МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ЗАПОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ФІЗКОЛОЇДНОЇ ХІМІЇ

Каплаушенко А.Г., Пряхін О.Р., Чернега Г.В., Варинський Б.О.,

Щербак М.О., Самелюк Ю.Г., Фролова Ю.С.

КІНЕТИЧНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ ПЕРЕБІГУ ХІМІЧНИХ

РЕАКЦІЙ

Навчальний посібник

Запоріжжя,2018
 Автори:
доценти: Каплаушенко А.Г., Пряхін О.Р., Чернега Г.В,
ст. викладач: Щербак М.О.
асистенти: Самелюк Ю.Г., Фролова Ю.С.

Рецензенти:
Гладишев В.В. Зав. кафедри технології ліків Запорізького державного
медичного університету, д. фарм. н., професор.
Романенко М.І. професор кафедри біологічної хімії Запорізького
державного медичного університету, д.фарм.н., професор.

Навчальний посібник складено відповідно до програми з медичної

хімії для студентів медичних факультетів. Навчальний посібник
побудовано за загальними темами медичної хімії. Рекомендовано для
використання при вивченні дисципліни«Медична хімія».

Навчальний посібник розглянуто та затверджено:

Цикловою методичною комісією з фармацевтичних дисциплін

(протокол №__ від ________р.),
Центральною методичною радою ЗДМУ
(протокол №__ від ________р.)

2
 Передмова

Хімічна кінетика – вчення про хімічному процесі, закономірності

проікання його в часі та механізмі.
Початок систематичних досліджень у цій області було покладено в
кінці 70х років XIX століття.
Основні закони, що керують перебігом простих хімічних реакцій
були сформульовані в 80х роках Я. Вант-Гоффом та С. Арреніусом.
В 30х роках була створена теорія абсолютних швидкостей реакцій.
Паралельно з цим наприкінці XX століття розвивалися роботи по
вивченню кінетики складних реакцій.
Видатним досягненням теорії складних хімічних процесів була
теорія ланцюгових реакцій, створена в 30х роках академіком Н.
Семеновим. В даний час хімічна кінетика представляє не тільки науковий
інтерес, але має велике значення для практики. Вона є базою для вивчення
біохімічних процесів, фармакокінетики лікарських речовин в клінічній
діагностиці.
Дослідження кінетичних закономірностей протікання
ферментативних реакцій, є важливою складовою для розуміння процесів
обміну речовин і енергії у організмі на клітинному рівні.
Таким чином, швидкість реакції є важливою характеристикою будь-
якого хімічного процесу.
Досить навести цитату Д.В.С. Холдена, щоб зрозуміти значимість
досліджуваного матеріалу для медицини «Ключ до пізнання ферментів
лежить у вивченні швидкостей реакцій, а не рівноваг.»
Дія лікарських речовин обумовлюється в значній мірі швидкістю
реакцій, що проходять в організмі При зберіганні лікарських препаратів
можуть протікати різні реакції, швидкість яких визначається терміном
придатності ліків.

3
 Швидкість хімічних процесів зазвичай збільшується зі зростанням
температури, і це збільшення практично нічим не лімітується, в той час як
біологічні процеси мають температурні кордону, за якими настає різке
зменшення їх швидкості і навіть повне припинення - смерть. Знання
законів кінетики дозволяє управляти хімічними процесами і продовжувати
життя.
Вивчення даної теми актуально для майбутніх фахівців в області
медицини.
Виконання практичної роботи сприяє розвитку наукового мислення
у майбутніх спеціалістів, ознайомлення з методами розрахунків
найважливіших кінетичних характеристик.

4
 КІНЕТИКА ХІМІЧНИХ РЕАКЦІЙ

Мета заняття (загальна): Вивчити основи кінетики хімічних

реакцій – поняття про швидкості хімічних реакцій, молекулярності і
порядку реакцій, періоді напівперетворення , температурному коефіцієнті,
енергії активації, а також застосування основних положень кінетики до
живим організмам.

Цільові завдання:
- вивчити основні поняття, що характеризують
кінетику хімічної реакції;
- вивчити основні фактори, що впливають на
швидкість хімічної реакції;
- навчитися оперувати формулами і використовувати
їх для визначення порядку реакції;
- вивчити закон діючих мас і використовувати його
для визначення порядку реакції;
- оволодіти методиками визначення константи
швидкості та порядку реакції;
- навчитися давати оцінку достовірності отриманих
результатів;
- засвоїти тестовий матеріал по темі заняття.

Студент повинен знати:

- чим визначається швидкість хімічної реакції;
- фактори, що впливають на швидкість хімічної реакції;
- закон діючих мас;
- написання окислювально-відновлювальних реакцій.

5
 Студент повинен уміти:
- правильно користуватися хімічним посудом;
- користуватися аналітичними реактивами для проведення
якісного аналізу;
- визначати катіони біогенних металів та аніони солей;
- правильно давати оцінку отриманним аналітичним
результатам.

6
 ТЕОРЕТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ ПО ТЕМІ ЗАНЯТТЯ

Поняття про швидкість хімічної реакції

Закони хімічної термодинаміки дозволяють визначити напрямок і

межа можливого протікання при даних умовах хімічного процесу, а також
його енергетичний ефект. Однак термодинаміка не може відповісти на
питання про те, як здійснюється цей процес і з якою швидкістю. Ці
питання – механізм і швидкість хімічної реакції – і є предметом хімічної
кінетики.
Хімічні реакції протікають з різними швидкостями. Деякі з них
повністю закінчуються за частки секунди, інші тривають хвилини, години,
дні, десятиліття. Крім того, одна і та ж реакція може в одних умовах.
Наприклад, при високих температурах, відбуватися швидко, а в інших,
наприклад при охолодженні, - повільно.
Деякі біопроцеси здійснюються за тисячні частки секунди,
наприклад передача нервового імпульсу. У той же час більшість
біопроцесів відноситься до повільних хімічних реакцій. Це біосинтез, в
тому числі фотосинтез, бродіння та ін.
Так, білки оновлюються наполовину протягом 70 діб, а неорганічна
основа кісткових тканин повністю оновлюється протягом 4-7 років.
Розрізняють гомогенні і гетерогенні реакції.
Гомогенна реакція відбувається в гомогенної системі і
здійснюється в повному обсязі цієї системи.
Гетерогенна реакція відбувається між речовинами, що утворюють
гетерогенну систему. Вона проходить тільки на поверхні розділу фаз цієї
системи.
Дамо визначення основного поняття хімічної кінетики – швидкості
хімічної реакції:

7
 Швидкість хімічної реакції є число елементарних актів хімічної
реакції, що відбуваються в одиницю часу в одиниці об'єму (для гомогенних
реакцій) або на одиниці поверхні (для гетерогенних реакцій).
Швидкість хімічної реакції є зміна концентрації реагуючих речовин
в одиницю часу.
Найбільш часто в хімії розглядається залежність концентрації
реагентів від часу. У випадку односторонніх (необоротних) хімічних
реакцій (тут і далі розглядаються тільки односторонні реакції) очевидно,
що концентрації вихідних речовин у часі постійно зменшуються (ΔС поч<0),
а концентрації продуктів реакції збільшуються(ΔСпрод>0).

Швидкість реакції вважається позитивною, тому математично

визначення середньої швидкості реакції в інтервалі часу T записується
наступним чином:

ΔС
V ср =± (1)
Δt

Знак «-» пишеться при зміні концентрації вихідних речовин, де

с1<с0 і с1 – с0 від'ємна величина.
В різних інтервалах часу середня швидкість хімічної реакції має
різні значення; істинна (миттєва) швидкість реакції визначається як
похідна від концентрації за часом:

8
 ΔС
V iст=±
Δt

Мал. 1. Графічне зображення залежності концентрації реагентів

від часу є кінетична крива.

Швидкість хімічної реакції залежить від безлічі факторів: природи

реагуючих речовин, концентрації, температури, природи розчинника і т. д.

Змінення концентрації реагенту протягом реацції

9
 Змінення концентрації продукту протягом реацції

Одним із завдань, що стоять перед хімічною кінетикою, є

визначення складу реакційної суміші (тобто концентрацій всіх реагентів) в
будь-який момент часу, для чого необхідно знати залежність швидкості
реакції від концентрацій. У загальному випадку, чим більше концентрації
реагуючих речовин, тим більше швидкість хімічної реакції. В основі
хімічної кінетики лежить так званий основний постулат хімічної кінетики:
Швидкість хімічної реакції прямо пропорційна добутку
концентрацій реагуючих речовин, взятих у деяких ступенях.
Тобто для реакції аА + bВ + dD + … ––> еЕ + …
Цю рівність легко перетворюється у відомий вираз закону діючих
мас:

x y z
V =k ∙C A ∙C B ∙ C D (3)

У 1865-1867 р. Н. Бекетов та П. Вааге сформулювали закон діючих

мас:

10
 при постійній температурі швидкість хімічної реакції
пропорційна добутку концентрацій реагуючих речовин, узятих в
ступені їх стехіометричних коефіцієнтів.

