Бізнес-план пасіка

М. Вінниця

Підготовано студентом групи 1-ВЕ Задорожним Михайлом

м. Вінниця
2022 рік
ПЛАН

1. Вступ (резюме)
2. Опис товару
3. Маркетинговий план
4. Організаційний план
5. Фінансовий план
6.Висновки
1. Резюме
Мета проєкту-створити пасіку в селі Северинівка, Жмеринський район,
Вінницька область. Бізнес-планом передбачається відкриття пасіки, що
займається розведенням бджіл, збором і заготівлею меду та продуктів
життєдіяльності бджіл, а також їх подальшим збутом.
Факторами успіху являється
- Досить високий попит на мед (Україна входить до п’ятірки країн за
експортом цього продукту на світовому ринку);
- Підтримка бджільництва з боку держави;
- високу рентабельність бджільництва;
- можливість самостійного ведення бізнесу без залучення персоналу;
- можливість сумiщення розведення бджіл з основним видом дiяльностi;
- порівняльну простоту отримання меду та продуктів життєдіяльності
бджіл .

Основні показники ефективності проєкта

Період Грошові потоки

Початкові інвестиції -729130.00
2022 443847
2023 457162.41
2024 470877.28

10%
Чиста приведена вартість(NPV) 1,135,094.52 ₴

Індекс рентабельності інвестицій(PI) 1.56

Внутрішня норма прибутку(IRR) за 2 роки 15%

Термін окупності інвестицій ( PP) 2

2.Опис проєкта
Основною задачею проєкта буде створення пасіки з можливістю кочівлі
Пасіка - це господарство(ферма) для розведення бджіл і отримання продуктів
виготовлених бджолами. Пасікою називають певну кількість розміщених
поруч вуликів та територію на якій вони розташовані, також пасіка може
мати службові приміщення.
Головною перевагою продуктів отриманих з пасіки буде їхня висока
якість та екологічність, адже мед входить у ТОП-3 продукти світу, які
підробляють найчастіше. За оцінками експертів в Україні близько 40% меду -
це фальсифікат і на жаль, ця цифра щороку зростає. Найбільш поширеними
причинами відбраковки меду є: наявність заборонених
речовин (антибіотики), невідповідність фізико-хімічним параметрам
та безпосередня фальсифікація меду. На експорт йде найкраще. Іноземцям
продають чистий продукт, а собі часто залишають фальсифікат.
Ще одним важливим аспектом пасіки, буде можливість виїжджати на
кочівлю, тобто перевозити бджолосім’ї на рясні медоноси. Саме це
підвищить кількість меду в 2-3 рази

Опис товару
Асортимент

1. Мед – густа солодка маса, яку бджоли виробляють з нектару квітів.

Загалом у світі є до 320 видів меду, Вони різняться за своїми
смаковими якостями та поживною цінністю.
На пасіці будуть добуватись такі сорти меду(розташовані в порядку
зростання частки від загального об’єму):
 Соняшниковий. Бджоли збирають нектар з
квітучого соняшнику золотисто-жовтого кольору, має слабкий аромат і
кілька терпким смаком. Кристалізується дрібними зернами і стає
світло-бурштиновим.
 Луговий. Інша “народна” назва цього меду — різнотрав'я.
Бджоли збирають нектар з різних квітів та трав, що робить цей
мед одним із рекордсменів по вмісту глюкози та фруктози. У
народній медицині мед різнотрав'я використовують для
лікування бронхітів та нирок.
  Ріпаковий. Білуватого кольру з жовтувато-зеленуватим відтінком,
приємного аромату і на смак дуже солодкий. Мед дуже густий, швидко
кристалізується.
 Липовий. Збирається у період цвітіння липи та цінується за
кількість амінокислот, що містяться у його складі. Смак
Акацієвий. Це поживний та дуже смачний мед, який містить
велику кількість ферментів та каротину. Акацієвий мед можна
споживати навіть дітям, адже він не викликає алергічних
реакцій.
 Акацієвий. Єдиний сорт, який містить мінімальну кількість пилку,
тому в дуже рідкісних випадках викликає алергію. Саме цей сорт
рекомендується вживати дітям для загального зміцнення і розвитку
2. Квітковий пилок, — складний, концентрований рослинно-бджолиний
продукт з унікальними споживчими й лікувальними якостями. Це
сукупність пилкових зерен, або чоловічих гаметофітів, насінних рослин,
зібраних і оброблених нектаром та секретом слинних залоз бджіл.
3. Прополіс — смолиста клейка речовина темно-зеленого кольору і гіркого
смаку, яку збирають медоносні бджоли з бруньок різних рослин. що
володіє біологічними властивостями антибіотиків, яку неможливо
синтезувати штучно
4. Бджолиний віск - цінний продукт бджільництва , який з давніх з давен
широко використовується людиною для виготовлення свічок лікувальних
мазей , бальзамів , косметичних засобів . Нині налічується понад 40
галузей народного господарства де застосовується бджолиний віск .
 3.Маркетинговий план

