Бабійчук Василь Захарович

Бабійчук Василь Захарович народився 25 вересня 1927 року в селі Млинище

нині Житомирського району Житомирської області. Його батько, Захар Іванович був
головою сільської ради, але у листопаді 1937 року заарештований за звинуваченнями
у антирадянській діяльності і за постановою трійки при УНКВС по Житомирській
області на початку грудня 1937 року розстріляний (реабілітований у 1961 році).

Василь Бабійчук навчався у школі села Луки. Під час німецько-радянської війни
родина Бабійчуків переїхала в евакуацію до Дніпропетровської області, а по її
закінченні повернулась до рідної домівки у Млинище.

У 1946 році Василь Захарович збирався поступити на навчання до Київського

Державного Університету, але у зв’язку з голодом 1946-1947 рр. змушений був
полишити цю мрію. Через рік – у 1947 – він вступив до Житомирського
сільськогосподарського інституту, який успішно закінчив у 1952 році.

Після закінчення інституту Василь Захарович Бабійчук працював на посаді

агронома, згодом став головним агрономом Горохівської МТС у Волинській області.

У 1958 році Василь Бабійчук переїхав у село Швайківка Бердичівського району,

де працював головним агрономом, секретарем парторганізації місцевого колгоспу
“Новий шлях”.

У 1966 році Василь Захарович обирається головою колгоспу “Новий шлях”. За

роки праці у колгоспі шляхом впровадження нових технологій, передового досвіду він
спромігся підвищення врожайності с/г культур.

З 1968 по 1974 рр. Василь Захарович працював начальником управління

сільського господарства райвиконкому. А з 1974 по 1987 рік – на протязі тринадцяти
років – Василь Захарович очолював виконком Бердичівської районної ради депутатів
трудящих.
 На святі 100-річчя Мирославської середньої школи,
1984 р.
За час його роботи на посаді голови райвиконкому значно зросли обсяги
будівництва приміщень соціально-культурного призначення у Бердичівському районі,
а саме: побудовано нові школи у селах Рея, Райгородок, Мирославка, Хажин,
Скраглівка; реконструйовано школу у с. Швайківка, а також дитячі садки в селах Рея,
Садки, Солотвин, Гардишівка. Силами господарств Бердичівського району у місті по
вулиці Леніна побудована районна лікарня. У селі Мирославка розпочато будівництво
поліклініки, побудовано ФАП в селах Малосілка, Буряки, Озадівка. Побудовано також
заклади культури у селах Мирославка, Райгородок, Никонівка, Семенівка, Маркуші,
спортивний комплекс у селі Скраглівка, адміністративні будинки та приміщення
сільських рад у селах Осикове, Скраглівка, Терехове, Солотвин, Хажин, Гришківці,
Озадівка, Низгірці, Буряки. Споруджено нові магазини у селах Солотвин, Хажин,
реконструйовано магазини в Мирославці та Гришківцях. Проведено роботи по
будівництву доріг із твердим покриттям до кожного населеного пункту району, що
забезпечило регулярне автобусне сполучення сіл із містом Бердичевом.

За досягнення у праці Василь Захарович Бабійчук нагороджений двома

орденами “Знак пошани”. Має медалі “Ветеран праці” та Комітету ВДНГ, Почесні
грамоти Житомирського ОК КПУ.
 Василь Бабійчук на своє 90-річчя, 25
вересня 2017 р.
П’ять разів Василь Захарович Бабійчук обирався депутатом обласної ради, вісім
– районної ради.

З 1988 року Василь Захарович Бабійчук на заслуженому відпочинку, проживає у

Бердичеві. 63 роки в любові і злагоді Василь Захарович прожив із дружиною Галиною
Степанівною. Виростив і виховав доньку та сина, дочекався п’ятьох онуків, двох
правнуків.

Рішенням Бердичівської районної ради від 23.06.2009 року №191 Василю

Захаровичу Бабійчуку одному з перших у районі присвоєно звання “Почесний
громадянин Бердичівського району”.