(4)
ν=K [ A ]x⋅[ B ]y

де К– константа швидкості хімічної реакції,

[A] і [B] молярні концентрації реагуючих речовин,
х, y, z – стехіометричні коефіцієнти.

К=V, якщо [A]=[B]=1моль/л.

Це рівняння називають кінетичним рівнянням. Константою

швидкості хімічної реакції «К» називається швидкість реакції при умові,
що концентрації реагуючих речовин дорівнюють 1 моль/л.
Величина «К» константи швидкості залежить від природи
реагуючих речовин, наявності каталізатора, температури і не залежить від
концентрації.
Закон діючих мас справедливий для простих одностадійних
реакцій.
Залежність швидкості реакції від концентрацій реагуючих речовин
визначається експериментально і називається кінетичним рівнянням
хімічної реакції.
Очевидно, що для того, щоб записати кінетичне рівняння,
необхідно експериментально визначити величину константи швидкості і
показників ступеня при концентраціях реагуючих речовин.
Показник ступеня при концентрації кожного з реагуючих речовин в
кінетичному рівнянні хімічної реакції (рівняння 4) відповідно (x, y і z) є
приватний порядок реакції по даному компоненту.

11
 Сума показників ступеня в кінетичному рівнянні хімічної реакції (x
+ y + z) являє собою загальний порядок реакції.
Слід підкреслити, що порядок реакції визначається тільки з
експериментальних даних і не пов'язаний зі стехіометричними
коефіцієнтами при реагентах в рівнянні реакції.
Стехіометричне рівняння реакції являє собою рівняння
матеріального балансу і жодним чином не може визначати характеру
протікання цієї реакції у часі.

Молекулярність елементарних реакцій

Елементарними (найпростішими) називають реакції, що йдуть в

одну стадію. Їх прийнято класифікувати за молекулярности:
Молекулярність елементарної реакції – число частинок, які, згідно
експериментально встановленим механізмом реакції, беруть участь в
елементарному акті хімічного взаємодії.
Мономолекулярні – реакції, у яких відбувається хімічне
перетворення однієї молекули (ізомеризація, дисоціація і т. д.):

I2 ––> I• + I•

Бімолекулярні – реакції, елементарний акт яких здійснюється при

зіткненні двох частинок (однакових або різних):

СН3Вr + КОН ––> СН3ОН + КВr

Тримолекулярні– реакції, елементарний акт яких здійснюється при

зіткненні трьох часток

О2 + NО + NО ––> 2NО2
12
 Реакції з молекулярностью більше трьох невідомі.

Порядок реакцій

У хімічній кінетиці прийнято класифікувати реакції за величиною

загального порядку реакції. Розглянемо залежність концентрації
реагуючих речовин від часу для необоротних (односторонніх) реакцій
нульового, першого і другого порядків.

Реакції нульового порядку.

Для реакцій нульового порядку кінетичне рівняння має наступний
вигляд:

V=k0 (5)

Швидкість реакції нульового порядку постійна в часі і не залежить

від концентрацій реагуючих речовин; це характерно для багатьох
гетерогенних (що йдуть на поверхні розділу фаз) реакцій в тому випадку,
коли швидкість дифузії реагентів до поверхні менша швидкості їх
хімічного перетворення.

Реакції першого порядку.

Розглянемо залежність від часу концентрації вихідної речовини А
для випадку реакції першого порядку А ––> В. Реакції першого порядку
характеризуються кінетичним рівнянням виду:

V=KCJ2 n=1, 1 порядок

13
 Мал. 2 Залежність логарифма концентрації від часу для реакцій
першого порядку.

Таким чином, логарифм концентрації для реакції першого порядку

лінійно залежить від часу (мал. 2.) і константа швидкості чисельно
дорівнює тангенсу кута нахилу прямої до осі часу.

k1=-tgα

Рівняння константи швидкості односторонньої реакції першого

порядку має вигляд:

1 C
I порядок = ln o сек−1 ,
K
t C
де t −час ,С o −поч .концентрація ,
С −кінц концентрація до часу
t

14
 Ще однією кінетичної характеристикою реакції є період
напівперетворення t 1/2 – час, за який концентрація вихідної речовини
зменшується вдвічі порівняно з вихідною. Виразимо t 1/2 для реакції
першого порядку, враховуючи, що С = ½Со:

( )
1
Звідси ln 2 C0 =ln C 0−k 1 ∙ t

t1 ln2
=
2 k1

Як видно з отриманого виразу, період напівперетворення реакції

першого порядку не залежить від початкової концентрації вихідної
речовини.

Реакції другого порядку

Для реакцій другого порядку кінетичне рівняння має наступний
вигляд:

V=KCH2CJ2
n=2, 2 порядок

Для реакцій другого порядку характерна лінійна залежність

зворотної концентрації від часу (мал. 3) і константа швидкості дорівнює
тангенсу кута нахилу прямої до осі часу:

15
 Мал. 3 Залежність зворотного концентрації від часу для реакцій
другого порядку.

1 1 1 1⋅л
II порядок = ( − )
K
t C C o сек⋅моль

( ) ( )
2
1 1 1 1 л
III порядок = −
K
t 2 C2 2 C сек моль
o2

Для реакції третього порядку рівняння має вище наведений вид.

Порядок хімічної реакції є формально-кінетичне поняття, фізичний

зміст якого для елементарних (одностадійних) реакцій полягає в
наступному: порядок реакції дорівнює числу одночасно змінюються
концентрацій.
У випадку елементарних реакцій порядок реакції може дорівнює
сумі коефіцієнтів в стехіометричному рівнянні реакції; однак у загальному
випадку порядок реакції визначається тільки з експериментальних даних і
залежить від умов проведення реакції.

16
 Для елементарних реакцій, що проводяться при близьких
концентраціях вихідних речовин, величини молекулярності і порядку
реакції збігаються. Але поряд з цим молекулярность і порядок реакції
можуть не збігатися. Пояснюється це тим, що стехіометричне рівняння
описує процеси в цілому і не відображає справжнього механізму реакції,
що протікає, як правило, через ряд послідовних стадій.
Псевдомолекулярними називають реакції у яких молекулярность
реакції і порядок не збігаються.
Типовими псевдомолекулятними є реакції гідролізу, які
проводяться при великому надлишку води; наприклад, реакція інверсії
тростинного цукру:

С6Н22О11 + Н2О → С6Н12О6 + С6Н12О6

глюкоза фруктоза

Реакція омилення складних ефірів:

СН3СООС2Н5 + Н2О → СН3СООН + С2Н5ОН

До псевдомолекулярних реакцій належать всі двухмолекулярні

реакції, в яких концентрація однієї речовини настільки більше
концентрації іншої речовини, її можна вважати постійною і швидкість
реакції залежить тільки від концентрації речовини, взятого в надлишку.

Методи визначення порядку реакції

Проведення реакції в умовах, коли концентрація одного з реагентів
багато менше концентрації іншого (інших) і швидкість реакції залежить від
концентрації тільки цього реагенту, що використовується для визначення
часткових порядків реакції – це т. зв. метод надлишкових концентрацій або
метод ізолювання Оствальда.

17
 Порядок реакції по даній речовині визначається одним з вказаних
нижче методів.

Вильгельм Оствальд

Графічний метод полягає в побудові графіка залежності

концентрації реагенту від часу в різних координатах. Для різних приватних
порядків ці залежності мають наступний вигляд:

Порядок реакції Залежність концентрації від часу

1 lnC=lnC0-kƮ

1 1
2 =k ∙ τ +
C C0

18
 1 1
3 2
=k ∙ τ + 2
C C0

Якщо побудувати графіки цих залежностей на підставі досвідчених

даних, то лише одна з них буде прямою лінією. Якщо, наприклад, графік,
побудований за досвідченим даними, виявився прямолінійним до
координатах lnC = f(t),, то приватний порядок реакції за даної речовини
дорівнює одиниці.

Метод підбору кінетичного рівняння полягає в підстановці

експериментальних даних вивчення залежності концентрації речовини від
часу в кінетичні рівняння різних порядків.
Підставляючи в наведені в таблиці рівняння значення концентрації
реагенту в різні моменти часу, обчислюють значення константи швидкості.
Приватний порядок реакції за даної речовини дорівнює порядку того
кінетичного рівняння, для якого величина константи швидкості
залишається постійною в часі.

