Уколов Є.Ю. ФФЖ НМКД 1 Пол 19 Ст

Міністерство освіти і науки України
Херсонський державний університет

Загальноуніверситетська кафедра світової літератури та культури
імені проф. О. Мішукова
“ЗАТВЕРДЖУЮ”
Завідувач
кафедри
__________________________
“___”________________20__ року
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС ДИСЦИПЛІНИ
1.2.5./1.2.6. Історія зарубіжної літератури (ХІХ ст.)
спеціальність:
6.020303. Філологія (українська, англійська мова та література) *
6.020303. Філологія (українська мова та література) *
Спеціалізація: документознавство, медіа лінгвістика
035.01 Філологія (українська мова та література)*
014.01 Середня освіта (українська мова та література)*
Факультет філології та журналістики
2017 – 2018 навчальний рік

Міністерство освіти і науки України
Херсонський державний університет
Загальноуніверситетська кафедра світової літератури та культури
імені проф. О. Мішукова
“ЗАТВЕРДЖУЮ”
Завідувач
кафедри
__________________________
“___”________________20__ року
РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
1.2.5./1.2.6. Історія зарубіжної літератури (ХІХ ст.)
спеціальність:
6.020303. Філологія (українська, англійська мова та література) *
Факультет філології та журналістики
2017 – 2018 навчальний рік

Робоча програма Історія зарубіжної літератури (ХІХ ст.) для студентів за напрямом
підготовки 6.020303. Філологія (українська, англійська мова та література) *
„ ” 2018 року
Розробник: Уколов Є.Ю., старший викладач кафедри
Робочу програму схвалено на засіданні кафедри світової літератури та культури імені

проф. О. Мішукова
Протокол № __від. “ ”_ __2018_ року

Завідувач кафедри світової літератури та культури імені проф. О. Мішукова
_______________________ (Ільїнська Н.І.)
__________, 2017 рік

 __________, 2018 рік
Опис навчальної дисципліни
«Історія зарубіжної літератури (ХІХ ст.)»
Характеристика навчальної
Галузь знань, напрям
Найменування дисципліни
підготовки, освітньо-
показників
кваліфікаційний рівень денна форма заочна форма
навчання навчання
Галузь знань
0203. Гуманітарні науки
Філологія (українська,
англійська мова та
література) *
6.020303.Філологія
(українська мова та
Кількість кредитів –
література) * Нормативна
2 – денна форма навчання
Спеціалізація:документознав
ство, медіа лінгвістика
035.01 Філологія (українська
мова та література)*
014.01 Середня освіта
(українська мова та
література)*
Модулів – 2 Рік підготовки:

Змістових модулів – 2 2-й
Семестр
4-й
Загальна кількість годин:
60 – для денної форми;
Лекції
26 год.
Практичні, семінарські
Тижневих годин для
денної форми навчання: 22 год.
аудиторних – 2,8 години Ступінь вищої освіти: Лабораторні
самостійної роботи бакалавр - -
студента – 2,5 годин; Самостійна робота
42 год.
Вид контролю:
залік
Примітка.
Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної роботи становить:
для денної форми навчання – 53%/47%;
ПЕРЕЛІК ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНЦІЙ БАКАЛАВРА ФІЛОЛОГІЇ
(літературознавчий аспект)
Знання і розуміння:
 знання літератури та фольклору в історичному розвитку й сучасному стані;
 розуміння закономірностей літературного процесу, художнього значення
літератури у зв'язку з суспільно-літературною ситуацією, літературною
критикою і культурою епохи;
 загальні уявлення про історію, сучасний стан і перспективи вибраного напрямку
освіти.
Застосування знань і розумінь:

 володіння основними методами літературознавчого аналізу;
 уміння визначати художню своєрідність творів, користуючись системою
основних понять і термінів літературознавства;
 володіння методами й прийомами аналізу й інтерпретації різних типів і видів
текстів;
 уміння користуватися науковою, довідковою, методичною літературою на рідній
та іноземних мовах;
 володіння бібліографічними навичками; знання основних бібліографічних
покажчиків і пошукових систем, володіння прийомами бібліографічного опису
різних джерел;
 володіння сучасними методами й прийомами обробки інформації в сфері
професійної діяльності.
МЕТА ТА ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Мета курсу «Історія зарубіжної літератури (ХІХ ст.)» забезпечує розвиток ключових
компетенцій (уміння вчитися, спілкуватися державною, рідною та іноземними мовами,
інформаційно-комунікаційної, соціальної, загальнокультурної), а також спрямований на
формування літературної компетентності, що передбачає:
- розуміння національних літератур як невід’ємної частини світової художньої
культури;
- знання текстів літературних творів, обов’язкових для текстуального аналізу;
- формування якостей творчого читача та розвиток читацького досвіду;
- уміння і навички створення творчих наукових робіт різних жанрів;
- уміння орієнтуватися у світі художньої літератури і культури (класичної і
сучасної), оцінювати художню вартість творів, порівнювати їх (у різних перекладах; в
оригіналах і перекладах, переспівах; втілення в інших видах мистецтва тощо).
Результатом роботи у курсі є надбання студентами літературної компетентності,
складовими якої є емоційно-ціннісна, літературознавча, загальнокультурна, компаративна
компетенції особистості. Формування літературної компетентності та її складників тісно
пов’язано із формуванням комунікативної компетентності, розвитком умінь і навичок
володіння учнями українською мовою, а також іноземними мовами, видами мовленнєвої
діяльності, науково-навчальними жанрами, а саме: стаття, доповідь, реферат, курсова та
випускна робота тощо.
Завдання курсу:
– методичні: репрезентувати основи історико-теоретичного методу, навчити студентів
його застосуванню при вивченні європейської літератури та культури першої половини
ХІХ ст.
– пізнавальні: дати уявлення про своєрідність відповідних епох літературного розвитку
Європи, повідомити про найвищі досягнення зарубіжної літератури першої половини
ХІХ ст., котрі мають неминуче значення, представити необхідну інформацію, яка
потрібна для розуміння сутності історико-культурних процесів і формування естетичного
чуття.
– практичні: навчити основам аналізу творів європейських письменників указаного
періоду, дати необхідну підготовку до проведення занять у школі з вивчення їхнього
життя й творчості.
Перелік знань та умінь:

– Знання історичних умов розвитку літератури, її періодизації.
– Уміння пов'язати літературу з історією, пояснити особливості літератури країни c
особливостями її суспільно-політичного розвитку.
– Уміння розглядати літературний процес в культурно-історичному контексті
досліджуваних епох.
– Уміння проаналізувати літературний твір з урахуванням літературного напряму, до якого
воно належить, а також його жанрової специфіки.
– Уміння встановлювати міжлітературні зв'язки, особливо з українською літературою, при
характеристиці національної специфіки літератур.
– Уміння використовувати при аналізі літературного твору знання критичної літератури.
– Уміння показати місце і значення творчості письменника не тільки в історії літератури
даної епохи, але і в історії світової літератури, його вплив на українську літературу.
Очікувальні результати навчання:
– знання головних понять та термінів, пов’язаних з літературою та культурою ХІХ ст.
– знання основних етапів розвитку літератури;
– знання періодизації літератури;
– знання провідних представників літератури;
– знання національної специфіки кожної з літератур зазначеної доби, міжлітературних зв
¢
язків;
– знання текстів авторів, передбачених програмою;
– вміння аналізувати літературно-історичні явища;
– вміння швидко і вправно орієнтуватись у літературному процесі;
– вміння аналізувати художні твори, передбачені програмою;
– вміння писати рецензії на твори будь-якого жанру;
– набути первісні навички наукового підходу до історії зарубіжної літератури.
Міждисциплінарні зв’язки. Матеріал курсу є необхідним етапом у вивченні історії

зарубіжної літератури і перетинається із окремими проблемами наступних дисциплін:
«Вступ до літературознавства», «Українська література», «Історія світової літератури»,
«Історія України», «Світова історія», «Культурологія та ін.
ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Романтизм – напрям і стиль у літературі та мистецтві європейських країн першої

