Дієслово та його форми

Домашнє завдання.
1. Підготувати презентацію(за бажанням), або усно дати відповіді на
питання:
1.Розказати про форми дієслова (їх 5).
2. Знати про види дієслова( доконаний, недоконаний).
3. Вивчити про часи дієслів.
4.Вивчити про відміни дієслів.
2. Виконати вправи .
Вправа 1.

Виділіть із хмари слів форми дієслова. Складіть речення з виписаними

словами.

Зразок

Неозначена форма
Малювати,.

Особові дієслова
Підшиваю,

Дієприкметник
Танцюючий,.

Дієприслівник
Розповідаючи,

 Вправа 2.
Підкресліть у кожному рядку «зайву» дієслівну форму.
1. Любити, улюблений, любляча, улюблені.
2. Зникає, зникаєш, зникати, зникають.
3. Навчився, навчити, навчитися, навчатися.
4. Вимовляючи, вимовивши, вимовляю, примовляючи.
5. Виросла, виріс, вирісши, виросло.
6. Читати, вчитатися, прочитаний, перечитати.
7. Побілений, побілілий, білити, підбілений.
8. Кажу, кажуть, кажете, сказано.
9. Дивлячись, дивитися, вдивляючись, придивившись.
10. Мріяти, мріючи, замріятися, помріяти.
11. Йшов, прийшла, підійшов, ідучи.

Дієслово та його форми

Дієслово – самостійна частина мови, яка означає
дію (що робити? що зробити?) або стан предмета
(що робиться з предметом?).
Наприклад: Сусідка розповідає новини;
На вулиці дощить.
 І –ша особа -я, ми
ІІ-га особа- ти, ви
ІІІ- він, вона, воно, вони
ФОРМИ ДІЄСЛОВА
Форми Питання Що означає Як змінюється Граматич Приклади
дієслова ні ознаки
неозначена що робити? дію, стан не змінюється вид читати
форма що зробити? безвідносно написати
(інфінітив) до часу,
особи,
 способу,
числа
особова що зробив? дію або дієвідмінювання вид, особа, читаю
що роблю? стан час, напишемо
що зробимо? спосіб,
число, рід
дієприкметник який? яка? ознаку за відмінками вид, час, прочитаний
яке? які? предмета за рід, число, написаний
дією відмінок
дієприслівник що роблячи? додаткову - вид, час читаючи
що дію написавши
зробивши?
безособова що дію без - вид прочитано
відбувається? зазначення написано
що зроблено? особи

Морфологічні особливості дієслова виявляються в тому,

що воно має п’ять форм:
1. Неозначена форма дієслова (інфінітив).
Це така незмінювана форма дієслова:

 називаючи дію або стан, не вказує на час, особу, рід, число;

 відповідає на запитання що робити? що зробити?
 має інфінітивний суфікс -ти (-ть), який не входить до основи.

хвилюватися
2. Особові форми, їх краще назвати способовими, бо тут ідеться про способи
(дійсний, умовний і наказовий), про теперішній, майбутній і минулий час
дійсного способу, про особові форми у теперішньому і майбутньому часі
дійсного способу та у наказовому способі і про родові форми у минулому часі й
умовному способі.

Основною і спільною їх ознакою є змінюваність за числом і особою або за

числом і родом.

Щоб визначити особу дієслова, треба підставити займенники.

1-а особа — я, ми
2-а особа — ти, ви
3-а особа — він, вона, воно, вони
Наприклад: ходжу (я) – 1-а особа однини.

Ходити
Дійсний- ходжу (я), роблю;
Умовний – ходив би, робила б …
Наказовий – ходи, роби.
3. Безособові дієслова. Безособові форми на -но, -то, -ло.
Такі дієслова:

 називають дію або стан, що проходять незалежно від особи (без особи);
 не поєднуються з підметом;
 мають тільки одну форму, не змінюються.

Безособові дієслова можуть означати:

1) явища природи (світає, розвидняється, смеркає,
підмерзає, замело, занесло, хурделить, вечоріє,
задощило);
2) фізичний або психічний стан людини (нудить,
морозить, гнітить, кортить, не віриться, бачиться,
примарилось, не сидиться, не хочеться);
3) випадковість (щастить, повезло, не везе, таланить,
удалося);
4) буттєвість (минулося, не стало, було, не було, немає).

Безособові дієслова виступають головним членом у

односкладних реченнях, і такі речення називаються
безособовими: Добре там живеться, де гуртом
сіється й ореться (Нар. творчість); Краю плавням не
було (М. Коцюбинський); Пахло полином. І тишею,
спокоєм віяло звідусіль (А. Головко).

Безособові форми на -но, -то вказують на уже

виконану невідомою чи неназваною особою дію, тому
утворюються від пасивних дієприкметників минулого
часу і, як і безособові дієслова, є головним членом у
односкладних безособових реченнях:

Ой у полі жито копитами збито,

Під білою березою козаченька вбито.
Ой убито-вбито, затягнено в жито,
Червоною китайкою
личенько покрито (Нар. пісня).
Уже мене пошарпано, всі
квітоньки загарбано,
Всі квітоньки-зірниченьки геть вирвано з
пшениченьки (Леся Українка)
4. Дієприкметник — це змінна дієслівна
форма, яка називає ознаку предмета за
дією: вишитий рушник, намальована
картина, освітлена вулиця, блимаючий
вогник, плутані стежки, недочитана
книга, любляча дружина, кохана дівчина,
підготовлена відповідь.
У саду стояв будинок, покритий
шифером.
Край моря сонце золотить укриті лісом
гори.

Дієприслівник — це незмінювана дієслівна

5. 
форма:
 пояснюючи головне дієслово, називає
додаткову дію;
 відповідає на питання що роблячи? що
зробивши?:
Над сріблом води лісової, знімаючись, щиглик
дзвенів (М. Рильський); 
Погулявши коло бджіл і наївшись огіркових
пуп’янків, натрапив я на моркву (О.
Довженко).