Згідно зі статистикою, в країні налічується більше 400 000 пасічників у яких

понад 3 млн бджолосімей , при тому, що близько 30% пасічників “не вийшли
з тіні”. У зв’язку з цим можуть виникнути проблеми з конкуренцією.

У 2022 році в Україні очікується зростання цін на мед. Пасічники розкрили

причину - зменшення обсягів виробництва.
У 2021 році вартість меду зросла на 15-25% - залежно від сорту
Виробники підкреслюють, що в минулому році мед виріс в ціні тому що
2020-й був дефіцитним роком. Тому великих проблем із збутом неповинно
виникнути.

І хоча в 2021-му в силу сприятливих погодних і кліматичних умов

виробництво трохи збільшилося, воно все одно не вийшло на рівень 2018-
2019 років. А коли на ринку стає менше меду-ціна на нього зростає.

Способи збуту бджолопродуктів:

1. 85% буде продавитись оптовим покупцям.

2. 15% буде продаватись в роздріб, в основному роздрібними покупцями
будуть постійні клієнти.

Фактори, які впливатимуть на ціну меду :

 Сезон
 Врожайність
 Свіжість
 Сорти
 Ціни на цукор
 Ціни на аналогічну продукцію
4. Організаційний план

Для успішного запуску пасіки необхідно правильно її розташувати, підібрати

обладнання та оформити.

Згідно з наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини

України від 30.01.2001 № 9 " Про затвердження Інструкції щодо
попередження та ліквідації хвороб бджіл, пасіку можна розміщувати у
благополучній щодо заразних хвороб бджіл місцевості, у сухих, освітлених
сонцем, захищених від вітрів місцях, на відстані не ближче 500 метрів від
шосейних доріг і залізниць, пилорам, високовольтних ліній електропередач,
не менше 1 км від тваринницьких і птахівницьких будівель і 5 км від
воскопереробних заводів, підприємств кондитерської і хімічної
промисловості, аеродромів, військових полігонів, радіолокаційних, радіо- і
телетрансляційних станцій та інших джерел мікрохвильового
випромінювання. Відстань від товарної пасіки до репродуктивної і
карантинної повинна бути не менше 7 км.

Відповідно до ст. 15 Закон України «Про бджільництво» фізична особа

розміщення пасіки може здійснюватися на:

 земельних ділянках, які належать особам на правах власності;

 земельних ділянках, які належать особам на праві користування;
 земельних ділянках інших власників або користувачів (за їх згодою);
 на землях лісового фонду (Лісового кодексу України).

Зокрема, стаціонарна пасіка передбачена проєктом буде розміщуватись на

території підприємця, а кочова пасіка буде розміщуватись на землях лісового
фонду і на ділянках інших власників за їх згодою.

