(49—50 тижні)

ТЕМА 31. УКРАЇНА В УМОВАХ НЕЗАЛЕЖНОСТІ

1. Початок державотворчих процесів. Заснування Збройних Сил. Дострокові вибори до
Верховної Ради та вибори Президента України. Прийняття державної символіки,
формування інституту громадянства. Прийняття Конституції 1996 р.
2. Приватизація засобів виробництва. Лібералізація цін. Грошова реформа.
Диференціація суспільства.
3. Інтегрування України в європейське та світове співтовариство.
4. Культурне й духовне життя незалежної України.

ПОЧАТОК ДЕРЖАВОТВОРЧИХ ПРОЦЕСІВ. ЗАСНУВАННЯ ЗБРОЙНИХ СИЛ.

ДОСТРОКОВІ ВИБОРИ ДО ВЕРХОВНОЇ РАДИ ТА ВИБОРИ ПРЕЗИДЕНТА
УКРАЇНИ. ПРИЙНЯТТЯ ДЕРЖАВНОЇ СИМВОЛІКИ, ФОРМУВАННЯ ІНСТИТУТУ
ГРОМАДЯНСТВА. ПРИЙНЯТТЯ КОНСТИТУЦІЇ 1996 Р.
Проголошення незалежності України поставило перед українським народом завдання
державотворення — формування органів влади, визначення їх повноважень, вироблення
основних напрямків внутрішньої та зовнішньої політики. Правовою основою
державотворення стали Декларація про державний суверенітет України (16 липня 1990 р.),
Акт проголошення незалежності України (24 серпня 1991 р.), рішення Всеукраїнського
референдуму (1 грудня 1991 р.), Конституція України (28 червня 1996 р.).
З перших днів незалежності Верховна Рада України почала активну законотворчу
діяльність, затвердивши державні символи — прапор, герб і гімн (1992 р.), прийнявши
закони «Про громадянство України» (1991 р ), «Про збройні сили України» (1991 р ).
Принципи організації державної влади визначені Конституцією України. Відповідно
до Конституції Україна є республікою (ст. 5), носієм суверенітету та єдиним джерелом влади
є народ, державна влада поділяється на законодавчу, виконавчу, судову гілки (ст. 6).
Єдиним органом законодавчої влади є парламент — Верховна Рада України (ст. 75),
яка обирається громадянами терміном на п'ять років (450 депутатів). Парламентські вибори в
Україні відбулися в 1990 р. (голова ВР — І. Плющ), 1994 р. (голова ВР — О. Мороз), 1998 р.
(голови ВР — О. Ткаченко, І. Плющ), 2002 р. (голова ВР — В. Литвин), 2006 р. (голова ВР —
О. Мороз), 2007 р. (голови ВР — А. Яценюк і В. Литвин).
Вищим органом виконавчої влади є уряд — Кабінет Міністрів України (ст. 113). За
роки незалежності склад керівництва Кабінету Міністрів змінювався 16 разів: В. Фокін (1991
—1992 рр.), Л. Кучма (1992—1993 рр.), Ю. Звягільський (1993—1994 рр.), В. Масол (1994—
1995 рр.), В. Марчук (1995—1996 рр.), В. Лазаренко (1996—1997 рр.), В. Пустовойтенко
(1997—1999 рр.), В. Ющенко (1999—2001 рр.), А. Кінах (2001—2002 рр.), В. Янукович (2002
—2004 рр.), М. Азаров (2004—2005 рр.), Ю. Тимошенко (2005 р.), Ю. Єхануров (2005—2006
рр.), В. Янукович (2006—2007 рр.), Ю. Тимошенко (2007—2010 рр.), М. Азаров (з 2010 р.).
Главою держави є Президент України (ст. 102), який обирається громадянами
терміном на 5 років. За роки незалежності президентами України обиралися Л. Кравчук (1991
р.), Л. Кучма (1994 р., 1999 р.), В. Ющенко (2004 р.), В. Янукович (2010 р.).
Державна влада в Україні
Гілка влади Органи влади
Законодавча влада Верховна Рада України
Виконавча влада Кабінет Міністрів України
Судова влада Конституційний Суд України, Верховний Суд України, Вищий
арбітражний суд України
 ПРИВАТИЗАЦІЯ ЗАСОБІВ ВИРОБНИЦТВА. ЛІБЕРАЛІЗАЦІЯ ЦІН. ГРОШОВА
РЕФОРМА. ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ СУСПІЛЬСТВА
На початку 1990-х рр. економіка незалежної України опинилась у важкому стані: спад
промислового й сільськогосподарського виробництва, розвал фінансової системи, інфляція,
розрив традиційних економічних зв'язків із колишніми республіками СРСР, падіння
життєвого рівня населення.
Українським урядам довелось вирішувати відразу декілька завдань: виведення
економіки з кризи, здійснення соціально-економічних реформ, проведення структурної
перебудови економіки, включення економіки України у світове господарство.
У першій половині 1990-х рр. реформи не дали відчутних результатів: спад
промислового і сільськогосподарського виробництва продовжувався, валовий національний
продукт скоротився на 44%, національний дохід — на 54%, приватизація державної власності
відбувалася повільно, енергетична криза призвела до перебоїв із постачанням електроенергії,
темпи інфляції були найвищими у світі (гіперінфляція), за межею бідності опинилося 64 %
населення.
У другій половині 1990-х рр. економіка поступово почала виходити з кризи завдяки
введенню національної валюти — гривні (1997 р.), поетапній лібералізації цін,
децентралізації управління економікою, структурній перебудові виробництва, створенню
ринкової економіки. У 1999 р. Україна вперше за роки незалежності завершила рік із
позитивними показниками соціально-економічного розвитку.
У1999—2000 рр. в економіці України настала стабілізація, а з 2001 р. почалося
поступове економічне зростання, причинами якого були відновлення частини економічних
зв'язків із країнами СНД, роздержавлення й приватизація підприємств, реформа сільського
господарства, стабілізація фінансової системи, залучення іноземних інвестицій.
Однак економічна ситуація залишається складною. Забезпечення ефективного
функціонування економіки потребує подальшого проведення реформ: забезпечення
стабільного зростання виробництва, структурної перебудови економіки, її переорієнтації на
виробництво високотехнологічної продукції, модернізації виробництва, нормалізації
політики оподаткування, розвитку малого і середнього бізнесу, створення сприятливих умов
для іноземних інвестицій, забезпечення європейської і євроатлантичної інтеграції, вступу
України до Європейського Союзу (ЄС), забезпечення зростання життєвого рівня населення.

