ЛЕКЦІЯ 1

ЛЕКЦІЯ 2
ЛЕКЦІЯ 3
ЛЕКЦІЯ 4
 ЛЕКЦІЯ 5
Поняття гіпотези в логіці
Базою наукових узагальнень є факти, які може отримати дослідник в результаті проведеного
дослідження. Розвиток наукових знань свідчить про те, що на певній стадії формування
уявлень про деякий об'єкт стає неможливим опис цього об'єкта лише шляхом встановлення
безпосередніх залежностей між емпіричними даними. І справа тут не тільки в достовірності
зібраних фактів, а в способах узгодження суперечливих фактів та необхідності пошуку
гіпотези, що дозволяє судити про природу закономірностей, доступних спостереженню.
Гіпотеза - головний методологічний інструмент, що організує весь процес дослідження та
підпорядковує його внутрішній логіці.
Слово гіпотеза походить від грецьк. «hypothesis» - «підстава», «припущення».
Гіпотеза в соціологічному, дослідженні - це науково обґрунтоване припущення про
структуру соціальних об'єктів, про характер елементів і зв'язків, що утворюють ці об'єкти,
про механізм їх функціонування та розвитку. Наукова гіпотеза може бути сформульована -
тільки в результаті попереднього аналізу об'єкта, що вивчається.
У логіці, поняття гіпотези відноситься до тверджень або припущень, які використовуються
для початку розумового або наукового дослідження.
За своєю логічною формою гіпотеза - це висновок, що пояснює чергування явищ як результат
деякого порядку. Предикату судження приписується суб'єкт, взятий з іншого судження.
Підставою для такого перенесення є тотожність предикатів суджень.
З суто логічного погляду гіпотеза є умовно-категоричним висновком "Якщо .., то ...".
Перше посилка висуває умову, а друга – слідство з умови. Якщо дослідження не підтверджує
слідство, то гіпотеза спростовується. Але навіть якщо слідство підтверджується, це не дає
підстави говорити, що ця гіпотеза правдоподібна. Підтвердження слідства робить гіпотезу
правдоподібною та ймовірною.
Гіпотеза висувається в науці для рішення деякої дослідницької проблеми:
 якщо потрібно пояснити нові фактичні данні;

 якщо виникають протиріччя між теорією та результатами емпіричного, практичного

дослідження (експерименту).
В процесі обгрунтування гіпотези або спростовуються або перетворюються в достовірне
положення.
Іноді розгалужена гіпотеза, що стосується широкого кола явищ стає науковою теорією.
Види гіпотез
1. Гіпотези насамперед розрізняються за рівнем спільності припущень як гіпотези-основи та
гіпотези-наслідки.
 гіпотези-основи (підстав) – стосуються предмету дослідження в цілому;
 гіпотези-наслідки – формулюються так, щоб їх можна було перевірити на практиці,
вони дедуційовані (виводяться) з гіпотез-основ, причому так, що за їх допомогою
розкривається зміст термінів та зв'язків гіпотез-основи.
Підтверджуваність чи спростування гіпотез-наслідків - шлях доказу обґрунтованості гіпотез-
основи.
2. З погляду завдань дослідження гіпотези поділяються на основні та неосновні.
На відміну від гіпотез основ та наслідків, які логічно взаємопов'язані, ці гіпотези відносяться
до різних завдань і як би співіснують один з одним. Природно, головну увагу при висуванні
гіпотез приділяється основним припущенням, які стосуються центрального питання
дослідження.
3. За ступенем розробленості та обґрунтованості розрізняють первинні та вторинні гіпотези.
Вторинні висуваються замість перших, якщо ті спростовуються емпіричними даними. Іноді
первинні гіпотези називають "робочими" у тому сенсі, що вони використовуються як
будівельні риштування для зведення більш обґрунтованих гіпотез. Хороше дослідження
спирається зазвичай цілу серію альтернативних гіпотез. Тоді перевірка дозволяє отримати
більш високі підстави для прийняття припущень, які залишилися після відкидання інших
альтернатив.
4. За змістом припущень предметної області проблеми можна назвати описові і пояснювальні
гіпотези. Описові - це припущення про суттєві властивості об'єктів (класифікаційні), про
характер зв'язків між окремими елементами об'єкта, що вивчається (структурні).
