МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

«ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»

РЕФЕРАТ

з предмету: ПРЕДСТАВЛЕННЯ НАУКОВИХ

РЕЗУЛЬТАТІВ

Виконав:

Перевірив:

Харків
2022
 2

ЗМІСТ

ВСТУП......................................................................................................................3
1 ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ..............4
1.1 Класифікація інформаційних джерел............................................................4
1.2 Пошук наукової інформації............................................................................6
2 ОПРИЛЮДНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ..............10
ВИСНОВКИ...........................................................................................................12
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ......................................................................13
 3

ВСТУП

Завданням вищої освіти є не тільки підготовка спеціалістів певної

галузі знань, а й формування у студентів та аспірантів навичок самоосвіти,
вміння аналізувати процеси і явища незалежно від того, в якій галузі вони
будуть працювати – в сфері науки чи на виробництві.
Мета курсу «Представлення наукових результатів» є надання
аспірантам знань і практичних навичок здійснення різноманітних форм
наукової роботи і її оприлюднення.
Основними завданнями цієї дисципліни можна виділити такі:
розглянути нормативно-правове забезпечення наукової та науково-технічної
діяльності та організацію наукової та науково-технічної діяльності у
НТУ «ХПІ», опанувати методи проведення досліджень і роботи з науковою
інформацією і джерелами (її пошуком, обробкою та узагальненням), та
методи оцінки, аналізу і подання результатів наукових досліджень та правила
підготовки наукових статей, рефератів, тез доповідей.
 4

1 ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

1.1 Класифікація інформаційних джерел

Існує думка, що вирішення науково-технічної проблеми на 90 %
залежить від інформації і тільки на 10 % – від інтуїції. Інформація – це певні
відомості про об’єкти, явища навколишнього середовища, їх параметри,
якість і стан. Інформація є загальнонауковим поняттям, яке охоплює не
тільки відомості, а й їх збір, збереження та переробку.
Організація та здійснення наукових досліджень значною мірою
залежать від складу, змісту та характеру джерел, які для цього
використовуються (рис. 1.1) [1].

Наукові матеріали

Навчальні матеріали Науково-популярні матеріали

Джерела інформації
Періодичні і продовжувані видання Допоміжні матеріали

Статистичні матеріали Нормативно-правова документація

Довідково-інформаційні видання

Рисунок 1.1 – Джерела інформації, що використовуються

в наукових дослідженнях
Застосування комп’ютерних технологій у наукових дослідженнях не
замінює документальні джерела інформації, а, навпаки, посилює потребу в
них. Залежно від нагромадження, використання, призначення й сприйняття
наукова інформація підрозділяється на:
 технічну, яка характеризує фізичні процеси в різних об’єктах при
 5

створенні продукції із вихідних компонентів;

 економічну, що включає відомості про економічний розвиток
суспільства і його ефективність;
 соціальну, що накопичує і зберігає відомості про людину, колектив
і суспільство в цілому, як об’єкт дослідження.
Отже, науково-технічна інформація – це сукупність відомостей про
розвиток природи, суспільства і людини, що знайшли своє відображення у
науковому документі.
Науковий документ є структурною одиницею інформаційних ресурсів,
в якому в той чи інший спосіб зафіксовані наукові відомості (дані), у яких
повинно бути відмічено, ким, де і коли він був створений.
Документи науково-технічної інформації представлені такими
основними групами: друковані, машинописні (рукописні).
За способом фіксації інформації документи поділяють на:
 письмові – матеріали архівів і преси, довідники, художня
література, особисті документи;
 статистичні – інформація подана в основному цифрова;
 іконографічні – образотворчі документи, як статичні – скульптура,
будинки, орнаменти, картини, фотографії, так і динамічні – кіно-, теле-,
відеоматеріали;
 фонетичні – мовні матеріали, розмови, пісні, казки тощо в їх
озвученому вигляді – платівки, магнітофонні записи;
 документи, які передають інформацію у закодованому вигляді за
допомогою електронної техніки.
За використаною інформацією документи поділяються на:
 первинні – у яких містяться результати наукових досліджень і
розробок, нові наукові дані, ідеї, факти, на основі яких формується первинна
інформація (наприклад, книга, монографія, брошура, підручник, посібник,
періодичне видання);
 6

 вторинні – де міститься аналітико-синтетичні і логічні матеріали,

які вже оброблені на основі первинних документів, до яких можна віднести
словники, довідники, енциклопедії, каталоги, реферативні збірки, експрес-
інформація тощо.
Важливими джерелами первинної інформації є наукові, науково-
популярні матеріали та періодичні і продовжувані видання.
Наукові матеріали видаються у вигляді монографій, узагальнюючих
наукових праць, збірників статей, рефератів, тез та інших видань, у яких
висвітлюються різні наукові проблеми.
Науково-популярні та довідково-інформаційні матеріали – це
брошури та книги з окремих питань, призначені для пропаганди наукових
знань серед широкого кола читачів, зайнятих, насамперед, у матеріальному
виробництві.
Навчальні матеріали – це друковані, графічні, наочні та інші
матеріали, які використовуються у процесі дослідження з метою
забезпечення кращого засвоєння знань, вмінь і навичок.
Нормативно-правова документація – матеріали, що видаються
органами законодавчої та виконавчої влади у вигляді законів та підзаконних
актів, рішень, постанов, ухвал, наказів, інструкцій, положень, правил, а також
стандартів.
Допоміжні матеріали – патентно-ліцензійні, бібліографічні,
виробничі матеріали тощо.

