Степан РИЗВАНЮК

EL ESPAÑOL
ПІДРУЧНИК
З ІСПАНСЬКОЇ МОВИ
Друге видання (відредаговане і доповнене)

Р ец е н з е н т и :
д-р філол. наук, проф. Н. М. К о р б о з е р о в а
канд. філол. наук, доц. П. М. Б о к о в а
канд. філол. наук, доц. Г. Г. В е р б а

Рекомендовано до друку вченою радою Інституту філології

(протокол № 3 від 27 жовтня 2015 року)

Ухвалено науково-методичною радою

Київського національного університету імені Тараса Шевченка
25 листопада 2016 року

1
 Присвячується онукам Анд-
рію, Євгену та Степану, ону-
чці Тетяні, і правнучкам Со-
фії та Поліні

З урахуванням нових орфографічних правил, прийнятих Асоціацією

академій іспанської мови та Іспанською королівською академією, відповідно
до вимог програми з іспанської мови, подано основні найбільш уживані
структури сучасної іспанської мови та специфіку її граматичної будови.
Призначено для студентів першого й другого років навчання філологі-
чних і перекладацьких інститутів і факультетів іноземних мов, а також для
самостійного навчання.

Піручник був надрукований в жовтні 2017р.

у «ВПЦ Київський університет»
Цей доповнений та відредагований варіант
публікується вперше 05 січня 2019 року.

2
 Не вважай навчання обов'язком,
а можливiстю зануритись
до чудового, дивовижного світу знань.
Альберт Ейнштеін

Nunca consideres el estudio como una obligación,

sino como una oportunidad para incorporarte
al milagroso y fantástico mundo del saber.
Albert Einstein

ПЕРЕДМОВА
Пропонований підручник дозволяє студентам опанувати ос-
нови іспанської мови завдяки дохідливо та послідовно викладе-
ному, насиченому лексичному та граматичному матеріалу.
Відповідно до діючих навчальних програм і планів, підруч-
ник cкладається із:
1. Вступного курсу, де розглянуто: фонологічну систему, го-
лосні та приголосні букви та звуки, утворення дифтонгів і три-
фтонгів, поділ слова на склади.
2. Основного курсу, де розглянуто морфологічна та синтакси-
чна складові іспанської мови.
3. Орфографічного розділу, де докладно викладено:
а) правила правопису окремих приголосних букв, що нерідко
викликають сумнів при їх використанні, а саме: b, v, c, z, g, j, h
та y;
б) правила уживання розділових знаків на письмі.
Фонетичний, граматичний, лексичний і орфографічний ма-
теріал розташовано за розділами (Unidades) за принципом пос-
лідовного подання та зростання його складності із систематич-
ним повторенням попереднього викладу.

3
 Граматичні розділи підручника відображають основні най-
більш уживані структури сучасної іспанської мови та знайом-
лять студентів зі специфікою її граматичної будови.
Наведені тексти частково написані спеціально для даного пі-
дручника, із врахуванням вимог програм, деякі серед них є вибі-
рками із творів іспанських і латиноамериканських авторів. Їх
головна тематика: сім'я, Україна, Іспанія, туризм, подорожі, по-
года й пори року, розваги, спорт, місто, транспорт, видатні пос-
таті, правила спілкування тощо.
Перед кожним основним текстом запропоновано фонетичний
тренінг у вигляді скоромовок.
Усі тексти супроводжуються словничками нових слів і коме-
нтарями, в яких розглянуто словосполучення з елементами лек-
сичного або граматичного ідіоматизму; синоніми та антоніми до
слів, що фігурують в тексті; ідіоматичні утворення на основі
вживаного в тексті слова тощо.
Після кожної граматичної теми запропоновано невеликий
самоконтроль (Autocontrol) із запитань і/або кількох простих
письмових робіт, переклади речень.
Систему добору різноманітних видів вправ продиктовано не-
обхідністю успішного розвитку навичок усного та письмового
мовлення.
Граматичні вправи, які закріплюють знання відповідних пра-
вил, побудовано на вже засвоєному лексичному матеріалі.
Вправи із лексики сприяють засвоєнню не тільки словнико-
вого складу тексту, а й усього додаткового лексичного пласту,
розробленого в коментарях. Найважливіше завдання лексичних
вправ – виробити у студентів розкутість у спілкуванні іспансь-
кою мовою.
Мета підручника – прищепити студентам автоматичні навич-
ки вільного вимовляння із застосуванням лексичного та грама-
тичного мінімуму, передбаченого програмою.

4
 ВСТУПНИЙ КУРС

Звуковий склад
і букви в іспанській мові
Вступний курс розглядає фонологічну систему іспанської
мови, яка, порівняно з іншими європейськими звуковими систе-
мами, є відносно нечисельною. Кількість фонем в іспанській
мові налічує тільки 24 одиницi: із них 19 фонем приголосних і 5
– голосних. Отже, іспанських фонем менше від кількості букв,
які складають іспанський алфавіт. Наприклад, залежно від місця
розташування у слові, буква h – глуха, тобто вона ніяк не вимо-
вляється; букви b i v можуть мати однакове звучання. Залежно
від "сусідства", однаково можуть вимовлятися букви с, q i k, а
також приголосні g i j; c i z; голосна і та напівголосна у.
Іспанський алфавіт складається із 27 символів. Наявними є
диграфи, тобто дві спарені букви (графеми), що складають одну
фонему: ch, ll, gu, qu та rr. Вони не є частиною алфавіту і їх
лише п'ять. Коли слово, що починається з диграфа, вимагає
вживання великої літери, великою пишуть лише першу букву
складу: C (Сhile), L (Llorar), Gu (Guerra), Qu (Quiero). Диграф rr
ніколи не ставлять на початку слова, наприклад, Herramienta.
Nota: В іспанській мові немає звуків [ґ], [ж], [ї], [и], [ц], [щ].
В письмовій формі вони транслітеруються таким чином: [ґ] → r
або rr (в залежності від місця знаходження в слові: на його по-
чатку – ramo, посередині - tierra ); [ж] → zh; [ї], [и] → i або y;
[ц] → tz, [щ] → sch.

5
 Іспанський алфавіт

Міжнародний фонетичний алфавіт

Графема Назва графеми
(МФА)
A-a a [a]
B-b be [be 'laɾɣa]
C-c сe [θe] або [se]
D-d de [d̪e]
E-e e [e]
F-f efe ['efe]
G-g ge [xe] або [he]
H-h hache ['aʧe]
I-i i [i]
J-j jota ['xota] або['hota]
K-k ka [ka]
L-l ele ['ele]
M-m eme [eme]
N-n ene ['ene]
Ñ-ñ eñe ['eɲe]
O-o o [o]
P-p pe [pe]
Q-q cu [ku]
R-r erre ['ere]
S-s ese ['ese]
T-t te [t̪ e]
U-u u [u]
V-v uve ['uβe], [be 'koɾta]
W-w uve doble ['uβe 'ð̪oβle]
X-x equis ['ekis]
Y-y ye [ʝe]
Z-z zeta ['seta]

6
 Особливості іспанського правопису
Особливостями іспанського правопису, що відрізняють його
від інших європейських мов, є наявність:
' – tilde або acento – графічного символу, який, згідно з орфо-
графічними правилами, ставлять над голосною буквою, що на-
голошується (mío, té, atrás);
¨ – diéresis (укр. трема) символу, що в іспанській мові став-
лять над голосною буквою u (ü) для її вимовлення: agüero,
pingüino;
– приголосної ñ.
Запитальні речення починаються та закінчуються знаком за-
питання: ¿Qué dices?
Окличні знаки ставлять на початку та наприкінці окличних
речень: ¡Hola!

Фонетика

Голосні букви
Усі п'ять голосних букв в іспанській мові – a, e, i, o, u у будь-
якій позиції вимовляють чітко, активною артикуляцією. Потоку
повітря для їх вимови не перешкоджають ні губи, ні зуби, а го-
ловним органом, що бере участь в утворенні голосних фонем, є
язик, який пересувається при їх вимові горизонтально.
На відміну від багатьох інших мов, вимовляти іспанські
голосні дуже просто, адже вони як в ударному, так і в безуда-
рному складі вимовляються так само, як і пишуться: a [a], e
[e], i [i], o [o], u [u], без жодних редукцій або інших помітних
фонетичних явищ.
Букву а передають звуком [a], що вимовляють, тримаючи
язик у нижній позиції; сам звук є передній відкритий. Відкриття
губ є більшим, ніж при вимовленні решти голосних. Цей звук у
мові є найбільш частотним і належить до розряду "сильних" го-
лосних.

7
 Букву е, що, згідно з МФА, має символ [е], вимовляють не-
змінним єдиним звуком. Цей звук піднебінний, середній. Вимо-
вляючи його, язик знаходиться в передній частині рота. Губи не
так відкриті, як при вимові звуку [а]. Ця буква також вважається
"сильною".
Букву і у мовленні передають теж звуком піднебінним, за-
критим [і]. При мовленні цього звуку губи розтягнуті. Спинка
язика піднята до твердого піднебіння, наближаючись до альвеол,
відкриття щелеп вузьке. Буква і є "слабкою".
Буква о уособлює звук [о]. При його вимовленні губи округ-
лені та витягнуті вперед. Вона належить до "сильних" голосних.
Буква u, що в усному мовлення зображують символом [u],
належить до категорії "слабких" голосних. У процесі усного мов-
лення губи також витягнуті вперед, округлені, спинка язика
трохи піднята. Однак є випадки, коли ця буква глуха, тобто не
вимовляється. Це відбувається в сполученнях que, qui та gue,
gui. Але, якщо в цих сполученнях звук [u] необхідно вимовити,
над буквою u слід ставити трему (дві крапки – ü): pingüino,
agüero.
Особливе місце у фоносистемі іспанської мови займає буква
у, адже вона вважається напівголосною. Самостійно, як сполуч-
ник, або, якщо стоїть після голосної, звучить як голосна і [i]:
José y María. Rey. У випадках, коли у займає позицію перед го-
лосною, її звучання наближується до української букви й: yo,
ayer, inyección. У такому разі часто-густо під впливом міжмов-
ної фонетичної взаємодії із латиноамериканським варіантом іс-
панської мови напівголосну у в складах із голосними ya, ye, yi,
yo, yu читають звуком, що наближається до шиплячої укр. [ж].

Дифтонги
Крім простих голосних звуків в іспанській мові існує їх об'єд-
нання, що вимовляється єдиним видиханням, одним складом.
Комбінацію із двох голосних, одна з яких є сильною, а друга –
слабкою, або комбінацію двох слабких, називають дифтонгом

8
(diptongo), їх – чотирнадцять. Усі вони в іспанській мові поді-
ляються на дві групи: висхідні та нисхідні.
Висхідними є дифтонги, що починаються зі слабких голо-
сних: i та u:
Ia [ia] Asia. Miami, valentía (якщо в мовленні наголос
падає на слабку голосну, над цією голосною ста-
влять графічний наголос (acento): valentía, estadía,
María тощо)
ie [ie] hierro, teniente, corriente, cien, tierra
io [io] medio, miope, amplio, odio, tío, mío
iu [io] viudo, oriundo
ua [ua] agua, cuando, cuadro
ue [ue] huevo, nuevo, duende, suerte
uo [uo] cuota, contínuo
ui [ui] ruido, buitre

Нисхідними називають дифтонги, що починаються із си-

льних голосних: a, e, o:
ai [ai] aire, airoso, aislamiento, aislar
ei [ei] veinte, peine
oi [oi] oigo, oído
au [au] jaula, maullar
eu [eu] neutro, reumatismo
ou [ou] Bou

Голосні, що утворюють дифтонги, при переносi слів нероз-

дільнi: cuando → cuan-do, nuevo → nue-vo тощо. Об'єднання
двох сильних голосних дифтонгів не утворює, і при переносі
слів вони можуть роз'єднуватись: aorta → a – or – ta; aeronaval →
a-e-ro-na-val тощо.

Трифтонги
Трифтонгами (triptongo) називають об'єднання трьох го-
лосних: слабка + сильна + слабка. В іспанській мові такі буквос-
получення – явище рідкісне, їх лише чотири:

9
 iai comeríais, vendríais
iei estudiéis, confiéis
uai averiguáis
uei atestigüéis
Трифтонги зустрічаються, головним чином, під час деяких
форм відмінювання дієслів. Із фонетичного погляду до трифтон-
гів можна зарахувати, зокрема, й іменник buey віл, адже напів-
голосна у з'єднана із голосною: уа, yo, ensayo. У таких випадках,
а також коли у стоїть наприкінці слова: Paraguay, Uruguay, її ви-
мова наближається до укр. звуку [й].

Приголосні букви та звуки

В іспанській мові приголосні (consonantes) поділяють за спо-
собом та місцем їх творення.
За місцем творення приголосні бувають: губні labiales; перед-
ньоязикові predorsales; дорсальні dorsales; губно-губні bilaviales;
губно-зубні labiodentales; зубні dentales; ясенні alveolares; заясен-
ні postalveolares; твердопіднебінні palatales; м'якопіднебінні
velares; язичкові uvulares; фарингальні faríngeos.
За способом творення іспанські приголосні поділяють на: но-
сові nasales; проривні oclusivos; фрикативні fricativos; апрокси-
мантні aproximantes; одноударні vibrante simple; багатоударні
vibrante múltiple.
Звук [f] – єдиний губно-зубний звук в іспанській мові – на
письмі зображють буквою f. Практично він нагадує відповідний
український аналог – ф. За способом його артикуляції – фрика-
тивнй, глухий: fase, flora, fin, figura.
Прочитайте вголос: fa, fe, fi, fo, fu, fábrica, fábula, fácil, falso,
fila, feo, feliz, final, café, cofre, nafta, enfado, nefasto, perifería,
perífrasis, refinado, refresco, sofá, Sofía, sofístico, panfleto.
Звук [х] (буква j) – постдорсальний, фрикативний, глухий. Го-
ловним чином із буквою j пишуть слова, до яких входять сильні
звуки ja, jo, ju, а також похідні від слів зі складами je, ji: paja –
pajita; majeza (‹ mago). Зустрічається ця буква й в інших словах,
які не підлягають якомусь систематизованому правилу. Вимов-

10
ляють звук як аналогічний в українській мові, пор.: укр. хата,
ісп. jardín. Наприкінці слова (reloj, carcaj) цей звук вимовляють
значно м'якше, майже непомітно.
Прочитайте вголос: ja, je, ji, jo, ju, jabón, jaguar, jamás, jardín,
jefe, jerarca, jornada, jubileo, jota, antojo, manejar, ojalá ojeada,
ojear, ojo, oreja, oveja, tejado, tejedor, tejer.
Буква g у сполученні з голосними -e та -i: ge, gi має абсолют-
но однакове звучання, що й буква j. В інших позиціях: у сполу-
ченні з голосними а, о, u (ga, go, gu), перед приголосними
(grande, gloria), а також у сполученнях gue, gui, де буква u є глу-
хою й не читається, g вимовляється гортанним звуком [g]:
guerra, burguesía, guinda, guitarra.
Прочитайте вголос: ga, go, gu, ge, gi, gue, gui, güe, güi,
gabardina, gabinete, galán, garantía, gato, goma, goloso, golpe,
grande, grueso, guante, guapo, guardacostas, guarida, guardián,
guepardo, guerra, guiñar, guitarra, enseguecer, enseguida, seguir,
conseguir, agüero, paragüero, güica, güicoy.
Гортанний постдорсальний проривний глухий звук [k] пись-
мово позначають буквою к. Він майже абсолютний аналог цього
звуку в українській мові, пор. укр. кіт, ісп. kiosco. Буква k в іс-
панській мові зустрічається у сполученнях із голосними й тільки
у словах іноземного походження.
Прочитайте вголос: kartódromo, kazajo, Kenia, kefir, kechup,
keniano, kilim, kilo, kiloamperio.
Також, головним чином у запозичених словах, уживають й
апроксимантну губну букву w (w): Washington.
Прочитайте вголос: Waterloo, waterpolo, week-end, whisky,
wolfram.
Приголосна буква с, залежно від її сполучення з іншими бук-
вами, може передавати твердий проривний міжзубний (інтерден-
тальний) звук [θ]. Якщо буква с сполучається із голосними a, o,
u (ca, co, cu), її читають як м'якопіднебінний глухий звук [k]:
caja, comida, culpa. Аналогічно цю букву читають, якщо вона
передує іншій приголосній: ancla, dictado, técnica, за винятком
випадків, коли ці букви зустрічаються у спареному порядку:
acción, accidente, diccionario. У цьому разі першу складову пари
читають як [k] (оскільки, як було зазначено, вона передує приго-

11
лосній), а другу складову – як [θ]. Це відбувається тому, що у
випадку, коли до приголосної с приєднуються голосні е або і, її
читають як [θ]: cena, cima.
Прочитайте вголос: ca, co, cu, ce, ci, cajón, caracol, cartón,
casa, comida, corte, cortesía, costa, costumbre, custodia, costurera,
cota, cuadilátero, cuadra, cuadro, cuatro, culpa, cebada, cebo,
cebolla, cebra, ceceo, ceja, cena, cicatriz, ciego, cien, cita, claro,
clero, clima, encima.
У будь-якій позиції буква z також озвучується фонемою [θ]:
zapato, vez.
Прочитайте вголос: za, ze, zi, zo, zu, zapato, zapadura, zeta,
zigzag, zing, azul, azteca, feliz, actriz, lápiz, madurez, maíz, tapiz,
taza.
Буква s на більшій території Іспанії передає середньоязиковий
ясенний глухий звук [ş], маловідомий у решті європейських мов.
У той самий час в Андалузії, Каталонії, Валенсії, на Канарских
островах і в більшості країн Латинської Америки цю букву ви-
мовляють простим звуком [s], аналогічно укр. [s] у слові сад:
casa, oso. Але перед дзвінкими приголосними її передають як
дзвінкий фрикативний звук, схожий на укр. [з] зараз: abismo.
Прочитайте вголос: sa, se, si, so, su, comes, sabor, sebo, seco, sí,
si, abusar, asta, hasta, mismo, misterio, estimar, sábado, sábana,
saber, seco, sentir, sigo, sidra, soberano, sobra, suave, subir.
Буква b здатна передавати два подібні, але не однакові звуки.
На початку слова після паузи або після носового [ŋ] уживають
проривний губно-губний дзвінкий звук [b]: barrio, bello,
beneficio, también, ambos, а в інших середніх позиціях при вимо-
вленні цього звуку губи не змикаються, і літера набуває фрика-
тивного звучання [β]: abrigo, pobre, hablar, escribir, barbotar.
Прочитайте вголос: ba, be, bi, bo, bu, abrir, babaco, babero,
bacteria, bebé, beber, biaba, biatlón, bolero, bomba, bonito,
emblema, hablamos, problema, sobre, sobrina.
Письмово звуки [b] і [β] зображають буквою v у тих самих
випадках, що й буквою b: [β] → equivocarse, olvidar; [b] → venir,
invitar.
Прочитайте вголос: va, ve, vi, vo, vu, vaca, vacilar, vaso,
vecino, vector, vino, alivio, enviar, todavía, tranvía, viven, víbora,

12
vibrar, vivencia, víveres, vocablo, vocabulario, vocal, vuelo, vuelto,
revuelto.
Коли буква m створює склад із будь-якою голосною, її вимо-
вляють як носовий губно-губний звук [м]: mamá, tema, temática.
Якщо ця приголосна складає диграф із приголоснимии p і b
(-mp- i -mb-), чи займає позицію в кінці слова, приголосна m
набуває звучання [n]: temprano, ambiente, álbum. Cлід памятати,
що за орфографічними законами іспанської мови перед приго-
лосними p і b, незважаючи на звучання [n], пишуть m: emblema,
embrión, empleo, templado.
Прочитайте вголос: ma, me, mi, mo, mu, ampliar, embargo,
embarcación, emblema, embrión, empapar, empezar, enmarañar,
enmendar, maceta, madera, maduro, melón, meter, mínimo, modelo,
también, tambor, temblor, mucho, mulo.
За місцем творення буква n являє собою ясенний звук, а за
способом – носовий [n], який зустрічається зазвичай у складах із
будь-якою голосною: análisis, anemía, animal, anotar, anuncio.
Наприкінці слова та перед приголосними виявляється його ало-
фон [ŋ], тобто графіка букви не змінюється, а її вимова частково
змінюється, пор.: antes, tanto, entren, cantan. Перед приголосною
v вимовляють як [м]: tranvía, enviar.
Прочитайте вголос: na, no, ni, no, nu, asunto, envagonar,
envainar, envasar, envejecer, envidiar, fin, final, nada, nacer, nafta,
nido, nicotina, nota, novio, nulo, nunca, pintan, tanto, tinta, una,
untan.
Буква ñ – чи не єдина, що відсутня в алфавітах інших євро-
пейських мов. Вимовляють її носовим твердопіднебінним зву-
ком [ñ] (дуже схожим на укр. [нь]). Вона зустрічається тільки у
сполученні із голосними: niñа, pequeño, cigüeña.
Прочитайте вголос: ña, ño, ñe, ñi, ñu, año, compañero,
empañarse, español, niñito, niño, ñera, ñicaro, pequeño, señor, sueño.
Губно-губний глухий звук [р] письмово зображують буквою
р. Вимовляють майже таким самим чином, що й укр. п: papá,
prensa, plano, imprimir.
Прочитайте вголос: pa, pe, pi, po, pu, para, Pepe, pito,
puso, puro.

13
 В іспанській мові читання букви q можливе лише тоді, коли
вона входить до сполучень que [ke], qui [ki]: queso, quinta.
Прочитайте вголос: que, qui, empaquetar, parque, porque,
quejarse, quemar, querer, queso, quiero, quieto, química, tranquilo.
Незважаючи на те, що буква h глуха, тобто не має фонічного
значення: hacer, hombre, ahorа, в алфавіті вона зберігається з
етимологічних міркувань, її ставлять у слові там, де в латинсь-
кій мові раніше існувала буква f: filius → hijo. У деяких сучас-
них запозиченнях, головним чином з англійської мови, букву h
вимовляють гортанним фрикативниим глухим звуком, аналогіч-
ним тому, що існує в мові оригіналу, напр.: Hamlet → ['Ham.let];
handicap (‹ анг. hand+cap) → ['Handicæp].
Прочитайте вголос: hacia, hay, honra, hora, hueso, ahora,
enhorabuena.
Диграф ch відповідає глухому проривному постальвеолярно-
му звуку [ʧ]: chaleco, macho. Цей звук нагадує укр. [ч] у слові
чого пор.: muchacho, chico.
Прочитайте вголос: cha, che, chi, cho, chu, anoche, ducha,
charlar, chicle, chispa, chorizo, machete, muchacho, mucho.
Передньоязиковий альвеолярний дзвінкий звук [l] письмово
зображують буквою l. Його називають також латеральним, тому
що при мовленні цього звуку повітря, яке видихають, проходить
з обох боків язика. Уживають букву l у сполученнях із голос-
ними: lienzo, loro, claro та перед деякими приголосними: alto,
alma, alzar, alpaca, alrededor, alcanzar. Якщо порівнювати з укр.
[л], іспанська буква вимовляється м'якіше, ніж тверда [л], але
твердіше, ніж м'яка [ль].
Прочитайте вголос: la, le, li, lo, lu labio, labor, labrador, lácteo,
leal, lección, letra, lindo, líquido, asfalto, almanaque, almuezo.
Диграф ll, вимова якого, згідно зі стандартом Іспанської ко-
ролівської академії, є боковим апроксимантним твердопіднебін-
ним звуком [ʎ], у дійсності зазнає надзвичайно розповсюдженої
зміни як в Іспаніі (зокрема, в Андалузії), так і в інших іспаномов-
них країнах – так зване явище жеізму. Така зміна відбувається,
коли диграф ll, утворюючи склад із голосними, вимовляють зву-
ком [ʃ], який дуже нагадує укр. звук [ж], але він більш вибухо-
вий: calle, callar, sillón, senсillo. Нерідко в самій Іспанії можна

14
почути, що звук [ʎ] вимовляють, як [й]: yo → ≈ [йо]. У деяких
запозиченнях із закінченням ll, наприклад, в англійському імен-
нику hall, цей диграф читають як альвеолярний звук [l].
Прочитайте вголос: lla, lle, lli, llo, llu, fallar, llama, llanto, lleno,
llorar, lluvia, maravilla, milla, millón, millonario, ovillo, querella,
sencillo, semilla, silla.
Буква r в іспанській мові має два різні звучання. Усередині
слова вона означає одноударний звук [r]: hora, oro, а наприкінці
(hablar) – звучить приглушено. На початку слова, або перед при-
голосними l, n, s (rosa, alrededor, Israel) чи після префікса sub- у
таких словах як subrayar, subreino, subrogacion буква r має зна-
чення багатоударного звуку [r]. Так вимовляють також диграф
rr, який зустрічається тільки всередині слова: desarrollo, arrojar і
з'єднується тільки з голосними.
Прочитайте вголос: ra, re, ri, ro, ru, alrevesado, amor, burro,
caro, carro, carretera, desarrollar, embrollo, enamorado, Enrique,
error, horror, israelita, pero, perro, raro, risa, rosa, trueno, travieso,
tronco, torre, Rafael, rollo.
Букву t вимовляють аналогічно українському звуку [т] у
словах: теж, тарілка, треба: toro, entero, empate. Не можна
пом'якшувати t перед голосними е та і: tiene, metizo, sonetista,
sentencia, temperatura, matemática, materno, matiz, terrateniente.
Прочитайте вголос: ta, te, ti, to, tu, artículo, artesano, Arturo,
tabaco, tabla, té, teatro, tía, Tibet, tibio, tomate, toalla, turco, titubear.
Буква d має три ватіанти вимовлення:
1) проривний спосіб [d]: використовують у двох випадках:
а) на початку складу: dame, dile, doctor;
б) після звуків [n] i [l]: donde, hondo, caldo, Aldo;
2) фрикативний спосіб [d]: цей звук з'являється у всіх інших
випадках усередині слів і мелодичних груп. Під час його вимови
утворюється щілина між верхніми зубами та кінчиком язика, що
подається вперед: salida, mojado, adelante;
3) послаблений або кінцевий спосіб використовують, коли
буква d стоїть наприкінці слова. Артикуляція цього звуку
надзвичайно швидка та коротка, його майже не чутно: pared,
mitad, virtud.

15
 Прочитайте вголос: da, de, di, do, du, actitud, alcalde, aldea,
andando, comiendo, dádiva, dado, damisela, deseo, don, dudoso,
fonda, fondo, falda, honrado, linda, localidad, salud.
Букву х між голосними вимовляють як сполучення [ks]:
examen, taxi, éxito. Помилковою є досить розповсюджена редук-
ція цього звуку до простого [s] перед приголосними: miхtо,
texto, exposición.
Прочитайте вголос: xa, xe, xi, xo, xu, exajerar, exítoso, fax,
faxerar, mixto, texto, xerocopiar, xenofobia, xilofón, xullacas.

A uto co nt ro l
1. Перекажіть іспанський алфавіт.
2. Cкільки букв в іспанському алфавіті?
3. Що називають диграфом? Скільки диграфів в іспанській
мові? Назвіть їх.
4. Назвіть іспанські слабкі та сильні голосні букви.
5. Що називають дифтонгом і трифтонгом?
6. Які дифтонги називають висхідними, які – нисхідними?

Склад та ділення за складами

Складом (sílaba) виступають одна голосна або кілька букв з
голосною, що вимовляють одним видихом. Односкладовим мо-
же бути й ціле слово (yo я; ya уже; si якби; sí так; te тобі). Бі-
льшість слів – багатоскладові: ca-sa, ba-ra-to, sim-pa-ti-zan-te.
Коли необхідно перенести частину слова на інший рядок, ділен-
ня здійснюють згідно із правилами утворення складів.

Утворення складів
1. Приголосні, розташовані між голосними, створюють скла-
ди із голосними, що стоять за ними: eso → e-so те; ira → i-ra
гнів; ala → a-la крило; debilidad → de-bi-li-dad слабкість; elegir

16
→ e-le-gir вибирати; ociosidad → o-cio-si-dad неробство; ópera
→ ó-pe-ra опера.
2. Якщо дві голосні, що стоять поруч, не створюють дифтонг,
їх вимовляють роздільно, створюючи два склади. Письмово
ударну голосну позначають наголосом: sitú-o, habí-a. Однак,
склад з однієї голосної букви не рекомендується залишати на
рядку або переносити одну букву на інший рядок: orien-tar оріє-
нтувати.
3. Якщо дві приголосні розташовані між двома голосними,
кожна приголосна приєднується безпосередньо до сусідньої голо-
сної: ab-so-lu-ción прощення, виправдання; pal-ma пальма; man-tel
скатертина; man-teca масло; re-cal-car підкреслювати; na-ran-ja
помаранч.
4. Слова із префіксами можна переносити за складами, навіть
відриваючи частину префікса, а можна його не розділяти: sub-
alterno, su-balterno підлеглий.
5. При діленні не можна роз'єднувати сполучення приголос-
них br, cr, fr, gr, pr, tr, dr, bl, cl, fl, gl, pl: li-bra фунт; co-fre
скриня; le-tra буква; fron-te-ra кордон; gra-ne-ro комора; lo-gro
досягнення; me-tro метр; tri-gal пшеничне поле; neu-tral ней-
тральний.
6. Якщо всередині слова розташовано три приголосні, дві – за-
лишаються із першою голосною: cons-ta складається; pers-pi-caz
проникливий, далекоглядний. Винятками є випадки, зазначені в
п. 3: as-tro світило; an-cla якір; ex-plo-rar розвідувати.
7. У випадках сполучення чотирьох приголосних, перші дві
поєднуються із попередньою голосною: mons-truo монстр.
8. Дифтонги й трифтонги утворюють один склад: a-cei-tu-na
маслина; des-cui-do необережність; ciu-dad місто; en-cuen-tro
зустріч; triun-fa-dor переможець; des-cui-dáis нехтуєтесь (ви).
9. Спарені букви (диграфи) ch, ll, rr та сполучення gue, gui,
que, qui розділяти не можна: a-rre-ba-tar віднімати, виривати; cor-
cho корок; bo-te-lla пляшка; en-fo-que фокусування; chi-qui-llo
дитина; co-rrer бігати.

17
 A uto co nt ro l
Поділіть за складами:
а) географічні назви: Alemania, La Habana, Bahamas, Belén,
Benin, Berlín, Panamá, Bilbao, Bostón, Viena, Kýiv;
б) одиниці виміру: kilómetro, centímetro, litro, hectárea, gramo,
centígramo, grado, centígrado, quilate, hora, minuto, segundo;
в) інші іменники тa прикметники: agenda, noche, madre,
hermano, costumbre, gastronomía, individualista, césped, super-
?ercado, nación, útil, cumpleaños, espíritu, exposición, terremoto,
hache, guerrero, triunfante, descuento, inflamable, introducción,
inproductivo.

18
 CURSO BÁSICO
UNIDAD 1
1.1. Acentuación de las palabras
Правила наголосy в іспанських словах:
1. Якщо слово закінчується на голосну або приголосні -n чи -s,
наголос падає на передостанній склад: camino дорога, шлях;
calle вулиця; mañana завтра; examen іспит; otros інші.
2. Якщо слово закінчується на будь-яку приголосну, крім -n
чи -s, то наголос падає на останній склад: pared стіна; pincel
пензлик; matiz відтінок; vivir жити.
3. У всіх інших випадках над наголошеною голосною слід
ставити графічний наголос (acento або tilde): está він (вона) зна-
ходиться; también також, теж; canción пісня; lápiz олівець;
déjame залиш мене; cándido чистий, цнотливий, наївний; cómodo
зручний.
4. Графічний наголос ставлять також в односкладових сло-
вах-омонімах з метою їх розпізнавання: tú ти; tu твій, твоя; té
чай; te тобі; él він; el (артикль ч.р. однини); а mí мені; mi мій,
моя; sí так, si якщо; más більше, mas однак; sé я знаю; se зворот-
ний займенник (укр. -ся).
5. Якщо при усному мовленні у дифтонзі чи трифтонзі наго-
лос падає на слабкую голосну, над нею письмово ставлять гра-
фічний наголос: sabía я (він, вона) знав (знала). Коли над слаб-
кими голосними -i- та -u- ставлять наголос, це означає, що диф-
тонг чи трифтонг скасовано, і голосні, що його утворюють, при
переносі можна розривати: vivíais (vi-ví-ais); buítre (buí-tre).
6. Oдноскладові слова, що створюють дифтонг або трифтонг,
уживають без acento: guion, huir, frio, lio, prion, lie.

A uto co nt ro l
1. На який склад падає наголос, якщо слово закінчується на
голосну букву або приголосні -n, -s?

19
 2. На який склад падає наголос, якщо слово закінчується на
будь-яку приголосну, крім -n, -s?
3. В яких випадках над наголошеною голосною ставлять гра-
фічний наголос (acento)?
4. Поясніть, чому в цих словах стоїть acento: cámara, envío, té,
canción, ¿qué? película, aprendéis, María, también, tú, automóvil,
oído.
5. Прочитайте вголос наступні слова, звертаючи особливу
увагу на вимову дифтонгів, трифтонгів і приголосних b та v: hay,
soy, estoy, huevo, vuelvo, tierno, miedo, trueno, bueno, bien,
también, quien, aula, jaula, hierro, treinta, terapeuta, mientras,
siéntate, acuérdate, estudiéis, cambiáis, antigüedad, pingüino.
6. Поділіть слова на склади та підкресліть склад із наголоше-
ною голосною. Поясніть, чому вона наголошується: media,
biblioteca, mañana, asunto, obreros, desayunas, leer, conquista,
anterior, respondes, similar, agüero, encuentra, proporciona,
desarrolla, ballena.
7. Прочитайте вголос наступні слова, звертаючи увагу на ви-
мову сполучень ненаголошених (слабких) голосних з наголоше-
ними та ненаголошеними: abuela, ciudad, cuidado, bueno, puerta,
cuando, cuatro, peatón, hacia, área, millonario, aorta, suerte.
8. Прочитайте вголос і поясніть, чому вжито графічний наго-
лос у словах, що його мають: agenda, noche, madre, hermano,
sábado, jóvenes, padre, lápiz, costumbre, gastronomía, césped,
supermercado, nación, cumpleaños, útil, espíritu, gente, exposición,
multicolor, grande, león, jueves, imagen, análisis.
9. Розділіть за складами власні імена, пояснюючи правила наго-
лосу: Andrés, Pavló, Pablo, José, María, Eugenia, Jaime, Iván, Juan,
Carlos, Salvador Dalí, Germán, Jorge, Álvaro, Rubén Darío, Salomé.

1.2. Artículo
Артикль – службова частина мови, яку вживають зазвичай
перед загальним іменником. Артикль, крім деяких випадків, не
має власного семантичного значення. Його функції як допоміж-
ного слова – визначати рід і число іменників, їх означеність чи
20
неозначеність. В іспанській мові існують артиклі однини та
множини, чоловічого та жіночого роду, означені та неозначені:
Означений артикль Неозначений артикль
Artículo determinado Artículo indeterminadо
Рід Однина Множина Однина Множина
Género Singular Plural Singular Plural
Чол. El (el) Los (los) Un (un) Unos (unos)
Жін. La (la) Las (las) Una (una) Unas (unas)

1.3. Artículo indeterminado

Коли вживають неозначений артикль? Якщо іменник у мов-
ленні згадується вперше та означає одну із багатьох речей свого
класу (якщо перед іменником можна було б сказати якийсь,
якась або будь-які, якісь), уживають неозначений артикль
(artículo indeterminado) una casa будинок (якийсь, один із бага-
тьох); un estudiante студент (будь-який). Іншими словами мож-
на сказати, що слухача начебто попереджають, що йдеться про
річ, яка в конкретній мовній ситуації йому невідома: Veo una
casa. Я бачу дім (якийсь дім, не конкретний, один із багатьох).
Іменник з неозначеним артиклем позначає об'єкт, невідомий
не тільки слухачу, але й самій людині, що говорить: Veo un libro.
Бачу книжку (якусь книжку, одну із багатьох).
Неозначений артикль вживають також перед іменниками, що
супроводжуються означенням: una joven hermosa гарна дівчина;
un hombre alto високий чоловік. Коли ж, ніби-то необхідно було
б вжити неозначений артикль перед іменником множини, його
опускають: Veo revistas. Я бачу журнали (якісь).
Неозначені артиклі unos, unas відповідають значенням кілька,
деякі, якісь: Veo unas revistas. Я бачу журнали (кілька, деякі, якісь).

1.4. Artículo determinado

Означений артикль (artículo determinado) використовують,
коли одну й ту саму річ згадують повторно, тобто мовцям вже
відомо, про яку самe річ ідеться. Отже, якщо об'єкт визначено,
то вживають означений артикль. Крім того, його застосовують:
21
 1) коли йдеться про неповторну, єдиноіснуючу у природі річ:
la luna місяць; el sol сонце; el viento вітер; el cielo небо тощо;
2) перед назвами морів, річок, озер, гір і вулканів: el Mar
Negro Чорне Море; el Tajo річка Тахо; el Victoria озеро Вікторія;
La Sierra Nevada гори С'єрpа Невада; el Misti вулкан Місті;
3) перед назвами наук, мистецтв, професій: la física фізика;
la pintura живопис; la medicina медицина;
4) перед назвами посад, учених звань і ступенів, якщо вони
належать певній особі: el director директор.
5) перед назвами днів тижня: еl lunes у понеділок; los lunes
щопонеділка;
6) перед іменниками жіночого роду, що починаються з наго-
лошеної букви а-, уживають означений артикль чоловічого роду
однини: el aula аудиторія (але las aulas); el área площа, простір
(але las áreas).
Перед власними іменами артикль не вживають, за винятком
таких випадків:
1) коли власне ім'я передує титулу, званню, посаді або яко-
мусь граматичному визначенню: el Rey Juan Carlos I Король Ху-
ан Карлос І; el señor González пан Гонсалес; el director don Juan
Gómez директор дон (пан) Хуан Гомес; el célebre Cervantes сла-
ветний Сервантес тощо;
2) якщо власна назва є назвою країни або міста, до складу
якої входить артикль: La Habana Гавана; El Cairo Каїр; La
Coruña Ла-Коруня; La Paz Ла Пас; La Meca Мекка; La Plata Ла
Плата; Las Palmas Лас Пальмас; El Salvador Сальвадор; Los
Ángeles Лос Анжелес. Також є низка латиноамериканських кра-
їн, назви яких факультативно можна вживати з артиклем або без
нього: (la) Argentina, (las) Bahamas, (el) Brasil, (el) Ecuador, (el)
Panamá, (el) Paraguay, (el) Perú та (el) Uruguay. До них слід зара-
хувати також (el) Canadá та (los) Estados Unidos (EE.UU), (la)
América del Norte але Norteamérica, la América del Sud(-r), (la)
Europa Central тощо;
3) якщо власне географічне ім'я супроводжується означен-
ням: la Ucrania actual сучасна Україна; el Kyiv industrial промис-
ловий Київ;
4) коли йдеться про знаменитість у мистецтві чи про відо-
мий твір в літературі: la Krushelnitska (Крушельницька), el
Quijote (книжка М.Сервантеса "Хитромудрий іда́льго Дон Кіхо́т
з Лама́нчі").
22
 5) коли згадують подружжя або сім'ю за прізвищем: los
Quintana.
A uto co nt ro l
1. В яких випадках уживають неозначений артикль?
2. В яких випадках уживають означений артикль?
3. В яких випадках уживають артикль перед власними імен-
никами?
4. Який артикль треба ставити під час перекладу iспанською
перед іменниками в наступних реченнях. Чому?
Indeterminado Determinado
Зразок: Cпіває жінка. ×
Жінка співає гарно. ×
Хосе пише листa.
Лист великий
Ти читаєш книжку?
Книжка цікава.
Я люблю музику.
Музика весела.
Брат не любить кіно.
Я бачив гарний фільм.

1.5. Sustantivo. Género de los sustantivos

В іспанській мові іменник (sustantivo) – самостійна частина
мови, що має ознаки роду, числа. Існує два роди іменників: чо-
ловічий (masculino) і жіночий (femenino).
Іменники чоловічого роду звичайно мають такі закінчення:
Desinencias Ejemplos Excepciones
el género рід la mano рука
-o el campo село, поле la radio радіоприймач
el dueño хазяїн тощо la foto фотографія
el hombre чоловік, особа la calle вулиця
el sobre конверт la leche молоко
-e el cobre мідь la llave ключ
la mente розум,
el timbre дзвоник тощо інтелект
До чоловічого роду належать також іменники грецького по-
ходження, що мають закінчення -ma, -ta: el esquema схема; el
23
sistema система; el tema тема; el teorema теорема; el cometa
комета; el poeta поет тощо.

1.6. Categorías de los sustantivos masculinos

До менників чоловічого роду належать такі категорії:
1) чоловіче ім'я, професія або посада: Antonio, Esteban, el
maestro учитель; el director директор;
2) назва тварин самців: el gato кішка; el toro бик; el león лев; el
oso ведмідь; el tigre тигр;
3. назва морів, річок, озер, гір і вулканів: el Báltico Балтійсь-
ке море; el Dnipró річка Дніпро; el Baikal озеро Байкал; los
Cárpatos Карпатські гори, el Vesubio вулкан Везувій;
4) назва днів тижня: el lunes понеділок; el martes вівторок; el
miércoles середа; el jueves четвер; el viernes п'ятниця; el sábado
субота; el domingo неділя;
5) назви сторін світу: el norte північ; el sur південь; el este схід;
el oeste захід; el sudeste південний схід;
6) назви вітрів: el Aquilón північний вітер; el Levante східний
вітер; el Surazo південний вітер;
7) назви дерев: el castaño каштан; el sauce верба; el abedul бере-
за.
8) назви музичних нот: el do дo; el re ре; el mi мi;
9) субстантивовані інші частини мови: el saber знання; el
ingenioso талановитий, обдарований, винахідливий; el cantar
спів; el leer читання.
A uto co nt ro l
Вивчіть назви днів тижня та сторін світу.

1.7. Género femenino

Більшість іменників жіночого роду мають такі закінчення:
Desinencias Ejemplos Excepciones
casa будинок el agua вода
-а la persona людина el día день
la ventana вікно el tranvía трамвай
la composición твір el gorrión горобець
-ión
la canción пісня
24
 la vocación поклик
la crisis криза el análisis аналіз
-is la síntesis синтез
узагальнення
la bronquitis бронхіт
-isis la selulitis целюліт
la vez раз el arroz рис
la cruz хрест el pez жива риба
-z
la luz світло
la paz мир

1.8. Categorías de los sustantivos femeninos

Категорії іменників жіночого роду:
1) власне жіноче ім'я, професія, посада: Rosa, la maestra вчи-
телька; la directora директорка;
2) назва тварин-самок: la cabra коза; la gallina курка; la vaca
корова;
3) назва наук, мистецтв, професій і навчальних дисциплін:
la música музика (за винятком el canto спів, el ballet балет), la
astronomía астрономія; la pedagogía педагогіка; la gramática гра-
матика;
4) назва букв алфавіту (оскільки пропускається іменник letra
буква, що належить до жіночого роду): la a; la b; la r.

1.9. Sustantivos sin rasgos morfológicos de género

Низка іменників не відрізняються за зовнішніми морфологіч-
ними ознаками роду, тобто за закінченнями. Їх рід визначають
лише за артиклями:
el artista la artista
el dentista la dentista
el emigrante la emigrante
el estudiante la estudiante
el joven la joven
el maquinista la maquinista
el patriota la patriota

25
 Окремі заняття, назви тварин і рослин мають тільки одну фор-
му роду: чоловічу або жіночу:

Чоловіча
soldado солдат tigre тигр manzano яблуня
bombero пожежник camello верблюд mandarín мандаринове дерево
coronel полковник pichón пташеня limón лимонне дерево
Жіноча
нormiga мурашка abeja бджола liebre заєць
víbora змія paloma голуб, голубка golondrina ластівка
uva виноград manzana яблуко pera груша
Коли необхідне уточнення роду тварин за статевими ознака-
ми, до назви самок додається іменник hembra, що виступає як
означення: un tigre hembra, а до назви тварин чоловічого роду –
означення macho: un tigre macho.
Іменники, що мають закінчення -d, -i, -j, -n, -r, -s, -u, -z, мо-
жуть належати як до чоловічого, так й до жіночого роду:
-d: la pared стіна el césped газон
-i: el jabalí кабан la metrópoli метрополія
-j: el reloj годинник la troj комора
-n: el telón завіса la imagen образ
-r: el cantor співак la flor квітка
-s: el mes календарний місяць la tos кашель
-u: el espíritu дух la tribu плем'я
-z: el arroz рис la paz мир
Іменники жіночого роду, що починаються з наголошеної го-
лосної а в однині, уживають з артиклем чоловічого роду: el aula
аудиторія; el ave птах; el arte мистецтво тощо. У множині
ці іменники вживають з артиклями жіночого роду: las aulas; las
aves; las artes.
Іменник, утворений за допомогою прикметника та іменника,
дістає рід останнього: la belladona беладона; el salvoconducto
пропуск; la vanagloria гонор, марнославство.

26
 A uto co nt ro l
1. Як пояснює граматика, що таке артикль (artículo)?
2. Як визначити рід іменників?
3. До якого роду належать іменники грецького походження
на -ma, -ta?
4. Як розпізнати рід таких іменників, як artista, estudiante,
especialista тощо?
5. З яким артиклем в однині вживаються іменники жіночого
роду, що починаються з наголошеної голосної а?
6. Допишіть необхідні закінчення: el amigo – la amig..., el
estudiante – la estudiant..., el padre – la madr..., el señor – la señor...,
la muchacha – el muchach..., el hombre – la mujer..., el jefe – la
jef..., el gerente – la gerent..., la secretaria – el secretari... .

1.10. Plural de los sustantivos

Граматична категорія числа в іспанській мові, як і в україн-
ській, має дві форми – однину (el singular) та множину (el
plural).
Іменники, що закінчуються на голосну, утворюють множину
шляхом додавання приголосної -s: el ave – las aves; la casa – las
casas; el perro – los perros.
Іменники, що закінчуються на приголосну або на півголосну
букву -у, утворюють множину за допомогою закінчення -es:
canción – canciones; ciudad – ciudades; pared – paredes; rey – reyes.

A uto co nt ro l
1. Яким чином утворюється множина іменників із закінчен-
ням на голосну букву? Приклади.
2. Яким чином утворюється множина іменників, що закінчу-
ються на приголосну букву? Приклади.
3. Напишіть у множині іменники: la carta, el alumno, el lápiz, el
campeón, la mitad, el mes, la ley, el tren, el aula, el aura, la fuente, el
águila.
4. Допишіть закінчення множини іменників за зразком:

27
 el español – los españoles
la española – ...; el ucraniano – ...; la ucraniana – ...; la directora – ...;
el país –...; el reloj – ...; el hombre – ...; el hombre – ...; la mujer – ...;
el joven – ...; la imagen – ...; el tren – ...; la señora – ...; el señor – ...

1.11. Pronombres personales

Особові займенники в іспанській мові, як і в українській, в
однині та у множині мають три особи. Але на відміну від укра-
їнської, в іспанській вони мають рід для всіх осіб, крім 1-ї та 2-ї
особи однини.
Особа Однина Множина Рід

nosotros} ми чоловічий
1 yo – я
nosotras} ми жіночий

vosotros} ви чоловічий
2 tú – ти
vosotras} ви жіночий

él – він еllos – вони чоловічий

3 ella – вона ellas – вони жіночий
usted – Ви ustedes – ви чоловічий і жіночий
Nota s (прим і тк и):
1. Займенники tú та él завжди пишуть із графічним наголосом.
2. Займенники 2-ї особи множини vosotros і vosotras ужи-
вають щодо співрозмовників, до яких звертаються на ти.
3. За допомогою займенників usted (Ud. або Vd.),
ustedes (Uds. або Vds.) слід звертатися до осіб, з якими
спілкуєтесь на Ви.
A uto co nt ro l
1. Назвіть іспанські особові займенники однини та множини.
2. Укажіть різницю між займенниками vosotros (-as) та ustedes.

28
1.12. Orden de las palabras en la oración
Розглянемо порядок слів у реченнях.
У простих розповідних реченнях порядок слів прямий, тобто
на першому місці ставлять підмет (sustantivo), а за ним – прису-
док (дієслово – verbo): Elena escribe. Олена пише.
У заперечних реченнях перед присудком ставлять заперечний
прислівник no: Elena no escribe. Олена не пише.
У простих запитальних реченнях порядок слів зворотний,
тобто спочатку ставлять присудок, а за ним – підмет. Саме ре-
чення відкривають і закінчують знаком запитання: ¿Escribe
Elena? Пише Олена?
За ствердної відповіді на запитання вживають стверджуваль-
ний прислівник sí: Sí, Elena escribe. Так, Олена пише.
Відповідаючи заперечно, необхідно вжити заперечний при-
слівник no на початку речення та перед присудком: ¿Escribe
Elena? Пише Олена? No, Elena no escribe. Ні, Олена не пише.
Місце обставин у реченні може бути як перед присудком, так
і після нього. Однак більшість прислівників як обставини спосо-
бу дії ставлять після присудка: Jorge estudia mucho. Хорхе бага-
то вчиться.

1.13. Pronombres interrogativos

Запитальними є займенники ¿qué? що, який? яка? яке?
¿cómo? як; ¿cuánto(s), cuánta(s)? скільки? ¿quién? хто? ¿con
quién? із ким? ¿dónde? де? ¿cuándo? коли? Наприклад: ¿Qué
escribe Elena? Що пише Олена? ¿Quién escribe? Хто пише?
¿Dónde escrіbe Elena? Де пише Олена? ¿Cuándo escribe Elena?
Коли пише Олена?

Entrena miento fo nét ico

Trabalenguas (скоромовки). Запам'ятайте! Скоромовки чита-
ють уголос кілька разів поспіль, щоразу прискорюючи темп мо-

29
влення: 1. Camarón, caramelo, camarón, caramelo, camarón,
caramelo. 2. Rosa, Raúl, Ricardo, Ernesto y Enrique corren y rien.

Texto
Rosa baila. ¿Baila Rosa? Sí, Rosa baila? ¿Baila Raúl? No, Raúl
no baila. ¿Dónde baila Rosa? La joven baila en un club. ¿Con quién
baila Rosa? Ella baila con Raúl. Rosa baila bien. Raúl también baila
bien. ¿Baila Rosa con Enrique? No, Enrique no baila, él escribe.
¿Qué escribe Enrique? El muchacho escribe una carta. ¿Baila
Enrique? No, él no baila, el joven escribe una carta.

Vocabulario
baila танцює (3 особа однини, тепер. час)
sí так no ні
con (прийм.) з, разом із también теж, також
en (прийм.) в, на escribe пише (3 особа однини, тепер.час)

Ejercicios
І. Вивчіть слова із розділу 1.13.
IІ. Прочитайте текст уголос і перекладіть його.
ІІІ. Дайте відповідь на запитання: 1. ¿Baila Rosa? 2. ¿Con
quién baila la muchacha? 3. ¿Baila Raúl? 4.¿Dónde baila Raúl?
5. ¿Con quíén baila Raúl? 6. ¿Cómo baila Rosa? 7. ¿Baila también
Enrique? 8. ¿Escribe Enrique un libro? 9. ¿Qué escribe Enrique?
ІV. Заповніть пропуски: 1. La joven ... con Raúl. 2. Rosa baila
en ... club. 3. ¿Escribe ... ... . Enrique? 4. ¿Baila bien la ...? 5. ¿Con ...
baila Raúl? 6. ¿Baila Rosa en un ...? 7. ¿ ... baila Raúl?
V. Перекладіть іспанською: 1 Дівчина танцює в клубі. 2.
Вона танцює із хлопцем. 3. Марія не танцює. 4. З ким танцює
Ганна? 5. Як танцює Роман? 6. Коли танцює Роберто в клубі?
7. Cкільки листів пише Мігель? 8. Як танцює Роса? 9. Рауль
теж гарно танцює?

30
 UNIDAD 2

2.1. Verbo
У граматичній системі іспанської мови дієслово посідає
центральне місце, а його засвоєння є надзвичайно важливою час-
тиною вивчення іспанської мови.
За структурою дієслова поділяють на прості, що складаються
з одного слова, і складні, до яких додають допоміжні дієслова.
За флексією іспанські дієслова бувають:
• Verbos regulares типові або правильні. Під час іх відміню-
вання основа зберігає недоторканість, змінюється лише за-
кінчення;
• Verbos de irregularidad común (i) - нерегулярні дієслова, які у
свою чергу поділяють на:
а) дієслова, що відхиляються від норми У процесі їх відмі-
нювання відбуваються певні зміни як в основі, так і в закін-
ченнях;
b) індивідуального відмінювання verbos de conjugación
propia або individual (ind). Кожне із дієслів цієї групи у прос-
тих за складом часах має власні правила відмінювання.
Іспанська королівська академія виділяє ще одну групу із 37
дієслів, які називають verbos defectivos (дефективні дієслова).
Вони набули такої назви, оскільки в їх відмінюванні відсутні де-
які часи, способи, числа або особи. Серед таких, наприклад, abolir
скасовувати, анулювати; acaecer наставати, ставитися, трап-
лятися, коїтися; acontecer відбуватися, ставитися; agredir напа-
дати, ображати; balbucir лепетати, белькотіти; concernir сто-
суватися, торкатися, мати відношення; despavorir жахатися,
лякатися тощо.

2.2. El sistema verbal español

Система іспанських дієслів – найбільш складна граматична
категорія іспанської мови. Особлива складність цієї системи по-
31
лягає в тому, що, на відміну від української мови, в іспанській
функціонують два теперішніх часи, сім – минулих і чотири –
майбутніх. Система іспанського дієслова має чотири способи:
дійсний (Modo Indicativo), умовнi (Modo Subjuntivo та Modo
Potencial), наказовий (Modo Imperativo).
У системі іспанського дієслова категорія виду відсутня, до-
конаність або недоконаність дії передають часовими формами
дієслова, дієслівними конструкціями та іншими лексичними за-
собами.
На основі інфінітивної форми дієслів утворюються:
a) герундіальна (дієприслівникова) проста (Gerundio Simple)
та герундіальна складна форми (Gerundio Compuesto);
б) Participio Pasado – дієприкметник минулого часу.

Conjugación de los verbos дієвідміни дієслів

Вихідною для всієї системи іспанського дієслова є інфінітив-
на (або невизначена) форма дієслова. Ця форма незмінна. Вона
не виявляє ні часу, ні особи, ні числа. Інфінітивна форма склада-
ється з основи та закінчення. Належність дієслова до тієї чи ін-
шої відміни (conjugación) залежить від закінчення інфінітивної
форми.
Дієслова, що в інфінітиві мають закінчення -ar, належать до
І дієвідміни: trabajar – працювати (основа trabaj-, закінчення -ar).
Дієслова, що в інфінітиві мають закінчення -er, належать до
ІІ дієвідміни: comer – їсти (основа com-, закінчення -er).
Дієслова, що в інфінітиві мають закінчення -ir, належать до
ІІІ дієвідміни: vivir жити (основа viv-, закінчення -ir).

2.3. Presente de Indicativo

Presente de Indicativo (теперішній час дійсного способу) вжи-
вають:
1) для вираження конкретних дій, що здійснюються на мо-
мент мовлення. У таких випадках у реченні нерідко зазначають
такі конкретизатори, як ahora тепер; en este(-os) momento(-s) у
цей час; hoy сьогодні; actualmente, en la actualidad нині, тепер; en
32
este mismo momento (instante) у цю саму мить, саме тепер; entre
tanto між тим; mientras між тим; у той час, як; siempre – зав-
жди тощо;
2) для позначення дій, що постійно, регулярно повторюють-
ся, і не обов'язково на момент мовлення. При цьому у реченні
можуть вживатися такі слова та словосполучення, як const-
?ntemente постійно; día por día день за днем; siempre завжди;
todos los días (las semanas, los meses etc.) щоденно (щотижня,
щомісячно тощо);
3) для висловлювання дії, що не обмежена часовими рамками:
Jorge puede y sabe jugar al fútbol. Хорхе може та вміє грати у
футбол;
4) для відтворення минулих подій. Це явище називають
Presente histórico (історичний теперішній час) і використовують
як стилістичний прийом для "осучаснення" минулих подій: El 24
de agosto de 1991 la Verjovna Rada declara la Independencia de
Ucrania. 24 серпня 1991 року Верховна Рада проголошує незале-
жність України;
5) для висловлювання дії, що має відбутися у майбутньому:
Mañana voy a Kyiv. Завтра їду до Києва.

Presente de Indicativo de los verbos regulares

Теперішний час дієслів типового відмінювання утворюють
шляхом додавання до основи дієслова таких закінчень:

Особа І дієвідміна ІІ дієвідміна ІІІ дієвідміна

Persona amar любити comer їсти vivir жити
yo -o amo -o como -o vivo
tú -as amas -es comes -es vives
el, ella, Ud. -a ama -e come -e vive
nosotros(-as) -amos amamos -emos comemos -imos vivimos
vosotros(-as) -áis amáis -éis coméis -ís vivís
ellos(-as), Uds. -an aman -en comen -en viven
A uto co nt ro l
І. На які групи за структурою поділяють іспанські дієслова?
ІІ. На які види поділяють іспанські дієслова за флексією?

33
 ІІІ. Яким чином визначають дієвідміну дієслова?
IV. В яких випадках вживають Presente de Indicativo?
V. Чи є певні конкретизатори, що вказують на вживання
Presente de Indicativo? Які вони?
VI. Провідмінюйте в Presente de Indicativo:
• дієслова типового відмінювання: hablar говорити; comprar
купувати; estudiar вчити, вивчати; trabajar працювати;
aprender вчити(ся), навчати(ся); comprender розуміти;
deber бути зобов'язаним; sorprender дивувати, захопити
зненацька; abrir відчиняти, відкривати; adquirir придбати;
recibir отримати;
• сполучення слів: comprar libros, aprender la gramática española,
vivir en Kyiv, hablar en español, escribir en ucraniano y (en)
español.
VII. Traduzca al español (перекладіть іспанською): 1. Тепер
Хосе працює з Давидом. 2. Саме тепер Мануель купує книжку.
3. Вони вчать іспанську в університеті (universidad). 4. У той
час, як Роса танцює з Раулем, Енрике пише листа. 5. Дівчина
наразі не вчиться в університеті. 6. Сергій розуміє й добре роз-
мовляє іспанською.

2.4. Verbo ser

Однина (Singular) Множина (Plural)
yo soy nosotros(-as) somos
tú eres vosotros(-as) sois
él, ella, Ud. es ellos, ellas, Uds. son

Дієслово індивідуального відмінювання ser бути уживають,

головним чином, у функції дієслівної зв'язки у складеному
іменному присудку. Якщо іменник, що є складовою частиною
присудку, позначає професію, рід діяльності, партійну належ-
ність, військове, наукове або інше звання тощо, то артикль пе-
ред ним не ставлять: Soy estudiante. Я – студент; Los jóvenes

34
son estudiantes. Юнаки – студенти. Але: Kyiv es la capital de
Ucrania. Київ – столиця України.
Ураховуючи, що форма дієслова вказує на особу та число
суб'єкта, що здійснює дію, особовий займенник зазвичай не ста-
влять, за винятком форм 3-ї особи, або коли треба підкреслити,
хто є автором дії: Somos estudiantes de la Universidad. Ми – студен-
ти; ¿Es estudiante ella?
Дієслово ser позначає постійний або тривалий стан чи якість
іменника: En la familia todos son altos. У сім'ї – усі високі (на
зріст); Mi hermana es doctora. Моя сестра – лікар.
Дієслово ser можна вживати самостійно: ¡Así es la vida! Ось
таке життя!

Autocont ro l
І. Провідмінюйте дієслово ser у Presente de Indicativo (пиcьмово
та усно).
ІІ. Провідмінюйте комбінації: ser estudiante, ser profesor, ser
doctor.
ІІІ. Вставте відповідну форму дієслова ser: 1. Yo … . estudiante.
2. Nosotros … ucranianos. 3. Clara y Josefina … españolas.
4. ¿…vosotras argentinas? – No, nosotras no … argentinas, ...
ucranianas. 5. ¿… Sergio y Marta estudiantes? 6. Vosotras ...
hermanas.

2.5. Funciones de la preposición a

Прийменник – це незмінна частина мови, функція якого –
скерувати відносини між граматично залежними членами ре-
чення.
Прийменник а вказує на напрям руху: Voy a la biblioteca. Я іду
до бібліотеки. Відповідає на запитання ¿a dónde? куди?: ¿A dónde
vas? Куди ти йдеш? Voy a la biblioteca. Я йду до бібліотеки.
Прийменник а уживають:
а) перед прямим додатком, який називає особу або вислов-
лює персоніфіковане поняття, передає значення знахідного від-

35
мінка: Escribo una carta a María. Я пишу листа Марії; Veo a
Antonio? Я бачу Антоніо? (але: Veo un libro. Я бачу книжку);
b) перед непрямим додатком, що звичайно відповідає укра-
їнському давальному відмінку: José lee un libro a la niña. Хосе
читає книжку дівчинці.
Прийменник а використовують у складі прислівникових
конструкцій:
а) міри, ваги та простору: a la distancia на відстані; a unos
metros на кілька метрів; a kilos кілограмами; a toneladas тонна-
ми; al aire libre надворі;
b) вартості: ¿A cuánto están las manzanas? Скільки кошту-
ють яблука?
c) способу дії: a pie пішки; a caballo верхи; a mano вручну; a
tientas на дотик, наосліп;
d) мети: ¡a comer! до столу!
Прийменник а є складовою частиною таких стійких словос-
получень, як наприклад, a favor на користь, на підтримку.a gritos
гучно кричати; al horno у духовці; al tanto у курсі; а palos лома-
ками, палицями; a pelotazos бити м'ячем; a veces інколи тощо.
Notas: Службові слова (артикль, прийменники, сполучни-
ки, ненаголошені присвійні займенники та безприйменникові
особові займенники) вимовляють ненаголошено, ніби вони
одне ціле із наступним словом: vamos a la universidad
(→ vamos alauniversidad); regresamos de la universidad
(→ regresamos delauniversidad); estamos en la universidad
(→ estamos enlauniversidad); a unos metros тощо.

2.6. Contracción de la preposición a con el artículo el

Якщо услід за прийменником а йде іменник чоловічого роду
однини з означеним артиклем, відбувається злиття артикля з
прийменником: a + el = al: ¿Va Horacio al cine? Орасіо йде в кі-
но? Sí, Horacio va al cine. Так, Орасіо йде в кіно; No, Horacio no
va al teatro. Ні, Орасіо не йде до театру; ¿A dónde va Irene? –
Куди йде Ірене? Élla va a casa*. Вона йде додому.

*
Коли йдеться про свою оселю, артикль не ставлять: ir a casa йти додому, estar
en casa бути вдома.
36
2.7. Perífrasis ir a + infinitivo
1. Kонструкція ir a + infinitivo означає намір здійснити дію у
найблищому майбутньому. Інколи цю конструкцію граматично
ототожнюють із майбутнім часом і називають Futuro Próximo
(найблищий майбутній час). Залежно від контексту, конструкція
українською перекладається майбутнім часом, або з уточнен-
ням, наприклад: Vamos a conocer Madrid. Ми ознайомимось із
Мадридом або Ми маємо намір ознайомитись із Мадридом, або
Ми їдемо ознайомитись із Мадридом.

2.8. Perífrasis al + infinitivo

Конструкція al + infinitivo вказує на дію, що відбувається од-
ночасно з іншою дією: Al entrar a casa yo saludo a Miguel. Коли
заходжу (заходячи) додому, вітаюся з Мігелем.

A uto co nt ro l
Traduzca al ucraniano: 1. Antonio escribe una carta a Orlando.
2. ¿A quién escribe una carta Antonio? 3. ¿Escribe Orlando cartas?
4. Los hermanos van a la universidad. 5. ¿Cuándo vais al cine? 6. ¿A
qué aula vais? 7. ¿Están caros los libros? 8. La universidad está a
unos kilómetros de la residencia estudiantil. 9. ¿Por qué hoy no vas a
la universidad? 10. Hoy Ernesto y yo vamos a ir al cine. 11. Al entrar
a la universidad veo a José. 12. Hoy vamos a comer a un restaurante.
13. ¿Dónde está el restaurante? 14. ¿Por qué vais a comer al
restaurante? 15. Marta y yo vamos a la universidad a pie. 16. Al
entrar a la universidad vemos a Andrés. 17. Marta y yo siempre
comemos en casa.
Vocabulariо
carta лист hermano брат
cine кіно aula аудиторія
de від, і (з), зі hoy сьогодні
residencia студентський
entrar заходити
estudiantil гуртожиток
comer їсти, обідати están caros дорогі

37
2.9. Verbos de conjugación
individual ir, tener, estar
Особа Persona Інфінітив Infinitivo
Однина Singular ir іти tener мати estar бути
yo voy tengo estoy
tú vas tienes estás
él, ella, usted va tiene está
Множина Plural
nosotros (-as) vamos tenemos estamos
vosotros (-as) vais tenéis estáis
ellos, ellas, ustedes van tienen están

A uto co nt ro l
І. Вивчіть відмінювання дієслів ir, tener, estar, уживаючи осо-
бові займенники.
ІІ. Замість інфінітива поставте необхідну форму дієслова:
1. Mis amigos (tener) muchos libros. 2. En estos momentos Miguel
(estar) en la biblioteca. 3. ¿ (Tener, tú) muchos libros? 4. ¿A dónde
(ir) José y Horacio? 5. ¿Cuántos libros (tener, vosotros)? 6. ¿(Estar)
los padres en casa? 7. ¿(ir, tú) con ellos al circo? 8. Hoy Juan (ir) a
comprar el diccionario ucraniano-español. 9. Actualmente en la
fábrica (tener, nosotros) mucho trabajo. 10. Todas las semanas, los
sábados y domingos (ir, ellos) a descansar a la casa de campo.

Vocabulario
muchos багато padres батьки
circo цирк diccionario словник
fábrica фабрика, завод descansar відпочивати
sábado субота domingo неділя
casa de campo дача

ІІІ. Поставте по три запитання до кожного розповідного ре-

чення вправи 2.

38
2.10. Verbo de conjugación irregular (i) querer
Дієслово querer належить до групи дієслів I та ІІ дієвідміни, в
яких коренева голосна (-е-) під наголосом дифтонгизується на -іе:
Singular Plural
yo quiero nosotros queremos
tú quieres vosotros queréis
él, ella, usted quiere ellos, ellas, ustedes quieren
До цієї групи входять також дієслова calentar гріти, нагрі-
вати: caliento, calientas, calienta, calentamos, calentáis, calientan;
defender захищати: defiendo, defiendes, defiende, defendemos,
defendéis, defienden. Аналогічно відмінють дієслова empezar
починати; manifestar виявляти, виражати; merendar полудна-
ти; nevar падати (про сніг); pensar думати; perder губити;
temblar тремтіти; tropezar спотикатися тощо.
A uto co nt ro l
Провідмінюйте письмово перелічені вище дієслова.

2.11. Funciones de la preposición de

Прийменник de вказує на:
a) початкову точку, точку відправлення: Voy de la biblioteca
a casa. Я йду з бібліотеки додому;
b) посаду, спеціальність, рід занять тощо: trabajar de maestro
працювати вчителем;
c) належність: La mesa de Carlos. Стіл Карлоса;
d) матеріал, із якого виготовлено річ: la mesa de madera дере-
в'яний стіл;
e) ознаки або якість речі чи явища: Carlos tiene un diccionario
de sinónimos. Карлос має синонімічний словник; Un pan de buena
calidad. Хліб гарної якості; Un día de calor. Спекотний день;
f) відрізок доби: de día вдень, de noche уночі;
g) визначення міри, частини цілого: Voy a comprar un litro de
leche*. Збираюся купити літр молока;
*
Un litro de leche. Іменник, що йде за іншим іменником з прийменником de та
означає кількість, обсяг, розмір, уживають без артикля: Un vaso (un litro) de
leche. Склянка (літр) молока.
39
 h) власне ім'я або назву, що належить до загального іменника:
Estamos en la capital de Ucrania. Ми перебуваємо у столиці України.
Прийменник de бере участь у сталих прислівникових сполу-
ченнях:
de pronto раптом, зненацька
de repente раптом, зненацька
de improviso несподівано, зненацька
de sobra надмірно, із надлишком
de nacimiento з дня народження
de vez en cuando інколи, часом
de paso мимохідь

2.12. Contracción de la preposición

de con el artículo el
Унаслідок злиття прийменника de з артиклем el утворюєть-
ся сполучення del: de + el = del.
Los estudiantes del grupo practican el fútbol. Cтуденти групи
грають у футбол; Museo del Arte Ucraniano. Музей українського
мистецтва.
A uto co nt ro l
Напишіть наступні інфінітивні речення у стверджувальній, за-
перечній і запитальній формах: 1. Jorge (bailar) con María.
2. Marta (comprar) un libro interesante. 3. Antonio (ser) maestro.
4. Joaquín (estudiar) todos los días de la semana. 5 El joven (querer)
ir al cine con Tania. 6. Ella (ir) a recibir una carta. 7. Pedro
(aprender) el idioma español.

2.13. Funciones de la preposición en

1. Прийменник en звичайно виражає обставинні відносини та
входить до груп обставин:

40
 а) часу: Las clases empiezan en septiembre. Заняття почина-
ються у вересні; En invierno en Kyiv a veces nieva mucho. Буває,
що взимку у Києві випадає багато снігу;
b) місця: Me gusta descansar en el campo. Люблю відпочивати
у селі; En invierno en Kyiv a veces nieva mucho. Буває, узимку в
Києві випадає багато снігу;
c) способу дії: Hablo en serio. Я говорю серйозно.
2. Прийменник en указує на засіб пересування на транспорті:
А la universidad voy en metro. В університет їду в метро.
У запитанні: На якому транспорті? ¿en qué transporte? відбу-
вається пересування, перед іменником вживають прийменник
en: Ir en avión (en coche, en motocicleta, etc.). Hерідко в аналогіч-
них випадках іменник transporte пропускають: ¿En qué vas a la
universidad? Voy en metro.
3. Прийменник еn зазвичай укрaїнською перекладають прий-
менниками в, у, на.
A uto co nt ro l
Traduzca al ucraniano: 1. Andrés y yo estamos en casa. 2. ¿Dónde
estamos Andrés y yo? – Andrés y yo estamos en casa. 3. ¿Nieva
mucho en los inviernos de Kyiv? – Sí, en los inviernos de Kyiv a
veces nieva mucho. 4. ¿Dónde a veces nieva mucho en invierno? –
En invierno a veces nieva mucho en Kyiv y también en Lviv.
5. ¿Cuándo nieva mucho en Kyiv? – En los inviernos de Kyiv a
veces nieva mucho. 6. ¿Van ellas de vez en cuando al teatro? – Sí,
ellas en invierno de vez en cuando van al teatro. 7. Eugenio va a la
casa de Miguel en coche..8. ¿Cómo va Eugenio a la casa de Miguel?
9. ¿A dónde va Eugenio en coche? 10. ¿Visitas tú los teatros? – Al
teatro yo voy de vez en cuando.
Entrenamiento fonético. Trabalenguas: 1. Poquito a poquito
Paquito empaca copitas en pocos paquetes. 2. Un tubo tiró un tubo y
otro tubo lo detuvo. Hay tubos que tienen tubos pero este tubo no
tuvo tubo.
Texto
Viera y José son amigos. La joven es ucraniana y José no. Él es
argentino. Los jóvenes son estudiantes. Ambos estudian en la
Universidad Nacional de Kyiv "Tarás Shevchenko". Estudian en

41
diferentes facultades. Viera estudia filología. Quiere ser profesora de
español, traductora o intérprete. El muchacho quiere ser periodista.
José – ¡Qué alegría de verte! Te ves muy bien, Viera.
Viera – ¡Hola, José! Gracias por el cumplido. Tú, como siempre,
eres muy galán.
J. – ¿Vas a la universidad?
V. – Si, Viera, voy a la universidad. ¿Vamos juntos?
J. – No, yo no voy a la universidad. Hoy no tengo clases.
V. – ¿Por qué no tienes clases? Hoy no es un día de fiesta.
J. – Tienes razón. Hoy no es un día de fiesta. No tenemos clase
porque todo el grupo y el profesor vamos a un museo.
V. – ¡Qué interesante! ¿A qué museo vais?
J. – Vamos al Museo Nacional del Arte Ucraniano.
V. – ¡Ah! Es maravilloso. Está en el centro de la capital, muy
cerca de la Plaza de Europa, en la calle de M.Grushevskiy. Pienso
que vas a gozar de la visita al museo. ¡Hasta la vista, José!
J. – ¡Hasta la vista, Viera!
Vocabulario
ambos обидва, обоє. Sin.: los dos
Universidad Nacional Київський національний універ-
de Kyiv "Tarás Shevchenko" ситет імені Тараса Шевченка
diferentes різні, відмінні
facultad факультет
traductor письмовий перекладач
intérprete усний перекладач
gracias por дякую за
cumplido комплімент, люб'язність
muy дуже, вельми, украй
galán галантний
juntos разом
tener clase мати уроки (заняття)
porque тому, що
todo увесь
maravilloso чудовий
a qué в який
насолоджуватись,
gozar
отримувати задоволення
visita відвідання, візит
grupo група
también також
42
centro центр
ciudad місто
capital столиця
Comentarios
profesor de español – викладач іспанської мови. Під час
перекладу іспанськoю мовою таких речень, як: бути викла-
дачем іспанської мови, розмовляти іспанською мовою, ро-
зуміти іспанську мову тощо, часто-густо іменник idioma
мова опускають: ser profesor de español; hablar en español;
comprender (або entender) el español;
¡Qué alegría de verte! Я радий тебе бачити. Sin.: ¡Me
alegro de verte!
te ves muy bien ти маєш чудовий вигляд. Дієслово ver
(ind.) бачити. Presente de Indicativo: veo, ves ve, vemos,
veis, ven;
muy bien дуже гарно, дуже добре Ант.: muy mal дуже
погано;
como siempre як завжди. Ант.: сomo nunca як ніколи;
día de fiesta святковий день, вихідний. Sin.: día festivo,
día no laboral, feriado, día de asueto;
tener razón мати рацію;
¿a qué? в який (яку, які)?
¡qué interesante! як цікаво!
Museo Nacional del Arte Ucraniano – Національний му-
зей мистецтва України. Іменник аrte мистецтво – жіно-
чого роду. Іменники жіночого роду, що починаються з на-
голошеної голосної а- в однині вживають з артиклями чо-
ловічого роду: el arte, але las artes, un aula аудиторія; але
unas aulas, el aula, але las aulas;
Grushevskiy Mijailo Serguíyovich, historiador ucraniano,
activista social y político. Presidente de la Rada Central
(Parlamento) de la República Popular de Ucrania (1917–1918);
que (спол.) що. Сполучник, що входить до таких стійких
сполучень як : antes de que перш, ніж; es que річ у тім, що…
тощо; :
hasta la vista до побачення, до зустрічі. Sin.:
hasta luego.
43
 Ejercicios
І. Aprenda (вивчіть) las palabras del vocabulario y los
comentarios. Traduzca el texto “Viera y José son amigos”.
ІІ. Conteste (дайте відповідь) a las preguntas: 1. ¿Son amigos
Viera y José? 2. ¿Es Viera española? 3. ¿Es José de Ucrania? 4. ¿De
dónde es José? 5. ¿Son estudiantes los jóvenes? 6, ¿Dónde estudian
ellos? 7. ¿En que facultades estudian Viera y José? 8. ¿Qué quiere
ser María? 9. ¿Quiere José ser intérprete? 10. ¿Quién quiere ser
periodista? 11. ¿Van los estudiantes Viera y José juntos a la
universidad? 12. ¿Estudian ellos en diferentes facultades? 13. ¿Qué
quieren ser los jóvenes? 14. ¿Por qué José no va a la universidad?
15. ¿A qué museo va José? 16. ¿Con quién va José al Museo?
17. ¿Dónde está el Museo Nacional del Arte Ucraniano?
ІІІ. Explique (поясніть) por qué las siguientes palabras
llevan acento: cámara, envío, té, canción, ¿qué?, película, aprendéis,
María, también, tú, automóvil, oído.
IV. Lea (прочитайте) las siguientes palabras. pronuncie
bien los diptongos y triftongos: hay, soy, hoy, estoy, huevo, vuelvo,
tierno, miedo, trueno, bueno, bien, también, quien, aula, jaula, hierro,
treinta, terapeuta, mientras, siéntese, acuérdate, estudiéis, cambiáis,
antigüedad, pingüino.
V. Divida (розділіть) las palabras en sílabas: a) media, mañana,
biblioteca, asunto, obreros, desayunas, leer, conquista, anterior,
respondes, similar, agüero, encuentra, proporciona, desarrolla, ballena;
b) abuela, ciudad, cuidado, bueno, puerta, cuando, cuatro, peatón,
hacia, área, millonario, aorta, suerte.
VI. Ponga (напишіть) en plural los sustantivos casa, tapiz,
lección, control, libro, estudiante, fábrica, lápiz, té, parque, foto, día,
mes, año.
VII. Ponga el atículo indefinido a los sustantivos: libro, aula,
jaula, zapato, hombre, mujer, unión, mano, sobre, mar, composición,
viernes, arte.
VIII. Ponga el atículo necesaio a los sustantivos: 1. Miguel
compra … libro. 2. Arturo compra … libros. 3. Él compra … libros de

44
… gramática española. 4. Veo a … joven. 5. … joven estudia en Kyiv.
6. Estudiamos en .… capital de Ucrania. 7. Arturo va a … Museo de
… historia de Kyiv. 8. En … casa José tiene pájaros. 9. … pájaros
cantan. 10. ¿Vas a comprar ... leche?
ІХ. Traduzca al español: 1. Maріо йде до музею. 2. До якого
музею йде Маріо? 3. Чому дівчина не йде до університету?
4. Хосе та Віра не йдуть разом до університету. 5. Національний
музей мистецтва України розташований у центрі столиці Украї-
ни. 6. Ти йдеш до музею? – Ні, я не йду до музею, тому що йду
на заняття до університету. 7. Чому Марія не йде до музею?
8. Ви (vosotros) йдете на заняття? 9. Ти бачиш Андрія? 10. Ти
бачиш книжку? 11. Коли заходжу до аудиторії, вітаюсь * зі сту-
дентами. 12. Дякую за комплімент. 13. Віра думає, що Хосе
отримає насолоду від візиту до музею. 14. Iнколи я йду до уні-
верситету пішки. 15. Карлос галантний як завжди.
Х. Перекажіть зміст тексту.

*
В іспанській мові дієслово вітатись saludar після себе вимагає вживання
прийменника а: … вітаюсь зі студентами → ... saludo a los estudiantes.
45
 UNIDAD 3

3.1. Melodía
В іспанській фонетиці термін melodía означає інтонація. По-
ходить від лат. intono промовляю. Лінгвістичне значення цього
терміну передбачає сукупність просодичних характеристик ре-
чення, тобто мелодики мовлення, гучності, темпу мовлення на
його окремих відрізках, ритміки, особливостей фонації. І все це
разом із наголосом створює просодичну систему мови.
На відміну від фонем, що не мають власного семантичного
фону, інтонаційні одиниці володіють здібністю передавати певні
відтінки мовлення. Письмово інтонацію частково передають за
допомогою розділових знаків, а також членуванням тексту на
абзаци, зміною шрифту. Однак спектр значень, доступних інто-
нації, значно ширший, ніж у пунктуації.
Семантичною функцією інтонації є вираження мети вислов-
лювання та розрізнення частин висловлювання, залежно від
смислової важливості. Іншою важливою функцією інтонації є
вияв емоцій особи, що висловлюється, і вплив на емоції людини,
що слухає.

3.2. Melodía de las oraciones españolas

Особливістю іспанського усного мовлення є емоційність і
швидкий темп, тому на початкових стадіях вивчення мови у по-
тоці слів важко розмежувати закінчення одного слова та початок
– наступного. Для розуміння мови, крім елементарних знань лек-
сики та граматики, надзвичайно важливу роль відіграє, серед ін-
ших чинників, інтонація мови співрозмовників. Якщо взяти сукуп-
ність слів, що створюють смисл, то буде зрозуміло, що це – ре-
чення. За інтонацією розрізняють три типи речень: розповідні
(narrativas), запитальні (interrogativas) та окличні (exclamativas).

46
3.3. Melodía de las oraciones narrativas
У розповідному реченні, що складається з однієї мелодійної
групи, голос підвищується на першому ударному складі та зни-
жується – на останньому.

Yo leo Andrés escribe

У реченнях із двома мелодійними групами перша – закінчу-

ється підвищенням тону, а друга – його зниженням.

Eduardo estudia en la Universidad de Kyiv

Якщо у реченні присутній перелік, то після кожної із перелі-

чених осіб чи речей голос знижується, а перед сполучником у –
підвищується.

Carlos, Ernesto y María estudian

Ramón regala a María un ramo de flores, un libro y un bolígrafo.

regalar дарувати
ramo de flores букет квітів
bolígrafo кулькова ручка

3.4. Melodía de las oraciones interrogativas

Запитальні речення можуть бути із запитальним словом або
без нього. У реченнях, що починаються із запитального слова,
голос знижується наприкінці речення:
47
 ¿Dónde estudia José? ¿A dónde vas?

Pечення, в якому відсутнє питальне слово, зазвичай почина-

ють із дієслова:

¿Estudia Anita en la universidad? ¿Lee José?

У запитальних реченнях, де є два питання, протиставлених

сполучником о або, першу частину речення (до сполучника) ви-
мовляють із підвищенням голосу, а другу – зі зниженням.

¿Es este libro de Miguel o de Marta?

¿Va usted al cine o al teatro?

3.5. Melodía de las oraciones exclamativas

В окличних реченнях голос знижується наприкінці речення:

¡Qué libro español tan interesante!

3.6. Funciones de la preposición con

Одна з основних функцій прийменника con – передавати від-
носини орудного відмінка ¿con qué? чим, із чим? ¿con quién?
ким? із ким? Зазвичай він передає значення укр. прийменника з:
48
Voy a la universidad con Miguel. Я йду в університет з Мігелем;
Quiero café con leche. * Я хочу каву з молоком; Juan baila con Ma-
ría. Хуан танцює з Марією.
Якщо для утворення орудного відмінка особових займенни-
ків вживають формулу con + особовий займенник (con él, con
ella, con Ud. тощо), для першої і другої особи однини існує ви-
няток: зі мною → conmigo; з тобою → contigo; із собою →
consigo.
A uto co nt ro l
І. Lea las oraciones según las reglas melódicas y traduzca al
ucraniano: 1. ¡Hola, María! ¿Vas a estar esta tarde en casa? 2. No,
Miguel. Esta tarde voy al teatro. 3. ¡Que casualidad! Yo también voy
al teatro. ¿Con quién vas tú? 4. Voy con Oscar. Y tú ¿vas solo o no?
5. Conmigo va Susana. 6. ¿Vas сon ella? Muy bien. Veo que tienes
suerte. ¡Susana es una chica maravillosa!
Vocabulario
esta tarde сьогодні увечері
¡qué casualidad! яка випадковість!
solo сам
бачити. Presente de Indicativo:
ver (ind.)
veo, ves, ve, vemos, veis, ven
suerte доля, талант, фортуна, удача
ІІ. Conjugue en Presente de Indicativo: 1. ver a un amigo; 2. tener
libros de español; 3. ir a la playa; 4. querer bailar; 5. estar de
vacaciones; ** 6. ser estudiante de la universidad.
ІІІ. Traduzca al español: 1. З ким Антон та Ісабель йдуть до
клубу? 2. Дитина хоче молока. 3. Із чим вона хоче каву? 4. Чому
ти не хочеш йти до музею зі мною? 5. Із тобою піде до музею
брат Бориса. 6. Вони обидва до музею не підуть. 7. Дякую вам
обом за візит. 8. Із ким ти говориш про домашнє завдання? 9. Я
розмовляю про домашнє завдання з братом Олени. 10. Обидва
брати у відпустці. 11. Інколи я розмовляю іспанською мовою.
12. Хочеш поїсти зі мною?
*
Артикль опускають, якщо іменник виконує функцію додатка та означає абст-
рактне поняття або річ, що взята у невизначеній кількості: Quiero café con
leche. Я хочу каву з молоком; No tengo suerte. Мені не щастить. Compras
azúcar. Ти купуєш цукор. Tomamos té. Ми п'ємо чай.
**
Estar de vacaciones бути у відпустці.
49
3.7. Funciones de la preposición hasta
Hasta виражає просторові та часові відносини. Відповідає
укр. до: El agua llega hasta las rodillas. Вода доходить до колін;
Yo trabajo hasta las seis. Я працюю до шостої години.

3.8. Funciones de la preposición para

Прийменник para – для, заради, щоб, аби, з метою вказує на:
а) адресата: El libro es para Miguel. Книжка для Мігеля;
б) цілі: Un libro para leer. Книжка для читання; Voy para
ganar. Я йду, щоб виграти.
A uto co nt ro l
Traduzca al ucraniano: 1. ¿Hasta cuándo vas a trabajar? 2. ¿Para
qué quieres aprender el idioma español? 3. Nosotros queremos
aprender el español para ser traductores. 4. Hoy, hasta la biblioteca,
voy a ir con Rafael. 5. ¿Vais al parque para descansar? 6. Vamos al
parque con mucho gusto para descansar y leer libros. 7. ¿A dónde va
Ernesto? 8. Él va al mercado para comprar leche.
Vocabulario
con mucho gusto із великим задоволенням
mercado базар

3.9. Pronombres interrogativos

а) Запитальні займенники пишуть зі знаком наголосу.
Вони завжди передують іменникам, артикль перед якими не
ставлять: ¿Qué?. який? яка? які? ¿Qué libro es? Яка це книжка?
¿De qué ciudad vienen ustedes? З якого міста ви їдете? ¿En qué
universidad estudias? В якому університеті ти вчишся? У цьому
реченні та в інших подібних випадках особовий займенник пе-
ред дієсловом звичайно не ставлять, адже закінчення дієслова
сповіщає, що йдеться винятково про певну особу: tú estudias, él,
ella estudia тощо;

50
 ¿Cuál? який (з)? яка (з)?: ¿Cuál (de ellas) es tu casa? Який із
цих будинків – твій? Займенник ¿cuál? змінюється за числами →
¿Cuáles son los libros de Juan? Які книжки Хуана?
¿Cuánto? скільки? змінюється за родами та числами: ¿cuánta?
¿cuántos? ¿cuántas? ¿Cuánto dinero ahorro? Скільки грошей збері-
гаю? ¿Cuántos libros españoles tienes? Скільки у тебе іспанських
книжок? ¿Cuántas horas trabajas? Скільки годин ти працюєш?
b) Займенники-іменники за формою такі самі, що й зай-
менники-прикметники, але вони стоять перед дієсловами, або
вживаються самостійно: ¿Qué? що, хто? ¿Qué hay aquí? Що
тут (є)? ¿Para qué quieres ver a María? Навіщо ти хочеш бачити
Марію? ¿De qué hablas? Про що ти говориш? ¿Qué es José? Хто
Хосе (за професією).
Займенник ¿qué? указує на фах, посаду чи рід занять особи:
¿Qué es José? José es profesor de español. Хто Хосе (за професі-
єю)? Хосе - викладач іспанської мови.
Коли треба ідентифікувати особу, уживають займенник
¿quién? хто? ¿Quién es el joven que habla con Miguel? Хто той
хлопець, що розмовляє з Мігелем?
Множину займенника ¿quién? – ¿quiénes? уживають з імен-
никами як жіночого, так і чоловічого роду: ¿Quiénes son los
amigos de Rosa? Хто друзі Роси? ¿Quiénes son las amigas de
Rosa? Хто подруги Роси?
¿Cuál? який? яка? ¿cuáles? які? ставлять, коли потрібно виб-
рати один або кілька із запропонованих об'єктів: ¿Cuál es la
situación ahora? Яке становище наразі? ¿Cuáles son los libros de
Olga? Які книжки Ольги?

A uto co nt ro l
Traduzca:
а) al ucraniano: 1. ¿Qué libro tiene Ernesto? – Ernesto tiene un libro
de gramática española. 2. ¿Cuántos libros tiene el joven? – El joven
tiene muchos libros. 3. ¿Cuáles son los libros de Antonio? – Los libros
de la repisa (полиця) son de Antonio. 4. ¿Qué es Ernesto? – Ernesto es
estudiante de la Univeresidad. 5. ¿Quién es el hermano de Ernesto? –

51
El hermano de Ernesto es Juan. 6. ¿Qué es el hermano de Ernesto? –
El hermano de Ernesto no es estudiante, él es artista de teatro.
b) al español: 1. Яку книжку читає Фернандо? 2. До якого міс-
та ви їдете? 3. Із якого дому виходять друзі? 4. Яка із дівчат –
Марія? 5. Скільки друзів є у тебе? 6. Навіщо вона хоче погово-
рити зі мною? 7. Хто (за спеціальністю) Антоніо та Педро?
8. Хто (ті) дівчата, що розмовляють з Хоакіном? 9. Які наші
книжки?

3.10. Verbo auxiliar haber

y su forma impersonal hay
Дієслово haber (ind.) виконує функції допоміжного дієслова
при утворенні складних часових форм. У Presente de Indicativo
воно має такі форми:
Singular однини Plural множини
he hemos
has habéis
ha han

Безособова форма haу позначає присутність одного або кількох

об'єктів у визначеному місці та українською перекладається
мати місце і, звісно, опускається. Розповідні речення із hay зви-
чайно починаються з обставини місця, за нею йде присудок hay
та додаток. Іменник, що вживають із цією формою, завжди є
прямим додатком, його ніколи не пишуть з означеним артиклем.
В однині цей додаток уживають з неозначеним артиклем, у
множині артикль не ставлять: En la mesa hay un libro. На столі –
книжка; En la mesa hay libros. На столі – книжки.
Перед додатком нерідко вживають числівник: En la mesa hay
cuatro libros, dos cuadernos y un bolígrafo. На столі – чотири
книжки, два зошити та одна кулькова ручка.
Заперечні речення з haу починаються з обставини місця: En la
mesa no hay libros. На столі немає книжок.
Запитальні речення можуть починатися:

52
 а) із безособової форми haу: ¿Hay libros en la mesa?
б) із запитального слова: ¿Qué (cuántos) libros hay en la mesa?

A uto co nt ro l
Traduzca:
а) al ucraniano: 1. ¿Que hay en la habitación? – En la habitación
hay una mesa de madera redonda y grande, un sofá, un sillón, cuatro
sillas y un televisor. 2. ¿Cuántos televisores y sillas hay en la
habitación? – En la habitación hay un televisor. 3. ¿Hay sillas y
camas en la habitación? – En la habitación hay cuatro sillas, pero no
hay camas.
Vocabulario
habitación кімната grande великий(-а)
madera дерево redondo(-a) круглий(-а)
sofá(m) софа, канапа sillón крісло
cuatro чотири silla стілець
televisor (m) телевізор cama ліжкo
pero але
b) al español: 1. Скільки студентів в аудиторії? 2. Багато кни-
жок на столі? 3. На столі немає книжок. 4. Чи є люди в кімнаті?
5. Скільки людей у кімнаті?

3.11. Funciones del verbo estar (ind.)

Коли йдеться про місце перебування відомої мовцям особи
або речі, на відміну від безособової форми hay, уживають діє-
слово індивідуального відмінювання estar перебувати, що у P?-
resente de Indicativo має такі особові форми:

Yo estoy Nosotros (-as) estamos

Tú estás Vosotros (-as) estáis
Él, ella, Ud. está Ellos, ellas Uds. están
¿Dónde está la mesa? Де стіл? La mesa está en el cuarto. Стіл у
кімнаті; ¿Están las sillas en el cuarto? Стільці (розташовані) у

53
кімнаті? No, las sillas no están en el cuarto. Ні, стільці не (роз-
ташовані) в кімнаті; No, no están. Ні, їх немає.
У більшості випадків дієслово estar, як і дієслово ser, ужива-
ють не в прямому значенні, а як допоміжне дієслово, як зв'язка у
складеному іменному присудку: estar bien почуватися добре,
жити у достатку.

3.12. Diferencias entre ser y estar

На відміну від дієслова ser, яке указує на постійну або трива-
лу якість чи стан іменника, estar як допоміжне дієслово висту-
пає як зв'язка в іменному присудку для висловлювання тимчасо-
вого стану: Estar enfermo бути хворим, хворіти; Estar cansado
бути стомленим; Estar de pie стояти; Estar sentado сидіти;
Manuel y María están enfermos. Мануель і Марія хворіють; ¿Estás
con hambre? Ти голодний? тощо.
Nota: У реченні José está en casa Хосе вдома перед імен-
ником casa артикль не ставлять, оскільки група слів estar en
casa створює стійке словосполучення. Така структура фразео-
логізму зберігається, коли йдеться про власний будинок (ква-
ртиру). Якщо йдеться про іншого власника, слід вживати ар-
тикль або присвійний займенник: José va a la casa de Manuel.
Хосе йде до Мануеля (у дiм Мануеля); Voy a mi casa. Я йду до
ceбe (у свій дом).
Деякі прикметники, залежно від дієслова, яким вони супро-
воджуються: ser або estar, змінюють своє значення, пор.:
ser bueno бути добрим
estar bueno мати гарний вигляд, бути привабливим

ser malo бути поганим

estar malo бути хворим, погано почуватися

ser borracho бути п'яницею

estar borracho бути п'яним

ser callado бути скритним

estar callado мовчати

54
ser débil бути слабким
estar débil бути розслабленим

ser enfermo бути хворобливим

estar enfermo хворіти, нездужати

ser grave мати важкий характер

estar grave бути тяжко хворим

ser listo бути кмітливим

estar listo бути готовим до чогось

ser triste бути сумовитим

estar triste бути засмученим

ser vivo бути тямущим, хитрим

estar vivo жити, бути живим
Nota s:
1. Як не парадоксально, але словосполучення бути мерт-
вим іспанською передається за допомогою дієслова estar: estar
muerto.
2. Словосполучення бути одруженим або бути неодруже-
ним в іспанській мові можуть утворюватися як з дієсловом
sеr, так і з дієсловом estar: Rosa es (está) soltera.
3. Слід запам'ятати кілька прикметників, з якими завжди
вживають дієслово ser, хоч стан людини може бути тимчасо-
вим: ser feliz бути щасливим; ser infeliz бути нещасним; ser
rico бути багатим; ser pobre бути бідним; ser dichoso бути
щасливим, вдалим; ser desdichado бути знедоленим; ser
desgraciado бути невдахою, горемикою.

A uto co nt ro l
Traduzca:
a) al ucraniano: 1. ¿Está Roberto en la universidad? – No,
Roberto no está en la universidad. 2. ¿Dónde está Roberto? –
Roberto está en la casa de Miguel. 3. ¿Quién está en la casa de

55
Miguel? – Roberto y Gustavo están en la casa del joven. 4. ¿Está
enferma la hermana de Olga? – No, la hermana de Olga no está
enferma, ella está bien.
b) al español: 1. Ти знаєш, де Мігель? – Ні, я не знаю, де Мі-
гель. 2. Ольга вдома? – Ні, Ольги немає вдома. 3. Як справи у
Хосе? – У Хосе все гаразд. 4. Роберто дома з Мігелем. 5. Мігель
вдома? – Ні, Мігель у Хосе*.

Trabalenguas: 1. ¿Cuánta madera roería el roedor si los roedores

royeran madera? 2. El que poca papa gasta poca papa paga.

Texto
Cump leaños
Miguel toca el timbre del apartamento vecino. Un joven abre la
puerta.
– Buenos días, Miguel.
– ¡Hola, Ramón! Buenos días.
– Esta tarde tengo visita y quiero invitarte. Vamos a escuchar
música, bailar.
– ¿Va venir mucha gente?
– No, van ser unas seis u ocho personas. Todos somos estud-
?antes.
– ¿Cuál es el motivo de la fiesta?
– Es que hoy es el cumpleaños de Elena, mi novia.
– Muy bien. Voy a venir con mucho gusto.
– ¿Tienes tú novia? Puedes venir con ella.
– Sí, gracias, tengo novia, pero lamentablemente Olga no va a
venir porque está enferma.
– ¡Qué pena! ... Pues, puedes venir solo.
– Está bien. ¿Qué te parece si a Elena le regalo un libro?
– ¡Maravilloso! Los libros son un hermoso regalo.
– Pues, nos vemos esta tarde, hasta luego Ramón.
– Hasta la vista, Miguel.
Vocabulario
*
Щоб передати думку про перебування особи у когось, обов'язкого слід вжива-
ти конкретизатор: Мігель у Хосе → Miguel está en la casa de José.
56
tocar el timbre дзвонити
apartamento квартира
vecino сусідський. Sin.: contiguo
abrir відчиняти, відкривати. Ant. cerrar
puerta двері
invitarte запросити тебе
gente люди
seis шість
ocho вісім
escuchar слухати
motivo причина. Sin.: causa
fiesta свято, веселощі
cumpleaños день народження
novia наречена
muy bien дуже добре. Ant.: muy mal дуже погано
puedes (i) ти можеш
lamentablemente на жаль
pues отже
solo сам
está bien добре. Ant.: está mal погано
¿Qué te parece si a Elena le regalo un libro? А що, як я пода-
рую Олені книжку?
гарний, чудовий. Sin.: bonito, lindo, espl-
hermoso
ndido, magnífico
regalo подарунок
nos vemos зустрінемось, побачимося
Come ntar ios
Прикметники bueno добрий i malo поганий перед імен-
никами чоловічого роду однини втрачають закінчення о: Еs
un buen (mal) hombre. Але: Es un hombre bueno (malo);
buenos días добрий день – привітання в першій половині
дня, buenas tardes – після полудня; buenas noches – о тем-
ній порі доби;
uno як числівник один має форму роду (una). Uno як не-
визначений займенник хтось, один має форми роду: (uno,
una) та форму числа (unos, unas), що означає приблизно,

57
 близько, тобто у множині виступає як прислівник: unas seis
u ocho personas приблизно шість або вісім осіб.
Сполучник о або перед словами, що починаються з о-
або ho-, набуває форми u: seis u ocho;
viene він (вона, Ви) приходить < venir (ind.) приходити,
прибувати, іти (сюди). Presente de Indicativo: vengo, vienes,
viene, venimos, venís, vienen;
esta tarde сьогодні ввечері.
Ejercicios
I. Llene los blancos (заповніть пробіли) con el pronombre
personal necesario: 1. ... amamos. 2. ... trabajáis. ... 3. ... quiero.
4. ... hablas. 5. ... viven. 6. ... leo. 7. ... bailan. 8. ... están. 9. ... comes.
10. ... estudiáis. 11. ... estimulo. 12. ... aportamos. 13. ... disfruto.
14. ... sois. 15. ... descansamos.
II. Llene los blancos con el artículo necesario: 1. Andrés trabaja
en ... fábrica. 2. Andrés trabaja en ... fábrica "Cristal". 3. Ellos cantan
... canción española. 4. Ellos cantan ... canción mexìcana "Paloma".
5. Nosotros estudiamos ... idiomas extranjeros. 6. En mi grupo
estudiamos ... español y ... inglés. 7. Ana canta en ... teatro. 8. Ana
canta en ... teatro "Colón". 9. María compra ... leche. 10 ¿En qué ...
ciudad vives?
ІІІ. Llene los blancos con el pronombre interregativo ¿qué? o
¿quién?: 1. ¿Para ... es el libro que está en la mesa? 2. ¿Con ... vive
Miguel? 3. En ... facultad estudias? 3. ¿A ... escribe una carta
Susana? 4. ¿Con ... habla Ernesto? ¿A ... saluda Pepe? 5. ¿Para ...
compras mucho azúcar? 6. ¿De ... hablas con Larisa por teléfono?
7. ¿De ... puerta es la llave? 8. ¿De ... es el diccionario? 9. ¿... son tus
vecinos?
IV. Llene los blancos con la preposición necesaria: de, en, con,
para, hasta: 1. La mesa redonda ... la oficina es ... madera. 2. Voy ...
dar los documentos ... el maestro. 3. Al entrar ... el aula veo que
Arturo no está. 4. ¿... quién es la carta que escribes? 5. ¿Siempre vas
a la universidad ... Felipe? 6. ¿Ella siempre estudia ... muy tarde?
7. Estudio ... la universidad ... ser traductor.
V. En lugar (замість) del Іnfinitivo ponga el verbo en la forma
necesaria: 1. Roberto (hablar) español. 2. Yo no (saber) hablar en
francés. 3. ¿Por qué no (querer, tú) ir al cine? 4. ¿(Descansar) vosotros

58
hoy? 5. Sí, nosotros hoy (descansar). 6. ¿En qué universidad (estudiar)
tu hermano? 7. José (estudiar) en la Universidad Nacional de Kyiv
T.Shevchenko. 8. José y Esther (ir) a la casa de Joaquín. 9. (Tener)
vosotros clase de español hoy? 10. Nosotros hoy no (estudiar), hoy
(descansar). 11. Ernesto (leer) un libro en español. 12. ¿(Saber) tú qué
es Miguel? 13. No, yo no (saber) qué es Miguel, pero Inés dice que él
es ingeniero. 14. ¿De dónde (ser) tú? 15. Yo (ser) de Ucrania y (vivir)
en Kyiv. 16. Marta, Jorge y yo (ser) amigos.
VI. Escriba (напишіть) las oraciones en forma interrogativa
y negativa: 1. Andrés es el hermano de Tomás. 2. El padre de Jorge
es el señor Gonzalo. 3. El padre de Jorge es un hombre alto. 4. Los
ucranianos son muy cultos. 5. En los cuartos hay mesas. 6. En la
habitación contigua hay una cama. 7. Vosotros tenéis libros
españoles y ucranianos. 8. Elena quiere comprar un diccionario
ucraniano-español.
VII. Traduzca al ucraniano y formule todas las preguntas
posibles (поставте всі можливі питання) a las oraciones 1-6:
1. El libro es interesante. 2. Los turistas vienen de Madrid. 3. Los
hermanos estudian en la Universidad de Kyiv "Tarás Shevchenko".
4. El hermano mayor estudia muy bien. 5. En la mesa hay muchos
libros. 6. Yo tengo varios libros españoles. 7. Los libros son muy
diferentes. 8. Miguel trabaja de mecánico en un taller. 9. Ernesto
tiene un perro de caza. 10. En la habitación de Rosa hay una mesa
grande de madera. 11. Elena trabaja en la biblioteca de bibliotecaria.
12. Andrés habla de María con la profesora.
Vocabulario
hermano trabajar de працювати
старший брат
mayor mecánico механіком
мисливський
taller майстерня perro de caza
собака
VIII. Llene los blancos con las formas necesarias de los verbos
ser, estar o la forma impersonal hay: 1. La casa de Pedro ... en el
centro de la ciudad. 2. En su casa ... tres habitaciones. 3. El
dormitorio de Pedro no ... grande. 4. En el dormitorio ... pocos
muebles. 5 El escritorio ... en otro cuarto. 6. ¿Qué más ... en el
dormitorio de Pedro? 7. Los libros ... viejos. 8. El diccionario ...

59
sobre la mesa. 9. ¿Qué ... José? – José ... arquitecto. 10. ¿Dónde ...
José? – Yo no sé donde ... José. En casa él no ...
Trabalenguas
– ¿Cómo me las maravillaría yo?
– Te las maravillarías tú, como me las maravillo yo.

ІХ. Lea y traduzca los diálogos

Diálogo 1
– ¿Dónde están los niños (діти)?
– Ellos están en la plaza. Los niños hablan con Isabel.
– ¿Es Isabel estudiante?
– No, ella no es estudiante.
– ¿Qué es Isabel?
– Ella es maestra.
– ¿Trabaja Isabel en una escuela?
– Sí, Isabel dice * que trabaja con mucho gusto** en una escuela.
Diálogo 2
Néstor habla por teléfono con Inés. Él joven pregunta a la amiga:
– ¿Qué hay en la calle donde tú vives?
– Ella contesta:
– La calle donde yo vivo no es larga, es corta, pero hay casas
grandes y edificios altos, muchos árboles y gente que pasea y va o
regresa del trabajo. Hay automóviles, comercios, una iglesia y un
correo.
– Por casualidad, ¿ves si está en la calle el coche de María?
– ¿De qué color es el coche de María?
– El coche de María es negro.
– Lamentablemente, desde la ventana veo varios coches, pero
coches negros no veo.
Vocabulario
contestar відповідати
сalle вулиця
largo довгий
corto короткий

*
Dice < decir (ind): говорити, казати. Presente de Indicativo: yo digo, tú dices, él
(ella, Ud.) dice, nosotros(-as) decimos, vosotros (-as) decís, ellos(-as), Uds. dicen.
**
Сon mucho gusto – із задоволенням.
60
 grande великий
edificio будинок
alto високий
automóvil автомобіль
comercio торгівля, магазин
iglesia церква
correo пошта
color колір, барва
lamentablemente на жаль
ventana вікно
negro чорний
Come ntar ios
por casualidad – випадково (casualidad випадковість);
ves < ver (ind) – бачити. Presente de Indicativo: veo, ves,
ve, vemos, véis, ven;
si – сполучник, що виражає: 1. умову: Hoy voy contigo si
tengo tiempo Cьогодні піду з тобою, якщо матиму час; 2.
сумнів: No sé si va a hacer los deberes hoy Не знаю, чи зро-
бить він домашні завдання сьогодні;
desde – прийменник, що виражає просторові та часові
відносини, відповідає укр. від, із, з: Marta llama al hijo desde
la puerta. Марта кличе сина від дверей; La tienda está abierta
desde las diez de la mañana. Крамниця працює з десятої го-
дини ранку. Прийменник desde бере участь у створенні ни-
зки прислівникових зворотів: desde entonces відтоді; desde
luego звичайно, авжеж; desde aquí звідси;
vario(s) 1. різний, відмінний, неоднаковий, несхожий.
2. усілякий, усякий. 3. мінливий. Цей прикметник змінюєть-
ся за родами та числами: Tiene un carácter muy vario у нього
дуже мінлива вдача; en la exposición hay dibujos varios на
виставці є різні малюнки; en la calle hay varios coches на ву-
лиці (є) кілька машин. Sin.: diferente, distinto, variado,
diverso, inconstante.
Diálogo 3
– ¿A dónde vas? – pregunta Mario a Elsa.
– Quiero ir a la librería.

61
 – ¿Qué vas a comprar en la librería?
– Quiero comprar un libro.
– ¿Qué libro quieres comprar?
– El libro que yo quiero comprar es el "Don Quijote de la
Mancha" de Miguel de Servantes Saavedra.
Come ntar ios
librería книгарня; книжкова торгівля;
que – відносний займенник, що може належати як до
живих істот, так і до неістот.
El libro que quiero comprar es caro. Книжка, яку я хочу
купити, є дорогою.
El joven que lee el libro es José. Хлопець, який читає
книжку, це Хосе.
Цей займенник не змінюється за родами та числами: Los
jóvenes que leen los libros son estudiantes. Юнаки, які чита-
ють книжки – студенти.
Якщо в одному реченні двічі зустрічається один і той
самий іменник, у першому випадку його вживають з озна-
ченим артиклем, а в другому – іменник можна не ставити
та вживати лише артикль: El libro que quiero comprar es el
"Don Quijote". Книжка, яку я хочу купити, – "Дон Кіхот"*.
Diálogo 4
– ¡Hola, Pedro! ¿Cómo estás?
– Bien, gracias (дякую) ¿y tú?
– Lo mismo, Alonso, te agradezco.
– Yo voy a las clases, Pedro, ¿vamos juntos (разом)?
– No gracias, primero tengo que ir a ver a un amigo, después voy
a la Universidad.
– ¿Vas a pie?
– No, como tengo prisa voy a tomar un taxi. Hasta luego, Pedro.
– Hasta la vista, Alonso.

*
Don Quijote Дон Кіхот. Автор – Міґе́ль де Серва́нтес Сааве́дра (Miguel de
Servantes Saavedra) (29 вересня 1547 – 23 квітня 1616) – іспанський новеліст,
драматург і поет, класик світової літератури. Оригінальна назва твору – El
ingenioso hidalgo don Quixote de la Mancha.
62
 Come ntar ios
¿сómo estás? як у тебе справи? як ти почуваєшся?
lo mismo саме так; теж;
te agradezco дякую тобі;
primero – порядковий числівник – перший, а також при-
слівник спочатку, у першу чергу;
tengo que ir – конструкція tener que + infinitivo означає
необхідність що-н. зробити: tengo que ir → я маю йти;
a pie пішки. Іменник pie нога, стопа, ступня бере участь
ще в деяких стійких сполученнях: al pie біля підніжжя; al
pie de la letra буквально; en (de) pie стоячи; sin pie ni cabeza
безладно; sostenerse de pie триматися на ногах тощо;
tener prisa спішити;
tomar un taxi. Дієслово tomar – багатозначне. Його
вживають у таких значеннях, як: пити, взяти, одержува-
ти, купувати, придбати, наймати (на роботу), брати, за-
хоплювати (територію тощо), уживати (їжу, напої то-
що), застосовувати. Воно є складовою частиною таких
словосполучень, як tomar un taxì (un avión, un autobús, etc.)
сідати в таксі (літак, автобус та на інший вид транспо-
рту); tomar parte брати участь; tomar medidas ужити за-
ходів; tomar apuntes конспектувати, записувати; tomar la
temperatura міряти температуру; tomar asiento сідати;
tomar sol засмагати;
hasta luego до побачення. Sin.: hasta la vista.
Diálogo 5
– ¿Está la profesora en el aula?
– No, Raúl, la profesora no está en la clase.
– ¿Hay estudiantes allí?
– Sí, hay seis o siete jóvenes.
– ¿Está Miguel entre ellos?
– No, en el aula Miguel no está. Mira, allí viene con María.

Vocabulario
allí там mira дивись entre ellos серед них

63
 IV. Dé respuestas completas (дайте повну відповідь) a las
preguntas relacionadas con los diálogos: 1. ¿Están los niños en la
plaza? 2. ¿Quiénes están en la plaza? 3. ¿Hablan los niños con
Isabel? 4. ¿Estudia Isabel? 5. ¿Es Isabel ingeniera? 6. ¿Dónde trabaja
Isabel? 7. ¿De qué trabaja Isabel? 8. ¿Con quién habla por teléfono
Néstor? 9. ¿Cómo habla Néstor con Inés? 10. ¿Habla Inés por
teléfono con Néstor? 11. ¿Qué pregunta el joven a la amiga?
12. ¿Cómo es la calle en la que vive la joven? 13. ¿Hay casas
grandes en la calle donde vive Inés? 14. ¿Qué más (ще) hay en la
calle donde vive Inés? 15. ¿Tiene María un coche? 16. ¿De qué color
es el coche de María? 17. ¿Es blanco (білий) el coche de María?
18. ¿Está pintado de color negro el coche de María? 19. ¿Qué ve Inés
desde la ventana? 20. ¿Pregunta Mario a Elsa a dónde va ella?
21. ¿Qué contesta Elsa? 22. ¿Qué libro quiere comprar Elsa en la
librería? 23. ¿Quién es el autor del "Don Quijote de la Mancha?
24. ¿A dónde tiene que ir Alonso antes de ir a la universidad?
V. Trauzca al español las siguientes oraciones: 1. Діти вдома?
2. Хто працює в книгарні? 3. Ти з задоволенням ходиш в універ-
ситет? 4. Вони завжди вчаться в бібліотеці? 5. У цей час Педро і
Хосе відсутні. Вони на заняттях в університеті. 6. Де і ким пра-
цює Антоніо? 7. Ти кажеш, що сьогодні підемо в театр? 8. З ким
працює Данієль? 9. Ми постійно ходимо додому пішки, а ви?
10. Ми їдемо на трамваї. 11. Антоніо – лікар. Нині він працює в
центральній лікарні (hospital central). 13. Щоденно Хосе дарує
Марії квіти. 14. В той час, як Андрій працює, Роберто вчить іно-
земну мову. 15. Де вчиться студент і звідки він повертається до-
дому? – Він студент інституту філології університету і зараз по-
вертається додому після занять. 16. Чому ти вивчаєш іспанську
мову? – Тому, що я хочу бути перекладачем. 17. Я дуже стомле-
ний і хочу відпочити. 18. Сусід каже, що він бідний, але щасли-
вий. 19. Роберто – гарний хлопчик.

64
 UNIDAD 4

4.1. Pronombres demostrativos átonos

Вказівні займенники указують на місце знаходження відомих
мовцю певних істот або предметів.
В іспанській мові існують вказівні займенники-прикметники
ненаголошені (pronombres demostrativos átonos), які вживають
перед іменником, і наголошені вказівні займенники, які можна
вживати самостійно.
Вказівні займенники змінюються за родами та числами.
Ненаголошені вказівні займенники мають такі форми:
Чоловічий рід Жіночий рід
однина множина однина множина
este hombre estos hombres esta mujer estas mujeres
цей чоловік ці чоловіки ця жінка ці жінки
ese hombre esos hombres esa mujer esas mujeres
цей чоловік ці чоловіки ця жінка ці жінки
aquel hombre aquellos aquella aquellas
той чоловік hombres mujer mujeres
ті чоловіки та жінка ті жінки

Вказівні займенники este, estos, esta, estas указують на іс-

тоти або предмети, що перебувають поруч із мовцем. А якщо
йдеться про часові cпіввідношення, вони вказують на теперіш-
ній час: Esta señora es mi tía. Ця жінка – моя тітка; Este
momento es inolvidable. Ця мить – незабутня; Esta mañana
(tarde, noche, semana, mes...) hace frío. Сьогодні зранку (увечері,
на цьому тижні, місяці…) холодно.
Якщо об'єкт (або об'єкти) про який(-і) ідеться, розташований
трохи далі від мовця, ближче до співрозмовника, уживають за-
йменники ese, esos, esa, esas. У часовому плані слід користувати-
ся цими займенниками, коли йдеться про речі, що відбулись бес-

65
посередньо перед моментом мовлення або зразу після цього: Ese
joven es estudiante de nuestra Universidad. Цей хлопець – студент
нашого університету; Esos son días de fiesta. Це – святкові дні.
Вказівні займенники aquel, aquellos, aquella, aquellas викори-
стовують, коли об'єкт (або об'єкти) розташований(-і) поодаль
або його (їх) зовсім не видно. Якщо йдеться про час – мається на
увазі давно минулий період: En aquella ciudad viven mis amigos.
У тому місті мешкають мої друзі; Aquellos son días histórico. Ті
дні – історичні.
Наголошені займенники можуть замінювати іменник і
набувати його роду та числа: Esas revistas son de Inés y aquellas
son de Ruben . Ці журнали Інеси, а ті – Рубена.
Nota: До 2010 р. наголошені займенники в письмовому
вигляді позначали графічним наголосом – acento.
Вказівні займенники мають форму середнього роду, яка
існує тільки в однині: esto це; eso, ello це; aquello те. Вони не
мають предметної співвіднесеності та у деяких випадках мо-
жуть замінювати цілі речення: Usted trabaja mucho y eso está
bien. Ви багато працюєте, і це – добре; Tú hablas de aquello
que no me importa. Ти говориш про те, що мене не цікавить.

A uto co nt ro l
Traduzca las oraciones:
а) al ucraniano: 1. Este es el libro de Juan. 2. ¿Son esos los libros
de Inés? 3. ¿Cuál de estos libros lee Irene? 4. Esa señora es la tía de
José y aquella es la tía de Sonia. 5. Yo no sé qué es esto, pero eso es
un aparato electrónico (електронний вироб або апарат);
b) al español: 1. Ці студенти вивчають іспанську мову, а ті –
німецьку. 2. Я працюю на цьому заводі, а мій брат – в тому ін-
ституті. 3. – Що це? – Це? Це – подарунок Андрію. 4. Це – хата
Петра, а та – його друга. 5. Ця студентка виконує домашнє за-
вдання вдома, а ті – в бібліотеці. 6. – Як вчаться ті хлопці? –
Я не знаю, як вчаться ті хлопці, але ті (дівчата) – вчаться добре.
.

66
4.2. Pronombres posesivos
Присвійні займенники вказують на належність когось
або чогось особі, про яку йдеться. В іспанській мові існують
присвійні займенники, які передують іменнику та вживаються з
ним у функції означення. Їх називають ненаголошеними, вони
мають форму однини та множини, а займенники множини nue?-
ro наш і vuestro ваш і формy роду.
Особа Один власник Двоє або більше власників
однина множина однина множина
nuestro nuestros
I (yo) mi mis nuestra (-as)
vuestro vuestros
II (tu) tu tus vuestra (-as)
III (el, ella, Ud.) su sus su sus
Nota s:
1. Присвійний займенник tu твій, на відміну від особового
займенника tú ти, пишуть без графічного наголосу.
2. Іспанські присвійні займенники можна перекладати укра-
їнською мовою займенниками середнього роду моє, твоє, на-
ше, ваше: mi (tu, su тощо) ventana моє (твоє, ваше тощо) вікно.
3. Іспанські форми vuestro, -a, -os, -as українською мовою
перекладають займенниками ваш, ваша, ваше, ваші. Вони на-
лежать особам, до кожної з яких можна звертатися на ти.
4. Форми 3-ї особи su і sus можуть належати як до жіночо-
го, так і до чоловічого роду та перекладатися як його, її, ваш,
їхні, ваші.
З'ясувати власника або власників можна із контексту або за
допомогою особових займенників 3-ї особи із прийменником de:
su hermano de él його брат
su hermano de ella її брат
su hermano de Ud ваш брат
su hermano de ellos їхній брат
su hermano de ellas їхній (жінок) брат
su hermano de ustedes ваш брат
sus hermanos de él його брати
sus hermanos de ella її брати
sus hermanos de Ud ваші брати

67
 sus hermanos de ellos їхні брати
sus hermanos de ustedes ваші брати
5. Українский займенник свій слід перекладати відповід-
ним присвійним займенником: Я думаю про свого брата. Yo
pienso en mi hermano; Ти думаєш про свого брата. Tú piensas
en tu hermano; Він (вона) думає про свого брата. Él (ella, Ud.)
piensa en su hermano; Про свої справи ми думаємо самі. En
nuestras cosas pensamos nosotros mismos (solos).
A uto co nt ro l
І. Traduzca al ucraniano: 1. Tu amigo es ingeniero. 2. ¿Es tu
amigo ingeniero? 3. ¿Qué es tu amigo? 4. ¿Es Miguel hermano de
nuestros vecinos? 5. No, él no es hermano de ellos. 6. ¿Van hoy
sus alumnos al Museo del Arte Ucraniano? 7. No, mis alumnos
hoy no van al museo, ellos van (a ir) al Teatro del Drama. 8. ¿Con
quién van a ir sus alumnos al teatro? 9. Ellos van a ir al teatro con
sus colegas de segundo año. 10. ¿Son vuestros tíos ucranianos?
11. Sí, mis tíos son ucranianos. 12. Su hermano de ella trabaja en
un taller. 13. Su maestro de ellos es de España. 14. El sábado
vamos a descansar en su casa de ellos. 15. El sábado vamos a
descansar en su casa de Usted.
Vocabulario
de segundo año (тут) другого курсу навчання
tío дядько, вуйко
ІІ. Traduzca al español: 1. Наші друзі – студенти. 2. Ти знаєш,
де мої книжки? 4. Наші сестри хочуть поїхати до нашого дядька.
5. Вони твої сестри? 6. Марта відкриває свою книжку, а Хорхе
закриває свій зошит. 7. Її брат працює вчителем у школі. 8. Ми
слухаємо пояснення нашого викладача. 9. Їхній (3-я особа мн.)
викладач мешкає в нашому будинку. 10. Де ти відпочиваєш зі
своїми дітьми та з дітьми твого сусіда?

4.3. Pronombres posesivos tónicos

Наголошені форми присвійних займенників зміню-
ються за родами та числами.

68
 Однина Множина
mío(-a) мій, моя míos(-as) мої
tuyo(-a) твій, твоя tuyos(-as) твої
suyo(-a) його, її, Ваш, Ваша suyos(-as) його, її, Ваші
nuestro(-a) наш, наша nuestros(-as) наші
vuestro(-a) ваш, ваша vuestros(-as) ваші
suyo(-a) Ваш, Ваша suyos(-as) їх, Ваші
Їх уживають, коли перед іменником, про який ідеться, уже
стоїть вказівний займенник або числівник: Este departamento
suyo está en el piso tres. Ця його квартира розташована на дру-
гому поверсі; Tres amigos míos viven en Madrid. Троє моїх друзів
живуть у Мадриді.
Ці самі форми вживають також у відповідь на запитання ¿de
quién? чий? ¿De quién es este lápiz? Чий цей олівець? Este lápiz es
mío. Цей олівець мій.
Присвійний займенник уживають самостійно з означеним ар-
тиклем, коли він замінює іменник: Tu hermana es rubia y la mía,
morena. Твоя сестра білява, а моя – чорнява; Nuestra casa está en
el centro de la ciudad y la suya, en los suburbios. Наш будинок у
центрі міста, а його (її, Ваш) – у передмісті.
Нерідко наголошені присвійні займенники виконують функцію
займенників-прикметників і займають місце безпосередньо після
іменника, який визначають: Una mirada tuya me hace feliz. Один
твій погляд робить мене щасливим. Цeй займенник є складовою
частиною деяких сталих словоcполучень: ¡Dios mío! Боже мій!
¡Mamá (madre) mía! – цей вислів дещо схожий на О, мамо! тощо.
A uto co nt ro l
Traduzca:
а) al ucraniano: 1. Sobre la mesa hay tres periódicos. ¿Cuál es el
tuyo? 2. El mío es "El País". 3. ¿De quién son estos cuadernos? –
Miguel dicе que esos cuadernos son suyos. 4. ¿Son tuyos ese libro y
aquel reloj? – No, el libro es de aquel joven y el reloj sí, es mío.
5. Estas revistas son mías y esas que están en la mesa son tuyas;
b) al español: 1. Мої книжки – на столі, а твої лежать на стіль-
ці. 2. Твоя сестра – студентка, а моя ні, вона працює вчителькою
в школі. 3. Де їхні батьки? – Де їхні батьки я не знаю, а твої де?
– Мої – на роботі. 4. Твій син працює учителем в школі, а мій
вивчає іноземні мови в університеті.