Пояснювальні гіпотези відносяться до припущень про ступінь тісноти зв'язків взаємодії
(функціональні) та причинно-наслідкових залежностей у досліджуваних соціальних процесах
та явищах. Це найсильніші гіпотези, які потребують експериментальної перевірки.
Вимоги до гіпотез
Процес встановлення істинності чи хибності гіпотези є процес її емпіричного обґрунтування,
її перевірки в ході соціологічного дослідження. В результаті такого дослідження гіпотези або
спростовуються, або підтверджуються і стають положеннями теорії, істинність яких вже
доведена.
Науково обґрунтована гіпотеза в соціології повинна відповідати низці вимог.
 відповідати методологічним принципам загальної та галузевої соціології;
 відповідати науковим положенням істинність, яких підтверджена;
 пояснює всі відомі соціальні факти в деякій галузі, не допускаючи виключення із
загального припущення;
 має бути якомога простішою;
 може бути прикладена до ширшого кола явищ, ніж та галузь, яка представлена в
досліджені;
 повинна бути такою, що перевіряється наявними в розпорядженні дослідника засобами;
 має бути внутрішньо несуперечливою і повинна відповідати законам логіки та законам
правильного мислення.
Висування гіпотез в соціологічному дослідженні
Процедура висування гіпотез:
1. Збір вихідних даних.
2. Висунення вихідних припущень, на основі теоретичних положень, інтуїтивних
припущень та здорового глузду.
3. Уточнення змісту гіпотези засобами теоретичної, емпіричної інтерпретації, тих понять,
які у цих гіпотезах.
4. Уточнення логічної форми гіпотези.
Основні процедури обгрунтування та перевірки гіпотез
Процедура обґрунтування гіпотези:
1. Класифікація висунутих припущень.
2. Виділення основний або неосновних гіпотез і якщо потрібно уточнення їхнього
теоретичного змісту.
3. Виділення слідства з основної гіпотези та висування альтернативних припущень щодо
гіпотез слідства.
4. Емпірична інтерпретація гіпотез наслідків.
5. Операційна інтерпретація гіпотез наслідків.
6. Встановлення критеріїв та показників емпіричної та теоретичної перевірки.
Процедура перевірки гіпотези:
1. Одержання фактичних даних. Розрахунок показників, виражених у гіпотезах зв'язку.
2. Прийняття чи відхилення гіпотез наслідків відповідно до встановлених критеріїв.
3. Аналіз причин відхилення гіпотез.
4. Аналіз побічних результатів, непередбачуваних у гіпотезах
5. Інтерпретація доведених гіпотез наслідків та на підставі їх підтвердження гіпотез підстав.
6. Побудова висновків із доведених гіпотез, стосовно проблеми, завдання дослідження.
ЛЕКЦІЯ 6
Процедура перевірки гіпотези:
1. Одержання фактичних даних. Розрахунок показників, виражених у гіпотезах зв'язку.
2. Прийняття чи відхилення гіпотез наслідків відповідно до встановлених критеріїв.
3. Аналіз причин відхилення гіпотез.
4. Аналіз побічних результатів, непередбачуваних у гіпотезах
5. Інтерпретація доведених гіпотез наслідків та на підставі їх підтвердження гіпотез підстав.
6. Побудова висновків із доведених гіпотез, стосовно проблеми, завдання дослідження.
Пошуковий план соціологічного дослідження:
Застосовується у тих випадках, коли немає ясного уявлення про проблему або об'єкт -
дослідження.
Мета плану – виявлення проблеми та формулювання гіпотез.
При пошуковому дослідженні вивчаються полярні випадки.
У тій галузі, де ще мало відповідної наукової літератури чи її зовсім немає, дослідження
починається із загального пошуку.
У процесі пошукового дослідження формулюється проблема, визначається основний набір
дослідницьких засобів - методик дослідження, порядок їх застосування, черговість завдань,
що підлягають вирішенню з погляду їхньої важливості.
Нерідко виявляється, що висунуті завдання занадто широкі, а наявних знань і технічних
засобів для їх вирішення недостатньо.
Пошуковий план передбачає три основні етапи роботи:
 вивчення документів,
 опитування експертів,
 здійснення спостережень,
 повторно-порівняльний.
