Professional Documents
Culture Documents
3. 05. Кінетика
3. 05. Кінетика
Навчальний посібник
Запоріжжя,2018
Автори:
доценти: Каплаушенко А.Г., Пряхін О.Р., Чернега Г.В,
ст. викладач: Щербак М.О.
асистенти: Самелюк Ю.Г., Фролова Ю.С.
Рецензенти:
Гладишев В.В. Зав. кафедри технології ліків Запорізького державного
медичного університету, д. фарм. н., професор.
Романенко М.І. професор кафедри біологічної хімії Запорізького
державного медичного університету, д.фарм.н., професор.
2
Передмова
3
Швидкість хімічних процесів зазвичай збільшується зі зростанням
температури, і це збільшення практично нічим не лімітується, в той час як
біологічні процеси мають температурні кордону, за якими настає різке
зменшення їх швидкості і навіть повне припинення - смерть. Знання
законів кінетики дозволяє управляти хімічними процесами і продовжувати
життя.
Вивчення даної теми актуально для майбутніх фахівців в області
медицини.
Виконання практичної роботи сприяє розвитку наукового мислення
у майбутніх спеціалістів, ознайомлення з методами розрахунків
найважливіших кінетичних характеристик.
4
КІНЕТИКА ХІМІЧНИХ РЕАКЦІЙ
Цільові завдання:
- вивчити основні поняття, що характеризують
кінетику хімічної реакції;
- вивчити основні фактори, що впливають на
швидкість хімічної реакції;
- навчитися оперувати формулами і використовувати
їх для визначення порядку реакції;
- вивчити закон діючих мас і використовувати його
для визначення порядку реакції;
- оволодіти методиками визначення константи
швидкості та порядку реакції;
- навчитися давати оцінку достовірності отриманих
результатів;
- засвоїти тестовий матеріал по темі заняття.
5
Студент повинен уміти:
- правильно користуватися хімічним посудом;
- користуватися аналітичними реактивами для проведення
якісного аналізу;
- визначати катіони біогенних металів та аніони солей;
- правильно давати оцінку отриманним аналітичним
результатам.
6
ТЕОРЕТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ ПО ТЕМІ ЗАНЯТТЯ
7
Швидкість хімічної реакції є число елементарних актів хімічної
реакції, що відбуваються в одиницю часу в одиниці об'єму (для гомогенних
реакцій) або на одиниці поверхні (для гетерогенних реакцій).
Швидкість хімічної реакції є зміна концентрації реагуючих речовин
в одиницю часу.
Найбільш часто в хімії розглядається залежність концентрації
реагентів від часу. У випадку односторонніх (необоротних) хімічних
реакцій (тут і далі розглядаються тільки односторонні реакції) очевидно,
що концентрації вихідних речовин у часі постійно зменшуються (ΔС поч<0),
а концентрації продуктів реакції збільшуються(ΔСпрод>0).
ΔС
V ср =± (1)
Δt
8
ΔС
V iст=±
Δt
x y z
V =k ∙C A ∙C B ∙ C D (3)
10
при постійній температурі швидкість хімічної реакції
пропорційна добутку концентрацій реагуючих речовин, узятих в
ступені їх стехіометричних коефіцієнтів.
(4)
ν=K [ A ]x⋅[ B ]y
11
Сума показників ступеня в кінетичному рівнянні хімічної реакції (x
+ y + z) являє собою загальний порядок реакції.
Слід підкреслити, що порядок реакції визначається тільки з
експериментальних даних і не пов'язаний зі стехіометричними
коефіцієнтами при реагентах в рівнянні реакції.
Стехіометричне рівняння реакції являє собою рівняння
матеріального балансу і жодним чином не може визначати характеру
протікання цієї реакції у часі.
I2 ––> I• + I•
О2 + NО + NО ––> 2NО2
12
Реакції з молекулярностью більше трьох невідомі.