69
4.4. Numerales cardinales
0 cero 27 veintisiete (veinte y
siete)
28 veintiocho (veinte y
1 uno
ocho)
29 veintinueve (veinte y
2 dos
nueve)
3 tres 30 treinta
4 cuatro 31 treinta y uno (treintiuno)
5 cinco 32 trenta y (treintidós)
6 seis 33 treinta y tres (treintitrés)
7 siete 40 cuarenta
41 cuarenta y uno
8 ocho
(cuarentiuno) ...
9 nueve 50 cincuenta
10 diez 51 cincuenta y uno
(cincuentiuno) ...
11 once 60 sesenta ...
12 doce 70 setenta ...
13 trece 80 ochenta
14 catorce 90 noventa
15 quince 100 cien
16 dieciséis = diez y seis 101 ciento uno
17 diecisiete = diez y siete 102 ciento dos ...
18 dieciocho = diez y ocho 199 ciento noventa y nueve
19 diecinueve = diez y nueve 200 doscientos (-as)
20 veinte 300 trescientos (-as)
veintiuno (рідше veinte y
21
uno) 400 cuatrocientos (-as)
22 veintidós (veinte y dos) 500 quinientos (-as)
23 veintitrés (veinte y tres) 501 quinientos uno (una) ...
24 veinticuatro (veinte y cuatro)
600 seiscientos (-as) ...
25 veinticinco (veinte y cinco)700 setecientos (-as) ...
26 veintiséis (veinte y seis) 800 ochocientos (as) ...
900 novecientos (as)...
1000 mil
2000 dos mil
99.999
noventa y nueve mil novecientos noventa y nueve
(noventinueve)
1000000 un millón oдин мільйон

70
 Складені числівники від 16 до 19 та із 21 до 29 мають по-
двійне написання: diez y ocho або dieciocho. При стягненому на-
писанні між одиницями та десятками сполучник y змінюється на
і: diecinueve, veintidós.
Числівники від 31 до 39, від 41 до 49 тощо пишуть тільки
окремо: setenta y ocho, cuarenta y uno тощо. В усному мовленні
їх вимову практично завжди чутно (адже й вимовляється) разом:
sesenticinco, ochentiocho.
Одиниця та сотні від 200 до 900 мають форму жіночого та
чоловічого роду, причому числівник чоловічого роду 1 (uno) на
письмі втрачає закінчення о: un libro, але una mesa; doscientos
libros, але doscientas mesas.
Числівник 100 (cien) уживають тільки при круглому числі, а
всі наступні числа (до числа 200) набувають форми ciento: сiento
uno, ciento dos ... ciento noventa y nueve.
Числівник mil завжди вживають в однині: yo tengo mil (dos
mil, tres mil...) libros, за виключенням випадків, коли число має
збірне значення. У такому разі перед іменником ставлять займе-
нник de: Aquí hay miles de libros. Тут – тисячі книжок.
Числівник millón має форму множини millones. Якщо він сто-
їть перед іменником, також вживають займенник de: tres
millones de habitantes три мільони мешканців. Перед словом
millón ставлять числівник un: un millón de habitantes мільйон ме-
шканців.
На відміну від укpаїнської, в іспанській мові числа, що закін-
чуються на одиницю, уживають у множині: veintiún cuadernos
двадцять один зошит, veintiuna mesas двадцять один стіл.
Якщо перед іменником стоїть числівник, артикль не ставлять:
Sobre la mesa hay dos libros. На столі дві книжки. Але, якщо числі-
вник повторює знайоме число, перед ним слід вживати означений
артикль: Los dos libros son de Carlos. Обидві книжки – Карлоса.
Числа календаря називають кількісними числівникам, за ви-
нятком першого дня місяця: el primero de enero, el primero de
junio тощо.
Кількісні числівники вживають зазвичай при позначенні сто-
рінок, томів, розділів, параграфів, навчальних вправ тощо. У
71
таких випадках числівник ставиться після іменника: Estoy
leyendo el capítulo doce de esta novela. Я читаю дванадцятий ро-
зділ цього роману; ¿Me ayudas a hacer el ejercicio siete de
matemáticas? Ти допоможеш мені зробити сьому вправу з ма-
тематики?
A uto co nt ro l
1. Cuente en voz alta del 0 al 50 y del 50 al 0.
2. Cuente en decenas del 10 al 100 y al revés, del 100 al 0.
3. Cuente en voz alta desde 100 hasta 120.
4. Cuente en centenas desde 100 hasta 1500.

4.5. Adverbios muy, mucho, tan, tanto

Прислівники muy дуже і tan такий уживають перед прик-
метником або прислівником і вони вказують на інтенсивність
ознаки: El libro es muy interesante. Книжка дуже цікава; ¡El libro
es tan interesante! Книжка така цікава!
Прислівник tan уживають в окличних або в розповідних ре-
ченнях для утворення порівняльного ступeня: El libro de Miguel
es tan interesante como el libro de Antonio. Книжка Мігеля така
саме цікава, як і книжка Антоніо.
Прислівник mucho багато змінюється за родами й числами
та стоїть після дієслів: Hoy tengo mucho trabajo. Сьогодні у мене
багато роботи.
Кількісний прислівник tanto стільки бере участь у створенні
таких сполучень як, наприклад: tanto mejor тим краще; tanto
peor тим гірше; un tanto небагато, трохи; entre tanto тим ча-
сом; de tanto en tanto інколи; por lo tanto отже, тож.

A uto co nt ro l
Traduzca al ucraniano: 1. Dicen que la película que vamos a ver
es muy cómica. 2. Hoy trabajamos mucho, por lo tanto hay que
descansar. 3. Hay que comer, pero no tanto. 4. José dice que visita a
Enrique de tanto en tanto.

72
 4.6. Adjetivo
Прикметник – це самостійна частина мови, що вказує на
ознаку або якість іменника. Рід і число прикметника, як і в укра-
їнській мові, узгоджується із родом і числом іменника: el
automóvil es blanco автомобіль білий; la página es blanca сторін-
ка біла; el joven es alto юнак рослий, високий; la joven es alta дів-
чина висока.
За морфологічними показниками одні прикметники можуть
змінювати свою структуру, залежно від роду:
а) значна кількість прикметників має закінчення -о, що вказує
на чоловічий рід, та -a, що вказує – на жіночий: Un hombre alto.
Високий чоловік; Una mujer alta. Висока жінка;
b) прикметники, що мають закінчення -ín, належать до чоло-
вічого роду, а -ina (за винятком прикметника ruin підлий) – до
жіночого: Juan es (un) bailarín. Хуан полюбляє танцювати або
танцюрист; María es (una) bailarina. Марія полюбляє танцюва-
ти або танцюристка чи танцівниця;
c) прикметники, що мають закінчення - án, -ón (ч.р.);
- ana, -ona (ж.р.): Un chico haragán ледачий хлопчик; Una chica
haragana ледача дівчина; Un oso dormilón. Ведмідь, що любить
спати; Una osa dormilona. Ведмедиця, що любить спати;
d) прикметники, що мають закінчення -or (ч.р.), -ora (ж.р.):
Un hombre trabajador працьовитий чоловік; Una mujer trabajadora
працьовита жінка;
e) у прикметників, що означають національність:
• закінчення о → а: Un estudiante ucraniano український
студент; Una estudiante ucraniana українська студентка;
• до закінчення у чоловічому роді на приголосну, у жіно-
чому роді додається голосна -а: el idioma español; la lengua
española; un señor alemán; una señora alemana.
Інші прикметники, що зберігать однакову форму для жіночо-
го та чоловічого роду, мають закінчення на:
а) голосну -а: Un país agrícola сільськогосподарська держава;
Una regíon agrícola сільськогосподарський регіон;
b) голосну -е: Manuel es pobre. Мануель бідний; María es
pobre Марія бідна;
73
 c) приголосні -n, -l, -r, -z, -s: El sentido común здоровий глузд;
Una causa común спільна справа; La lengua oral усна мова; La
forma oral усна форма; El servicio militar військова служба; La
preparación militar військова підготовка; Un estudiante capaz зді-
бний студент; Una estudiante capaz здібна студентка; El joven
cortés ввічливий юнак; La joven cortés ввічлива дівчина;
d) -ista: Tu eres un idealista ти ідеаліст; Ella es una idealista
вона ідеалістка.
Деякі відносні прикметники, а саме ті, що позначають не-
змінну, постійну ознаку іменника, не мають відповідної форми.
Їх перекладають за допомогою прийменника de: Un anillo de oro
золота каблучка; La clase de español урок іспанської (мови).
Залежно від контексту деякі члени речення можуть виступа-
ти як іменниками, так і прикметниками. Наприклад, якщо такі
слова, як joven, anciano, ucraniano cупроводжуються займенни-
ками або прикметниками, вони є іменниками: este(-a) joven цей
юнак (ця дівчина); muchos(-as) ancianos(-as) багато людей похи-
лого віку; muchos ucranianos багато українців. А якщо ті самі
слова визначатимуться прислівникaми tan так, такий, настіль-
ки або muy дуже, вельми, украй, вони є прикметниками, пор.:
muy joven дуже молодий(-ая); tan anciano такий старий, тако-
го похилого віку; muy ucraniano щирий українець.
Хоч місце прикметника у реченні, зазвичай, після іменника,
коли прикметник зазначає постійну якість іменника, він може
стояти перед ним: las altas montañas високі гори. Цю саму пози-
цію прикметник може займати, коли він виконує додаткову фун-
кцію епітету: un eterno amor вічна любов.
Деякі якісні прикметники (а саме ті, що позначають ознаки,
які більшою або меншою мірою властиві іменнику – alto висо-
кий; bueno добрий тощо), залежно від того, яку позицію вони
займають, мають різне значення, пор.: un pobre hombre нещасна
людина ≠ un hombre pobre бідна (не багата) людина.
Прикметники, що позначають постійні ознаки іменника, на-
зивають відносними прикметниками: ciudad industrial промисло-
ве місто; lengua ucraniana українська мова тощо.

74
 A uto co nt ro l
I. Traduzca al ucraniano: 1. Еl abogado joven es muy inteligente.
2. El automóvil viejo ayuda todavía en el trabajo. 3. El cepillo ya está
viejo. 4. El libro de español está en la mesa. 5. El coche de Marta es
azul. 6. El curso antiguo de español está en discos. 7. El maestro
canoso enseña francés. 8. Mi casa vieja es ruidosa. 9. Yo hago el
trabajo difícil. 10. Rosa tiene el cabello largo y sedoso.
Vocabulario
abogado адвокат
todavía досі, дотепер, донині
cepillo щітка
azul синій, блакитний
canoso сивоголовий, сивочолий
difícil важкий
sedoso шовковистий

II. Conteste a las preguntas: 1. ¿Quién es muy inteligente? 2. ¿Es

el joven abogado muy inteligente? 3. ¿Cómo es el joven abogado?
4. ¿Ayuda el automóvil viejo en el trabajo? 5. ¿Dónde ayuda el
automóvil viejo? 6. ¿Qué ayuda en el trabajo? 7. ¿Qué ya (уже) está
viejo? 8. ¿Cómo está el cepillo? 9. ¿Dónde está el libro de español?
10. ¿Está el libro de español en la mesa? 11. ¿De qué color es el
coche de Marta?
ІІІ. Напишіть усі можливі запитання до речень 6-10 (п. І).

4.7. Plural de los adjetivos

Множина прикметників утворюється за тією самою
схемою, що й множина іменників:
а) якщо прикметник закінчується на голосну, до неї додають
приголосну -s: El edificio es hermoso будинок гарний. → Los
edificios son hermosos будівлі гарні; La flor es hermosa квітка га-
рна. → Las flores son hermosas квітки гарні;

75
 b) якщо прикметник закінчується на приголосну, до неї до-
дають закінчення -es: El lápiz es azul олівець синій. → Los lápices
son azules олівці сині; La cinta es azul стрічка синя → Las cintas
son azules стрічки сині.
Nota: У прикметниках, що мають закінчення -z, при утво-
ренні множини відбувається чергування приголосних z → c:
El niño es feliz хлопчик щасливий; Los niños son felices діти
щасливі.
A uto co nt ro l
І. Transforme (перетворіть) el singular de los siguientes
sustantivos en el plural y ponga el artículo determinado a cada uno
(кожному): casa, amor, capaz, carnaval, ley, voluntad, agua, aula,
luz, tigre, madre, clima, telegrama, poeta, mujer, pez, tarde, doctor,
rey, nariz.
П рим і тка: Tакі іменники, як régimen режим, устрій,
carácter характер змінюють наголос: regimenes, caracteres.
ІІ. Traduzca al ucraniano: 1. Las libretas en la mesa son negras.
2. Las maletas de Carlos son grandes. 3. Los perros de Inés son
grandes y de raza. 4. Estos niños son muy listos. 5. La carreta
es vieja. 6. La fiesta está divertida. 7. Las comidas de casa son
saludables y sabrosas. 8. Las maestras de la escuela son buenas.
9. Los alumnos estudian con mucho gusto.
ІІІ. Traduzca al español: 1. Книжки, які вони читають – цікаві.
2. Мої сестри – гарні дівчата. 3. Мій іспанський друг кажe, що
зими в Україні – холодні. 4. Не всі нові книжки цього автора –
цікаві. 5. Роман і Володимир – дуже веселі хлопці. 6. Марія така
сама весела, як і вони. 7. Всі вони – друзі й багато та гарно тан-
цюють.
IV. Cambie (змініть) los adjetivos del texto por sus
antónimos: Mi habitación es pequeña y luminosa. Es cómoda y
desde la ventana veo unos árboles enormes. El armario es estrecho
y tiene tres cajones. También hay un escritorio antiguo que es un
regalo de los abuelos.

76
 4.8. Grados de comparación
de los adjetivos cualitativos
В іспанській мові, як й в українській, існують три ст уп ен і
пор івняння якісних прикметників :
1. Grado positivo (простий ступінь), який лише констатує по-
чаткову якість іменника: el libro es interesante книжка цікава.
la casa es vieja
el tren es rápido
2. Grado comparativo (ступінь порівняння), що зазначає
якість одного іменника, порівняно з іншим. Ця ступінь включає:
а) Grado comparativo de superioridad (вищий ступінь порів-
няння), який має таку структуру: más + adjetivo + que. Напри-
клад: Nuestro coche está más limpio que el vuestro. Наш автомо-
біль чистіший за ; Mi diccionario es más grande que el tuyo. Мій
словник більш повний за твій; Este edificio es más antiguo que
aquel. Цей будинок старіший за того.
Деякі прикметники мають власну форму вищого ступеня по-
рівняння, наприклад: bueno → mejor, malo → peor, poco →
menos, mucho → más, grande → mayor, pequeño → menor: Este
fruto es mejor que aquel, pero peor que estas bayas. Цей фрукт
кращий, ніж той, але гірший за ці ягоди; Мi hermano es mayor
que el tuyo. Мій брат старший за твого;
b) Grado comparativo de igualdad (рівнозначний ступінь порі-
вняння) має таку структуру: tan + adjetivo + como. Наприклад,
Mi coche es tan rápido como el tuyo. Моя машина така ж швидка,
як і твоя; Esta camisa es tan cara como aquella. Ця сорочка така
ж дорога, як і та; Aquella sasa es tan antigua como esta. Той бу-
динок так само старий, як і цей;
c) Grado comparativo de inferioridad (нищий ступінь порів-
няння) має таку структуру: menos + adjetivo + que. Наприклад,
Mi coche es menos rápido que el tuyo. Мій автомобіль не такий
швидкий, як твій; Esta camisa es menos cara que aquella. Ця соро-
чка не така дорога, як та; Aquella casa es menos antigua que esta.
Той будинок не такий старий, як цей.

77
 3. Grado superlativo, що має дві форми:
а) Grado superlativo relativo (відносний найвищий ступінь
порівняння), що виражає найвищу якість іменника. Утворюється
шляхом додавання визначеного артикля до ступеня порівняння:
Este alumno es el mejor de la clase. Цей учень – найкращий в кла-
сі; Esta estudiante es la más aplicada. Ця студентка – найстаран-
ніша; Ellos son los artistas más famosos. Вони – найвідоміші ар-
тисти; Jorge es uno de los estudiantes más inteligentes del grupo.
Хорхе – один з найрозумніших студентів у групі;
b) Grado superlativo absoluto (абсолютний ступінь порівнян-
ня). Він утворюється двома способами – шляхом додавання:
• прислівника muy до простого ступеня;
• суфікса -ísimo(-a) до основи прикметника.
Наприклад, Este libro es muy interesante. Ця книжка – дуже
(надзвичайно) цікава; Este libro es interesantísimo. Ця книжка –
дуже (надзвичайно) цікава; Esta casa es muy moderna. Цей буди-
нок – дуже (надзвичайно) сучасний; Esta casa es modernísima.
Цей будинок – дуже (надзвичайно) сучасний.
A uto co nt ro l
I. ¿Qué grados de comparación hay en el español?
IІ. Dé (дайте) ejemplos del grado superlativo relativo?
III. ¿Cómo se forma el grado comparativo de superioridad?
IV. ¿Cómo se forma el grado comparativo de igualdad?
V. ¿Cómo se forma el grado superlativo absoluto de
comparación?
VI. Тraduzca al español: 1. Центральні вулиці міста – довгі.
2. Центральна вулиця міста довша за сусідню. 3. Сусідні вулиці
міста коротші за центральні. 4. Центральна вулиця міста така
саме довга, як і сусідня. 5. Центральна вулиця – найдовша вули-
ця міста. 6. Центральна вулиця – одна з найдовших вулиць міс-
та. 7. Центральні вулиці міста дуже довгі. 8. Центральна вулиця
міста надзвичайно довга.
VII. Conozca a (ознайомтесь з) Carlos y describa (опишіть)
cómo es su hermana Nina: Carlos es el niño más alto de mi clase.
Y es tan delgado como un alfiler. Es muy simpático y casi siempre

78
está de buen humor. Carlos es muy moreno y es el niño más pecoso
que conozco. Nina es la niña…
Vocabulario
alfiler шпилька
moreno смаглявий, темношкірий, брюнет
pecoso веснянкуватий
(yo) conozco (i) я знаю, я знайомий
estar de buen humor бути в доброму гуморі

Trabalenguas: 1. Si la sierva que te sirve no te sirve como sierva,

de qué te sirve que te sirvas de una sierva que no sirve. 2. Pablito
pisó el piso, pisando el piso Pablito cuando Pablito pisó el piso,
piezas de piso pisó Pablito.
Texto
Mi familia
Soy Andrés y vivo con mi familia en Kyiv. La capital de Ucrania
es, sin duda, hermosa y muy hospitalaria. Con la edad de más de
quince siglos, Kyiv no solamente es una ciudad antigua, es también
moderna. Moderna porque se renueva constantemente.
Con mi familia vivimos en un barrio no muy céntrico, pero
tampoco es periférico. El edificio en que vivimos es de ocho pisos.
Nuestro departamento está en el piso cinco y no es grande ni
pequeño. Tiene tres habitaciones, una cocina y un cuarto de baño tan
grande como la cocina. El pasillo es amplio. Como en la familia
somos solamente cuatro: mis padres, mi hemana menor y yo, todos
tenemos la posibilidad de trabajar, estudiar o descansar separados, y
también de mirar la televisión, ver alguna película en el video o
escuchar música en la sala sin molestar a nadie. Yo soy estudiante y,
como tal, dedico mucho tiempo a los estudios.
Mis padres tienen profesiones muy diferentes: mi padre es
ingeniero y mi mamá es maestra de español en una escuela vecina.
Pero ambos son muy aficionados al arte y a la literetura. Yo sé que
ellos son felices.
Irina, mi hermanita, tiene diez años y quiere ser maestra como
mamá.

79
 Mis abuelos son unos ancianos simpatiquísimos. A pesar de la
entrada edad son sumamente enérgicos y activos. Yo quiero mucho a
mis abuelos. Ellos viven en un barrio cercano muy confortable. Su
departamento es cómodo y gran parte del día por las ventanas, que
dan al sur, entra el sol. Visitamos con fecuencia a nuestros abuelos y
casi todos los fines de semana almorzamos o cenamos juntos.
Vocabulario
duda сумнів
рoner en duda брати під сумнів
sin duda безсумнівнo
hospitalario гостинний. Sin.: acogedor
edad вік
mayor de edad повнолітній
menor de edad неповнолітній
de edad madura
(avanzada) літній
edad de piedra кам'яний вік
edad de bronce бронзовий вік
edad de hierro залізний вік
edad de oro золотий вік
edad antigua античність
edad media середньовіччя
edad del pavo перехідний вік
siglo століття, сторіччя
siglo de oro золотий вік
siglos medios середньовіччя
solamente тільки, лише
antiguo античний
también теж, також, крім того
moderno сучасний
porque тому що
se renueva оновлюється
barrio квартал, район
céntrico центральний
tampoco також ні, теж ні
periférico периферичний
piso поверх, підлога
ni (спол.) ні, і не
habitación кімната
cocina кухня

80
cuarto de baño ванна
pasillo коридор
amplio просторий
como оскільки; як; якщо, такий
menor молодший, менший
posibilidad можливість
separado окремий, роздільний
mirar. Sin.: contemplar, дивитися, розглядати,
observar спостерігати
velar чатувати, пильнувати
alguno якийсь, який-небудь, хто-небудь
película фільм
video відео
sala вітальня
nadie ніхто
profesión професія
ingeniero інженер
escuela школа
aficionado аматор, любитель
hermanita сестричка
anciano старий, літнього віку
simpático привабливий, симпатичний
sumamente надто, конче, надзвичайно
enérgico енергійний
activo активний
cercano ближній, близький
confortable комфортабельний, зручний
cómodo зручний
día день
ventana вікно
sol сонце
casi майже
almorzar обідати
cenar вечеряти
Come ntar ios
tal. Вказівний займенник tal такий має форми однини та
множини tal, tales: Soy estudiante y, como tal, estudio mucho.
Я студент і, як такий, багато учусь; En tal caso Мiguel
tiene razón. У такому разі Мігель має рацію; Tal es el punto
de vista de ella така її точка зору; Él termina su discurso con

81
 tales palabras: ¡Les deseo a mis amigos muchos éxitos! Він за-
вершує промову такими словами: Бажаю своїм друзям ба-
гатьох успіхів!
Сполучення un (una) + tal перед власним ім'ям перекла-
дають як якийсь (якась): Marta, un tal señor Martínez quiere
hablar contigo por teléfono. Марто, якийсь пан Мартінес
просить тебе до телефону; Una tal Elena llama por teléfono
a mi hermano. Якась Олена просить до телефону мого
брата;
no es grande ni pequeño він і не великий, і не маленький;
tiempo час.
Стійкі сполучення з іменнником tiempo: A tiempo вчас-
но; de tiempo en tiempo час від часу; fuera de tiempo не-
своєчасно; hace tiempo давно; hace poco tiempo недавно;
matar el tiempo марнувати час;
duda сумнів; sin duda безсумнівно, estar en duda мати
сумнів, poner en duda брати під сумнів;
a pesar de всупереч, попри; muy a pesar mío на превели-
кий жаль;
entrada edad старий, літнього віку. Sin.: anciano, viejo;
querer хотіти, любити. Sin.: amar, estimar, apreciar:
Quiero a mis abuelos. Я люблю своїх бабусю та дідуся;
gran parte значна частина;
por (прийм.) по, на, за, з, через;
dan (< dar давати: doy, das, da, damos, dais, dan) al sur
виходять на південь (про вікна);
con frecuenciа часто;
semana тиждень; fin de semana кінець тижня;
entre semana на тижні.
Ejercicios
I. Conteste a las preguntas: 1. ¿Con quién y dónde vive Andrés?
2. ¿Cómo es la capital de Ucrania? 3. ¿Qué edad tiene Kyiv y por
qué afirman que es una ciudad moderna? 4. ¿En qué barrio vive
Andrés? 5. ¿Cuantos pisos tiene el edificio donde vive el joven con
la familia? 6. ¿Es grande el departamento de la familia de Andrés y
en qué piso está? 7. ¿Qué cuartos y habitaciones tiene
el departamento? 8. ¿Es estrecho el pasillo del departamento?
9. ¿Cuántos y quiénes son los miembros de la familia de Andrés?
10. ¿Por qué los miembros de la familia tienen la posibilidad de

82
trabajar, estudiar y descansar sin molestar a nadie? 11. ¿Qué
profesiones tienen los padres del estudiante? 12. ¿A qué son
aficionados los padres del muchacho? 13. ¿Cuántos años tiene la
hermana menor del joven y qué quiere ser ella? 14. ¿Cómo son los
abuelos de Andrés y dónde viven? 15. ¿A dónde dan las ventanas del
departamento de los abuelos de Andrés? 16. ¿Visita la familia de
Andrés a los abuelos? 17. ¿Cuándo y con qué fin?
Vocabulario
стверджувати, засвідчувати,
afirmar
зміцнювати, закріплювати
estrecho вузький
miembro член
¿con qué fin? з якою метою?
II. Escriba con cifras las siguientes palabras: сім, двадцять,
тридцять вісім, дев'яносто шість, сто п'ятнадцять, триста сорок
чотири, сто один, дев'яносто дев'ять, шістсот десять, вісімсот
п'ятдесят.
III. Escriba con palabras las siguientes cifras: 6; 14; 15; 22;
67; 11; 502; 401; 316; 500; 850; 3911; 1000; 5000.
IV. Elija (виберіть) un adjetivo y la forma necesaria del
verbo ser para los sustantivos: un país, el continente, las costas, un
clima, la cumbre, un monumento, la arquitectura, una gente, el Mar
Negro, un hombre, la manzana, una mujer, un padre, el comercio, un
niño, un árbol, un matrimonio, una vida, un examen.
V. Conjugue (провідмінюйте) las siguientes combinaciones de
palabras en Presente de Indicativo: ser estudiante, llevar camisa
blanca, ver un cielo azul, estudiar en la Universidad.
VI. Transforme las oraciones usando los pronombres
posesivos, de acuerdo a (згідно з) los modelos:
Manuel tiene una casa linda. → Su casa es linda
1. La niña tiene una revista interesante. →
2. Los niños tienen bicicletas nuevas. →
3. Nosotros tenemos un apartamento grande. →
4. Los hermanos tienen un perro enorme. →
5. José tiene dos casas de campo. →
6. Tú tienes libros interesantes. →
7. Usted tiene una hermana bonita. →

83
 8. Ella tiene unos padres maravillosos. →
9. Vosotros tenéis unos hijos inteligentes. →
10. Nosotros tenemos unas habitaciones confortables. →
11. Ustedes tienen una casa preciosa. →
12. Tú tienes vestidos elegantes. →
Esta es mi casa. → Esta casa es mía. /Esta es la mía.
1. Esta es su mesa. →
2. Estas son tus zapatillas. →
3. Esa es mi habitación. →
4. Aqellas son vuestras revistas. →
5. Ese es mi padre. →
6. Estos son tus libros. →
7. Este es mi barrio. →
8. Estas son mis llaves. →
9. Aquellos son sus padres. →
10. Еste es vuestro coche. →
VII. Elija la forma necesaria de los pronombres posesivos:
1. Veo a una amiga ... . 2. ¿Cuándo festeja Carlos ... cumpleaños.
3. Julio dice que este diccionario es ... 4. Tú estás aquí, ¿dónde están
... amigos? 5. Hermanos, veo a ... amigos allí, en la calle. 6. ... probl-
?ma es que no tenemos tiempo para leer este libro. 7. José, yo no
tengo ... llaves. 8. Ana es una hija ... 9. Hablo con Elena de ... padres.
10. Una prima ... vive en Kyiv y un primo ... vive en Lviv.
VIIІ. Elija la forma necesaria de los pronombres
demostrativos: 1. ... niña es más alta que aquella. 2. No quiero
hablar de ... . ... ya es pasado. 3. ¿Cuál de ... libros quieres? ¿... o ...?
4. ... agua es muy transparente. 5. En ... época mis padres eran muy
jóvenes. 6. Me gustan mucho ... vestidos que venden en la tienda de
tu barrio. 7. Tenemos un problema. ... no me gusta nada. 8. Este
edificio tiene más pisos que ... de la otra calle.
IX. Llene los blancos con los pronombres necesarios: ¿Quieres
saber algo de ... familia? Pues, no es grande, pero vivimos en
diferentes ciudades de España. ... padres están jubilados y viven en ...
casa que está en Galicia. ... abuelo Luis vive también con ... padres.
Yo tengo dos hermanos. ... hermana mayor es Victoria. Ella y ...
marido Fernando viven en Málaga. Ellos tienen dos hijos, ... hija
mayor, ... sobrina Mandy estudia en Madrid. ... hijo menor, ....
sobrino Rodrigo todavía vive con ... padres. ... hermano Diego está
84
casado. ... mujer se llama Raquel. Ellos no tienen hijos. Y yo soy el
menor, pero ya no vivo en ... casa de Galicia porque estudio en
Barcelona y vivo en un piso compartido сon tres compañeros. Son
jóvenes muy simpáticos y no son españoles. Jean es francés, pero ...
familia vive en Huesca, en el norte de España. José Luis es
venezolano, pero estudia en España.
Vocabulario
mira дивись
marido чоловік Sin.: esposo
sobrina небога, племінниця
todavía досі, дотепер, донині
la mujer se llama дружину звуть
piso compartido спільно орендована квартира
X. Con ayuda (за допомогою) de un diccionario llene los
blancos con los posibles adjetivos: El viajero entra en el ... .
comedor, una habitación ... con el techo muy ... Decoran los muros
media docena de cuadros con pajaritos ... y ... A la mesa sirve una
criada ... Tiene los ojos ... y. .. la boca ... la nariz ... y los dientes ... .
La criada del parador de Gárgoles es ... y...no habla, ni sonríe, ni
mira. Parece una dama ... . (Viaje a la Alcarria. C.J.Cela).
XI. Traduzca al español: 1. Твоя родина, безсумнівно, дуже
гостинна. 2. Мій собака живе з нами в нашій квартирі. 3. Цей
словник – не мій. 4. Сьогодні на майдані – багато людей.
5.Тисячі людей йдуть на свято Незалежності України. – Стільки
людей? 6. Моя мама така ж працьовита, як і тато. 7. Я – самий
молодший з братів. 8. Квартира, де мешкає Надя, майже в два
рази більша за нашу. 9. Маріо приходить дуже рано. 10. Тут два
зошити, який твій? 11. Це книжка, яку ти читаєш? 12. Який із
цих трьох олівців твій? – Мій той, чорний. 13. Сьогодні я теж
буду розмовляти з твоїм старшим братом. 14. Ця дівчина, що
тут, старша за ту, що там. 15. Той чорний собака, що там – твій?
– Ні, той собака – його. 16. У Києві багато гарних парків. 17. Усі
мої друзі – гарні хлопці та дівчата. 18. Вона в курсі всіх моіх
справ (asuntos). 19. Значна частина вікон нашого будинку вихо-
дать на південь. 20. Той старий – надзвичайно енергійний.
XII. Haga un informe sobre su familia, su ciudad o pueblo, las
costumbres, etc.

85
 UNIDAD 5

5.1. Verbos reflexivos

Зворотними дієсловами в іспанській мові називають ті,
які після інфінітивного закінчення -ar, -er, -ir мають показчик
зворотності -se: levantarse вставати; verse бачити себе; irse пі-
ти, поїхати тощо.
Цю категорію дієслів уживають:
1) коли сама дія спрямованя на мовця: lavarse вмиватися
(тобто дія мити направлена на себе, пор. lavar прати, мити ко-
гось (щось);
2) коли треба показати, що дія взаємна: encontrarse зустрі-
чатися; abrazarse обійматися; besarse цілуватися;
3) для утворення похідних дієслів. Наприклад, якщо дієслово
encontrar означає зустрічати або знаходити, то з часткою -se:
encontrarse набуває значення знаходитися; dormir спати,
dormirse засинати.
Однак не завжди іспанські зворотні дієслова в українській
мові теж належать до цієї категорії і, навпаки, не всі українські
зворотні дієслова є такими в іспанській мові, наприклад: диви-
тися ↔ mirar; сумувати ↔ afligirse; повертатися ↔ regresar.

5.2. Conjugación de los verbos reflexivos

Під час відмінювання частка -se змінюється за особами, її
ставлять перед особовою формою та пишуть окремо. Напри-
клад, дієслово bañarse (купатися) відмінюється таким чином:
Однина Множина
Yo me baño Nosotros (-as) nos bañamos
Tú te bañas Vosotros (-as) os bañáis
Él, ella, Ud. se baña Ellos, ellas, Uds. se bañan
Якщо дієслово стоїть в інфінітивній формі, відповідну зворо-
тну частку ставлять після дієслова та пишуть разом: Quiero
86
quedarme. Я хочу залишитись або: Me quiero quedar. ¿Puedes
quedarte? Ти можеш залишитись? або: ¿Te puedes quedar? Joaquín
quiere irse. Хоакін хоче піти або: Joaquín se quiere ir.
A uto co nt ro l
1. ¿Qué indica (вказує) que el verbo es reflexivo?
2. ¿Сómo cambia el pronombre reflexivo (зворотна частка) se
en la conjugación y qué lugar ocupa? Ejemplos.
3. Conjugue los siguientes verbos en Presente de Indicativo:
enamorarse (de) закохатися (в), alejarse (de) віддалятися, tranq-
?ilizarse заспокоїтися, levantarse вставати, apresurarse квапитися.

5.3. Verbos irregulares en Presente de Indicativo

Дієслова, що відхиляються від норми (і), можна поділити на
такі групи:
1 група
Дієслова І та ІІ дієвідміни, коренева голосна яких -е- під час
відмінювання під наголосом дифтонгизується на -іе-:
е → іе
I дієвідміна ІІ дієвідміна
apretar тиснути defender захищати
aprieto apretamos defiendo defendemos
aprietas apretáis defiendes defendéis
aprieta aprietan defiende defienden
Аналогічно відмінюють й такі дієслова І та ІІ дієвідмін, як,
наприклад:
1) перша дієвідміна:
acertar попадати в ціль manifestar виявляти,
виражати
atravesar перетинати mentar згадувати
сalentar гріти, нагрівати merendar полуднати
сegar сліпити negar відмовляти
comenzar починати quebrar ламати
confesar(se) визнавати, признавати regar поливати
despertar (-se) будити, прокидатися segar косити
еmpezar починати sembrar сіяти

87
 помилятися
еrrar sentarse сідати
тремтіти,
temblar
сповідувати
2) друга дієвідміна:
perder губити descender спускатися
defender захищати encender запалювати
2 група
Дієслова, в яких наголошена коренева голосна -о- дифтонги-
зується на -ue-: contar рахувати, розповідати; mover ворушити:
o → ue
Singular Plural
сuento contamos
cuentas contáis
cuenta cuentan
І дієвідміна ІІ дієвідміна
almorzar обідати mover ворушити
almuerzo almorzamos muevo movemos
almuerzas almorzáis mueves movéis
almuerza almuerzan mueve mueven
До цієї групи належать також дієслова:
acordarse пам'ятати аcostarse лягати
аprobar схвалювати аvergonzarse соромитися
сolgar вішати сoncordar узгоджувати
dormir спати еncontrar знаходити
llover дощити morder кусати
мostrar показувати oler нюхати
poder могти рrobar пробувати, куштувати
recordar пам'ятати soler мати звичай (звичку)
soltar пускати sonar дзвонити, звучати,
дзвеніти
soñar мріяти, tostar(se) підсмажувати,
(con) бачити сон засмагати
перекидати,
volar літати volcar
перегортати
volver повертатися
3 група
88
 Окрему групу створюють дієслова ІІІ дієвідміни, в яких
нeнаголошена голосна -е- в особових формах стає наголошенoю
голосною -і-: e → i
elegir вибирати
еlijo elegimos
eliges elegís
elige eligen
До найбільш уживаних дієслів цієї групи належать: competir
змагатися; concebir усвідомлювати, уявляти; corregir виправ-
ляти, поправляти; derretir(se) плавити; despedir(se) проводжа-
ти, звільняти; embestir нападати, атакувати; gemir стогнати,
нарікати; medir міряти, вимірювати; pedir просити, розуміти;
regir управляти, правити; rendir віддавати; repetir повторюва-
ти; seguir продовжувати, прощатися; servir служити, подава-
ти; vestir одягати

4 група
Коренева голосна -е- в інфінітивній формі дієслів ІІІ дієвід-
міни, що мають закінчення -entir, -erir, -ertir під наголосом в
особових формах перетворюється на дифтонг -іе-:
mentir брехати herir поранити advertir попереджати
miento mentimos hiero herimos advierto advertimos
mientes mentís hieres herís adviertes advertís
miente mienten hiere hieren advierte advierten
До цієї групи належать дієслова сonvertir перетворювати;
divertir веселити; preferir надавати перевагу; sentir відчувати,
почуватися; presentir передчувати тощо.
5 група
Дієслова, що в інфінітивній формі мають закінчення -аcer-
ecer, -ocer, -ucir. У цих дієсловах з'являється буква z перед скла-
дами со, са, наприклад:
aparecer з'являтися
aparezco aparecemos
apareces aparecéis
aparece аparecen

89
 Те саме явище відбувається й з дієсловами agradecer дякува-
ти; apetecer мати бажання; carecer не мати, не володіти,
conducir керувати, conocer знати, бути знайомим, desaparecer
зникати; ofrecer пропонувати; pertenecer належати тощо.
Винятки:
1. hacer робити: hago, haces, hace, hacemos, hacéis, hacen;
2. cocer варити: cuezo, cueces, cuece, cocemos, cocéis cuecen;
3. vencer перемагати: venzo, vences, vence, vencemos, vencéis,
vencen.
6 група
Дієслова на -uir, при відмінюванні яких голосна -і- перед ін-
шими голосними перетворюється на -у-:
construir будувати
сonstruyo сonstruimos
сonstruyes сonstruís
сonstruye сonstruyen
Аналогічно відмінюються також дієслова constituir склада-
ти; contribuir сприяти; destruir руйнувати; huir тікати; influir
впливати; incluir вводити до складу; sustituir замінювати тощо.
A uto co nt ro l
І. Conjugue en Presente de Indicativo los verbos: comenzar,
quebrar, despertar, pensar, almorzar, mover, recordar, pedir,
competir, preferir, sentir, conducir, pertenecer, influir, contribuir.
II. Ponga el infinitivo en la forma necesaria: 1. Los fines de
semana (acostarse, nosotros) tarde. 2. Por la tarde mi hermano
(dormir, él) la siesta. 3. José (conducir) el coche muy bien. 4. Pablo y
Raquel (pensar, ellos) viajar a Kyiv. 5. ¿A qué partido político
(pertenecer, él) Ricardo? 6. José (advertir, él) a Margarita que el
cumpleaños de Inés es mañana. 7. Elena (pensar, ella) en el examen
de español. 8. El niño (repetir, él) el verso que tiene que aprender.
9. Marta (soler, ella) visitar a sus amigas después del trabajo. 10. Allí
(venir, ellos) Roberto e Inés. 11. ¿A dónde vas? – Voy a (calentar) la
leche. 12. ¿Dónde (calentar, tú) la leche? 13. Yo (calentar) la leche
en la cocina de gas. 14. Yo nunca (acordarse) de apagar las luces.
15. Vosotras (sentarse) siempre en el mismo lugar.

90
 Vocabulario
cocina de gas газова плита luz світло
ІІІ. Traduzca al español: 1. Я лягаю спати пізно. 2. Коли почи-
наються канікули в університеті? 3. Ти можеш увімкнути
(encender) світло? 4. В Києві йде дощ. 5. Ти можеш показати їй
ці світлини? 6. Кого вибрали президентом країни? 7. Ганна про-
довжує навчання в Київському університеті.
ІV. Traduzca el texto "Una mañana de Roberto":
Una mañana de Roberto
Roberto es estudiante. Por las mañanas nunca oye sonar el
despertador.
Aquella mañana don José, el padre de Roberto, entra en el
dormitorio de su hijo.
– Es hora de levantarte, hijo. Puedes llegar tarde a la Universidad.
– Gracias por despertarme, papá. Como me acuesto tarde, por la
mañana es un problema levantarme temprano. ¿Está mamá en casa?
– Sí, está en la cocina. Prepara el desayuno.
– ¿Qué vamos a desayunar?
– Hoy vamos a comer una tortilla con jamón, tomar una taza de
café con leche y tostadas con mantequilla.
– ¡Magnífico! Ya me levanto, voy al cuarto de baño, me limpio
los dientes, me ducho con agua fría, me seco, me afeito, me pongo la
bata y voy a la cocina a desayunar.
– ¿Qué haces después de desayunar?
– Después del desayuno me visto y, como hace frío, me pongo el
abrigo, la gorra y me voy a la Universidad.
Vocabulario
por las mañanas щоранку
оye (ind) чує < oir чути: oigo, oyes, oye, oímos, oís, oyen
dormitorio спальня
es hora (вже) пора
levantarse підніматися, підводитися, вставати
могти: puedo, puedes, puede, podemos,
puedes < poder (i)
podéis, pueden
llegar tarde спізнюватися
прокидатися: me despierto, te depiertas, se
despertarse (i) despierta, nos despertamos, os despertáis, se
despiertan
91
 temprano рано cocina кухня
preparar готувати desayunar cнідати
taza чашка leche молоко
magnífico чудово lavarse митися
afeitarse голитися bata халат
abrigo пальто gorra шапка

tortilla con jamón омлет з шинкою

tostadas con mantequilla грінки з маслом
cuarto de baño ванна кімната
irse de casa піти з дому
secarse витиратися, сохнути, пересихати (про річ-
ку), в'янути (про рослину)
vestirse (i) одягатися: me visto, te vistes, se viste, nos
vestimos, os vestís, se visten
ponerse (ind) надягати, одягати: me pongo, te pones, se
pone, nos ponemos, os ponéis, se ponen
Come ntar ios
сomo як – це прислівник, що може виступати в різних
якостях, наприклад: aconsejas como padre ти радиш, як ба-
тько; trabajar como profesor працювати викладачем; como
hace frío так як холодно; ¿cómo olvidas tus deberes? чому ти
забуваєш про свої обов'язки? Estoy como a diez metros de
Juan. Я метрах у десяти від Хуана.
¡Cómo! – вигук на знак роздратування або досади:
¡Cómo puedes portarte tan mal! Як ти можеш так погано
поводитись!
¿Cómo? – вислів, що означає здивування або захоплен-
ня та вживається з метою пояснення щодо того, що не очі-
кувалось або сприймається, як щось неприродне: ¿Cómo
no? Аякже? Невже?
На початку речення como означає через те, що; тому,
що: Como hace calor, voy a la playa. Через те, що жарко, я
іду на пляж.
V. Conjugue los verbos: levantarse, lavarse, secarse, afeitase
vestirse та напишіть з ними речення.
VІ. Conteste a las preguntas: 1. ¿Qué es Roberto? 2. ¿Por qué
Roberto por las mañanas nunca se levanta rápido? 3. ¿Quién es el
92
padre de Roberto? 4. ¿Quién despierta al joven aquella mañana? 5.
¿Con qué palabras se dirige don * José a su hijo? 6. ¿Qué dice
Roberto en calidad de agradecimiento? 7. ¿Por qué motivo para
Roberto es un problema levantarse temprano? 8. ¿Qué hace la madre
de Roberto en la cocina? 9. ¿Qué va a desayunar la familia? 10. ¿Qué
va a hacer el joven antes del desayuno? 11. ¿De qué consiste (скла-
дається) el desayuno de la familia? 12. ¿Qué se pone Roberto para
ir a la universidad después de desayunar?
VIІ. Traduzca al español: 1. Зранку я просипаюсь рано, умива-
юсь, снідаю й після того, як одягнусь, йду на заняття в універси-
тет. 2. До речі, де я можу прийняти душ? 3. Ми хочемо зустріти-
ся з тим відомим співаком. 4. Перед купанням я завжди читаю
свіжу газету.** 5. Хочеш залишатись дома, чи поїдеш зі мною? –
Я не хочу залишатись дома, я поїду з тобою.
VIІI. Relate cómo pasa usted el día.

5.4. Artículo neutro lo

На відміну від розглянутих вище артиклів, lo не співвідно-
ситься із жодним іменником, бо в іспанській мові іменників се-
реднього роду немає. Основна функція цього артикля середньо-
го роду – субстантивувати в реченні різні слова, головним чи-
ном прикметники, дієприкметники, займенники та прислівники.
Ця субстантивація тимчасова, тобто lo не перетворює зазначені
частини мови в іменники, а лише надає їм деяких семантичних і
синтаксичних властивостей іменника. Слово, субстантивоване
за допомогою артикля lo, набуває узагальненого, абстрактного
хaрактеру:
lo bueno (все) добре, доброта: Lo bueno vale caro. Усе добре
коштує дорого;
lo malo погане: Lo malo a veces atrae. Погане інколи притягує;

*
don пан – чемне звернення до чоловіків, яке прийнято вживати тільки перед
ім'ям. Аналогічне звернення до жінок – doña.
**
Коли йдеться про продукти харчування, для прикметника свіжий існує іс-
панський відповідник fresco, але якщо йдеться про газету, слід уживати прий-
менникову форму de hoy, del día: Еl periódico de hoy (або del día) свіжа газета.
93
 lo querido близьке: Lo querido alegra y duele. Близьке радує та
болить;
lo odiado ненависне: Lo odiado no se hace cercano. Ненависне
не стає близьким;
lo cercano близьке: Lo cercano no se odia. Близьке не стає не-
нависним;
lo lejano далеке: Lo lejano parece mejor. Далеке здається кра-
щим;
lo dicho сказане: Lo dicho, dicho está. Що сказане – те сказане;
lo callado несказане: Lo callado a veces dice mucho. Hecказане
інколи красномовне;
lo mío моє: Todo lo mío está conmigo. Усе моє – зі мною.
lo extraño дивне: Lo extraño es capaz de alegrar y afligir. Дивне
може порадувати і засмутити.
Cполучення lo (la, los, las) que в означальному підрядному ре-
ченні вказує на те, про що йшлося в головному реченні: María no
está en clase, y eso es lo que asombra. Дивує те, що Марії немає на
заняттях; Todos los que están en la clase esta tarde van a ir al
teatro. Ті, хто сьогодні присутні на заняттях, увечері підуть до
театру.
Vocabulario
valer коштувати, вартувати. Sin.: costar (i)
caro дорогий а veces інколи
atraer притягувати alegrar тішити, радувати
duele< doler (i) болить odiado ненависне
odiar ненавидіти lejano далекий, далеке
parece здається afligir засмутити
Traduzca al ucraniano: 1. Todo lo que es nuestro está a la
izquierda de la puerta de entrada. 2. Lo agradable de hoy es que hace
sol. 3. Recuerdo todo lo que me has dicho. 4. Llevo todo lo que
compro en mi bolsa. 5. Mis padres me relatan todo lo que hay de
nuevo de la capital. 6. Lo más hermoso de la ciudad son su parques y
jardines.
Vocabulario
a la izquierda ліворуч entrada вхід
agradable приємний hace sol світить сонце
pasado минулий bolsa сумка
relatar розповідати
94
5.5. Preposiciones simples
До категорії простих прийменників належать, крім згаданих,
наступні:
ante – прийменник, який передає просторові відносини і від-
повідає укр. перед: El joven está ante la puerta de su casa. Юнак
стоїть перед дверима свого дому. Sin.: delante de; frente a;
enfrente de. Аnt.: tras; detrás (de). Сполучення ante todo українсь-
кою перекладають як перш за все, насамперед, у першу чергу;
bajo виражає:
а) просторові відносини та відповідає укр. під: Poner el
paquete bajo la mesa. Поcтавити пакет під стіл. Sin.: debajo de.
Ant.: sobre; encima;
b) почуття вірності, відданості: Bajo la direccion de nuestro
entrenador somos campeones. Під керівництвом нашого тренера
ми – чемпіони;
contra виражає міжоб'єктні відносини, указує на об'єкт, проти
(до) якого спрямовується дія та відповідає укр. проти: La gente
está contra el aumento de los precios. Люди висловлюються проти
підвищення цін; Apoyarse contra (a, en) la pared. Притуляється до
стіни;
entre указує на проміжне положення у просторі чи в часі. Ві-
дповідає укр. між: Estar entre dos fuegos. Бути між двома вог-
нями;
hacia виражає просторові відносини та вказує напрям руху.
Відповідає укр. до, у напрямку: Voy hacia la playa . Я йду у на-
прямку пляжу. Sin.: en dirección a;
por уживають:
1) для позначення:
а) місця, де відбувається рух: Ella va por el parque. Вона йде
парком;
b) обміну: Сambio este libro por otro. Міняю цю книжку на іншу;
c) тривалості дії: Voy de vacaciones por dos semanas. Я йду у
двотижневу відпустку;
d) приблизного місця: El libro está por allí. Книжка десь там.
e) часу доби: Esteban estudia por la tarde. Він навчається після
обіду;

95
 f) способу здійснення дії: Yo envío la carta por correo. Я відп-
равляю листа поштою; Los mudos hablan por señas. Німі розмов-
ляють знаками;
2) для вираження причинного зв'язку: Jorge lucha por la libertad
de su patria. Хорхе бореться за свободу своєї батьківщини;
3) у значенні українських прийменників за, заради, задля: Los
niños dibujan por satisfacción. Діти малюють заради задоволен-
ня; Lo hago por ganar. Я роблю це заради перемоги;
4) після іменника, що позначає почуття до когось: ¿Sientes tú
amor por ella? Ти відчуваєш любов до неї?
5) при здійсненні операції множення: Dos por dos son cuatro.
дважди два – чотири;
6) для позначення черговості: Los obreros inspeccionan el
camino metro por metro. Робітники перевіряють дорогу метр за
метром;
7) із дієсловами, що позначають зацікавленість кимось чи
чимось: Marta se interesa por la historia de la revolución cubana.
Марта цікавиться історією кубинської революції; ¿Quién
pregunta por mi? Хто мною цікавиться?
8) у зворотах: por ahora поки що; por casualidad випадково;
por doquier скрізь, повсюди; por poco мало не, майже, ледве; por
favor будь ласкa; por fin нарешті; por suerte на щастя; por
desgracia на жаль; por lo visto мабудь, певно, здається, очевид-
но; por primera vez уперше;
según – цей прийменник служить для передання відносин
залежності. Відповідає укр. згідно із, залежно від: Según orden
del ministro hoy todos trabajan. Згідно із наказом міністра, сього-
дні всі працюють; La madre pasea al niño en el parque según el
tiempo. Мати виходить із дитиною на прогулянку до парку, за-
лежно від погоди. Sin.: de acuerdo con; acorde a; conforme a;
sin відповідає укр. без: Sin el permiso de sus padres el niño no
sale de la casa . Без дозволу батьків дитина не виходить з хати;
Yo soy un marinero sin barco y sin amor. Я матрос без корабля та
любові (tango "Canción del marinero").
Конструкція sin + infinitivo як обставина способу дії звичайно
відповідає укр. конструкції не + дієприслівник: Miguel sale sin

96
decir palabra. Мігель виходить, не кажучи ані слова (мовчки).
Ant.: con.
Прийменник sobre служить для передання:
1) місця перебування (розташування) об'єкта. У цьому випа-
дку відповідає укр. на: ¿Quieres leer el libro español que está sobre
la mesa? Ти хочеш прочитати іспанську книжку, що лежить на
столі? Sin.: encima (de);
2) відносин, що вказують на об'єкт думки, почуття, мови та
у цьому випадку відповідає укр. про: Antonio relata sobre su
hermana. Антоніо розповідає про свою сестру. Sin.: acerca de.
tras виражає:
1) просторові відносини та відповідає укр. за, позаду: El niño
está tras el árbol. Хлопчик перебуває за деревом. Sin.: detrás (de);
2) часові відносини та відповідає укр. після: Tras una pausa,
ella sonríe. Після короткого мовчання вона посміхається. Sin.:
luego; acto seguido; a continuación; seguidamente.
A uto co nt ro l
Traduzca:
a) al ucraniano: 1. La joven que está ante José es su hermana
Manuela. 2. Manuela está delante de José. 3. José está detrás de
Manuela. 4. Enfrente de mi casa hay una librería. 5. El automóvil de
mi padre está detrás de la librería. 6. La pelota de tu hermano está
bajo (debajo de) la mesa. 7. Hermano contra hermano no tiene que
luchar. 8. Conforme a la opinión de la profesora, nosotros podemos
estudiar mejor. 9. Estar entre la espada y la pared significa estar en
condiciones muy difíciles. 10. Los hermanos van hacia su casa.
11. Hoy es un día sin sol. 12. Yo hago gimnasia por las mañanas.
b) al español: 1. Студент стоїть (знаходиться) перед виклада-
чем. 2. Газета – під книжкою. 3. Сьогодні "Динамо" грає зі (про-
ти) "Спартаком (-а)". 4. З університету додому я йду пішки.
5. Між нами існує дружба. 6. Машина їде до центру міста.
7. Щодо його слів, Андрій має рацію. 8. Я хочу прочитати книж-
ку Мігеля, що (лежить, знаходиться) у мене на столі. 9. Про що
ви (vosotros) говорите зі своїми друзями? 10. Хто (сидить, зна-
ходиться) за столом з Ернесто? 11. Після п'яти хвилин розмови
Марія каже Хосе: "До побачення".
97
5.6. Numerales ordinales
Порядкові числівники вживають з означеними артикля-
ми. Їх узгоджують за родами та числами з іменниками та став-
лять перед ними. Після 10 порядкові числівники можуть стояти
як перед іменниками, так і після них, але вже у вигляді кількіс-
них числівників: el undésimo piso, el piso once; la duodécima
estación, la estación doce.
Порядкові числівники primero перший та tercero третій пе-
ред іменниками чоловічого роду однини втрачають закінчення
о: el primer libro, el tercer señor.
Список порядкових числівників
1º primero (-a, -os, -as)* 30º trigésimo
2º segundo 40º cuadragésimo
3º tercero 50º quincuagésimo
4º cuarto 60º sexagésimo
5º quinto 70º septuagésimo
6º sexto 80º octogésimo
7º séptimo 90º nonagésimo
8º octavo 100º centésimo
9º noveno 200º ducentésimo
10º décimo 300º tricentésimo
11º undécimo 400º cuadringentésimo
12º duodécimo 500º quingentésimo
13º décimotercero 600º sexcentésimo
14º décimocuarto 700º septingentésimo
15º décimoquinto 800º octingentésimo
16º décimosexto 900º noningentésimo
17º décimoséptimo 1000º milésimo
18º décimooctavo 10 000º diezmilésimo
19º décimonoveno 100 000º cienmilésimo
20º vigésimo 1 000 000º millonésimo
el (la, los, las)
21º vigésimoprimero останній (-я, -і)*
último (-a,-os, -as)

*
Решта порядкових числівників мають ті самі закінчення роду та числа.
98
 Цифрове зображення порядкових числівників жіночого та
чоловічого роду виражають по-різному:
1º перший 1ª перша
2° другий 2ª друга (тощо)
A uto co nt ro l
Escriba en plural:
a) 1. el tercer libro; 2. la última revista; 3. el primer puesto; 4. la
sexta estación;
b) traduzca al ucraniano: 1. En el aula de español de la
Universidad hay dieciséis pupitres *. En los dos primeros pupitres
están sentados Josefina y Ernesto. Después de las vacaciones ** hoy
es el cuarto día de estudio. En la primera clase tenemos práctica de la
lengua española. La segunda clase es de gramática. La tercera y
última clase de hoy es de filosofía;
с) сonteste a las preguntas: 1. ¿Dónde hay dieciséis pupitres?
2. ¿Hay once pupitres en el aula de español de la Universidad?
3. ¿Quiénes están sentados en los primeros pupitres? 4. ¿Qué día de
estudio es hoy? 5 ¿Es hoy el cuarto día de estudio después de las
vacaciones? 6. ¿Qué asignatura *** tenemos hoy en la segunda clase?
7. ¿Cuál es la tercera y última clase de hoy?
Trabalenguas: 1. Ñoño Yañez come ñame en las montañas con el
niño. 2. Del pelo al codo y del codo al pelo, del codo al pelo y del
pelo al codo.
Texto
Ucrania
Ucrania es un país unitario situado al sur de Europa Oriental,
prácticamente en el centro del continente europeo y ocupa una
superficie de 603.628 kilómetros cuadrados. En Ucrania corren las
aguas de casi 4 mil rios. El más grande es el Dnipró (su longitud en
Ucrania es de 981 km), el segundo es el Pivníchniy Donetzk
(672 km), el tercero es el Dniestr, el cuarto el Pivdénniy Bug, etc. El
clima de la mayor parte del país es moderado. Las ciudades más
grandes son: Kyiv, la capital de Ucrania, con más de 3 millones
*
pupitre парта.
**
después de las vacaciones після канікул.
***
asignatura предмет.
99
700 mil habitantes, Járkiv (1 millón 480 mil), Dnipopetrovsk
(1 millón 65 mil), Odesa (1 millón 29 mil), Donetzk (1 millón
16 mil). En Ucrania viven alrededor de 43 millones de habitantes que
representan 130 nacionalidades. Por la cantidad de habitantes
Ucrania ocupa el quinto lugar en Europa después de Alemania, Italia,
Gran Bretaña y Francia.
Nuestro país es muy hermoso y tiene una riquísima historia. El 24
de agosto de 1991 la Verjovna Rada (Parlamento) de Ucrania declara
su Independencia y el 1 de diciembre del mismo año el histórico
referéndum de la población aprueba esa declaración con más de un
90 por ciento de votos.
La naturaleza de nuestra tierra está saturada de un especial
colorido poético. Su clima es suave y su sol, generoso. El sustancioso
verdor y diversificados paisajes es lo que atrae desde antaño a
viajeros, poetas y pintores.
Antiguas leyendas cuentan que Ucrania es un fabuloso país por
donde corren ríos lácteos y en los campos no cesa el cantar de los
ruiseñores, donde se mezclan los milagros terrenales y los celes-
?iales. En los marcos del territorio ucraniano se distribuyen de
forma compacta las zonas boscosa, esteparia y forestal. Sus
paisajes, en singular conformidad, se asemejan a variaciones de un
original tema musical.
El Dnipró en Ucrania corre de norte a sur por todo el país, cruza
todas sus zonas naturales y sirve de eje, uniéndolas. Desde tiempos
remotos los ucranianos conservan su amor y respeto al sagrado río.
Con el Dnipró están relacionadas las historias del bautismo de
Ucrania, las guerras de nuestros antepasados contra múltiples
enemigos, la leyenda de la fundación de Kyiv. Su poético nombre
folklórico "Slavútich" aparece en antiquísimas fuentes escritas,
canciones y relatos. El poema "Testamento" de Tarás Shevchenko y
la tumba del poeta en las colinas del Dnipró en Kániev, en mucho
determinan la tradición de adoración al río como sagrado emblema
nacional, tradición que sigue viva.
El idioma ucraniano pertenece al grupo eslavo de idiomas
indoeuropeos. Los antepasados de los ucranianos asimilan la
escritura ya en los siglos VI-VIII. Con la introducción del crist-
?anismo se establece la escritura cirílica. La primera gramática
100
ucraniana "Gramática" de Iván Ushévich sale a la luz en 1643. El
promotor del nuevo ucraniano literario es Iván Kotliarévskiy,
mientras que el papel fundamental de su desarrollo pertenece a Tarás
Shevchenko. El poeta nacional no se limita con un solo dialecto, sino
que escoge el léxico y las construcciones gramaticales más carac-
?erísticas de todo el aspecto lingüístico popular. Suma a los mejores
rasgos del ucraniano antiguo palabras nuevas y extranjeras.
El colorido idioma ucraniano es metafórico y melodioso, rico en
dichos, refranes y adivinanzas. Pero como ningún otro sufre un largo
período de persecusiones. Decretos de emperadores rusos prohiben el
uso del "dialecto pequeño ruso" en textos científicos y literarios. La
esencia de esos decretos consistе en la imposible ilusión de hacer de
Ucrania una región periférica. Como idioma independiente el
ucraniano se reconoce de forma oficial solamente después de la
revolución de 1905.
En la Ucrania Independiente el ucraniano, de acuerdo con el
correspondiente artículo de la Constitución, es el idioma oficial del país.
La capital de Ucrania, Kyiv, igual que las ciudades Lviv, Járkiv,
Cherníguiv, Odesa y muchas otras son ricas en originales
monumentos históricos, arquitectónicos y artísticos tanto antiguos,
como modernos. Son maravillosos los parques dendrológicos de
Sofíivka en la ciudad de Úmañ y de Alexandría en Bila Tzérkov. No
hay nada mejor que la Aldea de Pirogovo, en las afueras de Kyiv,
para hacer conocimiento con la singular arquitectura popular y
costumbres ucranianas. Pero lo más rico que tiene el país es su gente,
el ucraniano es muy hospitalario y siempre generoso.
Vocabulario
unitario унітарний situado розташований
oriental східний prácticamente практично
superficie
площа longitud ж.р. довжина
ж.р.
continente
континент ocupar займати
ч.р.
estar saturado бути насиченим colorido колоритний
poético поетичний suave м'який
fabuloso казковий lácteo молочний
ruiseñor соловей milagro диво, чудо
terrenal земний celestial небесний
101
cruzar перетинати servir (i) слугувати
remoto давній, далекий sagrado святий
relacionadas пов'язані bautismo хрещення
antiquísimo <
guerra війна стародавній
antiguo
suma сума rasgo риса
colorido колорит dicho приказка
refrán ч.р. прислів'я adivinanza загадка
emperador імператор prohibir забороняти
desarrollo розвиток pertenecer належати
limitar(se) обмежувати(ся) sino але, крім, лише
помірний,
moderado стриманий cantidad ж.р кількість
схвалювати,
declarar об'являти aprobar
затверджувати
independencia незалежність naturaleza природа
diversificado різноманітний paisaje ч.р. краєвид
античний,
antaño давні часи antiguo
старовинний
приблизно,
alrededor habitante мешканець
близько
marco рама, рамка distribuir(se) розподіляти(ся)
boscoso лісистий estepario степовий
forestal лісовий asemejar(se) уподібнювати(ся)
testamento заповіт tumba могила
пагорб, узвиш-
colina determinar визначати
шя
закінчуватися,
cesar sin cesar без упину
припинятися
попередній,
adoración обожнювати antepasado
предки, пращури
asimilar засвоювати escritura писемність
засновувати,
introducción вступ establecer(se)
утверджувати
погоня,
sufrir страждати persecusión переслідування
суть, складатися,
esencia сутність consistir випливати
se reconoce визнаєmься solamente тільки
незалежний(-
independiente correspondiente відповідний
а)

102
 papel
cirílicо кирилиця головна роль
fundamental
generoso шляхетний, щедрий, великодушний
escoger відбирати, добирати. Sin. elegir
Come ntar ios
país unitario унітарна країна;
sur або sud південь. Інші cторони світу: norte північ; este
схід; oeste захід; nordeste північний схід; noroeste північний
захід; sureste або sudeste південний схід; suroeste або
sudoeste південний захід. Іменники este та oeste мають си-
ноніми: oriente та occidente, відповідно.
Прикметники, що стосуються сторін світу: norteño або del
norte північний, sureño або meridional південний, oriental
східний, occidental західний
sustancioso verdor насичена зелень, зелений колір
es lo que atrae це те, що притягує
el cantar спів. Sin.: el canto, la canción
por ciento відсоток, процент
singular conformidad надзвичайна (виняткова) злагода
uniéndolas з'єднуючи їх
fuentes escritas письмові джерела
вийти друком. Sin.: ver la luz,
salir a la luz
publicar, imprimir, hacer público
como ningún otro як ніхто інший
de acuerdo згідно з. Sin.: de acuedo a, acorde con
tanto antiguos como modernos – сполучення, що утворю-
ється згідно із формулою тanto + sustantivo (aбо adjetivo),
como + otro sustantivo (aбо adjetivo), тобто як + іменник
(або прикметник), так і + інший іменник (або прикмет-
ник): Tanto Jorge, como Andrés son amigos de mi hermano. Як
Хорхе, так й Андрій – друзі мого брата;
no hay nada mejor que нема нічого кращого, ніж…;
las afueras околиці. Прислівник afuera зовні, назовні, надво-
рі у множині набуває значення околиці. Bигук ¡afuera!
означає геть!
hacer conocimiento con знайомитись (з чим-н), відвідувати
щось, зав'язувати знайомство з ким-небудь: entablar
(establecer) conocimiento con. Зверніть увагу на приймен-
103
 ник, що керує дієсловом в сполученні conocer a бути зна-
йомим із (кимось);
lo más rico найкраще.
Ejercicios
I. Conteste a las preguntas: 1. ¿Dónde está situada Ucrania?
2. ¿Es Ucrania un país unitario? 3. ¿Cuál es la superficie de Ucrania?
4. ¿Cuántos habitantes tiene Ucrania? 5. ¿Cuál es la capital de
Ucrania? 6. ¿Cuáles son los ríos más grandes del país? 7. ¿Cuántos
habitantes tiene la capital de Ucrania? 8. ¿Representantes de cuántas
nacionalidades habitan en Ucrania? 9. ¿Cuántas lenguas oficiales
tiene Ucrania? 10. ¿Qué lugar en Europa ocupa Ucrania por la
cantidad de habitantes? 11. ¿Cuándo festejamos el Día de la
Independencia de Ucrania? 12. ¿Cómo es el clima de Ucrania?
13. ¿Qué es lo que atrae en Ucrania a viajeros, poetas, pintores y a
toda clase de personas? 14. ¿Qué cuentan antiguas leyendas de
Ucrania? 15. ¿Qué zonas geográficas se distribuyen en el territorio
ucraniano? 16. ¿Qué puede relatar Ud. sobre el río Dnipró? 17 ¿Qué
puede contar Ud. sobre el idioma ucraniano: su grupo lingüístico,
escritura, primeras gramáticas y desarrollo? 18. ¿Cuál es el papel de
Tarás Shevchenko en el desarollo del idioma ucraniano? 19. ¿Con
qué problemas se encuentra el idioma ucraniano en el proceso de su
desarrollo? 20. ¿En qué son ricas las ciudades de Kyiv, Lviv, Járkiv,
Odesa, Cherníguiv y otras? 21. ¿Qué es lo más rico que tiene
Ucrania? 22 ¿Cómo es el ucraniano?
II. Llene los blancos con las preposiciones necesarias: La mesa
está ... a la cama. 2. Mi hermano va ... la parada del autobús. 3. ¿Qué
hay ... tu mesa? 4. El taxi va ... la calle central de Kyiv. 5. Carlos está
apoyado ... la pared esperando ... su novia. 6. No puedo comprar el
libro. Vengo ... poco dinero. 7. ¿Dónde está el niño? – Está
escondido ... ... el árbol. 8. ¿Qué hay ...a tu casa y la casa de
Antonio? – ... a mi casa y la casa de Antonio hay una librería.
ІII. Llene los blancos con los pronombres personales
necesarios: 1. ... amamos. 2. ... trabajáis. 3. ... quiero. 4. ... hablas. 5.
... viven. 6. ... leo. 7. ... bailan. 8. ... están. 9. ... comes. 10. ...
estudiáis. 11. ... estimulo. 12. ... aportamos. 13. ... disfruto. 14. ...sois.
15. ... descansamos.

104
 IV. Conteste de forma positiva y negativa a las preguntas: 1.
¿Es tu amigo ucraniano? 2. ¿Tienes libros españoles? 3. ¿Son
muchos los libros españoles que tienes? 4. ¿Es el teatro lo que más
suele visitar Ana? 5. ¿Esta la mesa entre la silla y la cama? 6. ¿Juega
hoy el "Shajtar" contra el "Dinamo" de Kyiv? 7. ¿Hay muchos libros
sobre la mesa? 8. ¿Van los amigos por la calle central de la ciudad?
9. ¿Son modernos todos los monumentos de Kyiv? 10. ¿Son vuestras
estas manzanas? 11. ¿Es tuyo el cuaderno que está sobre la mesa?
V. Proponga (запропонуйте) los antónimos de las siguientes
palabras y escriba oraciones con ellos: entrar, blanco, caliente,
dulce, fuerte, haragán, pobre, triste, malo, silencio, oscuro.
VI. Elija la variante necesaria: 1. Elsa prepara la comida por ...
(1) ... vez. (primera, primer, una). 2. La regla ... (12) es muy
importante. (docena, duodécimo, doce). 3. Carmen abre el libro en el
... (3) capítulo. (tres, tercero, tercer). 4. Ana vive en el ... (10) ... piso
(diez, décimo, centécimo). 5. En la empresa celebran su... . (9) ...
aniverario (noventa, noveno, novena).
VII. Cambie el infinitivo por la forma necesaria del verbo.
Formule tres – cinco preguntas a cada oración: 1. Mi casa no (ser)
grande, pero (ser) muy acogedora. 2. No (poder, yo) tomar el té
porque (estar) caliente. 3. Nosotros (ocupar) tres cuartos. ¿Cuántos
cuartos (ocupar) vosotros? 4. ¿Dónde (estar) las grandes tiendas en
esta ciudad? – Las grandes tiendas (estar) en el centro de la ciudad.
5. María dice que no (poder) (aceptar) el regalo porque (ser) caro. 6.
Carlos no (querer) (hablar) conmigo porque está enfadado. 7. José
piensa (hablar) contigo. 8. Mario (preguntar) a su mamá dónde
(poder) (poner) las flores. 9. Juan (comer) manzanas de su huerto.
10. Mi amigo y yo (querer) (ir) contigo al Museo Zoológico de Kyiv.
VIII. Elija la(s) palabra(s) adecuada(s) para cada oración (se
llama, рones, llama, quedarme, llamar, duermes, está, encuentro, me
siento, nos vemos, poner, se pone):
1. – Te ves cansada. Seguro que (tú) ... poco.
2. – ¡Qué desorden! ¿Por qué no ... todos tus zapatos en el
armario?
– Ahora no tengo tiempo.
3. –Julia es muy tímida y siempre ... roja cuando habla en público.

105
 4. – El de camisa gris es mi esposo. ... Miguel. – Es muy
simpático.
5. – ¿Te vas a ... el jersey? ¡Pero si hace mucho calor! – ¿Sí? Pues
yo tengo frío.
6. – ¿Puedes abrir? Alguien ... a la puerta. – Sí, claro.
7) – Después de buscar mi libro de español durante dos horas por
fin lo ... .
8) – Siento llegar tarde al trabajo. Es que no ... muy bien.
9) – El viernes por la noche hay una fiesta en casa de Marcos,
¿vienes? – Lo lamento, pero ese día tengo que ... en casa y cuidar a
mi hermano.
10) – ¿Dónde ...? ¿En el restaurante de tu madre? – Sí, está bien.
Entonces, a las cinco.
11) – Esta tarde tengo que ... a mi mamá.
12) – ¡Qué pena! Rosa no puede venir a mi fiesta. ... enferma.
Vocabulario
cansada стомлена seguro упевнений, певний
desoden безладдя pones ставиш
tímido несміливий, нерішучий gris сірий
jersey светр claro світлий, звичайно
вuscar шукати durante протягом
por fin нарешті encontrar знаходити
lamentar жалкувати, шкодувати cuidar a наглядати за
IX. Cambie las oraciones de acuerdo con el modelo:
Voy a abrirte la puerta. = Te voy a abrir la puerta
1. La joven va a vestirse de blanco. 2. José dice que mañana va a
despertarse temprano. 3. Esta noche voy a acostarme tarde. 4. Jorge
quiere decirte la verdad. 5. Mario dice que quiere invitarnos al cine.
6. El chico pregunta dónde puede lavarse las manos. 7. Ellos saben
que van a quedarse. 8. Mi hermano quiere probarse esos zapatos.
9. Marta piensa que en el bosque podemos perdernos. 10. ¿Vas a
acordarte de mi?
X. Cambie el infinitivo en el diálogo por la forma necesaria
del verbo:
Miguel: ¡Hola! ¿Quién (ser, tú)?
106
 Ramón: ¿Yo? (ser) Ramón.) ¿Y tú?
Miguel: Yo (ser) Miguel. ¿Qué tal? ¿Cómo estás?
Ramón: (Estar) bien, gracias.
Miguel: ¿Cuántos años (tener, tú)?
Ramón: ¿Qué (decir, tú)?
Miguel: (Decir, yo) que cuántos años (tener, tú)
Ramón: (Tener) diez y nueve años.
Miguel: ¿Y qué (hacer) tú)?
Ramón: ¿Qué (hacer) yo?
Miguel: Sí, ¿estudias o trabajas?
Ramón: Ah, (ser) estudiante. ¿Y tú?
Miguel: Yo (ser) arquitecto. (Construir) residencias para
estudiantes.
Ramón: No lo creo. Yo no (conocer) a arquitectos tan jóvenes.
Miguel: Sí, (haber) muchos arquitectos jóvenes que trabajan en
mi empresa. Yo te (proponer) venir conmigo y te (poder) enseñar mi
empresa.
Ramón: No, yo no (salir) con desconocidos.
Miguel: Si tú (querer) la próxima vez yo te (traer) unas fotos de
mis proyectos; así tú (poder) ver que yo no te (mentir).
Ramón: ¿La próxíma vez?
Miguel: Sí, yo (venir) los viernes a este café. ¿Tú no?
Ramón: El próxímo viernes yo (ir) al cine con mis amigos, pero
(suponer, yo) que dentro de dos semanas (poder) encontrarme
contigo aquí. ¿De acuerdo?
Miguel: Está bien. ¡Hasta la próxima!
XI. Traduzca al ucraniano: 1. Ya es hora de irnos a la estación.
2. Los zapatos me aprietan. 3. El pájaro vuela alto. 4. Antonio no se
despierta temprano. Su hermano tampoco se despierta temprano.
5. ¿Recuerdas la tarde de la fiesta en la casa de Mariel? 6. Yo repito
las reglas de gramática para la clase de español de mañana.
7. A veces las palabras hieren. 8. Daniel me agradece por el regalo.
9. ¿Con quién haces los deberes? – Yo hago los deberes con mi
hermano. 10. Esta casa no se vende. 11. Los fines de semana nos
acostamos tarde. 12. Emilia y Raquel no se entienden bien. 13. Yo
nunca me acuerdo de apagar las luces. 14. Antes de ducharme me
107
afeito. 15. En el cine José siempre se sienta en la primera fila. 16. ¿A
qué hora te levantas cada día (todos los días)? 17. Nosotros tenemos
que irnos pronto. ¿Cuándo tenéis que iros vosotros? 18. ¿Estaréis
vosotros en casa esta tarde? 19. Por la mañana me ducho, desayuno,
me visto y me voy a las clases. 20. ¿Te quedas o te vas?
Vocabulario
apagar гасити ducharse приймати душ
primera fila перший ряд quedarse залишатися
irse йти, виїжджати
XII. Traduzca al español:
a) 1. Нічого кращого немає, як наш святий Дніпро.
2. Узвишшя Дніпра щедре на казкову природу. 3. На берегах
наших річок багато різноманітних краєвидів. 4. Київ –
старовинне місто, розташоване на північному сході України на
пагорбах Дніпра. 5. Наші пращури обожнювали сили природи.
6. Північ України – лісистий край, а південь – степовий. 7. Коли
ми відзначаємо День Незалежності України? 8. Україна – чудо-
ва, щедра земля. 9. Кирилиця – це писемність, якою ми користу-
ємося із введенням християнства. 10. Києву належить головна
роль у розвитку економіки та культури країни. 11. Пісні, приказ-
ки, прислів'я – це те, чим насичена мова нашого народу.
12. Сьогодні, як в давнину, нас притягують церкви Києва, Черні-
гова тощо. 13. Як ніхто інший, наш шляхетний народ потребує
злагоди. 14. У світі Уманська Софія визнається як земне чудо.
15. Зелений колір і казкова пісня солов'я – то є диво наших лісів;
b) 1. Інколи мої брат і сестра просинаються рано. 2. Вони ку-
паються в морі щоденно. 3. Борис одягається, а його брат причі-
сується. 4. Де діти? – Вони там, за тією чорною машиною.
5. Поки що я залишаюся тут. 6. Хлопчик вперше іде в цирк. Він
іде зі своїми батьками. 7. Парк Тараса Шевченка, який розташо-
ваний попереду (навпроти) нашого університету, дуже мальов-
ничий. 8. Ти можеш знайти мені україно-іспанський словник?
9. "Шахтар" гарний клуб, але я надаю перевагу "Динамо". 10. Я
думаю, що діти тут дуже веселяться. 11. Сьогодні іду купатися
на (річку) Дніпро. 12. Вода в річці досить холодна. 13. Чому в

108
аудиторії ти завжди сідаєш за Андрієм? 14. Мій брат та я вечо-
рами готуємося до занять в університеті. 15. Мій брат там, між
Хосе та Раулем. 16. Даніель дякує батькам за подарунок. 17. Ти,
нарешті, можеш відпочити. 18. Син моїх сусідів сьогодні їде до
Львова. 19. Щоранку на сніданок їмо грінки з маслом і п'ємо ка-
ву з молоком. 20. Мені вже пора іти спати.
XIII. Informe (повідомте) cómo es Ucrania: su situación en el
mapa, clima, etc.
XIV. ¿Cómo es su ciudad o pueblo natal? ¿Hay allí algo
original que merece la atención? ¿Qué puede Ud. decir de su
gente?

109
 UNIDAD 6
6.1. Funciones reflexivas
del pronombre personal se
1. Частка se виконує функції:
а) зворотної частки особового займенника 3-ї особи даваль-
ного та знахідного відмінків обох родів і чисел: Juan se acercа a
mí (a él, a nosotros, etc.). Хуан наближається до мене (до нього,
до нас тощо);
b) надає дієслову характера дії, спрямованої на особу: Ellos
se divierten cuando bailan. Вони розважаються, коли танцюють;
Se divierten. Під час відмінювання дієсловa divertirse (i) роз-
важатися, веселитися наголошена голосна -e- дифтонгізується
на -ie-: me divierto, te diviertes, se divierte, nos divertimos, os
divertís, se divierten;
c) допоміжну функцію під час переходу дієслова з активної
форми у пасивний стан: ¡Se resuelve el problema! Проблема роз-
в'язується!
Дієслово resolver (i) вирішувати (розв'язувати). Під час від-
мінювання наголошена голосна -о- дифтонгізується на -ue-:
resuelvo, resuelves, resuelve, resolvemos, resolvéis, resuelven;
d) указує на взаємні дії двох і більше осіб: Eduardo y Maribel a
menudo se encuentran en la parada. Едуардо та Марібель часто
зустрічаються на зупинці;
e) надає відтінку неозначеності та знеособлювання у випад-
ках використання se в неперехідних формах 3-ї особи однини:
Se dice que Enrique va a hablar en la reunión. Ходять чутки (ка-
жуть), що на зборах виступить Енрике.
A uto co nt ro l
I. Traduzca al ucraniano el texto "Acuerdo de amigos".
Acuerdo de amigos
Juan lee un libro. Su amigo Ernesto se acerca y pregunta: – ¿De
qué trata el libro que lees?
Juan contesta: – En el libro se trata de un joven holgazán que
piensa que todo se puede dejar para mañana, para otro día o para más

110
tarde. Para no parecernos a él propongo ir a la fiesta que se celebra
esta misma tarde en el club de la Universidad. ¿Aceptas la propo-
?ición?
– Con mucho gusto.
Después de determinar la hora y el lugar de encontrarse, Ernesto se
pone la cazadora, se despide de Juan y se va de la casa de su amigo.
Vocabulario
аcuerdo домовленість acercarse наближатись
вирішувати,
se trata йдеться про resolver розв'язувати
dejar залишати, кидати más tarde пізніше
parecerse бути схожим proponer пропонувати
esta misma саме цього вечора aceptar прийняти,
tarde схвалювати
proposición пропозиція despedirse прощатися
ponerse одягнути abrigo пальто
cazadora куртка
II. Conteste a las preguntas: 1. ¿Qué lee Juan? 2. ¿Quién se
acerca a Juan? 3. ¿Pregunta algo Ernesto a su amigo? 4. ¿De qué se
trata en el libro que lee Juan? 5. ¿Qué piensa el joven protagonista *
del libro? 6. ¿Para qué propone Juan ir esa misma tarde a la fiesta del
club de la universidad ? 7. ¿Acepta Ernesto la proposición? 8. ¿Qué
determinan los amigos? 9. ¿Qué se pone Ernesto antes se despedirse
y salir de la casa de Juan?
III. Traduzca al español: 1. Мій брат просинається та встає із
сонцем. 2. Хосе та Марта бачаться щоденно. 3. Говорять: "Про-
щавай!" (¡Adios!), коли розлучаються. 4. Із сусідньої кімнати
чути, як розмовляють. 5. Друзі зустрічаються сьогодні ж увече-
рі. 6. Вони кажуть, що не можна залишати на завтра те, що мож-
на зробити сьогодні.
IV. Traduzca el significado de los refranes. Proponga las variantes
ucranianas de ellos: 1. Amor con amor se paga. Lo bueno tiene que
corresponderse con lo bueno. 2. Quien no mira hacia adelante, atrás
se queda. Significa que el que no preve las cosas, sufre las
consecuencias de su imprevisión. 3. Es preferible perderse el hombre
que perder el nombre. Se refiere a que es mejor morirse que
deshonrarse.

*
protagonista – головна діюча особа.
111
6.2. Adverbios de tiempo
Прислівники часу вказують на час виконання дії і відпо-
відають на запитання ¿cuándo? коли? ¿desde cuándo? з якого ча-
су? ¿hasta cuándo? доки?: pronto швидко; tarde пізно; temprano
рано; todavía дотепер, утім, завжди, ще; aún ще; ya вже; ayer
вчора; hoy сьогодні; mañana завтра; siempre завжди; nunca ніко-
ли; jamás ніколи; próximamente незабаром; prontamente незаба-
ром; anoche учора ввечері; enseguida негайно, відразу; ahora за-
раз, тепер, нині; mientras тим часом; de día вдень; de noche вно-
чі; entonces тоді; luego, después потім тощо.
Місце прислівників часу у реченнях досить вільне: Hoy he
trabajado mucho y no sé si lo voy a hacer mañana. Сьогодні я ба-
гато працював і не знаю, чи завтра зроблю це або Trabajo mucho
hoy, no sé si mañana lo voy a hacer. Trabajo mucho hoy, mañana no
sé si lo voy a hacer.
Якщо заперечний прислівник nunca (jamás) інколи стоїть
перед дієсловом, заперечну частку no не ставлять: Kyiv nunca ha
sido tan bonito como hoy. Nunca Kyiv ha sido tan bonito como hoy.
Але: No ha sido nunca Kyiv tan bonito como hoy.

6.3. La hora
В іспанській мові години позначають кількісними числівни-
ками. Для позначення часу слово hora час вживають тільки в
питанні: ¿Qué hora es? Котра година?
У відповіді з'являється лише означений артикль цього імен-
ника: Es la una Зараз перша година; son las dos (tres, cuatro, etc.)
зараз друга (третя, четверта тощо) година.
Якщо необхідно зазначити точний час, додають en punto: son
las siete en punto зараз рівно сьома година. У відповіді іменник
minuto(-s) хвилина(-и) також зазвичай опускають. Уживають йо-
го, звичайно, коли йдеться про час від 24 до 24 годин 30 хвилин
ночі, наприклад: Es la cero hora y treinta minutos. Опівночі на пи-
тання ¿Qué hora es? відповідають es medianoche або son las doce
de la noche.

112
 Добу поділяють таким чином: із 6 ранку до 12 години дня: la
mañana. Вітaння: ¡Buenos días! Доброго ранку! із 12 години дня
до 9 вечора: la tarde. Вітання: ¡Buenas tardes! Доброго дня; із 7 -
9 вечора до 12 ночі: la noche. Вітання: ¡Buenas noches! Доброї
ночі; частина доби з 12 ночі до 6 ранку: la madrugada зоря, за-
грава, початок доби.
Отже, залежно від періоду доби на питання ¿Qué hora es? ві-
дповідають: Es la una de la madrugada зараз перша година ночі;
es la una de la tarde зараз перша година дня або son las nueve de
la mañana зараз дев'ята ранку чи son las once de la noche зараз
одинадцята вечора.
Nota: Означений артикль жіночого роду перед кількісними числів-
никами вживається лише для позначення часу: es la una, son las dos (las
tres, las cuatro), Juan viene a las siete y media, тощо.
1 год. 30 хв.: Es la una y media пів на другу; 2 год. 30 хв.: Son
las dos y media пів на третю; 4 год. 15 хв.: Son las cuatro y quince
або: Son las cuatro y cuarto (cuarto чверть) зараз п'ятнадцять
хвилин на п'яту або зараз чверть на п'яту; 6 год. 25 хв.: Son las
seis y veinticinco зараз двадцять шість хвилин на сьому; 00 год.
50 хв. Es la una menos diez зараз нуль годин п'ятдесят хвилин;
16 год. 55 хв.: Son las cinco menos cinco зараз без п'яти хвилин
п'ята. Приблизну годину повідомляють за допомогою словос-
получення a eso de (más o menos a, aproximadamente a) la una (las
dos, etc.) приблизно десь о першій (другій тощо);
Запам'ятайте зразки:
Por ahora поки-що.
Es hora de пора
Es mediodía (medianoche) зараз полудень (північ)
A mediodía (medianoche) опівдні (опівночі)
Por la mañana (tarde, noche…) зранку (увечері, уночі…)
Dentro de media hora (una hora, dos horas, etc.) за (через) півго-
дини (годину, дві години тощо).
Hacer a tiempo (з)робити вчасно.
A más tardar не пізніше
Dejar para última hora залишити наостанок (наприкінець)

113
 A uto co nt ro l
І. Conteste por escrito (письмово) a las preguntas ¿qué hora es?
y ¿a qué hora regresas hoy a casa? El reloj marca: 11 год. 20 хв.;
1 год. 15 хв.; 1 год. 50 хв.; 3 год. 45 хв.; 1 год. 00 хв.; 12 год.
00 хв.; північ; 7 год. 1 хв.; чверть на шосту; без чверті 12.
ІІ. Conteste a las preguntas: 1. ¿A qué hora te despiertas y te
levantas los días laborales y los no laborales? 2. ¿A qué hora
desayunas, almuerzas, meriendas y cenas? 3. ¿Cuándo empiezan y
terminan tus horas de estudio en casa y en la universidad?
Vocabulario
laboral робочий merendar полуднати
ІІІ. Traduzca al ucraniano: 1. Dentro de una hora y media mi
hermano termina el trabajo. 2. A la una y cuarto tengo que estar en el
aula. 3. Por las tardes y las mañanas no hay nada mejor que darse un
paseo por el parque central. 4. ¿A qué hora vas a estar en casa esta
tarde? 5. Las clases terminan dentro de media hora.

6.4. Meses, semanas y estaciones del año

Місяці:
¿Cuántos meses tiene el año? Скільки місяців має рік?
El año (рік) tiene 12 meses.
¿Cuáles son los meses del año?
Los meses del año son:
enero січень julio липень
febrero лютий agosto серпень
marzo березень se(p)tiembre вересень
abril квітень octubre жовтень
mayo травень noviembre листопад
junio червень diciembre грудень
Дні тижня
¿Cuántos días tiene el mes? Скільки днів має тиждень?
Treinta días trae noviembre
con abril, junio y septiembre,

114
 de veintinueve sólo hay uno
у los demás tienen treinta y uno.

¿Cuáles son los días de la semana? Як називають дні тижня?

Unos nombres de los días de la semana se parecen a los nombres
de planetas:
lunes (Luna Місяць) понеділок
martes (Marte Марс) вівторок
miércoles (Mercurio Меркурій) середа
jueves (Júpiter Юпітер) четвер
viernes (Venus Венера) п'ятниця
sábado (Saturno Сатурн) субота
domingo (lo llaman el Día del Señor День Господа) неділя
Назви днів тижня, що мають закінчення -s, у множині не змі-
нюються: El viernes voy al teatro. У п'ятницю я йду в театр; Los
viernes, como siempre, voy a visitar a mis abuelos. Щоп'ятниці, як
завжди, я навідуюсь до бабусі та дідуся.
Пори року
¿Cuáles son las estaciones del año? Які є пори року?
Las estaciones del año son:
primavera весна otoño осінь
verano літо invierno зима

A uto co nt ro l
І. Conteste a las preguntas: 1. ¿Cuáles son los días de la semana?
2. ¿Cuántos meses tiene el año y cuáles son? 3. ¿Cuántas estaciones
tiene el año y cuáles son? 4. ¿Cuáles son los meses del invierno
(primavera, verano, otoño)? 5. ¿Cómo puedes determinar cuántos
días tienen los meses? 6. ¿Cómo usamos en el plural los nombres de
los días de la semana?
ІІ. Traduzca al ucraniano:
– ¿Sabes que el martes es el cumpleaños de tu amigo Paulo?
– No, gracias por recordarlo. Yo sé que su cumpleaños es en
invierno, a fines de mes, en noviembre o diciembre, pero no
recuerdo la fecha.

115
 – Pues, su cumpleaños es el 23 de noviembre y estamos invitados
a la celebración. La fiesta es en su casa ese mismo día, sábado, a las
seis y media de la tarde.
– ¿Cuántos años cumple?
– Es la edad de Jesucristo: 33 años.
– ¿Qué vamos a regalarle?
– No sé que le vamos a regalar a Paulo. Tenemos unos días de
reserva para pensarlo. Pero su esposa, Ana, аdora las rosas rojas.
A ella le vamos a regalar un bonito ramo de esas flores.
Vocabulario
a fines de наприкінці celebración святкування
ese mismo día того самого дня esposa дружина
adorar обожнювати
Come ntar ios
cumpleaños день народження – іменник, що складається із
двох компонентів: дієслова cumplir виконувати та іменника
año рік.
Зразки виразів, пов'язаних із віком: ¿Cuántos años cumples?
Скільки років тобі виповнюється? ¿Cuántos años tienes? Скіль-
ки тобі років? ¿Cuándo es tu cumpleaños? Коли твій день наро-
дження? Tengo veinte años. Мені двадцять років. ¿Qué edad
tiene María? Якого віку Марія? Ella tiene dieciocho años. Ій ві-
сімнадцять років. A fines de mes cumple diez y nueve. Наприкі-
нці місяця їй виповнюється дев'ятнадцять.
sé < дієслова saber (ind) знати. Presente de Indicativo: sé,
sabes, sabe, sabemos, sabéis, saben.
ІІІ. Traduzca al español: 1. Моя дружина приходить з роботи
близько пятої години дня. Вона працює протягом трьох годин: із
дев'ятої ранку до півдня. Потім вона обідає вдома. Закінчує обіда-
ти за чверть до 13-ї і з 14-ї працює до 17 години. 2. Ти можеш
сказати, котра зараз година? – Так, із задоволенням. Зараз рівно
пів на сьому. 3. О котрій години закінчуються заняття в універси-
теті? 4. Я чекаю на тебе біля входу до театру за сорок хвилин.
5. Вона поки-що розмовляє італійською погано. Вона її починає
вивчати.
116
6.5. Pronombres indefinidos
1. Аlguno (-a, -os, -as) якийсь, хто-небудь, який-небудь – не-
означений займенник, що узгоджується з іменником за родами та
числами. Перед іменником чоловічого роду однини вживають
форму algún: ¿Tienes algún libro en español? No, no tengo ninguno;
якщо именнк жіночого роду: ¿Tienes alguna revista española? No,
no tengo ninguna.
2. Неозначені займенники algo щось, що-небудь, трохи та
alguien хтось, хто-небудь, дехто за родами та числами не змі-
нюються. Аlgo вживають тільки замість іменників-неістот, нато-
мість alguno (-a, -os, -as) будь-хто, дехто, хтось – стосується як
істот, так і неістот, він має форму роду та числа та узгоджується з
іменником, до якого належить чи якого замінює: ¿Ves algo allí? –
Ти там бачиш що-небудь? ¿Еstá аlguien en casa? Є хто-небудь
(будь-хто) дома? ¿Algunas de vosotras, niñas, vive en Kyiv? Хто-
небудь із вас, дівчаток, мешкає в Києві? ¿Son de Rosa las revistas?
– Sólo algunas. Ці журнали належать Розі?- Тільки деякі.
Cualquiera (cualesquiera) –будь-який, яка, які, хто. Cualquiera
de vosotros puede realizar fácilmente la tarea. Будь-хто із вас легко
може виконати завдання.
Quienquiera (quienesquiera) який завгодно, хто завгодно, хто
б це не був: Quienquiera puede venir, yo voy a estar allí . Хто за-
вгодно може прийти, я буду там.
3. Todo (-a, -os, -as) весь, увесь, цілий узгоджується з іменни-
ком за родами та числами. Після todo слід ставити означений
артикль: Hoy llueve todo el día. Сьогодні цілий день іде дощ.
Todas las chicas de mi grupo hablan bien en español. Усі дівчата
моєї групи добре розмовляють іспанською.
4. Otro (-a, -os, -as) інший узгоджується з іменником за рода-
ми та числами: Tu hermano tiene otro profesor de español. У твого
брата інший викладач іспанської мови. Jorge y Miguel estudian
(el inglés, otros alumnos del grupo estudian otras lenguas extra-
?jeras. Хорхе та Мігель вивчають англійську мову, решта
cтудентів групи вивчають інші іноземні мови.
5. Cada кожний уживають тільки перед іменником однини.
Має однакову форму для чоловічого та жіночого родів: Cada día,
117
cada mañana y cada tarde, a cada (toda) hora la madre piensa en su
hijo. Кожного дня, кожного ранку, кожного вечора, у будь-який
час мати думає про сина.
6. Uno, una. Цей займенник у реченні виконує роль підмета
або додатка з узагальнено-особовим значенням, тобто виступає
як синонім іменника людина: Uno sabe lo que vale . Людина знає,
чого вона варта.
7. Nada нічого, ніщо. Виражає неіснуючу кількість. Має од-
накову форму для чоловічого та жіночого родів. Застосовують у
заперечних реченнях: No quiero saber nada de ella. Або: Nada
quiero saber de ella. Я нічого не хочу знати про неї.
A uto co nt ro l
I. Traduzca al ucraniano: 1. ¿Sabe alguien de vosotros dónde se va
a celebrar la fiesta de fin de año? 2. No hay duda que cada uno de
vosotros sabe hacer algo que no puede hacer otro. 3. ¿Hay algún
libro en español en vuestra biblioteca? 4. No, libros en español no
tenemos, pero hay algunas revistas españolas bien ilustradas.
5. Todos los estudiantes de tercer año ya hablan el español con
soltura. 6. Cada día tenemos alguna clase en español. 7. María lee los
mismos libros que tú. 8. Él mismo va a hacer este trabajo difícil, pero
interesante. 9. Leo diarios ucranianos cada día. 10. Todas estas
revistas son españolas. 11. ¿Que hace uno cuando hace frío? –
Cuando hace frío la persona se pone el abrigo.
II. En el blanco ponga los pronombres indefinidos corre-
?pondientes: 1. María, ¿hay … en tu casa? En esta situación hay …
que me preocupa. 2. ¿Tiene Ud. … libro de español? – No, no tengo
… libro de español. 3. ¿Puede pestarme un diccionario? – Lo siento,
no tengo … . 4. Tengo que hacerle … preguntas. 5. ¿Tienes que
hacer … esta tarde? – No, no tengo que hacer … . 6. … de estas
frases me parecen difíciles. 7. … veces todo parece muy difícil.
8. Todos saben … cosas. 9. Creo que esa chica tiene … especial.
10. No hay … coche en este garaje. 11. ¿Ves allí a …? – No, no veo
a … . 12. ¿Quiere … más, señora? – No, gracias, no quiero … . 13.
¿Tienes … pregunta? – No, no tengo ninguna.
Vocabulario
preocupar хвилювати cosa річ garaje гараж

118
6.6. Adverbios también y tampoco, nunca y jamás
Прислівник también служить для підтведження раніше висло-
вленої стверджувальної думки: Roberto estudia el español. José
también estudia el español.
Прислівник tampoco підтверджує негативну думку: ¿Estudia
María el español? No, María no estudia el español. ¿Y Roberto?
Roberto tampoco estudia el español.
Nota s:
1. Тambién передує присудку.
2. Тampoco у більшості випадків також передує присудку,
але може бути розташоване й після нього. У першому випадку
заперечення no перед дієсловом не вживають:
− ¿Estudia María el español? – Вивчає Марія іспанську мову?
− No, María no estudia el español. Ні, Марія не вивчає іс-
панську мову.
− Y Roberto ¿estudia el español? А Роберто вивчає іспанську
мову?
− Roberto tampoco estudia el español. Роберто теж не ви-
вчає іспанську мову.
У другому випадку заперечення no зберігається: Roberto no
estudia el español tampoco.
Аналогічно вживають заперечні прислівники nunca та
jamás ніколи: No olvidaré nunca (jamás) a mis amigos españoles.
Nunca (jamás) olvidaré a mis amigos españoles. Крім певного
стилістичного забарвлення, обидва ці речення мають аналогі-
чне значення: Ніколи не забуду своїх іспанських друзів.
A uto co nt ro l
I. Traduzca al ucraniano los siguientes diálogos:
1. – ¿Quieres ir al teatro?
– No, no quiero ir al teatro.
– ¿Y al cine?
– Tampoco quiero ir.
2. – ¿Es de Carlos el libro que está sobre la mesa?
– No, ese libro no es suyo, tampoco es de Mario, ese libro es mío.
3. – ¿Es Jorge tu vecino?
– Sí, él es mi vecino, María también es mi vecina.
4. – ¿ Vas a ver hoy a Esteban o a Inés?

119
 – Sí, esta tarde viene Esteban, María también va a venir.
5. – Nuestra casa no es grande, pero bonita ¿y la vuestra?
– Puedo* decir que la nuestra tampoco es grande, pero también es
bonita.
II. Reconstruya (перебудуйте) las oraciones de acuero con el
modelo:
a) Mi libro es interesante.
Tu libro también es interesante.
1. Nuestros hermanos son alumnos de escuela (ваші). 2. Mi novia
es bonita e inteligente (твоя). 3. Vuestra escuela está en el centro de
la ciudad (наша). 4. Ellas leen tus revistas (мої);
b) Este río no es profundo.
Aquél tampoco es profundo.
Aquél no es profundo tampoco.
1. Mi tía no es una señora alta (твоя). 2. Aquella película es mala
(ця). 3. Este hombre está triste (ті). 4. Mi hermano no quiere comer
(твої). 5. Esta tarde José no baila (його брат).
ІІІ. Traduzca al español: 1. Вони хочуть зайти в дім. А ви? –
Ми теж, але двері зачинені. 2. Маріо не хоче йти до театру. Сер-
гій каже, що він теж не хоче йти до театру. 3. Ти теж не хочеш
йти до театру? 4. – Де м'яч? – М'яч – під ліжком. 5. Куди вони
йдуть? – Дівчата йдуть в напрямку театру. 6. Про що вони роз-
мовляють? 7. Я хочу випити склянку води, а ти? – Я теж. 8. Во-
ни не хочуть відпочивати. – Я теж не хочу відпочивати.
IV. Traduzca y lea el trabalenguas en voz alta (вголос):
Porque puedo, puedes
porque puedes, puedo,
pero si no puedes,
yo tampoco puedo.

6.7. Adverbios de lugar

Прислівник – незмінна частина мови, що може виконувати
самостійну синтаксичну функцію та виражає ознаку дії, стану
або ознаку іншої ознаки: demasiado lento надто повільний, doblar
a la izquierda звернути ліворуч. Звичайно у реченнях прислівни-
*
puedo я можу (< poder (i): puedo, puedes, puede, podemos, podéis, pueden.
120
ки виконують функцію обставини. На відміну від інших самос-
тійних частин мови, прислівник не змінюється ні за числами, ні
за відмінками, не має він також й ознак роду.
Прислівники місця визначаюь місце виконання дії і відпові-
дають на запитання ¿dónde? де? ¿a dónde? куди? ¿de dónde? звід-
ки? Найбільш вживаними прислівниками місця є: aquí тут; allí
там; ahí там (але ближче ніж allí); allá там, туди; acá сюди; al
lado поруч; lejos далеко; encima зверху, над; debajo під, унизу;
(a)dentro усередині; (a)fuera зовні; arriba угору, догори; abajo вниз,
внизу; cerca близько, біля, поблизу; delante спереду; atrás позаду;
detrás позаду; (en)frente на(в)проти; por doquier всюди; alrededor
навколо, кругом; a la izquierda ліворуч; en casa вдома; de casa від
дому; a casa до дому; hacia casa у напрямку до дому; de lejos здаля,
здалека тощо.
Місце цих прислівників у реченні зазвичай – після дієслова,
проте інколи, зі стилістичних міркувань, вони можуть стояти
перед дієсловом або займенником: Delante mío (de mí) iba ella.
Adelante iba ella. Ella iba adelante.
Trabalenguas
Un pañuelo de cuatro puntas,
de pura pita, de pita pura,
de pita pura, pura pita,
un pañuelo de cuatro puntas.
Texto
Encuentro de amigos
Hoy hace buen tiempo. Por la mañana Borís abre la ventana del
dormitorio de par en par y ve satisfecho que el cielo está despejado.
Los rayos del sol caen sobre la cama, las sillas y la mesa cubierta con
un mantel blanco. Sobre la puerta no llega la luz del sol, allí hay
sombra. Sobre la alfombra la luz tampoco cae. Encima de la mesa
hay libros de gramática y de bellas letras en español, un diccionario
ya casi deshecho por su uso, bolígrafos, lápices y un sacapuntas. Los
rayos solares inundan de luz el cuarto arreglado y limpio del joven.
Hoy es sábado. Ya tiene preparados todos los deberes para las clases
del lunes y para las (clases) del martes también.

121
 Después de entrecerrar la ventana y correr la cortina, el joven sale
del departamento, baja la escalera, sale a la calle y va a la parada.
Allí toma un autobús que va hasta al aeropuerto. Él va al aeropuerto
para recibir y dar la bienvenida a su amigo español Roberto. Es la
primera vez que el joven visita Kyiv. En la sala de espera los amigos
se encuentran y se saludan con un abrazo.
– ¡Qué alegría de verte, Roberto! ¡Bienvenido a Kyiv!
– Muchas gracias, Borís. A mí también me alegra verte. ¿Qué tal?
¿Cómo estás? – Muy bien, aunque estoy un poco cansado, pero con
grandes deseos de conocer tu ciudad natal.
– Pues no te preocupes, estoy dispuesto a enseñarte los lugares
más pintorescos desde el punto de vista estético, como los más
importantes e interesantes desde el punto de vista histórico.
– ¿Me acompañas al hotel donde voy a hospedarme los días de mi
estancia en Kyiv?
– Si no tienes objeciones (nada en contra) vamos a mi casa; a tu
disposición tienes un cuarto aparte, primero comemos algo,
descansas un rato y después salimos a conocer la ciudad. ¿Estás de
acuerdo?
– Sí, te estoy agradecido y absolutamente de acuerdo con todo.
Vocabulario
промінь, блиска-
rayo mantel скатертина
виця
художня
bellas letras uso користування
література
точила
sacapuntas solares сонячні
для олівців
наводнювати,
inundar limpio чистий
затоплювати
(тут) домашні
deberes departamento квартира
завдання
радість,
parada зупинка аlegría
веселість
тішити,
bienvenido з прибуттям alegrar радувати
¿qué tal? як справи? ¿сómo estás? як почуваєшся?
cansar(-se) втомлювати(-сь) deseo бажання
показувати,
natal рідний enseñar
вчити,

122
 навчати
punto de vista точка зору estético естетичний
hospedarse оселитися estancia перебування
si якщо aparte окремо
un rato недовго
Come ntar ios
hacer (ind) робити – дієслово індивідуального відмінювання:
hago, haces, hace, hacemos, hacéis, hacen. Нacer бере участь у
створенні багатьох сталих словосполучень:
hacer de + sustantivo виконувати роль, прикидатися, удава-
ти із себе; hacer el papel виконувати роль; hace tiempo давно;
hace unos días (meses, años, etc.) кілька днів (місяців, років,
тощо) тому; hace buen* (mal) tiempo стоїть гарна (погана)
погода; hace calor (frío) спека (холодно); hace viento дме ві-
тер; hacer la cama заправляти ліжко; hacer burla глумитися,
насміхатися; hacer furor дуже подобатись, звертати на себе
увагу, бути дуже модним;
ventana вікно. Приказки: Tirar la casa por la ventana надмір-
но веселитися, бешкетувати; еntrar uno por la ventana пере-
хитрити когось; salir por la ventana зазнати поразку, піти з
ганьбою;
de par en par навстіж;
cielo despejado безхмарне небо;
caer (ind) падати. yo caigo; tú caes; él, ella, Ud. cae; nosotros –as
caemos; vosotros –as caéis; ellos, ellas, ustedes caen;
correr la cortina. Головні значення дієслова correr – бігати,
текти (про воду та інші рідини). В інших випадках набуває
значення рухати, ворушити. Отже, correr la cortina означає
засувати фіранку, антонім – descorrer la cortina розсувати фі-
ранку;
bajar la escalera спускатися сходами;
entrecerrar причиняти; антонім – entreabrir прочиняти
(двері, вікно);

*
buen – скорочена форма від прикметника bueno. Уживають, коли прикметник
стоїть перед іменником чоловічого роду: Mi vecino es un buen hombre. Мій су-
сід – гарна людина або Мi vecino es un hombre bueno. Аналогічно вживають
його антонім mal < malo поганий: ¡Qué mal tiempo hace! = ¡Qué tiempo malo
hace. Яка погана погода стоїть!
123
 dar la bienvenida вітати з прибуттям;
esta tarde сьогодні після обіду (esta mañana сьогодні зранку,
esta noche сьогодні вночі);
por (la) primera vez уперше, перший раз;
sala de espera зала очікування;
se encuentran y se saludan вони зустрічаються й вітають-
ся;
poco мало, трохи. Цей присліник бере участь у багатьох стій-
ких сполученнях, напр.: un poco мало, трохи; poco después
трохи згодом; dentro de poco незабаром, невдовзі; hace poco
недавно; hace mucho давно; poco a poco помалу; por poco мало
не;
conocer (i) знати, розуміти, дізнаватися, пізнавати, бути
знайомим з ким-н., знайомитися. При відмінюванні цього діє-
слова в Presente de Indicativo в 1-ій особі однини перед закін-
ченням (-о) відбувається чергування приголосних с → zc:
conozco, conoces, conoce, conocemos, conocéis, conocen. Анало-
гічно відмінюють інші дієслова, що в інфінітиві мають закін-
чення -acer (крім hacer), -ecer, -ocer, -ucir, -ducir (докладно
див. Unidad 5);
pues – сполучник, що означає оскільки, тому що, бо, отож,
отже та бере участь у таких словосполученнях, як ¡pues bien!
гаразд! ¿y pues? то й що?
no te preocupes не хвилюйся;
estar dispuesto (а) бути готовим до чогось;
disposición настрій, гумор; estar en buena (mala) disposición
бути в доброму (поганому) гуморі або estar de buen (mal)
humor; tener a disposición мати до послуг, мати у розпоря-
дженні;
los lugares más pintorescos найбільш мальовничі місця;
como los más importantes як і найбільш важливі;
te estoy agradecido я вдячний тобі;
еstаr de acuerdo бути згодним, погоджуватись.

Ejercicios
I. Conteste de forma positiva y negativa a las oraciones
siguientes: 1. ¿Hace hoy buen tiempo? 2. ¿Abre Borís por las
mañanas la ventana del dormitorio? 3. ¿Abre él la ventana de par en
par? 4. ¿Está el cielo despejado? 5. ¿Caen los rayos del sol sobre la
124
cama? 6. ¿Está la mesa cubierta con un mantel blanco? 7. ¿Hay
libros de gramática y de bellas letras sobre la mesa? 8. ¿Está casi
deshecho el diccionario? 9. ¿Inundan de luz los rayos solares el
cuarto del joven? 10. ¿Tiene el joven preparados los deberes para las
clases del lunes? 11. ¿Está limpio el cuarto de Borís? 12. ¿Toma el
joven un autobús para ir al aeropuerto a dar la bienvenida a un amigo
español? 13. ¿Llega Roberto a Kyiv por primera vez? 14. ¿Se
encuentran los amigos en la sala de espera del aeropuerto?
II. Ponga el infinitivo en la forma correspondiente: 1. Para (ir)
al aeropuerto los amigos (tomar) un taxi. 2. Mario y José (estar)
satisfechos porque hoy (hacer) buen tiempo y ellos (ir) a pesear.
3. Sobre la mesa (haber) varios libros españoles de bellas letras.
4. La ventana está (abrir) y los rayos solares (inundar) todo el cuarto.
5. Marta e Isabel (ir) al aeropuerto para (recibir) y (dar) la bienvenida
a los padres de Isabel que (llegar) desde Madrid. 6. ¿Quiénes
(esperar) la llegada del avión de Madrid? 7. ¿De quién (ser) los libros
que (estar) sobre la mesa? 8. ¿(Querer vosotros) ir conmigo al teatro
esta noche? 9. Después de (entrar) en el aula el profesor siempre
(saludar) a los estudiantes en español. 10. ¿Qué y en qué lengua
(contestar) los estudiantes?
III. Formule no menos de tres preguntas a cada oración:
1. Cuando hace mal tiempo yo no abro las ventanas. 2. Manuel
tampoco abre las ventanas del dormitorio. 3. Hoy el cielo está
despejado. 4. Miguel dice que su cuarto está limpio. 5. El diccionario
está deshecho por su uso. 6. Los padres de mi amigo hoy regresan de
España. 7. Borís tiene preparados los deberes para el lunes. 8. Esta
tarde Roberto llega a Kyiv. 9. Borís entreabre la ventana y descorre
la cortina.
IV. Ponga las siguientes oraciones en plural: 1. El café está
caliente. 2. El cuarto está limpio. 3 Mi amigo es un buen estudiante.
4. El hombre está satisfecho. 5. La niña mira el autobús que pasa
frente a su casa. 6. Mi hermano es estudiante. 7. Mi tío es doctor.
8. La ventana está abierta. 9. El vecino de Joaquín es español.
V. Conteste a las preguntas: 1. ¿Qué tiempo hace hoy? 2. ¿Es
del dormitorio la ventana que abre Borís? 3. ¿Cómo abre Borís la

125
ventana? 4. ¿Por qué está satisfecho Borís? 5. ¿Cómo está el cielo?
6. ¿Con qué mantel está cubierta la mesa? 7. ¿Qué cae sobre la cama,
las sillas y la mesa? 8. ¿Dónde están los bolígrafos? 9. ¿Qué hay
sobre la mesa? 10. ¿En qué condiciones está el diccionario? 11. ¿Qué
tiene preparado Borís para el lunes? 12. ¿Para qué sale Borís del
cuarto? 13. ¿A quién va a recibir Borís en el aeropuerto? 14. ¿Dónde
se encuentran y se abrazan los amigos? 15. ¿Qué hace Borís después
de salir del departamento? 16. ¿Por qué se alegra Borís? 17. ¿Qué
dice Roberto al ver a Borís? 18. ¿Que le contesta Borís? 19. ¿Cómo
se siente* Roberto? 20. ¿Está cansado el joven español? 21. ¿Qué
deseos tiene Roberto? 22. ¿Qué ciudad quiere conocer Roberto?
23. ¿Es Járkiv la ciudad natal de Borís? 24. ¿A qué está dispuesto
Borís? 25. ¿Qué lugares quiere enseñarle Borís a Roberto?
26. ¿Cómo son los lugares que Borís quiere enseñarle a Roberto?
27. ¿Desde qué punto de vista son importantes e interesantes los
lugares que Borís quiere enseñarle a Roberto? 28. ¿A dónde Roberto
pide a Borís acompañarle? 29. ¿Qué propone Borís a Roberto tener a
su disposición? 30. ¿Qué cuarto le propone Borís? 31. ¿Qué le
propone** hacer Borís a Roberto antes de salir a conocer la ciudad?
32. ¿Está de acuerdo Roberto con la proposición*** de Borís?
VI. Llene los blancos con los advervios también o tampoco:
1. Antonio trabaja mucho, José ... trabaja mucho. 2. María no tiene
ningún libro en español. Yo ... tengo ninguno. 3. Los amigos de Ana
llegan esta tarde. Los míos ... llegan hoy. 4. Susana vive en Kyiv ¿y
tú? Yo ... vivo en la capital. 5. Ya hace mucho que no recibo cartas
de Marta. Irene ... recibe cartas de ella. 6. Mi hermano y yo somos
estudiantes de la universidad. Juan ... es estudiante. 7. Andrés no
viaja este año a España. Su hermano ... va a viajar a España. 8. Juan
no toma parte en la reunión de hoy, Andrés ... . 9. Hoy Ernesto va al
estadio de fútbol, Mario ... va con él. 10. Los sábados y domingos no

*
se sіente почуватися – iнфінітивна форма – sentirse (i): me siento, te sientes,
se siente, nos sentimos, os sentís, se sienten.
**
proponer (ind) пропонувати – propongo, propones, propone, proponemos,
proponéis, proponen. Aналогічно відмінюють й інші похідні дієслова poner кла-
сти, ставити, надягати: entetener, mantener, retener, suponer тощо.
***
proposición пропозиція.
126
tenemos clase, Víctor dice que él ... 11. Mi vecino habla bien en
español, dicen que el tuyo ... . 12. Los tíos de Elvira descansan en
Mayorca, los míos ... . 13. Yo no hablo en francés, ella ... . 14. Hoy
descansamos en casa, vosotros ... . 8. Yo no leo libros en francés, mi
hermano ... . 15. Mi primo es arquitecto, sus amigos ... . 16. Hoy no
vamos al teatro, Andrés ... .
VII. Traduzca al español: 1. Сьогодні увечері я маю віднести
книжку з іспанської граматики Марії. 2. Вона мешкає навпроти
школи, де вчиться мій син. 3. Хорхе каже, що йде до парку на
зустріч (щоб зустрiтися) зі своїми друзями. 4. Я завжди готовий
допомогти тобі. 5. Я поспішаю, щоб сказати Карлосу, що після
занять в університеті я чекатиму на нього біля входу (a la
entrada) до готелю. 6. Роберто проводжає свого друга до готелю.
7. Вона каже, що не проти піти з тобою й зі мною до театру.
8. Ти можеш розпоряджатися окремою кімнатою весь місяць.
9. Ми можемо трохи відпочити, а потім вийдемо ознайомитися з
мальовничими місцями міста. Ти згоден? 10. Я згоден з усім.
11. Ти любиш театр? – Так, я дуже люблю театр. Моя сеатра теж
його любить.12. Мій друг іде до центру міста. 13. Сьогодні сто-
їть гарна погода. 14. Куди їде Борис? 15. Він сідає в автобус і на
автобусі їде до аеропорту. 16. На нашому столі багато зошитів і
кілька кулькових ручок. 17. Сонячні промені заходять в кімнату
через вікно й падають на стілець. 18. Хто у спальні? – У спальні
наша сестра. 19. Звідки повертається Карлос? – Він повертається
з університету та йде додому (у свій дім) пішки. 20. Вони йдуть
центральною вулицею міста. 21. Що читає твоя сестра? – Вона
читає художню літературу.
VIII. ¿Cómo recibe Ud. a sus amigos que viven en otras
ciudades?
IX. ¿Qué significan estos refranes españoles? ¿Tienen
análogos ucranianos? ¿Cuáles son? 1. Agua de mayo, pan para el
año. 2. Año de nieves, año de bienes. 3. Hay que quemar la basura,
pero el humo no se debe ver. Análogo: La ropa sucia se lava en casa.

127
 UNIDAD 7

7. I. Gerundio
Герундій – незмінна дієслівна форма, яка у реченні поєднує
функції прислівника та дієслова. Вона утворюється від усіх діє-
слів та означає дію в її розвитку, що відбувається одночасно з
будь-якою іншою дією. Герундій має дві форми: просту –
Gerundio simple та складну – Gerundio compuesto.
Gerundio simple утворюється від основи дієслова, до якої до-
даються закінчення:
-ando для дієслів І дієвідміни: amar → аmando, cantar →
cantando, bailar → bailando: Veo a María cantando. Я бачу, що
Марія іде та співає (іде, співаючи); Voy andando por la calle
Jreschátik. Я йду пішки вулицею Хрещатик.
-iendo для дієслів ІІ та ІІІ дієвідміни: comer → comiendo,
beber → bebiendo, vivir → viviendo, sentir → sintiendo тощо:
Veo a mi amigo leyendo. Я бачу, що мій друг читає.
У деяких дієсловах під час утворення герундія змінюється
коренева голосна: caer → cayendo, construir → construyendo,
decir → diciendo, dormir → durmiendo, poder → pudiendo, podrir
(pudrir) → pudriendo, erguir → irguiendo, ir → yendo, oir →
oyendo, reir → riendo, sentir → sintiendo, traer → trayendo, venir
→ viniendo, ver → viendo.
У реченні герундій виконує в основному функцію обставини
способу дії: ¡Qué alegría de verte! – dice Román sonriendo. Я щи-
ро радий бачити тебе! – каже Рома, посміхаючись.
Герундій не має заперечної форми. Українською мовою запе-
речення можна передавати дієприслівником, в іспанській мові
слід удатись до прийменника sin + infinitivo: Roberto se acuesta a
dormir sin cenar. Роберто лягає спати, не вечеряючи.

128
7.2. Locuciones con gerundio
Конструкцію estar + gerundio уживають у будь-якій часовій
формі. Вона передає значення тривалої дії, дії у процесі її вико-
нання. У цьому випадку дієслово estar є допоміжним і втрачає
своє лексичне значення: ¿Qué estás haciendo? – Estoy haciendo
los deberes. Що ти робиш? – Я виконую домашні завдання;
Ramón está trabajando toda la mañana. Рамон працює весь ранок.
Замість дієслова estar можна уживати дієслова ir, andar,
seguir, quedar, continuar, надаючи дієслову-присудку різних від-
тінків: La situación en el país va mejorando. Становище в країні
покращується; La madre llama a su hijo, mas él sigue (continúa)
mirando la televisión. Мати кличе сина, але він продовжує диви-
тися телевізор; Siempre trato de pensar, antes de seguir hablando.
Перед тим, як продовжувати розмову, я завжди намагаюсь по-
думати.
Gerundio compuesto утворюється за допомогою герундія до-
поміжного дієслова haber (habiendo) + Participio рasado голов-
ного дієслова та означає дію, що передує дії дієслова-присудка:
Habiendo terminado las clases, vamos a ir a la casa de nuestros
amigos. Після занять ми підемо до наших друзів.
Gerundio compuesto – форма, яку у сучасній мові використо-
вують рідко. Замість неї уживають інфінітивні конструції
después de + infinitivo після того, як; tras + infinitivo за, після;
al + infinitivo одночасно.
Коли герундій належить до іменника, що не є членом голов-
ного речення, він утворює абсолютну конструкцію як підрядне
речення причини, способу дії, умови, тощо: Estando los padres
en casa, los niños no temen nada ni a nadie. Коли батьки перебу-
вають удома, діти нічого й нікого не бояться; Estando enferma
Josefina, no podemos ir al teatro. Оскільки Хосефіна хвора, ми не
можемо іти до театру.

129
 A uto co nt ro l
1. ¿Cómo se forma el gerundio de los verbos de la І, ІІ y ІІІ
conjugación?
2. ¿Cuáles son los cambios en la raíz (корінь) de algunos verbos
en sus formas de gerundio?
3. Escriba los gerundios de los verbos hablar, conocer, entregar,
escribir, oir, vestir, sentir, traer, dormir, oir.
4. ¿Qué significa la perífrasis (конструкція) estar + gerundio?
5. ¿Qué otra forma puede servir para transmitir la continuación
de la acción (тривалість дії)?
6. Traduzca
a) al ucraniano: 1. Andrés va hablando con María. 2. ¿De qué
están hablando María y Andrés? 3. Otros amigos van sin hablar. 4.
La familia está comiendo en un restaurante. 5. El padre está
explicando a su hijo cómo hacer los deberes. 6. Al entrar al aula
Miguel saluda a todos los presentes sonriendo.
b) al español: 1. На кого ти чекаєш, Хосе? 2. Я чекаю на
Андрiя. 3. Вони бачать Хорхе, який йде парком. 4. Син Марії ро-
бить уроки. 5. Я розмовляю з братом, а він продовжує мовчати.

7.3. Adverbios de modo, de cantidad y modales

1. Прислівники способ у дії відповідають на запитання
¿cómo? як? ¿de qué manera? яким чином?: adrede навмисно; alto
голосно; así таким чином; bajo тихо, низько; bien добре; claro
ясно; como так як; cual який, котрий; despacio повільно; excepto
за винятком; mal погано; pronto швидко; recio міцно; rudo грубо;
salvo крім; за винятком; sereno спокійно, тихо тощо.
Часто вживаними прислівниковими зворотами (locuciones
adverbiales) є: a ciegas наосліп; a diestro y siniestro безладно; a
hurtadillas крадькома; a oscuras у темряві; a todo correr умить, за
мить; a sabiendas свідомо; a la moda модно; al revés навпаки; al por
mayor оптом; al por menor у роздріб; de prisa (a toda prisa) поспіш-
но, квапливо; de golpe (de improviso, de repente) раптово, раптом;
de buena gana охоче; en efecto дійсно; en resumen загалом, у підсум-
ку; en vano (en balde) марно, даремно; por desgracia на жаль тощо.
130
 2. Кількісні прислівники вказують на кількісну та якісну
характеристику ознаки, що виражена прикметником або прислів-
ником i відповідають на запитання ¿cuánto? скільки? ¿hasta qué
grado? до якої міри?: аlgo дещо; apenas ледве; a lo sumo найбі-
льше; bastante досі; casi майже; demasiado надто; más більше;
menos менше; por lo menos щонайменше; poco мало; solo тільки;
tanto стільки тощо.
Прислівник mucho (-a, -os, -as) багато, що належить до діє-
слів, ставлять після них: Hoy trabajo mucho, ahora estoy
descansando. Сьогодні я багато працюю, зараз відпочиваю.
Однак в окремих випадках допускається можливість ставити
його перед інфінітивною формою дієслова: Después de mucho
trabajar hoy, estoy descansando.
Прислівник muy дуже належить до прикметників і завжди
стоїть перед ними: El joven es muy inteligente y ella, muy bonita.
Юнак дуже розумний, а вона – дуже гарна.
Прислівник tanto (-a, -os, -as) стільки перед прикметниками
(за винятком mejor, peor, mayor, menor) набуває скороченої фор-
ми tan: Ella no espera favores tan grandes. Вона не чекає таких
великих послуг.
Пор.: Ella no espera tantos favores. Вона не чекає стільки (так
багато) послуг; No hace la tarea, tanto peor para él. Якщо він не
виконає завдання, тим гірше для нього.
Сполучення un tanto також уживають перед прикметниками
(головним чином, із негативною конотацією) зі значенням дещо,
трохи. З аналогічним значенням вживають і сполучення un
poco: Mario es muy capaz, pero un tanto (un poco) holgazán. Маріо
дуже здібна людина, але дещо ледачий.
3. Модальні прислівники вказують на можливість вико-
нання дії, на ствердження або заперечення її наявності: acaso
хіба; quizá(-s) (tal vez, a lo mejor) може; por lo visto очевидно,
мабуть; quién sabе хто знає: Por lo visto María va a venir más
tarde. Певне, Марія прийде пізніше.

131
 A uto co nt ro l
І. Escriba diez oraciones con diferentes locuciones adverbiales.
ІІ. Traduzca al español: 1. Марта читає іспанською досить посе-
редньо. 2. Хіба ти можеш зробити цю роботу? 3. Я знаю, що ця
робота досить важка. 4. Щодня вони лягають дуже рано. 5. Я
трохи ледачий, але мій брат такий працьовитий! 6. Хіба ти не
можеш приходити вчасно? 7. Він свідомо перестає писати листи
брату. 8. Еміліо спілкується (se сomunica) із батьком щонайме-
нше двічі на тиждень.

7.4. Adverbios que se forman

por medio de adjetivos
В іспанській мові чимало прислівників утворюються від якіс-
них прикметників за допомогою суфікса -mente.
Якщо прикметник володіє здатністю уживатися в жіночому
та чоловічому родах (limpio – limpia, alto – alta), суфікс приєд-
нується до повної форми прикметника жіночого роду:
limpiamente чисто; altamente високо. Наприклад, Los estudiantes
escuchan atentamente las explicaciones del profesor. Студенти
уважно слухають пояснення викладача.
Якщо прикметник має однакове закінчення для жіночого та
чоловічого родів: fuerte сильний(-а); débil слабкий(-а) суфікс
приєднується до цього прикметника: fuertemente сильно;
débilmente слабко; Jorge sabe especialmente bien las matemáticas.
Хорхе особливо добре знає математику.
Коли у реченні зустрічаються два прислівники із суфіксом
-mente, перший із них уживають у вигляді прикметника жіночо-
го роду: Ella (él, Ud.) habla en español lenta pero claramente. Вона
розмовляє іспанською повільно, але чітко.
Nota:
1. Якщо прикметник, від якого утворюється прислівник,
має графічний знак наголосу, цей знак зберігається у прислів-
ника на тому самому місці: débil – débilmente.
2. В іспанській мові прикметники інколи можуть викону-
вати функцію прислівників: Ella habla claro = Ella habla
claramente.
132
 A uto co nt ro l
1. ¿Сómo se forman los adverbios con el sufijo -mente?
2. Forme los adverbios de los adjetivos: profundo, alto,
verdadero, sincero, difícil, feliz, débil.
3. Traduzca:
а) al ucraniano: Un famoso escritor latinoamericano que está en
Londres sabe que los ingleses son fanáticamente puntuales. Un día
tiene una cita con un colega suyo y llega al lugar del encuentro
exactamente a la hora fijada. Allí el escritor inglés no está. Pero
después de una hora éste llega.
- ¡Amigo, qué extraño! Usted, como inglés, no cumple
puntualmente con la tradicional puntualidad británica y llega a la cita
con tanto retraso.
- ¡Oh, amigo mío! Es que yo tengo en cuenta que usted es latino.

