П.

23 Державотворчі процеси та стан економіки

У 1990-х роках Україна переживала складний період перехідної

економіки після розпаду Радянського Союзу. Цей період
характеризувався значними економічними труднощами,
реформами та соціальними викликами.

Основні проблеми економіки України в 1990-х роках

включали:

1. Загальний спад виробництва: Руйнівна економічна політика радянської

системи, низька продуктивність та відсталість технологій призвели до
спаду виробництва на більшій частині галузей.
2. Інфляція і девальвація гривні: Недоліки в господарському управлінні та
відсутність ефективної грошової політики призвели до гіперінфляції та
девальвації національної валюти.
3. Неефективність приватизації: Приватизація державного майна часто
здійснювалася неефективно, з великим рівнем корупції та угод між
впливовими особами, що призвело до концентрації багатства в руках кількох
осіб.
4. Соціальні виклики: Зменшення обсягів виробництва та збільшення
безробіття призвело до погіршення життєвого рівня значної частини
населення. Підвищення цін на продукти та послуги також ускладнило
ситуацію для людей із низькими доходами.
5. Криза бюджету: Значне збільшення державного боргу та недостатній збір
податків створили серйозні проблеми для фінансів країни.

Незважаючи на ці складнощі, деякі досягнення також були

відзначені:

1. Проведення реформ: Уряди вводили ряд економічних реформ з метою

лібералізації економіки, стимулювання підприємництва та приваблення
іноземних інвестицій.
2. Створення нових ринків інновацій та послуг: Поступово з'являлися
нові сектори економіки, такі як інформаційні технології та послуги, які
стали потенційними джерелами економічного зростання.
 3. Вступ до світового співтовариства: Україна здійснювала кроки для
інтеграції до світового економічного співтовариства, зокрема, шляхом
вступу до різних міжнародних організацій та підписання торговельних угод.
Проте загальна економічна криза в 1990-х роках мала значний вплив на
соціальні сфери України. Бідність, безробіття та загальна нестабільність
призвели до зниження якості життя значної частини населення. Багато людей
стали змушенім переорієнтуватися на самозайнятість та мінімально оплачувані
роботи, що призвело до зростання соціальної напруги і нерівності.