МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

Запорізький державний медичний університет

“Затверджено”
на засіданні кафедри гістології,
цитології та ембріології
Завідуючий кафедрою
професор, д. мед. н. В. К. Сирцов

___________
«10» квітня 2018 року

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ДЛЯ СТУДЕНТІВ
для підготовки і проведення практичного заняття
Навчальна Гістологія, цитологія та ембріологія
дисципліна
Розділ Загальна гістологія
Базові теми 6. Загальні принципи організації тканин. Епітеліальні тканини.
7. Залозистий епітелій. Залози.
8. Сполучні тканини. Власне сполучні тканини. Клітинний склад.
9. Сполучні тканини зі спеціальними властивостями. Міжклітинна
речовина.
10. Кров.
11. Гемограма. Лейкоцитарна формула. Лімфа.
12. Скелетні сполучні тканини. Хрящові тканини.
13. Скелетні сполучні тканини. Кісткові тканини.
14. М'язові тканини.
15. Нервова тканина.
Тема заняття № 12 Скелетні сполучні тканини. Хрящові тканини
Курс 1
Факультет Медичний
Спеціальність 222 «Медицина», 228 «Педіатрія»

Запоріжжя 2018
Методичні рекомендації затверджені ЦМК кафедр медико-біологічного профілю ЗДМУ.
Протокол № від

Голова ЦМК кафедр медико-біологічного профілю ЗДМУ

професор І. Ф. Белєнічев

Автори:
Сирцов В. К. – завідуючий кафедрою, доктор медичних наук
Євтушенко В. М. – професор кафедри, доктор медичних наук
Алієва О. Г. – доцент кафедри, кандидат біологічних наук
Зідрашко Г. А. – доцент кафедри, кандидат медичних наук
Федосєєва О. В. - доцент кафедри, кандидат медичних наук
Потоцька О. І. – доцент кафедри, кандидат біологічних наук
Таврог М. Л. – старший викладач кафедри, кандидат медичних наук
Попко С. С. - старший викладач кафедри, кандидат медичних наук
Громоковська Т. С. – асистент кафедри, кандидат медичних наук
Хитрик А. І. – асистент кафедри
Завгородня М. І. - асистент кафедри
Бушман В. С. - асистент кафедри
Нечепоренко А. Г. - асистент кафедри

Рецензенти:

1. проф. Григор'єва О. А., д. мед. н., зав. кафедрою анатомії людини, оперативної хірургії
та топографічної анатомії ЗДМУ

2. проф. Приходько О. Б., д. фарм. н., професор, зав. кафедрою медичної біології ЗДМУ

Методичні рекомендації призначені студентам 1 курсу медичного факультету, які навчаються за

спеціальністю «Медицина» та «Педіатрія» для активного вивчення і оптимального освоєння теми
«Скелетні сполучні тканини. Хрящові тканини». Відповідно до умов «Програми з гістології,
цитології та ембріології», складені питання до самопідготовки, наведена додаткова література.

У методичних рекомендаціях є тести для самоконтролю студентів.

Методичні рекомендації, розроблені відповідно до навчальної програми з гістології,

цитології, ембріології, містять план практичних занять, основну та додаткову літературу, методику
підготовки студентів до практичних занять за темою.

Призначені для викладачів та студентів.

2
 Зміст

Актуальність теми заняття 4

Загальна мета заняття 4
Конкретні цілі. Знати 4
Конкретні цілі. Уміти 4
Вихідний рівень знань-умінь 4
Теоретична частина практичного заняття 4
Питання для самопідготовки 15
Короткі методичні вказівки щодо роботи на практичному занятті 15
Приклади тестового контролю 16
Рекомендована література 17

3
 Актуальність теми. Хрящові тканини виконують роль скелету в ембріогенезі,
а потім опорну функцію в дітей і дорослих. Властивості цих тканин (пружність,
еластичність і твердість) можуть змінюватися під впливом різноманітних чинників.
Вивчення гістогенезу і регенерації хрящових тканин має важливе значення для
лікарської практики.
Загальна мета заняття
Вивчити будову різноманітних видів хрящових тканин, розібратися в
особливостях їхніх клітин і організації міжклітинної речовини, характері волокон і
їхній орієнтації.
Конкретні цілі. Знати:
1.Етапи розвитку хрящової тканини.
2.Види хрящової тканини і їъ локалізація в організмі.
3.Будова клітинних елементів і міжклітинної речовини хрящової тканини.
4.Будова суглобового хряща.
5.Особливості трофіки, іннервації та регенерації хрящової тканини.

