1.

Аналіз Аналіз - це процес дослідження чогось

шляхом детального розгляду та розбору
його складових частин з метою зрозуміти
його сутність, функції, взаємозв'язки та
вплив на навколишнє середовище.
Одним з основних етапів аналізу є збір та
організація даних, які потрібні для
виконання дослідження. Далі слідує
розгляд цих даних, їх класифікація та
порівняння зі знаннями, які вже є наявні
в досліджуваній області. Після цього
проводиться оцінка даних, інтерпретація
результатів та формулювання висновків
на основі аналізу.
Аналіз тісно пов’язаний з дедукцією і
являє собою метод наукового пізнання,
за логікою якого ціле розкладають на
частини, що є складовими цього цілого.
2. Гіпотеза Гіпотеза - це припущення або
передбачення, яке може бути
підтверджене або спростоване на основі
досліджень та аналізу даних. Це
твердження, яке потребує перевірки, щоб
підтвердити або спростувати його
правильність. Наприклад, гіпотеза може
бути такою: "Якщо людина спить більше
8 годин на добу, то вона буде більш
енергійною та продуктивною вдень". Цю
гіпотезу можна перевірити шляхом збору
даних про кількість годин сну та рівень
енергії та продуктивності вдень.
3. Дедукція Дедукція (ймовірні знання) – це форма
наукового пізнання, логіка якого
розгортається від загального до
конкретного. За допомогою цього методу
розширюються можливості розумового
процесу дослідження, в якому можна
виокремити два основних рівні:
• на першому рівні доведення
розглядають як судження, коли
істинність одного встановлюється на
 основі істинності іншого;
• на другому рівні доведення має форму,
що піддається опису, завдяки якому стає
зрозумілим сам процес доведення, тобто
відбувається структуризація і
формалізація процесу дослідження.
4. Експеримент Експеримент – це цілеспрямоване
вивчення явища, процесу чи об’єкта
дослідження з метою виявлення
невідомих його властивостей чи якостей
або перевірки правильності теоретичних
положень, які визначаються певною
науковою ідеєю.
5. Етика вченого Етика вченого - галузь професійної
етики, яка визначає його моральні
відносини з колегами та учнями,
ставлення до досліджень інших учених, а
також до своїх власних.
6. Етичні норми Етичні норми — система загальних
цінностей і правил.
7. Етос науки Етос науки – це певна сукупність норм,
які діють у науковій спільноті, є
основним механізмом функціонування
науки як соціального інституту з
виробництва достовірного знання,
зважаючи на те, що наука, на думку Р.
Мертона, є сукупністю соціальних
відносин. Поняття «науковий етос» Р.
Мертона включає в себе імперативи, які
дають можливість сформулювати
нормативну базу наукової спільноти.
8. Знання Знання - це інформація, яка отримується
через досвід, навчання або дослідження.
Знання включає у себе не тільки факти і
цифри, але й розуміння взаємозв'язків
між цими фактами, а також навички та
вміння, які можуть бути застосовані для
вирішення проблем або досягнення мети.
9. Знання теоретичне Знання теоретичне - це знання, яке
базується на теоріях, концепціях та
принципах, які розроблені на основі
 досліджень, спостережень та аналізу.
Воно може відображати загальні
закономірності та принципи, які
описують те, як феномени повинні
працювати, або просто структуру та
організацію інформації.
10. Знання емпіричне Знання емпіричне - це знання, яке
базується на спостереженнях,
дослідженнях та експериментах, зібраних
з допомогою наукового методу. Це
можуть бути факти, дослідження,
статистичні дані та інші об'єктивно
перевірені відомості. Знання емпіричне
має сильні докази, що підтверджують
його достовірність, оскільки воно
базується на даних, отриманих з
спостережень та експериментів.
11. Ідеалізація Ідеалізація — метод наукового пізнання,
який полягає в уявному конструюванні
об'єктів, яких не існує в дійсності
(наприклад, абсолютно тверде тіло,
точка, лінія, абсолютно чорний предмет
тощо).