половини ХІХ ст.
Термін «романтизм», значення романтизму в духовному житті Європи ХІХ століття. Дві
основні художні системи ХІХ ст. – романтизм і реалізм. Романтизм як домінантний художній
напрям європейського масштабу в першій половині ХІХ ст., а реалізм – у другій його
половині. Різноманітність національних, жанрових, хронологічних варіантів романтизму.
Війна за незалежність в Америці 1775 – 1783 рр., Французька буржуазна революція 1789
– 1794 рр., наполеонівські війни, промисловий переворот в Англії як історичні передумови
романтизму. Розвиток романтизму в період Реставрації (1815 – 1830) та 30 – 40 рр.
Філософське підґрунтя романтизму (концепція природної людини, культ природи,
критика цивілізації Ж.-Ж. Руссо; фольклоризм Й.Г. Гердера, концепція абсолютного «Я»
І.Г. Фіхте).
Сентименталізм та преромантизм як естетичні передумови виникнення романтизму.
Світоглядні позиції романтизму: картина світу та концепція романтичного двосвіття,
антропоцентрична концепція (культ особистості). Естетика романтизму як протиставлення
класицистичній: перевага суб’єктивно-ліричного начала, наголошення активної ролі уяви та
натхнення, символіка, міфотворчість, історизм, «місцевий колорит», фольклоризм, синтез
мистецтв. Теорія романтичної іронії як відбиття нерозв’язного протиріччя між ідеалом і
дійсністю. Розчарування та песимізм, «світова скорбота» (Дж. Г. Байрон) та «хвороба віку»
(А. де Мюссе) як наслідки усвідомлення неминучості конфлікту.
Специфіка поетики романтизму: символіка, контраст, гротеск, іронія, алегорія та ін.
Романтичний герой-індивідуаліст, його типи: мрійник, дивак, егоїст, бунтар, ідеаліст.
Жанрова система романтичної літератури. Течії романтизму (за Д. Наливайком), їх
представники та характеристика: рання (універсальна, філософська), народно-фольклорна,
байронічна, гротескно-романтична (гофманівська), утопічна, історична (вальтерскоттівська),
релігійно-містична.
Література Німеччини
Соціокультурна ситуація у Німеччині початку XIX в. Специфіка, періодизація і школи
німецького романтизму.
Єнська школа, її філософська спрямованість. Брати Шлегелі як автори естетики
романтизму. «Фрагменти» Ф. Шлегеля як програма нової романтичної літератури. Поняття
«романтичної іронії». Роман Новаліса «Генріх фон Офтердінген» – символічне зображення
шляху митця. Символіка «блакитної квітки» та її значення для романтизму. Жанр
романтичної казки у новелі Л. Тіка «Білявий Екберт», реалізація романтичних ідей. Жанр
фрагменту.
Гейдельберзька школа. Зміна моральних, релігійних, філософських, естетичних
орієнтирів. Філологічний характер творчості. Збірка народних пісень А. фон Арніма та
К. Брентано, казки братів Грімм. Пізній німецький романтизм. Трагізм світовідчуття
Г. фон Клейста. Основна тема творчості –доля сильної самотньої людини у ворожому світі.
Новаторство Клейста-драматурга («Розбитий глечик», «Пентесілея»). «Надзвичайна історія
Петера Шлеміля» А. Шаміссо: проблема помилкових та істинних цінностей; фантастичність
реальності.
Творчість Е.Т.А. Гофмана як кульмінація німецького романтизму. Синкретизм
мистецтв: живопис, музика, література, театр. Вище вираження романтичного двосвіття й
романтичної іронії. Пошуки синтезу творчих принципів і художніх ідей ранніх романтичних
шкіл – єнської та гейдельберзької. Увага до реальності.
Збірка «Фантазії в манері Калло»: зміст назви, склад, концепція творчості. Романтичне
двосвіття в новелах Е.Т.А. Гофмана. Світ «музикантів» і «філістерів» у новелі «Золотий
горщик». Фантастика, символіка й гротеск у новелі, їхня художня функція. Зображення
темного боку людського життя, готичний колорит, всесилля зла у «Нічних повістях» та
романі «Еліксир диявола». Сатиричне зображення соціальної дійсності в повісті-казці
«Малюк Цахес».
Двійництво та романтична іронія в романі «Життєві погляди кота Мурра». Й. Крайслер
як alter ego Е.Т.А. Гофмана. Посилення сатиричного начала в пізній творчості письменника.
Гофманівська традиція у світовій літературі.
Г. Гейне. Початок творчого шляху. «Книга пісень» та її романтичний характер.
Тематичні та жанрово-стильові особливості циклів: «Страждання юності», «Ліричне
інтермеццо», «Повернення на батьківщину», «Північне море». Еволюція образу ліричного
героя, трансформація образу романтичної коханої. Публіцистика і поезія 30-х років: синтез
романтизму та утопічного соціалізму. Останній період творчості, збірка «Романсеро», її
суб’єктивно-ліричний характер. Г. Гейне і світова література.
Література Англії
Своєрідність і основні етапи англійського романтизму. Ранній англійський романтизм,
творчість В. Блейка. Синтез мистецтв у творчості письменника. Містицизм та візіонерство,
антираціоналізм та антисенсуалізм поезії В. Блейка. Контрастність та єдність як структурні
принципи циклів «Пісні Невідання» та «Пісні Пізнання». Символіка образів живої та
неживої природи.
«Озерна школа». Передмова до «Ліричних балад» В. Вордсворта як маніфест
романтизму в Англії. Основні теми й мотиви лірики В. Вордсворта: мотив повернення
додому як визначальний для англійської національної свідомості. Поетизація буденності,
неприйняття урбанізації, демократизм поглядів («Нас семеро», «Люсі Грей», «Терен»,
«Майкл», «Остання з отари»). Пейзажна й натурфілософська лірика, сонети В. Вордсворта.
Зорова конкретність і точність поетичного образу («Жовті нарциси»). Прагнення до простоти
поетичної мови. Поема «Прелюдія» як філософсько-поетична автобіографія митця.
С.Т. Кольрідж. Роль уяви в естетиці митця. Уявлення про зв’язок людини й природи,
проблема уяви та розуму, мови мистецтва. «Сказання про Старого Мореплавця»: особливості
композиції, символіка та моралізм, тема злочину, кари та спокути, прийом романтичного
контрасту, баладний вірш. Фрагментарність мислення (незавершені поеми «Крістабель»,
«Кубла Хан»).
Творчість Р. Сауті. Синтез народної балади та традицій готичного роману в поезії
(«Скарги бідняків», «Суд божий над єпископом», «Медок»), дидактична спрямованість.
Дж. Г. Байрон – поет-символ романтичної епохи. Полеміка із сучасною літературною
елітою в сатирі «Англійські барди й шотландські оглядачі». Парламентська діяльність,
виступи на захист луддитів. Світське життя, скандальна репутація, негаразди у родинному
житті й вимушений від’їзд із Англії. Життя у Швейцарії та Італії, допомога карбонаріям.
Поема «Паломництво Чайльд-Гарольда» – створення нового, «байронічного», героя,
пересиченого життям і обійнятого тугою молодого мандрівника. Роль образу автора,
ліричного начала у творі. Розвиток жанру ліро-епічної поеми у «східних повістях» – апофеозі
романтичного бунтарства («Гяур», «Корсар», «Лара», «Абідоська наречена», «Паризина»).
Новий тип героя – активного борця, здатного до пристрасного кохання. Подібність
сюжетних мотивів і ситуацій при відмінностях у поетиці. Байронівська модель у
романтичних поемах першої половини ХІХ ст.
Вихід на метафізичний рівень узагальнення у драматичних творах. «Фаустіанська» тема в
«Манфреді». Герой-Богоборець в «Каїні» і суперечливість його позиції.
Злам жанрових канонів в «Дон Жуані»: пародія, сатиричний епос, роман у віршах.
Полеміка та розрив з романтизмом. Іронія та скепсис. Зміни в образі Дон Жуана в порівнянні
із класичним.
Від’їзд у повсталу Грецію наприкінці життя як аналог «романтичного самозречення».
П.Б. Шеллі. Бунтарство, ідеалістично-утопічні погляди, реалізація їх в поезії («Королева
Маб», «Мужам Англії»). Високий пафос, символіка і алегоричність у драмі «Визволений
Прометей»; трансформація міфологічного образу, християнський мотив перемоги над
деспотизмом за рахунок подолання ненависті. Тематичне розмаїття лірики П.Б. Шеллі, її
сповідальність та філософська абстрактність, поєднання суспільного та особистого.
Дж. Кітс. Тема природи і мистецтва в його творчості («Ода солов’ю», «Ода грецькій
вазі»). Роль античних та ренесансних традицій. Культ краси та гармонії, прагнення до
вираження відчуттів, пластичність поезії Дж. Кітса.
М. Шеллі. Роман «Франкенштейн, або Сучасний Прометей» як поєднання традицій
просвітницького й готичного роману. Проблема відповідальності вченого не тільки перед
людством, але й перед своїм творінням. «Роман-Попередження». Сполучення в головному
герої двох особистостей: ученого-раціоналіста просвітницького типу й романтика-
індивідуаліста, охопленого пристрастями. Полеміка автора з обома типами мислення.
Творчість В. Скотта. Перший період творчості – збирання фольклору («Пісні
шотландського кордону»), створення романтичних поем на його основі («Пісня останнього
менестреля», «Діва озера»): оспівування середньовіччя, елемент фантастики, місцевий
колорит.
Історичний роман В. Скотта. Роль готичного роману в становленні жанру. Особливості
структури історичного роману В. Скотта. У центрі романів («Веверлі», «Роб Рой»,
«Пуритани» та ін.) конфліктні історичні події (війни, повстання, політично нестабільні
епохи). Головний предмет зображення – доля особистості під час історичних катаклізмів.
Роль і місце центрального героя романів В. Скотта в історичному конфлікті («Айвенго»).
Реальні історичні постаті та їх роль у розвитку сюжету. Роль народу в історії, особливості
трактування цієї проблеми в англійській літературі. Роль фольклору у створенні образів.
Засоби створення історичного колориту, роль побутових сцен та історичних деталей.
В. Скотт і світова література.
Література Франції
Національна специфіка французького романтизму. Ранній етап романтизму у Франції.
Формування романтичної естетики в роботах Ж. де Сталь і Ф.Р. де Шатобріана.
Сприйняття християнства, лицарської культури та фольклору як чинників романтичного
світосприйняття. Уславлення християнства у трактаті «Геній християнства».
Неспроможність руссоїстського ідеалу «природної» людини й естетизація християнської
віри в повістях у повістях «Атала» і «Рене». Автобіографізм у повісті «Рене», створення
романтичного героя, що знаходиться в розладі із суспільством, охопленого «світовою
скорботою».
Французька романтична поезія (А. де Ламартін, А. де Віньї, А. де Мюссе, В. Гюго).
Відновлення поетичної мови. А. де Ламартін – перший французький поет-романтик.
Меланхолія ліричного героя А. де Ламартіна («Поетичні медитації»). Мотив самотності й
задушевність тону в ліричних елегіях А. де Ламартіна («Самотність», «Озеро»). Прагнення
до синтезу філософії, релігії та поезії у творчості («Бог», «Людина», «Падіння ангела»).
Драматизм та епічний харакетр поезії А. де Віньї, тяжіння до рольових ліричних героїв
(«Елоа», «Моїсей»). Байронічне забарвлення поетичного світу А. де Віньї, титанізм його
героїв, дистанційованість від природи. Богоборча тема в ліриці А. де Віньї. Ідеал стоїчного
мовчання в поемі «Смерть вовка». Іронічна інтерпретація байронічного романтизму, образ
поета в ліриці А. де Мюссе («Ночі»). Ритмічне багатство поезії В. Гюго. Мальовничість і
романтична екзотика у збірці «Східні мотиви». Своєрідність ритміки, строфіки та
кольористики. Домінування інтимної лірики, зростання ліричного елементу («Осіннє листя»,
«Пісні сутінок», «Внутрішні голоси», «Споглядання»). Громадянсько-патріотична лірика,
політичні мотиви («Пісні сутінок», «Грізний рік», «Відплата»). Людина в її становленні та
русі до прогресу як головний герой збірки В. Гюго «Легенди віків».
Французький романтичний психологічний роман (Ж. де Сталь «Корінна», Ж. Санд
«Індіана», Б. Адольф «Констан», А. де Мюссе «Сповідь сина століття»). Нові прийоми
психологічного аналізу. Тема «хвороби віку» як центральна в романі А. де Мюссе.
Історичний роман (А. де Віньї «Сен-Мар», авантюрно-історичні романи А. Дюма).
Наслідування та трансформація традицій В. Скотта в романі А. де Віньї «Сен-Мар». Ідея
морального прогресу як вищого закону історії («Сен-Мар») як шлях до романів В. Гюго.
Драма «Чаттертон» – трагізм долі митця у меркантильному буржуазному середовищі.
В. Гюго – голова й теоретик романтичного руху у Франції. «Передмова до драми
«Кромвель» як маніфест французького романтизму. Опозиційність стосовно класицизму,
заперечення нормативності та жанрової ієрархії. Контраст як основа романтичної літератури.
Теорія гротеску. Історична концепція походження лірики, епосу та драми.
Своєрідність романтичної драми В. Гюго («Ернані», «Рюї Блаз»): демократизація
драматургії, динамізм, контрастність. Основний конфлікт – між простолюдином та
аристократом або монархом. Тема історичного прогресу в романі «Собор Паризької
Богоматері». Специфіка історизму роману: композиція, система образів, концепція
романтичного героя, символіка, гротеск у романі, тема долі. Поетика контрастів у романі.
«Знедолені» як поліфонічний роман, роман-епопея. Відображення в романі соціальної
проблематики та політичних поглядів В. Гюго. Етична концепція В. Гюго як ідейна основа
твору, значення морального уроку. «Знедолені» як «епос душі», теорія морального прогресу
людини під впливом благого прикладу. Публіцистичність роману, роль авторських відступів.
Співвіднесення вигаданих подій з реальним історичним тлом.
Література США
Соціокультурна ситуація в США на початку XIX ст. Завдання й специфіка
американського романтизму. Основні етапи розвитку романтизму в США.
Оптимізм і «нативізм» раннього американського романтизму. Пошук національних
художніх традицій. Романтична поетизація патріархальної Америки та іронічне обігрування
сучасників-американців в творчості В. Ірвінга («Ріп Ван Вінкль», «Легенда про Сонну
Лощину»). Поєднання в творчості В. Ірвінга культурних традицій Старого та Нового Світів.
Збірка «Альгамбра»: поєднання побутового плану з умовно-романтичним. Своєрідність
романтичної поетики В. Ірвінга.
Дж. Ф. Купер, різноманітність романних форм у творчості автора (історичний, морський,
сатиричний, утопічний, соціально-побутовий романи). Провідні теми: фронтир, Війна за
Незалежність, море. Неприйняття буржуазної Америки, ідеалізація американського Заходу,
романтичний сумнів в абсолютній цінності прогресу та образ «природної людини» в
пенталогії про Шкіряну Панчоху. Пошуки альтернативи буржуазному суспільству в героїці
Війни за Незалежність, морській стихії, європейській історії. Орієнтація на В. Скотта.
Функції художньої деталі в поетиці романів.
Творчість Г. В. Лонгфелло. Епос «Пісня про Гайавату»: поетична мова, розмір віршування.
Гуманістичне трактування індіанської теми в «Пісні про Гайавату». Фольклорна основа
твору. Тема природи в «Пісні про Гайавату».
Трансценденталізм як літературно-філософська течія оптимізму, вчення «довіри до себе»
(Р. Емерсон, Г. Торо). Морально-філософська утопія «ферми» у трансценденталістів. Людина
наодинці з природою в романі Г. Торо «Волден». Рух аболіціонізму, творчість Г. Бічер-Стоу.
Творчість Е.А. По. Раціоналізм, аналітичний підхід та інтерес до містичного,
надзвичайного. Полеміка Е.А. По із трансценденталістами. Естетичні принципи митця:
установка на «тотальний ефект», емоційно-психологічну дію на читача («Філософія
творчості», «Поетичний принцип»). Сприйняття краси як предмету мистецтва, домінантна
роль розуму в її створенні. Ідея внутрішньої гармонії, пропорційності частин твору,
обмеженість обсягу. Новаторство лірики Е.А. По («Ворон», «Улялюм», «Аннабель Лі»), її
сугестивність, метафоричність, умовність хронотопу, музикальність. Тематична
однорідність: смерть прекрасної жінки, пошуки недосяжного ідеалу.
Жанрово-тематична своєрідність новелістики Е.А. По, поєднання емоцій та логіки,
реальності та фантастики, страшного та комічного як особливість художньої манери митця.
Дослідження межових психологічних станів людини у «страшних» новелах («арабесках»):
«Падіння дому Ашерів», «Вільям Вільсон», «Чорний кіт», «Провалля і маятник». Гротескно-
сатиричні новели: «Ділок», «Розмова з мумією». Розробка основних принципів детективного
жанру: «Вбивство на вулиці Морг», «Викраданий лист», «Золотий жук». Науковість у
фантастичних новелах: «Історія з повітряною кулею», «Надзвичайна пригода Ганса Пфааля».
Значення творчості Е.А. По для Ш. Бодлера та французьких символістів, Ж. Верна та
Г. Уеллса, А. Конан-Дойля.
Пізній американський романтизм, його вираження в творах Н. Готорна та Г. Мелвілла.
Алегоризм малої прози Н. Готорна. Поєднання романтичних і реалістичних рис у романі
Г. Мелвілла «Мобі Дік, або Білий Кит».
Література Польщі
Соціокультурна ситуація у Польщі у першій половині ХІХ ст. Романтизм як провідний
напрям у польській літературі. Специфіка польського романтизму та етапи його розвитку.
Творчість Ю. Словацького, його внесок у розвиток романтичної драми. Поєднання містики
та християнської етики у творчості З. Красінського.
Творчість А. Міцкевича як найяскравіший вияв польського романтизму. Україна та Росія
в долі письменника. Ствердження романтизму у збірці «балади й романси»: критика
класицизму, звернення до народної творчості та фантастики. Героїко-патріотична поема
«Гражина», її громадянський пафос, освоєння А. Міцкевичем історії. Поєднання епічного та
ліричного елементів. Цикл «Кримські сонети», його ідейно-тематична та стилістична єдність.
Ностальгія за батьківщиною як їх головний мотив. Образи ліричного героя та природи як
центральні в циклі. Філософське осмислення єдності природи і людини у «Кримських
сонетах».
Патріотична тема в поезії А. Міцкевича. Образ героя-патріота в поемі «Конрад
Валленрод», утілення в ньому ідеї суспільного обов’язку та самопожертви. Поєднання
фольклорних мотивів з актуальними історричними подіями, критика романтичного
індивідуалізму в образі Конрада. Поема «Пан Тадеуш» як панорама польського життя
початку ХІХ ст. Поєднання в поемі романтичних та реалістичних елементів. Своєрiднiсть
романтизму А. Міцкевича, значення його для польської літератури.
Література Росії
Соціокультурна ситуація в Росії на початку XIX ст. Стильове розмаїття російської поезії
початку століття. Суперечки про мову між «Арзамасом» і «Бесідою...» на початку XIX
століття. Специфічний характер та періоди розвитку російського романтизму. Течії
російського романтизму: суб’єктивно-лірична, громадянська, «байронічна», філософська,
народно-історична, слов’янофільська.
Творчість В. Жуковського та К. Батюшкова як попередників О. Пушкіна.
Поезія В. Жуковського: традиції сентименталізму, преромантизму та перехід до
романтичного світосприйняття. Зв’язок із західноєвропейським романтизмом, опанування
жанрів балади та елегії. Значення творчості В. Жуковського для становлення та розвитку
російського романтизму: зображення внутрішнього світу людини, мотиви двосвіття,
звернення до ірраціонального та фантастики, концепція «невиразного», використання
елементів російської усно-поетичної творчості, розширення бази літературної мови.
Поезія К. Батюшкова, її зв’язок із класицизмом, сентименталізмом, преромантичними
тенденціями. «Легка поезія» («Мои Пенаты», «Вакханка») наслідування французьких поетів,
анакреонтичної традиції. Жанр дружнього послання у творчості поета. Патріотична лірика
часів Вітчизняної війни 1812 – 1813 рр. («Переход русских войск через Неман 1 января 1813
года»), медитативні елегії на історичну тематику, настрої песимізму та розчарування.
Значення К. Батюшкова для розвитку російської поезії ХІХ ст.
Громадянська поезія декабристів (К. Рилєєв, В. Кюхельбекер, О. Одоєвський), її
волелюбний пафос, позалітературна мета, дидактична спрямованість, орієнтація на традиції
античної героїки.
Драматургія в російській літературі початку XIX ст. «Лихо від розуму» О. Грибоєдова.
Історія створення, жанрова своєрідність. Актуальність ідеї: конфлікт «віку теперішнього»
(Чацький) з «віком минулим» (Фамусов). Чацький у системі персонажів. Розвиток любовної
лінії: Чацький – Соф’я – Молчалін. Поетика фіналу. Художня специфіка комедії: жанр, мова,
композиція, новаторські прийоми побудови, трансформація драматургічних принципів
класицизму. Значення комедії в історії російської літератури і театру.
Творчість О. Пушкіна. Ліцейський період творчості («Воспоминания в Царском селе»),
подолання традицій поетичної системи класицизму. Літературне оточення. Політична лірика
(«Вольность», «Деревня», «К Чаадаеву»). Поема «Руслан та Людмила»: жанр, зв’язок з
народною творчістю, композиція, іронія та пародія у поемі.
Південне заслання та «південні поеми»: «Кавказький бранець», «Брати-розбійники»,
«Бахчисарайський фонтан». Художня специфіка поем, наслідування та подолання традицій
Дж. Г. Байрона. «Цигани» – остання романтична поема О. Пушкіна. Проблема свободи та
неволі у творі, художня своєрідність поеми. Вірш «До моря» як найхарактерніший твір
пушкінського романтизму. Політична лірика періоду південного заслання («Свободы сеятель
пустынный…»).
Заслання в Михайлівське. Робота над трагедією «Борис Годунов». Звернення до
історичних джерел, наслідування традицій В. Шекспіра. Проблема народу і влади: ставлення
влади до народу та народу до влади у трагедії. Психологізм образу Бориса Годунова.
Композиційні особливості драми, система персонажів, мова трагедії.
«Євгеній Онєгін» як перший російський реалістичний роман. Історія створення роману у
віршах. Історичні рамки твору, зображення головного героя як сучасника автора. Концепція
особистості в романі. Ідея роману та місце в ньому автора. Автор – герой – читач. Розвиток
любовної лінії: Тетяна – Онєгін, Лєнський – Ольга. Подолання романтизму в образі
Лєнського. Концепція російської дійсності. Художня специфіка роману: жанр, композиційна
побудова, розвиток сюжету, «онєгінська строфа». Місце роману в творчості О. Пушкіна та
його значення для розвитку російської літератури.
Поема «Полтава», робота з історичними джерелами, лірична та історична теми твору.
Образи Петра І й Мазепи. Новаторство О. Пушкіна в зображенні війскових подій, батальних
сцен. Поема «Мідний вершник», реалізація у творі проблеми «держава та особистість»;
своєрідність композиції, роль вступу до поеми, мова та звукопис.
«Маленькі трагедії»: історія створення, європейські сюжети, моральна проблематика,
психологізм, динамічний розвиток дії.
Викладення поетологічних концепцій О. Пушкіна у віршах «Разговор книгопродавца с
поэтом», «Пророк», «Поэт и толпа», «Поэту».
Проза О. Пушкіна. Цикл «Повісті Бєлкіна»: ідейно-художня єдність, різні оповідальні
стратегії, стилістичні особливості. Значення передмови для розуміння художньої
своєрідності повістей. Образ Бєлкіна. Концепція російської провінції. Тема «маленької
людини» в повісті «Станційний доглядач», її значення для подальшого розвитку російської
літератури.
Повісті «Дубровський», «Капітанська дочка»: поєднання любовної та історичної лінії,
особливості композиції, розвитку сюжету, мови творів. Проблема грошей та особистості в
«Піковій дамі», образ Германа.
Вірш «Пам’ятник» як підсумок творчості О. Пушкіна. Значення О. Пушкіна для
російської літератури та культури.
Лірика М. Лермонтова. Ранній романтичний період творчості («Парус», «Нет, я не
Байрон…»). Тематика лірики М. Лермонтова: тема покоління («Дума»), тема Батьківщини
(«Родина», «Прощай, немытая Россия…»), тема самотності («И скучно, и грустно…»,
«Выхожу один я на дорогу…», «Как часто пестрою толпою окружен…»); поетологічні
концепції М. Лермонтова («Поэт»).
Розчарування в бездіяльних сучасниках, охоплених рефлексією, протиставлення їм
сильних особистостей минулого («Пісня про купця Калашникова»), героїчних характерів.
Образ романтичного героя в поемах «Мцирі», «Демон». Втілення в образі Демона рис
покоління 30 – 40-х рр. романтичне тло поем, система зображальних засобів: мова, розвиток
сюжету, природа Кавказу.
Роман М. Лермонтова «Герой нашого часу». Авторський задум, його реалізація в
композиції роману, неспівпадіння сюжету й фабули. Оповідальні стратегії, їх значення для
характеристики образу головного героя. Образ Печорина в системі персонажів роману та
проблема «зайвої людини». Печорин як представник покоління 30-х років, його життєва
філософія. Психологізм М. Лермонтова, прийоми психологічної характеристики героя.
Жанрова своєрідність роману та проблема художнього методу.
М. Гоголь. Романтичні тенденції та подолання романтичного індивідуалізму в ранній
творчості М. Гоголя («Ганц Кюхельгартен»). Оригінальність «Вечорів на хуторі біля
Диканьки», відмінність їх від «простонародних повістей» В. Наріжного. Створення
художньої концепції України як окремого топосу з центром у Диканьці. Втілення народної
свідомості, національної культури. Конфліктність, контрастність, участь потойбічних сил.
Єдність збірки, образ оповідача, художня специфіка. «Миргород». Задум і структура книги.
Проблематика, зростання реалістичної компоненти. Характер зображення побуту. Епічний
характер «Тараса Бульби», сприйняття історії в дусі В. Скотта, втілення народної героїки в
образі Тараса Бульби.
Переосмислення романтичного світовідчуття в «петербурзьких повістях». Образ
Петербурга. Поєднання реального та ірреального, гротеску та фантастики. Трансформація
традицій Е.Т.А. Гофмана. Тема «маленької людини» як наскрізна для російської літератури
ХІХ ст.
Драматургія М. Гоголя. Комедія «Ревізор»: поєднання філософського змісту, вічної
колізії з локальним мотивом ревізії. Прагнення до узагальнення, губернське чиновництво як
колективний герой, уявне розширення художнього простору. Хлєстаков як новий тип героя,
нікчема, що завдяки обставинам стає «фігурою». «Одруження» – продовження лінії
гоголівського гротеску.
Поема «Мертві душі». Задум, історія створення та робота над твором. Проблема жанрової
своєрідності. Композиційна специфіка поеми, панорамність, представлена за допомогою
наскрізного героя. Художній простір у поемі. Образна система поеми, засоби створення
образів поміщиків. Чичиков як новий тип героя-ділка. Антитеза «живе» / «мертве» у поемі на
історичному, сюжетному, стильовому, семантичному, символічному рівнях. Лірична тема
поеми, образи шляху та птиці-трійки. Зміни в світосприйнятті М. Гоголя, його духовна драма
(«Вибрані місця з листування з друзями»). Доля другого тому поеми. Значення М. Гоголя для
російської літератури.
Структура навчальної дисципліни
211 гр.
Назви змістових Кількість годин

модулів і тем денна форма Заочна форма
усього у тому числі усього у тому числі
л п лаб інд с.р. л п лаб інд с.р
.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13
Змістовий модуль 1. Література Європи та США першої половини XІХ ст.
Тема 1. Романтизм 8 2 2 4
– напрям і стиль у
літературі та
мистецтві Європи
та США першої
Німецький
романтизм: етапи
розвитку, школи,
представники.
Романтична
творчість
Е.Т.А. Гофмана,
Г. Гейне.
в Англії. Творчість
В. Скотта,
Дж.Г. Байрона.
Тема 3. 8 2 2 4
Своєрідність
французького
романтизму. Поезія
та проза В. Гюго.
в Америці: етапи,
специфіка, митці.
Поезія та
новелістика
Е.А. По.
Разом за змістовим 32 8 8 16
модулем 1
Змістовий модуль 2. Російська література першої половини ХІХ ст.
Тема 1. Тема 1. 7 2 2 3
Романтизм в Росії:
провідні течії, теми,
Російська
драматургія
початку ХІХ ст.
Комедія
О. Грибоєдова
«Лихо з розуму»
Тема 2. Романтична 7 2 2 3
творчість
О. Пушкіна.
реалізму митця в
романі у віршах
«Євгеній Онєгін».
творчість
М. Лермонтова:
лірика та роман
«Герой нашого
часу»
Тема 4. Творчість 7 2 2 3
М. Гоголя:
специфіка
художнього методу
і поетики.
модулем 2
Усього 60 16 16 28
Структура навчальної дисципліни
251 гр.
Назви змістових Кількість годин

модулів і тем денна форма Заочна форма
усього у тому числі усього у тому числі
л п лаб інд с.р. л п лаб інд с.р
.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13
– напрям і стиль у
літературі та
мистецтві Європи
та США першої
Німецький
романтизм: етапи
розвитку, школи,
Романтична
творчість
Е.Т.А. Гофмана,
Г. Гейне.
в Англії. Творчість
В. Скотта,
Дж.Г. Байрона.
Тема 3. 8 2 2 4
французького
романтизму. Поезія
та проза В. Гюго.
в Америці: етапи,
специфіка, митці.
Поезія та
новелістика
Е.А. По.
модулем 1
Тема 1. Тема 1. 7 2 5
Романтизм в Росії:
провідні течії, теми,
Російська
драматургія
початку ХІХ ст.
Комедія
О. Грибоєдова
«Лихо з розуму»
творчість
О. Пушкіна.
реалізму митця в
романі у віршах
«Євгеній Онєгін».
творчість
М. Лермонтова:
лірика та роман
«Герой нашого
часу»
Тема 4. Творчість 7 2 2 3
М. Гоголя:
специфіка
художнього методу
і поетики.
модулем 2
Усього 60 16 14 30
ЗМІСТОВІ МОДУЛІ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Лекційній модуль
1. Романтизм – напрям і стиль у літературі та мистецтві Європи та США першої
половини ХІХ ст. Специфіка німецького романтизму. Романтична творчість Г. Гейне.
(2 год.)
2. Романтизм в Англії. В. Скотт – творець історичного роману. Романтизм у творчості
Дж.Г. Байрона. Жанрове новаторство поета. (2 год.)
3. Своєрідність французького романтизму. Поезія та проза В. Гюго. (2 год.)
4. Романтизм в Америці: етапи, специфіка, митці. Поезія та новелістика Е.А. По. (2 год.)
Семінарський модуль
1. Романтичне двосвіття в новелах Е.-Т.-А. Гофмана «Малюк Цахес» і «Золотий
горщик». Еволюція поетичної свідомості Г. Гейне в «Книзі пісень». (2 год.)
2. Скотт як творець жанру історичного роману. Роман «Айвенго». Поема Дж.Г. Байрона
«Паломництво Чайльд-Гарольда» як новий тип поеми. (2 год.)
3. Романтична картина світу в романі В. Гюго «Собор Паризької Богоматері». (2 год.)
4. Художня специфіка та мотивний комплекс творчості Е.А. По. (2 год.)
Модуль самостійної роботи

Завдання І. Прочитати художні тексти і підготуватися до тестової контрольної
роботи.
Завдання ІІ. Підготувати (усно та письмово) наступну тему:
Романтичний світ «Кримських сонетів» А. Міцкевича
Завдання ІІ. Законспектувати літературно-критичні статті:

- В. Гюго «Передмова до драми “Кромвель”»
- Е.А. По «Філософія творчості»
Завдання ІV. Вивчити напам’ять вірші поетів, творчість яких вивчається.
Лекційній модуль
1. Романтизм в Росії: провідні течії, теми, представники. Російська драматургія І
половини ХІХ ст. Комедія О. Грибоєдова «Лихо з розуму». (2 год.)
2. Романтична творчість О. Пушкіна. Тематичний спектр поезії митця. Своєрідність
реалізму О. Пушкіна в романі у віршах «Євгеній Онєгін». (2 год.)
3. Романтична лірика М. Лермонтова. Роман «Герой нашого часу» як відображення
покоління 30-х рр. ХІХ ст. (2 год.)
4. Творчість М. Гоголя: специфіка художнього методу і поетики. (2 год.)
Семінарський модуль
1. Новаторський характер комедії О. Грибоєдова «Лихо від розуму». (2 год.)
2. Жанрова та тематична своєрідність лирики О. Пушкіна. Специфіка відображення
дійсності і концепція особистості в романі О. Пушкіна «Євгеній Онєгін». (2 год.)
3. Соціально-філософська проблематика роману М. Лермонтова «Герой нашого часу». (2
год.)
4. Художній світ повістей М. Гоголя. (2 год.)
Модуль самостійної роботи
Завдання І. Прочитати художні тексти і підготуватися до тестової контрольної

роботи.
Поезія М. Лермонтова: домінуючі образи й мотиви.
Завдання ІІІ. Законспектувати літературно-критичні статті:

- І.А. Гончаров «Мильон терзаний»
- В.Г. Бєлінський «Сочинения Александра Пушкина. Статья восьмая. «Евгений
Онегин»
- В.Г. Бєлінський «Сочинения Александра Пушкина. Статья девятая. «Евгений
Онегин» (Окончание).
Завдання ІV. Вивчити напам’ять вірші поетів, творчість яких вивчається:
Підсумкова тека: – залік.