Порядок реакцій
V=k0 (5)
13
Мал. 2 Залежність логарифма концентрації від часу для реакцій
першого порядку.
k1=-tgα
1 C
I порядок = ln o сек−1 ,
K
t C
де t −час ,С o −поч .концентрація ,
С −кінц концентрація до часу
t
14
Ще однією кінетичної характеристикою реакції є період
напівперетворення t 1/2 – час, за який концентрація вихідної речовини
зменшується вдвічі порівняно з вихідною. Виразимо t 1/2 для реакції
першого порядку, враховуючи, що С = ½Со:
( )
1
Звідси ln 2 C0 =ln C 0−k 1 ∙ t
t1 ln2
=
2 k1
V=KCH2CJ2
n=2, 2 порядок
15
Мал. 3 Залежність зворотного концентрації від часу для реакцій
другого порядку.
1 1 1 1⋅л
II порядок = ( − )
K
t C C o сек⋅моль
( ) ( )
2
1 1 1 1 л
III порядок = −
K
t 2 C2 2 C сек моль
o2
16
Для елементарних реакцій, що проводяться при близьких
концентраціях вихідних речовин, величини молекулярності і порядку
реакції збігаються. Але поряд з цим молекулярность і порядок реакції
можуть не збігатися. Пояснюється це тим, що стехіометричне рівняння
описує процеси в цілому і не відображає справжнього механізму реакції,
що протікає, як правило, через ряд послідовних стадій.
Псевдомолекулярними називають реакції у яких молекулярность
реакції і порядок не збігаються.
Типовими псевдомолекулятними є реакції гідролізу, які
проводяться при великому надлишку води; наприклад, реакція інверсії
тростинного цукру:
17
Порядок реакції по даній речовині визначається одним з вказаних
нижче методів.
Вильгельм Оствальд
1 lnC=lnC0-kƮ
1 1
2 =k ∙ τ +
C C0
18
1 1
3 2
=k ∙ τ + 2
C C0
1 C
1 k = ln
τ C0
2 k=
(
1 1 1
− =
τ C0 C )
1 C0 −C
τ C0 ∙C
2 2
1 C 0−C
3 k=
τ 2 C 20 ∙ C2
19
Метод визначення часу напівперетворення полягає у визначенні t1/2
для кількох початкових концентрацій.
Як видно з наведених у таблиці рівнянь, для реакції першого
порядку час полупревращения не залежить від C o, для реакції другого
порядку – обернено пропорційно Co, і для реакції третього порядку – назад
пропорційно квадрату початкової концентрації.
1 C
2 τ 1 /2 =
k C0
1 3
3 τ 1 /2 =
k 2C 20
20
Залежність швидкості реакції від температури. Коефіцієнти
Вант-Гоффа.
Рівняння Арреніуса.
T 2−T 1
10
k T =k T ∙ γ
2 1
Рівняння Арреніуса
22
Очевидно, що взаємодія частинок здійснюється при їх зіткненнях;
однак число зіткнень молекул дуже велике і, якщо б кожне зіткнення
призводило до хімічної взаємодії частинок, всі реакції протікали б
практично миттєво.
Арреніус постулював, що зіткнення молекул будуть ефективні
(тобто будуть призводити до реакції) тільки в тому випадку, якщо
зіштовхуються молекули володіють деяким запасом енергії – енергією
активації.
Енергія активації є мінімальна енергія, якою повинні володіти
молекули, щоб їхнє зіткнення могло привести до хімічної взаємодії.
Значне збільшення швидкості реакції зі збільшенням температури
можна пояснити зіткненням активних частинок з великим запасом енергії.
До них відносяться:
- швидкі молекули, кінетична енергія яких ЕК≥9,70кДж/моль
- збуджені молекули.
Неактивні молекули можна активізувати підвищенням температури,
впливом світла, УФ, ІЧ – випромінюванням.
