Методична розробка уроку з теми:

Штучні супутники Землі. Розвиток космонавтики

Мета уроку: створити позитивну психолого-педагогічну атмосферу на
уроці для сприйняття нового матеріалу, сприяти закріпленню
понять з теми «Закони динаміки», продовжувати
відпрацьовувати навички розв’язування фізичних задач,
показати роль українських вчених у розвитку космонавтики і
освоєння людьми космосу; стимулювати розвиток просторової
уяви і логічного мислення учнів, удосконалювати вміння
надавати інформацію та отримувати її від інших, сприяти
розвитку навичок робити висновки; формувати життєві
компетентності учнів, виховувати допитливість,
дисциплінованість, почуття патріотизму, охайність ведення
записів, прагнення до самоосвіти, повагу до одногрупників і
старших.
Очікувані результати: після цього уроку учні дізнаються про внесок
українських вчених у розвиток космонавтики, усвідомлять
практичне значення штучних супутників Землі, закріплять
основні поняття з теми «Закони динаміки», здобудуть навички
роботи з пошуком та систематизацією інформації.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу
Форма організації навчальної діяльності: колективна робота,
індивідуальна робота, випереджувальні завдання, пошукова
робота.
Методи та прийоми навчання:
1. Інформаційно-рецептивний:
а. Вербальний – виклад інформації, пояснення.
б. Наочний – використання мультимедійної презентації,
перегляд відео.
в. Практичний – розв’язування задач.
2. Репродуктивний – розв’язування задач, розгадування кросворда.
3. Інтерактивні – колективна робота зі слайдами, прийом «Учені та
їхні відкриття», вправа «Незакінчені речення», розгляд
проблемної ситуації.
Міжпредметні зв’язки: історія, інформатика, математика, астрономія,
географія, предмети професійно-практичної підготовки з
професії «Кухар».
Обладнання: комп’ютер, мультимедійна дошка, презентація з теми
«Штучні супутники Землі. Розвиток космонавтики»;
відеоматеріали: «ТСН від 15 вересня 2013 року», «Україна –
космічна держава», «Юрій Гагарін»; кросворд з теми; критерії
оцінювання навчальних досягнень учнів.
І. ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА
Перевірка стану готовності учнів до уроку.
Створення передумов позитивного клімату до навчальної діяльності на уроці.
Доброго дня. Сьогодні на уроці я вам бажаю гарного настрою,
доброго самопочуття та плідної роботи впродовж усього уроку.
(урок супроводжується демонстрацією презентації)
Урок я хотіла б розпочати словами Дейва Беррі «Не бійтесь братися за те,
чого ви робити не вмієте. Аматор побудував ковчег, а професіонали -
"Титанік".
Ми не боїмося вчитися, постійно навчаємося новому, відкриваємо для
себе нові горизонти і будуємо свій корабель знань.

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ

Слайд 2. Перед тим, як ми перейдемо до вивчення нової теми, давайте
перевіримо виконання домашнього завдання. Вдома ви мали опрацювати
§22-26 (підр.Сиротюк В.Д., Баштовий В.І. Фізика 10 клас) та розв’язати задачі
№184 і 190 (Римкевич А.П. Збірник задач з фізики для 9-11 кл.), а також у вас було
творче завдання: знайти цікаву інформацію або відеофільм про підкорення
людиною космічних просторів.
Почнемо перевірку домашнього завдання з задач.
№184. Космічна ракета під час старту з поверхні Землі рухається
вертикально з прискоренням 20 м/с2. Знайдіть вагу льотчика–космонавта в кабіні,
якщо його маса 80 кг.
Р-? Виконаємо рисунок:
Вагу тіла, що рухається з прискоренням
а=20 м/с2 визначають за формулою
т=80 кг a Оскільки прискорення вільного падіння і
g≈10 м/с2 прискорення ракети різнонапрямлені, то при
проектуванні їх на вісь х формула набуде вигляду:

