
Вступ
Завдання 2.2. Який буде місцевий час у м.Баку, якщо у м.Києві – 15 год.?
Дано: 1) Різниця в градусах:
l м.Київ – 31° сх.д. Dl = 50° – 31° =19°;
l м.Баку – 50° сх.д. 2) Різниця в часі:
t м.Київ – 15 год. Dt = 19° ´ 4 хв. = 76 хв. =
= 1 год. 16 хв.;
3) Місцевий час у м.Баку:
х = 15 год. + 1 год. 16 хв. =
t м.Баку – х год. = 16 год. 16 хв.
Відповідь: у м.Баку – 16 год. 16 хв.
Завдання 2.3. Який місцевий час у м.Парижі, якщо у м.Сеулі в даний момент – 17 год.?
Повторіть порядок запису, рисунок і розрахунки за зразком завдан-
ня 2.2.
Дано: 1) Різниця в градусах:
l м.Париж – 2° сх.д. х год. 17 год. Dl =127°–2°=125°
l м.Сеул – 127° сх.д. 2) Різниця в часі:
t м.Сеул – 17 год. 8 год. 20 хв. Dt = 125°4 хв. =500 хв.
500 хв. : 60 хв. = 8 год. 20 хв.
125 3) Місцевий час у Парижі:
х =17 год. – 8 год. 20 хв.=
t м.Париж – х год. 2 сх.д. 127 сх.д. = 8 год. 40 хв.
Відповідь: у м.Парижі – 8 год. 40 хв.
Завдання 2.4. У столиці Бангладеш 22 грудня, 12-та година 00 хвилин. Визначте коор-
динати, дату і місцевий час у точці, де на цей момент Сонце перебуває в
зеніті: якщо столиця Бангладеш, м. Дакка, має координати –
23°30¢ пн.ш., 90° сх.д., тоді:
а) координати точки – 23°30¢ пд.ш., 90° сх.д. (на Пд. тропіку)
б) дата – 22 грудня
в) місцевий час – 12 год. 00 хв.
5
6
Вступ
6
7
Вступ
ПРАКТИЧНА РОБОТА №2
Тема. Аналіз тектонічної карти.
Мета. Навчитися аналізувати тектонічну карту – читати її за допомогою умов-
них знаків, пояснювати розташування географічних об’єктів, виявляти
основні географічні закономірності.
Обладнання. Тектонічна карта світу, фізична карта світу, олівці.
Завдання 1.1. Накресліть умовні знаки, якими зображено межі літосферних плит:
а) розходження –
б) сходження –
Завдання 1.2. Відшукайте на карті, між якими літосферними плитами швидкість ру-
ху (см/рік):
а) найбільша – Тихоокеанська і Китайська, 9,3
б) найменша – Євразійська і Північноамериканська, 1,0.
7
8
Вступ
q Розгадайте кросворд.
Г Е К А
1. Вулкан у країні “льоду та вогню”.
К О К С 2. Літосферна плита, яка “росте на пальмі”.
3. Осадовий чохол давніх докембрійських платформ.
П Л И А 4. Найбільша глибина Світового океану.
Ж О Л Б 5. Літосферна плита на заході від “мідних гір”.
Для відповіді використайте назви географічних об’єктів:
Н А С А плита, жолоб, Кокос, Гекла, Наска.
8
9
Вступ
ПРАКТИЧНА РОБОТА №3
Тема. Аналіз карти “Кліматичні пояси та області світу”.
Мета. Навчитись аналізувати географічну карту кліматичних поясів та об-
ластей світу – читати її за допомогою умовних знаків, виявляти і пояс-
нювати особливості типів клімату Землі та закономірності поширення
кліматичних поясів і областей.
Обладнання. Карта кліматичних поясів та областей світу, кліматична карта світу,
кольорові олівці.
Завдання 2.1. Заповніть таблицю. Використайте умовні знаки для опису властивостей
повітряних мас: ЕПМ – екваторіальна, ТПМ – тропічна, ППМ – помірна,
АПК – арктична та антарктична; t° – температура повітря; В – область
високого атмосферного тиску, Н – область низького атмосферного тис-
ку; ¯ – низхідні потоки повітря, – висхідні потоки повітря; – мало
опадів, сухо; – багато опадів, волого. Північна півкуля.