Ідеалізація включає момент
абстрагування від реальних предметів та
процесів. Такі створені ідеальні предмети
стають значно простішими ніж реальні,
завдяки чому виникає можливість
застосовувати до них математичні методи
дослідження.
Ідеалізація належить до методів
теоретичного дослідження.
Ідеалізація – це конструювання подумки
об’єктів, які не існують насправді або
практично не здійсненні, з метою
позбавити реальні об’єкти притаманних
їм властивостей та наділити ці об’єкти
певними нереальними і гіпотетичними
властивостями. Будь-яка ідеалізація
правомірна лише в певних межах
12. Ідея Ідея - це концепція або план, який може
 бути втілений у відповідній дії або
продукті. Це може бути новий спосіб
думати про проблему, альтернативний
підхід до розв'язання завдання або новий
продукт, який може бути корисним для
людей. Ідеї можуть виникати з різних
джерел, включаючи особистий досвід,
навчання, спостереження, дослідження
та творчість. Ідеї можуть бути простими
або складними, інноваційними або
традиційними
13. Індукція Індукція (ймовірні знання) – це форма
наукового пізнання, логіка якого
розгортається від конкретного до
загального, тобто загальне положення
виводять логічним шляхом з одиничних
суджень. За цим методом дослідження
для одержання загальних знань про
певний клас предметів (явищ, процесів)
необхідно вивчити окремі складові цього
класу та віднайти в них істотні ознаки,
які властиві лише цьому класу.
14. Класифікація Класифікація полягає в упорядкуванні
досліджуваних об’єктів, явищ або
процесів, а також їхніх складових на
групи, типи, класи, види за певними
ознаками.
Класифікація — це багаторівневий,
послідовний поділ обсягу поняття з
метою систематизації, поглиблення та
отримання нових знань стосовно членів
поділу. Результатом класифікації є
система підпорядкованих понять:
подільне поняття є родом, а нові поняття
(члени поділу) є видами цього роду,
підвидами видів тощо. При цьому
кожний етап поділу можна здійснювати
за різною підставою. Це система
розподілення об'єктів по групах
відповідно до наперед визначених ознак.
В деяких випадках, вживають термін
категоризація у значенні розподілення
 об'єктів на категорії.
15. Компіляція Компіляція (лат. compilatio — буквально:
крадіжка, грабіж, від лат. compilo —
грабую) — неоригінальний,
несамостійний твір; праця, побудована
на використанні інших творів; поєднання
інших творів.
Компіляція в науці, в літературі
(«компіляція джерел») — процес
написання твору, наукової праці на
підставі чужих матеріалів без
самостійного дослідження та
опрацювання джерел; компілювання;
твір або наукова праця, написаний таким
способом.
16. Концепція як форма Концепція (від лат. conceptio —
наукового пізнання розуміння, система) — це форма та засіб
наукового пізнання, яка є способом
розуміння, пояснення, тлумачення
основної ідеї теорії. Це науково
обґрунтований і в основному доведений
вираз основного змісту теорії. Але на
відміну від неї він ще не може бути
втіленим у чітку систему наукових
понять. Концепція не тільки об'ємна, а й
змістова сукупність поглядів щодо
об'єкта (фрагмента) дійсності. Вона є не
лише способом розуміння, а й
тлумачення будь-яких явищ і процесів
світу. Водночас концепція — це провідна
ідея у системі теоретичних і
методологічних знань (характеристик,
параметрів).
17. Копіювання Копіювання чужої роботи (як без, так і з
відома) та оприлюднення її під своїм
іменем. Один з основних типів плагіату.
18. Метод Метод - це організований та
систематизований спосіб досягнення
певної мети. Він може бути застосований
до різних областей вивчення, таких як
природничі, соціальні та математичні
 науки.
Прикладом методу є метод, який
використовується для розробки вакцини
проти захворювання. Це слід за низкою
встановлених кроків. Починається з
попереднього аналізу в лабораторіях.
19. Методи емпіричні Емпіричні методи наукового
дослідження - отримана за допомогою
емпіричних методів наукового
дослідження інформація є основою для
подальшого теоретичного осмислення
пізнавальних процесів.