Розглянемо шлях деякої елементарної реакції
А + В ––> С
А ––> K# ––> B
Ea Δ Sa
−
RT R
A=е ⋅е
Таким чином, на можливість протікання реакції впливають такі
фактори: ∆Н; Ea; ∆Sa.
Усі попередні міркування відносяться до простих реакцій, що йде в
одну стадію.
У разі складних реакцій: паралельних, послідовних, пов'язаних, про
скоростии реакції судять по повільній стадії цієї реакції.
До складних реакцій належать ланцюгові реакції. Токсичні
речовини діють по ланцюговому механізму.
Антиоксиданти – це речовини, які обробляють розгалужений
ланцюг окислення. Прикладом є вітамін Е, який перешкоджає окисненню
ліпідів і не дає зруйнуються біологічних мембран.
Ланцюгові реакції відіграють важливу роль у ряді біологічних
біопроцесів: канцерогенезі, опромінення.
25
Каталіз. Ферментативний каталіз.
Ферментативний каталіз.
27
Ферментативний каталіз – каталітичні реакції, що протікають з
участю ферментів – біологічних каталізаторів білкової природи.
Ферментативний каталіз має дві характерні особливості:
1. Висока активність, на кілька порядків перевищує активність
неорганічних каталізаторів, що пояснюється дуже значним
зниженням енергії активації процесу ферментами. Так, константа
швидкості реакції розкладу перекису водню, катализируемой
іонами Fе2+, становить 56 с-1; константа швидкості цієї реакції,
катализируемой ферментом каталазою, дорівнює 3.5·10 7, тобто
реакція в присутності ферменту протікає в мільйон разів швидше
(енергії активації процесів складають відповідно 42 і 7.1
кДж/моль). Константи швидкості гідролізу сечовини в
присутності кислоти та уреази розрізняються на тринадцять
порядків, складаючи 7.4·10-7 і 5·106 с-1 (величина енергії активації
становить відповідно 103 і 28 кДж/моль).
2. Висока специфічність. Наприклад, амілаза каталізує процес
розщеплення крохмалю, що представляє собою ланцюг однакових
глюкозних ланок, але не каталізує гідроліз сахарози, молекула
якої складається з глюкозного і фруктозного фрагментів.
F + S <––> FS ––> F + P
Дослідження залежності швидкості ферментативної реакції від
концентрації субстрату при незмінній концентрації ферменту показали, що
28
із збільшенням концентрації субстрата швидкість реакції спочатку
збільшується, а потім перестає бути змінені.
Характерною особливістю дії ферментів є також висока чутливість
активності ферментів до зовнішніх умов – рН середовища і температури.
Ферменти активні лише в досить вузькому інтервалі рН і температури,
причому для ферментів характерна наявність в цьому інтервалі максимуму
активності при деякому оптимальному значенні рН та температури; по
обидві сторони від цього значення активність ферментів швидко
знижується.
Фотохімічні реакції
29
1. Якщо утворюється слабкий електроліт, наприклад Н 2О, реакції
кислотно-основної взаємодії. HNO3 + NaOH NaNO3 + H2O
2. Якщо в результаті реакції випадає осад або виділяється газо-образне
речовина
3.
2КClO3 2КCl + 3O2
H2 + I2 2HI
N2 + 3H2 2NH3
30
1 = k1[A]m[B]n
2 = k2[C]p[D]q
k1[A]m[B]n = k2[C]p[D]q
k, k2 [A]m[B]n k2
тоді
k = [ C ] p[ D ] q
[A]m[B]n
31
Кожна рухома хімічна рівновага характеризується своєю цілком
визначеній (при даній температурі) константою, яка не залежить від
концентрації реагуючих речовин.
Знаючи концентрації вихідних речовин і величину константи
рівноваги, можна обчислити рівноважні концентрації, тобто концентрації
всіх реагуючих речовин при хімічному рівновазі. І, навпаки, за
рівноважним концентраціям, легко обчислити константу рівноваги і
вихідні концентрації взятих для реакції речовин.