Повітряні маси та їх Кількість
Кліматичний пояс Особливості типів клімату
властивості сезонів
Екваторіальний: протягом
ЕПМ – t° +27°С; Н; усього року жарко та
Екваторіальний 2000-3000 мм і 1 волого; опади випадають
більше рівномірно; слабкі нестійкі
вітри
ЕПМ – t° +27°С; Н; Субекваторіальний: чітко
2000-3000 мм і виражені два сезони – літо з
більше ознаками екваторіального
(влітку) клімату і зима з ознаками
Субекваторіальний 2 тропічного клімату. Зима
ТПМ – t° +20°С, до трохи прохолодніша за
+30°С; В¯; 100- літо, але відзначається
250 мм сухістю. На океанах вини-
(взимку) кають тропічні циклони
9
10
Вступ
Тропічний пустельний – ду-
ТПМ – t° +30°С, до +58° же жарко, сухо, дощі випа-
і >С; В¯; 1; перева- дають нечасто; сформува-
жають пасати лись найбільші пустелі сві-
(влітку) ту – Сахара, Атакама,
Наміб і ін.
Тропічний ТПМ – t° +15°С, +16°С; 2
В¯; та морські ПМ, Тропічний вологий – жарко,
які надходять з паса- волого, дощі – з океанів, на
тами з океанів на сх. узбережжя материків,
суходіл, на сх. узбе- особливо в горах може випа-
режжя, 1000-2000 мм дати кілька тис. мм опадів
(взимку)
ТПМ –– t° +30°С, +15°С; Субтропічний континен-
В¯; , пасати тальний – в центрі
(влітку) материків сухо.
Мусонний – на сході, літо
Субтропічний 2 вологе, зима суха.
ППМ – t° +16°С, +8°С; Субтропічний середноземно-
можливі снігопади; морський – літо сухе, зима
(взимку) волога з рівномірним зволо-
женням
Морський – опади увесь рік,
м’який клімат (тепла
ППМ – 4 пори року, течія).
коливання t° і опадів Помірно континентальний –
упродовж року; літо вологіше, тепле; зима –
Помірний переважно Н; 4 сухіша, холодна.
500-1000 мм і Континентальний – опадів
більше, в центрі найменше; зима – дуже
материків » 100 мм холодна, літо – жарке.
Мусонний – холодна, суха
зима; жарке, вологе літо
ППМ – t° » 0°С, +10°С; Н;
500 мм у вигляді Субарктичний – великі
дощу і снігу; сезонні коливання
(влітку) температури повітря. На
Субарктичний
2 материках – суцільне
(субантарктичний) АПМ – t° » 0°С, –32°С;
поширення багаторічної
В¯; до 200 мм, сильні
мерзлоти ґрунту.
стокові вітри;
На океані – плавуча крига
(взимку)
АПМ –t° –8°;– 16°; –24° Арктичний – дуже морозна
–32°С; В¯; 200 мм і зима та холодне літо.
Полярні менше; стокові холодні Опадів випадає мало.
сухі вітри від Північ.
(арктичний і полюса на окраїни Пн. 2 Потужний льодовиковий
антарктичний) Льодовитого океану, покрив на островах (острів
які іноді проникають Гренландія – до 2000 м і ін.).
далеко на материки На океані – плавуча крига.
10
11
Вступ
Висновок: а) кліматичні пояси простягаються у широтному напрямку і змінюють один
одного від екватора до полюсів. (Вставте пропущені слова: екватора, широтному,
полюсів);
б) в основних кліматичних поясах переважає один тип повітряних мас, а у перехід-
них – два, які змінюються за сезонами.
Завдання 2.2. Користуючись картою “Кліматичні пояси та області світу”, вивчіть кліма-
тичні області, які виділяють у тропічному, субтропічному та помірному
кліматичних поясах.
Відшукайте на схемі кліматичні області кожного кліматичного поясу,
з’єднайте їх лініями.
11
12
Вступ
б) на Джомолунгму . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
..........................................
Висновок. Клімат у горах змінюється з висо-
тою. Чим вищі гори, тим різноманітніший клі-
мат (більше кліматичних поясів). Тому, готу-
ючись до сходження на г. Джомолунгму, споря-
дження нашої експедиції буде включати значно
більше предметів, щоб можна було забезпечи-
ти наше перебування в різних природних умо-
вах, які набагато більше відрізняються від
тих, що можна зустріти при сходженні на г.