Обчислимо:
g
x

Відповідь:
 №190. Під час розкриття парашута швидкість парашутиста зменшується з 50 до
10м/с за 1 с. Яке перевантаження відчуває парашутист?
Вага тіла . Вагу тіла, що рухається з прискоренням
- ? визначають за формулою .
Знайдемо прискорення парашутиста:
υ1=50 м/с
υ2=10 м/с
g≈10 м/с2 «Мінус» з’явився, бо рух парашутиста рівноуповільнений,
тому для знаходження ваги парашутиста, використаємо
формулу:

Складаємо відношення:

Відповідь: парашутист відчуває п’ятикратне перевантаження.

А поки учні пишуть задачі, ми повторимо теоретичний матеріал за
допомогою кросворду, відповіді не вигукуємо, піднімаємо руку.
Кросворд
1. Д И Н А М І К А
2. Н Ь Ю Т О Н
3. Н Е В А Г О М І С Т Ь
4. М А С А
5. Д И Н А М О М Е Т Р
6. І Н Е Р Т Н І С Т Ь
7. С Е К У Н Д А
8. В А Г А
9. Т Е Р Т Я
10. С И Л А
11. Ш В И Д К І С Т Ь
12. Г Р А В І Т А Ц І Я
Запитання до кросворду.
1. Розділ механіки, який вивчає чинники, що зумовлюють рух тіла або
змінюють його.
2. Одиниця вимірювання сили.
3. Стан тіла, при якому воно рухається тільки під дією сили тяжіння.
4. Характеристика інертності тіл.
5. Прилад для вимірювання сили.
6. Властивість тіл, яка виявляється в тому, що швидкість їх руху
залишається незмінною до тих пір, поки на них не подіють інші тіла
7. Одиниця вимірювання часу (в СІ).
 8. Сила, з якою тіло внаслідок його притягання до Землі діє на опору або
підвіс
9. Сила, яка діє між стичними тілами, що рухаються відносно одне одного.
10.Кількісна міра взаємодії тіл.
11.Відношення пройденого шляху до часу.
12. Взаємне притягання тіл.
(Ключове слово – космонавтика)
Перевіримо, чи правильно учні записали розв’язок задач домашнього
завдання та оцінимо їх згідно з критеріями оцінювання.
( перевірити правильність розв’язаних задач, усунути недоліки)

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ І ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Давайте уявимо ситуацію: до вас приїхали гості із-за кордону і
попросили вас показати музеї, визначні місця Житомира. Куди ви поведете
своїх гостей?
(природознавчий музей, пожежна каланча, Замкова гора, Житомирський музей
Космонавтики імені С.П.Корольова та меморіальний будинок-музей С.П.Корольова).
Так, в Житомирі є особливий музей космонавтики: в експозиції цього
музею представлена унікальна колекція зразків космічної техніки,
обладнання, спорядження космонавтів, а також документи, фотографії,
сувеніри з космічної тематики. Окремий тематичний комплекс складають
музейні предмети, які стосуються розвитку космонавтики в Україні.
Також в Житомирі темі поширення космосу присвячено фонтан
«Космонавт» та кінотеатр «Космос», а при в’їзді в Житомирську область зі
сторони Києва можна побачити пам’ятний знак «Житомирщина –
батьківщина С.П. Корольова».
І як ви вже зрозуміли з ключового слова кросворду, сьогодні на
уроці мова йтиме про космонавтику. Записуємо в зошитах тему
сьогоднішнього уроку: «Штучні супутники Землі. Розвиток
космонавтики».
Тема розвитку космонавтики не залишає байдужим нікого, навіть
кухарі, офіціанти і бармени використовують в своїй роботі космічну
тематику. На слайдах ви можете побачити особливості сервірування столів
на космічну тематику, можливі варіанти прикрашання приготовлених
страв: тортів і салатів.
Можливо не кожному з вас випаде нагода готувати «космічні»
страви, але, напевне, кожен з нас, дивлячись на зоряне небо і чаруючий
місяць хотіли сфотографуватись… Пропоную кілька цікавих, навіть
кумедних способів фотографуватись разом з місяцем.
ІV. ФОРМУВАННЯ НОВИХ ЗНАНЬ
Як говорив П’єр-Симон Лаплас «Те, що ми знаємо – обмежене, а
те чого не знаємо нескінченне».
Сьогодні на уроці ми трохи розширимо свої знання про розвиток
космонавтики, штучні супутники Землі, почуємо легенди про польоти,
видатні відкриття конструкторів космічних апаратів, труднощі
ракетобудування українських вчених, дізнаємось про штучні супутники
Землі.
Запишемо план уроку:
План
1. Історія польотів.
2. Штучний супутник Землі.
3. Перша, друга і третя космічна швидкість.
4. Розвиток космонавтики.