Принцип Ле Шательє
32
системі посилиться з напрямків процесу, яке послаблює вплив впливу, і
положення рівноваги зміститься в тому ж напрямку.
Збільшення концентрації вихідних речовин зміщує рівновагу в бік
збільшення концентрації продуктів реакції. І навпаки.
Збільшення тиску зміщує рівновагу в сторону зменшення об'єму
системи.
Вплив температури: збільшення температури зміщує рівновагу в
бік того процесу, який супроводжується поглинанням тепла.
[ HbO 2 ]
Kр= =1300
[ Hb ][O2 ]
33
Якщо в результаті реакції утворюється газ або малодисоціююча
речовина, які покидають сферу реакції, рівновага зміщується в право.
34
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПІДГОТОВКИ
4. Період полупревращения.
9. Енергія активації.
35
17. Вплив температури на швидкість хімічної реакції. Правило
Вант-Гоффа. Рівняння Арреніуса. Енергія активації.
36
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА
Мета роботи
Навчитися визначати порядок реакції і розрахувати константу
швидкості хімічної реакції. Визначити порядок і молекулярность реакції.
Реактиви
Дистильована вода, 0,05 N розчин тіосульфату натрію Na 2S2O3,
розчину йодистого калію KI 0,4 N, розчин персульфата амонію (NH 4)2S2O8,
1% розчину крохмалю.
Обладнання
Бюретка, мірні колби на 100 і 50 мл, мірний циліндр на 25 мл та 50
мл, піпетка на 5 мл
Таблиця з результатами:
Час від початку Кількість мл a lg
a 2 .3 a
a−x K= lg
a−x t a−x
досліду, хв 0,05 н. Na2S2O3
10
15
20
30
45
60
90
38
Записати хімізм реакції і встановити порядок реакції за наявності
надлишку KI.
KI+(NH4)2S2O8→
39
ТЕСТОВИЙ САМОКОНТРОЛЬ
44
19.Як зміниться швидкість реакції між оксидом вуглецю(II) і киснем,
якщо концентрацію початкових речовин збільшити в 3 рази?
A. зменшиться в 3 рази
B. *збільшиться в 27 разів
C. не зміниться
D. збільшиться в 6 разів
E. зменшиться в 9 разів
46
26.Як зміниться швидкість прямої реакції 3H2+N2 = 2NH3, якщо об'єм
системи зменшити в 2 рази?
A. збільшиться в 12 разів
B. *збільшиться в 16 разів
C. зменшиться в 8 разів
D. збільшиться в 4 рази
E. зменшиться в 8 разів
49
37.Якщо хімічна реакція характеризується енергією активації Еа > 120
кДж/моль, то її швидкість:
A. *мала
B. велика
C. середня
D. дуже велика
E. дуже мала
50
41.Як називають реакції, в яких одна відбувається одночасно з другою,
термодинамічно неможливою?
A. об'єднані
B. послідовні
C. *паралельні
D. фотохімічні
E. ланцюгові
52
49.За якою величиною порівнюють швидкості хімічних реакцій :
A. *по величині константи швидкості реакції;
B. за величиною швидкості реакції;
C. за часом закінчення реакції;
D. по концентрації реагуючих речовин
E. по концентрації продуктів реакції
66.Каталізатори:
A. *Не впливають на величину константи рівноваги хімічної реакції;
B. Збільшують швидкість прямої реакції в оборотній реакції;
56
C. Збільшують швидкість зворотної реакції в оборотному процесі;
D. Не впливають на швидкість оборотних реакцій
58
75.Визначити порядок реакції, якщо експериментальне дослідження
невідомої хімічної реакції вказує на лінійну залежність величини,
зворотній концентрації реагентів від часу:
A. 1 порядку
B. *2 порядку
C. 3 порядку
D. нульового порядку
E. дробного порядку
59
ЗАДАЧІ
(відповідь: в 265раз)
60
(відповідь: γ = 3).