Говерла.
Завдання 3.3. Доведіть, що виділення кліматичних областей у межах окремих кліма-
тичних поясів залежить від зволоження. Опишіть причини, які зу-
мовили різницю у зволоженні західного та східного узбережжя Пів-
денної Америки в межах тропічного поясу. Які кліматичні області в
результаті тут виділяються? Співставте карту “Кліматичні пояси та об-
ласті світу” з кліматичною та фізичною картами світу, виберіть необ-
хідну інформацію:
а) океанічні течії – на зх. – холодна Перуанська (підсилює сухість кліма-
ту), на сході – тепла Бразильська (сприяє постійному зволоженню);
б) гори Анди – обмежують вплив ПМ з Тихого океану;
в) постійні вітри пасати – забезпечують постійне перенесення вологих
ПМ з Атлантичного океану на рівнинну територію, до сх. схилів Анд.
Висновок. В межах тропічного поясу Пд. Америки спостерігається велика різниця в
кількості опадів на зх. узбережжі материка і у внутрішніх районах (клімат тро-
пічний пустельний; так, у пустелі Атакама кілька років поспіль може не бувати
дощу) та на сході (клімат тропічний вологий). Такій різниці зволоження виділених
кліматичних областей сприяли океанічні течії, форми рельєфу та постійні вітри.
Вступ
ПРАКТИЧНА РОБОТА №4
Тема. Аналіз карти “Географічні пояси та природні зони світу”.
Мета. Навчитись аналізувати тематичну карту географічних поясів та при-
родних зон – читати її за допомогою умовних знаків, виявляти і пояс-
нювати географічні закономірності поширення географічних поясів і
природних зон.
Обладнання. Карти – географічних поясів і природних зон, кліматичні, фізичні світу
і материків, кольорові олівці.
Завдання 1.1. Яким умовним (лінійним) знаком позначено межі географічних поясів?
Намалюйте його.
– межі географічних поясів.
Завдання 2.1. Поясніть, чому у помірному географічному поясі, на одних і тих же гео-
графічних широтах, – різна кількість природних зон.
Помірний географічний пояс – найбільший за площею, і в його межах – найрізнома-
нітніші природні умови (клімат і рельєф та ті компоненти природного комплексу,
які від них залежать – ґрунти, рослинність і тваринний світ). Зональне розташу-
вання природних зон найбільше порушують і вносять ще більшу різноманітність
ПЗ:
а) форми рельєфу – н-д, Кордильєри в Пн. Америці, тому ПЗ змінюється мери-
діонально, а не за географічною широтою;
б) теплі і холодні океанічні течії – н-д, на зх. Євразії – тепла Пн. атлантична течія,
тому переважає ПЗ широколистяних лісів, а на сході – холод-
на Камчатська (Курильська) течія, тому – ПЗ тайги.
Завдання 2.2. Докажіть, що широтна географічна зональність, зумовлена космічними
чинниками, – одна з найбільш загальних закономірностей у характері
сучасної природи нашої планети, тобто у розміщенні географічних поя-
сів і природних зон. Заповніть таблицю.
13
14
Вступ
Назви Кількість
Середньо-
Північний географічних Назви природних зон природних
річні t°С
полюс поясів зон
90°
Нижче
Арктичний Арктичні пустелі 1
0°
80° Тундра
Субарктичний 0° 2
Лісотундра
70° Тайга
Мішані ліси
60° Помірний
+16 Широколистяні ліси
Лісостепи і прерії
7
Степи
50° Напівпустелі і пустелі
Перемінно-вологі (у тому числі
мусонні) ліси
40° Твердолисті вічнозелені ліси
та чагарники
–16°
Перемінно-вологі (мусонні) ліси
Субтропічний 0° 5
Напівпустелі і пустелі
+16°
Степи
30°
Лісостепи і прерії
Напівпустелі і пустелі
Тропічний +30° 2
Савани і рідколісся
20°
Перемінно-вологі
Субеквато-
+32° (у тому числі мусонні ліси) 2
10° ріальний Савани і рідколісся
Екваторіальний +27° Вологі екваторіальні ліси 1
0°
Екватор
14
15
Вступ
Отже, теплі течії сприяють більшому зволоженню суходолу, тому тут ПЗ із
різноманітним і багатим органічним світом;
холодні – навпаки, підсилюють сухість клімату, тому тут переважають пустелі,
а організми – суховитривалі та холодостійкі;
високі гори обмежують вплив океанів на суходіл і, як азональні чинники, пору-
шують широтне розташування ПЗ на рівнинах;
в) які природні зони виділяються в центральній частині материків і чому?