Вивчення документів:
насамперед рекомендується переглянути всю наявну літературу з обраної теми, не забуваючи
суміжні області дослідження. При цьому складається можливо повніша бібліографія.
Опитування експертів (фахівців-науковців та фахівців-практиків):
дає можливість отримати додаткові знання про соціальний об'єкт, що вивчається, і
сформулювати кілька первинних гіпотез. Рекомендується заздалегідь скласти список осіб та
установ, до яких необхідно звернутися за консультацією.
Спостереження:
завершальний етап пошуку. На цей момент дослідник вже має деяку інформацію про об’єкт,
визначається мета, завдання, гіпотези для подальшого дослідження.
Пошукове спостереження не формалізовано, є лише перелік питань для вивчення.
Робота з пошукового плану завершується чітким і чітким формулюванням проблеми та
висуванням гіпотези.
Пошуковий план слід відрізняти від такої дослідницької процедури, як пілотажне
дослідження.
Мета пошукового плану, як ми вже зазначали формулювання проблеми та висування гіпотез.
Мета пілотажного (пробного) дослідження — перевірка методик, яку можна здійснювати
за будь-якого стратегічного плану.
Описовий план соціологічного дослідження:
Застосовується в тих випадках, коли наявні знання про проблему дозволяють виділити об'єкт і
сформулювати описову гіпотезу, тобто гіпотезу про структурно-функціональні зв'язки і
класифікаційні характеристики соціального об'єкта, що вивчається.
Мета плану полягає в тому, щоб перевірити цю гіпотезу і в разі її підтвердження отримати
точні якісно-кількісні характеристики об'єкта, що вивчається.
Необхідно дотримуватися строгості емпіричної інтерпретації понять та точності фіксування
даних.
При описовому плані дослідження недостатньо вивчення літератури, неформалізованого
спостереження та інтерв'ю. В даному випадку зазвичай застосовується інший набір
дослідницьких засобів: вибіркове або монографічне обстеження, опитування, статистичний
аналіз отриманих даних та ін.
Нерідко до досліджень з описового плану пред'являються претензії у зв'язку з тим, що вони не
розкривають причинно-наслідкових зв'язків або дають тривіальні результати.
Дослідження за описовим планом допомагає впорядковувати найчастіше відомі факти,
встановлення співвідношення між ними — іноді в кількісній формі.
Описовий план дослідження має цілком обґрунтовану наукову цінність, якщо він забезпечує
досить повний і суворий опис соціального об'єкта, що вивчається, незалежно від того, що
результати дослідження не відповідають на питання про причинно-наслідкові зв'язки
досліджуваного об'єкта. Таке дослідження закінчується класифікацією емпіричних даних, що
належать до структури об'єкта.
В ході такого плану гіпотези підтверджуються або спростовуються (наприклад, вивчення
громадської думки).
Вибірка – репрезентативна (представницька).
Експериментальний план соціологічного дослідження:
Застосовується у тих випадках, коли наявні знання про об'єкт дозволяють сформулювати
пояснювальну гіпотезу.
Мета плану - встановити причинно-наслідкові зв'язки в об'єкті, розкрити не тільки
структуру останнього, але і причини, що зумовлюють його функціонування або розвиток.
Елементи експериментального плану є в описовому плані. Явно чи неявно дослідник прагне
розробити класифікаційні та структурно-функціональні гіпотези, спираючись хоча б на суто -
інтуїтивні уявлення про деякі причинно-наслідкові зв'язки досліджуваних соціальних
об'єктів.
Після завершення роботи з описового плану, виникають чіткіші і ясні пояснювальні гіпотези.
Тим самим відкривається можливість здійснити експеримент, тобто не лише зафіксувати
наявність зв'язків, а й визначити їхню спрямованість.
Вибірка – цілеспрямована або репрезентативна (представницька).
Експериментальний план може бути продовженням описового.
Процедура втілення – експеримент, який може бути як реальним так і уявним.
В межах експериментального плану може здійснюватися експериментально-практичний
план.
Мета плану – пошук управлінських рішень на засадах реального експерименту.