Емпіричні методи: інтерв‘ю;
анкетування; рейтинг; самооцінка;
спостереження; експеримент;
вимірювання; порівняння; опис.
Найчастіше серед емпіричних методів,
особливо в економічних, природничих і
технічних науках, використовують
спостереження, експеримент,
вимірювання, порівняння, опис.
20. Методи кількісні Кількісні методи соціологічних
досліджень базуються на опитуваннях
певної кількості респондентів і
дозволяють отримати числові значення,
що досліджуються. Кількісні
дослідження отримали свою назву через
націленість на отримання кількісної
інформації про велике число об'єктів
дослідження.
Кількісний метод - "виявлення і
формування системи чисельних
характеристик досліджуваних об'єктів,
явищ і процесів дійсності, які в ході
математичної обробки створюють основу
для розкриття кількісної заходи
відповідної якості". Суть кількісного
методу - в формалізації і аналізі
інформації історичних джерел за
допомогою математичних методів.
Кількісні методи - це "звичайний аналіз
 явищ і процесів на основі системи
кількісних показників, а математичні
методи - побудова на основі системи
чисельних даних формально-кількісних,
математичних моделей цих явищ і
процесів"
21. Методи теоретичні Методи теоретичного дослідження
сукупність способів, прийомів, принципів
пізнавальної діяльності, що
застосовуються на теоретичному рівні
наукового пізнання, спрямовують
раціонально-рефлексивну діяльність
(напр., аналіз і синтез, індукція і
дедукція, метод формалізації, метод
аналогії, порівняння та ін.)
Особливість теоретичного дослідження
полягає у використанні абстрактних
уявлень, ідей, положень, концепцій, які
безпосередньо стосуються процесу
практичного пізнання. Найчастіше
використовують методи руху думки від
абстрактного до конкретного, гіпотетико-
дедуктивний і системний.
22. Методи якісні Якісні методи соціологічних досліджень
використовуються для виявлення
мотиваційних аспектів поведінки
респондентів, персональних очікувань,
уявлень, цінностей і т. ін. На відміну від
кількісних методів, що ґрунтуються на
статистичних процедурах, якісні
дослідження носять нестандартизований
характер. Вони направлені на вивчення
широкого спектра проявів об’єкта і
відстежують не його кількісні
закономірності, а орієнтуються на
розкриття причинно-наслідкових
зв’язків. Одна з переваг методу – надання
можливості респондентам вільно
висловлюватися, що сприяє розкриттю їх
внутрішніх цінностей та переживань,
стимулює їх креативний потенціал.
23. Методика Методика — це фіксована сукупність
прийомів практичної діяльності, що
призводить до заздалегідь визначеного
результату. Методика відіграє значну
роль в емпіричних дослідженнях
(спостереженні та експерименті), у
завдання методики не входить
теоретичне обґрунтування отриманого
результату, вона концентрується на
технічній стороні експерименту і на
регламентації дій дослідника.
24. Методологія Методологія - це система засад,
принципів, методів і процедур, які
використовуються для дослідження,
розробки, впровадження та оцінки будь-
яких процесів, проектів або систем.
Методологія може включати різні етапи,
такі як планування, дослідження, збір
даних, аналіз, впровадження та оцінка.
Застосування методології може
допомогти досягти більш ефективних та
ефективних результатів, зменшити
ризики та витрати, а також поліпшити
процеси в цілому.
25. Мислення Мислення - це складний процес, за
допомогою якого ми здатні обробляти
інформацію, робити висновки та
приймати рішення. Це процес, який
включає в себе різні аспекти, такі як
сприйняття, увагу, пам'ять, розуміння,
аналіз, синтез, оцінку та критичне
мислення.
Мислення може бути різних видів, таких
як логічне, творче, інтуїтивне та інше.