Євразія – напівпустелі і пустелі, степи;
Австралія – напівпустелі і пустелі;
Північна Америка – степи, лісостепи і прерії, в міжгірських долинах – пустелі.
Отже, дані території або віддалені від океанів і не зволожуються ними; або біля них
протікають холодні течії; або вони захищені горами; тому тут формуються
континентальні сухі ПМ, завдяки чому й переважають посушливі ПЗ.
Пам’ятайте про причини виділення областей висотної поясності (обгово-
ріть усно).
Завдання 2.4. Узагальніть свої дослідження. Встановіть відповідність між колонками:
а) географічні пояси 1) кількістю сонячного тепла;
2) кількістю опадів;
відрізняються
3) близькістю морів і океанів;
між собою за
б) природні зони 4) наявністю теплих і холодних
течій;
5) висотою місцевості.
Відповідь. а – 1, б – 2, 3, 4, 5
15
16
Розділ І. Океани
ПРАКТИЧНА РОБОТА №5
Тема. Нанесення на контурну карту географічної номенклатури Світового
океану.
Мета. Навчитись наносити об’єкти географічної номенклатури на контурну
карту, дотримуючись загальноприйнятих вимог, та вивчити їх.
Обладнання. Фізична карта океанів, контурна карта океанів, олівці.
Розділ І. Океани
затоки: Мексиканська, Ґвінейська, Біскайська;
протоки: Ґібралтарська, Дрейка, Ла-Манш;
острови: Ісландія, Бермудські, Зеленого Мису;
підводні хребти: Північноатлантичний, Південноатлантичний;
течії: Гольфстрім, Північноатлантична – теплі;
Канарська, Лабрадорська – холодні.
Завдання 2.3. Нанесіть на контурну карту об’єкти географічної номенклатури Індійсь-
кого океану:
моря: Аравійське, Червоне;
затоки: Бенґальська, Перська, Південно-Австралійська;
канал: Суецький;
протоки: Мозамбіцька, Малаккська;
острови: Шрі-Ланка, Мадаґаскар;
глибоководний жолоб: Зондський;
підводні хребти та підняття: Східно-Індійський, Західно-Індійський,
Аравійсько-Індійський, Австрало-Індійський;
течії: Мусонна, Мадаґаскарська – теплі;
Сомалійська – холодна.
Завдання 2.4. Нанесіть на контурну карту об’єкти географічної номенклатури Північ-
ного Льодовитого океану:
моря: Ґренландське, Норвезьке, Баренцове, Біле, Карське, Східноси-
бірське;
острови: Ґренландія, Канадський Арктичний архіпелаг, Нова Земля;
підводні хребти: Ломоносова, Менделєєва;
течія: Трансарктична (холодна).
17
18
Розділ І. Океани
ПРАКТИЧНА РОБОТА №6
Тема. Складання комплексної порівняльної характеристики двох океанів (за
вибором).
Мета. Навчитись визначати подібні та відмінні ознаки для порівняння оке-
анів, за типовим планом складати комплексну порівняльну характе-
ристику двох океанів.
Обладнання. Фізична карта світу, тематичні карти – “Світовий океан”, тектонічна,
кліматична, кліматичних поясів та областей, довідкові матеріали.
Завдання 1.2. Порівняйте максимальні глибини океанів. Глибини яких океанів і яки-
ми буквами позначені на малюнку? Запишіть наз-
ви максимальних глибин.
Тихий океан – б, 11022 м, Маріанський жолоб.
Атлантичний океан – а, 8742 м, жолоб Пуерто-Ріко.
Індійський океан – г, 7729 м, Зондський жолоб.
Північний Льодовитий океан – в, 5527 м.