Порядок реакції Вираз для константи швидкості

1 C
1 k = ln
τ C0

2 k=
(
1 1 1
− =
τ C0 C )
1 C0 −C
τ C0 ∙C

2 2
1 C 0−C
3 k=
τ 2 C 20 ∙ C2

19
 Метод визначення часу напівперетворення полягає у визначенні t1/2
для кількох початкових концентрацій.
Як видно з наведених у таблиці рівнянь, для реакції першого
порядку час полупревращения не залежить від C o, для реакції другого
порядку – обернено пропорційно Co, і для реакції третього порядку – назад
пропорційно квадрату початкової концентрації.

Вираз для періоду

Порядок реакції
напівперетворення
t1
1 2
=
ln2
k❑

1 C
2 τ 1 /2 =
k C0

1 3
3 τ 1 /2 =
k 2C 20

За характером залежності t1/2 від Co неважко зробити висновок про

порядок реакції по даній речовині. Даний метод, на відміну від описаних
вище, можна застосовувати і для визначення дробових порядків.

20
 Залежність швидкості реакції від температури. Коефіцієнти
Вант-Гоффа.
Рівняння Арреніуса.

Якоб Хендрик Вант-Гофф

Константа швидкості реакції є функція від температури;

підвищення температури, як правило, збільшує константу швидкості.
Перша спроба врахувати вплив температури була зроблена Вант-Гоффом,
сформулировавшим таке емпіричне правило:
При підвищенні температури на кожні 10 градусів константа
швидкості елементарної хімічної реакції збільшується в 2 – 4 рази.
Величина, що показує, у скільки разів збільшується константа
швидкості при підвищенні температури на 10 градусів, є температурний
коефіцієнт константи швидкості реакції γ.
Математично правило Вант-Гоффа можна записати наступним
чином:
21
 k T +10
γ=
kT

T 2−T 1
10
k T =k T ∙ γ
2 1

Однак правило Вант-Гоффа застосовується лише у вузькому

температурному інтервалі, оскільки температурний коефіцієнт швидкості
реакції γ сам є функцією від температури; при дуже високих і дуже
низьких температурах γ стає рівним одиниці (тобто швидкість хімічної
реакції перестає залежати від температури).

Рівняння Арреніуса

Сванте Август Арреніус

22
 Очевидно, що взаємодія частинок здійснюється при їх зіткненнях;
однак число зіткнень молекул дуже велике і, якщо б кожне зіткнення
призводило до хімічної взаємодії частинок, всі реакції протікали б
практично миттєво.
Арреніус постулював, що зіткнення молекул будуть ефективні
(тобто будуть призводити до реакції) тільки в тому випадку, якщо
зіштовхуються молекули володіють деяким запасом енергії – енергією
активації.
Енергія активації є мінімальна енергія, якою повинні володіти
молекули, щоб їхнє зіткнення могло привести до хімічної взаємодії.
Значне збільшення швидкості реакції зі збільшенням температури
можна пояснити зіткненням активних частинок з великим запасом енергії.
До них відносяться:
- швидкі молекули, кінетична енергія яких ЕК≥9,70кДж/моль
- збуджені молекули.
Неактивні молекули можна активізувати підвищенням температури,
впливом світла, УФ, ІЧ – випромінюванням.
Розглянемо шлях деякої елементарної реакції

А + В ––> С

Оскільки хімічна взаємодія частинок пов'язано з розривом старих

хімічних зв'язків і утворенням нових, вважається, що кожна елементарна
реакція проходить через утворення деякої нестійкого проміжного
з'єднання, званого активованим комплексом:

А ––> K# ––> B

Утворення активованого комплексу завжди вимагає витрати певної

кількості енергії, що викликано, по-перше, відштовхуванням електронних
23
оболонок і атомних ядер при зближенні частинок і, по-друге, необхідністю
побудови певної просторової конфігурації атомів в активованому
комплексі та перерозподілу електронної густини. Таким чином, на шляху з
початкового стану в кінцеве система повинна подолати свого роду
енергетичний бар'єр.
Енергія активації реакції наближено дорівнює перевищенню
середньої енергії активованого комплексу над середнім рівнем енергії
реагентів. Очевидно, що якщо пряма реакція є екзотермічною, то енергія
активації зворотної реакції Е'А вище, ніж енергія активації прямої реакції
EA. Енергії активації прямої та зворотної реакції пов'язані один з одним
через зміну внутрішньої енергії в ході реакції.
Сказане вище можна проілюструвати за допомогою енергетичної
діаграми хімічної реакції (мал. 4).

Мал. 4 Енергетична діаграма хімічної реакції.

Епоч – середня енергія частинок вихідних речовин,
Епрод – середня енергія частинок продуктів реакції

Рівняння Арреніуса буде мати вигляд:

24
 K= A⋅e− Ea/ RT

К – константа швидкості реакції;

А – постійна величина або загальне число зіткнень;
е – основа натурального логарифму;
R – газова постійна;
T – температура;
Ea – енергія активації.
Не кожне зіткнення є ефективним. Ймовірність ефективних
зіткнень можна охарактеризувати з урахуванням ентропії активації Sa.

Ea Δ Sa
−
RT R
A=е ⋅е
Таким чином, на можливість протікання реакції впливають такі
фактори: ∆Н; Ea; ∆Sa.
Усі попередні міркування відносяться до простих реакцій, що йде в
одну стадію.
У разі складних реакцій: паралельних, послідовних, пов'язаних, про
скоростии реакції судять по повільній стадії цієї реакції.
До складних реакцій належать ланцюгові реакції. Токсичні
речовини діють по ланцюговому механізму.
Антиоксиданти – це речовини, які обробляють розгалужений
ланцюг окислення. Прикладом є вітамін Е, який перешкоджає окисненню
ліпідів і не дає зруйнуються біологічних мембран.
Ланцюгові реакції відіграють важливу роль у ряді біологічних
біопроцесів: канцерогенезі, опромінення.

25
 Каталіз. Ферментативний каталіз.

Швидкість хімічної реакції при даній температурі визначається

швидкістю утворення активованого комплексу, яка, в свою чергу, залежить
від величини енергії активації. У багатьох хімічних реакціях в структуру
активованого комплексу можуть входити речовини, стехіометрично не є
реагентами; очевидно, що в цьому випадку змінюється і величина енергії
активації процесу. У разі наявності кількох перехідних станів реакція буде
йти в основному по шляху з найменшим активационним бар'єром.
Каталіз – явище зміни швидкості хімічної реакції в присутності
речовин, стан і кількість яких після реакції залишаються незмінними.
Розрізняють позитивний і негативний каталіз (відповідно збільшення
і зменшення швидкості реакції), хоча часто під терміном "каталіз" мають
на увазі тільки позитивний каталіз; негативний каталіз називають
інгібуванням.

Речовина, що входить в структуру активованого комплексу, але

стехіометрично не є реагентом, зветься каталізатором.
Для всіх каталізаторів характерні такі загальні властивості, як
специфічність та селективність дії.
26
 Специфічність каталізатора полягає в його здатності прискорювати
тільки одну реакцію або групу однотипних реакцій і не впливати на
швидкість інших реакцій.
Так, наприклад, багато перехідні метали (платина, мідь, нікель,
залізо і т. д.) є каталізаторами для процесів гідрування; оксид алюмінію
каталізує реакції гідратації і т. д.
Селективність каталізатора – здатність прискорювати одну з
можливих за даних умов паралельних реакцій. Завдяки цьому можна,
застосовуючи різні каталізатори, з одних і тих же вихідних речовин
отримувати різні продукти:
Причиною збільшення швидкості реакції при позитивному каталізі є
зменшення енергії активації при протіканні реакції через активоване
комплекс з участю каталізатора.
В залежності від фазового стану реагентів і каталізатора розрізняють
гомогенний і гетерогенний каталіз.
Гомогенний каталіз – каталітичні реакції, в яких реагенти і
каталізатор перебувають в одній фазі. У разі гомогенно-каталітичних
процесів каталізатор утворює з реагентами проміжні реакційноздатні
продукти.
Найбільш поширеним типом гомогенного каталізу є кислотний
каталіз, при якому в ролі каталізатора виступають іони гідрогену Н+.
Гетерогенний каталіз – каталітичні реакції, що йдуть на поверхні
розділу фаз, утворених каталізатором і реагують речовинами. Механізм
гетерогенно-каталітичних процесів значно більш складний, ніж у випадку
гомогенного каталізу.

Ферментативний каталіз.