1. Світовий простір, який оточує Землю, називають грецьким

словом космос. Ще з давніх-давен він привертав увагу людей, які спочатку
прагнули лише злетіти в повітря, щоб оглянути Землю з висоти пташиного
польоту. Коли ж люди навчилися літати і ця мрія збулася, постала
проблема польоту за межі атмосфери – в космос. Він приваблював не
тільки своєю загадковістю, а й новими можливостями для діяльності
людини.
Ще в часи, коли на Землі панували Боги в Древній Греції афінський
митець і скульптор Дедал намагаючись втекти з неволі виготовив чотири
великих крила з пір’я, ниток і воску для себе і сина Ікара. Вони взлетіли
над морем, але Ікар злетів занадто високо і палюче сонце розтопило віск,
що скріплював пера крил, тому він впав і загинув у хвилях моря.
Давайте згадаємо й інших мрійників і фантастів, які зуміли в зорях
і планетах побачити не лише богів чи об’єкти натхнення для поетів, а й
мету для подорожей людини.
Цікаві легенди про польоти нам підготували учні.
Легенди про польоти
Одним із перших, хто мріяв відвідати Місяць був король Етан, що
правив Месопотамією за 2300 років до нашої ери. Як оповідає легенда, він
вирішив здійснити міжпланетну подорож на спині могутнього орла.
Згідно з легендами, здійснив політ у небо і прославлений полководець
древності Олександр Македонський у IV ст. до н.е. Він запряг кількох
голодних грифів, наколов на кінчик списа шматок м’яса і зо допомогою цієї
приманки піднявся в небо. Олександр бажав долетіти до «кінця світу»,
проте, піднявшись у небо, він побачив, що море скрутилося кільцями, мов
гадюка, злякався цього і повернувся назад.
А грецькому письменнику Лукіану із Самосати (ІІ ст. до н.е.)
фантазія підказала ідею повітряних подорожей за допомогою крил орла
або шуліки, прив’язаних ремінцями до плечей, або на морському кораблі,
якого піднімає… буревій.
 Значно прогресивнішим у виборі засобів міжпланетних сполучень
був китаєць Ван-Ху, що жив у ХV ст. Він пропонував використати для
польотів на Місяць кораблі, яких приводять у рух порохові ракети!
А французький письменник Сірано де Бержерак пропонував
полетіти на Місяць за допомогою колісниці наповненої ракетами. Він же
пропонує проект космічного корабля, якого приводить у рух пучок світла
високої концентрації, що передвісником сучасних лазерів.
Жуль Верн відправив у подорож на Місяць трьох космонавтів у
порожнистому гарматному ядрі, яке вистрілило з гігантської космічної
ракети.
Здавна прагли до зірок, таємниць Всесвіту й наші предки. Бо тільки
цим можна пояснити популярність народної пісні «Дивлюсь я на небо», де
ліричний герой переживає: «Чому я не сокіл, чому не літаю? Чому мені,
Боже, ти крилець не дав? Я б землю покинув і в небо злітав. »
Дякую за цікаву подорож в світ легенд, літературних творів і пісень.