Конкретні цілі. Уміти:

1. Навчитися відрізняти різні види хрящової тканини, знати їх морфологію та
гістофункціональні особливості.
2. Визначати основні етапи гістогенезу і регенерації хрящових тканин.
3. Пояснювати мікроскопічні та ультрамікроскопічні особливості будови
клітин хрящової тканини та інтерпретувати їх відповідно виконуваній функції.

Вихідний рівень знань-умінь. Знати:

1. Основні морфофункціональні ознаки скелетних тканин.
2. Джерела розвитку хрящової тканини.
3. Етапи гістогенезу хрящової тканини.
4. Класифікацію і будову хрящової тканини.

Теоретична частина практичного матеріалу

4
 Скелетні тканини – це різновид сполучних тканин, які складаються з клітин
та твердої міжклітинної речовини та виконують опорно-механічну, захисну функції,
беруть участь у водно-електролітному обміні в організмі.

Класифікація скелетних тканин

Скелетні тканини

Хрящові тканини Кісткові тканини

Скелетні кісткові тканини Кісткові тканини зубів

(дентин, цемент)

Порівняльна характеристика хрящової та кісткової тканини

Хрящові тканини Скелетні кісткові тканини
Джерел Мезенхіма мезенхіма
о розвитку
Тканина Охрястя (перихондрій) Окістя (періост ззовні, в
оточення трубчастих кістках – ендост
зсередини)
Клітини 1. Хондробласти – 1. Остеобласти –
клітини, які утворюють хрящову клітини, які утворюють кісткову
тканину тканину
2. Хондроцити – 2. Остеоцити – клітини
розташовані в хрящових з відростками, розташовані в
заглибинах поодинці чи групами кісткових заглибинах поодинці
(ізогенна група), не мають
відростків
3. Хондрокласти – 3. Остекласти – великі

5
 клітини, які руйнують хрящову багатоядерні клітини
тканину, з'являються тільки при її моноцитарного походження, які
дегенеративних змінах в процесі руйнують кісткову тканину
остеогістогенезу
Міжкліт Колагенових волокон Колагенових волокон
инна менше більше
речовина Наявні еластичні волокна (в Еластичні волокна
еластичному хрящі) відсутні
Основна речовина Основна речовина
(хрящовий матрикс) не (кістковий матрикс) звапнована,
звапнована, гідратована, щільна, тверда, є канальні з відростками
відсутні канальні остеоцитів
Кровон Відсутні Є
осні судини
Живлен Дифузне за рахунок охрястя Забеспечується через
ня кісткові канальні, які
з'єднуються з каналами, де
проходять кровоносні капіляри
Ріст 1. Апозиційний Тільки апозиційний (так
2. Інтерстиціальний як кістковий матрикс
звапнований)

Локалізація різних видів хрящової тканини в організмі

Гіаліновий хрящ Еластичний хрящ Волокнистий

хрящ
Скелет ембріону Хрящ вушної Міжхребцеві
Епіфізарний хрящ раковини диски
Суглобовий хрящ Хрящ зовнішнього Меніск колінного
рухомих суглобів слухового ходу суглобу
Хрящі ребер Хрящ слухової Лонний симфіз
6
 Мечоподібний (євстахієвої) труби Суглобові диски
відросток груднини Хрящ скронево-
Хрящі носа надгортанника нижньощелепного та
Хрящі трахеї та Голосові груднинно-ключичного
головних бронхів відростки черпакуватих суглобів
Хрящові хрящів В місцях
пластинки великих та Ріжкуваті хрящі прикріплення
середніх бронхів Клиноподібні сухожилка до кістки
хрящі
Хрящові
пластинки дрібних
бронхів

