Структура СЗАРН безщіткового синхронного генератора «Thyripart»

Система збудження призначена для збудженя й автоматичного регулювання

напруги безщіткових синхронних генераторів трифазного змінного струму фірми
Hyundai – Корея. Структурна схема системи збудження представлено на рисунку
1.
U

Регулятор
збудження

LG2
UZ
LG1 G2
G1

Статор Ротор
Ротор
збудника

Рисунок 1 –Структурна схема збудження безщіткового генератора.

G1 – основний генератор; G2 – збудник; LG1 – обмотка збудження
основного генератора; LG2 – обмотка збудження збудника; UZ статичний
випрямляч.

Система збудження генератора виконана змішаною й припускає відбір

потужності в систему збудження й наявність збудника. Збудник перебуває в
одному корпусі з головним генератором і являє собою синхронний генератор,
обмотка збудження якого нерухлива й перебуває на статорі, а трифазна обмотка на
роторі.
Частина енергії змінного струму генератора G1 відбирається, регулюється,
випрямлюється й подається на обмотку LG2. Збудник (генератор G2) збуджується
й у його трифазних обмотках наводиться змінна ЕРС, яка за допомогою
випрямляча UZ випрямлюється й подається на обмотку збудження основного
генератора LG1.
Випрямляч UZ перебуває на роторі й обертається разом з ним. У генераторі
відсутні контактні кільця й щітки.

Опис принципової схеми СЗАРН «Thyripart»

Процес регулювання напруги в системі «Thyripart» здійснюється по
комбінованому принципу (по відхиленню й по збурюванню одночасно).
Регулювання по збурюванню виконане за допомогою трансформатора
компаундування. Регулювання по відхиленню виконане за допомогою
тиристорного регулятора (регулятора напруги), який виконує роль коректора
напруги. Через тиристорний регулятор здійснюється негативний зворотний зв'язок
по напрузі шляхом відбору потужності з обмотки збудження збудника. При
відключенні тиристорного регулятора струм збудження генератора G1
збільшується, що приводить до підвищення напруги на генераторі.

Рисунок 2 – Принципова схема системи збудження типу «Thyripart» синхронного

генератора.
А1 – регулятор напруги; T1, T2, T3 – вимірювальні трансформатори струму;
C1, С2, С3 – конденсатори початкового збудження; G1 – основний генератор;
G2 – збудник;
T4, T5 – трансформатори погоджувальні; T6 – трансформатор компаундування;
L1 – дросель; R1 – резистор; U – варистор гасіння поля;
T7, T8- трансформатори напруги; V1 – нерухомий випрямляч;
V2 – обертовий випрямляч.

Контур системи збудження, що працює по збурюванню, складається із двох

каналів – напруги й струму. Канал напруги працює на трансформатор Т6, на
первинну обмотку якого (1N) надходить напруга генератора, а із вторинної
обмотки (2N) знімається змінна ЕРС, яка випрямлюється випрямлячем V1 і
подається на обмотку збудження збудника G2. У його трифазних обмотках
наводиться змінна ЕРС, яка випрямлюється обертовим випрямлячем V2 і
подається на обмотку збудження генератора G1. Послідовно з первинною
обмоткою трансформатора Т6 включений дросель L1, що виконує роль
компаундуючого елемента. Система забезпечує надійне самозбудження генератора
від залишкової напруги завдяки застосуванню конденсаторів С1, С2, С3.
Струмовий канал виконаний на базі трансформаторів струму Т1, Т2, Т3,
вторинні обмотки яких підключені до однієї із секцій вторинних обмоток
трансформатора Т6. У даній схемі має місце електричне підсумовування сигналів
каналів струму й напруги, які підключені послідовно й відбувається
підсумовування напруги, пропорційної напрузі і струму навантаження генератора.
Підсумовування виконується на вторинній обмотці трансформатора Т6.
Регулювання по відхиленню здійснюється через регулятор напруги А1.
Регулювання напруги здійснюється за рахунок зміни відбору потужності за
допомогою тиристора, який підключається паралельно обмотці збудження
збудника G2 і перебуває усередині регулятора ( виводи 1 – 5). При збільшенні кута
відкриття тиристора відбір потужності зменшується, а при зменшенні кута
відкриття, відбір потужності збільшується. Зменшення кута відкриття тиристора
приведе до того, що збільшиться період часу, коли обмотка збудження буде
зашунтована тиристором і середня випрямлена напруга на ній зменшиться. Струм
збудження збудника зменшиться, це приведе до зменшення напруги на трифазній
обмотці збудника і до зменшення струму збудження основного генератора й
відповідно до зменшення напруги на генераторі G1.
На вхід регулятора напруги (клеми 17, 18, 19) подається дійсне значення
напруги генератора, обмірюване за допомогою трансформаторів напруги Т7, Т8. У
регуляторі ця напруга перетвориться в керуючі імпульси, які відмикають тиристор
відбору потужності, розташований у самому регуляторі. За допомогою тиристора
клеми 1 і 5 регулятора А1 шунтуються.
Трансформатори погоджувальні Т4 і Т5 подають на вхід регулятора напруги
сигнал, пропорційний струму навантаження генератора, і забезпечують
автоматичний розподіл реактивного навантаження генераторів за статичним
законом регулювання. Напруги вторинних обмоток трансформаторів Т4 і Т5
підсумовуються з напругами вторинних обмоток трансформаторів Т7 та Т8 на
вході регулятора напруги А1.
Варистор U представляє собою напівпровідниковий резистор, опір якого не
лінійно залежить від прикладеної напруги. При збільшенні прикладеної напруги
опір зменшується. Варистор служить для гасіння поля генератора при КЗ,
відключенні генератора.
 На рисунку 3 представлена схема збудження типу «Thyripart» синхронного
генератора великої потужності. У цій схемі є незначні відмінності в порівнянні з
попередньою схемою.
Трансформатори струму Т1, Т2, Т3 показані рознесеним способом, тобто
окремо первинні й вторинні обмотки. Тиристор відбору потужності V28
установлений окремо (у попередній схемі вбудований у коректор). У генераторній
секції ГРЩ передбачений контактор гасіння поля 187Х. Для захисту від
внутрішніх коротких замикань передбачені трансформатори струму Т10, Т11, Т12,
які встановлені з боку нульової точки й дозволяють виконати диференціальний
струмовий захист. Сигнал по струму в коректор подається тільки з фази U.