2. Люди у всі часи хотіли спробувати піднятися у небо, але всі

кинуті тіла падали на землю і лише Ньютон у своїх працях показав як
можна здійснити перехід від простого падіння тіла по параболі до
орбітального руху тіла навколо Землі. «Кинутий на землю камінь, - писав
Ньютон, - відхилиться під дією тяжіння від прямолінійного шляху і,
описавши криву траєкторію, впаде нарешті на Землю. Якщо його кинути з
більшою швидкістю, то він впаде далі».
При деякому значенні початкової швидкості тіло, кинуте по
дотичній до центру Землі, під дією сили земного тяжіння може рухатися
навколо Землі по колу, не падаючи на Землю і не віддаляючись від неї.
Воно буде рухатись навколо Землі на деякій постійній відстані від її
поверхні, перетворившись на її штучного супутника.
Штучний супутник Землі – це тіло, яке рухається на певній висоті
над поверхнею Землі по коловій орбіті.
Єдиним природним супутником Землі є Місяць, за рухом якого ми
можемо спостерігати навіть без телескопа.
Космічні апарати широко використовують для вирішення багатьох
практичних проблем, що стоять перед людством, застосовуються для
розв’язання наукових і практичних завдань народного господарства –
радіозв’язку, телебачення, навігації, метеорології, космічного
землезнавства.
Завдяки дослідженням, проведеним зі штучних супутників Землі,
вчені внесли поправки до наших уявлень про форму та розміри Землі, а
також змогли точніше визначити географічні координати вузлових точок
вимірюванням на місцевості за допомогою побудови системи трикутників
та виміру всіх їхніх кутів (тріангуляційні системи).
Сучасна апаратура дає змогу на невеликій фотографії (6*6 см),
зробленій із висоти 250 км, виявити понад 100 млн. окремих деталей. При
цьому застосовують багатозональне фотографування. Важливу роль
відіграють телевізійні методи, що не вимагають повернення космічного
апарата на Землю, дослідження в інфрачервоному та мікрохвильовому
діапазонах. За допомогою радіовипромінювань можна вивчати фізичний
стан земної поверхні до глибини 10 м, виявляти стан вологості ґрунту.
Космічні методи дають можливість оцінювати товщину снігового
покриву, а отже і наявні запаси вологи, вивчати снігові лавини та гірські
льодовики, склад і стан ґрунтів, прогнозувати майбутні врожаї, вивчати
райони захворювань рослин, за кількістю опалого листя визначати ступінь
ураження лісу комахами. Спостереження з космосу допомагають виявляти
спрацьованість шосе і злітно-посадочних смуг на аеродромах.
Тими самими методами контролюють стан навколишнього
середовища: легко виявляють димові шлейфи лісових, торф’яних і
степових пожеж, визначають їх розміри і напрям руху. З космосу добре
помітно забруднення атмосфери (пилові бурі, димові факели заводів,
теплових електростанцій, можна виявити хімічний склад компонентів
диму) і водяних басейнів (розрізняють хімічне та біологічне забруднення).
Методи космічної зйомки дають змогу оновлювати й уточнювати
географічні карти, оскільки берегова лінія багатьох замкнених морів
пересувається, зміщуються лінії лісів і пустель, ростуть міста,
створюються водоймища. Усе це значно легше зареєструвати з борту ШСЗ.
За допомогою ШСЗ проводять пошуки корисних копалин, з високою
точністю визначають координати окремих пунктів Землі, з’ясовують
швидкості відносного руху окремих материків, земної кори.
За змінами погоди щоденно спостерігає близько 8000
метеорологічних станцій, за даними яких складають синоптичні карти.

