Фабрикація та фальсифікація - форми порушень норм академічної

доброчесності.
Жупинас А. О.
Науковий керівник - Федоренко Я. А., доктор історичних наук, доцент
Черкаський інститут пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля Національного
університету цивільного захисту України

Фабрикація та фальсифікація най більш розповсюджені форми порушень академічної

доброчесності у сучасному світі, які протидіють та суперечать нормам, та принципам
академічної етики.На жаль, в повсякденному житті най більш часто виникають
проблеми та суперечки через фальсифікацію або фабрикацію в освітньому процесі
результатів наукових робіт, або досліджень.
Частина 4 ст. 42 Закону України «Про освіту» закріплює дефініції фабрикації та
фальсифікації як форм порушення академічної доброчесності. Фабрикація визначена
як «вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або
наукових дослідженнях», а фальсифікація як «свідома зміна чи модифікація вже
наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень»[1].
Різниця між фабрикацією та фальсифікацією відповідно до понять, наведених у ч. 4
ст. 42 Закону України «Про освіту», вбачається в тому, що фабрикація повʼязана з
створенням (вигадуванням) даних чи фактів, а фабрикація - з їхньою модифікацією.
Незрозумілим у контексті сутності фабрикації виглядає те, що будь-яка
дослідницька та навчальна діяльність повʼязана із творчим процесом, який
передбачає певний елемент вигадування, а пріорі нового. Щодо фальсифікації, то
варто зауважити, що в науковій та освітній діяльності завжди відбувається свідомий
процес модифікації створеної раніше інформації, адже результати досліджень і
навчання не можуть не бути повʼязані з попередніми науковими й навчальними
роботами. Відповідно, можемо констатувати обмеженість та юридичну
невизначеність дефініцій фабрикації та фальсифікації в чинному законодавстві.[2]
Стосовно змісту поняття фабрикації, що взято з Листа Міністерства освіти і науки
України від 23.10.2018 «Щодо рекомендацій з академічної доброчесності для
закладів вищої освіти» (далі - Лист МОН), у якому на підставі результатів досліджень
у межах, зокрема, міжнародних проєктів та наукових студій була здій снена спроба
розтлумачити основні поняття у сфері академічної доброчесності.Щодо змісту
поняття фабрикації з Листа МОН можна виокремити таке зауваження: «у роботах
(наукових і навчальних) нерідко наводяться дані про експерименти, емпіричні
дослідження, вимірювання, розрахунки, опитування, інші види досліджень та їхню
апробацію, які насправді не виконувалися»[3] Також, слід зазначити, що у процесі
фабрикації штучні дані та відомості можуть використовуватися разом із справжніми,
наприклад, для посилення слабкої позиції автора щодо й ого наукової гіпотези.[4]
Лист МОН розкриває зміст поняття «фальсифікація» таким чином: «автори вносять
зміни до результатів досліджень або приховують окремі результати з метою
позбавлення від даних, що спростовують або не підтверджують гіпотези, які вони
захищають, висновки, які вони роблять, тощо».Зарубіжні дослідження, наведені в
Листі МОН, під фальсифікацією як формою порушення академічної доброчесності
розуміють «зміну результатів досліджень (даних) або пропуски в них для
підтвердження тверджень, гіпотез, інших даних тощо» (Університет штату
Пенсільванія); «маніпулювання матеріалами досліджень, обладнанням чи
процесами, а також зміни чи пропуски даних чи результатів таким чином, що
дослідження будуть неточно відтворені впублікації про них» (Офіс доброчесності
досліджень Департаменту охорони здоровʼя та соціального забезпечення США);
«маніпулювання результатами досліджень для створення помилкового уявлення»
(видавництво «Шпрингер»)[5].
Можна помітити, що, на відміну від фабрикації, у процесі фальсифікації відбувається
свідома заміна фактів і відомостей власного дослідження або дослідженнях інших
науковців. Відбуватися це може в межах емпіричних досліджень, коли результати
експерименту, вимірювання, розрахунків, опитування тощо були викривленні для
доведення наукової гіпотези. Також це стосується випадків, коли викривленню
піддається сам процес дослідження (свідомо обирається хибна або застаріла
методика; підбір фокус-груп та матеріалів для проведення дослідження свідомо
підводиться під досягнення необхідного результату; програмні інструменти, інше
обладнання та алгоритми підрахунку свідомо налаштовані для безумовного
формування необхідних даних і відомостей і т. п.). А. Зітман вважає, що
фальсифікація можлива у випадку, коли для доведення наукової гіпотези конкретні
факти й відомості приховуються та свідомо не враховуються [6].
Висновки. Фабрикація та фальсифікація є небезпечними формами порушення
академічної доброчесності, адже це призводить до того, що субʼєкт(и) не здатний
логічно, правильно, ефективно використовувати свої навички, досвід, та знання у
сфері освітньої, або наукової діяльності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Закон України «Про освіту» від 5 вересня 2017 року

URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text
2. Юридичне розуміння фабрикації та фальсифікації як форм порушень академічної
доброчесності, Д.О. Новіков; А.О. Поляков.
URL: http://repository.hneu.edu.ua/
3. Щодо рекомендацій з академічної доброчесності для закладів вищої освіти: Лист
Міністерства освіти і науки України від 23.10.2018
URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v-650729-18#Text
4. Юридичне розуміння фабрикації та фальсифікації як форм порушень академічної
доброчесності, Д.О. Новіков; А.О. Поляков.
URL: http://repository.hneu.edu.ua/
5. Щодо рекомендацій з академічної доброчесності для закладів вищої освіти: Лист
Міністерства освіти і науки України від 23.10.2018
URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v-650729-18#Text
6. Zietman A. Falsification, Fabrication, and Plagiarism: The Unholy Trinity of Scientific
Writing. URL: https://www.redjournal.org/article/S0360-3016(13)02813-7/fulltext