Хондрогістогенез

Хрящова тканина розвивається із мезенхіми. На 5 – 6 тижні ембріонального

розвитку в мезенхімі з'являються хондрогенні острівці, яким властиві:
 щільне розташування мезенхімних клітин
 їх інтенсивна мітотична активність
 відсутність кровоносних судин (при наявності кровоносних судин в цих
ділянках розвивається кісткова тканина).

Етапи диференціювання клітин та утворення хрящового матриксу:

1. Мезенхімні клітини диференціюються в стовбурові (хондрогенні)
клітини – мають високе ядерно-цитоплазматичне відношення, органели розвинуті
слабо.
2. Стовбурові клітини диференціюються в напівстовбурові клітини
(прехондробласти). Ці клітини втрачають відростки, збільшуються в розмірах і
розташовуються щільніше одна до одної.
3. Напівстовбурові клітини диференціюються в хондробласти. В їх
цитоплазмі накопичується глікоген, розвивається грЕПС, комплекс Гольджі,
7
збільшується кількість мітохондрій та вільних рибосом, елементи цитоскелету,
цитоплазматичні везикули та жирові включення.
4. Хондробласти синтезують хрящовий матрикс. У хрящі, який
розвивається, клітини спочатку кількісно переважають над міжклітинною
речовиною, забарвленою оксифільно, але в подальшому маса хрящового матриксу
значно збільшується і він забарвлюється базофільно.
5. Хондробласти диференціюються в хондроцити, розташовані в
заглибинах (лакунах), оточені хрящовим матриксом.

Диферон клітин хрящової тканини

Мезенхімні клітини – стовбурові (хондрогенні) клітини –
напівстовбурові клітини (прехондробласти) – хондробласти -
хондроцити

Охрястя (перихондрій)

Товщина приблизно 300 мкм. Має 2 шара:

1. Зовнішній, волокнистий шар (пухка неоформлена сполучна тканина з
кровоносними судинами)
2. Внутрішній, хондрогенний шар, складається з хондробластів та їх
попередників, колагенових волокон, які проникають в хрящовий матрикс і міцно
з'єднують охрястя з хрящем.

Охрястя відсутнє:
1. В ділянках, де хрящі безпосередньо зв'язані з кістками;
2. В місці переходу сухожилка в хрящ;
3. На поверхні суглобового хряща.
4.
Функції охрястя: трофічна, розвиток, апозиційний ріст та регенерація хряща.

Зони хрящової тканини

8
 1. Зона молодого хряща – вузька зона, розташована під охрястям, з
поодинокими сплощеними молодими хондроцитами та гомогенним оксифільним
матриксом.
2. Зона зрілого хряща – зона з ізогенними групами хондроцитів та
базофільним матриксом.

Клітини хрящової тканини

1. Хондробласти
Будова: сплощена форма, овальне ядро, базофільна цитоплазма. В цитоплазмі
добре розвинуті гранулярна та агранулярна ЕПС, комплекс Гольджі, багато
мітохондрій, вільних рибосом, є мікротрубочки, центріолі, включення глікогену,
жиру.
Функції: синтез біополімерів хрящового матриксу, ріст хряща у товщину
шляхом накладення – апозиційний ріст, регенерація хряща при його пошкодженні.

2. Хондроцити

- 10% від загальної маси хряща, розташовані в хрящових заглибинах

(лакунах) поодинці або групами.
- Групи клітин, які знаходяться в одній заглибині та утворюються в
результаті поділу однієї клітини називаються ізогенними (хондрон)
- Розрізняють 3 типи хондроцитів (знаходяться на різних стадіях морфо-
функціонального диференціювання):

1. Хондроцити І типу – молоді хрящові клітини: мають високе ядерно-

цитоплазматичне відношення, велике сферичної форми ядро з одним чи двома
ядерцями, розташоване в центрі клітини, добре розвинуті гранулярна ЕПС,
комплекс Гольджі, багато мітохондрій, вільних рибосом, включень глікогену, жиру,
високий рівень синтезу ДНК, РНК.