Висновок. Тихий океан – найглибший, Північний
Льодовитий – наймілкіший, Атлантичний та Ін-
дійський – подібні за максимальними глибинами.
Завдання 1.3. Користуючись тектонічною картою світу, визначте, на дні якого океану
найбільша кількість крайових океанічних жолобів? Яке наукове пояс-
нення їх походження?
Найбільше – в Тихому океані: Маріанський, Тонга, Чилійський, Перу-
анський, Центральноамериканський, Філіппінський, Курило-Камчат-
ський, Алеутський. Вони виникли в місцях взаємодії найбільшої Тихо-
океанської літосферної плити з іншими сусідніми літосферними пли-
тами, яких значно більше в основі дна Тихого океану, ніж інших океанів.
Завдання 1.4. У якому з океанів шельф займає близько 40% площі його дна? Назвіть
шельфові моря цього океану. Пригадайте, яку частину дна океану на-
зивають шельфом? – У Пн. Льодовитому океані, понад 1/3 площі.
Шельф – (англ., материкова мілина) – прибережна частина материків з
глибинами від 0 до 200 м; вирівняна частина підводної окраїни материків,
18
19
Розділ І. Океани
яка межує з берегами суходолу і характеризується спільною з нею
геологічною будовою. Глибини краю шельфу, як правило, становлять
100-200 м, але в Пн. Льодовитому океані – ширина шельфу до 1500 км
(Баренцове, Карське, Східносибірське, Лаптєвих, Чукотське і ін.).
Завдання 1.5. Користуючись кліматичною картою світу, визначте, в яких океанах
яскраво виражені напрямки постійних вітрів:
а) пасатів – Тихий, Атлантичний, Індійський (впливають на сх. узбе-
режжя суходолу);
б) західних – в помірних широтах Тихого, Атлантичного, Індійського
океанів (впливають на зх. узбережжя суходолу);
Як вони впливають на зволоження материків? Спричиняють випадан-
ня великої кількості опадів.
20
21
ПРАКТИЧНА РОБОТА №7
Тема. Визначення географічних координат крайніх точок Африки.
Мета. Визначити географічні координати крайніх точок материка, виявити
основні риси географічного положення та природи Африки.
Обладнання. Фізична карта Африки, олівець, лінійка.
Згадайте, що при визначенні географічного положення материка визначаємо
його положення в системі географічних координат (широтне і довготне по-
ложення) з метою виявлення основних рис природи даної території.
22
23
q У яких країнах розташовні крайні точки Африки (з’єднайте лініями крайні точ-
ки та країни)?
Північна Сенегал
Південна Сомалі
Західна Туніс
23
24
ПРАКТИЧНА РОБОТА №8
Тема. Позначення на контурній карті назв основних географічних об’єктів
Африки.
Мета. Позначити на контурній карті назви основних географічних об’єктів
Африки, вивчити та вміти показувати їх на географічних картах.
Обладнання. Фізична карта Африки, контурна карта Африки, кольорові олівці.
25
26
ПРАКТИЧНА РОБОТА №9
Тема. Складання порівняльної характеристики двох природних зон Африки
(за вибором).
Мета. Скласти порівняльну характеристику двох природних зон Африки,
вчитися творчо використовувати картографічний матеріал та інші ін-
формаційні джерела.
Обладнання. Карти Африки – тематичні (природних зон, ґрунтів, кліматична), фізич-
на, комплексна; енциклопедії, хрестоматії, довідники, олівці.
Завдання 1.1. Чому на 20-й паралелі в південній частині Африки сформувалися різні
природні зони: вздовж Атлантичного узбережжя – пустеля Наміб, а
вздовж узбережжя Індійського океану – савани та рідколісся? Про-
коментуйте схему ланцюжків причинно-наслідкових зв’язків:
Завдання 1.2. Чому вологі екваторіальні ліси не поширені вздовж екватора від Атлан-
тичного до Індійського океану? Доповність схему:
Гвінейська
тепла
Сомалійська
холодна
........................ ........................
1. Географічне положення
........................ ........................
........................ ........................
2. Рельєф ........................ ........................
........................ ........................
26
27
27
28
ПРАКТИЧНА РОБОТА №8
(продовження)
Тема. Позначення на контурній карті назв основних географічних об’єктів
Австралії.