ІНТЕГРУВАННЯ УКРАЇНИ У ЄВРОПЕЙСЬКЕ ТА СВІТОВЕ СПІВТОВАРИСТВО

Після проголошення незалежності Україна вперше стала рівноправним суб'єктом
міжнародних відносин. Правовими засадами зовнішньої політики України є:
 Декларація про державний суверенітет (16 липня 1990 р.), у якій Україна проголосила
намір стати нейтральною державою, не брати участі у військових блоках і
дотримуватися трьох неядерних принципів: не приймати, не виробляти і не набувати
ядерної зброї;
 «Основні напрями зовнішньої політики України» (2 липня 1993 р), у яких зафіксовано
зміст національних інтересів України у сфері міжнародних відносин і головні завдання
її зовнішньої політики;
 Конституція України (28 червня 1996 р.), де визначена спрямованість зовнішньої
політики України на забезпечення мирного і взаємовигідного співробітництва з
членами міжнародного співтовариства на основі норм міжнародного права.
У першій половині 1990-х рр. головним завданням зовнішньої політики України було
забезпечення її міжнародного визнання (Україну визнали 186 держав — членів ООН) і
набуття статусу позаблокової та без'ядерної держави.
 У другій половині 1990-х рр. Україна намагалася реалізувати стратегію
багатовекторності зовнішньої політики, розвивати відносини зі стратегічними партнерами
(Азербайджан, Аргентина, Білорусь, Болгарія, Грузія, Ізраїль, Канада, Китай, Молдова,
Німеччина, Польща, Росія, Румунія, Словаччина, США, Туреччина, Угорщина, Узбекистан,
Фінляндія).
Україна бере участь у діяльності міжнародних організацій: ООН (Організація
Об'єднаних Націй), ЮНЕСКО (Організація Об'єднаних Націй із питань освіти, науки і
культури), ОБСЄ (Організація з безпеки і співробітництва в Європі), РЄ (Рада Європи), СНД
(Співдружність Незалежних Держав), ГУАМ (об'єднання Грузії, України, Азербайджану,
Молдови), МАГАТЕ (Міжнародне агентство з атомної енергетики), МВФ (Міжнародний
валютний фонд), СБ (Світовий банк).
21 грудня 2005 р. Рада Міністрів Євросоюзу визнала Україну державою з ринковою
економікою, з 2008 року наша держава набула повноправного членства у Світовій організації
торгівлі (СОТ). Україна веде активну роботу зі вступу до ЄС, розвиває відносини з НАТО.