9
 2. Хондроцити ІІ типу – клітини, що розвиваються, мають нижче ядерно-
цитоплазматичне відношення, на поверхні з'являються короткі мікроворсинки,
добре розвинуті гранулярна ЕПС, комплекс Гольджі, уповільнення синтезу ДНК,
високий рівень синтезу РНК, синтез глікозаміногліканів та протеогліканів.
3. Хондроцити ІІІ типу – зрілі хрящові клітини, мають низьке ядерно-
цитоплазматичне відношення, розвинуту гранулярну ЕПС, зменшення синтезу
глікозаміногліканів, високий рівень синтезу білка та протеогліканів.
Функції: синтез біополімерів хрящового матрикса – тропоколагена,
протеогліканів, глікозаміногліканів (хондроїтинсульфата, керетансульфата);
забезпечують інтерстиціальний ріст хряща шляхом поділу молодих хондроцитів і
збільшення маси синтезованого їми хрящового матриксу.

Хрящовий матрикс
Хрящовий матрикс складається з волокон (колагенових та еластичних) та
основної речовини. Волокна:
1. Колагенові (ІІ, IX, X, XI типи колагену). Складаються з фібрилярного
білка колагена. Колагенові волокна (d = 1-5 мкм, довжина = 10-100 мкм)
складаються з колагенових волоконець (фібрил) (d = 30-60 нм). Кожне колагенове
волоконце складається з 5-6 протофібрил, які представляють собою агреговані у
довжину та зв'язані поперечно водневими зв'язками молекули тропоколагену.
Молекула тропоколагену (d = 1,4 нм) складається з 3-х поліпептидних ланцюгів
проколагена довжиною 280 нм, закручених у вигляді потрійної спіралі.

2. Еластичні.
D = 0,2-2 мкм. Під оптичним мікроскопом вони гомогенні, не мають
подвійного світлозаломлення, забарвлюються орсеїном, резорцин-фуксином. Під
електронним мікроскопом еластичні волокна складаються з аморфної частини
(білок еластин) та мікрофібрилярної частини (глікопротеїни – фібрилінові
волоконця d = 10 нм). Фібрилінові волоконця розташовані навколо аморфної
частини, складаються із структурних глікопротеїнів.

10
 Основна речовина хрящової тканини. Склад:
1. Речовини, які потрапляють до хрящового матриксу з кровоносних судин
охрястя: вода, солі, амінокислоти, вуглеводи, ліпіди.
2. Речовини, синтезовані хондроцитами: тропоколаген, еластин,
глікозаміноглікани, протеоглікани.
3. Продукти метаболізма хондроцитів: сечовина, сечова кислота.

Структура молекули протеоглікана.

Стрижнем макромолекули протеоглікана є довга нитка гіалуронової кислоти
(полісахарид), з якою рівномірно з інтервалом в 30 – 50 нм з'єднані приблизно 100
одиниць білково-вуглеводних комплексів у вигляді «йоржа для миття склянок».
Білковою фракцією (8%) є молекула зв'язуючого білка і прикріплена до неї
молекула центрального білка. З молекулою центрального білка зв'язані послідовно
кератансульфат, хондроітинсульфат – глікозаміноглікани, які разом з
гіалуроновою кислотою складають полісахаридну фракцію (92%) протеоглікана).

Біологічна роль протеогліканів:

- взаємодіють з молекулами тропоколагена і регулюють товщину
колагенових фібрил
- зв'язують велику кількість води, що забезпечує пружність хрящової
тканини, дифузію поживних речовин із капілярів охрястя до хондроцитів і зворотню
дифузію продуктів метаболізму хондроцитів.