Логічне мислення передбачає послідовне
використання розумових операцій, щоб
дійти до певного висновку. Творче
мислення полягає в здатності генерувати
нові ідеї та рішення, що раніше не
існували. Інтуїтивне мислення
передбачає швидкий та несвідомий
процес, який дозволяє швидко приймати
рішення, не маючи повного набору
 інформації.
26. Мова Мова - це система знаків, що
використовуються для комунікації між
людьми. Вона включає в себе звуки,
слова, фрази, граматичні правила та інші
елементи, які використовуються для
передачі інформації, вираження думок та
почуттів. Мова може бути різних типів,
таких як розмовна, письмова, жестова та
інші. Розмовна мова - це мова, яка
використовується для говоріння та
слухання. Письмова мова - це мова, яка
використовується для написання та
читання. Жестова мова - це мова, яка
використовує жести, міміку та інші рухи
тіла для передачі інформації.
27. Моделювання Моделювання – це спосіб наукового
пізнання, сутність якого полягає у
дослідженні моделі об’єкта пізнання на
основі абстрактно-логічного мислення за
принципами наочності та об’єктивності.
28. Наука Наука - це систематичний та
організований підхід до дослідження
світу навколо нас. Вона базується на
спостереженнях, експериментах та
аналізі даних для формулювання теорій
та законів, що описують природні та
соціальні явища. Метою науки є
розуміння світу навколо нас, виявлення
закономірностей та вивчення причин та
наслідків подій. Результати наукових
досліджень дозволяють розвивати нові
технології, покращувати життя людей та
забезпечувати сталий розвиток людства.
29. Наукова діяльність Наукова діяльність — це інтелектуальна
творча діяльність, спрямована на
одержання та використання нових знань.
Основними її формами є фундаментальні
та прикладні наукові дослідження.
Науковими дослідженнями займаються
науковці. Наукова методологія, яку
використовують учені, включає
 узагальнення добре перевірених фактів,
застосування абстрактних понять,
генерування і перевірку гіпотез,
створення теорій як фактів загальнішого
рівня, розвиток наукового опису,
починаючи з добре вивченого, у бік
непізнаного.
30. Наукова школа Наукова школа – це колективний
ієрархічний організований розум, що
концентрує досвід декількох поколінь. На
практиці вона уособлює найяскравіший
прояв колективної форми творчості під
безпосереднім ідейним і практичним
керівництвом визнаного ученого й
вчителя, який живить цей колектив
науковими ідеями і визначає зміст і
методи наукових досліджень.
Головними ознаками наукової школи є:
- значущість одержаних результатів;
- високий авторитет у певній галузі
науки;
- оригінальність методики досліджень,
спільні наукові погляди;
- наявність наукових лідерів;
- висока кваліфікація дослідників,
згуртованих навколо провідного вченого.
31. Наукове дослідження Наукове дослідження - це систематичний
та організований процес зібрання та
аналізу даних, який має на меті
розширення наших знань та розуміння
світу навколо нас. Воно базується на
використанні наукових методів та
технологій, таких як експеримент,
спостереження, аналіз даних,
формулювання гіпотез та теорій.
32. Наукове дослідження Наукове дослідження є прикладним,
прикладне якщо його результати можуть бути
використані для вирішення конкретних
практичних проблем або для розробки
 нових продуктів, технологій чи послуг.
33. Наукове дослідження Фундаментальне наукове дослідження -
фундаментальне це дослідження, яке має на меті
розуміння основних принципів, законів
та теорій, що лежать в основі явищ та
процесів у природі або суспільстві.
Відмінністю фундаментального
дослідження від прикладного є те, що
його результати можуть не мати
безпосереднього практичного
застосування, але вони є важливими для
подальшого розвитку науки та технології.
34. Наукове знання Наукове знання - це знання, які були
отримані шляхом наукового дослідження
та перевірені за допомогою наукового
методу. Вони можуть бути в основі
розуміння природних явищ, які
відбуваються у світі навколо нас, або ж
можуть стосуватися різноманітних
соціальних, культурних та економічних
питань.
