Дієслово

Дієслово
Дієслово- це частина мови, яка означає дію або стан предмета і відповідає на питання що робити? що зробити? що робиться з
предметом? у якому стані він перебуває?

Найчастіше дієслово виконує функцію роль присудка

Дієслово має п’ять форм.

Форма дієслова На яке питання відповідає Як змінюється Яким членом речення
виступає

інфінітив що робити? що зробити? незмінювана форма будь-яким

особова що роблю? що робив? що робитиму? що робив за способами, часами, особами, присудком

би? що робимо? числами, родами

дієприкметник який(а, е, і)? за родами, відмінками, числами присудком, означенням

безособова (форми що зроблено? незмінювані, тільки доконаний вид присудком

на -но/-то)

дієприслівник що роблячи? що зробивши? незмінювані обставиною

 Рв з часткою НЕ: До перехідних належать дієслова
не прочитати
книжки не знайти зі значенням:
підтримки не
відписати слова
конкретної фізичної дії:
ліпити, будувати, шити,
в'язати, фарбувати, копати,
Додаток - імен. та
Перехідні займен.- Зн.в. без асфальтувати;
Означають таку дію,яка прийменника:
спрямована говорити (що?) інтелектуальної діяльності та
безпосередньо на якийсь правду,
вивчити вірш,
мовлення: писати, читати,
предмет
посадити сад. слухати, додавати, говорити,
казати, мовити;
руху, переміщення: нести,
Рв - частини від сунути, везти, котити,
цілого:
налити молока штовхати.
купити хліба
випити каву
 Усі дієслова з До неперехідних належать дієслова, що
частками -ся -сь
означають:
купаюся милуюся
сміятися боятися
стан людини та довкілля: сумувати,
веселитися, бідувати, світає, вечоріє,
дощить, гримить;
динамічні процеси в рослинному світі:
Неперехідні рости, квітнути, цвісти, в'янути;
Означають стан або дію,що не професійну чи громадську діяльність
спрямована людей: головувати, директорувати,
безпосередньо на якийсь маклерувати;
предмет
звуки тварин, комах, птахів і неживої
природи: гавкати, воркотіти, шипіти,
тьохкати, дзюрчати.

Не мають при собі

додатка
вираженого - імен.
або займен. у Зн.
в. без
прийменника:
піклуватися про
дітей іти полем
 Доконаний Недоконаний

Означають дію завершену в минулому або дію з Означають незавершену дію без вказівки на її результат
вказівкою на її завершеність у майбутньому у минулому теперішньому чи в майбутньому
Відповідають на питання що зробити що зробив що Відповідають на питання що робити
зроблю що зробиться що робив що буду робити що робиться що робитиму

Зима вкрила все навколо своєю білою Я знову бачу усмішку на твоєму лиці
пухнастою ковдрою
Я берегла в тобі свою надію, і юнь
Учні виконали свої завдання й отримали свою, і цвіт весінній свій
за це оцінку
Буду пісню веселу співать
Був позабував товаришів, - тепер
пригадав
Дієвідмінювання — зміна (відмінювання) дієслів за способами, часами і числами. За характером особових
закінчень теперішнього часу (або майбутнього дієслів доконаного виду) дієслова поділяються на дві
дієвідміни: І-шу та ІІ-гу. При дієвідмінюванні дієслів можливе чергування приголосних, пов'язане з
рефлексами йотації.

Дієвідміни
Число Особа
1 2
1-а -у -ю -у -ю

Однина 2-а -еш -єш -иш -їш

3-а -е -є -ить -їть

1-а -емо -ємо -имо -їмо

Множина 2-а -ете -єте -ите -їте

3-а -уть -ють -ать -ять

 Схема визначення дієвідміни

Поставити дієслово у 3 особу множини

Закінчення -уть -ють? Закінчення -ать -ять?

І дієвідміна ІІ дієвідміна
(пишуть знають) (стежать, говорять)
Атематичні дієслова

Дієслова дати, їсти, бути, вісти (з похідними розповісти, доповісти тощо) утворюють окрему групу і називаються атематичними або
неправильними. Вони не належать до дієвідмін, а відмінюються особливим чином.

особа однина множина

дати їсти бути розповісти дати їсти бути розповісти

1 (я) дам (я) їм (я) є (я) розпові́м (ми) дамо́ (ми) їмо́ (ми) є (ми) розповімо́

2 (ти) даси́ (ти) їси́ (ти) є (ти) розповіси́ (ви) дасте́ (ви) їсте́ (ви) є (ви) розповісте́

3 (він/вона/воно) (він/вона/воно) (він/вона/воно (він/вона/воно) (вони) (вони) (вони) є (вони)

дасть їсть )є розпові́сть даду́ ть їдя́ ть розповідя́ ть
Часи дієслів

В українській мові є чотири часи дієслова: теперішній, минулий, давноминулий і майбутній.

Час Відповідає на пит Змінюється Вид Приклади

за родами (в
що робив? що доконаний спекли,
минулий однині)
зробив? недоконаний
за числами носив

за особами
що роблю? що печуть,
теперішній за числами недоконаний
робиш?
косять

за особами
що зроблю? що доконаний спечу,
майбутній за числами
робитиме? недоконаний
скосять
Способи дієслів

В українській мові розрізняють три способи дієслів: дійсний, умовний і наказовий.