Vocabulario
точний, lugar del місце зустрічі
puntual
пунктуальний encuentro
призначений ¡qué дивно!
la hora fijada
час extraño!
справа в тому,
retraso запізнення es que
що
tener en
мати на увазі
cuenta

Дієслово tener (ind): tengo, tienes, tiene, tenemos, tenéis, tienen.

b) al español: 1. Я легко виконую (роблю) цю роботу. 2. Студе-
нти уважно cлухають викладача. 3. Викладач доступно пояснює
новий матеріал з граматики. 4. Викладач пояснює чітко і терпляче
новий, досить важкий граматичний матеріал.

Vocabulario
доступно claramente пояснювати еxplicar
con paciencia,
уважнo atentamente терплячe
pacientemente

133
7.5. Locuciones verbales con infinitivo
Інфінітив в іспанській мові можна вживати із різними прий-
менниками.
1. Конструкція al + infinitivo, наприклад, у реченні виконує
роль обставини часу. Вона вказує на дію, що відбувається одно-
часно із дією дієслова-присудка. Українською мовою можна пе-
рекладати дієприслівниковим зворотом або підрядним речен-
ням: Al salir de casa Olga ve que el cielo está despejado. Вийшовши
(коли вийшла) з дому, Ольга бачить, що небо безхмарне.
Цю конструкцію використовують при дієслові-присудку, що
виражений у будь-якому часі: теперішньому, минулому чи май-
бутньому: Al entrar a la oficina en la pared vas a ver un cuadro
pintado al óleo. Коли зайдеш (ввійшовши) до офісу, на стіні поба-
чиш картину, написану олією.
2. Зворот después de + infinitivo виражає дію, що передує дії
дієслова-присудка: Voy a descansar después de hacer los deberes.
Я відпочину після того, як виконаю (виконавши) домашні за-
вдання; Después de desayunar José va a ir a la biblioteca. Після сні-
данку Хосе піде до бібліотеки.
3. Зворот antes de + infinitivo вказує на дію, що йде за дією
присудка: Quiero ver a mis amigos antes de irme. Я хочу побачити
своїх друзів перед тим (до того), як піду (поїду); Se sabe (es
sabido) que antes de comer hay que lavarse las manos. Відомо, що
перед їжею треба мити руки.
4. Конструкція deber de + infinitivo висловлює імовірність,
припущення: Pedro debe de estar en la bilioteca. Педро, мабуть
(напевно), у бібліотеці; Ellos deben de venir pronto. Вони, очевид-
но, незабаром будуть.
5. Конструкція volver a + infinitivo передає значення повтор-
ності дії: Ellos vuelven a encontrarse en el centro de la capital de
Ucrania. Вони знову зустрічаються у центрі столиці України.
6. Інфінітив, що стоїть після прийменника sin, перекладають
українською дієприслівником у заперечній формі: Muchas veces
María habla sin pensar. Часто-густо Марія говорить, не думаючи.
7. В іспанській мові є конструкції, що складаються із дієслова
в особовій формі, прийменника та інфінітива. У цих конструкці-
134
ях дієслово в особовій формі повністю або частково втрачає
своє основне значення. У свою чергу інфінітив повністю його
зберігає, але конструкція у цілому набуває певної додаткової
часової або модальної ознаки:
a) Початок дії лексично передають конструкції:
empezar a + infinitivo,
comenzar a + infinitivo,
ponerse a + infinitivo.
Empezamos a estudiar a las dos. Ми починаємо навчання о другій
годині; Comienzo a escribir una carta. Я починаю писати листа;
Me pongo a leer. Я починаю читати.
Nota: Із дієсловами, що означають: а) рух, б) початок ви-
раження емоцій – перед інфінітивом можна використати діє-
слово echar(-se): echar(-se) a correr розпочати біг; echarse a llorar
(reir) починати плакати (сміятися),
b) Закінчення, зупинення дії передають конструкціями:
terminar de + infinitivo: Terminamos de estudiar a las 7 de la
tarde. Ми закінчуємо навчання о сьомій вечора;
dejar de + infinitivo: Antonio deja de fumar. Антоніо кидає па-
лити; cesar de + infinitivo: Cesa de llover. Вщухає дощ.
c) acabar de + infinitivo сповіщає про дію, яка тільки-но заве-
ршилась: Acabo de leer la carta. Я тільки-но прочитав листа;
d) еstar a punto de + infinitivo – що дія ось-ось закінчиться.; El
agua está a punto de hervir. Вода ось-ось закипить.
8. Конструкції, що передають поняття:
а) повинність (obligación, deber):
deber + infinitivo, haber de + infinitivo висловлюють поняття
про моральний обов'язок, який ми беремо на себе: Debes escribir
una carta a tu padre. Ти повинен (це твій обов'язок) написати ли-
ста батькам; Has de salir mañana. Тобі завтра слід поїхати
(щоб за тобою не сумували);
b) tener que + infinitivo, haber que + infinitivo вказують на
об'єктивну необхідність: Tengo que terminar el trabajo hoy. Я по-
винен закінчити роботу сьогодні;
c) haber que + infinitivo у безособовій формі говорить про
обов'язок взагалі, а не щодо конкретної особи: Hay que saber bien
la lección. Треба добре знати урок.

135
 A uto co nt ro l
1. ¿Qué significa el giro (конструкція) al + infinitivo? Traduzca
las oraciones:
a) Al ver a su amiga, Sofía se alegra mucho.
b) Входячи (коли заходить) до аудиторії, Мігель вітається з
усіма.
2. ¿Cuál es el antónimo de la perífrasis (конструкція) después
de + infinitivo? Traduzca las oraciones: 1. Antes de salir de casa
Andrés cierra las ventanas y la puerta con llave. 2. Ana hace los
deberes después de almorzar.
3. ¿Cómo se traduce el giro sin + infinitivo? Traduzca la oración:
Sin mirar por la ventana Estela dice que ve venir a Juan.
4. ¿Qué giros indican en la oración el comienzo de la acción y su
final? Escriba varias oraciones con estos giros.
5. ¿En qué se diferencian los giros tener que + infinitivo y deber
+ infinitivo? Ejemplos.
Trabalenguas: 1. Yo vi en un huerto un cuervo cruento comerse el
cuero del cuerpo del puerco muerto. 2. De generación en generación
las generaciones se degeneran con mayor degeneración.
Texto
El viejo, su hijo y el burro
Un día domingo van caminando a la feria un buen hombre y su
hijo. Van allá para comprar cosas que necesitan. Llevan consigo un
burro para traer en él lo comprado. Los dos van a pie y el burro va
sin carga.
Encuentran en el camino a unos hombres que vienen de aquella
feria a donde ellos van. Los hombres dicen:
– Tontos sois pues vais a pie y el burro va absolutamente sin
carga.
– Ellos tienen razón – dice el hijo que es un joven inteligente pero
de carácter muy poco decidido.
− Es cierto. Monta en el burro, hijo mío – dice el buen hombre –
eso es natural.
El hijo monta en el burro y a los pocos pasos otros caminantes
detienen a padre e hijo. Ellos dicen:

136
 – ¡Qué vergüenza! El chico va montado mientras el abuelo,
cansado y viejo, va a pie.
– Tienes razón – dice el hijo.
– Baja, hijo mío – dice el buen hombre, – antes de seguir la
marcha yo voy a subir, eso parece más natural.
Continúan lentamente el camino y salen a su encuentro otros
hombres, de esos que se meten en todo. Se paran y dicen:
– ¡Qué egoista es el abuelo! ¡Qué tranquilo va en el burro
mientras el hijo, que es pequeño y tierno, va a pie!
– Tienes razón – vuelve a decir el joven.
– Sube tú también, hijo mío, que es lo más natural.
Después de ponerse nuevamente en camino encuentran a otros
hombres, unos son jóvenes y otros ya ancianos, que comienzan a
decir que el padre y su hijo hacen mal, pues el burro es tan flaco que
apenas puede andar bien por el camino.
Entonces el padre habla de esta manera: Hijo mío, ¿qué es lo que
podemos hacer a gusto de todos? Si quieres hacer cosas buenas y
provechosas debes guiarte por tus propias ideas y no por las ajenas.
Vocabulario
burro віслюк caminar рухатися
caminar (ir) a pie йти пішки feria ярмарок
cosa річ, предмет necesitar бути потрібним
купувати,
comprar carga вантаж, тягар
придбати
дурень, телепень,
camino дорога tonto
бовдур
inteligente розумний natural природний
caminante пішохід vergüenza соромливість
viejo старий parar зупиняти
egoísta егоїст tranquilo спокійний, тихий
encontrar знаходити,
tierno ніжний, м'який
(i) виявляти
худий, слаб-
flaco guiarse (por) керуватись
кий, немічний
обов'язок;
власний,
deber домашнє propio
особистий
завдання
idea ідея, думка ajeno чужий
137
traer (ind) приносити: traigo, traes, trae, traemos, traéis, traen
provechoso корисний, вигідний, прибутковий
apenas тільки, лише, тільки-но, мало не, ледь не
entonces тоді, у той час, у такому разі
pequeño малий, маленький, малолітній
detenerse зупинитись, баритися, гаятися
приходити: vengo, vienes, viene, venimos, venís,
venir (ind)
vienen
Come ntar ios
los dos обидва;
de carácter poco decidido: нерішучий характер. Sin.:
indeciso, vacilante, titubeante, perplejo, dudoso;
a los pocos pasos: недалеко; за кілька кроків. Sin.:
próximo, cercano;
monta – наказова форма 2-ї особи однини дієслова
montar сідати верхом (monto, montas, monta, montamos,
montáis, montan);
baja – наказова форма 2-ї особи однини дієслова bajar
спускатися, виходити, злазити;
salir al encuentro виходити назустріч;
мeterse en todo втручатися в будь-яку справу;
de esta manera таким чином. Sin.: así, precisamnte, de tal
modo;
hacer a gusto задовольняти.

Ejercicios
I. Lea y traduzca el texto "Еl viejo, su hijo y el burro".
ІІ. Copie las oraciones que en el texto equivalen (рівнозначні)
a las siguientes: 1. Вони ідуть пішки. 2. Ідуть туди, щоб купити
речі. 3. Беруть з собою віслюка. 4. Віслюк іде без вантажу.
5. Зустрічні чоловіки повертаються з того ярмарку, до якого во-
ни ідуть. 6. Вони мають рацію. 7. Син – розумний юнак. 8. Який
сором! 9. Хлопчина їде верхи, у той час, як старий і втомлений
дід іде пішки. 10. Повільно ідуть далі. 11. Вони виходять назу-
стріч. 12. Вони зупиняються. 13. Знов каже юнак. 14. Найбільш
природно. 15. Після того, як поновили свій шлях. 16. Батько та
син погано вчиняють. 17. Віслюк такий худий, що ледве може

138
іти. 18. Батько мовить таким чином. 19. Що ми можемо зроби-
ти? 20. Ти маєш керуватися власними думками.
ІІІ. Conteste a las siguientes preguntas: 1. ¿A dónde van el
padre y el hijo? 2. ¿Quién transportа al padre y al hijo a la feria?
3. ¿Para qué (con qué fin) van el padre y el hijo a la feria? 4. ¿Qué
llevan consigo ellos? 5. ¿Para qué ellos llevan consigo al burro?
6. ¿Va cargado el burro? 7. ¿A quiénes encuentran padre e hijo en el
camino? 8. ¿Por qué los hombres dicen que padre e hijo son unos
tontos? 9. ¿Cómo es el hijo? 10. ¿Considera el padre que es cierto lo
que dicen los hombres? 11. ¿Monta el chico en el burro? 12. ¿Cómo
es el abuelo según la opinión de los otros caminantes que encuentran
en el camino? 13. ¿A qué gente encuentran el padre y el hijo
continuando lentamente el camino? 14. ¿Se niegan a meterse en todo
estos hombres? 15. ¿Cómo caracterizan ellos al hijo? 16. ¿Qué dicen
del burro los hombres del grupo de ancianos y jóvenes que por
último encuentran el padre y el hijo? 17. ¿Сon ayuda de qué debe
guiarse el joven si quiere hacer cosas buenas?
IV. En lugar del infinitivo ponga el gerundio correspondiente:
1. José y Carmen están (comer) en un restaurante. 2. ¿Quiénes están
(mirar) la televisión? 3. Los amigos andan (buscar) libros de acción.
4. Está (llover) pero ellos siguen (caminar). 5. Estoy muy cansado,
pero debo seguir (trabajar). 6. ¿Estás (esperar) a alguien? 7. La
familia está (mirar) una comedia musical por televisión.
V. Formule preguntas con la participación (за участі) de
gerundios a las oraciones del punto IV.
VІ. En lugar del infinitivo ponga el verbo en la forma
correspondiente: 1. Mi hermano no (ser) ingeniero, trabaja de
mecánico. 2. Nuestros padres (trabajar) en la fábrica metalúrgica más
grande del país. 3. Esta tarde yo (ir) al cine. ¿(Querer) vosotros (ir)
conmigo? 4. Mi departamento (tener) tres habitaciones bastante
grandes. 5. Las clases de Jorge (empezar) a las ocho y media de la
mañana. 6. El alumno (negar) lo dicho anteriormente. 7. Mi vecina
(sembrar) hortalizas en su huerto. 8. ¿Quién (sentarse) en la primera
fila? 9. ¿Hasta cuánto (saber, tú) contar en español? 10. ¿Hasta qué
hora (dormir) vosotros los domingos) 11. Los sábados y domingos

139
yo (dormir) hasta las nueve y media de la mañana y mi hermano
(dormir) hasta las once. 12. ¿Dónde (soler) (almorzar) tú? 13. Víctor
(volver) del trabajo a eso de las 7 de la tarde. 14. Yo (soñar) con (ser)
traductor. 15. (Sonar) el timbre ¿no (saber, tú) quién (ser)?
16. Nosotros (despèdirse) de vosotros hasta mañana. 17. ¿Qué libro
(elegir, tú), éste o aquél? 18. Yo (saber) que ellos no (mentir).
19. Por las mañanas yo siempre (vestirse) rápido. 20. ¿Qué (hacer) de
pie, puedes (sentarse) allí.
VІІ. Conjugue los siguientes grupos de palabras en Presente
de Indicativo cambiando, donde es neceario, los pronombres
posesivos: Ir caminando a la feria; querer comprar cosas para
comer; necesitar ver a mis amigos; apretar la mano de mi amigo;
despertarse muy temprano; defender a los necesitados; manifestar mi
apoyo a quienes lo merecen; contar un cuento a los niños; acostarse a
media noche (medianoche); avergonzarse de lo ocurrido; probar
hacer eso muy bien; soler hacer los deberes en la biblioteca; corregir
los errores del dictado; despedirse de los compañeros de estudio;
servir la mesa a los invitados; hacer la cama todas las mañanas;
vencer en las competiciones; construir una casa de campo.
VIII. Traduzca al ucraniano: El joven se llama Juan. Él vive
allí, en aquella casa. Cerca de su casa hay una librería y ahí venden
libros en lenguas extranjeras. Un poco más lejos está el parque donde
siempre en verano, cuando hace buen tiempo, descansan sus padres.
Ellos nunca pasean por las calles con mucho tránsito ni en lugares
alejados de casa. En el verano, aunque ambos son muy aficionados a
los espectáculos del Teatro del Drama, tampoco suelen asistir a ellos,
obviamente por culpa del calor. Después del almuerzo, que es el
tiempo más caluroso, ellos, ya jubilados, casi nunca salen de casa
hasta la puesta del sol.
Vocabulario
тránsito транспорт аlejado віддалений
culpa вина caluroso спекотний
jubilado пенсіонер puesta del sol захід сонця
IХ. Formule veinte preguntas de diferentes tipos al texto del
punto VIII.
140
 Х. Llene los blancos con los artículos necesarios: 1. ... hombres
van montados en caballos. 2. ¿Está ... hermana de Miguel en ... aula?
3. Todos ... lunes, ... miércoles y ... viernes Ana va a ... gimnasio.
4. ¿Quién es ... dueña (patrona) de ... tienda? 5. ¿Hay ... sillas en ...
dormitorio de José? 6. ... manos del niño están sucias. 7. En ... pared
está ... retrato de ... padre de María. 8. ... ramo de ... flores es muy
bonito. 9. ¿De quién son ... libros que están sobre ... mesa? 10. ...
manzano da frutos grandes y sabrosos. 11. ¿Con cuántos ... hombres
se encuentran ... padre y ... hijo que van a ... feria? 12. José dice a ...
profesor que no está preperado para ... lección de hoy. 13. En ...
camino ... padre y ... hijo se encuentran con ... hombres. 14. ...
hombres vienen de ... feria a donde van ... padre y ... hijo.
XI. Llene los blancos con las preposiciones necesarias: 1. ¿...
dónde van el padre y el hijo? 2. Ellos van ... comprar cosas que
necesitan. 3. ¿... qué llevan consigo un burro? 4. Van ... la feria ... un
camino largo. 5. ... la gente que encuentran en el camino hay jóvenes
y ancianos. 6. Los dos hombres van ... pie y el burro va ... carga.
7. El anciano va ... el hijo. El joven va ... el anciano. Ell burro va ...
padre e hijo. 8. ¿Quién llama ... la puerta? – Es uno ... tus amigos. 9.
¿... dónde va Mario? – Él va ... la calle central ... la estación
ferroviaria (de trenes). 10. Vamos ... la tienda y entramos ... la puerta
central.
XII. Llene los blancos con los pronombres posesivos: 1. Este es
... libro y el que está allí es ... 2. ... tía cumple hoy 35 años. ¿Cuándo
es el cumpleaños de la ...? 3. Estos libros ... son de historia. 4. Mi
abuela, como la ... no es vieja. 5. María y yo tenemos dos hijas. ...
hijas son bonitas e inteligentes. 6. ... hermano es muy amable, el ...
también. 7. Miguel y yo somos amigos. ... padres también son
amigos. 8. ¿Trabaja ... mamá en la biblioteca? ¿No? La ... tampoco.
9. ¿Es ... esta revista española? No, no es ... .
XIII. Ponga donde corresponde el verbo hablar o decir:
1. Alberto ... con Roberto por teléfono. 2. Él ... que mañana no va a ir
a las clases. 3. Roberto no ... nada. 3 Antes de ... Roberto piensa bien
lo que ... 4. Los amigos ... de Marta. 5. Ellos ... que la joven es una
chica muy amable y buena compañera. 6. El anciano ... al hijo que

141
siempre hay que guiarse por sus propias ideas. 7. Después de un
prolongado silencio, los amigos vuelven a ... . 8. Jorge con toda
razón* ... que Kyiv es una ciudad muy bonita.
XIV. Traduzca al español: 1. По суботах і неділях брати їдуть
в село до батьків. 2. Вони везуть туди речі, яких немає в селі.
3. У суботній день брати готуються навідатись до своєї сестри,
що мешкає далеко від міста. 4. Батьки Рауля живуть недалеко й
юнак ходить до них пішки. 5. Чоловіки ідуть на базар і взяли з
собою віслюка. 6. Юнак каже батьку, що люди мають рацію.
7. Вони беруть із собою віслюка, щоб навантажити на нього ку-
плені речі. 8. Віслюк іде абсолютно без ватажу, а чоловіки – пі-
шки. 9. Віслюк такий худий, що ледве може триматися на ногах.
10. Найбільш природно, якщо віслюк іде завантажений. 11. Ти
маєшь керуватися власними, а не чужими думками. 12. Син –
розумний юнак, але із нерішучим характером. 13. Що ми може-
мо зробити, щоб задовольнити всіх? 14. Люди зупиняються та
кажуть, що дідусь – егоїст.
XV. ¿Qué opina usted sobre este pensamiento? Quien no sabe
lo que busca, no se conforma con lo que tiene.

*
con toda razón цілком слушно.
142
 UNIDAD 8
8.1. Declinación de los sustantivos
Відмінкові відносини іменників в іспанській мові, на
відміну від української, висловлюють не зміною їх закінчень, а
за допомогою прийменників. Іменники не змінюються та завжди
зберігають форму називного відмінкa (modo nominativo).

8.2. Pronombres personales en los modos

dativo y acusativo
Особові займенники yo, tú, él, ella, usted, nosotros (-as),
vosotros (-as), ellos, ellas, ustedes, крім називного відмінка (Modo
Nominativo), вживаються ще в двох - давальному (Modo Dativo)
та знахідному (Modo Acusativo).
Modo Dativo та Modo Acusativo мають дві форми: наголо-
шену (tónica) і ненаголошену (átona):

Modo Dativo
Називний Давальний відмінoк
nominativo átona tónica traducción
yo me a mí мені
tú te a ti тобі
él, ella, Ud. le a él (ella, Ud.) йому, їй, Вам
nosotros (-as) nos a nosotros (-as) нам (ч.р. та ж.р.)
vosotros (-as) оs a vosotros (-as) вам (ч.р. та ж.р.)
ellos (-as, Uds.) les a ellos (-as, Uds.) їм (ч.р та ж.р.), вам

У реченні безприйменникові особові займенники стоять

перед відмінюваною формою дієслова:
Te espero en la universidad.
Yo le digo que voy al cine.

143
 Наголошена форма як давального, так і знахідного відмінків
складається із прийменника а + займенник: a mi, a ti, a él (ella,
Ud.), a nosotros (-as), a vosotros (-as), a ellos(-as, Uds.)
Прийменникові форми займенників у складі речення ужи-
ваються тільки з безприйменниковими. Вони потрібні в основ-
ному для того, щоб підкреслити, або, особливо у випадку з тре-
тьою особою, уточнити, про яку саме особу йдеться: a él, a ella, a
Ud., a ellos, a ellas чи a ustedes. Місце прийменникового займен-
ника – після присудка:
Tenemos que darle el libro a ella. Ми маємо дати їй книжку.
Прийменникова форма у давальному відмінку (a mí, a él, a
ella тощо) може стояти із самого початку висловлювання або
передувати безприйменниковій формі: Yo sé, que a ti te gusta
(gustar подобатись) la literatura ucraniana. Я знаю, що ти любиш
(тобі подобається) українську літературу. Tienes razón, a mí me
gusta mucho la literatura de mi país. Твоя правда, я дуже люблю
літературу своєї країни.
Якщо присудком є дієслівна конструкція з інфінітивом, не-
наголошений займенник може приєднуватись до інфінітиву або
ставитись перед відмінюваною формою дієслова:
Quiero decirte una noticia interesante = Te quiero decir una
noticia interesante.
Modo Acusativo
Називний Знахідний відмінок
nominativo ненаголошена наголошена переклад
yo me a mí мене
tú te a ti тебе
a él, a ella, a
él, ella, Ud. le, lo, la його, її, Вас
Ud.
nosotros (-as) nos a nosotros (-as) нас (ч.р. та ж.р.)
vosotros (-as) оs a vosotros (-as) вас (ч.р. та ж.р.)
a ellos, a ellas, a
ellos (-as), Uds. los, las їх (ч.р та ж.р.), вас
Uds.

144
 Безприйменникові особові займенники у реченні стоять пе-
ред відмінюваною формою дієслова або приєднуються до інфі-
нітива:
Miguel les pregunta a dónde van ellos. Мігель питає, куди во-
ни ідуть.
Andrés quiere contestarle. Андрій хоче відповісти йому.
¿Quién más me quiere contestar? Хто ще хоче відповісти ме-
ні?
Él ve a María y la quiere llamar. Він бачить Марію і хоче по-
кликати її.
Él quiere llamarla Він хоче покликати її.
Займенники чоловічого роду, що виступають в реченні як
додаток, в знахідному відмінку мають дві форми: le (les) для
живих істот та lo (los) для живих та неістот: ¿Ves a Manolo? –
No, no le (lo) veo. Ти бачиш Маноло? – Ні, я його не бачу. ¿Ves
eso blanco en el agua? – No, no lo veo . Ти бачиш ту білу річ у во-
ді? – Ні, я її не бачу. Ves a María? Бачиш Марію? – No, no la veo.
Ненаголошена форма lo може виконувати роль прямого
додатка із перехідними дієсловами, напр., hacer → hacerlo, lo
hago, lo haces, lo hace, lo hacemos, lo hacéis, lo hacen. У таких ви-
падках іспанський lo українською мовою передається займенни-
ком це: ¿Lo comprendes? Ти це розумієш? No, yo no lo comprendo.
Ні, я цього не розумію.
Nota: Український займенник це як підмет можна перек-
ладати іспанською як esto, eso: Це мені подобається → Esto
(eso) me gusta.
У заперечних реченнях заперечення no ставлять перед
займенником-додатком: ¿Lees el periódico? Ти читаєш газету? –
No, no lo leo. Ні, я її не читаю; No le vamos a decir nada. Ми їй
(Вам, йому) нічого не скажемо.

A uto co nt ro l
Traduzca:
а) al ucraniano: 1. José le escribe una carta a María. 2. Él les
contesta a sus amigos muy amablemente. 3. Ella le habla a Roberto

145
de sus impresiones del viaje a Toledo, ciudad donde vive el Greco
desde el año 1585 hasta su muerte, en el año 1614. 4. ¿Me dices la
verdad? – Sí, ya te estoy diciendo la verdad. 5. Ellos no tienen la
llave y no pueden abrirle a Mario la puerta. 6. Maribel me promete
que le va dar los apuntes de la lección de gramátiсa a Carlos.
7. ¿Haces los deberes? – Sí, los estoy haciendo. 8. ¿Quieres ver a la
hija de mi hermana? – Sí, quiero verla. 9. Juan, te llama tu mamá. 10.
¿Puedes copiarlo hoy? (¿Lo puedes copiar hoy?) 11. Sí, puedo
copiarlo hoy. (Sí, lo puedo copiar hoy.)
b) al español: 1. Твій брат кличе мене. 2. Тебе кличе твоя
мама. 3. Хто його кличе? Хто може покликати його? 4. Я кличу
тебе. Хто тебе кличе? 5. Ти бачиш Олену? – Так, я її бачу.
6. Вона бачить тебе? – Ні, вона мене не бачить. 7. Ти бачиш
мою сестру? – Ні, я її не бачу. 8. Ти бачиш там дерево? – Ні, я
його не бачу. Я не можу бачити його. 9. Ти бачиш там Андрія?
– Ні, я його не бачу. 10. Скільки там дерев? – Я їх не бачу.
11. Вона каже їй правду. – Що вона каже їй? 12. Вони не мо-
жуть сказати їй правду. 13. Ти скажеш йому правду? 14. Я хочу
купити їм подарунок. 15. Вона пише листа своєму брату.
16. Він хоче написати їй листа.

8.3. Uso simultáneo de los complementos

directo e indirecto
Коли прямий і непрямий займенники-додатки належать до
одного дієслова, спочатку ставлять займенник непрямого додат-
ка: Vas a leer este libro? – Sí, Manolo me lo va a prestar. Tи прочи-
таєш цю книжку? – Так, Маноло мені її позичить; ¿Quien te
regala esas flores tan hermosas? – Me las regala mi mamá. Хто да-
рує тобі такі гарні квіти? – Мені їх дарує мама; Este libro es de
María, pero ella me lo va a dar. Ця книжка Марії, але вона дасть
її мені; ¿Quien te va a escribir una carta? – Me la va a escribir Juan.
Хто напише тобі листа? – Мені його напише Хуан.
Після інфінітивної форми дієслова особові безприйменникові
займенники приєднуються до інфінітива: Hay que decirle la
146
verdad. Вам (йому, їй) треба сказати правду; Hay que decírtela.
Треба сказати тобі її; Hay que decírnosla. Треба сказати її нам.
Якщо одночасно використовують прямий і непрямий додатки
третьої особи, непрямий додаток однини та множини заміню-
ється на займенникову форму se: Le hago (a él) un regalo. Я роб-
лю йому подарунок.Замінюючи іменник подарунок на займенник
його (lo) та займенник le на se, отримуємо: Se lo hago. Я його ро-
блю йому; Hay que decírsela. Треба її сказати йому; Tengo que
decírselo. Я змушений сказати це Вам (йому, їй).
Аналогічно вживають ненаголошені займенники з герундієм:
Estoy diciéndoselo. Я кажу це Вам (йому, їй).
Оскільки особовий займенник третьої особи однини та мно-
жини у функції непрямого додатка може стосуватися осіб і ре-
чей обох граматичних родів, інколи виникає необхідність давати
пояснення, про кого йдеться. Для цього після дієслова додають
наголошену форму особового займенника, що уточнює особу
або річ, про яку йдеться: Le digo a él я йому кажу; Le digo a ella
я їй кажу; Le digo a usted я вам кажу; Les digo a ellos – я їм (ч.р.)
кажу; Les digo a ellas я їм (ж.р.) кажу; Les digo a ustedes я вам
кажу та відповідно: Se lo digo a él я це йому кажу; Se lo digo
a ella – я це їй кажу тощо.

A uto co nt ro l
І. Traduzca al español: 1. Хто дасть тобі квіти? – Їх дасть мені
Рамон. 2. Ти кажеш йому правду? – Так, я йому кажу її (правду).
3. Я хочу купити йому подарунок.
II. Cambie el sustantivo por la forma tónica (наголошена) o
átona (ненаголошена або безприйменникова).
Modelo: María tiene un libro de gramática.
María lo tiene.
1. Ella me da una moneda. 2. Quiero comprar frutas. 3. ¿Quién
tiene los libros? – Yo tengo los libros. 4. ¿Ves la casa? – Sí, yo veo
la casa. 5. Yo quiero comprar un regalo a Carlos.
III. Explique: 1. ¿Por qué en la oración: A ella la veo todos los
días es necesario poner el pronombre la ? 2. ¿Por qué en la oración:
Yo la veo (a ella) todos los días, no es obligatorio poner a ella?

147
8.4. Uso de la forma preposicional (tónica)
de los pronombres personales
1. Особові займенники, що вживають із прийменником а
(a mí, a ti, a él...) в українській мові зазвичай відповідають:
а) знахідному відмінку: ¿Sabes a quién quiere ver Basilio? Ти
знаєш, кого хоче бачити Василь? ¿А mí? Мене? Sí, a ti. Так, тебе;
b) або давальному відмінку: ¿A quién le vas a dar este libro?
Кому ти даси цю книжку? Voy a darle el libro a él (a ella, a usted,
a ellos (-as), a vosotros (-as), a ellos (-as), a ustedes). Я дам книжку
йому (їй, Вам, їм, вам).
2. Займенникова форма з de відповідає родовому або місце-
вому відмінку: ¿De quién lo sabе? Від кого вона (Ви, він) це знає?
– Lo sabе de mí. – Вона це знає від мене. Te escribo de ella. Я пи-
шу тобі про неї.
3. Форма з прийменником para відповідає родовому відмін-
ку: Lo hace para mí. Він це робить для мене.
4. Форма із займенником con відповідає орудному відмінку,
при цьому в першій і другій особі однини утворюється складне
сполучення conmigo зі мною, contigo із тобою: ¿Va Miguel al
teatro con Elena? Мігель йде в театр з Оленою? Sí, él va con ella.
Так, він йде з нею. ¿Quieres tú ir conmigo? Ти хочеш піти зі
мною? Sí, voy a ir contigo con mucho gusto. Так, я піду з тобою з
великим задоволенням.
Орудний відмінок утворюється також з прийменниками en,
ante, hacia, por тощо. У цих випадках такі форми можуть відпо-
відати різним відмінкам, крім називного: Yo pienso en ti y tú, en
mí. Я думаю прo тебе, а ти – про мене; Ante nosotros está el
edificio del Teаtro de la Ópera. Перед нами – будинок Оперного
театру; Vоу hacia él. Я йду до нього.

Trabalenguas: 1. Dábale arroz a la zorra el abad. 2. María

Chuchena su techo está techando, y un techador le pregunta – ¿Qué
techas María Chuchena? ¿Tú techas tu choza o techas la ajena? – No

148
techo mi choza ni techo la ajena. Yo techo el techo de María
Chuchena.
Texto
El turismo en España
El bienestar de la población en los países desarrollados, las
vacaciones garantizadas y remuneradas, la sana curiosidad de
conocer lugares, ciudades y países desconocidos pero famosos tanto
por sus riquezas naturales, como por la rica historia y cultura
convierte en turistas a gran parte de la humanidad.
En España hay medios de transporte cómodos. Estos medios de
transporte son rápidos y sirven de catalizadores para estimular a las
personas que disponen de tiempo libre y recursos monetarios
suficientes a emprender viajes por su propio país o por el extranjero.
Entre esta gente hay aficionados al descanso tranquilo, en el seno de
la naturaleza y en círculo familiar, con los suyos. Otros, al contrario,
son adeptos al descanso en lugares donde reina la música, la vida
nocturna y el bullicio de las grandes compañías.
En el Hemisferio Norte todos los que pueden se toman sus
vacaciones en verano. En este período las grandes ciudades quedan
semidesiertas y la vida de negocios y de otras actividades laborales
en ellas queda casi paralizada.
Muchos españoles aprovechan los fines de semana para pasarlos
al aire libre. Hay quienes, además de los sábados y domingos,
empiezan a descansar ya el viernes por la tarde.
La actividad turística de España (en especial en el verano, en los
meses de junio, julio y agosto) es un buen y estable recurso de
ingresos para la economía española.
En España los turistas encuentran una gran variedad de paisajes
naturales, un clima agradable con cielo despejado y tierra soleada,
bonitas playas y tradiciones nacionales ricas y a veces exóticas.
España dispone de una estructura turística muy desarrollada: hoteles
confortables, restaurantes donde sirven platos de la cocina tradi-
?ional, y la gente puede divertirse tanto de día, como de noche.
España ocupa el primer lugar en el mundo por el número de
visitantes extranjeros. La mayoría de los turistas se dirigen hacia las
costas para disfrutar del sol y del mar en las playas. Sin embargo

149
muchos de los turistas, además de los placeres de la costa, quieren
conocer mejor la historia y la cultura del país. Como complemento al
turismo costero, España ofrece el rural*, numerosas excursiones,
diferentes deportes: náuticos, caza, equitación, golf, incluso deportes
de invierno.
En las costas y en el interior del país hay numerosos campos de
golf. Ello permite a los amantes del deporte distribuir su tiempo entre
la práctica de su deporte favorito y otras formas de recreo.
Vocabulario
bienestar добробут población населення
desarrollado розвинений creciente що росте
vacaciones відпусткa remunerar сплачувати
convertir(se) (і) перетворювати(ся) сatalizador каталізатор
estimular стимулювати círculo коло
adepto прихильник bullicio галас, гамір
Hemisferio напівпустеля,
північна півкуля semidesierto
Norte напівпорожній
paralizar паралізувати encontrarse (i) знаходитися
diversión розвага mayoría більшість
отримувати
disfrutar (de) complemento додаток
задоволення
rural сільський acuático водний
caza полювання equitación верхова їзда
incluso включаючи numeroso численний
любитель,
amante distribuir (i) розподіляти
прихильник
recreo відпочинок
medios de transporte засоби пересування
soleado залитий сонцем, сонячний
disponer (ind) мати у своєму розпорядженні
Come ntar ios

*
Якщо в реченні один й той самий іменник повторюється двічі, зазвичай удру-
ге його опускають, а замість нього залишають артикль: Como complemento al
turismo costero, España ofrece el (turismo) rural. На додаток до пляжного, Іспа-
нія пропонує сільський туризм.
150
 vida de negocios діловий світ. Існує чимало стійких
cловосполучень з іменником vida життя: a vida o muerte
мужньо; відважно; не на життя, а на смерть; la vida es
así або así es la vida таке життя; а costo de la vida ціною
життя; con alma y vida із великим задоволенням; dar la
vida por віддати життя за…; darse la gran vida жити
безтурботно; жити, як у Христа за пазухою; en vida за
життя; exponer (arriesgar la vida) ризикувати життям;
llevar un tren de vida жити на широку ногу;
actividad laboral трудова діяльність;
sana curiosidad здорова зацікавленість;
tanto por (algo o alguien), como por (otro algo u otro
alguien) як з (із, за) …, так і з (із, за): Estos días está
haciendo tanto calor por la mañana, como por la tarde. Ці дні
гаряче як зранку, так й увечері;
tanto + sustantivo, como + otro sustantivo як + іменник,
так і + інший іменник; Tanto Jorge, como Andrés son amigos
de mi hermano. Як Хорхе, так і Андрій – друзі мого брата;
desconocido невідомий. Префікс des- (невідповідність,
протилежність, протиріччя) + conocido (відомий) =
desconocido невідомий;
emprender un viaje здійснити (відправитись у…) подо-
рож;
ser aficionado a – теж саме, що й ser adepto a бути при-
хильником (прибічником) чогось;
еl seno de la naturaleza лоно природи;
al contrario напроти, усупереч;
esposa дружина + esposo чоловік = (los) esposos. Sinónimos:
(el) matrimonio, (los) cónyugues.
Інші родинні зв'язки:
padre батько + madre мати = los padres;
hijo син + hija донька = los hijos;
abuelo дід + abuela бабуся = los abuelos;
tío дядько + tía тітка = los tíos;
sobrino небіж + sobrina небога = sobrinos;
primo двоюрідний брат + prima двоюрідна сестра = los
primos;
suegro тесть + suegra теща = los suegros;

151
 disponer (ind): dispongo, dispones, dispone, disponemos,
disponéis, disponen. Інші дієслова, що походять від poner
класти (pongo, pones, pone, ponemos, ponéis, ponen) відмі-
нюються аналогічно, напр.: imponer нав'язати, навівати:
impongo, impones, impone, imponemos, imponéis, imponen;
diversiones varias різні розваги.
servir platos подавати страви. Servir (і) подавати, об-
слуговувати: sirvo, sirves, sirve, servimos, servís, sirven;
tradicionalmente la mayoría de los turistas se dirigen а
традиційно більшість туристів направляються до…;
sin embargo однак;
como complemento a як додаток до.
Ejercicios
I. Conteste afirmativa y negativamente: 1. ¿Convierte en
turistas el bienestar material a la gente en los países desarrollados?
2. ¿Sirve de catalizador del turismo el transporte cómodo y rápido?
3. ¿Es mucha la gente (чи багато людей?) aficionada al descanso en
el seno de la naturaleza? 4. ¿Hay gente adepta al descanso en lugares
donde reina la música, la vida nocturna y el bullicio? 5. ¿Quedan
desiertas las grandes ciudades durante el período de las vacaciones
en los meses de julio y agosto? 6. ¿Quiere la gente conocer la historia
y la cultura de otros países?
II. Donde es necesario, llene los blancos con el artículo definido
o indefinido, explique su elección: 1. Andrés trabaja en ... fábrica.
2. Andrés trabaja en ... fábrica "Electrón". 3. Ellos cantan ... canción
española. 4. Ellos cantan ... canción mexicana "Paloma". 5. Nosotros
estudiamos ... idiomas extranjeros. 6. En mi grupo estudiamos ...
español y ... inglés. 7. Ana canta en ... teatro. 8. Ana canta en ... teatro
"Colón". 9. María compra ... leche. 10. ¿En qué ... ciudad vives?
ІІІ. Cambie el infinitivo por la forma necesaria del verbo:
1. Roberto (hablar) español. 2. Yo no (saber) hablar en francés.
3. ¿Por qué no (querer, él) ir al cine? 4. ¿(Descansar) vosotros hoy?
5. Sí, nosotros hoy (descansar). 6. ¿En qué universidad (estudiar) tu
hermano? 7. José (estudiar) en la Universidad Nacional de Kyiv
T.Shevchenko. 8. José y Esther (ir) a la casa de Joaquín. 9. ¿(Tener)
vosotros clase de español hoy? 10. Nosotros hoy no (estudiar), hoy
(descansar). 11. Ernesto (leer) un libro en español. 12. ¿(Saber) tú
qué es Miguel? 13. No, yo no (saber) qué es Miguel, pero Inés
152
(decir) que él (ser) ingeniero. 14. Yo (ser) de Ucrania y (vivir) en
Kyiv. 16. Marta, Jorge y Tarás (ser) amigos. 15. Mis padres (pasar)
los fines de semana al aire libre. 16. En verano Marta y su marido no
(trabajar), ellos (poder) descansar. 17. A ellos les gusta (gustar подо-
батися) (descansar) en las costas del Mar Negro. 18. Y a ti ¿dónde
(gustar) descansar? 19. A mí también (gustar) a orillas del mar.
20. ¿A qué hora tú (despertarse) y (levantarse) los días laborales (ро-
бочі дні)? 21. Los días laborales) yo (despertarse) a eso de las siete y
media de la mañana y (levantarse) inmediatamente. 22. Los fines de
semana, es decir (тобто) los sábados y domingos yo (dormir) y
(levantarse) un poco más tarde (пізніше).
ІV. Ponga donde es necesario el verbo ser, estar o la forma
impersonal hay: 1. La mesa ... en la cocina. 2. En el cuarto ... dos
sillas. 3. Las dos sillas ... rotas. 4. ¿Cuántas sillas ... en el cuarto?
5. ¿... las sillas en el cuarto? 6. ¿Qué más ... en el cuarto? 7. En el
cuarto ... una mesa y cuatro sillas. 8. ¿Dónde ... la mesa y las cuatro
sillas? 9. ¿Qué ... en la habitación? 10. En la habitación no ... muchos
muebles. 11. ¿De quién es el libro que ... sobre el escritorio? 12. ¿...
mesas en el cuarto? 13. ¿... la mesa en el cuarto? 14. ¿Son grandes
las mesas que ... en el cuarto? 15. ¿... libros sobre el escritorio de
Carlos? 16. Sí, sobre el escritorio de Carlos ... libros. 17. No, sobre el
escritorio no ... libros. 18. ¿Dónde ... los libros? 19. ¿Son de Carlos
los libros que ... sobre el escritorio? 20. No, sobre el escritorio ...
también libros de Miguel. 21. ¿En qué mesa ... los libros de Antonio?
22. El hermano de María ... en la biblioteca. 23. ¿Por qué no ... hoy
en el trabajo la hermana de Andrés? 24. Ella no ... en el trabajo
porque ... enferma. 25. ¿... lápices en el cajón del escritorio? 26. No,
los lápices ... en la cartera de José. 27. ¿... el libro y el cuaderno
también en la cartera? 28. Sí, el libro y el cuaderno también ... en la
cartera. 29. No, el libro y el cuaderno no ... en la cartera. 30. El libro
y el cuaderno tampoco... en la cartera. 31. ¿... los libros en tu cartera?
No, en mi cartera no... lugar? 32. Mi papá ... médico. 33. Hoy no
trabajo y ... en casa. 34. En casa... mucha gente: ... mis padres, mis
abuelos, también ... mi tío Carlos. 35. Mi tía Rosa no ... . 36. Ella ...
alta. ... más joven que mi tío. 37. Los dos ... muy buenos. 38. La
visita ... en la sala grande. 39. La sala ... el cuarto más grande de
nuestro apartamento. 40. Allí ... una mesa de madera. 41. También ...
muchas sillas. 42. ¿Cuántas mesas... en el cuarto? 43. ¿Dónde ... las

153
mesas. 44. Las mesas ... en el cuarto. 45. ¿Qué ... en el cuarto? 46. En
el cuarto ... mesas. 47. ¿De quién ... la mesa que ... en el cuarto?
48. ¿... una mesa en el cuarto? 49. ¿... la mesa en el cuarto de María?
50. Nosotros ... estudiantes. 51. ¿... Argentina en América? 52. ¿ ...
vosotros de Ucrania? 53. ¿ ... el padre de María profesor de español?
54. ¿Dónde ... los libros de gramática española? 55. Antonio ...
hermano de Marta.
V. Dé (дайте) una respuesta completa a las preguntas: 1.¿Qué
convierte en turistas a gran parte de la humanidad? 2. ¿Convierte en
turistas a muchos (багатьох) el bienestar de la población? 3.
¿Tienen las vacaciones garantizadas y remuneradas los trabajadores
de los países desarrollados? 4. ¿Es sana la curiosidad de conocer
lugares, ciudades y países desconocidos? 5. ¿Cómo son los medios
de transporte de España? 6. ¿A quiénes estimula el transporte
cómodo y rápido para emprender viajes de turismo? 7. ¿Por dónde
viajan las personas que disponen de tiempo libre y recursos
monetarios? 8. ¿Hay gente aficionada al descanso tranquilo en el
seno de la naturaleza? 9. ¿A qué otro descanso hay adeptos en
España? 10. ¿En qué meses del año las ciudades grandes quedan
semidesiertas? 11. ¿Es activa la vida de negocios en los meses del
verano? 12. ¿Qué es el turismo para la economía de españa? 13. ¿Es
la actividad turística española un buen recurso de ingresos para la
economía del país? 14. ¿Qué encuentran en España tanto los turistas
nacionales como los extranjeros? 15. ¿De qué riquezas naturales para
el descanso dispone España? 16. ¿Cómo es la estructura turística
española? 17. ¿Cómo son sus hoteles y qué sirven en los resta-
?rantes? 18. ¿Qué lugar en el mundo ocupa España por el número de
visitantes extranjeros? 19. ¿Cómo pasa el tiempo la mayoría de los
turistas que visitan España? 20. ¿Para qué se dirigen los turistas hacia
las costas? 21. ¿Qué más, además de los placeres de la costa, quieren
conocer los turistas? 22. ¿Qué tipos de turismo ofrece el sistema
turístico español?
VI. Traduzca al ucraniano:
a) 1. ¿Tienes libros, Alberto? 2. Sí, tengo libros y revistas.
3. ¿Están los libros en la estantería? 4. Sí, tengo unos libros en la
estantería. Los otros están con las revistas sobre el escritorio. Esos
también son míos. 5. ¿Están en español los cuatro libros que están

154
sobre la mesa? 6. Sí, los libros están en español. Dos de los cuatro
libros que están sobre la mesa son de Ricardo. 7. ¿Cuáles son los
libros de Ricardo y cuáles son los tuyos? 8. Los libros de Ricardo
están forrados (обгорнуті < дієсл. forrar) con papel blanco.
9. ¿Están forrados todos los libros que están sobre la mesa? No.
Están forrados los libros de Ricardo. Los otros (або los demás реш-
та) libros sin forrar son míos. 10. ¿Por quién (ким) están forrados
los libros de Ricardo? Esos libros están forrados por Inés;
b) 1. Yo me veo (a mi) sentado en una butaca del teatro. 2. Yo te
veo (a ti) esperando el autobús. 3. Yo le (або lo) veo (a él, a Ud.)
descansando en el parque. 4. Tienes el diccionario español-ucraniano?
– Sí lo llevo en la cartera. 5. ¿Dónde está la revista de esta semana? –
La está leyendo tu hermano. 6. Nosotros nos vemos en el espejo,
¿vosotros os veis? 7. Yo me digo que puedo hacer el trabajo yo
mismo. 8. ¿Puedes llamar a Isabel? – Sí, yo puedo llamarla.
VII. Traduzca al español: 1. Нам подобається виставка авто-
мобілів у центрі міста. 2. Я хочу сказати своєму батьку, що сьо-
годні увечері піду в кіно. 3. Дівчата кажуть йому правду. 4. Ес-
тер нам каже, що на вулиці холодно. 5. Я даю їй свою книжку.
6. Вони не можуть сказати їй про побачене (те, що бачили).
7. Вона не хоче сказати їй правду. – Що вона не хоче сказати їй?
8. У мене є брат Петро і сестра Марія. 9. Хто Петро (за професі-
єю)? 10. Петро – вчитель (викладач). 11. Марія теж вчителька?
12. Ні, вона не вчителька. 13. Хто вона? 14. Вона – лікар-
стоматолог. 15. Де працює Марія? 16. Марія працює в лікарні
(hospital ч.р.). 17. Ти сьогодні працюєш? 18. Ні, сьогодні я не
працюю. 19. Чому ти сьогодні не працюєш? 20. Я не працюю,
тому що сьогодні неділя. 21. Я хочу поговорити з тобою.
22. Про що ти хочеш поговорити зі мною? 23. Коли ти хочеш
поговорити зі мною? 24. Я і мій брат хочемо поговорити з тобою
сьогодні. 25. Щоранку ми йдеме до університету. 26. Чому Ми-
кола сьогодні не йде до університету з вами (vosotros)? 27. Він
не йде з нами, тому що зайнятий. 28. Я читаю листа, написаного
Марією. 29. Тарас вболіває за київське "Динамо". 30. Він – та-
кож прихильник спорту на воді. 31. Твій друг – лікар? 32. Є
Ольга дома? 33. З ким розмовляють ті дівчата? 34. Чого багато
галaсу на вулиці? 35. Сьогодні в Києві чисте небо. 36. Приємний

155
клімат в Іспанії? 37. Україна багата національними традиціями.
38. У Латинській Америці (en América Latina) багато екзотичних
країн. 39. Сьогодні ці студенти учаться зранку, а ті – увечері.
40. Ти маєш прочитати цю статтю до восьмої години вечора.
41. Вдома вона вчить іспанські слова уголос (en voz alta).
42. Сьогодні до вечора я маю прочитати ці статті. 43. Ці студен-
ки добре розмовляють іспанською, а ті – англійською (en inglés).
44. Що ти вчиш сьогодні, текст чи вірш? 45. У цій країні небага-
то екзотичних місць, але (pero) чимало багатих екзотичних наці-
ональних традицій. 46. Більшість туристів прямують до пляжу,
щоб насолодитись сонцем і морем. 47. Однак велика група тури-
стів бажає краще ознайомитись з історією та культурою країни.
VIII. Componga (складіть) oraciones con las palabras:
1. impreso, compro, libro, un, en, Kyiv (yo). 2. países, quiere,
extranjeros, que, dice, María, conocer. 3. soy, la, descansar,
aficionado, en, naturaleza, el, de, seno, a. 4. monetarios, dispongo,
de, para, no, recursos, mejor, España, conocer. 5. gente, Ucrania,
hay, aficionada, en, mucha, fútbol al.
IX. ¿Tiene Ud. alguna variante para transmitir al ucraniano
los refranes de la vida social? 1. La ociosidad es la madre de los
vicios. Significa que el hombre ocioso, el haragán, busca su
distracción en los vicios. 2. Odios de mortales no deben ser
inmortales. Significa que las personas no deben ser rencorosas. 3. A
mancha grande no hay bastante jabón. Significa que si es grande el
deshonor, la redención es casi imposible. 4. El avariento ni aún rico
está contento. Porque el avaro es un ser insaciable. 5. A río revuelto
ganancia de pescadores. Significa que del desorden de las cosas se
aprovechan los descarados. 6. Lo barato es caro y lo caro es barato.
Porque lo caro es mas bueno y dura más.

156
 UNIDAD 9

9.1. Omisión del artículo (аrtículo nulo)

Нулевим артиклем називають відсутність перед іменни-
ком будь-якого артикля .
Артикль не ставлять:
1) перед власними іменами: Kyiv, Madrid, París тощо, за ви-
нятком випадків, коли артикль є складовою частиною іменника
(назви): La Habana Гавана; El Cairo Каїр; La Paz Ла Пас; La Plata
Ла Плата; La Meca Мекка тощо;
2) перед іменниками із числівником: dos mesas два столи;
вказівними займенниками: esta mesa цей стіл, чи присвійними:
tu mesa твій стіл;
3) коли іменник виконує фунцкію додатка та означає абстра-
ктне поняття або річ, що взята у невизначеній кількості: No
tengo suerte. Мені не щастить; Compras azúcar. Ти купуєш цу-
кор; Tomamos té. Mи п'ємо чай.
Nota: Коли ці іменники виконують роль підмета, вони
вимагають означеного артикля: El té está frío.
4) у множині, коли іменник у ролі додатка означає невизна-
чену кількість предметів: Tienes que comprar cuadernos y lápices.
Тобі треба купити зошити та олівці;
5) перед назвами місяців: Estamos en octubre. Зараз жовтень,
днів тижня після дієслова ser: Нoy es miércoles.Сьогодні середа;
6) перед звертаннями: ¡Joven! Юначе! Дівчино!
7) перед іменниками, що в реченні виступають як іменникова
частина присудка, позначають національність, професію або
іншу постійну якість і вживаються з дієсловом ser: Soy
estudiante. Я – студент;
8) після іменників, що вказують на кількість: un litro de leche
один літр молока; dos vasos de té дві склянки чаю; tres kilogramos
de azúcar три кілограми цукру;
9) перед іменником, що характеризує інший іменник щодо
його якості (національності, професії, матеріалу, з якого він
157
зробленний тощо): profesor de filología викладач філологіі; una
mesa de madera дерев'яний стіл тощо;
10) перед іменниками з прийменником con, коли він стоїть в
орудному відмінку: comer pan con mantequilla їсти хліб; намаза-
ний маслом;
11) при переліку артикль ставиться перед першим іменником,
а перед іншими його можна опустити: Veo un autobús, camiones
y bicicletas. Бачу автобус, вантажівки та велосипеди;
12) перед іменником, що йде за іншим іменником з приймен-
ником de та означає кількість, обсяг, розмір, наприклад: Un vaso
de leche. Склянка молока; Una docena de huevos. Дюжина яєць;
13) коли іменник множини у функції додатка вказує на непев-
ну кількість предметів: Yo compro libros españoles. Я купyю іс-
панські книжки;
14) перед іменниками, що є зверненнями: ¡Señor director,
permiso! Пане директор, дозвольте!
15) перед іменниками, що входять до складу різного роду
фразеологізмів: Gente de alto copete високопосадовці; поважні
пани; Carne de cañón гарматне м'ясо;
16) перед іменником у багатьох сталих:
а) дієслівних словосполученнях: dar consejos радити; dar
importancia надавати значення; dar paso поступатися дорогою;
dar vergüenza соромитись; echar maldiciones лаятися; hacer
gimnasia робити зарядку; hace frío холодно, зимно; hace calor
спекотно; hace (mucho) tiempo давно; ir (viajar) en autobús
(avión, barco, tren) їхати (подорожувати) автобусом, літаком,
пароплавом, потягом); ir de excursión їхати на екскурсію; poner
fin a algo закінчити щось; prestar atención звертати увагу; tener
hambre бути голодним; tener sed відчувати спрагу, хотіти пи-
ти; tener miedo боятися; tener razón мати рацію; tener
importancia мати значення тощо;
b) прислівникових словосполученнях: con agilidad, con
destreza спритно; con cuidado обережно; con atención уважно;
con dificultad важко; con facilidad легко; con pereza ліниво, леда-
че тощо.

158
 A uto co nt ro l
I. Ponga el artículo correspodiente donde es necesario: 1. Voy a
comprar ... flores y ... florero. 2. ¿Tenéis clases ... sábados?
3. ¿Cuánto cuesta ... azúcar? 4. ¿Quieres tomar ... café? – Con mucho
... gusto voy a tomar ... taza de ... café con ... leche. 5. ¿Te gustan ...
películas de ... acción? – Sí, pero me gustan más ... comedias.
Especialmente ... de capa y espada (комедії плаща та шпаги).
6. José es uno de ... muchos amigos de Enrique. 7. ¿Qué vas a
comprar en ... librería? – Pienso comprar ... libro de gramática
española y ... par de ... libros de bellas letras. 8. ... inmigración de
ucranianos a Argentina comienza en ... siglo XIX. 9. ... primeros
inmigrantes se radican en ... ciudad de Buenos Aires. 10. Argentina
es ... séptimo país de ... mundo con más descendientes de ucranianos.
11. Me llamo Pedro. Soy ... hombre mexicano. Me siento fascinado
por .... cultura egipcia (de Egipto). 12. A medio ... día, ... guías
turísticos nos llaman a ... autobús para ir a comer. 13. Cuando entro
en ... comedor tomo ... badeja y pongo en ella ... primer y ... segundo
plato. Pongo también en ... bandeja ... vaso de ... té. En todas ...
partes hay ... lugares, donde uno puede descansar con ... tranquilidad.
14. Buscamos ... libros de ... teoría de ... traducción, pero no
conseguimos encontrarlos.
ІІ. Traduzca las siguientes oraciones al ucraniano prestando
atención al uso y omisión de los artículos: 1. Un padre que da
consejos más que padre es un amigo (José Hernández. Martín
Fierro). 2. Hace mucho que no veo a Emilio, dicen que está de
vacaciones. 3. El joven hace todos los ejercicios, pero los hace con
mucha dificultad. 4. Tiene mucha razón quien dice que el saber no
ocupa lugar. 5. Siempre hay que prestar atención a lo que dice la
gente con experiencia en la vida. 6. Al saber lo llaman suerte.
7. Detrás de cada puerta hay un drama. 8. Dar paso (ceder el paso) a
las mujeres y ancianos es indicio de buena educación. 9. No me
siento a la mesa porque no tengo hambre ni sed. 10. Mi amigo es
muy hábil: todo lo hace con esmero y destreza. 11. Arturo acaba de
poner fin a la lectura de la novela.

159
9.2. Pronombres negativos
За іспанськими синтаксичними правилами запер ечні за-
йменники nada, nadie, ninguno у реченні можуть бути розта-
шовані як перед дієсловом-присудком, так і після нього. На від-
міну від української мови, якщо заперечний займенник стоїть
перед дієсловом, то заперечну частку не ставлять.
Займенник nada вживають, коли йдеться про іменники, що
позначають предмети або абстрактні поняття в значенні нічого,
ніщо: Nada vale más caro que la verdad або Más caro que la verdad
no vale nada. Ніщо не коштує так дорого, як правда.
Аналогічно використовують займенник nadie, який вживають
замість іменників, що позначають істот – ніхто: Nadie sabe de lo
que es capaz. Ніхто не знає, на що він здатний або De lo que es
capaz no sabe nadie.
Займенники nada, nadie не змінюються ні за родами, ні за чи-
слами.
Ninguno жодний може виступати як займенник-прикметник.
Тоді він набуває скороченої форми ningún: En mi biblioteca no
hay ningún libro en francés. У моїй бібліотеці немає жодної
книжки французькою мовою.
Займенник ninguno(-а) зазначає та заміняє будь-який іменник і
змінюється за родами: Todas las puertas están abiertas, ninguna está
cerrada. Усі двері відчинені, немає жодної зачиненої.
Коли ninguno(-a) стоїть після дієслова-присудком, він вима-
гає подвійного заперечення:
– ¿Tienes algún libro de gramática española para prestarme? У
тебе є книжка з іспанської граматики, щоб позичити мені?
– No, no tengo ninguno.
Словосполучення ninguno(-a) de перекладають як ніхто із:
Ninguna dе nosotras la está viendo. Ніхто з нас її не бачить або
No la está viendo ninguna de nosotras.
A uto co nt ro l
1. ¿En qué casos (в яких випадках) se usa la negación no, si (як-
що) en la frase hay un pronombre negativo? ejemplos.
2. Traduzca al ucraniano el texto "En la sala de lectura":

160
 En la sala de lectura
Antonio y yo estudiamos en un mismo grupo y hoy, después de
las clases, estamos haciendo los deberes juntos en la sala de lectura
de la universidad.
– ¿Tienes en tu cartera algún periódico o alguna revista en
español? – me pregunta Antonio.
– Yo le contesto: – No. Аquí no tengo revistas, ni periódicos en
español. En casa tengo algunos periódicos argentinos.
– En casa yo también tengo varios ejemplares de la revista
española "Muchachos" Pero, ¿conoces a alguien de los que están
trabajando en esta sala para preguntarle lo mismo? – vuelve a
preguntar Antonio.
– No, no conozco a nadie, lamentablemente.
– Veo que ninguno de los dos, ni tú ni yo, podemos terminar los
deberes aquí antes de ir a almorzar. Pues vamos a tener que
terminarlos en casa.

3. ¿Puede Ud. Comentar este refrán?: Nada es difícil con

paciencia y voluntad.

9.3. Verbos de conjugación individual (propia)

Кожний складник досить багаточисельної групи дієслів ін-
дивідуального відмінювання має власні особливості відмі-
нювання у простих часах (дієслівні часи, що утворюються за
допомогою допоміжних дієслів, називають складними). Дієсло-
ва індивідуального відмінювання та їх похідні відмінюють за
однаковою схемою. Порівняйте, наприклад, відмінювання на-
ступних пар дієслів: ver бачити: veo, ves, ve, vemos, veis, ven та
prever передбачити: preveo, preves, preve, prevemos, prevéis, preven;
placer подобатись: plazco, places, place, placemos, placéis, placen
та complacer задовольняти, робити приємність: complazco,
complaces, complace, complacemos, complacéis, complacen.
Перелік найбільш вживаних дієслів індивідуального відмі-
нювання в Presente de Indicativo:
asir схоплювати: asgo, ases, ase, asemos, aséis, asen;

161
 caber уміщатися: quepo, cabes, cabe, cabemos, cabéis, caben;
caer падати: caigo, caes, cae, caemos, caéis, caen;
dar давати: doy, das, da, damos, dais, dan;
decir казати: digo, dices, dice, decimos, decís, dicen;
erguir піднімати: iergo (yergo), iergues (yergues), iergue
(yergue), erguimos, erguís, irguen (yerguen);
estar бути: estoy, estás, está, estamos, estáis, están;
haber бути (допоміжне дієслово для утворення складних ча-
сів): he, has, ha, hemos, habéis, han;
hacer робити: hago, haces, hace, hacemos, hacéis, hacen;
ir іти: voy, vas, va, vamos, vais, van;
oir слухати: oigo, oyes, oye, oímos, oís, oyen;
poder могти: puedo, puedes, puede, podemos, podéis, pueden;
poner класти: pongo, pones, pone, ponemos, ponéis, ponen;
querer хотіти: quiero, quieres, quiere, queremos, queréis,
quieren;
saber знати: sé, sabes, sabe, sabemos, sabéis, saben;
ser бути: soy, eres, es, somos, sois, son;
salir виходити: salgo, sales, sale, salimos, salís, salen;
tener мати: tengo, tienes, tiene, tenemos, tenéis, tienen;
traer приносити: traigo, traes, trae, traemos, traéis, traen;
valer коштувати: valgo, vales, vale, valemos, valéis, valen;
venir приходити: vengo, vienes, viene, venimos, venís, vienen;
ver бачити: veo, ves, ve, vemos, veis, ven;
yacer покоїтися: yasgo, yaces, yace, yacemos, yacéis, yacen.
A uto co nt ro l
Ponga el infinitivo en Presente de Indicativo: 1. (сaber, yo) en la
sala de conferencias. 2. (сaerse,yo) de risa. 3. (dar, vosotros) la
bienvenida a los amigos; 4. (decir, ustedes) palabras agradables;
5. (erguir, ellos) la bandera nacional. 6. (estar, vosotras) cansadas de
caminar. 7. (venir, yo) a tiempo. 8. (hacer, yo) bien sin mirar a quien,
9. (ir, tú) a la playa por las mañanas. 10. (oir, ellos) lo que dicen los
padres; 11. (poder, vosotros) vencer todas las dificultades; 12. (poner,
yo) en orden las ideas; 13. (querer, nosotros) saber el pronóstico del
tiempo para mañana. 14. (saber, yo) el resultado del partido de fútbol
entre el equipo ucraniano y el de España. 15. (traer, yo) los libros en la
cartera. 16. ¿(Oir, tú) esa música? – No, no la (oir, yo).
162
 Traduzca al ucraniano: 1. Hay mucha gente, en el autobús no
cabemos. 2. Nos place pasear por las pintorescas calles centrales de
Kyiv, mi ciudad natal. 3. ¿Puedes ayudarle a Carlos a hacer los
deberes? 4. ¿Sabes que queremos pasar las vacaciones a orillas del
Mar Negro? 5. No te oigo. ¿Puedes hablar en voz más alta? 6. Hoy
salgo del trabajo más tarde que ayer. 7. ¿Qué hacéis aquí, parados еn
la entrada del teatro? 8. ¿Sabes a qué hora sale el tren hacia Kyiv?
9. Mi tío me trae los libros prometidos.

9.4. Verbos impersonales

Безосо бові дієслова позначають дію або стан, що відбу-
ваються самі по собі, без участі будь-якої особи, яка здійснюва-
ла б дію чи знаходилась в тому або іншому стані. У реченнях з
безособовими дієсловами не може бути підмета.
До категорії безособових дієслів належать дієслова, що нази-
вають різні явища природи: amanecer cвітати; atardecer вечо-
ріти; anochecer, o(b)scurecer темніти, смеркати; crepúsculo су-
теніти; llover дощити, lloviznar мрячити; relampaguear блис-
кати; tronar гриміти; diluviar лити як з відра (про дощ); nevar
іти (сніг); escarchar покриватися інієм; helar морозити.
Іспанські безособові дієслова за особами не змінюються, їх
уживають тільки у формі третьої особи, вони змінюються лише
за часами: En verano amanece temprano. Літом світає рано; No
Salgo a la calle porque llueve. Я не виходжу на вулицю, тому що
йде дощ.
У деяких безособових словосполученнях беруть участь діє-
слова ser і hacer: es de noche зараз ніч; es de día зараз день; hace
mucho давно; hace dos (tres, cuatro...) días два (три,чотири…)
дні тому; hace calor спекотно, гаряче; hace frío холодно, зимно;
hace sol сонячно; hace viento вітряно; hace buen (mal) tiempo
стоїть гарна (погана) погода.
Безособовими дієсловами називаються й ті, котрі вживаються
в третій особі множини в реченнях без конкретного підмета:
Dicen que Mario estudia muy bien. Кажуть, що Маріо добре на-
вчається.

163
 A uto co nt ro l
Continúe las respuestas a las preguntas: 1. ¿Qué tiempo hace hoy
allí, en el campo? – Desde el amanecer de hoy, aquí... . 2. ¿Está
lloviendo, relampagueando, tronando ahora por allí? – Todavía no
llueve, pero... . 3. ¿Qué te gusta hacer en los atardeceres (anoch-
?ceres) de invierno (primavera, verano u otoño según el tiempo? –
En los anocheceres primaverales (otoñales, invernales, veraniegos
або estivales)… .
Trabalenguas: 1. Tres tristes tigres tragaban trigo en un trigal.
2. Pablito clavó un clavito. Un clavito clavó Pablito. ¿Qué clavó
Pablito? Un clavito clavó Pablito. 3. Erre con erre, guitarra, erre con
erre, carril; rápido ruedan los carros, rápido rueda el ferrocarril.
Texto
Un día de invierno
Estamos en invierno. Los días son más cortos que en las otras
estaciones del año, por eso anochece muy pronto. Acaba de ocultarse
el sol. En el cielo aparece la luna. Una luna grande y redonda, clara y
hermosísima como el aire azul de la noche. Esta luna se llama luna
llena. Aparecen también las estrellas. Nunca aparecen juntas,
aparecen paulatinamente, de a poco. Primero apenas se las ve, pero
después se hacen más visibles y brillantes.
Ya no relampaguea, ni truena ni llueve como lo hace en verano y,
a menudo, en otoño. Especialmente en su principio. En el amanecer
de los fines de otoño y a principios de invierno solemos ver una
niebla espesa, húmeda y pegajosa que cubre toda la región. Hace
frío. De pronto empieza a soplar el viento y la niebla se dispersa. Es
un viento helado. Un viento invernal que cala hasta los huesos. Por
eso, sin necesidad, nadie abandona el apacible, confortable y cálido
ambiente de su hogar.
Pregunto a María, mi hermana menor:
– ¿Te gusta el invierno?
– Sí, mucho.
– ¿Qué es lo que te gusta en él?
– Me gusta que, cuando al amanecer me despierto, veo el
magnífico espectáculo de la salida del sol. Me gusta ver en el parque
los fabulosos árboles con ramas revestidas de deslumbrantes flores
164
blancas. Me gusta observar el silencioso vaivén de los copos cuando
nieva, me gusta esquiar, deslizarme en trineo y hacer muñecos de
nieve. Por supuesto también me gusta el verano ... la primavera y el
otoño. Me gustan todas las estaciones del año. En síntesis, me gusta
gozar de la vida.
Vocabulario
ocultarse ховатися aparecer з'являтися
redondo круглий estrella зірка
повільний,
paulatino visible видимий
поступовий
блискучий,
brillante niebla туман
сяючий
espeso густий pegajoso липкий
soplar дути dispersarse розсіюватися
fabuloso казковий rama гілка
revestir покривати deslumbrante сліпучий
спостерігати, хитання,
observar vaivén
помічати коливання
cоpo сніжинка esquiar ходити на лижах
deslizarse ковзати trineo сани, санчата
muñeco
сніговик
de nieve

Come ntar ios

luna llena повний місяць; місяць у повні. Інші фази міся-
ця, що спостерігаються із Землі: luna nueva молодик, новий
місяць; luna menguante щербатий (щерблений) місяць;
media luna півмісяць. Місячне світло іспанською назива-
ють claro de luna, а медовий місяць – luna de miel;
calar hasta los huesos проколювати (пробирати) до кісток;
la salida del sol світанок, cхід сонця. Sin. crepúsculo
matutino, amanecer. Antónimo: ocaso захід, занепад сонця;
en síntesis уцілому; узагалі, загалом;
de a poco поступово, повільно;
apenas se las ve їх ледве помітно.

165
 Ejercicios
І. Lea y traduzca al ucraniano el texto "Un día de invierno".
ІІ. Conteste a las siguientes preguntas: 1. ¿Qué estación del año
se describe en el texto? 2. ¿Cuáles son los días más cortos del año?
3 ¿Por qué en invierno anochece más temprano que en las otras
estaciones del año? 4. ¿Qué aparece en el cielo después de ocultarse
el sol? 5. ¿Cómo se llama la luna de aquella noche y cómo es?
6. ¿Qué más aparece en el cielo además de la luna? 7. ¿Cómo
aparecen las estrellas? 8. ¿Relampaguea, truena o llueve en la
estación del año que describe el autor del texto? 9. ¿Cómo son los
amaneceres de los fines de otoño y principios de invierno?
10. ¿Cuándo se dispersa la niebla? 11. ¿Es frío el viento que dispersa
la niebla? 12. ¿Abandona la gente sus hogares en los días de invierno
(o invernales)? 13. ¿Qué pregunta la protagonista del texto a María,
su hermana menor? 14. ¿Qué ve María en los amaneceres de
invierno? 15. Qué le gusta a María observar y hacer en invierno?
16. ¿Qué otras estaciones del año le gustan a María?
ІІІ. Ponga el artículo donde corresponda: 1. ¿Cuántos ...
cuadros hay en ... pared? 2. Andrés tiene ... hermano y dos ...
hermanas. 3. Son ... siete menos cuarto de ... tarde. 4. ¿Hace muchas
... preguntas ... profesor en ... clases de español? 5. En ... casa donde
yo vivo hay que pintar ... techo. 6. ¿Cuál es ... capital de Ucrania?
7. ¿Tienes ... sed? 8. Elena estudia ... lengua inglesa como segundo ...
idioma. 9. ... libros que tengo en ... casa son de ... gramática
española. 10. Mi reloj es de metal, ... tuyo, no. 11. ¿Son ... tuyos
estos ... libros? 12. Después de estudiar ... gramática, leemos ... texto.
13. En el cuarto hay ... sofá muy bonito, allí está ... armario con mi
ropa. 14. Después de ... cena acostumbro a dar ... paseo por ... parque
que está a unos dos cientos metros de mi casa. 15. Tengo que
comprar ... pan y ... leche. 16. No como ... carne porque estoy
enfermo. 17. A José le gusta ... café sin ... azúcar. 18. ... padre de
María es ... ingeniero de ... fábrica donde trabaja mi hermano. 19. ...
queso se hace de ... leche. 20. Mi tía puso en ... mesa cuatro ... tazas,
... leche, ... azúcar, ... pan y ... mantequilla.
ІV. Traduzca las oraciones y ponga el verbo entre paréntesis
en la forma necesaria: 1. Enrique está (вajar) en la escalera
mecánica del metro. 2. Prácticamente todos los días (dormir, yo)
ocho horas. 3. Después de cenar Juana y José con frecuencia (andar)

166
por las calles casi desiertas del pueblo, donde están (pasar) las
vacaciones. 4. El hombre (dar) la mano a los dos amigos que acaban
de (llegar) en avión. 5. Vosotros (pasear) por las calles de la ciudad y
(oir) el repiqueteo de las campanas de la Catedral de San Vladimiro
en el Bulevar "Tarás Shevchenko" de Kyiv. 6. Es mediodía y ellos
(tener) que poner la mesa para el almuerzo. 7. Al salir José de la casa
a la oscuridad de la noche, (ver) brillar la media luna entre las miles
de estrellas desparramadas por el cielo, como bolitas de plata. 8. Tus
hijos son muy educados y (saber) escuchar al interlocutor. 9. El
próximo domingo Ana (ir) con unos amigos de excursión. 10. Yo
(llegar) tarde al trabajo porque (salir) tarde de casa. 11. Pienso que
hoy Andrés (traer) esa buena noticia para todos.
Vocabulario
escalera
ескалатор andar йти, ходити, ступати
mecánica
repiqueteo передзвін campana дзвін
bulevar бульвар oscuridad темрява
brillar блистіти desparramar розcипати
cielo небо bolitas de plata сріблясті кульки
educado вихований interlocutor співрозмовник
Catedral de San Собор святого Володимира
Vladimiro (Володимирський Собор)
V. Formule 3 o 4 peguntas a cada oración del ejercicio IV.
VI. Rehagan (переробіть) las oraciones usando un
pronombre reflexivo según el modelo:
Calentamos la comida en el microondas y la comemos en la cocina.
Nos calentamos la comida en el microondas
y nos la comemos en la cocina.
1. En el café yo como un bocadillo y tú tomas un café con leche.
2. Compras una casa nueva en el centro de la ciudad. 3. Solo fumo
un par de cigarrillos al día. 4. Ella siempre paga su menú y el paga el
suyo. 5. Llevo esta comida para la cena y la comemos en familia.
VII. Llene los blancos con los adverbios también, tampoco,
muy o tan: 1. Mis padres dominan ... bien el español ¿y los tuyos? –
Los mios ... saben el español, pero no lo dominan ... bien como tus
padres. 2. Sofía vive en Kyiv, me parece que Rosario ... vive en esta
ciudad. 3. Juan ya no recibe cartas de Melena, ¿y tú? – Yo ... 4. Ni
Juan, ni yo podemos ir a esa excursión ... interesante. ¿Vosotros

167
iréis? – ... iremos. 5. Mi novia y yo trabajamos mucho, yo sé que tú
... trabajas mucho y a casa regresas ... tarde. 6. Hoy hace ... buen
tiempo como ayer. 7. Hoy no tenemos clase, pues vamos a un museo
que está ... lejos de la universidad. – ¡Qué casualidad, nosotros ...
tenemos clase! 8. Yo vivo lejos de la Universidad, y voy a las clases
en metro ¿tú ...? – No, yo no vivo ... lejos como tú, pero ...tengo que
tomar un autobús.
VIII. Llene los blancos con los pronombres negativos
necesarios: 1. Mi jefe dice que después del mediodía no va a recibir
a ... 2. ... de las señoritas presentes canta mejor que Marta.3. ¿... sabe
jugar al tenis? – No, señor ... de estos jóvenes sabe jugar al tenis.
4. ¿Tenemos alguna tarea de casa por escrito? – No, no tenemos ... .
5. ... de mis amigos va hoy al cine. 6. Jorge no quiere responder ... a
mi pregunta. 7. ... nos escribe cartas. 8. Hoy no voy a comprar ...
libro. 9. Aquí ... trabaja en la fábrica, todos son estudiantes.
10. ¿Cuál de estos cuadros te gusta? – ... . 11. No me espera ... en mi
casa. 12. La joven me mira. Pero no me dice ... . 13. ¿Alguien quiere
más café? – No, ... quiere café. 14. No tengo ... que decirte.
15. ¿Tiene Ud. alguna pregunta? – No, no tengo ... .
IX. Ponga los adjetivos en el grado superlativo absoluto:
1. Esta camisa celeste es cara. 2. Las casas de este barrio son altas.
3. Andrés es aplicado. 4. Las rosas son hermosas pero están caras.
5. Este tractor ucraniano es bueno. 6. Este joven es inteligente. 7. La
película es mala.
X. Ponga las oraciones con los adjetivos famoso, inteligente,
grande, guapo, bueno, blanco, limpio en el grado superlativo
relativo: 1. Dicen que tu hijo es el alumno ... de la clase. 2. Este año
en los Cárpatos veo la nieve ... del mundo. 3. Los hermanos Klichkó
son unos de los boxeadores ... en los cinco continentes. 4. Yo
considero que mi madre es la mujer ... y ... de todas. 5. Por su
territorio Ucrania es uno de los países ... de Europa. 6. Hay quien
afirma que Jreschátik es la calle ... . ... de Kyiv. ¿Qué opinas tú?
XІ. Pongan en 1-ra persona singular del Presente de
Indicativo los verbos salir, crecer, gemir, pedir, ir, errar, saber, dar,
comenzar, forzar, seguir, tener.
XII. Conjuguen en Рresente de Indicativo: caber en el autobús;
complacer a nuestros invitados; traer los regalos de navidad a casa;
tener comprados los billetes para el partido de fútbol; cerrar las
ventanas cuando hace viento o llueve.

168
 XIII. Ponga los pronombres negativos delante del predicado
haciendo en las oraciones los cambіos necesarios, ejemplo:
No se lo pregunta nadie. = Nadie se lo pregunta.
1. No me lo dice nadie. 2. No le pregunta nada. 3. Elsa no habla
con ninguna de ellas. 4. No me conoce ninguno de ustedes. 5. ¿Te
espera alguien en el club? – No, en el club no me espera nadie. 6. No
estoy leyendo ningún libro. 7. Andrés no me dice nada de la película.
8. No conozco a nadie de estos señores.
XIV. Traduzca:
а) al ucraniano: 1. Ellos dicen que no pueden venir el lunes por la
tarde, dicen que pueden hacerlo el martes por la mañana. 2. Estoy
escribiendo una carta a mi hermana y, como en el cuarto está
oscureciendo, voy a encender la luz. 3. Relampaguea y truena, no
hay duda que pronto va a llover. 4. Hoy no hace tanto frío como ayer
o anteayer. 5. Ninguno de nosotros es español, todos somos
ucranianos. 6. ¿Oyes? parece que alguien llama a la puerta. – No, no
oigo nada. 7. Por la ventana no veo a nadie. 8. ¿Hay alguien en esta
casa? – Parece que no hay nadie, porque no se oye nada ni hay luz.
9. Acaba de cesar la lluvia, pero hace mucho viento. El tiempo no
mejora;
b) al español: 1. На цьому тижні моя тітка починає викладати
іспанську мову в школі, де вчаться діти наших сусідів. 2. Хто
буде вдома сьогодні о сьомій вечора? – Сьогодні о сьомій вдома
буде вся родина. 3. Коли іде дощ і чути, як стукають краплі по
даху, діти швидко засинають. 4. Сьогодні я можу повернутись
додому раніш, ніж учора. 5. Сьогодні ніхто з них не може при-
йти. Хто може прийти завтра: Андрій чи Марина? 6. По суботах
післа обіду бібліотека не працює. 7. Що ти читаєш: газету чи
журнал?
XV. ¿Qué estación del año es su preferida?¿Por qué le gusta
esa estación del año?
XVI. Proponga su variante ucraniana a tales refranes:
1. Corazón apasionado no quiere ser aconsejado. Da a entender que
la pasión anula la razón. 2. A caballo regalado no hay que mirarle
los dientes. Cuando nos regalan algo, no se presentan exigencias.
3. Andamos juntos, pero no mezclados. Significa que sí, somos
amigos, pero respetamos nuestros propios intereses.

169
 UNIDAD 10

10.1. Sufijos diminutivos y superlativos

Суфікси – це словотвірні або словозмінні частини слова, що
надають іменникам, прикметникам та деяким прислівникам різ-
номанітного емоційного забарвлення, пестливо-зменшувальних
та збільшувано-згрубілих форм.
Зменшувальнi суфік си вказують на менший розмір,
якість тощо від звичайних однорідних предметів. Найбільш
вживаними зменшувальними суфіксами в іспанській мові є:
а) -ito (-a, -itos, -itas), -illo (-a, -illos, -illas). Ці суфікси приєд-
нуються зазвичай до основи іменників, що мають закінчення -а
або -о: libro → librito; hermana → hermanita; pájaro → pajarito,
pajarillo; lana → lanita, lanilla; mañana → mañanita; rápido →
rapidito; quieto → quietito тощо;
b) -cito (-a, -citos, -citas), -cillo (-a, -cillos, -cillas) – суфікси, що
додаються до іменників із закінченням -е, -n, або -r: hombre →
hombrecito, hombrecillo; mujer → mujercita, mujercilla; corazón →
corazoncito, corazoncillo; resplandor → resplandorcito, respl-
?ndorcillo, tarde → tardecita тощо.
c) -ecito (-a, -ecitos, -ecitas) суфікси, які утворюють зменшува-
льний іменник, коли:
• oдноскладовий іменник закінчується на приголосну букву:
sol → solecito, solecillo; faz → facesita, facesilla;
• iменник має два склади й у першому є дифтонги -іе або -ue:
hierba → hierbecita, hierbecilla; huevo → huevecito, huevecillo;
• iменник має два склади та у другому є дифтонги -ia або -io.
Остання голосна буква іменника випадає: bestia → bestiecita,
bestiecilla; barrio → barriecito, barriecillo.
d) -іto, -ita найчастіше вживаються, коли йдеться про:
• тваринний світ: pez → pececito, perro → perrito, animal →
animalito, pájaro → pajarito, tortuga → tortuguita, rana → ranita тощо.
• назви кольорів у дитячих казках і розповідях: blanco(-a) →
blanquito(-a), negro(-a) → negrito(-a), amarillo(-a) → amarillito(-a)
тощо.
170
 Рідше зустрічаються суфікси: -ico(-а): pañuelo → pañuelico,
animal → animalico; -uelo(-a): ladrón → ladronzuelo, espejo →
espejuelo, río → riachuelo; -ín(-a): chiquilín(-a).
Збільшувальні суфікси передають емоційно-негативний
відтінок, великий розмір, велич об'єкта, про який ідеться.
Найбільш розповсюджені збільшувальні суфікси:
а) для іменників чоловічого роду: -azo: libro → librazo або l-
librón; bueno → buenazo; -ón: pobre → pobretón; -ote: libro →
librote.
Парадокс цих суфіксів полягає в тому, що, залежно від ситу-
ації, вони можуть передавати як зневажливо-згрубілий відтінок,
так і надзвичайно високу якість об'єкта;
b) для іменників жіночого роду: -aza: cara → caraza; mujer →
mujeraza або -ona: → mujerona; -ota: mano → manota – ужива-
ють, коли йдеться про надзвичайно великі розміри об'єкта, або з
відтінком зневаги до нього.
Для передавання почуття зневаги вживаються також суфікси:
-aco: burro → burraco; -ucho(-a): pueblo → pueblucho; casa →
casucha тощо.
Nota: Багато іменників не мають ні зменшувальної, ні збіль-
шуваної форми. Серед таких: edad, bondad, ciudad, útil, espacio,
lenguaje, apetito, назви днів тижня, за винятком sábado →
sabadito, domingo → dominguito та domingazo.
A uto co nt ro l
1. Forme:
a) el diminutivo de los sustantivos: flor, noche, luz, regalo,
pueblo, libro, hierba, madre;
b) el aumentativo de los sustantivos: casa, camisa, libro, mano,
doctor, mujer.
2. Traduzca al ucraniano el texto "Las familias de José y Miguel".

Las familias de José y Miguel

José relata de su familia y dice: Tengo tres hermanos. En total
conmigo somos cuatro. Mis tres hemanitos son trillizos y tienen tres
añitos. Dos son varones y tienen el pelo rubiecito. Tienen una piel muy
blanca. La niñita tiene el pelito negro y la piel morenita. Siempre están
jugando y preguntando ¿por qué esto? ¿por qué lo otro?
171
 Miguel, tras escuchar lo dicho por José, también cuenta de su
familia: En mi familia somos cinco. Mis padres trabajan. Tengo dos
hermanas. Yo tengo diecisiete años. Mis hermanas no son muy
grandes ni tampoco pequeñitas. María tiene quince años y la menor,
trece. Como en casa siempre hay trabajo, con mis hermanas tenemos
que echar (dar) una manita para ayudar a nuestros padres, aunque sin
descuidar nuestro propio trabajo, que es estudiar. Hoy hay un
solecito muy bueno y ¿que te parece si aprovechamos el buen tiempo
y vamos a dar un paseito por el parque con tus hermanitos?

c) 3. Formule no menos de 15 preguntas al texto del p. 2.

4. Escriba en tercera persona lo que relatan José y Miguel para
luego sonorizarlo.

10.2. Sufijos formadores de palabras

Словотворчі суфікси:
1. Sustantivo → sustantivo. Якщо на основі іменника необхід-
но створити інший іменник зі значенням:
а) професії або належності до будь-якої організації, до осно-
ви іменника додається суфікс ista: arte → artista, moda →
modista, paz → pacifista;
b) доктрини або теорії, додається суфікс -ismo: paz →
pacifismo: realidad → realismo, ideal → idealismo.
2. Verbo → sustantivo. За необхідності утворення іменника на
основі дієслова зі значенням:
• властивості, професії уживають суфікси: -ante: caminar →
caminante; -dor: trabajar → trabajador, orar → orador, pescar →
pescador; -sor(a): defender → defensor; -tor(a): traducir →
traductor(a), conducir → conductor(a);
• дії, результату дії уживають суфікси: -ada: entrar →
entrada, parar → parada;
• почуття уживають суфікс –anza: confiar → confianza,
esperar → esperanza;

172
 Інші суфікси, що беруть участь у створенні іменників на ос-
нові дієслів: componer → composición; actuar → acción;
sentenciar →sentencia; existir → existencia; salir → salida; casar
→ casamiento; experimentar → experiencia; тощо.
3. Аdjetivo → sustantivo. Для утворення на основі прикметни-
ка іменника зі значеннями якості, властивості чи стану вжи-
вають суфікси: -dad: solo → soledad, enfermo → enfermedad; -
tad: libre → libertad; -ía: simpático → simpatía; -ez: viejo → vejez,
tímido → timidez; -eza: perezoso → pereza; bello → belleza; -ura:
hermoso → hermosura.
4. Sustantivo → adjetivo. Для утворення на основі іменника
прикметника зі значеннями:
a) якості, належності вживають суфікси: -al(-ial): norma →
normal, especie → especial, región→ regional;
b) достатку, властивості вживають суфікс -oso(-a): mimo →
mimoso(-a) gracia → gracioso(-a);
c) національності, належності до місця проживання вжива-
ють суфікси: -ano(-a): Bolivia → boliviano(-a); México →
mejicano(-a); -eño(-a): Brasil → brasileño(-a); -ita: Kyiv →
kievita (ч. і ж.); -és(-esa): Irlandia → irlandés(-a); Japón →
japonés(-esa).

A uto co nt ro l
Llene los blancos con las palabras omitidas (пропущені): 1. Yo
confío en mi hermano, entre nosotros hay mucha …. 2. Vivimos en
un mundo real y es obvio que la … no tiene color de rosa. 3. José es
muy…, no le teme a ningún trabajo. 4. Voy caminando por la calle
desierta y de pronto veo a otro … . que se dirije a la … del autobús.
5. Nina estudia el español, ya traduce bien, pienso que va a ser una
buena …. 6. El autobús aquí no para, la … está a unos cien metros
más adelante. 7. No me gusta estar solo, la … me deprime. 8. Dicen
que la … es la tercera edad. 9. ¡Que bella es la rosa roja, todo el
jardín es una …! 10. A Miguel no le gusta el trabajo, es un … .

173
10.3. Participio pasado
Participio Рasado (дієприкметник минулого часу) – це дієслів-
на форма з ознаками дієслова та прикметника, що має категорії
роду й числа. Participio Рasado абсолютної більшості дієслів
утворюється таким чином:
а) до основи дієслів І дієвідміни, залежно від роду й числа,
додають суфікси -ado, -ada, -ados, -adas: amar любити → amado,
amada, amados, amadas: La patria amada por sus hijos siempre es
poderosa. Вітчизна, яку люблять її діти, завжди могутня;
b) до основи дієслів ІІ та ІІІ дієвідміни – суфікси -ido, -
ida, -idos, -idas: comer → comido, comida, comidos, comidas: Los
caramelos comidos por los niños son muchos. Діти з'їли багато
карамельок; vivir → vivido, vivida, vividos, vividas: Los años
vividos aquí son los mejores. Роки, що прожиті тут, – найкращі.
Існує велика низка дієслів, які в Participio Pasado мають інди-
відуальну форму утворення:
аbrir відчиняти → abierto відчинений; entreabrir трохи відк-
ривати → entreabierto трохи відчиненo;
absolver звільняти від покарання; виправдати → absuelto ви-
правданий;
cubrir покривати, приховувати → cubierto покритий, спла-
чений (борг),
descubrir відкривати, виявляти → descubierto відкритий,
encubrir приховувати, прикривати → encubierto прихований,
замаскований;
decir говорити, сказати → dicho сказане, contradecir протирі-
чити, суперечити → contradicho заперечуване, але maldecir про-
клинати → maldecido або maldito проклятий і bendecir благослов-
ляти → bendecido або bendito благословенний;
disolver розчиняти, розпускати (організацію, парламент) →
disuelto розчинений, розпущений; escribir писати → escrito напи-
саний; describir описувати → descrito описаний;
freir смажити → frito смажений;
hacer робити → hecho перероблений; deshacer руйнувати,
псувати, анулювати → deshecho зруйнований, зіпсований;

174
rehacer переробити, повернути щось у колишній стан →
rehecho перероблений;
imprimir друкувати → impreso друкований;
morir вмирати → muerto мертвий;
poner класти, розміщувати → puesto покладений, розташо-
ваний; disponer розташовувати, приваблювати, розпоряджа-
тися → dispuesto (estar dispuesto a + inf. бути готовим до чо-
гось);
resolver вирішувати → resuelto 1) вирішений, урегульований;
2) рішучий;
romper розбивати, ламати → roto розбитий, поламаний;
satisfacer задовольняти → satisfecho задоволений;
ver бачити → visto бачений;
volver повертатися vuelto повернений; revolver мішати, роз-
мішувати → revuelto перемішаний.
Чимало дієслів мають дві форми створення Participio Рasado:
одна - регулярна, інша – індивідуальна:

Infinitivo Traducción Regular Irregular

вбирати; усмоктувати;
absorver absorbido absorto
поглинати
abstraer абстрагувати abstraído absorto
аfligir засмучувати afligido aflicto
брати до уваги; зважати;
atender уважно слухати; обслу- atendido atento
говувати (клієнта)
bendecir благословляти bendecido bendito
bienquerer улюблений bienquerido bienquisto
сocer варити; пекти (хліб) cocido cocho
comprender розуміти; містити
comprendido comprenso
складатися (з чого-н.)
comprimir стискати; стримувати comprimido compreso
concluir закінчувати; робити concluido concluso
висновок
condensar конденсувати; ущіль-
condensado confeso
нювати
confundir змішувати; плутати;
confundido confuso
бентежити
consumir споживати; витрачати consumido consunto
175
 Infinitivo Traducción Regular Irregular
convencer переконувати convencido convicto
convertir перетворювати convertido converso
corregir виправляти; поправляти corregido correcto
псувати; руйнувати
corromper corrompido corrupto
підкуповувати
desatender ігнорувати; нехтувати desatendido desatento
поширювати (чутки)
difundir difundido difuso
розливати
еlegir обирати; вибирати elegido electo
вилучати; виключати
excluir excluido excluso
усувати
висловлювати; виявляти
expresar (думки, почуття) expresado expreso
витягувати; стелити
extender extendido extenso
розтягувати
закріплювати; приби-
fijar вати; прикріплювати fijado fijo
freir смажити freído frito
incluir включати; вкладати іncluido incluso
ingerir їсти; ковтати ingerido ingerto
maldecir проклинати; клясти maldecido maldito
виявляти; виражати
manifestar висловлювати manifestado manifiestо
пропускати;
omitir замовчувати omitido omiso
хапати; затримувати
prender прикріплювати prendido preso
передбачати; припус-
presumir presumido presunto
кати; підозрювати
забезпечувати;
proveer proveído provisto
постачати
salvar рятувати; долати salvado salvo
soltar спускати; звільняти soltado suelto
sujetar закріплювати; підко- sujetado sujeto
рювати
suspender призупиняти; suspendido suspenso
скасовувати; вішати
sustituir міняти; обмінювати sustituido sustituto
teñir фарбувати teñido tinto

176
 Infinitivo Traducción Regular Irregular
крутити; гнути; згинати;
torcer скручувати; змінювати torcido tuerto
напрям
У реченні Participio Рasado виконує такі функції:
• означення: Los planes ayer desconocidos y hoy descubiertos.
Вчора невідомі, а сьогодні – відкриті плани;
• іменної частини іменного або дієслівно-іменного присудка:
Lo que pasa es que José ¡está tan cansado! Справа в тому, що Хосе
такий стомлений! Ella, ofendida, piensa en las palabras de Miguel.
Вона, ображена, думає над словами Мігеля.
• обставини: Сansado de jugar, el niño duerme en su pequeña
cama. Втомившись, хлопчик спить в своєму маленькому ліжку.
Satisfecho, el joven va con la sonrisa dibujada en sus labios. Задо-
волений, юнак їде, посміхаючись.
Коли Participio Рasado належить до іменника, що не є членом
головного речення, він створює з іменником абсолютну кон-
струкцію, яка виконує функцію, близьку до обставини часу,
причини тощо: Hoy, terminadas las clases, los estudiantes van al
gimnasio. Сьогодні, по закінченню занять, студенти ідуть до
спортзалу.
Конструкція estar + Participio Pasado означає:
a) результат дії: La comida está preparada. Їжа готова. El
problema está resuelto. Питання вирішене. Las sillas están rotas.
Стільці зламані;
b) стан предмета або особи: El jefe está ocupado. Начальник
зайнятий. Los niños están satisfechos. Діти задоволені.
Дієприкметники у зазначених конструкціях узгоджуються з
іменником у роді та числі.
A uto co nt ro l
1. Forme el Participio Pasado de los verbos: arriesgar, blanquear,
saber, adormecer, salir, disfrutar, practicar, saber, quereradquirir.
2. Recuerden (запам'ятайте) los participios mas usuales de
formación individual, por ejemplo: abierto < abrir, cubierto < cubrir,
dicho < decir, hecho < hacer, puesto < poner, roto < romper,
satisfecho < satisfacer, visto < ver, vuelto < volver etc.
3. Traduzca:

177
 а) al ucraniano: 1. Los niños están sentados porque están
cansados. 2. La mesa está cubierta con un mantel blanco. 3. ¿Está
resuelto el problema de José? 4. El problema de José está resuelto y
él está satisfecho.
5. – Veo que después de comer estás disgustado, ¿por qué?
– Tú siempre haces muchas preguntas: ¿por qué?, ¿dónde?,
¿cuándo? ¿cómo?
– Porque siempre donde cuando como sirven mal, me disgusta
(мені не подобається; мене дратує).
6. A caballo regalado no hay que mirarle los dientes.
Vocabulario
caballo кінь regalar дарувати
mirarle los dientes заглядати йому в зуби
.

b) al español: 1. Зроблені домашні завдання. 2. Двері зачинені.

3. Чому відкриті вікна? 4. Ти зайнятий? – Ні, я не зайнятий.
5. Чому немає Лариси? – Кажуть, що вона хвора. 6. Вишита со-
рочка (вишиванка) – дуже гарна. 7. Стомлені діти відпочивають.

10.4. Pretérito Perfecto de Indicativo

Pretérito Perfecto de Indicativo – складний минулий час діє-
слова, який у всіх трьох дієвідмінах утворюється за допомогою
Presente de Indicativo дієслова haber: he, has, ha, hemos, habéis,
han тa Participio Pasado змістового дієслова:
he
has
ha
+ Participio Pasado
hemos
habéis
han
trabajar: he trabajado hemos trabajado
has trabajado habéis trabajado
ha trabajado han trabajado

178
 comer: he comido hemos comido
has comido habéis comido
ha comido han comido
vivir: he vivido hemos vivido
has vivido habeis vivido
ha vivido han vivido
Pretérito Perfecto de Indicativo уживають для позначання од-
норазової дії, яка відбулась:
1) безпосередньо перед моментом мовлення: ¿Qué has dicho?
– Yo no he dicho nada. Що ти сказав? – Я не сказав нічого;
2) у незакінчений період часу. У таких випадках нерідко ви-
користовують такі обставини часу як: hoy сьогодні; esta semana
на цьому тижні; este mes у цьому місяці; estos días днями; este
verano цього літа; todavía, aún ще; ya вже; nunca ніколи;
últimamente останнім часом; finalmente, por fin нарешті, зреш-
тою тощо: Hoy me he levantado a las siete de la mañana. Сьогодні
я встав о сьомій (годині) ранку. Esta semana ha hecho mucho
calor. На цьому тижні було дуже спекотно;
3) будь-коли в минулому, але результат цієї дії має наслідки,
відбивається сьогодні: ¿Has leído este libro? – No, yo no he leído
ese libro. Ти читав цю книжку? – Ні, я не читав цю книжку.
Тобто, не має значення, коли відбулась (або не відбулась) дія,
важливим є її результат.
Дієслова в Pretérito Perfecto de Indicativo зазвичай переклада-
ють українською дієсловами доконаного виду.
A uto co nt ro l
І. ¿Cómo se forma el Pretérito Perfecto de Indicativo?
ІІ. ¿Cuándo se usa el Pretérito Perfecto de Indicativo?
ІІІ. ¿Qué palabras o expresiones requieren el uso de Pretérito
Perfecto de Indicativo? ¿Por qué?
ІV. ¿Qué aspecto transmite al ucraniano el Pretérito Perfecto de
Indicativo?
V. Conjugue en Pretérito Perfecto de Indicativo: cenar en familia;
hacer los deberes después del almuerzo; escribir una carta a los
amigos de Madrid; volver tarde del trabajo; cubrir la mesa con un
mantel blanco; decir cosas agradables; romper un vaso por descuido.
179
 VI. Ponga las siguientes oraciones en Presente y Pretérito
Perfecto de Indicativo: 1. (Hacer, yo) los deberes con ayuda de mi
hermana. 2. (Llevar, vosotros) los libros a la biblioteca. 3. (Poner, tú)
el dormitorio en orden. 4. (Dormir, nosotros) hasta tarde. 5. (Saludar,
ellos) calurosamente a los recién llegados. 6. (Abrir, él) la puerta a
los invitados. 7. (Pasear, ellos) por el centro de la capital.
8. (Escribir) una carta a vuestros padres. 9. (Telefonear, tú) a los
amigos de escuela. 10. (Mirar, nosotros), de vez en cuando, películas
por televisión.
VII. Traduzca el texto "Se ha enfermado mi tío" al ucraniano.
Se ha enfermado mi tío
Esta mañana mi tío se ha despertado con dolor de cabeza y fiebre.
Evidentemente se ha acatarrado. Su esposa, mi tía, le pregunta:
– ¿Qué fiebre tienes?
– No sé, todavía no me he tomado la temperatura.
– ¿Por qué no lo has hecho?
– Es que no sé donde está el termómetro. ¿Puedes encontrarlo y
traérmelo?
– El termómetro está en el botiquín. Ahora te lo traigo. Tienes
que ponértelo bajo el brazo y tenerlo allí unos diez minutos. Mientras
tanto, como te sientes mal y no puedes ir al trabajo, ahora mismo voy
a llamar al médico. También voy a telefonear a tu jefe para avisarle
que te has enfermado.
Al cabo de media hora llaman a la puerta. Es el médico. Mi tía le
abre la puerta.
– ¿Quién es el enfermo, señora? – pregunta el hombre de bata
blanca.
– Mi esposo. Está en el dormitorio. En el cuarto de la izquierda.
El médico entra en la habitación y pregunta de qué se queja el
enfermo. Mi tío le dice que, además del dolor de cabeza y el resfrío,
tiene tos y siente dolor en la garganta, por lo que le cuesta tragar. El
doctor mira el termómetro y le dice al paciente que tiene casi 38º
(grados) de fiebre. Acto seguido le ausculta el pecho y la espalda y le
hace toser.

180
 En conclusión el doctor dice que por suerte no es pulmonía lo que
tiene mi tío, sino bronquitis. Le receta varios medicamentos y le
prescribe guardar cama por lo menos 3 o 4 días.
Vocabulario
evidente очевидний acatarrarse застуджуватися
botiquín аптечка enfermarse захворіти
bata халат resfrío застуда
tos кашель garganta горло
вислухувати груди
auscultar pecho
(хворого)
espalda спина pulmonía запалення легень
bronquítis бронхіт recetar приписувати
prescribir приписувати, пропонувати
fiebre жар, висока температура, гарячка
Сome ntar ios
costarle (a uno) tragar важко ковтати. Основне зна-
чення дієслова costar – коштувати: ¿Cuesta caro o barato
esta camisa? Ця сорочка з дорогих, чи з дешевих? Воно має
також переносне значення – важко, тяжко, нелегко;
acto continuo: потім, далі. Sin. acto seguido: No tolero
amoríos en mi casa. Si siquiera (бодай) miras a la cra a una de
las mozas, te despido acto contínuo (F. Caballero. Clemencia).
Я не змирюсь з любовними ігрищами в моєму домі. Тільки
глянеш в очі хоч одній з моїх дівчат, негайно виставлю те-
бе геть.
З іменником acto утворюються інші стійкі сполучення:
en el acto негайно, одразу; acto de presencia формальна
присутність; hacer acto de presencia з'явитися;
hacer toser запропонувати кашлянути. Дієслово hacer
робити, творити, чинити, здійснювати має переносне зна-
чення просити, пропонувати, примушувати, змушувати.
удавати, прикидатися: hacer(se) el tonto. Прикидатися дур-
ником. З прийменником de означає працювати (ким-н.):
hacer de mecánico. працювати механіком. Інші функції діє-
слова hacer див. Unidad 6);
en conclusión на закінчення, на завершення, нарешті.
Антонім: al comienzo, para iniciar на початку;

181
 por suerte випадково, на щастя; на галай-балай. Імен-
ник suerte 1. доля, талан, фортуна, удача; 2. випадок, ви-
падковість; 3. жереб. Іменник suerte утворює чимало
стійких сполучень, серед яких: buena suerte удача, щастя,
талан; mala suerte невдача; a la suerte навмання, наугад;
echar la suerte кинути жереб; tener suerte мати талан;
tentar la suerte спокушати долю;
lo que те, що…;
guardar cama дотримуватися постільного режиму.

10.5. Pronombres relativos

Відносні займенники є засобом зв'язку між головним та
підрядним реченнями.
Основними з них є:
singular Рlural
que який, яка, які que які
el que той (який, хто) los que які, котрі
el cual той (який, хто) los cuales які, котрі
la que та (яка, котра) las que які, котрі
la cual та (яка, котра) las cuales які, котрі
lo que те (що) lo cual те що, котрі
cuyo чий, який, котрий cuyos чиї, які, котрих
cuya чия, яка, котра cuyas чиї, які, котрих
quien хто, котрий, котра quienes хто, котрі
cuanto стільки, скільки cuantos (tantos) стільки, скільки
cuanta стільки, скільки cuantas (tantas) стільки, скільки

Відносний займенник que за родами та числами не змінюєть-

ся та може належати як до істот, так і до неістот: Voy a ver a mi
amigo que vive en Poltava. Я їду до друга, який мешкає в Полтаві.
El cuarto que está a la izquierda es mío. Кімната, яка ліворуч –
моя.
Займенник que можна вживати з означеним артиклем: El que
llega primero es el ganador. Той, хто приходить першим, є пере-
можцем. El diario Clarín es el que leo regularmente. "Кларін" – це
та щоденна газета, яку я регулярно читаю.
182
 Якщо у складному реченні займенник que стоїть після діє-
слова, він має значення що: Tú sabes que José baila bien. Ти зна-
єш, що Хосе гарно танцює.
Займенники еl cual, la cual можуть належати як до істот, так і
до неістот. Вони можуть змінюватись за числами: los cuales, las
cuales: En la manifestación participa mucha gente, entre la cual hay
bastante niños. У демонстрації бере участь багато людей, серед
яких чимало дітей. Sí, hay problemas de los cuales habla todo el
mundo. Так, є проблеми, про котрі говорить увесь світ.
Займенник cuyo змінюється за родами й числами (cuyo,
cuyos, cuya, cuyas), його вживають без артикля: El estudiante,
cuya respuesta es excelente, es el menor del grupo. Студент, чия
відповідь відмінна, наймолодший у групі.
Займенних cuanto узгоджується з іменником за родами та чи-
слами. У більшості випадків його вживають у порівняльних зво-
ротах із прикметником tanto: Compro tantos libros cuantos
necesito. Купляю стільки книжок, скільки мені потрібно. A
cuantos amigos pregunto, nadie tiene vacaciones en primavera. Скі-
лькох друзів не запитую, ніхто не їде навесні у відпустку.
A uto co nt ro l
Traduzca el texto de a continuación al ucraniano y formulele por
escrito no menos de quince preguntas de diferente tipos : Mi tía, la
que vive en el campo en un pueblo cercano a la capital, es una de las
dos hermanas de mi papá. Se llama Rosa y trabaja de maestra. La
escuela en la cual ella trabaja no es muy grande. Es un edificio de
dos pisos construido recientemente, cuyas paredes están pintadas de
un color rojo vivo, semejante al color de la Universidad Nacional de
Kyiv "Tarás Shevchenko", de la cual tengo el honor de ser estud-
?ante. Mi tía Rosa es una mujer muy inteligente. Además del
español, el cual imparte a los alumnos en la escuela, domina muy
bien el inglés y habla con soltura el francés. Bien dicen que cuantas
lenguas uno sabe, tantas veces humano es. Su esposo, mi tío
Anatolio, es ingeniero y tan inteligente como mi tía. Ellos son padres
de dos niñitos perspicaces y simpáticos. Mis primitos son:
Rubencito, de cuatro años, y Miguelito, de dos. Siempre visito a mis

183
tíos y primos con mucho gusto. Y me encanta cuando son ellos los
que nos visitan.
Trabalenguas: 1. Un burro comía berros y el perro se los robó, el
burro lanzó un rebuzno y el perro al barro cayó. 2. Compré pocas
copas, pocas copas compré, y como compré pocas copas, pocas
copas pagué.
Texto
Los pasatiempos
Desde tiempos inmemoriales el ser humano no sólo trabaja para
ganarse el pan del día, sino que, tras cumplir ésta, la que es su sagrada
obligación, siempre ha buscado la forma más adecuada a su carácter
de pasar el tiempo. Hay gente que su tiempo de ocio lo dedica a la
lectura, otros derrochan horas mirando programas sin recordar a su fin
de qué se ha tratado en ellos. Los menos aprovechan cualquier
momento libre para entregarse a su deporte favorito o emprender
viajes turísticos cortos y prolongados. Mas no cabe duda alguna de que
a los españoles, por ejemplo, les gusta su vida nocturna. Los que
visitan este país también quedan encantados por el hechicero ambiente
de sus noches. Los diversos bares y restaurantes españoles son capaces
de satisfacer los gustos más exigentes y refinados. Casi todos ellos se
sitúan en las plantas bajas. Las barras ocupan, por lo general, casi todo
el lado de las estructuras rectangulares del salón. La decoración de los
locales tiene una finalidad práctica, la de atraer a los clientes, tratar de
hipnotizarlos con agradable musiquita, iluminación ora escasa, ora
multicolor, móvil y relampagueante, lo que relaja, divierte y entretiene
a los visitantes.
En el sentido de vida nocturna España es un país único. Cuando
en todo el mundo la gente se prepara para caer en brazos del dios
Morfeo, los españoles se preparan para salir. Es sobre las diez de la
noche cuando en verano el calor baja y la gente sale de casa. Pero
"salir" no es simplemente dar un paseo, es mucho más. El hecho de
salir a divertirse por las noches en el español coloquial ha obtenido
una denominación especial: "salir de juerga" o "ir de marcha".
No es nada anormal ver ir de marcha tanto a los jóvenes como a la
gente mayor. A menudo se dan una vuelta por las calles nocturnas,
en algún bar o café se toman un refresco o una cerveza. Pero no se

184
reúnen en los bares para tomar alcohol, qué va, sino simplemente
para charlar un rato. Si para ese pasatiempo los ucranianos se valen
de las cocinas o los bancos a las entradas de las casas, los españoles
lo hacen en los bares. Esta es una costumbre muy antigua y sus raíces
las tiene en la época de las llamadas tertulias, reuniones de tipo
político o cultural.
Con el correr del tiempo el mundo ha cambiado mucho. Pero
tanto los antepasados de los españoles como la gente de hoy siguen
saliendo de marcha. En el verano "la marcha" puede durar hasta la
madrugada. Y no importa si el día entrante es laboral. Eso es lo que
también extraña a los extranjeros, pues al trabajo se presentan como
si nada. ¿Es por la magia del café matutino, fuerte y animador…?
Vocabulario
pasatiempo розвага, забава el ser humano людина
ocio відпочинок prenderse чіплятися
barra стійка (бара) rectangular прямокутник
matutino ранковий como si nada хоч би що
desde tiempos inmemoriales з давніх-давен
ganarse el pan del día заробляти на хліб насущний
derrochar марнувати, розтринькувати
hechicero чародійний, вишуканий
relampagueante виблискувати
español coloquial іспанська розмовна мова
sentido сенс, значення, розуміння
valerse de скористатися з
día entrante початок нового дня
animador надихаючий, підбадьорливий
Come ntar ios
іnmemorial стародавній – прикметник, що утворюється
за допомогою основи memor- < memoria пам'ять, суфікса
-ial, що, як і суфікс -al, надає іменнику значення якості або
належності та префікса in-, що означає протилежність.
Такого самого значення надають прикметникам і префікси:
аnti-: antimonopolista антимонополіст, antibélico анти-
воєнний, antibiótico антибіотик;

185
 des-: desdichado нещасний, desesperado зневірений,
desilusionado розчарований; desnudo роздягнyтий, оголений;
a-: anormal ненормальний; ateo атеїст;
in-: inmemorial давній; inmortal безсмертний, вічний;
i-: ilegal незаконний; irremediable неминучий, неуникний,
непоправний; irregular нерегулярний, нерівний, неправильний.
qué va: cтійке словосполучення, що в розмовному стилі
означає зовсім ні; у жодному разі;
ganarse el pan del (de cada) día заробляти на хліб;
a su fin у кінці;
quedar encantado: дієслово quedar залишатися, перебу-
вати, опинитися, придбати у сполученні з Participio
Pasado звичайно у перекладі українською не вживають. Та-
ке словосполучення можна передавати одним дієсловом:
Quienes visitan este país quedan encantados por el hechicero
ambiente de sus noches. Хто відвідує цю країну, захоплю-
ється чарівливою атмосферою її ночей;
ora…., ora... то…, то …: ora escasa, ora multicolor то
тьмяне (тут про світло), то яскраве;
caer en los brazos del dios Morfeo заснути. Morfeo <
грец. Morpheios. Морфей – бог сну. Від його імені отримав
назву медичний препарат морфій;
sobre las diez de la noche. У цьому сполученні, коли мо-
ва стосується часу, прийменник sobre втрачає своє основне
значення та набуває нового – близько, приблизно;
dar una vuelta прогулятися;
con el correr del tiempo із плином часу;
el día entrante наступний день;
como si nada хоч би що.
Ejercicios
I. Lea y traduzca el texto "Los pasatiempos".
II. Conteste a las preguntas: 1. ¿Cuál es la sagrada misión del ser
humano? 2. ¿Cómo llaman los jóvenes españoles el tiempo libre? 3.
¿Que hace la gente en su tiempo libre? 4. ¿Cuál es la forma de ocio
preferida de los españoles? 5. ¿Puede describir Ud. algún restaurante
de Kyiv u otra ciudad? 6. ¿Cuándo suelen "ir de marcha" los
españoles? 7. ¿Qué otro significado, además del que se le adjudica en
186
la lengua literaria, tiene el verbo "salir"? 8. ¿Qué son las tertulias?
9. ¿Duermen mucho los españoles después de "la marcha"?
III. Conjugue las siguientes combinaciones verbales en:
a) Presente de Indicativo: salir de casa a tiempo, volver tarde del
trabajo, hacer los deberes antes de cenar, poner la habitación en
orden;
b) Pretérito Perfecto de Indicativo: escribir cartas a José, freir
patatas a fuego lento, no ver a nadie en la playa, no decir nada a
nadie, venir cansado del trabajo, volver a casa a medianoche, abrir la
puerta a la visita.
IV. Sustituya el infinitivo por el Pretérito Perfecto y analice su
empleo: 1. Boris dice que todavía no (ver) a Esteban. 2. ¿Dónde está
Jorge? – No sé, aún no lo (ver). 3. ¿A quién (visitar) Eduardo esta
tarde? – Creo que no (visitar, él) a nadie. A la hora de comer lo (ver,
yo) en casa. 4. José, ¿(llamarme) alguien? 5. Hasta ahora Joaquín no
(contestar, él) a la carta que le (escribir) Isabel. 6. Yo no (hablar) con
los niños. Ellos ya (irse) a la escuela. 7. ¿(Volver) ya tus padres de
las vacaciones? – No, todavía no (regresar). 8. ¿Qué tiempo (hacer)
hoy por allí? – Por aquí hoy (llover) mucho. 9. Enrique, ya ¿hacer,
tú) la cama? – No, todavía no la (hacer), no (tener) tiempo.
10. Niños, ¿ya (almorzar)? – No, todavía no (almorzar).
V. Traduzca al ucraniano: 1. ¿Qué has hecho esta mañana?
2. Esta mañana me he despertado temprano porque con mi hermano,
que también se ha despertado en la madrugada, hemos decidido ir a
pescar. 3. Luego, como es natural, antes de desayunar me he duchado
y afeitado. 4. ¿Habéis desayunado juntos? 5. Sí, hemos desayunado
juntos y fuerte: una tortilla con jamón, yogurt y mi hermano ha
tomado té. 6. Yo, como de costumbre, he tomado una taza de café
con leche.
Примітк а: Якщо в реченні маємо дві одноразові дії, що
потребують вживання Pretérito Perfecto de Indicanivo, у друго-
му випадку допоміжне дієслово haber можна пропустити: Nos
hemos vestido y salido de casa sin hacer la cama. Me he duchado y
afeitado.
VI. Conteste a las siguientes preguntas positiva y negat-
?vamente: 1. ¿Has desayunado ya? 2. ¿Ya han empezado a trabajar

187
los mecánicos? 3. ¿Os ha gustado mucho (a vosotros) la película que
habéis visto esta tarde en el cine de la esquina? 4. ¿ Ha ido Joaquín a
abrirle la puerta a José? 5. ¿Se han bañado ya los niños? 6. ¿Está
hasta ahora la visita en la casa de Inés? 7. ¿Quieres enseñarme el
libro que has estado leyendo esta semana? 8. ¿Has visto a alguien?
VII. Termine las oraciones empleando no menos de 15
palabras en cada una (sin contar los artículos y preposiciones): 1.
Si "la marcha" española es …, en Ucrania los jóvenes … 2. A mí
parecer, los lugares más adecuados para festejar … son … porque …
3. Da la sensación de que … 4. Al emprender este viaje a … .
VIII. Ponga los verbos entre paréntesis en los tiempos,
personas, números y formas correspondientes: 1. No sé si hoy
(venir) nuestro amigo. 2. Yo siempre (preferir) ir al campo si el
tiempo (ser) bueno. 3. El periódico hoy (publicar) la noticia de que
está (llega) a su fin la construcción de la casa de treinta y pico de
pisos. 4. Jorge ya (saber) que le (dar) vacaciones dentro de unos días.
5. Están seguros de que al final de la temporada el deportista no
(alcanzar) el nivel físico del año pasado, ya que está (ignorar) los
entrenamientos. 6. Estoy seguro de que mi hijo (ir a) cumplir con su
deber. 7. Apenas (empezar) a leer el "Quijote" me estoy (convencer)
de lo difícil que (ser) para mí. 8. Ellos piensan que (suceder) algo
desagradable. 9. No (ir) al cine porque ya (ver) esta película. 10. Yo
(correr) mucho, por eso (respirar) con dificultad . 11. Nos aseguran
que (llegar) antes del mediodía.
IX. Sustituya el verbo hacer por alguno de los siguientes:
obligar, desempeñar, componer, arreglar, sacar, armar, cometer,
aparentar ser: 1. Te gusta hacer el papel de protagonista ¿verdad?
2. ¿Cuándo vas a aprender? Siempre haces los mismos errores.
3. Ahí al lado están haciendo mucho ruido, vamos a ver qué pasa.
4. Haces ponerme de mal humor siempre que estoy contenta.
5. ¿Quieres hacer esa cuenta por mí? A mí los números me fastidian.
6. Está haciendo una sinfonía sobre un tema clásico. 7. Te haces el
ingenuo, pero yo sé que no lo eres.
X. Traduzca al español: 1. На півдні Іспанії, скажімо в Анда-
лузії, спека спадає тільки під ніч; тоді й починається активне
соціальне життя. 2. Важко повірити, але декому двох-трьох го-

188
дин сну вистачає, щоб відпочити. 3. Теплий середземноморсь-
кий клімат, без сумніву, впливає на звички та характер іспанців.
4. Літніми вечорами, коли на дворі вже не так спекотно, мало
хто залишається вдома. І старші, і молодь виходять гуляти ву-
лицями міста, а то й заходять до якогось кафе випити кухоль
пива. 5. У теплі літні вечори немає нічого кращого, ніж посидіти
у кав'ярні на свіжому повітрі. 6. В Іспанії є бари та кав'ярні, де із
давніх-давен заведено проводити зустрічі з поетами й музикан-
тами; там же інколи бувають і політичні зібрання. 7. Зранку, пі-
сля короткого сну, практично всі п'ють чашку міцної, підбадьо-
рливої кави, щоб скинути з себе вечірню, скоріш нічну, втому.
8. Українці та іспанці мають чимало спільних рис: як одні, так й
інші дуже музикальні, товариські (sociable) та уміють дорожити
дружбою. 9. Я багато читав і чув про чудову Іспанію, закоханий
в поезію Ф.Г. Лорки, зачарований полотнами неперевершених
іспанських художників і думаю, що нарешті здійсниться моя
мрія та я особисто познайомлюсь із цією країною.
XI. Conteste a las preguntas relacionadas con el tema "Viajes":
1. ¿Le gusta a Ud. viajar? ¿Cómo prefiere hacerlo? ¿En coche, en
avión, a pie, en bicicleta, en moto, solo, acompañado...? 2. ¿Cuáles son
los lugares del mundo a donde le gusta viajar? ¿Europa, Asia, África,
América, Oceanía..., su propio país? 3. ¿Qué importancia concede al
valor cultural de los viajes, esto es, la posibilidad de conocer nuevas
culturas, nueva gente, idiomas, etc.?

189
 UNIDAD 11
11.1. Conjunción.
Principales conjunciones coordinantes
Сполучники – незмінні службові слова, що виражають
синтаксичні зв'язки речень або слів і семантико-синтаксичні ві-
дносини між ними. Залежно від типу синтаксичного зв'язку,
сполучники поділяють на сурядні й підрядні.
Сурядні сполучники вказують на відносну граматичну
автономність, рівноправність поєднуваних одиниць. Відповідно
до переданих семантико-синтаксичних відносин, вони поділя-
ються на такі різновиди:
Єднальні (copulativas), функція яких – єднання однорідних
частин простого, або складносурядного речення, а також чле-
нів простого речення, зокрема у значенні переліку: Carlos es
alto y muy simpático. Карлос високий і дуже симпатичний.
Перед словами, що починаються на і- або hi-, як сполучник
виступає голосна е, а не y: Padre e hijo trabajan en una misma
fábrica. Батько та син працюють на одному заводі.
Однак, заміна неможлива:
а) на початку речення: ¿Y yudo también se practica en el
gimnasio? А дзюдо теж займаються в спортзалі?
в) коли наступне слово в реченні починається на y: Marta y yo
estudiamos en la universidad. Ми з Мартою навчаємось в універ-
ситеті.
Сполучник ni (український ні) вживають для об'єднання слів
або речень, що висловлюють заперечення: Ni lo uno ni lo otro. Ні
те, ні се. Ni esto ni aquello. Ні те, ні се. Andrés no es artista ni
pintor, pero conoce muy bien la historia de la cultura ucraniana. Анд-
рій ні актор, ні художник, але дуже добре знається в історії
української культури. Ni el frío, ni la lluvia, nada puede impedir el
comienzo del juego. Ні холод, ні дощ, ніщо не може перешкодити
початку гри.

190
 Розділові (disyuntivas) сполучники o, u, bien (українські або,
чи) виключають одне із двох стверджень у реченні. Для позна-
чення альтернативності або відмінності вживають о: ¿Deseas ver
una película de acción o alguna comedia? Ти бажаєш подивитись
бойовик чи (або) яку-небудь комедію?
Перед словами, що починаються на о або ho, сполучник о за-
міняють голосною u як сполучник: ¿Cómo se llama el joven:
Osvaldo u Horacio? Як звати юнака: Освальдо чи Орасіо? Pueden
llamarme a casa o bien al trabajo. Ви можете зателефонувати
мені додому або на роботу. Podemos encontrarnos en casa o
bien junto a la biblioteca. Ми можемо зустрітися вдома або біля
бібліотеки.
Розподільні (distributivas) – стосуються альтернативних дій,
що не виключають одна одну:
ora ... ora то…то: Extraña mañana, ora sale el sol ora se esconde.
Дивний ранок, то світить сонце, то воно ховається;
tanto … como як…так: Tanto Alonso como Miguel son
aficionados al fútbol. Як Алонсо, так і Мігель – уболівальники
футболу;
uno … otro один…інший: Entre nosotros siempre es así: uno
prepara el almuerzo, otro la cena. Між нами заджди так: один
готує обід, інший – вечерю.
Протиставні (adversativas) – мають своєю функцією запере-
чувати перший елемент і стверджувати другий: рero а, але; mas
а, але; sin embargo однак; no obstante однак; por lo demás утім;
sino проте, зате: Pedro también quiere ir con nosotros, pero está
muy ocupado. Педро теж хоче іти з нами, але він дуже зайня-
тий. Ana no juega al tenis, pero juega excelentemente al ajedrez.
Ганна не грає в теніс, проте чудово грає у шахи. Еste traваjo hay
que hacerlo hoy … mas también puedо hacerlo mañana. Цю роботу
треба зробити сьогодні, утім, я можу зробити її і завтра. El
artista ha realizado muchas exposiciones, no obstante (sin embargo),
ninguna en Kyiv. Виставки митця проходили багаторазово,
проте жодного разу в Києві. José no es boxeador, sino luchador.
Хосе не боксер, а борець.
Пояснювальні (explicativas) – використовують у випадках,
за яких друга частина речення пояснює, уточнює першу:

191
 es decir тобто, значить, отже: Tengo sed, es decir que tengo
muchas ganas de beber. У мене спрага, тобто я дуже хочу пити.
Él ha cumplido dieciocho años, es decir que ya es mayor de edad.
Йому виповнилось вісімнадцять років, тобто (значить, отже)
він вже повнолітній;
esto es це (є): Ese traje no sólo se usa de noche, esto es lo que
puedes usar para cualquier oсasión. Цей костюм не тільки вечір-
ній, його вдягають з будь-якого приводу.
Під рядні сполучники. Деякі, найбільш вживані із них:
Причинові (causuales) – вказують на причину дії, про яку
йдеться в головному реченні:
porque бо, тому що: Estoy en abrigo porque hace frío. Я у
пальті, тому що холодно;
pues оскільки, отже, тому що, бо, гаразд: Estoy en abrigo
pues (ya que, puesto que) hace frío. Я в пальті, бо холодно. Miguel
le ha regalado a su hijo un libro interesante, pues sabe que a él le
gusta leer. Мігель подарував сину цікаву книжку, оскільки знає,
що він любить читати. Pues, le deseo a usted buen viaje. Гаразд,
бажаю Вам щасливої дороги.
Порівняльні (comparativas) – позначають поняття зіставлення:
сomo як: El diablo no es tan feo como lo pintan. Не такий
страшний чорт, як його малюють;
a modo de (al igual que) мов, мовби, наче, начебто, неначе, ні-
би, нібито: – ¡Eh, José! – le dice la muchacha a modo de saludo.
Ей, Хосе! – каже йому дівчина, замість привітання.
A uto co nt ro l
I. Conteste a las preguntas: 1. ¿Cuándo la conjunción о se
sustituye por la cojunción u? Ejemplos. 2. ¿En qué casos se usa la
conjunción ni? Ejemplos. 3. ¿Cuándo la vocal e se hace conjunción?
Ejemplos.
ІІ. Traduzca al ucraniano: 1. La sesión en el parlamento ya está
clausurada, no obstante los diputados siguen discutiendo, pues no
pueden encontrar la solución al problema capaz de satisfacer a todo
el mundo, es decir, a todos los parlamentarios. 2. Tanto los unos
como los otros consideran que sus proyectos son los mejores y más
necesarios para la población. 3. Dentro de 3 o 4 meses sa va a saber

192
quién de ellos tiene razón. 4. No, él no puede participar en esta
reunión, no obstante va a tomar parte en la reunión de mañana. 5. No
llego a compender que tiene el enfermo: ora siente frío, ora calor.
6. Ella no es artista ni ha estudiado el arte de declamar, pero ¡cómo
ha recitado ese poema de Lorca!