35. Наукове пізнання Наукове пізнання - це процес, за
допомогою якого ми отримуємо знання
про світ, який нас оточує, шляхом
застосування наукових методів та
підходів. Це процес, що передбачає
зіставлення, аналіз та інтерпретацію
фактів, даних та інформації, які
отримуються в результаті спостережень,
експериментів, аналізу літератури та
інших джерел.
Наукове пізнання передбачає
відповідність вимогам наукової
методології, зокрема, формулювання
гіпотез, застосування експериментальних
методів та аналіз даних. Одним з
ключових аспектів наукового пізнання є
його системність, тобто усвідомлення
факту того, що будь-яке явище в світі є
складовою системи, і щоб зрозуміти його
повністю, потрібно досліджувати його
взаємодії з іншими елементами цієї
 системи.
36. Науковий напрям Науковий напрям – це сфера наукових
досліджень науковця або групи
науковців, наукової школи, спрямованих
на вирішення значних завдань у певній
галузі науки. Структурними одиницями
напряму можуть стати проблеми (у тому
числі й комплексні), теми і питання.
Науковий напрям – це найбільш
відпрацьовані і визнані нові теорії або
сукупності взаємопов'язаних теорій
(методів), що стосуються одного об'єкта
досліджень, але ґрунтуються на різних
аксіоматичних доктринах та
концептуальних засадах.
37. Науково-технічна Науково-технічна діяльність - наукова
діяльність діяльність, спрямована на одержання і
використання нових знань для
розв'язання технологічних, інженерних,
економічних, соціальних та гуманітарних
проблем, основними видами якої є
прикладні наукові дослідження та
науково-технічні (експериментальні)
розробки;
38. Перефразування Перефразування - прийом активного
слухання, що полягає в переказі
мовлення співрозмовника за допомогою
інших слів. Перефразувати - значить
сказати ту ж думку співрозмовника, але
трохи інакше. Цей прийом допомагає
впевнитися, наскільки точно ми
"розшифрували" слова співрозмовника, і
далі продовжувати спілкування з повною
упевненістю, що досі все зрозуміли
правильно.
Перефразування – переказ цитати
невеликого фрагмента своїми словами з
обов'язковим посиланням на джерело
цитування.
39. Пізнання Пізнання - це процес сприйняття,
розуміння та отримання знань про світ
 навколо нас. Це процес, який передбачає
взаємодію між людиною та оточуючим її
світом, включає сприйняття, уявлення,
мислення, розуміння та аналіз
інформації, отриманої з різних джерел.
Пізнання може бути інтуїтивним або
раціональним. Інтуїтивне пізнання
передбачає сприйняття світу без
розумового аналізу, на основі інтуїції та
власного досвіду. Раціональне пізнання
передбачає використання логіки, аналізу,
дослідження та експериментів, щоб
отримати знання та розуміння про світ.
40. Плагіат Плагіат — привласнення авторства на
чужий твір науки, літератури, мистецтва
або на чуже відкриття, винахід чи
раціоналізаторську пропозицію, а також
використання у своїх працях чужого
твору без посилання на автора. У
науковій галузі під плагіатом розуміють
публікацію чужого тексту під власним
іменем або запозичення уривків чужого
тексту без зазначення джерела.
41. Порівняння Порівняння — як і для теоретичного
методу це пізнавальна операція, що
лежить в основі умовиводів щодо
схожості чи відмінності об’єктів (або
ступенів розвитку одного й того ж
об’єкта) та виявлення якісних і
кількісних характеристик предметів,
процесів, явищ.
Порівняння — метод наукового
дослідження, пізнання дійсності,
покликаний встановити спільні й
відмінні ознаки між процесами,
явищами, об'єктами.
Порівняння дає змогу встановити
подібність і розходження предметів та
явищ дійсності, а також встановити
загальне у порівнюваних об’єктів та
особливості і властивості, які притаманні
 кожному з предметів або явищ.
Головні вимоги до застосування методу:
1. порівнювати слід ті явища, між якими
може існувати визначена об’єктивна
спільність;
2. порівняння має здійснюватися за
найбільш важливими істотними
ознаками.