3. Швидкість, яку необхідно надати тілу у горизонтальному напрямі,

щоб воно стало штучним супутником, який рухається коловою орбітою
називають першою космічною швидкістю.
Для запуску штучних супутників застосовують ракети, що
піднімають супутник на задану висоту і надають йому в горизонтальному
напрямі необхідну швидкість. Після цього супутник відділяється від
ракети-носія і продовжує подальший рух під дією лише гравітаційного
поля Землі, і це поле надає супутнику прискорення, що є прискоренням
вільного падіння . Разом з тим, супутник рухається по коловій орбіті, а
доцентрове прискорення можна визначити за формулою:
.

Врахувавши формулу отримаємо: .

Це формула для колової швидкості руху супутника, тобто такої
швидкості, яку має супутник, рухаючись по коловій орбіті радіусом R на
висоті h.
 Підстановка в формулу числових даних приводить до
наступного результату: .
Надати тілу такої величезної швидкості вперше вдалося лише у
1957 році, коли під керівництвом нашого земляка, головного конструктора,
академіка С.П.Корольова було запущено перший у світі штучний супутник
Землі. Запуск цього супутника – результат видатних досягнень у галузі
ракетної техніки, електроніки, автоматичного управління, обчислювальної
техніки і небесної механіки.
На сьогодні, запуск штучних супутників є звичайною справою, їх
запускають в різних країнах. Один з учнів отримав випереджувальне
завдання і підготував інформацію про види штучних супутників Землі.
Поділ супутників на два класи:
1. Науково-дослідні супутники призначені для вивчення Землі як
планети, її верхніх шарів атмосфери, навколоземного космічного
простору, Сонця, зірок і міжзоряного середовища.
2. Прикладні супутники слугують задоволенню земних потреб
людства: супутники зв’язку, супутники для вивчення природних ресурсів
Землі, метеорологічні супутники, навігаційні, військові. До них також
належать супутники, які призначені для польоту людей: кораблі-
супутники та орбітальні станції.
Слід зазначити, що супутники не можна запускати низько через
опір повітря поблизу поверхні Землі, тому їх запускають на висоті близько
300 км.

Давайте подумаємо, а що буде, якщо запустити супутник зі

швидкістю більшою за першу космічну?
Якщо ще збільшували швидкість тіла, воно летітиме далі від Землі.
При початковій швидкості більше 7,9 км/с космічний апарат рухається
навколо Землі по криволінійній траєкторії – еліпсу.
Чим більша початкова швидкість, тим більш витягнутий еліпс. При
досягненні деякого значення швидкості, яку називають другою космічною
швидкістю, еліпс перетворюється в параболу і космічний корабель
покидає орбіту Землі і починає рухатись навколо Сонця.

Якщо надати супутникові швидкість 16,7 км/с, він покидає межі

Сонячної системи і стає супутником Галактики. Цю швидкість називають
третьою космічною швидкістю.
До нас на урок завітала Телевізійна Служба Новин з сенсаційним
повідомленням.
(перегляд відеоролику – ТСН від 15 вересня 2013 року)
Давайте підсумуємо отриману інформацію:
1. Яку швидкість треба надати тілу, щоб воно стало штучним
супутником Землі? (7,9 км/с)
 2. Яку швидкість треба надати тілу, щоб воно стало штучним
супутником Сонця?(11,2 км/с)
3. Яку швидкість треба надати тілу, щоб воно стало штучним
супутником Галактики, як Вояджер-1? (більше 16,7 км/с, у Вояджера – 45
км/с)
4. На які два класи поділяються штучні супутники? (науково-
дослідні ат прикладні)