Мета. Позначити на контурній карті назви основних географічних об’єктів
Австралії, вивчити та вміти показувати їх на географічних картах,
точно вживати дану географічну номенклатуру.
Обладнання. Фізична карта Австралії, контурна карта Австралії, олівці.
q Прочитайте ребуси:
29
30
ПРАКТИЧНА РОБОТА №8
(продовження)
Тема. Позначення на контурній карті назв основних географічних об’єктів
Південної Америки.
Мета. Позначити на контурній карті назви основних географічних об’єктів
Південної Америки, вивчити та вміти показувати їх на географічних
картах, точно вживати дану географічну номенклатуру, вміти творчо
використовувати картографічний матеріал.
Обладнання. Фізична і політична карти Південної Америки, фізична карта світу,
контурна карта Південної Америки, олівці.
Завдання 2.1. Позначте на контурній карті крайні точки Південної Америки. Встано-
віть відповідність між колонками.
Крайні точки Географічні координати
а) Північна – мис Ґаллінас; 1) 5° пд.ш., 82° зх.д.;
б) Південна – мис Фроуерд; 2) 12° пн.ш., 72° зх.д.;
в) Західна – мис Паріньяс; 3) 54° пд.ш., 71° зх.д.;
г) Східна – мис Кабу-Бранку. 4) 7° пд.ш., 35° зх.д.
Відповідь. а – 2, б – 3, в – 1, г – 4.
Завдання 2.2. Позначте на контурній карті назви географічних об’єктів Південної
Америки:
океани – Тихий, Атлантичний;
затока – Ла-Плата;
протоки – Маґелланова, Дрейка;
30
31
31
32
ПРАКТИЧНА РОБОТА №8
(продовження)
Тема. Позначення на контурній карті назв основних географічних об’єктів
Антарктиди.
Мета. Позначити на контурній карті назви основних географічних об’єктів
Антарктиди, вивчити та вміти показувати їх на географічних картах,
точно вживати дану географічну номенклатуру, вміти творчо вико-
ристовувати картографічний матеріал.
Обладнання. Фізична карта Антарктиди, контурна карта Антарктиди, олівці.
32
33
33
34
ПРАКТИЧНА РОБОТА №8
(продовження)
Тема. Позначення на контурній карті назв основних географічних об’єктів
Північної Америки.
Мета. Позначити на контурній карті назви основних географічних об’єктів
Північної Америки, вивчити та вміти показувати їх на географічних
картах, точно вживати дану географічну номенклатуру, вміти творчо
використовувати картографічний матеріал.
Обладнання. Фізична карта Північної Америки, фізична карта світу, контурна карта
Північної Америки, олівці.
Завдання 2.1. Позначте на контурній карті крайні точки Північної Америки. Встано-
віть відповідність між колонками.
Крайні точки Географічні координати
а) Північна – мис Мерчісон; 1) 73° пн.ш., 95° зх.д.;
34
35
35
36
Завдання 1.1. За фізичною картою Північної Америки та картою Світового океану ви-
значте, що є вододілом між басейнами річкового стоку:
а) Тихого та Північного 1) Великі і Центральні рівнини,
Льодовитого океанів; Лаврентійська височина;
б) Атлантичного та Північного
2) гірські хребти Кордильєр.
Льодовитого океанів.
Відповідь: а – 2, б – 1.
Завдання 1.2. Чи праивльно, що річки Північної Америки впадають (напишіть “так” або “ні”).
а) Юкон ® у Північний Льодовитий океан? Ні.
б) Колумбія ® у Каліфорнійську затоку? Ні.
в) Гудзон ® у Гудзонову затоку? Ні.
г) Арканзас ® у р.Міссісіпі? Так.
д) Маккензі ® у море Бофорта? Так.
Завдання 1.3. Дослідіть комплексну карту Північної Америки. На яких річках побудо-
вані гідроелектростанції?
Відповідь. Колорадо, Колумбія, Міссурі, Св. Лаврентія, Нельсон.
36
37
37
38
38
39
ПРАКТИЧНА РОБОТА №8
(закінчення)
Тема. Позначення на контурній карті назв основних географічних об’єктів
Євразії.
Мета. Позначити на контурній карті назви основних географічних об’єктів
Євразії, вивчити та вміти показувати їх на географічних картах, точно
вживати дану географічну номенклатуру, вміти творчо використову-
вати картографічний матеріал.