План можна здійснювати на засадах пояснювальних гіпотез про засоби управління
соціальними об'єктами. Використовується суцільне дослідження та експеримент. За
результатами експерименту розробляються рекомендації про управління даним об'єктом.
Повторно-порівняльний план соціологічного дослідження:
Мета плану полягає у виявленні тенденцій в якихось соціальних процесах або зіставлення
даних в якомусь часовому інтервалі (зіставлення за часом), або зіставлення даних в
просторі.
В межах повторно-порівняльного плану може використовуватися і описовий і
експериментальний плани.
У реальній практиці в одному дослідженні поєднуються всі три плани: починається воно з
пошуку, потім йде висування описових гіпотез, а потім вже слід з'ясування причинно-
наслідкових зв'язків шляхом реалізації експериментального плану дослідження.
Крім вищезгаданих стратегічних планів, соціологи використовують низку специфічних
дослідницьких стратегій.
 Монографічне дослідження – орієнтовано на вивчення будь-якого соціального
процесу, одного об’єкту взятого як типового представника (вивчається якесь місто чи
село тощо.) або цілого класу собі подібних. Проводиться всебічна вибірка;
 Порівняльні дослідження: територіальні та тимчасові;
 Стратегії тимчасового дослідження:
1. Панельні дослідження - вивчаються зміни в часі тих самих об'єктів, що належать
певній сукупності (індивідів, сімей і т.д.). ;
2. Трендові (або повторні) дослідження;
3. Когортні дослідження - вивчаються спеціальні сукупності кагорти протягом певного
часу. Кагорти - люди, що народилися в один і той же рік (наприклад, наразі
досліджуємо 18-ти річних та через час їх 30-ти річних), у вибірку щоразу можуть
потрапляти різні індивіди, проте всі вони повинні належати одній і тій же когорті.
Поняття методичного плану дослідження
Методичний план дослідження організує методичний інструментарій дослідження —
методи збору, обробки та аналізу соціальної інформації.
 Вибір методів збирання інформації. Кожне соціологічне дослідження — це унікальне
поєднання об'єкта та предмета вивчення, цілей та завдань стратегічного плану та
відповідно методів дослідження.
Частина програми, присвячена характеристиці методик збору інформації, не може бути
простим перерахуванням прийомів дослідження. Саме в цій частині програми слід
забезпечити єдність робочих понять і гіпотез не тільки зі способами збору інформації, але і
зі способами її подальшого оброблення.
У кожному окремому дослідженні розробляється одна або кілька специфічних процедур
збору інформації: описуються методи та методики збору, способи та порядок їх застосування.
 Опис методів аналізу. Методологічно-грамотне дослідження завжди передбачає у
програмі перспективу подальшої обробки та аналізу отриманої інформації.
Соціологічне дослідження не зводиться лише до збору даних.
Мета соціологічного дослідження —науково обґрунтувати інтерпретацію фактів, а це, у свою
чергу, передбачає необхідність обробки зібраних даних на основі заздалегідь розробленої
схеми.
Методологічна частина програми пов'язується з процедурою не тільки через засоби
збирання інформації. Формулюючи гіпотезу, дослідник повинен одночасно передбачити, як
зібрати матеріал, як його обробити та проаналізувати, спираючись на гіпотезу.
Первинний матеріал - це масив даних, отриманих за допомогою методів збору, передбачених
у програмі соціологічного дослідження.
Первинна обробка впорядковує, класифікує емпіричний матеріал, надаючи йому доступу до
огляду.
У даній частині програми має бути намічена схема застосування засобів обробки відповідно
до завдань дослідження. Важливо, щоб обробка даних та їх теоретична інтерпретація були
пристосовані до висунутих гіпотез, щоб всі ці кроки були не розрізненими операціями, а
елементами єдиного дослідницького процесу.
 Щоб знати і розуміти, що може, а чого не можуть дати обчислювальні програми,
дослідник повинен уявляти їх можливості (програмного забезпечення).
 План обробки первинної інформації передбачає вибір відповідних математичних методів
її обробки, технічних засобів.
Поняття робочого плану дослідження
Сучасне соціологічне дослідження ґрунтується на детальному поділі праці, оскільки кількість
операцій, що виокремлюються, або окремих видів робіт досить велика, а з розвитком техніки і
технології дослідження їх кількість зростатиме.