Методи навчання
Комплексне використання різноманітних методів організації та здійснення навчально-

пізнавальної діяльності студентів та методів стимулювання і мотивації їх навчання, що
сприяють розвитку творчих засад особистості майбутнього філолога з урахуванням
індивідуальних особливостей учасників навчального процесу й спілкування.
З метою формування професійних компетенцій широко впроваджуються інноваційні
методи навчання, що забезпечують комплексне оновлення традиційного педагогічного
процесу. Це, наприклад, комп’ютерна підтримка навчального процесу, впровадження
інтерактивних методів навчання (робота в малих групах, мозковий штурм, ситуативне
моделювання, опрацювання дискусійних питань, колоквіуми тощо).
Так, теоретичні знання з історії зарубіжної літератури краще засвоюються з
використанням наочних матеріалів, тому передбачено використання відеофільмів,
репродукцій, аудіоматеріалів, схем, таблиць тощо.
Методи контролю
Педагогічний контроль здійснюється з дотриманням вимог об’єктивності,

індивідуального підходу, систематичності і системності, всебічності та професійної
спрямованості контролю.
Використовуються такі методи письмового контролю, які мають сприяти підвищенню
мотивації студентів-майбутніх фахівців до навчально-пізнавальної діяльності. Відповідно до
специфіки фахової підготовки перевага надається письмовому і тестовому контролю.
Поточний контроль: письмова самостійна робота з метою перевірки знання художнього
тексту, тестова письмова робота з метою перевірки знання теоретичного матеріалу та
художніх текстів. Підсумковий контроль: залік та екзамен.
КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ
Аудиторна робота (семінарське заняття)

Доповідь
Оцінка «відмінно (А)» ставиться, якщо студент повністю розкриває зміст питання, вільно
володіє матеріалом, застосовує теоретико-літературні знання та свідомо вживає
літературознавчі терміни, виявляє навички аналізу, показує знання художнього тексту,
наводить приклади та цитати, використовує творчий підхід у відповідях на питання, що їх
ставить викладач.
Оцінка «добре (В)» ставиться, якщо студент повністю розкриває зміст питання, вільно
володіє матеріалом, іноді вживає літературознавчі терміни, виявляє навички аналізу, показує
знання художнього тексту, наводить приклади та цитати, але студенту бракує самостійного
мислення та творчого підходу у відповідях на питання, що їх ставить викладач.
Оцінка «добре (С)» ставиться, якщо студент недостатньо повно розкриває зміст питання,
не досить вільно володіє матеріалом, використовує елементи аналізу, показує знання
художнього тексту, наводить приклади та цитати, але не завжди може дати логічну і
послідовну відповідь на питання викладача.
Оцінка «задовільно (D)» ставиться, якщо студент недостатньо повно розкриває зміст
питання, не досить вільно володіє матеріалом, нечітко орієнтується в художньому тексті,
йому складно навести приклади та цитати, не завжди може дати логічну і послідовну
відповідь на питання викладача.
Оцінка «задовільно (Е)» ставиться, якщо студент дає лише часткову відповідь на питання,
показує погане знання теоретичного матеріалу, нечітко орієнтується в художньому тексті,
йому складно навести приклади та цитати, не може дати логічну і послідовну відповідь на
питання викладача.
Оцінка «незадовільно (F)» ставиться, якщо студент не дає відповіді на питання, не знає
теоретичного матеріалу, не орієнтується в художньому тексті, не може навести приклади та
цитати, не відповідає на питання викладача або відмовляється від відповіді.
Самостійна робота:
Конспект підготовки до заняття / Конспект самостійно опрацьованого матеріалу
Оцінка «відмінно (А)» ставиться, якщо зміст конспекту безпосередньо відповідає плану
семінарського (самостійного) заняття, повністю розкриває тему та містить ґрунтовні
відповіді на питання плану; при підготовці використовується декілька джерел, присутні
посилання на теоретико-літературні джерела, концепції авторитетних дослідників, розкрито
зміст нових літературознавчих термінів; застосовано навички аналізу, показано знання
художнього тексту, наведено приклади та цитати, використано творчий підхід у відповідях
на питання; систематизовано та логічно викладено матеріал.
Оцінка «добре (В)» ставиться, якщо зміст конспекту безпосередньо відповідає плану
семінарського (самостійного) заняття, повністю розкриває тему та містить ґрунтовні
відповіді на питання плану; при підготовці використовується декілька джерел, присутні
посилання на теоретико-літературні джерела, розкрито зміст нових літературознавчих
термінів; застосовано навички аналізу, показано знання художнього тексту, наведено
приклади та цитати; недостатньо систематизовано та логічно викладено матеріал.
Оцінка «добре (С)» ставиться, якщо зміст конспекту безпосередньо відповідає плану
семінарського (самостійного) заняття, не повністю розкриває тему, містить не досить
ґрунтовні відповіді на питання плану; при підготовці використовується декілька джерел,
розкрито зміст нових літературознавчих термінів; використано елементи аналізу, показано
знання художнього тексту, наведено приклади та цитати; проте матеріал викладено
недостатньо структуровано та логічно.
Оцінка «задовільно (D)» ставиться, якщо зміст конспекту не зовсім відповідає плану
семінарського (самостійного) заняття, не повністю розкриває тему, містить не досить
ґрунтовні відповіді на питання плану; при підготовці використовується лише одне джерело,
не розкрито зміст нових літературознавчих термінів; відсутні елементи аналізу, показано
слабкі знання художнього тексту, немає прикладів та цитат; матеріал викладено недостатньо
структуровано та логічно.
Оцінка «задовільно (Е)» ставиться, якщо зміст конспекту не відповідає плану
семінарського (самостійного) заняття, частково розкриває тему, містить поверхові відповіді
на питання плану, відсутні відповіді на деякі питання; при підготовці використовується лише
одне джерело; відсутні визначення нових літературознавчих термінів; відсутні елементи
аналізу, не показано знання художнього тексту, немає прикладів та цитат; матеріал
викладено нелогічно та непослідовно.
Оцінка «незадовільно (F)» ставиться за умови відсутності конспекту або якщо зміст
конспекту не відповідає плану семінарського (самостійного) заняття, не розкриває тему,
містить поверхові відповіді на питання плану або не містить їх; при підготовці
використовується лише одне джерело; відсутні визначення нових літературознавчих
термінів; не показано знання художнього тексту, немає прикладів та цитат; матеріал
викладено нелогічно та непослідовно.
Диференційований залік
Оцінка «відмінно (А)» ставиться, якщо студент прочитав всі зазначені в списку
художньої літератури твори, в повному обсязі та відповідно до вимог засвоїв лекційний
матеріал, опрацював матеріал семінарських занять та теми, винесені на самостійне
опрацювання; вміє оперувати літературознавчими термінами та поняттями, орієнтуватися в
світовому літературному процесі, проводити типологічні паралелі й знаходити зв’язки між
літературними явищами та здійснювати літературознавчий аналіз художніх текстів.
Оцінка «добре (В)» ставиться, якщо студент прочитав 90 % зазначених в списку
художньої літератури творів, не повністю засвоїв лекційний матеріал, майже в повному
обсязі опрацював матеріал семінарських занять та теми, винесені на самостійне
опрацювання; вміє оперувати літературознавчими термінами та поняттями, орієнтуватися в
світовому літературному процесі, проводити типологічні паралелі й знаходити зв’язки між
літературними явищами та здійснювати літературознавчий аналіз художніх текстів.
Оцінка «добре (С)» ставиться, якщо студент прочитав 80 % зазначених в списку
художньої літератури творів, засвоїв не весь лекційний матеріал, не в повному обсязі
опрацював матеріал семінарських занять та теми, винесені на самостійне опрацювання; вміє
не досить вільно оперувати літературознавчими термінами та поняттями, орієнтуватися в
світовому літературному процесі та здійснювати літературознавчий аналіз художніх текстів.
Оцінка «задовільно (D)» ставиться, якщо студент прочитав 70 % зазначених в списку
художньої літератури творів, засвоїв не весь лекційний матеріал, не в повному обсязі
опрацював матеріал семінарських занять та теми, винесені на самостійне опрацювання;
слабо оперує літературознавчими термінами та поняттями, орієнтується в світовому
літературному процесі та здійснює літературознавчий аналіз художніх текстів.
Оцінка «задовільно (Е)» ставиться, якщо студент прочитав не менш, ніж 50 %
зазначених в списку художньої літератури творів, частково засвоїв лекційний матеріал, в
недостатньому обсязі опрацював матеріал семінарських занять та теми, винесені на
самостійне опрацювання; погано оперує літературознавчими термінами та поняттями, не
орієнтується в світовому літературному процесі та погано здійснює літературознавчий аналіз
художніх текстів.
Оцінка «незадовільно (F)» ставиться, якщо студент не прочитав або прочитав близько
25 % художніх творів, зазначених в списку літератури, засвоїв менш, ніж 25 % лекційного
матеріалу, опрацював менш, ніж 25 % матеріалу семінарських занять та тем, винесених на
самостійне опрацювання; не вміє оперувати літературознавчими термінами та поняттями,
аналізувати явища світового літературного процесу та здійснювати літературознавчий аналіз
художніх текстів, що передбачені програмою.
Шкала для оцінки письмових тестів
«Відмінно (А)» – за наявності до 5 % помилкових тестів; «добре (В)» – за наявності до
10 % помилкових тестів; «добре (С)» – до 20 % помилкових тестів; «задовільно (D)» – до 35
% помилкових тестів; «задовільно (Е)» – 50 % помилкових тестів; «незадовільно (F)» – більш
50 % помилкових тестів.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
Підручники, навчальні та навчально-методичні посібники

1. Зарубежная литература XIX века: Практикум [отв. ред. В.А. Луков] — М., 2002.
2. История зарубежной литературы XIX века / Под ред. Н.А. Соловьевой. — М., 1991.
3. Луков В.А. История литературы: Зарубежная литература от истоков до наших дней.
— М., 2003.
4. Манн Ю.В. Русская литература XIX в.: Эпоха романтизма. – М., 2001.
5. Наливайко Д.С., Шахова К.О. Зарубіжна література ХІХ сторіччя. Доба романтизму:
підручник. – Тернопіль, 2008.
6. Ніколенко О.М. Романтизм у поезії. Г. Гейне, Дж.Г. Байрон, А. Міцкевич, Г.
Лонгфелло: Посібник для вчителя. – Х., 2003
7. Пригодій С.М., Горенко О.П. Американський романтизм. Полікритика: Навч.
посібник. – К., 2006
8. Ревякин А.И. История русской литературы XIX в. (первая половина). – М., 1985.
9. Шумкова Т.Л. Зарубежная и русская литература. Романтизм: Учебное пособие. – М.,
2002.
Хрестоматії
Зарубежная литература XIX века. Романтизм: Хрестоматия / Под ред. проф. Я.Н.
Засурского. — М., 1976.
Зарубежная литература. Романтизм: Хрестоматия историко-литературных материалов.
— М., 1990.
Литературные манифесты западноевропейских романтиков / Под ред. А.С. Дмитриева.
— М., 1980.
Додаткова література
1. Безвершук Ж.О. Історія і теорія світової та вітчизняної культури. – К., 1991.
2. Берковский Н.Я. Романтизм в Германии. – М., 1973.
3. Благой Д.Д. Душа в заветной лире: Очерки жизни и творчества А.Пушкина. – М.,
1983.
4. Боброва М.Н. Романтизм в американской литературе XIX века. – М., 1972.
5. Бочаров С.Г. Сюжеты русской литературы. – М., 1999.
6. Висковатов П.М. М.Ю. Лермонтов. Жизнь и творчество. – М., 1987.
7. Гей Н.К. Проза А.С. Пушкина. – М., 1989.
8. Гиршман М.М. Анализ поэтических произведений Пушкина и Лермонтова, Тютчева.
– М., 1981.
9. Глущенко В.А. «Служіння добру – найшляхетніший путь…» Система уроків
вивчення творчості Байрона в 9 класі // Відродження. – 1993. – № 2. – С. 48-52.
10. Гоголь: история и современность. – М., 1985.
11. Дьяконова Н. Лирическая поэзия Байрона. – М., 1975.
12. Дьяконова Н.Я. Английский романтизм. – М., 1978.
13. Европейская поэзия XIX века. – М., 1977
14. Жирмунский В.М. Байрон и Пушкин. – Л., 1978.
15. Жирмунский В.М. Немецкий романтизм и современная мистика. – СПб., 1996.
16. Журавлева А.И. Лермонтов в русской литературе. Проблемы поэтики. – М., 2002.
17. Зарубежные писатели: Биобиблиографический сл.: В 2 ч. / Под ред.
Н.П. Михальской. – М., 1997 (2003).
18. Затонський Д. Що таке романтизм // Слово і час. – 1988. – № 4-5. – С. 70-73.
19. История всемирной литературы. Т.6. – М., 1989.
20. Карельский А. Э.Т.А. Гофман // Гофман Э.Т.А. Собр. соч.: В 6 т. – Т.1. – М., 1991. –
С.5–26.
21. Карельский А.В. Метаморфозы Орфея. Вып. 1: Французская литература XIX века. –
М., 1998.
22. Карельський А. Революция социальная и революция романтическая // Вопросы
литературы. – 1992. – № 2. – С. 187-226
23. Ковалев Ю.В. Эдгар Алан По. Новеллист и поэт. – Л., –1984.
24. Кошелев В.А. «Онегина воздушная громада». – СПб., 1999.
25. Ладыгин М.Б. Романтический роман. – М., 1981.
26. Левінська С.Й. Із суцвіття блискавиць та ясної райдуги: Матеріали до вивчення
«Кримських сонетів» А. Міцкевича // Всесвітня література в середніх навчальних закладах
України. – 1996. – № 12. – С. 26-28.
27. Лермонтовская энциклопедия. – М., 1981.
28. Ломинадзе С.В. Поэтический мир Лермонтова. – М., 1985.
29. Лотман Ю.М. В школе поэтического слова: Пушкин, Лермонтов, Гоголь. – М., 1988.
30. Лотман Ю.М. Пушкин: Биография писателя; Статьи и заметки, 1960—1990;
«Евгений Онегин»: Комментарий /. — СПб., 1995.
31. Манн Ю.В. В поисках живой души. – М., 1984.
32. Манн Ю.В., Самородницкая Е.И. Гоголь в школе. – М., 2007.
33. Манн Ю.В. Поэтика Гоголя. – М., 1988.
34. Манн Ю.В. «Сквозь видный миру смех». – М., 1994.
35. Маркович В.М. «Петербургские повести» Н.В. Гоголя. – Л., 1989.
36. Марченко А.М. Печорин: знакомый и незнакомый // «Столетья не сотрут...»: Русские
классики и их читатели. – М.:, 1988.
37. Наливайко Д.С. Німецький романтизм // Вікно в світ. – 1999. – № 1. – С.90-162
38. Непомнящий В. С. Лирика Пушкина как духовная биография. – М., 2001.
39. Павличко С. Байрон. – К., 1989
40. Петров С.М. «Горе от ума» комедия А.С. Грибоедова. – М., 1981.
41. Петрунина Н.Н. Проза Пушкина. – Л., 1987.
42. Подольская И.И. М.Ю. Лермонтов. – М., 1993.
43. Поэзия немецких романтиков. М., 1985
44. Реизов Б.Г. Французский роман XIX века. – М., 1977.
45. Ружевич Т.М. Романтизм як напрям // Всесвітня література в середніх навчальних
закладах України. – 1997. – № 11. – С. 32-33.
46. Руссова С. Романтизм як літературний напрям // Всесвітня література в середніх
навчальних закладах України. – 2001. – № 2. – С. 28-29.
47. Руссова С. Специфіка англійського романтизму і творчість Дж. Байрона // Всесвітня
література та культура в навчальних закладах України. – 2001. – № 6. – С. 31-35.
48. Смирнова Е.А. Поэма Гоголя «Мертвые души». – М., 1987.
49. Смольников И.Ф. Комедия А.С. Грибоедова «Горе от ума». – М., 1986.
50. Соколов В. Рядом с Пушкиным. – Харьков, 1991.
51. Теплінський М.В. «Кримські сонети» – чисте золото поезії // Всесвітня література в
середніх навчальних закладах України. – 1998. – № 12. – С. 19-20.
52. Томашевский Б.В. Пушкин. В 2-х т. – М., 1990.
53. Тураев С.В. Концепция личности в литературе романтизма // Контекст - 1977. – М.,
1978.
54. Удодов Б.Т. Роман М.Ю. Лермонтова «Герой нашего времени». – М., 1989.
55. Фомичев С.А. Комедия А.С. Грибоедова «Горе от ума»: комментарий. – М., 1983.
56. Фризман Л. Г. Семинарий по Пушкину. — Х., 1995.
57. Ходанен Л. А. Поэмы М. Ю. Лермонтова: Поэтика и фольклорно-классические
традиции. — Кемерово, 1990 // http://feb-web.ru/feb/lermont/critics/xod/xod-001-.htm
58. Шеховцева Т.В. Михаил Лермонтов. – Х., 2003.
Інтернет-ресурси
1. Библиотека Альдебаран http://lib.aldebaran.ru/news/

2. Библиотека Гумер http://www.gumer.info/
3. Библиотека Максима Мошкова http://lib.ru/
4. Библиотекарь.ру http://bibliotekar.ru/index.htm
5. Биография.Ру http://www.biografia.ru/index.html
6. Е-бібліотека «Чтиво» http://chtyvo.org.ua/
7. Зарубежная литература. Анализ произведений зарубежных авторов.
http://www.licey.net/lit/foreign
8. Интернет-библиотека Алексея Комарова http://ilibrary.ru/
9. Либрусек http://lib.rus.ec/
10. Русская литература http://www.fplib.ru/id/russian/
11. Русский филологический портал http://www.philology.ru/literature.htm
12. Фундаментальная электронная библиотека (ФЭБ) http://feb-web.ru/
13. Электронная гуманитарная библиотека http://www.gumfak.ru/zarub.shtml
14. AeLib: Бібліотека світової літератури. http://ae-lib.org.ua/
15. Durov.com http://www.durov.com/library.htm
16. Infolio: электронная библиотека http://www.infoliolib.info/
17. Литература Западной Европы 19 века http://19v-euro-lit.niv.ru/
АНОТАЦІЇ ЛЕКЦІЙ
НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
«ІСТОРІЯ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ( ХІХ СТ.)»
Лекція 1. Романтизм – напрям і стиль у літературі та мистецтві Європи та США

першої половини ХІХ ст.
Термін «романтизм», значення романтизму в духовному житті Європи ХІХ століття.
Історичні, філософські, естетичні передумови виникнення романтизму. Світоглядні позиції
романтизму: картина світу, концепція особистості. Естетика романтизму: перевага
суб’єктивно-ліричного начала, символіка, міфотворчість, історизм, «місцевий колорит»,
фольклоризм, синтез мистецтв. Теорія романтичної іронії як відбиття нерозв’язного
протиріччя між ідеалом і дійсністю. Концепція двосвіття. Специфіка поетики романтизму.
Типи романтичного героя. Жанрова система романтичної літератури. Течії романтизму (за
Д. Наливайком), їх представники та характеристика: рання (універсальна, філософська),
народно-фольклорна, байронічна, гротескно-романтична (гофманівська), утопічна, історична
(вальтерскоттівська), релігійно-містична.
Література:
1. Зарубежная литература XIX века: Практикум [отв. ред. В.А. Луков] — М., 2002.
2. Затонський Д. Що таке романтизм // Слово і час. – 1988. – № 4-5. – С. 70-73.
4. История зарубежной литературы XIX века / Под ред. Н.А. Соловьевой. — М., 1991.
7. Ружевич Т.М. Романтизм як напрям // Всесвітня література в середніх навчальних
закладах України. – 1997. – № 11. – С. 32-33.
8. Руссова С. Романтизм як літературний напрям // Всесвітня література в середніх
навчальних закладах України. – 2001. – № 2. – С. 28-29.
9. Тураев С.В. Концепция личности в литературе романтизма // Контекст - 1977. – М., 1978.
2002.
Лекція 2. Специфіка німецького романтизму. Романтична творчість Г. Гейне.