Обладнання. Фізична карта Євразії, контурна карта Євразії, олівці.
Завдання 1.1. Порівняйте розміри материка Євразія та інших материків. Для цього
визначте його протяжність:
а) із заходу на схід вздовж 40-ї паралелі –
l = l 1 + l 2 ; l = 9°+128° = 137° ;
якщо 1° » 85,4 км, тоді:
85,4 км ´ 137° = 11699,8 км;
Завдання 2.1. Позначте на контурній карті крайні точки Євразії. Встановіть відповід-
ність між колонками.
Крайні точки Географічні координати
а) Північна – мис Челюскін; 1) 38° пн.ш., 9° зх.д.;
б) Південна – мис Піай; 2) 66° пн.ш., 169° зх.д.;
в) Західна – мис Рока; 3) 77° пн.ш., 104° сх.д.;
г) Східна – мис Дежнєва. 4) 1° пн.ш., 104° сх.д.
Відповідь: а – 3, б – 4, в – 1, г – 2.
Завдання 2.2. Позначте на контурній карті назви географічних об’єктів Євразії:
океани – Тихий, Атлантичний, Індійський, Північний Льодовитий;
моря – Північне, Балтійське, Середземне, Чорне, Азовське, Баренцове,
Східносибірське, Жовте, Японське, Охотське, Беринґове, Східноки-
тайське, Південнокитайське, Аравійське;
затоки – Біскайська, Бенґальська, Аденська, Перська, Сіамська, Бот-
нічна;
39
40
q Допоможіть туристам!
У водах якого океану пропливав корабель, перебуваючи у таких морях і затоках?
З’єднайте лініями моря і затоки з океанами, до яких вони належать, підпишіть їх
назви.
80
Баренцове 80
Море Біскай
море ськ
ре ьке
70 Лаптєвих затока а
мо ійс
70
лт
40 50
Ба
120 140 80
0
60
Чорне Охотське
море море
30 50
40
140 150
20
Червоне море
30
40 20 Південно
Пе
Японське 30 Китайське
рс
Аравійське
море 20 море
ьк
море
аз
10 10
ат
ок
50
140 70 40 120
130 110
а
40
41
Завдання 1.1. За картою кліматичних поясів та областей визначте, які кліматичні об-
ласті виділяються у помірному поясі Євразії, запишіть їх у порядку із
заходу на схід:
а) морського клімату;
б) помірно континентального клімату;
в) континентального клімату;
г) мусонного клімату;
д) морського клімату.
Завдання 1.2. За кліматичною картою Євразії визначте, якого напрямку вітри перева-
жають у кожній із кліматичних областей та які наслідки їх впливу.
Заповніть таблицю.
Завдання 2.1. Відшукайте кліматичну діаграму, якій відповідає такий тип клімату
(кліматична область):
1) кількість опадів найменша; за два літні місяці (липень, серпень) їх випадає
більше від річної норми; зима дуже холодна, літо – жарке: В – Улан-Батор;
2) опади – у вигляді літніх мусонних дощів; холодна, суха зима і жарке, вологе
літо: Г – Пхеньян;
3) опади бувають протягом усього року, з невеликим перевищенням влітку і
восени; м’який клімат: А – Оксфорд;
4) більше опадів – влітку (червень, липень); зимові температури від’ємні, літні –
вищі, ніж в умовах морського клімату: Б – Київ.
42
43
помірно континентального
континентального
мусонного
43
44
44
45
иро ил
сі,
в пр прав
и
і
у
д
в лі
(ви вколи вати ч
при ), як рів
я
онк
ів
смі рела
с
едін ати
ь на ричку коля
тах
в на триму
ття
пов римув
і від дже
ти п
и
ш
к
і
бра
род
х
Під
пол ати
и
в
Дот
сест
Не знищувати рослини!
кор
(бра чити м
Не полювати на тварин!
Під
тис
Не збирати незнайомі
оди
гриби, ягоди!
Нав
Не залишати розпалене
вогнище!
46
47
47
48
ЛІТЕРАТУРА
1. Атлас світу. – К.: КНВП “Картографія”, 2005. – 336 с.