11.2. Futuro Simple

Futuro simple (простий майбутній час) утворюється шляхом
додавання до інфінітивної форми всіх трьох дієвідмін однакових
закінчень, а саме, в однині: -é -ás –á, у множині: -еmos -éis -án.

І дієвідміна ІІ дієвідміна ІІІ дієвідміна

trabajar comer vivir
trabajaré comeré viviré
trabajarás comerás vivirás
trabajará comerá vivirá
trabajaremos comeremos viviremos
trabajaréis comeréis viviréis
trabajarán comerán vivirán
Наступні дієслова мають особливу форму утворення Futuro
Simple:
caber: cabré, cabrás, cabrá, cabremos, cabréis, cabrán.
decir: diré, dirás, dirá, diremos, diréis, dirán.
haber: habré, habrás, habrá, habremos, habréis, habrán.
hacer: haré, harás, hará, haremos, haréis, harán.
poder: podré, podrás, podrá, podremos, podréis, podrán.
poner: pondré, pondrás, pondrá, pondremos, pondréis, pondrán.
querer: querré, querrás, querrá, querremos, querréis, querrán.
saber: sabré, sabrás, sabrá, sabremos, sabréis, sabrán.
salir: saldré, saldrás, saldrá, saldremos, saldréis, saldrán.
tener. tendré, tendrás, tendrá, tendremos, tendréis, tendrán.
venir: vendré, vendrás, vendrá, vendremos, vendréis, vendrán.
Futuro Simple вживають для вираження дії, що відбудеться
будь-коли після моменту мовлення: Saldré de casa a las siete y

193
llegaré al teatro a eso de las ocho y cuarto. Я вийду з дому о сьомій
і буду в театрі десь о чверті на дев'яту.
A uto co nt ro l
I. ¿Cómo se forma el Futuro Simple de los verbos regulares?
II. Conjugue en Futuro Simple: hacer el trabajo con gusto; decir la
noticia a los amigos; querer ver el parque nuevo; no ir a al teatro;
mañana tener que levantarse temprano; para mañana saber bien la
lección; salir de la oficina con unos colegas; llamarla el domingo.
III. Traduzca al ucraniano el texto "Рlanes para el fin de semana".
Planes para el fin de semana
Hoy es viernes. Ya hemos cenado y en familia estamos pensando
cómo pasaremos el fin de semana, pues ni mi hermano ni yo los
sábados y domingos en la universidad no tenemos clase. Mis padres
tampoco trabajan. A mi me gusta pasar los días libres con papá y
mamá. Pero, la verdad es que no lo hago a menudo. Por eso, a veces,
tengo remordimientos de conciencia. Mi hermano ha propuesto ir el
sábado a una nueva exposición de pintura de jóvenes pintores
ucranianos. Promete que será muy interesante. Como mis padres son
muy aficionados a "la caza silenciosa", así llaman los ucranianos la
búsqueda de hongos en los bosques, lo más probable es que iremos a
uno de ellos que está a unos quince kilómetros de nuestra casa.
Mamá ha dicho que, si tenemos suerte y recogemos bastante hongos,
ella los conservará para gozar de ellos en invierno.
No dudo que pasaremos un buen día y volveremos a casa
cansados, pero satisfechos. No importa si vendremos con las canastas
llenas de hongos o absolutamente vacías.

11.3. Tiempos del plano Presente

del Modo Indicativo y su concordancia
Дійсний спосіб – один із чотирьох способів граматичної
системи іспанської мови – відображає реальні дії в теперішньо-
му, минулому та майбутньому часах. Форми висловлювання
можуть відображатись як в оповідальних, так і в питальних, i в
заперечних реченнях.
194
 Presente de Indicativo; Pretérito Рerfecto de Indicativo та Futuro
Simple (або Futuro Imperfecto de Indicativo) створюють групу,
яку називають групою плану теперішнього часу.
Узгодження цих часів (concordancia de estos tiempos). Коли
пряма мова в теперішньому часі переводиться в непряму, слід
дотримуватись наступних правил узгодження часів: якщо прису-
док головного речення стоїть в одному з часів плану теперішньо-
го часу, в підрядному реченні можна вжити будь – яку з перелі-
чених форм. При цьому: Presente означає одночасність; Futuro –
послідовність; Pretérito Perfecto – передування.
Oración Oración subordinada
principal Одночасність Передування Послідовність
Simultaneidad Precedencia Prosecución
Pretérito
Presente Futuro Simple
Perfecto
dice (ha que ha que estudiará
que estudia en
dicho, dirá) estudiado en en Kyiv
Kyiv
Kyiv

При переведенні загального запитання в непряму мову вико-

ристовують сполучник si чи, якщо: Claudio le dice a Marcelo:
¿Tienes billetes para el partido de fútbol? → Claudio pregunta a
Marcelo si tiene billetes para el partido de fútbol.
В умовних підрядних реченнях, де вживають сполучник si,
можна використати будь-який час, крім Futuro Simple. Замість
нього застосовують Presente de Indicativo: Hemos decidido que si
el domingo hace buen tiempo iremos a la playa. Ми вирішили, що
якщо в неділю буде гарна погода, підемо на пляж.
A uto co nt ro l
Traduzca al ucraniano: 1. Ha telefoneado Ígor y ha dicho que no
va a venir para la cena, pero vendrá más tarde. 2. Si Alisia llega
tarde, la comida se enfriará. 3. ¿Quién llama a la puerta? – Será
Miguel, pues ya son las ocho y su jornada laboral termina a las seis y
media. 4. Él ha dicho que después del trabajo vendrá para hablar con
Juan de un asunto importante.
195
11.4. Grado de comparación de los adverbios
Ступені по рівняння прислівників виявляють рівень
якості дії. Якісні прислівники мають три ступені порівняння:
1. Звичайний ступінь (grado positivo): Yo vivo lejos del centro
de la ciudad. Я мешкаю далеко від ценру міста.
2. Вищий ступінь порівняння (grado de comparación relativo)
утворюється за допомогою:
a) más + звичайний ступінь + que (збільшувальна форма):
Jorge es más hábil que Roberto Хорхе більш вправний, ніж Робе-
рто.
b) menos + звичайний ступінь + que (зменшувальна форма):
Hoy esta dependiente es menos amable que ayer Сьогодні продав-
чиня менш чемна, ніж вчора.
c) tan + звичайний ступінь + como (форма рівності): Mi
hermano es tan alto como el tuyo. Мій брат такий же високий, як
і твій.
3. Найвищий відносний ступінь (grado de comparación
superlativo), що має такі форми утворення:
а) відносну (grado superlativo relativo): lo + вищий ступінь +
posible: Voy a correr lo más rápido posible. Я буду бігати якомога
швидше;
b) абсолютну (grado superlativo absoluto): muy + прислівник:
Marta todavía habla muy lento en español. Іспанською мовою Ма-
рта поки – що розмовляє дуже повільно;
с) до основи приєднується суфікс -ísimo (-isima, -ísimos, -
ísimas): Los paisajes campestres ucranianos son bellísimos, como
bellísimas son las montañas de los Cárpatos. Сільські українські
краєвиди прекрасні, як і чудові гори Карпати.
Деякі прислівники мають особливу форму утворення порів-
няльного ступеня, наприклад: bien добре → mejor краще; mal
погано → peor гірше; mucho багато → más більше; poco мало →
menos менше.
Прислівники на -mente мають лише один ступінь порівняння –
найвищий відносний: Tienes que escuchar la lección lo más
atentamente posible. Ти маєш слухати лекцію якомога уважніше.

196
 A uto co nt ro l
I. Forme los grados comparativo y superlativo relativo de los
siguientes adverbios y adjetivos:
a) altamente, bien, cerca, rápido, lejos, claramente, mal,
temprano;
b) alegres, joven, bello, pequeña, linda, grandes, nuevos, simple,
difícil.
II. Forme el superlativo absoluto de los siguientes adjetivos:
valiente, alegres, atentos, viejas, duro, blando, sabroso, hermoso,
grandes, pequeño, valioso, largo, ancho.
Trabalenguas
1. Porque puedo, puedes
porque puedes, puedo,
pero si no puedes,
yo tampoco puedo.
2. El amor es una locura
que solo puede curar el cura,
pero el cura que lo cura
comete una gran locura.
Vocabulario
solo тільки, лише curar лікувати locura божевілля

Texto
Una forma diferente de hacer ejercicio
Hoy en día, todos conocemos los beneficios que el ejercicio físico
aporta a nuestro organismo. Sin embargo no a todo el mundo le gusta
hacer ejercicio. A unos los ejercicios físicos les gusta más que a otros.
Tanto la gimnasia como la práctica de un deporte se convierten para
muchas personas en una verdadera tortura. Entonces, ¿por qué no
intentar aprender a bailar para mejorar nuestras condiciones físicas y
psíquicas? El baile es una forma excelente de mover el cuerpo sin
darse cuenta que se está haciendo ejercicio. Además, es agradable
aprender a dejarse llevar por la música. Con el baile, la mente y el
cuerpo los tenemos ocupados con una misma actividad y el ejercicio
que realizamos nos ayudará a mantenernos en forma e, incluso, nos
favorecerá a la pérdida de peso. Al cuerpo le viene bien mantenerse en
197
movimiento. Por otra parte, está demostrado que las personas que
realizan algún tipo de actividad física sufren menos problemas de
salud, se muestran siempre más relajadas y son más optimistas.
Pero hay también personas que creen que el baile es algo fuera de
lo común, una actividad que se hace en contadas ocasiones. No
obstante, el cuerpo y la mente mejoran cuando el baile se convierte
en un hábito. Tampoco hay que olvidar que esta menera de hacer
ejercicio permite no sólo divertirse, sino también relacionarnos con
los demás.
Tampoco debemos olvidar que la música resulta más atractiva
bailando: desde el tradicional vals, pasando por el tango, el pasod-
?ble, hasta el rock. Cualquiera podrá encontrar su baile, el mejor y
más adaptado a su forma de ser y de entender la vida; por eso, para
descubrirlo, recomendamos probarlos todos.
En el baile la concentración es total cuando seguimos el ritmo.
Además, el cuerpo se relaja y nos sentimos a gusto y llenos de
vitalidad. Si dedicamos unas horas a la semana a este ejercicio,
seguramente mejorará nuestra salud y nuestro estado de ánimo.
(Adaptado de Vivir Feliz)
Vocabulario
beneficio доброчинство, прибуток, користь. Sin.: provecho,
ventaja, favor
aportar робити внесок, надавати, приносити, привозити.
Sin.: contribuir, proporcionar
convertirse перетворюватись
tortura катування. Sin.: martirio, suplicio, sufrimiento,
tormento
intentar намагатися. Sin.: probar, procurar, pretender
condiciones властивість, умова, натура, норов, становище
excelente прегарний, чудовий. Sin.: maravilloso, magnífico,
soberbio, brillante, relevante, óptimo
incluso включно. Sin.: incluido, adjunto
favorecer допомагати, сприяти, робити послугу, робити
добро. Sin.: ayudar, auxiliar, asistir, apoyar, sostener
mostrarse показуватися, виявлятися. Sin.: manifestarse,
presentarse
198
pérdida втрата, збиток, витік, шкода. Sin.: extravío,
privación
mantenerse харчуватися, триматися, утримуватися. Sin.:
alimentarse, sostenerse
mente (f) розум, інтелект. Sin.: pensamiento, memoria, razón
hábito звичка, звичай, навичка. Sin.: costumbre, rutina
atractivo привабливий. Sin.: atrayente, agradable, seductor,
encantador, llamativo
adaptarse пристосуватися. Sin.: ajustarse, acomodarse,
apropiarse
Come ntar ios
тodo el mundo всі, увесь світ. З погляду морфології ісп.
тodo увесь, весь, цілий може належити до розряду прикмет-
ників (todo el año цілий рік), займенників все (todo o nada
все або нічого) та прислівників цілком, повністю: En todo
estoy de acuerdo con mi colega. Я повністю згоден з моїм ко-
легою. Крім того, словосполучення тodo el mundo може
означати не тільки увесь світ, а й окремо взяту його части-
ну, окрему групу людей: Jorge, el alumno de sexto grado, en
el recreo dice: Hoy es mi cumpleaños. Quiero ver a todo el
mundo en mi casa a las seis de la tarde. Les espero. На перерві
Хорхе, учень шостого класу, каже: Сьогодні мій день наро-
дження. Хочу бачити всіх вас о шостій годині вечора у ме-
не вдома. Чекаю на вас.
Лексема тodo бере участь у створенні багатьох сполу-
чень: ante todo перш за все; después de todo однак, проте,
але, а втім; sobre todo особливо, головним чином; con todo
однак, проте; no del todo не зовсім тощо;
sin darse cuenta не помітивши. darse cuenta (de algo)
помітити, угледіти, спостерегти, зрозуміти; усвідомлю-
вати;
сon el baile, la mente y el cuerpo los tenemos ocupados...:
Якщо речення в іспанській мові починається з додатку, пе-
ред присудком обов'язково стоїть відповідний ненаголо-
шенний займенник: La mente y el cuerpo los tenemos
ocupados con una misma actividad. Розум і тіло у нас зайня-
ті однією справою. El libro lo está leyendo Estela. Естела

199
 читає книжку. Las playas centrales las quieren modernizar.
Хочуть модернізувати центральні пляжі;
dejarse llevar (тут) підкорятись;
mantenerse en forma підтримувати форму, тримати
себе у формі;
venir(le) bien (a uno una cosa) пасувати (щось кому-н);
стати в нагоді;
por otra parte з іншого боку; стосовно всього іншого; а
втім; але; проте;
algo fuera de lo común дещо надзвичайне;
en contadas ocasiones рідко; в окремих випадках; інколи;
pasando por el tango (тут) включаючи танго;
el más adaptado а найбільш пристосований до… ;
seguir el ritmo дотримувати ритм;
sentirse a gusto бути задоволеним, почуватися вільним,
добре. За допомогою іменника gusto смак утворюються ще
кілька стійких словосполучень, серед яких: comer а gusto
їсти у своє задоволення; vivir a gusto вести легковажний
спосіб життя; робити, що заманеться; caer uno en gusto
стати фаворитом, увійти в милість; dar gusto задоволь-
няти, бути приємним, радувати; con mucho gusto (під час
знайомлення) – дуже приємно;
sentirse (estar) lleno de vitalidad бути бадьорим, сповне-
ним енергії.
Ejercicios
I. Traduzca el texto "Una forma diferente de hacer ejercicio".
II. Conteste a las preguntas: 1. ¿Qué, en particular, aporta
beneficio a nuestro organismo? 2. ¿A todos les gusta hacer ejercicio?
3. ¿En qué se convierte la gimnasia o la práctica de algún deporte
para muchas personas? 4. ¿Qué debermos hacer, entre otras cosas,
para mejorar nuestras condiciones físicas y psíquicas? 5. ¿Por qué el
baile es agradable y una forma excelente de hacer ejercicio? 6. ¿A
qué nos ayuda el baile? 7. ¿Cómo se sienten y se muestran las
personas que realizan algún tipo de actividad física? 8. ¿Cuándo, en
qué ocasiones, tiene que practicarse el baile? 9. ¿Es sólo una
diversión el baile? 10. ¿Al compás de qué música les gusta bailar a
los jóvenes de hoy? 11. ¿Cómo saber cuál es la música bailable que
más le conviene a uno? 12. ¿Qué siente uno cuando baila?
200
13. ¿Cuáles van a ser los resultados si una persona dedica al baile
unas horas a la semana?
III. Haga corresponder la pregunta con la respuesta.
1. ¿Siempre practica Ud. ejercicios a. Los sábados y
físicos? domingos.
2. ¿Es para Ud. un hábito el baile? b. La de ritmo.
3 ¿Cuando suele Ud. asistir los
c. No, a veces.
bailes?
4 ¿Eres tú de Kyiv? d. Sí, y me gusta mucho.
5 ¿Cómo te mantienes en forma? e. Lamentablemente, no.
6 ¿Qué música te gusta bailar? f. Desde hace un año, sí.
7 ¿Dedicas muchas horas al baile? g. Bailando.
IV. Sustituya los sustantivos por los pronombres le, lo, la, les,
los, las según el modelo:
Bailo tangos con Matilde. Los bailo con Matilde.
1. Hago los ejercicios físicos por las mañanas ... .
2. Estoy mirando una película… .
3. Veo venir a las hermanas... .
4. ¿Por qué no miras la película?... .
5. No he visto a Mario... .
6. ¿Irás a ver a José?... .
7. Veré a los hermanos esta tarde... .
8. ¿Puedes traerme el libro?... .
9. Él no puede traerte el libro… .
10. ¿Dónde compras los productos?... .
V. Ponga los adverbios nunca y nada al final de la oración
haciendo los cambios necesarios: 1. Nunca podré hacer lo que me
dices. 2. ¿Nada de lo que hay te gusta? 3. Nunca he visto nada
semejante. 4. Nada es dificil con paciencia y voluntad. 5. Nunca
dejamos de cumplir con nuestras obligaciones. 6. Nada de lo que
promete este político podrá cumplir. 7. Nunca mires el sol sin
espejuelos con cristales negros.
VI. Traduzca al ucraniano: 1. Regresaré lo más pronto posible.
2. Mi tío ha comprado un coche muy barato. 3. La paella ha estado
sabrosísima. 4. Tu casa está más cerca de la estación ferroviaria que

201
la mía. 5. Mi hermano no se levanta tan temprano como mis padres y
yo. 6. Vas muy rápido, ¿puedes ir más despacio? 7. Después de las
clases volveré a casa lo más rápido posible. 8. Anita no terminará los
deberes a tiempo, trabaja demasiado lento. 9. ¿Trabaja más lento que
yo? 10. Sí, ella trabaja lentísimo. 11. Este mes el salario de Carlos ha
sido menor que el mío. 12. El orador habla en inglés muy rápido, por
eso lo entiendo muy poco. 13. Cuando la niña recita la poesía en
casa, trata de hacerlo lo más alto posible. 14. Hoy en la habitación
está claro y no tan oscuro como ayer, pues el cielo está compl-
?tamente despejado y por las ventanas penetran los rayos del sol. 15.
El hermano menor es más aplicado que el mayor. 16. Ellos lo han
hecho mejor que los demás. 17. Esta noche he dormido peor que la
anterior. 18. Mi tía sabe cocinar mucho mejor que mis primas. 19.
¿Puedes dedicarle un poco más de tiempo a los deberes de casa? 20.
La música lenta es más difícil de expresarla en el baile. 21. Debes
reconocerlo, esto es lo peor que has podido hacer. 22. Este domingo
podréis levantaros más tarde que los otros días. 23. Si quieres
adelgazar, debes comer lo menos posible, especialmente en las cenas.
24. Ni mar, ni ríos, ni montañas podrán servir de obstáculo a nuestra
amistad. 25. El joven, aunque muy ocupado, no dejaba de asistir a los
ensayos de baile. 26. Oscar afirma que vendrá a tiempo, aunque tiene
mucho trabajo. 27. Desde que se entrena todos los días, Miguel juega
mucho mejor. 28. Como las vacaciones son en pleno otoño, lo mejor
será pasar las vacaciones en lugares cálidos. 29. Puesto que hemos
gastado todo el dinero, este mes no podremos comprar el traje
deseado. 30. Estudiando como lo hace tu hermano logrará excelentes
resultados. 31. Como los hermanos estudian bien, rinden excel-
?ntemente todos los exámenes. 32. Me mandas una carta y me
explicas claramente cuáles son tus condiciones. 33. Mis padres me
han escrito una carta, diciéndome que debo escribirles más a
menudo. 34. Quiero vivir lo más cerca posible de la universidad y de
la biblioteca. 35. Como los zapatos nuevos me aprietan muchísimo,
no puedo usarlos. 36. ¿Puedes ayudarme a cambiar de lugar este
sofá? Allí estorbará menos que aquí. 37. Hoy has estudiado la
lección peor que ayer. 38. Para trabajar de traductor o intérprete me
esforzaré por saber el español lo mejor posible.
202
 VII. Forme los grados comparativo y superlativo relativo de
los siguientes adverbios: atentamente, bajo, cerca, difícilmente, mal,
mucho, poco, pronto.
VIII. Sustituya el grado positivo por el superlativo relativo:
1. Veo que los obreros trabajan (rápido). 2. Todos los comerciantes
quieren vender su mercancía (caro). 3. Pero nosotros queremos
comprar esos artículos (barato). 4. ¿Puedes explicarme el problema
(claro)? 5. En esta ocasión me he vestido (sensillamente). 6. Hay que
pintar la raya en la pared (bajo). 7. Ellos subirán por la montaña
(alto).
IX. Ponga los pronombres negativos necesarios: 1. Esta
mañana ... . de tus amigos ha ido a la piscina con los míos. 2. No te
ha dicho ... de lo que ha ocurrido porque él ignora la situación. 3. No
quiere responder a mi pregunta porque no sabe ... . 4. ¿Quién de los
presentes habla el alemán? – En el grupo no lo habla ... . 5. En la
fiesta no hemos hablado con ... de las muchachas. 6. ¿Le has
preguntado eso a alguien? – No no se lo he pregutado a ... 5. ¿Hay
algún libro sobre el escritorio de papá? – No, allí no hay ... libro. Allí
no hay ... . 6. ¿Quieres comprar alguna de estas camisas? – No, no
quiero comprar ... .
X. Traduzca al español: 1. Я піду й скажу нашим сусідам, що
ми будемо відсутні кілька днів. 2. Що ти робиш задля підтримки
та покращення свого фізичного стану? 3. Яку користь приносять
регулярні заняття фізкультурою? 4. Ти любиш займатися спор-
том? 5. Хосе сказав, що танці – чудовий засіб для зміцнення
здоров'я, адже рух – це життя, а з музикою не помічаєш, що зай-
маєшся надзвичайно корисними фізичними вправами. 6. Я ду-
маю, що Хосе має рацію, тому що в танці думки та м'язи займа-
ються однаковими рухами: підкоряючись звукам музики, люди-
на здійснює ритмічні енергійні рухи. 7. Найкоротший місяць
року – лютий. 8. Не треба доводити, що люди, які займаються
будь-яким видом спорту або регулярно фізкультурою, рідше
хворіють і вміють легко розслаблятися. 9. Завтра встанемо яко-
мога раніше й підемо купатися в морі. 10. Ми маємо розмовляти
з членами іспанської делегації якомога повільніше, тому що во-

203
ни погано розyміють українську. 11. Якщо ти хочеш схуднути,
позбавитись зайвої ваги – частіше займайся фізкультурою.
12. Діти прокинулись набагато раніше за нас. 13. Обов'язково
треба присвятити кілька годин на тиждень тому, щоб розробля-
ти наші суглоби та покращити настрій. 14. Територія України –
одна з найбільших в Європі. 15. Нам більше подобається ця квар-
тира, тому що вона розташована на другому поверсі. 16. У тебе
більше книжок, ніж у мене. 17. Я вважаю, що письмовий стіл
має стояти набагато ближче до вікна. 18. Вона сьогодні говорила
багато. 19. Сьогодні зранку він бігав втричі швидше, ніж вчора.
20. Стоїть дуже гарна погода й всі намагаються поїхати на лоно
природи, на береги річок чи морів. 21. Найменші з моїх речей я
поклала до цієї валізи.
XI. Conteste a las preguntas: 1. ¿Qué opina Ud. sobre los
argumentos de la eficiencia del baile? 2. ¿Puede Ud. agregar algo
mas respecto a las ventajas del baile o negar algo de lo afirmado en
el texto? 3. ¿Qué piensa Ud. sobre los juegos para ganar (o mejor
dicho perder) dinero: ruleta, naipes, etc.? 4. ¿Cuál es su punto de
vista acerca de la infuencia de estos juegos en la psicología de las
personas? 5. ¿Qué hace Ud. para mantenerse en buena estado físico?
XII. ¿Puede Ud. proponer algún refrán ucraniano equivalente
a los siguientes refranes españoles?
1. Antes cabeza de ratón que cola de león. Se usa en el sentido de
que es preferible ser independiente aunque humilde, antes que sujeto
a un poderoso.
2. Muchos pocos hacen un mucho. Prácticamente significa que la
unión hace la fuerza.
3. La miel de la casa siempre es más dulce. En nuestro propio
país, región o casa uno siempre se siente mejor que en lugares
ajenos.

204
 UNIDAD 12

12.1. Pretérito Indefinido de Indicativo

Pretérito Indefinido утворюється шляхом додавання до основи
типових (або правильних) дієслів наступних закінчень:
Дієслова І дієвідміни
trabajar
-é trabajé
-aste trabajaste
-ó trabajó
-amos trabajamos
-asteis trabajasteis
-aron trabajaron
Дієслова ІІ та ІІІ дієвідміни мають однакові закінчення:
comer vivir
-í comí viví
-iste comiste viviste
-ió comió vivió
-imos comimos vivimos
-isteis comisteis vivisteis
-ieron comieron vivieron
У дієсловах 2-ї та 3-ї групи, що відхиляються від норми, у
корені відбувається чергування е → і (medir: medí, mediste,
midió, medimos, medisteis, midieron).
У дієсловах 4-ї групи ненаголошена коренева голосна о → u
(dormir: dormí, dormiste, durmió, dormimos, dormisteis,
durmieron).
Дієслова 5-ї групи із закінченням -ucir, напр., сonducir, у
Pretérito Indefinido набувають такого вигляду: conduje, condu-
?iste, condujo, condujimos, condujisteis, condujeron. Аналогічно
відмінюють дієслово traducir.

205
 Під час відмінювання дієслів 6-ї групи замість голосноі -і- в
3-й особі однини та множини вживають напівголосну -у-: destruir:
destruí, destruiste, destruyó, destruímos, destruisteis, destruyeron.
В 1-й особі дієслів із закінченням -gar, -car, -zar відбуваються
орфографічні зміни:
cargar → cargué;
marcar → marqué;
alzar → alcé.
Низка дієслів, зокрема: andar іти, ходити; caber уміщувати-
ся, міститися; caer падати; dar давати; decir говорити, каза-
ти; estar бути, перебувати; haber бути (допоміжне дієслово);
hacer робити; ir іти; oir слухати, чути; poder могти; poner кла-
сти, докладати; querer хотіти; saber знати, уміти; salir вихо-
дити, виїжджати; ser бути; tener мати; traer приносити; venir
приходити; ver бачити в Pretérito Indefinido de Indicativo мають
індивідуальну парадигму відмінювання:
Andar: anduve, anduviste, anduvo, anduvimos, anduvisteis,
anduvieron.
Caber: cupe, cupiste, cupo, cupimos, cupisteis, cupieron.
Caer: caí, caiste, cayó, caímos, caísteis, cayeron.
Dar: di, diste, dio, dimos, disteis, dieron.
Decir: dije, dijiste, dijo, dijimos, dijisteis, dijeron.
Estar: estuve, estuviste, estuvo, estuvimos, estuvisteis, estuv-
?eron.
Haber: hube, hubiste, hubo, hubimos, hubisteis, hubieron.
Hacer: hice, hiciste, hizo, hicimos, hicisteis, hicieron.
Ir: fuí, fuiste, fue, fuimos, fuisteis, fueron.
Oir: oí, oíste, oyó, oímos, oísteis, oyeron.
Poder: pude, pudiste, pudo, pudimos, pudisteis, pudieron.
Poner: puse, pusiste, puso, pusimos, pusisteis, pusieron.
Querer: quise, quisiste, quiso, quisimos, quisisteis, quisieron.
Saber: supe, supiste, supo, supimos, supisteis, supieron.
Salir: salí, saliste salió, salimos, salisteis, salieron.
Ser: fuí, fuiste, fue, fuimos, fuisteis, fueron.
Tener: tuve, tuviste, tuvo, tuvimos, tuvisteis, tuvieron.
Traer: traje, trajiste, trajo, trajimos, trajisteis, trajeron.
Venir : vine, viniste, vino, vinimos, vinisteis, vinieron.
Ver: vi, viste, vio, vimos, visteis, vieron.

206
 Pretérito Indefinido de Indicativo належить до категорії часів
плану минулого. Pretérito Indefinido, як і Pretérito Perfecto, також
означає закінчену дію, Українською мовою зазвичай передають
дієсловами доконаного виду. Різниця між Pretérito Рerfecto та
Pretérito Indefinido полягає в часі здійснення дії і її результаті.
Pretérito Indefinido de Indicativo не залежить від будь-якої іншої
дії і вживається:
а) для висловлювання дії, що відбулася в закінчений період ча-
су. Тому, зокрема, часто застосовується з такими прислівниками
або прислівниковими зворотами часу як ayer, antiayer, la semana
pasada, el mes (el año, el siglo) pasado, después de (durante) dos
(tres, varios etc.) días (semanas, meses etc.) та іншими, що вказу-
ють на те, що період часу, під час якого відбулась дія, сплив: La
última carta de Miguel la recibí el miércoles de la semana pasada.
Останнього листа від Мігеля я отримав в середу минулого тиж-
ня. La semana pasada Elena no trabajó dos días. Того тижня Оле-
на не працювала два дні. Llovió todo el día. Цілий день дощило;
b) коли точно вказаний час дії: Esta tarde José regresó del
trabajo a las siete y media. Сьогодні увечері Хосе повернувся з ро-
боти о пів на восьму. Ayer comí en el comedor de la universidad.
Вчора я обідав в їдальні університету;
c) для вираження низки одноразових послідовно закінчених
дій в минулому, незалежно від часу завершення: Esta mañana me
levanté a las siete, me lavé con agua fría, desayuné y salí de casa.
Цього ранку я встав о сьомій, умився холодною водою, поснідав
і вийшов з дому.
У деяких регіонах Іспанії і багатьох частинах Латинської
Америки характерне вживання Pretérito Indefinido замість
Pretérito Perfecto. У цих місцях частіше можна почути: Esta
semana tuve mucho trabajo, замість esta semana he tenido mucho
trabajo.
A uto co nt ro l
І. Conteste a las preguntas: 1. ¿En qué casos se emplea el
Pretérito Indefinido de Indicativo? 2. ¿Qué diferencia existe en el
empleo del Pretérito Perfecto y el Pretérito Indefinido de Indicativo?
3. ¿Cuáles son las terminaciones (o desinencias) de los verbos
regulares de la I, II y III conjugación? 4. Conjugue en Pretérito

207
Indefinido las siguientes expresiones: trabajar de maestro; beber agua
fría; escribir cartas; ir de vacaciones; poder hacerlo bien; querer leer
aquel libro.
ІІ. Traduzca el texto "Borís en Granada".
Borís en Granada
Borís es estudiante de la Univesidad de Kyiv. Es estudiante de
cuarto año y su futura especialidad es el idioma español. Como es un
estudiante ejemplar, le concedieron una beca de medio año en
España. El año pasado por primera vez, emocionado, pisó la
acogedora tierra de Cervantes. Cursó unos estudios en la Universidad
de Granada. Durante todo el semestre asistió a conferencias dadas
por profesores altamente calificados. Además de perfeccionar sus
conocimientos en el idioma, se hizo de muchos amigos españoles y
con su ayuda pudo conocer muchos lugares notables e interesantes.
El más impresionante y epectacular de éstos es, sin duda, la
Ahambra, el conjunto arquitectónico de palacios medievos y parques
más espectacular y fantástico visto por él. La Alhambra se eleva
sobre la ciudad en el Cerro de la Sabica, a 700 metros sobre el nivel
del mar. Cada edificio en la Alhambra, cada palacio, cada jardín
tiene profundas raíces musulmanas.
Otro de los históricos lugares que dejó impresionado a Boris es la
Huerta de San Vicente, la Casa-Museo Federico García Lorca, que
fue abierta al público en 1995. Entre los años 1926 y 1936 dicha
Huerta fue la casa de verano de la familia del ilustre poeta. En ella
F.G.Lorca escribió algunas de sus obras principales y vivió los días
previos a su detención y asesinato al comienzo de la guerra civil
española.
ІІІ. Conteste a las preguntas: 1. ¿Dónde y qué estudia Boris?
2. ¿Qué beca le fue concedida a Borís y por qué? 3. ¿Ha estado Borís
anteriormente en España? 4. ¿En qué ciudad española cursó
estudios? 5. ¿Cuánto tiempo duró su beca? 6. ¿A qué conferencias
asistió Borís? 7. ¿Se ha perfeccionado Borís en España desde el
punto de vista profesional? 8. ¿Qué lugares en España impresionaron
a Borís? 9. ¿Qué representa en sí la Alhambra? 10. ¿Qué es la Huerta
de San Vicente? 11.¿Dónde y cuándo fue detenido Lorca?

208
 IV. Traduzca las siguientes oraciones al español: 1. Майбутня
спеціальність мого друга – іспанська мова. 2. Зразкові студенти
нашого факультету мають можливість навчатись певний час у
деяких закордонних навчальних закладах. 3. Цього року студент
нашої групи стажувався в Гранадському університеті. 4. Йому
дуже сподобались лекції, які він там прослухав. 5. Ми помітили,
що після навчання в Іспанії він значно вільніше розмовляє іс-
панською мовою. 6. Він сказав, що його дуже приємно вразили
архітектурно-парковий ансамбль Альгамбра та Будинок-Музей
Ф.Г. Лорки, де в літню пору жила сім'я видатного іспанського
поета й де він написав кілька своїх кращих творів.
V. Cuente la historia de Borís usando el Pretérito Indefinido
donde Ud. considera que es necesario y posible.

12.2. Infinitivo Compuesto

Крім простої форми, інфінітив має й складну Infinitivo
Compuesto або Perfecto, що складається з інфінітива допоміжно-
го дієслова haber + Participio Pasado змістового дієслова.
Дієвідміна Простий Інфінітив Складний Інфінітив
І hablar haber hablado
ІІ beber haber bebido
III cumplir haber cumplido
Якщо дієслово займенникове, займенник se приєднується до
дієслова haber: Después de haberse bañado, el joven se afeitó y se
puso la bata.
Якщо простий інфінітив виражає одночасну дію з дією, що
висловлюється присудком, складний інфінітив завжди виражає
ту, що відбулася до дії, зазначеної у присудку: Después de haber
trabajado todo el día, Isabel decidió acostarse temprano para poder
madrugar al día siguiente. Після того, як Ісабель працювала цілий
день, вона вирішила лягти рано, щоб рано прокинутись наступ-
ного дня. Ya lamento haberte hablado de eso. Я вже шкодую, що
говорив з тобою про це. No le vieron durmiendo por no haber
encendido la luz. Вони не бачили, що він спить, тому що не ввім-
кнули світло.
209
 A uto co nt ro l
Traduzca las siguientes oraciones: 1. Creí haber respondido bien
a todas sus preguntas. 2. Se quedó más tranquilo tras haber hablado
con su hijo por teléfono. 3. Fue un error no haber hecho todo el
trabajo a tiempo. 4. Algunos niños aseguran haber visto a Papá Noel.
5. ¡Qué afortunado soy de haber conocido el verdadero amor!
6. Gracias por haber confiado en mí. 7. ¡Cómo desearía no haberte
conocido! 8. Alberto vio de súbito a la mujer que podía haber sido su
esposa.

12.3. Voz pasiva

Пасивний стан дієслова служить для утворення пасив-
них зворотів мови. Пасивним зворотом мови називають речення,
підмет якого позначає особу або предмет, що відчуває на собі
дію іншої особи або предмета: El edificio fue construído por
ingenieros y obreros ucranianos. Будинок був збудований україн-
ськими інженерами та робітниками.
Дієприкметникова форма пасивного стану утворюється за
допомогою дієслова ser i Participio Pasado змістового дієслова.
Дієслово ser зазначає особу, число, час і спосіб, а Participio
Pasado узгоджується за родами та числами з підметом. Дієприк-
метникова форма пасивного стану, як правило, вживається в
Presente, Pretérito Perfecto, Pretérito Indefinido y Futuro Simple de
Indicativo всіх перехідних дієслів:
PRESENTE PRETÉRITO INDEFINIDO
soy visto fui visto
eres visto fuiste visto
es visto fue visto
somos vistos fuimos vistos
sois vistos fuisteis vistos
son vistos fueron vistos

Voz activa Voz pasiva

La carta fue escrita por mi
Mi hermano escribió una carta
hermano

210
 Voz activa: El Parlamento ucraniano declaró la independencia del
país el 24 de agosto del año 2001.
Voz pasiva: La Independencia del país fue declarada por el
Parlamento ucraniano el 24 de agosto del año 2001.
Voz activa: Los estudiantes atienden las conferencias de nuestros
profesores con mucho interés.
Voz pasiva: Las conferecias de nuestros profesores son atendidas
por los estudiantes con gran atención.
Непрямий додаток (знаряддя дії) передають іменником із
прийменником con: La pared ha sido pintada con pintura amarilla.
Стіна була пофарбована жовтою фарбою.
Непрямий додаток (агент дії) передають іменником або осо-
бовим займенником із прийменником por або de: Sus ideas son
apoyadas por todos. Його думки були підтримані всіма. El niñito
es el mimado de todos. Хлопчик –загальний улюбленець..
Займенникову (або зворотну) форму пасивного стану можуть
утворювати лише перехідні дієслова. Цю форму вживають тіль-
ки в 3-й особі однини та множини: En el año 2009 se celebró el
175 aniversario de la fundación de nuestra Universidad, que lleva el
nombre del ilustre poeta ucraniano Tarás Shevchenko.
Nuestra Universidad se fundó en el año 1834.
Nuestra Universidad fue fundada en el año 1834.
A uto co nt ro l
Traduzca las siguientes oraciones al ucraniano y transfórmelas a la:
a) voz activa: 1. El triunfo fue logrado gracias al magnífico juego
de la selección. 2. Muchos de los castillos de la Ucrania Occidental
fueron construídos en los siglos pasados. 3. Los resultados han sido
comunicados esta mañana, inmediatamente después de los exámenes.
4. En lugar de las casas que se destruyen se van a construir nuevos
edificios. 5. En todo el mundo se conocen los alcances de los
hermanos Klichkó en el boxeo.
b) voz pasiva: 1. José ha invitado a unos amigos para festejar su
cumpleaños. 2. En los años 711 – 718 los árabes conquistaron la
mayor parte de España. 3. El boxeador ucraniano venció ayer al
boxeador inglés. 4. El director mismo ha fijado la hora del encuentro.
5. Los novios celebrarán su boda el próximo sábado. 6. Los
211
estudiantes han asimilado perfectamente el material nuevo. 7. El
profesor corrigió todos los errores del dictado. 8. El domingo los
amigos de María festejaron su cumpleaños. 9. El cantante español
ejecutó una canción popular ucraniana.
Trabalenguas. No me mires que nos miran, nos miran que nos
miramos, miremos que no nos miren y cuando no nos miren nos
miraremos, porque si nos miramos descubrir pueden que nos
amamos.
Texto
El hombre del bar
Hace sol. El calor es sofocante. Hace unos minutos el reloj acaba
de marcar las cinco y media de la tarde. Estela, sentada junto a la
ventana de uno de los tantos bares que hay en Barcelona, mira
indiferente a quienes pasan por la acera. Unos van charlando en
pareja, otros van solos o acompañados de amigos o amigas Allí la
joven se siente muy a gusto, puesto que una música suave, queda,
inunda el salón y un acondicionador refresca su ámbito. Gracias a
ello el ambiente en el bar se hizo acogedor y confortable.
Después de haber pasado unos veinte minutos de su estancia en el
bar, Estela vio entrar a un hombre de unos cuarenta y pico de años.
"Su pequeña barbita le viene muy bien", pensó involuntariamente la
joven. El recién llegado miró alrededor como buscando a alguien.
Sin demostrar intención alguna se acercó a paso perezoso a la mesita
donde estaba Estela.
– ¡Bonito día! – dijo el hombre con una sonrisa a flor de labios.
– Sí, muy bonito – le contestó ella.
– Me gusta cuando hace sol. ¿Y a ti?
– A mi también. Mucho – le respondió Estela un poco sorpr-
?ndida pues, según ella, es algo fuera de lo común que un hombre
desconocido le hable de tal manera.
– ¡Qué hombre tan raro! – pensó.
– Mira, te voy a explicar algo. El tiempo es muy importante. Hoy
en el cielo brilla el sol. Los días de sol se han hecho para gozarlos,
son buenos, pero para mi días semejantes son un poco tristes.
Cuando llueve..., bueno, los días de lluvia son los peores, en esos
días paso la pena negra... Perdóname, no es mi intención contagiarte
212
de mi tristeza. Toda tú, tu apariencia, inspira confianza y, no sé por
qué, me dieron ganas de desahogarme... ¡Por favor – llamó al
camarero – Una cerveza... – Enseguida – contestó este.
– Pues, ... los peores son los días de lluvia y viento... – prosiguió
el hombre de la barbilla. – Todo fue un día de esos...
– Veo que sabes muchas cosas del tiempo – le dijo Estela con
cierto tinte de humor. – La divierte ese hombre. Hasta le parece
simpático.
El hombre sacó del bolsillo un paquete de cigarrillos. Encendió
uno y enseguida llamó al camarero.
– ¿Cuánto es? – le preguntó. – Todo junto, pago yo.
– Bueno – contestó Estela desconcertada, – gracias, pero...
– El hombre después de haber pagado y cogido su bolso, se fue.
Sin despedirse.
Vocabulario
байдужий,
sofocante задушливий іndiferente
апатичний
acera тротуар barba борода
desconcertar бентежити intención намір
contagiar заражати apariencia зовнішність, вигляд
desahogarse виговоритись camarero офіціант
негайно
cerveza пиво enseguida
(тут – хвилинку)
proseguir продовжувати encender запалювати
acogedor привітний, щирий, доброзичливий
involuntariamente неусвідомлено, мимовільно
sorprender захопити зненацька, дивувати, вражати
Come ntar ios
uno de los tantos один з багатьох;
ir en pareja іти (ходити) парами;
música queda тихa музика;
venirle bien algo a alguien гарно пасувати (щось, ко-
мусь);
sin intención alguna без будь-яких намірів. Sin.: sin
ninguna intención);
a paso perezoso іти повільно. Sin.: a paso lento; despacio;
sonrisa a flor de labios посмішка на вустах;
213
 la mesita donde estaba Estela столик, за яким сиділа
Естела;
fuera de lo común que un hombre desconocido le hable
de tal manera не нормально (не природно), щоб незнайомий
чоловік так говорив з нею;
inspirar confianza викликати довіру;
cierto tinte de humor певна доля гумору;
pasar la pena negra страждати від печалі. Sin.: sentirse
inquieto, alarmado; desasosegarse.
Ejercicios
I. Proponga los correspondientes análogos de las siguientes
expresiones en ucraniano: calor sofocante; el reloj acaba de marcar
la medianoche; mirar indiferente a una persona; caminar (ir, andar)
en pareja; ir acompañado de alguien; una música suave y queda
inunda la sala; la barbita al hombre le viene muy bien; el recién
llegado miró a su alrededor; me gusta cuando hace sol y no hace
viento; los días de lluvia (lluviosos) son los peores; no es mi
intención contagiarte de mi tristeza; tu apariencia inspira confianza;
me dieron ganas de desahogarme; la joven habló con cierto tinte de
humor; el hombre de la barbilla la divierte; la mujer estuvo
desconcertada.
II. Conteste a las preguntas relacionadas con el texto: 1. ¿Qué
hora es, según el texto, y qué tiempo hace? 2. ¿Dónde está Estela y
qué está haciendo? 3. ¿A quién ve Estela mirando por la ventana del
bar? 4. ¿Por qué la joven se siente a gusto en el bar? 5. ¿Qué
ambiente reina en el salón del bar? 6. ¿A quién y cuándo Estela vio
entrar en el bar? 7. ¿Se acercó de prisa el hombre a la mesita de
Estela? 8. ¿Qué le dijo el hombre de la barbita al acercarse a Estela?
9. ¿Cómo son los días de sol para el señor que se acercó a Estela?
10. ¿Le gustan al recién llegado los días lluviosos? 11. ¿Qué
intención no tiene el hombre? 12. ¿Qué le inspira la apariencia de
Estela y toda ella a la persona сon barbita? 13. ¿Qué intención tiene
el hombre? 14. ¿Para qué él llamó al camarero? 15. ¿Cómo le pareció
el hombre a Estela? 16. ¿Qué sacó él de su bolsillo? 17. ¿Qué hizo el
hombre antes de irse? 18. ¿Qué le parece a Ud.: por qué el señor se
fué tan inesperadamente, de súbito?
214
 III. Conjugue en el Pretérito Indefinido: cerrar la puerta con
llave; traducir un artículo al español; conducir automóviles profe-
?ionalmente; andar a pie; decir siempre la verdad; ir de compras; no
decir nada a nadie; aguar la fiesta зіпсувати (затьмарити) свято.
IV. Haga concordar en sentido uno de los vocablos de la
primera columna con otro de la segunda y escriba oraciones con
cada una de las combinaciones:
1. una persona a. alegres
2. un ambiente b. la conversación
3. mostrarse c. atrasa
4. proseguir d. acogedor
5. enfermedad e. mayor
6. el reloj f. contagiosa
V. Ponga el infinitivo del verbo en la forma necesaria: 1. A mis
primos el domingo pasado los (invitar, ellos) al teatro. 2. ¿Les
(enviar, vosotros) la invitación ayer? 3. Tú (tener) la mala costumbre
de llegar siempre tarde al entrenamiento. 4. ¿ (Comprar, vosotros)
pan esta mañana? 5. Nosotros siempre lo (comprar) a mediodía. 6.
Mi hermana me (escribir) cartas a menudo. 7. El viernes próximo
(venir) nuestros amigos para celebrar mi cumpleaños. 8. ¿Por qué no
(afeitarse, tú)? 9. Mañana por la mañana (levantarse, nosotros) a las
siete menos cuarto. 10. Ellos (agradecernos) por los libros que les
(prestar). 11. ¿(Poder, tú) venir a verme el sábado para (ayudar) a
hacer los deberes de matemáticas? 12. El ascensor hoy no
(funcionar) aún, aunque ayer (funcionar) normalmente todo el día.
13. Ellos ya nos (esperar) a la entrada del teatro. 14. Este libro
(parecerse) a nosotros bastante educativo. 15. ¿Cuándo (regresar) tus
padres de las vacaciones? 16. Ellos (preferir) ir al teatro y no al circo.
17. Los padres no les (permitir) a los menores ir al cine para ver
aquella película. 18. Los hermanos (llegar) a tiempo y ahora (estar)
en el cuarto de al lado. 19. ¿Vosotros nos (permitir) quedarnos aquí
un día más? 20. A mi pregunta (responder, ella) secamente y (irse).
VI. Determine los antónimos de las siguientes palabras y
componga oraciones con ellos, por lo menos en dos tiempos del
plano presente: sentado, indiferente, charlar, quedo, acojedor,

215
confortable, buscar, acercarse, sonrisa, triste, sacar, vender, molestar,
reir.
VII. Ponga los pronombres negativos delante del predicado y
haga en la oración los cambios necesarios, ejemplo:
La puerta no me la abrió nadie – Nadie me abrió la puerta.
1. No se lo ha mostrado nadie. 2. No jugó al fútbol con ninguno de
ellos. 3. No ha visto a ningún conocido en la playa. 4. No discutimos
con nadie. 5. No, no ha hablado nadie. 6. No le gusta ninguno de estos
libros. 7. No habla el castellano nadie en esta casa. 8. José no ha hecho
ningúno de los ejercicios. 9. No nos está esperando nadie en casa.
10. No conozco a ninguno de los que están aquí.
VIII. Traduzca al ucraniano las siguientes oraciones: 1. Al
mirar por la ventana, te vi pasar en compañía de tus primos. 2. El
hombre de bigote y barba llamó al camarero y encargó una cerveza.
3. Parece que el hombre se ofendió porque notó en las palabras de la
joven mujer ciertas notas de burla. 4. Antes de haberse ido el señor
llamó al camarero y pagó la cuenta por ambos. 5. El hombre se
acercó a la mesa de la mujer a paso lento pero al irse, lo hizo rápida e
inesperadamente. 6. El jueves después del mediodía, aprox-
?madamente desde las dos hasta las cuatro, te llamé varias veces por
teléfono, pero nadie levantó el auricalar. 7. ¿A dónde fuisteis después
de la función? ¿No os gustó el espectáculo? 8. El espectáculo nos
gustó, pero nos fuimos rápido porque prometimos a nuestros padres
estar en casa antes de la medianoche. 9. ¿Le dijiste a Pedro lo que me
dijiste a mí? 10. Aún no, no se lo dije, pero se lo diré mañana. 11.
Anoche vinieron dos amigas, a las cuales mi mujer invitó a cenar,
luego charlamos un rato y, después de haber tomado un café, yo las
acompañé hasta el metro, donde nos despedimos.
IX. Traduzca al español las siguientes oraciones: 1. Якщо поз-
найомимось краще, я позичу їм свою машину. 2. Батько сказав
сину: "Якщо зробив всі уроки, можеш їти гуляти з друзями до
вечері". 3. Батько сказав сину, що зможе піти гуляти до вечері,
якщо зробить уроки до 5-ї години. 4. Він їх запитав, чи були ко-
ли-небудь в Іспанії. Вони йому відповіли, що ніколи там не бу-
ли, але сподіваються, що поїдуть до цієї країни наприкінці на-
ступного року. 5. Ти розповів кому-небудь про події, що відбу-
216
лись позавчора в нашому університеті? – Я тільки-но повідомив
про це всій нашій групі. 6. Після того, як наблизився до дерева,
Педро побачив, що там теж росте трава. 7. У ту ніч він заснув не
зразу, але коли вдалось це зробити, йому здавалось, що він ще
чує її ніжний, мелодійний і такий рідний голос. 8. Сестра сказа-
ла, що стаття вже написана й ти можеш спокійно їхати відпочи-
вати. 9. Коли зайшов викладач, студенти привітали його, стоячи.
10. Ми познайомились з ними, коли минулим літом відпочивали
за кордоном. 11. Я знаю, що його діти більш за все люблять тіс-
течка з кремом. 12. Це так просто не робиться. 13. Умови життя
мешканців цієї країни вивчають вже давно. 14. На тій конферен-
ції розглядались питання господарського життя регіону. 15. Те,
про що Ви тільки-но сказали, не має жодного стосунку до пи-
тання, що розглядається.
X. Seguramente todos nosotros hemos conocido curiosa e
inesperadamente a alguna persona: ¿puede contar algún caso
suyo? ¿dónde ocurrió? ¿a tenido continuación aquel encuentro?
XI. ¿Qué piensa Ud. acerca de este aforismo? La excesiva
riqueza de vocabulario suele encubrir pobreza de pensamiento
(Enrique Larreta, historiador, escritor y poeta argentino. 06.06.1875 –
06.07.1961).
XII. Comente el significado de los siguientes refranes:
1. Lobos con lobos no se muerden.
2. Los amores entran riendo y salen llorando y gimiendo.

217
 UNIDAD 13

13.1 Pretérito Imperfecto de Indicativo

Pretérito Іmperfecto de Іndicativo утворюється шляхом дода-
вання до основи дієслова таких закінчень:
I conjugación II conjugación III conjugación
estudiar temer destruir
estudiaba temía destruía
estudiabas temías destruías
estudiaba temía destruía
estudiábamos temíamos destruíamos
estudiabais temíais destruíais
estudiaban temían destruían
Зверніть увагу, що закінчення дієслів ІІ та ІІІ дієвідмін одна-
кові. Дієслова ir, ser та ver у Pretérito Imperfecto відмінюються
за індивідуальними правилами:
ir: iba, ibas, iba, íbamos, ibais, iban.
ser: era, eras, era, éramos, erais, eran.
ver: veía, veías, veía, veíamos, veíais, veían.
Зразки відмінювання зворотних дієслів:
I conjugación II conjugación III conjugación
levantarse atreverse dirigirse
me levantaba me atrevía me dirigía
te levantabas te atrevías te dirigías
se levantaba se atrevía se dirigía
nos levantábamos nos atrevíamos nos dirigíamos
os levantabais os atrevíais os dirigíais
se levantaban se atrevían se dirigían
Дієслово в Pretérito Іmperfecto de Іndicativo виражає незакін-
чену дію в минулому, і його звичайно перекладають українсь-
кою дієсловами недоконаного виду та вживають:

218
 1) щоб показати, що дія повторювалась чи була звичною:
Siendo estudiante María nunca venía a tiempo a las clases. У сту-
дентські роки Марія ніколи вчасно не приходила на заняття. El
joven siempre salía apenas se asomaba el sol, se bañaba cuando el
agua del mar todavía conservaba la frescura de la nоche, y volvía a la
hora del desayuno. Хлопець завжди виходив тільки-но сходило
сонце, купався, поки морська вода ще зберігала свіжість ночі, і
повертався на сніданок;
2) для вираження тривалої дії у минулому, початок і кінець
якої не зазначено. У таких випадках уточнення може відбувати-
ся наступними обставинами часу: antes раніше, до того;
habitualmente звично; entonces тоді, у той час, у тому разі;
todos los días (las semanas, los meses etc.) щоденно, щотижнево,
щомісяця; los domingos по неділях; los fines de semana (щоразу)
наприкінці тижня; por las mañanas (tardes, noches etc.) щоранку
(щодня, щоночі…); cada vez щоразу; siempre завжди; todos los
días щодня; de costumbre звично; de ordinario звично; const-
?ntemente завжди тощо. Siempre que salía sin paraguas, llovía.
Коли виходив без парасольки, завжди дощило. Aunque era un día
de sol, había una brisa fresca y no se sentía el calor de los días
anteriores. Хоч це був сонячний день, дув прохолодний вітерець і
не відчувалась спека попередніх днів;
3) для вираження двох або більше одночасних, не закінчених
дій у минулому: Ayer, mientras yo estaba haciendo los deberes de
español, mi hermanito jugaba en la alfombra con un juguete nuevo.
У той час, коли я вчора виконував домашню роботу з іспанської
мови, мій братик бавився на килимі новою іграшкою;
4) для позначення незакінченої дії, на фоні якої відбувалась
інша раптова або одноразова закінчена дія: Miguel iba por el
parque central y vio que del lado opuesto se le acercaba un viejo
amigo. Мігель йшов парком і побачив, що з протилежного боку
до нього наближався старий друг. Cuando vine a casa todos
estaban mirando el televisor. Коли я прийшов додому, усі дивились
телевізор;
5) для опису явищ природи, подій, творів мистецтвa тощо в
минулому: Me gustaba ir a los teatros con Rosa, porque después de
los espectáculos cambiábamos de impresión de lo visto y a veces

219
hasta discutíamos. Мені подобалось ходити до театру з Розою,
тому що після вистав ми обмінювались враженнями про поба-
чене; інколи ми навіть сперечалися. Ellos vivían en un barrio
alejado del centro, en los suburbios. Вони жили у віддаленому від
центру районі, у передмісті. En las paredes del cuarto de Marcelo
había fotos de la familia y un pequeño cuadro pintado al óleo. На
стінах кімнати Марсело були сімейні світлини та невелика ка-
ртина, написана олією;
6) варто зауважити, що не завжди українське дієслово недо-
конаного виду передається іспанською в Pretérito Іmperfecto de
Іndicativo. Коли ці дієслова позначають закінчену дію, їх слід
передавати в Pretérito Indefinido, пор.: Син читав (тобто про-
читав) цю книжку, але вона йому не сподобалась. Mi hijo leyó
este libro pero no le gustó. Наша сім'я рік жила в Іспанії. Nuestra
familia vivió un año en España. Я ходив до тієї крамниці кілька
разів, але вона була зачинена. Fui varias veces a esa tienda, pero
estaba cerrada;
7) під час перетворення прямої мови на непряму, якщо діє-
слово головного речення стоїть в одному із минулих часів, діє-
слово підрядного речення з Presente de Indicativo переходить у
Pretérito Imperfecto: Mario dijo: Estoy leyendo un libro → Mario
dijo que estaba leyendo un libro. Маріо сказав, що він читає
книжку. Mario ha dicho: Estoy leyendo un libro → Mario ha dicho
que estaba leyendo un libro. Маріо сказав, що він читає книжку.
Mario decía: Estoy leyendo un libro → Mario decía que estaba
leyendo un libro. Маріо говорив, що читає книжку.
A uto co nt ro l
I. Conteste a las preguntas: 1. ¿Cómo se forma el Pretérito
Imperfecto de Indicativo? 2. Qué hay de común en la II y III
conjugación de los verbos regulares en el Pretérito Imperfecto?
3. ¿Qué verbos tienen conjugación individual en el Pretérito
Imperfecto? 4. ¿Cómo se conjuga en el Pretérito Imperfecto el verbo
despertarse? 5. ¿Cómo se traducen al ucraniano los verbos que están
en Pretérito Imperfecto? 6. ¿En qué situaciones se emplea el Pretérito
Imperfecto de Indicativo? 7. ¿Cómo se transforma el verbo en
Presente al pasar de la voz directa a la indirecta, si el verbo de la
oración principal está en uno de los tiempos del pasado?
220
 ІІ. Ponga los infinitivos en Pretérito Imperfecto de Indicativo y
explique su uso: 1. En aquel tiempo Pedro y Andrés (trabajar) los
lunes, miércoles y viernes. 2. Susana dijo que antes Miguel (comer)
más que ahora. 3. Nosotros a veces en las clases de español (ler) en
voz alta. 4. Hasta hace poco en aquella aldea no (haber) electricidad.
5. Ayer no fuímos a la playa porque (hacer) frío.
III. Conjugue en Pretérito Imperfecto: caminar por las calles de
Madrid; comer en un restaurante italiano; vivir en armonía con los
vecinos; acostarse y levantarse temprano; aburrirse en el cine.

13.2. Peculiaridades en el uso de los adverbios

1. В іспанській мові існує певна група прислівників, що утво-
рились від прикметників чоловічого роду. Вони тотожні за фор-
мою, але відрізняються за синтаксичною функцією, пор.:

Прислівник Прикметник

Alto, en la montaña, todavía

¿Ves aquel árbol alto? Ба-
Alto hay nieve. Високо в горах
чиш те високе дерево?
ще є сніг.
Bajo No la oigo, habla muy bajo.
Juan es bajo. Хуан низь-
Я її не чую, вона говорить
кий
тихо.
Lo compro, tengo
Hemos estudiado bastante. bastante dinero.
Bastante
Ми чимало вчились Я це купую, у мене є
достатньо грошей.
Lo oído está claro. El cuarto de Jorge es claro.
Claro
Все почуте – зрозуміло. Кімната Хорхе світла.
¡Cuánto tengo que
¡Cuánto tarda en llegar! contarte!
Cuanto
Як запізнюється! Як багато я маю розпо-
вісти тобі.
П рим і тка: Якщо займенник сuanto стоїть перед прислі-
вником або прикметником як визначення, він має скорочену

221
 форму сuan (як синонім que): ¡Cuan grande está tu hijo! Як ви-
ріс твій син!
Se preocupa demasiado por Hoy no hace demasiado
Demasiado él. Він занадто опікуєть- frío. Сьогодні не надто
ся ним. холодно.
El boxeador pegó duro. El pan ya está duro. Хліб
Duro
Боксер сильно бив. вже черствий.
Habló largo y tendido. Був Esta calle es larga. Ця
Largo
багатослівним. вулиця довга.
Estoy medio muerto de
Canta a media voz. Спі-
Medio cansancio. Я ледве живий
ває упівголоса.
від втоми.
Ocurrió eso aquel mismo
Es aquí mismo. Це саме
Mismo тут.
día. Це відбулось того
самого дня.
Аquí еlla es la mejor
Hoy has estudiado mejor.
deportista. Вона тут
Mejor Сьогодні ти навчався
найкраща спортсмен-
краще.
ка.
Hoy tengo mucho que Él tiene muchos libros
hacer. Сьогодні у мене españoles. У нього ба-
Mucho
багато справ. гато іспанських кни-
жок.
La niña escribe peor que el Ya no soy el peor
Peor niño. Дівчинка пише гір- estudiante. Я вже не
ше, ніж хлопчик. найгірший студент.
Son pocos los libros que
José descansa poco. Хосе
Poco tengo. У мене небагато
мало відпочиває.
книжок.
Puedo ir a verte sоlamente
(sólo) a las seis. Я можу Voy a ir solo. Я піду
Sólo
зайти до тебе лише о один (сам).
шостій годині.
¡Marta tiene tantos
¡Mis padres trabajan tanto!
libros interesantes! Ма-
Tanto Мої батьки так багато
рта має так багато
працюють!
цікавих книжок!

222
 2. Прислівники місця aquí, ahí, allí мають певний семантич-
ний зв'язок зі вказівними займенниками:
Aquí (тут) зазначає місце поруч з особою, що розмовляє.
Синонімічний вислів: en este lugar;
Аhí (тут, ось) указує на місце, розташоване ближче до спів-
розмовника. Синонімічний вислів: en este lugar;
Allí (там) зазначає місце, віддалене від співрозмовників. Си-
нонімічний вислів: en aquel lugar.
Крім зазначених, існують ще такі прислівники місця:
Асá – фактичний синонім аquí.
Allá – вказує на більш невизначене місце порівняно з його
квазі синонімом allí. У супроводі з прийменником por (por allá)
означає не тільки десь там, а також віддалення в часі: Esos
planes no son urgentes, pensamos que serán realizados allá por el
(año) 2050. Ці плани – довготермінові, думаємо, що будуть реа-
лізовані десь близько 2050 року.
Щоб безпосередньо вказати на місце знаходження об'єкта,
про який йдеться, використовують зворот he aquí (ahí, allí): He
aquí el libro que te prometí. Ось книжка, яку я тобі обіцяв. He ahí
mi sobrina. Ось (тут) моя небога. He allí el señor que estás
buscando. Ось там пан, якого ти шукаєш.
До першого компонента звороту можна приєднати особові
займенники у функції прямого додаткa: me, te, la, nos, os, los, les,
las: Heme aquí Ось і я (тут). Hela allí. Ось і вона там.
3. Прислівники arriba угорі та abajo внизу вживають, зокре-
ма, у таких сталих словосполученнях, як río arriba (río abajo)
проти течії (за течією); вверх (униз) по річці та calle arriba
(abajo) вверх (униз) по вулиці. У цьому випадку calle arriba озна-
чає за зростаючими номерами будинків, abajo – вниз (по вулиці):
La tienda que Ud. busca está calle abajo. Крамниця, яку Ви шукає-
те, розташована вниз по вулиці. El bote a remo avanzaва
dificultosamente río arriba. Весельний човен важко рухався про-
ти течії.
4. Прислівники luego та después – синоніми, але luego вира-
жає коротший відрізок часу з моменту мовлення, ніж después:
He prometido visitar a tres amigos: primero iré a casa de José, luego
pasaré por la de Mario y después iré a ver a Lucio. Я обіцяв відві-

223
дати трьох друзів; спочатку зайду до Хосе, потім піду до Ма-
ріо, а згодом – до Лусіо.
5. Прислівник aún пишуть з acento, якщо він означає ще, тобто є
синонімoм todavía; без наголосу – aun означає навіть, включно:
Aún: Aún no ha llegado el cartero. Ще не прийшов поштар.
Tus padres no han telefoneado aún. Твої батьки ще не телефону-
вали. Ella no se ha decidido aún escribirle una carta. Вона ще не
наважилась написати йому листа.
Aun: Aun con la rebaja, el reloj cuesta caro. Навіть зі знижкою
(незважаючи на знижку), годинник коштує дорого. Aun sin
razón sigue discutiendo. Навіть не маючи рації, продовжує спе-
речатися. Aun lloviendo, salimos al campo. Навіть коли дощить,
ми їздимо за місто.
6. Прислівник muy дуже, справжній вживають перед прик-
метниками, дієприкметниками, прислівниками та нерідко перед
іменниками: La capital de Ucrania es muy bonita. Столиця Украї-
ни дуже гарна. El maestro es muy respetado por todos los alumnos.
Усі учні дуже поважають вчителя. La escuela está muy cerca de
su casa. Школа дуже близько від його дому. Andrés es muy
hombre, no le teme a nada ni a nadie. Андрій справжній чоловік –
він нічого й нікого не боїться.
7. Прислівник mucho багато вживають тільки після дієслів:
Esta semana hemos trabajado mucho. На цьому тижні ми багато
працювали. Amo mucho a mis sobrinos. Я дуже люблю своїх пле-
мінників.
Мucho у сполученні з прислівниками mejor, peor, menor,
mayor та más означає значно, набагато: Тeodoro vive mucho más
lejos de la universidad que Antonio. Теодоро мешкає значно далі
від університету, ніж Антоніо. Hoy el niño ha leído mucho mejor
que ayer. Сьогодні хлопчик читав значно краще, ніж вчора. Hoy
en la huerta hemos hecho mucho más trabajo que ayer. Сьогодні на
городі ми зробили набагато більше роботи, ніж вчора.
A uto co nt ro l
Conteste a las preguntas: 1. ¿Qué significado tienen los adverbios
de lugar aquí, ahí, allí, acá, allá? 2. ¿Qué significa el giro he aquí
(allí)? Dé ejemplos. 3. ¿Cómo traduce al español las oraciones: Ось і
він тут. Ось і вони там? 4. ¿Qué diferencia existe entre los vocablos
224
sinonímicos luego y después? 5. ¿Cuál es la diferencia entre los
adverbios aun y aún? 6. ¿Cuáles son los significados de muy y
mucho y qué lugar ocupan en la oración?
Trabalenguas. 1. Qué col colosal colocó en aquel local el loco
aquel. Qué colosal col colocó el loco aquel en aquel local.
2. Estaba en el bosque Francisco buscando a un bizco vasco tan
brusco, que al verlo le dijo a un chusco: "Busco al vasco bizco
brusco".
Texto
El español en el mundo
En el año 1492 Cristóbal Colón emprendió su primer viaje a
través del Océano Atlántico y sus carabelas: la "Santa María", "La
Pinta" y "La Niña" anclaron en las costas de la isla de San Salvador.
Después hubieron otras costas donde desembarcaron los españoles.
Así empezó la conquista y colonización del Nuevo Mundo. Los
conquistadores no era gente homogénea. Ellos venían de diferentes
lugares de España y su nivel cultural también era distinto. Eso nos
permite suponer que ellos trajeron consigo no sólo el dialecto del
lugar donde habitaban, sino también las peculiaridades lingüísticas
de los círculos sociales a que pertenecían. Al desarrollo del español
en el nuevo continente influyeron primeramente las lenguas nativas
y, con el correr del tiempo, las multipless relaciones con otros países
portadores de otras lenguas. En la actualidad el idioma español,
además de España, se habla en toda la América del Sur (excepto
Brasil, donde hablan el portugués), la América Central y en México,
país que pertenece a la América del Norte. En el continente africano
el español se habla en Guinea Ecuatorial y en parte de Sahara
Occidental.
Según la estadística, en el mundo actual hay más de 320 millones
de hispanohablantes.
El español es uno de los cinco idiomas de trabajo de la ONU
(Organización de las Naciones Unidas); es la primera lengua
extranjera que se estudia en los EE.UU. y cada año se hace más
popular. En el sur de Norteamérica si uno domina el español sin
saber el inglés, en el sentido lingüístico puede salir de la situación
fácilmente. Especialmente está difundido el español en los estados de

225
California, Florida, Nuevo México, Texas, Arizona, Colorado y
Nueva York.
Es de subrayar que el español es muy homogéneo. Un andaluz
entiende perfectamente a un gallego, lo mismo que un latin-
?americano a un español y viceversa. Сada país tiene su propia forma
de hablar y su peculiar léxico, y eso es natural, puesto que muchas de
sus palabras derivan de las lenguas indígenas que se hablaban en los
tiempos de la precolonización. Pero esa peculiaridad del habla
nacional no se considera como dialecto, sino como variante nacional
del idioma español. Así, por ejemplo, el autobús en México se lo
denomina "camión", en la zona andina, "colectivo" y en Cuba
"guagua". En Argentina no se recomienda emplear el verbo coger,
pues allí suena como una palabra indecente y en su lugar se usa el
verbo agarrar. También son típicos en Argentina el famoso "che"
(apelación al amigo) y la substitución "vos querés" por "tú quieres".
Prácticamente en toda la América Latina desaparece la segunda
persona del plural (vosotros), empleándose en su lugar "ustedes". Así
que "los invito a ustedes a mi casa" no significa que os tratan de
usted, sino que no practican otra manera de expresarlo.
La expansión del español ha sido hasta hace poco un fenómeno
espontáneo. En 1991 el Parlamento español aprobó la creación del
Instituto Cervantes, destinado a difundir la lengua y la cultura
hispánicas en todo el mundo.
Junto a esta labor de difusión se multiplican los esfuerzos para
mantener la unidad del idioma español. Las Academias de todos los
países hispánicos colaboran con la Real Academia Española de la
Lengua renovando y actualizando el Diccionario académico. Una de
sus misiones es incorporar el vocabulario que va surgiendo en los
distintos países de habla hispana. Así se intenta crear un patrimonio
común de todos los hablantes del español. Con esto también se evita
la fragmentación de la lengua.
Otra tarea importante es unificar el idioma en los medios de
comunicación y velar por el buen uso de la lengua. Con ese fin se
realiza el doblaje de películas y telenovelas. Se tiende a crear un
español estándar, desprovisto de particularidades locales tan
significativas posibles de fragmentar la unidad del idioma.
El español es la segunda lengua del mundo por número de
hablantes nativos y el segundo idioma de comunicación inter-

226
?acional. "Ahora – subraya I.C.Carmen Caffarel, directora del
Instituto Cervantes, – en el momento en que la sociedad global exige
vivir en contacto permanente entre los lugares más diversos del
planeta, todos los datos conforman que el español es uno de los
idiomas principales que canalizan las relaciones internacionales".
Vocabulario
еmprender розпочинати desembarcar висаджувати
conquista завоювання homogéneo однорідний
influir впливати pertenecer належати
multiple різноманітний portador носій
dominar володіти sentido сенс, значення
difundir поширювати gallego галісійський
viceversa навпаки derivar випливати
indígenа аборигенний precolonización до колонізації
називата,
denominar considerar вважати
іменувати
apelación звернення substitución заміщення
difundir поширювати multiplicar множити
renovar оновлювати espontáneo стихійний
aprobar схвалювати renovar оновлювати
incorporar приєднувати doblaje дублювання
patrimonio надбання, майно, спадок
fragmentación ділення, поділ, подріблення
погоджувати, приводити у відповідність, узгод-
conformar
жуватися
canalizar узгоджувати, координувати
anclar кидати якір, стояти на якорі
suponer припускати, вважати
peculiaridad своєрідність, особливість
andaluz андалузець, андалузький
peculiar властивий, притаманний
espontáneo спонтанний, стихійний
incorporar приєднувати, включати
velar піклуватися, дбати

227
 Come ntar ios
con el correr del tiempo (al correr del tiempo) з часом,
згодом. Дієслово та іменник, що беруть участь у цьому
фразеологізмі, є складовими багатьох інших стійких слово-
сполучень. Дієслово сorrer бігати часто-густо втрачає своє
значення, пор.: сorrer uno con algo завідувати (відати) чи-
мось, напр., господарством, братись за щось, брати на се-
бе щось: Ella corre con la administración de la casa
(M. Moliner. Diccionario). Вона відповідає за управління за-
кладом; dejar correr не звертати уваги, не зважати; не
втручатися; пустити на самоплив. Yo no me apuro. Le dejo
correr y sé que parará. Я не поспішаю, тому що знаю – він
заспокоїться;
сorrerle a uno (що-н): Еso le corre. Це стосується його
(його підрозділу);
correrla pозважатися, пиячити: El chico es de buena
índole. Déjale que se divierta y que la corra (B. Pérez Galdós.
Fortunata y Jacinta). Хлопець він гарний. Хай погуляє та роз-
важиться.
a más correr (a todo correr) поспішно, квапливо: Doña
María, doblegada sobre la máquina, cosía a todo correr
(J. Fernández. Los que viven por sus manos). Донья Марія по-
спішно строчила, схилившись над швацькою машиною;
(un) corre, ve y dile (частіше зустрічається у вигляді
складного слова: correveidile) пліткар, донощик: No sé si el
hombre es un correveidile, pero no tengo dudas que esta vez
mintió. Я не знаю, чи чоловік пліткар, але у мене нема сум-
ніву, що на цей раз він збрехав.
Надзвичайно продуктивним у сфері утворення фразеоло-
гізмів є також іменник tiempo: a mal tiempo buena cara вище
голову, не сумуй, не журися, тримай хвіст трубою; a
tiempo crudo у ту саму хвилину; al poco tiempo незабаром,
невдовзі; a lo largo del tiempo із часом, із плином часу; al
mismo tiempo у той самий час; al buen tiempo не зараз,
коли-небудь потім, як-небудь іншим разом; antes de tiempo
передчасно, раніше строку; antes y con tiempo не гаячи ча-
су, негайно; acordar (recordar) a tiempo вчасно схамену-
тися; ajustar los tiempos відновити хід подій; установити,
як відбулась справа; caer con tiempo з'явитися завчасно;

228
caer a tiempo з'явитись своєчасно; con el tiempo з часом;
dar tiempo не квапити, не підганяти; darse buen tiempo
розважатися, веселитися; de tiempo en tiempo інколи, рід-
ко; еl tiempo (los tiempos) de doña Urraca (або de Mari
Castaña, de la Nana, de la Nanita, del rey Рerico) споконвічні
(допотопні) часи; fuera de (або sin) tiempo невчасно, пе-
редчасно; ganar tiempo не гаяти часу; gastar (perder)
tiempo гаяти час; hace (mucho) tiempo давно.
Нерідко цей вислів вживають без участі іменника: hace
mucho або прислівника: hace tiempo. Ant.: hace poco неда-
вно; мedio tiempo період часу між двома подіями, сезона-
ми; мертвий сезон; no tener tiempo ni para rascarse ніколи
вгору глянути, бути надзвичайно зайнятим;
para como están los tiempos за теперішньої пори (і це
добре);
para morirse siempre hay tiempo не варто сумувати, на
той світ встигнеш, жити будем – не помремо;
sin perder tiempo не гаючи часу; терміново;
sin tiempo para nada поспішаючи, похапки, за поспіхом,
(розм.) спохвату;
sobrarle (a uno) el tiempo para todo встигати скрізь;
тiempo cargado туманна, похмура погода;
tiempo(-s) de oro золотий вік;
tiempo de perro погана (мерзотна) погода.
Sahara Occidental Західна Сахара. Es un territorio de
250.000 kilómetros cuadrados en el norte de Africa, ex colonia
de España. Actualmente de hecho pertenece a Marruecos. El 27
de febrero de 1976 el Frente Polisario, que está en lucha
guerrillera contra el ejército marroquí, proclamó Sahara
Occidental territorio independiente y le dio el nombre de
República Democrática Árabe de Sahara. Para el año 2013 ha
sido reconocida sólo por 51 países del mundo.
ONU (Organización de las Naciones Unidas) Організація
Об'єднаних Націй (ООН).
EE.UU. (Estados Unidos). Las abreviaturas tienen sus
propias reglas para formar el plural. En las abreviaturas
formadas con una sola letra, el plural se forma duplicándola:
pp. < páginas. En los casos en que existen dos bloques de estas

229
 características (EE.UU.) éstos se separan con un espacio y cada
uno de ellos se cierra con un punto.
salir de la situación вийти зі (складного) становища;
zona andina зона, що належить до хребта Андських гір
(Cordillera de los Andes);
tender a + infinitivo. Дієслово tender стелити, натягу-
вати, розвішувати, прокладати (шлях), наводити (міст), у
сполученні з прийменником а: tender + a означає мати
тенденцію до: Se tiende a crear un español estándar. Iснує
тенденція до створення стандартної іспанської мови.
través нахил, кривизна; невдача, неуспіх – іменник чоло-
вічого роду, що утворює, зокрема, такі сполучення:
a través de через, крізь; за допомогою: Lo consiguió a
través de su amigo. Він досяг цього за допомогою свого дру-
га; Muchas personas obtienen la residencia permanente en
algunos países a través de un trabajo. Багато людей отриму-
ють дозвіл на постійне місцепроживання через те, що
мають роботу;
de través упоперек, поперек, навскіс, боком: De través el
río tendieron un nuevo puente. Поперек річки навели новий
місток.
mirar de través (Sin. mirar de reojo) дивитися косо:
Está ofendida, dice que la ha mirado de través. Вона образи-
лась, каже, що він подивився на неї косо;
еs de subrayar необхідно (слід) підкреслити. Як синоні-
ми можуть виступати такі безособові звороти, як hay que
(es necesario) subrayar;
che – вигук, що вживається в Аргентині аби звернути
увагу людини, до якої звертаються на "ти": Che, ¿querés
comer? Ей (слухай), хочеш їсти?

Ejercicios
I. Lea y traduzca el texto "El español en el mundo".
II. Conteste a las preguntas: 1. ¿Cuándo emprendió Cristóbal
Colón su primer viaje? 2. ¿Cómo se llamaban las carabelas de
Colón? 3. ¿Dónde anclaron las carabelas por primera vez después de
cruzar el Océano Atlántico? 4. ¿Cómo era la gente llegada al nuevo
continente? 5. ¿Cómo, se supone, era la lengua de los conquistadores

230
españoles? 6. ¿Qué influyó, y por supuesto sigue influyendo, al
desarrollo del idioma español? 7 ¿En qué países se habla el idioma
español? 8. ¿Cuáles son los idiomas de trabajo de la ONU? 9. ¿Por
qué decimos que el idioma español es homogéneo? 10. ¿Cuántas
personas en el mundo pertenecen a la categoría de hispanohablantes?
11. ¿En qué se diferencia el español de la metrópoli y el español de
otros países hispanohablantes? 12. ¿Cómo contribuye el Instituto
Cervantes a la expansión de la lengua y la cultura españolas?
13. ¿Cómo se conserva la unidad del idioma español en el mundo?
14. ¿Son dialectos los que se hablan fuera de España? 15. ¿Qué
ejemplos de variantes léxicos puede Ud. dar? 16. ¿Qué medidas se
toman para evitar la fragmentación de la lengua española? 17. ¿Con
qué fin se realiza el doblaje de las obras cinematográficas?
III. ¿Cuál de estas formas no compagina con las demás?
Táchela y ponga la necesaria: 1. salí, leí, me vestí, viste ... .
2. hicieron, hablaban, compraron, miraron ... . 3. cantaba, iba, vivía,
será, llovía ... . 4. dormíamos, comíamos, decíamos, hablamos,
íbamos ... . 5. sabido, quemada, salado, dando, amado ... .
6. comiste, bailaste, estuvisteis, fuiste, rompiste ... .
IV. Escriba la primera persona singular del Presente, Futuro,
Pretérito Perfecto, Pretérito Indefinido y Pretérito Imperfecto de
Indicativo de cada verbo:
Futuro Pretérito Pretérito Pretérito
Presente
Simple Perfecto Indefinido Imperfecto
ser querer hacer haber lavar
tener caber decir querer poder
pensar decir poner saber hacer
salir salir escribir ir salir
traer venir devolver venir comprar
V. Traduzca al ucraniano: 1. Cuando teníamos visita, que a
menudo era gente venida del extranjero, mi hermana mayor solía
cantar bajo el acompañamiento de su sovio, un joven que toca muy
bien el piano. 2. El castellano es uno de los idiomas más hablados del
mundo. 3. Por razones demográficas, el porcentaje de población
mundial que habla español como lengua nativa está aumentando,
mientras la proporción de hablantes de chino e inglés desciende.

231
4. Dentro de tres o cuatro generaciones, el 10 % de la población
mundial se entenderá en español. 5. Afirman que en 2050 Estados
Unidos de Norte América será el país con mayor cantidad de
hispanohablante del mundo. 6. Unos 18 millones de alumnos
estudian español como lengua extrajera. 7. El Instituto Cervantes
registra un crecimiento anual del 8 % en númerо de matrículas de
estudiantes de español. 8. Hoy nadie ha salido a la calle porque la
lluvia no nos lo ha permitido. 9. Para nosotros ya es habitual que por
las mañanas antes de salir para la universidad, mientras yo me afeito,
mi hermana prepara el desayuno. 10. A menudo, bañándonos y
tomando sol en la playa, llegábamos tarde al comedor y teníamos que
conformarnos con la comida ya casi fría. 11. Después de mucho
tiempo, a la entrada del Teatro del Drama me encontré con Irene, una
de mis amigas de los años estudiantiles. 12. Con mi novia nos
conocimos en la parada del autobús, practicamente todos los días
viajábamos en el mismo autobús, salíamos en el mismo lugar e
íbamos en una misma dirección: a la universidad, yo a mi facultad y
ella a la suya. 13. Con motivo de la fiesta nacional, en lo alto de
aquel edificio flamea uno de los símbolos del país: la bandera
ucraniana. 14. Hela ahí, sentada en la tercera fila hablando con aquel
señor moreno.
VI. Ponga el infinitivo en la forma correspondiente: 1. No sé si
(venir, él) mañana nuestro amigo. 2. Yo siempre (preferir) ir al
campo si el tiempo (ser) bueno. 3. El periódico ha publicado la
noticia de que en nuestro barrio ya están (terminar. ellos) de construir
un nuevo edificio de 33 pisos. 4. Dicen que le (dar, ellos) vacaciones
dentro de breves días. 5. Al final de la temporada (alcanzar, nosotros)
el nivel de producción del año pasado. 6. Está seguro de que (saber,
ellos) cumplir con su deber. 7. Apenas (empezar, yo) a leer el "Don
Quijote" me (convencer) de lo difícil que (ser) para mí. 8. Ellos
saben que no (suceder) nada desagradable. 9. ¿Por qué no (asistir, tú)
hoy a las clases? 10. Mi hermano me (escribir) una carta. (Decir,
ellos) que (llegar) en tren esta tarde. 11. El edificio no (construirse)
aún. 12 José siempre (llegar) a la cena demasiado tarde. 13. Cuando
Daniel (hablar) en la reunión, siempre (empezar) con las mismas
palabras. 14. (Remar, nosotros) contra la corriente y el bote (avanzar)
muy despacio. 15. Todavía no salimos está (llover) aún. 16. Mientras

232
la madre (preparar) el alnuerzo sus hijos (jugar) en el jardín.
17. Ellos no (poder) comprar aquella cartera porque no (llevar)
suficiente dinero consigo. 18. Siendo madrugador, mi padre, como
siempre, aquella mañana (levantarse) apenas (iluminar) el horizonte
los primeros rayos de sol. 19. Cuando vosotros (abrir) la puerta ellos
no (oir) nada porque el televisor (estar) muy alto. 20. No (debemos,
nosotros) hablar alto, mis padres ya están (dormir).
VII. Elija el (o los) antónimo(-s) a las siguientes palabras y
escriba oraciones con cada uno de ellos: 1. siempre ... . 2. amar ... .
3. claro ... . 4. hermoso ... . 5. largo ... . 6. duro ... . 7. bajo ... .
8. arriba ... .
VIII. Llene el blanco con verbos en:
Presente: ¿Qué ... haciendo? – ... haciendo los deberes de español
Pretérito Perfecto: ¿Dónde ... esta mañana?
Pretérito Indefinido: Creo que anoche ... al cine. ¿es cierto?
Pretérito Imperfecto: Cuando entramos José ... .
Futuro Simple: ¿... venir mañana a vernos?
Futuro Próximo: Ha telefoneado María y ha dicho que ... pronto.
IX. Traduzca al español las siguientes oraciones: 1. Згідно з
Конституцією Іспанії, іспанська (або кастильська) є офіційною
мовою країни. 2. Серед найбільш розповсюджених мов світу
фігурує й мелодійна мова Сервантеса. 3. Іспанська мова є дер-
жавною мовою у 18 країнах Латинської Америки. 4. Іспанська
мова посідає друге місце у світі за кількістю мовців, тому має
статус офіційної мови у багатьох важливих міжнародних органі-
заціях. 5. В Іспанії існують три мови латинського походження:
кастильська, каталонська та галісійська. 6. Розповсюдження іс-
панської мови і католицької релігії були важливим інструмен-
том колонізації Америки. 7. Іспанці дали латинські назви деяким
американським тваринам і рослинам. 8. Одночасно багато аме-
риканських слів не просто увійшли до складу іспанської мови, а
навіть стали інтернаціональними, наприклад, іменники какао
або шоколад. 9. Сьогодні іспанська мова Америки, так само як й
іспанська мова метрополії, зазнає значного, усе зростаючого
впливу англійської мови. 10. Дубльовані фільми сприяють збе-
реженню єдиної стандартної іспанської мови.

233
 Texto co mple ment ario
Zapatos de becerro
El joven iba contento por el camino asfaltado mirándose los pies,
porque le gustaba el brillo de los zapatos que acababa de encontrar
en el caserón abandonado. Sonreía a ratos pensando en el asombro de
su madre. Él cruzará las piernas y ella se asombrará, clavará sus ojos
en el calzado de becerro auténtico.
Saltó a la cuneta porque se le acercó un automóvil a marcha lenta.
Al pasar tres soldados hablaban en voz alta y uno de ellos, cogiendo
su fusil le gritó: ¡Viva el caudillo!
El joven ni miró siquiera, como estaba ocupado en la conte-
?plación de sus zapatos. El camión paró y descendieron los soldados
con sus armas y sus gritos:
– ¡Viva España! ¡Arriba el Caudillo!
... El caminante seguía cabizbajo, silencioso e inmóvil. Sólo levantó
la cabeza cuando los militares lo estuvieron apuntando. El chaval
miró y nada más. Levantaba las manos cuando lo acribillaron.
– ¿No quisiste gritar, hijo de perra, no?
Esa misma tarde llegó la noticia a la aldea:
– Mataron al sordomudo, el hijo de Remedios. Aquí cerca, en el
camino.
(Autor anónimo)

Vocabulario
asfaltar асфальтувати abandonar залишати
asombro подив
cruzar las схрещувати clavar los
утупити погляд
piernas ноги ojos
becerro теля, бичок cuneta рівчак, канава
fusil рушниця siquiera хоч би
спускатися,
contemplación споглядання descender
сходити
caminante пішохід apuntar цілити
сhaval, sin.
юнак acribillar здірявити
joven, muchacho
sordomudo глухонімий
234
 Ejercicios
І. Conteste a las preguntas: 1. ¿Por qué iba contento el joven?
2. ¿Qué se estaba mirando? 3. ¿Dónde encontró los zapatos que se
estaba mirando? 4. ¿Qué es lo que brillaba en sus pies? 5. ¿Con qué
estado de ánimo estaba el joven? 6. ¿Por qué el muchacho sonreía a
ratos? 7. ¿En qué pensaba (él) yendo hacia su casa? 8. ¿De que
material estaban hechos los zapatos que encontró en el caserón
abandonado? 9. ¿Cómo pensaba sentarse frente a su madre? 10. ¿Por
qué salto el joven a la cuneta? 11. ¿Quienes iban en el camión que se
acercó al joven? 12. ¿Qué gritaron los tres soldados que se le
acercaron, después de haber descendido del camión? 13. ¿Estaban
armados los soldados? 14. ¿Reaccionó el muchacho a los gritos de la
gente armada? 15. ¿Cuándo levantó la cabeza el chaval? 16. ¿Qué
hicieron los soldados con el pobre muchacho? 17. ¿Por que los
soldados lo mataron? 18. ¿Cuádo llegó a la aldea la noticia de la
muerte del sordomudo?
II. Haga un comentario al texto "Zapatos de becerro".
III. Proponga alguna variante ucraniana de los siguientes
refranes: 1. Palo que nace torcido jamás su tronco endereza.
Significa que desde la infancia la persona tiene que estar bien
educada. 2. No van lejos los de adelante, si los de atrás corren bien.
Se refiere a que todo es posible si uno tiene perseverancia.
IV. Aqui tiene Ud. dos aforismos dedicados a la lengua. Léalos
con atención y haga sus comentarios:
1. Saber otro idioma es como poseer una segunda alma (Carlos I,
llamado "el Grande" y más conocido como Carlomagno, nació el 2
de abril de 742 y falleció el 28 de enero de 814. Fue rey nominal de
los lombardos y emperador de Occidente). 2. El lenguage es el bien
más precioso y a la vez el más peligroso que se ha dado al hombre
(Fiedrich Holderlin, eminente poeta alemán, años de vida: 20 de marzo de
1770 – 7 de junio de 1843).

235
 UNIDAD 14

14.1. Potencial Simple (Potencial Imperfecto)

Potencial Simple утворюється шляхом додавaння до інфініти-
ва дієслова однакових для всіх дієвідмін наступних закінчень: -
ía, -ías, -ia, -íamos, -íais, -ían.
cantar comprender аbrir
cantaría comprendería abriría
cantarías comprederías abrirías
cantaría comprendería abriría
antaríamos compr- abriríamos
?nderíamos
cantaríais comprenderíais abriríais
cantarían comprenderían abrirían
Деякі дієслова індивідуального відмінювання мають особову
форму в Potencial Simple, створеного на основі Futuro Simple,
наприклад: caber (cabré) → cabría; querer: (querré) → querría.
Аналогічним чином створюється Potencial Simple дієслів decir,
haber, hacer, poder, poner, querer, saber, tener, venir.
Potencial Simple використовується як в часовому, так і в мо-
дальному значеннях.
1. У часовому значенні Potencial Simple виражає дію, що має
йти за будь-якою дією в минулому, тобто виражає, так би мови-
ти, майбутнє в минулому. У таких випадках Potencial Simple
вживають в підрядних реченнях, а присудок головного речення
обов'язково має стояти в Pretérito Indefinido aбо в Pretérito
Imperfecto: Mario me dijo que vendría el domingo. Маріо мені ска-
зав, що приїде в неділю. Ella sabía que Andrés vendría. Вона зна-
ла, що Андрій прийде. ¿Quién podía figurarse que veríamos esto?
Хто б міг уявити, що ми станемо свідками цього.
2. У модальному значенні Potencial Simple позначає:
а) можливе; бажане; імовірну дію, що може стосуватися як те-
перішнього, так і минулого або майбутнього часу: Podríamos llegar

236
a ser amigos. Ми могли б стати друзями. Nina tendría entonces, a lo
sumo, un año. Ніні було тоді, імовірно, не більше року;
b) бажану дію при ввічливому зверненні: ¿Vendría Ud.
conmigo? Чи пішли б Ви зі мною? Me gustaría acompañarte.
Мені було б приємно супроводжувати тебе. ¿Qué te gustaría
hacer? Що хотів би ти робити? ¿Podríais ayudarnos? Ви могли
б нам допомогти?
A uto co nt ro l
I. Conteste a las preguntas: 1. ¿Cómo se forma el Potencial
Simple de los verbos de conjugación regular? Conjugue los verbos
andar, vender, adquirir en Potencial Simple. 2. ¿Qué verbos
irregulares tienen conjugación individual en Potencial Simple?
Conjugue algunos de esos verbos 3. ¿Qúe expresa el Potencial
Simple en el sentido temporal? 4. ¿En qué casos se emplea el
Potencial Simple? Ilústrelo con ejemplos. 5. ¿Qué expresa la forma
modal del Potencial Simple?
II. Traduzca al ucraniano las siguientes oraciones: 1. Yo querría
hablar de mi hija con la maestra, pero ahora está enferma.
2. ¿Saldrías a ver a tu amiga en caso de lluvia? – Por supuesto, iría a
verla en caso de lluvia y de nieve, de día y de noche, a cualquier
hora, no importa las condiciones y los caprichos del tiempo.
3. Tendría Ud. alguna novela para prestarme? 4. Desearía verle a Ud.

14.2. Exclamaciones e interjecciones

Оклики
Іспанська – єдина мова в світі, в якій окличні речення почи-
наються та закінчуються знаком оклику.
Знак оклику відкриття – ¡ ставлять на початку речення, а в
кінці – знак закриття – ! ¡Qué buen día hace! Яка сьогодні гарна
погода! ¡Es increible! Це неймовірно! ¡Enhorabuena! У добрий
час! dar la enhorabuena бажати щастя.

237
 У багатьох випадках початок оклику не збігається із почат-
ком речення. Знак відкриття слід ставити там, де починається
оклик: Tienes que saberlo, ¡no pienso hacerlo yo solo! (або No
pienso hacerlo yo solo, ¡tienes que saberlo!) Я хочу, щоб ти знав –
цього я сам не зроблю!
Коли один оклик іде за іншим, їх можна вважати:
а) частинами єдиного висловлювання. У цьому випадку оклич-
ні речення розділяють одне від одного крапкою з комою або
тільки комою, із великої літери пишуть тільки перше слово:
¡Qué desastre!, ¡cómo has sido capaz de algo así!, ¡debería darte
vergüenza! Який жах, як ти міг так вчинити, тобі має бути
соромно!;
в) окремими реченнями. У цьому випадку кожне окличне
речення пишуть із великої літери: ¡Qué desastre! ¡Cómo has sido
capaz de algo así! ¡Debería darte vergüenza!
Окличне висловлювання може з'явитися в середині розповід-
ного речення: Estaba leyendo tranquilo y de repente, ¡zas! alguien
dio un portazo. Я спокійно читав і раптом – бах! Хтось грюкнув
дверима.
Якщо оклик складається із повторів, знак відкриття стоїть
перед першим окликом, а закриття – після останнього: ¡Ja, ja, ja!
З метою підкреслення експресивності у художніх текстах до-
зволено ставити три знаки оклику як на початку, так і в кінці
окличного речення: ¡¡¡Al ladrón!!! Тримай злодія!!! ¡¡¡Qué
sorpresa!!! Яка несподіванка!!!
Деякі висловлювання є одночасно запитальними та оклични-
ми. У таких випадках на початку та наприкінці ставлять обидва
знаки: ¡¿Es que no me has escuchado?! Хіба ти мене не чув?
¡¿Pero qué haces?! Ну що ти робиш?
Якщо слово або ціле речення має іронічний відтінок, напри-
кінці у дужках можна ставити знак оклику (!): José dice que esta
noche no va a salir de fiesta (!). Хосе говорить, що ввечері на свя-
то не піде (!).
В окличних реченнях, що закінчуються трьома крапками,
знак оклику ставиться після крапок: ¡Te voy a...! Я тобі…! Ну,
постривай!) (Ще про знак оклику див. Unidad 24.2 Reglas de puntuación).
238
 Вигуки
Вигук – це особлива частина мови, яка виражає, але не нази-
ває різні почуття й спонукання. Вигук не змінюється, не нале-
жить ні до самостійних частин мови, ні до службових. Зазвичай
вигук використовують самостійно, функціонально він сам вико-
нує роль речення.
В іспанській мові вигуки поділяють на:
1) первинні вигуки (interjecciones propias) – це такі, які за сво-
їм походженням не пов'язані з іншими повнозначними частина-
ми мови та складаються з одного слова, що виражає:
¡ah!: подив, розуміння почутого, несподіванку, задоволення:
¡Ah, que desgracia! ¡Ah, muchachita! Me haces mucha gracia.
(R. Gallegos). ¡Ah, eres tú! No sabía que vendrías tan temprano;
¡ajá!: спонукання продовжити мовлення, або схоплення ко-
гось на гарячому: ¡Ajá! Es Miguel quien se ha llevado el libro sin
permiso.
¡arre!: нацьковування коня для руху вперед;
¡ay!: біль. Часто ставлять перед ствердним висловом, може
приєднуватися до речення, відділяючись комою: !Ay, cómo me
duele!;
¡bah!: презирство, зневагу, незацікавленість: Bah! ¿Por qué
eres tan caprichosa?
¡bua!: подив, недовіру або несподіванку: ¡Bua! ¿No es esa
joven la que cantó con voz angelical en el concierto de anoche?
¡bua...!: смуток, імітує плач;
¡chist!: прохання привернути увагу: Chist, Eduardo! ¿Puedes
traerme la sal de la cocina?
¡chitón! або ¡sh!: прохання мовчати: ¡Chitón, por favor! No
oigo lo que está diciendo mi tío por teléfono.
¡eh!: відмову, незгоду з надмірністю;
¿eh?: a) сумнів щодо почутого, прохання повторити почуте:
¿Eh?¿Qué dices?; b) як спосіб дізнатися, чи зрозуміло те, що було
cказанo: Camina con cuidado para no caerte, ¿eh?; c) спосіб звер-

239
нути увагу: ¡Eh! Estamos aquí. Цей вигук може виступати як за-
йменник ¿Qué?:
– Hace ruido...¿me oyes?
– ¿Eh?;
¡epa! приголомшливу несподіванку: ¡Epa! No sabía que por el
camino tropesaríamos con tantos obstáculos inesperados y tan
desagradables!
¡ey!: прохання звернути увагу; привітання або нарікання: ¡Ey,
niña! Ayer te fuiste sin saludar, ¿por qué? ¿Te has ofendido con
alguien?
¡guau!: подив або захоплення: ¡Guau! ¡Qué sorpresa oir lo bien
que canta mi vecino! Yo ignoraba cuan talentoso es.
¡guay!: залежно від контексту: a) попередження: ¡Guay que se
nos viene encima!; b) загрозу: ¡Guay de los que pecan! c) захоп-
лення: ¡Guay, nos vamos de excursión!
¡hala!: спонукання квапитися: ¡Ahla, mujer, que llegamos tarde!
¡hey!: те ж саме, що ¡ey!
¡hola!: привітання: ¡Hola, hermano! ¿Has podido traerles a
nuestros padres el árbol de Navidad en víspera de las fiestas de fin de
año?
¡huy!: подив, несподіванкку із-за чогось незвичайного: ¡Huy,
qué caliente está el té! Trataré de enfriarlo soplándolo.
¡oh!: подив, захоплення, зачарування: ¡Oh, mi amor, cuanto te
extraño! Espero impacientemente tu regreso.
¡olé!: хвалу (¡браво!): El ¡olé! en la corrida para el torero sonaba
como una música.
¡ojalá!: бажання здійснення чогось (дай, Боже < араб. Inch Alá):
– No, hoy no lloverá.
– ¡ Ojalá!
Нерідко цей вигук використовується і як частина речення:
Ojalá que no llueva.
¡pff! відчуття відрази: ¡Pff! ¿Cuándo cesará esta fría y aborr-
?cible lluvia?
¡puaj!: огиду, незадоволення або прикрість;
¡puf!: відразу, огиду, невдоволення;
¡pss! заклик звернути увагу до особи, що перебуває недалеко
(теж саме, що ¡еу!, ¡hey!);

240
 ¡sale!: наказ тварині вийти;
¡uf!: те саме, що ¡puf!
¡Uy. uy, uy! те саме, що ¡huy!
¡zas!: несподіванку: En el parque reinaba el silencio, los faroles
aún no ilumibaban las frondosas alamedas y de pronto, ¡zas! en el
cielo sonaron como truenos las salvas de un saludo. У парку панува-
ла тиша, ліхтарі ще не освітлювали густолисті алеї, аж рап-
том бах! У небі пролунав, ніби грім, салют.
2) похідні вигуки (interjecciones impropias) – це слова, які за-
позичили форму у дієслів, іменників, прислівників тощо, але в
ролі вигуків набули нових значень, напр.:
¡Аваjо! вниз, внизу → геть!
¡Alerta! пильно → обережно!
¡Anda! іди → висловлює початок дії: ¡Anda! Te estás quedando
atrás.
¡Ánimo! душа, дух → підбадьорювання: не журись!;
¡Arriba! угору, догори → заклик до мужності, боротьби:
¡Arriba que estamos perdiendo, chicos!
¡Atrás! ззаду, позаду → виражає заборону, наказ відійти: No,
¡atrás! ¡basta de meteros en la vida de otra gente!
¡Basta! достатньо → досить!
Bien добро, благо, користь → гаразд;
¡Bueno! добрий → гаразд;
¡Caramba! бант, якого носили жінки в давнину → виражає
здивування, або роздратування: ¡Caramba, que bien has
solucionado el problema!
¡Claro! світлий, ясний → очевидно, зрозуміло, звичайно;
¡Cuidado! турбота → попередження про небезпеку, укр.
обережно!
¡Dale! давай йому (їй) → спонукання до дії, укр. ну давай, ну-
мо;
¡Demonio(-s)! диявол, чорт → подив, обурення: ¡Demonios!
¿Por qué se retrasa tanto el tren? Así llegaré tarde a la reunión.
¡Despacio! повільно → прохання робити щось повільніше:
¡Despacio! Cuanto más despacio escribes, mejor te saldrá.
¡Diablos! диявол, біс → те саме, що demonio(-s);

241
 ¡Estupendo! дивовижний → вираження згоди, схвалення, за-
доволення: ¡Estupendo! A partir de mañana tendremos vacaciones;
¡Formidable! чудовий, досконалий → те саме, що ¡Estupendo!
¡Fuera! зовні, надворі → наказ піти, вийти, укр. геть!
¡Hombre! чоловік, людина → закликає посилити увагу
співрозмовника, незалежно, жінка це чи чоловік: ¡Hombre!
¿Cómo puedes decir lo que estás diciendo?
¡Largo! довгий → те саме, що ¡Fuera!
¡Magnificо! → те саме, що ¡Estupendo!
¡Ojo! око → заклик до уваги, до обережності: ¡Ojo! No te
aconsejo confiar en esa gente.
¡Oye! Слухай → те саме, що ¡Oiga(-n)! укр. слухайте;
¡Socorro! допомога, підтримка → рятуйте!
¡Vaya! ідіть → виражає подив: ¡Vaya! ¡Qué bonito a quedado
el dibujo de nuestro hijo!
3) вигукові сполучення (locuciones interjectivas):
¡Ave María! Матір Божа!
¡Cielo santo! Боже мій! О, грім небесний!
¡Rayos y centellas! Грім небесний!
¡Qué horror! Який жах!
¡Madre mía! Мати рідна!
¡Hау que jorobarse! Треба ж таке!

A uto co nt ro l
Traduzca al ucraniano las oraciones que figuran como ejemplos
de las interjecciones propias.

14.3. Estructuradores de la información

Чи знайдеться в сучасних дискурсах, у письмовій або усній
інформації, виклад, в якому не було б структураторів, тобто
лінгвістичних одиниць, що дозволяють організувати, упорядку-
вати сам дискурс?
Морфологічно вони не змінюються та можуть належати до
різних граматичних категорій: вигуків eh, прислівників bien,
прислівникових зворотів por el contrario.

242
 Синтаксично в реченні структуратори мають певну ступінь ав-
тономії, наприклад: bueno добре, гаразд; por el contrario навпаки;
no obstante проте, попри це; a propósito до речі; a saber саме,
тобто; entre otros серед яких; en cambio замість цього тощо.
Серед структураторів, що служать для розвитку інформації у
дискурсі, є такі, що:
а) вводять новий коментар: pues оскільки, тому що, бо,
отож, отже; pues bien таким чином, отже, гаразд; así las cosas
так, таким чином; dicho esto/eso після того, що сказано тощо;
b) об'єднують різні частини дискурсу в єдиний коментар: en
primer lugar у першу чергу, по-перше, насамперед, передусім;
por último врешті-решт; por un lado з одного боку; por otro lado
з іншого боку; por una parte... por otra, з одного боку … з іншого;
de un lado...de otro з одного боку … з іншого; después
згодом; en fin взагалі, зрештою, врешті-решт; finalmente вре-
шті-решт, зрештою тощо;
с) вводять додатковий побічний коментар до головної теми
дискурсу: por cierto звичайно, авжеж; a propósito до речі; a todo
esto до того ж; dicho sea de paso між іншим; entre paréntesis до
речі, у дужках тощо.
Усі вони, пов'язуючи семантично та прагматично одного
члена дискурсу з іншим, називаються з'єднувачами (conectores):
"Debemos llevar al niño al hospital. Tiene mucha fiebre e, icluso
(навіть), ha comenzado a delirar", "Debemos llevar al niño al
hospital e, inclusive (es más), ha comenzado a delirar".
Інші з'єднувачі: ahora bien отже, таким чином; antes que
nada насамперед, спочатку; así таким чином; así que теж саме,
що й así; a ver подивлюсь, подивимося; consiguientemente отже;
empero однак; en cambio замість цього, натомість; el caso es
que справа в тому, що; en conclusión на завершення; en definitiva
взагалі, отже; en este sentido у цьому сенсі; en resumen в резуль-
таті, зрештою; en resumidas cuentas у результаті, зрештою; en
suma у результаті, зрештою; eso sí але звичайно; entonces тоді,
в такому разі; eso es чудово, прекрасно; para empezar на поча-
ток; por consiguiente отже; por ende отже; por el contrario на-
томість; por el momento поки що; por lo tanto отже, отож;
primero que todo насамперед, спочатку; sin embargo однак;
además ще і: Te han comprado una bicicleta y, encima, lloras.
Тобі купили велосипед, а ти ще й плачеш;
243
 mire(-a) → закликає співрозмовника посилити увагу, укр.
дивiться, дивись: Mire, para no perder mas tiempo vamos a escribir
en este papel mi dirección. Погляньте, щоб не гаяти часу, давай-
те напишемо мою адресу на цьому папері;
oiga(-n) слухайте → те саме, що mire(-a);
por añadidura до того ж: No iré a ver esa película. Es larga y
aburrida, por añadidura he quedado para ir a la disco. Я не піду ди-
витися цей фільм. Він довгий і нудний, до того ж я домовився
відвідати дискотеку.
A uto co nt ro l
Escriba no menos de 15 oraciones recurriendo al uso de
diferentes estructuradores de la oración.

14.4. Oraciones condicionales de I tipo

Умовні речення І типу вводять за допомогою сполучника si
якщо: ¿Y si no encuentran las maletas? А якщо не знайдуться валі-
зи? В іспанській мові це – одне з трьох типів підрядних умов-
них речень (oraciones subordinadas condicionales).
Ці речення означають реальну умову, що стосується тепері-
шнього, минулого та майбутнього часів. У підряних реченнях
реальної умови можна вживати будь-який час дійсного способу,
крім Futuro Simple. Якщо реальна умова стосується майбутньо-
го часу, у підрядному реченні вживають Presente de Indicativo: Si
compro el libro, no me quedará dinero para comprar otra cosa. Як-
що куплю книжку, я не зможу купити більше нічого.
Реальна умова стосується теперішнього часу: Si quieres,
podemos ir al cine ahora mismo. Якщо хочеш, можемо піти в кіно
зараз же.
Реальна умова стосується минулого часу: Si Andrés la ha visto,
nos lo dirá. Якщо Андрій бачив її, то скаже нам про це. Claro que
si andábamos mucho, nos cansábamos. Звичайно, якщо ми багато
ходили – втомлювались.
Trabalenguas. 1. Llega Galo al lago y liga luego al lego de Lugo
muy largo en lengua que al lago llega tras luengas lenguas.

244
 2. He querido sin querer y estoy sin querer queriendo. Si por
mucho que te quiero, quieres que te quiera más, te quiero más que
me quieres, ¿qué más quieres?, ¿quieres más?

Texto
¿Dónde están las maletas?
EMPLEADO: – Buenos días, señora, ¿qué desea?
SEÑORA: – Hola, buenos días, podría usted decirme ¿es ésta la
oficina de equipajes?
E.: – No, señora, se ha equivocado, la oficina de facturación de
equipajes está en la primera planta. Ésta es la oficina de atención al
cliente.
S.: – ¡Oh! Perdón, no me he explicado bien. Es que estoy muy
nerviosa. Creo que Ud. es la persona con la que antes que nada tengo
que hablar. Mire, el caso es que yo he venido en el vuelo regular
Kyiv-Barcelona y resulta que no aparecen mis maletas.
E.: –Ánimo, señora. No tiene por qué preocuparse. Está en el
lugar correcto. He sido yo quien no ha entendido, pero claro, al
hablar de equipajes ... Pero, bueno... así que no encuentra sus
maletas.
S.: – Eso es. Es la primera vez que me pasa algo así, y estoy muy
enfadada. Por favor, le pido a Ud. decirme, qué debo hacer, pues
tengo hoy mismo una reunión de trabajo. No sólo he perdido las
maletas sino que tampoco voy a poder ir a la reunión.
E.: – Bien. Vamos a intentar solucionar el problema. Voy a llamar
inmediatamente al departamento de equipajes.
S.: – Espero no perder mucho tiempo. Son dos maletas: una
grande y negra; y otra más pequeña de color azul.
E.: – Muy bien. Mire usted, para no perder más tiempo vamos a
hacer lo siguiente. Escriba en este papel su dirección aquí en
Barcelona. Luego firme en esta hoja. Eso es, muy bien, aquí tiene el
resguardo de su reclamación.
S.: – ¿Y ahora qué? ¿Tengo que seguir esperando?
E.: – Ahora puede Ud. ir a la reunión. Espero que, al terminar Ud.
su trabajo, las maletras le estarán esperando en el hotel que me ha

245
dicho. Encontramos su equipaje y se lo hacemos llegar inmed-
?atamente.
S.: – Muchas gracias, pero ¿y si no encuentran las maletas?
E.: – Hombre, eso no es normal. Vamos a tratar de recuperarlas y
ya veremos cómo se soluciona su problema. Por el momento tiene
que tranquilizarse.
S.: – De acuerdo, esperaré a ver que pasa. Muchas gracias y, por
favor, encuentre mis maletas lo más pronto posible.
E.: – Pienso que al llegar Ud. al hotel las maletas ya la estarán
esperando. Hasta la vista, señora. No tiene por qué preocuparse.
S.: – Hasta la vista, señor.
Vocabulario
explicarse висловитись vuelo регулярний рейс
regular
escriba напишіть firme підпишіться
encuentre знайдіть
oficina de facturación de камера приймання багажа
equipajes
oficina de atención al cliente бюро з обслуговування пасажирів
resguardo de reclamación квитанція на рекламацію
oficina de equipajes бюро з оформлення багажа
Сome ntar ios
Encontramos su equipaje y sе lo hacemos llegar. Mи
знайдемо Ваш багаж і негайно відправимо його Вам. У
цьому реченні спостерігається здатність Presente de
Indicativo виступати в якості майбутнього часу. Це може
відбуватися, коли:
а) передбачається, що дія ось-ось має відбутися: Vamos
a ver si hay ese modelo; si lo hay, me lo compro. Побачимо,
чи є така модель. Якщо вона є – я її (собі) куплю;
b) коли висловлюється пеpеконання в здійсненні майбу-
тньої дії: Ya está todo listo, empezamos dentro de tres meses.
Уже все готово, почнемо за три місяці.

Ejercicios
I. Traduzca el texto y conteste a las siguientes preguntas:
1. ¿Quiénes son los personajes del texto? 2. ¿Qué oficina estába
246
buscando la señora y para qué? 3. ¿Cuál era el estado de ánimo de la
mujer? 4. ¿En qué vuelo ha llegado la señora al aerоpuerto de
Barcelona? 5. ¿Qué le ha explicado la señora al empleado de la
oficina de atención al cliente? 6. ¿Cómo trató de calmar el empleado
a la señora? 7. ¿Le ha ocurrido algo semejante a la señora en los
viajes anteriores? 8. ¿Qué otro problema tenía la señora, aparte de la
desaparición de su equipaje? 9. ¿Cómo intentó solucionar el
problema el empleado? 10. ¿Qué constituía el equipaje de la mujer?
11. ¿Cómo eran las maletas de la pasajera ? 12. ¿Qué ha propuesto el
empleado para no perder más tiempo? 13. ¿Por qué la mujer tenía
prisa? 14. ¿Qué le entregó el empleado a la señora como garantía de
haber hecho ella la reclamación? 15. ¿Qué le propuso el empleado a
la mujer después de haber firmado ésta la hoja propuesta por el
señor? 16. ¿Cuándo, según el empleado, la mujer podría ver sus
maletas?
II. Traduzca los siguientes:
a) diálogos:
1. – ¿Has oído ring ring?
– No, no he oído sonar el timbre.
2. A. – ¡Uy! ¡uy! ¡uy! ¡Que dolor de cabeza tengo!
B. – ¡Vaya! Yo también. ¿Porqué será?
C. – ¡Ah! Aquí tengo un calmante. Pienso que les ayudará.
3. – ¡Oh! ¡Qué sorpresa! ¿Cuándo habéis llegado?
– ¡A ver...! ¿Hoy es martes?, pues el lunes de la semana
pasada.
4. – ¿Vamos mañana por la tarde al cine?
– ¿Mañana? Oh, no, mañana es el cumpleaños de Susana.
– ¡Ah!
5. – ¡Eh, Manuel! ¿A dónde vas?
– Voy a la casa de José.
– ¡Hay, qué bien! ¿Puedes llevarle estas frutas? Por supuesto si
no te pesan.
– ¡Bah, si no pesan nada!
– Gracias.
6. – ¡Oye! ¿Qué te parece si le envías una carta a nuestro hijo?

247
 – ¡Pero, mujer, si ayer le envié una! Si quieres puedes teléf-
?nearle, ¡eh!

b) y oraciones:
1. Me dijo que llegaría con retraso.
2. Serían muy felices como tú decías, pero al fin se separaron.
3. Daría cualquier cosa para ver lo que están haciendo ahora
mismo.
4. En aquel momento serían las cuatro.
5. ¿Me dejarías llevar el coche a mí?
6. Sería muy bonito vivir siempre como vivimos.
7. Se lo han dado a otra, pero este papel lo haría yo mucho mejor.
8. ¿Me ayudarías en circunstancias parecidas?
III. Transforme las oraciones coordinadas en condicionales
según los modelos:
Escribirá una carta a su hermano y lo felicitará.
Si escribe una carta a su hermano, lo felicitará.
I. Seréis aplicados y obtendréis buenas notas. 2. Me esperará Ud.
y yo le acompañaré. 3. El tren saldrá a medianoche y a mediodía del
día siguiente ya estarán en casa. 4. El lunes iremos de excursión y
veremos monumentos históricos y lugares pintorescos de la capital.
5. En el comedor habrá poca gente y tendremos tiempo para comer
quedamente. 6. Antón vendrá, siendo de día encontrará fácilmente
nuestra casa.
IV. Conteste a las preguntas con oraciones condicionales deI І
tipo: 1. ¿Podrá Ud. venir mañana a la fiesta? 2. ¿Comprarás tú algún
regalo para el cumpleaños de José? 3. ¿Vendrán los hermanos
acompañados de alguien? 4. ¿Intentaréis venir a la reunión de esta
tarde? 5 ¿Cuando esperáis recuperar vuestro equipaje? 6. ¿Llegará la
señora a tiempo a la reunión de trabajo?
V. Pongan en Potencial Simple las siguientes oraciones:
1. Salgo de paseo por las tardes. 2. Viajo en metro. 3. Digo la verdad.
4. Te ofrezco mi amistad. 5. Allí no cabe este libro. 6. Le escribiré
una carta. 7. Le pongo en el sobre la dirección. 8. No habéis perdido
la oportunidad. 9. Ellos miran con interés el panorama de los
Cárpatos y lo aprecian.

248
 VI. En lugar de los blancos ponga el sinónimo corre-
?pondiente:
1. Peligro, riesgo:
El explorador expone a … su vida.
Los edificios se aseguran contra el … de incendio.
2. Instante, momento:
Llegó el … de tomar el tren.
En un … se pusieron de acuerdo.
3. Rapidez, velocidad:
Las aguas de los ríos avanzan con … en la época de las
crecidas.
La … de la luz es enorme.
4. Extensión, desarrollo:
Los índices de … del país son impresionantes.
El territorio de Brasil es de gran … .
5. Mismo, igual:
Mi amigo es el … de ayer y de siempre.
Esta revista es … que aquella.
6. Moderado, escaso:
El precio de este excelente libro es … .
Mis capitales son … para poder comprar este automóvil.
VII. Sustituya los puntos suspensivos por el verbo que Ud.
considere conveniente en la forma necesaria: 1. La abuela nos
preguntó cuando … las vacaciones. 2. Nosotros le … una carta, pero
lamentablemente no sabemos la dirección. 3. Las tareas de casa de
español para mañana son muy difíciles ¿… ayudarme? 4. Ella … c?-
café, pero no tiene tiempo. 5. ¿Dónde piensa Ud. … las vacaciones?
6. No quiero tomar el autobús me gusta … a pie cuando hace buen
tiempo. 7. Yo sé que él tiene que … la cuenta, pero en estos
momentos no tiene dinero. 8. Ayer por fin … a Esteban. Me … que
tenía un problema con su automóvil y que esta tarde tenía que … en
Járkiv. Yo le … que lo … sin falta y él estaría allí a tiempo. él me
agradeció diciendo que sin mi no … qué hacer.
VIII. Traduzca al ucraniano las siguientes oraciones: 1. Tú me
dejas aquí, sobre la mesa, todos los papeles y yo te resuelvo el
problema. 2. A mi no me haces creer esas tonterías ni ahora ni nunca.
3. Al que madruga Dios le ayuda. 4. Si me lo regalan, naturalmente no

249
lo rechazo. 5. Tú me dices todo lo que ha ocurrido y yo tomo las
medidas necesarias para arreglar el asunto. 6. Mañana salimos lo más
temprano posible: nos despertamos a las seis, desayunamos
rápidamente y vamos al encuentro con Ernesto, que nos estará
esperando en la esquina. 7. Hay que contarle esta historia a Rolando, le
interesaría muchísimo. 8. Tú también podrías conducir automóviles.
No es tan difícil como piensas. 9. ¿Quien es la joven que está hablando
con Ernesto? – No sé, pero pienso que sería una de sus alumnas. 10. El
director de la empresa dijo que la calidad de la producción seguiría
mejorando y su cantidad, creciendo. 11. Nadie dudaba que nuestro
equipo ganaría en las competiciones. 12. Hay quien pensaba que por la
situación económica tan penosa de la familia de Elba, ella abandonaría
sus estudios. Pero por suerte no lo hizo.
IX. Transforme en una forma correcta del Condicional
Simple y traduzca las oraciones al ucraniano: 1. (Vivir) con más
holgura de haberte administrado mejor. 2. Nadie lo ayudó cuando lo
necesitaba. (Ayudarle) su padre, pero él no se lo quiso pedír. 3. Mira,
lo (recibir) con mucho gusto pero no puedo aceptar ciertas cosas.
4. Viviendo conmigo, no (actuar) como lo haces. 5. (Portarse) mal
contigo; pero a mí siempre me trató bien. 6. ¿(Acompañarme) a la
estación? Tengo muchas maletas que llevar. 7. (Ser) una pena si este
libro no tiene el éxito que se merece. ¡Después de tanto trabajo!
8. (Ir) a ver la tele pero quiero terminar este ejercicio. 9. ¿Poder, yo)
presentar mi candidatura? (Encantarme) ocupar un cargo público.
10. Me aseguraron que (tenerlo) para esa fecha y luego no fue así.
11. ¿Creiste que (asustarme) tus amenazas?
X. Componga 15 oraciones usando las siguientes palabras,
locuciones y exclamaciones: en cambio, para empezar, el caso es
que, en este sentido, en resumen, entonces, por el contrario, sin
embargo, por un lado, antes que nada, por momento, por lo tanto, en
cambio, ¡animo! ¡atrás! ¡basta! ¡estupendo! ¡ojo! ¡oye! ¡claro!
¡caramba! ¡cuidado!
XI. Rehaga las oraciones en forma de cortesía:
Ejemplo: Perdona, ¿me puedes alcanzar el bolígrafo?
Perdona, ¿podrías alcanzarme el bolígrafo?

250
 1. ¿Me puede firmar este resguardo? ... . 2. ¿Le puedes regalar a
ella una de esas flores? ... . 3. Yo sé que a Juan le gusta salir con la
chica ... . 4. Ana, ¿puedes ayudarme a comprar una corbata... . 5. Si
te lo pido ¿puedes telefonearme esta tarde? ... .
XII. Traduzca al español: 1. Послухай, сину, я думаю, що то-
бі слід приділяти більше часу навчанню. 2. Ну, добре, ти можеш
допомогти мені виконати домашнє завдання з іспанської мови?
3. Могли б Ви принести мені чашечку кави? – Негайно, пане.
4. Тамаро, куди ти хотіла б піти сьогодні ввечері? 5. Що б ти
робив у такому випадку? 6. Я поговорив би з нею. 7. Було б
краще не думати про завтрашній іспит. 8 Отже, я волів би забу-
ти все минуле. 9. Я не купив би цього костюма. Він занадто до-
рогий. 10. Марія сказала, що повернеться додому о дев'ятій го-
дині. 11. Борис часто дивився на годинник – він думав, що запіз-
ниться на збори. 12. Роберто не думав, що побачить її того вечо-
ра. 13. Він сказав це, бо знав, що його всі зрозуміють. 14. Ольга
сказала, що наступного разу вона не помилиться. 15. Усі ми зна-
ли, що Ви зробите це краще за всіх. 16. Фелипе сказав, що неза-
баром поїде відпочивати в Альпи. 17. Це не зацікавило б нікого
з нас. 18. Ми знали, що ви мешкатиме тут не менше двох міся-
ців. 19. Мій брат міг би допомогти Вам вирішити це питання.
20. Я знав, що ти помилишся. 21. Було десь о восьмій вечора,
коли зателефонував Карло та сказав, що наступного дня він їде
до Мадрида.
XIII. Trate de interpretar el texto ¿Dónde están las maletas?
en lo posible, en estilo indirecto.

Texto co mple ment ario

Bécqer y el alcalde
El célebre poeta español Gustavo Adolfo Bécquer, autor de las
famosas Rimas *, viajaba una vez por Asturias, en el norte de España.

*
Selección de poesías publicada en 1877 por los amigos del gran poeta después de
su muerte. A.G.Bécquer (Gustavo Adolfo Claudio Dominguez Bastida) nació en
Sevilla el 17 de febrero de 1836 y falleció el 22 de diciembre de 1870 en Madrid.
251
Un día entró en la posada de una aldea para comer. A Becquer le
gustó mucho la comida y cuando pagó la cuenta, el posadero le
preguntó:
– ¿Ha quedado Usted satisfecho, señor?
– Perfectamente – dijo Bécquer – he comido mejor que nadie en
España.
– A excepción del alcalde – contestó el posadero.
– ¿Por qué el alcalde? No hago ninguna excepción – dijo el poeta.
– Pues tiene que hacerla para el alcalde – volvió a decir el
posadero.
El poeta se puso furioso. Insistió otra vez en que no hacía
excepción para nadie, ni siquiera para el alcalde.
Al fin y al cabo tomó tal importancia la discusión, que el
posadero también se puso furioso. Terminó por llevar a Bécquer ante
el alcalde.
– Señor Bécquer – le dijo el alcalde al poeta, - debe usted saber que
aquí hay una costumbre. Desde muchos y largos años se hace
siempre una excepción para el alcalde. Por lo tanto, le pongo una
multa de cinco pesetas. Así recordará Usted la lección. Pero si Usted
prefiere, le condeno a cinco horas de prisión.
El poeta tuvo que pagar la multa. Pero antes de salir, dijo al
alcalde con cierta satisfacción:
– No conozco en el mundo entero un hombre más tonto que ese
posadero, a excepción, por supuesto, del señor alcalde.
Y con esas palabras hizo una profunda reverencia al alcalde, y
dejó a éste y al posadero con la boca abierta.
О.Cano
Vocabulario
posadero власник заїжджого двору
satisfacer задовольняти excepción виняток
condenar засуджувати multa штраф
tonto дурень, телепень, йолоп alcalde мер
prisión в'язниця, тюрма, ув'язнення
Come ntar ios

252
 célebre – Sin.: notable, famoso, afamado, acreditado,
mentado, memorable, distinguido, renombrado, popular,
ilustre, eminente;
ponerse furioso – розлютуватися. Зворотне дієслово
рonerse може означати поміщатися, а у сполученні з при-
кметником – ставати, робитися: ponerse pálido зблідну-
ти; ponerse rojo почервоніти;
al fin y al cabo нарешті; врешті-решт;
hacer una profunda reverencia низько уклонитися.