4. Мабуть, оте нестримне бажання подолати земне тяжіння, бодай зазирнути за

виднокіл і підштовхнуло, надихнуло наших великих земляків до геніальних відкриттів.
Микола Кибальчич, Юрій Кондратюк, Костянтин Ціолковський, Сергій Корольов —
українці, які багато зробили для того, щоби людство проклало дорогу в космос. Поки
ваші одногрупники будуть зачитувати повідомлення, ви систематизуєте отримані
знання в таблицю у вигляді:
Діяч Вклад в розвиток космонавтики
Галілео Галілей Сформулював закон вільного падіння тіл
Ісаак Ньютон Відкрив закон Всесвітнього тяжіння
М.І.Кибальчич …
Розвиток космонавтики:
Проект першого у світі реактивного літального апарата
запропонував ще у 1881 р. відомий учений Микола Іванович Кибальчич.
Перебуваючи у Петропавлівській в'язниці (Петербург) учений невтомно
працював над своєю заповітною мрією: пошуком принципу руху літального
апарата для міжпланетного сполучення. Яку ж треба мати силу волі, як
треба любити людей, щоб, знаючи про свою близьку й неминучу смерть,
творити свою зоряну дисертацію! Навіть перед смертю останнім
бажанням Кибальчича було скласти схему реактивного літального
апарата. Це був оригінальний проект, призначений для польоту людини.
Проект апарата — геніальне передбачення розвитку техніки;
обґрунтування ідеї космічного корабля з ракетним двигуном. Тільки під час
жовтневої революції 1917 р. в секретному архіві поліції знайшли
нерозпечатаний пакет повітроплавного пристрою Миколи Кибальчича , де
було розглянуто будову порохового двигуна, керування польотом за
рахунок зміни кута нахилу двигуна ,забезпечення стійкості апарата
тощо. Талановитого винахідника по праву вважають піонером ракетної
техніки.

Наукові проекти космічних літальних апаратів запропонував

«батько ракетної техніки» Костянтин Едуардович Ціолковський через 15
років після смерті М. Кибальчича.
Він говорив: «Ми живемо більше життям космосу, ніж життям
землі». Космічним польотам і дирижаблебудуванню він присвятив усе своє
життя.
Ще в 1903 р. було опубліковано працю К. Ціолковського під назвою
«Дослідження світових просторів реактивними приладами», в якій автор
докладно розробив теорію ракети як єдиного двигуна, здатного
доправити людину до інших планет Сонячної системи. 1911 року К.
Ціолковський передрік: «Людство не залишиться вічно на Землі, а, в погоні
за світлом і простором, спочатку боязко проникне за межі атмосфери, а
потім завоює собі весь навколосонячний простір»
В усіх енциклопедичних та інших виданнях вказано, що К.
Ціолковський — великий російський учений. Але якщо розглянути родовід
ученого, то виявиться, що його предки з України. Рід у сім'ї Ціолковських
вели від нашого земляка— Северина Наливайка. До речі, брат Костянтина
Едуардовича деякий час підписувався «Ціолковський-Наливайко». Його
предки походять з Волині.

Праці К. Ціолковського, Ю. Кондратюка започаткували великі

космічні програми в США, СРСР, в інших країнах світу. Крім них, своїми
відкриттями наближали день польоту першого штучного супутника, а
згодом і першого землянина й інші українські вчені: Олександр Засядько,
Архип Люлька, Микола Духов і особливо Сергій Павлович Корольов, наш
земляк, уродженець міста Житомира. Він тривалий час був генеральним
конструктором балістичних ракет і космічних кораблів. Саме під його
керівництвом відбувся запуск першої безпілотної крилатої ракети ще у
далекому 1934 р. Він керував запуском першого штучного супутника Землі
4 жовтня 1957 року, що започаткував космічну еру на Землі. Під
керівництвом С. Корольова 1959 р. перша автоматична станція типу
«Луна» досягла Місяця. Пізніше він керував запуском автоматичних
міжпланетних станцій «Луна-5», «Луна-9», «Венера-2», «Венера-3». Але
чи не найбільшим досягненням ученого є підготовка й керування польотом
першого пілотованого космічного корабля «Восток-1» 12 квітня 1961 року
з першим космонавтом Юрієм Олексійовичем Гагаріним.
(перегляд відеоролику –Ю.О.Гагарин – 12 апреля 1961г)