2. Велика ілюстрована енциклопедія географії: Пер. з англ./Авт. тексту К.Гіф-
форд. – К.: Махаон-Україна, 2005.
3. Врублевська М.О. Секрети успішного уроку географії. – Харків: Вид. група “Ос-
нова”, 2005.
4. География: Занимательные материалы к урокам и внеклассным занятиям в 6-8
классах (викторины, диктанты, тесты, кроссворды, стихи, вопросы для КВН,
олимпиад, бесед) / Сост. Н.А.Касаткина. – Волгоград: Учитель, 2004.
5. Географічний калейдоскоп (ігрові методи навчання): Методичний посібник / Ав-
тор-укладач О.А.Юхимович. – Кам’янець-Подільський: ПП Мошинський В.С.,
2005.
6. Географія: Тести. 6-10 класи: Посібник/Автори-укладачі: В.В.Безуглий, Н.М.Ду-
бик. – К.: ВЦ “Академія”, 2007.
7. Губарев В.К. Географія світу: Довідник школяра і студента. – Донецьк: ТОВ ВКФ
“БАО”, 2005.
8. Дидактична мозаїка з географії/ Байназаров А.М., Афанасенко Ю.М., Селівер-
стов О.Ю. – Харків: Вид. група “Основа”, 2005.
9. Довгань Г.Д. Інтерактивні технології на уроках географії. – Харків: Вид. група
“Основа”, 2005.
10. Корнєєв В.П. Географія материків і океанів. 7 клас: Посібник для вчителя. –
Харків: Веста: Видавництво “Ранок”, 2002.
11. Крылова О.В. Практические работы по географии: Рабочая тетрадь для 7 клас-
са. – М.: Вита-Пресс, 2004.
12. Нестандартний урок географії / Упоряд. В.М.Андрєєва. – Харків: Вид. група
“Основа”, 2005.
13. Олійник Я.Б., Шищенко П.Г., Степаненко А.В., Масляк П.О. Географія: Навч.
посіб. для старшокласників та абітурієнтів. Відповіді на всі питання нової про-
грами. – 5-те вид., перероб. і доп. – К.: Т-во “Знання”: КОО, 2006.
14. Пересадько В.А. Задачі за географічними картами: типові та нестандартні з
розв’язаннями. – Харків: Вид. група “Основа”, 2005.
15. Позакласна робота з географії. Сценарії заходів, робота з обдарованими дітьми /
Укладач В.М.Андрєєва. – Харків: Вид. група “Основа”, 2005.
16. Романова В.Я. Задачник по географии для 5-11 классов: Учебное пособие. –
Запоріжжя: Просвіта, 2000.
17. Тиждень географії у школі / Упоряд. В.М.Андрєєва. – Харків: Вид. група “Ос-
нова”, 2005.
48
49
ЗМІСТ
Передмова . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3
Вступ
ПРАКТИЧНА РОБОТА №1 ....................................................4
ПРАКТИЧНА РОБОТА №2 ....................................................7
ПРАКТИЧНА РОБОТА №3 ....................................................9
ПРАКТИЧНА РОБОТА №4 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 13
Розділ. І. Океани
ПРАКТИЧНА РОБОТА №5 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 16
ПРАКТИЧНА РОБОТА №6 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 18
Розділ. ІІ. Материки
ПРАКТИЧНА РОБОТА №7 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 21
ПРАКТИЧНА РОБОТА №8 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 24
ПРАКТИЧНА РОБОТА №9 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 26
ПРАКТИЧНА РОБОТА №8 (продовження) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 28
ПРАКТИЧНА РОБОТА №8 (продовження) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 30
ПРАКТИЧНА РОБОТА №8 (продовження) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 32
ПРАКТИЧНА РОБОТА №8 (продовження) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 34
ПРАКТИЧНА РОБОТА №10 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 36
ПРАКТИЧНА РОБОТА №8 (закінчення) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 39
ПРАКТИЧНА РОБОТА №11 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 41
Розділ ІІІ. Земля – наш спільний дім
ПРАКТИЧНА РОБОТА №12 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 45
Література . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 48
Навчальне видання
Видавництво “Аксіома”
(свідоцтво ДК №1808 від 26.05.2004 р.)
м. Кам’янець-Подільський, а/с 8, 32300
Тел./факс: (03849) 3-90-06