Поряд із програмою соціолог розробляє робочий план дослідження. Цей план складається
після завершення розробки програми соціологічного дослідження та затверджується
одночасно з програмою. Завершення розробки програми є вихідним пунктом складання
робочого плану.
Мета плану – упорядкувати основні етапи дослідження відповідно до його програми,
календарних термінів, матеріальних і людських витрат, необхідних для досягнення кінцевих
цілей дослідження.
Основними елементами плану є:
 пілотажне дослідження (або проба);
 польове обстеження (масовий збір даних на об'єкті);
 підготовка первинних даних для обробки, обробка даних, їх аналіз та інтерпретація;
 виклад результатів;

 тимчасовий (мережевий) графік роботи. Робочий план включає тимчасовий

(мережевий) графік.
Розробка мережевого графіку:
 здійснення різних видів робіт:
1) збір соціальної інформації (якщо є час, то можна провести пілотаж) проводиться в більш
короткі терміни;
2) обробка та аналіз даних;
3) надання результатів (інформаційні та аналітичні справки);
4) прийняття управлінського рішення (здійснюється замовником);
 підбір і підготовку виконавців,
 розрахунки необхідних матеріальних витрат на дослідження,
 роз'яснювальну роботу,
 розробку форм контролю за проведенням дослідження.
Основні етапи організації та проведення теоретико-прикладного
дослідження

Пілотажне дослідження
Пілотажне дослідження – це перевірка придатності окремих методів отримання інформації,
також може перевірятися вся програма в цілому.
 Пілотаж проводиться на невеликій вибірці (зазвичай опитують 25-30 осіб, однак буває й 50
осіб). Важливо щоб у вибірку потрапили люди різних груп (за віком, статтю тощо), вона
повинна пропорційно розподіляти відповіді респондентів.
 Пілотаж проводить інструктор, в якості якого може бути керівник або координатор
дослідження.
 В пілотажі беруть участь спостерігачі, інтерв'юери, анкетери, експерти, кодувальники.
 Найліпшим варіантом інструктування є демонстрація, вона записується на відео для
подальшого виявлення помилок. Наступний крок це спостереження на визначення якості
вибіркової сукупності. Найскладніше проводити інструктаж із кодувальниками тексту. І
тільки після цього проводиться пілотажне дослідження.
 Іноді пілотаж здійснюється в декілька етапів для виявлення помилки.
 Підсумком пілотажу повинин стати кінцевий текст методики та кінцевий текст інструкції.
Інструкція складається з:
 Опис призначення даної методики;
 Послідовність операцій;
 Засоби звертання до джерела інформації, тобто кого та як ми повинні обрати;
 Перераховані особливості збору інформації за деякими пунктами;
 Додається форма кінцевого протоколу.
Генеральний пілотаж – це проба всієї процедури.
Завжди потрібно проводити пілотаж вибірки.
Польове дослідження
Польове дослідження – масовий збір інформації на об'єктах.
Для польового дослідження необхідна робоча група (люди, які відповідають за дослідження):
Етапи планування прикладного та оперативного соціологічного дослідження
 Отримання та з'ясування завдань;
 Соціальна діагностика для глибшого вивчення проблемної ситуації (оформляється у
документ, у якому теоретико-методологічно обґрунтовується дослідження);
 Підготовчий етап - визначаються методи збору інформації, вибірка та розробляється
інструментарій (оформляється в документ, у якому обґрунтовується методика проведення
дослідження). Якщо проводиться експрес дослідження, то фіксується зміст питань,
зазначаються характеристики вибірки. На цьому ж етапі розробляється мережевий графік
виконання роботи;
 Збирання соціологічної інформації, якщо це експрес дослідження, пілотаж здійснюється
експертами;
 Обробка та аналіз інформації;
 Представлення результатів, зазвичай використовуються інформаційні картки (первинна
інформація) та аналітичні (можуть буди представлені рекомендації);
 Здійснення управлінського рішення, тобто замовник робить висновки (спираючись на
отримані дані).