КУЛЬТУРНЕ Й ДУХОВНЕ ЖИТТЯ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ

Здобуття незалежності і початок демократичних перетворень створили сприятливі
умови для духовного розкріпачення суспільства, початку національного та культурного
відродження. Однак слабка фінансова підтримка з боку держави негативно вплинула на
культурний розвиток, призвівши до «відпливу умів», комерціалізації культури та підсилення
впливу закордонної масової культури.
Культура незалежної України
Галузі культури Основні досягнення культури
Освіта Реформування середньої освіти (українізація, запровадження 12-
бальної системи оцінювання навчальних досягнень учнів,
профілізація старшої школи, комп'ютеризація шкіл сприяють
підвищенню якості освіти. Удосконалюється професійно-технічна й
вища освіта (збільшення кількості навчальних закладів і числа
спеціальностей, розширення зв'язків із закордонними
університетами, запровадження навчання на контрактній основі,
перехід на ступеневу підготовку — бакалавр, магістр)
Наука Провідним центром науки є Національна академія наук України
(президент — Б. Патон). Вагомий внесок у розвиток науки
здійснили академіки НАН Ю. Митропольський (математична
фізика), П. Костюк (фізіологія), Ю. Глеба (клітинна інженерія), І.
Дзюба (літературознавство), В. Смолій (історія), І. Курас
(політологія), В. Тацій (правознавство), В. Шинкарук (філософія). В
Антарктиді працює українська дослідницька станція ім. В.
Вернадського
Література Здобутками літературі є твори українських письменників П.
Загребельного («Тисячолітній Миколай»), Ю. Мушкетика («Страх
підстарости Чаплинського»), Р. Іваничука («Рев оленів
нарозвидні»), А. Дімарова (повість «Молитва до Марії»), В.
Шевчука («Сонце в тумані»), Є. Пашковського («Щоденний жезл»)
Музичне й Помітним явищем у музичному мистецтві стали міжнародні
театральне конкурси ім. М. Лисенка, В. Горовця, фестивалі естрадної пісні
мистецтво «Пісенний вернісаж», «Червона рута», «Таврійські ігри».
Новаторами театрального мистецтва є режисери Р. Віктюк
(«Служниці», «Саломея»), Б. Жолдак («Гамлет. Сни»)
 Кіномистецтво У кіномистецтві залишається високим рівень кінодокументалістики
(«Голод-33» режисера В. Шматолахи, «Хроніка повстання у
Варшавському гето» режисера Й. Дулевської), художніх стрічок
(«Ізгой» режисера В. Савельєва, «Молитва про гетьмана Мазепу»
режисера Ю. Іллєнка, «Тарас Бульба» режисера В. Бортка, серіали
«Роксолана», «Чорна рада»)
Спорт Українські спортсмени досягли успіхів у спортивній і художній
гімнастиці (Л. Подкопаєва, О. Вітриченко, К. Серебрянська),
катанні на ковзанах (О. Баюл), боксі (брати Клички), плаванні (Я.
Клочкова), шахах (Р. Пономарьов), футболі (А. Шевченко)