Правила облаштування пасіки

Згідно з наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини

України від 30.01.2001 № 9 "Про затвердження Інструкції щодо
попередження та ліквідації хвороб бджіл, встановлено наступні норми:

 Територію стаціонарної пасіки огороджують, обсаджують плодовими

деревами і кущами.
 Відведення земельних ділянок для розміщення пасіки необхідно
погоджувати з органами державного управління з питань ветеринарної
медицини і місцевими органами влади.
 При визначенні розміру площі під пасіку розраховують, що на одну
гадану бджолину сім’ю потрібно 30-35 м², залежно від способу
розміщення бджіл.
 При розміщенні пасіки на присадибній ділянці (подвір’ї) огорожа повинна
бути заввишки не менше 2,5 м для підвищення рівня льоту бджіл.
 Бджіл утримують у типових, справних, пронумерованих, пофарбованих
вуликах. Для фарбування використовують білу, блакитну і жовту фарби.
На кожній пасіці мають бути резервні вулики (10-15% від загальної
кількості бджолиних сімей) і стільникові рамки (не менше 30% від
загальної кількості рамок).
 Вулики встановлюють на підставках не нижче 30 см від землі, на відстані
не більш 3 м один від одного і 6 - 10 м між рядами. Перед льотками
роблять площадки розмірами 0,5 х 0,5 м. Трупи бджіл і сміття на цих
площадках збирають і спалюють.
 Для підтримки належного ветеринарно-санітарного стану на стаціонарній
пасіці розміщають пасічний будиночок, а на кочовій - кочову будку.
Пасіку забезпечують предметами і засобами особистої гігієни і
дезінфекції (перекис водню, 1%-ний розчин хлораміну тощо), обладнують
дезінфекційну площадку, закриту яму (для стічних вод), туалетне
приміщення для бджоляра.
 На території пасіки відводять ділянки для розміщення контрольного
вулика (навіс 1,5 х 2 м), поїлок для бджіл. На території стаціонарної
пасіки необхідно мати приміщення для зберігання порожніх стільникових
рамок, а також стільників з медом і пергою, тари, бджолярського
інвентарю, дезінфекційних засобів.

Правила перевезення пасіки:

Перевезення пасік до медоносних угідь здійснюється відповідно до

ветеринарно-санітарних правил за погодженням з власником або
користувачами земельних ділянок. На місця медозбору й запилення бджолині
сім'ї доставляють усіма видами транспорту відповідно до правил перевезення
тварин і сировини тваринного походження, що діють на цих видах
транспорту. До перевезення на місця медозбору й запилення допускають
здорові бджолині сім'ї з господарств, благополучних щодо хвороб бджіл, при
яких вводяться карантинні обмеження. З дозволу Державного департаменту
безпечності харчових продуктів допускається, як виняток, кочівля здорових
бджіл неблагополучної пасіки в неблагополучну щодо даної хвороби зону на
спеціально відведені місця, віддалені від благополучних пасік на відстань не
менше 15 км.

Правила розмішенняна пасіки на землях лісового фонду

Розміщення пасіки в лісі, регламентовано відповідно до положень Порядок

заготівлі другорядних лісових матеріалів і здійснення побічних лісових
користувань в лісах України, затверджений постановою Кабінету Міністрів
України від 23 квітня 1996 року № 449, а саме:

Найбільш придатними для розміщення пасік є мішані ліси з наявністю

медоносів: липи, клена, верби, горобини, жимолості, крушини, глоду,
чорниці, малини, вересу, калини, терну тощо. Період розміщення вуликів і
пасік визначається залежно від календарних термінів цвітіння медоносів.
Місця розміщення вуликів і пасік визначаються постійними користувачами
земельних ділянок лісового фонду з урахуванням умов ведення лісового
господарства та спеціального використання лісових ресурсів. З метою
раціонального використання медоносів лісу і лучного різнотрав'я ділянки для
розміщення вуликів і пасів виділяються переважно на узліссях, галявинах і
інших не вкритих лісовою рослинністю землях. Окремо слід зазначити, що
відповідно до ст. 15 Закону України «Про бджільництво» розміщення пасік
на землях лісового фонду здійснюється безоплатно з урахуванням вимог
Лісового кодексу України.