27
 Ферментативний каталіз – каталітичні реакції, що протікають з
участю ферментів – біологічних каталізаторів білкової природи.
Ферментативний каталіз має дві характерні особливості:
1. Висока активність, на кілька порядків перевищує активність
неорганічних каталізаторів, що пояснюється дуже значним
зниженням енергії активації процесу ферментами. Так, константа
швидкості реакції розкладу перекису водню, катализируемой
іонами Fе2+, становить 56 с-1; константа швидкості цієї реакції,
катализируемой ферментом каталазою, дорівнює 3.5·10 7, тобто
реакція в присутності ферменту протікає в мільйон разів швидше
(енергії активації процесів складають відповідно 42 і 7.1
кДж/моль). Константи швидкості гідролізу сечовини в
присутності кислоти та уреази розрізняються на тринадцять
порядків, складаючи 7.4·10-7 і 5·106 с-1 (величина енергії активації
становить відповідно 103 і 28 кДж/моль).
2. Висока специфічність. Наприклад, амілаза каталізує процес
розщеплення крохмалю, що представляє собою ланцюг однакових
глюкозних ланок, але не каталізує гідроліз сахарози, молекула
якої складається з глюкозного і фруктозного фрагментів.

Згідно загальноприйнятим уявленням про механізм ферментативного

каталізу, субстрат S і фермент F знаходяться в рівновазі з дуже швидко
утворюється фермент-субстратным комплексом FS, який порівняно
повільно розпадається на продукт реакції P з виділенням вільного
ферменту; т. о., стадія розпаду фермент-субстратного комплексу на
продукти реакції є скоростьопределяющей (лімітуючою).

F + S <––> FS ––> F + P
Дослідження залежності швидкості ферментативної реакції від
концентрації субстрату при незмінній концентрації ферменту показали, що
28
із збільшенням концентрації субстрата швидкість реакції спочатку
збільшується, а потім перестає бути змінені.
Характерною особливістю дії ферментів є також висока чутливість
активності ферментів до зовнішніх умов – рН середовища і температури.
Ферменти активні лише в досить вузькому інтервалі рН і температури,
причому для ферментів характерна наявність в цьому інтервалі максимуму
активності при деякому оптимальному значенні рН та температури; по
обидві сторони від цього значення активність ферментів швидко
знижується.

Фотохімічні реакції

Фотохімічні реакції - це ті реакції, які відбуваються з поглинанням

світлової енергії
Наприклад, фотосинтез глюкози:

6СО2 + 6Н2О С6Н12О6 + 6О2

У новонароджених дітей накопичення в крові білірубіну, викликає

жовтяницю. Це отруйна речовина виводиться печінкою, яка у дітей
недосконала.
Білірубін руйнується на світлі. Тому і метод лікування фізіологічної
жовтяниці - опромінення сонячним світлом

Хімічна рівновага. Зворотні і незворотні хімічні реакції.

Більшість хімічних реакцій оборотні, тобто протікають одночасно в

двох напрямках.
До незворотних процесів відносять реакції:

29
 1. Якщо утворюється слабкий електроліт, наприклад Н 2О, реакції
кислотно-основної взаємодії. HNO3 + NaOH NaNO3 + H2O
2. Якщо в результаті реакції випадає осад або виділяється газо-образне
речовина
3.
2КClO3 2КCl + 3O2

ВаCl2 + H2SO4 ВаSO4 + 2HCl

В оборотному процесі продукти реакції знову реагують між собою з

утворенням вихідних речовин. Процеси, які при одних і тих же умовах
можуть протікати як в ту, так і в інший бік, називаються оборотними. Вони
не доходять до кінця.

H2 + I2 2HI

N2 + 3H2 2NH3

Якщо реакція оборотна, то з плином часу швидкість зворотної

реакції буде зростати, оскільки збільшуються концентрації продуктів
реакції. Коли швидкість прямої та зворотної реакцій стають однаковими,
настає стан хімічної рівноваги і подальшого зміни концентрацій, що
беруть участь у реакції речовин, не відбувається. При цьому ні пряма, ні
зворотна реакції не припиняються, тобто хімічна рівновага є рівновагою
динамічним (рухомим).
Константа рівноваги
Для оборотної хімічної реакції типу mА + nВ = рС + qD згідно із
законом дії мас

30
 1 = k1[A]m[B]n
2 = k2[C]p[D]q

Якщо 1 = 2 може прирівняти праві частини рівнянь

k1[A]m[B]n = k2[C]p[D]q

Константи швидкості k1 і k2 величини постійні перенесемо в одну

сторону
k1 = [C]p[D]q k1

можна замінити однією постійної

k, k2 [A]m[B]n k2

тоді
k = [ C ] p[ D ] q
[A]m[B]n

зиваються рівноважними концентраціями. Константа рівноваги

постійна при даній температурі величина, що виражає співвідношення між
рівноважними концентраціями продуктів реакції (чисельник) і вихідних
речовин (знаменник).
У вираз константи рівноваги гетерогенної реакції, як і в вираз
закону дії мас, входять тільки концентрації речовин, що знаходяться в
рідкій або газоподібній фазі, т. к. концентрації твердих речовин
залишаються, як правило, постійними.

31
 Кожна рухома хімічна рівновага характеризується своєю цілком
визначеній (при даній температурі) константою, яка не залежить від
концентрації реагуючих речовин.
Знаючи концентрації вихідних речовин і величину константи
рівноваги, можна обчислити рівноважні концентрації, тобто концентрації
всіх реагуючих речовин при хімічному рівновазі. І, навпаки, за
рівноважним концентраціям, легко обчислити константу рівноваги і
вихідні концентрації взятих для реакції речовин.

Принцип Ле Шательє

Ле Шательє Анрі Луї

Якщо на систему, що знаходиться в стійкому рівновазі, впливати

ззовні, змінюючи якусь з умов, що визначають положення рівноваги, то в

32
системі посилиться з напрямків процесу, яке послаблює вплив впливу, і
положення рівноваги зміститься в тому ж напрямку.
Збільшення концентрації вихідних речовин зміщує рівновагу в бік
збільшення концентрації продуктів реакції. І навпаки.
Збільшення тиску зміщує рівновагу в сторону зменшення об'єму
системи.
Вплив температури: збільшення температури зміщує рівновагу в
бік того процесу, який супроводжується поглинанням тепла.

2СО + О2 = 2СО2; ∆Н<0.

Умова рівноваги: ∆G=0; a ∆G=∆H-T∆S.

Тобто при рівновазі ∆Н=Т∆S;
Принципи Ле Шательє поширюються не тільки на хімічні але й на
фізичні і біохімічні рівноваги.
Наприклад: Зв'язування з гемоглобіном кисню з утворенням
оксигемоглобіну відбувається за рівнянням:

[ HbO 2 ]
Kр= =1300
[ Hb ][O2 ]

Збільшення [O2] призводить до зв'язування О2 Hb і зміщення

рівноваги вправо, тобто в бік утворення HbO2 і навпаки.
Кислотно – основний баланс організму порушується при порушенні
балансу між кислотою і підставою:

33
 Якщо в результаті реакції утворюється газ або малодисоціююча
речовина, які покидають сферу реакції, рівновага зміщується в право.

(Рекції в шлунку, яка знижує кислотність)

(використовується в медицині при приготуванні

рентгеноконтрастного препарату ВаЅО4)

Вміння користуватися принципом Ле Шательє дозволяє

прогнозувати зміни в організмі, викликані зовнішнім впливом.

34
 ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПІДГОТОВКИ

1. Швидкість гомогенних хімічних реакцій та методи її вимірювання.

2. Закон діючих мас для швидкості реакції.

3. Молекулярность і порядок реакції.

4. Період полупревращения.

5. Кінетичні рівняння реакцій 1 -го і 2-го порядку.

6. Константа швидкості реакції (1-го і 2-го порядків).

7. Залежність швидкості реакції від температури. Коефіцієнти Вант-

Гоффа.

8. Температурний коефіцієнт швидкості реакції та його особливості

для біохімічних процесів.

9. Енергія активації.

10. Рівняння Арреніуса.

11. Каталіз. Ферментативний каталіз.

12. Фітохімічні реакції.

13. Принцип Ле Шательє.

14. Хімічна кінетика. Швидкість хімічної реакції.

15. Закон діючих мас для швидкості реакції. Константа

швидкості, її фізичний зміст. Порядок реакції.

16. Гомогенні та гетерогенні процеси. Вплив ступеня

дисперсності реагуючих речовин на швидкість хімічної реакції.

35
 17. Вплив температури на швидкість хімічної реакції. Правило
Вант-Гоффа. Рівняння Арреніуса. Енергія активації.

18. Каталіз та каталізатори. Особливості дії каталізаторів.

19. Гомогенний, гетерогенний та мікрогетерогенний каталіз.

20. Кислотно-основний каталіз. Механізм дії каталізаторів.

21. Особливості дії ферментів, як біологічних каталізаторів.

Поняття про активні центри ферментів.

22. Промотори (активатори) і інгібітори ферментів. Залежність дії

ферментів від рН середовища.