Тінкторіальні властивості основної речовини

При забарвленні гістологічних зрізів толуїдиновим синім основна
речовина забарвлюється метахроматично у фіолетовий колір, а при забарвленні
PAS-реакцією полісахариди забарвлюються в малиновий колір.
При забарвленні гематоксилін-еозином основна речовина навколо
ізогенних груп клітин і поодинокі хондроцити забарвлюються інтенсивно
базофільно (територіальний матрікс), що пояснюється наявністю в ній
сульфатованих глікозаміногліканів – хондроїтинсульфата, зв'язаного з білками.

11
 Основна речовина, розташована навколо територіального матрикса,
забарвлюється оксифільно (міжтериторіальний матрикс), що пояснюється
невеликим вмістом сульфатованих глікозаміногліканів.

Регуляція оновлення хрящового матриксу

Оновлення компонентів основної речовини хрящового матриксу залежить від
механічних та гуморальних факторів:
- зменшення товщини суглобового хряща при тривалому здавленні
- статеві гормони та соматотропний гормон стимулюють білковий
синтез в хрящовій тканині
- глюкокортикостероїди послаблюють синтез ГАГ, в той же час
перешкоджають їх розпаду за рахунок стабілізації мембрани лізосом.
- Вітамін А в великих дозах пошкоджує мембрану лізосом, сприяє
вивільненню ферментів і гідролізу компонентів хрящового матриксу.

Порівняльна характеристика різних видів хрящової тканини

Структурні Гіаліновий хрящ Еластичний Волокнистий хрящ

компоненти хрящ
Охрястя + + -
Хондроцити
-кількість клітин ++ +++ +
-форма клітин овальна овальна сплощена
-ізогенні групи у вигляді у вигляді у вигляді
«вінчика» «стовпчиків», «ланцюжків»,
орієнтованих орієнтованих
перпендикулярно паралельно пучкам
охрястю колагенових
волокон
-ядро овальне або овальне або овальне
округле округле
12
 -
цитоплазма ++ + ++
1. базофілія ++ + +
2. глікоген + - -
3. ліпіди
Хрящовий
матрикс:
-волокна ++ (видно при + +++ (видно
1. колагенові поляризаційній при забарвленні Г.
мікроскопії Е.)
-
2.еластичні ++ (видно при -
забарвленні
осеїном)
-Основна
речовина +++
вода ++ ++ ++
хондроїтинсуль- +
фати +
протеоглікани + + +
звапнування + - -

Суглобовий хрящ

Покриває суглобові поверхні кісток, утворений гіаліновим хрящем.

Особливості
- суглобовий хрящ міцно з'єднаний з кісткою колагеновими волокнами
- поверхня суглобового хряща не вкрита охрястям (можливий тільки
інтерстиціальний ріст).

13
 Будова. В суглобовому хрящі розрізняють 4 шара:
- поверхневий (10%) – найменший, має невеликі, сплощені, витягнуті
паралельно суглобовій поверхні хондроцити та тонкі колагенові волокна, мало ГАГ
- середній (50%) – хондроцити великих розмірів, округлі, розташовані в
ізогенних групах по 2 – 3 клітини. Більше колагенових волокон, містить багато води,
протеогліканів.
- глибокий (20%) – містить найбільшу кількість колонок хондроцитів та
колагенових волокон, розташованих радіально (перпендикулярно) до суглобової
поверхні.
- шар звапнованого хряща – зона переходу хряща в кісткову тканину.

Трофіка суглобового хряща.

Суглобовий хрящ не має кровоносних судин, отримує поживні речовини за

рахунок дифузії з синовіальної рідини. Дифузія полегшується при збільшенні
навантаження на суглоб. При навантаженні вода переходить із хряща в
синовіальний простір. У стані спокою гідрофільні властивості протеогліканів хряща
сприяють зворотній дифузії води разом з поживними речовинами до хрящової
тканини.