Свою теорію космічного польоту і принципові схеми необхідних для

цього космічних апаратів, стійких і керованих у польоті, розробив ще один
уродженець України Юрій Васильович Кондратюк (Олександр Шаргей). У
своїй книзі «Завоювання міжпланетних просторів» він писав:
«Перебираючи в пам'яті дивовижні досягнення науки і техніки останніх
років і мимоволі ставлячи запитання, чому практично не розв'язана
проблема міжпланетних сполучень, — проблема, по суті, порівняно з
іншими досягненнями, не настільки складна, якщо до неї ставитися
науково... І зовсім не грандіозна в розумінні необхідних технічних засобів,
але яка водночас має неймовірно велике значення, — ставлячи перед собою
таке запитання, доходиш висновку: через брак завзятості й ініціативи, з
одного боку, і нерозуміння практичного значення цієї проблеми — з
іншого...».
Ю.Кондратюк є одним з основоположників теоретичної і
практичної космонавтики. Ідеєю досягнення великих небесних тіл за
допомогою відокремленого від космічного корабля невеликого посадочно-
злітного модуля, висловленою ним, скористалися американці й першими
висадили на Місяць своїх астронавтів.
Він уперше розробив траєкторію польоту на Місяць, названу
«трасою Кондратюка», сформулював ідею посадочно-злітного модуля, що
відокремлюється від космічного корабля.
Одним із визначних досягнень космічної програми США став політ
космічного корабля “Аполлон”, який дав можливість астронавту Нілу
Армстронгу в 1969 р. здійснити першу прогулянку по поверхні Місяця.

Як серед фундаторів космічної техніки, так і серед космонавтів

українців було багато. Першим українцем і четвертим землянином, який
полетів у космос, є Павло Попович. Його політ відбувся 1962 року. І це
була не єдина космічна подорож П. Поповича. Через 12 років йому
судилося полетіти в космос ще раз.
Ось перелік космонавтів родом з України:
Георгій Береговий (Полтавська обл.) — 1968 p.
Георгій Шохін (Луганська обл.) — 1969 p.
Георгій Добровольський (м. Одеса) — 1971 р.
Віталій Жолобов (Херсонська обл.) — 1976 p.
Володимир Ляхов (Луганська обл.) — 1979, 1983, 1988 pp.
Леонід Попов (Кіровоградська обл.) — 1980, 1981, 1982 pp.
Леонід Кизім (Донецька обл.) — 1980, 1984, 1986 pp.
Ігор Волк (Харківська обл.) — 1984 p.
Володимир Васютін (м. Харків) — 1985 р.
Олександр Волков (Донецька обл.) — 1985, 1988, 1992 pp.
Анатолій Левченко (Харківська обл.) — 1987 p.
Анатолій Арцебарський (Дніпропетровська обл.) — 1991 p.
Василь Циблієв (Крим) — 1994 р.
Юрій Маленченко (Кіровоградська обл.) — 1994 p.
Юрій Гудзенко (Миколаївська обл.) — 1996 p.
Юрій Онуфрієнко (Харківська обл.) — 1996 p.
Олег Скрипочка (м. Запоріжжя) — 2010 р.
А від 19 листопада до 4 грудня 1997 року у складі міжнародного
екіпажу здійснив політ на кораблі багаторазового використання
«Колумбія» громадянин незалежної України, уродженець села Клішківці
Чернівецької області 46-річний Леонід Каденюк. Разом з американськими
та японськими астронавтами він протягом 16 діб перебував на орбіті,
проводячи біологічні експерименти. Слайд 24.
(перегляд відеоролику –«Україна – космічна держава»)
В серпні — вересні 2006 року українка за походженням та духом, яка
волею долі стала громадянкою США, Гайді Стефанишин-Пайпер, батько
якої народився на Львівщині, у складі американського космічного екіпажу
стала першою українською астронавткою. А в листопаді 2008 року вона
здійснила свій другий космічний політ. Після першого приземлення
астронавтка побувала вперше на батьківщині свого батька. І перед
земляками, численними родичами зізналася, що змалку розмовляла трьома
мовами: англійською, німецькою та українською. І в політ із собою взяла
світлини своєї родини, невеличкий національний прапор України та
емблему українських пластунів, у лавах яких вона була в юності. А ще
багато українських народних пісень.