23. Поняття про кінетику складних реакцій: паралельних,

послідовних, спряжених, оборотних, ланцюгових.

36
 ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА

Робота № 1. Визначення константи швидкості реакції окислення

калій йодиду персульфатом амонію

Мета роботи
Навчитися визначати порядок реакції і розрахувати константу
швидкості хімічної реакції. Визначити порядок і молекулярность реакції.

Реактиви
Дистильована вода, 0,05 N розчин тіосульфату натрію Na 2S2O3,
розчину йодистого калію KI 0,4 N, розчин персульфата амонію (NH 4)2S2O8,
1% розчину крохмалю.

Обладнання
Бюретка, мірні колби на 100 і 50 мл, мірний циліндр на 25 мл та 50
мл, піпетка на 5 мл

(Увага!!!) Перед початком виконання експериментів студент

зобов'язаний уважно ознайомитися з методикою виконання експерименту
і докладно розповісти вчитель засвоєний матеріал і порядок виконання
дослідів. Тільки отримавши дозвіл викладача студент може приступити до
роботи).

Порядок виконання експерименту

В бюретку залити 0,05 N розчин тіосульфату натрію Na2S2O3.
Відміряти 25 мл розчину йодистого калію KI 0,4 N і 25 мл розчину
персульфата амонію (NH4)2S2O8.
Розчини злити і записати час початку досліду.
В чисту колбу відміряти циліндром 50 мл дистильованої води.
37
 На третій хвилині від початку досліду відібрати піпеткою 5 мл
суміші і влити в колбу з дистильованою водою.
Додати 3 краплі 1% розчину крохмалю (індикатор).
Титрувати 0,05 N розчином Na2S2O3 до знебарвлення.
Кількість тіосульфату натрію (мл), що пішов на титрування, записати
в таблицю.
Провести титрування п'ятої, десятої і т. д. хвилині (см, час, вказане в
таблиці).

Увага! Останнім титрування дає значення початкової концентрації

«а». Замість «х» підставляти у формулу кількість мл Na2S2O3, що пішов на
титрування 5 мл суміші у відповідності з моментом часу.

Таблиця з результатами:
Час від початку Кількість мл a lg
a 2 .3 a
a−x K= lg
a−x t a−x
досліду, хв 0,05 н. Na2S2O3

10

15

20

30

45

60

90

38
 Записати хімізм реакції і встановити порядок реакції за наявності
надлишку KI.
KI+(NH4)2S2O8→

Розрахувати константу швидкості. для кожного значення часу

2 .3 a
K= lg
t a−x K5=
K1= K6=
K2= K7=
K3= K8=
K4= K9=

Пояснити, чому в даному випадку порядок і молекулярность реакції

не збігаються.

39
 ТЕСТОВИЙ САМОКОНТРОЛЬ

1. Вкажіть порядок і молекулярність реакції кислотного гідролізу

етилацетату:
A. мономолекулярна, другого порядку
B. бімолекулярна, другого порядку
C. бімолекулярна, третього порядку
D. *бімолекулярна, псевдо-першого порядку
E. мономолекулярна, першого порядку

2. Стан системи, який не змінюється в часі при незмінних зовнішніх

чинниках називають:
A. ізохорним
B. ізобарним
C. *рівноважним
D. нерівноважним
E. ізотермічним

3. Більшість хімічних реакцій протікають в декілька стадій. Як

називаються реакції, в яких багаторазово повторюється цикл
елементарних актів за участю активних часток:
A. рівноважні
B. *цепні
C. послідовні
D. фотохімічні
E. сполучені

4. Як зміниться швидкість простої реакції 2A > B C при зменшенні

початкової концентрації у 2 рази?
40
A. зменшиться в 2 рази
B. збільшиться в 4 рази
C. *зменшиться в 4 рази
D. збільшиться в 2 рази
E. залишиться незмінной

5. Теорія хімічної рівноваги дозволяє прогнозувати шляхи

максимального виходу лікарських препаратів в процесі їх синтезу.
Який з чинників не впливає на зміщення хімічної рівноваги в
зворотній реакції, що відбувається в газовій фазі зі збільшенням
числа мілі продуктів реакції?
A. зміна температури;
B. зміна концентрації початкових речовин;
C. зміна тиску.
D. *додавання каталізатору;
E. зміна концентрації продуктів реакції;

6. Деякі з хімічних процесів є рівноважними. Від якого з чинників

залежить константа рівноваги?
A. каталізатору
B. природи розчинника
C. *температури
D. концентрації
E. тиску

7. Підвищення температури якого з процесів прискорює його?

A. *ендотермічний
B. ізобарний
C. ізохорний
D. адіабатичний
41
E. екзотермічний

8. Зниження температури якого з процесів прискорює його?

A. ендотермічний
B. ізобарний
C. ізохорний
D. адіабатичний
E. *екзотермічний

9. Для якого з процесів підвищення температури збільшує вихід

продуктів реакції?
A. *ендотермічний
B. ізобарний
C. ізохорний
D. адіабатичний
E. екзотермічний

10.Теорія хімічної рівноваги дозволяє прогнозувати шляхи

максимального виходу лікарських препаратів. Який з чинників не
впливає на зміщення хімічної рівноваги?
A. зміна температури
B. *додавання каталізатору
C. зміна тиску
D. зміна концентрації продуктів реакції
E. зміна концентрації початкових речовин

11.Розчинність малорозчинних речовин(типу AgCl або BaSO4)

характеризують з допомогою спеціальної константи, яку називають :
A. коефіцієнтом розчинності
B. коефіцієнтом абсорбції
42
C. константою дисоціації
D. *добутком розчинності
E. мірою розчинності

12.До зростання швидкості реакції шляхом збільшення кінетичної

енергії молекул призводить:
A. усі перераховані способи
B. опромінення
C. охолодження
D. *нагрів
E. освітлення

13.Середня швидкість хімічної реакції характеризує:

A. *зміну концентрації речовин за певний проміжок часу
B. концентрацію початкових речовин в даний момент часу
C. концентрацію продуктів реакції в даний момент часу
D. зміну концентрації реагуючих речовин в одиницю часу
E. зміну концентрації продуктів реакції від початку до кінця реакції

14.Який фізичний сенс константи швидкості реакції?

A. це зміна концентрації початкових речовин за певний проміжок часу
B. це швидкість хім. р-ції при однакових концентраціях початкових
речовин
C. *це швидкість хім. р-ції при концентрації реактантів рівних одиниці
D. це зміна концентрації початкових речовин за короткий проміжок
часу
E. це швидкість хім. р-ції у момент розпаду активованого комплексу

15.Чи однакова швидкість хімічної реакції в процесі її течії для

початкових речовин?
43
A. неоднакова - вона досягає максимуму через певний час
B. неоднакова - спочатку вона маленька, а потім збільшується
C. однакова впродовж усього часу
D. *неоднакова - спочатку вона найбільша, а потім зменшується
E. неоднакова - вона досягає максимуму, коли прореагує половина
взятої кількості реактантів

16.Як називають основний закон хімічної кінетики?

A. законом збереження маси речовини
B. законом постійності складу
C. *законом діючих мас
D. законом еквівалентів
E. законом розведення Оствальда

17.Головну роль у збільшенні швидкості реакції при підвищенні

температури грає:
A. збільшення загального числа зіткнень між молекулами
B. зростання кінетичної енергії молекул
C. збільшення швидкості руху молекул
D. зменшення енергії активації
E. *ріст частки активних молекул

18.Як зміниться швидкість реакції окислення оксиду азоту(II), якщо

об'єм системи зменшити в 2 рази?
A. зменшиться в 4 рази
B. *збільшиться в 8 разів
C. збільшиться в 16 разів
D. збільшиться в 4 рази
E. зменшиться в 16 разів

44
19.Як зміниться швидкість реакції між оксидом вуглецю(II) і киснем,
якщо концентрацію початкових речовин збільшити в 3 рази?
A. зменшиться в 3 рази
B. *збільшиться в 27 разів
C. не зміниться
D. збільшиться в 6 разів
E. зменшиться в 9 разів

20.У скільки разів збільшиться швидкість реакції при підвищенні

температури на 40°С, якщо при підвищенні температури на 10 °С її
швидкість зростає в три рази?
A. в 9 разів
B. в 3 рази
C. в 27 разів
D. в 18 разів
E. *в 81 раз

21.Як зміниться швидкість реакції 2NO+Cl2 = 2NOCl, якщо тиск в

системі збільшити в 4 рази?
A. збільшиться в 1,6 раз
B. *збільшиться в 64 рази
C. зменшиться в 16 разів
D. зменшиться в 64 рази
E. не зміниться