Основні етапи та школи німецького романтизму (Єнська, Гейдельберзька), його
специфічний характер. Постать Г. Гейне та періодизація його творчості. Початок творчого
шляху. «Книга пісень», її романтичний характер, тематична єдність збірки, особливості
ідиостилю. Специфіка реалізації естетики та поетики романтизму у циклі «Страждання
юності». Змалювання кохання від зародження до драматичної розв’язки у циклі «Ліричне
інтермеццо». Значення авторської іронії у циклі «Повернення на батьківщину». Тема
природи в поєднанні з філософськими роздумами у циклі «Північне море», своєрідність
поетичної форми. Специфіка ідиостилістики Г. Гейне. Публіцистика і поезія 30-х років:
синтез романтизму та утопічного соціалізму. Жанрова своєрідність поеми «Німеччина.
Зимова казка». Останній період творчості, збірка «Романсеро»: трагізм, домінування
суб’єктивно-ліричного начала.
1. Бёхтер К., Дмитриев А. С. Жизнь и творчество Генриха Гейне. – М., 1980.
2. Гейне Г. Собрание сочинений: в 6-ти томах. – М., 1981.
3. Гиждеу С.П. Лирика Генриха Гейне. – М., 1983.
5. Зарубежная литература XIX века: Практикум [отв. ред. В.А. Луков] – М., 2002.
6. История всемирной литературы. В 9-ти т. – М., 1989. – Т. 6. – С.51-78.
7. История зарубежной литературы XIX века / Под ред. Н.А. Соловьевой. – М., 1991.
9. Ніколенко О. М. Романтизм у поезії: Г. Гейне, Дж.Г. Байрон, А. Міцкевич, Г.
Лонгфелло: Посіб. для вчителя. – Х., 2003.
10. Поэзия немецких романтиков. – М., 1985.
Лекція 3. Романтична двоїстість особистості та творчості Е.Т.А. Гофмана.

Двоїстість особистості Е.Т.А. Гофмана. Синтез мистецтв у його творчості. Тема
двосвіття, специфіка її потрактування в художній свідомості Е.Т.А. Гофмана. Образи
філістерів та ентузіастів (музикантів) в творчості митця. Збірка «Фантазії в манері Калло»:
зміст назви, склад, провідна тема, концепція творчості. Повість-казка «Золотий горнець» та
реалізація в ній особливостей творчої манери Е.Т.А. Гофмана. Фантастика, символіка й
гротеск у новелах, їхня художня функція. Специфіка гофманівського розуміння гротеску.
Зображення темного боку людської душі, готочного колориту у «Нічних повістях» та романі
«Еліксири диавола». Соціально-філософська та соціально-психологічна проблематика
третєго періоду творчості. Сатиричне зображення соціальної дійсності в повісті-казці
«Крихітка Цахес». Двійництво в романі «Життєві погляди кота Мурра»: композиційна
побудова, образна система, стилістична своєрідність. Сатирична спрямованість твору.
Гофманівська традиція в світовій літературі.
1. Гофман Е.Т.А. Малюк Цахес. Золотий горщик (будь-яке видання).
С.5–26.
Лекція 4. Романтизм в Англії. В. Скотт – творець історичного роману.

Своєрідність та етапи розвитку англійського романтизму. Ранній англійський романтизм,
творчість В. Блейка.
Поети «Озерної школи»: В. Вордсворт, С.Т. Кольрідж, Р. Сауті. Передмова до «Ліричних
балад» В. Вордсворта як маніфест англійського романтизму: новаторство тематики й
проблематики, нові образи, оновлена стилістика.
Етапи творчої біографії В. Скотта. Збирання національного фольклору, використання
його традицій у власній поетичній творчості. Концепція історії В. Скотта, її втілення в жанрі
історичного роману. Синтез традицій просвітницького, готичного та антикварного романів у
створеному В. Скоттом жанрі. Історичний конфлікт як головний структуротворчий елемент
романів «шотландського чарівника», доля особистості як предмет зображення.
Двоплановість композиційної побудови: любовно-авантюрна лінія та реалістичне тло.
Функція центрального образу, другорядні персонажі як втілення духу епохи. Акцентування
ролі народу в історії, роль фольклору в створенні образів. Засоби створення історичного
колориту, роль історичних деталей. Нове розуміння ролі читача, його дистанційованість та
прагнення до об’єктивності. Вплив В. Скотта на світову та українську літературу.
1. Скотт В. Собрание сочинений: В 8-ми т. – М., 1990.
6. Луков В.А. История литературы: Зарубежная литература от истоков до наших дней. –
М., 2003.
2002.
Лекція 5. Романтизм у творчості Дж.Г. Байрона. Жанрове новаторство поета.

Постать Дж. Г. Байрона як втілення романтичного героя, поняття «байронізм». Короткі
біографічні відомості: конфлікт з аристократією, подорож Середземномор’ям, парламентська
діяльність, від’їзд з Англії, життя в Європі. Жанрова та композиційна своєрідність поеми
«Паломництво Чайльд Гарольда». Поява «байронічного героя», його характерні риси. Образ
Чайльд Гарольда й образ ліричного героя в поемі. Роль природи в поемі. Цикл «східних
поем» і орієнталізм Дж. Г. Байрона. Філософські драматичні поеми «Манфред» і «Каїн»:
титанізм героїв, особливості поетики. «Роман у віршах» «Дон Жуан».
1. Байрон Дж. Г. Сочинения. Стихотворения и поэмы. Пер. с англ. – М., 1989.
4. История всемирной литературы. В 9-ти томах. – М., 1989. – Т.6. – С.87-112.
6. Литературные манифесты западноевропейских романтиков / Под ред. А.С. Дмитриева. –
М., 1980.
М., 2003.
9. Ніколенко О. М. Романтизм у поезії: Г. Гейне, Дж.Г. Байрон, А. Міцкевич, Г. Лонгфелло:
Посіб. для вчителя. – Х., 2003.
2002.
Лекція 6. Своєрідність французького романтизму. Поезія та проза В. Гюго.

Своєрідність та періодизація романтизму у Франції. Специфіка художної системи
французького романтизму. Загальна характеристика раннього романтизму. Формування
романтичної естетики в теоретичних роботах та художніх творах Ж. де Сталь і
Ф.Р. де Шатобріана. Французька романтична поезія (А. де Ламартін, А. де Віньї,
А. де Мюссе).
В. Гюго як символічна для французького романтизму постать. Відхід від нормативності
класицизму в збірці «Оди й балади». Живописний романтизм, східна екзотика в збірці
«Східні мотиви». Домінування інтимної лірики, зростання ліричного елементу («Осіннє
листя», «Пісні сутинок», «Внутрішні голоси», «Споглядання»). Громадянсько-патріотична
лірика, політичні мотиви («Пісні сутинок», «Грізний рік», «Відплата»). Людина в її
становленні та русі до прогресу як головний герой збірки В. Гюго «Легенди віків».
«Передмова до драми «Кромвель» як маніфест французького романтизму: заперечення
нормативності класицизму, роль контрасту, теорія гротеску. Своєрідність романтичної драми
В. Гюго («Ернані», «Рюї Блаз»).
Концепція історії В. Гюго, її реалізація в романі «Собор Паризької Богоматері». Поетика
контрастів у романі: композиція, система образів, концепція романтичного героя. Символіка
й гротеск в романі. Роман «Знедолені»: соціальна проблематика, реалізація етичної концепції
В. Гюго в образній системі, зміна характеру романтичного героя.
1. Гюго В. Собор Парижской Богоматери (будь яке видання).
4. Карельский А.В. Метаморфозы Орфея. Вып. 1: Французская литература XIX века. –
М., 1998.
5. Литературные манифесты западноевропейских романтиков / Под ред.
А.С. Дмитриева. – М., 1980.
М., 2003.
8. Реизов Б.Г. Французский роман XIX века. – М., 1977.
2002.
Лекція 7. Романтизм в Америці: етапи, специфіка, митці. Поезія та новелістика

Е.А. По.
Соціокультурна ситуація в Америці наприкінці XVIII – XIX ст. Завдання американського
романтизму, його специфіка та основні етапи розвитку. Регіональність як важливий фактор
американської культури XIX ст. Світогляд ранніх американських романтиків, тематика та
проблематика їх творчості (В. Ірвінг, Дж.Ф. Купер). Трагізм зрілого романтизму в Америці
(Н. Готорн, Г. Мелвіл, Е.А. По), оптимістичні уявлення трансценденталістів (Р. Емерсон,
Г. Торо), Г.В. Лонгфелло. Зразок американського епосу – «Пісня про Гайавату»
Г.В. Лонгфелло: фольклорна основа, тема природи, гуманістичне трактування індіанської
теми. Третій етап американського романтизму: елементи романтичної поетики в пізній
творчості Н. Готорна та Г. Мелвілла, література аболіціонізму (Г. Бічер-Стоу).
Біографічні відомості про Е.А. По, суперечливість його світоглядних позицій: раціоналізм,
аналітичний підхід та зацікавленість містичним, надзвичайним. Естетичні принципи митця:
установка на «тотальний ефект», сприйняття краси як предмету мистецтва, домінантна роль
розуму в її створенні; ідея внутрішньої та зовнішньої гармонії твору. Новаторство лірики
Е.А. По: сугестивність, метафоричність, умовність хронотопу, музикальність; її тематична
однорідність: смерть прекрасної жінки, пошуки недосяжного ідеалу.
Жанрово-тематична своєрідність новелістики Е.А. По, поєднання емоцій та логіки,
реальності та фантастики, страшного та комічного як особливість художньої манери митця.
Дослідження межових психологічних станів людини у «страшних» новелах («арабесках»),
явище двійництва. Розробка основних принципів детективного жанру. Науковість у
фантастичних новелах. Значення творчості Е.А. По для Ш. Бодлера та французьких символістів,
Ж. Верна та Г. Уеллса, А. Конан-Дойля.
1. По Э. Собрание сочинений: в 4-х т. – М., 1993.
4. Зверев А. Вдохновенная математика Едгара По // По Э.А. Стихотворения. Новеллы.
Повесть о приключениях Артура Гордона Пима. Эссе: Пер. с англ. / Э.А. По. - М.: НФ
«Пушкинская библиотека», 2ООО; «Издательство ACT», 2003 //
http://www.kulichki.com/moshkow/INOFANT/POE/poe0_2.txt
5. История всемирной литературы: В 9 т. – М., 1989. – Т. 6. – С. 571-577.
7. Ковалев Ю.В. Эдгар Алан По. Новеллист и поэт. – Л.,1984.
посібник. – К., 2006.
Лекція 8. Романтизм в Росії: провідні течії, теми, представники.

Чинники розвитку російської літератури першої половини ХІХ ст. Стильове розмаїття
російської поезії початку століття. Своєрідність російського романтиму: динамізм розвитку,
тісний зв’язок із попередніми напрямками, швидкий перехід від оптимістичного
світосприйняття до розчарування та песимізму, прагнення зрозумити національний,
російський тип культури. Суперечки щодо мови між «Арзамасом» і «Бесідою...» на початку
XIX століття. Різновиди російського романтизму: суб’єктивно-ліричний (В. Жуковський,
К. Батюшков), громадянський (поети-декабристи), «байронічний» (романтичні поеми
О. Пушкіна, М. Лермонтова), філософський (Д. Вєнєвітінов, В. Одоєвський, Ф. Тютчев),
народно-історичний (М. Загоскін, І. Лажечніков, М. Гоголь «Тарас Бульба»),
слов’янофільський, їх характеристика.
2. Ревякин А.И. История русской литературы XIX в. (первая половина). – М., 1985.
2002.
4. Бочаров С.Г. Сюжеты русской литературы. – М., 1999.
Лекція 9. Російська драматургія І половини ХІХ ст. Комедія О. Грибоєдова «Лихо з

розуму».
Загальна характеристика російської драматургії на межі XVIII – початку XIX ст. Комедія
«Лихо з розуму» О. Грибоєдова. Історія створення, жанрова своєрідність. Актуальність ідеї:
конфлікт «віку теперішнього» (Чацький) з «віком минулим» (Фамусов). Чацький у системі
персонажів. Розвиток любовної лінії: Чацький – Соф’я – Молчалін. Художня специфіка
комедії: жанр, мова, композиція, новаторські прийоми побудови, трансформація
драматургічних принципів класицизму. Значення комедії в історії російської літератури і
театру.
Вектори подальшого розвитку російської драми. Трагедія О. Пушкіна «Борис Годунов»:
народність, психологізм, композиційні та стильові особливості.
Драматургія М. Гоголя. Комедія «Ревізор»: філософський зміст та локальна тематика,
специфіка інтриги, засоби розширення художнього простору. Співввідношення традиції та
новаторства у комедії. Хлєстаков як новий тип героя.
1. Грибоедов А.С. Горе от ума (будь-яке видання).
3. Манн Ю.В. Русская литература первой половины XIX в. (Эпоха романтизма). – М.,
2001.
2002.
Лекція 10. Романтична творчість О. Пушкіна. Тематичний спектр поезії митця.

Ліцейська творчість О. Пушкіна: творче опрацювання попередньої літературної традиції
XVIII ст., вплив К. Батюшкова, В. Жуковського (елегії, послання, анакреонтика).
Громадянський романтизм петербурзького періоду, тема «вольності» («До Чаадаєва»).
Південне заслання як вершина пушкінського романтизму. Вплив Дж. Г. Байрона: мотиви
вигнанництва, самотності, жаги свободи («Погасло дневное светило…»). «Південні поеми»
як наслідування та подолання байронівської традиції. Еволюція романтизма поета,
розчарування в романтичному світосприйнятті («До моря»). Елементи романтизму в
подальшій творчості О. Пушкіна.
1. Грехнев В.А. Мир пушкинской лирики. – Нижний Новгород, 1994.
2. Гуковский Г.А. Пушкин и проблемы реалистического стиля. – М., 1957.
3. Гуковский Г.А. Пушкин и русские романтики. – Л., 1995.
4. Лотман Ю.М. Пушкин. Биография писателя. Статьи и заметки 1960 – 1990 годов.
“Евгений Онегин”. Комментарий. – М., 1996.
5. Маймин. Пушкин. Жизнь и творчество. – М., 1981.
6. Непомнящий В.С. Поэзия и судьба. Над страницами духовной биографии А.С.
Пушкина. – М., 1987.
7. Непомнящий В.С. Пушкин. Русская картина мира. – М., 1999.
8. Поддубная Р.Н. О творчестве Пушкина 1830-х годов (часть V – “Два лирических цикла
1830-х годов”). – Харьков: Основа, 1999.
9. Скатов Н.Н. Русский гений. – М, 1987.
10. Сквозников В.А. Лирика Пушкина. – М., 1975.
11. Смирнов А.А. Романтическая лирика А.С. Пушкина. – М., 1994.
12. Цявловский М.А. Летопись жизни и творчества А.С. Пушкина. 1799 – 1826. – Л., 1991.
Лекція 11. Своєрідність реалізму О. Пушкіна в романі у віршах «Євгеній Онєгін».

Роман у віршах «Євгеній Онєгін» як перший російський реалістичний роман. Історія
створення, жанрово-композиційна своєрідність (роман у віршах, «свободний роман»,
«собранье пестрых глав»). Співвідношення ліричного та епічного в романі. Принцип
протиріччя як конструктивний принцип побудови романа (Ю. Лотман): образна система,
картина світу, панорама російського життя. Образ автора в романі, його співвідношення з
«героєм часу». Образ Онєгіна, його еволюція. Подолання романтизму в образі Лєнського.
Образ Тетяни як авторський ідеал. Стильова специфіка роману у віршах: «онєгінська
строфа», значення авторської «болтовни».
1. Пушкин А.С. Евгений Онегин (будь-яке видання).
1983.
3. Лотман Ю.М. Пушкин: Биография писателя; Статьи и заметки, 1960–1990; «Евгений
Онегин»: Комментарий. – СПб.: Искусство-СПБ, 1995.
2001.
6. Фризман Л. Г. Семинарий по Пушкину. – Харьков: Энграм, 1995.
2002.
Лекція 12. Романтична лірика М. Лермонтова. Роман «Герой нашого часу» як

