ДЕРЖАВНЕ БУДІВНИЦТВО

В НЕЗАЛЕЖНІЙ УКРАЇНІ
Логвиненко Вадим
Державнотворчі процеси в Україні

Суспільна ситуація, що склалася в Україні після розпаду СРСР і проголошення

незалежності України, поставила перед українським народом нові завдання:
■ • будівництво власної суверенної держави;
■ • ліквідація тоталітарних політичних структур і будівництво правової демократичної
держави;
■ • трансформація централізованої державної економіки в багатоукладну, ринкову,
орієнтовану на соціальні потреби людей;
■ • національне відродження й оздоровлення міжнаціональних відносин в Україні;
■ • встановлення зв'язків із далекими та ближніми державами-сусідами на основі
рівноправ'я.
■ Основне завдання перших років державотворення: формування трьох основних
гілок влади — законодавчої, виконавчої, судової, а також становлення державних
владних структур. Поряд із цим необхідно було забезпечити утворення
управлінських структур на місцях, налагодити ефективну взаємодію місцевої та
центральної влади. Ці завдання загалом були реалізовані, хоча певні проблеми
залишаються не вирішеними і сьогодні. Так, зокрема, розподіл владних
повноважень у трикутнику: Президент — Верховна Рада — Уряд
■ Становлення Збройних Сил незалежної України розпочалося восени 1991 р.
створенням Міністерства оборони України. 6 грудня 1991 р. прийнято Закон про
Збройні Сили України, 19 жовтня 1993 р.— військову доктрину України. Україна
не є потенційним противником жодної держави, а свою безпеку розглядає як
стан захищеності національних інтересів в умовах потенційної та реальної
воєнної загрози. Поряд з армією створювалися спеціальні підрозділи
Міністерства внутрішніх справ, Національна гвардія, частини спеціального
призначення, Служба безпеки України 
• Після становлення Збройних сил України, у 1999 p., було ліквідовано
Національну гвардію. Чисельність збройних сил було скорочено до 350 тис. осіб.
До 2005 р. планується скоротити до 200 тис. осіб. Сьогодні продовжується
реформування збройних сил у напрямку їх відповідності стандартам НАТО
(ураховуючи проголошену в травні 2002 р. стратегічну мету України — вступ до
цієї організації)
Формування законодавчої бази.
Конституційний процес
■ В Україні відбувалося юридичне оформлення держави. Головною
ціллю було визначення основних прав, свобод і обов'язків
громадян. 28 червня 1996 р. Було прийнято Конституцію України .
Конституція 1996 р. стала першою Конституцією незалежної
України, закріпивши правові основи держави, її суверенітет і
територіальну цілісність, основні права і свободи українських
громадян. Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність,
недоторканість, безпека визнаються найвищою соціальною
цінністю. Конституція України містить норми прямої дії. Одним
із ключових положень стала 5-а стаття Конституції, згідно якої
«носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ».
■ Власне, конституційний процес не завершився прийняттям
Конституції 28 червня 1996 р. Він триває увесь час, поки існує
держава і розвивається суспільство
■
Референдум 2000 р. -Обговорення проектів конституційної
реформи 2003—2004 pp. Грудень 2004 р. —ухвалення
законопроекту про внесення змін і доповнень до Конституції
 Економіка України
■ 23.08.1991 – осінь 1992 - Перші кроки в економіці, продиктовані проголошенням незалежності
держави. Було обрано ринковий шлях і монетарну ліберальну модель розвитку господарства.
Україна вийшла з рублевої зони, замінивши рубль на тимчасовий купоно-карбованець. Під
впливом західних партнерів українська влада погодилася на т. зв. «шокову терапію», основою
якої стали лібералізація цін і ринкова свобода.
■ Осінь 1992 – 1994. Збережено попередні теоретичні засади. Деталізовано інструменти та
механізми економічної розбудови. Це: запровадження національної валюти гривні, утворення
бездефіцитного бюджету, формування фінансової системи, реформування системи податків,
поява споживчого бюджету для незаможних громадян, «ваучерна» приватизація (роздержавлено
майже 30% державного майна) тощо. Час найбільшого 
■ 1995 – 1999. «Перехід від теорії до практики»
– так можна охарактеризувати політику нового
Президента Л. Кучми. У цей період відбуваються
найрадикальніші дії з включення населення в ринкові
відносини та роздержавлення народного
господарства. Шалених темпів набула приватизація,
після якої 1997 року частка державних організацій і
підприємств у найбільших фондах виробничого
сектора становила 8,7%, комунальних об’єктів – 7,2%.
У селі більше 4 млн. українців набули земельні паї,
якими селяни могли розпоряджатися за своїм
бажанням. 1996 року запроваджено національну
валюту гривню. До кінця 1990-х років стан економіки
України стабілізувався, законодавство було
адаптовано під потреби ринкових реформ.
Реформування економіки України досі не є
завершеною справою. Проте кроки, здійсненні
протягом першого десятиліття незалежності, на
тривалий час визначили особливості економічного
розвитку держави.