Professional Documents
Culture Documents
13 боярка мал тема 31
13 боярка мал тема 31
РОЗПАД СРСР
7 грудня 1991 р. відбулася зустріч лідерів Білорусії (С.Шушкевич), Росії (Б.Єльцин), України (Л.Кравчук) на урядовій
дачі в Біловезькій Пущі (Білорусія).
8 грудня 1991 р. – офіційна констатація розпаду СРСР, підписання угоди про утворенняСпівдружності Незалежних
Держав (СНД).
20 грудня 1991 р. – заява Верховної Ради України з уточненням, що СНД є об’єднанням незалежних держав.
21 грудня 1991 р. – підписання в Алма-Аті Декларації про утворення СНДкерівниками незалежних Росії, України,
Білорусії, Азербайджану, Вірменії, Молдови, Казахстану, Киргизії, Туркменії, Узбекистану, Таджикистану.
Початок січня 1992 р. – введення в обіг власної грошової одиниці – купонівагаторазового використання. З 1 вересня 1996
р. – введення в обіг української національної валюти - гривні.
Січень-лютий 1992 р. – затвердження державної символіки України: Державний герб (малий) – тризуб, Державний
прапор – синьо-жовтий, Державний гімн – музика В.Вербицького, слова П.Чубинського (слова були затверджені 6
березня 2003 р.)
Також були створені Національний банк України, СБУ, Українська фондова біржа, посольства, консульства…
- вплив негативних чинників як спадок СРСР (підпорядкування більшості підприємств центру, монополізм, відсутність
різних форм власності, неконкурентоспроможність на світових ринках, екстенсивний розвиток, диспропорційність
(переважання промисловості групи «А»), застарілість матеріально-технічної бази, міцний зв'язок з економікою країн
колишнього СРСР, залежність від енергоносіїв (гас, нафта), високий рівень мілітаризації економіки);
- економічна криза (тіньова економіка, гіперінфляція, зростання безробіття, дефіцит державного бюджету, катастрофічне
падіння виробництва, борги по зарплаті);
- прийняття низки законів: «Про власність», «Про селянське (фермерське) господарство», «Про приватизацію майна
державних підприємств»…;
Тіньова економіка – господарська діяльність, яка розвивається поза державним обліком та контролем, а тому не
відображається в офіційній статистиці (несплата податків, приховування доходів, доходи від заборонених видів
діяльності тощо).
Гіперінфляція – швидке зростання товарних цін і грошової маси в обігу, що веде до різкого знецінення грошової одиниці,
порушення платіжного обігу і нормальних господарських зв’язків.
Девальвація – пониження курсу національної чи міжнародної (регіональної) грошової одиниці щодо валют інших країн
або дорогоцінних металів.
Дефіцит – перевищення попиту над пропозицією (відсутність певних товарів на ринку). Особливо дефіцит на всі групи
товарів був за часів «Застою» та «Перебудови».
Причини:
- аварія на ЧАЕС;
- складнощі утримання ядерної зброї;
- жорстка позиція США та Росії;
Результати:
ДОСТРОКОВІ ВИБОРИ ПРЕЗИДЕНТА Й ПЕРШІ ВИБОРИ ДЕПУТАТІВ ВЕРХОВНОЇ РАДИ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ
(1994 р.)
- були позачерговими;
- відбулися в березні 1994 р.;
- проводилися за мажоритарною системою.
Мажоритарна виборча система – виборча система, за якою враховуються голоси виборців, подані за кандидата, який
одержав більшість голосів у конкретних виборчих округах.
Результати виборів до Верховної Ради: КПУ – 25%, Рух – 5,9%, Селянська партія – 5, 34%, СПУ – 4,15%, безпартійні –
55, 6%.
Пропрезидентські сили зазнали поразки. Прорахунки влади зробили привабливими гасла комуністів та соціалістів.
19 липня 1994 р. Л.Кучма склав присягу на вірність українському народові й офіційно став Президентом України.
Конституційний Договір – політико-правова угода між Верховною Радою України та Президентом України про основні
засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття
нової Конституції України. Цей документ укладено 8 червня 1995 р. у м. Києві і підписано Головою Верховної Ради
України О. О. Морозом та Президентом України Л. Кучмою.
28 червня 1996 р. була прийнята Конституція України. Конституція УРСР 1978 р. з усіма змінами та доповненнями
втратила чинність.
У жовтні 2010 р. Конституційний суд України визнав зміни до Конституції 2004 р. недійсними, тому сучасна Україна
живе за редакцією Конституції 1996 р.
- необхідний 4% бар’єр подолали такі партії: КПУ (24,65%), Народний Рух (9,4%), виборчий блок СПУ та СелПУ (8,6%),
Партія зелених (5,4%), НДП (5%), Всеукраїнське об’єднання «Громада» (4,7%), ПСПУ (4%), СДПУ (4%);
- домінування в парламенті лівих партій (комуністичних та соціалістичних);
- жодна політична сила не отримала необхідної кількості голосів для створення парламентської більшості, що гальмувало
прийняття найважливіших рішень і законів.
21 січня – 1 лютого 2000 р. – загострення суперечностей у Верховній Раді, у результаті було створено парламентську
більшість, переобрання Голови Верховної Ради (Головою став І.Плющ).