Ejercicios
I. Traduzca el texto "Bécquer y el alcalde" y formule por
escrito 15 preguntas de diferentes tipos.
II. Traduzca al español: 1. Г.А.Беккер – славетний іспанський
поет. Він так саме відомий в Іспанії, як Т. Шевченко в Україні.
2. На жаль, я дуже мало знаю про житття та діяльність автора
відомої збірки віршів "Рими". 3. Якось я мандрував зі своєю сес-
трою східною частиною Карпат. Я дуже зголоднів і запропону-
вав їй поїсти в одному невеличкому ресторані, що трапився до-
рогою. 4. Нам дуже сподобалась їжа, і мені здалося, що я поїв,
як ніхто в цілому світі. 5. Виходячи з ресторану, ми подякували
офіціанту та запевнили, що за найпершої нагоди обов'язково
знову завітаємо. 6. Не знаю чому, але мені здалося, що офіціант,
до того як підійти до нас, був трохи сердитий. 7. Проте, пізніше
я з полегшенням зрозумів, що помилявся. 8. Ми зрозуміли, що
чемно зустрічати відвідувачів в місцевих ресторанах є звичним.
9. Коли я розповідав своїм друзям про подорож до Карпат, вони
слухали мене із відкритим ротом.
III. Haga un resumen del texto en tercera persona.
IV. ¿Puede Ud. proponer algún refrán ucraniano equivalente
al siguiente refrán español? No cantan bien dos gallos en un
gallinero. Se refiere a que sólo uno puede tener el mando.
V. Exprese su opinión sobre el aforismo: Traducir es producir
con medios diferentes efectos análogos (Paul Valery, poeta y filósofo
francés. 30.10.1871.20.07.1945).

253
254
 UNIDAD 15

15.1. Pretérito Pluscuamperfecto de Indicativo

Pretérito Pluscuamperfecto de Indicativo – складний час, що
утворюється від Pretérito Imperfecto de Indicativo допоміжного
дієслова haber та Participio Pasado дієслова, що відмінюється:
hablar beber sentir
había hablado había bebido había sentido
habías hablado habías bebido habías sentido
había hablado había bebido había sentido
habíamos hablado habíamos bebido habíamos sentido
habíais hablado habíais bebido habíais sentido
habían hablado habían bebido habían sentido

Pretérito Pluscuamperfecto de Indicativo використовують для

опису дій, виконаних в минулому, що передували іншим мину-
лим діям (образно кажучи, майбутнє в минулому): Cuando vine a
casa, mi hermano ya había llegado. Коли я прийшов додому, мій
брат вже повернувся.
Pretérito Pluscuamperfecto de Indicativo вживають у підрядних
реченнях, коли в головному використовують Pretérto Imperfecto,
Pretérito Perfecto чи Pretérito Indefinido de Indicativo: Ayer mi
hermano me trajo el libro que días antes había sacado de la
biblioteca. Учора мій брат приніс книжку, яку за кілька днів до
цього взяв у бібліотеці. Héctor hoy me ha dicho que ya había leído
este libro. Ектор cьогодні сказав мені, що цю книжку вже чи-
тав. No he ido al cine porque ya había visto la película. Я не пішов
у кіно, тому що вже бачив цей фільм. Ella sabía que Ana ya había
salido de casa. Вона знала, що Ганна вийшла з дому.
Pretérito Pluscuamperfecto можна застосувати також у голов-
ному реченні або в самостійному простому, якщо це зумовлено
іншими минулими діями: Pero ¿tú no te habías ido? Але, хіба ти
не пішла?

255
 A uto co nt ro l
I. ¿Cómo se forma el Pretérito Pluscuamperfecto de Indicativo?
II. ¿En qué tiempos tienen que estar los verbos en la oración
principal para usar el Pretérito Pluscuamperfecto de Indicativo en la
oración subordinada?
III. ¿Qué denota el Pluscuamperfecto de Indicativo?
IV. ¿Bajo qué condiciones puede emplearse el Pluscuamperfecto
de Indicativo en la oración principal?
V. Conjugue las siguientes oraciones en el Pluscuamperfecto de
Indicativo: complacer las necesidades, correr a más no poder,
levantarse al amanecer.
VI. Traduzca al ucraniano las siguientes oraciones:
1. – ¿Regresaron pronto los niños?
– No. Cuando ellos regresaron ya había anochecido.
2. – Le dije a María que la semana pasada yo había recibido una
carta de Miguel enviada desde Buenos Aires.
3. Cuando llegó el profesor los estudiantes ya se habían reunido y
le estaban esperando para contarle de cómo habían transcurrido las
competiciones del domingo.
4. Mientras tú estabas de vacaciones, uno de tus clientes te había
estado buscando con mucha insistencia y preguntando cuándo
regresarías.
5. – ¿No recuerdas a mi hermano? Tú lo habías conocido en el
cumpleaños de Ester.
– ¡Ah! sí. Ahora lo recuerdo muy bien, pues fue él quien en su
brindis había dedicado a la agasajada aquella poesía tan bonita.

15.2. Pronombres relativos

Відносні займенники служать для передачі зв'язку між
головним і підрядним реченнями. Que – найбільш уживаний се-
ред інших. Він з'єднує означальне підрядне речення із головним;
не змінюється ні за родами, ні за числами; може належати як до
істот, так і до речей; вимовляється разом із наступним за ним
словом: La mujer que yo amo no necesita deshojar cada noche una
margarita. Жінка, яку я кохаю, не має підстав щоночі гадати на
256
ромашках. Es increíble lo grande que está tu hijo. Неймовірно, як
виріс твій син. Ya sabes lo poco que lee este muchacho. Тобі ж
відомо, як мало читає цей хлопець.
Займенник que можна вживати з означеним артиклем: El que
ríe último, ríe mejor. Сміється той, хто сміється останнім. Su
casa es la que esta junto a la tienda. Її (його) хата та, що поруч з
крамницею.
– ¿Cuáles son tus libros? Які книжки твої?
– Los que están sobre la mesa. Це ті, що на столі.
–¿Qué flores te gustan? Які квіти тобі до вподоби?
– Esas, las que tienen esas manchitas amarillas. Ось ті, на яких
жовті крапельки.
П рим і тка: Якщо відносний займенник que у складному
реченні стоїть перед дієсловом, його перекладають як що:
Ellas sabían que no habría clase hoy . Вони знали, що зaняття
сьогодні не відбудуться.
Сполучення lo que зазвичай українською перекладають як
те, що: Sí, he oído lo que me has dicho. Так, я почув те, що ти
мені сказав.
Cual – може належати як до істот, так і до речей, змінюється
за числами. Його завжди вживають з означеним артиклем: el
cual, la cual, los cuales, las cuales: La historia de la cual habló el
profesor había ocurrido años atrás. Випадок, про який розповів ви-
кладач, трапився кілька років тому. El episodio del cual él habló,
había tenido lugar en uno de los países de Asia. Епізод, про який він
розказав, мав місце в одній з країн Азії.
Quien (множина quienes) належить тільки до людей, за рода-
ми не змінюється: Esa es la persoma por quien yo daría la vida. Це
та людина, за яку я віддав би життя. Tú conoces muy bien a
quienes he invitado. Ти дуже добре знаєш людей, яких я запросив.
Cuyo може належати як до істот, так і до речей, змінюється за
родами й числами, уживається без артикля: El famoso futbolista,
cuya presencia aplaudió el público, se sentía muy feliz. Відомий
футболіст, присутніcть якого вітала публіка, почувався дуже
щасливим. Acto seguido hizo uso de la palabra el escritor, cuyos
libros son conocidos en muchos países. Згодом виступив письмен-
ник, книжки якого відомі в багатьох країнах.

257
 Займенник сuanto змінюється за родами та числами: Me has
contado la mejor historia de cuantas he oído hasta el día de hoy. Ти
розповів мені історію найкращу за всі, які я досі чув. Hice tanto,
cuanto me dijiste. Я зробив стільки, скільки ти мені сказав.
Відносні займенники donde, cuando, como завжди мають не-
залежне значення. Сuando, наприклад, передає часове поняття:
Сuando hace buen tiempo vamos a la playa. Коли стоїть гарна
погода, ідемо на пляж. Como виражає спосіб: Los niños cantaron
como pudieron. Діти заспівали, як могли. Donde робить посил на
місце: Donde comen dos, comen tres. Де їдять двоє, вистачить і
для третього.
Відносні займенники, на відміну від запитальних та оклич-
них, пишуть без графічного наголосу.
A uto co nt ro l
Traduzca al ucraniano las siguientes oraciones: 1. Los que leen
son estudiantes. 2. José tiene tantos libros cuantos necesita. 3. Los
alumnos, cuyos cuadernos están sobre la mesa, ya se fueron. 4. El
más feliz no es necesariamente el que tiene "lo mejor de todo", sino
el que sabe sacar lo mejor de todo de lo que se le cruza en su camino.
5. La mujer que iba en el coche era la cual llevaba el ramo de flores.
6. Me dirigí a una de las últimas filas, en las cuales había localidades
libres. 7. Tenía la cantidad de dinero justa cuanto costaban los dos
libros. 8. Recibí tu carta ayer, lo que me alegró mucho. 9. Fuí a ver a
mi amigo, al cual encontré paseando por la Plaza de la Indep-
?ndencia.

15.3. Pretérito Аnterior de Indicativo

Pretérito Аnterior утворюється за допомогою допоміжного
дієслова haber у Pretérito Indefinido de Indicativo та Participio
Pasado дієслова, що відмінюється:
escribir
hube escrito hubimos escrito
hubiste escrito hubisteis escrito
hubo escrito hubieron escrito

258
 Pretérito Аnterior виражає дію, що відбулась безпосередньо
перед іншою закінченою дією. Цю безпосередність близькості
часу двох дій передають у реченні обставинними сполучнико-
вими словами: apenas як тільки, тільки-но; cuando коли; después
que після того, як; luego que як тільки; no bien ледве; tan pronto,
en seguida que як тільки; así que як тільки тощо: Tan pronto hubo
terminado la función nos dimos prisa para tomar el último metro. Як
тільки закінчився спектакль, ми поквапилися, щоб встигнути на
останній потяг метро. Apenas hubo anochecido, ella se fue sin
proferir una sola palabra. Тільки-но смеркло, вона пішла, не кажу-
чи ні слова.
В усній мові Pretérito Аnterior використовують нечасто, за-
мість нього застосовують той самий час, що й у головному ре-
ченні, зазвичай це – Pretérito Іndefinido: Tan pronto (en cuanto,
apenas, así que тощо) terminó la función, nos dimos prisa para
tomar el último metro. Щойно закінчився спектакль, ми негайно
вийшли, поспішаючи встигнути на останній потяг метро.
A uto co nt ro l
1. ¿Сómo se forma el Pretérito Anterior y cuándo se emplea?
Conjugue los verbos sustituir, observar y temer en dicho tiempo.
2. Forme oraciones empleando las expresiones: apenas, después
que, no bien, tan pronto, en seguida que.
Trabalenguas. 1. Treinta y tres tramos de troncos trozaron tres
tristes trozadores de troncos y triplicaron su trabajo, triplicando su
trabajo de trozar troncos y troncos.
2. De Guadalajara vengo, jara traigo, jara vendo, a medio doy
cada jara. ¡Qué jara tan cara traigo de Guadalajara!
Texto
Einstein y si chofer
Al poco tiempo de haber publicado A.Einstein su primer trabajo
sobre la teoría de la relatividad, empezó a hacerse famoso en toda
Europa y lo invitaban a muchas universidades para dar charla sobre
ella. El lugar donde él trabajaba puso a su disposición un auto con su
chofer para trasladarse a estas universidades. En todas ellas tuvo gran

259
éxito, es decir que al final de sus presentaciones lo aclamaban con un
aplauso atronador. Pero debido a lo novedoso y difícil del tema, en
ningún lugar surgían preguntas, nadie las hacía.
Así iban el gran científico y el chofer recorriendo universidades,
el chofer siempre sentado en primera fila y escuchando atentamente
la exposición del profesor. Después que hubieron pasado algunos
meses, el chofer le dijo a Einstein:
− Profesor, le quiero proponer un trato. Yo no entiendo nada de
lo que usted dice en sus conferencias, pero tengo una excelentísima
memoria, y recuerdo palabra por palabra de su exposición,
incluyendo todas las fórmulas. Además me imagino que usted estará
cansado de repetir siempre lo mismo y que nadie le hace preguntas.
Por otro lado, a mi, como pobre chofer, jamás nadie me aplaudió, y
entonces le propongo cambiar nuestros roles: yo doy la conferencia,
total nadie hace preguntas, mientras usted descansa y puede meditar
sobre otros problemas.
Einstein pensó un poco y le propuso demostrarle personalmente a
él sus capacidades. Al verificar que en realidad el hombre podía dar
la conferencia sin un solo error, accedió al pedido. El chofer se dejó
crecer un poco el pelo para parecerse más a Einstein, éste se puso el
traje azul oscuro y el gorro del chofer y comenzaron la experiencia.
El chofer ya había dado perfectamente la conferencia que, como
siempre, fue coronada con grandes aplausos, mientras Einstein se
hallaba sentado en la primera fila, leyendo algún libro o revista con
aire indiferente y descansando.
Todo iba perfectamente, sin ninguna pregunta, hasta que llegaron
a la Universidad de Baviera. Tan pronto el chofer hubo terminado la
charla y los asistentes ya habían comenzado a aplaudir, del fondo de
la sala se escuchó una voz que decía:
– Doctor Einstein, yo no comprendí todo lo que usted dijo. Me
gustaría saber con detalle el significado de los términos de la
ecuación número tres, que todavía se puede ver arriba, a la izquierda
del pizarrón.
El chofer por poco se desconcierta pero, tras titubear un instante
casi imperceptible para el público y prácticamente enseguida,
replica:

260
 – Mi querido profesor, me extraña oir semejante pregunta. Lo que
usted quiere saber, en realidad lo sabe cualquier persona. Es más, mi
chofer aquí presente, es uno de los que pueden explicárselo sin
problemas.
Transmitido en Radio El Plata por el periodista Alfredo Leuco.
Vocabulario
trasladarse переїжджати, перебиратися
atronador приголомшливий, оглушливий
titubear коливатися, вагатися, сумніватися
imperceptible непомітний, невідчутний
pizarrón = pizarra класна дошка
trato договір, угода, пропозиція
total (тут) все одно
coronar увінчати ecuación рівняння
exposición доповідь, виклад asistente присутній
аclamar бурхливо вітати novedoso новий, модний

Come ntar ios

Einstein. Albert Einstein nació en la ciudad alemana Ulme
el 14 de marzo de 1879 y falleció a los 76 años de edad (18 de
abril de 1955) en Princeton, Estados Unidos de Norteamérica.
Autor de más de 300 trabajos científicos en el campo de la
física y de aproximadamente 150 en historia, filosofía,
publicística, etc. En 1921 obtuvo el Premio Novel de Física. Es
considerado como el científico más popular y conocido del
siglo XX.
teoría de la relatividad теорія відносності;
dar charla виступати з доповіддю. Sin. dar (una)
conferencia;
рoner (tener) a disposición надавати у розпорядження,
(мати у розпорядженні) ; Sin. tener a bien;
chófer, chofer допускаються обидва варіанти написання;
debido a з огляду на; у зв'язку з; унаслідок. Прислівник
debido (< deber обов'язок, заборгувати, бути винним) бере
участь у створенні інших сталих словосполучень, напр.: a
su debido tiempo у свій час; como es debido як належить,
належним чином, як слід.

261
 Universidad de Baviera Баварський університет. La
Universidad fue fundada en 1472 por Luis El Rico, duque de
Baviera. Llevaba el nombre de Universidad de Ingolstadt.
Consistía de cinco facultades: Humanidades, Ciencias,
Teología, Derecho y Medicina. Su principal objetivo era la
propagación de la fe cristiana. La Universidad cerró sus puertas
en mayo de 1800, por orden del príncipe elector Maximiliano
IV, rey de Baviera.
Por poco (casi) мало не, ледве не, ще трохи і... Після
будь-якої із цих двох синонімічних одиниць дієслово став-
лять у теперішньому часі, незважаючи на те, що підмет да-
ного речення стоїть в одному з минулих часів: ...disparó
contra don Alоnso XII, sin darse cuenta que por poco mata a
la reina Cristina (C.J.Cela. El gallego y su cuadrilla). … Він ви-
стрілив в Альфонсо ХІІ і не помітив, що мало не вбив коро-
леву Христину. Pese аl frío que hacía, Víctor salió de casa sin
vestirse adecuadamente y por poco se cogela. … Незважаючи
на холоднечу, Віктор вийшов з дому легко зодягненим і
майже не замерз. El joven salió corriendo, se resbaló y casi se
cae. Хлопець вибіг, посковзнувся й ледве не впав.
У латиноамериканському варіанті зустрічається casi в
деяких висловлюваннях типу: Nadie se muere de casi, що
можна перекласти як на трішки незважають.
Poco може виступати як прикметник невеликий, нечис-
ленний або прислівник мало, трохи та бере участь у бага-
тьох конструкціях: Dentro de poco незабаром, невдовзі: El
niño dijo que vendría dentro de poco. Хлопчик сказав, що нев-
довзі прийде.
Poco después (трохи) згодом: Ana se fue, pero regresó
poco después. Ганна пішла, але згодом повернулась.
Poco a poco малу-помалу, поволі, поступово, не зразу:
No son los mejores, pero poco a poco se ve que están
avanzando en los estudios. Вони не найкращі, але мало-
помалу їхні успіхи стають помітнішими.
De a poco те саме, що й poco a poco: Se iban comiendo
por dentro, devorando las reservas, muriéndose de a poco.
(V. Teitelboin. La semilla en la arena). Вони слабли та ви-
снажувалися, існуючи за рахунок запасів власного організ-
му, повільно вмираючи.

262
 A poco de + inf. незабаром, невдовзі, скоро, швидко:
Lord Gray, a poco de llegar, despidióse diciendo que volvería
(B.P. Galdós. Cádiz). Невдовзі після своєї появи лорд Грей
відкланявся, запевнивши, що повернеться.
Como hay pocos рідкісний, винятковий, незвичaйний,
яких мало: El hijo de los Pérez es tan inteligente como hay
pocos. Син Пересів розумник, яких мало.
Ni poco ni mucho зовсім не …, ніскільки, (а-)нітрохи,
аж ніяк: Pero no pareció poco ni mucho
humillado...(A.Palacio Valdés. La hermana San Sulpicio). Але
він, очевидно, зовсім не образився.
Es más більш того. Es más, no son dudas las que tiene,
sino simplemente él no lo sabe. Більш того, він не те, що
сумнівається, а просто не знає цього.
Ejercicios
I. Conjugue en el Pluscuamperfecto de Indicativo los verbos
escribir, hacer, decir, ver, ir, poner, volver, comprárselo,
decírselo.
II. Traduzca las oraciones al ucraniano y explique el empleo
de los tiempos de los verbos en negrilla: 1. Mi padre dijo que
regresando de la oficina encontró a un amigo de sus años estud-
?antiles, al que no había visto hacía más de cinco años. 2. No fui al
cine con ellos porque ya había prometido ver a Miguel para resolver
un problema que él tenía. 3. Nos vimos, pero no discutimos el
problema porque yo ya lo había resuelto. 4. Ana ya sabía que
Andrés había regresado de las vacaciones, porque lo había visto
tomar un autobús. 5. Ya hacía varios minutos que el científico había
terminado su exposición, pero los espectadores no dejaban de
aplaudir. 6. Antes de dar una conferencia en la Universidad de Kyiv,
el científico ya había tenido varios encuentros con el profesorado de
otras universidades ucranianas. 7. José prefirió callar pues, por lo
visto, no había leído el libro que estaban discutiendo sus compa-
?eros. 8. El profesor preguntó al alumno si éste había estado alguna
vez en el Museo Lingüístico de la Universidad de Kyiv. 9. ¿Por qué
no fuiste al encuentro que habías acordado con tu amigo? – Es que
me había sentido mal, el teléfono no funcionaba y no le pude avisar
a tiempo. 10. Fue muy divertido. Nos reímos como nunca de lo que
habíamos hecho. 11. Cando me telefoneaste ya me había ido, pues
263
podía llegar tarde a la conferencia. 12. Me di mucha prisa, iba casi
corriendo, pero no logré alcanzarles: ya se habían alejado
demasiado. 13. Antes de ingresar a la universidad, Antón había
vivido con sus padres un par de años en el extranjero. 14. No les fue
fácil vivir allí, porque no habían aprendido el idioma del país antes
de salir. 15. En las primeras semanas mi mejor amigo, no teniendo
conocidos y sin saber el idioma del país done estaba, se había sentido
muy solo y triste. 16. Al llegar sus padres, José les presentó a Marta,
una simpática señorita, a la que había conocido en el cumpleaños de
uno de sus amigos comunes.
III. Escriba oraciones empleando el Pluscuamperfecto de
Indicativo de los verbos indicados en el punto I.
IV. Conteste a las siguientes preguntas: 1. ¿Quién es Einstein?
2. ¿Cuándo y dónde nació? 3. ¿Cuándo empezó a hacerse famoso el
científico? 4. ¿Con qué fin las universidades invitaban a Einstein?
5. ¿Qué tenía a su disposición el célebre profesor para trasladarse a
las universidades, donde estaba invitado para dar charlas?
6. ¿Transcurrían con éxito las charlas que daba? 7. ¿Qué demostraba
el éxito de sus conferencias? 8. ¿Le hacían muchas preguntas tras sus
exposiciones? 8. ¿Dónde se hallaba el chofer de Einstein mientras
éste hacía uso de la palabra? 9. ¿Qué propuso el chofer después de
varios meses de trabajo con Einstein? 10. ¿Qué impulsó al chofer
hacerle la proposición que le hizo? 11. ¿Por qué se decidió el chofer
hacerle tal proposición? 12. ¿Cómo reaccionó Einstein a la
proposición del chofer? 13. ¿De qué manera ambos cambiaron sus
apariencias para comenzar la experiencia? 14. ¿Cómo transcurrían
las conferencias dadas por el chofer? 15. ¿Qué hacía el científico
mientras el chofer lo sustituía? 16. ¿Qué ocurrió en la universidad de
Baviera al finalizar la charla del chofer? 17. ¿Qué pidió explicarle
uno de los profesores presentes? 18. ¿Cómo reaccionó el chofer a su
pregunta? 19. ¿Qué le propuso hacer el chofer en su réplica al
profesor del fondo de la sala? 20. ¿A qué edad y en que año murió
Einstein?
V. En lugar de los blancos ponga el correspondiente adjetivo,
pronombre o adverbio tanto, tan, tal o cada: 1. Joaquín dice que
no tiene ... dinero para compar ese televisor. 2. Estoy absolutamente
seguro de que nunca me atrevería a hacer ... cosa. 3. Ayer me pareció

264
haber visto a ... joven. 4. Nunca he sentido ... alegría. 5. Los sobrinos
de Juan no dejan de hacer ejercicios físicos ... día. 6. ... uno debe
saber lo que hace y responder por sus actos. 7. Ellos miran casi ...
transmisión deportiva por televisión. 8. Ellos son choferes, todos y ...
uno de ellos saben perfectamente las normas de circulación.
9. Después de ... hablar por fin dijo todo lo que quería. 10. ¡Ha
pasado ... vergüenza por su pésimo comportamiento! 11. No debes
afligirte así, no es para ... . ¿Por qué llegas ... tarde a casa? – Es que
tengo ¡... trabajo! 12. ¿Qué ... te van las cosas? – Pues, como siempre
en el comercio, ... día es diferente: uno bueno y otro no es ... .
13. Hablas ... bajo que no te oigo casi nada. 14. Me encanta viajar,
¡son ... los lugares que me gustaría conocer! 15. ... uno de estos
ramos merece ser regalado a la mujer que amas. 16. Yo no esperaba
... agradecimiento. 17. Esto no es ... fácil como parece.
VI. Termine las oraciones: 1. El científico nacido en Alemania
vivió ... . 2. En mi trabajo (no) pusieron a mi disposición ... . 3. La
famosa cantante ucraniana ... 4. Mi amigo me propuso ir ... 5. Mi
amigo está triste, porque ... 6. Dicen que dentro de poco ... . 7. Los
amigos de Marta a poco de llegar ... 8. Andando en bicicleta el niño
casi ... 9. Al principio pareció desconcertado, pero ... 10. Quiero
pedirle a Ud. explicarme ... . 11. Después de algunos meses ... .
13. Por otro lado, pienso que ... . 14. Lo que a mi me gustaría saber
es ... . 15. Siempre sentado en primera fila, yo ... . 16. Nuestro
principal objetivo es ... . 17. Debido a lo novedoso del tema... .
VII. Ponga los verbos en los tiempos y personas corre-
?pondientes: 1. Antonio le (contar) a su mejor amigo donde
(conocerse) con su novia. 2. Carlos (decir) a sus padres que
(regresar) de la fiesta antes de medianoche. 3. La semana pasada (ir)
a visitar el barrio donde (pasar) mi infancia. 4. No (poder) ir a la
fiesta porque (estar) muy ocupado. 5. El jefe de personal me
(preguntar) dónde (vivir, yo) y en qué año (graduarse) de la
universidad. 6. (Hacer) un día espléndido y con mis hermanos
(pensar) qué (ser) mejor: (ir) a la playa o a la nueva exposición de
pintura moderna que (inaugurarse) el sábado pasado. 7. El jueves
(recibír) las entradas que me (reservar) Manolo para el espectáculo
de esta noche, al cual (ir) con mucho gusto en compañía de mi novia.
8. Yo no dije que (ir), pero (tratar) de (hacerlo). 9. Todos (saber) que

265
la exposición nos (gustar). 10. Por momentos José (mirar) el reloj.
11. José de pronto (mirar) el reloj. 12. José (mirar) el reloj cada cinco
minutos. 13. Cuando entró Miguel, José (estar) mirando el reloj.
14. Tras mirar el reloj, José (vestirse) y (salir) a la calle.
15. Acostado en el diván, José (mirar) el reloj. 16. Al entrar en el
cuarto, José (mirar) la hora que (marcar) el reloj. 17. Él sabía que al
entrar María, ella le (echar) una mirada al reloj. 18. José no sabía que
momentos antes María (mirar) la hora en su reloj pulsera.
VIII. Traduzca el diálogo y póngalo en estilo indirecto:
La maestra sorprende a Manolito comiendo caramelos en el aula.
– Ya les he advertido no hacer eso durante las clases. ¿Por qué no
me has obedecido, Manolo?
El alumno no se tu turbó y le respondió.
– Yo no he hecho nada, señorita. Lo que estoy haciendo es
remojar el caramelo para comérmelo en el recreo.
IX. Llene el blanco con los correspondientes pronombres
demostrativos: 1. A ... científico le invitaban a dar conferencias en
muchas universidades extranjeras, a ... no. 2. ¿Es ... señor amigo
tuyo? – No, ... no, mi amigo es ... . 3. ¿Son ... las chicas que Juegan
al tenis? – No, las que juegan al tenis son ... , ... juegan al voleibol.
4. ¡Qué bien patina sobre el hielo ... señorita rubia! – A mi también
me gusta su técnica de patinaje, pero me gusta más ..., la de cabello
moreno. 5. ¡Me encantan ... días de sol! Pero, ¡cómo me afligían ...,
los lluviosos que frecuentaban durante mis vacaciones! 6. ¿... libros
forrados son de gramática? – No, los de gramática son ..., los que
están en ... estantería. 7. ¿Son ... tus libros y cuadernos? – No todo lo
mío es ..., lo que está junto a mi cartera.
X. Traduzca al español: 1. Водій академіка трохи подумав і
сказав: – Насправді те, що Ви хочете знати, пане професоре,
знає будь-який студент першого курсу. 2. Незабаром після дощу
природа ніби-то захотіла показати всю красу світу, що нас ото-
чує. 3. Видатний учений минулого століття А. Ейнштейн був
автором багатьох наукових праць з фізики, зокрема всесвітньо-
відомої теорії відносності. 4. Щоб пересуватися з одного місця
до іншого, він мав у розпорядженні автомобіль і водія. 5. Його
виступи мали шалений успіх. 6. По закінченню виступів прису-
тні дякували бурхливими оплесками. 7. Через новизну теми ні-
266
хто жодних питань не ставив. 8. Водій зробив цікаву пропози-
цію, яку, поміркувавши, Ейнштейн прийняв. 9. Поки водій ви-
ступав з лекцією, усі уважно слухали. 10. Науковець у цей час
сидів в одному з перших рядів конференц-залу й відпочивав.
11. Перше запитання пролунало з останніх рядів. 12. Слухач не
зрозумів, що означає рівняння, написане у нижньому правому
куті дошки. 13. Лектор сказав, що на це запитання легко може
відпровісти навіть водій, що сидить у першому ряду. 14. Останні
роки життя вчений провів у Сполучених Штатах Америки й по-
мер в квітні 1955 року. 15. Я забув, який фільм ми тоді бачили.
16. До минулого року мій товариш жодного разу не був в опер-
ному театрі. 17. Він сказав, що вони були тиждень в Мексиці та
два тижні – на Кубі. 18. Обидві країни вразили їх неповторною
красою тропіків. 19. Тільки-но світу стало відомо про відкриття
теорії відносності, учені багатьох університетів мріяли зустріти-
ся з її автором.
XI. Escoja y comente algunо de los siguientes aforismos:
1. La ciencia nunca tiene razón. Ella no está en condiciones de
resolver ningún problema, sin plantear previamente decenas de
otros. (George Bernard Shaw. Nació en Dublin, Irlanda, Reino Unido el
26 de julio de1856 y falleció a la edad de 94 años, el 2 de noviembre de
1950. Escritor de teatro, crítico, activista poíiticio. Premio Nóbel de
Literatura en el año 1925).
2. Las tres etapas para reconocer la verdad son: la primera – "esto
es absurdo", la segunda "esto tiene algo que vale la pena", y la
tercera "esto lo saben todos". (Ernest Rutherford. Nació en Nueva
Zelanda el 30 de agosto de 1871 y falleció el 19 de octure de 1937. Físico
británico. Premio Nóbel de Química en el año 1908).
XII. ¿Puede Ud. Proponer algún refrán ucraniano equivalente
a los siguientes refranes españoles? 1. El lobo anda en el rebaño.
Significa que entre la gente buena hay una persona mala, traidora.
2. Pájaro viejo no entra en la jaula. Denota que quien tiene
experiencia no es engañado con facilidad. 3. La mona vestida de
seda en mona queda. Hace referencia a que no importa los cambios
que pretende hacerse una persona, la valía de ésta no puede
ocultarse.

267
 UNIDAD 16

16.1. Мodo Imperativo

Наказовий спо сіб вживають для вираження наказу, роз-
порядження, побажання, заборони, прохання, спонукання, зао-
хочення.
На відміну від української, в іспанській мові наказовий спо-
сіб використовують не тільки в 2-й особі однини та множини,
але й в 3-й особі однини та в усіх особах множини.
Наказовий спосіб має дві форми: стверджувальну (Imperativo
afirmativo) та заперечну (Imperativo negativo).

16.2. Imperativo afirmativo

Розглянемо спосіб утворення стверджувального наказового
дієслова типового відмінювання.
До основи дієслова додають тaкі закінчення:
Особа І дієвідмінa ІІ дієвідміна ІІІ дієвідміна
ОДНИНА
trabajar comer vivir
І – – –
ІІ -a (trabaja) -e (come) -e (vive)
III -e (trabaje) -a (coma) -a (viva)
МНОЖИНА
I -emos (trabajemos) -amos (comamos) -amos (vivamos)
II -ad (trabajad) -ed (comed) -id (vivid)
III -en (trabajen) -an (coman) -an (vivan)
Друга особа однини більшості дієслів Мodo Imperativo збіга-
ється з формою 3-ї особи Presente de Indicativo.
Стверджувальна форма Imperativo 2-ї особи множини
(vosotros) всіх дієслів утворюється шляхом заміни приголоснoї -r
в інфінітиві на -d: mirar → mirad, comer → comed, abrir → abrid.
Перед зворотною часткою -os приголосна -d із закінчення
зникає: lavaos, sentaos, divertíos, entreteneos тощо.

268
 У дієсловах, що відхиляються від норми, в Imperativo відбу-
ваються такі самі чергування, що в Presente de Indicativo, напри-
клад, pensar:
Presente de Indicativo Imperativo afirmativo
tú piensas → piensa
él, ella, Ud. piensa → piense
nosotros (-as) pensamos → pensemos
vosotros (-as) pensáis → pensad
ellos, ellas, Uds. piensan → piensen
У наказовій формі займенник не ставлять, але він зберігається:
a) при формі ввічливості usted, ustedes: Escribe una carta en
español, але: Escriba Ud. una carta en español. Escribid una carta en
español, але: Escriban Uds. una carta en español;
b) якщо потрібно визначити, до кого власне звертаються
серед інших: Habla tú, Miguel, los demás callaos.
Дієслова індивідуального відмінювання, що мають власну
форму утворення Imperativo:

tú él ella, Ud. nosotros vosotros (-as) ellos(-as) Uds.

caber cabe quepa quepamos cabed quepan
caer cae caiga caigamos caed caigan
dar da de demos dad den
decir di diga digamos decid digan
a також: bendecir, contradecir, maldecir, predecir.
estar está esté estemos estad estén
hacer haz haga hagamos haced hagan
a також: satisfacer, rehacer, licuefacer тощо.
ir ve vaya vayamos id vayan
oir oye oiga oigamos oid oigan
poder puede pueda podamos poded puedan
poner pon ponga pongamos poned pongan
a також: componer, deponer, imponer, reponer, suponer тощо.
querer quiere quiera queramos quered quieran
saber sabe sepa sepamos sabed sepan
salir sal salga salgamos salid salgan

269
a також: sobresalir тощо.
ser sé sea seamos sed sean
tener ten tenga tengamos tened tengan
a також: contener, detener, retener, sostener тощо.
traer trae traiga traigamos traed traigan
venir ven venga vengamos venid vengan
a також: prevenir, subvenir тощо.
ver ve vea veamos ved vean

Особові ненаголошені займенники у ролі прямого та не-

прямого додатку, уживані з дієсловами в Imperativo afirm-
?tivo, ідуть після них, їх пишуть разом (як з інфінітивом і ге-
рундієм): Dale a Miguel el libro de gramática. Дай Мігелю кни-
жку з граматики. Dáselo a Miguel. Віддай її Мігелю.
¡Agradéselo! Подякуй йому (за це)!

A uto co nt ro l
I. Conjugue en Imperativo Afirmativo los verbos andar, almorzar,
elegir, probar, aparecer, volver, defender.
II. Traduzca al ucraniano: 1. Andrés, dale estos libros a Marta.
2. Dámelos y se los daré hoy mismo. 3. Escríbele una carta a tu
hermano. 4. ¡Recibamos y saludemos como es debido a nuestros
deportistas, los ganadores del campeonato! 5. Mañana venid al
entrenamiento media hora antes. 6. ¡Hablad, os escucho! 7. Tomad el
paraguas y poneos el abrigo, pues está lloviendo y hace frío.
8. Quédate aquí y espera a María. 8. Prométeme que lo harás. – Pues,
claro que te lo prometo. 9. Perdóname, yo no tenía la intención de
ofenderte. 10. Ana, baja el sonido del televisor y repíteme lo que has
dicho. 11. Juan, ten la bondad de pasar por la panadería y comprar
pan para la cena.
III. Ponga en el blanco un verbo en Imperativo que encaje con el
sentido de la oración: 1. (...) (vosotros) mañana a verme, os estaré
esperando. 2. ... (tú) una porción de pizza, está muy sabrosa. 3. Antes
de salir a la calle ... (vosotros) el abrigo, pues está haciendo frío. 4. ...
(tú) más y serás el mejor alumno de la clase. 5. ... (tú) esta corbata,
me gusta más que aquella. 6. ... (ustedes), pueden llegar tarde al

270
trabajo. 7. ..., el libro que te dí anteayer, lo necesito. 8. ... (vosotros)
el trabajo hoy, mañana puede ser tarde. 9. Chico, antes de salir ...
algo. 10. María está enferma, ... (tú), por favor, al doctor.
IV. Traduzca al español: 1. Приходьте до нас завтра. 2. Відпо-
відай на мої запитання. 3. Напиши сьогодні листа своїм батькам.
4. Працюй зі мною. 5. Чекайте (Uds.) ваших друзів біля входу до
театру. 6. Сідайте. 7. Ось лист. Прочитай його мені. 8. Уже пів
на сьому. Вставайте (vosotros), снідайте та збирайтесь на роботу.
9. Сідаймо до столу. 10. Скажіть це йому. 11. Сядьте (vosotros) і
запишіть ці слова. 12. У суботу приходьте (Uds.) на обід до нас
на дачу. 13. Заходьте всі, ми чекаємо на вас. 14. Скажи мені, скі-
льки тобі років?

16.3. Formas que pueden sustituir

el Imperativo Afirmativo
Крім власнe граматичного прийому утворення Imperativo
Afirmativo, є інші способи вираження наказу або розпорядження
за допомогою:
а) інфінітива: ¡No hablar! Не розмовляти! Мовчати! ¡No
pelear! Не битися! ¡A comer! До столу! ¡A callar! Мовчати! ¡A
trabajar! До роботи! Niños, ¡a dormir! Діти, спати (пора)!
b) формули ввічливості + інфінітив:
Haga el favor de + infinitivo: Haga Ud. el favor de cerrar la
puerta. Зачиніть, будь ласка, двері.
Tenga la bondad de + infinitivo: Jorge, ten la bondad de decirle a
tu padre que venga a verme. Хорхе, будь ласка, передай батькові,
щоб зайшов до мене.
Podría Ud.: ¿Podría Ud. traducirme esta carta al español? Чи мо-
гли б Ви перекласти для мене цього листа іспанською мовою?
Tendría Ud. la amabilidad de (Sería Ud. tan amable de) +
infinitivo: Tendría Ud. la amabilidad de decirme ¿dónde está el
Teatro del Drama? Скажіть, будьте ласкаві, де Драматичний
театр?
У реченнях, де використовують формулу ввічливості + інфі-
нітив знаки оклику не ставлять;
271
 с) зворотної форми дієслова, що, здебільшого, зустрічається
в простих реченнях: Límpiese bien el aula. Гарно приберіть ау-
діторію. Límpiense bien los cuartos. Гарно приберіть кімнати.
Тут число дієслова збігається з числом прямого додатка. Та-
кий спосіб уживання наказового способу більш притаманний
письмовій мові при застереженнях: No tocar, peligro. Не чіпати.
Небезпечно. Empujar. Від себе. Tirar. До себе.
Наказова формa може бути висловлена також через:
1. Futuro de Indicativo: No irás al cine hasta que tu padre te lo
permita.
2. Еstar + gerundio: Ya lo estáis limpiando, y sin protestar.
3. Запитання: ¿Por qué no te callas?

16.4. Imperativos gramaticalizados

Наказовий спо сіб деяких дієслів здатен уміщати у речен-
ні особливу семантичну валентність, ¡Anda!, наприклад, може
означати:
а) подив, несподіванку: ¡Anda! Рero... ¿eres tú? А…це ти?
b) неприємність, прикрість: ¡Anda, este! Pues claro que lo he
escrito yo solo. Ти поглянь на нього, це ж я сам написав!
c) осуд, картання, критику: ¡Anda que...! Eres más bruto...!
Це ж треба…Який ти незграбний!
d) спонукання, заохочення: ¡Anda ya! Нумо, давай!
e) підбадьорювання: ¡Anda, dímelo! Сміливіше, скажи мені!
Залежно від контексту, полівалентними є також наказові фор-
ми таких дієслів як:
dar → dale: невдоволення, повторення: ¡Y dale con lo mismo! І
знову за старе!
dale que dale: уперто, затято: Ya hace una hora que Ernesto
está ¡dale que dale con lo mismo! Уже цілу годину Ернесто торо-
чить одне й теж!
mirar → ¡Mira!:
a) зауваження, докір, догана: ¡Mira que estás pesado hoy! Ну й
докучливий ти сьогодні!

272
 b) іронія, досада, роздратування: ¡Mira que gracia! Nos han
dejado sin fiesta. Ти поглянь, нас залишили без свята!
c) погроза: ¡Mira que se lo digo a tu madre! Ось побачиш, я
скажу твоїй матері!
d) здивування: Me he vuelto a equivocar ¡y mira que he puesto
cuidado! Я знов помилився, хоч так старався!
ir → ¡Vaya!:
а) несподіваність, іронія: ¡Vaya, hombre! ¿Hoy sí has podido?
Друже мій, ти все-таки зміг сьогодні?
b) скарга, нарікання: ¡Vaya por Dios! Se ha roto. О боже!
Зламалось.
c) захват, захоплення, зачарування: ¡Vaya calor que hace! Оце
так спека!
d) осуд, несхвалення: ¡Vaya porquería de recuerdos me vienen a
la memoria! Ну й мерзота згадалася мені! ¡Vaya una situación!
Оце так становище!
e) схвалення дійсне, або удаване: ¡Vaya, vaya! esto está muy
bien. Нумо-нумо, все гаразд!
A uto co nt ro l
Complete las frases usando los imperativos gramaticalizados:
1. – Os he dicho que no quiero cantar.
–..., hombre, no te hagas rogar.
2. ... y yo sin abrigo. Me voy a congelar.
3. – ¡A Ernesto le ha tocado la lotería!
–¡...!

16.5. Concordancia de los tiempos

del Modo Indicativo
1. Якщо в головному реченні дієслово вжите в одному з часів
плану Presente, тобто в Presente, Pretérito Perfecto або Futuro ?-
imple de Indicativo, а також в Imperativo чи Condicional Simple, то
в підрядному реченні:
а) наступна дія передається через Futuro Simple або Presente:
Estoy seguro que Arturo vendrá (va a venir, viene) con su hermana.

273
Я впевнений, що Артуро прийде із сестрою. Estad seguros que
Arturo vendrá (va a venir, viene) con su hermana. Будьте впевнені,
що Артуро прийде із сестрою.
П рим і тка: У підрядних реченнях Presente de Indicativo
виступає в ролі майбутнього часу, коли дія розглядається як
близька, або висловлюється впевненість у її здійсненні.
b) одночасна дія передається через Presente de Indicativo: Veo
que estás leyendo un periódico. Я бачу, що ти читаєш газету.
Cuéntame cómo se siente Jorge después de la enfermedad. Розкажи
мені, як почувається Хорхе після хвороби. He dicho que Manuel
está en la Universidad. Я сказав (тільки-но), що Хорхе в універси-
теті.
с) попередня дія передається через Pretérito Perfecto:
dice ha estado en la biblioteca
Irene ha dicho que ha estado en la biblioteca
dirá ha estado en la biblioteca

2. Якщо у головному реченні вжите дієслово минулого часу,

тобто в Pretérito Imperfecto або Pretérito Indefinido:
a) oдночаснa дія виcловлюється дієсловом в Pretérito
Imperfecto: Alberto decía que en aquel hotel se sentía muy
confortable. Альберто казав, що в тому готелі він почувався ду-
же комфортно. No fuí al cumpleaños porque me sentía mal. Я не
пішов на день народження через те, що почував себе зле.
b) попередня дія висловлюється дієсловом в Pluscuamperfecto:
Néstor afirma que aquella mañana había estado en la universidad.
Нестор стверджує, що того ранку він був в університеті. Dicen
que ellos no vieron el partido de fútbol porque habían estado
trabajando hasta entrada la noche. Вони кажуть, що не бачили
футбольний матч, тому що працювали до глибокої ночі;
c) наступна дія висловлюється дієсловом в Potencial Simple:
Yo no podía prometer que podría ir a la fiesta. Я не міг обіцяти, що
піду на свято. José me dijo que me traería el libro mañana. Хосе
сказав, що принесе мені книжку завтра.

274
 A uto co nt ro l
I. Traduzca al ucraniano las siguientes oraciones: 1. En su carta
Miguel cuenta que está descansando en los Cárpatos. 2. Él ha dicho
que se siente maravillado viendo los impresionantes paisajes
montañosos de los alrededores. 3. Ya ha planificado cuál será el
itinerario de los próximos dos días. 4. Él dijo que no dudaba que el
recorrido planificado le proporcionaría un gran deleite. 5. Sabía que
el autobús que lo llevaría saldría a la 10 de la mañana, pero no estaba
al tanto de la hora en que regresaría. 6. También me dijo que les
había escrito una carta a sus padres contándoles de sus vacaciones.
7. Además me dijo que en la próxima carta me relataría sus
impresiones de todo lo que vería y que por el momento estaba
gozando del soleado día y del paseo que minutos atrás se había dado
por las cercanías.
II. Traduzca al español las siguientes oraciones: 1. Кажуть, що
наступного тижня буде дуже холодно. 2. Вони написали, що зу-
стрінуть нас на вокзалі. 3. Була восьма година, коли зателефону-
вав Андрій і сказав, що в неділю їде до Львова. 4. Хосе був упе-
внений, що його робота справить на нас значне враження.
5. Марта обіцяла, що не забуде моє прохання та все зробить вча-
сно. 6. Вони знали, що я тоді помилився. 7. На нього чекали
вдома, тому Хуліо пішов зі свята раніше, ніж решта гостей.
8. Хлопчику купили багато іграшок, і він був дуже задоволений.
9. Я знав, що ти прийдеш вчасно й не примусиш мене чекати.
10. Хто тобі сказав, що я був на цьому концерті?
Trabalenguas. El pato le dijo a la pata. Pata para ti traigo patas
arriba la pata de un pato patón. Patón-patilargo, patón como tú. Le
tiró la pata el pato a la pata y la pata cogió al pobre pato a pata.
Texto
Una verdad contemporánea
– Hijo mío, por favor,
de tu blando lecho salta.
– Déjame dormir, mamá,
que no hace ninguna falta
– Hijo mío, por favor,

275
levántate y desayuna.
– Déjame dormir, mamá,
que no hace falta ninguna.
– Hijo mío, por favor,
que traigo el café con leche.
– Mamá, deja que en las sábanas
un rato más aproveche.
– Hijo mío, por favor,
que España entera se afana.
– ¡Que no! Que no me levanto
porque no me da la gana.
– Hijo mío, por favor,
que el sol está ya en alto.
− Déjame dormir, mamá,
no pasa nada si falto.
– Hijo mío, por favor,
que es la hora del almuerzo.
– Déjame que levantarme
me supone mucho esfuerzo.
– Hijo mío, por favor,
van a llamarte haragán.
– Déjame, mamá, que nunca
me ha importado el que dirán.
– Hijo mío, por favor,
¿Y si tu jefe se enfada?
– ¡Que no, mamá, déjame,
que no me va a pasar nada.
– Hijo mío, por favor,
que ya has dormido en exceso.
– Dejame, mamá, que soy
diputado del Congreso
y si falto a las sesiones
ni se advierte, ni se nota.
Solamemte necesito
acudir cuando se vota,
que los diputados somos

276
 ovejitas de un rebaño
para votar lo que digan
y dormir en el escaño.
En serio, mamita mía,
yo no sé porque te inquietas
si por ser culiparlante
cobro mi saldo y mis dietas.
Lo único que preciso,
de verdad, mami, no insistas,
es conseguir otra vez
que me pongan en las listas.
Hacer la pelota al líder,
ser sumiso, ser amable
y aplaudirle, por supuesto,
cuando en la tribuna hable.
Y es que ser parlamentario
fatiga mucho y amuerma.
Por eso estoy tan molido.
Déjame, mamá, que duerma.
− Bueno, te dejo, hijo mío.
Perdóname, lo lamento.
Yo no sabía el estrés
que produce el parlamento.
Fray Junípero Serra Ferrer (Mallorca 24.XI. 1713 – 28.VIII.1784)

Vocabulario
blando м'який, лагідний lecho ліжко, ложе
haragán ледар, нероба enfadarse сердитися, гніватися
dieta харчування insistir наполягати
aplaudir аплодувати saltar стрибати, скакати
saldo платня, утримання escaño лава, лавка зі спинкою
exceso надлишок, надмір sábana простирадло, рядно
afanarse старанно, запопадливо, ретельно, завзято
advertir попереджати, помічати
notar звертати увагу, помічати
acudir приходити на заклик, прибувати

277
 Come ntar ios
Іменник falta має значення: а) помилка, похибка;
b) брак, нестача, відсутність. Він входить до складу таких
стійких словосполучень, як, напр.:
a falta de: через брак (через відсутність): …una niña
monísima ... con la cual mi prima, a falta de hijos propios,
madrea diariamente ... (B. Pérez Galdós. La incógnita). … гар-
несенька дівчинка, … з якою моя двоюрідна сестра, не ма-
ючи власних дітей, постійно панькається…;
a falta de otra cosa у найгіршому разі (випадку); якщо
немає нічого кращого;
a falta de pan … (buenas son las tortas) краще що-
небудь, ніж нічого; і на тому дякую;
caer en falta не виконати забов'язання, обіцянок; припу-
ститися помилки, безтактовність; схибити; дати маху.
Sin.: cometer una falta;
sin falta обов'язково, безумовно, точно, напевно. Sin.:
impuestamente, forzosamente;
hacer falta (hacerle a uno falta) бути потрібним: En los
rostros hay tanta alegría, que la muchedumbre toda es una
sonrisa, y no hace falta que se pregunten adónde van (B.Pérez
Galdós. Cádiz). На обличчях була така радість, що весь
натовп був суцільною посмішкою й не було необхідності
запитувати один одного "куди ти йдеш?";
buena falta que hace; ¡ni falta (que hace!) ірон. Дуже
потрібно! ¡Buena falta que nos hacen esos vientos de breña!
(J. Izcaray. 30 días con los guerrilleros de Levante). Ці вітри з
гір, скажімо прямо, недоречні;
¡maldita la falta que me hace! на біса він мені здався! Ya
os podéis marchar, que maldita la falta que hacéis aquí.
(J. Izcaray. 30 días con los guerrilleros de Levante). Ви може-
те йти, не дуже ви тут потрібні;
hacer tanta falta como los perros en misa: бути абсолю-
тно не потрібним; бути потрібним, як собаці п'ята нога;
заважати, плутатися під ногами;
levantarle a uno la falta вибачати; реабілітувати.
Дієслово faltar бракувати, закінчуватися, бути відсут-
нім, порушувати, помилятись, підводити, не вистачати
(когось), сумувати (за кимось). Sin. echar de menos,
extrañar;

278
 gana бажання, примхи, забаганка. За участю цього
іменника утворено багато фразеологізмів, зокрема:
dar (la) gana(-s) de; tener uno ganas de хотіти, мати
бажання; con ganas охоче, із задоволенням, залюбки, з до-
рогою душею; de gana охоче, міцно, поважно, солідно, гру-
нтовно, чимало; de buena gana охоче, із задоволенням, за-
любки; reir de buena gana сміятись від душі; de mala gana
неохоче, знехотя; estar uno de mala gana бути не зовсім
здоровим, заслабнути, нездужати; llover (llueve) de mala
gana мрячити, мжичити; abrirle a uno la gana пробудити
(викликати) бажання, роздратувати; ¡lo que me dé la real
gana! як захочу, так й зроблю! (це) моя справа! dar (dan)
ganas de ... хочеться; darle a uno con gana міцно вдарити
(когось); entrarle a uno ganas de... venirle a uno ganas de;
me entraron ganas; me vino la gana мені захотілось, у мене
з'явилось бажання; estar con ganas (de) хотіти, мати ба-
жання; llevar (tener) más gana(s) de yantar que de cantar
робити щось без бажання, ліниво, ледаче; morirse uno de
ganas палко бажати; quedarse con las ganas не досягнути
бажаного, залишитись ні з чим; tener ganas бажати;
tenerle ganas a alguien – кортить влаштувати бійку (свар-
ку); tener la maldita gana (de) не мати жодного бажання;
no tener ganas de mirarse бути пригніченим; de ganas no
andamos mal бажання є;
culiparlante пустобрех, пустомолот, пустозвон, базі-
кало (< ісп. culo зад та parlar базікати, теревенити);
suponer припускати, вважати, вигадувати.
Cполучення me supone, що з часом стало архаізмом, озна-
чає передбачати, вимагати;
el qué dirán що скажуть;
ser oveja de un mismo rebaño одним ликом шиті: з од-
ного поля ягоди: який йшов, таку знайшов; два чоботи –
пара;
hacer la pelota (розм.) примазуватись;
amuermar < (med., vet.) muermo cап; amormado захво-
рілий на сап – заразна хвороба однокопитних (може пере-
даватися і людині);
estar molido почуватися дуже втомленим;
bueno – прикметник, що означає хороший, добрий, ко-
рисний; як прислівник означає добре, гаразд.

279
 Ejercicios
I. Conteste a las preguntas: 1. ¿Con qué petición se dirige la
madre a su hijo en las dos primeras estrofas? 2. ¿Por que motivos se
niega levantarse el hombre? 3. ¿Qué desayuno le ha traído la madre a
la cama? 4. ¿Por qué no se levanta el dormilón? 5. ¿Se levanta, por fin
el hombre a la hora del almuerzo? 6. ¿Qué pretexto tiene para no
levantarse a almorzar? 7. ¿Le preocupa al hombre que, según la madre,
la gente puede pensar que él es un haragán? 8. ¿Cómo explica el
hombre la observación de la madre que su hijo duerme con exceso?
9. ¿A qué se parece, según la opinión del hijo-diputado, el cuerpo de
diputados del Congreso y cuál es su obligación? 10. ¿Cómo tranquiliza
el diputado a su madre? 11. ¿Como se debe comportar el diputado para
que lo vuelvan a poner en la lista y ser reelegido? 12. ¿Quedó
convencida la madre con las reflexiones de su hijo?
II. Escriban el Imperativo Afirmativo de los verbos en
infinitivo de las frases siguientes:
mover ____________ (tú) las piernas
hacer ____________ (vosotros) el favor de salir
conducir ____________ (vosotros) con prudencia
ir ____________ (tú) a la verdulería
venir ____________ (vosotros) cuando queráis
estarse ____________ (tú) quieto
estudiar ____________ (vosotros) la lección
poner ____________ (tú) los zapatos
salir ____________ (vosotros) a la calle.
jugar ____________ (vosotros) a la pelota
III. Llene las casillas con el Imperativo que falta:
Irse oir decir alegrarse dormir
tú
alégrate
Vosotros(-as) oid dormid
Ud. diga
Uds. váyanse
IV. Cambie el complemento directo expresado con un
sustantivo por la correspondiente forma del pronombre, por ej.:
duerma la siesta → duérmala: 1. Pregunte al estudiante ... .
2. Rellenad los formularios ... . 3. Compren pan y leche ... . 4. Pasad
280
el borrador en limpio ... . 5. Prepara la cena media hora antes ... .
6. Lleva las frutas a tu hermano ... . 7. Abandona las malas
costumbres ... . 8. Llame, por favor, a mi hermano ... .
V. Traduzca al ucraniano: 1. Telefonéale, ella está esperando tu
llamada. 2. Pregúntaselo a mi hermano, él sabe las matemáticas
mejor que yo. 3. Contestad a mis preguntas. 4. Venid mañana, yo no
estaré muy ocupado. 5. Pórtate bien con él, se lo merece. 6. Yo sé
muy bien que la estás echando de menos. 7. Rolando ha dicho que
tiene muchas ganas de conocer Kyiv, ¡invitémoslo! 8. Estoy seguro
que su esposa también vendrá de buena gana. 9. Como nadie ha
invitado a Raúl, se quedará con las ganas de venir a Kyiv con
Rolando y su mujer. 10. Sé que no te importa el qué dirán, pero trata
de evitar semejantes faltas. 11. No puedo terminar la tesis porque me
hace mucha falta un diccionario de fraselogismos. 12. Entrega el
trabajo a tiempo, el jefe te lo ha advertido. 13.Te propongo ir a
visitar a los Rodríguez el domingo. – ¿A esa familia? si contigo
habíamos acordado que el domingo iríamos a ver a los Gutiérrez,
¿recuerdas? 14. Papá pide que hagamos los deberes y después
vayamos con él de compras. 15. Si han comprendido mis expli-
?aciones, repítanme las reglas de acentuación en las palabras de la
lengua española. 16. Cenemos juntos esta noche. 17. Ernesto está en
una reunión importante y no podrá verte esta tarde. 18. Pídele que te
despierte a las seis menos cuarto de la mañana. 19. Dile esta
agradable novedad a nuestros amigos. 20. Elsa está hablando, papá,
escuchémosla.
VI. Ponga el verbo correspondiente en la segunda persona
singular del Imperativo. El verbo puede repetirse una vez:
expresar сomer llevar ir tomarse conversar
1. ... estos helados de chocolate 5. ... claramente tu idea
2. ... tú una dieta estricta 6. ... tú esta maleta
3. ... en mi restaurante 7. ... con el médico
4. ... unas vacaciones 8. ... al médico
VII. Completе las frases usando los verbos o grupos de verbos
de acuerdo con el sentido (faltar, hacer falta, hacer faltas, echar
de menos, equivocarse, fallar): 1. Tengo ganas de irme de
vacaciones, pero aún ... muchos días. 2. Escríbeme una lista con los

281
ingredientes que ... para hacer una sangría. 3. Has vuelto a ... el
disparo. La próxima vez tienes que apuntar mejor. 4. Tú ... una vez
más en la elección de las personas que pueden ayudarte. 5. Cuando
estoy lejos de casa ... a mis amigos y todas mis cosas. 6. Procura no
... al pasar el borrador a la computadora, es un documento muy
importante y no lo admiten con correcciones. 7. Para mejorar el
acento ... tener mucha paciencia y practicar. 8. He nacido en una
ciudad de la costa y cuando paso temporadas en el interior ... el mar.
9. Nos ha ... la persona en quien más confiábamos. 10. Vosotros ... al
darle ese puesto a Juan; en mi opinión Pedro está más preparado.
11. Para mejorar la situación ... cambiar muchas cosas. 12. Al hablar,
la gente ... por dejadez y descuido. 13. No podemos cursar la
solicitud, ... una póliza de 25 euros y una fotografía; Vd. ha traído
sólo una, se piden dos. 14. ¿Quién ha cogido dinero? Aquí ... 50
euros.
VIII. Sustituya el infinitivo por la correspondiente forma del
Imperativo: 1. Jorge, (pedir) el favor a Antonio, él lo hará.
2. (Comenzar, vosotros) a hacer los deberes. 3. (Comprar, nosotros)
frutas y hortalizas pues tengo que preparar el almuerzo. 4. María,
(esperarnos) en la parada del autobús. 5. Niños, para no llegar tarde
al entrenamiento, (levantarse) más temprano que ayer. 6. (Venir,
vosotros) a verme mañana por la mañana, os estaré esperando.
7. (Decirlo, vosotros) a ella. 8. ¿Por qué habéis armado tanto ruido?
(¡Callarse!). 8. (Quedarse, tú) aquí y (esperarnos). 9. (Elejir, tú) la
camisa que más te gustaría tener. 10. Por favor, (repetirme, Ud.) la
pregunta una vez más. 11. (Hacerlo, ustedes) hoy, el pedido es
urgente. 12. (Sentarse, vosotros) a la mesa y (escribir) el dictado que
yo les había prometido tendremos para hoy. 13. (Venir, vosotros)
mañana a verme. 14. (Tomarse, tú) esta taza de café. 15. (Salir,
vosotros) ya de casa que Juan nos está esperando en el coche.
16. (Trabajar, tú) más y serás el mejor alumno de la clase.
17. (Ponterse, tú) esta corbata, a mi me gusta mucho.
18. (Levantarse, vosotros), se está haciendo tarde.19. (Pedírselo, tú)
yo sé que él tiene ese diccionario. 20. (Hacerlo, ustedes) hoy,
mañana puede ser tarde. 21. Chico, antes de salir (comer) algo.
22. María está enferma (visitarla, vosotros). 23. (Sentarse, vosotros)

282
a la mesa (empezar) a comer que la sopa se está enfriando.
24. (Hablarle, tú) en español, pues Isabel aún no domina bien el
ucraniano. 25. (Volver, vosotros) temprano para poder terminar con
los deberes que tenéis para mañana. 26. Antes de hablar, (pensar, tú)
lo que dices. 27. (Cerrar, tú) la puerta y (abrir) la ventana.
28. (Hacerlo, vosotros) ahora porque luego no tendréis tiempo.
29. Alberto (mostrarle, tú), estas fotos a Tania. 30. (Telefonearnos,
tú) y (decirnos) a qué hora empieza el espectáculo. 31. (Contarles,
ustedes) esta historia a sus hijos. 32. (Lavarse, tú) la manos y
(sentarse) a la mesa. 33. (Lávarselas, tú) bien, con jabón.
IX. Sustituya el Imperativo por alguna forma de cortesía: 1. Id
al andén, pues está por llegar el tren. 2. Sé más amable y tolerante y
te ganarás el respeto de la gente. 3. Comprad un litro de leche y
algunos pasteles. 4. Dime si ya han llegado tus padres. 5. Alcánceme
ese libro. 6. Poneos los abrigos `para no agarrarse un resfrío 7. Toma
la carta sobre la mesa y dámela. 8. Mírame y escucha lo que te voy a
decir. 9. Hazle la pregunta en ucraniano, el español todavía no lo
sabe. 10. Llámala e invítala, dile que la cena es mañana a las nueve
de la tarde.
X. Agregue los pronombres correspondientes: me, te, la, lo,
nos, os, les, los: 1. ¿No sabes que regalar ... a tus hijos? Pues, regala
... a cada uno de ellos algún libro intersante. Gracias, se ... regalaré.
2. ¿... quieres dar una sorpresa a tus padres? Compra ..... entradas al
teatro. Pienso que ... gustará. 3. ¿Qué ... vamos a regalar a Jorge para
su cumpleaños? – Como ... gusta la música, podríamos regalar ...
algún álbum musical de sus artistas favoritos. 4. ¿... han dicho ya que
estamos invitados a la boda de Jorge? – No, nadie ... ... ha dicho.
5. ¿Ya has leído el libro que ... ha prestado Inés? – No, todavía no ...
he leído, pero pienso leer... ... más rápido posible, para devolvérse...
el lunes. 6. ¿Has visto a mi hermana? – Sí, acabo de ver... . ...he
dicho que tú ... estabas buscando. ¿... dijiste a Ramón a donde ... ibas
de vacaciones? Lamentablemente no, ... ... había olvidado. ... llamaré
por teléfono y ... diré donde estoy veraneando por si quiere venir a
descansar conmigo.

283
 XI. Traduzca al еspañol las siguientes oraciones:
a) 1. Хосе дивиться на годинник. 2. Хосе раптом подивився
на годинник. 3. Кожні п'ять хвилин Хосе дивився на годинник.
4. Коли увійшов Андрій, Хосе дивився на годинник. 5. Після
того як Хосе подивився на годинник, він одягнувся та вийшов
на вулицю. 6. Хосе подивився на годинник, лежачи на дивані.
7. Увійшовши до зали, Хосе подивився на годинник. 8. Він знав,
що коли ввійде Хосе, то зразу подивиться на годинник. 9. Уваж-
но подивись, котру годину показує годинник. 10. Мігель був
упевнений, що ввійшовши до аудиторії, Хосе уже поглянув на
наручний годинник. 11. Хосе просить Марію, щоб вона подала
йому годинник. 12. Хосе подивився на годинник, якого подару-
вав йому брат на день народження. 13. Хосе спитав свого брата,
чи той хоче, щоб він подарував йому годинник. 14. Брат відпо-
вів: – Так, купи мені його!
b) 1. Ми маємо перекласти цей текст? – Так, перекладіть
(vosotros) його на завтра. 2. Одяг підкреслював красу її статури.
3. Сядьте (Uds.) та запишіть ці слова. 4. Одягай пальто, сьогодні
дуже холодно. 5. Діти, візьміть на столі яблука. 6. Вийди і запа-
ли світло біля входу в дім 7. Приходь до нас в неділю, будемо
чекати тебе вдома. 8. Вставайте і вмивайтесь (vosotros). 9. Спо-
чатку відпочинь трохи, а потім зроби ось це. 10. Поясніть (Uds.)
мені це, нічого подібного я не бачив. 11. Слухай уважно, коли я
щось пояснюю. 12. Попросіть (vosotros) його зробити це. Він
зараз вільний. 13. Дозвольте (Uds.) мені сказати вам декілька
слів. 14. Помийся і сядь снідати. 15. Приходьте (Uds.) завтра о
дeсятій годині ранку. 16. Відчиняй брату двері. 17. Поглянь на
годинник. Друзі вже давно чекають на нас. 18.Трохи відпочинь,
а потім ми продовжимо роботу. 19. Піди з ними, не пошкодуєш.
20. Піди й скажи їм, щоб завтра обов'язково прийшли вчасно,
адже ця зустріч може розв'язати всі наші проблеми. 21. У мене
немає сумнівів, що вони успішно закінчать цей навчальний рік.
22. Будьте (vosotros)мужніми, буде краще, якщо підете до дире-
ктора та розкажете йому правду. 23. Попроси Віктора, щоб він
допоміг тобі перекласти цю газетну статтю іспанською мовою.

284
24. Дайте (vosotros) відповідь на всі запитання якомога конкрет-
ніше та швидше.
Textos co mple ment arios
Pensamientos
Acabo de leer un libro en el que encontré impresos pensamientos
que, a mi parecer, son de sumo valor y ayudan a vencer contr-
?riedades con las que uno suele tropezar. ¿Qué opinas tú respecto a
los siguientes conceptos del autor?
A las preguntas: ¿Sufriste mucho en tal o cual período? él nos
responde: Fue aprendizaje. ¿Lloraste mucho? ... Fue limpieza del
alma. ¿Sentiste rencor? ... . Fue para poder perdonar. ¿Estuviste
solitario en algunos momentos? ... Fue porque cerraste la puerta.
¿Creiste que todo se había perdido? ... Fue simplemente el inicio de
tu mejora. ¿Te sientes solitario? ... Mira alrededor y encontrarás a
mucha gente esperando tu sonrisa para acercarse más a ti.
Recomenzar. ¿Hoy? Sí, precisamente hoy. Comienza hoy un
nuevo proyecto de vida. ¿A dónde quieres llegar? Mira alto, sueña
alto, anhela lo mejor de lo mejor, anhela todo lo bueno. La vida te
llama, te invita a realizar un nuevo plan, un nuevo viaje, a un nuevo
desafío. Proponte en este día a ti mismo que harás todo lo posible
para alcanzar tus objetivos. En cada oportunidad dile a las personas
que las amas. Conserva a los amigos alegres y fieles, verdaderos y
desinteresados, como tú mismo eres. Disfruta con las cosas sencillas.
Rodéate de lo que amas: la familia, recuerdos, música, plantas,
pasatiempos ... Y, por supuesto, aprecia tu salud: si es buena,
presérvala. Si es inestable, mejórala. Si está más allá de lo que tú
mismo puedes, busca ayuda. Seguro que la encontrarás.
Vocabulario
impreso друкований
concepto поняття, ідея, судження, уявлення
aprendisaje навчання, учнівство
rencor злоба, ворожнеча, лють
anhelar прагнути, жадати
desafiar кинути виклик
apreciar оцінювати, цінувати
rodear(se) оточувати (себе)
285
 preservar захищати
mejora поліпшення
Come ntar ios
de sumo valor надзвичайно цінний; важливий; значущий.
Sin. importante, valioso, inapreciable, preponderante, signi-
?icativo. Ant. intrascendente, pequeñez;
vencer contrariedades долати перешкоди;
tal o cual будь-хто; хто-небудь. Прикметник tal бере
участь і в таких сполученнях, як: un tal якийсь; una tal
якась (зневажливо) жінка; tal (y) como так як є; нічого не
змінюючи; слово в слово; саме так; tal cual (так) як є; нічо-
го не змінюючи; слово в слово; tal para cual що одне, що
друге; один одного вартий; el tal y el cual такий-сякий; con
tal de que тільки б…; хоч би…; no hay tal cosa нічого та-
кого; неправда; ніяк, аж ніяк;
recomenzar починати спочатку.
В іспанській мові префікс re латинського походження
означає:
a) повторювання: reelegir переобирати; reeditar переви-
дати; recargar довантажувати, перевантажувати. пере-
повнювати;
b) протиставлення або опір: repugnar викликати огиду;
repulsar відмовляти, відкидати, засуджувати;
c) уникнення, ухиляння, відхід: rehuir уникнути;
retroceso відступ; reflujo відплив моря;
d) заперечення: negación відмова; reprobar засуджувати,
ганьбити;
inestable. Цей прикметник утворюється за допомогою
латинського префікса in, що має значення відмова, забо-
рона. Пор.: estable сталий, стійкий, стабільний та
inestable нестійкий, хиткий, нестабільний. Цей префікс
перед приголосними b та p перетворюється на im
(improductivo непродуктивний); перед il – на i (ilógico не-
логічний) та на ir перед r (irrazonable нерозумний, нероз-
судливий, нерозважливий).
mira alto, sueña alto. Ці сполучення, зокрема, можна
перекладати як дивись ширше, мрій про велике.

286
 Así oraba Gandhi
Señor,
Ayúdame a decir la verdad delante de los fuertes y a no decir
mentiras para ganarme el aplauso de los débiles.
Si me das fortuna, no me quites la razón.
Si me das éxito, no me quites la humildad.
Si me das la humildad, no me quites la dignidad.
Ayúdame a ver siempre la otra cara de la medalla, no me dejes
inculpar traición a los demás por no pensar igual que yo.
Enséñame a querer a la gente como a ti mismo y a no juzgarme
como a los demás.
No me dejes caer en el orgullo si triunfo, ni en la desesperación si
fracaso.
Más bien recuérdame que el fracaso es la experiencia que precede
al triunfo.
Nota: Indira Gandhi, política India, nació en Allahabad el
19.XI.1917 y falleció en Nueva Delhi el 31.X.1984. Su padre,
Nehru, fue jefe de Gobierno de la India. Indira cursó estudios en
Europa. Luchó activamente por la independencia de su país,
logrando el cometido en 1947, cuando una debilitada Gran Bretaña
después de la Segunda Guerra Mundial, se mostró incapaz de
continuar subyugando al país asiático. En 1966 fue elegida para el
cargo de primer ministro, que ejerció durante 15 años en esa, una
de las épocas más inestables del país hindú. El 31 de octubre de
1984 fue asesinada por sus guardaespaldas, asestándole
31 impactos de bala.
Vocabulario
inculpar звинувачувати traición зрада
судити відчай, безна-
juzgar desesperación
дія
fracaso крах, фіаско ejercer здійснювати
asesinar убивати, забивати guardaespaldas охоронець
preceder 1. передувати; 2. переважати, мати перевагу
cometido доручення, обов'язок, мета
subyugar поневолювати, підкорювати
cargo посада, обов'язок, відповідальність
asestar 31 impactos de bala увігнати 31 кулю

287
 Come ntar ios
ganarse uno el aplauso отримувати (здобувати, завойо-
вувати) схвалення;
la otra cara de la medalla інший бік медалі;
no me dejes + infinitivo не дай (не дозволяй) мені +
iнфінітив;
cursar estudios навчатися.
Ejercicios
1. Traduzca por escrito al ucraniano ambos textos compl-
?mentarios у luego hagan la traducción inversa sin consultar con el
texto original. Al final comparen ambas traducciones y analicen los
resultados.

2. Defienda su punto de vista acerca de lo afirmado en una de

las siguientes opiniones:
1. Un estado es gobernado mejor por un hombre bueno que por
unas buenas leyes (Aristóteles).
2. Hay quien dice que la ropa es una industria; otros, que un arte,
unos terceros afirman que la ropa es una manera de llamar la atención,
¿qué opina Ud.?

288
 UNIDAD 17

17.1. Sistema verbal español

Дієслівна система іспан ської мови має так у стр у-
кт ур у:
Дійсний спосіб (Modo Indicativo): Presente, Pretérito
Imperfecto, Pretérito Indefinido, Futuro Imperfecto або Futuro
Simple, Pretérito Perfecto, Pluscuamperfecto, Pretérito Anterior,
Futuro Perfecto.
Наказовий спосіб має дві форми: Imperativo Afirmativo
(стверджувальна наказова форма) та Imperativo Negativo (запе-
речна наказова форма).
Дієслово в наказовому способі використовують для виражен-
ня наказу, заклику, заохочення до дії.
Умовний спосіб (Modo Subjuntivo) виражає бажану, мож-
ливу за певних умов дію.
Часи Modo Subjuntivo: Presente, Pretérito Imperfecto, Futuro
Imperfecto, Pretérito Perfecto, Pretérito Pluscuamperfecto, Futuro
Perfecto.
Потенційний (умовний) спосіб (Modo Condicional) вира-
жає імовірну потенційну дію, яка відбувається, відбулась або
відбудеться в майбутньому. Має дві часові форми: Potencial
simple (простий умовний час) та Potencial compuesto (складний
умовний час).
Схема використання іспанського дієслова:

І. Форми дієслова

Infinitivo Participio pasado Gerundio

Дієвідміни
(conjugaciónes)
-ado, -ando,
I -ar, -arse
-ido, -iendo,
II -er, -erse
individual yendo
III -ir, -irse

289
 II. Відмінювання дієслова

Дієслова за порядком відмінювання

Regulares Irregulares Defectivos

de irregularidad común de irregularidad individual

III. Способи дієслова (Modos)

Modos

INDICATIVO
1. PLANO PRESENTE 2. PLANO PASADO
• Presente • Pretérito Indefinido
• Pretérito Perfecto • Pretérito Imperfecto
• Futuro Simple • Pretérito Pluscuamperfecto
• Pretérito Anterior

SUBJUNTIVO
• Presente
• Pretérito Perfecto
• Pretérito Imperfecto
• Pretérito Pluscuamperfecto
• Futuro Imperfecto (Simple)
• Futuro Perfecto (Compuesto)

Potencial

Simple Compuesto

Imperativo

Positivo Negativo

290
 Головна розбіжність між Modo Indiсativo i Modo Subjuntivo
полягає в тому, що в той час, як Modo Indiсativo (дійсний спосіб)
виражає реальний факт, тобто дію, яка відбувається, відбувалася
чи відбуватиметься, Modo Subjuntivo виражає бажання, можли-
вість, сумнів та інші почуття, що у більшості випадків залежать
від іншої дії, висловленої дієсловом в одному із граматичних
часів іншого способу.
Отже, Modo Subjuntivo, головно, вживається у підрядних ре-
ченнях (oraciones subordinadas), дієслово-присудок яких передає
дію не самостійну, а залежить від дії, що висловлюється присуд-
ком головного речення. Таким чином, від дієслова-присудка го-
ловного речення залежить спосіб, в який слід вживати дієслово-
присудок підрядного речення.
Моdo Subjuntivo можна використовувати також й в самостій-
них реченнях.
A uto co nt ro l
Conteste a las preguntas: 1. ¿Cuántos modos gramaticales existen
en el idioma español y cuáles son? 2. ¿Qué formas gramaticales
existen en el idioma ucraniano y en el español para expresar si el
verbo es perfectivo o no. 3. ¿Qué tiempos gramaticales en el español
denotan que el verbo es perfectivo? 4. ¿En qué se diferencian el
Pretérito Perfecto y el Pretérito Indefinido de Indicativo? 5. ¿Qué
diferencia hay entre el Pretérito Imperfecto y el Pretérito Pefecto o el
Pretérito Indefinido de Indicativo? 6. ¿Cuál es la diferencia entre el
Modo Indicativo y el Modo Subjuntivo?

17.2. Presente de Subjuntivo

Presente de Subjuntivo утворюється від основи 1-ї особи од-
нини дієслів в Presente de Indicativo і наступних закінчень:
I conjugación II y III conjugación
Singular Plural Singular Plural
-e -emos -a -amos
-es -éis -as -áis
-e -en -a -an

291
 Por ejemplo:
hablar: hable, hables, hable, hablemos, habléis, hablen;
tener: tenga, tengas, tenga, tengamos, tengáis, tengan;
traducir: traduzca, traduzcas, traduzca, traduzcamos, traduzcáis,
traduzcan;
construir: construya, construyas, construya, construyamos,
construyáis, construyan.
Nota s:
1. Чергування e → ie та o →uo, що має місце в Presente de
Indicativo, в 1-й та 2-й особі множини Presente de Subjuntivo не
відбувається: empezar – empecemos, empecéis; volver –
volvamos, volváis.
2. У деяких дієсловах, в яких в 1-й та 2 й особах Presente de
Indicativo е чергується з іе, у Presente de Subjuntivo відбуваєть-
ся чергування е з і: sentir – sintamos, sintáis; mentir – mintamos,
mintáis.
3. У 1-й та 2-й особах множини дієслів morir і dormir о чер-
гується з u: dormir – durmamos, durmáis; morir – muramos,
muráis.
Наступні дієслова індивідуального відмінювання в
Presente de Subjuntivo мають власну форму утворення:
caber quepa, quepas, quepa, quepamos, quepáis, quepan;
caer caiga, caigas, caiga, caigamos, caigáis, caigan;
dar dé, des, de, demos, deis, den;
decir diga, digas, diga, digamos, digáis, digan;
estar esté, estés, esté, estemos, esteis, estén;
haber haya, hayas, haya, hayamos, hayáis, hayan;
ir vaya, vayas, vayas, vayamos, vayáis, vayan;
oir oiga, oigas, oiga, oigamos, oigáis, oigan;
poder pueda, puedas, pueda, podamos, podáis, puedan;
poner ponga, pongas, ponga, pongamos, pongáis, pongan;
querer quiera, quieras, quiera, queramos, queráis, quieran;
saber sepa, sepas, sepa, sepamos, sepáis, sepan;
salir salga, salgas, salga, salgamos, salgáis, salgan;
ser sea, seas, sea, seamos, seáis, sean;
tener tenga, tengas, tenga, tengamos, tengáis, tengan;
traer traiga, traigas, traiga, traigamos, traigáis, traigan;
venir venga, vengas, venga, vengamos, vengáis, vengan;
ver vea, veas, vea, veamos, veáis, vean.

292
17.3. Cambios orfográficos en la formación
del Presente de Subjuntivo
1. В усіх особах однини та множини дієслова із закінченням –
cer, -cir змінюють приголосну с на z: vencer: venza, venzas, venza,
venzamos, venzáis, venzan; esparcir: esparza, esparzas, esparza,
esparzamos, esparzáis, esparzan.
2. В усіх особах однини та множини дієслова із закінченням –
ger, -gir змінюють приголосну g на j: proteger: proteja, protejas,
proteja, protejamos, protejáis, protejan; dirigir: dirija, dirijas, dirija,
dirijamos, dirijáis, dirijan.
3. В усіх особах дієслова із закінченням -guir лишаються без
голосної u: extinguir : extinga, extingas, extinga, extingamos,
extingáis, extingan.
4. В усіх особах однини та множини дієслів із закінченням
-car відбувається чергування приголосної с з -qu: masticar:
mastique, mastiques, mastique, mastiquemos, mastiquéis,
mastiquen.
5. У всіх особах однини та множини дієслів із закінченням
-gar відбувається чергування приголосної g з -gu: tragar: trague,
tragues, trague, traguemos, traguéis, traguen.
6. У всіх особах однини та множини дієслів із закінченням
-zar відбувається чергування приголосної z з c: alcanzar: alcance,
alcances, alcance, alcancemos, alcancéis, alcancen.
7. Y всіх особах однини та множини дієслів із закінченням
-guar чергується gu з gü: averiguar: averigüe, averigües, averigüe,
averigüemos, averigüéis, averigüen.
A uto co nt ro l
1. ¿Cómo se forma el Presente de Subjuntivo?
2. Conjugue (por escrito) en Presente de Subjuntivo los
siguientes verbos: justificar, enjuagar, amargar, crecer, verificar,
abrir, introducir, mantener, preferir, suponer, aguar (aguar una fiesta
псувати свято).

293
17.4. Imperativo negativo
Заперечна наказова форма однини та множини Imperativo
Negativo збігається із формами Presente de Subjuntivo:

Модель відмінювання
cantar beber escribir
tú no cantes no bebas no escribas
usted no cante no beba no escriba
nosotros no cantemos no bebamos no escribamos
vosotros no cantéis no bebáis no escribáis
ustedes no canten no beban no escriban

У дієсловах, що відхиляються від норми, відбуваються ті

самі зміни, що й в Presente de Subjuntivo:
empezar: empiece empieces enpiece empecemos empeceis empiecen
querer: quiera quieras quiera queramos queráis quieran
traducir: traduzca traduzcas traduzca traduzcamos traduzcáis traduzcan
volver: vuelva vuelvas vuelva volvamos volváis vuelvan

Модель відмінювання зворотних дієслів у заперечливій

наказовій форми

no te vayas (tú)
no se vaya (Ud.)
no nos vayamos (nosotros)
no os vayáis (vosotros)
no se vayan (ustedes)

Особові ненаголошені займенники у ролі прямого та непря-

мого додатка з дієсловами в Imperativo negativo стоять перед
іменником: No me hables не розмовляй зі мною (в Imperativo
afirmativo: Háblame). No me lo digas не кажи мені це (в
Imperativo afirmativo: Dímelo).

A uto co nt ro l
І. Traduzca al ucraniano: 1. No le diga nada a esta mujer. 2. No te
pongas esta corbata, ni aquélla tampoco. 3. A estas horas no me

294
llames más. 4. No salgan porque está lloviendo a cántaros. 5. No le
compre esta camisa, ya tiene otra casi igual. 6. No me hablen de
Raquel, la conozco desde hace mucho y sé que es una joven muy
inteligente. 7. No me lo repitan, lo he oído y comprendido todo muy
bien.
ІІ. Ponga en Imperativo Negativo las siguientes frases: 1. Ríete de
lo que dice Raúl. 2. Abre la ventana. 3. Escribe la carta. 4. Lava los
platos. 5. Ve a darte un paseo. 6. Juega al fútbol con ese niño.
7. Entra por la puerta principal. 8. Háblame de tu vecino. 9. Léele a
Josefa este artículo.
ІІІ. Traduzca al español: 1. Не давай дитині довго спати. 2. Не
сідайте так близько до телевізора. 3. Не співайте цих пісень.
4. Не відчиняй вікно. 5. Не бійся песика, він вже знає тебе.
5. Напиши нам. 6. Заходь і не роздягайся, в помешканні холод-
но. 7. Не слухай його, він жартує. 8. Не кажи це їй.

17.5. Modo Subjuntivo en las oraciones

subordinadas de complemento
У підрядних додаткових реченнях Modo Subjuntivo вжива-
ють, коли дієслово головного речення виражає:
a) волю, бажання, прохання, наказ, дозвіл, заборону, пораду:
aconsejar радити
conceder давати, дарувати, дозволяти, допускати
conseguir добиватися
decir казати, говорити
desear бажати
disponer розпоряджатися
escribir писати
exigir вимагати, потребувати
gustar подобатись
impedir перешкоджати, заважати, утруднювати
lograr досягати, домагатися, добиватися
mandar наказувати, розпоряджатися
merecer заслуговувати, бути гідним, удостоюватися
ordenar наказувати

295
pedir просити
permitir дозволяти, допускати
preferir надавати перевагу, переважати
pretender претендувати, прагнути, домагатися (чого-н.)
prohibir забороняти
proponer пропонувати
querer бажати, хотіти
recomendar рекомендувати, радити
rogar просити, благати
solicitar просити, клопотатися, домагатися, добиватися

suplicar благати, просити, прохати, молити, жадати

alegrarse радіти, тішитися

вважати, гадати;
creer
вірити, покладатися
dudar сумніватися, вагатися
esperar чекати, надіятися, сподіватися, покладати надію
extrañarse дивуватися
lamentar жалкувати, шкодувати
lastimar співчувати
negar заперечувати
no creer сумніватися, вагатися
no estar seguro сумніватися, вагатися, бути невпевненим
no estar
бути непереконаним
сonvencido
no pensar сумніватися, вагатися
pensar думати, сподіватися
satisfacerse вдовольнятися
sentir відчувати, засмучуватися, шкодувати
sorprenderse дивуватися
temer, tener
боятися
miedo
У підрядних реченнях Presente de Subjuntivo вживають, коли в
головному реченні присудок стоїть у Presente, Pretérito Perfecto,
Futuro de Indicativo або Imperativo Afirmativo і, відповідно, позна-
чає:
296
 a) одночасну дію: Dudo que tu hermano llegue hoy. Маю сумнів
щодо приїзду твого брата. Te he prohibido que fumes. Я заборо-
нив тобі палити;
b) майбутню дію: José me dirá lo que piense. Хосе скаже мені
те, що думає. Pídele a tu hemano que te preste la bicicleta. Попро-
си брата, щоб він позичив тобі велосипед.
Nota s:
1. Якщо дієслова decir, escribir та ін. означають наказ,
прохання або пораду, у підрядному реченні вони потребують
уживання після себе Subjuntivo та сполучника que щоб: Nina
me ha escrito que le envíe su diccionario. Ніна написала, щоб я їй
відправив її словник.
Якщо ці дієслова виконують роль повідомлення, уживають
Modo Indicativo: Nina me ha escrito que me enviará su dicci-
?nario. Ніна написала, що відправить мені свій словник.
2. Дієслова creer, pensar та вислови estar seguro, estar
convencido вживають у Subjuntivo, якщо вони знаходяться в
заперечній формі, пор: Сreo que Jorge vendrá con María. No
creo que Jorge venga con María. Estoy seguro (estoy convencido)
que el examen le saldrá bien. No estoy seguro (no estoy
convencido) de que el examen le salga bien.
3. Дієслово esperar в головному реченні можна вживати в
Indicativo або Subjuntivo, залежно від міри сумніву, що воно в
собі містить, пор.: Andrés sabe la hora de la reunión у еspero que
vendrá (venga – коли є доля сумніву) pronto. Андрій знає, коли
починаються збори і, маю надію, скоро буде.
A uto co nt ro l
І. ¿Cuáles son la condiciones que debe haber para emplear el
Subjuntivo en las oraciones subordinadas?
ІІ. ¿Qué acciones expresa el Presente de Subjuntivo, cuando en la
oración principal el verbo está en Presente, Pretérito Perfecto o
Futuro Simple de indicativo?
ІІІ. ¿En qué casos se emplean en Sujuntivo o Indicativo los
verbos, escribir decir y otros?
ІV. ¿En qué circunstancias los verbos creer, pensar y las
expresiones estar seguro, estar convencido se emplean en Subju-
?tivo, y cuándo en Indicativo?

297
 V. Ponga el infinitivo en la persona necesaria del Presente de
Subjuntivo y traduzca las oraciones: 1. No permitas que él (llegar)
tarde. 2. El jefe pide que (renovar, vosotros) el trabajo. 3. Propongo
que esta Navidad la (pasar, nosotros) en la casa de campo. 4. Dudo
que (poder, tú) llegar a la cima de la montaña. 5. Les recomedamos
que (hacer, vosotros) los deberes antes de la cena. 6. No pienso que
(disponerse, yo) a hacer gimnasia todas las mañanas. 7. Dile a José
que no (permitir, él) a los niños que (jugar, ellos) en la calle hasta tan
tarde. 8. ¿Tal vez él (juegar) mejor? 9. Es una lástima que no (estar
seguro, tú) de que el ganador de la cartrera seré yo. 10. Te ruego que
me (decir, vosotros) la verdad. 11. Te propongo que (levantarse,
nosotros) al amanecer y (ir) a pescar.
VI. Traduzca al español las siguientes oraciones: 1. Батьки радять
мені кинути палити. Вони, мабуть, не знають цього: я кинув па-
лити вже з півроку тому. 2. Дитина хоче, щоб я купив їй якогось
подарунка. 3. Я маю сумнів, що вони приїдуть цього року.
4. Кажу вам (vosotros), щоб написали своїм батькам. 5. Мені по-
добається, що ти дієш таким способом. 6. Я дивуюсь, що його
немає з нами. 7. Не думаю, що Андрію це відомо. 8. Ми сумніва-
ємося, що вони швидко повернуться. 9. Я шкодую, що у вас немає
часу для цього. 10. Дуже шкодую, що ви ще не знайомі.
VII. Trate de traducir al ucraniano el texto de la canción "a Dios le
pido": Dicha canción popular ya ha sido traducida a muchas lenguas.
Su autor es el colombiano Juanes, cuyo verdadero nombre es Juan
Esteban Aristizabal Vásquez. En su niñez sus padres y amigos le
llamaban Juanes, nombre surgido por la unión de dos: Juan y
Esteban. Juanes nació el 9 de agosto de 1972 en el pequeño pueblo
Carolina del Príncipe, situado en las cercanías de Medellín, la capital
de Colombia.
A Dios le pido
Que mis ojos se despierten
con la luz de tu mirada
yo a Dios le pido.
Que mi madre no se muera
y que mi padre me recuerde
a Dios le pido.
Que te quedes a mi lado

298
 y que más nunca te vayas de mi vida
a Dios le pido.
Que mi alma no descanse cuando
de amarte se trate, mi cielo,
a Dios le pido
Por los días que me quedan y las noches
que aún no llegan yo
a Dios le pido,
por los hijos de mis hijos y los hijos de sus hijos
a Dios le pido,
Que mi pueblo no derrame tanta sangre
y se levante mi gente
a Dios le pido.
que mi alma no descanse cuando
de amarte se trate, mi cielo,
a Dios le pido.
Un segundo más de vida para darte
y mi corazón entero entregarte.
Un segundo más de vida para darte
y a tu lado para siempre yo quedarme.
Un segundo más de vida
yo a Dios le pido.
Y si me muero, sea de amor,
y si me enamoro sea de vos,
y que de tu voz sea este corazón
todos los días a Dios le pido.
Y que si me muero, sea de amor
y si me enamoro sea de vos,
y que de tu voz sea este corazón
todos los días a Dios le pido.
A Dios le pido.

17.6. Diferencias entre el ModoSubjuntivo

español y el ucraniano (умовний спосіб)
Відмінність уживання умовного способу в іспанській і украї-
нській мовах:
299
 1. Kоли в іспанській мові в головних реченнях висловлюють
певні відчуття, у підрядних використовують Modo Subjuntivo. В
аналогічних випадках в українській мові дієслово у підрядних
реченнях стоїть в одному із часів дійсного способу: Me
alegro que el trabajo te satisfaga. Я радий, що робота тебе задо-
вольняє. Lamento que Ud. no pueda asistir a la reunión. Шкодую,
що Ви не можете бути присутнім на зборах. Temo que los niños
lleguen tarde a la clase. Я боюсь, що діти запізняться на уроки.
2. Після деяких висловлювань, на зразок tal vez, posiblemente
можливо, seguramente напевно тощо в іспанській мові вживають
Subjuntivo, в українській – дійсний спосіб: Miguel me ha dicho
que esta tarde posiblemente venga. Мігель сказав мені, що ввечері,
напевно, прийде.
3. В іспанській мові після таких дієслів, як pedir просити; rogar
благати; permitir дозволяти; prohibir забороняти тощо викорис-
товують Subjuntivo, у таких випадках українською слід вживати
інфінітивну форму дієслова: Le pido a Ud. Que cierrе la ventana.
Прошу вас зачинити вікно. Te ruego que no repitas semejantes
errores. Благаю тебе не повторювати подібних помилок.
4. Якщо дієслово dudar у головному реченні висловлює сум-
нів, дієслово підрядного речення вживають в Subjuntivо. Коли
це дієслово вживають із заперечним займенником no, тобто ви-
ражають впевненість, воно потребує Indicativo: Dudo que venga.
Маю сумнів, що він прийде. No dudo que vendrá. Я впевнений (не
маю сумніву), що він прийде.
5. Дієсово saber можна вживати як в Subjuntivo, так й в
Indicativo, залежно від змісту: No sostengo que sea buen jugador.
Маю сумнів, що він гарний гравець. No sostengo que es buen
jugador. Я не стверджую, що він гарний гравець.
6. Після таких висловлювань, як después de que, antes que, así
que, cuando в іспанській мові використовується Subjuntivo, в
українській в аналогічних випадках слід вживати дійсний спо-
сіб: Después (de) que termines el tratamiento, abrígate bien. Після
курсу лікування одягайся тепло. Tienes que terminar con los
deberes antes de que venga papá. Ти маєш закінчити із домашнім
завданням до приходу батька. Así que él entre hay que felicitarlo.
Тільки-но він зайде, треба його привітати.

300
 7. Такі дієслова. як pensar, creer у заперечній формі також
вимагають Subjuntivo: No pienso que Marta ya esté en casa. Не ду-
маю, що Марта вже дома. No creo que Manuel venga antes que
Juan. На мою думку, Мануель не буде раніше за Хуана.
Після прислівника cuando коли теж вживають Subjuntivo, як-
що йдеться про майбутній час: Cenaremos cuando volvamos del
teatro. Повечеряємо, коли повернемося з театру. Cuando leas el
artículo, tienes que devolvérselo a María. Коли прочитаєш стат-
тю, ти маєш повернути її Марії.
Trabalenguas: 1. Yo no quiero que tú me quieras porque yo te
quiero a ti. Queriéndome o sin quererme, yo te quiero porque sí.
2. Tres tristes tigres tragaban trigo en tres tristes trastos sentados
tras un trigal. Sentados tras un trigal, en tres tristes trastos tragaban
trigo tres tristes tigres.
Texto
Alcanza tu punto de equilibrio
En las culturas orientales, conseguir la armonía es la clave de la
felicidad y la plenitud. De unos años atrás a nuestros días, en las
sociedades occidentales se pone cada vez más énfasis en alcanzar
este sueño dorado de tener el ansiado equilibrio en todo.
En una gran metrópoli como la ciudad de México, con las grandes
distancias, los índices de contaminación y el gran desempleo, es
difícil que alguien se salve del estrés.
Para que puedas volver a tu centro y logres el tan ansiado
equilibrio, te aconsejamos que: 1) pongas tu música favorita; 2) te
sientes confortablemente; 3) respires profundamente; 4) cierres los
ojos; 5) vayas entrando más y más pofundo en tu espacio de
seguridad; 6) te fíjes muy bien lo buenas que son esas sensaciones;
7) te imagines que estás dentro de una esfera dorada; 8) observes
cómo estás sentado/a, cómo están tu espalda, tus hombros, tus
apoyos y tu postura en general; 9) respires profundamente y regreses
poco a poco a la realidad sintiéndote maravillosamente bien.
Te recomendamos que repitas este ejercicio a diario y prefe-
?entamente por las mañanas y antes de dormir. Al cabo de 21 días
habrás generado un estado pleno de armonía, equilibrio y bienestar
para evolucionar cada dìa.

301
 Cuando vuelves a tu centro y a tu esencia descubres tus
espléndidos recursos internos, despliegas tus alas y dejas que tu
verdadero yo fluya e ilumine tu camino. Te sugerimos que hagas la
prueba y que veas que vale la pena.
(Adaptado de la revista Mujer Ejecutiva, México, IV.2005.)

Vocabulario
conseguir досягати, здобувати. Sin.: alcanzar, lograr, obtener
ключ, код. Sin.: quid, contracifra, clavicordio, secreto,
clave (f)
explicación
plenitud (f) повнота. Sin.: integridad, totalidad
експресивність, підсилення. Sin.: ampulosidad,
énfasis
importancia
бажати, жадати, прагнути. Sin.: anhelar, aspirar,
ansiar
codiciar, desear, querer
equilibrio рівновага. Sin.: igualdad, armonía, proporción
índice показник. Sin.: muestra, señal
esfera сфера, середовище, обстановка. Sin.: bolo, círculo
espalda спина
hombro плече
apoyo опора. Sin.: arrimo, sostén
postura поза, постава. Sin.: posición, porte
pleno повний. Sin.: lleno, repleto, colmado, saturado
еволюціонувати, розвиватися, удосконалюватися.
evolucionar Sin.: progresar, adelantar, desarrollar, perfeccionar,
desenvolverse
суть, сутність, природа. Sin.: ser, existencia,
esencia
naturaleza, carácter
en esencia по суті; у загальних рисах
desplegar розгортати, розкривати
текти, литися, струменіти. Sin.: correr, manar,
fluir
brotar
освітлювати, осявати, просвічувати, проливати
iluminar
світло
пропонувати, підказувати. Sin.: aconsejar, inspirar,
sugerir
insinuar, apuntar

302
 Come ntar ios
sueño dorado заповітна мрія: El sueño dorado de Norah
es tener un hijo (C. María Lynch. En españa con Federíco
García Lorca). Заповітна мрія Нори – мати дитину.
Nota: Нора Джонс (Norah Jones – aмериканська
співачка і піаністка).
centro – інтернаціоналізм, що, крім загальновідомого
значення центр, середина, може означати також: клуб,
установа, місце, сутність, мета. Sin.: medio, núcleo, lugar,
punto, sitio, fin, objeto(-ivo);
para que для того, щоб; з тим, щоб; заради того, щоб;
з метою. Сполучник para que (+ subjuntivo) призначено
для вираження мети у складних підрядних реченнях. У ре-
ченнях такого типу як сполучники використовують також
сполучення: a que, a fin de que, a efecto de que, con la idea
de que, con la intención de que тощо, після яких слід вжи-
вати Subjuntivo: Para que puedas volver a tu centro y logres
el tan ansiado equilibrio, te aconsejamos que pongas tu música
favorita… Щоб повернути впевненість у собі, рівновагу,
радимо послухати твою улюблену музику… José lo repite
para que ella lo aprenda. Хосе повторює, щоб вона це ви-
вчила. ¿Puedes venir aquí para que tu hermano te vea? Ти
можеш прийти сюди, щоб тебе побачив твій брат? He
venido a que Ud. viera el libro. Я прийшов, щоб Ви побачили
книжку;
dejar que дозволяти, щоб – сполучення синонімічне
дієсловам permitir, consentir, admitir, після яких вживають
Subjuntivo: …despliegas tus alas y dejas que tu verdadero yo
fluya e ilumine tu camino. …розгортаєш свої крила й дозво-
ляєш виявитись та стати дороговказом твоєму істинно-
му єству…;
hacer la prueba намагатися. Sin.: intentar, probar;
procurar, tratar de;
valer la pena заслуговувати на увагу або бути важли-
вим. Sin.: меrecer la pena. Іменник pena покарання, кара;
страта; турбота, клопіт; страждання, біль; співчуття,
жаль бере участь у багатьох словосполученях, зокрема:
pena capital, pena de muerte, pena ordinaria, última pena сме-
303
 ртна кара; ¡Qué pena!, ¡Es una pena! Яка прикрість! Який
жаль! шкода! No vale la pena не варте уваги, не заслугову-
вати на увагу; pasar las penas del purgatorio терпіти му-
ки, мучитися, терзатися; a penas (apenas) ледве, ледь;
тільки що, тільки-но; насилу; a duras (або graves, malas)
penas насилу, ледве; bajo (la) pena de..., so pena de... під за-
грозою чого-н., ризикуючи чимось; ni (або sin) pena ni
gloria байдужий; звичайний; пересічний: … un barrio sin
pena ni gloria, o sin otra pena ni otra gloria que los nombres
de sus calles, nombres como "Calle de Dondenosconocimos",
"Calle del Primerbeso"...y otros por el estilo (R.Nieto. La
fiebre). … район як район, без будь-яких особливостей, як-
що незважати на назви вулиць, наприклад: "вул. Демипоз-
найомилися", "вул. Першогопоцілунку" тощо.

Ejercicios
I. Conteste a las siguientes preguntas: 1. ¿Cuál es la clave de la
felicidad para la cultura oriental? 2. ¿Qué es importante hoy para la
cultura occidental? 3. ¿De qué ciudad habla el narrador del
texto? 4. ¿Cómo describe él la ciudad? 5. ¿Se parece a la tuya la
ciudad que él describe? 6. ¿Qué aconseja a los/as lectores/as?
7. ¿Qué recomendaciones para las personas hay en el texto? 8. ¿Qué
sugerencias presenta el autor a sus lectores?
II. Sustituya el infinitivo por el Presente de Subjuntivo y
traduzca las siguientes oraciones al ucraniano: 1. Espero que con
las clases (aprender, tú) mucho español. 2. No creo que (viajar,
nosotros) a España el próximo mes. 3. Nos alegramos que (quererse,
vosotros) tanto. 4. Necesito que (hablar, vosotros) con mis padres.
5. ¿No crees que (poder, nosotros) asistir a la reunión? 6. ¿Quieres
que (ir, ellas) a tu casa? 7. Necesito que me (ir, tú) a buscar al
aeropuerto mañana. 8. Me parece increible que (tener, tú) tantos
problemas para salir del país. 9. No quiero que mis padres (saber)
mis notas, ¡son malísimas! 10. Espero que (tener, vosotros) un buen
día. 11. Me gusta que (venir, ellos) a mi casa los viernes.
12. Necesitamos que nos (dar, vosotros) los apuntes que necesitamos.
13. No quiero que mis hijos nos (oir) discutir. 14. No creo que Rosa
(ir) este año a Madrid a hacer práctica de idioma. 15. Aunque Ana

304
(ser) un poco entrada en edad, es posible que (saber) usar el Internet.
16. Es necesario que (adaptarse) la educación a los continuos
cambios tecnológicos. 17. La empresa quiere que (hacer, nosotros)
nuevas investigaciones en las condiciones campestres. 18. El Internet
es una de las condiciones para que los jóvenes ucranianos
(comunicarse) con el mundo entero. 19. Es mejor que (encender, tú)
la lámpara. 20. Quiero que cuando hable me (escuchar, vosotros).
III. Llene los espacios con un verbo que requiera el Presente
de Subjuntivo y no se repita más de una vez: 1. Los padres ... que
su hijo de 14 años regrese a casa antes de las 9 de la noche. 2. El
niño no ... que sus padres llamen al doctor porque ya se siente mejor.
3. No te ... que vayas a ver esa película porque quedé descepcionado
después de verla ayer. 4. Ellos nos ... que vayamos a la piscina hoy,
porque para mañana pronostican lluvia. 5. Te ... , por favor, que no
hagas esa tontería. 6. El profesor nos ... que terminemos nuestros
trabajos de curso para el fin del corriente mes. 7. Yo ... que me pagen
la suma completa y no por partes.
IV. Sustituya los puntos suspensivos por los verbos pedir,
exigir o rogar y ponga el verbo en Subjuntivo que Ud. considere
necesario: 1. Tú has prometido traerme el medicamento hoy. Te ...
que lo ... . 2. Los niños me piden uvas. Te ... que las ... en la
verdulería de la esquina. 3 El viernes el jefe tiene que entregar el
informe financiero al ministerio. Nos ... que se lo ... mañana al
principio de la jornada. 4. La nicotina daña considerablemente la
salud, por eso el padre ... a su hijo que ... ese vicio. 5. Tenemos que
viajar a Barcelona y te ... que ... los pasajes para el 14 del próximo
mes. 6. En el aula hay mucho ruido y el profesor ... que ... silencio. 7.
El problema que se discutirá en la reunión es de suma importancia,
por eso nosotros te ... que ... en los debates.
V. Exprese alegría o satisfacción de lo que se afirma en las
siguientes oraciones, por ejemplo: Esta noche de Año Nuevo la
iremos a festejar a un restaurante. 1. Me alegro que esta noche de
Año Nuevo la festejaremos en un restaurante. 2. Me satisface que
esta noche festejemos el Año Nuevo en un restaurante. 3. Me es muy
grato que esta noche de Año Nuevo la festejemos en un restaurante.
1. Jorge quiere comprarle un balón de fútbol a su hijo. 2. Hoy
hace sol y los niños pueden jugar en el parque. 3. Alberto ha invitado

305
a Anita a su cumpleaños. 4. Ernesto hoy sale de paseo con Marta.
5. El profesor dice que José está mejorando su conducta y sus
resultados. 6. Los padres dicen que su hijo ya se siente mejor. 7. A
partir de mañana nuestro hijo se va de vacaciones a Varadero.
VI. Formule preguntas usando los verbos alegrarse, desear o
querer en la oración principal, por ej.:
Antón quiere ir al teatro con María: ¿Desea Antón que María
vaya al teatro con él? або ¿A dónde quiere Antón que María le
acompañe? або ¿Quiere Antón que María le haga compañía?:
1. Manuel viene a visitarme. 2. Venís de excursión con nosotros.
3. Mañana tenéis la posibilidad de ver la continuación de la siguiente
serie de la película. 4. Mis nuevos amigos me producen una buena
impresión. 5. La profesora nos invita visitar mañana el Museo de
Bellas Artes. 6. Ella hará de guía en la excursión. 7. Hoy hace buen
tiempo. 8. Nos vamos de vacaciones a Odesa. 9. Mi sobrino estudia
muy bien. 10. Irás conmigo a la costa.
VII. Ponga donde sea necesario el Indicativo o el Subjuntivo
de los verbos del predicado después de los
verbos decir y escribir en la oración principal, explicando su
opción: 1. El profesor dice que (escribir) atentamente el dictado para
que no (hacer) faltas de ortografía. 2. José me ha escrito que la
semana próxima su hermano visitará Kyiv y que yo lo (recibir) en el
aeropuerto. 3. Marta acaba de decirle a su hijo que (lavarse) la cara
con agua fría, porque eso es saludable. 4. Camilo ha dicho que
regresará de la universidad un poco más tarde que de costumbre y
que no lo (esperar). 5. La madre dice a Ramón que (volver) a casa, si
es posible, antes de las diez de la noche. 6. Mi padre ha escrito en la
carta que el viernes de esta semana (yo, levantarse) a las siete
(desayunar) y (ir) a recibirlo a la estación en el tren de las nueve.
7. Mi hermano le ha escrito a su socio un correo electrónico para que
éste le (enviar) los resultados de la investigación.
VIII. Traduzca al ucraniano y explique el por qué en unas de
las oraciones dadas se usa el verbo en Indicativo y en otras, el
Subjuntivo: 1. Es menester que le lleves las llaves a tu hermano,
puesto que él se las ha olvidado. 2. No es cierto que ellos se
vayan por necesidad. 3. Es cierto que el año pasado ha sido muy
fructífero para los campesinos. 4. Yo no afirmo que el

306
culpable seas tú o alguien de tus conocidos. 5. ¿Por qué afirmáis
que me habéis visto en aquella fiesta si yo no he estado allí? –
Seguramente os habéis equivocado. 6. No será público el hecho de
que cientos de miles de personas abandonen el país en busca de
trabajo. 7. Es inútil que lo sigáis esperando, seguro que se ha
olvidado de la hora o el lugar de la cita. 8. ¿Es urgente que vaya a
verte esta tarde? – No, no es preciso que lo hagas hoy, puedes
hacerlo mañana. 9. No agrada que injustamente te digan palabras
ofensivas. Pero sí agrada que te digan cosas alentadoras. 10. Es inútil
que te dirijas a tu jefe con ese pedido, te lo negará. 11. No es
evidente que me lo niegue, yo sé que en el fondo es un buen
hombre. 12. Sucede que a veces hago algo sin pensarlo deten-
?damente. 13. No pretendo que me obedezcas. 14. Quiero que
me hagas caso, pues estoy seguro de lo que afirmo.
IX. Ponga el verbo entre paréntesis en el tiempo y modo
necesario: 1. Elena tiene 15 años y (vivir) con sus padres y su
hermano en Kyiv. Dice que tiene una buena relación con sus padres,
aunque algunas veces quieren que ella (hacer) cosas que no le gustan.
Sus padres no le ordenan que (colaborar) más en las tareas de casa,
solo le piden que (recoger) la mesa y (hacer) su cama. Entre semana
puede salir con sus amigos, pero tiene que estar en casa antes de la
cena y los fines de semana sus padres le permiten que (salir) hasta la
una y media de la madrugada. Elena quiere (estudiar) medicina y
prefiere no (dejar) su casa hasta los 20 años. También quiere
(casarse) y (tener) dos o tres niños. 2. Alberto tiene 17 años y vive
con sus padres y su hermana en Madrid. No discute mucho con sus
padres y casi nunca le castigan, porque sus padres prefieren (hablar)
con él y que él mismo (razonar) las cosas. Sus padres no le permiten
que (salir) entre semana pero los fines de semana puede salir hasta
las cuatro o las cinco de la madrugada. No quiere (dejar) el hogar
familiar hasta los 30 años. Prefiere vivir con su novia antes de
casarse y quiere (tener) uno o dos hijos.
X. Escriba oraciones con la participación de cada uno de los
siguientes verbos, expresando negación en la oración principal:
pensar, considerar, sospechar, juzgar, imaginar, asegurar, sostener,
prometer, jurar, manifestar. Por ejemplo: No considero que Juan
corra más rápido que José.

307
 XI. Traduzca al ucraniano las siguientes oraciones:
1. Te concedo este libro para que lo leas. Puedes disponer de él hasta
que no lo necesites más. 2. ¿Quieres que te preste otro libro? – No,
gracias, prefiero quedarme con este. 3. ¿Has logrado que te
proporcionen vacaciones en verano? 4. ¿Les han permitido que
jueguen al f'útbol en el césped del parque? 5. ¿Te extraña que me
ponga esta camisa, yo diría, tan extravagante? 6. ¿Qué quieres que te
diga? 7. ¿Quién o qué te ha impedido que llegues a las clases a
tiempo 8. Queremos que vengáis a la fiesta. Pienso que lo pasaremos
bien. 9. Yo no quiero que llegues tarde a la cita. Hace frío y ella se
puede resfriar. 10. Me gusta que mi habitación sea tan grande y clara.
No creo que necesite alguna reparación. 11. ¿Por qué Elena pide que
Jorge le ayude a traducir la carta que recibió ayer? 12. El profesor
exige que para mañana estudiemos las reglas gramaticales. 13. Te
pido que mañana te levantes más temprano. 14. ¿Quieres que
vayamos al teatro?
XII. Sustituya el infinitivo por la correspondiente forma del
Imperativo: 1. Jorge, no (pedir, tú) el favor a Antonio, él no lo hará.
2. (Empezar, vosotros) a hacer los deberes. 3. No (comprar, tú)
frutas, en casa tenemos manzanas, peras y uvas, (comprar) hortalizas,
pues tengo que preparar el almuerzo. 4. María, no (esperar, tú) (a
nosotros), ha surgido un trabajo urgente y no podremos llegar a la
hora concertada. (Esperar, tú) (a nosotros) mañana a la misma hora.
5. Niños, para no llegar tarde al entrenamiento (levantarse, vosotros)
media hota antes que ayer. 6. No (decirlo, tú), ella no sabe guardar
los secretos. 7. ¡No (hacer, vosotros) tanto ruido! 8. (Quedarse, tú)
aquí y (esperar) (a nosotros). 9. (Elejir, tú) los zapatos que más te
gustaría tener y yo te los compraré. 10. Por favor, (repetir, Ud.) la
pregunta una vez más que no la he oído bien. 11. (Sentarse, vosotros)
y (escribir) el dictado que yo os había prometido tendríamos hoy.
12. (Venir, vosotros) a la facultad media hora antes de las clases, el
decano quiere hacernos un informe. 13. (Sentarse, nosotros) a la
mesa, la cena se está enfriando. 14. No le (pedir, tú) nada a ella.
15. (Pasarme, Ud.) esos libros y aquellas revistas. 16. (Escribirles)
nosotros. 17. Mientras la torta esté fresca (comerla, vosotros) hoy.
18. No (esperarlos, vosotros) más. 19. Ese señor es muy ávaro y no

308
le dará los libros que Ud. quiere pedirle. No (pedírselos, Ud.) más.
20. El traje no me gusta, pero si es de tu agrado, (comprarlo, tú).
XIII. Transforma las oraciones a la forma negativa:
1. Tráeme el diccionario
______________________________

2. Vete ahora mismo.

______________________________
3. ¡Hazlo así!
______________________________
4. Coge el teléfono por mí.
______________________________
5. Llévate el periódico.
______________________________
6. Despiértate a las siete.
______________________________
7. Ven mañana por la mañana.
______________________________
8. Sal ahora mismo de mi oficina.
______________________________
9. Ponte el sombrero rojo.
______________________________
10. Olvídatelo.

XIV. Traduzca al español las siguientes oraciones:

а) 1. Тобі потрібно винести сміття до десятої години. 2. Раджу
вам не переходити вулицю на червоний сигнал світлофора.
3. Хочу, аби ви (vosotros) дізналися, що там відбулося. 4. От би
швидше настали канікули! 5. Людям забороняють наближатися
до місця злочину. 6. Боюсь, що нас примусять погодитись на
таку пропозицію. 7. Хочу, щоб ви негайно заспокоїлись. 8. Не
схоже на те, що піде сніг. 9. Прошу уваги до того, про що гово-
ритиму. 10. Маю сумнів, що це коли-небудь знадобиться.
11. Можливо, вони звернуться до нас за порадою. 12. Бажано,
щоб ти прийшов до мене завтра;
b) 1. Розкажи мені цікаву історію. 2. Підіть із сестрою купити
ліки. 3. Скажіть, будь ласка, де розташований Музей історії
309
України. 4. Почекайте мене біля входу до крамниці. 5. Діти,
швидко вмийтеся та сідайте до столу. 6. Давайте завтра проки-
немося раніше й підемо рибалити. 7. Швидше відповідай на моє
запитання. 8. Завтра виходь із дому якомога раніше. 9. Підні-
міться раніше та перед сніданком зробіть зарядку. 10. Іди до
школи пішки, не користуйся транспортом. 11. Заходь до мене,
разом підемо до друзів;
c) 1. Не бігай коридором. 2. Не йдіть, поки я не повернуся.
3. Не сідай на цей стілець – він пофарбований. 4. Не паліть у
кімнаті. 5. Не їдь так швидко, це небезпечно. 6. Не повертайтесь
пізно зі свята. 7. Не відчиняй вікно, бо холодно. 8. Не кричи, я
тебе добре чую. 9. Не заважай, я зайнятий. 10. Не пропонуй йо-
му допомоги, він її не потребує.
XV. Cambie el infinitivo por el Imperativo que corresponda:
Consejos útiles para hacer solo/a un viaje de vacaciones
Si quieres pasar unas vacaciones con mucha aventura, pero sin
problemas (organizar) bien tu viaje y (recordar) algunas cosas
importantes: 1) (Informarse) en Internet o (comprar) una guía de
viajes sobre los monumentos dignos de verse, la cultura, el clima, el
alojamiento y las posibilidades de transporte que hay en Argentina,
México, Perú etc; 2) Si vas en temporada alta, (reservar) una
habitación, por lo menos, en los lugares más turísticos. Si no quieres
gastar mucho dinero (buscar) en Internet una lista de hoteles o
pensiones económicas; 3) Si no te sientes muy seguro/a con tu
español (conseguir) un diccionario bilingüe de bolsillo; 4) Cuando
compres tu billete, (preguntarle) al empleado de la agencia qué
vacunas necesitas, si él no te puede dar la información, (hacerle) una
visita a tu médico. (Llevarse) aspirinas y algo contra la diarrea y la
fiebre. No (olvidar) comprar unas tiritas que las puedes necesitar;
5) (Llevar) ropa cómoda de algodón, botas de montaña y un
impermeable si vas en época lluviosa. Si no tienes una buena mochila,
(comprarse) una ligera, pero resistente; 6) Cuando estés en México o
Centroamérica, (usar) proctector solar, gafas de sol y un sombrero para
evitar insolación y quemaduras solares; 7) (Beber) mucha agua, pero
no (tomar) agua del grifo. (Comprar) siempre el agua embotellada. No
(viajar) de noche y (unirse) a otros viajeros. No (llevar) joyas ni cosas

310
de mucho valor. Si tomas estas precauciones, seguramente tendrás
unas vacaciones maravillosas. ¡Buen viaje!
XVI. Cuéntele a sus amigos quе es lo que deben saber si
piensan hacer un viaje de vacaciones por América Latina.
Texto co mple ment ario
Una buena secretaria
Como el próximo lunes es día festivo y no abriremos la oficina,
aprovecharé la ocasión para tomar unas breves vacaciones y por eso
mañana no estaré. Quiero darle algunas indicaciones sobre lo que
tiene que hacer al cerrar. No quiero que Ud. se olvide de enviar las
últimas felicitaciones por correo electrónico. Además, es importante
que vele que todos los empleados trabajen bien mañana, durante mi
ausencia. Ya sabe el refrán que dice: cuando el gato no está, los
ratones bailan. No quiero que cuando yo vuelva, encuentre el trabajo
del viernes sin hacer. Quiero que llame a mi mecánico y le diga que
yo me iré de vacaciones hoy y que revise el coche para cuando yo
regrese. No haga ningún gasto hasta que yo no vuelva. Mañana es
necesario que riegue las orquídeas en mi despacho y que ventile el
salón de reuniones. No trabaje mucho, quiero que usted se cuide. Ya
sabe que usted es mi mano derecha y quiero que las cosas vayan
bien. Por favor, le ruego que revise todas las ventanas y que ponga la
alarma al salir, y no se olvide de hacerlo, es importante. Quiero que
revise todos los equipos de la oficina antes de salir: la impresora, la
fotocopiadora, los aparatos de aire acondicionado, el archivador de
documentos y cierre la caja fuerte con mucho cuidado para que no se
bloquee. Espero que la pase bien. ¡Felices fiestas!
Vocabulario
festivo cвятковий indicación указівка, настанова
ausencia відсутність gasto витрата
hacer поливати
витрачати regar
gastos
orquidea oрхідея archivador архіваріус
caja fuerte cейф
velar чатувати, наглядати, піклуватися, дбати
ventilar вентилювати, провітрювати
cuidarse дбати про себе, остерігатися
311
 сигналізація, сигнальний пристрій, тривога,
alarma
сполох, занепокоєння
equipo спорядження, агрегат, команда, бригада
impresora принтер, друкарська машина
aire acond-
?cionado кондиціоноване повітря

Come ntar ios

cuando el gato no está, los ratones bailan: дослівно це
прислів'я можна перекласти, як коли кіт відсутній, миші
розважаються або коли бог спить, чорти веселяться.
mano derecha права рука, правиця. Цікаво, що переносне
значення цього сполучення – головний помічник, у той час як
mano izquierda (ліва рука, ливіця) означає спритність, хит-
рість, виверткість: Me hizo la proposición con tanta mano
izquierda, que yo acepté (G. López y Fuentes. Mi general). Він
так хитро запропонував мені це, що я погодився.

Ejercicios
I. Conteste a las preguntas: 1. ¿Es verdad que el próximo
martes será día festivo y la oficina no permanecerá abierta? 2. ¿Qué
objetivos tienen los consejos que figuran en el texto? 3. ¿Con qué fin
es importante velar a los empleados durante la ausencia del jefe? 4.
¿Qué significa el refrán: Cuando el gato no está, los ratones se
divierten? 5. ¿Que ordenó la jefa a la secretaria en relación a los
gastos? 6. ¿Què tiene que hacer la secretaria al final de la jornada
laboral para garantizar la seguridad de la oficina? 7. ¿Para qué la
señorita tiene que cerrar la caja fuerte con mucho cuidado? 8. ¿Es la
señorita el brazo izquierdo de la directora de la empresa? 9. ¿Debe la
secretaria abrir las ventanas para ventilar la oficina?

II. Complete las oraciones respondiendo a la pregunta: ¿cómo

es el departamento que tienes o buscas?
a) lo tengo:
Es un piso que (...) en el centro, (...) calefacción y aire acond-
?cionado, (...) poco dinero al mes, (...) cerca del metro y el autobús,
(...) grande y en él se (...) reunir hasta 10 ó 12 personas para hacer
fiestas.
b) lo estoy buscando:

312
 Un piso que (...) en el centro, (...) calefacción y aire acond-
?cionado, (...) poco dinero al mes, (...)
cerca del metro y el autobús, (...) grande y en él se (...) reunir
hasta 10 ó 12 personas para hacer fiestas.

III. Escríba en las siguientes notas los verbos en la forma

correcta, por ejemplo: Jorge, quiero que mañana (venir, tú → vengas)
a la fiesta y (venir, tú → vengas) con tu esposa:
1. Pepe, necesito (tú, ir) al mercado y (tú, comprar) azafrán, porque
quiero (yo, hacer) una paella mañana.
2. Srta. Graciera: La Sra. Morales quiere que (Ud. llamar) por
teléfono al Sr. Fernández y (decir, Ud.) que necesita (tener) el informe
mañana por la mañana.
3. Queridos amigos: Deseo que (vosotros, pasar) una feliz Navidad y
un próspero Año Nuevo. Besos. Marta.
4. Muchas gracias, Mariel, por invitarme a tu boda, pero por
degracia no puedo asistir. Te envío un regalo, espero que (tú, gustar).
Un abrazo, tu amigo Ernesto.

IV. ¿Qué piensa Ud. de cómo debe ser una buena secretaria?

A propósito, hablando de secretarias...

El jefe de la oficina, que por la mañana se está retrazando al
trabajo, llama por teléfono y pregunta a la seretaria:
– ¿Ha telefoneado ya alguno de esos imbéciles que estuvieron
ayer en la reunión, María?
– No, señor, usted es el primero.
***

El jefe está dando órdenes a su secretaria y le dice:

– Para asegurarte que haces las cuentas correctamente y los
resultados son correctos, quiero que cada cuenta la hagas diez veces.
Aquí tienes una, empieza por ésta.
Al cabo de un rato llega el jefe de nuevo donde estaba su
secretaria y le pregunta:
– ¿Ya has hecho la cuenta que te mandé como yo te lo dije?
Y responde la secretaria:
– Sí, y aquí tiene los diez resultados que salen.

313
 ***

La secretaria, una chica moderna, entra en el despacho del

director de la importante empresa donde trabaja y le dice:
– Señor, un joven rubio, de ojos azules, de unos treinta años,
tostado por el sol, alto y ancho de espaldas, de bigote y una pequeña
barbita, fuerte y simpático, quiere hablarle a usted de algo. ... que no
recuerdo... .

V. He aquí varios aforismos dedicados a la traducción y a los

traductores. Léalos atentamente y exprese luego su opinión:
1. El traductor es un escritor previlegiado que tiene la oport-
?nidad de reescribir obras maestras en su propia lengua. (Javier
Marías, novelista y académico español, autor de "Negra espalda del
tiempo").
2. Al traductor, como al testigo llamado a juicio, deberá
obligársele a extender la mano y jurar decir la verdad y nada más
que la verdad (Henry Wadsworth Longfellov, poeta norteamericano,
27.02.1807 – 27.03.1882).
3. Como intérprete no creas nada, eres solamente escultura (Anxo
Pérez, creador de 8Belts, el primer método a nivel mundial que enseña
chino en 8 meses y autor de "Los 88 peldaños del éxito", domina 9 lenguas,
fue traductor simultáneo para Barack Obama).