(відповідь: 8раз)
61
ЕТАЛОНИ РОЗВ'ЯЗАННЯ ЗАВДАНЬ
V1 = k [NO]2 · [Cl2];
V2 = k [2 NO ¿ ¿2 · [Cl 2];
V2 k [2 NO] Cl2 22
2
V1
= ∙ = =
k [ NO] 2 Cl2 1
4
62
2. Як зміниться швидкість реакції А + B2→ АВ, яка протікає в
закритій посудині, якщо тиск у системі збільшити в 5 разів?
P2 = 5P ;1
V2
V1 =?
2 А + B2→ 2 AB
V1 = k[ A ¿ ¿2 · [В];
V2 = k [5 2
A¿¿ · [5В];
V2 2
5 •5
V1
= k ¿¿ = = 125
1
63
3.У скільки разів зміниться швидкість реакції NO(Г) + Cl 2(Г) →
NOCl(Г), якщо тиск в системі зменшити в 4 рази?
Р1 = 4Р2;
V2
V1 =?
V1 = k[ A ¿ ¿2 · [В];
V 2= k [1/4 A¿¿
2
· [1/4 В];
V2 0 ,25
3
V1
= k ¿¿ = = 0,0156
1
64
4. Константа швидкості реакції С + 2D → становить 0,4 л 2/моль·
с. Концентрація речовини З = 3моль/л, а речовини D = 4моль/л.
Обчислити швидкість прямої реакції
[С] = 3моль/л;
[D] = 4моль/л;
k = 0,4 л2/моль· сек;
V=?
С + 2D → K;
V = k [C] · [ D ¿ ¿2;
γ =?
65
1)Використовуємо правило Вант – Гоффа:
−5
K2 t ( 2) −t (1) 41−36 1.2• 10
K 1 =Ɣ звідси Ɣ 10 = 0.6 •10−5 =2
10
Ɣ
0.5
=2; Ɣ=4
Відповідь: γ = 4.
V (t 1) t ( 2) −t (1)
=
V (t 2) Ɣ
10 ;
Відповідь: 81раз
γ=?
66
1) Залежність швидкості реакції від температури виражається
правилом Вант-Гоффа:
Vt (2) t ( 2) −t (1)
=
V (t 1) Ɣ
10
Vt (2) 20
=
Vt (1) Ɣ
10 ; 16=Ɣ 2, Ɣ=4
Відповідь: γ = 4
t1 = 180С;
t2 = 380С;
γ = 3;
V2
V1
=?
1) Залежність швидкості реакції від температури виражається
правилом Вант-Гоффа:
Vt (2) t ( 2) −t (1)
V (t 1)
=Ɣ 10
38−18
Vt (2)
=3 10
=32=9
V (t 1)
67
Відповідь: 9раз.
68
СПИСОК ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ
Основна література
1) Медична хімія. Під ред. проф. В.О.Калібабчук. – Київ: Інтермед. -
2013.
2) Ерстенюк А.М. Навчально-методичний посібник з хімії. – Івано-
Франківськ, 2012.
3) Березан О.В. Хімія: тести для школярів та вступників у ВНЗ. –
Тернопіль.: Підручники і посібники, 2009. – 367.
4) Глинка Н.Л. Задачи и упражнения по общей химии: учебное пособие
/ Н. Л. Глинка под ред. В. А. Рабиновича, Х. М. Рубиной. — Москва:
Інтеграл Пресс, 2008. — 240 с.
5) Глинка Н.Л. Общая химия: учебное пособие для вузов / Н. Л. Глинка
под. ред. А.И. Ермакова. — 30-е изд., испр. — Москва: Интеграл
Пресс, 2005. - 728 с.
6) Копильчук Г.П. Біохімія: навчальний посібник / Копильчук Г. П.,
Волощук О. М., Марченко М. М. — Чернівці. : Рута, 2004. — 224 с.
7) Мороз А.С. Медична хімія: підручник для вищих навчальних
закладів І-ІІ рівнів акредитації / А. С. Мороз, Д. Д. Луцевич, Л. П.