Українські вчені, конструктори, ракетобудівники та численні

наукові установи, конструкторські бюро, промислові підприємства були
причетні до всіх важливих космічних проектів Радянського Союзу: запуску
першого штучного супутника Землі; польоту першої людини в космос;
програм польотів на Місяць та планети Сонячної системи; міжнародної
програми «Інтеркосмос»; запуску орбітальних станцій «Салют» і «Мир»;
запуску космічного ракетного комплексу «Енергія-Буран».
Створене в лютому 1992 р. Національне космічне агентство
України взяло під своє управління понад 30 конструкторських бюро,
наукових організацій та установ, військових частин і промислових
підприємств, які безпосередньо займалися космічною діяльністю.
Україна стала відома на світовому ринку своєю космічною
продукцією: ракетами-носіями «Циклон», «Дніпро»; космічними
апаратами «Січ»; апаратурою стикування «Курс» для Міжнародної
космічної станції та іншими супутниковими системами
Провідні підприємства галузі беруть участь у реалізації понад 50
міжнародних космічних проектів, найбільш значні з яких «Морський
старт», «Дніпро», «Наземний старт», «Циклон-4», «Вега», «Спектр».
Укладено угоди про співпрацю з багатьма країнами світу: Росією,
США, Бразилією, Китаєм, Індією, країнами Європейського Союзу.
Нині космічна галузь стала однією з ключових галузей національної
економіки, а космічна діяльність України є складовою міжнародних зусиль
із дослідження та використання космічного простору. Україна бере
участь у розробці розгінних блоків для вантажних ракет у проектах
НАСА та Європейського Союзу і будує для них блоки ракет.
Людина підкорила космос. Досягла там чималих результатів. Але це
неможливо було би зробити, якби вона не мала надійної опори на Землі.
Україна відіграє важливу роль у ракетобудуванні та приймає активну
участь у реалізації міжнародних космічних проектів по запуску
супутників, ракет та міжпланетних станцій.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

 Прослухавши стільки пізнавальної інформації, давайте закріпимо
отримані знання за допомогою вправи «Учені та їхні відкриття»: один з
учнів називає прізвище вченого, а сусід по парті має швидко назвати його
відкриття чи вклад в розвиток фізики або космонавтики чи сказати чим
відома ця людина.
Отже, сьогодні на уроці ми розглянули поняття штучного супутника
Землі, з’ясували умови, необхідні для запуску ракет, міжпланетних станцій
та супутників. Визначили роль України в розвитку космонавтики.

VІ. РЕФЛЕКСІЯ
Сьогодні на уроці я
- дізнався (дізналася)...
- зрозумів (зрозуміла)…
- найбільший мій успіх - це…
- найбільші труднощі я відчув (відчула)…
- не вмів (вміла) тепер вмію…
- на наступному уроці мені цікаво буде дізнатись про…
(Оголосити оцінки за урок, враховуючи критерії оцінювання)

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Сиротюк В.Д., Баштовий В.І. Фізика 10 клас § 27
Римкевич А.П. Збірник задач з фізики, № 236, 237.
Продовжити табличку видатних людей, які зробили вклад в розвиток
космонавтики.
Творче завдання: підготувати матеріал для статті з теми:
«Космонавтика».