Вікові зміни хрящової тканини

- з віком знижується мітотична активність хондроцитів (стає більше

хондроцитів ІІІ типу)
- зменшується кількість хондроцитів, процеси атрофії та смерті клітин
відбуваються в глибокому шарі хряща, де хондроцити знаходяться в найгірших
умовах живлення
- відбувається збільшення кількості та товщини колагенових волокон
- зменшується вміст протеогліканів, концентрація в них хондроітинсульфата
та збільшується концентрація кератансульфата

14
 - підвищується вміст білків, здатних до фіксації солей кальція, відбувається
звапнення хряща
- зменшується ступінь гідратації основної речовини хрящового матрикса,
погіршується процес дифузії речовин в ній, зменшується пружність хрящової
тканини.

Транслантація хрящової тканини. При трансплантації хряща відсутня

реакція реципієнта на чужорідний хрящ донора. Щільний хрящовий матрикс,
оточуючий хондроцити з усіх сторін, перешкоджає дифузії речовин з високою
молекулярною масою (антигенів хондроцитів донора до імунологічно реактивних
клітин реципієнта).

Питання до самопідготовки:
1. Назвіть види хрящової тканини.
2. Назвіть складові компоненти хрящової тканини.
3. Назвіть шари охрястя, їх тканинний склад і функції охрястя.
4. Назвіть структурні компоненти міжклітинної речовини хрящової тканини.
5. Назвіть хімічний склад основної речовини хрящової тканини.
6. Особливості будови хондроцитів різних типів.
7. Вкажіть локалізацію різних видів хрящів в організмі.
8. Охарактеризуйте особливості міжклітинної речовини різних видів хрящів.
9. Назвіть етапи розвитку хрящової тканини.
10. Особливості будови суглобового хряща.
11. Особливості трофіки, іннервації та регенерації хрящової тканини.
12. Вікові зміни різних видів хрящової тканини.

Короткі методичні вказівки щодо роботи на практичному занятті

Підготувати альбом для наступного дешифрування навчальних елементів

мікропрепаратів на практичному занятті.

15
 МІКРОПРЕПАРАТИ:

1. Гіаліновий хрящ. Об'єкт: зріз хрящу кролика. Забарвлення: гематоксиліном

і еозином. Навчальні елементи: 1. Охрястя, 2. Волокнистий шар, 3. Кровоносний
капіляр, 4. Хондробласт, 5. Молодий хондроцит, 6. Ізогенна група хондроцитів, 7.
Територіальний матрикс клітин, 8. Інтертериторіальний матрикс.
На малому збільшенні розгляньте препарат, знайдіть охрястя, поверхневу,
проміжну і глибоку зони хряща. На великому збільшенні розгляньте будову
хрящових клітин в різних зонах, ізогенні групи, міжклітинну речовину, замалюйте
та позначте названі структури.

2. Еластичний хрящ. Об'єкт: зріз вушної раковини. Забарвлення: орсеїном.

Навчальні елементи: 1. Охрястя. 2. Хондробласт, 3. Молодий хондроцит, 4. Ізогенна
група хондроцитів, 5. Еластичні волокна.
На малому збільшенні розгляньте загальну структуру хряща, звернувши увагу
на забарвлення препарату, на елективне виявлення еластичних волокон в
міжклітинній речовині хряща. На великому збільшенні вивчіть особливості зон
еластичного хряща, його ізогенні групи, еластичні волокна.

3. Волокнистий хрящ. Об'єкт: міжхребцевий диск. Забарвлення:

гематоксиліном і еозином. Навчальні елементи. 1. Пучки колагенових волокон у
міжклітинній речовині, 2. Хондроцит.
У волокнистому хрящі видно пучки колагенових волокон і ланцюжки
хондроцитів між ними.

Приклади тестового контролю

1. На мікропрепаратах біоптата з гортані видно тканину, в якій клітини лежать

поодинці, а також утворюють ізогенні групи клітин, які лежать в одній площині.