314
 UNIDAD 18

18.1. Modo Subjuntivo

en las oraciones independientes
Modo Subjuntivo уживають у самостійних реченнях, що ви-
ражають:
а) бажану дію за допомогою вигука ¡Ojalá! (< árabe: ua xa
Alah) Дай, Боже! хоч. ..!, хоч би…! от би ¡Ojalá lleguemos a
tiempo a la clase! Дай, Боже, вчасно прийти на заняття! ¡Ojalá
no haya mucha gente en el consulado! Хоч би в посольстві було
мало людей! ¡Ojalá no llueva mañana! От би завтра не було до-
щу! ¡Ojalá nieve el sábado! Дай, Боже, у суботу піде сніг!
b) стимулювання або спонуку до дії; непрямий наказ або по-
бажання за допомогою сполучника que щоб: Pídele a Pedro que
te ayude. Попроси Педро, щоб тобі допоміг.¡Que tengas un buen
viaje! Щасливої тобі подорожі! Dile a Andresito que se acueste.
Скажи Андрійчику, хай лягає спати. Está haciendo frío. Que el
niño se ponga el abrigo. Холодно, нехай хлопчик одягає пальто;
c) сумнів, припущення; здогадку; домисел; передбачення за
допомогою прислівників quizá(-s), probablemente, posiblemente,
seguramente, sin duda, puede ser, acaso, si acaso, a lo mejor, a lo
peor, tal vez, lo mismo: Seguramente tu novio logre explicarte cómo
sucedieron los hechos. Твій наречений, мабуть, зможе пояснити
тобі, як відбулись події. Quizás podamos recomponer nuestra
relación. Можливо, ми здатні відновити наші стосунки. A lo
mejor yo pueda hacerlo. Можливо, я в силах це зробити. A esta
hora Olga seguramente esté durmiendo. У цей час Ольга, напевно,
уже спить.
A uto co nt ro l
І. Formule la respuesta que se le ocurra a las preguntas de cada
oración dada seguidamente, recurriendo a cualquier adverbio
expresando, deseo, posibilidad, duda, opinión o suposición:
1. Hace varios días que no recibo ninguna noticia de Carmen, ¿por
qué será? 2. No comprendo el motivo de la ausencia de Ernesto.
315
¿Tú no lo sabes? 3. Hoy es el clásico del campeonato de fútbol
ucraniano, ¿piensas ir al estadio? 4. Qué opinas: ¿por qué este
estudiante pronuncia mal la consonante r? 5. ¿Cuándo harás los
deberes de español?
ІІ. Ponga el infinitivo en la forma del vebo necesaria: 1. El jefe
quiere que (empezar, nosotros) a trabajar media hora antes que de
costumbre. 2. Si el fin de semana hace buen tiempo, posiblemente (ir,
nosotros) con nuestros primos a la playa. 3. ¿Vendrán los Ramírez con
los niños? – No sé, pero tal vez (venir, ellos) con ellos. 4. ¿Dónde está
Román? –Yo lo ignoro, pero María dice que tal vez (estar, él) en la
biblioteca. 5. ¿Quieres ponerte el abrigo) – Bueno, posiblemente
(ponerse, yo) pero, si siento calor sin duda (quitarse, yo).
ІІІ. Traduzca la historia del surgimiento de la canción del cubano
silvio rodriguez "Оjalá":
En una entrevista Silvio comentó: – "Ojalá" yo la compuse
dedicada a una mujer de nombre Emilia Sánchez, que podríamos
decir fue mi primer amor. Fue un amor que tuve cuando estuve en el
ejército, haciendo mi servicio militar. La conocí cuando tenía 18
años, fue mi primer amor importante en el sentido de que fue el
primer amor que me enseñó cosas. Era una muchacha mucho más
evolucionada que yo, mucho más inteligente, más culta. Después nos
tuvimos que separar, estaba estudiando medicina y en fin ... No sé
por qué estudió medicina, cosa loca de ella, en realidad siempre fue
de letras. Después estudió letras, se fue a su pueblo Camagüey, a
estudiar eso y yo me quedé solo aquí en La Habana, totalmente
desolado. Pasaron los años y el recuerdo de aquel amor tan bonito,
tan productivo, tan útil (ojo, no confundir con utilitario), enriq-
?ecedor, de aporte a uno ... pues, estaba obsesionado yo con esa idea.
Y porque fue un amor frustrado, quebrantado por las circunstancias,
por la vida, no fue una cosa que se agotó, pues se me quedó un poco
como un fantasma y por eso compuse esta canción en un momento
quizás de delirio, de arrebato, de sentimiento un poco desmesurado:
ojalá esto, ojalá lo otro...
¡Ojalá!
Ojalá que las ojas no te toquen el cuerpo cuando caigan
para que no las puedas convertir en cristal.
Ojalá que la lluvia deje de ser el milagro que baja por tu cuerpo.

316
 Ojalá que la luna pueda salir sin ti.
Ojalá que la tierra no te bese los pasos.
Ojalá se te acabe la mirada constante,
La palabra precisa, la sonrisa perfecta.
Ojalá pase algo que te borre de pronto,
una luz cegadora, un disparo de nieve.
Ojalá por lo menos que me lleve la muerte
para no verte tanto, para no verte siempre,
en todos los segundos, en todas las visiones
Ojalá que no pueda tocarte ni en canciones.
Ojalá que la aurora no de gritos que caigan en mi espalda.
Ojalá que tu nombre se le olvide a esa voz.
Ojalá las paredes no retengan tu ruido de camino cansado.
Ojalá que el deseo se vaya tras de ti a tu viejo gobierno de
difuntos y flores.
Ojalá se te acabe la mirada constante
La palara precisa, la sonrisa perfecta
Ojalá pase algo que te borre de pronto,
una luz cegadora,un disparo de nieve.
Ojalá por lo menos que me lleve la muerte para no verte tanto,
para no verte siempre, en todos los segundos, en todas las visiones.
Ojalá que no pueda tocarte ni en canciones.

Vocabulario
еvolucionar розвиватися еn fin взагалі
enriquecer збагачувати frustrar позбавляти надії
fantasma привид delirio манія, психоз
arrebato гнів, лють quebrantar ламати, трощити

ser de letras мати схильність до гуманітарних наук

desolar спустошувати, плюндрувати
de aporte a що робить внесок, вклад
uno
obsesionado одержимий, захоплений
desmesurado надмірний, нестриманий

317
18.2. Futuro Perfecto (або)
Compuesto de Indicativo
Futuro Perfecto утворюється за допомогoю допоміжного діє-
слова haber в Futuro Simple + Participio Pasado:
hablar: habré hablado, habrás hablado, habrá hablado, habremos
hablado, habréis hablado, habrán hablado;
hacer: habré hecho, habrás hecho, habrá hecho, habremos hecho,
habréis hecho, habrán hecho;
ir: habré ido, habrás ido, habrá ido, habremos ido, habréis ido,
habrán ido.
Futuro Perfecto виконує дві функції: модальну та часову. Як
часова він виражає:
1) майбутню закінчену дію, що передує іншій, теж майбутній
дії: Cuando vengas, ya habré preparado la maleta. Я приготую ва-
лізу до твого приходу. Jorge dice que no bien habrá terminado de
hacer los deberes, se irá a dormir. Хорхе каже, що тільки-но закін-
чить домашнє завдання, піде спати;
2) майбутню дію, що має завершитися раніше визначеного
часу, але немає впевненості в її здійсненні: – Supongo que habrás
cenado, José. Сподіваюсь, ти вже вечеряв, Хосе. –Sí, ya he
comido. Так, я вже поїв.
A uto co nt ro l
1. Traduzca al ucraniano las siguientes oraciones: 1. Para el
mediodía de mañana ya habremos enviado la carta para nuestros
padres. 2. Yo voy a la cocina. Seguramente los chicos se habrán
olvidado de sacar la mantequilla del refrigerador. 3. – ¿Qué pasa con
ese chico que está llorando? – Mira, allí está su bicicleta, segur-
?mente se habrá caído de ella. 4. Para las ocho Susana ya se habrá
despertado y podré telefonearle ¿no? 5. ¿Piensas que Enrique ya
habrá llegado a la oficina? – Supongo que sí. 6. Todavía no podemos
empezar la reunión, hay poca gente. – ¡Tranqilízate! Estoy seguro de
que dentro de un rato ya se habrán reunido todos. 7. ¿Qué le habrá
dicho Miguel a Camilo que lo veo tan preocupado?

318
 II. Traduzca al español con la participación del Futuro Perfecto
en cada frase:

а)
1. Якщо я не зателефонував тобі о десятій, це тому, що мені,
видно, щось завадило.
2. Якщо вони ще не зв’язались з вами, це, мабуть, тому, що
ще не доїхали.
3. Концерт, напевне, вже закінчився.
4. На той час ти, очевидно, вже покинув офіс.
5. Я думаю, що цього разу всі ви вивчили цей важливий ма-
теріал.
в)
1. Гадаю, що твій брат сказав це жартома.
2. Думаю, що ти вже накрив на стіл.
3. Той сейф ви не відкривали, чи не так?
4. До вашого приїзду ми (напевне) закінчимо всю роботу.
5. Вони (мабуть) ще не вирішили, яким чином дістатися сю-
ди.
с)
1. Тут щось не так, ми помилились з розрахунками?
2. Коли я закінчу роботу, ти, мабуть, закінчиш готувати вечерю.
3. Хто написав таку дурницю?
4. Хосе і Марії немає вдома, можливо, вийшли на прогулянку.
5. Сподіваюсь, що до сьомої години ми закінчимо домашню ро-
боту.
6. Можливо, вони вже купили все, що треба для святкування.

18.3. Prefijación
Більшість префіксів, що функціонують у сучасній іспанській
мові, мають грецьке та латинське походження. У процесі пре-
фіксального словоутворення один і той самий префікс є однако-
во продуктивним для різних частин мови – як для іменників, так
і для дієслів, прикметників і деяких прислівників.

319
 Prefijos griegos que forman parte de vocablos españoles
Prefijo Significado Ejemplos
aero- повітря aerodinámica аеродинаміка
ana- проти analgesia без болю
agro- поле agronomía агрономія
anfi- обидва, навколо anfibio амфібія, земноводний
antropo- чоловік antropología антропологія
archi- самий, кращий archisabido дуже відомий
aritm- число aritmética арифметика
atmo- пара atmósfera атмосфера
auto- сам, особисто automóvil автомобіль
bibli(o)- книжка вiblioteca бібліотека
bio- життя biología біологія
dactil(o)- палець dactilografiar друкувати
didact- навчати didáctico навчальний
dinamo- сила dinámico динамічний
estoma- poт estómago шлунок
etimo- початок etimología етимологія
geo- земля geografía географія
geront(o)- старий gerontología геронтологія
ginec(o)- жінка ginecología гінекологія
glos- мова glosario глосарій
graf- писати gráfica графік, діаграма
hemi- середній hemisférico напівсферичний
hetero- інший heterodoxo інакодумець
hidr(o)- вода hidrofobia водобоязнь
hipno- сон hipnosis гіпноз
homo- той самий homogéneo однорідний
macro- великий macrobiótica геронтологія
mega- величезний megáfono гучномовець
melan- чорний melancolía меланхолія, туга
micr(o)- маленький microbio мікроб
mio- м'яз, мускул miocardio міокард
мit(o)- байка, легенда mitología міфологія
morfo- форма morfología морфологія
pan- увесь panacea панацея
seudo- фальшивий seudónimo псевдонім

320
pato- хвороба patología патологія
poli- багато policlínica поліклініка
proto- перший prototipo прототип
term- теплота, тепло tеrmómetro термометр
sider(o) залізо siderurgia чорна металургія
zoo- тварина zооlogía зоологія

Prefijos con origen en el latín

a- позбавлення, втрата afónico без голосу
ad- близькість adición додавання
an- позбавлення analfabeto неписьменний
аnte- попереду antebrazo передпліччя
anti- протиставлення, попереду anticiclón антициклон
сircun- навколо circunstancia обставина
об'єднання або сolega колега
сo-, col-,
співпраця cooperación співпраця
зібрання comadre кума, акушерка
con-, сondonación помилування
com- кооперація
demérito вада, хиба
degeneración виродження
заперечення;
demente божевільний
de- відсутність якості;
demoledor руйнівний
протидія
deformar спотворювати,
деформувати
des- невідповідність descomodidad незручність
en- всередині enamorado закоханий
entrevista зустріч,
entre- між, серед деформувати
entrеtanto між тим
extensión простір
ex- зовні, колишній exhibir виставляти,
показувати
di-, dis- протиставлення disfabor байдужість
extra- виходити за межі extraordinario дивовижний
in- позбавлення incomodidad незручність
interacción взаємодія
inter- взаємодія
internacional міжнародний
multi- багаточисельний multicolor різнобарвний
o- протиставлення opresor гнобитель

321
 opuesto протилежний
omni- всеохоплюючий omnipotente всемогутній
рos(t)- потім, згодом posterior наступний
рre- передує prevalecer переважати
remover перемішувати
re- повторення exhibir виставляти
requetebién чудово
sincronosmo одночасність
sin- об'єднання, єдність
sinfonía симфонія
retro- назад retroceder відступати
sub- під, внизу subterráneo підземний

A uto co nt ro l
1. ¿Qué palabras españolas puede citar Ud. con los siguientes
prefijos?
Prefijo Significado Prefijo Significado
anti- contra ante- delante de
aristo- el mejor beli- guerra
bene- bien cata- hacia abajo
cuadri- cuatro deci- diez
eu- bien o bueno in- negación
mini- muy pequeño minus- menos
oro- montaña plus- más allá de
un-, uni- uno
2. Escriba oraciones con cada uno de sus ejemplos.
Trabalenguas. 1. Mi caballo pisa paja, paja pisa mi caballo.
2. Ese bobo vino nunca beber debe, vida boba y breve vivirá si
bebe.
Texto
Un día sin coche
Comentan que se está dicutiendo la idea de que los fines de
semana en nuestra ciudad, en particular los sábados por la tarde y
todo el día de los domingos, se сonviertan en los Días sin coche. Es
una iniciativa con la que se trata de mostrar a los ciudadanos las
ventajas de una ciudad sin automóviles, abierta apenas a los
transportes públicos y generosamente entregada a los peatones. Por
supuesto sería conveniente que esta idea se consiga llevar a cabo no
322
por medio de prohibiciones, sino por proposición de los propios
conductores. Pero en cualquiera de los casos, tal acontecimiento,
cuando menos, es indispensable para que nos haga pensar, para que
reflexionemos sobre los perjuicios del excesivo uso del automóvil.
Según un informe de la ONU (Organización de las naciones
Unidas) sobre la energía, la gran abundancia de vehículos en las
ciudades produce una enorme contaminación, que, a su vez, es un
grave perjuicio para la salud de los ciudadanos. El transporte
colectivo, en cambio, es (o debe ser) limpio y rápido y sólo una serie
de prejuicios y costumbres con frecuencia poco justificables explican
que no lo utilicemos más a menudo.
Pero esta visión teórica del dilema transporte público o privado
no siempre responde a la realidad. A fin de que el ciudadano
sustituya a diario su coche por el autobús, el metro, el tranvía o el
trolebús debe encontrar facilidades y comodidades que no siempre
halla en los actuales sistemas públicos de comunicación: la
construcción de grandes aparcamientos y a precios razonables a la
entrada de las ciudades, el diseño adecuado de los vehículos, la
calidad, rapidez, frecuencia y economía del servicio son factores que
determinan en gran medida la elección.
En definitiva, para que cese el imparable aumento del precio de
los combustibles y el automóvil deje de invadir nuestras ciudades, de
convertirse en un agobiante instrumento de contaminación y ruido, es
preciso que consideremos dos factores: la acción pública para poner
en marcha unos impecables y organizados medios de transporte
colectivos y, sobre todo, la persuasión psicológica de los ciudadanos,
manifestar hasta que se convenzan de que es mucho mejor el
transporte público. Si falla cualquiera de estos dos ingredientes, el
intento, bien intencionado sin duda, de seguir celebrando estos días
sin coche pensamos que descepcionaría a muchos y considerarían
que sería un rotundo fracaso.
Vocabulario
перетворюватися; статися. Sin.: convertirse,
тornarse
hacerse
ventaja перевага; вигода. Sin.: superioridad, delantera
не менш ніж, щонайменше, якщо не більше.
cuando menos
Sin.: por lo menos
según згідно, відповідно, на думку. Sin.: de acuerdo a
323
 (con): Según un acuerdo de la ONU. згідно з да-
ними ООН
сontaminación забруднення, зараження
шкода, збиток. Sin.: daño, mal, detrimento,
perjuicio
monoscabo, malogro, pérdida
замість цього, натомість, навпаки, проте.
en cambio
Sin.: en vez, en lugar
часто, часто-густо. Sin.: frecuentemente,
con frecuencia asiduamente, comúnmente, continuamente, a
menudo, a cada paso, a cada momento
visión бачення, погляд, думка. Sin.: percepción
дилема. Sin.: conflicto, contradicción, alternativa,
dilema
problema
щоденно. Sin.: diariamente, cada día, todos los
a diario
días
легкість, можливість, нагода. Sin.: posibilidad,
facilidad
habilidad, complacencia
aparcamiento стоянка для автомобілів
precio ціна
precios
поміркована ціна
razonables
адекватний, відповідний. Sin.: apto, conve-
adecuado
?iente, oportuno
calidad якість. Sin.: clase, importancia
швидкість. Sin.: velocidаd, prontitud, celeridad,
rapidez
ligereza, presteza, aceleración, ímpetu, urgencia
частота; частотність. Sin.: periodicidad,
frecuencia
repetición, sucesión
визначати, вирішувати, призначати (час то-
determinar що). Sin.: fijar; establecer, señalar, designar,
precisar
безперечно, безумовно, напевне, конкретно.
en definitiva Sin.: en concreto, concretamente, en resumidas
cuentas, específicamente
захоплювати; загарбувати. Sin.: ocupar,
invadir
irrumpir, penetrar
гнітущий. Sin.: pesaroso, opresinante, safocante,
agobiante
angustioso
ruido гомін, гук, галас, гуркіт. Sin.: bullicio, alboroto,

324
 golpeteo, chasquido, estruendo, estrépito, agarabía
factor чинник; фактор. Sin.: elemento, agente
бездоганний, непогрішний, праведний. Sin.:
impecable
perfecto, limpio, puro, correcto, cabal
medios de
засоби пересування
transporte
переконання, переконаність, упевненість. Sin.:
persuasión
convicción, certeza, afirmación
у сполученні hacer que дієслово hacer виступає
hacer que як синонім таких дієслів, як obligar, exigir,
imponer, compeler, constreñir
складова частина, компонент, інгредієнт.
ingrediente
Sin.: componente
Come ntar ios
1. apenas тільки, лише, щойно, мало не, ледь не. Abierta
apenas частково відкритий (тут - місце для руху транс-
порту);
2. generosamente шляхетно, великодушно, щедрo. Sin.:
davidosamente, prodigamente, a manos llenas, a puñados, con
franca mano: Generosamente entregada великодушнo надана;
3. por medio з допомогою, через. Sin.: mediante, con (la)
ayuda, con la intervención. Найбільш вживані стійкі словос-
получення з прикметником medio: de por medio навпіл, по-
середині; en medio між, посередині; a medio + inf. не пов-
ністю, не до кінця: a medio construir недобудований; al justo
medio справедливо, об'єктивно; de medio a medio повністю,
досконало; від початку й до кінця; echar (partir) por en
medio наважитися на все, зробити рішучий крок, діяти
рішуче, напролом;
4. conseguir добувати, досягати, домагатися, добити-
ся. Sin. lograr, obtener, adquirir. Сonseguir llevar a cabo до-
сягнути здійснення;
5. en cualquiera de los casos або en cualquier caso в
будь-якому випадку.
6. В іспанських підрядних реченнях мети дієслово зав-
жди стоїть у Modo Subjuntivo. Ці речення вводять за допо-
могою сполучників, які вказують на вимогу, висловлену
дієсловом головного речення. Указівними словами у голо-
вному реченні можуть бути сполучники: para que для то-
325
 го, щоб: Para que el ciudadano sustituya a diario su coche por
el autobús, el metro, el tranvía o el trolebús debe encontrar
facilidades y comodidades en el sistema del transporte público.
Щоб мешканці міст замінили свій автомобіль на автобус,
метро, трамвай чи тролейбус, вони мають переконатися
в зручності та доступності громадського транспорту:
рara que … el automóvil deje de invadir nuestras
ciudades … es preciso considerar dos factores… …аби
автомобілі перестали запруджувати наші міста…
необхідно зважати на два фактори…;
a fin de que щоб, з метою, з тією метою, щоб, для
того, щоб: Debemos mantenernos activos a fin de que
tengamos salud;
con el fin de que для того, щоб: Jorge planifica
minuciosamente todo con el fin de que no falle nada.
Щоб не трапилось збою, Хорхе все ретельно планує;
dado que з огляду на, зважаючи на: Dado que el
problema que hay que resolver es muy importante, espero
que José no se vaya de la reunión. З огляду на важли-
вість питання, сподіваюсь, Хосе не залишить збори;
en seguida que як тільки-но: Iré a tu casa en seguida
que termine mi horario de trabajo;
siempre que (siempre y cuando) якщо (тільки); за
умови, що: Dice que lo invitarán, siempre que venga a
tiempo. Він каже, що отримає запрошення, якщо при-
йде вчасно.
7. У сполученні hacer que дієслово hacer виступає як
синонім дієслів, що виражають прохання, наказ, тощо, і пі-
сля себе у підрядному реченні вимагає Subjuntivo: Es
necesario... hacer que se convenzan de que el transporte
público es más seguro que el privado. Необхідно переконати
їх в тому, що громадський транспорт надійніший, ніж
приватний;
8. es preciso considerar необхідно враховувати;
9. rotundo fracaso повний (абсолютний) провал.
Ejerc ic ios
I. Conteste a las preguntas: 1. ¿Dónde y qué se celebrará el fin
de semana? 2. ¿Qué tratan de demostrar a los ciudadanos con esa

326
iniciativa? 3. ¿Quiénes tendrán acceso a las calles de la ciudad en los
Días sin coches? 4. ¿Cómo sería prefеrible que se llevaran a cabo los
Días sin coche? 5. ¿Podrían transitar los trasportes públicos por las
calles de la ciudad en los Días sin coche? 6. ¿Cómo debe aprov-
?charse el acontecimiento en el caso de que falle la realización de la
idea? 7. ¿Qué nos hace recordar el informe de la ONU acerca de la
abundancia de los vehículos en las ciudades? 8. ¿Por qué motivo la
gente con frecuencia rehusa utilizar el transporte colectivo, dando
preferencia al coche individual? 9. ¿Qué cambios deben haber en el
sistema urbano para que las personas cambien su relación respecto a
los transportes urbanos? 10. ¿Influye el constante aumento del precio
de los combustibles en la invasión de las ciudades por los autov-
?listas? 11. ¿Qué habría que hacer para convencer a la población que
el transporte colectivo es mejor que el individual? 12. ¿En qué tipo
de transporte se desplaza usted por Kyiv? 13. ¿Por qué prefiere Ud.
desplazarse así? 14. ¿Hay algo en este plano que podría hacerle
cambiar de opinión?
II. Ponga el verbo entre paréntesis en Indicativo o Subjuntivo
según sea necesario: 1. Es posible que (hablar, él) inglés. 2. Es
importante que (escuchar, vosotros) cuando hablo. 3. No es necesario
que (trabajar, tú) hasta tan tarde. 4. Es imprescindible que (vivir,
vosotros) cerca de aquí. 5. Es posible que os (visitar, yo) en las
Navidades. 6. Es conveniente que (comer, nosotros) antes de irnos.
7. No es necesario que (acabar, yo) el proyecto hoy. 8. Es posible
que (comprar, ellos) otro piso. 9. Es probable que no (pronunciar,
ella) bien esa palabra. 10. No es imprescindible que (bajar, tú) la
basura esta noche. 11. Es necesario que (sacar, tú) la basura. 12. Le
recomiendo a Ud. que no (cruzar) la calle con el semáforo en rojo.
13. Quiero que (tranquilizarse, vosotros) inmediatamente. 14. Temo
que nos (obligar, ellos) a aceptar su propuesta. 15. Dudo que
(acordarse, tú). Eras muy pequeño. Es necesario que (comprobar, tú)
si el sistema funciona. 16. Espero que (poder, vosotros) venir a mi
fiesta de cumpleaños. 17. No creo que (soler, él) salir mucho. 18. Me
gustaría que (venir) conmigo. 19. Me (gustar) los días de sol. 20. A lo
mejor no (poder, él) venir. 21. (Preferir, yo) las pequeñas cosas de la
vida cotidiana. 22. Ojalá la (volver, yo) a ver. 23. Te ruego que me
(diculpar, tú). 24. No pretendo que (hacer, tú) todo lo que te pido.
25. Ernesto nunca me (decir, él) "hola". 26. Llama a tu hermano antes
327
que (irse, él). 27. Está claro que así no (ir, tú) a acabar nunca. 28. No,
no se trata de que todo lo (hacer, tú). 29. Sólo te pido que no (seguir,
tú) molestando. 30. No le diré nada a menos que me lo (preguntar, él).
III. Ponga los verbos entre paréntesis en Futuro Perfecto y
traduzca las oraciones: 1. Si no te ha llamado todavía es porque
(tener, ella) algún impedimiento. 2. Para entonces ya (salir, tú) del
trabajo. 3. Creo que esta vez todos nosotros (aprender) la lección. 4.
Me imagino que tu hermano lo (decir) en broma. 5. Supongo que ya
(poner, tú) la mesa. 6. ¿No (abrir,vosotros) esa caja, verdad? 7. Para
cuando lleguéis ya (hacer, nosotros) todo el trabajo. 8. Aún no
(descubrir, ellos) cómo llegar hasta aquí. 9. Eso no puede ser. ¿No
(equivocarse, nosotros) con los cálculos? 10. Para cuando acabe la
faena, tú ya (preparar) la comida. 11. ¿Quién (escribir) semejante
tontería? 12. ¡A saber dónde os (meterse, vosotros)¡
IV. Complete este diálogo entre un profesor y la responsable
del grupo de estudiantes poniendo los verbos entre paréntesis en
Presente de Indicativo o del Subjuntivo.
¡Toc! ¡Toc!
Profesor: – Adelante
Estudiante: – ¡Ola! ¿(Poder, yo) entrar?
P. – Sí, sí, adelante.
E. – Mire, (querer, yo) hablar con usted porque (tener, nosotros)
un problema.
P. – ¡Vaya por Dios! ¡Qué raro! Me extraña que (tener, vosotros)
problemas. ¿Qué pasa ahora?
E. – Es que (tener, nosotros) dos exámenes el mismo día y
(necesitar, nosotros) que (cambiar, Ud.) la fecha del suyo, porque el
otro profesor no (querer, él) oir hablar del tema.
P. – ¡Siempre igual! ¡Siempre lo mismo!
E. – Sí, ya. Siento que siempre (ser/estar, nosotros) pidiéndole
favores, pero el otro profesor...
P – ¿Y cuándo (querer, vosotros) hacer el examen?
E. – Pues, cuando Ud. (preferir).
P. – Vaya, muchas gracias. ¿Qué te parece el quince?
E. – (Ser/Estar) muy pronto.
P. – Es que después me (ir, yo) de vacaciones.
E. – No creo que a mis compañeros les (gustar) la idea. (Haber)
mucha materia.

328
 P. – ¡Anda! ¿También has venido para que (reducir, yo) la
materia?
E. – No, no.
P. – Bueno, mira, le (decir, tú) a tus compañeros que (hacer,
nosotros) el examen el quince y si no (ser/estar, ellos) de acuerdo, ya
veremos.
E. De acuerdo. De todas formas le agradezco a Ud. por (intentar)
ayudarnos.
P. – De nada, mujer. Pero quiero que (saber, vosotros) que
(ser/estar, yo) cansado de todos estos cambios.
E. – Sí, sí. Perdone.
P. – Nada, nada. ¡Hasta luego!
E. Adiós.
V. Ponga los verbos entre paréntesis de la "Carta de una
cubana сelosa, ofendida y enojada" en la forma necesaria:
Querido Armando:
Espero que al (recibir, tú) esta carta ojalá no (sentirse, tú) muy
bien porque te lo mereces. (Saber, yo) perfectamente que no viajas
solo. Como ves no (ser/estar, yo) deprimida ni nada de eso. Al
contrario, me (engañar, tú) y eso me (alegrar) porque así (tener, yo)
una excusa para dejarte. Y la verdad (ser/estar) que (hacer) mucho
tiempo que no te (aguantar), cariño. Creo que (ser/estar, tú) la
persona más insoportable del mundo. No (comprender, yo) cómo tu
compañera de viaje (poder, ella) aguantarte. ¿(Tener, ella) algún
problema? Seguro que sí. Te escribo para que, quizás (comprender,
tú), que no soy una tonta y que al (volver, tú) (tener, tú) que ir a
dormir a un hotel. Porque seguramente (divertirse, tú) mucho, ¿no?
¡Ah! ¿Sabes que en Cuba hay un montón de tiburones? ¡Cuídarse,
tú), amor mío!
Te deseo lo mejor
Amelia

VI. Sustituya las palabras en negrilla de las siguientes oraciones

por los sinónimos que se le proponen: ofrecer, convertirse, tener un
precio razonable, pronto, con el fin de, hacer mucha falta, en lugar, a
menudo: 1. La semana pasada Alberto fue a la librería para ver si podía
encontrar por fin el diccionario de sinónimos que le es tan necesario
para los trabajos de traducción. 2. Esta vez Alberto tuvo suerte, ya que el

329
vendedor le propuso uno que no estaba muy caro. 3. Se alegró
muchísimo de haber comprado el libro y, en vez de ir a su casa a pie,
para no perder tiempo y llegar rápido, decidió tomar un taxi. 4. El
recorrido de su casa a la universidad, que no es mucho ni poco, con
frecuencia lo hace a pie. 5. Es un estudiante muy aplicado y estudia con
perseverancia porque su sueño es hacerse buen profesional.
VII. Ejercicio de recapitulación: ponga el infinitivo del verbo
en la forma necesaria del Presente de Indicativo o Subjuntivo: 1.
No pienso que la construcción de una biblioteca en la universidad
(ser) hecho de poca importancia. 2. Pienso que María (venir) a
tiempo, me lo prometió ayer. 3. Ninguno de nosotros considera que
mañana (ser) Mario el elegido para la dirección de la colectividad. 4.
Yo no considero que a la reunión del viernes (asistir) poca gente, al
contrario, considero que (venir) todos. 5. Los hermanos no afirman
que su vecino (sea) uno de los peores estudiantes. 6. No creo que
Antonio (saber) bien el español. 7. José píde que tú le (repetir) la
pregunta una vez más. 8. Mamá dice que te (dirigirse) a la maestra y
(pedirle) permiso para faltar mañana a clase. 9. La madre ordena a su
hijo que él (limpiarse) los dientes y (acostarse) a dormir. 10. Agrada
que el joven (hay) aprendido a comunicarse con soltura en dos
idiomas extranjeros. 11. Doña Isabel pide a su sobrino que él (ir) a la
farmacia y (comprar) la medicina que le ha recomendado el doctor.
12. El cielo está absolutamente despejado, por eso digo que es
dudoso que (llover). 13. Aterra la afirmación de ciertas personas de
que es pоsible que (desatarse) una nueva guerra mundial. 14. Ana
pide a su hermano menor que (haсer) los deberes pues se está
haciendo tarde y es hora de apagar la luz. 15. No pidas que (lavarme)
con agua fría porque estoy un poco resfriado. 16. Irene pide que
(quedarte) aquí y la (esperar) unos minutos. 17. No digo que yo
(estar) muy ocupado con otra cosa, pero no insistas que (hacer) todo
el trabajo hoy porque me caigo de cansancio y tengo mucho sueño.
18. No creo que еlla (cumplir) con su promesa, ya me ha fallado más
de una vez. 19. No afirmo que el mejor alumno de la clase (ser) mi
hijo, pero afirmo que (ser) uno de los mejores. 20. Ramón dice que
tienes problemas con las matemáticas y que (ayudarte) a resolver ese
problema que tú (decir) es difícil.

330
 VIII. Traduzca las siguientes oraciones al español:
а) 1. Подивись під стіл, бо олівець, мабуть, туди упав. 2. До
травня я вже закінчу писати книжку. 3. До наступної весни вони
вже одружаться. 4. До прибуття гостей батько вже полагодить
телевізор. 5. Він запевняє, що до кінця року захистить свій дип-
лом. 6. Друзі вирішать свої питання перед відпусткою. 7. До кін-
ця серпня син складе вступні іспити.
b) 1. Треба, щоб ти дома вчився більш наполегливо. 2. Щоб
зберегти нашу природу, потрібно любити її. 3. Шкода, що сьо-
годні погана погода. 4. Не думаю, що він прийде завтра. 5. Ми
хочемо, щоб ви завтра прийшли до нас. 6. Думаю, що ми весело
проведемо час. 7. Я не хочу запізнюватися на побачення. На
дворі холодно і вона може замерзнути. 8. Я радий, що моя кім-
ната така велика та світла. 9. Я не думаю, що тут треба буде зро-
бити ремонт. 10. Ти хочеш, щоб ми пішли з тобою в театр?
11. Чому Олена просить, щоб він допоміг їй перекласти листа?
12. Може, вона не володіє іспанською мовою?
IХ. Cuente cuál es la situación con el transporte en las calles
de Kyiv.
X. ¿Qué opina Ud. sobre las frases
1) del filósofo alemán Friedrich Nietszche (1844-1900)?: Lo que
me preocupa no es que me hayas mentido, sino que, desde ahora en
adelante, ya no podré creer en ti;
2) y la del poeta español Mariano Aguiló (1825-1897)? No
confundas la paciencia, coraje de la virtud, con la estúpida indolencia
del que se da por vencido?.

331
 UNIDAD 19

19.1. Pretérito Perfecto (Pretérito Compuesto)

de Subjuntivo
Pretérito Perfecto (або Pretérito Сompuesto) de Subjuntivo утво-
рюється за допомогою Рresente de Subjuntivo дієслова haber +
Participio Pasado смислового дієслова.
Зразки відмінювання дієслів в Pretérito Perfecto de Subjuntivo:
І дієвідміна ІІ дієвідміна ІІІ дієвідміна
Аmar hacer sentir
haya amado haya hecho haya sentido
hayas amado hayas hecho hayas sentido
haya amado haya hecho haya sentido
hayamos amado hayamos hayamos
hayáis amado hecho sentido
hayan amado hayáis hecho hayáis sentido
hayan hecho hayan sentido

Зразки відмінювання зворотних дієслів в Pretérito Perfecto de

Subjuntivo:
Ducharse irse sentirse
me haya duchado me haya ido me haya sentido
te hayas duchado te hayas ido te hayas sentido
se haya duchado se haya ido se haya sentido
nos hayamos nos hayamos nos hayamos
duchado ido sentido
os hayáis duchado os hayáis ido os hayáis sentido
se hayan duchado se hayan ido se hayan sentido

Pretérito Perfecto de Subjuntivo передає в підрядних реченнях

дію, що передує дії в головному реченні. Необхідність його
уживання зумовлюється тими ж показниками, що й під час ужи-
вання Presente de Subjuntivo: можливість, імовірність, невпевне-

332
ність, сумнів, емоції, тощо: Es posible que Miguel se haya
quedado en Madrid. Мігель, можливо, залишився у Мадриді. Es
dudoso que Pedro haya encontrado un trabajo. Малоімовірно, що
Педро знайшов роботу. Estoy muy contento de que Sergio se haya
casado con Olga. Я дуже радий, що Серхіо одружився з Ольгою.
Дієслово головного речення може стояти в:
а) Presente de Indicativo: Lamento que Camilo no haya actuado
como es debido. Шкодую, що Каміло не вчинив, як слід. Es
agradable que Marina haya cumplido su promesa. Приємно, що
Марина виконала обіцянку.
b) Futuro Simple: ¡Será posible que se haya estropeado el teléfono
precisamente hoy, cuando más lo necesito! Невже ж телефон ви-
йшов з ладу саме сьогодні, коли він конче мені потрібний! Ernesto
publicará el artículo cuando haya terminado de redactarlo. Ернесто
надрукує статтю, коли закінчить її редакцію.
Nota: Modo Subjuntivo у підрядних реченнях часу вжи-
вають лише тоді, коли дієслово вказує на майбутню дію. Під-
рядні речення часу впроваджують за допомогою таких сполу-
чників і сполучникових висловлювань, як: cuando коли; en
cuanto як тільки; mientras (mientras tanto) тим часом;
mientras que тим часом як; antes de que поки, перш ніж;
hasta que доти, поки; después de que після того, як; tan
pronto como зразу після того, як тощо.
c) Imperativo: Regresa antes de que haya regresado tu hermano
mayor. Повертайся до приходу твого старшого брата;
d) Presente de Subjuntivo: Vamos a la ciudad e impidamos que
ese hombre hable con mi mujer y le cuente todas las majaderías que
se haya figurado (P.A. de Alarcón). Їдьмо в місто, треба завади-
ти розмові цього чоловіка з моєю дружиною, щоб він не розпо-
вів їй про всі ті дурниці, що сам навигадував. Discúlpeme, por
favor, que no haya cumplido su pedido a tiempo. Вибачте, будь
ласка, що я не виконав вчасно Ваше замовлення.
Підрядні речення часу та підрядні додаткові речення вводять
однаковим сполучником cuando. Але перші відповідають на за-
питання ¿cuándo? і вживаються в Subjuntivo, a другі – на запи-
тання ¿qué? і вживаються в Indicativo: ¿Cuándo iremos de

333
vacaciones?: Iremos de vacaciones cuando tengamos vacaciones.
¿Qué explico yo?: Yo explico cuаndo iremos de vacaciones.
В самостійних реченнях Pretérito Perfecto de Subjuntivo та-
кож означає дію, що передує моменту висловлювання:
Tal vez el hombre no haya dicho la verdad. Можливо, чоловік не
сказав правду.
Quizás él no se haya enterado de la verdad. Mабуть, він не діз-
нався правди.

19.2. Concordancia del Pretérito Perfecto

de Subjuntivo con otros tiempos

Pretérito Perfecto de Subjuntivo уживається у підрядрому

реченні у випадках, коли в головному дієслово стоїть в
Presente, Futuro Simple, Futuro Compuesto, Futuro Próximo
або Imperativo і дія підрядного речення завершена чи має
завершитися в майбутньому перед іншою дією, що
пов’язана з теперішнім або майбутнім часом.

Oración subor-
Tiempo Oración principal
?inada
Presente Me alegro de
Pretérito Perfecto Me he alegrado de
Futuro Simple Me alegraré de
Futuro Compuesto Me habré alegrado de que haya venido
Siempre voy a
Futuro Próximo
alegrarme de
Imperativo ¡Alégrate de

Autocontrol
I. ¿Cómo se forma el Pretérito Perfecto de Subjuntivo?
II. Conjugue en Pretérito Perfecto de Subjuntivo los verbos
constuir, levantarse, adelantarse, saber, entender, volver.

334
 III. Ponga el infinitivo del verbo en la correspondiente forma del
Pretérito Perfecto de Subjuntivo y traduzca la oración al ucraniano:
1. Aquí no hay nadie que no (ver) esta película. 2. ¡Que extraño
que Miguel no (telefonear) todavía! 3. ¡Qué pena que aún no (ver,
ella) lo hermoso que es Kyiv! 4. Lamentamos que precisamente hoy
no (asistir, tú) a esta importante reunión. 5. Dudo que ella pueda
(tranquilizar) al joven con esas palabras tan absurdas. 6. No pienso
que el médico le (recomendar) a la enferma esa dieta. 7. Es necesario
que al regresar nosotros a Kyiv, Andrés (terminar) ese trabajo tan
urgente. 8. Todos en la familia nos extrañamos de que el menor
(sacarse) notas tan bajas. 9. No creo que en el autobús (pasarse, tú )
la parada. 10. No es cierto que (irse) para Inglatera sin saber el
inglés.
IV. Traduzca al ucraniano: 1. Me extraña que los novios no hayan
venido juntos a la fiesta. 2. No creo que la sorpresa le haya gustado a
alguien. 3. Cuando hayas terminado con los deberes puedes salir con
tus amigos. 4. Me alegro que te haya gustado el hotel donde te has
hospedado en Kyiv. 5. ¡Qué pena que nuestros futbolistas no se
hayan calificado para el Mundial! 6. No me gusta que anoche hayas
llegado tarde una vez más. 7. Parece mentira que tu hijo haya
suspendido su examen de historia. 8. ¡Que lástima que Marta no haya
podido venir con nosotros! 9. Siento que tu tía se haya enfermado.
10. Espero que mis padres hayan llegado ya.
V.Traduzca al español:
1. Дивно, що батьки ще не відповіли на її листа. 2. У мене є сум-
ніви відносно того, що він поступив так за наказом керівника. 3.
Дивно, що Хосе не побачив мене. 4. Всі наші студенти шкоду-
ють, що відбулась така подія. 5. Важко повірити, що досі йому
ніхто не допоміг. 6. Мій друг задоволений, що його доповідь
сподобалась всім присутнім на конференціі. 7. Шкода, що вона
не виконала своєї обіцянки. 8. Діти радіють, що отримали пода-
рунки до свята. 9. Вболівальники засмучені тим, що їхня коман-
да програла суперникам.10. Шкода, що у виставі не брала
участь ця відома співачка.

335
19.3. Numerales mayores de ½ (medio) millón
Числівник mil завжди вживається в однині: mil (dos mil, tres
mil, quinientos(-as) mil..., 999.999-novecientos noventa y nueve mil
novecientos noventa y nueve) і перед ним завжди ставиться ско-
рочена форма числівника un, або будь-який інший числівник.
Між числівником мільйон та іменником, до якого він належить,
ставиться прийменник de: un millón de personas; quince millones
de habitantes тощо, але: dos millones trescientas mil grivnas. Іспан-
ський іменник millar означає cукупність, набір з тисяч будь-
яких одиниць (conjunto de mil unidades): En la manifestación
participaron millares de personas. У демонстрації взяли участь
тисячі людей.
Цей іменник також уживається просто для підкреслення ве-
ликої кількості будь-чого: Jorge dice que en ese río ha pescado un
millar de peces. Хорхе каже, що в цій річці він зловив тисячі риб.
Не можна змішувати іменник millar зі співзвучним українсь-
ким числівником мільярд, який передається сполученням mil
millones.
Український числівник більйон має свій іспанський відповід-
ник – billón.

19.4. Expresión por medio de cifras y vocablos

de numerales mayores de quinientos millones

500 000 000

quinientos п'ятсот
millones мільйонів
1 000 000 000 mil millones мільярд
1 200 000 000
mil doscientos мільярд
millones двісті мільйонів
5 000 000 000
cinco mil п'ять тисяч мі-
millones льйонів
1 000 000 000 000 un billón більйон
1 000 000 000 000 000 mil billones тисяча більйонів
1 000 000 000 000 000 000 un trillón трильйон
1 000 000 000 000 000 000 000 000 un cuatrillón квадрильйон

336
19.5. (Números) quebrados
Іменник quebrado дріб в лінгвістичному сенсі означає час-
тина. У математиці дробове число до десяти включно утворю-
ється за схемою:
Чисельник (numerador) )
Знаменник (denominador)

Чисельники читаються кількісними числівниками, а знамен-

ники – порядковими. Якщо чисельник – одиниця, він передаєть-
ся у вигляді скороченої форми чоловічого роду un: 1/ 4 (un
cuarto), 1/7 (un séptimo) тощо.
Слово половина, або сполучення одна друга, зображується
дробовим числом ½ (un medio). Якщо слово medio не є частиною
складного числа, воно ставиться безпосередньо перед визна-
чальним іменником та узгоджується з ним за родами: media
manzana півяблука, medio libro півкнижки. Як частина складного
числа medio ставиться після іменника та приєднується до нього
за допомогою сполучника y: una hora y media; un año y medio.
Коли у чисельнику стоїть цифра вища за одиницю, то знамен-
ник уживають у множині чоловічого роду: 3/9 (tres novenos), 2/6
(dos sextos) тощо. Якщо дробове число уживають з іменниками
жіночого роду parte, porción, fracción тощо, воно узгоджується з
ними за родами й числами: Andrés, dale a Marina (3/4) tres cuartas
partes de la tarta. Андрію, дай три четвертини торта Марині.
Якщо знаменник перевищує цифру 10, до нього додають су-
фікс avo(-a), -avos(-as): 1/11 un onceavo; 2/11 dos onceavos; 14/21
catorce veintiunavos або catorce veinte y unavos; 6/17 seis
diecisieteavos або diez y sieteavos; 18/22 dieciocho veintidosavos
або veinte y dosavos.

337
19.6. Multiplicadores (multiplos)
Найбільш вживаними множниками є:
doble подвійний
triple потрійний
cuádruplo(-a) (cuádruple) почетверенний
quintuplo(-a) п'ятикратний, п'ятиразовий
séxtuplo(-a) шестиразовий, шестикратний
séptuplo(-a) семиразовий, семикратний
octuple восьмиразовий, восьмикратний
nónuplo(-a) дев'ятиразовий, дев'ятикратний
décuolo(-a) десятикратний, десятиразовий
céntuplo(-a) стократний
A uto co nt ro l
I. Lea en voz alta y escriba con letras:
a) 5, 10, 22, 11, 14, 19, 15, 50, 59, 66, 25, 33, 74, 41, 82, 38, 99,
100, 105, 199, 200, 300, 500, 101, 451, 708, 619, 902, 311, 550, 571,
999, 1.000, 1.001, 1.499, 2.014, 9.107, 17.000, 90.5000, 100.000,
100.003, 215.806, 1.000.000, 2.875.192.
b) 31 hombres y 500 mujeres; 200 dibliotecas con aprox-
?madamente 2.550.000 libros; los más de 15.000 obreros de la
empresa se declararon en huelga; según cálculos, en la manifestación
tomaron parte alrededor de 7.500 personas; afirman que la deuda
externa del país se aproxima a los 2.000.000.000.
II. Escriba con palabras los quebrados: 8∕ 10, 3∕4, 16∕9, 21∕2,16∕8

19.7. Países latinoamericanos,

sus capitales y gentilicios
País Gentilicio Capital
Argentina (la) argentino (-a) Buenos Aires
Bolivia boliviano (–a) La Paz
Brasil (el) brasileño(-a) Brasilia
Chile chileno (-a) Santiago

338
 Colombia colombiano (-a) Bogotá
Costa Rica costarricense San José
Cuba cubano (-a) La Habana
Ecuador (el) ecuatoriano (-a) Quito
El Salvador salvadoreño (-a) San Salvador
Guatemala guatemalteco (-a) Guatemala.
Haití haitiano (-a) Puerto Príncipe
Honduras hondureño (-a) Tegucigalpa
Jamaica jamaiquino (-a) Kingston
México mexicano (-a) México
Nicaragua nicaragüense Managua
Panamá panameño (-a) Panamá
Paraguay (el) paraguayo (-a) Asunción
Perú (el) peruano (-a) Lima
Puerto Rico puertorriqueño (-a) San Juan
República
Dominicana (la) dominicano (-a) Santo Domingo
Uruguay (el) uruguayo (-a) Montevideo
Venezuela venezolano (-a) Caracas

Gentilicios para los oriundos de capitales latinoamericas

Asunción, capital del Paraguay. Gent. asunceno(-na)
Bogotá, Capital de Colombia. Gent. bogotano(-na)
Buenos Aires. Capital de la Argentina. Gent. porteño (-ña) o
bonaerense
Caracas. Capital de Venezuela. Gent. caraqueño(-ña).
La Habana. Capital de Cuba. Gent. habanero(-ra).
La Paz. Sede del Gobierno de Bolivia. Gent. paceño(-ña).
Lima. Capital del Perú. Gent. limeño(-ña).
Madrid. Capital de España. Gent. madrileño(-ña).
Montevideo. Capital del Uruguay. Gent. montevideano(-na).
Quito. Capital del Ecuador. Gent. quiteño(-ña).
San José. Capital de Costa Rica. Gent. josefino(-na).
San Juan. Capital de Puerto Rico. Gent. sanjuanero(-ra).
San Salvador. Capital de El Salvador. Gent. salvadoreño(-ña).
Santiago de Chile. Capital de Chile. Gent. santiaguino(-na).
Santo Domingo. Capital de la República Dominicana. Gent.
dominicano(-na).
339
 Nota:
En los nombres de países que se usan opcional u oblig-
?toriamente con artículo, este aparece en el lema pospuesto y entre
paréntesis siempre que no forme parte del nombre propio (razón
por la que se escribe con minúscula inicial).
A uto co nt ro l
1. Aprenda los nombres de las capitales de los países latin-
?americanos.
2. Escriba en una columna primero en orden libre los nombres de
los países y en otra, los nombres de sus capitales.
3. En una columna más escriba los nombres de las capitales y
frente a ellos, los de los países a que corresponden.
Trabalenguas
Juan tuvo un tubo,
y el tubo se le rompió,
y para recuperar el tubo que tuvo,
tuvo que comprar un tubo
Texto 1
El vigor del "spanglish"
El cóctel de español e inglés invade las calles de Nueva York por
boca de su población hispana.
Entre los miles, quizá cientos de miles o hasta millones de
automóviles que circulan, digamos, por las calles neoyorquinas, hay
gente que para resolver sus problemas de fiscalía se dirige a alguna
de las agencias, cuyo letrero anuncia: "Prepare su income tax aquí".
En muchos de esos barrios habitados en sumo grado por
dominicanos y puertorriqueños, mejicanos y cubanos bulle la vida:
gente telefoneando a países latinoamericanos, buscando billetes de
avión baratos, indagando por un abogado que pueda arrancarles una
sustanciosa liability por un accidente de tráfico, recabando
información sobre como conseguir la carta verde y evitar la
deportación, preparando su income tax, lamentando que no lo haya
hecho con anterioridad. Entre la algarabía de voces, uno retiene la de
una joven mulata que termina así su conversación telefónica: "Te
llamo para atrás, ¿okey?".

340
 En este barrio, como en todos los de Nueva York con presencia
hispana, se ha impuesto el spanglish, un castellano salpicado de
palabras inglesas – ticket (multa), income tax (impuesto sobre la
renta), okey (de acuerdo), liability (responsabilidad civil), nice
(simpático)... – y traducciones literales de palabras y frases inglesas
(запозичення та калькування словосполучень) – chores (shorts,
pantalones cortos), marqueta (market, mercado), taipear (to type,
escribir a máquina), parquear el carro (parking the car, aparcar el
coche), vacunar la carpeta (vacuum the carpet, aspirar la alfombra),
te llamo para atrás (I call you back, te vuelvo a llamar), el rufo del
bildin (the roof of the building, el techo del edificio)... .
Un habla que, como comenta con humor Enrique Camacho, el
director del Instituto Cervantes de Nueva York, "produce disparates
como el decir que el hispano Fernando Ferrer "está corriendo para la
oficina del mayor (está compitiendo por el cargo de alcalde), o que
tal tienda "delibera groserías (deliber grocery)", reparte la compra), o
que cual negocio "necesita mujeres estériles" ("need steady women",
necesita empleadas fijas).
Un artículo reciente de The New York Times calificaba el
spanglish como la tercera lengua de Nueva York después del inglés y
el español. Es cierto. Con 1.800.000 hispanos – un 25 % o sea ¼
parte de la población, y varios diarios, semanarios, emisoras de radio
y canales de televisión en castellano, nueva York permite al visitante
pasarse el día escuchando a gente que habla la lengua de Cervantes
con múltiples acentos latinoamericanos o en su versión spanglish.
Después que se haya inaugurado el centro universitario que lleva su
nombre, don Juan Carlos pudo decir con toda razón: "Nueva York ya
es hoy una de las grandes capitales del mundo hispánico".
El mestizaje de inglés y castellano está saltando de la calle –
donde nació – a la cultura popular. En la revista bilingüe Latina, que
publica textos en inglés o castellano, no pudieron resistir a la
tentación de hacer cócteles lingüísticos: "Mi padre's infidelite. Are
cuernos genetie", reza uno de sus títulos. U otro: "When do you need
un abogado?"
El spanglish tiene sus defensores. "Reflejamos la vida entre dos
culturas y dos lenguas de nuestros lectores", dice Christy Haubegger,
editora de Latina, "el spanglish es una muestra de destreza lingü-

341
 ?stica", afirma Ana Celia Zentella, una profesora universitaria que ha
escrito un libro sobre el bilingüismo en Nueva York. Y también sus
detractores. En una carta publicada en el New York Times, el
profesor Roberto González afirma que el spanglish es "una invasión
del español por el inglés", que "trata al español como ignorando que
la lengua de Cervantes, Lorca, García Márquez, Borges y Paz tiene
una esencia y una dignidad por si misma".
Adaptado de Javier Valenzuela. Nueva York
Vocabulario
кипіти, вирувати, кишіти. Sin.: agitarse,
bullir
menearse, moverse, revolverse
розшукувати, шукати. Sin.: investigar, averiguar,
indagar
inquirir, buscar, husmear
виривати, висмикувати. Sin.: extirpar, extraer,
arrancar
arrebatar, sacar, quitar
sustancioso
живильний. Sin: sabroso, jugoso, suculento
(substancioso)
просити, клопотати. Sin.: alcanzar, lograr,
recabar
conseguir, obtener, sacar
algarabía галас, гамір. Sin.: griterío(-a)
retener затримувати. Sin.: detener
semanario щотижневий
emisora передавач. Sin.: transmisora
mestizaje схрещування
bilingüe двомовний
уміння, майстерність, вправність. Sin.:
destreza
habilidad, pericia, capacidad, maestría, ingenio
наклепник, ганьбитель. Sin.: calumniador,
detractor
difamador, maldiciente
Come ntar ios
por boca (de) вустами (когось); повторювати чужі думки, слова.
У створенні фразеологізмів іменник boca рот, уста є надзви-
чайно продуктивним. Серед найбільш уживаних стійких сло-
восполучень є такі:
un boca abierta роззява, розм.: El boca abierta ese – prosiguió la
cocinera – ¡mire que haberle sacado a "Don Juan" del galpón y no
darse cuenta!... (E. Amorín. El caballo y su sombra.) Це ж треба
342
 бути таким роззявою – продовжила кухарка – Подумайте! У
нього вивели "Дон Хуана" з конюшні, а він навіть не помітив!
un boca sucia лихослів, нахабник, мерзотник, розм. паскудник:
Alcides era un boca sucia. Demasiado. Por eso no les caía en
gracia a las mujeres (E. Amorín. Corral abierto). Aлсідес був жах-
ливим нахабником. Справжнім. Тому він не подобався жін-
кам;
boca abajo ниць, ницьма, долілиць, розм. долічерева;
a boca llena прямо, відверто, щиро;
a media boca тихо, напівголосно, півголосом, напівголоса, упівго-
лос;
a boca de noche увечері, з настанням вечора;
a pedir de boca відмінно, найкращим чином, саме в раз, якраз: En
cuanto a tu ofrecimiento, huelga decirte que me viene a pedir de
boca (R. Gallegos. Pobre negro). Щодо твоєї пропозиції, то
нема чого й казати, вона мені саме в раз;
escuchar con la boca abierta слухати з роззявленим ротом: Él
dice... que lo escuchaba con la boca abierta (sería para atajarse los
bostezos)... (M. Deneví. Rosaura a las 10). Він запевняє,що вона
слухала його з роззявленим ротом (мабуть, тому, що не могла
стримати позіхання)…
de boca en boca з уст в уста, від одного до іншого: La historia de
la madre de Agri no tardó en correr de boca en boca, como fuego
en un campo maduro... (F. Camba. Los nietos de Icara.) Історія,
що трапилась з матір҆ю Агрі, поширювалася і переходила з
уст в уста, ніби вогонь на доспілому полі…;
abrir mucho la boca багато розмовляти, базікати, теревенити;
no abrir la boca зберігати мовчання, не розкривати рота, дер-
жати (тримати) язик за зубами, замикати рота, помовкува-
ти: Y el otro, sentado frente a su escritorio, no abría la boca (M.
Deneví. Rosaura a las 10). А інший, той що сидів за письмовим
столом, не розкривав рота;
¡a callar la boca! мовчати! заткнись!
¡callate, boca! закрий рота!
no cerrar la boca базікати, молоти (ляпати, клепати, плескати)
язиком. Sin.: soltar la sinhueso, gastar palabras, hablar por los
codos, tener mucha lengua;
no decir esta boca es mía зберігати мовчання; уперте (затяте)
мовчання;

343
sin decir esta boca es mía не вимовити (не мовити, не сказати, не
проронити (ні) слова (і слова, жодного слова): ¿Y hemos de
estar viéndolo con los brazos cruzados y sin decir esta boca es
mía?... (F. Caballero. La familia de Alvareda). А ми так і будемо
мовчки дивитись на все це та сидіти, склавши руки? Sin.:
echar un candado a los labios, sellar el labio, no despegar la boca,
no chistar; oir, ver y callar, ponerse el dedo en la boca.
Not a : hemos de estar < конструкції haber de + infinitivo, що може
виступати:
а) як синонім до конструкцій tener que + infinitivo або < deber + infinitivo:
Hubimos de (tuvimos que) esperar varios meses hasta solucionar nuestra
situacción económica. Ми повинні були почекати кілька місяців, доки не
покращиться наше економічне становище. Hе de reconocer que al
principio me incomodó la idea de encontrármelo durante la travesía (J.
Padilla. Imposibilidad). Маю зізнатися, спочатку мені не сподобалась
можливість зустрічі з ним під час переправи;
b) як майбутній час, намір учинити дію: Si voy al centro, he de comprar
carpetas. Якщо поїду в центр, куплю теки. ¡No he de morir hasta
сonvencerlo! Я не помру, доки не переконаю його;
hacérsele (volvérsele) la boca agua (a uno) викликати (збуджува-
ти) апетит (y когось): A medida que nos acercábamos a la
cocina notaba un olor agradable con el que la boca se me hacía
agua (A.Gil. Tú no lo entiendes). Чим ближче ми підходили до
кухні, тим чіткіше відчувався звабливий дух, від якого у мене
слина покотилась;
pegar la boca a la pared терпіти мовчки, зціпити зуби;
tapar la boca (a uno) змусити мовчати (когось);
por la boca no entran moscas мовчати; не говорити ні слова: De
hoy palante ... asina escuche lo que escuche, lo que es por esta
boca no entran moscas (Rómulo Gallegos. Pobre negro). …Що і
де б я не дізнався, відтепер і довіку вони більше нічого від ме-
не не почують;
por la boca muere el pez язик мій – ворог мій;
рroblemas de fiscalía правові (юридичні) питання;
еn sumo grado надзвичайно, найвищою мірою;
La Carta Verde, denominada así por su color, es un Certificado
Internacional de Seguro que acredita en un país extranjero
adherido a este sistema, que se está asegurado como mínimo, con
el alcance y los límites cuantitativos de la ley del Seguro de
Responsabilidad Civil de Vehículos a Motor del país donde se
cause el accidente (Wikipedia);
presencia hispana наявність іспаномовних осіб;
344
hispano. En Estados Unidos, dentro de la idiosincrasia y la sociedad
angloparlante estadounidense, se utiliza el término "hispano" para
nombrar a todos los hablantes de español – en vez de utilizar el
término hispanohablantes – independientemente de su raza, grupo
étnico y nacionalidad. Así, en Estados Unidos, un cubano de
origen africano, un argentino de origen italiano, un chileno de
origen francés, un mexicano de origen español, mestizo o indígena,
un boliviano de origen amerindio o incluso un mismo español,
nacido en España, serían todos ellos "hispanos", pues su lengua y
cultura son de origen, o antecedentes españoles o hispa-
?oamericanos (Wikipedia);
salpicado de palabras сповнений словами;
impuesto sobre la renta податок на додану вартість;
responsabilidad civil цивільно-правова відповідальність;
traducciones literales de palabras y frases inglesas. Тут ідеться не
про дослівний переклад, а про запозичення та калькування
словосполучень;
tal o cual той чи(або) інший;
es cierto вірно, правда, звичайно, безумовно, звісно, авжеж;
saltando de la calle a перейшовши з вулиці в (на);
resistir a la tentación чинити опір спокусі.

Ejercicios
I. Conteste a las preguntas: 1. ¿Con qué fin algunas de las
muchísimas personas que para resolver sus problemas de fiscalía,
circulan en automóviles por las calles neoyorquinas? 2. ¿Qué
anuncian algunos de los letreros de agencias a las que esta gente se
dirige? 3. ¿Qué es lo que llama la atención de dichos letreros? 4.
¿Tiene algún motivo justificable el hecho de la existencia de
semejantes tableros? 5. ¿Puede Ud. comentar, desde el punto de vista
lingüístico, la réplica de la joven mulata: "Te llamo para atrás,
¿okey?" 6. ¿Cómo puede comentar Ud. el fenómeno llamado
"spanglish"? 7. ¿Qué lugar ocupa el español en los EE.UU. por la
cantidad de hispanohablantes? 8. ¿Tiene cierta divulgación el
spanglish en los Estados Unidos de Norteamérica? 9. ¿Cuál es la
cantidad de hispanos que habita en Nueva York? 10. ¿Qué porcentaje
de habitantes en Nueva York constituyen los hispanohablantes?
11. ¿Qué parte de la población neoyorquina forman los hispanos?
12. ¿Cómo caracterizó Nueva York el ex rey de España, Juan Carlos,
345
después de la inauguración del centro universitario que lleva su
nombre? 13. ¿Es el "spanglish"? un fenómeno que pertenece sólo al
habla coloquial? 14. ¿Qué afirman los defensores del "spanglish" y
sus opositores?
II. Correlacione las preguntas con las respuestas: 1. ¿Dónde se
resuelven los problemas de fiscalía? 2. ¿En qué barrios se ha
impuesto el spanglish? 3. ¿Como suelen calificar el spanglish? 4.
¿Qué parte de la población neoyorquina puede salir del paso sin
saber el inglés? 5. ¿Dónde nació el spanglish y hacia dónde está
saltando?
a) una cuarta parte de la población.
b) en las agencias jurídicas.
c) en los que prevalece la población de habla hispana.
d) en el ámbito callejero y se dirije al cultural.
e) como tercera lengua en Nueva York.
III. Traduzca al ucraniano las siguientes oraciones:
a) 1. Temo que Cristina no haya prevenido a Isabel de que la
reunión se suspendió hasta la semana que viene. 2. Antonio,
perdónale a mi hijo que no te haya devuelto a tiempo el libro que le
prestaste la semana pasada. 3. Yo sé que el trabajo que hay que hacer
es urgente, pero podré terminarlo solamente cuando haya regresado
de la comisión de servicio. 4. No he visto a Marta, pero es muy
posible que haya vuelto ya de la peluquería. 5. Antes de que te hayas
acostado, no te olvides de poner el despertador. 6. No importa que te
lo haya aconsejado Fulano o Mengano (ім'ярек), pero el que lo hizo
tiene toda la razón del mundo. 7. No tiene gran importancia el hecho
de que el taxi se haya demorado varios minutos, lo principal es que al
aeropuerto llegamos a tiempo;
b) 1. No disimules, veo que sólo con mirar esa apetitosa paella la
boca se te está haciendo agua. 2. En cuanto a tu ofrecimiento, te lo
agradezco cordialmente porque todo lo que propones me viene a
pedir de boca. 3. Cuando el padre le contaba a su hijo la historia que
le había ocurrido en el viaje, el muchachito le escuchaba con la boca
abierta. 4. Hubimos de reconocer que la conducta del joven en esos
arriesgados momentos fue ejemplar. 5. A simple vista se nota que la
alegría de Ernesto en sumo grado se debe a la posibilidad de que su

346
sueño de viajar a Kyív esté a punto de hacerse realidad. 6. ¿Es cierto
que a Antonio le han otorgado una plaza en uno de los balnearios de
los Cárpatos?
IV. Ponga el infinitivo en el Pretérito Perfecto de Subjuntivo:
1. Tal vez (venir) ... , pero yo no los he visto. 2. Es posible que Juan
lo (decir) ..., pero yo no me he enterado. 3. Espero que te (gustar) ...
el regalo, lo elegimos con mucho cariño. 4. Cuando (él llegar) ... te
avisaré. 5. Temo que Emilio no (venir), ... pues me habría avisado.
6. Esperemos que la fiesta (terminar) ... para poder hablar tranq-
?ilamente. 7. Cuando ( pasar) ... dos horas puede tomar otra vez la
medicina. 8. La profesora dará los resultados cuando (corregir) ...
todos los exámenes. 9. Es posible que los trabajadores (cometer) ...
un error. 10. No creo que nosotros (molestar) ... a alguien. 11. Puede
ser que la tienda (cerrar) ... sólo durante el verano. 12. Voy a
mudarme, aunque yo no (acabar) ... de pintar el nuevo piso.
13. Avísame cuando (poner, tú) ... la mesa. 14. No me gusta que no
me (contar, vosotros) ... el problema. 15. Podemos ver otra vez la
película, aunque nosotros ya la (ver) ... . 16. ¿Cuál es el motivo de
que no (imprimir, ellos) ... la revista? 17. Le contaré todo cuando
(volver, ella) ... a casa
V. Escoja el verbo que corresponda a cada oración y póngalo
en Pretérito Perfecto de Subjuntivo: llegar, dedicar, cumplir,
casarse, ser, salir, ganar, terminar, encontrar, hacer: 1. No pienso
que Miguel ... más tiempo que yo para hacer los deberes. 2. Es
posible que cuando tú regreses de las vacaciones José ... con su
promesa. 3. Ven a verme cuando ... el trabajo tan urgente que
estás haciendo. 4. Cuando ... el presidente empezaremos la
reunión. 5. Esperamos que la operación ... todo un éxito. 6. Podrás
ver a tu hermano cuando ... del quirófano. 7. Juanito está
orgullosísimo de que su hermano mayor ... las competiciones de
boxeo. 8. Dudo que Pedro ... un trabajo. 9. Estoy muy contento de
que Sergio ... con Julia. 10. No creo que tú y tu primo ... algo mal.
11. Puede ser que el envío ... tarde.
VI. Cambie el complemento directo expresado con sustantivos
por los correspondientes pronombres, por ejemplo: dame el libro
– dámelo: 1. Escribe una carta a Joaquín. 2. Telefonéen a sus padres

347
tan seguido cuanto puedan. 3. Tráeme los billetes. 4. Trata de hablar
en español literariamente. 5. Consigue la carta verde. 6. Mira
atentamente a los chicos. 7. Repíteme las palabras. 8. Publica estos
artículos en alguna revista. 9. Tradúzcanle estos artículos al español.
10. No me hablen en spanglish. 11. Háblenme en español.
VII. Complete las oraciones con la negación necesaria (no, ni,
nada, ninguno, excepto, en absoluto etc.): 1. Habla más alto, no te
oigo ... . 2. Silvia está asombrada. Ella ... había visto ... a un hombre
tan alto. 3. ... de ellos me ha convencido. 4. ¿Qué piensas de este
vestido? ... me gusta. 5. ¿Has visto a alguien o algo extraño en ese
cuarto? – Allí ... he vista a ... ni ... extraño. 6. Hoy ... tengo ganas de
salir a la calle. 7. ... de esos los libros me interesa. 8. ¿Has visto a mi
madre? – ... , ... la he visto. 9. Esta tarde ... he hablado con ... , ... con
José ... con María. 10. Compra, por favor cebollas, porque en casa ...
queda ... . 11. ¿Tienes algún problema? – ... , ... tengo ... . 12. Joaquín
dice que ... tiene ... problema. 13. ¿Te interesan estos artículos? – ...
este ... me interesa ... . 14. Otros ... me interesan ... . 15. Marta ...
tiene hambre ¿y tú? – Yo ... .
VIII. Traduzca al español las siguientes oraciones: 1. Не вірю,
щоб вони побачили корову в межах міста. 2. Мене бере сумнів
щодо того, що ви так дорого заплатили за цю картину.
3. Чоловік має сумнів, що його небіж дослухався до його порад.
4. Томас дуже сумує, що його сусід попав в аварію. 5. Ольга
шкодує, що ви не встигаєте на потяг, що відправляється о 10-й
годині. 6. Ми всі сумуємо, що наша команда з футболу програла
вирішальну зустріч. 7. Педро дивується, що Даріо не виконав
свою обіцянку. 8. Сумніваюся, щоб вони вже купили все, що
потрібно на вечерю. 9. Марії не сподобалось, що їй завчасно не
сповістили про початок зборів. 10 Я розповім їм все, коли вони
повернуться додому. 11. Я зрадію, коли побачу, що чоловік і
дружина прийшли разом. 12. Зателефонуй мені, коли отримаєш
мого листа. 13. Сподіваюсь, що з ними не трапилось нічого по-
ганого. 14. Я радію, що ти покинув палити. 15. Хосе сказав, що
допоможе тобі, коли закінчить писати листа батькам. 16. Незва-
жаючи на те, що ми вже бачили цей фільм, із задоволенням по-
дивимося ще раз. 17. Сподіваюсь, що Ісабель закінчила свої до-
машні завдання до повернення батьків.

348
 IX. Comente alguno de los aforismos que se le proponen a
elección: 1. Se dice que la palabra distingue al hombre de las bestias,
pero es la palabra precisamente la que revela muchas veces la
bestialidad de algún hombre (Carlo Dossi. Político, escritor y diplo-
?ático. 27 de marzo de 1849 – 17 de noviembre de 1910).
2. Toda lengua es un templo, en el cual está encerrada, como en
un relicario, el alma del que habla (Oliver Wendel Holmes. Médico,
poeta, profesor universitario. Nació en Boston el 29 de agosto de 1809 y
falleció el 7 de octubre de 1894).
3. Dime cuáles son para ti las 10 palabras más bellas de la lengua
castellana y te diré quién eres (Nicanor Parra Sandoval. poeta,
matemático y físico chileno. Nació el 5 de septiembre de 1914).
Trabalenguas
No me mires, que miran
que nos miramos,
y verán en tus ojos
que nos amamos.
No nos miremos,
que cuando no nos miren
nos miraremos.
Texto 2
Nuestro idioma de cada día. Respetémoslo
¿Por qué no celebrar el día del Idioma, por ejemplo el 23 de
abril, con una novedad? Digamos, respetándolo.
Lo digo muy en serio. Usted y yo, amigo, sabemos que
últimamente nuestro idioma está maltratado y pisoteado, desna-
?uralizado y humillado por la falta de respeto que le demuestran
diariamente los que más deberían cuidarlo y resguardarlo de tantas y
tan innecesarias injurias.
Me refiero no tanto al común de los hombres que andan agitados
y apresurados y a veces echan mano del anglicismo, de voces
indebidas para salir del paso y dar a entender algo de difícil
traducción, o cuyo equivalente castellano es poco conocido. Eso es
natural e inevitable.
Pienso, sobre todo, en los presentadores y locutores de radio y
televisión, que son los que deben dar el ejemplo de corrección y

349
pulcritud en el empleo del idioma, pues la mayoría de los que somos
usuarios de éste tendemos, queramos o no, a imitarlos. Estima el
oyente que si lo dice el presentador Pérez o García debe estar bien,
así que ¿por qué razón no lo va a repetir?
Cada vez que una emisión noticiera nos hace blanco de un
disparate en vez de una joya del buen decir, cala ello en el
pensamiento público, donde cabe concebir que puede germinar y
arraigar. Equivale ello nada menos que a sembrar una nociva cosecha
para la colectividad idiomática de la que todos formamos parte. Una
cosecha que, en cambio, podría fortalecer la maltrecha lengua que
cotidianamente nos presta invalorables servicios, tanto materiales
como anímicos.
Pienso también en la publicidad, a la que llamé una vez
"persistente pecadora". Y así lo reitero, sin retracción alguna, puesto
que los publicitarios – y las empresas que lo contratan – tienen la
posibilidad de hacerle grandes favores a la lengua. Y también, por el
contrario, grandes daños. Porque lo que se oye o se lee es el ámbito
publicitario no es cosa de una sola vez, sino de constante repetición,
de remachar hasta la saciedad, si se quiere.
Los anuncios no se conciben para usarlos una sola vez como un
tisú y luego descartarlos; su destino y propósito es la multiplicidad,
el machacar y recalcar ilimitadas veces, para grabar la idea en la
cabeza del consumidor.
¿Qué sucede entonces? Pues que no sólo se le graba el mensaje,
sino que también el lenguaje utilizado. De ahí que muchas veces los
lemas publicitarios pasan a formar parte del idioma como dichos y
dicharachos populares que arraigan en anchos grupos y pueblos y,
gracias al avance actual de las comunicaciones, hasta el ámbito
internacional.
Así, si el lenguaje publicitario – tanto como el noticiero – es
valedero, ingenioso, útil, pues santo y bueno. Es un aporte positivo a
nuestra lengua, nuestro vocabulario, nuestro repertorio idiomático.
En cambio, si el lenguaje chabacano, tosco o incorrecto, va a tener
un impacto negativo entre todos los receptores, y muchas veces sin
que ellos mismos se den cuenta.
Hago hincapié, por consiguiente, en la importancia de
RESPETAR LA LENGUA. La lengua es como nuestra madre, pues
nos ha dado la comunicación de que disfrutamos, la cultura, la
350
idiosincrasia, la misma esencia de lo que somos como pueblo y como
raza, en el sentido más amplio de la palabra. Y esa esencia merece
nuestro respeto, como se lo da a su progenitora todo ser humano
sensible y agradecido.
Significa ese respeto evitarle todo desdoro, agravio y afrenta,
poner el mayor cuidado y esmero en su uso, no sea que nuestra
despreocupación lo lastime o, peor aún, dé malos ejemplos capaz de
ser imitados por los demás. Nada menos se merece nuestro idioma, el
idioma español, el ya milenario idioma de Cervantes. Respetémoslo.
Emilio B. Labrada Academia Norteamericanade la Lengua Española
Vocabulario
maltratado ображений, скривджений
pisotear топтати, чавити
піклуватися, берегти, оберігати, охороняти, до-
reguardar
глядати
образа, кривда. Sin: ofensa, agravio, ultraje, insulto,
injuria
desprecio, oprobio
невідповідний, несправедливий, непридатний. Sin:
indebido
prohibido, vedado, injusto, ilícito
неминучий, неодмінний, обов'язковий. Sin:
inevitable inexcusable, inapelable, irrevocable, obligatorio,
necesario, forzoso
presentador диктор, коментатор (радіо і телебачення)
locutor диктор
tender (тут) намагатися
дурість, нерозумність; безглуздість, нісеніт-
disparate ність. Sin: necedad, desatino, extravagancia,
impertinencia, insensatez, imprudencia
calar насаджувать, вганяти, вдовбувати
germinar зароджуватися, виникати, проростати
укорінюватися, упроваджувати, узвичаювати,
arraigar
пускати коріння
sembrar сіяти, засівати
maltrecho ображений. Sin: maltratado, víctima, estropeado
invalorable неоціненний, неоцінимий
anímico душевний
повторювати. Sin: repetir, redoblar, reproducir,
reiterar
insistir
351
remachar убивати, утовкмачувати
saciedad насичення
tisú парча
multiplicidad чисельність
товкти, довбати, наполягати. Sin: insistir, repetir,
machacar
reiterar, porrear
lema девіз, гасло
dicho вислів. Sin: sentencia, refrán, proverbio, aforismo
вульгарний вислів, балаканина. Sin: chiste, chanza,
dicharacho
burla, palabrota
вагомий, промовистий, талановитий. Sin: válido,
valedero vigente, obligatorio, irrevocable, subsistente,
reglamentario
chabacano вульгарний, непристойний
tosco грубий, некультурний. Sin: grosero, burdo
idiosincrasia самобутність
esencia сутність
progenitor предок, пращур, (мн.) батьки
sensible чутливий
ганьба. Sin: mancha, descrédito, deshonor,
desdoro
desprestigio
образа, кривда. Sin: ofensa, acusación, calumnia,
agravio
deshonra, ultraje, injuria, insulto
образа, безчестя, сором. Sin: agravio, deshonor,
afrenta
ofensa, desprecio
milenario тисячний; тисячоліття

Come ntar ios

el común de los hombres пересічні люди. Найбільш вжи-
вані визначення до іменника hombre: Me refiero al común
de los hombres que andan agitados y apresurados … Я маю на
увазі пересічних людей, що завжди збуджені та квапливі …
hombre de bien порядна (чесна) людина; hombre de buen
juicio розсудлива, твереза людина; hombre de cabeza здіб-
на, обдарована людина; hombre de edad, hombre mayor
літня, немолода людина; hombre de ciencia вчений;
hombre de dinero (de fondos) багач, багатій; hombre de

352
Estado державний діяч; hombre de mundo світська люди-
на; hombre de negocios ділова людина, бізнесмен; hombre
de pelo en pecho сильна, смілива людина.
Іменник mano є надзвичайно активним у cтворенні
стійких словосполучень, наприклад:
еchar mano (a або de) хапатися, удатися, звертатися:
Al oir la injuria, eché manos a un pisapapeles de cristal que
estaba sobre mi mesa e hice ademán de arrojarlo a la cabeza del
jefe zapatista (M. L. Guzmán. El águila y la serpiente). Почув-
ши образу, я схопив зі столу кришталеве прес-пап'є та за-
махнувся, готовий шпурнути його в голову командира са-
патистів;
...eché mano de esta idea, como el nadador que envuelto
por las olas ve un palo a que agarrarse... (B. Pérez Galdós. La
incógnita). ... Я схопився за цю думку як той, що потопає,
за соломинку…; ...hombres que andan agitados y apresurados
... a veces echan mano del anglicismo, de voces indebidas para
salir del paso... ... люди збуджені, квапливі інколи зверта-
ються до англіцизмів, до недоречних слів, аби знайти вихід
зі становища.
Repárese en que aquí echaremos mano del teatro
solamente como documento de lengua familiar; de ninguna
manera como arte (E. Anderson Imbert. Qué es la prosa). Звер-
ніть увагу, що до драматургії ми звертаємося не як до ми-
стецтва, а винятково заради розмовного стилю мови;
mano derecha (або diestra) головний помічник, права
рука: Era éste el segundo de a bordo, mano derecha del
capitán para cuantas fuesen comisiones siniestras...
(R. Gallegos. Doña Bárbara). Це був головний помічник капі-
тана, його права рука у всіх сумнівних справах;
mano izquierda спритний, меткий, повороткий: Alegre,
fino сon una mano izquierda para evitar rozamientos y
disgustos y una comprensión generosa de las debilidades
humanas (J.A. Zunzunegui. El supremo bien). Веселий, чем-
ний, він спритно уникав розбіжностей та сварок і виявляв
великодушну поблажливість до людських слабкостей;
mano rota марнотрат: Tu hermano quiere su parte en
metálico para gastarla en cuatro días. Es una mano rota
(B.P. Galdós. Fortunata y Jacinta). Твій брат хоче отримати

353
свою частку готівкою, щоб днів за два її витратити. Ма-
рнотрат, ось хто він;
mano de obra робоча сила: La Argentina ofrece todo lo
necesario: millones de hectáreas de alto rendimiento, baja
mano de obra (O. Alende. Punto de la partida). Аргентина
пропонує все необхідне: мільйони гектарів родючої землі
та дешеву робочу силу;
listo de manos злодійкуватий;
a manos llenas щедрою рукою: Así es que tiraba el dinero
a manos llenas, de una manera estúpida, que causaba
indignación a cuantos lo veían (J. López-Portillo y Rojas. La
Parcela). Він розкидався грішми таким безглуздним чином,
що це викликало загальне обурення;
con las manos cruzadas без діла; склавши руки;
de manos a boca раптом; віч-на-віч: En el mismo
dormitorio había una puerta... – Abrióla sin vacilación la señá
Frasquita, por más que no hubiera reconocido la voz que pedía
auxilio, y encontrose de manos a boca con el corregidor...
(P.A. De Alarcón. El sombrero de tres picos). У спальні були
двері. Навіть не впізнавши того, хто кликав на допомогу,
тітонька Фраскіта сміливо відчинила ці двері та віч-на-
віч зіштовхнулася з корехідором (Corregidor – 1. адмініст-
ратор; суддя в містах і провінціях феодальної Іспанії;
2. мер, що призначався королем);
dejar (poner) en manos de передавати, довірити, дору-
чити, віддати під опіку: Éste (Mr. Mitcham) me dejó en
manos del secretario, un tal Mr. Cary, cuadrado y fúnebre,
quien me hizo algunas preguntas a manera de examen...
(F. Bervúdez de Castro. Pasos sin huellas). Містер Мітчем
передоручив мене секретарю, якомусь містеру Карі, пох-
мурому й незграбному, що улаштував мені щось схоже на
іспит…;
dar a entender дати зрозуміти;
hacer blanco стріляти в ціль, влучати у мішень: Cada
vez que una emisión noticiera nos hace blanco de un disparate
en vez de una joya del buen decir (перлина красномовства),
cala ello en el pensamiento público ... Нерідко під час переда-
чі новин, замість того, щоб почути якусь перлину красно-
мовства, на нас звалюється якась нісенітниця… .

354
 De cuando en cuando los soldados yanquis, instalados en los
techos de los carros, no resistían a su instinto de hacer blanco
y mataban o hirían, impulsados por la nitidez de las imágenes,
los pacíficos animales que se les ponían a tiro: veíamos caer a
uno y otro lado de la vía férrea toros, caballos, mulas (M. L.
Gúzman. El águila y la serpiente). Час від часу американські
солдати, які розташувались на дахах вагонів, не могли чи-
нити опір своєму бажанню улучити в ціль; вони вбивали,
зранювали мирних тварин, які чітко виднілись і ставали
легкою здобиччю. Ми бачили, як обабіч залізниці падали би-
ки, коні та мули;
estar en blanco нічого не знати; бути абсолютним неві-
гласом:
– ¿En qué piensas? Про що ти думаєш?
– En nada – respondía él taciturno. Ні про що – відповів
мовчун.
– ¡Naturalísimo! ¡Naturalísimo! Don Nadie no debe pensar
en nada. Don Nadie ha de estar siempre en blanco. ¿Sabes lo
qué es estar en blanco? (R. Gallegos. Pobre negro). Звичайно!
Звичайно! Пану Незначність ні про що не слід думати, йо-
му належить перебувати у блаженному невіданні. Ти хоч
знаєш, що таке "блаженне невідання"?
сabe concebir < caber вміщуватися, вкладатися +
сoncebir розуміти, усвідомлювати = слід сподіватися, усві-
домлювати;
nada menos майже; аж ніяк, чи не; анітрохи не менше;
еn cambio замість цього, натомість: Camilo, en cambio,
comía sin levantar la cabeza (M. Deneví. Rosaura a las 10). Камі-
ло, натомість, їв, не піднімаючи голови;
sin retracción alguna без будь-якого сумніву;
si se quiere може, можливо, може бути, якщо (ви) хо-
чете (бажаєте);
santo y bueno нехай, гаразд, хай воно й так: Santo y
bueno que se nos recomiende el que resucitemos esas pobres b
y p, muertas en la pronunciación por efecto de ley natural
fonética; pero ¿por qué hemos de quedarnos a mitad de camino
y no escribir "siepte", "aptar", "escriptor" y "ebsconsderse"...?
(M. De Unamuno. Obras III). Нам радять відродити нещас-
ні букви b і p, які зникли з вимови через природний фонети-
чний закон; хай воно й так, але навіщо зупинятися на пів-

355
 дорозі, тоді вже треба було б писати "siepte", "aptar",
"escriptor" і "ebsconsderse"...?
darse cuenta усвідомлювати, помітити, угледіти, спо-
стерегти: Cuando la misma Pepita se había dado cuenta de
que amaba a D. Luis, ya Antoñona lo sabía (J. Valera. Pepita
Jiménez). Антоньона вже помітила, що Пепіта закохана в
дона Луіса, хоч навряд чи вона сама собі це усвідомлювала;
hacer hincapié наполягати, стверджувати, запевняти,
наполегливо домагатися чогось: Me propuse no dejarme
desmoralizar e hice tanto hincapié con mis jefes que conseguí
por fin que se me confiase algún trabajo (C-de Mora. Doble
esplendor). Я вирішила не здаватися та виявила таку напо-
легливість, що мої начальники врешті-решт довірили мені
деяку роботу;
рor (de) consiguiente отже, виходить, значить: ... yo
soy ahora un hombre que cree en ti como en si mismo, y que
no tiene más vida que esta fe. De consiguiente, al dejar de
creer en ti, me moriría o me convertiría en un nuevo hombre
(P.A. de Alarcón. El sombrero de tres picos). ... зараз я вірю
тобі як сам собі, і в цій вірі – все моє життя. Отже, як-
що я перестану вірити тобі, то чи помру, чи перестану
бути самим собою.
I. Conteste a las siguientes peguntas relacionadas con
el texto "Nuestro idioma de cada día. Respetémoslo":
1. ¿Qué afirma el autor en relación al comportamiento con el
idioma español de quienes, según él, deberían resguardarlo? 2. ¿A
quién se refiere? 3. ¿Qué hacen los neoyorquinos hispanohablantes
para entenderse en español en el país de habla inglesa? 4. ¿Por qué
lo hacen? 5. ¿A quién deben imitar los hispanohablantes norte-
?méricanos en el sentido de hablar correctamente? 6. ¿Qué
resultados puede tener si los locutores de radio o televisión se
expresan con disparates lingüísticos? 7. ¿De qué forma los publi-
?itarios pueden hacer su aporte a la limpieza del idioma? 8. ¿En qué
hace hincapié el autor del artículo?
II.¿Conteste a las siguientes peguntas relacionadas con la
lingüística general: 1. ¿En cuántos idiomas hablan los habitantes
del globo terrestre y cuáles son los más hablados? 2. ¿En qué países
se habla el español como lengua oficial? 3. ¿Cuál es el porcentaje de
los hispanohablantes en Nueva York? 4. ¿A qué se denomina

356
prestación en la lingüística? 5. ¿Cómo llaman la variante española
del español en los EE.UU. de Norteamérica y por qué motivo?
6. ¿Son necesarias las prestaciones en la lengua de los grupos étnicos
que residen en países, cuyos habitantes hablan otro idioma? 7. ¿Qué
lenguas en el mundo se someten al fenómeno de las prestaciones, en
particular la lengua ucraniana? 8. Estando Ud. en el extrajero ¿qué
contaría sobre el idioma ucraniano?
XІ. Haga un informe sobre la importancia y la difusión del
idioma español en el mundo haciendo uso, en particular, de las
nuevas palabras y locuciones que figuran el los comentarios de la
presente unidad.
***

Cosas de lingüística ...

La secretaria de uno de los aeropuertos de América Latina hace
un anuncio por los altoparlantes en español, indicando a los pasajeros
que se sirvan abordar el avión. Al terminar anuncia: – Para los
pasajeros extranjeros lo mismo, pero en inglés.
***

– ¿Sabes? Soy vidente y por 20 euros te digo el futuro.

– ¿Por veinte euros el futuro? ¡Dale!
– Yo seré vidente, tú serás vivente, él será vidente...
***

– Mamá, ¿cómo se llaman esas personas que hablan dormidas?

– Sonámbulos.
– ¿Y las que nunca duermen?
– Estudiantes de lingüística.
***

Era una adivina tan, pero tan buena que no sólo adivinaba el
futuro sino también el Pluscuamperfcto de Subjuntivo.

357
 UNIDAD 20

20.1. Modo Subjuntivo en las oraciones,

subordinadas de fin,
de tiempo y con expresiones impersonales
Підрядні реченнях мети вказуть на мету майбутньої дії,
про яку йдеться у головному реченні, де вжиті слова та стійкі
словосполучення, що вимагають застосування у підрядному ре-
ченні Presente de Subjuntivo:
a fin de que з (тією) метoю, щоб: Hay que mantenerse activo
a fin de que tengamos salud. Щоб бути здоровим, треба бути
активним;
a no ser que якщо не: La fiesta es al aire libre, iremos a no ser
que llueva. Cвяткування відбудеться під відкритим небом, ми
підемо, якщо не буде дощу;
a menos que те, що a no ser que;
рara que для того, щоб: Estudia para que puedas aprobar el
examen. Щоб скласти іспит – учись. Te doy el libro para que se
lo entregues a Teresa. Даю тобі книжку для того, щоб ти віддала
її Терезі.
con el fin de que з тим, щоб: Estoy trabajando no sólo con el fin
de que me gane con dignidad el pan del día, sino también para
considerarme digno de vivir con honra en la sociedad. Я працюю не
тільки для того, щоб заробляти собі на хліб насущний, а й з
тим, щоб вважати себе достойним жити серед людей;
con tal (de) que якщо тільки, тільки б, хоч би: Todo se lo
ofrecía, todo era de él, con tal de que no la abandonase (C.T. lópez. El
maleficio). Йому ні в чому не було відмови, усе належало йому,
тільки б він її не кинув;
dado que так як; адже: Espero que no se haya ido dado que se lo
previne. Сподіваюсь, він не пішов, адже я його попередив про це;
una vez que враховуючи те, що: Debería guardar reserva una
vez que se lo hayamos explicado. Враховуючи те, що ми йому по-
яснили це, він мав бути розважливим;

358
 en seguida que Pasaré por tu casa en seguida que termine mi
turno de trabajo. Тільки-но закінчиться моя зміна, я зайду до те-
бе;
siempre que якщо: Me invita siempre que lleve un postre. Він
запрошує мене за умови, що я принесу солодощі.
У підрядних реченнях часу Presente de Subjuntivo також
вживають для означення майбутньої дії. Спонукальними для
використання Modo Subjuntivo служать такі сполучники, як:
сuando коли: Jorge ha dicho que estará aquí cuando termine la
película que está viendo por la tele. Хорхе сказав, що буде тут,
коли закінчиться фільм, який він дивиться по телевізору;
en cuanto тільки-но: Estaré en casa en cuanto me llames;
hasta que поки: No podré volver a casa hasta que no termine la
labor en Járkiv. Я не зможу повернутися додому, поки не закінчу
роботу в Харкові;
mientras (que) поки: La madre dice que mientras los chicos estén
durmiendo la siesta, ella les preparará la merienda. Мати каже, що
поки діти сплять сієсту, вона приготує їм підвечірок;

antes (de) que перед; до того, як; поки: Vámonos a casa antes
de que empice a llover. Ходімо додому, поки не пішов дощ;
después (de) que після: Podremos descansar tranquilamente
después que hagamos todo lo que nos ha pedido hacer mamá. Ми
зможемо спокійно відпочити після того, як зробимо все те, про
що попросила мама.
Безосо бові вислови, як і дієслова, що виражають необхід-
ність, можливість, емоціональну або логічну оцінку, сумнів або
невпевненість, також вимагають Subjuntivo, перед яким слід
ставити сполучник que: Asusta que llueva. Лякає, що задощить.
asusta лякає
consuela тішить
enfada дратує
es agradable; agrada приємно, подобається
es asombroso дивно
es aterrador; aterra жахливо, жахає
es bastante; basta достатньо, вистачить
es cómodo зручно

359
 es conveniente; conviene доцільно, слід
es difícil навряд, навряд чи
es doloroso; duele засмучує
es dudoso сумнівно, викликає сумнів
es extraño; extraña дивує, що; дивує
es fácil імовірно
eshorrible жахливо
es importante; importa важливо; має значення
es imposible неможливо
es indispensable треба, потрібно, необхідно
es inquietante; inquieta турбує
es inútil даремно
es lógico логічно,
es maravilloso; maravilla дивує, захоплює, приголомшує
es menester треба, потрібно, необхідно
es molestoso; molesta турбує
es necеsario треба, потрібно, необхідно
es posible можливо
es probable певно, мабуть, напевно. либонь
es preciso; precisa треба, потрібно, необхідно
es raro дивно
es repugnante; repugna огидно
es sorprendente; sorprende дивує, захоплює, приголомшує
es tranquilizante; tranquiliza надає спокою те
es una vergüenza соромно
es urgente; urge терміново потрібно
es útil корисно
lo malo es біда в тому
no es cierto неправда, невірно
no es verdad неправда
no está claro незрозуміло
no estar seguro de не бути впевненим
será mejor буде краще, якщо
Es muy importante que traigas los libros prometidos. Дуже ва-
жливо, щоб ти приніс обіцяні книжки. Es difícil que le concedan
las vacaciones en verano. Сумнівно, що йому нададуть відпустку
влітку. Es indispensable que asistas a la reunión de esta tarde. Кон-

360
че потрібно, щоб сьогодні увечері ти був присутнім на зборах.
Es muy posible que su ausencia sea justificada. Дуже вірогідно, що
його відсутніть є виправданою. Si no vas al entrenamiento no
pasará nada grave, pero será mejor que vayas. Якщо не підеш на
тренування, то нічого страшного не трапиться, але буде
кращe, якщо таки підеш.
Чимало висловів із запереченням вимагають уживання
Subjuntivо, a за відсутності заперечeння – Indicativo, наприклад:
Es sabido відомо, що; Es evidente очевидно; Se sabe очевидно; Es
sabido очевидно; Consta очевидно; Resulta виявляється; Aparece
виявляється; Es exacto вірно, слушно, правильно; Es cierto вірно,
слушно, правильно; Es verdad вірно, слушно, правильно; Es
evidente очевидно; Es indiscutible безперечно; Ocurre трапляєть-
ся; буває так, що; Sucede трапляється; буває так, що; Acontece
que трапляється; буває так, що; Es notorio загальновідомо; Es
público загальновідомо; Es indiscutible безперечно.
Es sabido que (se sabe que) el cuerpo humano contiene alrededor
de 200 huesos. Відомо, що тіло людини містить близько 200 кі-
сток. No se sabe (no es sabido) que el ser humano llegue a tener la
posibilidad de saber su futuro. Не відомо, чи зможе людина коли-
небудь передбачати своє майбутнє. Es evidente que está
lloviendo a cántaros. Очевидно, що ллє, як із відра. No es evidente
que por la tarde llueva. Не гарантовано, що після обіду піде дощ.
Presente de Subjuntivo ставлять і в додаткових обставинних
реченнях з donde, cuando, como, якщо висловлюють дію у май-
бутньому: Te lo diré todo cuando y donde te vea. Podemos vernos
esta tarde o mañana, como tú quieras. Я розповім тобі все там і
тоді, коли ми побачимося. Зможемо зустрітися сьогодні ввече-
рі або завтра, як тобі зручно.
A uto co nt ro l
I. Traduzca al ucraniano y explique el por qué en unas de las
oraciones dadas se usa el verbo en Indicativo y en otras, el
Subjuntivo: 1. Es menester que le lleves las llaves a tu hermano,
puesto que él se las ha olvidado. 2. No es cierto que ellos se vayan
por necesidad. 3. Es cierto que el año pasado ha sido muy fructífero
para los campesinos. 4. Yo no afirmo que el culpable seas tú o
alguien de tus conocidos. 5. ¿Por qué afirmáis que me habéis visto en
361
aquella fiesta si yo no he estado allí? – Seguramente os habéis
equivocado. 6. No será público el hecho de que cientos de miles de
personas abandonen el país en busca de trabajo. 7. Es inútil que lo
sigáis esperando, seguro que se ha olvidado de la hora o el lugar de la
cita. 8. ¿Es urgente que vaya a verte esta tarde? – No, no es preciso
que lo hagas hoy, puedes venir mañana. 9. No agrada que injus-
?amente te digan palabras ofensivas. Pero sí agrada que te digan
cosas alentadoras. 10. Es inútil que te dirijas a tu jefe con ese pedido,
te lo negará. 11. No es evidente que me lo niegue, yo sé que en el
fondo es un buen hombre. 12. Sucede que a veces hago algo sin
pensarlo detenidamente. 13. No pretendo que me obedezcas.
14. Quiero que me hagas caso, pues estoy seguro de lo que afirmo.
15. Cuando venga Emilio quiero que le recuerdes (hagas recordar)
que mañana es el cumpleaños de Mirta. 16. Mario ha dicho que es
indispensable que vayas a la reunión de esta tarde. 17. Parece
mentira que esta vez él llegue a tiempo. 18. No cabe duda que
Antonio escribió sin errores el dictado. 19. No estoy seguro que mis
vecinos estén en casa.
II. Escriba al menos diez oraciones redactadas con verbos que en
la oración principal expresen en formas negativas las acciones de:
pensar, considerar, sospechar, juzgar, imaginar, asegurar, sostener,
prometer, jurar, manifestar, predecir, prever, saber, por ej: No
considero que Juan corra más rápido que José.
III. Transforme las oraciones que Ud. ha propuesto en el p. II en
forma interrogativa.
Modelo: No pienso que Miguel venga con los deberes hechos.
Я не думаю, що Мігель прийде з підготовленими домашніми
завданнями.
¿No piensa Ud. que Miguel vendrá con los deberes hechos? Чи не
думаєте Ви, що Мігель прийде з підготовленими домашніми за-
вданнями?

362
20.2. Concordancia de los tiempos
con el Presente de Subjuntivo

Узгодження часів з Presente de Subjuntivo

Головне речення Підрядне речення
Indicativo Presente de Subjuntivo
виражає:
Presente а) теперішній час
Pretérito Perfecto теперішній час
Futuro imperfecto б) майбутній час

Mamá pide que te laves las manos. Мама просить, щоб ти ви-
мив руки.
Mamá ha pedido que te laves las manos. Мама просить (попро-
сила), щоб ти вимив руки.
Mamá pedirá que te laves las manos. Мама попросить, щоб ти
вимив руки.
A uto co nt ro l
I. ¿Son simultáneas o posteriores las acciones que expresan los
verbos de las oraciones subordinadas respecto a las de las oraciones
principales? 1. Me alegro de que seas tan feliz. 2. Siento (lamento)
mucho que te tengas que marchar a las siete. 3. Me duele que tengas
problemas. 4. Lamento que te hayan despedido. 5. Estudio mucho
para que me concedan una beca. 6. No creo que lo hayas hecho tù.
II. Traduzca al ucraniano las siguientes oraciones, y explique el
motivo del uso de los verbos en Subjuntivo: 1. Deseo que (ser,tú)
feliz. 2. No me pedirá que (ir, yo). 3. No le habrán permitido que
(salir. él). 4. Te he dicho que ( callarse, tú). 5. Has que tu hermano
(estudiar) un poco más. 6. No me ha gustado (me ha sentado mal)
que (ser) brusco con mi hermana. 7. Me han ordenado que (hacer,
yo) la limpieza del cuarto. 8. ¿Por qué has dicho que dudas que mi
hermano (llegar) a tiempo? 9. Papà ha dicho que (hacer, tú) los
deberes y luego podrás salir a jugar. 10. ¿Le has dicho al niño que
(descansar, él) un rato y en seguida (ponerse) a hacer los deberes?

363
20.3. Locuciones gramaticales
Мовний зворот являє собою стійке сполучення двох або біль-
ше слів, що діє як самостійна лексична одиниця з власним зна-
ченням і не залежить від дослівного сумарного значення його
компонентів. Залежно від граматичної функції їх існує кілька ви-
дів:

Locuciоnes adjetivas (прикметникові звороти) діють, як прик-

метник: un hombre de palabra чесний, сумлінний чоловік.
Рalabras que se lleva el viento легковажні слова.
Locuciones nominales (іменникові звороти) рівнозначні імен-
никам: brazo de gitano пиріг, тістечко (циліндричної форми), ojo
de buey кругле вікнo.
Locuciones сonjuntivas (сполучникові звороти) – те, що й спо-
лучник: así como як… так; por más que хоч; як ні; a pesar de не-
зважаючи на… .
Locuciones рreposicionales (прийменникові звороти) діють, як
прийменник: acerca de відносно, щодо, що стосується; con
vistas a з метою; з наміром; junto a поруч з… .
Locuciónes рronominales (займенникові звороти): діють як за-
йменники: alguno que otro мало який; рідко який; cada uno кож-
ний.
Locuciónes verbales (дієслівні звороти) діють як дієслова:
echar de menos сумувати, журитися; caer en la cuenta здогада-
тися, зрозуміти (розм. утямити, уторопати); hacer caso слуха-
тися, бути слухняним; llevar a cabo здійснити, виконати.
A uto co nt ro l
І. Componga oraciones con cada una de las locuciones arriba
dadas.
ІІ. Analice atentamente la traducción al ucraniano de cada
ejemplo ilustrativo de las locuciones que allí se presentan y haga sus
comentarios:
Locuciones adverbiales:

364
 1) adjetivas – це зворот, що виконує функцію прикметника та
заміняє його: de bandera чудовий, відмінний: Sin.: espléndido;
magnífico; soberbio; admirable; excelente:
– Es una mujer de bandera. Вона чудова жінка.
– Sí, de eso no hay duda (J.F. Zunzunegui. Novelas de Bilbao);
– Tак. Нема жодного сумніву;
como el invierno con los pobres нерішучий, безнадійний, нечіт-
кий, неточний, безпросвітний. Sin.: indeciso, irresoluto, impreciso,
incierto, perplejo, titubeante, vacilante: ... si por este flanco se le
atacaba, deslizábase de la cuestión con un "allá veremos", frío y
desanimado, como el invierno de los pobres (J.M. De Pereda. El buey
suelto...) …якщо його атакували з цього флангу, він ухильно від-
повідав "побачимо", і ця відповідь була холодною й безнадійною;
de copete знатний, високопоставлений. Sin.: distinguido,
notable, eminente;
– Mañana traten de llegar temprano; tendremos visita de copete.
Завтра намагайтеся прийти раніше. У нас буде знатний гість.
– ¿Quién? – Хто?
– ¡Mario Burgueño! – y guiñó un ojo a Laura (H. Wast. Los ojos
vendados) – Маріо Бургеньо! І підморгнув Лаурі;
en blanco чистий, несписаний (про папір). Sin.: limpio: ¿Se ha
fijado en este detalle? En caso de accidente avísese a ... A nadie. Ha
dejado el espacio en blanco (D. Medio. Funcionario público). Ви звер-
нули увагу на цю деталь? "Якщо зі мною щось трапиться, про-
шу повідомити…" Кого? Ім'я не вказано. Цей пробіл вона зали-
шила незаповненим;
estar (ser) una mujer tres piedras бути привабливою, спокусли-
вою. Sin.: atrayente, tentador, cautivadora, seductora, encantadora:
… averigüé por ahí, con mi conocida, que en la Casa Nueva tenían
presa, de orden del Auditor de guerra, una muchachona muy de tres
piedras. (M.A. Asturias. El señor Presidente)… . Я тут довідався від
однієї знайомої, що в Новому Будинку за наказом аудитора
тримають під замком одну розкішну дівку;
para chuparse los dedos дуже смачно; дуже апетитно, дуже
гарно;
2) de modo:

365
 a bulto все одразу; огульно; без відповідних належних підс-
тав; приблизно. Sin.: casi, cerca de, alrededor de, al tanteo, por ahí,
a ojo, poco más o menos;
de bulto явний, очевидний; кидатися в очі. Sin.: evidente,
indiscutible, manifiesto, patente, innegable: ... siendo el suelo que
este mi pueblo cultiva más pobre que otros suelos, nuestros defectos
resultan más de bulto, pero no son mayores que en otros pueblos.
(M. De Unamuno. De esto y de aquello) … оскільки земля, яку оброб-
ляє мій народ, бідніша за інші землі, наші недоліки більш кида-
ються в очі; але вони аж ніяк не більші, ніж в інших народів;
a ciegas наосліп, всліпу, осліп, сліпма, не задумуючись, на-
вмання. Sin.: a la ventura, al azar: No sigamos admitiendo a ciegas
supersticiosamente, los viejos valores ...(Azorín. Los valores literarios).
Більше не будемо чіплятися сліпо та інтуїтивно за віджилі цін-
ності;
a diestro y siniestro (a diestra y siniestra) на всі боки; на вітер;
не розбираючись; безрозсудно; безглуздо. Sin.: irracionablemente,
desatinadamente, disparatadamente, ilogicamente: Nadie tiene
derecho a andar con la espada de la justicia en la cintura y repartir los
golpes a diestra y siniestra (J. Manauta. Las tierras blancas). Ніхто не
має права розпоряджатися мечем правосуддя та завдати уда-
рів на всі боки;
a fuerza de за допомогою, за посередництва, шляхом; ціною
(чогось). Sin.: con (la) ayuda de; con firmeza; impetuosamente: Una
a una las monedas de plata van goteando de los telegos. Uno a uno,
los duros ahorrados a fuerza de fatigas у de hambres, a fuerza de
ambiciones, de tenacidad y de años, salen a la luz de la tea y de los
ojos de Patapalo que... arden como luceros encendidos
(B. Soler. Patapalo). Із мішків повільно сиплються срібні монети,
накопичені ціною важкої праці та постійних злиднів, ціною че-
столюбства, завзятості та багатьох років життя. Монета за
монетою з'являються назовні, при світлі смолоскипів і палаю-
чих очей Патапало;
gracias a завдяки, дякуючи. Sin.: merced a;
a tontas y locas безглуздо, безтолково, без толку, марно. Sin.:
insensatamente, ridículamente, estúpidamente, tontamente, а tontas y
a locas, sin orden ni concierto: ¿Es posible que des esta pesadumbre

366
a tu madre; que desperdicies tan buena suerte como se te brinda, todo
por haberte encariñado a tontas y locas? (F. Caballero. Clemencia). Не-
вже ж ти збираєшся так засмутити свою матусю? Невже ж
відмовишся від такого щастя й тільки тому, що безглуздо за-
кохалась хто-зна в кого?
a traición по-зрадницьки; зрадливо, підступно, віроломно, ка-
рколомно. Sin.: perfidiamente, traidoramente, deslealmente,
infielmente, de mala fe, por detrás, por la espalda: A traición, por la
espalda, le dejaron tumbado… (J. Izcaray. 30 días con los guerrilleros de
Levante). Його вбили підло, у спину, і покинули… ;
a troche y moche (a trochemoche) безпорядно, безтолково, без-
глуздо, безладно, як попало. Sin.: neciamente, tontamente, bobam?-
ente, estúpidamente: Nuestro campamento se alzaba a la orilla de la
selva, fabricado a troche y moche, con horquetas, varas, y palmas
verdes. Dichosamente estábamos a pleno verano (C.L. Fallas. Marcos
Ramirez). Наш табір знаходився на краю сельви; хижі були спо-
руджені з чого попало: з палок, гілляк, зеленого пальмового лис-
тя. На щастя, справа відбувалась спекотним літом;
al revés (або de revés) навпаки, напроти, усупереч, зовсім ні,
аж ніяк, у зворотньому порядку, шкереберть. Sin.: al contrario,
contrariamente, opuestamente, contradictoriamente, diametralmente,
en contra: Pensaba que lo haría todo bien, pero me ha salido todo al
revés. Я думав, що все зроблю гаразд, а вийшло навпаки;
como si nada ніби нічого не трапилось, не звертаючи уваги,
ненавмисно, ненароком, зненацька, несподівано. Sin.: inadv-
?rtidamente, distraidamente, negligentemente: Ella no reaccionó de
ninguna manera a esas palabras ofensivas, las oyó y... como si nada.
Вона ніяк не відреагувала на образливі слова, просто вислухала
та не звернула ніякої уваги;
de veras дійсно, справді, серйозно, насправді. Sin.: en efecto,
en realidad, de hecho, de facto, verdaderamente: ...el hidalgo sonríe y
le pregunta si tan sabroso, tan exquisito es el pan que come. Asegura
el muchacho que de veras tales mendrugos son excelentes (Azorín.
Castilla). ... ідальго посміхається та запитує хлопчика, чи дійсно
хліб, який він їсть, такий смачний. Той запевняє, що скоринки
справді дуже смачні;

367
 a (buen) punto вчасно, як треба. Sin.: a tiempo, como es
debido: Habrá en casa una mujer joven que lo ordenará todo, que lo
tendrá todo a punto... (A. Gil. Tú no lo entiendes). В оселі буде молода
жінка, яка все впорядкує, все буде зроблено вчасно…;
poco a poco (de a poco) поступово, поволі, повільно, помалу.
Sin.: paulatinamente, despaciosamente, pausadamente, paso a paso:
En cambio esto no es como apretar el botón y, ¡bueno! todo queda
listo. Aquí equivale a meter una tuerca de a poco, una vuelta por día
(V. Teitelboim. La semilla en la arena). Це тобі не кнопку натиснути
– раз-два й готово. Це все одно, що поволі угвинчувати гайку по
одному оберту за день;
– Poco a poco, don Carlos – le respondí. – Estas cosas que antes
eran la más sabrosa golosina de usted, ¿por qué ahora le enfadan
tanto? (B. Perez Galdós. La incógnita). Спокійно, дон Карлос, – запере-
чив я.– І чого вас так дратують ті речі, що раніш були так до
душі?
mandar a freir hongos послать до біса (на всі чотири сторо-
ни; під три чорти; до дідька). Sin.: mandar a freir papas (al
diablo), mojar la oreja, sacar la lengua, escupir la cara, dar una
bofetada, poner las orejas coloradas, poner como un trapo, poner
como no digan dueñas, poner como hoja de perejil, poner de vuelta y
media, sacar los trapos a la colada: ¿No comprendes que ese señor
director carece del talento que tú guardas aquí (golpeándose la
frente). Y como es un bruto, no debes hacerle caso ... ¡mándale a
freir hongos! (Noriega Hope. La señorita Voluntad). Хіба ти не розумі-
єш, що пану директору не вистачає такого таланту, як у тебе
є (стукає себе по чолу). Оскільки він йолоп, ти не маєш зважа-
ти на нього … Пошли його під три чорти!
tomar(-se) algo a pecho(-s) надавати чомусь надзвичайного
значення; сприймати щось близько до серця. Sin.: tomar con
calor, desvelarse, impacientarse: ... pero Miguel, tomando a pecho su
carácter de consejero extraoficial, se creyó que había de influir en los
negocios del estado...(E. Rabasa. La bola y la gran ciencia). ... але Мігель
дуже серйозно сприйняв посаду неофіційного радника та був
переконаний, що йому належить благотворно вплинути на
державні справи;
3) de tiempo:

368
 a la larga з часом, нарешті, врешті-решт. Sin.: al fin y al
cabo, al fin de cuentas: ¿No crees que te compensa conceder un
poco, y que a la larga serás tú quien saldrá ganando? En medio de
todo, ellos te dan de comer (R. Nieto. La fiebre). Чи не думаєш ти,
що тобі варто дещо компенсувати, адже, врешті-решт, пере-
можцем будеш ти. Між іншим, вони тебе годують;
más bien más que menos швидше більш, ніж менш: ... un
orador de los que hablan a cántaros ... que tiene la desgracia de no
acertar a exponer la cosa más sencilla sin consumir un par de horitas,
más bien más que menos (B. Pérez Galdós. La incógnita). ...один з тих
балакучих, невмілих ораторів, що витрачають, у крайньому ра-
зі, не менше години, щоб висловити найпростіше;
(a) primera luz удосвіта, на світанні, на зорі, світанок, раніш-
ня (світанкова) зоря, (в)ранішня заграва. Sin.: aclarar, alborear,
rayar el día, despuntar el día, romper el día: Padre e hijo salieron de
pesca a primera luz. Батько та син вийшли рибалити на світанку;
en un santiamén за одну мить, миттю. Sin.: inmediatamente, en
un abrir y cerrar de ojos, al momento, al vuelo: Hoy va usted del
Atlántico al Pacífico en un santiamén. La distancia no existe (J. Camba.
Millones al horno). Сьогодні ви миттю переноситесь з Атлантич-
ного до Тихого океану. Наразі відстані вже не існують;
entre dos luces на світанку; присмерком; досвіту. Sin.: al
amanecer (alborecer, esclarecer), al rayar el día, al apuntar el día, al
romper el día, en la alborada, en el alba, en la madrugada (aurora),
crepúsculo, a primera luz: Al despertarme vi que ya estabamos entre
dos luces. Я прокинувся на світанку;
al anochecer сутінки, присмерки, надвечір'я, півтемрява. Sin.:
oscurecer, entenebrecerse, apagarse el día, ocaso, crepúsculo, anoc-
ecida, entre luces, caída de la tarde: ¿Qué te parece si nos vemos
mañana al anochecer, a eso de las siete? Як ти дивишся на те, аби
ми зустрілися завтра надвечір, десь годині о сьомій?
(al) або (en un) instante негайно, зараз, у цю саму хвилинку,
одразу, відразy, миттю. Sin.: en un abrir y cerrar de ojos, en
menos que cante un gallo, de la noche a la mañana, de una mano a
otra, a vuelta de cabeza, en volandas, en un dos por tres, en un decir
amén, en un momento, en un segundo, en un soplo, en un santiamén:

369
No te preocupes, estaré aquí en un instante. Не хвилюйся, я повер-
нусь миттю;
al mediodía опівдні, ополудні. Sin.: a mediodía;
de cuando en cuando інколи, зрідка, час від часу, коли-не-коли.
Sin.: a veces, de vez en cuando, de tanto en tanto, rara vez,
rarramente, con rareza, de tarde en tarde: Sabe hacerse ver por aquí
de cuando en cuando (E. Larreta. En la trampa). Він тут з'являвся час
від часу;
a (la) media noche опівночі, пізно вночі, серед ночі. Sin.: la cero
hora: Dicen que a ese último le fueron a llamar a media noche, so
color de encomendarle una misión importante (B. Pérez Galdós.
Zaragoza). Кажуть, що його викликали серед ночі ніби-то для
того, щоб дати відповідальне доручення;
(las) altas horas (de la noche) пізня ніч, глупа (глуха) ніч. Sin.:
entrada la noche, avanzada la noche, noche cerrada, alta noche: No
duerme; a veces en la noche, a las altas horas, en esas noches densas
de la madrugada, el ladrido de un perro ... le produce una angustia
inexplicable (Azorín. Castilla). Він не спить; інколи, в години глупої
ночі, у ті темні досвітні години, собаче гавкання ... наганяє на
нього непоясненну тугу;
en cuanto як тільки, у той час як, між тим, водночас, поки.
Sin.: a la par; a la vez, de paso, al mismo tiempo, mientras, a un
tiempo, mientras tanto, entretanto, en tanto que, a medida que, en
esto: En cuanto abrió la puerta, vio que su esposa ya había regresado
de la oficina. Тільки-но він відчинив двері, як побачив, що дружи-
на вже повернулася з роботи;
4) de cantidad:
al menos хоч би, принаймні. Sin: por lo menos, cuanto menos:
Mi madre, vieja, continúa luchando por vivir, y yo, joven todavía, no
tengo fuerzas para nada. He de hacer algo. Al menos por ella (A. Gil.
Tú no lo entiendes). Моя матір, старенька, продовжує працюва-
ти, добуваючи хліб насущний, а я, ще молода людина, ні для чого
не здатен. Я мушу щось робити. Хоч би заради неї;
más o menos більш-менш, приблизно, десь так, так собі. Sin.:
aproximadamente; poco más o menos; por ahi; a hojo; por poco; al
tanteo; a unos:

370
 – ¿A cuántos kilómetros está la casa de campo de tu tío? Скільки
кілометрів до дачі твого дядька?
– Está más o menos a 35 kilómetros de la ciudad. Вона приблиз-
но в 35 кілометрах від міста;
ni más ni menos не більш і не менш; точно. Sin.: exactamente;
al pie de la letra, a pedir de boca, sin faltar un ápice, dar pie con bola,
sin faltar un sí ni un no: En los pueblos pequeños todos saben
exactamente lo mismo, ni un poco más ni un poco menos, cuando se
trata de hablillas (E. Larreta. En la pampa). У маленьких селищах, ко-
ли йдеться про плітки, у всіх є абсолютно однакові відомості;
a chorros рясно, багато, щедро. Sin.: abundantemente,
copiosamente, con abundancia, a porrillo, a carretadas, a manojos: ...
despidiose de Currito, que sudaba a chorros, sin cesar de repetir: –
¡Uf, qué calor hace hoy! (J. Más. La locura de un erudito). Він попро-
щався з Куррріто, який обливався потом, постійно повторюю-
чи: Ух, ну й спекота!
5) de lugar:
a la cabeza на чолі. Sin.: dirigente, líder, regente, jefe: A la
cabeza del club de fútbol está uno de sus ex jugadores. На чолі фу-
тбольного клубу стоїть колишній його гравець;
dejar a un lado відкласти, відмовитись, відкидати. Sin.:
alejar, apartar, desviar, separar, abandonar, desunir: Dejando a un
lado la malignidad y orgullo, pidió clemencia ... (M. Deneví. Rosaura a
las 10). Облишивши злобу та гордощі, вона попросила пощади;
en medio або en este medio; en medio de todo між, посередині,
однак, все-таки, в той час, разом з цим: Sin.: entre, adentro, por
de dentro;
de por medio тут щось є (щось криється), неспроста: Sin.:
del medio (del lugar): Pero nuestras bestias no tardaron en armarse.
Mientras reculaban resoplando, nos apeamos pistola en mano a ver
que había de por medio у еncontramos tendido el cadáver de un
hombre boca abajo ...(M. A. Asturias. El señor Presidente). Але невдовзі
коні знов збунтувалися. У той час, як вони, хроплячи, подава-
лись назад, ми спішились і зі зброю в руках пішли подивитись, у
чому там річ. Перед нами ниць лежав труп чоловіка;
salir a los medios вийти на середину арени. ¿Para eso me gasto
yo el dinero? ¿Para que estés ahí dándote aire como una señorita?
¡Ten vergüenza torera, ladrón! Sal a los medios y lúcete (V. Blasco
371
Ibáñez. Sangre y arena). Так ось на що я трачу гроші! Щоб ти тут
байдикував, як панночка! Посоромився б, розбіяка, ти ж торе-
ро! Вийди на середину та покажи, на що ти здатен!
ni cerca ni lejos приблизно, не далеко й не близько:
– Con Marina vamos al cine y temo que no haremos a tiempo
para el comienzo de la función. Ми з Мариною йдемо в кіно, та я
боюсь, що запізнимося на початок сеансу.
–¿Está lejos el cine teatro? А кінотеатр далеко звідси?
– Bueno ... no está ni cerca ni lejos. – Ну … не так, щоб далеко;
por detrás за спиною, позаочі, позаду, поза (чимось). Sin.: a la
cola, a la zaga, al revés, tras, en pos, de reata, a las espaldas: Ese
joven que va por detrás de Ernesto, es Marcelo. Юнак, що йде за
Ернесто, – Марсело;
рor encima de через, поверх, над, незважаючи на: Lo que de
verdad me ha sorprendido es que, pese a su baja estatura, Andrés en
la oscuridad se ha ingeniado a saltar por encima del obstáculo que
obstruía su paso. У темряві, незважаючи на низький зріст, Анд-
рій примудрився перескочити через перешкоду, що заважала
його ході;
6) de afirmación:
desde luego 1. зараз же, негайно. 2. звичайно, розуміється,
певна річ, авжеж. Sin.: con tres luegos, (de) luego a luego, luego
no más: Sus ojos dulces y benévolos revelaban un buen corazón, el
timbre de su voz inspiraba desde luego cariño y confianza ... (Palacio
Valdés. La hermana San Sulpicio). Лагідний, привітний погляд
свідчив про добре серце, а звук її голосу зразу ж викликав сим-
патію та довіру.
– Pero dime: ¿de verdad piensas como él? Але скажи мені: ти
дійсно поділяєш його думки?
– ¿Igual que él? Bueno, creo que sí, desde luego…, sí). – Його
думки? (I.Marsé. Encerrados con un solo juguete). Авжеж, думаю, що
так…, звичайно, так;
en efecto справді, дійсно. Sin: realmente, efectivamente, claro
que sí, bien:
– Pienso que lo mejor sería que te disculpes. ¿No te parece? Я
думаю, що найкраще буде, якщо ти вибачишся. А ти як думаєш?

372
 – En efecto, eso es lo que haré inmediatamente. Справді, я це
зроблю негайно;
en realidad (en verdad) дійсно, справді. Sin: efectivamente, de
hecho, verdaderamente;
por supuesto звичайно, певна річ, авжеж. Sin: sí; eso es, en
efecto, en verdad, lo dicho dicho: Cisneros nos dijo riendo: Por
supuesto, yo estoy siempre en que ese yernecito que Dios me ha
dado, ese Orosquito, es un buen punto ... (B. Pérez galdós. La incóg-
?ita). Сміючись, Сіснерос нам сказав: Звичайно, я завжди знав,
що цей зятьок, що дав мені господь, цей Ороскіто, гарна шту-
ковина…;
no caber duda безсумнівний, очевидний, безперечний. Sin: sin
duda, sin ninguna duda, de seguro, por supuesto: No me cupo duda
alguna de que dentro del coche iba Gloria prisionera (A. Palacio
Valdés. La hermana San Sulpicio). Безсумнівно, що в екіпажі їхала
Глорія, яку везли насильно;
7) de negación:
por nada del mundo у жодному разі, нізащо, ніяк, ні за що в
світі. Sin: nada de eso; de ninguna manera: Cervantes dice que su
padre no ha podido, por nada del mundo, que estudie leyes (Azorín.
Lecturas españolas). Сервантес пише, що батько ніяк не зміг зму-
сити його вивчати право;
en la (mi, tu, su) vida ніколи, звіку, відвіку, зроду, зроду-звіку.
Sin: еn ningún tiempo, decir nones, dejar feo, dar calabazas, echar la
cerradura, a otra рuerta que esta no se abre: Agustín, confiesa que en
tu vida has visto una cara más linda que ésta (B. Pérez Galdós.
Zaragoza). Агустін, зізнайся, що в своєму житті ти не бачив об-
личчя гарнішого, ніж це;
8) de duda:
tal vez можливо, мабуть, за можливістю, за змогою, цілком
можливо. Sin: acaso, por ventura, a lo mejor, posiblemente, ¡quién
sabe! Debo advertirte otra cosa que ignoras, Gabriel; una cosa que tal
vez te cause tristeza, pero que debes saber (B. Pérez Galdós. Cádiz). Я
маю сказати тобі ще дещо, чого ти не знаєш, Габріель; можли-
во тобі буде сумно, коли про це дізнаєшся, але ти маєш знати;
a lo mejor мабуть, можe, можливо, чого доброго, схоже, хай
і так. Sin.: quiza(s), probablemente, posiblemente, tal vez, según y

373
conforme, según y como, por sí o por no, si a mano viene: Porque a
pesar de la mala cara que Luisa le puso, el funcionario policial no
dejó un solo instante de demostrar que se interesaba por el niño.
¿Acaso no había visto jamás a un recién nacido? A lo mejor era así
(E. Amoim. La victoria no viene sola). Незважаючи на вираз невдово-
лення на обличчі Луіси, поліцейський чиновник постійно виявляв
підкреслену цікавість до дитини. Невже ж він ніколи не бачив
новонародженого? Схоже, що ні;
puede que + subjuntivo можливо: Sin: es posible que,
probablemente, quizá(s), tal vez: Puede que sea realidad lo que ha
dicho el señor, pero yo sigo dudando. Можливо, те, що сказав пан,
– правда, але мене беруть сумніви.
A uto co nt ro l
1. ¿A qué fenómeno lingüístico llamamos locución gramatical y
qué tipos de locuciones conoce Ud.?
2. ¿Qué tipos de locuciones gramaticales conoce Ud.?
3. Escriba algunas oraciones con diferentes tipos de locuciones
gramaticales.

20.4. Locuciones independientes (absolutas)

Це конструкції із дієсловом у безособовій формі, що викону-
ють роль модифікатора речення та здійснюють функції різнома-
нітних обставин. До того ж, вони мають власний підмет, а не
той, що має речення, до складу якого входить конструкція.
У зв'язку з тим, що в українській мові аналогічних конструк-
цій немає, їх перекладають за допомогою підрядних обставин-
них речень різних типів або прислівниковими зворотами.
Абсолютні конструкції можуть бути розташовані на початку,
в середині або в кінці речення:

a) Locuciones absolutas con infinitivo:

У таких конструкціях iнфінітив дієслова здебільшого вира-
жає дію, що відбувається одночасно з дією головного речення:
Al ingresar yo a la universidad, mi hermano menor dijo que quería
seguir mis pasos y también ser estudiante. Після мого вступу до
374
університету (коли я вступив до університету), мій молодший
брат сказав, що хоче наслідувати мене й теж стати студен-
том. Al cabo de dos años de separación, los hermanos volvieron a
encontrarse. За два роки розлуки (після дворічної розлуки) брати
знову зустрілись. El decir tú la verdad, es una buena señal. Те, що
ти кажеш правду – добрий знак. Por no traer Ígor los periódicos
del día, su padre no se pudo enterar de esa novedad. Батько не діз-
нався про цю новину тому, що Ігор не приніс йому свіжі газети.
Después de salir de la oficina (después de haber salido de la oficina)
los amigos fueron a tomar un café. Після того як вийшли з офісу,
друзі пішли випити чашку кави. Nos hemos enterado de todo con el
correr del tiempo. З часом нам стало все відомо. María decidió
entregar el examen sin terminar y completamente desordenado. Ма-
рія вирішила здати не зовсім закінчену та зовсім не відредаго-
вану письмову екзаменаційну роботу. Мe disgustó mucho el oirle
hablar mal de mi mejor amigo. Мені дуже не сподобалось слуха-
ти його нісенітниці щодо мого кращого друга.
Нерідко зустрічаються й самостійні безособові інфінітивні
звороти, що, головно, означають різні явища природи, час доби,
тощо. До таких належать: al amanecer на світанку; al atardecer
увечері, коли настає вечір; al anochecer присмерком, у присмер-
ках, у смерку; al tronar коли гримить; al relampaguear коли спа-
лахує блискавиця тощо: Al amanecer del miércoles la tormenta ya
había cesado. На світанку середи буря вже вгомонилась. Al
asomarse el sol, los gallos anuncian bulliciosamete el nacimiento de
un nuevo día. Як тільки-но визирає сонце, півні галасливо спові-
щають про народження нового дня.

b. Locuciones absolutas con gerundio:

Абсолютною герундіальною конструкцією називають особ-
ливий самостійий зворот, до складу якого входить герундій, і
фактично він є розгорнутим членом речення, що звичайно ви-
ступає як обставина часу або причини; при цьому підмет даного
звороту не є однаковим із підметом головного речення. Цей зво-
рот може стояти на початку, в середині або наприкінці речення
та виділяється комами: Siendo Pedro muy inteligente, rápidamente
dio con la solución. Педро дуже розумний, він швидко знайшов
375
вирішення проблеми. Las cosas, estando así, no se podrán resolver
en breves términos. Якщо справи залишаться такими, якими вони
є, швидкого рішення не буде. Jorge, siendo muy tímido, recogió sus
papeles y salió del cuarto. Сором'язливий Хорхе зібрав свої папери
і вийшов з кімнати. Estando mi hija a punto de casarse, ahora no
puedo irme de vacaciones. Напередодні весілля моєї доньки я не
можу піти у відпустку. Estando tensos todos los presentes por lo
ocurrido, el silencio resultó abrumador. Те що трапилось, привело
до загальної напруги, тому навколо стояла гнітюча тиша.

c) Locuciones absolutas con participio:

Дієприкметник, як і герундій, може створювати абсолютну
дієприкметникову конструкцію – розгорнутий член речення із
функцією обставини часу або способу дії. Підмет цієї конструк-
ції не є однаковим з підметом головного речення. Українською
такі конструкції звичайно перекладаються обставинними підря-
дними реченнями (часу або способу дії): Sosegadas las palomas,
éstas reanudaron su vuelо. Після відпочинку голуби відновили свій
політ. Aconsejada tú por tus padres, seguro que todo saldrá bien.
Ураховуючи, що поради тобі дали батьки, немає сумніву, що все
буде гаразд.
У конструкціях із прислівниками дієприкметник може бути
замінений:
a) дієсловом того часу, коли відбувається дія: Apenas
terminada la reunión, todo el mundo abandonó la sala preci-
?itadamente. = Apenas terminó la reunión, todo el mundo abandonó la
sala momentáneamente. Зразу після зборів всі негайно залишили
залу. Una vez originado el problema, hay que buscarle la solución. =
Una vez que se ha originado el problema, hay que buscarle la
solución. Раз виникла проблема, треба її вирішувати. Si bien
modificado el primer capítulo, hay que modificar los demás. = Si bien
se modifica el primer capítulo, hay que modificar los demás. Якщо
переробляти перший розділ, треба переробити решту;
b) іншою конструкцією: Aun aprobada la propuesta, es menester
perfeccionarla = Teniendo aprobada la propuesta, es menester
perfeccionarla. Навіть схвалену пропозицію необхідно удосконалити.