Дозвільні документи та процедури:

Порядок реєстрації пасіки
1. Цей Порядок визначає процедуру реєстрації пасіки суб’єктами
господарювання (юридичні особи незалежно від організаційно-правової
форми та форми власності та фізичні особи - підприємці, зокрема сімейні
фермерські господарства, що провадять діяльність у галузі бджільництва), а
також фізичними особами, у яких наявні бджолині сім’ї (далі - власник
пасіки або уповноважена ним особа) у місцевих державних адміністраціях
або органах місцевого самоврядування (далі - органи місцевого
самоврядування).
2. Пасіка підлягає реєстрації за місцем проживання фізичної особи або за
місцезнаходженням юридичної особи, яка займається бджільництвом в
органах місцевого самоврядування.
 3. Реєстрація пасіки здійснюється після видачі ветеринарно-санітарного
паспорта пасіки територіальним органом Державної служби України з
питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
4. Реєстрація пасіки проводиться за заявою про реєстрацію пасіки
власника пасіки або уповноваженої ним особи в день звернення.
До заяви додається засвідчена заявником копія паспорта пасіки.
5. У заяві зазначаються:
прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання, реєстраційний номер
облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер
паспорта;
контактна інформація (номер телефону, адреса електронної пошти).
6. Інформація про реєстрацію пасіки вноситься до журналу обліку пасік,
який ведеться органами місцевого самоврядування.
У журналі обліку пасік зазначається інформація згідно з пунктом 5 цього
Порядку, а також:
місце фактичного розташування пасіки із зазначенням інформації щодо
земельної ділянки (адреса або кадастровий номер земельної ділянки);
кількість бджолиних сімей на дату реєстрації паспорта пасіки;
порода (популяція) бджолиних сімей (за наявності);
єдиний унікальний номер.

Отримання паспорта пасіки

1. Видача паспорта пасіки здійснюється в день звернення за заявою про

видачу паспорта пасіки, що подається власником пасіки або уповноваженою
ним особою до територіального органу компетентного органу за місцем
проживання власника пасіки або місцезнаходженням пасіки в письмовій або
електронній формі (з накладенням кваліфікованого електронного підпису).
До заяви додається заповнений та підписаний власником пасіки або
уповноваженою ним особою паспорт пасіки.

2. Після отримання територіальним органом компетентного органу в

письмовій або електронній формі заяви про видачу паспорта пасіки та
заповненого паспорта пасіки посадова особа територіального органу
компетентного органу вносить інформацію до Реєстру паспортів пасік та
здійснює видачу паспорта.

3. Під час реєстрації паспорта пасіки йому присвоюється єдиний унікальний

номер, який проставляється на титульному аркуші паспорта пасіки
посадовою особою територіального органу компетентного органу (з
відповідним підписом і печаткою) та вноситься разом з відомостями про
пасіку до Реєстру паспортів пасік.

4. До відомостей, що вносяться до Реєстру паспортів пасік, належать:

 єдиний унікальний номер;

 інформація власника пасіки - прізвище, ім’я та по батькові (за
наявності) та реєстраційний номер облікової картки платника податків
або серію та номер паспорта фізичної особи або фізичної особи -
підприємця;
 місце проживання фізичної особи - власника пасіки;
 контактна інформація власника пасіки або уповноваженої ним особи
(номер телефону, адреса електронної пошти);
 місце фактичного розташування пасіки із зазначенням інформації щодо
земельної ділянки (адреса або кадастровий номер земельної ділянки);
кількість бджолиних сімей;
 порода (популяція) бджолиних сімей (за наявності);
 статус пасіки (зареєстрована/ліквідована).

Державна реєстрація потужностей оператора ринку

Державній реєстрації підлягають потужності з виробництва та/або обігу

харчових продуктів, на які не вимагається отримання експлуатаційного
дозволу. Державна реєстрація потужностей здійснюється територіальними
органами Держпродспоживслужби шляхом внесення відповідної інформації
до реєстру на безоплатній основі. Потужностям у реєстрі присвоюється
особистий реєстраційний номер.

Дозвіл на перевезення:
 Дозвіл (ветеринарне свідоцтво або довідка) на перевезення бджолосімей,
медозбір і запилення сільськогосподарських культур у середині
адміністративного району дає головний ветеринарний лікар цього району.
Під час перевезення в інші райони - ветеринарний орган області.

Реєстрація діяльності

Дохід повинен отримуватись тільки із зареєстрованих видів діяльності

1) КВЕД-01.49, який означає "Розведення інших тварин"

Цей клас включає :

- бджільництво, одержування меду та бджолиного воску

Реєстрація фізичної особи-підприємця

Державна реєстрація та вибір системи оподаткування Це основний

крок у процедурі створення ФОП. Державну реєстрацію здійснюють
органи Укрдержреєстру.