16
Гістологічно визначається присутність колагенових і еластичних волокон. З якої
структури могла развинутися ця пухлина?
A з еластичного хряща
B з гіалінового хряща
C з волокнистого хряща
D з гладенької м'язової тканини
E з кісткової тканини

2. В препараті сполучної тканини, забарвленому гематоксиліном-еозином,

виявляються компактні групи клітин, які оточені базофільною міжклітинною
речовиною (капсулою). Волокнисті структури не виявляються. Яка це сполучна
тканина?
A гіалінова хрящова тканина
B еластична хрящова тканина
C щільна волокниста сполучна тканина
D пухка волокниста сполучна тканина
E пластинчаста кісткова тканина

3. На гістологічному препараті хрящової тканини виявляються ізогенні групи

клітин. Які клітини є початковими в утворенні цих груп?
A Прехондробласти.
B Хондробласти.
C Хондроцити I типу.
D Хондроцити II типу.
E Хондроцити III типу.

Рекомендована література

Основна література

17
 1. Гістологія людини / О.Д. Луцик [та ін.]; ред.. О.Д. Луцик. – К.: Книга плюс,
2010. – 584 с.,- с. 218-236.
2. Гистология, цитология и эмбриология: Учебник для студ. мед. вузов / Ю.И.
Афанасьев [и др.]; ред. Ю.И. Афанасьев, С.Л. Кузнецов, Н.А. Юрина. – М.:
Медицина, 2006. – 768 с.: ил. - с. 98-105.
3. Кузнецов С.Л. Атлас по гистологии, цитологии и эмбриологии / С.Л.
Кузнецов, Н.Н. Мушкамбаров, В.Л. Горячкина. – М.: Медицинское информационное
агентство, 2002. – 374 с.: ил. – с.84-87.
4. Кузнецов С.Л., Мушкамбаров Н.Н. / Гистология, цитология и эмбриология /
Учебник для студ. мед. вузов / С.Л. Кузнецов, Н.Н. Мушкамбаров. – М.:
Медицинское информационное агентство, 2007.- 600с.: ил. – с.163-174.

Допоміжна література
1. Трускавецький Є.С., Мельниченко Р.К. Гістологія з основами ембріології:
Підручник / Є.С. Трускавецький, Р.К. Мельниченко. – К.: Вища шк., 2005. – 327
с.:іл. – с.91-115.
2. Юшканцева С.И., Быков В.Л. Гистология, цитология и эмбриология.
Краткий атлас: Учебное пособие / С.И. Юшканцева, В.Л. Быков. – СПб.: П-2, 2007. –
120 с.: ил. – с.33-39.
3. Аносов І.П. Практикум з гістології з основами цитології та ембріології:
Навчальний посібник / І.П. Аносов, В.К. Сирцов, .А.Прокоф’єва. – Мелітополь:
Видавництво «МДПУ ім.Б. Хмельницького», 2013.-188с.:іл. –с.147-158.
4. Сирцов В.К. Практикум з гістології, цитології та ембріології. Навчально-
наочний посібник для студентів медичних вищих навчальних закладів/ В.К. Сирцов
, Г.А. Зідрашко, О.Г. Алієва, О.І. Потоцька. –Запоріжжя: ЗДМУ, 2010. –125с. - с.79-
83.
5. Гістологія з основами гістологічної техніки / За редакцією В.П.Пішака.
Підручник. – Київ: КОНДОР, 2008. – 400с. – с.116-120.
10. Гартнер Л.П. Цветной атлас гистологии / Л.П. Гартнер, Дж.Л. Хайатт /
Пер. с англ.; под ред. В.П. Сапрыкина. – М.: Логосфера, 2008. – 480 с.: ил. : 17,8 см.
– ISBN 978-5-98657-012-9. – с.80-97.

18
 11. Жункейра Л.К., Карнейро Ж. Гистология:атлас: учеб пособие / Л.К.
Жункейра, Ж. Карнейро; пер. с англ.; ред. В.Л. Быкова. – М.: ГЭОТАР-Медиа, 2009.
– 576 с. - с.163-182.

19