відображення покоління 30-х рр. ХІХ ст.
Романтичне двосвіття в ранній ліриці М. Лєрмонтова, її суб’єктивність, емоційність,
роль екзотики. Ідея діяльності, мотив подолання самотності (любов та дружба, природа,
релігія, історія). Еволюція ліричного героя поета в контексті провідної для нього теми
свободи («Бажання», «В’язень», «Полонений рицар»). Антиномічність художньої свідомості
поета. Романтичне світосприйняття в поемах М. Лєрмонтова («Демон», «Мцирі»), нова
концепція особистості. Мцирі як антипод «байронічного героя».
Роман М. Лермонтова «Герой нашого часу» як відображення соціокультурної ситуації в
Росії 30-х років: філософсько-естетична та соціальна проблематика, особистість, світогляд та
доля головного героя. Жанрово-композиційна своєрідність роману: принцип
фрагментарності, нарративні стратегії, жанрова неоднорідність частин. Образ Печоріна як
«героя часу», прийоми розкриття його особистості через різні етничні та соціальні групи,
через стосунки з іншими персонажами. Специфіка художнього психологізму роману, засоби
його вираження: портрет, щоденник, маски, система двійників Печоріна, внутрішні
монологи, пейзаж. Розкриття проблеми Сходу й Заходу в главі «Фаталіст». Риси романтичної
та реалістичної поетики роману.
1. Лермонтов М.Ю. «Выхожу один я на дорогу...». «Как часто пестрою толпою
окружен…». «И скучно, и грустно…». «Тучки небесные…». Парус. Желанье. Узник. Пленный
рыцарь. Дума. Пророк. Журналист, читатель и писатель. Смерть поэта. Поэт. Мой ангел.
«Когда волнуется желтеющая нива...». Молитва. Благодарность. «Прощай, немытая
Россия...». Родина.
2. Висковатов П.А. Михаил Юрьевич Лермонтов. Жизнь и творчество. – М., 1987.
3. Лермонтов М.Ю. Герой нашего времени (будь-яке видання).
2001.
классики и их читатели. – М., 1988.
8. Удодов В.Т. Роман М.Ю. Лермонтова «Герой нашего времени». – М., 1989.
традиции. – Кемерово, 1990 // http://feb-web.ru/feb/lermont/critics/xod/xod-001.htm
2002.
Лекція 13. Творчість М. Гоголя: специфіка художнього методу і поетики.
Біографічні відомості про М. Гоголя. Подолання романтичного індивідуалізму в ранній
творчості («Ганц Кюхельгартен»). Народно-фольклорний романтизм в збірці «Вечорниці на
хуторі біля Диканьки»: специфіка хронотопу, роль ірраціонального, екзотичний колорит.
Наближення до реалістичного методу в збірці «Миргород». Задум і структура книги.
Суперечливий характер зображення дійсності: поєднання реального та фантастичного,
трагічного та комічного. Предметно-речовий мир та роль художньої деталі. Риси історизму
М. Гоголя в повісті «Тарас Бульба». Тематика та проблематика «Петербурзьких повістей».
Специфіка художнього простору, взаємопроникнення реальності та фантастики, засоби
створення образу Петербурга.
Задум та історія роботи над «Мертвими душами». Проблема жанрової своєрідності:
традиція Данте, драматичні риси, прийоми шахрайського та просвітницького роману,
наголошення відмінності від сучасних автору романів О. де Бальзака та Ф. Стендаля.
Композиція та структурні принципи побудови твору: алогізм та узагальнення. Специфіка
хронотопу «Мертвих душ». Образна система поеми, засоби створення характерів. Чичиков
як новий тип героя. «Живе» і «мертве» у поемі. Росія та її народ в зображенні М. Гоголя.
«Повість про капітана Копейкіна» як просторова вертикаль у поемі. Образ автора та засоби
його реалізації, роль авторських відступів. Художня специфіка поеми. Другий том «Мертвих
душ»: спроба створення нових героїв. Зміни в світосприйнятті М. Гоголя.
1. Ветловская В.Е. Повесть Гоголя «Шинель» (Трансформация пушкинских мотивов) // Рус.
лит. – 1988. – № 4.
2. Манн Ю.В. Русская литература первой половины XIX в. (Эпоха романтизма). – М., 2001.
6. Машинский С.И. Художественный мир Гоголя. – М., 1979.
7. Маркович В. Петербургские повести Н.В.Гоголя. – Л., 1988.
8. Мацапура В.И. Н.В. Гоголь: художественный мир сквозь призму поэтики. – Полтава:
Полтавський літератор, 2009. – 304 с.
9. Смирнова Е.А. Поэма Гоголя «Мертвые души». – М., 1987.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
«ІСТОРІЯ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ СТ.»
1. Під час підготовки до семінарських занять необхідно прочитати вказаний

художній текст, зробити відповідні нотатки та занести інформацію в читацький щоденник.
Вимоги до читацького щоденника: читацький щоденник заповнюється від руки. В

щоденнику вказується ім’я автора, назва твору, П.І.Б. перекладача. В щоденник
заноситься основний зміст твору, тема, ідея, проблематика, характеристика головних
героїв та другорядних персонажів. Ведення читацького щоденника не є обов’язковим,
замість нього можна використовувати робочий зошит.
2. Необхідно ознайомитись із рекомендованою літературою або іншими літературно-

критичними матеріалами. Недостатнім є використання лише одного підручника. Не
припустимо використання реферативного матеріалу з інтернету. Обов’язковим є
використання літературознавчого словника.
3. В зошиті повинні бути записані відповіді на всі пункти плану. Відповіді можна
писати стисло або у формі тез. Додатково можна використовувати ксерокопії або
роздруківки електронних версій підручників.
4. Питання та завдання виконуються тільки письмово. Терміни і поняття можна

заносити в термінологічний словник або в робочий зошит.
ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
Семінарське заняття № 1. Еволюція поетичної свідомості Г. Гейне в «Книзі пісень».

1. Специфіка творчого шляху Г. Гейне: від романтизму до реалізму.
2. Композиційна своєрідність збірки «Книга пісень».
3. Традиції романтизму в «Юнацьких стражданнях»: мотиви сну та смерті, самотності,
інфернальна та середньовічна образність, поетика контрастів. Переосмислення романтичного
світогляду («Розмова в Падерборнському степу»).
4. Посилення іронічного начала в «Ліричному інтермеццо». Звернення до фольклору,
використання художніх засобів народної пісні.
5. Поєднання романтичних та реалістичних елементів в «Поверненні на батьківщину».
Іронічне сприйняття минулого, образ двійника («Ніч тиха, всі вулиці в сні спочивають»).
6. Філософська проблематика та художня специфіка циклу «Північне море».
1. Гейне Г. Собрание сочинений: в 6-ти томах. – М., 1981.
2. Бёхтер К., Дмитриев А. С. Жизнь и творчество Генриха Гейне. – М., 1980.
3. Гиждеу С.П. Лирика Генриха Гейне. – М., 1983.
– М., 2003.
9. Ніколенко О. М. Романтизм у поезії: Г. Гейне, Дж.Г. Байрон, А. Міцкевич, Г.
Лонгфелло: Посіб. для вчителя. – Х., 2003.
10. Поэзия немецких романтиков. – М., 1985.
11. Пронин В.А. Поэзия Генриха Гейне: генезис и рецепция / В.А. Пронин; Науч. совет
РАН «История мировой культуры». – М., 2011. – 244 с.
Семінарське заняття № 2. Романтичне двосвіття в новелах Е.-Т.-А. Гофмана

«Малюк Цахес» і «Золотий горщик».
1. Двосвіття в житті та творчості Е.-Т.-А. Гофмана.
2. Подвійність жанрово-композиційної структури новел.
3. Реалізація романтичного двосвіття в образній системі творів.
4. Образи Бальтазара та Ансельма, їх спорідненість та відмінність.
5. Образ Цахеса, його універсальний характер.
6. Іронія, гротеск і сатира, їх роль у створенні образів.
7. Романтичні образи-символи в новелі, їх функції.
1. Гофман Е.Т.А. Малюк Цахес. Золотий горщик (будь-яке видання).
4. История всемирной литературы. В 9-ти т. – М., 1989. – Т.6. – С.51-65.
С.5–26.
– М., 2003.
9. Сафрански Р. Гофман / Пер. с нем.; Вступ. статья В.Д. Балакина. – М., 2005. – 383 с.
10. Шумкова Т.Л. Зарубежная и русская литература. Романтизм: Учебное пособие. –
М., 2002.
Семінарське заняття № 3. В. Скотт як творець жанру історичного роману. Роман

«Айвенго».
1. Жанр історичного роману в творчості В. Скотта. Історія та її смисл в інтерпретації
письменника.
2. Історична основа роману, засоби створення історичного колориту (побутові сцени та
історичні деталі (навести приклади).
3. Система образів у романі:
а) образи англосаксів, їх соціальний склад. Роль іронії в створенні образів;
б) образи норманів, тема рицарства у сприйнятті В. Скотта;
в) образи євреїв, специфіка моральної позиції В. Скотта;
г) представники народу (йомени) в романі. Роль народу в історії. Роль фольклора в
створенні образів;
д) реальні історичні постаті та їх значення в розвитку сюжету.
4. Образ Айвенго: місце в історичному конфлікті, функція в романі.
5. Новаторство В. Скотта як творця історичного роману.
1. Скотт В. Собрание сочинений: В 8-ми т. – М., 1990.
– М., 2003.
2002.
Семінарське заняття № 4. Поема Дж.Г. Байрона «Паломництво Чайльд-Гарольда»

як новий тип поеми.
1. Місце поеми «Паломництво Чайльд-Гарольда» у творчості Дж. Г. Байрона.
2. Ідейний зміст поеми. Проблема свободи у творчості Дж. Г. Байрона та її втілення в
поемі.
3. Жанрове новаторство Дж. Г. Байрона: ліроепічна поема. Співвідношення лірики та
епіки.
4. Структура поеми, її двоплановість: поєднання особистісного з універсальним.
5. Еволюція образу автора в поемі.
6. Риси «байронічного героя», їх реалізація в образах Чайльд-Гарольда та автора.
7. Образ природи і романтичний пейзаж у поемі, його функції.
1. Байрон Дж. Г. Сочинения. Стихотворения и поэмы. Пер. с англ. – М., 1989.
4. История всемирной литературы. В 9-ти томах. – М., 1989. – Т.6. – С.87-112.
– М., 2003.
9. Ніколенко О. М. Романтизм у поезії: Г. Гейне, Дж.Г. Байрон, А. Міцкевич,
Г. Лонгфелло: Посіб. для вчителя. – Х., 2003.
М., 2002.
Семінарське заняття № 5. Романтична картина світу в романі В. Гюго «Собор

Паризької Богоматері».
1. «Передмова до драми «Кромвель»: викладення літературно-естетичних поглядів
В. Гюго.
2. Романтична концепція історії В. Гюго, її відображення в романі. Значення
публіцистичних глав.
3. Система образів роману, їх символічний зміст, вираження в них історичного
конфлікту, ідеї фатуму/долі.
4. Соціальна проблематика роману: образ народу (Палац правосуддя, Двір чудес).
5. Художня специфіка роману: контраст та гротеск як домінуючі прийоми,
«живописність» манери В. Гюго.
Завдання: законспектувати «Передмову до драми «Кромвель» В. Гюго.
1. Гюго В. Собор Парижской Богоматери. – К., 1993.
– М., 2003.
2002.
Семінарське заняття № 6. Художня специфіка та мотивний комплекс творчості

Е.А. По.
1. Реалізація поетологічних концепцій Е.А. По у його художній творчості («Ворон»,
«Улялюм», «Аннабель Лі», «Місто серед моря»):
- тема смерті, тема влади мертвих над живими, минулого над теперішнім;
- реалізація романтичної категорії Піднесеного;
- концепція «ідеального кохання».
2. Художня специфіка поезії Е.А. По: сугестивність, метафоричність, символізм,
музикальність.
3. Тематика, проблематика та художня своєрідність «страшної новели» Е. По «Падіння
дому Ашерів»: реалізація тем смерті та жаху, емотивність, кольорова палітра. Функції фігури
оповідача та образів природи.
4. Інтерпретація двійництва в новелі «Вільям Вільсон». Двійник як втілення совісті.
5. Тема мистецтва і митців в новелі «Овальний портрет».
6. Риси романтичної поетики в новелістиці Е.А.По.
Завдання: законспектувати есе Е.А. По «Філософія творчості» за поданим планом:

1. Принципи побудови сюжету твору. Мета статті.
2. Обсяг твору.
3. Вибір враження / ефекту, що має бути досягненим за допомогою віршу.
4. Сутність поняття «прекрасне».
5. Вибір поетичної інтонації.
6. Пошуки домінуючого художнього прийому віршу, його звукове оформлення.
7. Вибір предмету поетичного твору.
8. Композиція і кульмінація твору.
9. Техніка віршування та прагнення до оригінальності.
10. Хронотоп віршу.
11. Роль суггестивності.
1. Література:
2. По Э. Собрание сочинений: в 4-х т. – М., 1993.
5. Зверев А. Вдохновенная математика Едгара По // По Э.А. Стихотворения. Новеллы.
Повесть о приключениях Артура Гордона Пима. Эссе: Пер. с англ. / Э.А. По. - М.:
НФ «Пушкинская библиотека», 2ООО; «Издательство ACT», 2003 //
http://www.kulichki.com/moshkow/INOFANT/POE/poe0_2.txt
8. Ковалев Ю.В. Эдгар Алан По. Новеллист и поэт. – Л.,1984.
– М., 2003.
10. Наливайко Д.С., Шахова К.О. Зарубіжна література ХІХ сторіччя. Доба
романтизму: підручник. – Тернопіль, 2008.
посібник. – К., 2006.
М., 2002.
Семінарське заняття № 7. Новаторський характер комедії О. Грибоєдова «Лихо з

розуму».
1. Своєрідність жанру і конфлікту комедії О. Грибоєдова.
2. Риси класицизму, романтизму і реалізму в творі. Трансформація
О. Грибоєдовим канонів класицистичної драми.
3. Центральні образи комедії:
- еволюція свідомості Чацького;
- сюжетно-композиційна роль образу Софьї;
- значення образу Молчаліна;
- типове та індивідуальне в образі Фамусова.
4. Колоритність художньої мови комедії.
Завдання: законспектувати статтю І.А. Гончарова «Мильон терзаний».
1. Грибоедов А.С. Горе от ума (будь-яке видання).
2001.
2002.
Семінарське заняття № 8. Жанрова та тематична своєрідність лирики О. Пушкіна.

1. Еволюція теми дружби у поезії О. Пушкіна («К студентам», «Воспоминание (К
Пущину)», «Коварность», «Дружба», «19 октября» («Роняет лес багряный свой убор…»),
«Чем чаще празднует лицей…», «Была пора: наш праздник молодой…»).
2. Елегійне начало у романтичній ліриці поета («Элегия» («Опять я ваш, о юные
друзья!», «Погасло дневное светило...», «Редеет облаков летучая гряда», «К морю»,
«Элегия»).
3. Мотиви «вольности святой» у ліриці О. Пушкина («Лицинию», «Вольность», «К
Чаадаеву», «Деревня», «Кинжал», «Свободы сеятель пустынный», «Арион», «В Сибирь»
(«Во глубине сибирских руд…»), «Анчар», «Из Пиндемонти»).
4. Специфіка поетологічних концепцій О. Пушкіна: образи поета, конфлікт поета і
натовпу, поетичні маніфести («К другу стихотворцу», «Муза», «Пророк», «Эхо», «Поэт»,
«Поэт и толпа», «Поэту», «Осень», «Разговор книгопродавца с поэтом», «Журналист,
читатель и писатель», «Памятник»).
5. Філософська лірика поета: від «вольтерьянства» до духовного відродження
(«Безверие», Гроб Анакреона», «Демон», «Я пережил свои желанья», «Подражания Корану»,
«Воспоминание», «Дар напрасный, дар случайный…», «Брожу ли я вдоль улиц шумных», «В
начале жизни школу помню я…», «Стихи, сочиненные ночью во время бессонницы», «Вновь
я посетил…», «Когда за городом, задумчив, я брожу…»).
1. Грехнев В.А. Мир пушкинской лирики. – Нижний Новгород, 1994.
2. Гуковский Г.А. Пушкин и проблемы реалистического стиля. – М., 1957.
3. Гуковский Г.А. Пушкин и русские романтики. – Л., 1995.
4. Лотман Ю.М. Пушкин. Биография писателя. Статьи и заметки 1960 – 1990 годов.
“Евгений Онегин”. Комментарий. – М., 1996.
5. Маймин. Пушкин. Жизнь и творчество. – М., 1981.
6. Непомнящий В.С. Поэзия и судьба. Над страницами духовной биографии А.С.
Пушкина. – М., 1987.
7. Непомнящий В.С. Пушкин. Русская картина мира. – М., 1999.
8. Поддубная Р.Н. О творчестве Пушкина 1830-х годов (часть V – “Два лирических
цикла 1830-х годов”). – Харьков: Основа, 1999.
9. Скатов Н.Н. Русский гений. – М, 1987.
10. Сквозников В.А. Лирика Пушкина. – М., 1975.
11. Смирнов А.А. Романтическая лирика А.С. Пушкина. – М., 1994.
12. Цявловский М.А. Летопись жизни и творчества А.С. Пушкина. 1799 – 1826. – Л.,
1991.
Семінарське заняття № 9. Специфіка відображення дійсності і концепція

особистості в романі О. Пушкіна «Євгеній Онєгін».
1. Своєрідність жанру «Євгенія Онєгіна» – «роман у віршах». Творча історія.
2. Автор в романі. Своєрідність авторської оцінки персонажів.
3. Особистість і доля Онєгіна. Розвиток характеру головного героя, пошуки власного
«Я».
4. Романтична концепція особистості Лєнського, його протиставлення Онєгіну.
5. Образ Тетяни – спроба створення національного народного характеру.
6. Своєрідність композиції. Значення відкритого фіналу. Стилістична своєрідність
роману.
Завдання: законспектувати статті В. Белінського, присвячені роману О. Пушкіна

«Євгеній Онєгін» (статті восьму та дев’яту).
1. Пушкин А.С. Евгений Онегин (будь-яке видання).
1983.
3. Лотман Ю.М. Пушкин: Биография писателя; Статьи и заметки, 1960–1990; «Евгений
Онегин»: Комментарий. – СПб.: Искусство-СПБ, 1995.
2001.
6. Фризман Л. Г. Семинарий по Пушкину. – Харьков: Энграм, 1995.
2002.
Семінарське заняття № 10. Соціально-філософська проблематика роману

М. Лермонтова «Герой нашого часу».
1. Епоха 30-х років та її вплив на задум роману. Співвідношення роману з віршем
«Дума» М. Лермонтова.
2. Специфіка композиційної побудови та нарративних стратегій роману.
3. Печорін в системі образів роману:
1. Печорін і Максим Максимович;
2. Печорін і світ «природних» людей (Бела, контрабандисти);
3. Печорін и княжна Мері.
4. Художні прийоми розкриття образу Печоріна: передмова автора, спостереження
оповідача, стосунки з героями, саморефлексія персонажа (щоденник), «двійники» Печоріна.
5. Філософська проблематика глави «Фаталіст»: тема долі, проблема Сходу та Заходу.
1. Лермонтов М.Ю. Герой нашего времени (будь-яке видання).
2001.
классики и их читатели. – М., 1988.
4. Удодов В.Т. Роман М.Ю. Лермонтова «Герой нашего времени». – М., 1989.
5. Шеховцова Т.А. Михаил Лермонтов. – Х., 2003.
2002.
Семінарське заняття № 11. Художній світ повістей М. Гоголя.

1. Розвиток сюжету та конфлікту в «Ночи перед Різдвом». Особливості образної
системи. Елементи карнавалізації. Гоголівська реалізація романтичного двосвіття.
2. «Повість про те, як посварився Іван Іванович з Іваном Никифоровичем»:
источники сюжету, своєрідність конфлікту. Специфіка харакетристики персонажів,
засоби створення образів.
3. Образ Башмачкіна з повісті «Шинель» як «маленької людини»: типовість та
гуманістичний пафос. Засоби створення образу. Риси романтичного героя в образі Акакія
Акакійовича.
4. Специфіка фантастичного в повістях М. Гоголя:
- стихія народної демонології в «Ночи перед Різдвом»;
- дивне та неочікуване на рівні описів та оповіді в «Повісті про те, як посварився
Іван Іванович з Іваном Никифоровичем»;
- фантастика епілога та нефантастична фантастика в повісті «Шинель».
6. Специфіка художньої манери М. Гоголя.
1. Ветловская В.Е. Повесть Гоголя «Шинель» (Трансформация пушкинских мотивов) //
Рус. лит. – 1988. – № 4.
2001.
6. Машинский С.И. Художественный мир Гоголя. – М., 1979.
7. Маркович В. Петербургские повести Н.В.Гоголя. – Л., 1988.
8. Мацапура В.И. Н.В. Гоголь: художественный мир сквозь призму поэтики. – Полтава:
Полтавський літератор, 2009. – 304 с.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ТА ДИДАКТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
Самостійна робота передбачає формування у студентів наступних вмінь та навичок:

уміння самостійно вивчати ті розділи курсу, які не розглядалися на лекціях;
уміння працювати з довідковою і критичною літературою (літературними
енциклопедіями, словниками, бібліографічними довідниками);
навички реферування і конспектування літературознавчої та критичної літератури;
уміння складати бібліографічний список за конкретною темою курсу;
уміння аналізувати художні твори з рисами некласичної естетики.
Перелік питань та види самостійної робіти
Методичні зауваження. Підсумкова оцінка формується із таких складових:

1) відвідування і робота на практичних заняттях;
2) самостійна робота над опрацюванням історико-літературних питать (письмово у
зошиті);
3) відповіді на запитання щодо знання художніх текстів;
4) письмова відповідь на запитання, що розглядалися під час лекцій та практичних
занять. Під час контрольної роботи студент має право користуватися своїм читацьким
щоденником.
Завдання І. Уважно прочитати художні тексти і підготуватися до тестової

контрольної роботи, мета якої – перевірка знання художніх творів (N.B. Для відповідей
на високу оцінку недостатньо ознайомлення тільки з літературознавчми та
літературно-критичними джерелами).
1. Е.-Т.-А. Гофман. Золотий горщик. Малюк Цахес.