Для оформлення заявки необхідно буде підготувати такі документи:

 заповнена реєстраційна картка за формою №10;

 Довідка про надання ідентифікаційного коду;
 Заява про застосування спрощеної системи оподаткування Зібрані
документи будуть віднесені до державного реєстратора.
Підприємесь буде відноситись до 2 групи ФОП
Згідно із Проеку Закону про Державний бюджет України на 2022 рік
встановлена мінімальна заробітна плата у місячному розмірі:
- з 01 січня 2022 року – 6500,0 грн;
- з 01 жовтня 2022 року – 6700,0 грн;

Мінімальний розмір ЄСВ:

- з 01 січня 2022 року – 1430,0 грн (6500,0 х 22%);
- з 01 жовтня 2022 року – 1474,0 грн (6700,0 х 22%).
Виходячи з приведених показників, податки для ФОП - платників єдиного
податку у 2022 році складатимуть:
Група єдиного податку ЄСВ Єдиний податок
ФОП II групи - з 01 січня 2022 – 1300,0 грн (20% від
1430,0 грн; мінімальної заробітної
- з 01 жовтня 2022 – плати, встановленої
1474,0 грн. Законом на 01.01.2022
р.)

Персонал
Із персоналу буде тільки сам підприємець

5.Фінансовий план

У даному розділі будуть зображені витрати по проєкту

Обладнання для пасіки яке необхідно купити

Назва Кількість Ціна (грн) Сайт для покупки

(шт.)

Багатокорпусний 100 140 000 https://smakmedu.com.ua

вулик Дадан 10
рамковий

Бджолопакети 100 100 000 https://agro-ukraine.com/

(Карпатська ua/trade/r-307/p-1
Українська бджола
)

1 65 000 https://www.olx.ua
Причеп для

вуликів

"Бджоловіз"( на

40 вуликів )

100 24 600 https://pchelosad.in.ua/

Підставки для

вуликів
Гніздові рамки 600 780 https://vashapasika.com.ua

Магазинні рамки 1200 1100 https://vashapasika.com.ua

Вощина для 600 13 350 https://www.uley.in/ua

гніздової рамки

Вощина для 1200 6800 https://www.uley.in/ua

магазиної рамки

Стіл для обрізання 1 3700 https://vashapasika.com.ua

рамок на відкачку

Пилкозбирач 100 5300 https://pchelovod.dp.ua

 Всього 360 630 грн

Капітал, який вже наявний у підприємця:

Капітал Ціна капіталу (грн)

Земельна ділянка з будинком 245 000

пасічника

(53 сотки)

Трактор 120 000

Медогонка 10 000

Електронавощувач 1000

Пасічницький костюм 1000

Ніж для розпечатки сот 500

Димар 500

Ручний пасічний інструмент 500

(стамеска, щітка, скребок)

Всього 368 500

Разові витрати

Назва Кількість Ціна (грн)

Земельна ділянка з 1 245 000

 будинком пасічника

(53 сотки)

Трактор 1 120 000

Медогонка 1 10 000

Електронавощувач 1 1000

Пасічницький костюм 1 1000

Ніж для розпечатки сот 1 500

Димар 1 500

Ручний пасічний 1 500

інструмент (стамеска,
щітка, скребок)

Багатокорпусний вулик 100 140 000

Дадан 10 рамковий

Бджолопакети 100 100 000

(Карпатська
Українська бджола)

1 65 000
Причеп для вуликів

"Бджоловіз"( на 40

вуликів )

100 24 600
Підставки для

вуликів
Гніздові рамки 600 780

Магазинні рамки 1200 1100

Вощина для гніздової 600 13 350

 рамки

Вощина для магазинної 1200 6800

рамки

Стіл для обрізання 1 3700

рамок на відкачку

Пилкозбирач 100 5300

Всього 729 130

Постійні витрати, що будуть здійснюватися щороку

Назва Кількість Ціна (грн)

Вощина для гніздової 300 шт. 6675

рамки

Вощина для магазинної 600 шт. 3400

рамки

Цукор 250 кг. 6750

Паливо для 70 л. 3780

трактора(дизельне)