РОБОТА З ІСТОРИЧНИМ ДЖЕРЕЛОМ

Із Конституції України (Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28
червня 1996 року)
Верховна Рада України від імені Українського народу — громадян України всіх
національностей,
виражаючи суверенну волю народу,
спираючись на багатовікову історію українського державотворення і на основі
здійсненого українською нацією, усім Українським народом права на самовизначення,
дбаючи про забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя, піклуючись
про зміцнення громадянської злагоди на землі України, прагнучи розвивати і зміцнювати
демократичну, соціальну, правову державу, усвідомлюючи відповідальність перед Богом,
власною совістю, попередніми, нинішнім та прийдешніми поколіннями,
керуючись Актом проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року,
схваленим 1 грудня 1991 року всенародним голосуванням, приймає цю Конституцію —
Основний Закон України.
Розділ І. Загальні засади
Стаття 1. Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.
Стаття 2. Суверенітет України поширюється на всю її територію.
Україна є унітарною державою.
Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
Стаття 5. Україна є республікою.
Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу
безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно
народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.
Ніхто не може узурпувати державну владу.
Стаття 6. Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу,
виконавчу та судову.
Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у
встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Стаття 7. В Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування...
1) Від чийого імені прийнятий Основний Закон, на основі яких нормативних актів?
2) Як визначається в преамбулі (вступ до Конституції України) мета державного
будівництва?
3) Як у Конституції визначено державний лад України?
ПЕРСОНАЛІЇ
Президенти України
 Кравчук Леонід Макарович 5 грудня 1991 р. — 19 липня 1994 р.

Кучма Леонід Данилович 19 липня 1994р. — 23 січня 2005 р.

Ющенко Віктор Андрійович 23 січня 2005 р. — 25 лютого 2010 р.

Янукович Віктор Федорович 25 лютого 2010 р.

ДОВІДКОВІ МАТЕРІАЛИ
ДАТИ
6 грудня 1991 р. заснування Збройних Сил України
8 грудня 1991 р. у Біловезькій Пущі підписано Договір про утворення
Співдружності Незалежних Держав (СНД). СРСР припинив
існування
16 січня 1992 р. Верховна Рада ухвалила державний гімн України — «Ще не
вмерла України і слава, і воля...»
28 січня 1992 р. Верховна Рада затвердила Державний прапор України
19 лютого 1992 р. Верховна Рада затвердила малий герб України
Червень 1992 р. Створення Української православної церкви Київського
патріархату (УПЦ— КП)
1992 р. Україна стає членом НБСЄ
Червень 1993 р. відновний з'їзд Компартії України в Донецьку
Літо 1993 р. розкол у Народному русі України
Липень 1993 р. прийняття Основних напрямів зовнішньої політики України
Жовтень 1993 р. Патріархом Української православної церкви — Київського
патріархату обрано Володимира (Романюка)
19 жовтня 1993 р. Верховна Рада прийняла воєнну доктрину України
Березень 1994 р. проведено вибори до Верховної Ради України ІІ скликання
Липень 1994 р. Л. Кучму обрано Президентом України
16 листопада 1994 Україна приєдналася до договору про нерозповсюдження ядерної
р. зброї (ДНЯЗ)
Листопад 1994 р. відбувся офіційний візит Президента України до США
Травень 1995 р. підписано Конституційний договір між Президентом України і
Верховною Радою України
Травень 1995 р. візит в Україну Президента Сполучених Штатів Америки Білла
Клінтона
1995 р. Україна стає членом Ради Європи
28 червня 1996 р. прийняття Конституції України
Вересень 1996 р. запровадження нової національної валюти — гривні
1997 р. підписання Хартії про особливе партнерство між Україною й
НАТО
1997 р. підписання угоди «Договір про дружбу, співробітництво і
партнерство між Україною і Російською Федерацією»
1999 р. прийняття Закону України «Про загальну середню освіту»
16 квітня 2000 р. проведення Всеукраїнського референдуму з актуальних питань
життя держави
Березень 2002 р. вибори до Верховної Ради України
Грудень 2004 р. обрання В. Ющенка Президентом України
2005 р. Україна отримала статус країни з ринковою економікою
Березень 2006 р. вибори до Верховної Ради України
Вересень 2007 р. вибори до Верховної Ради України
Січень 2010 р. обрання Президентом України В. Януковича