2. Г. Гейне. Книга пісень.
3. Дж.Г. Байрон. Паломництво Чайльд Гарольда.
4. В. Скотт. Айвенго.
5. В. Гюго. Передмова критика до драми «Кромвель.
Собор Паризької Богоматері.
6. Е.А. По. Падіння дому Ашерів. Овальний портрет. Вільям Вільсон. Вбивство на
вулиці Морг. Золотий жук.
Крук. Улялюм. Аннабель Лі. Місто серед моря.
7. Міцкевич А. Кримські сонети.
Романтичний світ «Кримських сонетів» А. Міцкевича.

1. «Кримські сонети» як ліричний цикл: ідейна, сюжетна та композиційна єдність,
система мотивів, наскрізні образи.
2. Романтичні риси образу ліричного героя. Перевага суб’єктивно-емоційного
начала.
3. Романтичне сприйняття часу та простору в ліричному циклі.
4. Романтичний пейзаж (структура, функції). Роль кримської екзотики.
5. Новаторство А. Міцкевича у жанрі сонету.
1. Горский И. А. Мицкевич. – М., 1965
2. Зарубежные писатели: Биобиблиографический сл.: В 2 ч. / Под ред. Н.П. Михальской.
– М., 1997 (2003)
3. Левінська С.Й. Із суцвіття блискавиць та ясної райдуги: Матеріали до вивчення
«Кримських сонетів» А. Міцкевича // Всесвітня література в середніх навчальних закладах
України. – 1996. – № 12. – С. 26-28.
4. Ніколенко О. М. Романтизм у поезії: Г. Гейне, Дж.Г. Байрон, А. Міцкевич,
Г. Лонгфелло: Посіб. для вчителя. – Х., 2003
5. Теплінський М.В. «Кримські сонети» – чисте золото поезії // Всесвітня література в
середніх навчальних закладах України. – 1998. – № 12. – С. 19-20.
1. В. Гюго «Передмова до драми «Кромвель».

1) Три епохи розвитку людства та поезії:
6. лірика;
– епос;
– драма.
2) Гротеск, його роль у житті та мистецтві.
3) Природа драми, її суперечливий характер.
4) Руйнація класицистичних правил:
– жанрова ієрархія;
– три єдності.
5) Смисл і значення принципу правдоподібності, місцевий колорит.
6) Стиль драми.
7) Нове розуміння категорії смаку.
2. Е.А. По «Філософія творчості»

1.Принципи побудови сюжету твору. Мета статті.
2.Обсяг твору.
3.Вибір враження / ефекту, що має бути досягненим за допомогою вірша.
4.Сутність поняття «прекрасне».
5.Вибір поетичної інтонації.
6.Пошуки домінантного художнього прийому вірша, його звукове оформлення.
7.Вибір предмету поетичного твору.
8.Композиція і кульмінація твору.
9.Техніка віршування та прагнення до оригінальності.
10) Хронотоп вірша.
11) Роль сугестивності.
Завдання ІV. Вивчити напам’ять:

- Г. Гейне «Не знаю, що стало зо мною…» («Не знаю, о чем я тоскую…»);
- В. Блейк «Лондон»;
- Дж. Байрон «Мій дух як ніч…» («Душа моя мрачна…»);
- А. де Ламартін «Озеро»;
- А. де Віньї «Смерть вовка» – заключні рядки;
- А. Міцкевич «Байдари».
Завдання І. Уважно прочитати художні тексти і підготуватися до модульної

контрольної роботи, мета якої – перевірка знання художніх творів (N.B. Для відповідей на
високу оцінку недостатньо ознайомлення тільки з літературознавчими та літературно-
критичними джерелами).
1. В. Жуковський. Сельское кладбище. Вечер. Светлана. Людмила. Эолова арфа. Лесной

царь. Лира. Воспоминание («О милых спутниках…»). Невыразимое.
2. О. Грибоєдов. Горе от ума.
3. О. Пушкін.
«Погасло дневное светило...». «Свободы сеятель пустынный…». Элегия. «Вновь я
посетил…». Пророк. К морю. «Я памятник себе воздвиг нерукотворный…». Лицинию.
Вольность. Деревня. К Чаадаеву. В Сибирь. Арион. Анчар. Кинжал. К другу стихотворцу.
Разговор книгопродавца с поэтом. Поэт и толпа. Осень. Отцы-пустынники. Интимная
лирика.
Евгений Онегин.
4. М. Лермонтов.
«Выхожу один я на дорогу...». «Как часто пестрою толпою окружен…». «И скучно, и
грустно…». «Тучки небесные…». Парус. Желанье. Узник. Пленный рыцарь. Дума. Пророк.
Журналист, читатель и писатель. Смерть поэта. Поэт. Мой ангел. «Когда волнуется
желтеющая нива...». Молитва. Благодарность. «Прощай, немытая Россия...». Родина.
Демон. Мцыри.
Герой нашего времени.
5. М. Гоголь.
Вечера на хуторе близ Диканьки (Ночь перед Рождеством).
Миргород (Повесть о том, как поссорились Иван Иванович с Иваном Никифоровичем).
Петербургские повести (Нос. Портрет. Шинель).
Мертвые души.
Поезія М. Лермонтова: домінуючі образи й мотиви.
1. Основні мотиви лірики. Ліричний герой М. Лермонтова – трагедія

самотності («Выхожу один я на дорогу…», «Как часто пестрою толпою окружен...», «И
скучно, и грустно…», «Тучки небесные…»).
2. Еволюція теми свободи в поезії М. Лермонтова («Парус», «Желанье», «Узник»,
«Пленный рыцарь»).
3. Складність стосунків поета з Богом («Молитва», «Благодарность», «Когда волнуется
желтеющая нива…», «Мой ангел»).
4. Специфіка сприйняття образу Батьківщини («Родина», «Прощай, немытая Россия…»).
Трагедія покоління («Дума»).
5. Поетологічні концепції М. Лермонтова («Смерть поэта», «Поэт», «Журналист, читатель
и писатель», «Пророк»).
1. Лермонтов М.Ю. «Выхожу один я на дорогу...». «Как часто пестрою толпою
окружен…». «И скучно, и грустно…». «Тучки небесные…». Парус. Желанье. Узник.
Пленный рыцарь. Дума. Пророк. Журналист, читатель и писатель. Смерть поэта.
Поэт. Мой ангел. «Когда волнуется желтеющая нива...». Молитва. Благодарность.
«Прощай, немытая Россия...». Родина.
2. Висковатов П.А. Михаил Юрьевич Лермонтов. Жизнь и творчество. – М., 1987.
2001.
традиции. – Кемерово, 1990 // http://feb-web.ru/feb/lermont/critics/xod/xod-001.htm
2002.
1. І.А. Гончаров «Мильон терзаний»

1) Сценическая судьба комедии и оценки критиков.
2) Комедия нравов.
3) Образ Чацкого.
4) Взаимоотношения Чацкого и Софьи.
5) Комедия московского света.
6) «Мильон терзаний».
7) Софья – Молчалин.
8) Драма Софьи.
9) Крушение надежд Фамусова.
10) Онегин – Печорин – Чацкий.
11) Кто Чацкий – победитель, жертва?
2. В. Бєлінський «Сочинения Александра Пушкина. Статья восьмая. «Евгений

Онегин».
1) Суперечливий характер роману О. Пушкіна «Євгеній Онєгін».
2) Історизм та народність роману О. Пушкіна.
3) Жанрова форма «Євгенія Онєгіна» і літературна традиція.
4) Заслуга О. Пушкіна у створенні реальних характерів, реального історичного часу.
5) Онєгін – світська людина.
6) Особистість Онєгіна: егоїст, який страждає? егоїст мимоволі?
7) Образ Лєнського.
3. В. Бєлінський «Сочинения Александра Пушкина. Статья девятая. «Евгений

Онегин» (Окончание).
1) Родина Ларіних.
2) Цілісність образу Тетяни.
3) Фактори розвитку особистості Тетяни.
4) Онєгін у сприйнятті «сільської дівчини» Тетяни.
5) Пробудження свідомості героїні О. Пушкіна.
6) Фінальна розмова Тетяни з Онєгіним.
7) Роман «Євгеній Онєгін» – енциклопедія російського життя.
Завдання ІV. Вивчити напам’ять:
- В. Жуковський «Невыразимое»;
- О. Пушкін «Памятник», «Пророк», «Письмо Татьяны» або «Письмо Онегина»
(фрагмент з «Євгенія Онєгіна»);
- М. Лермонтов «Пророк», «И скучно и грустно…»
Тестові завдання
для проведення поточного контролю
з навчальної дисципліни
“Історія зарубіжної літератури першої половини ХІХ ст.»
Варіант 1
1. Основні принципи естетики романтизму розробили:

а) Новаліс в) брати Шлегели
б) В. Вордсворт та С. Кольрідж г) Е.Т.А. Гофман
2. Е.Т.А. Гофман в своїх творах часто вдається до:
а) стилізації в) ідеалізації
б) іронії та гротеску г) психологізації
3. Символом нескореності у поезіях Дж. Байрона є образ:
а) моря в) бурі
б) степу г) вітру
4. Ранні романтичні твори Е. По написані під впливом:
а) Г. Гейне в) Е.Т.А. Гофмана
б) Дж. Байрона г) Новаліса
5. Звернення В. Гюго до історичних сюжетів викликане його захопленням творами:
а) Дж. Ф. Купера в) В. Шекспіра
б) Р.Л. Стівенсона г) В. Скотта
6. Головна тема ліричної збірки Г. Гейне «Книга пісень» це:
а) тема долі в) тема природи
б) тема кохання г) тема часу
7. Хто з романтиків вважається творцем «живописного» романтизму:
а) Дж.Г. Байрон в) В. Гюго
б) Е.А. По г) В. Скотт
8. Для якої течії романтичної літератури характерно створення фантасмагоричних та абсурдних картин світу,
застосування сатиричної фантастики:
а) народно-фольклорна в) гофманівська
б) байронівська г) утопічна
9. Герої творів Е.Т.А. Гофмана поділяються на:
а) філістерів і ентузіастів в) високих та низьких
б) позитивних та негативних г) оптимістів та песимістів
10. Який жанр активно розвивався у творчості В. Скотта та В. Гюго:
а) повість в) комедія
б) історичний роман г) новела
11. Індіанську тему розкриває у своїх творах американський романтик:
а) В. Ірвінг в) Г. Лонгфело
б) Е.А. По г) Г. Мелвілл
12. Теорія романтичної іронії належить:
а) Дж.Г. Байрону в) Е.Т.А. Гофману
б) Г. Гейне г) Ф. Шлегелю
13. Як М. Гоголь позначив жанр «Мертвих душ»:
а) епос в) роман
б) повість г) поема
14. Хто з персонажів О. Пушкіна втілює риси «маленької людини»:
а) Самсон Вирін в) Ольга Ларіна
б) Гробовщик Прохоров г) Дубровський
15. Е.Т.А. Гофман розуміє гротеск як поєднання:
а) жахливого й фантастичного в) прекрасного й потворного
б) реального й фантастичного г) потворного та ірреального
16. Коли Цахес з’являвся серед людей:
а) усі були зачаровані його справжнім талантом в) він присвоював собі заслуги інших
б) ніхто не звертав на нього ніякої уваги г) позитивно впливав на життя
оточуючих
17. «Сплін» це:
а) хвороба серця в) духовне піднесення
б) зневіра, розчарування, духовна спустошеність героя г) мудрість
18. Який поет-романтик є автором «Кримських сонетів»:
а) А.Міцкевич в) Г.Гейне
б) О. Пушкін г) М. Лермонтов.
19. Хто є представником релігійно-містичної течії романтизму:
а) Е.Т.А. Гофман в) Дж.Г. Байрон
б) С.Т. Кольрідж г) М.Лермонтов
20. Євгеній Онєгін пояснює свою відмову Тетяні тим, що:
а) кохає іншу в) занадто старий для неї
б) не створений для блаженства, його душа не здатна оновитися г) її кохає Лєнський
21. О. Пушкін визначив жанр «Євгенія Онєгіна» як:
а) поему в) роман у віршах, «вільний» роман
б) епопею г) драму
22. Вірш «И скучно и грустно, и некому руку подать…» написав:
а) О. Пушкін в) В. Гюго
б) М. Лермонтов г) Дж.Г. Байрон
23. Визначте основну тему роману «Герой нашого часу»:
а) історія життя Печоріна в) трагічне кохання
б) доля покоління після розгрому декабризму г) життя відпочиваючих «на водах»
24. Вальтер Скотт сприймає історію як:
а) ключ до розуміння сучасності в) перебіг подій
б) приклад для наслідування г) шлях до прогресу
25. Кого вибрали королевою кохання і краси на лицарському турнірі у романі В.Скотта:
а) Ровену в) Ревекку
б) Серпентіну г) Есмеральду
26. Напис «Дездічадо» на щиті Айвенго в перекладі з іспанської означав:
а) «Вирваний з корінням» в) «Вигнаний з дому»
б) «Позбавлений спадку» г) «Обраний долею»
27. «Паломництво Чайльд Гарольда» Дж.Байрона за жанровими ознаками:
а) епічна поема в) ліро-епічна поема
б) лірична поема г) драматична поема
28. До яких країн подорожує Чайльд-Гарольд:
а) Іспанія, Греція, Португалія, Албанія в) Швеція, Норвегія, Данія, Фінляндія
б) Болгарія, Польща, Македонія, Угорщина г) Росія, Білорусія, Україна, Молдова
29. Е.По є автором новели:
а) «Останній листок» в) «Падіння дому Ашерів»
б) «Шинель» г) «Сонна лощина»
30. Сюжет деяких новел Е.А. По становить:
а) історичні події в) побутові явища
б) інтелектуальний процес розслідування таємниці г) любовні колізії
31. До французьких романтиків належать:
а) А. де Мюссе, Дж. Байрон, Ж. Санд в) А. де Мюссе, В. Гюго, Ж. Санд
б) В. Гюго, Е.А. По, Ж. Санд г) П.Б. Шеллі, Е.А. По, А. де Віньї.
32. Що стало з Фебом де Шатопером після подій, описаних у романі:
а) помер в) поїхав з Франції
б) одружився г) наблизився до короля
33. Квазімодо приговорили до покарання біля ганебного стовпу на Гревській площі за те, що він:
а) був надто потворним в) поранив Феба де Шатопера
б) намагався викрасти Есмеральду г) вбив Жеана Фролло.
34. «Повісті Бєлкіна» написав:
а) М. Гоголь в) О. Пушкін
б) М. Лермонтов г) І. Бєлкін
35. «Повісті Бєлкіна» належать до:
а) прозового циклу в) поетичного циклу
б) драматичного циклу г) публіцистичного циклу
36. Як Акакій Акакійович втратив нову шинель:
а) він загубив її в департаменті в) її вкрали на вулиці шахраї
б) її вкрали чиновники під час вечірки на честь Акакія Акакійовича г) забрала поліція
37. Визначте основну тему повісті «Шинель»:
а) бідність і приниження в) трагедія «маленької людини»
б) зображення духовної ницості чиновництва г) доля «зайвої людини»
38. За яких обставин у губернському місті виникають підозри щодо Чичикова:
а) через те, що Собакевич звернувся до поліції в) через необережність самого
Чичикова
б) через донос Селіфана г) через візіт до міста Коробочки
39. Головний герой романтизму:
а) пристосовується до реальної дійсності в) знаходить у буденному прекрасне
б) вирізняється з-поміж свого оточення г) прагне бути корисним суспільству
40. Одна з головних рис лірики Е.А. По це:
а) суггестивність в) відсутність ритму
б) білий вірш г) конкретність хронотопу
Варіант 2
1. Маніфестом англійського романтизму вважається:

а) «Айвенго» в) «Передмова до «Ліричних балад»
б) «Поема про Старого Мореплавця» г) «Паломництво Чайльд-Гарольда»
2. Відомий цикл А. Міцкевича має назву:
а) «Кримські елегії» в) «Кримські сонети»
б) «Кримські ідилії» г) «Кримські балади»
3. До французької романтичної поезії не відноситься творчість:
а) А. де Ламартіна в) В. Гюго
б) Жорж Санд г) А. де Віньї
4. Утопічні риси характерні романтичній творчості:
а) П.Б. Шеллі в) Дж. Байрона
б) В. Скотта г) Дж. Кітса
5. Який герой творів М. Гоголя втілює риси «маленької людини»:
а) Хлєстаков в) Вакула
б) Чичиков г) Башмачкін
6. Одна з характерних рис «байронічної поеми» це:
а) верлібр в) стилизація під фольклор
б) фрагментарність оповіді г) типізація образів
7. Романтичне двійництво властиво творчості:
а) В. Гюго в) Е.А. По
б) М. Лермонтова г) Дж.Г. Байрона
8. Який провідний конфлікт романтичної літератури:
а) обов’язок – почуття в) природа – цивілізація
б) розум – пристрасті г) ідеал – дійсність
9. «Світова скорбота» – ознака саме цієї течії романтизму:
а) гофманівська в) народно-фольклорна
б) байронівська г) утопічна
10. Хто з письменників вважається творцем детективного жанру:
а) В. Скотт в) Е.А. По
б) А. Конан-Дойль г) В. Ірвінг
11. Найбільш яскраво романтизм О. Пушкіна проявився в:
а) «Південних поемах» в) «Євгенії Онєгіні»
б) «Маленьких трагедіях» г) «Повістях Бєлкіна»
12. Скільки частин, крім «Передмови до «Журналу Печоріна», у романі М. Лєрмонтова «Герой нашого часу»:
а) 7 б) 4 в) 6 г) 5
13. До шотландського циклу романів В. Скотта не відносяться:
а) «Пуритани» в) «Веверлі»
б) «Айвенго» г) «Роб Рой»
14. В. Гюго розуміє гротеск як поєднання:
а) жахливого й фантастичного в) прекрасного й потворного
б) реального й фантастичного г) потворного та ірреального
15. Який поет не є представником Озерної школи:
а) В. Блейк в) В. Вордсворт
б) Р. Сауті г) С.Т. Кольрідж
16. До якого циклу творів належить повість М. Гоголя «Шинель»:
а) «Вечори на хуторі біля Диканьки» в) петербурзькі повісті
б) «Миргород» г) московські повісті
17. Який твір не належить перу М. Лермонтова:
а) «Дума» в) «Смерть поета»
б) «Мцирі» г) «Бахчисарайський фонтан»
18. Архіваріус Ліндгорст з твору Е.Т.А. Гофмана «Золотий горнець» в чарівному світі:
а) малюк Цахес в) дух вогню
б) чаклун Саламандер г) демонічна істота
19. Світову славу Вальтеру Скотту принесли:
а) соціально-побутові романи в) історичні романи
б) психологічні романи г) любовні романи
20. Роман «Айвенго» В. Скотта написаний на основі подій:
а) історії Англії в) історії Франції
б) історії Голландії г) історії Німеччини
21. Яку тенденцію у російській прозі репрезентує роман М. Лермонтова «Герой нашого часу»:
а) філософсько-психологічну в) історичну
б) гротескно-сатиричну г) соціально-політичну
22. Фаталістом є людина, яка вірить:
а) у майбутнє в) що її доля визначена наперед
б) у людей г) у силу людського розуму
23. Роман О. Пушкіна «Євгеній Онєгін» – перший російський:
а) романтичний роман в) натуралістичний роман
б) реалістичний роман г) готичний роман
24. Роман О. Пушкіна ««Євгеній Онєгін» написаний:
а) спенсеровою строфою в) онєгінською строфою
б) байронівською строфою г) шекспірівською строфою
25. Визначте жанр роману «Собор Паризької Богоматері»:
а) соціально-філософський роман в) реалістичний роман
б) історичний роман г) психологічний роман
26. Що стає з Гренгуаром, коли він потрапляє до Двору Чудес:
а) він одружився в) його вшанували як поета
б) його вбили г) його пограбували
27. Хто є автором новели «Овальний портрет»:
а) Е.А. По в) В. Ірвінг
б) Е.Т.А. Гофман г) В. Гюго
28. Автор віршів «Улялюм», «Анабель Лі», «Крук» це:
а) Г. Лонгфелло в) В. Блейк
б) Г. Гейне г) Е.А. По
29. Паралеллю до образу тигра поезії В. Блейка є образ:
а) лева в) кішки
б) вовка г) ягня
30. Суть романтизму:
а) типовий герой у типових обставинах в) вигаданий герой у вигаданих
обставинах
б) незвичайний герой у незвичайних обставинах г) легендарний герой в історичних
обставинах
31. Романтизм як новий літературно-художній напрям виник і розвивався:
а) на межі ХVІІІ – ХІХ ст. в) у середині ХІХ ст.
б) на межі ХІХ – ХХ ст. г) у середині ХVІІІ ст.
32. До представників американського романтизму належить:
а) В. Блейк, А. де Віньї, С.Т. Кольрідж в) Е.А. По, В. Ірвінг, Г. Лонгфелло
б) Г. Гейне, Р. Сауті, В. Вордсворт г) В. Гюго, Ж. Санд, Ж. Беранже
33. Автором передмови до «Ліричних балад» є:
а) В. Вордсворт в) Р. Сауті
б) С.Т. Кольрідж г) В. Скотт
34. Поему «Кавказький полонений» написав:
а) А. де Віньї в) Дж.Г. Байрон
б) А. Міцкевич г) О. Пушкін
35. Чацький та Фамусов мають схожі погляди щодо:
а) французького впливу на росіян в) сучасної науки
б) нових часів г) російської історії
36. Який персонаж комедії «Лихо від розуму» захищає старі засади московського суспільства:
а) Молчалін в) Чацький
б) Фамусов г) Скалозуб
37. Як визначив М. Гоголь жанр «Мертвих душ»:
а) роман-епопея в) поема
б) сатирична повість г) соціально-філософський роман
38. Авторство маніфесту французького романтизму належить:
а) А. де Віньї в) В. Гюго
б) Ж. де Сталь г) Р. Шатобріану
39. Композиційним стрижнем роману В.Гюго «Собор Паризької Богоматері» є:
а) Палац Правосуддя в) Двір Чудес
б) Собор Паризької Богоматері г) Гревський майдан
40. Що означає слово «паломництво»:
а) самотня подорож в) морська подорож
б) подорож до святих місць г) подорож до східних країн
Варіант 3
1. Маніфестом французького романтизму вважається:

а) роман «Собор Паризької Богоматері» в) драма «Ернані»
б) «Передмова до драми «Кромвель» г) «Передмова до «Ліричних балад»
2. Французький поет-романтик, творчість якого сповнена стоїчного песимизму, близька до «байронічного
романтизму», це:
а) А. де Мюссе в) А. де Віньї
б) А. де Ламартін г) В. Гюго
3. Творцем наукової фантастики вважається:
а) Е.А. По в) Е.Т.А. Гофман
б) Дж. Ф. Купер г) Г. Мелвілл
4. Яка з поем належить А. Міцкевичу:
а) «Демон» в) «Бахчисарайський фонтан»
б) «Каїн» г) «Гражина»
5. Перший французький поет-романтик, що створював медитативні й інтимні елегії, де домінують релігійні
почуття, це:
а) А. де Ламартін в) А. де Віньї
б) В. Гюго г) А. де Мюссе
6. Найважливіший суспільно-історичний чинник виникнення романтизму це:
а) Англійська буржуазна революція 1640-х років в) 30-літня війна
б) Французька буржуазна революція 1789 року г) Столітня війна
7. Який письменник не належить до Єнської школи:
а) Л. Тік в) А. Шлегель
б) Новаліс г) Г. Гейне
8. Жанровий різновид роману М. Лермонтова «Герой нашого часу»:
а) поліфонічний в) любовно-психологічний та філософський
б) роман-подорож г) соціально-психологічний та філософський
9. Романтичне двосвіття яскраво проявилося у творчості:
а) В. Гюго в) Е.Т.А. Гофмана
б) М. Лермонтова г) Дж. Байрона
10. Оптимістичний пафос, віра в можливість удосконалення дійсності характерні саме цій течії романтизму:
а) гофманівська в) народно-фольклорна
б) утопічна г) байронівська
11. Прозовий цикл О. Пушкіна має назву:
а) «Капітанська дочка» в) «Маленькі трагедії»
б) «Євгеній Онєгін» г) «Повісті Бєлкіна»
12. В якій країні романтизм постійно знаходився в опозиції існуючому режиму:
а) Франція в) Німеччина
б) США г) Англія
13. Для романтизму характерно сприйняття світу як:
а) хаосу в) відрегульованого механізму
б) розумно впорядкованого цілого г) космічного організму
14. Німецький романтик, що вперше застосував у поезії верлібр (вільний вірш) це:
а) Е.Т.А. Гофман в) К. Брентано
б) Г. Гейне г) Новаліс
15. В. Ірвінг увів в американську літературу жанр:
а) роману в) новели
б) поеми г) комедії
16. Автором якого твору є В. Ірвінг:
а) «Падіння будинку Ашерів» в) «Легенда про Сонну лощину»
б) «Постріл» г) «Золотий горнець»
17. У романтизмі переважає:
а) об’єктивне начало в) раціональне начало
б) суб’єктивне начало г) таке, що спирається на реальний
досвід
18. Одне з імен Е.Т.А. Гофман змінив на честь:
а) В.-А. Моцарта в) Т. Драйзера
б) Е.М. Хемінгуея г) Г. Гейне
19. Тяжіння до біблійної символіки, сприйняття образу Сатани як першого богоборця було властиво:
а) французькому романтизму в) російському романтизму
б) американському романтизму г) англійському романтизму
20. Образ малюка Цахеса є:
а) реалістичним в) гротескним
б) романтичним г) міфологічним
21. До якої течії романтизму належить «Книга пісень» Г. Гейне:
а) утопічної в) народно-фольклорної
б) байронічної г) фантастичної
22. Г.В. Лонгфелло і Дж. Ф. Купер розкривають у своїх творах життя, звичаї та фольклор:
А) американського народу в) французького народу
б) індіанців г) єврейського народу
23. Рефлексією називають:
а) аналіз суспільства в) аналіз стану природи
б) самоаналіз, осмислення власних переживань г) аналіз подій минулого
24. Якою постає Греція у поемі «Паломництво Чайльд Гарольда»:
а) прекрасною та величною країною свободи в) у міфологічному висвітленні
б) у занепаді г) у зв’язку з революційними подіями
25. Автором якої поетичної книги є Г. Гейне:
а) «Кримські сонети» в) «Книга пісень»
б) «Єврейські мелодії» г) «Східні мотиви»
26. Творцем детективного жанру вважається:
а) Дж. Ф. Купер в) Е.А. По
б) Г. Гейне г) В. Гюго
27. Яку епоху зображено у романі В.Скотта «Айвенго»:
а) раннє середньовіччя (ХІІ ст.) в) Відродження
б) пізнє середньовіччя (ХІV ст.) г) Просвітництво
28. Який основний конфлікт доби відображено у романі «Айвенго»:
а) боротьба шотландського народу за незалежність в) боротьба між Айвего та Бріаном де
Буагільбером
б) боротьба англосаксів проти норманів г) боротьба між Айвенго та Седріком
29. У чому полягає особливість змалювання історії в романі «Айвенго»:
а) історія показана через приватне життя людей в) історія в романі – лише екзотичний фон для
вигаданих подій
б) автор дотримується хронікальної точності й достовірністі г) автор відобразив у творі лише легендарних
персонажів
30. Визначте провідну тему «Кримських сонетів»:
а) кохання до жінки в) ностальгія за далекою
Батьківщиною
б) любов до природи г) любов до мистецтва
31. Відомий вірш Е.А. По має назву:
а) «Альгамбра» в) «Улялюм»
б) «Лорелея» г) «Ріп ван Вінкль»
32. Які події переважають у новелах Е.А. По:
а) звичайні, буденні в) пригодницькі
б) містичні, ті, що не мають раціонального пояснення г) мистецькі
33. Які події можна вважати кульмінацією роману «Собор Паризької Богоматері»:
а) загибель Клода Фролло в) смерть Есмеральди
б) штурм Собору г) смерть Квазімодо
34. Відлюдниця Роландової вежі та Пакетта Шантфлері це:
а) мати Фльор де Ліс в) мати Есмеральди
б) сестра Есмеральди г) циганка
35. Яким словом О.Пушкін позначає внутрішню «хворобу» свого героя:
а) печаль в) сплін
б) сумніви г) хандра
36. Після вбивства на дуелі Лєнського Онєгін:
а) залишається в селі в) стає відлюдником
б) їде за кордон г) стає військовим
37. Хто з персонажів роману «Герой нашого часу» ставиться до Печоріна з прихильністю:
а) Казбіч в) Вулич
б) Грушницький г) Максим Максимович
38. Як Лермонтов змальовує у своєму романі образи горців:
а) ідеалізує їх, захоплюється ними в) об’єктивно, відзначає позитивні й
негативні риси
б) негативно, критично г) приховує свою позицію
39. Акакій Акакійович з повісті «Шинель» мав чин:
а) титулярного радника в) столоначальника
б) надворного радника г) штабс-капітана
40. Образи Коробочки, Ноздрьова, Манілова, Плюшкіна, Собакевича належать до:
а) поміщиків в) чиновників
б) селян г) дворян
Варіант 4
1. Як ставилися романтики до норм у мистецтві:

а) заперечували будь-які норми і правила в) створили нові норми й правила в мистецтві
б) спиралися на норми античного мистецтва г) запозичили норми й правила з мистецтва доби
Просвітництва
2. Теорію романтизму викладено у працях:
а) Дж. Байрона в) братів Грімм
б) братів Шлегелів г) А. Міцкевича
3. Визначте ставлення романтиків до особистості:
а) людина– найвища цінність, їй властива «внутрішня безкінечність» в) людина – природна і соціальна
істота
б) людина – частина середовища, виразник типових якостей г) людина – творець своєї долі
4. Мотиви «світової скорботи» звучать у творах письменника-романтика:
а) Дж. Байрона в) О. Пушкіна
б) В. Гюго г) Г. Гейне
5. Романтичне двійництво властиво творчості:
а) С.Т. Колріджа в) В. Блейка
б) В. Гюго г) Е.Т. Гофмана
6. Найважливіший суспільно-історичний чинник виникнення романтизму:
а) досягнення доби Просвітництва в) утвердження капіталістичних
відносин
б) події Великої Французької революції г) прояв колоніальних відносин
7. Формування романтизму у багатьох країнах сприяло:
а) утвердженню монархії в) пробудженню національної свідомості, боротьбі за волю
б) розвитку буржуазних стосунків г) занепаду національних традицій.
8. З яким художнім напрямом активно взаємодіяв романтизм:
а) з класицизмом в) з модернізмом
б) з реалізмом г) ні з яким, був самостійним
9. Людей, схожих на Ансельма та Балтазара, Е.Т.А. Гофман називає:
а) філістерами в) громадянами
б) ентузіастами г) творцями
10. Філістером є людина:
а) самовдоволена, обмежена, з міщанським світоглядом в) без постійного місця проживання
б) без освіти г) без грошей
11. Свій твір «Малюк Цахес» Гофман визначив як:
а) повість-казка в) казка з нових часів
б) драма-феєрія г) новела
12. Назвіть найвідомішого та найвизначнішого німецького поета-романтика:
а) Ф. Шіллер в) Й.-В. Гете
б) Г. Гейне г) А. де Ламартін
13. Як ставиться Чайльд Гарольд до Англії на початку твору:
а) палко любить свою Батьківщину в) тут він знаходить приклад гармонійного
життя
б) вона сприймається ним як «тюрма», «могила» г) хоче захищати її від загарбників
14. Який символічний образ зявляється в кінці поеми Байрона:
а) гори в) моря
б) птаха г) степу
15. Тема провини та спокути є центральною в творі С.Т. Кольріджа:
а) «Сказання про Старого Мореплавця» в) «Терен»
б) «Кубла Хан» г) «Дон Жуан»
16. Як ставилися до Акакія Акакійовича працівники департаменту:
а) поважали його в) не помічали
б) не поважали, насміхалися над ним г) співчували йому
17. Хто «подарував» Гоголю сюжет «Мертвих душ»:
а) В. Жуковський в) О. Пушкін
б) В. Бєлінський г) М. Лермонтов
18. Основу сюжету «Мертвих душ» становить:
а) опис біографії Чичикова в) задум викрадення губернаторської
дочки
б) шахрайський план Чичикова, пов’язаний з купівлею мертвих душ г) фантастичні перевтілення
головного героя
19. Навіщо Печорін добивається кохання княжни Мері:
а) пристрасно її кохає в) через прохання її матері
б) насолоджується владою над юною душею г) прагне вигідно одружитися
20. Слова з роману Лермонтова «Його мета – зробитися героєм роману» про:
а) Грушницького в) Максима Максимовича
б) Печоріна г) Вулича
21. Хто виховував Тетяну Ларіну:
а) її батьки в) няня
б) вона вчилася у пансіоні г) гувернантка
22. Чому Тетяна в останній главі роману О.Пушкіна відмовляє Онєгіну:
а) більше не кохає його в) залишається вірною своєму чоловікові
б) боїться засудження дворянського кола г) йде до монастиря
23. Детективний жанр у світовій літературі започаткував:
а) Е.А. По в) В. Скотт
б) Е.Т.А. Гофман г) В. Гюго
24. Який жанр твору, що його написав П’єр Гренгуар на початку роману В. Гюго:
а) трагедія в) комедія
б) містерія г) мораліте
25. Тема «Хвороби віку» реалізується в романі «Сповідь сина віку»:
а) А. де Ламартіна в) А. де Віньї
б) А. де Мюссе г) В. Гюго
26. З яким біблійним персонажем порівнюється Клод Фролло:
а) Мойсеєм в) сатаною
б) Ісусом г) Іудою
27. Засновником гротескно-фантастичної течії романтизму був:
а) Е.Т.А. Гофман в) П.Б. Шеллі
б) В. Скотт г) С.Т. Кольрідж
28. Персонажем якого твору є Фамусов:
а) «Євгеній Онєгін» в) «Шинель»
б) «Герой нашого часу» г) «Лихо від розуму»
29. Хто є автором новели «Золотий горщик»:
а) Е.Т.А. Гофман в) Е.А. По
б) О. Грибоєдов г) В. Ірвінг
30. Перший роман у віршах на початку ХІХ століття був створений:
а) Дж. Г. Байроном в) М. Лермонтовим
б) О. Пушкіним г) Н. Готорном
31. О.Пушкін є автором твору:
а) «Капітанська дочка» в) «Мцирі»
б) «Мазепа» г) «Овальний портрет»
32. Хто допоміг Седрику вибратися з замку Фрон де Бефа:
а) свинопас Гурт в) шут Вамба
б) Айвенго г) король Ричард
33. Який образ роману «Айвенго» пов’язаний з англійським фольклором:
а) Квазімодо в) Клода Фролло
б) Локслі г) Жака Коппеноля
34. Як повівся Клод Фролло, побачивши моторошну картину смерті Есмеральди:
а) розреготався в) зрадів, що помстився
б) покінчив життя самогубством г) заставив дивитись на це Квазімодо
35. За написання якого твору М. Лермонтова було заслано на Кавказ:
а) «Пам’ятник» в) «Дума»
б) «Смерть поета» г) «Мцирі»
36. До німецьких романтиків належать:
а) В. Скотт, Г. Гейне, Е.Т.А. Гофман в) В. Скотт, Новаліс, Е.Т.А. Гофман
б) Новаліс, Г. Гейне, Е.Т.А. Гофман г) В. Блейк, Г. Гейне, Новаліс
37. Барокового художника Ж. Калло наслідував:
а) Г. Гейне в) В. Гюго
б) Е.Т.А. Гофман г) Е.А. По
38. Які поети належали до «Озерної школи»:
а) В. Скотт, В. Вордсворт, С.Т. Кольрідж в) В. Блейк, П.Б. Шеллі, В. Скотт
б) В. Вордсворт, С.Т. Кольрідж, Р. Сауті г) Дж. Байрон, П.Б. Шеллі, Дж. Кітс
39. Персонажем якого твору є Самсон Вирін:
а) «Станційний доглядач» в) «Мертві душі»
б) «Шинель» г) «Євгеній Онєгін»
40. До якої доби звернулися романтики у пошуках ідеалів, прикладів для наслідування:
а) доби Середньовіччя в) сучасної дійсності
б) доби Просвітництва г) Відродження
Ключі до тестів
Варіант 1
1в; 2б; 3а; 4в; 5г; 6б; 7в; 8в; 9а; 10б; 11в; 12г; 13г; 14а; 15б; 16в; 17 б; 18а; 19б; 20б; 21в; 22б; 23б; 24а;
25а; 26б; 27в; 28а; 29в; 30б; 31в; 32б; 33б; 34в; 35а; 36в; 37в; 38г; 39б; 40а.
Варіант 2
1в; 2в; 3б; 4а; 5г; 6б; 7в; 8г; 9б; 10в; 11а; 12г; 13б; 14в; 15а; 16в; 17г; 18б, 19в; 20а; 21а; 22в; 23б; 24в;
25б; 26а; 27а; 28г; 29г; 30б; 31а; 32в; 33а; 34г; 35а; 36б; 37 в; 38в; 39б; 40б.
Варіант 3
1б; 2в; 3а; 4г; 5а; 6б; 7г; 8г; 9в; 10б; 11г; 12а; 13г; 14б; 15в; 16в; 17б; 18а, 19г; 20в; 21в; 22б; 23б; 24б;
25в; 26в; 27а; 28б; 29а; 30в; 31в; 32б; 33б; 34в; 35г; 36б; 37г; 38в; 39а; 40а.
Варіант 4
1.а; 2б; 3а; 4а; 5г; 6б; 7в; 8б; 9б; 10а; 11а; 12б; 13б; 14в; 15а; 16б; 17в; 18б; 19б; 20а; 21в; 22в; 23а; 24б;
25б; 26в; 27а; 28г; 29а; 30а; 31а; 32в; 33б; 34а; 35б; 36б; 37б; 38б; 39а; 40а.
Письмові завдання
для проведення поточного контролю
з навчальної дисципліни
“Історія зарубіжної літератури першої половини ХІХ ст.»
Варіант 1
І.
1. Особливість композиції роману М. Лермонтова «Герой нашого часу» це – … .
2. Романтичне двійництво властиво творчості … .
3. Представниками французького романтизму є … .
4. Символом нескореності та вічного руху в поемі Дж. Г. Байрона «Паломництво
Чайльд-Гарольда» є образ … .
5. Найбільш уживаний художній засіб Е.Т.А. Гофмана це – … .
6. Відомий поетичний цикл А. Міцкевича має назву … .
7. Звернення В. Гюго до історичних сюжетів викликано його захопленням творчістю … .
8. Г.В. Лонгфелло і Дж. Ф. Купер розкривають у своїх творах життя, звичаї та фольклор
… (народ).
9. Жанр роману О. Пушкіна «Євгеній Онєгін» це – … .
10. Тяжіння до біблійної символіки, сприйняття образу Сатани як першого богоборця
було властиво … романтизму (країна).
ІІ. Схарактеризуйте своєрідність американського романтизму.
ІІІ. Схарактеризуйте народно-фольклорну течію романтизму.
ІV.
1. Хто такий архіваріус Ліндгорст? Що про нього відомо?
2. За яких обставин загинула Гудула?
3. Що стало з Фебом де Шатопером після подій, описаних у романі?
4. Що відомо про Розу Альгамбри?
5. Чому Ленський викликає Онєгіна на дуель?
6. Яке відношення Фамусов має до Соф’ї?
7. За яких обставин у губернському місті виникають підозри щодо Чичикова?
Варіант 2
І.
1. Назвіть частини роману М. Лермонтова «Герой нашого часу».
2. Маніфестом французького романтизму є твір В. Гюго … .
3. Жанр історичного роману розвивався у творчості … .
4. Звернення до філософії трансценденталізму властиво для … романтизму.
5. Основні принципи естетики романтизму розробили … .
6. Романтизм О. Пушкіна найяскравіше проявився у … (твори).
7. Живописний романтизм з’являється в творчості … .
8. Творцем детективного жанру вважається … .
9. Жанр роману М. Гоголя «Мертві душі» це – … .
10. Представниками молодшого покоління англійського романтизму є … .
ІІ. Схарактеризуйте своєрідність російського романтизму.