1.2 Пошук наукової інформації

На початковому етапі наукової роботи вивчення літературних джерел
дозволяє обрати та конкретизувати тему дослідження, визначити його об’єкт
та актуальність обраної теми. Інформаційна база стає відправною точкою у
вивченні історії проблеми, методик, які використовувались раніше, що
дозволяє уникнути дублювання і помилок, а також простежити загальні
тенденції розвитку і на їх основі будувати наукові прогнози.
 7

Інформаційним пошуком називається деяка послідовність операцій,

що виконуються з метою знаходження документів, які містять певну
інформацію, або з метою видачі фактичних даних, що є відповідями на
поставлені питання.
Інформаційний пошук розрізняють таким чином:
 залежно від мети – адресний (формально-механічний) і семантичний
(тематичний);
 від обсягу пошуку – документний і фактографічний;
 від міри використання технічних засобів – ручний або
автоматизований;
 залежно від потреб – домінуючі/другорядні,
централь-ні/периферичні, стійкі/ситуативні потреби.
Для інформаційного пошуку необхідно використовувати інформаційні
видання органів НТІ, автоматизовані інформаційно-пошукові системи, бази
даних, банки даних, Інтернет.
Методика пошуку необхідної інформації складається з кількох етапів
та передбачає пошук відповідей на такі питання: що?, де?, як (яким чином)
шукати?, як опрацьовувати?
Організація пошуку і збору наукової інформації полягає в наступному:
 визначення кола питань, проблем, що будуть вивчатися;
 визначення хронологічних меж;
 визначення переліку джерел, у яких може міститися необхідна
інформація;
 уточнення можливості використання закордонних праць;
 можливість використання у роботі інформації колективних
наукових семінарів і конференцій;
 використання інформації, здобутої при особистих контактах із
спеціалістами;
 вивчення науково-технічних звітів;
 8

 вибір прийомів, за допомогою яких здійснюватиметься робота з

обраними джерелами (опрацювання каталогів бібліотек, пошук інформації в
мережі Інтернету, робота з базами даних тощо); слід звести вартість пошуку
літератури до мінімуму, передбачивши час на затримки при видачі
інформації та безперервно оцінюючи як вибір джерел інформації, так і
придатність зібраних даних;
 одержання текстів та їх безпосередня оброблення;
 формування точної і повної картотеки визнаних корисними
документів;
 складання і постійне оновлення невеликої бібліотеки для швидкого
пошуку необхідної інформації.
При підборі літератури слід використовувати такі напрямки пошуку:
 звернення до енциклопедичних словників для отримання інформації
та посилань на авторів;
 використання бібліотечних каталогів;
 консультації зі співробітниками інформаційних служб;
 звернення до реферативних журналів або їх переліків;
 консультації у спеціалістів своєї галузі та суміжних галузей;
 перегляд періодичної літератури;
 використання комп’ютерних банків даних.
Однією з інформаційно-пошукових систем є бібліотека, де пошук
здійснюється з використанням бібліотечних фондів.
Бібліотечний фонд – це сукупність певним чином упорядкованих
джерел інформації за певний період часу. Опрацьовують фонд,
використовуючи бібліотечні каталоги.
Найбільше інформації про нові розробки і досягнення в техніці можна
знайти у патентах, для цього необхідно звернутись до відповідних
джерельних баз та здійснити пошук необхідної інформації.
 9

Патентний пошук – різновид інформаційного пошуку,

здійснюваного, насамперед, у фондах патентної документації, з метою
встановлення рівня правової охорони технічного рішення, меж прав власника
патентного документа й умов реалізації цих прав.
Безкоштовну інформацію про винаходи різних країн світу можна
отримати в мережі Інтернет (http://gb.espacenet.com), по Україні –
http://www.ukrpatent.org.
Всі крупні бібліотеки та бібліотеки університетів мають свої сайти, з
яких можна отримати необхідну наукову інформацію для проведення
досліджень публікацій:
Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського –
http://www.nbuv.gov.ua;
Національна парламентська бібліотека України –
http://www.nplu.kiev.ua;
Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка –
http://korolenko.kharkov.com;
Законодавство України – http://www.rada.kiev.ua;
http://www.nau.kiev.ua; http://www.ukrpravo.kiev.com; http://www.liga.kiev.ua.
Зокрема, користувачі Національної бібліотеки України імені
В. І. Вернадського (НБУВ) мають доступ до онлайнового бібліографічного
науково-довідкового ресурсу «Наукові реферативні огляди», що суттєво
спрощує пошук джерел інформації за певною тематикою
(http://nbuv.gov.ua/references/). У НБУВ було реалізовано ще один проект –
науковий реферативний огляд «Бібліотека та наукова електронна
комунікація», який надає інформацію не лише про вітчизняні джерела, а й
про іншомовні публікації з міжнародних баз даних [2, 3].
 10