Способи дієслів Виражає Відповідає на пит Змінюється Приклади

Дійсний спосіб реальну дію, тобто що роблю? що за часами Не гріє сонце на чужині
таку, яка відбулася чи зробив? що за числами
відбувалася, робитимемо? та ін
відбувається чи за особами

відбудеться за родами

Умовний спосіб дію чи стан, бажані що зробив би? що за числами Хотіла б я піснею стати у свою хвилину
або можливі за певних робила б? що зробили в однині з родами ясну
умов б? та ін

Наказовий спосіб наказ, прохання, що роби? що зроби? за числами Плачте, діти козацькії, — Така ваша доля!
побажання, заклик, що робімо? що
за особами
пораду до виконання зробімо? що робіть?
дії що зробіть?
Вид дієслова

Вид — одна з найважливіших ознак дієслова. Дієслова можуть означати дію завершену й незавершену. Залежно від цього вони
поділяються на дієслова недоконаного й доконаного виду. Дієслова недоконаного виду означають незавершену дію і відповідають на
питання що робити? що робив? що роблю? що буду робити? Дієслова доконаного виду означають дію завершену й відповідають на
питання що зробити? що зробив? що зроблю?
Дієслову даного виду переважно відповідає дієслово іншого виду. Лексичне значення таких дієслів не має змінюватися: іти — прийти,
шити — пошити. Такі дієслова утворюють видові пари.

Доконаний вид дієслова утворюється від недоконаного виду за допомогою:

● а)префіксів: казати — сказати, рости — вирости;
● б)суфіксів: стукати — стукнути, записувати — записати;
● в)чергування звуків: сидіти — сісти, замітати — замести; сказати — скочити;
● г) наголосу: виміряти — виміряти, розкидати — розкидати;
● д) різних основ: брати — взяти; ловити — піймати.
Лише доконаний вид мають дієслова: розговоритися, наговоритися, розгомонітися, розгніватися.
Лише недоконаний вид мають дієслова: гордувати, грабувати, бродити, літати, володіти, імпонувати.
Окремі дієслова поєднують у собі значення як доконаного, так і недоконаного виду. До них належать дієслова з суфіксом -
ува; переважно іншомовного походження: гарантувати, організувати, телеграфувати, наслідувати, воєнізувати.
Безособові дієслова

Безособовими називаються дієслова, що означають дію (або стан), яка

реалізується сама по собі, незалежно від діяча (особи чи предмета): вечоріє,
смеркає, підмерзає, розвидняється, щастить. Вони вживаються без суб'єкта
(підмета) й іноді мають при собі додаток у формі знахідного або давального
відмінка (мені щастить, його нудить, вам хочеться).
Безособові дієслова означають:
● явища природи (розвидняється, підмерзає, світає);
● стихійні явища (замело, занесло, висушило, залило);
● фізичний стан людини або її відчуття (нудить, трусить);
● психічний стан людини (гнітить, хочеться, не віриться);
● буття, існування, стан або нестачу їх (минулося, не стало);
● випадковість явища, незалежність його від особи (щастить, таланить).
Зворотні дієслова

Зворотні дієслова — загальна назва дієслів, утворених від незворотних шляхом

додавання зворотної частки«ся/сь» (робитися, коїтися, котитися). За
походженням ця частка являє собою колишню форму знахідного відмінка
зворотного займенника себе.
Існують дієслова, що можуть мати тільки зворотну форму: сміятися, боятися,
розбігтися.
 1. Читати - Звідси надалі буду наводити дієслова в
2. Прочитати - українській мові, і ви повинні вказати,
3. Писати - до якої категорії вони належать:
недоконаного виду (НВ) або
4. Написати -
доконаного виду (ДВ).
5. Ходити -
6. Піти -
7. Розмовляти -
8. Поговорити -
9. Дивитись -
10. Подивитись -
 1. Він читав цю книгу. -
2. Ми подивились цікавий
фільм. -
3. Ти писав листа. -
4. Я вирішив цю задачу. -
5. Вони грали у футбол. -
6. Вона закінчила
університет. -
7. Ми ходили в парк. -
8. Ти приготував обід. -
9. Він збудував новий
будинок. -
10. Вона вчилась грати на
піаніно. -
 1. Читати - НВ 1. Він читав цю книгу. - НВ
2. Ми подивились цікавий фільм. - ДВ
2. Прочитати - ДВ 3. Ти писав листа. - НВ
3. Писати - НВ 4. Я вирішив цю задачу. - ДВ
4. Написати - ДВ 5. Вони грали у футбол. - НВ
6. Вона закінчила університет. - ДВ
5. Ходити - НВ 7. Ми ходили в парк. - НВ
6. Піти - ДВ 8. Ти приготував обід. - ДВ
7. Розмовляти - НВ 9. Він збудував новий будинок. - ДВ
10. Вона вчилась грати на піаніно. - НВ
8. Поговорити - ДВ
9. Дивитись - НВ
10. Подивитись - ДВ