ІІІ. Схарактеризуйте історичну (вальтерскоттівську) течію романтизму.
ІV.
1. Хто такий Проспер Альпанус? Що про нього відомо?
2. Хто і за яких обставин врятував Ревекку?
3. За яких обставин загинув Жеан Фролло?
4. Як звіздар обманув мавританського царя?
5. Як і від чого Печорін рятує княжну Мері?
6. Хто такий Скалозуб? Що про нього відомо?
7. Хто такі Петрушка і Селіфан? Яке відношення вони мають до Чичикова?
Варіант 3
І.
1. Жанри, в яких працював В. Скотт, це – … .
2. На думку В. Гюго, гротеск це – … .
3. Назвіть течії російського романтизму.
4. Найважливіший суспільно-історичний чинник виникнення романтизму це … .
5. «Світова скорбота притаманна» … течії романтизму.
6. Представники Озерної школи це – … .
7. Герої творів Е.Т.А. Гофмана поділяються на … .
8. Основні теми американської романтичної літератури це – … .
9. Назвіть автора і жанр «Паломництво Чайльд-Гарольда».
10. Головна тема ліричної збірки Г. Гейне «Книга пісень» це – … .
ІІ. Схарактеризуйте своєрідність англійського романтизму.
ІІІ. Схарактеризуйте релігійно-містичну течію романтизму.
ІV.
1. Хто така Вероніка? Що про неї відомо?
2. Кому і як допомагає Локслі?
3. За яких обставин Пакетта Шантфлері намагається допомогти своїй дочці?
4. Як Хасінта отримала чарівну лютню?
5. Як Ленський відреагував на слова Онєгіна про Ольгу «кругла, красна лицом она, как
эта глупая луна на этом глупом небесклоне»?
6. Чому Чацький приїжджає в будинок Фамусова?
7. Яких поміщиків відвідує Чичиков? Опишіть один з візитів.
Варіант 4
І.
1. Назвіть жанровий різновид твору М. Лермонтова «Герой нашого часу».
2. Назвіть відомі поеми А. Міцкевича.
3. Теорію романтичної іронії створив … .
4. На думку Е.Т.А. Гофмана, гротеск це – … .
5. Драматичні та трагічні тони переважають на ... етапі розвитку американського
романтизму.
6. Прозовий цикл О. Пушкіна має назву … .
7. Назвіть жанри, у яких працював В. Гюго.
8. Творцем наукової фантастики вважається … .
9. Назвіть чинники, що вплинули на розвиток російської літератури на початку ХІХ ст.
10. Представники французької романтичної поезії це – … .
ІІ. Схарактеризуйте своєрідність французького романтизму.
ІІІ. Схарактеризуйте гротескно-романтичну (гофманівську) течію романтизму.
ІV.
1. Як Проспер Альпанус покарав Фабіана за те, що він назвав його шарлатаном?
2. Чому Ательстан ледве не загинув?
3. За яких обставин загинув Жеан Фролло?
4. Що відомо про Ріпа ван Вінкля?
5. Що сталося з Печоріним у Тамані?
6. Чому Тамара так і не вийшла заміж?
7. Що відомо про капітана Копейкіна?
Варіант 5
І.
1. Назвіть жанр і схарактеризуйте композицію твору О. Пушкіна «Євгеній Онєгін».
2. Основні теми поезії Е.А. По це – … .
3. Назвіть новаторство О. Пушкіна в трагедії «Борис Годунов».
4. Тема провини та спокути є центральною в творі С.Т. Кольріджа … .
5. Барокового художника Ж. Калло наслідував саме цей німецький романтик – … .
6. Назвіть країну, у якій романтизм постійно знаходиться в опозиції існуючому режиму.
7. Маніфестом англійського романтизму є … .
8. Назвіть представників американської романтичної літератури.
9. Назвіть 3-х авторів, які створювали «байронічні поеми».
10. Жанри, у яких працював М. Гоголь, це – … .
ІІ. Схарактеризуйте етапи розвитку німецького романтизму.
ІІІ. Схарактеризуйте утопічну течію романтизму.
ІV.
1. Яким чином Ансельм потрапляє працювати до архіваріуса Ліндгорста?
2. Хто така Ульрика? За яких обставин вона загинула?
3. Що відбувається, коли Есмеральда вперше залишається наодинці з Фебом?
4. Хто така Катріна ван Тассель? Чим вона полонила Ікабода?
5. Що сталося з Онєгіним після загибелі Ленського?
6. Як Софія дізналася правду про Молчаліна?
7. Яким чином Алексей дізнався правду щодо Лізи-Акуліни?
Варіант 6
І.
1. Назвіть найхарактерніші художні прийоми романтизму.
2. Назвіть авторів першої половини ХІХ ст., які зверталися у творчості до образу Дон
Жуана.
3. Польський романтизм представлений у творчості … .
4. Назвіть найвизначнішого німецького поета-романтика та його твір.
5. Оптимістичні тони переважають на ... етапі розвитку американського романтизму.
6. Назвіть періоди розвитку російського романтизму.
7. Назвіть французького поета-романтика, що створював медитативні й інтимні елегії, де
домінують релігійні почуття.
8. Англійські романтики, що розробляли жанр балади – це … .
9. Назвіть течію романтизму, для якої характерна орієнтація на народне мистецтво, зв’язок
із національними культурними рухами.
10. Фрагментарність оповіді – одна з головних рис цього різновиду поеми.
ІІ. Дайте визначення романтизму.
ІІІ. Схарактеризуйте універсальну течію романтизму (ранній романтизм).
ІV.
1. Як Балтазару вдалося перемогти малюка Цахеса?
2. Яке пари заключили між собою рицар ордену храму та пріор Еймер?
3. Що стає з Гренгуаром, коли він потрапляє до Двору Чудес?
4. Що, на вашу думку, зробив Бром Бонс, щоб одружитися з Катріною?
5. Що призвело до дуелі між Печориним та Грушницьким?
6. Хто такий Скалозуб? Що про нього відомо?
7. Що купив художник Чартков і як ця покупка вплинула на його творчість?
Варіант 7
І.
1. Романтичне двосвіття це – … .
2. Назвіть німецького романтика, що вперше застосував в поезії верлібр (вільний вірш).
3. Назвіть представників старшого покоління англійського романтизму.
4. Назвіть течії романтичної літератури.
5. Назвіть французького романтика, що розробляв тему «хвороби віку» у поезії та прозі.
6. Назвіть основні теми лірики М. Лермонтова.
7. Назвіть течію романтичної літератури, для якої характерно створення фантасмагоричних
та абсурдних картин світу, застосування сатиричної фантастики.
8. Назвіть жанр та структурні принципи композиції твору М. Гоголя «Мертві душі».
9. Назвіть типи романтичного героя.
10.Назвіть російських авторів першої половини ХІХ ст., що розробляли тему «маленької людини».
ІІ. Схарактеризуйте сприйняття історії В. Скоттом, його новаторство у жанрі історичного

роману.
ІІІ. Схарактеризуйте байронічну течію романтизму.
ІV.
1. Як Ціннобер отримав свою чарівну силу?
2. Що сталося с де Браси?
3. За що Квазімодо засудили до покарання біля ганебного стовпу на Гревській площі?
4. Як Дюпену вдалося заманити до себе власника тварини?
5. Що стало причиною смерті Акакія Башмачкіна?
6. Чому Зарема прийшла до Марії? Що вона їй розповіла?
7. Що стало причиною сварки між Іваном Івановичем та Іваном Никифоровичем?
Варіант 8
І.
1. До «байронічних» поем О. Пушкіна відносяться … .
2. Назвіть англійського поета раннього романтизму (преромантизму), в творчості якого
широко використовуються символіка та міф, який вважається першим поетом-
урбаністом.
3. Романтична іронія це – … .
4. Назвіть основні школи німецького романтизму.
5. Жанрові різновиди новели, в яких працював Е.А. По, це – … .
6. Назвіть цикл повістей М. Гоголя, де домінує народна фантастика.
7. Французький поет-романтик, творчість якого сповнена стоїчного песимізму, близька до
«байронічного романтизму».
8. «Байронічний герой» це – … (риси, де з’являється вперше).
9. Назвіть соціально-історичні причини виникнення та розвитку романтизму.
10. Назвіть завдання американського романтизму .
ІІ. Схарактеризуйте романтизм як художній напрямок.
ІІІ. Схарактеризуйте жанрову своєрідність «Мертвих душ».
ІV.
1. Чому Ансельм потрапив у банку?
2. Як Седріку вдалося вибратися з замку Фрон де Бефа?
3. Як Есмеральда потрапила в Собор Паризької Богоматері?
4. Чому Дюпен здавався оповідачу дивним?
5. Хто такий Вулич? Що про нього відомо?
6. Чому Хлестакова прийняли за ревізора?
7. Що відомо про минуле Сільвіо? Як він помстився своєму кривднику?
ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ
Методичні рекомендації та вимоги до заліку

Для отримання заліку студент повинен знати зміст творів, які наведені у списку для
обов’язкового читання; знати напам’ять поезії, що запропоновані для вивчення; а також
основні факти з біографії, періоди творчості та філософсько-естетичні погляди письменника
або поета. Студент має проявити вміння аргументовано та логічно послідовно розкрити
смисл сформульованих у заліковій роботі питань; володіння навичками аналізу художнього
тексту, знання та розуміння основних літературознавчих термінів та категорій.
ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ (ЗАЛІК)
1. Соціокультурна ситуація в Європі та США XІХ ст. Перегляд світоглядних позицій

(картина світу, концепція особистості). Поняття «романтизм».
2. Специфіка естетики й поетики романтизма, жанрова характеристика романтичної
літератури. Типи романтичного героя.
3. Романтизм як літературно-художній напрям. Стильові течії романтичної літератури,
представники національних романтичних систем.
4. Німецький романтизм: періодизація, етапи розвитку, школи, представники.
5. Творчість Е.Т.А. Гофмана: проблематики, риси романтичної поетики (на прикладі однієї
з новел).
6. Двосвіття та гротеск у творчості Е.Т.А. Гофмана (на прикладі однієї з новел).
7. Еволюція романтизму у творчості Г. Гейне. Ліричний цикл «Книга пісень»: розвиток
теми кохання, специфіка ліричного героя.
8. Специфічний характер англійського романтизму, періодизація, представники.
9. Особистість та творчість Дж.Г. Байрона, явище «байронізму».
10. Жанрове та композиційне новаторство поеми Дж.Г. Байрона «Паломництво Чайльд-
Гарольда»: двоплановість, співвідношення лірики й епіки.
11. Ідейний та тематичний зміст поеми Дж.Г. Байрона «Паломництво Чайльд-Гарольда».
Образ природи у поемі, його функції.
12. «Байронічний герой» у поемі Дж.Г. Байрона «Паломництво Чайльд-Гарольда», його
особливості.
13. Концепція історії В. Скотта, її реалізація у романі «Айвенго».
14. Специфіка образної системи історичних романів В. Скотта (на прикладі роману
«Айвенго»). Засоби створення історичного колориту.
15. Новаторство В. Скотта як творця жанру історичного роману.
16. Специфіка французького романтизму: соціокультурні особливості, етапи розвитку,
17. Передмова до драми «Кромвель» як викладення літературно-естетичних поглядів
В. Гюго.
18. Романтична концепція історії В. Гюго, її реалізація у романі «Собор Паризької
Богоматері». Соціальна проблематика роману.
19. Роман В. Гюго «Собор Паризької Богоматері»: композиція та хронотопічні особливості,
художня своєрідність.
20. Специфіка образної системи роману В.Гюго «Собор Паризької Богоматері», символічний
зміст образів. Своєорідність живописного романтизму письменника.
21. Своєрідність романтизму у США: соціокультурна ситуація, етапи розвитку, теми, жанри,
22. Реалізація поетологічних концепцій Е.А. По у його художній творчості. Аналіз одного з
віршів на вибір («Ворон», «Улялюм», «Аннабель Лі», «Місто серед моря»).
23. Теми, мотиви та художня специфіка поезії Е.А. По. Аналіз одного з віршів на вибір
(«Ворон», «Улялюм», «Аннабель Лі», «Місто серед моря»).
24. Новелістика Е.А. По: тематика, проблематика, жанрова своєрідність, художні прийоми.
25. Тематика, проблематика та художня своєрідність «страшної новели» Е. По «Падіння
дому Ашерів»
26. Риси романтичної поетики у новелістиці Е.А. По. Аналіз однієї з новел на вибір
(«Падіння дому Ашерів», «Вільям Вільсон», «Овальний портрет»).
27. Російський романтизм: передумови, етапи розвитку, літературні течії та їх представники.
28. Поєднання елементів різних художніх напрямів у комедії О. Грибоєдова «Лихо від
розуму». Новаторський характер твору.
29. Поетична творчість О. Пушкіна: основні етапи, теми та мотиви, специфіка ідіостилю.
30. Роман у віршах О. Пушкіна «Євгеній Онєгін»: творча історія, жанрово-композиційна
своєрідність, специфіка відображення дійсності.
31. Образна система роману у віршах О. Пушкіна «Євгеній Онєгін». Онєгін як «зайва
людина». Роль автора в романі.
32. Поетична творчість М. Лермонтова: теми та мотиви, специфіка ідіостилю.
33. Жанрова своєрідність роману М. Лермонтова «Герой нашого часу». Философська та
соціальна проблематика.
34. Жанрово-композиційні та нарративні особливості роману М. Лермонтова «Герой нашого
часу».
35. Печорін в системі образів роману М. Лермонтова «Герой нашого часу». Художні
прийоми розкриття образу головного героя.
36. Творчість М. Гоголя, її жанровий склад, проблематика, специфіка ідіостилю.
37. Специфіка народно-фольклорного романтизму М. Гоголя у циклі «Вечори на хуторі біля
Диканьки». Аналіз повісті «Ніч перед Різдвом».
38. Повість М. Гоголя «Як посварився Іван Іванович з Іваном Ничипоровичем»:
проблематика, засоби створення образів, особливості гоголівської поетики.
39. Образ «маленької людини» у повісті М. Гоголя «Шинель».
40. «Мертві душі» М. Гоголя: жанрова своєрідність, композиційна побудова, специфіка
образної системи, засоби комічного. Чичиков як «новий герой».
- Г. Гейне «Не знаю, що стало зо мною…» («Не знаю, о чем я тоскую…»);

- В. Блейк «Лондон»;
- Дж. Байрон «Мій дух як ніч…» («Душа моя мрачна…»);
- А. де Ламартіна «Озеро»;
- А. де Віньї «Смерть вовка» – заключні рядки.
- В. Жуковський «Невыразимое»;
- О. Пушкін «Памятник»,
«Пророк»,
«Письмо Татьяны» (фрагмент з «Євгенія Онєгіна»);
- М. Лермонтов «Пророк»,
- «И скучно и грустно…»

Уколов Є.Ю. ФФЖ НМКД 1 Пол 19 Ст

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Уколов Є.Ю. ФФЖ НМКД 1 Пол 19 Ст

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Міністерство освіти і науки України

Херсонський державний університет

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС ДИСЦИПЛІНИ

1.2.5./1.2.6. Історія зарубіжної літератури (ХІХ ст.)

Факультет філології та журналістики

2017 – 2018 навчальний рік

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

1.2.5./1.2.6. Історія зарубіжної літератури (ХІХ ст.)

Факультет філології та журналістики

2017 – 2018 навчальний рік

Розробник: Уколов Є.Ю., старший викладач кафедри

Робочу програму схвалено на засіданні кафедри світової літератури та культури імені

Протокол № __від. “ ”_ __2018_ року

__________, 2017 рік

Модулів – 2 Рік підготовки:

Застосування знань і розумінь:

Перелік знань та умінь:

Міждисциплінарні зв’язки. Матеріал курсу є необхідним етапом у вивченні історії

Романтизм – напрям і стиль у літературі та мистецтві європейських країн першої

Назви змістових Кількість годин

Назви змістових Кількість годин

Змістовий модуль 1. Література Європи та США першої половини XІХ ст.

Модуль самостійної роботи

Завдання ІІ. Законспектувати літературно-критичні статті:

Завдання ІV. Вивчити напам’ять вірші поетів, творчість яких вивчається.

Змістовий модуль 2. Російська література першої половини ХІХ ст.

Модуль самостійної роботи

Завдання І. Прочитати художні тексти і підготуватися до тестової контрольної

Завдання ІІІ. Законспектувати літературно-критичні статті:

Завдання ІV. Вивчити напам’ять вірші поетів, творчість яких вивчається:

Підсумкова тека: – залік.

Комплексне використання різноманітних методів організації та здійснення навчально-

Педагогічний контроль здійснюється з дотриманням вимог об’єктивності,

Аудиторна робота (семінарське заняття)

Підручники, навчальні та навчально-методичні посібники

1. Библиотека Альдебаран http://lib.aldebaran.ru/news/

Лекція 1. Романтизм – напрям і стиль у літературі та мистецтві Європи та США

Лекція 2. Специфіка німецького романтизму. Романтична творчість Г. Гейне.

Лекція 3. Романтична двоїстість особистості та творчості Е.Т.А. Гофмана.

Лекція 4. Романтизм в Англії. В. Скотт – творець історичного роману.

Лекція 5. Романтизм у творчості Дж.Г. Байрона. Жанрове новаторство поета.

Лекція 6. Своєрідність французького романтизму. Поезія та проза В. Гюго.

Лекція 7. Романтизм в Америці: етапи, специфіка, митці. Поезія та новелістика

Лекція 8. Романтизм в Росії: провідні течії, теми, представники.

Лекція 9. Російська драматургія І половини ХІХ ст. Комедія О. Грибоєдова «Лихо з

Лекція 10. Романтична творчість О. Пушкіна. Тематичний спектр поезії митця.

Лекція 11. Своєрідність реалізму О. Пушкіна в романі у віршах «Євгеній Онєгін».

Лекція 12. Романтична лірика М. Лермонтова. Роман «Герой нашого часу» як

1. Під час підготовки до семінарських занять необхідно прочитати вказаний

Вимоги до читацького щоденника: читацький щоденник заповнюється від руки. В

2. Необхідно ознайомитись із рекомендованою літературою або іншими літературно-

4. Питання та завдання виконуються тільки письмово. Терміни і поняття можна

Змістовий модуль 1. Література Європи та США першої половини XІХ ст.

Семінарське заняття № 1. Еволюція поетичної свідомості Г. Гейне в «Книзі пісень».

Семінарське заняття № 2. Романтичне двосвіття в новелах Е.-Т.-А. Гофмана

Семінарське заняття № 3. В. Скотт як творець жанру історичного роману. Роман

Семінарське заняття № 4. Поема Дж.Г. Байрона «Паломництво Чайльд-Гарольда»

Семінарське заняття № 5. Романтична картина світу в романі В. Гюго «Собор

Завдання: законспектувати «Передмову до драми «Кромвель» В. Гюго.

Семінарське заняття № 6. Художня специфіка та мотивний комплекс творчості

Завдання: законспектувати есе Е.А. По «Філософія творчості» за поданим планом:

Семінарське заняття № 7. Новаторський характер комедії О. Грибоєдова «Лихо з

Завдання: законспектувати статтю І.А. Гончарова «Мильон терзаний».

Семінарське заняття № 8. Жанрова та тематична своєрідність лирики О. Пушкіна.