22.У скільки разів необхідно збільшити концентрацію хлору в системі

2Al(к)+3Cl2(г) = 2AlCl3(к)щоб швидкість реакції збільшилася в 64
рази?
A. *в 4 рази
B. в 2 рази
45
C. в 10 разів
D. в 6 разів
E. в 8 разів

23.Як зміниться швидкість реакції 2Fe(к)+3Cl2(г) = 2FeCl3(к)якщо тиск в

системі збільшити в 3 рази?
A. збільшиться в 9 разів
B. *збільшиться в 27 разів
C. зменшиться в 27 разів
D. збільшиться в 3 рази
E. зменшиться в 9 разів

24.В скільки разів збільшиться швидкість хімічної реакції при

підвищенні температури від 25 до 75°С, якщо Ɣ= 2?
A. в 64 рази
B. в 50 раз
C. *в 32 рази
D. в 25 раз
E. в 24 рази

25.При охолодженні реакційної суміші від 90 до 60°С швидкість реакції

зменшилася в 27 разів. Визначте температурний коефіцієнт
швидкості реакції.
A. 4
B. *3
C. 3,2
D. 2
E. 2,6

46
26.Як зміниться швидкість прямої реакції 3H2+N2 = 2NH3, якщо об'єм
системи зменшити в 2 рази?
A. збільшиться в 12 разів
B. *збільшиться в 16 разів
C. зменшиться в 8 разів
D. збільшиться в 4 рази
E. зменшиться в 8 разів

27.Як зміниться швидкість прямої реакції 2NO+O2 = 2NO2, якщо

концентрації початкових речовин збільшити в два рази?
A. зросте в 16 разів
B. виросте в 4 рази
C. зросте в 2 рази
D. зросте в 3 рази
E. *зросте в 8 разів

28.Розкладання водню йодиду на поверхні металевого золота є

реакцією:
A. *першого порядку
B. другого порядку
C. дробового порядку
D. вищого порядку
E. нульового порядку

29.Розкладання аміаку на поверхні вольфраму за схемою: 2NH3= N2+3H2

є реакцією:
A. *першого порядку
B. другого порядку
C. дробового порядку
D. вищого порядку
47
E. нульового порядку

30.Реакція отримання фосгену COCl2 з оксидом карбону(II) і хлором є

реакцією:
A. бімолекулярною реакцією першого порядку
B. мономолекулярною реакцією першого порядку
C. *бімолекулярною реакцією другого порядку
D. мономолекулярною реакцією другого порядку
E. бімолекулярною реакцією нульового порядку

31.Прикладом розгалуженої ланцюгової реакції є:

A. *реакція взаємодії хлору з лужним металом
B. реакція взаємодії водню з хлором
C. реакція взаємодії водню з киснем
D. реакція взаємодії водню з азотом
E. реакція взаємодії хлору з метаном

32.У якому випадку константа швидкості хімічної реакції дорівнює

швидкості реакції?
A. коли реакції відбуваються в гетерогенній системі
B. у всіх перерахованих випадках
C. *коли концентрації реактантів дорівнюють 1 моль/дм3
D. коли реакції відбуваються в гомогенній системі
E. коли концентрації реактантів однакові і не дорівнюють 1 моль/дм3

33.У якому випадку порядок і молекулярність хімічних реакцій

співпадають?
A. тільки для ферментних реакцій
B. вони співпадають завжди
C. для фотохімічних реакцій
48
D. *тільки для простих одностадійних реакцій
E. для складних багатостадійних реакцій

34.Що таке енергія активації хімічної реакції?

A. різниця між кінетичною енергією молекул і потенційною енергією
B. різниця між теплоємністю системи і енергією активованого
комплексу
C. різниця між внутрішньою енергією і енергією активованого
комплексу
D. *різниця між енергією активованого комплексу і середньою енергією
молекул реагуючих речовин
E. різниця між енергією активованого комплексу і теплоємністю
системи

35.У яких межах знаходиться енергія активації переважної більшості

хімічних реакцій?
A. 50–150 кДж/моль
B. 150–300 кДж/моль
C. 100–300 кДж/моль
D. 100–200 кДж/моль
E. *40–200 кДж/моль

36.У реакції фотосинтезу вуглеводів сенсибілізатором є:

A. УФ-випромінювання
B. Сонячне світло
C. вуглекислий газ
D. іони перехідних металів
E. *хлорофіл

49
37.Якщо хімічна реакція характеризується енергією активації Еа > 120
кДж/моль, то її швидкість:
A. *мала
B. велика
C. середня
D. дуже велика
E. дуже мала

38.З якою швидкістю відбуваються реакції, які характеризуються малим

значенням енергії активації(Еа = 40 кДж/моль)
A. з середньою швидкістю
B. *з великою швидкістю
C. з дуже малою швидкістю
D. з дуже великою швидкістю
E. з малою швидкістю

39.Яку роль грають ферменти у біохімічних реакціях?

A. знижують енергію активації реакцій
B. підвищують енергію активації реакцій
C. міняють порядок реакції
D. міняють константу швидкості реакції
E. інгібують паралельні реакції

40.За участю яких активних часток відбуваються ланцюгові реакції?

A. катіонів і аніонів
B. іонних агрегатів
C. активних молекул
D. радикалів і атомів
E. *тільки вільних радикалів

50
41.Як називають реакції, в яких одна відбувається одночасно з другою,
термодинамічно неможливою?
A. об'єднані
B. послідовні
C. *паралельні
D. фотохімічні
E. ланцюгові

42.Для визначення енергії активації хімічної реакції потрібно знати:

A. порядок реакції
B. тепловий ефект реакції
C. зміну енергії Гіббса
D. порядок і молекулярність реакції
E. *константи швидкості при двох температурах

43.Яким кінетичним рівнянням описують реакцію розкладання

лікарських речовин?
A. нульового порядку
B. третього порядку
C. другого порядку
D. *першого порядку
E. дробового порядку

44.Як називають реакції, в результаті яких утворення кінцевого

продукту відбувається через декілька проміжних стадій?
A. паралельними
B. радикальними
C. *послідовними
D. зв'язаними
E. ланцюговими
51
45.Катіон якого біоелементу входить до складу ферменту
карбоангідрази?
A. кобальт
B. кальцій
C. Залізо
D. *цинк
E. мідь

46.Метод прискореного старіння ліків, який використовують для

визначення їх терміну придатності, грунтується на застосуванні:
A. закону діючих мас
B. закону розподілу Больцмана
C. законах Рауля
D. *правила Вант-Гоффа

47.Як називають речовини, наприклад іони металів, нуклеотиди,

вітаміни, які активують ферменти?
A. субстратами
B. *коферментами
C. ензимами
D. апоферментами

48.Для якого з перерахованих процесів зниження температури його

прискорюватиме?
A. ендотермічний
B. адіабатичний
C. ізобарний
D. *екзотермычний
E. ізохорний

52
49.За якою величиною порівнюють швидкості хімічних реакцій :
A. *по величині константи швидкості реакції;
B. за величиною швидкості реакції;
C. за часом закінчення реакції;
D. по концентрації реагуючих речовин
E. по концентрації продуктів реакції

50.Згідно із законом діючих мас, швидкість хімічної реакції

визначається рівнянням:
A. *V= K•C1•C2
B. V = -dC/dt
C. V = S/t
D. V = ezdt/kl

51.Чи правильне вираження: "Константа швидкості хімічної реакції є

швидкістю реакції при концентрації реагуючих речовин, рівних
одиниці".
A. *Так.
B. Ні.
C. Так, якщо концентрації реагуючих речовин не дорівнюють 1.

52.Якого порядку реакція Na+Cl2=NaCl2?

A. *другого порядку;
B. першого порядку;
C. третього порядку;
D. нульового порядку.
E. дробного

53.Якщо швидкість реакції не залежить від концентрації реагуючих

речовин, то вона є реакцією:
53
A. другого порядку;
B. першого порядку;
C. третього порядку;
D. *нульового порядку.
E. дробного

54.Молекулярность реакції визначається:

A. *числом молекул, що беруть участь в елементарному акті реакції;
B. Числом молекул, що утворюються в результаті елементарного акту
реакції;
C. Сумарним числом усіх молекул до і після реакції.

55.Чи співпадає молекулярность і порядок реакції?

A. Не співпадають ніколи;
B. *Тільки для простих одностадійних реакцій;
C. Співпадають завжди;
D. Тільки для складних реакцій;
E. Тільки для ферментативних реакцій.

56.Як визначається порядок реакції?

A. *Методом підбору кінетичного рівняння різних порядків;
B. Методом зважування;
C. Методом визначення енергії активації реакції;
D. За визначенням ізотонічного коефіцієнта реакції.

57.Як визначається порядок реакції?

A. *Методом визначення залежності напівперетворення реакції від
початкової концентрації реагуючих речовин
B. Методом поступового розведення;
C. Методом визначення енергії активації;
54
D. За визначенням ізотонічного і ізотермічного коефіцієнта Вант-
Гоффа;
E. Методом зважування.