376
 A uto co nt ro l
I. Escriba por lo menos diez oraciones con la participacion de
cada una de las construcciones absolutas con infinitivo, con parti-
?ipio y con gerundio.
II. Traduzca al ucraniano: 1. Mi padre dejó de fumar.
2. Acabamos de hacer los deberes. 3. Al sonar la señal de salida los
deportistas echaron a correr. 4. Norma debe de estar en la biblioteca.
5. La carta está escrita. ¡Envíala! 5. Estando tú aquí yo no temo nada.
6. Tenemos los deberes hechos y ya podemos ir a divertirnos.
7. ¿Qué estuvieron haciendo los niños anoche antes de dormir? –
Estuvieron leyendo. 8. ¿Cómo te sientes hoy? – Pues, mejor. Veo
que me estoy convaleciendo. 9. Por no estar Ernesto en casa, no tuve
la oportunidad de verle y hablar con él. 10. Después de reunidos
todos los invitados, la hospitalaria ama de casa les propuso ocupar
sus lugares a la mesa. 11. Terminada la función Antonio dijo a su
amigo que le estaría esperando en el café de la esquina. 12. Teniendo
buena preparación, nuestros deportistas desde un principio
encabezaron la tabla de posiciones. 13. Su arrojo me llenó de
asombro. 14. Aquí tenemos colgada la jaula con un canario que nos
despierta todos los amaneceres. 15. Ya avanzada la noche por fin
cesó el tan molesto ruido.
III. Traduzca al español: 1. Сьогодні ввечері хлопчик попросив
матусю, щоб завтра вона купила йому іграшкову машинку.
2. Тільки-но лікар порадив, щоб хворий частіше перебував на
свіжому повітрі. 3. Важливо, щоб вона сьогодні успішно склала
іспит з іспанської мови. 4. Навряд, чи я запізнюсь. Буду намага-
тися прийти вчасно. 5. Не буває так, щоб юнак запізнювався на
побачення. 6. Безперечно, що той юнак у синьому – найперспек-
тивніший футболіст 7. Ця страва виглядає дуже смачно. 8. Пізно
ввечері вимкнули світло і я знайшов годинник навмання.
9. Вчора у мене був невдалий день, все летіло шкереберть.
10. Зразу після занять в університеті мій син, певне, зайде до
мене в офіс.
Trabalenguas. Parra tenía una perra. Guerra tenía una parra. La
perra de Parra subió a la parra de Guerra. Guerra pegó con la porra a
la perra de Parra. Y Parra le dijo a Guerra:
377
 – ¿Por qué ha pegado Guerra con la porra a la perra de Parra?
Y Guerra le contestó:
Si la perra de Parra se sube a la parra de Gerra, Guerra no pegaría
con la porra a la perra de Parra.

Texto
Una cita por teléfono
En el inicio de mi juventud, mi situación económica, emocional y
física era bastante caótica. Yo mismo sentía lástima de la condición
en la que me encontraba. Una mañana bien temprano, un tío materno
en procura de ayudarme de alguna manera, me invitó ayudarle a
pintar una casa ubicada en un sector exclusivo de la ciudad. Me
emocioné mucho con la idea, pues deseaba terminar con la monot-
?nía en mi vida y acepté con gusto la invitación.
– Si te gusta la idea, ten la bondad de estar listo a las siete de la
mañana que pasaré a buscarte.
Cuando llegamos al lugar, quedé maravillado con la arquitectura
del inmueble y procedimos a las tareas inherentes a la profesión de
pintar. Después de unos minutos mi tío dijo que por un rato me
dejaría solo en la casa y añadió: – Te pido que hagas lo que te he
dejado escrito en este papel.
En la hoja de papel me dejó sus indicaciones y se marchó
dejándome en la soledad de aquel hermoso recinto. Yo me dije "¡a
laborar! y lo hice entusiasmado toda la mañana. Pero cuando llegó la
hora del almuerzo quedé confundido, sin saber que hacer, pues no
tenía un solo peso en el bolsillo y la verdad es que sentía un hambre
terrible. Abandonado a mi suerte, empecé a pensar: ¿habrán dejado
alguna comida los dueños? Y empecé a buscar en la cocina cualquier
cosa de comer, pero era evidente que al estar desocupada la casa no
encontraría ningún bocado. Sólo hallé un teléfono viejo, de esos que
se giraba un disco para poder marcar los números. Por pasar el
tiempo decidí llamar al azar y al cabo de un momento alguien
contestó mi llamada. Cuando me habló, de inmediato le interrumpí:
– ¡Por favor, no cuelgue el auricular!
Presumo que era una mujer joven por el tono de su voz. Supongo
que se habrá imaginado no sé qué, pero me atendió con suma

378
importancia y esa charla duró por espacio de casi una hora. Lo cierto
del caso es que resultó muy agradable la conversación y acordamos
que al otro día yo la llamaría de nuevo a esa misma hora, obviamente
que le dije:
– ¿Me permite usted que le pida dejarme su número telefónico? –
pues es sabido que en ese tiempo no existía el identificador de
llamadas. Al otro día la llamé según lo acordado y esta escena se
repitió durante casi un mes y medio, hasta que de tal modo nos
hicimos amigos entrañables.
Recuerdo bien que la última vez que hablamos por teléfono ella
me dejó sorprendido cuando insistió que quería conocerme en
persona, confesándome además que sentía que le hacia mucha falta.
La verdad es que yo estaba desmotivado con la idea, pues había
creado una fantasía y me gustaban las cosas tal como se encontraban,
sin mencionar por supuesto que tenía vergüenza. Vergüenza de
mostrarme tal como yo en realidad era. Fue tanta mi angustia, que
para salir del paso le dije que a las mujeres solamente les importaban
los hombres atractivos y con dinero. A estas palabras ella me
interrumpió intrigada y me pidió darle mi descripción, lo que
ocasionó la obligación de cometer yo la peor estupidez de mi vida.
Comencé a relatarle lo siguiente: mido 1.80 metros, soy de
contextura atlética, ojos azules, piel trigueña clara, cabello castaño,
estudio medicina y vivo en el barrio ciudad jardín (el mas exclusivo
de la ciudad), no se me olvida que cuando describía al hombre que se
supone era yo, la dejé muda, perpleja, escuchándome concentrada,
quizás sorprendida por los rasgos que le mencionaba, sin imaginar
por un segundo que le estaba describiendo a un modelo de un afiche
que se hallaba justamente frente a mí. Le dije que me incomodaba
que a las mujeres sólo les importaba mi físico, sin tener en cuenta
otras cualidades que el ser humano posee. No se imaginan lo que
pasó por mi mente, cuando me dijo que me comprendía perfe-
?tamente porque precisamente a ella le pasaba lo mismo. Por un
instante pensé que había resultado ser más mentirosa que yo y
empecé a relajarme un poco imaginándomela, mientras ella me
narraba con detalles lo hermosa que se suponía que era. Me contó
además que también estudiaba medicina y que casualmente vivía en
el mismo barrio que yo. Antes de colgar me dijo que me esperaría al

379
día siguiente a las doce en punto del mediodía, a la entrada de la
tienda "El Cisne", cerca del lugar donde por coincidencia yo me
encontraba, su coche es de color blanco, que llevaría puesto un
vestido rojo y se soltaría el cabello para ser fácilmente reconocida.
Esa noche no dormí bien, pensando en la cita establecida por la
chica. Dudaba qué hacer, aunque no niego que me daba curiosidad
por conocerla. Al otro día, cuando llegó la hora acordada decidí ir a
conocerla; al fin y al cabo ella no me conocía y yo le había descrito a
alguien que solo existía en la ficción de las revistas de moda. Fue así
como tomé una bicicleta vieja destartalada y vestido con las ropas
habituales de trabajar lleno de manchas de pintura, salí al encuentro
esperado. Faltaban cinco minutos para las doce de la mañana cuando
efectivamente llegó en un automóvil blanco muy lujoso. Cuando se
bajó del vehículo quedé petrificado al ver a una mujer tan impre-
?ionantemente hermosa. Tenía un vestido rojo ceñido al cuerpo que
realzaba la perfección de sus curvas, su cabello negro suelto brillaba
con el resplandor del azabache, el rostro era envidiablemente
hermoso, su belleza era como describir un poema de Neruda, Borges
y García Márquez juntos. Quedé perdido en el mar de su hermosura,
sólo recuerdo que ella esperó más de una hora al galán que nunca
llegó.
Todavía me pregunto ¿qué habría pasado asistiendo a la cita así,
como en realidad soy, como la persona que originalmente la
conquistó?, sólo sé que cuando se subió al auto, esa fue la última vez
que la vi porque jamás supe de ella, aunque mi corazón todavía la
busca en el rostro de otras mujeres.
Adaptado de Hugo Alberto P. Moreno

Vocabulario
ubicar перебувати, розташуватися
мaravillar дивувати, приголомшувати
inmueble нерухомість(про майно), дім, будівля
inherente невід'ємний, властивий, притаманний
recinto обмежений простір
girar обертати, крутити
auricular слухавка (телефонна), навушники (радіо)
presumir передбачати, припускати, підозрювати

380
suponer припускати, думати, гадати, передбачати
acordar погоджувати, узгоджувати
obvio очевидний, явний, ясний
bocado шматок
tomar un перекусити
bocado
entrañable близький, щирий
захопити (заскочити) зненацька, дивувати,
sorprender
вражати
estupidez дурість, безглуздя
contextura статура
ficción вигадка, фікція
destartaladо перекошений
petrificar скам'яніти
quedar остовпіти
petrificado
стрункий, показний, галантний кавалер (те-
galán
атр.) перший коханець
azabache вид лігніта чорного блискучого кольору
envidiable завидний
Come ntar ios
tío materno дядько з боку матері;
en procura de. Іменник procura в літературній іспансь-
кій мові означає занепокоєння, стурбованість, упереджен-
ня. В деяких варіантах іспанської мови латиноамерикансь-
ких країн словосполучення еn procura набуває значення
бути в пошуках, добиватися, намагатися: Mi tío en
procura de ayudarme, me propuso un trabajo: pintar una casa.
Мій дядько, намагаючись допомогти мені, запропонував
роботу: пофарбувати будинок;
аceptar con gusto прийняти із задоволенням;
ten la bondad зроби ласку. Sin.: hazme el favor; te pido
(encarecidamente, por favor);
pasaré a buscarte я зайду по тебе;
proceder a братися (до чого-н.);
un rato невеликий проміжок часу, хвилька. Іменник rato
є головною складовою частиною таких стійких словоспо-

381
лучень: рasar un buen rato гарно, приємно, залюбки прово-
дити час; dar un mal rato засмутити, прикро вразити; a
ratos perdidos у вільний час, на дозвіллі, уривкам; al rato
незабаром; a ratos або de rato еn rato час від часу; a cada
rato часто, весь час; hay para rato це надовго, це довга пі-
сня; ¡A laborar! До роботи!
quedar confundido збентежитись, розгубитись;
peso: тут – грошова одиниця в деяких країнах Латинсь-
кої Америки;
no tener un solo peso не мати ні гроша (ні шеляга);
sentir hambre відчувати голод, зголодніти.
Іменник hambre голод утворює низку фразеологізмів:
hambre canina вовчий (звірячий) апетит; matar de hambre
(a alguien) морити голодом (когось); matar el hambre
утамувати голод; por matar el hambre не від солодкого
життя, нужда примусила; dar hambre збуджувати (ви-
кликати, розпаляти) апетит; distraer el hambre жити
упроголодь; engañar el hambre трішки поїсти, перекуси-
ти; morirse de hambre дуже зголодніти; pasar hambre
жити упроголодь, бідувати; ser más listo que el hambre
розумний, тямущий, хитрий;
al cabo de un momento за хвилину, невдовзі, незабаром;
a la suerte (de uno). Іменник suerte доля, талан, форту-
на, удача, утворює чимало стійких сполучень, серед яких: a
la suerte напризволяще, навмання, на щастя, abandonar a
la suerte кинути напризволяще, а також: buena suerte уда-
ча, везіння, удачливість, щастя; de buena suerte удачливий,
везучий; tener buena suerte бути удачливим, везучим; tiene
buena suerte йому щастить, щастя йому посміхається,
спіймав удачу; traer buena suerte приносити щастя;
¡buena suerte! бажаю удачі! нехай щастить! suerte
endiablada гірка доля; mala suerte невдача; dar (traer)
mala suerte (una cosa) приносити удачу (щось); tener mala
suerte бути невезучим, нещасливим: por suerte на щастя,
випадково, (розм.) ненароком; echar suertes (entre); echar
la suerte кинути жереб, витягти жереб; tentar (a) la
suerte спокушати долю тощо;
marcar los números набирати телефонний номер;
al azar навмання, наугад, на щастя;

382
 de inmediato відразу, негайно;
atender con suma importancia відповідати дуже чемно
durar por espacio тривати протягом;
conocer en persona знайомитись особисто
salir del paso знайти вихід.
Іменник espacio простір у комбінації por espacio de пе-
редає значення протягом (часу): Еsa charla duró por espacio
de casi una hora. Та розмова тривала майже годину.
Прикметник cierto певний, безсумнівний досить продук-
тивний у створенні багатьох стійких словосполучень, зок-
рема: lo cierto es que правда в тому, що; правду кажучи;
рor (lo) cierto звичайно, авжеж; dar por cierto видавати
будь-що за істину, запевняти; por cierto que до речі (ка-
жучи); estar uno en lo cierto міркувати правильно, бути на
вірному шляху. Цей прикметник може виступати і як за-
йменник зі значенням деякий: еn ciertos casos в деяких ви-
падках… .
Іменник caso подія, випадок, справа, (грам.) відмінок та-
кож активно формує стійкі сполучення: en caso de que в
разі, якщо; на випадок; en todo caso у всякому разі; estar en
el caso бути в курсі справи; caso de conciencia питання со-
вісті, делікатне, дражливе питання; caso de honor питан-
ня, справа честі; en todo caso як би там не було, щоб там
не було, за будь-яку ціну; en último caso у крайньому випад-
ку; por el mismo caso у силу цих обставин, таким чином, як
наслідок; dado caso que у випадку, якщо; за умови, що;
llegado el caso у випадку, за необхідності; hacer caso прис-
лухатися до когось; hacer caso omiso не звертати уваги,
незважати тощо. Отже речення “Lo cierto del caso es que
resultó muy agradable la conversación” можна перекладати,
зокрема, таким чином: Правду кажучи, розмова виявилась
дуже приємною;
identificador de llamadas визначник телефонного номера;
conocerse en persona знайомитись особисто. Sin.:
conocer personalmente;
hacer mucha falta бути дуже потрібним. Sin.: es
necesario, es menester, es preciso, es indispensable.
Серед основних дієслівних префіксів іспанський -des
має значення протилежності. Іншими словами, протилеж-

383
ністю (антонімом) дієслова motivar мотивувати, обгрун-
товувати, давати привід (підставу) є desmotivar: La
verdad es que yo estaba desmotivado con la idea, pues había
creado una fantasía. Насправді, у мене не було підстави для
втілення цієї ідеї в життя, адже я її нафантазував.
мidо 1,80 metros мій зріст – 1,8 м;
piel trigueña шкіра кольору легкої засмаги;
dejar mudo (a alguien) здивувати, спантеличити (ко-
гось);
por un instante на мить;
antes de colgar перед тим, як покласти слухавку;
al fin y al cabo нарешті, врешті-решт, зрештою;
realzar la perfección de las curvas підкреслити доскона-
лість статури. Іменник curva означає: крива лінія, пово-
рот, закрут: tomar una curva повертати, звертати;
¿qué habría pasado asistiendo a la cita así, como en
realidad soy...? що могло б трапитися, якби я пішов на по-
бачення таким, яким є насправді?
Pablo Neruda – чилійський поет, дипломат і політичний
діяч, сенатор республіки Чилі, лауреат Нобелівської премії
з літератури 1971 р. P. Neruda – це псевдонім; а ім'я, яке
дали йому при народженні, – Рікардо Елісер Нефталі Рейес
Басоальто (Ricardo Eliécer Neftalí Reyes Basoalto (12 липня
1904 – 23 вересня 1973).
Хорхе Л. Борхес. Повне iм'я цього аргентинського пуб-
ліциста, прозаїка та поета, що народився в Буенос Айресі 24
серпня 1899 р. – Хорхе Франсіско Iсiдоро Луiс Борхес Асе-
ведо (Jorge Francisco Isidoro Luis Borges Acevedo). Філософ-
ське мислення, здібність чітко, експресивно і метафорично
влучно висловлюватися вивели Борхеса на видатне місце се-
ред іспаномовних письменників. Коли 14 червня 1986 р. він
помер у Женеві (Швейцарія), йому було 86 років.
Габріель Гарсіа Маркес. Габріель Хосе́ де ла Конко́рдіа
"Гáбо" Гарсіа Ма́ркес (Gabriel José de la Concordia "Gabo"
García Márquez). Колумбійський письменник-прозаїк, жур-
наліст, видавець і політичний діяч, народився 6 березня
1927 р. у маленькому містечку Аракатака (Колумбія). Він –
лауреат Нейштадтської літературної премії (1972) і перший
колумбієць, що отримав Нобелівську премію з літератури
384
 (1982). Був представником літературного напрямку
"магічний реалізм". Помер у віці 85 років.

Ejercicios
I. Conteste a las preguntas: 1. ¿Cómo era la situación
económica, emocional y física del protagonista del texto "Una cita
por teléfono" en los primeros años de su juventud? 2. ¿Qué sentía por
ese motivo? 3. ¿Cómo y cuándo un tío materno suyo decidió darle
una mano? 4. ¿Dónde estaba ubicada la casa que debían pintar tío y
sobrino? 5. ¿Cómo reaccionó el joven a la proposición de su tío? 6.
Antes de proceder a las tareas propias de la profesión de pintar ¿qué
ha dejado maravillado al muchacho? 7. ¿Qué tenía que hacer el joven
en aquel hermoso recinto cuando se fue su tío? 8. ¿Qué sintió el
joven al llegar la hora del almuerzo, después de trabajar toda la
mañana? 9. ¿Cuánto dinero tenía el joven en sus bolsillos? 10. ¿En
qué empezó a pensar el joven, abandonado a su suerte? 11. ¿Qué se
le hizo evidente cuando empezó a buscar en la cocina cualquier cosa
para comer? 12. ¿Encontró algo en la casa desierta? 13. ¿Qué hizo
con lo que encontró? 14. ¿Con qué fin empezó a marcar números
telefónicos al azar? 15. ¿Qué hizo cuando le contestaron? 16. ¿Quién
presumía que era la persona que le había contestado y por qué llegó a
esa conclusión? 17. ¿Cómo lo atendió aquella mujer y cuánto duró
esa primera conversación? 18. Puesto que la conversación para
ambos resultó agradable ¿qué acordaron ellos para el día siguiente?
19. ¿Qué resultado trajeron esas conversaciones que se repitieron
durante casi un mes? 20. ¿Por qué quedó sorprendido el joven
durante la última vez que hablaron? 21. ¿En qué insistió la mujer
durante aquella última conversación que sostuvieron y que le confesó
al joven? 22. ¿De qué manera reaccionó el muchacho y por qué?
23. ¿Qué le dijo para salir del paso? 24. ¿Por qué consideró el joven
que había cometido la peor estupidez de su vida? 25. ¿Cómo se
representó él? 26. ¿Cómo reaccionó ella, según el muchacho, cuando
éste se describía a si mismo? 27. ¿A quién en realidad había descrito
él? 28. ¿ Qué incomodidad expresó el joven al hablarle de lo qué le
importaba a las mujeres y a qué cosa no le daban importancia? 29.

385
¿Por qué el muchacho había empezado a pensar que la joven era más
mentirosa que él? 30. ¿Qué cosas le contó la mujer aquella vez? 31.
¿En qué lugar y para cuándo le dio cita la joven? 32. ¿Qué aspecto
debía tener ella para ser reconocida por el chico? 33. ¿Qué ocurrió el
día de la cita? 34. ¿Podría la joven reconocer al muchacho? ¿Por qué
indicios? 35. ¿Qué impresión le provocó la joven cuando el
muchacho la vio bajar del vehículo? 36. Descríbala. 37. ¿Se sostuvo
el encuentro entre los jóvenes? 38. ¿Qué le parece a Ud.: siente el
joven angustia, arrepentimieno u otra cosa por su indecisión?
II. Traduzca al ucraniano las siguientes oraciones y formule
por escrito tres preguntas a cada una de las cinco primeras
valiéndose del Modo Subjuntivo:
a) 1. Nuestros padres aceptaron con gusto la idea de que el fin de
semana lo pasemos al lono de la naturaleza. 2. Ellos han dicho que
también invitemos a mi tío materno que, aunque vive en un bonito
chalet, irá gustoso con nosotros a nuestra casa de campo. 3. Le diré
que venga el sábado por la tarde y le pediré a Marta que me ayude a
preparar alguna de las cosas que deberemos llevar. 4. Mi padre no
conoce en persona a mi amigo universitario Miguel y quiere que se
lo presente. 5. Mi hermano ha insistido que ponga el despertador y
mañana me despierte y me levante temprano, para que vayamos a
pescar (de pesca). 6. Mi primo en la clase no ha comprendido las
reglas de gramática del español y, como mañana tiene un trabajo de
control, para salir del paso quiere que se las explique. Ahora voy a
explicárselas. 7. Juan dice que vaya al cuarto de al lado (contiguo)
que allí me espera una sorpresa que me dejará perplejo. 8. ¿Por qué
quieres que me ponga esta corbata? 9. Os recomiendo que escuchéis
atentamente las explicaciones del profesor, puesto que este tema es
bastante complicado. 10. ¿Permiten Uds. que los niños jueguen en la
calle? 11. Antonio dice que es importante que le esperemos.
12. Deseamos que ella se restablezca. 13. Nos han pedido que les
ayudemos. 14. ¿Por qué no quieres que demos un paseo por ese
barrio nuevo de la ciudad? 15. En su carta tu sobrina pide que le
envíe el nuevo manual de castellano. 16. Esta tarde tengo un
compromiso muy urgente e importante en la oficina, por eso siento

386
mucho que no pueda ayudarte. 17. Me extraña que Miguel no
recuerde una fecha tan trascendental como lo es el día de su boda.
18. ¿Os ponéis el abrigo porque teméis que haga frío? 19. El profesor
exije que escribamos los ejercicios con letra clara.
b) 1. Telefonéale, ella está esperando tu llamada. 2. Pregúntaselo
a mi hermano, él sabe las matemáticas mejor que yo. 3. Esperadlo a
la entrada del teatro, vendrá sin falta. 4. Despertaos, es hora de
desayunar. 5. Pablo, come de prisa, se está haciendo tarde. 6. Andrés,
ve a la farmacia y cómprame los comprimidos que me ha recetado el
médico. 7. Por favor, Héctor, alcánzame la cartera. 8. Procura hacer
el trabajo lo más pronto posible. 9. Coméntales a tus padres los
resultados de los exámenes de gramática española. 10. Después de un
día de trabajo tan intensivo, imagínate lo cansado que estoy. 11. Baja
al niño por la escalera, pero sin darte prisa. 12. Pregúntale al profesor
si la práctica de traducción empieza el próximo mes. 13. Cítala,
pienso que lo está esperando. 14. Acércate a mi y toma estas revistas.
Llévatelas. 15. José, sal y mira si los niños están esperándonos a la
salida. 16. Pasa por la agencia turística y reserva las plazas para la
última semana del mes que viene. 16. Juancito, siéntate a la mesa y
come en silencio. 17. Dime con quién andas y te diré quién eres. 18.
Trátale con cariño, el niñito es muy ofensivo. 19. Sé bueno,
acompáñame a la tienda. 20. Bailad, amigos. 21. No hay nada mejor
en este mundo que un buen amigo; tenedlo en cuenta. 22. Lee el
texto en voz alta, Marina. 23. Andrés, dame el lápiz que está ahí,
junto al libro. 24. Hacedlo hoy, mañana puede ser tarde. 25. Anita,
ponte el abrigo y coge el paraguas, está por (a punto de) llover. 26.
Estad aquí y esperad a Juana, ella ya está en camino. 27. Si vais al
centro, id a la agencia turística y reservadnos las plazas para fines del
próximo mes. 28. Manuel, llama a Natalia. 29. Escucha, no me gusta
cuando me miras así. 30. Mamá, ¿eres tú? Entra. 31. Esperen,
señores. 32. Hable más despacio, por favor. 33. Perdone, no quise
molestarle. 34. Mira, te llamo para preguntarte una cosa. 35. Leéselo.
36. Abre la ventana 37. Andrés, dame el lápiz que está ahí, junto al
libro. 38. Cambiemos de tema. 39. Dáselo, Andrés. 40. Andrés, dales
estos libros a Marta. 41. Dámelos y se los daré hoy mismo.

387
42. Escríbele una carta a tu hermano, no tengo la menor duda de que
ya está esperando noticias tuyas. 43. ¡Recibamos y saludemos como
es debido a nuestros deportistas, los ganadores del campeonato!
44. Mañana venid al entrenamiento media hora antes. 45. ¡Hablad, os
escucho! 46. Tomad el paraguas y poneos el abrigo, pues está
lloviendo y haciendo frío. 47. Quédate aquí y espera a María.
Prométeme que lo harás. – Pues, claro que te lo prometo.
48. Perdóname, yo no tenía la intención de ofenderte. 49. Ana, baja
el sonido del televisor y repíteme lo que has dicho. 50. Juan, ten la
bondad de pasar por la panadería y comprar pan para la cena.
III. Ponga el infinitivo del verbo entre paréntesis en el
Presente de Subjuntivo: 1. Me apena sinceramente de que tú no
(poder) asistir a la reunión de esta tarde. 2. Juana se siente orgullosa
de que su hija (comunicarse) con tanta soltura en español con los
miembros de la delegación Madrileña. 3. Mis amigos extranjeros se
han sorprendido de que las calles centrales de la ciudad (estar) tan
aseadas; mejor de lo que ellos lo esperaban. 4. Mi hermano se
contenta de que (disponer) de la posibilidad de asistir a los
espectáculos teatrales con más frecuencia. 5. Por los logros en el
deporte y los estudios mi hermano se merece que lo (premiar).
6. Prefiero que tú mismo, sin mi ayuda, (hacer) la tarea de casa.
7. Nos han aconsejado que esta noche (ir, nosotros) al estreno de la
nueva película ucraniana. 8. ¿Quieres tú que Alberto (acompañar – a
nosotros)? 9. Le pido a Ud. que (decir – a mi) quién es el autor de
esta composición. 10. Sus padres le han prohibido que (salir, él) de
casa después de las diez de la noche. 11. El profesor pide a sus
alumnos que éstos (integrarse) a los debates. 12. Debéis alegraros de
que yo os (ayudar – a vosotros) a terminar el trabajo. 13. No (ir, tú)
sola a la estación. 14. El médico me ha recomendado que (tomar) las
medicinas media hora antes de la cena. 15. Me alegro que tu tía
(estar) mejor. 17. Te pido que (venir). Te escribo para que
(comprender) lo importante del asunto. 18. Dudo que ellos (ganar)
este campeonato. 19. Les (ordenar, ellos) que deben terminar el
trabajo antes del mediodía. 20. Queremos que (quedarse, tú) con

388
nosotros. 21. Le deseo que Ud. (sentirse) mejor y que (restablecerse)
lo más pronto posible.
IV. En lugar de los blancos ponga a) la palabra o expresión
que exige el empleo del Subjuntivo, b) la palabra y el propio
verbo:
a) 1. Los padres ... que su hijo de 14 años regrese a casa antes de
las 9 de la noche. 2. El niño no ... que sus padres llamen al médico
porque ya se siente mejor. 3. No te ... que vayas al cine a ver esa
película porque yo quedé descepcionado después de verla ayer. 4.
Ellos nos ..., que vayamos a la piscina hoy porque para mañana
pronostican lluvia. 5. Te ..., por favor, que no hagas esa tontería. 6.
El profesor nos ... que terminemos nuestros trabajos de curso para fin
de mes. 7. Yo ... que me pagen la suma completa y no por partes. Mi
hermano menor ... que le compren una bicicleta. 8. ... que vivamos en
el centro de la ciudad. 9.Te ... que arregles tu cuarto. 10. El gerente ...
que todos los obreros lleguen al trabajo a las ocho. 11. El doctor me
... que tome café negro, pero me ... que tome café con leche. 12. Te
... que leas lo más posible 13. El profesor ... que todos los estudiantes
asistan a las clases. 14. ¿Podéis esperarme unos minutos ... me
arregle? 15. Te esperaré ... no me lo pidas. 16. ... vengas a buscarme
ya estaré lista para salir.
b) 1. Tú has prometido traerme el medicamento hoy. Te ... que lo
... . 2. Los niños me piden uvas. Te ... que las ... en la verdulería de la
esquina. 3 El viernes el jefe tiene que entregar el informe financiero
al ministerio. Nos ... que se lo ... mañana al principio de la jornada. 4.
La nicotina daña considerablemente la salud, por eso el padre ... a su
hijo que ... ese vicio. 5. Tenemos que viajar a Barcelona y te ... que ...
los pasajes para el 14 del próximo mes. 6. En el aula hay mucho
ruido y el profesor ... que ... silencio. 7. El problema que se discutirá
en la reunión es de suma importancia, por eso nosotros te ... que ... en
los debates.
V. Formule preguntas usando en la oración principal los
verbos alegrarse, desear, querer.Modelo:
Antón quiere ir al teatro con María:

389
 ¿Desea Antón que María vaya al teatro con él? або ¿A dónde
quiere Antón que María le acompañe? або ¿Quiere Antón que
María le haga compañía?
1. Jorge quiere comprarle un balón de fútbol a su hijo. 2. Hoy
hace sol y los niños se alegran. 3. Alberto quiere invitar a Anita a su
cumpleaños. 4. Ernesto quiere salir de paseo con Marta. 5. El
profesor dice que José tiene que mejorar su conducta. 6. Los padres
se alegran porque su hijo ya se siente mejor.
VI. Exprese alegría o satisfacción de lo dicho en las siguientes
oraciones. Modelo: Esta noche festejamos el Año Nuevo en un
restaurante.→Me alegro que esta noche festejemos el Año nuevo en
un restaurante.
1. Manuel viene a visitarme. 2. Venís de excursión con nosotros.
3. Tenéis la posibilidad de ver la continuación de la siguiente serie de
la película mañana. 4. Mis nuevos amigos me producen una buena
impresión. 5. La profesora nos invita a visitar mañana el Museo de
Bellas Artes. 6. Ella hará de guía en la excursión. 7. Hoy hace buen
tiempo. 8. Vamos de vacaciones a Cuba. 9. Mi sobrino estudia muy
bien. 10. Irás conmigo a la costa.
VII. Pongan donde sea necesario el Indicativo o el Subjuntivo
de los verbos del predicado después de decir y escribir en la
oración principal. Explique su opción: 1. El profesor dice que
(escribir) atentamente el dictado para que no (hacer) faltas de
ortografía. 2. José me ha escrito que la semana próxima su hermano
visitará Kyiv y que yo lo (recibir) en el aeropuerto. 3. Marta acaba de
deсirle a su hijo que (lavarse) la cara con agua fría, porque eso es
saludable. 4. Camilo ha dicho que va a regresar de la universidad un
poco más tarde que de costumbre y que no lo (esperar, ellos). 5. La
madre dice a Ramón que (volver) a casa, si es posible, antes de las
diez de la noche. 6. Mi padre ha escrito en la carta que el viernes de
esta semana (yo) (levantarse) a las siete (desayunar) y (ir) a recibirlo
a la estación en el tren de las nueve. 7. Mi hermano le ha escrito a su
socio un correo electrónico para que éste le (enviar) los resultados de
la investigación.

390
 VIII. Redacte las oraciones que van a continuación de
acuerdo con el siguiente modelo:
No puedo ayudarte. Perdóname.→ Perdóname que no pueda
ayudarte.
1. Marta quiere ir a comprar helados. Permiteselo. 2. Id con José.
Lo insisto. 3. Josefina lamenta no haber comprado aquel reloj. No
debe preocuparse. 4. Llámame, esperaré tu llamada. Pídeselo. 5. Esa
mujer me fastidia con su charla. Eso no me gusta. 6. Os divertiréis en
la fiesta. No lo dudo. 7. Nadie puede tranquilizar a Pedro. No me
extraña. 8. No trabajes hasta muy tarde. No me gusta. 9. Los vecinos
de arriba hacen mucha bulla. No lo puedo aguantar. 10. La madre
quiere que su hijo estudie lenguas. Lo insiste. 11. ¿Podéis ganar el
partido de fútbol? ¿Lo intentaréis? 12. No salgas de casa esta noche.
Te lo pido.
IX. Traduzca al español las siguientes oraciones:
а) 1. Перед тим, як покласти слухавку, вона побажала мені
щастя. 2. Парубок подзвонив навмання, на будь-який номер, за-
ради розваги. 3. Він з задоволенням прийняв пропозицію попра-
цювати в тому елітному будинку, розташованому в самому
центрі міста. 4. Він погодився працювати в тій оселі, щоб вийти
зі скрути та покінчити з одноманітністю життя. 5. Якщо думка
тобі до вподоби, зроби ласку, о восьмій чекай на мене. 6. Поба-
чивши будинок, я був приголомшений його красою. 7. Незаба-
ром ми розпочали підготовку щодо робіт по фарбуванню оселі.
8. Коли настав час обіду, я відчув страшенний голод і через те,
що у мене не було ні шеляга, розгубився і не знав, що робити.
9. В зв'язку з тим, що в оселі не було мешканців, стало очевид-
ним, що холодильник порожній і знайти щось з їстівного в домі
було марним. 10. Після неодноразових телефонних розмов ми
стали щирими друзями. 11. Я дуже здивувався, коли вона напо-
лягала на тому, що хоче познайомитись зі мною особисто.
12. Врешті-решт, я теж хотів познайомитися з нею і погодився
на зустріч наступного дня рівно опівдні біля входу до крамниці.
13. Тільки-но вона вийшла з автомобіля, я закам'янів, побачив-

391
ши таку неймовірної краси жінку. 14. Червона сукня, що обля-
гала її стан, підкреслювала досконалість статури дівчини.
б) Ми хочемо, щоб ви прийшли до нас на свято. 2. Я не хочу,
щоб ти запізнився на побачення. 3. Мене тішить те, що у нас
така гарна, світла квартира. 4. Викладач вимагає, щоб ми на зав-
тра вивчили всі граматичні правила. 5. Олена просить, щоб Хосе
допоміг їй перекласти листа, якого вона отримала від іспанської
подруги. 6. Чому Олена просить, щоб Хосе допоміг їй переклас-
ти листа з іспанської мови? 7. Боюсь, що вони не знають, як себе
поводити в таких умовах. 8. Ми дуже раді, що наша команда
перемогла головного претендета на медалі цього чемпіонату.
9. Мені шкода, що в цьому році ми не зможемо поїхати до Іспа-
нії. 10. Не думаю, щоб завтра він прийшов до університету.
11. Ніхто і ніщо не може завадити, щоб ми вийшли на перше
місце в чемпіонаті країни. 12. Ганна хоче, щоб її донька посту-
пила до університету та отримала перекладацьку освіту. 13. Ба-
тько не заслуговує, щоб син так погано себе поводив. 14. Нача-
льник забороняє підлеглим, щоб вони запізнювались на роботу
без поважних причин.
X. ¿Le parece a Ud. que en la realidad podría ocurrir una
historia semejante a la relatada en "Una cita por teléfono?"
¿Cómo actuaría Ud. si se encontrara en una situación parecida? ¿Qué
le parecen a Ud. las amistades hechas por teléfono o Internet?
XІ. Escoja y comente uno de los dos aforismos que se le
proponen:
1. No usemos la lengua para la guerra, y menos para la guerra de
las lenguas, sino para la paz, y sobre todo para la paz entre las
lenguas (Camilo José Cela. Escritor y publicista español, premio
Novel 1989; nació en Madrid el 11 de mayo de 1916, falleció el 17
de enero de 2002).
2. Nadie debe viajar hasta que no haya aprendido el idioma del
país que visita. De lo contrario se convierte voluntariamente en un
bebé, tan indefenso y ridículo. (Ralph Waldo Emerson. Poeta y filósofo
estadounidense. 25 de mayo de 1803 – 27 de abril de 1882).

392
 UNIDAD 21

21.1. Pretérito Imperfecto de Subjuntivo

y su concordancia con los tiempos
del Modo Indicativo
Pretérito Imperfecto de Subjuntivo утворюється від основи 3-ї
особи множини Pretérito Indefinido, до якої додаються такі закін-
чення:
ОСОБА
Для дієслів І-ї дієвідміни Для дієслів ІІ-ї і ІІІ-ї дієвідміни
Однина
1 -ara або -ase -iera або -iese
2 -aras -ases -ieras -ieses
3 -ara -ase -iera -iese
Множина
1 -áramos -ásemos -iéramos -iésemos
2 -arais -aseis -ierais -ieseis
3 -aran -asen -ieran -iesen
Таким чином, існують дві форми, які умовно називають фор-
ма на -ra та форма на -se, обидві вони абсолютно рівнозначні.
Відмінювання дієслів в Pretérito Imperfecto de Subjuntivo:
a) типові дієслова:
(I) cantar: cantara, cantaras, cantara, cantáramos, cantarais,
cantaran,
cantase, cantases, cantase, cantásemos, cantaseis,
cantasen
(II) beber: bebiera, bebieras, bebiera, bebiéramos, bebierais,
bebieran,
bebiese, bebieses, bebiese, bebiésemos, bebieseis,
bebiesen
(III) vivir: viviera, vivieras, viviera, viviéramos, vivierais,
vivieran,
viviese, vivieses, viviese, viviésemos, vivieseis,
viviesen
b) зворотні дієслова:

393
(I) levantarse: me levantara, te levantaras, se levantara, nos
levantáramos, os levantarais, se levantaran;
me levantase, te levantases, se levantase, nos
levantásemos, os levantasteis, se levantasen
(II) irse: me fuera, te fueras, se fuera, nos fuéramos, os
fuerais, se fueran;
me fuese, te fueses, se fuese, nos fuésemos, os
fueseis, se fuesen
(III) oir: me oyera, te oyeras, se oyera, nos oyéramos, os
oyerais, se oyeran;
me oyese, te oyeses, se oyese, nos oyésemos, nos
oyeseis, se oyesen
c) нерегулярні дієслова:
Зміни, які під час відмінювання відбуваються в дієсловах, що
відхиляються від норми, і в дієсловах ідивідуальногo відміню-
вання в Pretérito Indefinido, зберігаються i в Pretérito Imperfecto
de Subjuntivo, наприклад:
traer: ellos trajeron → yo trajera/trajese
ir: ellos fueron → tú fueras/fueses
hacer: ellos hicieron → él (ella, Ud.) hiciera/hiciese
estar: ellos → nosotros(-as) estuv-
estuvieron ?éramos/estuviésemos
tener: ellos tuvieron → vosotros(-as) tuvierais/tuvieseis
saber: ellos supieron → ellos(-as), Uds. supieran/supieseis
Pretérito Imperfecto de Subjuntivo вживається в підрядних ре-
ченнях, в яких висловлюються одночасна або наступна дія відно-
сно тієї іншої дії, що виражена в головному реченні за допомогою
Pretérito Indefinido, Pretérito Imperfecto або Pluscuamperfecto de
Indicativo чи Potencial Simple або Сompuesto: La maestra les pidió
a Javier y Elena que dejasen de hablar en la clase. Учителька поп-
росила Хавієра та Олену припинити розмови в класі. Los tíos
dudaban que su sobrino llegara a tiempo. Його дядьки мали сумнів,
що племінник прибуде вчасно. Mis padres me habían pedido que,
al llegar, les telefoneara. Мої батьки попросили, щоб, коли приїду,
зателефонував їм. Yo le diría que fuera inmediatamente a ver a un
médico. Я сказав би, щоб він негайно звернувся до лікаря.

394
 Дієсловами querer, poder, deber тощо в Pretérito Imperfecto de
Subjuntivo мoжна висловити прояв чемності, обачливості, помі-
ркованості: Yo quisiera conseguir ese libro para regalárselo esta
tarde. Я хотів би знайти цю книжку, аби подарувати її йому
сьогодні увечері. Si pudiese lo haría gustoso. Коли б міг, зробив би
це з задоволенням.
Pretérito Imperfecto de Subjuntivo вживають також після мов-
ного звороту como si... наче, неначе, ніби, немовби: Me he
divertido como si ésta fuera la última vez. Я розважався так, ніби
це було в останній раз.
Nota: Форма на -ra Imperfecto de Subjuntivo нерідко вжи-
вають замість Pretérito Indefinido або Pluscuamperfecto de
Indicativo:
Le deseamos al nuevo director de la empresa el mayor de los
éxitos en las tareas que le fueran (fueron або habían sido)
encomendadas por el gobierno de la ciudad. (La razón. Argentina,
2013). Бажаємо новому директору підприємства визначних
успіхів в роботі, дорученій керівництвом міста.
A uto co nt ro l
І. ¿Cómo se forma el Pretérito Imperfecto de Subjuntivo?
ІІ. ¿Сómo se forman y se conjugan los verbos de conjugación
individual? Ejemplos.
ІІІ. Conjugue en Pretérito Imperfecto de Subjuntivo los verbos
reflexívos cansarse, entremeterse, admitirse.
ІV. ¿En qué tiempos tiene que estar el verbo de la oración
principal para usar el Pretérito Imperfecto de Subjuntivo en la
oración subordinada? Ejemplos.
V. ¿En qué casos, además de algunas oraciones subordinadas, se
usa el Pretérito Imperfecto de Subjuntivo? Ejemplos.
VI. Conjugue en las dos formas del Pretérito Imperfecto de
Subjuntivo los verbos: admirar, mover, sentir, aclarar, mirarse,
decir, caer, salir.
VII. Conjugue los verbos primero en la 3ª persona plural del
Pretérito Indefinido del Indicativo y después en la forma indicada

395
del Imperfecto del Subluntivo. Escriba las dos formas del Imperfecto
de Subjuntivo (Primero la forma en -ra, luego la forma en -se).
Ejemplo:
Hablar: (Pret. Ind., ellos) hablaron (Imperfecto del subjuntivo,
él) hablara, hablase.
Cantar: (Pret. Ind., ellos) … (Imperfecto del Subjuntivo, nosotros)…
, ... .
Decir: (Pret. Ind., ellos ) … (Imperfecto del Subjuntivo, yo) … , .....
Salir: (Pret. Ind., ellos) … (Imperfecto del Subjuntivo, él) … , ...
Resumir: (Pret.Ind., ellos)…(Imperfecto del Subjuntivo, ustedes)... ,
... .
Estar: (Pret. Ind, ellos) … (Imperfecto del Subjuntivo, tú)… , … .
Tener: (Pret. Ind., ellos).….(Imperfecto del Subjuntivo, vosotros) …
,….
Traer: (Pret. Ind, ellos) … (Imperfecto del Subjuntivo, nosotros)… ,
….
Hacer: (Pret. Ind., ellos) … (Imperfecto del Subjuntivo, Ud.)… , … .
VIІI. Ponga los verbos entre paréntesis en Pretérito Imperfecto
de Subjuntivo, tradúzcalos al ucraniano y explique el motivo de su
uso: 1. ¿Hay algún voluntario tan amable que (repartir) la comida?
2. Estamos muy felices de que (casarse, tú) en Kiev. 3. Me gustaría
que tú y tu amigo (venir, vosotros) a la fiesta. 4. Es posible que la
mercancía (llegar) mañana. 5. Esa empresa buscaba trabajadores
que (vigilar) por la noche. 6. Me gustaría que todos mis
amigos (asistir) a la fiesta. 7. Marisol siempre hace como si
no (pasar) nada. 8. El jefe no se alegra de que (llegar, nosotros) tarde.
ІХ. Traduzca al ucraniano las siguientes oraciones: 1. Nos
alegramos de que estuvieses estudiando. 2. Me gustaría que hicieran
las camas más rápido. 3. No sabíamos que tuvierais un perro. 4. Te
dije que no trajeses más agua. 5. Te he pedido que no fumaras.
6. Ella quería que cambiásemos de apartamento. 7. Teníamos mucho
miedo que nuestro plan fracasara. 8. Él me había recomendado que
elaboráramos otro plan. 9. Me alegré de que estuvieras conmigo en
estos momentos difíciles. 10. Te he prohibido, José, que te fueras.

396
21.2. Potencial (або Condicional) Compuesto
Potencial Compuesto утворюється за допомогою Potencial
Simple допоміжного дієслова haber + Participio Pasado змістово-
го дієслова:
Persona Potencial Simple Paticipio
Pasado
del verbo haber del verbo
a conjugar
SINGULAR
1 habría trabajado
2 habrías + comido
3 habría vivido
PLURAL
1 habríamos trabajado
2 habríais + comido
3 habrían vivido

Potencial Compuesto вживають у реченнях для вираження:

а) ймовірної дії, яка за певних умов могла б здійснитися в ми-
нулому (але не здійснилася): El sábado yo habría podido ir, hoy no.
В суботу я зміг би піти, а сьогодні – ні. Marta habría podido ir al
teatro, pero con urgencia solicitaron su presencia en la oficina. Мар-
та могла б піти до театру, але її терміново викликали до офісу.
b) дії, яка будучи майбутньою щодо минулого, здійсниться до
певного моменту (або дії): Ella me dijo que habría llegado para las
las ocho. Вона мені сказала, що о восьмій уже буде.
José dijo que vendría a verme el lunes porque ya habría tomado
vacaciones. Хосе сказав, що приїде до мене в понеділок, адже він,
напевно, уже буде у відпустці. Arturo аyer habría podido comprar
el libro. Артуро вчора міг би купити книжку. Habrían sido unos
veinte los hombres que estaban en el bar. У барі було чоловік два-
дцять. Yo no sé si habría respondido tan convincentemente como lo
hizo Manolo. Не знаю, чи зміг би я відповісти так переконливо,
як це зробив Маноло.

397
 Nota: Potencial Compuesto вживають замість Futuro
Perfecto de Indicativo y випадках, коли дієслово в головному
реченні стоїть в минулому часі: Me aseguran que esta tarde
habrán terminado la tarea. Вони запевняють мене, що сьогодні
після обіду закінчать роботу. Me aseguraron que esta tarde
habrían terminado la tarea. Вони запевнили мене, що сьогодні
після обіду закінчать роботу.
A uto co nt ro l
І. Conjugue los verbos de a continuación en Potencial
Compuesto: adorar, obtener, competir.
ІІ. Sustituya el Potencial Simple por el Potencial Compuesto
según el modelo:
Le preguntaría la respuesta → Le habría preguntado la respuesta.
1. Me levantaría muy temprano. 2. Les diría lo que he oído en la
reunión. 3. Con un poco de esmero mejoraría el resultado de tu
trabajo. 4. Estoy seguro que leería este libro con interés. 5. Con
dinero en el bolsillo, me compraría este reloj.
ІІІ. Traduzca al ucraniano las siguientes oraciones: 1. Irene me ha
dicho que sin el permiso de sus padres no podría haber ido de
vacaciones al extranjero. 2. Ayer José me dijo que, leyendo más
periódicos, podría estar más al tanto de la situación económica del
país. 3. Dile a José que podría haber respondido más convi-
?centemente a todas las preguntas que le formularon en la conferen.-
ia. 4. Yo no me habría ido así, sin despedirme de nadie. 5. Yo habría
debido decírtelo mucho antes, espero que sepas disculparme. 6. No
tengo la menor duda de que Carmen me habría avisado en caso de
haber algún problema. 7. Estoy seguro que tu amigo, teniendo la
posibilidad, habría venido a pesar del mal tiempo. 8. La semana
pasada, o tal vez antes, habrías debido ir a ver a un médico. 9. Sin la
lluvia de ayer, Mario y yo habríamos ido a la playa. 10. Yo habría
ido con vosotros, podrías haberme avisado. 11. Perdona, creí que no
habrías querido venir. 12. ¿Crees que me habría negado, que habría
dicho que no? 13. No sé si para el sábado yo habría terminado con el
podado de los árboles. 14. Con la visita al circo habríamos perdido la
posibilidad de ver el clásico del campeonato de fútbol.

398
 IV. Traduzca al español las siguientes oraciones: 1. Я не маю
сумніву, що мій друг зміг би виграти шахматну партію.
2. Я впевнений, що він скаже про своє бажання здобути перемо-
гу. 3. Ернесто сказав, що він написав би статтю вчасно, але йому
завадили неочікувані важливі та термінові справи. 4. Батькам
дуже сподовалось би бачити сина переможцем. 5. Я б так не ска-
зав, а він би так не зробив. 6. Ми б нічого не добавили до того,
що сказано. 7. На його місці я б цього не заперечував. 8. При
такій погоді я не пішов би на пляж. 9. Вони запевнили, що при-
йшли б раніше, але прокинулися занадто пізно. 10. Лист не дій-
шов до адресата тому, що, напевно, помилились, коли писали
адресу. 11. Добре, що ти показав на Романа, я б його не впізнав.
12. Ми не купили б ту книжку, вона занадто дорога.

21.3. Formas de transmitir el futuro

en el español moderno
Cпособи передачі майбутнього часу в сучасній іспанській
мові.
а) Етимологічно іспанський майбутній час походить від інфі-
нітива змістового дієслова + Presente допоміжного дієслова
haber: cantar he → сantaré; cantar hemos → cantaremos. У сучас-
ній іспанській мові, особливо в її письмовому варіанті, ця конс-
трукція перетворилась на haber в Presente + de + інфінітив зміс-
тового дієслова (he de hablar, has de hablar, ha de hablar тощо) й
вона висловлює: обов'язок або необхідність суб'єкта виконати
дію, що висловлюється змістовим дієсловом: José ha de llegar,
como lo ha dicho, a las 10 de la noche. Хосе приїде, як й обіцяв, о
десятій годині вечора. He de reconocer que al principio me
incomodó la idea de encontrármelo durante la travesía (Padilla.
Imposibilidad). Визнаю, що під час подорожі спочатку мені була
неприємна думка, що зустрінуся з ним. Hubimos de esperar
varios meses hasta conseguir recursos económicos. Нам довелось
чекати кілька місяців, поки знайшли кошти.La imagen de la
Virgen hubo de ser retirada (La Hora.Vespertino, Guatemala). Об-

399
раз Богородиці треба було забрати. ¡No he de morir hasta
enmendarlo! (Cuzzani. Cortés). Не помру, поки не відшкодую все!
b) Futuro Imperfecto de Indicativo служить для вираження дії
або стану у майбутньому. Із цією самою метою вживають також
інший граматичний час – Futuro Próximo. Головна розбіжність
між Futuro Imperfecto і Futuro Próximo полягає в тому, що пер-
ший використовують, коли йдеться про заздалегідь незаплано-
вані майбутні дії, а другий – указує на вже заплановану дію, на-
мір: Yo seré maestro. Я буду вчителем. Yo voy a ser maestro. За-
лежно від контексту це речення можна перекласти як: Я незаба-
ром буду вчителем або Я маю намір стати вчителем;
c) коли припускають, що дія має відбутись незабаром або
якщо існує намір переконати(ся) в тому, про що ми говоримо,
замість Futuro Simple можна вживати Presente de Indicativo:
Mañana vamos al cine con Marta. Завтра підемо в кіно з Мартою.
Ya está listo el traje, el sábado lo puedes estrenar. Костюм вже го-
товий, і в суботу можеш оновити його. Vamos a ver si en la
librería hay algún diccionario español-ucraniano; si lo hay, me lo
compro. Давай подивимось, чи є в книгарні будь-який іспано-
український словник; якщо є, я його куплю. Ya está todo preparado
para la boda que se celebra dentro de un mes. Уже все підготовле-
не до весілля, що відбудеться за місяць.
Майбутній час можна передавати також:
d) конструкціями:
estar a punto de + infinitivo: Los invitados están a punto de
llegar. Гості ось-ось прийдуть. La película está a punto de
terminar. Фільм ось-ось закінчиться. Los científicos europeos
están a punto de descubrir un medicamento efectivo contra el cáncer.
Європейські вчені ось-ось віднайдуть дієві ліки проти раку;
pensar + infinitivo (зі значенням мати намір): Pienso escribir
un artículo sobre la vida estudiantil en Kyiv. Маю намір написати
статтю про студентське життя в Києві. ¿Cuándo piensas
empezar a buscar trabajo? Коли ти збираєшся розпочати пошуки
роботи?
е) обставинами часу: desde ahora віднині, en lo sucesivo надалі,
al otro día наступного дня, en adelante надалі, de hoy en adelante
віднині, dentro de за (певний час), a partir de починаючи з, más
tarde пізніше, a la corta або a la larga не сьогодні, так завтра;

400
 f) запитальними реченнями: ¿Te acompaño (замість te voy a
acompañar або te acompañaré) al mercado? Піду з тобою на базар?
g) наказовими реченнями (замість наказового способу): A mi
me pone (замість póngame або me pondrá) una taza de café. При-
несіть мені чашку кави. Para llegar a tiempo saldrás (замість sal)
de casa a las cinco. Щоб дістатись вчасно, вийди з дому о п'ятій;
h) умовними реченнями: Si apruebas el examen de mañana te
regalo (замість te regalaré) el libro que pediste. Якщо успішно скла-
деш завтрашній іспит, я подарую тобі книжку, яку ти просив.
Майбутній час в минулому передається через Potencial
Simple або Potencial Compuesto: José dijo que acompañaría a
Carlos. Хосе сказав, що він супроводжуватиме Карлоса.
Дієслова, уживані у Futuro в модальному значенні, можуть
означати:
• сумнів, можливість, припущення. Під час перекладу, голов-
но, запроваджуються такі прислівники або модальні слова, як:
мабуть, певно, очевидно, може бути тощо: ¿Estará Antonio en
casa? Чи є Антоніо вдома? Son las seis y Antonio ya estará en
casa. Зараз шоста година й Антоніо, очевидно, уже вдома. ¿Qué
hora es? – Serán aproximadamente las siete. Котра година? – За-
раз, мабуть, близько сьомої. La empresa de Enrique tendrá unos
veinte empleados. Підприємство Енрике нараховує близько два-
дцяти робітників. Ya le habrán dicho que soy inmensamente rica.
Aunque también le habrán hablado de mi avaricia, ¿no es verdad?
(Fabián Dobles. Despedida del viejo). Вам, очевидно, уже сказали,
що я неймовірно багата. Однак Вам, певно, казали й про мою
скупість, чи не так? Tráeme la ropa, María, que ya estará seca.
Маріє, принеси мені одяг, він, мабуть, уже сухий;
• подив, нерозуміння (в запитальних реченнях): ¿Habrá hecho
Joaquín el trabajo prometido? Чи зробив Хоакін роботу, як обіцяв?
• форму підкреслено ввічливого звернення: Perdóneme, ¿será
Usted el jefe de mi hermano? Вибачте, чи не Ви будете начальни-
ком мого брата?
A uto co nt ro l
І. ¿Qué expresa la perífrasis haber de + infinitivo?
ІІ. ¿En qué se diferencia el Futuro Indefinido del Futuro Próximo?
Ejemplos.

401
 ІІІ. ¿En qué casos el Presente de Indicativo puede sustituir el
Futuro Simple? Ejemplos.
IV. ¿Qué perífrasis pueden interpretar el tiempo futuro?
Ejemplos.
V. ¿Qué puede expresar el Futuro Imperfecto usado en forma
modal? Ejemplos.
Trabalenguas. 1. Pepe puso un peso en el piso del pozo. En el
piso del pozo Pepe puso un peso. 2. Cómo quieres que te quiera si al
que quiero que me quiera no me quiere como quiero que me quiera.

Texto
Entre visillos
La novela "Entre visillos" podríamos decir que nos narra la
historia de dos vidas paralelas que coinciden cuando Pablo Klein
regresa a su ciudad de infancia para impartir clases de alemán. Al
llegar a la ciudad encuentra que el director de la escuela donde le
habían ofrecido el trabajo ha muerto y desde entonces, hace amistad
con la familia del director. Pablo Klein durante el corto período de
tiempo que permanece en la capital de provincia se relaciona con sus
alumnas y con el mundo exterior a través de Rosa, su amiga que
conoce en la pensión donde se aloja, y más tarde con Elvira, la hija
del director fallecido, con la que establecerá una relación de
afectividad.
Pablo Klein también establece amistad con una de sus alumnas,
Natalia, pero el hecho de que ella sea muy joven hace que sus
conversaciones sean un poco distanciadas. Natalia, como Elvira
podríamos decir que son las dos chicas más "modernas" de la
sociedad de su época, ya que no les interesa casarse y formar una
familia, sino realizarse como mujeres.
Por tanto, la historia paralela a la del profesor sería la de Natalia.
En torno a ella giran cantidad de relaciones de afectividad dentro de
su familia y sus amistades. Natalia se interesa por los estudios, a
pesar que a su padre no le gusta. Otro tema que preocupa a Natalia
son las relaciones entre sus hermanas Mercedes y Julia. Mercedes
esta "amargada" porque ya es mayor y seguramente se convertirá en
una "solterona", en cambio Julia tiene a su novio Miguel que está en

402
Madrid. El hecho de que estén tan distantes el uno del otro, los
llevará a discusiones, ya sea entre ellos como con el resto de la
familia, sobre todo la figura del padre de las chicas. Como era
normal en esa época, las mujeres tenían una actitud de sumisión
frente a la autoridad masculina.
El relato finaliza cuando Pablo Klein decide que no quiere
permanecer mas tiempo en esta ciudad y toma un tren hacia Madrid
donde coincide con Julia, la hermana de Natalia, que va a reunirse
con su novio.
He aquí un fragmento de la novela: “Aquella noche no dormí
nada y a la mañana siguiente muy temprano hice mi maleta, pagué la
pensión y eché a andar hacia la estación por las calles desiertas. El
primer tren para Madrid salía a las ocho de la mañana. Todavía no
sabía adonde iría, pero sabía que no iba a volver. En Madrid me
quedaría algo de tiempo y desde allí escribiría a don Salvador y tal
vez a Teo y a Emilio, inventaría alguna historia.
Después de sacar el billete entré en el bar de la estación y dejé mi
maleta en el suelo. Tenía las manos entumecidas. Pedí un café sólo.
A mi lado me sonrió un rostro conocido.
– Don Pedro, que alegría. He venido a despedir a mi hermana,
que por fin, se va a Madrid. El novio le ha encontrado allí un trabajo,
pero mi padre no sabe nada todavía, se cree que vuelve después de
las Navidades. Se lo tendré que decir cuando sea.
Era Natalia, mi alumna de séptimo. La invité a café con leche.
– Julia ahora viene. Está comprando unas revistas. ¿Usted
también va a Madrid?
– También.
– Fíjese que bien lo de mi hermana, está más contenta...
Vino la hermana y me la presentó. Estuvimos los tres desay-
?nando.
Me empezaba a doler la cabeza. Julia dijo que me conocía de
vista. Luego no sabíamos de qué hablar.
Subimos al tren juntos, pero Natalia se bajó en seguida. Era casi
la hora de la salida, Julia y yo nos asomamos para verla desde el
pasillo, en dos ventanillas contiguas. Estaba de pie muy quieta en el
andén y nos miraba alternativamente.”
Carmen Martín Gaite (Profesora y escritora española. Nació en Salamanca el 8
de diciembre de 1925, falleció el 23 de julio de 2002).
403
 Vocabulario
розповідати, оповідати. Sin.: contar, relatar,
narrar
referir
збігатися. Sin.: convenir, concordar. Ant.
coincidir
discrepar
impartir clases давати уроки
пропонувати. Sin. proponer, ofrendar,
ofrecer
consagrar. Anton.: aceptar
оселяти, розміщувати. Sin.: albergar,
alojar
cobijar, aposentar
fallecer померти. Sin.: morir, expirar
підвищена чутливість, відданість. Sin.:
аfectividad
cariño, simpatía, apego. Ant.: odio, rencor
подружитися, потоваришувати. Sin.:
establecer amistad
hacerse amigo
віддалений. Sin.: lejano, remoto, retirado,
distanciado apartado. Ant.: cercano, inmediato, contiguo,
vecino, próximo
еntumecerse заніміти, затерпнути
café sоlo (café negro) чорна кава
café con leche кава з молоком
contiguo суміжний, прилеглий. Sin.: vecino
спокійний, тихий. Sin. quedo, inmóvil,
quieto
inerme, tranquilo, sosegado, calmado
alternativamente по черзі
solterona стара дівка
distante віддалений, далекий. Sin.: lejano
sumisión підкорення, покора, смиренність

Come ntar ios

realizarse como mujeres відбутися, як жінка. Дієслово
realizarse має такі близькі за значенням одиниці як hacerse,
quedarse, volverse, ponerse, llegar a ser, convertirse en;
estar amargado. Головне значення дієслова amargar –
гірчити. Щодо стану особи вислів estar amargado вжива-
ють зі значенням бути сумним, похмурим, занепокоєним,
стривоженим;
404
 echar a andar: Основне значення дієслова echar – ки-
дати, швиргати. Виконуючи роль допоміжного дієслова у
стійких словосполученнях, це дієслово набуває додаткових
значень, зокрема, починати дію . У даному випадку дієсло-
во echar стає синонімом дієслова empezar. Отже, уривок
речення ... eché a andar hacia la estación por las calles
desiertas можна перекласти як … я пішов у напрямку до
станції безлюдними вулицями. Інші фразеологізми за участі
дієслова echar: echar a correr побігти, echar a perder
(algo) зіпсувати, знівечити, echar dientes прорізуватися
(про зуби), есhar la culpa звинувачувати, echar cuentas пі-
драховувати, міркувати, echar de menos сумувати, помі-
тити відсутність (кого-н.);
cuando sea за нагоди. Інші сполучення з cuando: aun
cuando хай, хоч навіть, хоч би; cuando más найбільше, у
кращому випадку; cuando menos у крайньому разі, як не
крути, як не дивись; cuando no інакше, в іншому випадку
(разі); cuаndo quiera коли завгодно, будь-коли; de cuando
en cuando інколи, час від часу, коли-не-коли, деколи; ¿hasta
cuándo? доки? допоки?
alumno de séptimo учень сьомого класу;
invité a café con leche я запросив на чашку кави з молоком;
fíjese que bien lo de mi hermana, ¡está más contenta! Ви
погляньте, як все вдалося моїй сестрі. У цьому випадку
сполучення lo de – американізм та означає те, що (стосу-
ється, належить до…). Надзвичайно розповсюджена в Ла-
тинській Америці така синтаксична одиниця, як en (а) lo
de, що її вживають зі значенням вдома, у гостях: ¿Dónde
has estado? – Estuve en lo de Jorge. Де ти був? – Я був у Хо-
рхе. ¿A dónde vas? – Voy a lo de Antonio. Куди ти ідеш? –Я
іду до Антоніо;
conocer de vista знати когось (тільки) в обличчя (тільки
з вигляду);
pie нога, стопа, ступня. Іменник, що бере участь у ба-
гатьох фразеологізмах, серед яких: estar de pie стояти, a
pie пішки, ir (de) a pie іти пішки: ... de aquí para alante
puedo irme caminando al píritu, como dicen los llaneros

405
 cuando van de a pie (R. Gallegos Doña Dárbara) … далі
можу топати пішака - так висловлюються тутешні меш-
канці, коли їм доводиться іти пішки; no dar pie con bola
постійно помилятися, попадати пальцем у небо, попадати
кулею в пліт: Muchas personas... , ... no dando pie con bola
en los destinos propios, ven claro en los del prójimo
(B. Pérez Galdós. Fortunata y Jacinta). Багато людей у влас-
ному житті припускаються помилок за помилками, а от у
справах інших людей розбираються чітко; a pie derecho
(або) firme: 1. стояти на (не сходити з) місці: Encogía el
brazo, volvía la cara, corría con una viveza de ardilla,
poniéndose fuera del alcance del toro sin serenidad para
aguardarle a pie firme (V. Blasco Ibáñez. Sangre y arena). Він
відводив руку, відвертав голову, зі спритністю білки висли-
зав від бика, але йому не вистачало витримки, аби чекати
його на місці. 2. твердо, непохитно, упевнено: Soria,
detenido por el fuego enemigo, quedó a pie firme junto a la
jefatura, sin avanzar ni retroceder (E. Rabasa. La bola y La gran
ciencia). Сорія, зупинений вогнем ворога, зайняв позицію бі-
ля командного пункту й стояв там твердо, не рухаючись
вперед, але й не відступаючи ні на крок; al pie de біля під-
ніжжя: ... al pie de los cipreses inmutables ponen los rosales
la ofrenda fugaz ... ... de sus rosas amarillas, blancas y bermejas
(Azorín. Castilla). Під покровом незворушних кипарисів ро-
зові кущі розсипають недовговічні дарунки жовтих, білих і
пурпурових квітів; bajo el pie de на підставі, під приводом,
у результаті, унаслідок чого-н.; con pies de plomo повільно,
обережно; ponerse de (або en) pie встати; armado de pies
a cabeza озброєний до зубів, у всеозброєнні; en pie de
guerra (бути) у повній боєготовності; poner (los) pies en
polvorosa тікати, накивати п'ятами, дати чосу.

Ejercicios
I. Conteste a las preguntas: 1. ¿Quién es el autor de la novela
"Entre visillos" y de qué se trata en ella? 2. Según el fragmento

406
citado ¿con qué fin el protagonista, al que llamaban Pablo Klein, fue
a la ciudad de su infancia? 3. ¿Con quién hace amistad en esa
ciudad? 4. ¿Qué impide que las relaciones entre el protagonista y
Natalia sean más serias y confidenciales? 5. ¿Cómo eran en aquel
tiempo las relaciones entre padre e hijas? 6. ¿Con qué novedades se
encontró Klein al llegar a la ciudad de su infancia? 7. ¿Cómo finaliza
el relato "Entre visillos"? 8. Relate cómo pasó Klein la última noche
y mañana de su estancia en esa capital de provincia. 9. ¿Con que
intención abandonaba la ciudad? 10. ¿Con quien se encontró en el
bar de la estación? 11. ¿Qué temas trataron Natalia y Klein? 12. ¿A
quién despedía Natalia en la estación? 13. ¿Con qué fin Julia
emprendía ese viaje a Madrid? 14. ¿Sabía el padre de las jóvenes que
Julia se había ido para encontrarse con su novio en Madrid y allí se
quedaría a trabajar? 15. Describa la separación de los pasajeros con
la acompañante.
II. En las siguientes oraciones ponga el verbo entre paréntesis
en el Imperfecto de Subjuntivo y tradúzcalas: 1. Era necesario que
(acordarse, tú) de nosotros. 2. Era necesario que (creer, nosotros) en
el futuro. 3. Era posible que (caerse, ellos). 4. Era dudable que el
niño (preferir) este libro. 5. A mis padres les agradó que nosotros les
(acompañar). 6. Era menester que los niños (dormir) ocho horas.
7. ¿Por qué no creías que en casa no (haber) más libros en español?
8. Era posible que el jefe (influir) en la decisión. 9. Me gustaría que
(oir, tú) la historia. 10. Él insistió en que (terminar, yo) en seguida.
11 Ella prohibió que (beber, nosotros) café. 12. Era preciso que
(vivir, vosotros) en este barrio. 13. Él nos aconsejó que (salir)
temprano. 14. Mario insistió en que le (hablar, tú) en español. 15. Era
mejor que (comer, nosotros) en casa. 17. Ella les mandó que lo
(vender). 18. Sería aconsejable que (aprender, tú) el idioma. 19. Él
quería que yo se lo (decir). 20. A mis padres les gustó que (hacer,
nosotros) nuestros deberes en seguida. 21. Estaba bien que (dormirse,
vosotros) en seguida. 22. No me parece que ese hotel (disponer) de
un ascensor. 23. Ella les dijo que (volver, ellos) en seguida. 24. Era
dudoso que (pagar, él) la cuenta. 25. Me molestó que Paco (repetir)
todo lo que él mismo decía.
III. Cambie las siguientes oraciones al Imperfecto de
Subjuntivo: Modelo: La estación de radio:

407
Es importante que vengas →. Era importante que vinieras (vinieses).
1. Es importante que entiendas las noticias. → … 2. Es posible
que estés confundido por los avisos publicitarios. →… 3. Es
necesario que tengas información política de tu país. → … 4. Es i?-
mposible que asistas a la confrencia. → … .

IV. Conteste a la pregunta usando las palabras que se dan a

continuación con Imperfecto de Subjuntivo en el predicado:
a) ¿Qué quería la prensa?
Modelo: el presidente / hablar / la gente
→ La prensa quería que el presidente hablara con la gente.

1. yo / expresar / mi /opinión; 2. tú / resolver / el problema; 3. los

repoteros / ser / exacto; 4. nosotros / leer / la crónica; 5. ellos /
escribir / el artículo;
b) Durante el noticiero ¿qué era importante?
Modelo: yo / consumir / poco → Era importante que yo consumiera
poco tiempo.
1. escuchar (tú) / al meteorólogo. 2. escuchar (nosotros) / los
detalles del acontecimiento- 3. solucionarse el / problema. 4. el
programa / no salir bien. 5. los reporteros/ llegar a tiempo.
V. Termine las oraciones empleando el Imperfecto de
Subjuntivo. Recurra a su imaginación tratando de emplear,
parcialmente, palabras y locuciones del texto "Еntre visillos":
1. Klein dudaba que … . 2. A las hermanas les parecía increible que
… . 3. Natalia y Julia (no) querían que su padre… . 4. El novio de
Julia insistió que … . 5. Ojalá que tus padres… . 6. Ojalá que todos
nosotros… .
VI. Ponga el infinitivo en Potencial, Futuro Perfecto o
Imperfecto de Subjuntivo y explique el motivo de su elección:
1. Ya es medio día y pienso que mi marido (haber) salido ya de
Madrid. 2. Ellos dijeron que (salir) después del almuerzo y que los
(esperar, nosotros) unos minutos después de las 10 de la noche,
puesto que el tren llegaba a la estación a las nueve y media. 3.
Mañana a esta hora (terminar) por fin este trabajo. 4. Para cuando
quiera llegar, ya (salir, yo). 5. Antes que llegue el entrenador, Joquín
ya (irse) porque tiene una cita muy importante en la universidad. 6.
Román me dijo que (llegar) a la hora acordada, aunque pidió que le
408
(esperar) si se retardaba unos minutos. 7. Cuando vuelva a mi país,
(cambiar, él) sin duda el orden de las cosas que allí dejé. 8. Pienso
que Pablo (llegar) a su casa y ahora estará cenando. 9. Tal vez
(cansarse, tú) del viaje, pero te (pedir, yo) que me (ayudar, tú) a
terminar este trabajo que es urgente. 10. ¿Por qué no me saludó? –
(Ser) porque no te reconoció. 11. ¿Por qué no (venir) José? 12. No lo
sé exactamente, pero cuando llegamos a la playa (ser) las dos menos
cuarto. 13. Camilo nos dijo que pronto (disponer) del nuevo
diccionario de sinónimos ucranianos. 14. Tú (poder) aprender a
conducir este coche, si lo (querer). 15. Te aseguro que apenas me
(traer) el libro, te lo daré. 16. El ministro dijo que el comercio
exterior se está desarrollando con éxito y que (crecer) de año en año.
17. ¿Qué (hacer) José con los libros que le presté? 18. El hermano de
Miguel, que es escritor, aseguró que pronto (terminar) una nueva
novela. 19. ¿Por qué no han venido los Gonzáles? – La señora me
dijo que planeaban hacer un viaje a Los Cárpatos y, tal vez, (irse,
ellos) ya. 20. Cuando te despiertes te (preparar, ellos) el desayuno.
21. Supongo que (cenar, tù), ¿no? 22. Yo voy a llamar a Manolito.
Apuesto a que no (hacer, él) los deberes.
VII. Transforme las oraciones del presente al pasado según el
modelo:
Mi hermano conduce a casa. →
Mi padre quiso que mi hermano condujera a casa.
1. Aprendemos español. → Insistió … . 2. Ustedes lo
compran. → Preferí … . 3. El camarero sirve la comida. →
Mandaron … . 4. Él come más. → Querían … . 5. Usted no lo
sabe. → Ella temía … . 6. No sales. → Él te aconsejó … . 7. Llega?-
mos temprano. → Ella estaba contenta … . 8. Tú no lo
repites. → Ellos querían … . 9. Ellos prefieren que nosotros
cantemos. Vosotros prefiristeis … . 10. Él prefiere que tú vivas con
una familia decente. Tus padres prefirieron … .
VIII. Construya oraciones según el modelo:
La semana pasada – le (aconsejar, nosotros)
– nos (informar, usted) detalladamente de sus productos.
La semana pasada le aconsejamos que nos informara detal-
?adamente de sus productos.

409
 1. El mes pasado – le aconsejar (nosotros) – nos enviar (usted)
una carta. 2. Hace dos semanas – le pedir (nosotros) – nos informar
(usted) de los productos. 3. La semana pasada – les rogar (nosotros)
– nos mandar (ustedes) un catálogo. 4. Ya – les decir (yo) – me dar
(ustedes) información sobre su empresa. 5. Ayer – le pedir (yo) –
comprobar (usted) la calidad de los productos. 6. En la Feria del año
pasado – le recomendar (nosotros) – conocer (usted) nuestros
productos. 7. En la carta anterior – les pedir (nosotros) – ver
(ustedes) nuestras condiciones de pago. 8. La semana pasada – exigir
(yo) – ponerse (usted) en contacto conmigo.
IX. Ponga el infinitivo en el tiempo, forma y persona que
corresponda:
a) 1. ¿Quièn (llamar) ayer por teléfono? No sé, cuando lo (ir) a
atender ya lo (colgar). 2. Cuando (ponerse, tú) pesado, no (haber)
quien te aguante. 3. Ayer (imaginar, yo) cómo (ser) mi casa si (ser)
rica, y no me (gustar). Eso lo (decir) ahora porque no (tener) dinero.
4. Ya les (anunciar, ellos) la llegada de Juan, por eso no (poder,
nosotros) darles una sorpresa. 5. Ababa de llegar María vestida de una
manera rara. ¿Por qué (vestirse) de esa forma? 6. Nunca (comer, yo)
en un restaurante chino. 7. Tú ¿qué (hacer) en mi lugar? 8. (Decirte,
yo) muchas veces que no me molestes cuando (trabajar). 9. Yo todavía
no (verla). 10. Ayer de nueve a diez y media de la mañana no (estar.
yo) en casa porque (ir) de compras. 11. ¿(Ver, usted) a Tomás esta
mañana? 12. ¿Con quién (hablar, usted) cuando le (ver, yo) ayer en la
plaza? 13. Ya (venir) todos y (poder, nosotros) empezar. 14. ¿(Leer,
tú) los diarios de hoy? – Todavía no. Hoy (tener, yo) prisa. 15. ¿Què
tiempo (pronostican, ellos) para mañana? – Según (decir, ellos),
(hacer), frío y bastante viento, pero no (llover);
b) 1. Nina pide que le (ayudar, yo) a traducir este fragmento al
español. 2. José no (querer, él) que mañana (ir, ellos) a verle porque
está indispuesto. 3. Andrés (pedir) que le (esperar, nosotros) a la
entrada del teatro. 4. Manuel pidió que le (presentar) a Marta.
5. Carmen pidió que lo (hacer) tú mismo. 6. Te pasas la vida buscando
un remedio que (solucionar, él) todos tus problemas de una vez. 7. No
hay ningún medicamento que (curar, él) de la misma forma a todos los
enfermos. 8. No he conocido a nadie que (resistir, él) la lectura de este

410
libro. 9. Yo os invito a todos; los que (venir), serán bien recibidos, los
otros...¡ allá ellos!* 10. ¿Estamos de acuerdo? Eentonces el primero
que (encontrar) algo, que avise a los otros.
X. Formule por escrito tres preguntas a cada oración del
ejercicio IX punto b.
XI. Traduzca las siguientes oraciones al español: 1. Батько
наполягав, щоб син приділяв більше уваги навчанню.
2. Неможливо, щоб вона звернулась до тебе на якомусь діалек-
ті. 3. Прикро, що вона поїде сама, без супроводу. 4. Можливо,
вони могли б залишитися тут. 5. Я сподівався, що тебе розсмі-
шить цей жарт. 6. Я прошу, щоб офіціант приніс пляшку міне-
ральної води. 7. Я попросив, щоб офіціант приніс пляшку мі-
неральної води. 8. Було б краще, якби офіціант приніс пляшку
мінеральної води. 9. Чому офіціант не приніс пляшку мінера-
льної води? 10. Я попросив, щоб він прочитав повідомлення до
кінця тижня. 11. Йому не сподобалось, що ми зводимо наш бу-
динок на цьому місці. 12. Викладач вимагав, щоб всі пішли на
збори. 13. Було необхідно, щоб ви розклали увесь посуд на
столі. 14. Було б добре, якби він нічого про це не дізнався. 15.
Викладач хотів, щоб ми переклали вірш іспанською. 16. Пако
вимагав, щоб ти був присутнім на зборах. 17. Він хотів, щоб я
прийшов зі всією сім'єю. 18. Вона сказала, що їй хотілося, щоб
ми частіше зустрічалися. 19. Я хотів би, щоб мені хто-небудь
пояснив, навіщо в іспанській мові існує Modo Subjuntivo.
20. Очевидно, що там ми були б зайвими. Ті двійко хотіли, щоб
їм не заважали. 21. Марта сказала, що її брат з задоволенням
поговорить з батьками відносно дня народження.
XII. Complete las oraciones con las palabras que se dan a
continuación y concuerden con el sentido: hacerse, quedarse,
volverse, ponerse, llegar a ser, convertirse en: 1. Ese catedrático ...
anticuado en sus métodos. 2. Por culpa de las compañías que
frecuenta ... un sinvergüenza. 3. Los taberneros ... el vino en agua.
4. (Nosotros) ... descontentos del servicio de aquel hotel. 5. Después
de aquel desengaño ... muy quisquilloso. 6. Se confundió en una
*
¡allá ellos! хай самі вирішують!
411
frase de su papel y se ...nervioso. 7. Si sigues así, algún día ... alguien
en el mundo del arte. 8. A pesar de las dificultades, (ella) ... lo que se
había propuesto. 9. Niño, desde que vives con los abuelos ... muy
caprichoso. 10. Escribiò un libro y ... famoso de la noche a la mañan-
a. 11. El hada tocó los harapos de Cenicienta y los ... en un
maravilloso vestido. 12. Debes pensar en ... un hombre de provecho.
XIII. Exponga un resumen del texto "Еntre visillos".
XIV. Hablemos de lo qué es la traducción. Para empezar
tenemos dos opiniones:
1. Sin traducción habitaríamos provincias lindantes con el silencio
(George Steine, profesor norteamericano – Chicago, Harvard, critico
literario, filósofo).
2. No omitir, no añadir, no adulterar (Valentín García Yebra, filósofo
y traductor español, miembro de la Real Academia Española. Años de vida:
18.IV.1917 – 13-XII.2010).

412
 UNIDAD 22

22.1. Pretérito Pluscuamperfecto de Subjuntivo

Pluscuamperfecto de Subjuntivo – складна форма, що утворю-
ється за допомогою допоміжного дієслова haber в Imperfecto de
Subjuntivo та Participio Pasado змістового дієслова:
hablar beber vivir
hubiera(-se) hablado bebido vivido
hubieras(-ses) hablado bebido vivido
hubiera(-se) hablado bebido vivido
hubiéramos(-ésemos) hablado bebido vivido
hubierais(-seis) hablado bebido vivido
hubieran(-sen) hablado bebido vivido
Будь-яку форму (на -ra чи -se) Pluscuamperfecto de Subjuntivo
вживають у підрядних реченнях, коли дієслово головного ре-
чення стоїть в Imperfecto, Preterito Indefinido та Pluscuamperfecto
de Indicativo або Potencial Simple чи Potencial Compuesto.
Pluscuamperfecto de Subjuntivo виражає:
а) минулу дію, яка передує іншій дії, також в минулому часі:
Me habría gustado que hubieras venido a mi boda. Я був би радий,
якби ти приїхав на моє весілля. Tenían tanta hambre que parecía
que no hubieran comido tres días seguidos. Вони настільки зголод-
ніли, що, здавалося, три дні не їли. No era normal que no hubiesen
terminado todavía los deberes. Було дивно, що й досі вони не вико-
нали домашнє завдання. Me extrañó mucho que me hubieras
mandado una postal de la aldea donde viven tus abuelos. Я був дуже
здивований, коли отримав листівку, яку ти надіслав мені із села,
де мешкають твої дідусь і бабуся. José no estaba seguro de que su
hija menor hubiera hecho tan bien los deberes sin la ayuda de la
mayor. У Хосе були сумніви в тому, що молодша донька так гар-
но виконала завдання без допомоги старшої. Era una lástima que
no hubiese estudiado español antes de ir a la universidad. Шкода, що
я не вивчав іспанську мову перед вступом до університету.

413
 b) минулу гіпотетичну або не виконану дію: ¡Ojalá lo hubiera
sabido a tiempo! Дізнався б я про це своєчасно! ¡Ojalá me
lo hubieras dicho antes! А не міг би ти сказати про це мені раніше!
c) невідому колишню дію: No sabía que ya hubierais llegado. Я
не знав, чи ви уже приїхали. No sabíamos que hubierais estado en
España. Mи не знали, чи були ви в Іспанії. No sabía que hubieras
tenido un hijo con tu primera esposa. Я не знав, що у тебе був син
від першої дружини.
Pluscuamperfecto de Subjuntivo використовують нарівні з
Сondicional Compuesto (або замість), що вказує на колишню дію.
Зазвичай це означає осуд або жаль з приводу того, що було, чи
не було зроблено: Yo (en tu lugar) no lo hubiese hecho (habría
hecho) así. Я би (на твоєму місці) так не зробив. Hubieses debido
(habrías debido) disculparte. Ти мав вибачитися. Hubierais tenido
(habrías tenido) que consultar a un médico. Ви мали б проконсуль-
туватися з лікарем. Si hubiera sabido que veníais, hubiera
limpiado (habría limpiado) un poco la casa. Знав би, що ви при-
йдете, прибрав би трохи хату. Si el coche no se hubiese averiado,
os lo hubiésemos podido (habríamos podido) prestar. Ми позичили
б вам машину, якби вона не була пошкоджена. Si hubiéramos
participado en el concurso, estoy seguro de que hubiéramos ganado
(habríamos ganado). Якби ми брали участь в конкурсі, я впевне-
ний, перемогли б. Si hubiese sido más joven, hubiese ido (habría ido)
con vosotros a ese viaje alrededor del mundo. Був би я молодшим,
взяв би участь у тій подорожі навколо світу разом із вами.
В окликах за допомогою Pluscuamperfecto de Subjuntivo ви-
словлюють дії неможливого виконання, або певний жаль з при-
воду їх невиконання: ¡Me hubiera gustado haber estado allí! Я хо-
тів би бути там! ¡Mejor hubiera ido en metro! Було б краще, як-
би поїхав на метро! ¡Yo nunca le hubiera prestado dinero! Я ніко-
ли не позичив би йому грошей! ¡Nunca lo hubiera imaginado! Я
ніколи про це не подумав би!
Nota s:
1. Уживання форми на -ra дещо ширше, ніж синонімічна
форма на -se. У самостійних реченнях її нерідко застосовують
замість Potencial Compuesto: Con mucho gusto hubiera
participado (habría participado) en aquel proyecto. Тоді я б із

414
 задоволенням взяв участі в тому проекті. ¡Sería una gran
alegría si hubieras ganado (habrías ganado) el torneo! Була б
велика радість, якби ти став переможцем турніру.
2. Modo Condicional дієслів deber, querer y poder еквівалент-
ний формі Imperfecto de Subjuntivo із закінченням -ra:
Para poder pagar un coche nuevo deberías ser más ahorrativo.
Para poder pagar un coche nuevo debieras ser más ahorrativo.
Querría hablar con José de este asunto.
Quisiera hablar con José de este asunto.
¡Qué suerte si podría ir de vacaciones en verano!
¡Qué suerte si pudiera ir de vacaciones en verano!
A uto co nt ro l
І. ¿Сómo se forma el Pluscuamperfecto de Subjuntivo? Conjugue
en este tiempo los verbos: construir, olvidar, establecer.
ІІ. ¿En qué oraciones se emplea el Pluscuamperfecto de
Subjuntivo? Ejemplos.
ІІІ. ¿Qué indica el Pluscuamperfecto de Subjuntivo en las
oraciones subordinadas? Ejemplos.
IV ¿Qué forma verbal puede sustituir el Pluscuamperfecto de
Subjuntivo? Ejemplos.
V. Escriba en la forma correspondiente del Pluscuamperfecto de
Subjuntivo: escribir (nosotros); poner (ellos); ser (yo); tener
(nosotros); hacer (tú); saber (ella); decir (ustedes); resolver
(nosotros); escribir (él).
VI. Complete en la forma correspondiente del Pluscuamperfecto
de Subjuntivo las siguientes oraciones y tradúzcalas al ucraniano:
1. ¡Ojalá (ir, yo) ... al concierto anoche! 2. Si (estar, tú) ... en el
concierto, te habrías divertido; 3. Buscaba un planeta que no
(descubrir, ellos) ... todavía; 4. Faltó a clase no porque (salir, ella) ... de
fiesta la noche anterior, sino porque estaba enferma; 5. Parecías tan
asustado como si (ver) ... un fantasma; 6. Aunque (estudiar, tú) ...
mucho, no habrías aprobado el examen, era demasiado difícil;
7. Siempre hablaba sin que (preguntarle, ellos) nada; 8. Se puso a
recoger la mesa antes de que (terminar, nosotros) de comer; 9. No
creyó (hacer, él) ... bien el trabajo. 10. Me gustaría que (decírmelo,
vosotros) ... mucho antes; 11. No creía que ya (casarse, ellos) ... .
415
 VІI. Ponga las formas correctas de los tiempos de Subjuntivo o
Condicional de los verbos entre paréntesis según convenga y
traduzca al ucraniano el diálogo entre la abuela y la nieta:
Rosita: Abuelita, ¿qué (hacer, tú) … diferente en tu vida, si
(tener) … la oportunidad?
Abuela: Pero qué cosas preguntas, niña.
Rosita: ¿(Casarse, tú) … con el abuelo?
Abuela: Por supuesto. Pero creo que si (poder) ... , no me (casarse)
… tan joven.
Rosita: ¿Por qué?
Abuela: Mira, si (tener) … la posibilidad, de (estudiar) … en la
Universidad, me (encantar) … ser médica y trabajar con el
abuelo.
Rosita: ¿Y por qué no estudiaste?
Abuela: Porque en esa época las niñas no iban a la Universidad.
Eso de estudiar era para los hombres, pero no para todos.
Sólo iban a la Universidad los hijos de familias ricas.
Rosita: Entonces la familia del abuelo era muy rica.
Abuela: Sí, por eso el abuelo pudo estudiar medicina. Pero la
verdad es que yo no me quejo porque si (ir) … la
Universidad, abuelo y yo tal vez nunca nos (conocer) y tú
… y tú nunca (nacer)… . Y la verdad he sido muy feliz.
Rosita: ¡Es verdad, si tú no (casarse) … con el abuelo, yo no
existiría!

VІІI. Traduzca al ucraniano las siguientes oraciones: 1. Me

enfadaría si Andrés y tú hubierais (hubieseis) llegado con retraso a
mi cumpleaños. 2. No te lo dije porque te hubieras (hubieses)
preocupado. 3. Me gustaría que la banda hubiera (hubiese)
compuesto una canción para mí. 4. Yo habría puesto más comida, si
hubiera (hubiese) sabido que venía tanta gente. 5. Me gustaría que
vosotros habierais (hubieseis) venido antes.

416
22.2. Oraciones condicionales de II tipo
Умовні речення ІІ типу (умовні речення І типу ми розглядали
раніше – Unidad 14.4.) виражають нереальні, припустимі або ба-
жані дії у теперішньому або майбутньому часі. В умовних речен-
нях ІІ типу сполучник si за значенням відповідає українському
якби. У підрядному реченні вживають Imperfecto de Subjuntivo на
-ra або на -se, у головному – Condicional Simple, тобто структура
умовних речень ІІ типу має вигляд:
si + Pretérito Imperfecto del Subuntivo + Condicional Simple
Si tuviera(-se) tiempo, te ayudaría. Був би у мене час, я допоміг
би тобі. Si trabajara(-se) mеjor, le aumentarían el sueldo. Якби
працював краще, йому підняли б заробітну плату. Si tuvieras(-
ses) hambre, iríamos a un restaurante. Був би ти голодним, ми піш-
ли б до ресторану.
В усному мовленні умовне підрядне речення інколи вжива-
ють без головного:
1) Isabel – ¡Ya no puede pasar nada! Уже нічого не може тра-
питися! Juan – ¿Y si pasase? ... Si todo fuese mentira ... Si no te
quisiera ... si todo fuese una broma ... А якщо трапилось?... Коли
все було неправда… Якщо я тебе не любив … якщо все було жа-
ртома …
2) ... vendrán a llevarse lo que es nuestro, y sólo si les enseñas el
testamento podrás librarte de ellos. … вони прийдуть і відберуть
наше, і тільки показавши заповіт, зможеш здихатися них…
– ¿Y si me lo quitasen? – preguntó Bernat – . Ya sabes cómo
son... А якщо відберуть його у мене? – спитав Бернат. Ти ж
знаєш, які вони…
– Aunque lo hicieran, está registrado en los libros (J. Antonio
Berdem. Solitario). Навіть, якщо вони це зроблять, він записаний
у книжках реєстрації.
A uto co nt ro l
I. ¿Qué expresan las oraciones condicionales de segundo tipo?
II. ¿Cómo se forman las oraciones condicionales de segundo tipo?
III. Traduzca al ucraniano las oraciones siguientes: 1. Si él ganara
la lotería, se compraría un coche. 2. Si yo fuera tú, le diría la verdad.

417
3. Juan dice que si ganara un millón de dólares, viajaría por el
mundo. 4. Si trabajara menos, estaría menos cansado. 5. Verías a
Juan, si estuvieras aquí. 6. Seríamos buenos amigos, si él fuera más
amable. 7. Dejaría la escuela, si sus padres se lo permitieran.
IV. Transforme las siguientes oraciones en oraciones de II tipo de
acuerdo al modelo:
Si tienes hambre, iremos al restaurante.
→ Si tuvieras hambre, iríamos al testaurante.
No voy al estadio porque no tengo la entrada.
→ Si tuviera la entrada, iría al estadio.
No compro el libro porque no llevo dinero.
→ Si hubiera llevado dinero, compraría el libro.
1. Si estudias como es debido, aprobarás el examen. 2. Si vienes a
verme, escucharemos música española. 3. Si te despiertas temprano,
iremos a pescar. 4. Te daré mis apuntes de español, si los necesitas.
5. Invitaré a Manuel, si lo veo. 6. Si ellos están en casa, hablaremos
del posible negocio. 7. Jorge tiene coche y viene a la universidad en
él. 8. No compro el libro porque no llevo dinero. 9. No juego al
fútbol porque no sé jugar. 10. No te doy el diccionario porque lo
necesito. 11. No hablo inglés porque no lo domino. 12. No voy a la
playa porque hace mal tiempo. 13. Si te quedas en la biblioteca
media hora más, pasaré a buscarte. 14. Leeré el libro, si me lo
prestas.

22.3. Oraciones condicionales de III tipo

Умовні речення III типу виражають дію, через яку інша дія
ставала б можливою чи ні, але вже нічого не можна змінити.
Вони мають таку структуру:
si + Pretérito Pluscuamperfecto de Subjuntivo + Condicional
Compuesto або Pretérito Pluscuamperfecto de Subjuntivo:
Si hubieras llegado antes habríamos cenado a tiempo. = Si
hubieras llegado antes, hubiéramos cenado a tiempo. Якби ти при-
йшов раніше, ми б повечеряли вчасно. Цей приклад показує си-
туацію в минулому часі, яку вже неможливо змінити – ти не
прийшов раніше, отже, ми не змогли вечеряти разом.

418
 A uto co nt ro l
I. ¿Qué expresan las oraciones condicionales de tercer tipo?
II. ¿Cómo se forman las oraciones condicionales de tercer tipo?
III. Explique el motivo del uso de los tiempos verbales en las
siguientes oraciones:
a) – ¿Le has escrito una carta? ¿Te contestó ya?
– No, no se la escribí, si se la hubieraera escrito me habría
(hubiera) contestado.
b) Si José se hubiese preparado bien, no habría (hubiese)
suspendido el examen de idioma.
IV. Traduzca al Ucraniano las siguientes oraciones: 1. Si no les
hubieran contado la historia, no se habrían enterado. 2. No habría
sido rico, si no hubiera trabajado con tanto entusiasmo. 3. Si no
hubiéramos traído la radio, no habríamos escuchado las noticias. 4.
Si yo no hubiera recibido la factura, me habría olvidado de pagarla.
5. Si no hubiéramos solicitado los papeles, nos habrían echado del
país. 6. Si él no hubiera estabilizado la situación, todo habría salido
mal. 7. Si hubiera hecho mal tiempo habríamos descansado mucho
peor. 8. Si les hubieran avisado, habrían asistido. 9. Si Camarón
hubiera nacido en Londres, habría sido un punk.10. Si Camarón
hubiera sido punk, habría cantado "soy punk" en vez de "soy gitano".

22.4. Concordancia de los tiempos con

el Modo Subjuntivo
Oración principal Oración subordinada
Plano presente Subjuntivo
Indicativo
Presente
Pretérito Perfecto
Presente
Futuro Simple
Imperativo
Es necesario que terminemos el trabajo hasta fines la semana.
Le he pedido a mi hermano que me acompañe.
Saldremos de casa cuando llegue José.
Dile que venga.
419
 Oración principal Oración subordinada
Presente Presente de Subjuntivo
Pretérito Imperfecto Imperfecto de Subjuntivo
Pretérito Indefinido Imperfecto de Subjuntivo
Condicional Compuesto Pluscuamperfecto de Subjuntivo
Le digo que regrese antes de medianoche.
Yo no creía que ella tuviera ganas de verla.
El padre no quiso que su hijo emigrara.
Me habría gustado si hubieras puesto el dinero en el banco.
Oración principal Oración subordinada
Pretérito Perfecto de
Indicativo
Subjuntivo
Presente Me alegro de que
Pretérito Me he alegrado de
perfecto que
Futuro Simple Me alegraré de que
Futuro Me habré alegrado de haya venido
Compuesto que
Futuro Voy a alegrarme de
Próximo que
Imperativo ¡Alegrate de que...!
Oración Oración
principal subordinada
Pretérito Indefinido Insistí que

Pretérito Imperfecto Insistía que

cumpliera con
Pretérito
Había insistido que su deber
Pluscuamperfecto
Potencial Simple Insistiría que
Condicional Compuesto Habría insistido que

Forma negativa Oración Oración subordinada

principal
Pretérito Indefinido No creí que
Pretérito Imperfecto No creía que hubiera cumplido
Pretérito No había creído con su deber
Pluscuamperfecto que

420
Potencial Simple No creería que al prometer, ya
Condicional No habría creído estuviera dispuesto
Compuesto que faltar а su palabra

A uto co nt ro l
I. Traduzca al ucraniano las siguientes oraciones: 1. Quiero que
sigas haciendo los deberes. 2. He dicho que regreses inmediatamente.
3. No permitiré que te obliguen a hacer lo que tú no quieres. 4. Querría
que estés aquí antes de las doce. 5. No vayas a verlo hasta que se
recupere. La gripe es contagiosa. 6. Voy a visitar a mi abuela para que
no se sienta sola. 7. No pienso que hoy Juan tregrese temprano. 8. Los
padres querían que su hijo pasara sus vacaciones en los Cárpatos.
9. No sé por qué no quisiste que el sábado pasado fuésemos a la nueva
exposición de pintura. 10. No dudaba (nunca dudé) de que nuestro hijo
menor hubiera procedido tan dignamente como lo hizo el mayor.
11. Cerraré la puerta para que no la cierre la corriente de aire. 12. No
le digas nada hasta que haya terminado de hacer los debres. 13. Me
gustaría que me invitaras a cenar afuera. 14. Yo sé que mis padres no
querrán que vaya a la última función del cine. 15. Habría preferido que
hablases con un tono más suave. 16. Aunque me dieran poco dinero,
trabajaría en esa tienda. 17. José se habría puesto contento si su hijo
hubiera ingresado en la Universidad. 18. Siento que usted no hubiese
podido atender el teléfono.
II. Complete las oraciones con uno de los verbos que convenga:
tengas, vayamos, elaboren, hicieras, enseñen, haya ido, dejara,
concedan, hayais, terminado, fuera, salgamos, iban: 1. Estudio
mucho para que me ... una beca. 2. No creo que ... razón en lo que
dices. 3. Le ordenó que ... inmediatamente los libros en su sitio. 4. Se
ha matriculado en un curso para que le ... decoración. 5. Contraté a
un profesor particular, aunque los niños ... bien en la escuela. 6. Me
gustaría que me ... un poco más de caso. 7. Es preciso que ... antes de
las ocho. 8. ¡Ojalá mañana ... domingo! 9. Señores, les han traído
esos materiales para que ... una buena propuesta. 10. ¿Te apetece que
... esta noche con ellos? 11. Ya es muy tarde para que ... a su casa.
Seguro que ya estarán por irse a dormir. 12. No conozco a nadie que
... a Marruecos de luna de miel.

421
 III. Correlacione las partes de oraciones de la primera columna
con las de la segunda:
1. Ayer llamé a mi padre para que a. fumes en mi habitación
b. vinierais a vernos más a
2. Nos han recomendado que
menudo
3. Me conformaría con que c. pueda traducir este texto
4. Mi madre nos prohibió que d. hubiéramos estudiado un poco
5. No está bien que e. alguien me contara un cuento
f. hoy hayais llegado tarde a la
6. Nos encantaría que
cita
g. haya pagado tanto por las
7. No conozco a nadie que
entradas
h. mis alumnos supieran
8. Estaría bien que
desenvolverse
i. os marcharais inmediatamente
9. De pequeño siempre quería que
de aquí
10. Te pido que no j. me dijera cuando llegaba
IV. Sustituya el infinitivo por la forma del verbo que corresponda:
1. Al vernos Ernesto me dijo que le (reservar) a Marta un pasaje en
avión a Madrid para el vuelo del domingo. 2. Él me pidió que (ir,
nosotros) a recibirla al aeropuerto. 3. Abel me preguntó con quién
hacía un rato (hablar) María por teléfono. 4. En la clase José me
había pedido que le (prestar) el diccionario hasta el día siguiente.5.
Ella insistía en que su hermanito (cuidar) el bolígrafo, pues ya (ser)
muchos los que (perder, él) el último mes. 6. ¿(Poder) explicarme por
qué (cometer) tantos errores en el dictado? 7. Hace mucho frío.
Seguramente (nevar) en los montes. 8. Le aseguré que en caso
necesario (acudir, yo) en su ayuda. 9. Es imposible que ya lo (hacer).
10. Entonces la madre (tratar) de defender a su hijo (decir) al dueño
de la tienda que el niño nunca (robar) este pan, pero (querer)
ayudarle, porque la familia (estar) pasando hambre. 11. ¡Con qué
gusto (acostarse, yo) ahora a la sombra y (dormir) unas horas. 12. Yo
no sabía que (comprometerse, tú) a hacer ese trabajo tan urgente para
mañana. 13. Dijeron que Juan (enterarse) al día siguiente de que
María ya (vender) su entrada. 14. Me duele (або lamento) que te
(despedir) de tu trabajo. 15. Me alegro de que ya (ingresar, tú). 16.
Lamentaba que usted no (poder) ponerse al aparato.
422
 V. Subraye la forma adecuada: Les rogué que me
ayudaran/ayuden a encontrar una solución. 2. Quiero que me
hables/hayas hablado de tus nuevos amigos. 3. Abrid el balcón, que
salga/haya salido el perro. 4. Esa chaqueta mándala a la tintorería
para que no se estropee/estropeara. 5. Ojalá ayer me haya
quedado/hubiera quedado en casa en vez de salir. 6. Me sugirió que
me marche/marchase para siempre. 7. Les voy a pedir que me
den/dieran las llaves de su casa. 8. Para que no los vuelvan/volvieran
a castigar, los niños han dejado de portarse mal. 9. Esperaba que
Jorge no hubiera perdido/haya perdido el último tren. 10. Necesitas
que te recoja/recogiera al salir del trabajo? 11. Convocaron a los
socios para que propusiesen/hayan propuesto mejoras. 12. Mi padre
quería que estudiara/estudie en la facultad de lenguas extranjeras, y
así lo hice. 13. No creía que para las seis ya terminara/hubiera
terminado la reunión. 14. Nadie piensa que tengas/hubieras tenido
razón. 15. Se marchó sin que le resuelvan/resolvieran el problema.
16. Le dijo que se disculpe/disculpara antes que haya sido/fuera
demasiado tarde. 17. Preferiría que no comentases/comentes lo que te
he dicho con nadie. 18. Me extrañó que no me llamara/llame.
VI. Traduzca al español: 1. Мати хотіла, щоб ти поїв вдома.
2. Раджу, щоб ти вчився краще. 3. Хлопчик мав сумніву, що Зе-
мля кругла. 4. Роби, як хочеш, але я думаю, що буде краще, як-
що залишишся вдома. 5. Якщо потрібно, я б це зробив. 6. Було б
злочином, якщо він залишить родину в злиднях. 7. Ніхто б не
повірив, що весь цей час я хворів. 8. Можливо він уже приїхав.
9. Хоч і холодно, вони всерівно приїхали би. 10. Він прийде, хоч
ти цього не хочеш.
Trabalenguas. 1. Una capa trepa-trepa cuatro capas de trapito.
Cuando la capa trepa-trepa, trepan cuatro capas de trapito. 2. Si tu gusto
gustara del gusto que mi gusto gusta, mi gusto también gustará del gusto
que tu gusto gusta. Pero como tu gusto no gusta del gusto que mi gusto
gusta, mi gusto tampoco gusta del gusto que tu gusto gusta.

423
 Texto 1
El avión de la bella durmiente
Era bella, elástica, con una piel del color del pan, y los ojos de
almendras verdes, y tenía el cabello liso y largo y negro hasta la
espalda, y un aura de antigüedad que se podría afirmar que era de
Indonesia o de los Andes. Estaba vestida con un gusto sutil: chaqueta
de lince, blusa de seda natural con flores muy tenues y pantalones de
lino crudo. "Quizá sea ésta, no realmente lo es, la mujer más bella
que he visto en mi vida", pensé cuando la vi pasar con sus sigilosos
pasos de leona, mientras yo hacía la cola para abordar el avión de
Nueva York al aeropuerto Charles de Gaulle de París. Fue una
aparición sobrenatural que existió un sólo instante y desapareció en
la muchedumbre del vestíbulo.
Eran las nueve de la mañana. Estaba nevando desde la noche
anterior, y el tránsito en las calles de la ciudad no era rápido, sino
más lento que de costumbre. Más lento aún era en la autopista, y
había camiones de carga alineados a la orilla, y automóviles
humeantes en la nieve. En el vestíbulo del aeropuerto, en cambio, la
vida seguía en primavera.
Yo estaba en la fila de registro detrás de una anciana holandesa
que demoró casi una hora discutiendo el peso de sus once maletas.
Empezaba a aburrirme cuando vi esa aparicion instantánea de por
entre la gente que me dejara sin aliento, así que no supe cómo
terminó el altercado, hasta que la empleada de facturación me bajo
de las nubes con un reproche por mi distracción. A modo de disculpa
le pregunté si creía en los amores a primera vista. "Claro que sí", me
dijo, "los imposibles son los otros". Siguió con la vista fija en la
pantalla de la computadora, y me preguntó qué asiento quería, de
fumador o de no fumador. Eso no me importaba, lo que me pasó por
la mente es: "¡Ojalá que mi vecina sea aquella maravillosa mujer",
pero le contesté:
– Me da lo mismo – le dije con toda intención – siempre que no
sea al lado de las once maletas.
Ella lo agradeció con una sonrisa comercial sin apartar la vista de
la pantalla fosforescente.
Adaptado de Gabriel García Márquez. Doce cuentos peregrinos

424
 Vocabulario
еlástico еластичний, гнучкий
аlmendra мигдаль
витончений. Sin.: tenue, fino, vaporoso, etéreo,
sutil
suave, delicado
lince рись
tenue тонкий, простий, слабкий. Sin.: delicado,
menudo, sutil, ligero, sencillo
загадковий, улесливий. Sin.: silencioso, oculto,
sigiloso
discreto
натовп, юрба, збіговисько. Sin.: concurrencia,
muchedumbre
multitud, agolpamiento, gentío, afluencia, público
vestíbulo вестибюль, хол
tránsito автомобільний рух
autopista автострада
узбіччя, тротуар. Sin.: borde, reborde, límite,
orilla margen, acera
humeante що димиться
fila черга
demorar затримувати(ся). Sin.: atrasar, retardar, tardar
aburrirse нудьгувати. Sin.: molestar, hartar, hastiar
altercado суперечка
докір, осуд. Sin.: amonestación, sermoneo,
reproche
regañina
distracción розвага
fumador курець
fosforescente фосфоресцентний
Comentarios
piel color del pan смуглява шкіра;
... un aura de antigüedad que se podría afirmar ... que
(ella) era ... de los Andes якийсь дивний подих старовини
дозволяв стверджувати, що вона із Анд;
ser (uno) de los Andes бути вихідцем однієї із країн, ро-
зташованих уздовж пасма гір Анд (Cordillera de los Andes)
у Південній Америці на березі Тихого Океану;
lino crudo льняне полотно;
hacer (або guardar) cola стояти в черзі. Іменник cola
черга, хвіст є складовою часткою й таких фразеологізмів,
як: andar con la cola entre las patas (або entre las piernas)
425
наляканий. Sin.: caerse (morirse) de miedo; tener miedo: Tenca
se extrañó de la violencia de Facundo. Sabía que andaba con la
cola entre las piernas, como si tuviese que vérselas de pronto
con el finado o con algunos de los que vieron cómo se
despachó para el otro mundo al milico... (E. Amorín. Los
montaraces). Тенка здивувався, що Факундо виявив таку
лють, відчуваючи, що у того колінки трясуться, ніби він
боїться зустріти на вузькій доріжці покійника або когось
зі свідків, що бачили, як він відправив поліцейського на той
світ; abrir su cola de pavo (або su cola pavona) розпусти-
ти хвіст, хизуватися: El marqués, entre las bascas medrosas,
abría su cola pavona de alto personaje (R. Del Valle-Inclán. La
corte de los milagros). Маркіз у проміжках між приступами
мерзенного страху намагався видавате себе за велике ца-
бе. Sin.: alabarse, pavonearse, gallardear, presumir, darse tono,
hacer gala, ponerse moños: apearse uno por la cola cказати
дурницю, ляпнути, теревені правити (розводити, точити),
баляси (ляси) точити, правити, теревенити. Sin.: decir
tonterías con sopas, andarse con tonterías; falta (або está) la
cola por desollar найважче – попереду; llevar (або tener,
traer) (larga) cola призводити до тяжких наслідків: Yo
sostengo que eso que ahora empieza lleva larga cola, y que
tendremos una nueva lucha cruel y sangrienta que durará lo que
Dios quiera (B. Pérez Galdós. Doña Perfecta). Я стверджую,
що це тільки початок, що призведе до тяжких наслідків;
нам не обминути нового спалаху жорстокої та кривавої
боротьби, що затягнеться одному господу відомо на скі-
льки; meter la cola сунути (стромляти, тикати) свій ніс
(свого носа); лізти не в свої справи: Y para mi que éste es el
padre De Anda, que donde quiera mete la cola (M.Azuela. La
maldición). На мій погляд, це падре Де Анда, який постійно
лізе в чужі справи; no pegar ni con cola ні в тин, ні у воро-
та; ні до ладу, ні до прикладу; ані (ні) пришити, ані (ні)
прилатати; como con cola настирливо, набридливо, докуч-
ливо;
abordar el avión дієслово abordar у морській терміноло-
гії означає 1. зіткнутися (про судна); 2. іти на абордаж; 3.
причалювати, швартуватися. В авіації уживають зі зна-
ченням сісти на літак;

426
 sino. Протиставний сполучник (укр. а), який у реченні
заперечує перше негативне твердження й протиставляє ін-
ше, позитивне: … el tránsito no era rápido, sino más lento …
транспорт рухався не занадто швидко, а досить повільно
…. Його омонім si no (із переміщенням наголосу) перекла-
дається: якщо ні; інакше; в іншому випадку: Hazlo, si no, me
enfadaré. Зроби це, інакше я розсерджуся;
camiones de carga вантажний автомобіль;
de por звідти, з, від: Él vino de por allí. Він прийшов
звідти.
Сьогодні в Іспанії стало звичним вживання таких по-
двійних і складних прийменників, як:
de por entre серед (між, поміж): ... vi esa aparicion
instantánea de por entre la gente... (…я) побачив серед людей
те швидкоплинне видіння…
a por. Це сполучення прийменників, яке ставиться без-
посередньо після дієслів зі значенням руху: ir, venir, volver,
salir тощо, означає іти за: ir a por agua йти по воду; voy a
por ella я йду за нею; я йду шукати (зустріти) її; salgo a
por el pan іду за хлібом (купувати хліб); él volvió a por el
paraguas він повернувся за парасолькою. У Латинській
Америці в таких випадках використовують лише приймен-
ник por: ve por agua, salgo por el pan, volvió por el paraguas.
Уживання обох прийменників a por замість одного por
нерідко роз'вязує проблему двозначності. Наприклад, ре-
чення voy por mi hijo може означати: я йду за сином (зу-
стрічати його); я йду шукати сина; я йду замість сина; я
йду заради сина; я йду на прохання сина. А в реченні Voy а
por mi hijo є тільки одне значення: я йду за сином.
Зустрічаються й такі комбінації подвійних прийменни-
ків: para con: Tiene pocas consideraciones para con su padre.
Він не дуже чемний зі своїм батьком; de por: De por si es
malo. За своєю природою він нехороший тощо;
en cambio замість цього, натомість, навпаки. Sin.: en
vez de, en lugar de;
dejar sin aliento вражати, приголомшувати, прийти в
захоплення;
empleada de facturación робітниця багажного відді-
лення;

427
 bajar (caer) de las nubes отямитися, спускатися (спус-
титися) з неба на (грішну) землю;
a modo de як, замість, на кшталт, на зразок: – Hola,
Rulo – le dice la muchacha a modo de saludo ... (R. Larra. El
Rulo). – Eй, Руло, – каже йому дівчина замість вітання.
Sin.: en lugar de, en vez de;
pasar por la mente прийти в голову;
me da lo mismo мені байдуже. Sin.: me es igual;
con (toda) intención промовисто, багатозначно: Yo no
afano a los amigos – responde el Rulo con intención (L. Larra.
El Rulo). Я не краду у друзів, – промовисто відповідає Руло;
siempre que no sea за умови, що не. Sin.: siempre y
cuando.
Ejercicios
I. Conteste a las siguientes preguntas: 1. ¿Сómo describe el
pasajero a la mujer que le dejó impresionado en el vestíbulo del
aeropuerto? 2. ¿Cómo vestía ella? 3. ¿A quién se asemejaba la joven,
según él? 4. G.G. Márquez definió que la piel de la señorita era del
color del pan. En los comentarios de esta Unidad a Ud. le han
propuesto traducir al ucraniano dicha calificación mediante el
adjetivo смуглавий; ¿está Ud de acuerdo con tal variante de su
traducción o puede proponer otra? 5. El autor de este cuento llama de
sutil el gusto de la mujer referiéndose a su vestimenta. ¿Qué otra
definición, en el contexto dado, le daría Ud., elijiendo entre los
sinónimos fino, vaporoso, etéreo, suave, exquisito, delicado,
elegante, menudo? 6. ¿En qué pensó el joven, estando en la cola para
abordar el avión, al ver pasar a aquella mujer. 7. ¿Ha sido prolongada
la visión de la mujer? 8. ¿Cómo era la situación en las calles de la
ciudad aquella mañana y cómo contrastaba con el ambiente del
vestíbulo del aeropuerto? 9. ¿Qué altercado hubo mientras el joven
hacía cola? 10. ¿Por qué la empleada de facturación replicó al
hombre, bajándole de las nubes? 11. ¿Qué diálogo mantuvieron el
joven con la empleada? 12. ¿En qué estaba pensando el hombre
cuando la empleada le preguntó qué asiento prefería éste: de fumador
o de no fumador, y cuál fue su respuesta? 13. ¿Cómo reaccionó la
empleada al oir la respuesta? 14. ¿Cómo caracterizaría Ud.la noción
"sonrisa comercial?"

428
 II. Correlacione los tiempos según el modelo:
Prefiero que no vayamos hoy al cine.
Yo también preferiría que no vayamos hoy al cine.
1. Me han aconsejado que haga ese trajo.
Yo también te ...
2. Me han dicho que no vaya a ese espectáculo.
Yo también te diré ...
3. Me apetece que Luis salga con nosotros.
A mi también me ...
4. Te pido que me ayudes.
Yo también te ...
5. Me gusta que mis amigos te respetan.
A mi también me ...
6. Es importante para mi que me digas la verdad.
También ...
7. Me alegro de que mi hermano me escriba a menudo.
Yo también me ...
III. Escriba las siguientes frases modificando el verbo cuando
lo crea necesario:
Modelo: Me gusta que me llames.
Me habría gustado que me hubieras llamado.
Me gustó que me llamaras.
Me gustaría que me llamaras.
Me gustaba que me llamaras.
1. Me alegra que me haya llamado.
Me alegré de ...
Me he alegrado ...
Me alegraré ...
Me alegraría ...
2. Te presto mis apuntes para que estudies.
Te presté ...
Te prestaré ...
Te he prestado ...
Te prestaría ...
3. Me pide que le ayude.
Me ha pedido...

429
 Me pidió ...
Me pedía ...
Me pedirá ...
IV. Ponga los verbos en el modo Indicativo o Imperativo
según convenga: 1. Hemos ido a la Universidad a que el profesor
(consultar, él). 2. Necesitaba un libro donde ese tema (estar) bien
explicado. 3. Sería conveniente que (leer) un poco más. 4. Hay que
hacer algo para que (reducirse) los gastos. 5. Acércame el plano, así
(poder, yo) indicar dónde está mi casa. 6. No imaginaba que le
(ascender, ellos) tan pronto. 7. Le dijo que (agarrar, él) el primer
vaso que (ver). 8. Me gustaría que me (aconsejar, tú) sobre cómo
actuar en ese caso. 9. Pruébate el vestido para que (poder, nosotros)
ver si te está bien. 10. Le he pedido al profesor que nos (dar) unos
minutos más para terminar el ejercicio. 11. Me habría encantado
(aprobar), pero sabía que era imposible. 12. Tiene miedo de que los
jefes les (hacer) trabajar en otra ciudad. 13. No conocía a nadie que
les (poder) ayudar. 14. Me ha prohibido que (salir, yo) más de dos
noches por semana. 15. No me iré hasta que no (saber) el resultado
de las pruebas. 16. No sería extraño que (conducir) todo el tiempo
mi marido. 17. ¿Te apetecería que (ir, nosotros) al cine esta noche?
18. No conozco a nadie que (huir) de la realidad tanto como tú. 19.
Aunque no (venir, ellos) a tiempo para mi conferencia, no pasaría
nada. 20. Ojalá, en las futuras Navidades, nos (tocar) la lotería.
V. Complete los espacios en blanco usando el verbo en la
forma que corresponda en casa frase: quedar, dejar, faltar,
sobrar, durar, tardar
1. He hecho demasiada comida, por eso ya ... .
2. Si viene tanta gente ... sillas.
3. Se ruega puntualidad, la película ... tres horas y media.
4. Ve a comprar pan y no ... mucho.
5. El correo ... mucho en llegar porque los trenes no son muy
rápidos.
6. Ya no me acuerdo si ... la puerta abierta o cerrada.
7. Después de hablar con calma las cosas ... aclaradas.
8. Con este detergente maravilloso la ropa ... muy limpia.
9. He ... todo sin hacer, por venir lo antes posible.
10. Aquí ... un libro ¿quién se lo ha llevado?

430
 11. Todos hemos entendido, así que tus aclaraciones... .
12. Este año el verano está ... más de lo habitual.
VI. Corrija el tiempo de los verbos en las frases donde haya
errores: 1. Estaba contento de que hubiera llegado el verano. 2. Me
alegré de que vengas. 3. No pensaba que vengas. 4. Te daré el dinero
cuando hayas terminado todo. 5. Me gustará que vinieras.
6. Querríamos que conocieras a nuestra hija. 7. Mi amigo no cree que
ella habla español. 8. No creen que el perro ha escapado del refugio.
9. Él temía que su hija no llame nunca. 10. Me alegré de que
hubieras venido. 11. Ellos rogaron al profesor que aplazaría el
examen. 12. No suponía que su hermano haya cambiado tanto.
13. No suponía que su hermano hubiera cambiado tanto. 14. Ella
ignoraba que quiere verla después de lo de ayer. 15. Ella ignoraba
que quisiera verla después de lo de ayer. 16. Usted me sugirió que no
compre ese coche. 17. Usted me sugirió que no comprase ese coche.
VII. Transforme el infinitivo en el tiempo y modo adecuados:
1. Me pregunto cuánto (costar) estas casas si estuvieran en Kyiv.
22. El fuego (seguir) ardiendo si los bomberos no lo hubieron
apagado enseguida. 3. (Ser) mis mejores amigos si vivierais cerca de
mi. 4. Los perros (empezar) a ladrar si hubiera un extraño en casa.
5. (Haber) visitado Barcelona con un coche si hubiéramos podido.
6. ¿Compraría este libro si (saber, él) lo útil que es? 7. Si me lo
(decir, ellos) antes, no habría venido. 8. Si tú no lo (descubrir), lo
habría hecho yo. 9. Si yo (estar) en tu lugar, lo habría mandado a
freir espárragos (Mandar (a uno) a freir espárragos (грубо, без цере-
моній, прогнати (когось); послати (когось) до біса). 10. Si lo
(volver, tú) a hacer, como te había dicho, no habríamos entregado un
trabajo lleno de errores. 11. Si no (poner, vosotros) eso ahí, nadie
hubiera tropezado. 12. Si me (decir, tú) cuando te lo pregunté, podría
haber hecho algo. Pero ahora es demasiado tarde.
VIII. Completе correctamente las oraciones con las
conjunciones si, no, sino, pero:
1. Es muy inteligente, ... no le gusta dedicar mucho tiempo a los
estudios. 2. Hazme ese favor, ..., tendré un problema. 3. Nadie le ha
dicho nunca la verdad, ... yo lo haré. 4. No es a ti a quien quiero ver,
... a tu hermana. 5. No es necesario que hagas por mi todo el trabajo,
... te pido que me ayudes un poco. 6.No has hecho todo lo que

431
esperaba de ti, ... estoy bastante satisfecho de tus logros. 7. No la
envidies, ... sufrirás mucho. 8. No me molesta que escuches música,
... que la pongas a ese volumen tan alto. 9. Estudia con un poco más
de intensidad,... vas a suspender. 10. Hoy no hay ... sinvergüenzas y
vagos. 11. No tengo ganas de comer, ... de beber. 12. Con hacer una
dieta tan estricta no conseguirá nada, ... enfermarte.
IX. Desarrolle su punto de vista sobre el tema "Viajes"
incluyendo, en particular, respuestas a las preguntas que siguen:
1. ¿Cuál fue su último viaje? 2. ¿Ha tenido algo de común con el
viaje del protagonista del texto "La bella durmiente"? 3. ¿En qué
época del año prefiere Ud. viajar? ¿Por qué? 4. ¿En qué tipo de
transporte prefiere hacer sus viajes? ¿Por qué? 5¿Qué fué lo que más
le impresionó en alguno de sus viajes? 6. ¿Dónde suele hospedarse
en sus viajes? 7. ¿Cuales son sus mejores y peores impresiones de los
lugares que ha visitado? 8. ¿Ha tenido algún problema en alguno de
sus viajes, o vivido alguna historia o aventura interesante?
9. ¿Siempre han sido amables y bondadosas las personas con las que
Ud. ha tratado por necesidad o casualmente? 10. ¿Ha hecho nuevas
amistades durante sus viajes. 11 ¿Describa a alguna de ellas?
X. Traduzca las siguientes parejas de oraciones y explique
cuál es la diferencia que existe entre ellas:
1) Lo haré con mucho gusto.
Lo haría con mucho gusto.
2) Será muy bonito pero no me gusta.
Sería muy bonito pero no me gusta.
3) Para el verano lo habrán terminado.
Para el verano lo habrían terminado.
4) No te importará venir conmigo ¿verdad?
¿Te importaría venir conmigo?
XI. Sustituya el verbo poner por otro, de forma que no se
repita ninguno: 1. He puesto un rosal en un tiesto. 2. Pon toda la
ropa en la maleta. 3. Ya me han puesto el teléfono. 4. ¿Qué película
ponen hoy en el cine Kyiv? 5. Quiero poner unos detalles que se me
habían olvidado. 6. ¿Por qué pondrán los coches en las aceras? 7. Me
puse en la entrada para esperar a mi hermano. 8. Pon tus cosas donde
estaban. 9. Póngame su nombre y dirección en este papel. 10. Se
puso detrás de la puerta para que ella no lo viera.
XII. Sustituya el infinitivo por la forma necesaria del
Condicional Simple o Perfecto: 1. Pedro ha dicho que en mi lugar

432
no lo (hacer). 2. Este trabajo (tener, nosotros) que haberlo hecho la
semana pasada. 3. ¿Por qué dijo aquello? No lo sé. Lo (haer, él) para
molestarnos. 4. ¡Qué pena! Con él no había nadie. – Él no me dijo
nada, yo con gusto le (ayudar). 5.¡No seas caprichoso, Juan!
Cualquiera (pensar) que te están insultando. 6. Lo que me contó
Jorge es horrible, yo no se lo (contar) a nadie por nada del mundo. 7.
No dudo que en aquellas circunstancias (reaccionar, tú) igual que
Miguel. 8. ¿(Querer, usted) indicarme el camino a la estación? 9. Yo
te (acompañar) con mucho gusto, pero me fue totalmente imposible.
10. Viviendo con tus padres, nunca (salir, tú) con esa mala compañía,
como lo has hecho.11. Los padres de la joven no le permitían
dedicarse a la pintura. Ahora es conocida en todo el país. (Ser) una
pena desaprovechar su talento. 12. Llegó a mi casa inesperadamente.
Tú lo sabías pero yo no, (deber, tú) avisarme por teléfono.
XIII. Traduzca al español las siguientes oraciones:
a) 1. У той перший день навчання після канікул Марта хви-
лювалася, що син запізниться до школи. 2. Я тоді дуже хотів,
щоб ти мене дочекалася. 3. Вчора треба було, щоб хто-небудь
залишився вдома. 4. Зараз уже не можливо, щоб разом з ними
ми поїхали у відпустку, бо в касі всі квитки на цей літак розпро-
дані. 5. Було дивно бачити, що в такому дорогому ресторані не
вміють чемно розмовляти з відвідувачами. 6. Ми зробили все,
щоб наш друг поїхав до Іспанії. 7. Ми мали сумнів, чи буде дощ.
8. Лікар сказав, щоб я дотримувався постільного режиму. 9. Ви-
конай цю роботу, хоч вона тобі не до вподоби. 10. Хто тобі по-
радив, щоб ти не ходив слухати ці лекції? 11. Директор сказав,
щоб ми не затримувались в офісі після робочого дня. 12. Моя
сестра порадила мені прочитати цю книжку. 13. Викладач поп-
росив, щоб ми не галасували. 14. Батько наказав, щоб я повер-
нувся додому на вечерю. 15. Мій друг порадив, щоб ми не хви-
лювалися;
b) 1. Шкода, що ти не прийшов на цю надзвичайно цікаву ле-
кцію. 2. Шкодую, що друзі не змогли допомогти тобі. 3. Дивно,
що друзі не змогли зібратися в зазначений час. 4. Ми раді, що ви
приїхали до нашого міста і заселились в наш готель. 5. Мене
образило, що ти не серйозно сприйняв мої слова. 6. Дивно, що
вони не відчинили нам двері.