42. Проблема як форма Проблема — це форма й засіб наукового
наукового пізнання пізнання, яка поєднує в собі два змістові
елементи: знання про незнання й
передбачення можливості наукового
відкриття. Проблема є відображанням
ситуації, яка об'єктивно виникає в
процесі розвитку суспільства як
суперечність між знанням про потреби
людей у певних практичних чи
теоретичних діях і незнанням шляхів,
засобів, знарядь їх досягнення.
Проблема — це етап зародження нових
знань, що має активний пошуковий
характер, в якому істинне переплітається
з неістинним, об'єктивний зміст
невіддільний від суб'єктивного. Це
початковий етап становлення наукової
теорії. В цьому разі проблема є джерелом
розвитку теорії, пошуком шляхів її
застосування для вирішення поставлених
завдань, а також визначення меж її
застосування. Розвиток пізнання можна
уявити як перехід від постановки одних
проблем до їх вирішення, а потім до
постановки нових проблем і подальшого
їх вирішення.
43. Реплікація Реплікація (фр. replique — знову, ще
прикладаю, з лат. replico, також англ.
replication) — у різних галузях науки і
техніки термін, що означає процес
створення копій.
44. Рерайт Рерайт, з англійської, rewrite - це
«переписування». У сфері створення й
 просування сайтів під рерайтом
розуміють текст, що шляхом певних
маніпуляцій був отриманий з
оригінального унікального тексту й при
цьому також є унікальним продуктом.
Відповідно, процес створення рерайта
називається рерайтінгом.
Рерайтінг, як правило, вважається одним
з окремих випадків копірайтінга -
написання авторських унікальних текстів
і статей для web. Іноді рерайтінг
виноситься у самостійний вид творчості.
45. Синтез Синтез – це метод наукового пізнання,
що сприяє відновленню цілісності
досліджуваного об’єкта, явища чи
процесу в розмаїтті проявів. Цей метод
тісно пов’язаний з індукцією у різних
практичних проявах системного
дослідження.
46. Системний підхід Системний підхід полягає у
комплексному дослідженні великих та
складних об’єктів, дослідження їх як
єдиного цілого із узгодженим
функціонуванням усіх елементів і частин.
При цьому підході часто застосовують
декомпозицію – розподілення об’єкта
(системи) на системи нижчого рівня
(підсистеми), які досліджуються
автономно з обов’язковим урахуванням
подальшого узгодження цілей кожної
підсистеми із загальною метою системи.
По суті декомпозиція є операцією аналізу
системи.
47. Теорія як форма Теорія — це найбільш адекватна форма
наукового пізнання наукового пізнання, система достовірних,
глибоких та конкретних знань про
дійсність, яка має струнку логічну
структуру і дає цілісне, синтетичне
уявлення про закономірності та суттєві
характеристики об'єкта.
48. Технопарк Технопарк — науково-інноваційний
центр, територіально виділений
 комплекс, який об'єднує в собі
організації, фірми, об'єднання, що
охоплюють весь цикл здійснення
інноваційної діяльності від генерації
нових ідей до випуску й реалізації
наукоємної продукції.
49. Факт Науковий факт (від. лат. factum –
зроблене) – складова наукового знання,
що відображає об’єктивні властивості
речей і процесів, на основі яких
визначаються закономірності явищ,
вибудовують теорії, формулюють закони
50. Фальсифікація Фальсифікація, в залежності від галузі
використання, визначають як: – підлог,
підробка, імітація; – умисне викривлення
або ж неправильне тлумачення тих чи
інших явищ, подій, фактів; – вчинене з
корисливих мотивів підроблення чогось,
зміна вигляду або ж властивостей
предмету і надання йому такого
зовнішнього вигляду, що не відповідає
його справжній суті; – один із методів
перевірки істинності теоретичних
тверджень (гіпотез, теорій) за допомогою
їх спростування шляхом зіставлення із
даними, що отримано в результаті
емпіричного дослідження. У науці
перевірку гіпотези на верифікованість
або фальсифікованість здійснюють двома
методами: теоретично і емпірично.