58.Як визначається порядок реакції?

A. *Графічним методом по залежності концентрації від часу;
B. Методом визначення ізотермічного коефіцієнта Вант-Гоффа;
C. За рівнянням Нернста;
D. За рівнянням Кольрауша;
E. За значенням константи рівноваги хімічної реакції.

59.Емпіричне правило, згідно з яким швидкість хімічної реакції зростає

в 2-4 рази при підвищенні температури на 10°C сформував:
A. *Вант Гофф.
B. Оствальд.
C. Кірхгоф.
D. Гесс.
E. Генрі.

60.Температурний коефіцієнт швидкості хімічної реакції = 4. В скільки

разів зміниться швидкість цієї реакції при зміні температури на 30°?
A. *В 64 рази.
B. В 16 разів;
C. В 24 рази;
D. В 32 рази;
E. В 48 разів;

61.Що таке енергія активації?

A. Це різниця енергії молекул до і після реакції;
B. *Це енергія молекул, вступаючих в хімічну взаємодію.
55
C. Це енергія молекул;
D. Це енергія молекул до реакції;
E. Це енергія молекул після реакції;

62.Вплив каталізатора на енергію активації :

A. *зменшує.
B. не впливає;
C. збільшує;

63.Вплив температури на енергію активації:

A. зменшує.
B. *не впливає;
C. збільшує;

64.Збільшення енергії активації :

A. *зменшує швидкість хімічної реакції;
B. Збільшує швидкість хімічної реакції;
C. Не впливає на швидкість хімічної реакції;
D. Сприяє утворенню активного комплексу.

65.Що таке каталіз?

A. *Це зміна швидкості хімічної реакції;
B. Це збільшення швидкості хімічної реакції;
C. Це зменшення швидкості хімічної реакції;
D. Це промисловий синтез хімічних речовин;
E. Це лабораторний синтез хімічних речовин.

66.Каталізатори:
A. *Не впливають на величину константи рівноваги хімічної реакції;
B. Збільшують швидкість прямої реакції в оборотній реакції;
56
C. Збільшують швидкість зворотної реакції в оборотному процесі;
D. Не впливають на швидкість оборотних реакцій

67.Температурний коефіцієнт швидкості хімічної реакції = 4. В скільки

разів зміниться швидкість цієї реакції при зміні температури на 30°?
A. *В 64 рази.
B. В 16 разів;
C. В 24 рази;
D. В 32 рази;
E. В 48 разів;

68.Чи правильне вираження: "Швидкість конкретної хімічної реакції

величина постійна"?
A. *Ні.
B. Так.

69.Чи правильне вираження: "Константа швидкості хімічної реакції

величина постійна"?
A. *Так.
B. Ні.

70.Чим визначається молекулярность реакції?

A. *кількістю молекул, які беруть участь в елементарному акті реакції;
B. Кількістю молекул речовин, згідно із стехіометричними
коефіцієнтами реакції;
C. Кількістю молекул продуктів реакції.

71.Вкажіть реакцію, для якої порядок і молекулярність завжди

співпадають.
A. *розпаду
57
B. гідролізу
C. етерифікації
D. обміну
E. окислювальне відновлення

72.Для рівняння реакції якого порядку величина К не залежить від

способу вираження концентрації
A. *1 порядку
B. 2 порядку
C. 3 порядку
D. нульового порядку
E. дробного порядку

73.Для рівняння реакції якого порядку період напівперетворення не

залежить від початкової концентрації реагуючих речовин :
A. *1 порядку
B. 2 порядку
C. 3 порядку
D. нульового порядку
E. дробного порядку

74.Визначити порядок реакції, якщо експериментальне дослідження

невідомої хімічної реакції вказує на лінійну залежність логарифма
концентрації реагентів від часу:
A. *1 порядку
B. 2 порядку
C. 3 порядку
D. нульового порядку
E. дробного порядку

58
75.Визначити порядок реакції, якщо експериментальне дослідження
невідомої хімічної реакції вказує на лінійну залежність величини,
зворотній концентрації реагентів від часу:
A. 1 порядку
B. *2 порядку
C. 3 порядку
D. нульового порядку
E. дробного порядку

76.Визначити порядок реакції, якщо експериментальне дослідження

невідомої хімічної реакції вказує на лінійну залежність величини,
зворотної квадрату концентрації реагентів від часу :
A. 1 порядку
B. 2 порядку
C. *3 порядку
D. нульового порядку
E. дробного порядку

77.Лікарський препарат при 308 К розклався за 1 рік; температурний

коефіцієнт цієї реакції дорівнює 3. Який термін зберігання цих ліків
при 298 К?
A. *3 роки
B. 4 роки
C. 5 років
D. 2 роки
E. 1 рік

59
 ЗАДАЧІ

1) У скільки разів зміниться швидкість хімічної реакції N 2(Г) +

Н2(Г) → NН3(Г), якщо концентрацію Н2 збільшити в 2 рази?
(відповідь: 8раз)

2) Як зміниться швидкість реакції С 2+ D → CD, яка протікає в

закритому посудині, якщо тиск у системі збільшити в 4 рази?

(відповідь: збільшиться в 64раза)

3) Як зміниться швидкість хімічної реакції SO2 + O2 → SO3 , якщо

концентрацію кисню зменшити в 2 рази?

(відповідь: зменшиться в 2 рази)

4) У скільки разів зміниться швидкість реакції СО(Г) + О 2(Г) →

СО2(Г), якщо тиск в системі зменшити в 3 рази?

(відповідь: швидкість зменшиться в 27 разів)

5) Константа швидкості реакції ацилування толуолсульфогідразида

0
етиловим ефіром щавлевої кислоти при 30 С дорівнює
2,34 л · моль-1 · хв-1.

Обчислити початкову швидкість цієї реакції, якщо вихідні

концентрації реагентів однакові і складають 0,05 моль/л.

(відповідь: 0,00585 моль/л-1· хв -1)

6) У скільки разів збільшиться швидкість реакції, якщо температуру

підвищити на 400С (γ = 3)?

(відповідь: в 265раз)

7) При збільшенні температури на 30 0С швидкість реакції

збільшилася у 27 разів. Обчислити температурний коефіцієнт реакції.

60
 (відповідь: γ = 3).

8) У скільки разів зміниться швидкість реакції, якщо температура в

ході реакції змінилася з 250C до 550C, а температурний коефіцієнт
дорівнює 2?

(відповідь: 8раз)

61
 ЕТАЛОНИ РОЗВ'ЯЗАННЯ ЗАВДАНЬ

1. У скільки разів зміниться швидкість хімічної реакції

NO(Г) + Cl2(Г) → NOCl(Г), якщо концентрацію NO збільшити в
2 рази?
[NO]2 = 2 [NO]1;
V2
V1
=?

1) Запишемо рівняння реакції

2 NO(Г) + Cl2(Г) → 2 NOCl(Р) ;

2) Залежність швидкості реакції від концентрації виражається

законом діючих мас:

V1 = k [NO]2 · [Cl2];

3) Після збільшення концентрації NO рівняння має вигляд:

V2 = k [2 NO ¿ ¿2 · [Cl 2];

4) Знаходимо зміна швидкості:

V2 k [2 NO] Cl2 22
2

V1
= ∙ = =
k [ NO] 2 Cl2 1
4

Відповідь: швидкість збільшиться в 4 рази.

62
 2. Як зміниться швидкість реакції А + B2→ АВ, яка протікає в
закритій посудині, якщо тиск у системі збільшити в 5 разів?
P2 = 5P ;1

V2
V1 =?

1)Запишемо рівняння реакції:

2 А + B2→ 2 AB

2) У закритій посудині тиск може збільшитися в результаті

збільшення концентрації. Якщо тиск збільшується у 5 разів, то
концентрація збільшиться у 5 разів.

3) Залежність швидкості реакції від концентрації виражається

законом діючих мас. До підвищення тиску

V1 = k[ A ¿ ¿2 · [В];

4) Після збільшення тиску і, відповідно, збільшення

концентраціїрівняння має вигляд:

V2 = k [5 2
A¿¿ · [5В];

5) Знаходимо зміна швидкості:

V2 2
5 •5
V1
= k ¿¿ = = 125
1

Відповідь: швидкість збільшиться в 125раз.

63
 3.У скільки разів зміниться швидкість реакції NO(Г) + Cl 2(Г) →
NOCl(Г), якщо тиск в системі зменшити в 4 рази?
Р1 = 4Р2;
V2
V1 =?

1) Запишемо рівняння реакції:

2 NO(г) + CL2(г) → 2NOCl(г);

2) Якщо тиск зменшується в 4 рази, токонцентрація теж

зменшиться в 4 рази.

