Чому ведмідь смокче у барлозі лапи?

Минула квітуча весна. Солодке тепле літечко теж лишилося позаду. І золотокоса
красуня осінь вже збирається поступитися місцем своїй холодній білосніжній сестрі
зимі.
Усі лісові мешканці завзято готуються до
зимівлі: білочка у дуплі перевіряє запаси їжі,
зайчисько перевдягається у теплу білу зимову
шубку, їжачка взагалі вже не знайдеш —
заховався він і заснув до весни. Не почуєш
зараз у лісі й веселого пташиного співу —
розпрощалися пернаті співаки із
батьківщиною до наступної весни, відлетіли
у теплі краї. Тільки білокрила сорока
перелітає з гілки на гілку — спостерігає за
останніми приготуваннями тварин до зими.
Усе цікава сорока хоче побачити, про все
дізнатися, щоб потім можна було іншим роз-
повісти. От і зараз побачила вона кудлатого
дідуся ведмедя, що збирається у барліг на
зимівлю, і звернулася до нього:
Дідусю ведмідь, вибачте, що відволікаю, чи
можна вам питаннячко поставити?
Та питай уже, розумнице, — відповів
ведмідь.
Звірі кажуть, що ви узимку в барлозі постійно лапи смокчете. Це правда?
Правда, смокчу, — відповів дідусь, хоча запитання здивувало його. Навіщо ви це
робите, — не відставала сорока, — мед у вас на лапах залишається чи що?
Ні, люба, меду в мене на лапах немає, — терпляче пояснив ведмідь.
Тоді що?
Я смокчу лапи, щоб полікувати їх.
Як це?
Цілий рік я ходжу лісом, шкіра на моїх лапах грубіє, стає дуже жорсткою. А узимку,
для того щоб ця шкіра злізла, а з'явилася нова, м'яка, я лапи і смокчу. Якщо я не
робитиму цього, то навесні просто не зможу ходити. Зрозуміло?
Так, дідусю, зрозуміло, — відповіла сорока. — Дякую за цікаве пояснення. Тепер я
усім лісовим мешканцям розкажу, для чого ви лапи смокчете. Нехай усі знають!
Добре, люба розумнице, розкажи. А мені вже час прощатися. Побачимося навесні!
— сказав кудлатий ведмідь і пішов у свій барліг чекати тепла й лапи лікувати.

Завдання для дітей

Яка пора року змінює осінь?
Як готуються до зими лісові мешканці?
Чому восени у лісі не співають пташки?
Із ким розмовляла білокрила сорока? Яке питання поставила сорока ведмедю?
Чому ведмідь узимку в барлозі лапи смокче?

Чому їжаки восени засинають до весни?

Тато-їжак і мама-їжачиха, щойно розпочався осінній листопад, розпочали готувати
кубельце для зимової сплячки. Маленькі їжаченята бавилися поруч — подобалося їм
качатися у золотому листі, перетворюючись на золоті кульки. Зовсім не хотілося
їжаченятам залишати свої ігри й
засинати до весни. Вирішили вони
вмовити батьків не спати:
Тату, мамо, — звернулася
найменша донечка до батьків, —
будь ласка, давайте у цьому році не
лягати спати!
Давайте, давайте! — голосно
підтримали її старші брати й
сестри.
Чому ви не хочете спати? —
поцікавився в діточок тато.
Тому що нам подобається бігати по
золотому листяному килиму, —
відповіли їжаченята.
Любі мої, — звернулася до діточок мама, — але ж осінь незабаром завершиться,
золоте листя сховається під товстим білим шаром снігу.
А разом із золотим листям сховаються під снігом і усі мурашки. Ми просто не
зможемо знайти собі їжу, нам доведеться голодувати, — підтримав матусю-їжачиху
тато-їжак.
До того ж, — продовжувала мама, — узимку дуже холодно. Наші колючі шубки не
зможуть зігріти нас у зимові суворі морози.
Краще лягаймо спати, — запропонував їжаченятам тато. — І нехай вам насняться
яскраві та веселі сни!
Маленькі їжаченята послухалися своїх батьків. Тепер вони розуміли, чому їжакам
треба восени засинати аж до весни.

Завдання для дітей

Коли батьки їжаки розпочали готувати кубельце?
Що у цей час робили їжаченята?
Про що їжаченята просили своїх батьків? Чому їжаки восени засинають до весни?
Чому восени йде дощ, з взимку - сніг?

Зустрілися якось у небі дві хмари — осіння й

зимова. Подивилися вони уважно одна на
одну й здивувалися: нічим вони одна від
одної не відрізняються, тоді чому з однієї на
землю падають прозорі краплини, а з іншої —
білі пухнасті сніжинки? Замислилися хмари й
вирішили звернутися за поясненням до свого
вірного супутника — швидкого вітру.
— Вітре-розумнику, а чи не знаєш ти, чому з осінньої хмари йде дощ, а з зимової
— падають білі пухнасті сніжинки? — запитали хмари.
Звичайно ж, знаю, — відповів вітер.
То розкажи й нам!
— І з осінньої, й із зимової хмари на землю падають прозорі краплини. Восени
краплини так і долітають до землі, а взимку, коли на вулиці холодно, краплини за-
мерзають і перетворюються на білі пухнасті сніжинки.
Хмарини подякували за пояснення вітрові й помандрували далі кожна своєю
дорогою.

Завдання для дітей

Хто зустрівся у небі?
До кого хмари звернулися із запитанням? Чому із зимової хмари на землю падають
пухнасті сніжинки?