2 ОПРИЛЮДНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Наукові дослідження здійснюються з метою отримання наукового

результату. Науковий результат – нове знання, здобуте у процесі
фундаментальних або прикладних досліджень та зафіксоване у наукових
працях. Подання наукових результатів дослідження відбувається через:
 наукові реферати;
 наукові доповіді;
 курсові (дипломні, магістерські) роботи;
 звіти про науково-дослідну роботу;
 наукові переклади;
 дисертації (кандидатські, PhD або докторські);
 автореферати дисертацій;
 депоновані рукописи;
 монографії;
 наукові статті;
 аналітичні огляди;
 авторські свідоцтва, патенти;
 алгоритми і програми;
 звіти про наукові конференції;
 підручники, навчальні посібники;
 бібліографічні покажчики та ін.
Оприлюднення результатів наукових досліджень може здійснюватися
двома способами: письмово у вигляді публікацій або усно – шляхом виступу
на різноманітних зустрічах вчених.
Наукова публікація – це опублікований опис наукового дослідження,
що містить аналіз сутності певної наукової проблеми, методи і результати її
дослідження, науково обґрунтовані висновки.
Завданням наукових публікацій є оприлюднення результатів
 11

досліджень науковців для широкого знайомлення з ними фахівців наукового

світу. Кожна публікація проходить процес наукового рецензування
незалежними фахівцями, перш ніж з’явиться у тому чи іншому виданні, що
підвищує ступінь довіри до оприлюднених результатів дослідження.
Наукові публікації є найбільш авторитетним та об’єктивним джерелом
знань про світ. На сучасному етапі наукові публікації можуть здійснюватися
як в електронному так і у паперовому вигляді.
Наукові публікації одночасно виконують кілька функцій:
 підсумок результатів теоретичних чи експериментальних
досліджень;
 стимул подальших наукових досліджень у зазначеній проблематиці;
 закріплення результатів наукового пізнання;
 визначають пріоритетність авторів;
 підтверджують факт апробації та впровадження результатів
дослідження;
 передавання знань у загальне надбання наступним поколінням і
групам споживачів.
 12

ВИСНОВКИ

Наукові дослідження потребують аналізу великої кількості наукових

публікацій в обраній галузі. Це вимагає вмінь та навичок застосування
сучасних інформаційно-пошукових, інформаційно-довідкових та
науковометричних баз мережі Інтернет. Для наочного представлення
результатів наукових досліджень перед науковцями постає питання
створення якісного (бажано інтерактивного) звітного документа або
презентації, що зумовлює необхідність оволодіння навиками роботи з
презентаційним програмним забезпеченням, а також набуття майстерності
усної наукової дискусії.
Для україномовних авторів, з точки зору реальних показників
цитування Google Scholar представляє більшу зацікавленість, ніж
бібліометричні комерційні платформи Web of Science або Scopus, які
опрацьовують менше 2 % публікацій українських науковців.
Переваги системи Google Scholar:
 намагається охопити матеріали з усіх регіонів світу та з усіх галузей
знань. При аналізі враховуються прізвище та ініціали вченого українською,
російською та англійською мовами;
 дозволяє виконувати розширений пошук, включаючи рецензовані
статті, дисертації, книги, анотації, статті академічних видань, професійних
асоціацій, сховища препринтів, сайтів вищих навчальних закладів та освітніх
організацій;
 здійснює пошук за прізвищем автора, за назвою статті у наукових
джерелах, за назвою ВНЗ або організації, які є у вільному доступі в Інтернет
середовищі;
 визначає частоту цитування знайдених за запитом публікацій,
обчислює індекс Гірша по публікаціям автора.
 13

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ

1. Методологічні основи наукових досліджень : підручник для

студентів технічних спеціальностей / Н. І. Посвятенко, О. Є. Тверитникова,
Е. К. Посвятенко, Ю. Є. Демідова. – Харків : НТУ «ХПІ», 2022. – 320 с.
2. Палеха Ю. І. Основи науково-дослідницької роботи : навч. посібник
/ Ю. І. Палеха, Н. О. Леміш. – Київ : Ліра, 2013. – 336 с.
3. Методологія наукових досліджень : навч. посібник / В. С. Антонюк
[і др.]. – Київ : НТУУ «КПІ», 2015. – 276 с.