Підготовка даних до обробки:
 Кодування – цифровий запис інформації (код);
 Перекодування (при аналізі);
 Шифровка (літерний запис);
 Обробка та аналіз даних – переведення логічних задач в серію логічних операцій;
 Викладення результатів повинно здійснюватися так, щоб читач міг сам оцінити якість
отриманої інформації для цього повинні бути вказані тип вибірки, відсоток помилки
тощо);
 Повинна додаватися емпірична інформація у такому вигляді, щоб інші дослідники мали
максимальну можливість користування нею, бажану надавати інформацію у формі
таблиць, діаграм або гістограм.
Структура звіту теоретико-прикладного дослідження
 Викладення цілей та завдань, опис проблемної ситуації, коротка характеристика
літератури по даному питанню;
 Уточнення висхідних даних;
 Короткий опис методики та типу вибірки (наприклад, дослідження проведено методом
анкетного опитування за місцем проживання дорослого населення міста Одеси від 18
років. Об’єм вибірки -500 осіб, похибка – 3%, тип – багаторівнева територіальна з
ймовірним методом відбору на кожному рівні);
 Викладення та аналіз отриманих даних по групам гіпотез, завдань або проблем (знайшла
підтвердження гіпотеза про …);
 Теоретичні та практичні висновки з дослідження («вищевказані результати дозволяють
зробити наступні висновки…»). Зіставлення отриманих даних з тими, що є в літературі;
 Постановка питань для подальшого вивчення.
Додаток: вказується методика збору первинних даних; таблиці (зведені та остаточні);
основні статистичні показники, ті які не потребують додаткового роз'яснення. В заключенні
звіту можуть бути перераховані всі учасники. Звіт може супроводжуватися короткою
анотацією.
Структура звіту прикладного дослідження
 Чітке формулювання мети та задач дослідження із зазначенням замовника;
 Інформація про календарні терміни, на яких об'єктах здійснювалося дослідження, які
джерела були використані;
 Основні висновки діагностичного характеру (опис ситуації),вказуються основні соціальні
фактори, котрі заважають досліднику;
 Можна навести статистичні дані;
 Пропонуються рішення або рекомендації та описуються очікувані соціологічні афекти від
їх реалізації;
 Опис учасників дослідження (вказуються особи, які слідкують за виконанням
дослідження);
 Коротка анотація.
Договір на виконання дослідження
Договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на визначення, зміну або
припинення прав і обов'язків між сторонами. Договір має бути оформлений в порядку і формі,
передбачені законом. Але сторони мають право укласти такий вид договору, що
непередбачений законодавством. Основне правило при укладенні договору полягає в тому,
щоб його умови не суперечили закону.
Договір включає в себе наступні елементи:
 Назва (договір, угода, контракт) та номер;
 Місце і дата укладання договору;
 Вступна частина (преамбула) – дані про сторін;
 Предмет договору;
 Права та обовязки сторін, відповідальність сторін, терміни дії договору;
 Ціна договору та порядок взаєморозрахунків сторін;
 Умови припинення дії договору та дострокове розірвання;
 Порядок вирішення спорів;
 Форс-мажорні обставини;
 Додаткові умови / інші умови / прікінцеві положення;
 Строки в договорі;
 Реквізити та підписи сторін.
Підбір та підготовка виконавців для соціологічного дослідження
При проведенні польового дослідження та підготовці інформації до обробки найважливішим
питанням є добір та навчання виконавців. У зв'язку з цим доводиться вирішувати питання
вибору типів виконавців для проведення даного польового дослідження, забезпечення їх
підготовки, встановлення часу використання та чисельності виконавців (наприклад, для
опитування необхідні анкетери чи інтерв'юери).
Їхньою підготовкою відповідно до вимог програми та на основі робочих документів
займається відповідальний, призначений з основного складу учасників дослідження.
 Необхідна кількість виконавців попередньо встановлюється , при визначенні розміру
вибірки, але остаточно конкретизується після побудови вибірки.
 Безпосередній підбір виконавців також залежить від типу вибірки (локально зосереджена
чи географічно розкидана).
 Термін, на який потрібні виконавці, залежить від календарного плану проведення
процедури.
 Виконавці можуть запрошуватися на погодинну чи тимчасову роботу.
 Завдання забезпечення дослідження виконавцями стає найгострішим на етапі
надходження первинних даних та їх підготовки до обробки. Тут йдеться головним чином
про кодувальників.