Дієприкметник

Дієприкметник – особлива відмінювана форма дієслова, що виражає ознаку предмета за дією

або станом і відповідає на питання який? яка? яке? які? Солодко пахло утоптаним у землю
набубнявілим житом. Стояли люди злякані, притихлі.
У реченні дієприкметники найчастіше виступають у ролі узгоджених означень, рідше –
іменною частиною складеного присудка. Розгойдане (означення) море по всьому узбережжі
викидало на пісок рештки розбитих(означення) під час шторму рибальських суденець.
Посмітюха і хлопці були (присудок) тим здивовані (присудок). Якщо дієприкметник
уживається в реченні в значенні іменника, він може бути підметом або
додатком. Головуючий(підмет) закалатав у дзвоник.
Дієприкметниковий зворот – це дієприкметник із залежними від нього словами.
Дієприкметникові звороти, які стоять після означуваного слова, відокремлюються
комами. Навіть діти, занепокоєні батьківською тривогою, довго не засинали. Але: Навіть
занепокоєні батьківською тривогою діти довго не засинали.
Дієприкметникові звороти, що стоять перед означуваним словом, відокремлюються лише
тоді, коли вони мають додаткове обставинне значення, наприклад, причинове. Захоплений
своєю тяганиною з конем, Сивоок не зауважував безлічі подій і речей.

Стан
Активні дієприкметники виражають ознаку діючого предмета (згасаюче світло – світло
згасає, в’януча трава – траві в’яне).
Пасивні дієприкметники виражають ознаку, зумовлену дією іншої особи чи предмета
(спійманий м’яч – м’яча спіймав воротар, виконана вправа – вправу виконали учні).
Усі дієприкметники зберігають вид того дієслова, від якого утворюються: бити –
битий(недоконаний вид); розбити – розбитий(доконаний вид).

НЕ з дієприкметниками
1. Не є префіксом і пишеться разом, якщо дієприкметник виступає в ролі означення і не має
залежних слів. Плаче жінка з діточками в нетопленій хаті.
2. Не є часткою і пишеться окремо, якщо дієприкметник:
а. виступає в ролі присудка. Хата не метена;
б. має залежне слово: ніким не метена хата;
в. має протиставлення: не заплетене, а розпущене волосся.

Безособові форми на -но, -то

У сучасній українській мові від усіх пасивних дієприкметників минулого часу із суфіксами -н-, -
т- утворюються незмінні дієслівні форми на -но, -то, наприклад: засіяний – засіяно,
покладений – покладено, з’ясований – з’ясовано, здобутий – здобуто, политий – полито,
розкритий – розкрито.

Дієприслівник
Дієприслівник – особлива незмінювана форма дієслова, що, вказуючи на додаткову дію,
пояснює в реченні основне дієслово. Плавці мчали до
берега, захлинаючись водою, пробиваючись крізь кригу.
Дієприслівник зберігає значення виду того дієслова, від якого утворюється. Іти –
ідучи(недокон. вид); прочитати – пр.очитавши (докон. вид).
У реченні і дієприслівник, і дієприслівниковий зворот найчастіше виступають у ролі
обставини: Собака, покрутившись (обставина), знехотя потюпав геть. Отак сплелись
життя і пісня,переливаючись в одне (обставина).
Дієприслівниковий зворот – це дієприслівник із залежними від нього словами.
Дієприслівниковий зворот відокремлюється в реченні комами незалежно від місця. Сонце,
показавшись зранку, посунуло знову за хмари. Теля стояло, розставивши стрункі ноги, й
помукувало, повернувшись до річки.
Одиничний дієприслівник відокремлюється, якщо він означає додаткову дію, час, причину,
умову, а не спосіб дії. Дівчина, стрепенувшись, підвела голову. Христя, розпрощавшись,
похилила луками додому.
Не відокремлюються дієприслівникові звороти, які стали фразеологізмами. Треба не сидіти
склавши руки, а працювати.

Вид
Дієприслівники недоконаного виду творяться від основ слів теперішнього часу за допомогою
суфікса -учи, якщо дієслово І дієвідміни, і суфікса -ачи, якщо дієслово належить до II дієвідміни:
бер-уть + -учи = беручи; слуха[й-у]ть + -учи = слухаючи;
суш-ать + -ачи = сушачи; сто[й-а]ть + -ачи = стоячи.

Дієприслівники доконаного виду утворюються від основ інфінітива за допомогою суфіксів -

ши, -вши. Якщо дієслівна основа закінчується на голосний звук, то вживається суфікс -вши, а
якщо на приголосний – -ши: прибрати – прибравши, допомогти – допомігши.
Іноді суфікси -ши, -вши можуть мати і дієприслівники недоконаного виду на зразок бігши,
нісши, робивши.
У дієприслівниках, утворених від дієслів на -ся (-сь), після -учи, -ачи, -вши, -ши зберігається
суфікс -сь: усміхаються – усміхаючись, прокинутись – прокинувшись.
Увага! Дія, названа дієприслівником, повинна стосуватися в реченні того ж діяча, що й дія,
названа присудком.
Неправильно: Побачивши друзів, мене охопила радість.
Правильно: Коли я побачив друзів, мене охопила радість.
Не може мати дієприслівникового звороту односкладне безособове речення.
Неправильно: Перебуваючи в Парижі, мені хочеться відвідати Лувр.
Правильно: Перебуваючи в Парижі, я хочу відвідати Лувр.

НЕ з дієприслівниками
Не з дієприслівниками пишеться окремо, крім тих випадків, коли дієприслівник не вживається
без не або входить до складу префікса недо-: не укриваючись, не дослухавши до кінця не
здужаючи (не змогти), але невгаваючи, нездужаючи (хворіти), нехтуючи, непокоячись,
недооцінюючи, недописавши, недоваривши.