3) Залежність швидкості реакції від концентрації виражається

законом діючих мас. До збільшення тиску:

V1 = k[ A ¿ ¿2 · [В];

4) Після збільшення тиску і, відповідно, збільшення

концентрації рівняння має вигляд:

V 2= k [1/4 A¿¿
2
· [1/4 В];

5) Знаходимо зміна швидкості:

V2 0 ,25
3

V1
= k ¿¿ = = 0,0156
1

Відповідь: швидкість зменшиться в 1 / 0,0156 раз, тобто в 64 рази

64
 4. Константа швидкості реакції С + 2D → становить 0,4 л 2/моль·
с. Концентрація речовини З = 3моль/л, а речовини D = 4моль/л.
Обчислити швидкість прямої реакції
[С] = 3моль/л;
[D] = 4моль/л;
k = 0,4 л2/моль· сек;
V=?

1) Запишемо рівняння реакції:

С + 2D → K;

2) Залежність швидкості реакції від концентрації k = 0,4

л2/моль·с; виражається законом діючих мас:

V = k [C] · [ D ¿ ¿2;

3) Підставляємо дані з завдання і обчислюємо швидкість:

V = 0,4· 3 · 4 = 4,8 моль/сек.
Відповідь: швидкість реакції 4,8 моль/сек.

5. Константа швидкості розпаду пеніциліну при 36 0С дорівнює

6· 10‾6 сек‾1, а при 41 0С– 1,2· 10 -5сек -1. Обчислити температурний
коефіцієнт реакції.
k (36 C ) = 6· 10
0 −6
cек
−1
;
k( 41 С ) = 1,2· 10
0 −5
сек
−1

γ =?

65
 1)Використовуємо правило Вант – Гоффа:

−5
K2 t ( 2) −t (1) 41−36 1.2• 10
K 1 =Ɣ звідси Ɣ 10 = 0.6 •10−5 =2
10

Ɣ
0.5
=2; Ɣ=4
Відповідь: γ = 4.

6. У скільки разів збільшиться швидкість реакції, якщо

температуру підвищити на 30 0С (γ = 3)?
Δt = 300С;
γ = 3;
V2
V1
=?
1) Залежність швидкості реакції від температури виражається
правилом Вант-Гоффа:

V (t 1) t ( 2) −t (1)
=
V (t 2) Ɣ
10 ;

2) Підставляємо дані з умови задачі:

Vt (2) 30 3
V ¿¿
=Ɣ 10
=3 =81

Відповідь: 81раз

7. При збільшенні температури на 20 0С швидкість реакції

збільшилась у 16 разів. Обчислити температурний коефіцієнт реакції.
Δt = 200С;
V2 = 16V ;1

γ=?

66
 1) Залежність швидкості реакції від температури виражається
правилом Вант-Гоффа:

Vt (2) t ( 2) −t (1)
=
V (t 1) Ɣ
10

2) Підставляємо дані з умови задачі:

Vt (2) 20
=
Vt (1) Ɣ
10 ; 16=Ɣ 2, Ɣ=4

Відповідь: γ = 4

8. У скільки разів зміниться швидкість реакції, якщо

температура в ході реакції змінилася c 18 0C до 380С, а температурний
коефіцієнт дорівнює 3?

t1 = 180С;
t2 = 380С;
γ = 3;
V2
V1
=?
1) Залежність швидкості реакції від температури виражається
правилом Вант-Гоффа:

Vt (2) t ( 2) −t (1)

V (t 1)
=Ɣ 10

2) Підставляємо дані з умови задачі:

38−18
Vt (2)
=3 10
=32=9
V (t 1)
67
Відповідь: 9раз.

68
 СПИСОК ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

Основна література
1) Медична хімія. Під ред. проф. В.О.Калібабчук. – Київ: Інтермед. -
2013.
2) Ерстенюк А.М. Навчально-методичний посібник з хімії. – Івано-
Франківськ, 2012.
3) Березан О.В. Хімія: тести для школярів та вступників у ВНЗ. –
Тернопіль.: Підручники і посібники, 2009. – 367.
4) Глинка Н.Л. Задачи и упражнения по общей химии: учебное пособие
/ Н. Л. Глинка под ред. В. А. Рабиновича, Х. М. Рубиной. — Москва:
Інтеграл Пресс, 2008. — 240 с.
5) Глинка Н.Л. Общая химия: учебное пособие для вузов / Н. Л. Глинка
под. ред. А.И. Ермакова. — 30-е изд., испр. — Москва: Интеграл
Пресс, 2005. - 728 с.
6) Копильчук Г.П. Біохімія: навчальний посібник / Копильчук Г. П.,
Волощук О. М., Марченко М. М. — Чернівці. : Рута, 2004. — 224 с.
7) Мороз А.С. Медична хімія: підручник для вищих навчальних
закладів І-ІІ рівнів акредитації / А. С. Мороз, Д. Д. Луцевич, Л. П.
Яворська. — 2-ге вид. — Вінниця: Нова книга, 2008. — 776 с.
8) Мороз А.С. Физическая и коллоидная химия / А. С. Мороз, Л. Г.
Ковалева. — Москва. : Мир, 1994. — 279 с.
Додаткова література
1) Ахметов Н.С. Неорганическая химия, М.: Высшая школа, 1975. – 670
с.
2) Базелюк І. І. Практичні роботи з хімії: навчальний посібник для учнів
8-11 класів середньої школи / [Базелюк І. І., Буринська Н. М.,
Величко Л. П., Липова Л. А.]; під. ред. Н. М. Буринської. — К. :
Освіта, 1994. — 224с.

69
3) Базель Я.Р. Практичний курс аналітичної хімії: навч. посіб. / Я.Р.
Базель, О.Г. Воронич, Ж.О. Кормош. - Луцьк: Вежа, 2004. - Ч. 1. -
260 с.
4) Березан О. Збірник задач з хімії / О. Березан. — Тернопіль:
Підручники і посібники, 2003. — 320 с.
5) Боєчко Ф.Ф. Біохімія для вчителя: посібник для вчителів / Ф.Ф.
Боєчко, Л. О. Боєчко. - К. : Радянська школа, 1985. — 264 с.
6) Воюцкий С.С. Курс коллоидной химии, М., «Химия», 1975г. – 512с.
7) Герасимов Я.И. Курс физической химии, т.1, М., «Госхимиздат»,
1963г. – 624с.; т.2, М., »Химия»,1973., - 624с.
8) Глінка В.М. Неорганічна хімія. – Київ: Вища школа, 1983. – 667 с.
9) Ермолаев М.В. Биологическая химия: учебник для студентов
медицинских училищ / М. В. Ермолаев. — Москва: Медицина, 1974.
- 263 с.
10) Карапетьянц М.Х. Химическая термодинамика. М.: Химия,
1975. – 584 с.
11) Карапетьянц М.Х., Дракин С.И. Общая и неорганическая
химия, М.: Химия. – 1981. – 632 с.
12) Козленко Ф.Н, Міскіджян С.П. Практикум з фізичної і
колоїдної хімії. К.: Здоров`я, 1968. – 168 с.
13) Маршелл Э. Биофизическая химия, М., «Мир», 1980, 1981.– ч.
I, 359., ч. II, 822с.
14) Михайличенко Н.И., Общетеоретические основы химии, К.:
Вища школа, 1979. – 222 с.
15) Оржековский П.А. Химия: Задачи с ответами и решениями:
учеб. – метод. пособие / [Оржековский П. А., Медведев Ю. Н.,
Чураков А. В., Чуранов С. С.]; под ред. проф. Лисичкина Г. В. -
Москва: АСТРЕЛЬ, 2004. - 2060 с.
16) Середа И. П. Конкурсные задачи по химии: поступающим в
вузы / И.П. Середа. - К.: Вища школа, 1979. -180 с.
70
17) Слєта Л.О. 1001 задача з хімії з відповідями, вказівками,
розв’язаннями / Л. О. Слєта, А. В.Чорний, Ю. В. Холін. — Х. : Ранок,
2001. — 395 с.
18) Слета Л.А. 2002 задачи по химии / Л. А. Слета, Ю. В. Холин.
— Х.: Фолио, 2003. - 685 с.
19) Уильямс В., Уильямс Х. Физическая химия для биологов, М.:
Мир, 1976. – 600с.
20) Чанг Р. Физическая химия с приложением к биологическим
системам, М.: Мир, 1980. – 664 с.
21) Чухрай Е.С. Молекула, жизнь, организм / Е. С. Чухрай. —
Москва: Просвещение, 1981. — 160 с. 22) Энциклопедия химических
элементов / под ред. Д.Н.Трифонова. - Москва: Дрофа, 2000. - 452 с.

71