433
 с) 1. Ми хвилювалися, що ти могла б запізнитися на літак.
2. Він би дуже зрадів, якби ти поступила до університету. 3. Я б
засмутився, якби перервалася наша телефонна розмова. 4. Ми б
зраділи, якби після важкої хвороби наш сусід одужав. 5. У мене
були сумніви, чи зможете ви застати його вдома. 6. Я хотів, щоб
мені доручили таку відповідальну роботу. 7. Здавалося неймові-
рним, що твоїй сестрі могли б відмовити в допомозі.
XIV. Traduzca por escrito al ucraniano esta lista de votos
para desear un buen viaje:
a) Hoy emprendes un nuevo camino en tu vida y espero que
encuentres el sueño que buscas. Persíguelo sin descanso y nunca
desfallezcas, tu sueño es tu mayor aspiración, y lucha por lograrlo.
Que este viaje traiga consigo tu realización personal y mejor aún, tu
satisfacción. Que tengas un buen viaje.
b) Nada mejor que unas buenas vacaciones que de verdad te las
mereces, deseo que pases unas vacaciones espectaculares, que
conozcas bastante, que te diviertas, que disfrutes cada amanecer,
cada atardecer al lado de tu familia, que te llenes de arena y sal en
cada una de las playas, que dejes huella en cada camino que recorras,
que tomes muchas fotos y sobre todo, ¡que vivas! Un abrazo y ¡feliz
viaje!
c) ¡Buen Viaje! Que cada centímetro del recorrido que hagas esté
bendecido y te vaya muy bien en todos los lugares que conozcas.
¡Felicidades!
XV. Para relajarse aquí tiene un par de casos relacionados
con viajes en avión:
1) Un matrimonio regresaba de sus vacaciones de Las Palmas a
Kyiv. El marido hablaba el español perfectamente. En la aduana,
haciendo los trámites el empleado se dirige al pasajero, lógicamente
en español.
– Buenos días, señor, ¿me entrega su documentación y la de su
esposa?
– Aquí la tiene, caballero.
La mujer, como no sabía el idioma del país no entendía nada, le
pregunta:
– Mi amor, ¿qué ha dicho?
– Me ha pedido los papeles.
434
 El empleado de la aduana vuelve a preguntar:
– ¿Tienen algо que declarar?
– No, absolutamente nada.
Nuevamente la esposa:
– ¿Qué dice, cariño?
– Que si llevamos algo que tengamos que declarar.
Continúa el empleado con más preguntas:
– ¿De dónde son ustedes, señor?
– Somos ucranianos, de Kyiv.
La mujer vuelve a insistir:
– Cariño, ¿qué ha dicho?
– Pregunta de dónde somos.
El empleado entonces comenta:
– ¡Ucrania! ¡Kyiv! Estuve unos días allí hace unos meses.
Magnífico país, estupendo clima y buenísima gastronomía: borsch,
varéniqui..., aunque tuve una experiencia no muy positiva. Es que
conocí a una mujer que era ...., bueno, digamos muy habladora, no
me dejaba en paz, no paraba de hablar, era lo más pesado que he
conocido en mi vida, hablaba y hablaba como una cotorra.
– ¿Qué ha dicho, cielo?
– Que te conoce, mi amor.

2) En un avión iba el Papa, el presidente de un gran país, un niño

y la tripulación del avión. En pleno vuelo el avión comenzó a fallar,
el capitán del avión se dirigió a los cuatro pasajeros y les informó
que el avión se iba a caer, pero que tenía otro grave problema:
– Solamente tenemos tres paracaídas por lo que uno de ustedes
debe sacrificarse por el resto.
Entonces, el presidente dijo:
– Señores yo me debo salvar porque la paz del mundo depende de
mí y se lanzó.
El futbolista dijo:
– Yo me salvo porque tengo que defender el prestigio de mi club.
Y se lanzó.
Entonces el Papa le dijo al niño:
– Hijo, yo ya cumplí mi labor en este mundo, sálvate tú.
El niño le respondió:

435
 – Santo Padre, no se preocupe, quedan dos paracaídas porque el
presidente se lanzó con mi mochila.
Texto 2
Reglas de urbanidad, ritos y costumbres
En las relaciones tanto entre las personas, como entre organ-
?zaciones, instituciones e incluso países existen reglas de
comportamiento aceptadas por todo el mundo. A ellas debe atenerse
toda persona que se considere civilizada. Aunque el incumplimiento
de la mayoría de estas reglas no acarrea consecuencias penales, nadie
quiere provocar mala impresión.
Son muchos los ritos y reglas sociales que desde tiempos
inmemoriales usamos en la vida cotidiana. Estos, a veces, son más
rigurosos que las propias leyes. Y es necesario conocerlos para no
hacer el ridículo cuando uno está en sociedad.
Los ritos nos acompañan en todas nuestras acciones. Invitar a la
gente y aceptar las invitaciones, cumplir los deberes y comportarse
correctamente en sociedad, requiere fórmulas especiales que
debemos reconocer y a las cuales debemos atenernos. Algunas de
ellas en España sorprenden a los extranjeros.
En este país cuando se encuentran dos amigos, no es de extrañar que
expresen gran alegría de verse. Si son hombres, se abrazan o se dan unas
palmaditas. Si son hombre y mujer o dos mujeres, se dan un beso, mejor
dicho, dos. Aunque, de hecho, en la mayoría de los casos no se besan,
sino se rozan las mejillas. Al despedirse, este ritual se repite.
Lo mismo pasa cuando te presentan a alguien. En este caso se
suele decir también "encantado (a-)" o "con mucho gusto". Pero a
menudo basta con un (simple) "¡Hola! ¿Qué tal?", que ayuda a evitar
formalidades.
Para felicitar a alguien recurren a un "felicidades" o "¡Feliz
cumpleaños (Navidad, Año Nuevo, etc.)". Al sentarse a la mesa
dicen "que te (le, les) aproveche" o "buen provecho". En los
funerales, para dar el pésame a los parientes del difunto, entre otras,
figura la fórmula "le doy mi más sentido pésame".
Entre otras fórmulas útiles existen las siguientes: cuando alguien
estornuda le desean "salud". La misma palabra, "salud", se emplea
cuando se proclama un brindis a la salud de alguien. Y al brindar,

436
cuando se chocan las copas, imitando el sonido del cristal, en broma,
suelen exclamar "¡chin-chin!"
En cuanto a expresar sus sentimientos, se puede decir que los
españoles son menos reservados que los ucranianos. Se ríen mucho y
abiertamente, no les da vergüenza expresar la alegría de sentirse
felices y demostrarlo. Hablando son muy expresivos y gesticulan
muchísimo.
En términos generales, no tienen muchos de los complejos que
tenemos nosotros. Traban amistades con más facilidad que los
ucranianos y no vacilan en entablar nuevas amistades y ponerse a
hablar animadamente con personas desconocidas. El tutearse es tan
extendido que incluso algunos estudiantes suelen tratar de "tú" a sus
profesores.
Por otro lado, los españoles pueden hacer un poco la pelota.
Decirte algo agradable que en nada corresponde a la realidad, para
ellos es un placer. Como muchos de ellos no tienen la costumbre de
hablar otros idiomas, se sorprenden que uno pueda hablar con
bastante facilidad el de ellos. Por eso en España, pese a los errores
que cometas hablando el castellano, no es nada raro oír el elogio
"¡Qué bien dominas el español!"
Vocabulario
reglas de urbanidad правила чемності
reglas de правила поведінки
comportamiento
atenerse дотримувати
considerarse вважати себе
acarrear consecuencias
нести карну відповідальність
penales
rito ритуал
cotidiano щоденний
riguroso суворий
hacer el ridículo стати посміховиськом
comportarse поводити себе
requerir вимагати
manifestar висловлювати
abrazarse обійматися
dar una palmada плескати по плечах
rozar торкатися

437
 mucho gusto дуже приємно
recurrir a вдаватися до
funerales похорон
dar el pésame висловлювати співчуття
difunto небіжчик
estornudar чхати
de mala educación нечемно, невиховано
brindis тост
brindar підняти тост
cristal кришталь, скло
reservado стриманий, потайливий
vergüenza сором, збентеження
trabar amistades заводити знайомства
vacilar коливатися, вагатися
animadamente жваво
tutearse звертатися на "ти"
hacer la pelota лестити (кому), підлещувати (кого)
corresponder відповідати
cometer чинити
Ejercicios
I. Conteste a las preguntas: 1. ¿Existen ritos en la vida
cotidiana? 2. ¿Por qué es tan importante saber las fórmulas de
cortesía que usamos a diario? 3. ¿Es menester estar al tanto de los
ritos existentes en la sociedad? 4. ¿En qué consisten los ritos
sociales? 5. ¿Qué hacen los españoles cuando se encuentran o se
despiden? 6. ¿Qué diferencia hay entre nosotros, los ucranianos, y
los españoles cuando se encuentran o se despiden? Por ejemplo,
¿cómo se saludan los ortodoxos ucranianos en la Navidad y en las
Pascuas? 7. ¿Cómo se presentan las personas en los países de habla
hispana? 8. ¿Cómo expresan sus sentimientos y revelan su estado de
ánimo los españoles? 9. ¿Cuáles son las fórmulas que se emplean en
España en los cumpleaños, durante las comidas o en los funerales?
10. ¿Qué dicen los amigos o parientes cuando uno estornuda?
11. ¿Es difícil para la mayoría de los españoles trabar amistades?
¿Cómo lo hacen? 12. ¿En qué consiste hacer la pelota? ¿Les gusta a
los españoles hacerlo? 13. ¿Son tan amables los ucranianos como los

438
españoles? 14. ¿Cómo caracterizaría Ud. a los ucranianos en el
momento de cumplir los ritos sociales?
II. Las siguientes expresiones están en Potencial Simple,
cambie los verbos por la forma de Pretérito Pluscuamperfecto de
Subjuntivo: 1. Podríamos llamarlo inmediatamente. 2. Deberían
hacer otras encuestas. 3. Sabría hacerlo correctamente. 4. Querría
pedirle un poco de dinero. 5. Deberíamos investigar por el porcentaje
de usuarios. 6. Querría informarles los resultados de la reunión. 7.
Los jóvenes de ese país podrían usar más teléfonos móviles. 8. La
gente de América del Sur debería comprar más computadoras. 9. Los
estudiantes sabrían aprovechar las nuevas tecnologías de comun-
?cación. 10. No deberías chatear tanto, aprovecha el Internet para
buscar información útil.
III. Conjugue los siguientes verbos en el Pretérito Plusc-
?amperfecto de Subjuntivo. Escriba las dos formas del auxiliar:
1. Escribir, nosotros: ... ... . 2. Suponer, ellos: ... ... . 3. Hablar, tú:
... ... . 4. Decir, ella: ... ... . 5. Dormirse, ellos: ... ... . 6. Jugar, tú: ... ...
. 7. Encender, él: ... ... . 8. Bajar, nosotros: ... ... . 9. Resolver,
vosotros: ... ... . 10. Volver, nosotros: ... ... .
IV. Sustituya el infinitivo por el Pretérito Pluscuamperfecto
de Subjuntivo y tradúzca las oraciones: 1. Si (tener, yo) la
posibilidad, te habría llamado. 2. Si (irse, nosotros) antes, no
habríamos perdido el inicio de la película. 3. Si (saber, vosotros) que
nosotros no íbamos, ¿qué habríais hecho? 4. Si (pensar, vosotros)
antes de hacer eso, ahora no tendríamos tantos problemas. 5. Si no
(querer, ellos) aceptar nuestra idea, nos habríamos ido a la
competencia. 6. Si no (abrir, tú) el grifo, la casa no se habría
inundado. 7. Si no (poner, vosotros) eso ahí, nadie hubiera tropezado.
8. Si el regalo no te (gustar), lo habría cambiado por otra cosa. 9. Si
lo (volver, tú) a hacer, como le había dicho, no habríamos entregado
un trabajo lleno de errores. 10. Si lo (ver, nosotros), te lo hubiéramos
dicho.
V. Traduzca al español:
a) 1. Життя іспанців, як і інших народів, заповнене ритуала-
ми. 2. Зустрічі та розлуки, свята та похорони не обходяться без
ритуальних висловів. 3. Перед тим, як лягати спати, іспанці, на
відміну від нас, не кажуть "Надобраніч!", а, зазвичай, бажають
439
"хай тобі сняться янголятка". 4. Зате зранку завжди можна почу-
ти: "Доброго ранку!" 5. Вважається нечемним промовчувати,
коли тебе знайомлять з кимось. 6. Цілком нормальною річчю
вважається плескати по плечах або обіймати когось. 7. У колі
друзів нерідко проголошують тост "За нас!". 8. Під час розмови
іспанці не соромляться енергійно жестикулювати. 9. Правила
поведінки в іспанському середовищі не такі суворі, як в англій-
ському. 10. Слідкуйте, щоб Ваш одяг завжди відповідав ситуа-
ції, для багатьох іноземців це дуже важливо. 11. Всім треба зна-
ти, як поводитись в товаристві. 12. Під час знайомства жінка
подає руку першою, старший – молодшому, але першим вітаєть-
ся молодший. 13. Напередодні Різдва та Нового року я привітав
всіх своїх родичів і друзів та побажав їм щасливих свят. 14. Ма-
буть, у всьому світі, коли люди сідають за стіл, один одному ба-
жають "смачного". 15. Я хочу висловити тобі щиру вдячність за
твій благородний вчинок (acción noble) та безкорисливу допомо-
гу. 16. Мені здається, що через недостатність культури він час-
то-густо опиняється у сміхотливому становищі. 17. Кому подо-
бається, коли люди вдаються до нечесних прийомів (métodos
deshonestos), щоб довести свою правоту.
b) Saludos (1)
Нашу Землю населяє близько 1500 багато та малочисельних
народів. На першу декаду XXI століття більше 100 млн. нарахо-
вувало населення Китаю, Індії, США, Індонезії, Бразилії та ін.
Країн, де проживає менше 1 млн. – понад 1200. Скільки націо-
нальностей на нашій планеті, ніхто достовірно не знає. Багатое-
тнічна, багатонаціональна Україна, наприклад, включає нині 51
національну групу, третина з них проживає компактними осере-
дками. Кожна нація має свою мову (вважається, що в світі їх від
2500 до 5000), свої традиції та звичаї. Практично немає етносу, в
якому був би відсутній особливий ритуал привітання під час
зустрічі земляків. Він, головно в малочисельних народів, буває
дуже різним, а інколи і дивним для нашого розуміння. Так, на-
приклад, деякі народності Нової Зеландії та аборигени окремих
островів Тихого Океану, вітаючи один одного, труться носами і

440
водночас хитають головами праворуч та ліворуч або уверх та
вниз.
В Індії одні складають руки долонями уверх на рівні грудей і
обмінюються поклонами, інші складають долоні на рівні підбо-
ріддя і легким кивком голови промовляють слова "намасте
акал", тобто "будьте здорові". В окремих місцевостях цієї країни
молодь, на знак особливої поваги до старших, в поклоні кінчи-
ками пальців торкається ніг того, кого вітають.
Під час зустрічі мешканці окремих районів Південного Йе-
мену спочатку вітаються за руки, а потім легенько стукаються
головами.
Що кажуть, вітаючись, представники різних народів? Кита-
єць, наприклад, запитує: "чи ти їв?", перс висловлює бажання:
"будь веселим!", суданець каже: "я тебе бачу", островітянин із
Самоа вигукує: "щоб ти жив!", представник гвінейської народ-
ності фанги філософськи бажає: "будь старим!".
Незважаючи на безліч форм вітання, найбільш поширеним у
світі є рукостискання, що дійшло до наших часів з глибокої дав-
нини, коли лицарі цим жестом відкритості , відвертості ніби ка-
зали один одному: "Я довіряю тобі, вір і ти. Ось моя правиця,
вона не озброєна".
А як у нас? (Continuará).
VI. Haga un informe sobre las costumbres y ritos ucranianos
comparándolos con los de España.
VII. Exponga su punto de vista sobre la siguiente opinión: Cuando
un hombre pide justicia es que quiere que le den la razón (Santiago
Rusiñol, pintor, escritor, dramaturgo español, nació en Barcelona el
25.II.1861, falleció el 13.junio. 1031).

441
 UNIDAD 23

23.1. Estilo directo e indirecto

Пряма мова передає без будь-яких змін слова мовця: Vino el
jefe y nos dijo: – El miércoles empezamos el trabajo a las 8.
Непрямою називають таку мову, за допомогoю якої переда-
ють чуже висловлювання від себе у вигляді підрядного речення:
– Vino el jefe y nos dijo que el miércoles empezaríamos el trabajo a
las ocho.
Непряма мова, головно, упроваджується за допомогою пере-
хідних дієслів, що виражають, зокрема:
а) висловлювання: anunciar, concretar, decir, detallar, explicar,
expresar, informar, proferir, señalar тощо;
b) прохання або наказ: apelar, exigir, insistir, pedir, solicitar,
suplicar; comunicar, mandar, disponer, establecer, disponer тощо;
с) думку, погляд, судження: advertir, calcular, considerar, creer,
juzgar, percatarse тощо.
Як пряма, так і непряма мова може містити:
а) повідомлення чи висловлення (розповідне речення);
b) наказ або прохання (спонукальне та окличне речення);
c) запитання (питальне речення).
1. У розповідному реченні (коли дієслово головного не вима-
гає Subjuntivo в підрядному реченні):
а) якщо дієслово стоїть у Presente або Pretérito Perfecto de
Indicativo перетворення прямої мови в непряму здійснюється за
допомогою сполучника que без зміни часу та способу підрядно-
го речення: Мiguel dice (ha dicho): – La película es magnífica →
Miguel dice (ha dichо) que la película es magnífica.
Під час переходу від прямої до непрямої мови можуть відбу-
ватися зміни форми особового займенника (підмета) та зворот-
ного займенника, якщо такий є в реченні: Miguel nos ha dicho:
Tenéis que encontraros y ver esa película. → Miguel nos ha dicho
que tenemos que encontrarnos y ver esa película;
b) якщо дієслово стоїть в Pretérito Indefinido, Pretérito
Imperfecto або Pluscuamperfecto de Indicativo, то між головним і
442
підрядним реченнями теж ставлять сполучник que, а дієслово у
підрядному реченні вживають згідно із правилами узгодження
часів: Miguel decía: – Me gusta el teatro. → Miguel decía que le
gustaba el teatro. Miguel dijo: – Me gusta el teatro. → Miguel dijo
que le gustaba el teatro. Miguel dijo: – Me gustó el espectáculo. →
Miguel dijo que le había gustado el espectáculo. Miguel dijo: – Te
gustará el espectáculo. → Miguel dijo que te gustaría el espectáculo.
Miguel había dicho: – Me gusta el teatro. → Miguel había dicho que
le gustaba el teatro.
2. У наказовому реченні (коли дієслово головного речення
вимагає вживання Subjuntivo у підрядному реченні) перехід
прямої мові в непряму відбувається за допомогою сполучника
que та зміни способу й часу дієслова підрядного речення згідно
із правилами узгодження часів: El padre pide: – Compra pan, hijo.
→ El padre pide a su hijo que compre pan. El padre pidió: – Compra
pan, hijo. → El padre pidió a su hijo que comprara(-se) pan.
3. Якщо запитання в прямій мові не містить запитального
слова, у непрямій – підрядне речення з'єднується з головним за
допомогою сполучника si: – ¿Quieres comer? – le pregunto yo. →
Yo le pregunto si quiere comer. La mamá pregunta a su hijo: – ¿Te
has lavado las manos? → La mamá pregunta a su hijo si (él, éste) se
ha lavado las manos. Andrés me pregunta: – ¿Has estado alguna vez
en Kyiv? → Andrés me pregunta si he estado algun vez en Kyiv.
Andrés me preguntó: – ¿Estuviste alguna vez en Kyiv? → Andrés
me preguntó si yo había estado alguna vez en Kyiv. Joaquín preguntó
a su hermano: – ¿Tienes algún periódico español? Joaquín preguntó a
su hermano si éste tenía algún periódico español.
4. Пряма мова з питальним словом, перетворюючись на не-
пряму, приєднується до головного речення звичайно за допомо-
гою того самого питального слова, зберігаючи його графічний
наголос: Pedro pregunta: – ¿Qué hacemos mañana para comer →
Pedro pregunta qué van a hacer (harán) mañana para comer. –
¿Cuánto cuesta el diccinario? – pregunta Pepe → Pepe
pregunta cuánto cuesta el diccionario.
5. Під час перетворення прямої мови в непряму нерідко змі-
нюються особові форми дієслова (присудок підрядного речен-
ня), особові та присвійні займенники: Javier (me) dijo: – Te traigo
tu diccionario → Javier (me) dijo que me traía mi diccionario.

443
 Указівний займенник este змінюється на ese або aquel відпо-
відного роду та числа.
Прислівники часу та місця змінюються: ahora → entonces;
hoy → aquel día; hoy día → en aquel entonces; mañana → el día
siguiente; un día después; ayer → el día anterior; un día antes; aquí
→ allí; acá → allá або allí: José me pidió: – Mañana me traes acá
estos dos libros y esa revista. → José me pidió que al día siguiente le
trajera allá esos dos libros y aquella revista.
6. У непрямій мові умовні речення ІІ типу не змінюють свої
часові форми, незалежно від того, в якому часі стоїть дієслово
головного речення: – Mario me había dicho: – Si hubieras
estudiado más habría obtenido mejor nota. → Mario me había dicho
que si hubiera estudiado más habría obtenido mejor nota. – Mario me
decía: – Si hubieras estudiado más habrías obtenido mejor nota. →
Mario me decía que si yo hubiera estudiado más habría obtenido
mejor nota. – Yo sé que luego Mario me dirá: – Si hubieras estud-
?ado más habrías obtenido mejor nota. → Yo sabía que luego Mario
me diría que si yo hubiera estudiado más habría obtenido mejor nota.
Autocontrol
І. Transforme en estilo indirecto: 1. Saldré de casa a las 10. →
Ella dijo que ... de casa a las 10. 2. Estuve muy ocupado toda la
tarde. → Dije que ... muy ocupado toda la tarde. 3. Yo me ocuparé de
todo. → Él decía que ... de todo. 4. Nos casamos hace 12 años. →
Ella nos dijo que ... hacía 12 años. 5. Tráeme las herramientas, Juan.
→ Él pidió a Juan que le ... las herramientas.
ІІ. Pase las oraciones siguientes al estilo indirecto:
a) 1. Elena dice: – ¡Estoy enferma! 2. Andrés pregunta: – ¿Por
qué ríe ella? 3. Los niños aseguran: – Un día seremos mayores. 4. La
vecina me ha dicho: – Tu pastel de crema estaba delicioso. 5. Yo he
respondido: – ¡Es mi plato estrella!
ІІІ. Transforme los siguientes diálogos al estilo indirecto:
1. La madre preguntó:
– ¿Has cenado?
– Sí –respondió la hija.
2. El jefe ordenó:
– Mañana trabajaremos media jornada.

444
 – ¡No hay derecho! Mañana es sábado – exclamaron los
empleados.
3. – Coge el teléfono –le ordenó ella.
– Hazlo tú –contestó él, sin moverse.
4. – ¿Por qué llegas tarde? –pregunta la maestra.
– No he podido llegar antes –responde el alumno.
5. – ¿Me acompañas? –preguntó él.
– No –contestó ella. – Tengo mucho trabajo.
IV. Ayer Javier fue a una entrevista de trabajo y le hicieron estas
preguntas: 1. ¿Dónde ha estudiado? 2. ¿Dónde trabaja actualmente?
3. ¿Tiene experiencia en este tipo de trabajo? 4 ¿A qué se dedica en
su tiempo libre? 5. ¿Le gusta viajar? 6. ¿Cuántos idiomas habla?
V. Hoy Javier le cuenta a una amiga qué es lo que le preguntaron
en la enrevista: Me preguntaron que dónde ... , que dónde ... ahora y
que por qué ... cambiar. Luego me preguntaron que si ... experiencia
en ese tipo de trabajo, que a qué ... en mi tiempo libre y si ... viajar.
Al final me preguntaron que cuántos idiomas dominaba.

23.2. Oraciones condicionales mixtas

У змішаних умовних реченнях підрядне речення виражає
минулий час, а головне – теперішній або майбутній. У цьому
випадку у підрядному реченні вживають Pluscuamperfecto de
Subjuntivo, а в головному – Potencial Simple, рідше – Imperfecto
de Subjuntivo на -ra: Si Mariano se hubiera esforzado más en sus
obligaciones, actualmente viviría mejor. Якби Маріано більш ста-
ранно виконував свої обов'язки, нині жив би краще.
Якщо в підрядному речення йдеться про теперішній час, а в
головному – про минулий, у підрядному реченні слід скориста-
тися Imperfecto de Subjuntivo, а в головному – Potencial
Compuesto aбо Plucuamperfecto de Subjuntivo: Si no hubieras (-
ses) trasnochado, ahora no andarías soñoliento y habrías (hubieras)
podido escribir el dictado con menos faltas. Якби вчора не ліг спа-
ти так пізно, зараз не був би сонливим і менше зробив би поми-
лок в диктанті.

445
 A uto co nt ro l
І. Si en las oración condicional mixta la oración subordinada se
refiere al pasado y la principal al presente o al futuro ¿qué tiempos
se usan en la subordinada y en la principal?
ІІ. Si en las susodichas oraciones la condición (oración
subordinada) se refiere al presente y la consecuencia (oración
principal) al pasado, ¿qué tiempos hay que usar en las oraciones
subordinadas y en las principales?
ІІІ. Exprese en fórmulas las respuestas a los puntos 1 y 2 e
ilústrelos con 3 o 4 ejemplos.
IV. Traduzca las siguientes oraciones al ucraniano: 1. Si no me lo
hubieras dicho, posiblemente habría cometido algún error. 2. Si no
nos hubieran prevenido, habríamos ido a ver esa película que a nadie
de mis amigos le gustó. 3. Si no hubiéramos visitado a Jorge en el
hospital, quizás hubiera (habría) pensado que estamos ofendidos con
él. 4. Si os hubierais graduado en la Universidad, actualmente
habrías sido profesores o traductores. 5. Si ustedes se hubiesen
enterado de la verdad, seguramente su comportamiento no les habría
(hubiera) gustado. 6. Si hubiera podido cambiar algo en mi vida, no
habría (hubiera) cambiado absolutamente nada. Lo malo se olvida, lo
bueno hace tu felicidad. 7. Si Antonio no fuera tan incrédulo,
seguramente habría (hubiera) podido ser más feliz. 8. Si no hubiera
encontrado estos apuntes hechos en la clase, me habría (hubiera)
preparado peor para el examen. 9. Si el Dinamo de Kyiv no hubiese
vencido en el último encuentro, no sería campeón de la Primera Liga.
10. Si hubieras ignorado las prescripciones del doctor, no te sentirías
tan bien como te sientes hoy. 11. Si esos chicos estuvieran bien
educados, al entrar nos habrían saludado. 12. Si tú comprendieses el
problema, habrías contestado a mi carta.
V. Escriba las preguntas que se les pueda formular a las primeras
cinco oraciones del ejercicio 4.
Trabalenguas. Tras el triple trapecio de Trípoli trepaban
trigonométricamente tres tristes triunviros trogloditas trastocados y
traspuestos por el tremendo tretralcatrapense. 2. Platicando
plácidamente en la plateada planicie de la playa se oía el plañir
plañidero plañiendo. El que escuche el plañir plañidero plañiendo
será un gran plañidor.
446
 Texto
En plazos
María tocó el timbre. Dentro sonaron unos ladridos y ella se
retiró un poco de la puerta.
– Espere un poco quien sea, que voy a encerrar al perro – dijo
una voz desde dentro.
La puerta se abrió, y una muchacha con uniforme negro y
delantal blanco le preguntó:
– ¿Qué desea?
– ¿Está la señora?
– ¿De parte de quién? – preguntó la joven sin dejar de
mirarla.
– De su hermana María.
– ¡Ya decía yo que su cara me era conocida! – exclamó la
joven. –Se parecen ustedes mucho.
– Sí.
La joven cerró la puerta y desapareció en el pasillo.
Al final del pasillo, se oían los ladridos del perro y una voz que
decía:
– Cada día está usted más tonta... Mira que dejarla ahí como si
fuera ... María, María – llamó la voz.
María se dirigió al pasillo, pero antes de llegar salió su hermana
y, abrazándola, dijo:
– ¡Qué alegría! ¡Cuánto tiempo sin verte!
– Sí.
– Pasa, pasa. Vamos a la salita, allí estaremos tranquilas y
podremos charlar.
– Entraron en una pequeña salita.
– Aquí estaremos bien – dijo dejándose caer en un sofá -.
Siéntate.
María se sentó junto a su hermana y durante unos segundos la
miró en silencio, después dijo:
– Estás muy bien, Elena.
– Como siempre, pero dime, ¿cómo estás tú?
– Bien, bien.
– ¿Y los chicos?

447
 – Todos bien. Ricardo yAnita trabajando, Juanita con su pequeña,
¿y los tuyos?
– Como siempre, Emi dando clase con su francés, Armandito,
supongo que estará en la academia, acompañando a alguna chica y
Emilio, pues con algún cliente. No vienes nunca por casa.
– No tengo mucho tiempo, y las pocas veces que vengo, nunca
estás en casa.
– Pues hoy me pillas de casualidad... pues...
– Si tienes algo que hacer no lo dejes por mi.
– Qué tonterías dices; no tengo nada que hacer, pero si lo
tuviera lo dejaba.
– Por mi... .
– Lo que ocurre, es que yo sola toda la terde en casa me
aburro; entonces llamo a, alguna amiga y vamos de compras o a
dar un paseo; otras veces nos metemos en un cine.
Claro – dijo María alisándose el abrigo-
– Es muy bonito – dijo Elena pasándole la mano – y tiene muy
buena clase.
– María bajó la vista y no contestó nada. Luego miró sus
zapatos, la alfombra, un cuadro colgado ...
– ¿Te pasa algo? Preguntó Elena.
– Sí, pero ... .
– Habla de una vez ... .
– No sé cómo decírtelo
– ¿Les ha ocurrido algo a los chicos?
– No, no es eso.
– Entonces no te hagas rogar, me tienes sobre ascuas.
– Me venden el piso... Estoy como loca, no sé ya ni qué hacer, ni
qué pensar ... Estoy todo el santo día dando vueltas de un lado para
otro y... .
– Hija, no te entiendo. Habla claro, porque así ...
– ¿Quieres que te hable claro? Me venden el piso. Piden por él
cincuenta mil pesetas. La mitad de un golpe, y el resto a pagar en
mensualidades ... pedí un anticipo en la fábrica, pero no me lo
dieron. En el Montepio me hicieron un reconocimiento médico,
todavía no me han dicho nada, pero sé que no me lo dan. En los

448
bancos piden un fiador y ... ¿tú no podrías ... ? – dijo María
agarrando a su hermana de la mano.
– Yo, pues ... no dispongo ahora de ese dinero pero se lo diré a
Emilio. Él es quien ... a mi me da para los gastos de la casa;
cuando hay que comprar ropa o alguna otra cosa él ... Pero no te
preocupes, ya verás como Emilio hace lo que pueda.
– Dile a Emilio que le doy un contrato, que le firmo un recibo,
lo que él quiera.
– Deja de tonterías, pues ni que fuéramos extraños. Deja ya de
peocuparte. Esta noche hablaré con Emilio y verás como todo se
arregla.
– Os lo agradecería tanto ... .
– No tienes nada que agradecer, la familia somos para eso,
para ayudarnos unos a otros cuando es necesario.
* * *
– María esperó que le abrieran la puerta. Al otro lado se oía al
perro ladrar. La puerta se abrió. Emilia sujetaba al perro por el collar.
– Hola, tía – dijo.
– Hola, nena. ¿Está tu madre?
– Sí, pasa, está en la salita.
En la salita, Elena tumbada en el sofá leía una revista. Al entrar
María levantó la vista y dijo:
– Hola, María. ¿Cómo estás? ¿Qué cuentas de bueno? – preguntó
sonriendo.
– Hace muchos años que no tengo nada bueno que contar.
– Las dos guardaron silencio. Elena encendió un pitillo. María se
aliso la falda.
– Oye, Elena.
– ¿Qué?
– Le dijiste eso a Emilio?
– Sí, hija, sí. Se lo he dicho veinte veces, pero ... los negocios no
le van muy bien y ... .
– ¿Entonces... ?
– Lo siento. De veras lo siento, pero no puedo hacer nada.
No podemos ayudarte.
– Pero ¿le dijiste que ... ?

449
 – Le dije todo. Pero no puede ser ... Tenemos el verano encima,
ya sabes la de gastos que esto supone ... Yo tengo que ir a los baños,
los chicos están todo el año estudiando y es justo que disfruten sus
vacaciones ... Emi quiere ir a París; los idiomas son muy necesarios
hoy día y quiere practicar. Armandito se escribe con una chica de
Lisboa, ella es de muy buena familia, el padre tiene dos hoteles ... .
– Comprendo. Bueno – dijo María, poniéndose en pie -. Me voy.
– ¡Tan pronto! ¿No quieres merendar?
– No, no quiero nada. Ni darte siquiera el gustazo de verme llorar,
ni de decirte todo lo que te mereces.
– Por Dios, María!
– No mientes a Dios en esta casa. El domingo, cuando vayas a
misa con tu abrigo de visón, con tus alhajas, con ese coche de lujo;
allí le mientas y le dices que a tu hermana no puedes ayudarla ... Así
sois todos, muchos golpes de pecho, mucho Dios, pero a la hora de la
verdad... ¿Tus hijos no pueden quedarse sin veraneo? ¡Los míos se
quedaron sin muchas cosas para que tú pudieras casarte como debías!
– María, María. No te pongas así, yo ...
– ¿Cómo te pondrías tú si te vieras en la calle? ¿Cómo te pusiste
tú cuando el asqueroso de tu marido se pasó al otro lado y te dejó
más sola que la una? Claro que entonces estaba yo para darte de
comer a ti y a tus hijos ... Tú ahora no puedes, no puedes ... La idiota
he sido yo de pedirte nada, ¿qué podía esperar de quien se
avergüenza de su hermana porque está fregando suelos?...
María Salió sollozando. En la escalera exclamó:
– ¡Dios mío! ¡Dios mío! Y que tú los protejas.
Fragmento adaptado de la novela de Fernando Avalos En plazos.

Vocabulario
en рlazos розстрочка, розстрочення
дурний, дурень, телепень, йолоп, бовдур. Sin.:
tonto
bobo, imbécil, lerdo, idiota, torpe, necio
оскільки, тому що, бо, отож, отже. Sin.: puesto
pues
que, ya que, en vista de que, por (lo) tanto
alisarse розгладжувати, пригладжувати
anticipo аванс, задаток
fiador поручитель, гарант
disponer розпоряджатися, планувати
450
contrato контракт, угода
recibo розписка
collar (тут) нашийник
pitillo сигарета
falda спідниця
мerendar полуднувати
mentar згадувати. Sin. mencionar
visón норка
alhaja коштовність, дорогоцінності
asqueroso огидний, гидотний, мерзенний, мерзотний
idiota ідіот
avergonzarse соромитися
proteger захищати, заступатися
Come ntar ios
¿de parte de quién? Як Вас відрекомендувати? Іменник
ж.р. parte частина, частка, сторона, розділ, повідомлення
є головною складовою багатьох стійких сполучень, як то:
dar parte рапортувати, зробити повідомлення;
formar parte de una cosa входити до складу, бути чле-
ном якої-н. організації: Una vez me encargaron que formara
parte de una comisión para clasificar toda la flora del país (P.
Rojas Paz. Raíces al cielo). Якось доручили мені увійти до
складу комісії, якій було доручено систематизувати усю
флору країни;
no ir uno a ninguna parte con таким чином нічого не до-
б'єшся (далеко не заїдеш): Con una juventud así educada no
se va a ninguna parte ... La han educado en el aborrecimiento al
pensar... (M. de Unamuno. Obras III) З такою молоддю ми
нічого не досягнемо. Вони не бажають думати – їх вихова-
ли у відразі до цього процесу. Sin.: no conseguir nada; hacer
algo en vano (en balde, inútilmente, vanamente, infru-
?tuosamente)
¡Ya decía yo que su cara me era conocida! В окличних
реченнях дієслово decir в Pretérito Imperfecto de Indicativo
нерідко вживають зі значенням мені здавалося: ¡Ya me
parecía que su cara me era conocida!;
ladrido – participio de ladrar гавкати;
мira que dejarla ahí як ти могла залишити її там;
451
 сuánto tiempo sin verte скільки літ, скільки зим (не бачи-
лися);
dejarse caer cідати, розвалитися. Sin.: arrellanarse;
estás muy bien маєш чудовий вигляд;
tener buena clase бути з гарної сім'ї. Sin: ser de (muy)
buena familia;
de una vez 1) одразу, з одного маху, негайно, зараз же:
Como de aquí a Rincón Hondo hay su buen trecho y la hora es
nona, vamos a ensillar de una vez (R. Gallegos. Doña Bárbara).
Оскільки звідси до Глибокого Кутка досить далеко, а вже
дев'ята година, давайте негайно сідлати коней. Sin.: de un
golpe, en el acto, acto seguido, en seguida, de prisa, cuanto
antes, de un tirón, al minuto;
hacerse rogar примушувати благати себе (прохати);
en ascuas у тривозі; у надзвичайному збудженні, хвилю-
ванні бути, сидіти як на голках (як на терню, як на
шпичкáх, як на жару, як на вугіллі);
estar como loco божеволіти, не тямлячи себе, у нестя-
мі;
dar vueltas блукати;
de un lado para otro (ходити) туди й сюди, не сидіти на
місці, не знаходити собі місця, з однієї крайноcті до іншої,
удаватися до крайнощів;
en mensualidades щомісячна рента;
Montepio вид каси взаємодопомоги;
reconocimiento médico медичне обстеження. Sin.:
chequeo (médico);
ni que fuéramos extraños ніби ми чужі;
nena лялька;
hija нерідко це звертання адресується не родичам (hijo,
hija), а іншим особам з певним відтінком зверхності;
lo siento мені шкода, шкодую. Sin.: дієсл. sentir: lamentar,
sentir lástima (compasión);
tener el verano encima незабаром літо, уже літо на носі;
la de gastos que se supone як багато витрат наміча-
ється. У розмовному стилі сполучення la de заміняє форму
як багато, як більш експресивну: ¡La de siglos que tiene
Kyiv! Скільки століть має Київ!
los baños сауна;

452
 darse el gustazo отримати задоволення Sin.: satisfacerse,
contentarse, darse por satisfecho;
golpes de pecho бити себе в груди. Sin.: jactarse,
vanagloriarse, alardear, pavonear, darse charol, hacerse
lenguas, poner en los cuernos de la luna;
no te pongas así не будь таким. Sin.: no te enfades, no te
enojes, tranquilízate;
verse (uno) en la calle опинитися на вулиці, втратити
житло;
pasarse de un lado a otro зрадити, перебігти на інший
бік;
más solо que la una сам (собі), як палець; сам (один), як
билинка в полі. Sin.: solo como un hongo, solo como el
espárrago, alma en pena;
fregar suelos мити підлогу.
Ejercicios
I. Conteste a las preguntas: 1. ¿Qué lazos familiares unen a los
peresonajes de este fragmento? 2. ¿Qué oyó María tras tocar el
timbre? 3. ¿Qué dijo la voz de adentro antes de abrir la puerta?
4. ¿Qué era la mujer que le abrió la puerta a María a juzgar por su
vestimenta? 5. ¿Se conocían las mujeres antes de este encuentro?
6. ¿Qué diálogo mantuvieron ellas? 7. ¿Por qué la hermana de María
se indignó con la asistenta? 8. Describa el encuentro entre las
hermanas. 9. ¿Qué hacen los hijos de María y a qué se dedican los de
Elena? 10. ¿Son frecuentes los encuentros de las hermanas?
11. ¿Cuál era la finalidad de la visita de María? 12. ¿Le fue fácil a
María explicar el motivo de su visita? 13. ¿Cómo explicó María la
causa de su nerviosismo e inquietud? 14. ¿Qué le respondió Elena.
15. ¿Qué estaba haciendo Elena cuando vino María la próxima vez y
qué diálogo sostuvieron? 16. ¿Cuáles eran los motivos a los que
apelaba Elena de no poder prestar el dinero que necesitaba María?
17.¿Qué dijo María antes de retirarse, en particular, en lo referente a
los planes de Elena para el verano, y si no recordaba ésta lo mucho
que había sacrificado María por su hermana cuando Emilio la había
traicionado?
II. Escriba las siguientes oraciones en estilo indirecto: 1.Teresa
dijo: – Mañana voy a la playa. 2. Yo repliqué: – Pienso que María

453
tiene razón. 3. Estela dijo: – Fui a ver la última película de Pedro
Almadóvar. 4. El Ministro de Economía ayer afirmó: – Parece que
por fin empezamos a salir de la crisis económica. 5. Amelia me
preguntó: – ¿Cuándo volverás? 6. Amelia me preguntó: – ¿Cuándo
vas a volver? 7. Su madre le gritó: ¡No te toques más la nariz!
8. Mario le pidió: – José, haz el favor de regresar a tiempo.
9. Nuestro guía indicó: – Procuren Uds. esquivar a las vendedoras de
claveles si no quieren tirar el dinero. 10. Uno de los asistentes
propuso: – Es conveniente que suspendamos la reunión y la
continuemos mañana. 11. El capitán solía decir: – Aunque los
terroristas se escondan debajo de las piedras, daremos con ellos.
12. Esta situación no puede durar mucho. - dice mi abuelo con
frecuencia. 13. Cuando la vio dijo: – No nacerá otra como tú.
14. Antonio prometió: – Cuando cobre el sueldo de este mes, te
compraré una bicicleta, hijo mío. 15. José me preguntaba siempre: –
¿Tú no lo sabes? 16. Yo le respondía: – Sí, pero quiero saber si lo
sabes tú. 17. Julia afirmó: – Soy buena en matemáticas. 18. Nosotros
confirmamos: – El cartero pasó a las 9. 19. Verónica preguntó a sus
amigos: – ¿Por qué lloráis? 20. El profesor de español repitió: –
Suspenderé a los alumnos que tengan muchas faltas de ortografía.
III. Transforme las oraciones al estilo directo:
Ejemplo: Le pregunté a Lázaro si estaba leyendo la novela y me
contestó que aún no había empezado.
– ¿Estás leyendo la novela? – le pregunté a Lázaro.
– Aún no he empezado – me contestó.
a) 1. Le ordenaron que se callara. Ella replicó que no le daba la
gana. 2. Entonces Pablo dijo que no podría venir. Paquita añadió que
ella tampoco. 3. Adolfo le susurró que la quería y Elisa, sonriendo,
dijo que ella también. 4. El pasajero pidió al chofer que se detuviera
en la esquina pero el chofer le contestó que no podía. Que allí se
prohibía parar. 5. Pedro le trajo el libro que ella quería y Elisa,
sonriendo, se lo agradeció. 6. Soledad preguntó al forastero de qué se
reía, y este respondió que no se reía de nadie ni de nada.
b) 1. El presidente anunció que dimitía y se retiraba de la política.
Los periodistas preguntaron por qué y el presidente dijo que había

454
perdido el apoyo de los ciudadanos. 2. Marina dijo que se fijase en su
peinado y Gloria manifestó que no veía nada de particular. Marina le
explicó que se había teñido de verde. 3. El bombero preguntó dónde
había empezado el fuego, a lo que Virtudes respondió que en la
cocina. Esperanza añadió que junto al horno. 4. Lucía me ha dicho
que no vuelva a molestarla. Le he aclarado que nunca lo he hecho,
pero ella ha replicado que no me cree. 5. Vero dice que Vicente va a
donde va la gente. Él asegura, ofendido, que esto no es cierto.
Entonces ella exclama que es un mentiroso. 6. El capataz nos
preguntó cómo lo haríamos. Le contestamos que estábamos
estudiándolo, que no se preocupara. Él nos dijo que lo hiciéramos
rápido y bien.
IV. En las siguientes frases ponga los verbos en los tiempos
correspondientes: recibir, permitir, obtener, necesitar, hacer,
encontrarse, haber, volver, decir, enviar: 1. Ernesto me preguntó
dónde ... el correo más cercano. 2. No sabíamos si Marta ... la carta
que le ... desde Buenos Aires. 3. El señor nos dijo que para ... la
información que ..., ... que ir a la oficina del director. 4. María le dirá
a su amiga que ... de Madrid en cuanto se lo ... las circunstancias.
5. El jefe nos ... que, como el trabajo es urgente, lo tendríamos que ...
lo antes posible.
V. Escriba en estilo indirecto y en el pasado los diálogos del
texto "En plazos" remarcados en negrita.
VI. Dé una breve característca a cada una de las hermanas.
VII. De parte de Мaría ha recibido Ud. dos cartas:
a) una, en la cual ella le expone a Ud. la historia de su visita a su
hermana Elena.
b) otra, escrita por Elena, relatándole, también a Ud., de la visita
de María, su hermana. Trate de reproducir ambas cartas.
VIII. Traduzca al español el texto "Saludos".
Saludos (continuación)
А як вітаються у нас, в Україні? У нас завжди чоловік пер-
шим вітає жінку, а молодший за віком – старшого. Молода жін-
ка першою вітає літнього чоловіка, або особу, яка посідає висо-
кий ранг. Підлеглий завжди першим вітається з начальником.
455
Якщо Вам невідомі соціальне становище, ранг, тощо, особи, з
якою Ви зустрічаєтесь – краще вітайтесь першим. Цим Ви не
лише виявите свою інтелігентність, а й зробите перший крок до
завоювання прихильності.
У процесі офіційної рекомендації зазвичай називають звання та
посаду особи, яку рекомендують. Люди, яких рекомендують, по-
дають один одному руки. Старший за віком, посадою або соціаль-
ним становищем, подає руку першим. Жінка першою подає руку
чоловікові. З особистих міркувань жінка може залишити за собою
право чоловіку руки не подавати. Для чоловіка це не повинно бути
образливо. Він з легким похилом голови промовляє: "(Дуже) при-
ємно з Вами познайомитися". Якщо знайомлять Вас, Ви себе на-
зиваєте: "Віктор Пархоменко", "Олексій Захарченко", тощо.
Коли зустрічаються подружжя, спочатку вітаються жінки,
потім чоловіки вітають жінок і, нарешті, чоловіки вітають один
одного. Першою відрекомендовується одна з жінок (молодша).
Якщо знайомство (вітання) рукостисканням відбувається на ву-
лиці тоді, коли зимно і люди одягають рукавички, чоловіки обо-
в'язково знімають рукавичку з правої руки. Коли одна з жінок
знімає рукавичку, інша має наслідувати її приклад.
IX. ¿Qué opina Ud.de este aforismo? Los escritores hacen la
literatura nacional y los traductores hacen la literatura universal (José
Saramago, escritor portugués, 16.11.1922 – 18-06.2010).

456
 UNIDAD 24
24.1. Ortografía. Escritura de las consonantes
Іспанська мова є офіційною мовою в Іспанії, Мексиці, Арген-
тині, Чилі, Уругваї, Колумбії, Венесуелі, Перу, Еквадорі, Гвате-
малі, Домініканській Реcпубліці, Гондурасі, Болівії, Сальвадорі,
Нікарагуа, Парагваї, Коста Ріці, Панамі, Пуерто Ріко, Екваторіа-
льній Гвінеї та на Кубі. В Західній Сахарі іспанська та арабська
визнані робочими мовами країни. В американському штаті Нью-
Мексико, де 30 % громадян – іспаномовні, є дві офіційні мови –
англійська та іспанська, а в державних навчальних закладах ви-
кладання є, головно, двомовним.
Розвиток мови в кожній з цих краін, з огляду на різноманітні
обставини і впливи, був і є своєрідним. З метою її стандартизації
1713 року у Мадриді засновано Асоціацію академій іспанської
мови (Asociación de Academias de la Lengua Española – ASALE) з
представників від 21 країни. Ocтанні зміни в орфографії іспан-
ської мови розроблені і опубліковані ASALE та Королівською
іспанською академією (Real Academia Española – RAE) в 2010 р.
Ceред найбільш незручних для запам'ятовування норм пра-
вопису в іспанській мові є правопис приголосних букв. Це по-
в'язано, головно, з тим, що деякі приголосні, маючи різний пра-
вопис, вимовляються однаково.

Escritura de las consonantes

Уживання букви b
Приголосну B b пишуть:
1) у словах, що мають комбінації: bl: bla, ble, bli, blo, blu:
blanco, increible, blindado, hablo, blusa; br: bra, bre, bri, bro, bru:
bravo, libre, brillo, broma, brusco;
2) у словах, що починаються на: ab-: abdicar, abdomen,
absoluto; ob-: obsequiar, observar, obstante; bi-: якщо вони озна-
чають два або двійчатий: bilingüe, bilabial, bisílaba, bisabuelo;

457
 3) перед голосною u: abuelo, abultado, bujía, burbuja,
abundante, aburrido, abusar, bueno, buey, burro, buscar, furibundo,
meditabundo, moribundo, vagabundo.
Винятки: convulsión, párvulo, válvula, vuestro, vulanizar, vulgo,
vulnerar, а також дієслова: volar та похідні (vuelo, volamos тощо,
volcar (vuelco, volcando тощо), volver (vuelvo тощо)
4) після складів:
а) al: albergue, alborotar, albatros; ar: arbitrario, arboleda, árbol;
ur: urbanidad, urbanización, urbe.
Винятки: arveja, alvéolo, Álvaro тощо;
б) ca: cabeza, cabello, caber; ce: cebo, cebolla, cebada, cebar;
co: cobarde, cobertizo, cobija; cu: cubo, cubierta, cubrir; sa: sabio,
sabiduría, sable; si: siboney, sibilante; so: soberbia, soberanía,
soborno; su: subir, súbito, subjuntivo; ta: tabaco, taberna, tabique; ti:
tibia, tibio, tiburón; tur: turbio, turbo, turbina.
Винятки: cavar, cavilar, caverna, savia тощо;
5) на початку складів: ban-: banco, bandido, bandera; bar-:
barco, bárbaro, barato; bas-: basura, báscula, base bat-: batir,
batallón, bata; bea-: beata, beatitud, beatificación; bibl-: biblioteca,
bibliografía, biblia.
Винятки: vándolo, vanguardia, vara, variar, varices, várices,
vasallo, vaso, vasco, vástago, vaticinar, ver;
6) у словах, що закінчуються на:
а) -aba, -abas, -ábamos, -abais, -aban, тобто закінчення дієслів
І дієвідміни в Pretérito Imperfecto de Indicativo і в тому самому
часі дієслова ir: iba, ibas iba, íbamos, ibais, iban. Решту часів діє-
слова ir пишуть із приголосною v: voy, vas, va, vamos, vais, van
тощо.
б) -bilidad: amabilidad, culpabilidad, debilidad, divisibilidad,
flexibilidad, habilidad, posibilidad, sensibilidad.
Винятки: movilidad та civilidad;
7) в усіх формах дієслів, що в інфінітиві закінчуються на: -
aber: saber, sabía тощо; caber, cabíamos тощо; -eber: deber,
debíamos тощо; -bir: prohibir, prohibido, recibir, recibido,
recibieron тощо;
8) наприкінці слова: club, jacob, nabab, baobab.
Винятки: precaver, servir, hervir, vivir;

458
 9) у всіх похідних і складних словах від слів, що пишуться з
буквою b: abaratar < barato, abanderado < bandera, abertura < abrir,
abotonar < botón, acobardado < cobarde, desarbolado < árbol,
desbordado < borde, embalsamar < bálsamo, embotellar < botella,
enarbolar < árbol, escribiente < escribir, imberbe < barba, noviliario
< noble, subida < subir;
10) у першому складі, що передує будь-якій приголосній,
пишуть Bо, bo: boda, bodega, bondad, boniato, bordar, borracho,
bosque, bostezar, boticario, botón тощо.
Винятки: vosotros, voraz, vorágine, votar y vértice;
11) у чималій кількості слів, які не підпорядковуються жод-
ному із зазначених правил:
abajo ballena caoba garbo prueba
abalanzarse ballesta carabela giba
abandonar bambú carabina globo rábano
abanico baño carbón gobierno rabia
abarcar baúl caribe rabo
abastecer bautista cascabel haba rebaja
abecedario bayeta célibe Habana rebaño
abeja bayoneta Colombia hábil rebelde
aberración beca concubina habitación retumbar
abismo becerro corbata hábito rivera
abogado bedel corrobar hecatombe robar
acabar befa hierba rubio
acribillar beldad chabacano rubor
acróbata bélico chubasco imbécil
ambici beligente Sebastián
ambiguo bellaco débil jabón sorber
ambos belleza derribar jarabe
aprobar beneficio desbarajuste júbilo
arrebatar beodo diabetes
arriba berrido disturbio laberinto también
besar labio titubear
baba bestia elaborar labor nobillo
bacalao betún embajada liberal torbellino
bacanal bicho embargo lobo trabajo
bachiller bien embeleso trabar

459
bagatela boa embestir mozalbete trébol
¡bah! bobo émbolo tumba
bahía boca emboscada nube turba
bailar bocina embozar
bajar boina entibiar obedecer
bala bola esbelto obelisco zumbido
balance Bolivia esbirro obeso
balanza bolsa escabeche obispo
balar bomba escarbar óbito
balcón bombo eslabón óbolo
balde bozal Esteban oprobio
baldío estribo orbe
baldosa calabaza órbita
balneario calabozo gabinete
balón cambio garabato pábellón
baluarte caníbal garbanzo parábola

Уживання букви V v
До того, як перелічити випадки вживання в словах приголос-
ної v, слід зазначити, що ця буква не пишеться: перед приголос-
ними, післа m, наприкінці складу та наприкінці слова.
Букву v пишуть:
1) беспосередньо після початкових складів, що починаються
приголосними ll- або n-: llave, llavero, llevar, llover, lovizna,
lluvia; navaja, navío, nivel, noviembre, novio, nueve;
2) у словах, що починаються зі сполучення div- і з голосної е:
divagar, diván, divertir, dividir, divieso, divino, divorcio, divulgar;
evacuar, evadirse, evangelio, evaporar, evidente, evitar, evolución.
Винятки: ébano, ebanista тощо.
П рим і тка: слова dibujo, ebullición, ebrio y ebúrneo пи-
шуть із буквою b;
3) після приголосних b-, d-,n-: obvención, obviar, subvencionar,
subvenir, subversivo; adverbio, adversario, adversidad, advertencia,
convencer, convenir, convidar, convocar, convulsión, envejecido,
envenenar, envidia, envuelto, inválido, invierno, invocar;

460
 4) на початку слів у складах: val-, vice-, vi-: valle, Valde-
?uentes, Valdelatas, Valdemolinos, Valderrobles; vicepresidente,
vicerrector, vicesecretario, virrey, Villalba, Villalobos, Villanueva,
Villaviciosa;
5) у словах, що мають комбінацію olv-, а також в складі ven-:
absolver, disolver, olvidar, polvera, revólver, revolver, solvente,
volver; vencer, vendaval, veneno, venerar, venezolano, venir,
ventajoso, ventilar.
Винятки: Benjamín, bengala, bencina, bendecir, beneficiar,
benébolo та їх похідні;
6) після складів pro-, pre-, pri-, di-, sal-: provecho, provision;
previo, previsor; privilegio, privado; dividir, diverso; salva, salvaje.
Винятки:probar, probeta, probo, preboste та їх похіні;
7) у словах, що закінчуються на –avo(a), -ave, -evo(a, е), -ivo:
bravo, clavo, pavo; brava, esclava, octava; cueva, cueva, nueva;
breve, leve, nueve; huevo, nuevo, malevo; activo(a), nativo(a),
vivo(a);
8) у початковому складі vi-, якщо за ним йде голосна: vía,
viajante, viajero, viático viejo, viento viernes, violento, viuda.
Винятки:biografía, biología, biela тощо;.
9) у дієсловах andar, estar, tener, якщо вони стоять в Pretérito
Indefinido de Indicativo або в Pretérito Imperfecto чи Futuro
Imperfecto de Subjuntivo.
alivio derivar vecino víbora
aniversario desván vega vicio
atravesar desvanecer vegetal víctima
atrevimieno desvelo vehemencia victoria
avance devastar vehículo vid
avaricia devoción veinte vida
avería devorar vejar vidrio
averiguar diluvio vejiga viga
ávido equivocar velar vigente
avisar veloz vigilar
favor ver volcán
bóveda verano vil
salvaje verbenavino
calavera salvar verbigracia virtud

461
calvo sublevar verbo viruela
caravana verdad viruta
carnaval todavía verde virar
carnívoro travesía verdugo visita
cerveza travieso vereda víspera
ciervo vergel
civil uva vergüenza volcán
clavícula verja voltear
conservar vaca vermut volumen
controversia vaciar verosímil voluntad
cuervo vacuna verso vómito
cultivar vado vértebra voraz
curva vago verter vosotros
vagón vértice vulgo
vaivén vértigo
vajilla verruga
valer vestíbulo
vals vestido
válvula vestigio
valla veterano
valle veterinario
vampiro vez
П рим і тка: Наступні слова в усній формі вимовляються
аналогічно (омоніми), у написанні відрізняються лише однією
буквою: b чи v і мають різне значення:
vacante вакантний, вільний.
bacante вакханка
Sin.: disponible, abierto
vacía порожня, пуста.
bacía миска, таз
Sin.:vacua, deshabitada
vacilo форма дієсл. vacilar.
bacilo бацила
Sin.:dudar
vaco форма дієслова vacar бути
Baco Вакх
вакантним
baqueta шомпол vaqueta шахраюватий
baría рослина (буря-
varía форма дієслова variar
чкова)
bario барій vario різний, різноманітний

462
 barita речовина, з
якої видобувають varita змен. < vara
барій
barón барон varón чоловік
bascas нудота vascas мн. ж.р. vasco баскський
basta досить vasta простора, розлога
basto шорсткий, vasto просторий, розлогий
шершавий
bazar базар (на vasar підставка для посуду
Сході)
bello красивий, вро-
vello волосся на тілі людей
дливий
botar кидати votar голосувати
bote човен vote форма дієслова votar
embazar фарбувати
у бурий (рудий) ко- envasar розливати по пляшках
лір
grabar гравірувати, gravar обтяжувати, переван-
закарбовувати тажувати
rebelarse піднімати
revelarse розкриватися
бунт (заколот)
sabia мудра, досвід-
savia сік рослин, живиця
чена жінка
tubo труба tuvo форма дієслова tener

A uto co nt ro l
Ponga donde corresponda la consonante b o v: 1. De…es
di…ulgar esta in…itación entre los estudiantes de nuesto grupo. 2.
No ha…les tan alto, …amos a …er si, ha…lando …ajo, puede oir de
lo qué ha…lamos. 3. En el em…arcadero hechó anclas un …arco
con …andera …enezolana. 4. …ien…enido sea a nuestra fiesta,
señor director. 5. Me gusta la camisa …lanca que me o…sequió
…alentín. 6. El li…ro que …es so…re la mesa es o…ra de un
escritor del siglo XIX. 7. La a…uela ha con…idado a sus nietos con
…om…ones de chocolate. 8. En la catástrofe son pocos los que han
so…re…i…ido. 9. Al atra…esar la calle, …i que Juan esta…a
o…ser…ando la …itrina de una juguetería. 10. El in…ierno pasado
nos …acunamos contra la …iruela. 11. Ahora ya no hay nie…la,
pero hay …iento y está llo…isnando. 12. En cuanto se …ieron, los
no…ios se a…razaron y se …esaron.
463
 Уживання букви С с
Примітка. Перед голосними а, о, u, приголосними l, r
та у кінці складу букву с вимовляють аналогічно букві
к: cama, cosa, cubo, clavo, clero, cloro, clima, cráneo,
crima, crimen, cromo, crudo, activo, hectolitro, ictericia,
octavo.
Перед голосними е, і її вимовляють аналогічно букві z:
cenicero, cero, cigarro, cima, hace.
Чимало слів пишуть із двома буквами c. Перша вимовляється
як к, а друга – як z: acción, accidente, colección, deducción,
diccionario тощо.
Приголосну с пишуть у словах, які закінчуються на:
1) –cia, -cio, а також –cie в Presente de Subjuntivo дієслів І діє-
відміни, що закінчуються на –ciar (anunciar, pronunciar тощо):
abundancia, desgracia, ganancia, noticia, provincia, edificio,
ejercicio, precio, servicio, silencio;
2) –ación:
aplicación estación
asociación habitación
invitación observación
nación oración
colocación terminación
Винятки: pasión, ocasión, invasión, persuasión;
3) –cita(o), -cillo(a)
cabecita avecilla
jovencita cancioncilla
mayorcita cuentecilla
pobrecita florecilla
viejecita fuentecilla
П рим і тка: cico(a) – рідко вживана зменшувальна форма.
4) із буквою c пишуть групи се, сі всіх форм дієслів ІІ та ІІІ
дієвідмін: amanecer, amanecido, amaneciendo, amanecerá,
amanecía, decir, decía, diciendo, bendecia тощо;
5) якщо буква с присутня у початковій формi слова, вона при-
сутня і в його похідних: accionista < acción; asociado < socio;
coleccionar < colección; confecciones < confección; desgraciado <
gracia; nacional < nación; silencioso < silencio.
464
 Слова із буквою с, що не підпадають під жодне правило:
aceite ceniza certificar cirujano suceso
acelerar centavo cerveza cisne suicidio
acento centella cesar cita
acera centésimo cesto ciudad taciturno
acero centímetro cetro civil tocino
acetona centinela cicatriz civilizar
acicate central ciclista úlcera
ácido censo ciclón decencia
censura ciego vacilar
bacilo centro cielo fácil vacilo
ceñir ciencia vocear
cacería ceño cierto maliciente
cebolla cepillo cifra
cebra cera cigarro océano
ceder cerámica cigüeña ocioso
cedro cerdo cilindro
cédula cereal cimentar pacífico
celda cerebro cine
celebrar ceremonia cínico recelar
celeste cereza cinta receso
celo cerrar ciprés
célula cerro circo sacerdote
cementerio certamen círculo saciar
cénit certeza ciruela
Palabras ho mó ni mas
acechar стежити, підстерігати asechar влаштовувати пастку
cauce річище, канава, протока cause форма дієсова causar
ceda форма дієслова сeder seda шовк
cegar сліпнути segar косити, жати
cenado форма дієслова cenar cenar senado сенат
cien < ciento – сто sien скроня
ciento сто siento форма дієслова sentir
ciervo олень siervo раб, слуга
cocer варити, пекти coser шити
hacia до, у напрямку до Asia Азія

465
 Уживання букви Z z
Приголосну z пишуть:
1) у словах, які мають суфікс –azo(a), який надає значення:
згрубіння, зневагу, гуркіт:
cazuelaza cañonazo madraza machetazo
mujeraza manotazo pedraza pelotazo
tijeraza puñetazo alfilerazo tijeretazo
zarpazo arañazo
2) у прикметниках із cуфіксом az, izo(a):
capaz castіzо eficaz postiza
feraz asustadizo locuaz movedizo
tenaz plomizo voraz resbaladizo
3) в іменниках, що закінчуються на –anza (за винятком
gansa), а також в іменниках жіночого роду, на –ez:

adivinanza dejadez confianza embriaguez

enseñanza escasez esperanza honradez
fianza intrepidez matanza niñez
pujanza

4) у низці прізвищ:
Albornoz Ibánez Páez
Álvarez Pérez
Antolídez Jerez
Arbenz Jiménez Ramírez
Juárez Regúlez
Benítez Ruíz
Bermúdez López
Blázquez Sáenz
Márquez Suárez
Díaz Martínez
Domínguez Meléndez Vázquez
Méndez Velázquez
Fernández Menéndez Vélez
Muniz

466
 Galíndez Muñoz Yañez
Godínez
Cómez Narváez
González Nuñez
Gutiérrez
Ordóñez
Hernández

5) в усіх закінченнях на –eza абстрактних іменників жіночого

роду, які означають якість і походять від прикметника. Це пра-
вило не стосується: danesa, escocesa, francesa, inglesa, irlandesa та
інших слів, що вказують на національність, а також: baronesa,
condesa, duquesa, marquesa, princesa, monstruosa, montañesa тощо:

aspereza limpieza certeza nobleza

delicadeza pobreza fiereza pureza
fineza rareza firmeza riqueza
fortaleza rudeza franqueza simpleza
grandeza vileza ligereza viveza

6) у групах azo, izo дієслів, що в інфінітиві закінчуються на –izar:

atemorizar indemnizar autorizar organizar
escandalizar realizar familiarizar rivalizar
fertilizar rizar finalizar tranquilizar
aterrizo horrorizado colonización martirizo
descuartizador movilización esclavizados regionalización
galvanización simpatizante garantizo suavizador
Слова із буквою z, що не підлягають певній класифікації:
aplazar azufre brizna
abalanzar avanzar azul buzón
adelgazar azafrán azuzar cabeza
aderezar azogue bagazo cachaza
actriz azorar barniz calabaza
afianzar azote bizarro calabozo
ajedrez azotea bostezo cáliz
amenaza azúcar bozal calzada
anzuelo azucena brazo capataz

467
cargazón zoquete
carroza zaga
cazuela zagal
ceniza zaherir
cicatriz zahorí
comenzar zalamero
corazón zambo
coriza zambomba
corteza zambullir
chorizo zampar
choza zanahoria
danzar zancadilla
descalzo zángano
desliz zanja
desmenuzar zapador
destrozar zapato
diez zarandear
emperatriz zarcillo
empezar zarpa
faz zarza
feliz zarzuela
forzado zócalo
hallazgo zona
hinchazón zorra
jaez zozobra
zafra zumbar
lazo zurcir
marzo zurdo
nariz zurra
nuez
paz
pez
picazón
razón
salazón
sazón
zafar
zafarrancho
zafio
zafiro

468
 Palabras ho mó ni mas
cazo форма дієслова cazar caso подія, пригода
has форма допоміжного дієслова
haz форма дієсова hacer
haber
liza мотузка lisa рівна, гладенька
meza форма дієслова
mesa стіл
mecer
pozo криниця, колодязь poso осад, гуща
raza раса, рід, плем’я rasa пласка, рівна, проста
riza форма дієслова rizar risa сміх
roza форма дієслова rozar rosa роза
taza чашка, філіжанка tasa оцінка, такса, тариф
vez раз ves форма дієслова ver
zumo сік sumo форма дієслова sumar

A uto co nt ro l
Ponga donde sea necesario las consonantes c, z: 1. Pintamos la
pared ¿de a…úl o …eleste claro. 2. ¿Eres capa… de subir a esa
…ima? 3. ¡Qué bonitos …apatos te compraste! 4. Los buques
…arparon ha…e unas die… horas. 5. Gra…ias de todo cora…ón,
amigo. 6. Nos quieren atemori…ar con sus amena…as. 7. Di…en
que el …umo de limón quita algunas manchas. 8. Estaba
conven…ido de que en casa había a…úcar. 9. Después de reñir han
hecho las pa… es. 10. ¿Puedes de…irme dónde está el А…ón?

Уживання букви G g
Букву g пишуть:
1) у складах gen-, geo-, ges-, legi, якщо ними починаються сло-
ва: generación, generalidad, generalizar, genérico; geología, geofí-
?ica, geodesia; gesto, gestión, gestionar; legislación, legión, legible,
2) перед голосними е та і в словах, що починаються зі складів
an-, ar-, fla-, lon-:

angelito argentar flagelación longaniza

angina argentino flagrancia longevo
469
 anglisista argentinidad flagelar longitud
angosto argollar flagrar longitudinal
ángulo argumentación flagrancia longo
angustia argumento
3) у наступних кінцевих складах: -gen, -genio, -gente, -gencia, -
gestión, -gésimo(a), -géneo(a), -gía, -gio, -gión, -giente, -gible, -
gioso(a), -ginoso(a): margen, ingenio, agencia, autogestión,
quincuagésimo, heterogéneo, biología, elogio, religión, rugiente,
legible, religiosa, vertiginoso.
Винятки: ajeno, aventajar, berenjena;
4) у складах –ger, -gir, giar наприкінці дієслів: recoger,
escoger, recoger, surgir, emergir, presagiar, contagiar.
Винятки: tejer, crujir, enlejiar тощо.
Інші слова, що пишуть з буквою g:
ágil evangelio gitano refrigerio
agitar exagerar régimen
álgebra exégesis hegemonía registrar
aligerar higiene rígido
ángel falange
angina faringe ingerir sigilo
apogeo ferruginoso inteligible silogismo
auge sugerir
gelatina laringe
beligerante gemir legible tangible
geráneo legislar tergibersar
cartaginoso gerenmcia legítimo tragedia
compaginar germano ligero
congeniar germen longitud vegetal
congestión gerundio vergel
cónyugue gesta magisterio vigía
gestión meninge vigilar
efigie gesto morigenado
égida gimnasia
Egipto ginebra página
energía girar púgil
Palabras ho mó ni mas
470
gira подорож, прогулянка jira клапоть (тканини)
vegeta форма дієслова vegetar, vejeta зневажлива форма < vieja
vegete форма дієслова vegetar,vejete зневажлива форма < viejo

Уживання букви J j
1. Букву j пишуть:
1) у словах, які закінчуються на –aje та тих, що починаються
на eje-:
equipaje eje garaje ejecutivo
lenguaje ejemplar mensaje ejemplo
paisaje ejercer pasaje ejercicio
personaje ejercitar salvaje ejército
ultraje ejecutar
2) У дієсловах ІІ і ІІІ дієвідміни – що закінчуються на: -decir,
-ducir, -traer, коли вони стоять в Pretérito Indefinido de Indicativo,
Pretérito Imperfecto de Subjuntivo або Futuro Imperfecro de
Subjuntivo: dije, dijiste, digimos тощо; traje, trajiste, trajimos тощо;
conduje, condujiste, condujimos тощо; dijera, dijese, dijéramos,
dijéseis тощо; dijere, trajere, condujere тощо;
3) в іменниках або прикметниках, що закінчуються на: -jera, -
jería, та –jero: cajera, cerrajería ,agujero extranjera ,granujería,
naranjero pasajera, mensajería, relojero tijera, relojería, viajero;
4) у складних словах або похідних від інших, які мають букву
j і зберігають її в складах –je, -ji: maldije < decir; bajen, baje <
bajar; substrajera < traer; dejen, dejemos < dejar; atrajese < traer;
rojizos < rojo; bendijese < decir; lejísimos < lejos; predije < decir;
hojear < hoja.
Інші слова, що пишуть з буквою j:
adjetivo jefe sujetar
ajedrez jején sujeto
ajenjo jenízaro
ajeno jerarca tarjeta
ajetreo jerga tejer
ajimez jergón trajín
alfanje jeringa
aljibe jeroglífico vajilla
apoplejía Jerónimo vejiga

471
 Jesús
bajel jibia
bajío jícara
buje jilguero
bujía jinete
canje jirafa
cojín jirón
conjetuta
conserje lejía
crujir
majestad
ejidoen mejilla
ajenar menjunje
mojicón
forajido mojiganga
forjar monje
forrajero mujer
gorjeo objeción
grajea objeto
ojiva
hereje
pejiguera
injerto perejil
interjección prójimo
A uto co nt ro l
Ponga donde sea necesario las consonantes g o j: 1. Ese …oven
ar…entino es muy á…il. 2. De…en que los niños se acerquen a los
…ue…os del parque. 3. El …ersey que llevo fue te…ido por mi
abuelita. 4. Es imposile hacer lo que me exi…es. 5. Cuando el buey o
la vaca mu…en soy indiferente, pero cuando ru…e el león, me entra
miedo. 6. En …eneral, mi profesor de español es exi…ente. 7. Veo
que tú puedes comer de todo y estás en condiciones de di…erir hasta
las piedras. 8. ¡Qué parecidos son! ¿serán …emelos? 9. Esta pa…ina
está escrita a mano y no es muy le…ible. 10. Lo que ha ocurrido es
una verdadera tra…edia. 11. Su lengua…e dice poco en su favor.
12. Lo que te di…o tu padre debe servirte de e…emplo. 13. El
relo…ero se enro…eció de vergüenza. 14. Si tra…eras el libro
habríamos hecho el e…ercicio mucho más rápido. 15. Pienso que
exa…eras al afirmar que el que exa…era soy yo.

472
 Уживання букви H h
Букву h пишуть:
1) на початку слова перед буквосполученнями ia, ie, idr, ip,
ue, ui, olg, orr, erm, ern: hialografía, hialurgia; hidráulica,
hidroavión, hidrófilo, hidrógeno; hermanado, hernia, hermano,
herniado, hermoso; hiedra, hiel, hielo, hiena; hiperbola, hipnosis,
hípico, ipo; holgado, holgazán, hollín; hueco, huelga, huella,
huérfano, huída, huidizo, huir; horrendo, horrible,horror.
Винятки: iperita, ipsilуn, ermita, ermitaсo тощо;.
2) у таких часто вживаних дієсловах, як haber, habitar, hablar,
hacer, hallar, heredar, herir тощо;
3) після голосних у вигуках: ¡ah! ¡bah! ¡eh! ¡oh! ¡hurra! ¡huy!
Інші слова, що пишуть з h:
adherir hada hinojo
ahinco hado hisopo
ahogar halabar hispano husmear
ahorrar halcón histérico
ahuyentar hálito historia inherente
albahaca hallar hito inhibir
alcohol hamaca hocico
alhaja hambre hogar Mahoma
almohada hampa hoguera mohíno
anhelar harapo Holanda moho
haragán holgazán
bahía harén holocausto prohibir
batahola harina hollín
bohemio hartar hombre rehén
bohío hastío hombro rehusar
buhardilla hazaña homenaje
buho hebilla honesto tahúr
hebra hongo truhán
cohechar hebrero honor
coherencia hechizar honorario vahído
cohesión helecho honrar vehemencia
cohete hembra hora vehículo
473
 cohibir hemiciclo Horacio
cohorte hemorragia horadar zaherir
heno horca zahúrda
dehesa heraldo horchata zanahoria
desahuciar Hércules horda
heredar horizonte
exhalar hereje horma
exhausto hermano hormiga
exhibir hermético horno
exhortar hermoso horrorizar
exhumar hernia hosco
héroe hostia
haba hidalgo hostigar
Habana hígado hotelero
habano higiene hoyo
haber higo huir
hábil higrómetro hule
habitar hijo hulla
hábito hilar hundir
habituar hilo huracán
hablar hilvanar huraño
hacer himno hurgar
hacha hincar hurón
hache hinchar hurtar

Palabras ho mó ni mas
ahijada хрещена aijada багор
aprehender схопити, затрима-
aprender вчити, вчитися
ти
azahar квітка лимонного або
azar випадковість
помаранчевого дерева
deshecho форма дієслова desecho непотріб, брак, мот-
deshacer лох
desojar наполегливо придивля-
deshojar виривати листи тися
hacia до, у напрямку Asia Азія
halar притягувати alar тротуар
has форма дієслова hacer as карта з колоди (туз)

474
hasta до, навіть
hatajo невелике стадо, отара
herrar підковувати, таврувати
hice форма дієслова hacer
hierro залізо
hojear гортати, побіжно
honda глибока
hoza форма дієслова hozar
asta спис, держално
atajo форма дієслова atajar
errar помилятися, промахува-
тися
ice форма дієслова izar
уerro помилка, похибка
ojear поглянути
onda хвиля
osa ведмедиця

Уживання букви У у
Букву у пишуть:
1) між двома голосними: construye, leyó, raya, rayo, ayer, hoyo,
ensayo, pararrayos, suyo тощо.
П рим і тка: Якщо звук [і] між голосними ударний, то пи-
сьмово передається буквою í: veía, creía тощо.
2) На початку слова в сполученнях у + голосна буква: yate,
yema, ya, yacer, yo, yanki, yacimiento тощо.
Примітк а: Це правило не діє, якщо слово починається
з букви h: hialino, hiato, hiel, hielo, hiena, hierba тощо.
Винятки: iodo, ion, ionización, ionona, ionosfera, iota, iotacismo;
3) на кінці слова, якщо перед у стоїть голосна: doy, hoy,
convoy, ley, rey, Paraguay, Uruguay тощо.
Примітк а: Якщо на останній звук [і] падає наголос, то
пишуть букву í: leí, medí, pedí тощо.

24.2. REGLAS DE PUNTUACIÓN

Кількість основних розділових знаків, що складають пунк-
туаційну систему, складає 12 одиниць і кожна з цих пунктограм
виконує певну функцію. Розділові знаки покликані полегшити
читачеві сприйняття, розуміння змісту письмового тексту.

LA COMA (,) кома

475
 Головна функція коми – попередити читача, що необхідно
витримати коротку паузу.
- Кома розділяє складових переліку. Це можуть бути слова,
група слів, фразеологізми тощо. Якщо останній компонент
з’єднується сполучниками y, e, o, u, ni, то кома перед ним не
ставиться:
Voy. a comprar pan, mantequilla y agua mineral.
Dicen que vendrán profesores de Madrid, de Buenos Aires o de
Méjico.
- Кома відділяє звернення від інших складових речення:
Óyeme, Miguel, ¿a qué hora vas a venir?
Camarero, un café con leche, por favor.
¿Cuándo, regresas, papá?

- Якщо сполучник y виступає в якості синоніма сполучника

pero, кома перед ним не обов′язкова:
Estudió mucho para su examen y no aprobó.

- Кома розділяє головне речення від підрядного, якщо підря-

дне речення стоїть перед головним:
Si pasas tanto tiempo tomando frío, te resfriarás. - Te resfiarás si
pasas tanto tiempo tomando frío.

- Кома ставиться після прислівників чи прислівникових зво-

ротів зразка: además, dado que, tan pronto como, por (lo) tanto, por
último тощо:
Hoy has estudiado mucho; por lo tanto, ya puedes descansar.
La mañana, mientras tanto, con su enorme sol y cielo despejado,
prometía un hermoso día primaveral.
- Кóму використовують для виділення пояснення:
Carlos, mi amigo, acaba de graduarse de la universidad.

- Такі прислівникові чи сполучникові звороти, як:

asimismo, obviamente (та всі прислівники на –mente), en efecto, es
decir, en fin, por consiguiente, no obstante тощо, залежно від їх
місця знаходження в реченні, завжди будуть виділені комою чи
комами,.

476
 Ven a verme cuanto antes, es decir,lo más pronto posible..
Afortunadamnte, todo terminó como lo habíamos pensado.
En efecto, el triunfante ha sido el hijo de Miguel..

- Кома заміняє дієслово, яке раніше було вжите в даному тек-

сті, або воно мається на увазі:
Yo sueño con ser traductor e intérprete y mi hermana, maestra de
escuela. (la coma sustituye a “ser”)
Marcelo perdió su billetera y Juan, su mochila; (la coma
sustituye a “perdió”)

- Кома відокремлює слово або групу слів, що стосуються

змісту того, про що мовець збирається сказати, починаючи ре-
чення:
En cuanto a los estudiantes, no puedo afirmar que en mi grupo
haya haraganes.
A propósito del partido de fútbol, quien realmente no me gustó
nada fue el referí.

- Кома застосовується також, коли в реченні логічний поря-

док додатків змінюється:
Con esta nevada, no llegaremos nunca. (Порівняйте: No
llegaremos nunca con esta nevada.).

Обов′язкове та факультативне використання коми

Іспанська королівська академія визнає і допускає випадки,

коли використання коми залежить від особи, що складає текст,
від того, що автор вкладає в редаговану ним роботу і пауза, яку
може вимагати кома, не порушує змісту речення:
Roberto y yo íbamos a ir al partido(,) pero(,) al final(,)
cambiamos de opinión.
Cuando mi tía llega a mi casa(,) a veces(,) salimos de compras.
A las diez de la mañana(,) tengo clases.
Desde temprana edad(,) Adolfo demostró interés por la música.
Використання коми обов’язкове тоді, коли її відсутність
може кардинально змінити зміст:

477
 Proferí el discurso, como me dijeron (тобто, мені сказали, щоб
я виступив з доповіддю).
Proferí el discurso como me dijeron (тобто, мені сказали, про
що я маю говорити в доповіді).

EL PUNTO (.) крапка

- Крапка повідомляє про паузу в кінці речення. Наступне піс-
ля крапки слово пишеться з великої літери. Існує три види кра-
пок:
а) El punto seguido. Ставиться в кінці речення тоді, коли в
тому ж рядку продовжується розвиток теми.
в) El punto y aparte. Крапка (абзац). Розділяє абзаци, що
мають різноманітні аспекти, думки, точки зору тощо відносно
теми, що розглядається та вказує на кінець одного з цих абзаців.
с) El punto y final. Це крапка, що вказує на завершення текс-
ту.

- Крапка використовується також:

а) в кінці скорочень: kg.kilogramo, Sr. señor, Afmo. afectísimo,
Art. Artículo, Av. Avenida, Cap. Capitulo;
в) для відділення хвилин від годин: 9.35 h., 18.30 h. 1.45 h.
12.00 h. 24.00 h.

EL PUNTO Y COMA (;) крапка з комою

- El punto y coma вказує про більшу, ніж при coma паузу, але
меншу ніж при el punto seguido.
- Цей знак використовується:

а) для розділу складових переліку, коли речення складається

з непростих складників за участі ком:
La chaqueta es azul; los pantalones, grises; la camisa, blanca; y
el abrigo, negro.

в) між поширеними членами речення:

A las cinco de la madrugada aún había luz en la habitación;
seguramente, se había quedado dormido leyendo.

478
 с) перед словосполученнями por consiguiente, sin embargo,
por (lo) tanto, pues bien, ahora bien, con todo тощо, які після себе
вимагають кому:
La función en el teatro termina a las diez y media; por lo tanto,
llegaremos a casa antes de medianoche.

LOS PUNTOS SUSPENSIVOS (…) три крапки

Три крапки уживаються:
- коли думка, що висловлюється у реченні, ще не закінчена:
Oscureció....,,el llanto de la mujer provocaba escalofrío...,
pasaron varios segundos y ...reinó un silencio absoluto.

- для передачі схвильованого, емоційного мовлення за допо-

могою обірваних, не закінчених речень:
Es bien sabido que el que las hace … Después del teаtro
fuimos…ya es tarde, a dormir.

- коли той, хто говорить, хоче приховати свою думку, не роз-

криваючи її повністю:
No sé… Creo que... bueno, sí, creo que al fin me atreveré a
decirle lo que pienso.

- на місці тривалих розмовних пауз:

Bueno… mañana…no, es mejor que dejemos nuestra cita para el
fin de semana.

- зі значенням тощо (etc.) при переліку:

En estos años ya ha estado en Mé xico, Buenos Aires, París...

LOS DOS PUNTOS : двокрапка

Двокрапка вказує на призупинку дискурсу, акцентуючи увагу
на подальшому мовленні.
Двокрапка вживається:
- у зверненнях в листах, заявах тощо: Estimado señor: Muy
señor mío:

- коли починається перелік:

479
 Todo lo que yo tengo es maravilloso: mi familia, mis amigos, mi
prefesión...

- коли перелік закінчується: Natural, sana y equilibrada: así

debe ser una buena alimentación.

- перед висновком: Este año has estudiado mal: te quedarás sin

el pemio prometido.

- при прямій мові у випадку, коли слова автора їй переду-

ють:
El novelista y académico español JavierMarías ha dicho:” El
traductor es un escritor privilegiado que tiene la oportunidad de
reescribir obras maestras en su propia lengua”.

- в адміністративних або юридичних текстах після таких діє-

слів, як: certifico(-a), expongo(-e), suplico(-a), hago (hace) constar:
Como director de este centro, certifico:

- коли слід дати пояснення сказаному:

Te lo repito una vez más: ¡cállate!
Eso es lo mejor que puedes hacer: sigue empeñándote.

- щоб пояснити сказане раніше:

Se ha materializado el problema de la caída de la producción: el
primer lugar lo ocupa la baja disciplina.

- поясненню можуть передувати такі словосполучення, як:

por ejemplo, verbi (v.gr.), a saber, en otras palabras:
Entre los ganadores figuran, por ejemplo: José y Luis

PARÉNTESIS () дужки
Дужки використовуються:
- щоб вставити в речення будь-яку додаткову інформацію:
El eminente poeta y dramaturgo español F.G.Lorca nació y
murió en Granada (España, 1898-1936).

480
 - щоб вставити в речення:
а) закінчені конструкції: : ¿Qué? (ella se acercó más a Miguel)
¿Será posible que qún no hayas entendido por qué hablo de esta
manera?;
María (dirigiéndose a Ernesto). ¿Qué esperas, cariño?

в) пояснювальні причини,: Mis convecinos (muchos no asisten a

las reuniones de comunidad) protestaron por tener que pagar un
recibo extra.

LOS CORCHETES [] квадратні дужки

Квадратними дужками користуються:
- з метою виділення даних, уточнень тощо в реченні, що зна-
ходиться в дужках: Una de las últimas novelas que publicó Benito
Pérez Galdós (algunos estudiosos consideran su obra Fortunata y
Jacinta [1886-87] la mejor novela española del siglo XIX) fue el
caballero encantado (1909).

- коли три крапки вказують, що в тексті пропускаються пев-

ні слова або фрагменти: Volverán las oscuras glondrinas [...];
pero [...] aquellas que aprendieron nuestros nombres, esas... no
volverán.

LAS COMILLAS (« ») лапки

Беремо в лапки:
- цитату, коли вона входить до речення, як його складник: El
profesor nos dijo: “Si no hacéis el trabajo, no aprobaréis”.

- слова, вжиті в незвичному або іронічному значенні: A

Manuel le suspenden en todo: es un “sabio”.

-слова, яким надаються певні характеристики або властивос-

ті: El sustantivo“mar” puede usarse en masculino o femenino.

- кличку, прізвисько, які надаються людям та тваринам:

481
 El buldog «Pitón» de José, alias “Negro”, aterrorizaba a todo el
barrio.

Nota: Якщо лапки ідуть після знаків питання або оклику і ре-
чення закінчено, треба ставити ще і крапку:
La mujer, enfadada, gritó: “!Déjame en paz!”.

EL GUIÓN ( - ) дефіс
Розділовий знак у вигляді короткої горизонтальної лінії ви-
користовується:
- при переносі слова наприкінці рядка: pe-rro car-dio
al-ma

- коли потрібно вказати нумерацію з кореляцією цифр: El

tema esá en las páginas 139 – 142 del manual.

LA RAYA (–) тире

Це – також горизонтальна лінія, але трохи більша за дефіс і
вказує на:

- початок мовлення осіб, що беруть участь у діалогах (в ро-

манах, казках тощо), не називаючи їх імена:
– ¿Le dijiste lo que querías?
– Sí, y me escuchó con mucha atención.

- завершення діалогу (в романах, казках тощо), перед слова-

ми автора.
- ¿Has visto a Marta? – preguntó José.
- No, ya hace una semana que no la veo. – replicó Andrés.

SIGNOS DE INTERROGACIÓN (¿?) знаки запитання

В іспанській мові знаків запитання два: відкриття (¿) і закрит-
тя (?).

Вони використовуються:

482
 - в простих чи складних питальних реченнях. Ці знаки мож-
на ставити на початку або в середині речення і наступну букву
пишуть з малої літери:
¿Has conocido a Isabel en el aerepuerto?
Paseando por la capital mi amigo me preguntó ¿con qué
transporte podría llegar al “Zoológico”?
¿Desde dónde me estás llamando?, ¿desde Kiev?

- в питальних реченнях, що складаються тільки з одних зай-

менників або питальних прислівників: ¿Qué? ¿Quién?
¿Dónde? ¿Cuándo?

- в запитаннях з іменними групами: ¿Qué libros? ¿Cuánto

tiempo?

- у кінці речення, коли висловлюється недовіра, іронія, підоз-

ра або подив, знак закриття пишуть в дужках: Dice que no
recuerda quién le debe el dinero (?).
Afirma que había estudiado día y noche y no supo contestar a esa
pregunta fácil del profesor (?).

SIGNOS DE EXCLAMACIÓN (¡!) знаки оклику

Знаків оклику, як і знакі запитання є два: відкриття (¡) і за-
криття (!)

Вживаються тоді, коли в реченні передається емоційний стан

того, хто говорить – захоплення, острах, лють, біль, радість то-
що, за допомогою:

- вигуків: ¡Oh! ¡Caramba! ¡Ojo! ¡Ay, ay, ay! ¡Ja, ja, ja!

- окличних фраз: ¡Esto es un desastre! ¡No puede ser! ¡Qué

malo eres! ¡Es perfecto! ¡Cómo te quiero! ¡Qué barbaridad!, ¡Es
un milagro!
- іменних груп та окличних речень: ¡Qué cosas! ¡Cuánta
alegría! ¡Cuanto calor! ¡Qué frío!

483
 - Знак оклику закриття в дужках (!) вживається для вира-
ження подиву, іронії тощо:
Creo que he acertado (!), ya era hora.
José no arregla con su hemano. Mas eso no le impide pedirle
dinero (!).

Коли речення одночасно є питальним і окличним, його мож-

на розпочати знаком питання і закінчити знаком оклику або на-
впаки: ¡Cómo te has atrevido?= ¿Cómo te has atrevido!; або, що
бажано, починати і завершувати обома знаками одночас-
но: ¿¡Qué estás diciendo!? = ¡¿Qué estás diciendo?!»

Autocontrol
En este fragmento del texto de Juana de Ibarbourou “¿Por qué
los árboles son altos?” se han perdido los signos de puntuación.
Restabléscalos.

¿Por qué los árboles son altos?

Para que los árbloles crezcan y se vuelvan muy altos Dios ha
dispuesto que sus raíces sean inmóviles Por ejemplo un labrador hace
un plantío de estacas de álamos el sol y el agua aliados de los
vegetales transforman pronto sus duros gajos en arbolillos y los
pájaros eternos enamorados de lo verde empiezan a visitarlos Claro
está los pájaros nunca pueden permanacer callados son una gran
generosidad verbal cuentan lo que ven lo que oyen lo que esperan y
los árboles cuya generosidad de paralíticos es insaciable se vuelven
todo oído y todo deseo Escucha hermana calandria esta mañana
cuando las campanas de la iglesia empezaron a hacer dam dam y un
pequeño álamo interrumpe Qué es una iglesia la calandria Entonces
le contesta señalando con un leve movimiento de su cabeza parda
engolada de blanco La carretera cubierta de pedrezuelas rojas Si
andas por ese camino unas quince cuadras llegarás al pueblo Busca
en él la casa más alta una que termina en punta y tiene una cruz de
hierro encima esa es la iglesia Pero el álamo suspira tengo los pies
atados y no puedo andar calandria Pues entonces empínate Desde
aquí se divisa el campanario y los árboles se empinan sobre las raíces
y crecen crecen en una desesperada ansiedad de ver Si tuvieran alas y

484
pudieran ir de un lado a otro serían pequeñuelos como las aves y las
mariposas Cuando más tendrían el tamaño de los hombres pero el
deseo de la curiosid los agiganta y es por eso que son tan altos tan
altos para mirar de lejos para investigar el cielo y la distancia que no
tocan nunca.

Vocabulario
plantío висадження
estaca de álamos саджанці тополі
gajo паросток
insaciable ненажерливий
volvese todo oído уважно слухати
calandria степовий жайворонок
pardo бурий
engolada – сon gola комірець, намисто, (тут – шийне оперен-
ня)
pedrezuelas камінці
cuadra квартал
empinarse випрямитися
tamaño розмір
agigantar непомірно збільшувати

485
 ANEXOS
Anexo 1. Correlación de adjetivos
y pronombres
Чимало прикметників зі зміною прийменників, під їх впли-
вом змінюють своє значення, наприклад:
amable conmigo люб’язний зі мною
amable de naturaleza люб’язний за своєю природою
amable en el trato бути люб’язним у поводженні
amargo al gusto (de sabor) гіркий на смак
amargo de carácter слабодухий, безхарактерний
arrojarse al agua стрибнути у воду
arrojarse sobre alguien кидатись на когось
atento a la explicación уважний до пояснень
atento al informe уважний до звіту
atento con sus subordinados уважний до підлеглих
avanzado de edad старший за віком
avanzado en los estudios успішний в навчанні
blando a (el tacto) м'який (на дотик)
blando de (carácter, м'який за характером (волею, те-
voluntad, temperamento etc.) мпераментом)
придатний для споживання, кори-
bueno para comer, usar
стування тощо
bueno de carácter добрий, лагідний
bueno de por sí добрий за натурою
capaz para ejercer un trabajo здатний виконувати роботу
capaz de culpar, ofender a здатний образити, звинуватити
un indefenso беззахисного
indeciso para actuar нерішучий до дії
empezar a починати що - небудь
empezar por починати з кого або з чого
соромливість (нерішучість) не
indeciso en declarar su amor дозволяє йому освідчитись в ко-
ханні
486
lento en la toma decisiones
lento para ganar
mayor de edad
mayor en estatura
necesario a la salud
necesario para vivir
primero de todos
primero entre los demás
pronto a enfadarse
pronto de genio
pronto en sus actos
pronto para trabajar
situado a la derecha
sinuado en el centro de la
ciudad
último de todos
último entre todos
último en la clase
útil a la patria
útil para estas cosas
visible a (para) todos
visible por (entre) las nubes
неквапливий у прийнятті рішень
повільний, щоб перемогти
старший за віком
вищий на зріст
потрібне для здоров'я
необхідне для життя
попереду всіх
перший серед інших
легко сердиться (запальний)
активний (живий) характер
швидкий у вчинках i діях
прудкий (завзятий) до роботи
розташований праворуч
розташований у центрі міста
найбільш відсталий
останній серед інших
останній в класі
корисний для батьківщини
придатний для цього (цих речей)
видно всім
помітно серед хмар
487
Anexo 2. Correlación de verbos y pronombres
Існує низка дієслів, здатних змінювати власне значення під
впливом прийменника, що ними керує. Найбільш продуктивни-
ми в цьому відношення є такі прийменники:

a, його вживають:
– для зазначення напрямку руху: Voy a casa. Я іду додому;
– для зазначення відстані: Vivo a un kilómetro de la escuela. Я
живу в кiлометрі від школи;
– для зазначення початку дії: Empiezo a (comienzo a; me pongo
a trabajar a las 9 de la mañana. Я починаю працювати о 9-й годині
ранку;
– перед непрямим додатком: Dale la carta a María. Віддай ли-
ста Марії;
– перед прямим додатком, якщо йдеться про людину: ¿Ves a
José? Ти бачиш Хосе?
– для утворення FuturoPróximo (ir a + infinitivo): Voy a decirle
la verdad. Зараз скажу йому правду;
– для утворення конструкції, що вказує на повторення дії
(volver a + infinitivo): Vuelve a telefonearle. Зателефонуй йому ще
раз;
– у відповідь на запитання ¿dónde? ¿junto a quién? або ¿a
qué?, коли йдеться про місце, де розташований об'єкт: Te espero
a (junto a) la puerta del teatro. Я чекаю на тебе біля входу до те-
атру; La playa está a unos dos kilómetros de aquí. Пляж розташо-
ваний приблизно в двох кілометрах звідси;
– як складову обставини: Voy a pie (a caballo, a paso largo, a
paso corto). Я іду пішки (їду верхи, швидко, повільно).
Прийменник a вживають також у питаннях, пов'язаних із:
а) ціною або розміром: El litro de gasolina hoy está a 10
kopiyok más caro que ayer. Літр бензину сьогодні коштує на 10
копійок дорожче, ніж учора. ¡Nuestro coche va casi a 120
kilómetros por hora! Наша машина їде зі швидкістю майже 120
кілометрів на годину!

488
 b) знаряддям, способом дії: Esta blusa está bordada a mano. Ця
вишиванка – ручної роботи. Quien a hierro mata a hierro muere.
Хто з мечем прийде, від меча загине;
c) думкою або припущенням: A mi parecer, José tiene razón. На
мою думку, Хосе має рацію. Eso, a nuestro modo de ver, está bien
dicho. Це, на наш погляд, сказано вірно;
d) дієприслівниковими зворотами, що виражають поняття
дії, часу або простору: Para alcanzarle tienes que ir a toda velocidad.
Щоб наздогнати його, ти повинен іти якомога швидше. Al fin
hizo lo que había prometido. Нарешті зробив те, що обіцяв. Para
llegar con los pies secos, entre los charcos tuvimos que ir a saltos.
Щоб прийти з сухими ногами, ми мусили стрибати поміж ка-
люж. A no ser ella quien habló primero, el habría callado una
eternidad. Якби вона першою не заговорила, він мовчав би цілу віч-
ність. Llegaré de hoy a mañana. Я приїду найближчим часом.
Прийменник сon уживають, коли необхідно:
а) виразити відношення орудного відмінка (¿con qué?, ¿con
quién?): ¿Te gusta el café con leche? Ти любиш каву з молоком?
Voy al teatro con María. Я йду в театр з Марією;
b) указати на одночасність: Con el tiempo que hace, lo mejor
es quedarse en casa. За такої погоди краще залишитись вдома;
c) утворити обставини способу дії разом з абстрактним
іменником: No le hables con tanta malicia. Не розмовляй так зліс-
но з ним. Ella te está hablando con mucho tacto. Вона розмовляє з
тобою дуже тактовно. Veo que hoy andas con una inmensa
pereza. Я бачу, що на тебе сьогодні напали величезні лінощі;
d) у сполученні з інфінітивом висловити обмеження відносно
того, про що йдеться в головному реченні: Con ser atento y
amable ya era suficiente para ocupar ese importante cargo. Його
чуйності та уважності виявилось достатньо, щоб обіймати
цю важливу посаду.

Прийменник de уживають:
1) для вираження зв'язків між часом і простором: Allí
trabajaban de sol a sol. Там вони працювали від світанку до сві-
танку. Me miró de arriba a abajo. Оглянув мене зверху донизу;
2) для визначення:

489
 a) початкової точки: Mi hermano acaba de regresar de Kyiv.
Мій брат тільки-но приїхав з Києва;
b) посади, фаху, спеціальності: Mis padres trabajan de
maestros en una escuela. Мої батьки працюють вчителями в
школі;
c) обізнаності, знань: Sabe de matemáticas, de historia y
geografía, sabe de todo un poco. Він знає математику, історію,
географію, знає всього потрохи;
d) стану: Cuando el profesor entra en la clase todos se ponen de
pie. Коли викладач заходить в аудиторію, усі встають. En ese
país los trabajadores de la metalurgia están de huelga. У цій країні
страйкують робітники металургійної промисловості;
e) належності: La casa es de mis padres. Будинок належить
моїм батькам;
f) вмісту: Una botella de cerveza. Пляшка пива;
g) походження (з дієсловом ser): Soy de Kyiv. Я – з Києва.

Прийменник еn виражає:
a) час зі значенням dentro (al cabo de): Estaré de vuelta en una
semana. Я повернусь за тиждень;
b) час і місце: Sucedió en un día de domingo. Це відбулось
якось в неділю. Estaré en casa todo el día. Я буду вдома весь день;
c) рух: Me gusta viajar en avión. Я люблю пересуватися літаком;

Прийменник еntre передає значення:

a) усередині (dentro): Pensé entre mi si lo haría. Про себе поду-
мав, чи зможу я це зробити;
b) кооперації: Lo haremos entre los dos. Зробимо це удвох;
c) проміжку, інтервалу: Estaremos entre las dos y las tres. Ми
будемо між другою та третьою годинами.

Прийменник hasta надає значення закінчення, обмеження:

a) відрізку часу, простору: Mario trabaja desde las 9 hasta las
18 horas. Маріо працює з 9 до 18 годин;
b) будь-чого: Iremos hasta nuestra casa. Підемо до нашого бу-
динку;

490
 Прийменник para вказує на:
a) адресата, одержувача: Este libro es para ti. Ця книжка для
тебе;
b) період майбутнього часу: Dejemos este tema para la semana
próxima. Залишимо цю тему на наступний тиждень;
c) мету руху: Nos vamos para Kyiv. Ми їдемо до Києва;
d) тривалість: Tengo trabajo para una semana. У мене роботи
на тиждень;
e) здатність, схильність: Andrés es para todo. Андрій має
хист до всього;
f) на те, що і прийменник en: Pienso que vendré para Navidad.
Думаю, що приїду на Паску;
g) те, що і ¿por qué? ¿Para qué hacerlo? Навіщо це робити?
h)дію та її мету: Para concluir, agradezco a todos los presentes.
На завершення я хотів би подякувати всім присутнім;
i) ради кого чи чого: El sindicato pide aumento de sueldo para
los trabajadores. Профспілка просить підвищення заробітної
плати для робітників;
j) готовність завершення: Ya estoy para salir. Я уже можу
вийти;

Прийменник por указує на:

a) причину, мотив: Lo hago por ti. Роблю це заради тебе;
b) річ, предмет, об'єкт придбання або обміну: ¿Cuánto has
pagado por esta casa? Скільки ти заплатив за цей будинок?
c) приблизне місце: Miguel había encontrado la moneda por
aquí. Десь тут Мігель знайшов монету;
d) обставини:
– місця: Ni por tu casa, ni por el club, ni por parte alguna
apareciste en el momento más necesario. У найбільш потрібний
момент тебе не було ні вдома, ні в клубі, ніде.
– часу: Por un instante pensé que mentías. На мить я подумав,
що кажеш неправду. Por las mañanas me ducho con agua fría.
Зранку я приймаю холодний душ;
– способу дії: La paz no se consigue por la violencia. Силою мир
не досягається;
e) засіб, спосіб, знаряддя: El animalito está debilitado por la
enfermedad. Тваринка заслабла через хворобу;

491
 f) спосіб, манеру: Los mudos hablan por señas. Німі розмовля-
ють знаками;
g) приблизний час чи період: Te veré por septiembre. Побачи-
мось десь у вересні;
h) заміщення: Él trabaja por todos. Він працює за всіх. Tiene a
sus maestros por padres. Він має своїх вчителів за батьків.

492
 Anexo 3. Voces de animales
El asno (Sin.: burro) віслюк: los asnos (burros) rebuznan
(rebuznar).
La abeja бджола: las abejas zumban (zumbar).
El águila орел: las águilas chillan (chillar)
La ballena кит: las ballenas cantan (cantar)
El buho пугач: los buhos ululan (ulular)
El buey віл: los bueyes y las vacas mugen (mugir).
El becerro (Sin. ternero) теля: los becerros berrean (berrear).
El caballo кінь: los caballos relinchan (relinchar).
La cabra коза: las cabras los ciervos (олені) y los corderos (овеч-
ки) balan (balar).
El cerdo свиня: los cerdos y los osos (ведмеді) gruñen (gruñir).
el cisne лебідь: los cisnes graznan (graznar)
La cigüeña лелека: las cigüeñas crotorean (crotorear).
El conejo кріль: los conejos, las liebres, los monos chillan
(chillar).
El cuervo ґава, ворона: los cuervos graznan (graznar)
El chacal шакал: los chacales y los lobos (леви) aúllan (aullar).
La gallina курка: las gallinas cacarean (cacarear).
El gato кіт: los gatos maullan (maullar).
El gallo півень: los gallos cantan (cantar).
El ganzo гуска, гусак: los ganzos graznan (graznar).
El grillo цвіркун: los grillos chirrían (chirriar).
El jabalí кабан: los jabalíes arrúan (arruar).
La lechuza сова: las lechuzas chirrían (chirriar)
El león лев: los leones rugen (rugir).
La paloma голуб: las palomas arrullan (arrullar).
El pájaro птах: los pájaros gorgean (gorgear).
El pato качка: los patos parpan (parpar).
El perro собака: los perros ladran (ladrar).
El pollo курча: los pollos pían (piar).
La rana y el sapo жаби: croan (croar).
La serpíente гадюка: las serpientes silvan (silvar).
El zorro лис: los zorros tautean (tautea).
493
 Anexo 4. Números romanos.
Términos numerales
Números romanos
Del uno al diez:
1 – I; 2 – II; 3 – III; 4 – IV; 5 – V; 6 – VI; 7 – VII; 8 – VIII;
9 – IX; 10 – X.
La siguiente tabla muestra los símbolos de los números romanos,
y sus equivalencias en el sistema decimal:
Romano Decimal Nota
I 1 Uno
V 5 Cinco. V es la mitad superior de X
X 10 Diez
L 50 Cincuenta
C 100 Cien
D 500 Quinientos. D, es la mitad de la Phi Φ
M 1000 Mil
Para escribir los Números Romanos, se deben cumplir las
siguientes reglas:
1. Si a la derecha de una cifra romana se escribe otra igual o
menor, el valor de esta se suma a la anterior.
Ejemplos: VI = 6; XXI = 21; LXVII = 67
2. La cifra "I" colocada delante de la "V" o la "X", les resta una
unidad; la "X", precediendo a la "L" o a la "C", les resta diez
unidades y la "C", delante de la "D" o la "M", les resta cien unidades.
Ejemplos:
IV = 4; IX = 9; XL = 40; XC = 90; CD = 400; CM = 900.
3. En ningún número se puede poner una misma letra más de tres
veces seguidas.
Ejemplos: XIII = 13; XIV = 14; XXXIII = 33; XXXIV = 34;
3157= MMMCLVII.
ІІІ. Términos numerales
…гранник …edro …сторонній …lateral
тригранник triedro односторонній unilateral
чотиригранник tetraedro двосторонній bilateral
п'ятигранник pentaedro тристоронній trilateral
494
шестигранник hexaedro чотиристоронній cuadrilateral
семигранник heptaedro
восьмигранник octaedro
дев'ятигранник eneaedro
десятигранник decaedro
дванадцятигранник dodecaedro
п'ятнадцятигранник pentadecaedro
двадцятигранник icosaedro

збільшений у… разів …plicado

подвоєний duplicado
потроєний triplicado
збільшений учетверо cuadruplicado
збільшений уп'ятеро quintuplicado
збільшений ушестеро sextuplicado
збільшений усемеро septuplicado
збільшений увосьмеро octuplicado
збільшений удев'ятеро nonuplicado
збільшений удесятеро decuplicado
збільшений в одинадцять разів multiplicado por once
збільшений в дванадцять разів multiplicado por doce
збільшений у сто разів centuplicado

збільшити у … ....plicar
подвоювати duplicar
потроювати triplicar
збільшувати вчетверо cuadruplicar
збільшувати у п'ять разів quintuplicar

…кутник …ágono
п'ятикутник pentágono
шестикутник hexágono
семикутник heptágono
восьмикутник octágono
дев'ятикутник eneágono
десятикутник decágono
одинадцятикутник endecágono
дванадцятикутник dodecágono

495
 п'ятнадцятикутник pentadecóno
двадцятикутник icoságono
В иня тки: трикутник triángulo
чотирикутник cuadrilátero
… кутний ...angular ...член ...nomio
трикутний triangular одночлен monomio
чотирикутний cuadrangular двочлен binomio
тричлен trinomio
чотиричлен cuadrinomio
...gonal
п'ятикутний pentagonal
шестикутний hexagonal
семикутний heptagonal
восьмикутний octagonal
дев'ятикутний nonagonal
десятикутний decagonal
одинадцятикутний endecagonal
дванадцятикутний dodecagonal

496
 Anexo 5. Palabras malsonantes
Будучи офіційною у більшості латиноамериканських країн,
іспанська мова в кожній з них об'єктивно має свою специфіку,
свої особливості. Нерідко загальновживані слова, однозначно
зрозумілі в одній країні, в інших, залежно від контексту, можуть
мати двозначне, вульгарне або непристойне значення, хоч це не
заважає зберігати єдність мови у всьому світі, чудово розуміти
один одного.
Нижче подано короткий список таких слів і країн, в яких ці
слова в певних ситуаціях вживати не рекомендується:

acabar Argentina, Chile

acostarse Argentina, España, Uruguay
amueblado Argentina, Paraguay, Uruguay
banda Paraguay
barbudo
(el)
Argentina
bolas Argentina, Chile, México, Puerto Rico, Uruguay
boludo Argentina, Paraguay, Uruguay
bollo Cuba, Puerto Rico
bombear Ecuador, México
bote México
burro México
buscona Cuba, España
Argentina, Costa Rica, Cuba, Chile, España,
cabrón
Guatemala, Honduras, México
cajeta Argentina
calentarse Argentina
Argentina, Chile, España, México, Panamá,
carajo Paraguay, Puerto Rico, República Dominicana,
Uruguay, Venezuela
casucha Argentina, El Salvador, España
chapar Argentina, Bolivia
chaqueta El Salvador, Honduras, México
Argentina, Costa Rica, Guatemala, Honduras,
coger
México, Nicaragua, Panamá, Paraguay, Puerto Rico,

497
 República Dominicana, Uruguay, Venezuela
cojones España, República Dominicana
concha Argentina, Chile, Paraguay, Perú, Uruguay
Argentina, Bolivia, Colombia, Cuba, Chile, Ecuador,
condón El Salvador, España, México, Nicaragua, Panamá,
Perú, Uruguay, Venezuela
Colombia, Cuba, Ecuador, España, Guatemala,
coño
Nicaragua, Panamá, Perú, Dominicana, Venezuela
Argentina, Bolivia, Costa Rica, Chile, Ecuador, El
culear Salvador, Honduras, México, Panamá, Puerto Rico,
Uruguay
Argentina, Bolivia, Chile, El Salvador, España,
culo
Panamá, Dominicana
follar Chile, España
hoyo El Salvador, Guatemala, Dominicana
Costa Rica, Chile, El Salvador, México, Perú,
huevón
Venezuela
Argentina, Bolivia, Chile, El Salvador, España,
joder Guatemala, Honduras, México, Panamá, Puerto
Rico, Uruguay
Argentina, Bolivia, Costa Rica, Cuba, Chile,
maricón Ecuador, El Salvador, España, Honduras, México,
Panamá, Perú, República Dominicana, Uruguay
mariquita Argentina, España, Uruguay
pelotas Argentina, Chile, España, Perú, Puerto Rico
Argentina, Bolivia, Costa Rica, El Salvador, España,
pendejo
Honduras, México, Nicaragua, Panamá, Venezuela
Argentina, Bolivia, Chile, Ecuador, España,
polvo
Guatemala, Nicaragua, Puerto Rico
puñetero El Salvador, España, México, Paraguay
putear Argentina, Uruguay, Ecuador, España, Guatemala

498
 SUMARIO ЗМІСТ
ПЕРЕДМОВА .................................................................................................................................... 3
ВСТУПНИЙ КУРС ................................................................................................................... 5
Звуковий склад і букви в іспанський мові ...................................................... 5
Іспанський алфавіт..................................................................................................................... 6
Особливості іспанського правопису ...................................................................... 7
ФОНЕТИКА ........................................................................................................................................... 7
Голосні букви................................................................................................................................... 7
Дифтонги .............................................................................................................................................. 8
Трифтонги............................................................................................................................................ 9
Приголосні букви та звуки............................................................................................. 10
Склад та ділення за складами ..................................................................................... 16
Утворення складів ................................................................................................................... 16

CURSO BÁSICO.......................................................................................................................... 19
UNIDAD 1
1.1. Acentuación de las palabras................................................................................... 19
1.2. Artículo ...................................................................................................................................... 20
1.3. Artículo indeterminado............................................................................................... 21
1.4. Artículo determinado .................................................................................................... 21
1.5. Sustantivo. Género de los sustantivos .......................................................... 23
1.6. Categorías de los sustantivos masculinos ................................................. 24
1.7. Género femenino .............................................................................................................. 24
1.8. Categorías de los sustantivos femeninos ................................................... 25
1.9. Sustantivos sin rasgos morfológicos de género .................................. 25
1.10. Plural de los sustantivos ......................................................................................... 27
1.11. Pronombres personales ............................................................................................ 28
1.12. Orden de las palabras en la oración............................................................. 29
1.13. Pronombres interrogativos ................................................................................... 29

UNIDAD 2
2.1. Verbo............................................................................................................................................ 31
2.2. El sistema verbal español. Conjugación de los verbos ................ 31

499
 Conjugación de los verbos.....................................................32
2.3. Presente de Indicativo. ................................................................................................ 32
Presente de Indicativo de los verbos regulares......................33
2.4. Verbo ser .................................................................................................................................. 34
2.5. Funciones de la preposición a .............................................................................. 35
2.6. Contracción de la preposición a con el artículo el ........................... 36
2.7. Perífrasis ir a + infinitivo.......................................................................................... 37
2.8. Perífrasis al + infinitivo.............................................................................................. 37
2.9. Verbos de conjugación individual ir, tener, estar ............................ 38
2.10. Verbo de conjugación irregular (i) querer ............................................ 39
2.11. Funciones de la preposición de........................................................................ 39
2.12. Contracción de la preposición de con el artículo el ................... 40
2.13. Funciones de la preposición en........................................................................ 40
Texto: Viera y José son amigos.........................................41

UNIDAD 3
3.1. Melodía .......................................................................................................................... .46
3.2. Melodía de las oraciones españolas................................................................ 46
3.3. Melodía de las oraciones narrativas ............................................................... 47
3.4. Melodía de las oraciones interrogativas ..................................................... 47
3.5. Melodía de las oraciones exclamativas ....................................................... 48
3.6. Funciones de la preposición con........................................................................ 48
3.7. Funciones de la preposición hasta ................................................................... 50
3.8. Funciones de la preposición para..................................................................... 50
3.9. Pronombres interrogativos ...................................................................................... 50
3.10. Verbo auxiliar haber y su forma impersonal hay .......................... 52
3.11. Funciones del verbo estar (ind.)....................................................................... 53
3.12. Diferencias entre ser y estar ................................................................................ 54
Texto: Cumpleaños...............................................................56

UNIDAD 4
4.1. Pronombres demostrativos átonos ................................................................... 65
4.2. Pronombres posesivos ................................................................................................. 67
4.3. Pronombres posesivos tónicos ............................................................................. 68
4.4. Numerales cardinales ................................................................................................... 70
4.5. Adverbios muy, mucho, tan, tanto ................................................................... 72
4.6. Adjetivo ..................................................................................................................................... 73

500
 4.7. Plural de los adjetivos .................................................................................................. 75
4.8. Grados de comparación de los adjetivos cualitativos.................... 77
Texto: Mi familia.................................................................79

UNIDAD 5
5.1. Verbos reflexivos ............................................................................................................. 86
5.2. Conjugación de los verbos reflexivos........................................................... 86
5.3. Verbos irregulares en Presente de Indicativo ........................................ 87
Texto: Una mañana de Roberto..............................................91
5.4. Artículo neutro lo ............................................................................................................. 93
5.5. Preposiciones simples .................................................................................................. 95
5.6. Numerales ordinales ...................................................................................................... 98
Texto: Ucrania....................................................................... 99
UNIDAD 6
6.1. Funciones reflexivas del pronombre personal se ......................... 110
Texto: Acuerdo de amigos.................................................110
6.2. Adverbios de tiempo ...................................................................................................112
6.3. La hora ......................................................................................................................................112
6.4. Meses, semanas y estaciones del año..........................................................114
6.5. Pronombres indefinidos ...........................................................................................117
6.6. Adverbios también y tampoco, nunca y jamás ..................................119
6.7. Adverbios de lugar ........................................................................................................120
Texto: Encuentro de amigos.................................................121
UNIDAD 7
7. I. Gerundio.................................................................................................................................128
7.2. Locuciones con gerundio ........................................................................................129
7.3. Adverbios de modo, de cantidad y modales .........................................130
7.4. Adverbios que se forman por medio de adjetivos .........................132
7.5. Locuciones verbales con infinitivo ...............................................................134
Texto: El viejo, su hijo y el burro........................................136
UNIDAD 8
8.1. Declinación de los sustantivos...........................................................................143
8.2. Pronombres personales en los modos
dativo y acusativo ..........................................................................................................143
8.3. Uso simultáneo de los complementos

501
 directo e indirecto ..........................................................................................................146
8.4. Uso de la forma preposicional (tónica)
de los pronombres personales ............................................................................148
Texto: El turismo en España ................................................149
UNIDAD 9
9.1. Omisión del artículo (аrtículo nulo) .............................................................156
9.2. Pronombres negativos............................................................................................... 159
Texto: En la sala de lectura..................................................161
9.3. Verbos de conjugación individual (propia) ...........................................161
9.4. Verbos impersonales ................................................................................................ 163
Texto: Un día de invierno....................................................164

UNIDAD 10
10.1. Sufijos diminutivos y superlativos.........................................................170
Texto: La familia de José y Miguel..................................171
10.2. Sufijos formadores de palabras .....................................................................172
10.3. Participio pasado ........................................................................................................174
10.4. Pretérito Perfecto de Indicativo.....................................................................178
Texto: Se ha enfermado mi tío...........................................180
10.5. Pronombres relativos ...............................................................................................182
Texto: Los pasatiempos......................................................184

UNIDAD 11
11.1. Conjunción. Principales conjunciones coordinantes.................190
11.2. Futuro Simple .................................................................................................................193
Texto: Planes para el fin de semana..................................194
11.3. Tiempos del plano Presente
del Modo Indicativo y su concordancia ................................................194
11.4. Grado de comparación de los adverbios ...............................................196
Texto: Una forma diferente de hacer ejercicio...................197

UNIDAD 12
12.1. Pretérito Indefinido de Indicativo ...............................................................205
Texto: Borís en Granada....................................................208
12.2. Infinitivo Compuesto...............................................................................................209
12.3. Voz pasiva .........................................................................................................................210

502
 Texto: El hombre del bar....................................................212

UNIDAD 13
13.1 Pretérito Imperfecto de Indicativo ...............................................................218
13.2. Peculiaridades en el uso de los adverbios ...........................................221
Texto: El español en el mundo...........................................225
Texto complementario: Zapatos de becerro……..............234

UNIDAD 14
14.1. Potencial Simple (Potencial Imperfecto) .............................................236
14.2. Exclamaciones e interjecciones:...........................................................................
Оклики........................................................................................................................................237
Вигуки ........................................................................................................................................239
14.3. Estructuradores de la información ..............................................................242
14.4. Oraciones condicionales de I tipo ...............................................................244
Texto: ¿Dónde están las maletas? .....................................245
Texto complementario: Bécqer y el alcalde .....................251

UNIDAD 15
15.1. Pretérito Pluscuamperfecto de Indicativo............................................254
15.2. Pronombres relativos ...............................................................................................255
15.3. Pretérito Аnterior de Indicativo ....................................................................257
Texto: Einstein y su chofer................................................258

UNIDAD 16
16.1. Мodo Imperativo.........................................................................................................267
16.2. Imperativo afirmativo .............................................................................................267
16.3. Formas que pueden sustituir el Imperativo Afirmativo .........270
16.4. Imperativos gramaticalizados .........................................................................271
16.5. Concordancia de los tiempos del Modo Indicativo ....................272
Texto: Una verdad contemporánea................................... 274
Textos complementarios: Pensamientos.......................... 284
Así oraba Gandhi..............................................................286
UNIDAD 17
17.1. Sistema verbal español ..........................................................................................288
17.2. Presente de Subjuntivo ..........................................................................................290
503
 17.3. Cambios orfográficos en la formación
del Presente de Subjuntivo.................................................................................292
17.4. Imperativo negativo ..................................................................................................293
17.5. Modo Subjuntivo en las oraciones
subordinadas de complemento .......................................................................294
Texto: A Dios le pido.........................................................297
17.6. Diferencias entre el Modo
Subjuntivo español y el ucraniano..............................................................298
Texto: Alcanza tu punto de equilibrio..............................300
Texto complementario: Una buena secretaria.................310
UNIDAD 18

18.1. Modo Subjuntivo en las oraciones independientes ....................314

Texto: ¡Ojalá!.....................................................................315
18.2. Futuro Perfecto (або) Compuesto de Indicativo ...........................317
18.3. Prefijación ..........................................................................................................................318
Texto: Un día sin coche........................................-............321
UNIDAD 19

19.1. Pretérito Perfecto (Pretérito Compuesto) de Subjuntivo......331

19.2. Concordancia del Pretérito Perfecto
de Subjuntivo con otros tiempos...............................................................333
19.3. Numerales mayores de ½ (medio) millón.........................................335
19.4. Expresión por medio de cifras y vocablos
de numerales mayores de quinientos millones .............................335
19.5. (Números) quebrados..........................................................................................336
19.6. Multiplicadores (multiplos) ..........................................................................337
19.7. Países latinoamericanos, sus capitales y gentilicios..........337
T exto 1 :El vigor del "spanglish" .....................................339
T exto 2 : Nuestro idioma de cada día. Respetémoslo........348
UNIDAD 20

20.1. Modo Subjuntivo en las oraciones subordinadas de fin, de

tiempo y con expresiones impersonales ................................................................... ...357

504
 20.2. Concordancia de los tiempos con el Presente de
Subjuntivo........................................................................................362
20.3. Locuciones gramaticales....................................................363
20.4. Construccionеs independientes (absolutas) ............................373
20.5. Construccioenes absolutas con infinitivo...........................373
20.6. Construcciones absolutas con gerundio.............................374
20.7. Construcciones absolutas con participio............................375
Texto: Una cita por teléfono.......................................377
UNIDAD 21
21.1. Pretérito Imperfecto de Subjuntivo
y su concordancia con los tiempos del Modo Indicativo.....392
21.2. Potencial (або Condicional) Compuesto...........................396
21.3. Formas de transmitir el futuro en el español moderno..-...398
Texto: Entre visillos ..................................................401
UNIDAD 22
22.1. Pretérito Pluscuamperfecto de Subjuntivo.......................................412
22.2. Oraciones condicionales de II tipo .........................................................416
22.3. Oraciones condicionales de III tipo........................................................417
22.4. Concordancia de los tiempos con el Modo Subjuntivo.....418
Texto 1: El avión de la bella durmiente.....................423
Texto 2: Reglas de urbanidad, ritos y costumbres.... 435

UNIDAD 23
23.1. Estilo directo e indirecto.....................................................441
23.2. Oraciones condicionales mixtas .................................................444
Texto: En plazos.........................................................446
Texto: Saludos (continuación)...........................................454

UNIDAD 24

24.1. Ortografía: Escritura de las consonantes...........................456

24.2. Reglas de puntuación.................................................474

505
 ANEXOS
Anexo 1. Correlación de adjetivos y pronombres ..............................................485
Anexo 2. Correlación de verbos y pronombres.....................................................487
Anexo 3. Voces de animales ...................................................................................................492
Anexo 4. Números romanos. Términos numerales ...............................................493
Anexo 5. Palabras malsonantes ............................................................................................496

506