Ліки для бджіл 1000

Електроенергія 15 кВт 24

Всього 21629

Обсяг виробництва та реалізації

Завдяки можливості кочувати, при сприятливій погоді середній збір меду з 1

вулика буде складати 60 кг.
 Найголовнішими двома факторами, що визначають, скільки меду з одного
вулику вийде у пасічника, є кількість бджіл у вулику й те, скільки бджоли
збирають нектару з квітів, який потім переробляється комахами на мед.
Сильна бджолосім’яналічує близько 80 000 комах. Не всі комахи задіяні
на зборі меду – значна частина (до 50%) зайнята допоміжними
роботами: виведення та догляд за молодняком, прибирання вулика, збір води
(при її недостатності для потреб вулика), наявність до тисячі трутнів +
природний спад комах й т.і. Кожен день з вулика вилітають на збір до 50%
комах, а, з огляду на те, що реальна сила сім’ї буде меншою (наприклад, на
10%), отримаємо 36 000 робочих бджіл. Кожна бджола приносить приблизно
40 міліграм нектару за 1 раз (в проміжку між 15 та 75, плюс якусь частину
вона витрачає на політ), а вилетіти за нектаром в період взятку кожна бджола
може приблизно 80-120 разів за життя (в середньому, 100).

Разом 100 вильотів за життя = 3600000 вильотів всього вулика * 40

міліграм/1000000 (переводимо в кілограми) = 144 кілограм нектару. З
розрахунку, що з 2 кілограм нектару утворюється 1 кг меду, отримуємо 72 кг
меду за сезон. Тобто, ми математичним методом визначили, що середня сім’я
1 вулика може зібрати 72 кг меду, проте на практиці, цифри того, скільки
меду дає один вулик на рік, широко коливаються в межах від 50 до 100 кг
меду.

Окрім меду за сезон 1 бджолосім’я може принести 2 кг пилку, 0,6

кілограмів воску, 0,005 кг прополісу

Оскільки на пасіці буде працювати 100 бджолосімей, то за сезон вони

принесуть 6000 кілограмів меду, 200 кг пилку, 60 кг воску і 0,5 кг прополісу

Дохід, який принесе пасіка за сезон

Назва продукції Вага(кг) Ціна(грн за 1 кг) Дохід

Мед 6000 70 420 000

Пилок 200 250 50 000

Віск 60 150 9000

Прополіс 0,5 1100 550

Всього 479 550

Чистий дохід за рік = Виручка від реалізації за рік – (Постійні витрати на
рік + податки за рік(1474*12=17 688), (1300*12=12600)):
479550-(21629+1474+12600) = 443 847
Чистий дохід у місяць = 443 847/12= 36 987,25

Основні показники ефективності проєкту:

Період Грошові потоки
Початкові інвестиції -729130.00
2022 443847
2023 457162.41
2024 470877.28

Ставка 10%

Чиста приведена вартість(NPV) 1,135,094.52 ₴

Індекс рентабельності інвестицій(PI) 1.56

Внутрішня норма прибутку(IRR) за 2 роки 15%

Термін окупності інвестицій ( PP) 2

Всі розрахунки проводились в таблицях Excel.

6.Висновки
Кожен бізнес має ризики, які необхідно знати

Ознайомимось із типовими ризиками:

Бджолярі, як всі аграрії, залежать від погоди. Якщо у аграрія на полі в цьому
сезоні неврожай (тривала посуха або постійні дощі), немає врожаю й у
бджолярів.

Також є ще два серйозних фактори:

1. захворювання бджіл. Зокрема кліщ Варроа, який завдає величезної

шкоди бджільництву. Крім нього є гнилець, аскосфероз, акарапідоз та
 інші неприємні захворювання. Всі їх потрібно вміти вчасно розпізнати
та лікувати;
2. хімічна обробка полів пестицидами. Деякі бджолярі, особливо в
південних областях, у сезоні-2020 сильно постраждали від обробки
пшениці. Так, саме пшениці, яка ніякого нектару не виділяє. Після
обробки полів бджоли потрапляли під дію отрути та гинули просто
пролітаючи поруч з полем.