Яворська. — 2-ге вид. — Вінниця: Нова книга, 2008. — 776 с.
8) Мороз А.С. Физическая и коллоидная химия / А. С. Мороз, Л. Г.
Ковалева. — Москва. : Мир, 1994. — 279 с.
Додаткова література
1) Ахметов Н.С. Неорганическая химия, М.: Высшая школа, 1975. – 670
с.
2) Базелюк І. І. Практичні роботи з хімії: навчальний посібник для учнів
8-11 класів середньої школи / [Базелюк І. І., Буринська Н. М.,
Величко Л. П., Липова Л. А.]; під. ред. Н. М. Буринської. — К. :
Освіта, 1994. — 224с.
69
3) Базель Я.Р. Практичний курс аналітичної хімії: навч. посіб. / Я.Р.
Базель, О.Г. Воронич, Ж.О. Кормош. - Луцьк: Вежа, 2004. - Ч. 1. -
260 с.
4) Березан О. Збірник задач з хімії / О. Березан. — Тернопіль:
Підручники і посібники, 2003. — 320 с.
5) Боєчко Ф.Ф. Біохімія для вчителя: посібник для вчителів / Ф.Ф.
Боєчко, Л. О. Боєчко. - К. : Радянська школа, 1985. — 264 с.
6) Воюцкий С.С. Курс коллоидной химии, М., «Химия», 1975г. – 512с.
7) Герасимов Я.И. Курс физической химии, т.1, М., «Госхимиздат»,
1963г. – 624с.; т.2, М., »Химия»,1973., - 624с.
8) Глінка В.М. Неорганічна хімія. – Київ: Вища школа, 1983. – 667 с.
9) Ермолаев М.В. Биологическая химия: учебник для студентов
медицинских училищ / М. В. Ермолаев. — Москва: Медицина, 1974.
- 263 с.
10) Карапетьянц М.Х. Химическая термодинамика. М.: Химия,
1975. – 584 с.
11) Карапетьянц М.Х., Дракин С.И. Общая и неорганическая
химия, М.: Химия. – 1981. – 632 с.
12) Козленко Ф.Н, Міскіджян С.П. Практикум з фізичної і
колоїдної хімії. К.: Здоров`я, 1968. – 168 с.
13) Маршелл Э. Биофизическая химия, М., «Мир», 1980, 1981.– ч.
I, 359., ч. II, 822с.
14) Михайличенко Н.И., Общетеоретические основы химии, К.:
Вища школа, 1979. – 222 с.
15) Оржековский П.А. Химия: Задачи с ответами и решениями:
учеб. – метод. пособие / [Оржековский П. А., Медведев Ю. Н.,
Чураков А. В., Чуранов С. С.]; под ред. проф. Лисичкина Г. В. -
Москва: АСТРЕЛЬ, 2004. - 2060 с.
16) Середа И. П. Конкурсные задачи по химии: поступающим в
вузы / И.П. Середа. - К.: Вища школа, 1979. -180 с.
70
17) Слєта Л.О. 1001 задача з хімії з відповідями, вказівками,
розв’язаннями / Л. О. Слєта, А. В.Чорний, Ю. В. Холін. — Х. : Ранок,
2001. — 395 с.
18) Слета Л.А. 2002 задачи по химии / Л. А. Слета, Ю. В. Холин.
— Х.: Фолио, 2003. - 685 с.
19) Уильямс В., Уильямс Х. Физическая химия для биологов, М.:
Мир, 1976. – 600с.
20) Чанг Р. Физическая химия с приложением к биологическим
системам, М.: Мир, 1980. – 664 с.
21) Чухрай Е.С. Молекула, жизнь, организм / Е. С. Чухрай. —
Москва: Просвещение, 1981. — 160 с. 22) Энциклопедия химических
элементов / под ред. Д.Н.Трифонова. - Москва: Дрофа, 2000. - 452 с.
71