16 квітня 2000 р. – Всеукраїнський референдум із питань зменшення кількості народних депутатів і скасування їх
недоторканості; створення двопалатного парламенту; права Президента розпускати парламент у разі не створення
постійно діючої більшості та неприйняття бюджету країни. Більшість українців підтримали винесені на референдум
питання, але зміни не були реалізовані.
28 листопада 2000 р. – початок «касетного скандалу» у зв’язку зі зникненням журналіста Г.Гонгадзе, який писав критичні
статті про діяльність Президента. Загострення політичної ситуації.
9 березня 2001 р. – масові сутички представників опозиції з правоохоронними органами під час святкування чергової
річниці від дня народження Т.Г.Шевченка.
26 квітня 2001 р. – відставка уряду В.Ющенка, який разом із Ю.Тимошенко очолив формування опозиції Л.Кучмі.
31 березня 2002 р. – відбулися чергові вибори до Верховної Ради: «Наша Україна» на чолі з В.Ющенко (23,57%), КПУ
(19,98%), блок «За єдину Україну» (11,77%), БЮТ (7,26%), СПУ (6,87%), СДПУ(о) (6,27%). Вибори засвідчили поразку
лівих партій.
6 березня 2003 р. – Указ Президента про винесення на всенародне обговорення проекту закону «про внесення змін до
Конституції України», у результаті обговорення відмовилися від ідеї двопалатного парламенту та скорочення кількості
депутатів.
4 вересня 2003 р. – зустрічний проект Медведчука-Симоненка, за яким Президента обирає не народ, а Верховна Рада
(проект спричинив політичну кризу і був скасований).
У 2004 р. Конституційний суд України визнав, що Л.Кучма має право балотуватися на посаду Президента України третій
раз, але Л.Кучма відмовляється. Кандидатом від влади стає В.Янукович. Усього висунуто 26 кандидатів.
Увечері 21 листопада 2004 р. на майдані Незалежності м. Києва зібрався мітинг, який переріс у «Помаранчеву
революцію» (мітинг був заздалегідь підготовлений та спланований В.Ющенком та його прихильниками).
24 листопада 2004 р. – ЦВК офіційно підтвердила перемогу В.Януковича. Опозиція оскаржила рішення ЦВК у
Верховному Суді. Опозиція оголосила про створення Комітету національного порятунку і проведення Всеукраїнського
політичного страйку. До Києва почали з’їжджатися прихильники В.Януковича.
26 листопада 2004 р. – початок переговорів іноземних лідерів з кандидатами у Президенти України. Було прийняте
рішення не допустити силовий варіант розвитку подій.
27 листопада 2004 р. – Верховна Рада прийняла постанову про політичну кризу, визнала фальсифікацію виборів,
висловила недовіру ЦВК.
28 листопада 2004 р. – у Сєверодонецьку відбувся з’їзд депутатів, на якому лідериХарківської, Донецької та Луганської
областей закликали до проголошенняПівденно-Східної Автономної Республіки. Був взятий курс на сепаратизм
(відокремлення).
8 грудня 2004 р. – Верховна Рада прийняла зміни до закону «Про вибори Президента України», зміни до Конституції,
переобрання складу ЦВК…
Негативні:
Зима-весна 2005 р. – початок конфронтації між політичними силами, що сприяли перемозі
В.Ющенка: Ю.Тимошенко (прем’єр-міністр), О.Зінченко (голова секретаріату Президента), П.Порошенко (секретар Ради
національної безпеки та оборони). Уряд декларую початок кампанії з реприватизації. На міжнародній арені В.Ющенко
отримує дружній прийом на Заході. На пострадянському просторі спроба відродити ГУАМ (Грузія, Україна,
Азербайджан, Молдова). Загострюються відносини з Росією.
Літо 2005 р. – реприватизація «Криворіжсталі». Російський «Газпром» попереджає про підвищення цін на газ. Уряд не
вживає заходів щодо звільнення від енергозалежності від Росії.
Осінь 2005 р. – В.Ющенко відправляє у відставку уряд Ю.Тимошенко. Новим прем’єр-міністром стає Ю.Єхануров.
В.Ющенко укладає угоду з В.Януковичем. Переговори з «Газпромом» заходять у глухий кут. Україна входить у новий
рік, не підписавши контракту закупівлі російського газу.
Зима 2006 р. – міжнародний скандал: Росія звинувачує Україну в несанкціонованому відборі російського газу. Верховна
Рада вимагає відставку уряду Ю.Єханурова, але В.Ющенко не піддається тиску.
26 березня 2006 р. – вибори до Верховної Ради за пропорційною системою (партійними списками). Результати: Партія
регіонів (32,14%), БЮТ (22,29%), блок «Наша Україна» (13,95%), СПУ (5,69%), КПУ (3,66%).
Літо 2006 р. – колишні союзники В.Ющенка СПУ переходять на сторону Партії регіонів і КПУ, що призводить до
створення «антикризової коаліції». В.Янукович стає прем’єр-міністром. Головою Верховної Ради стає лідер СПУ
О.Мороз. В.Ющенко добивається підписання політичними силами «Універсалу національної єдності». Ю.Тимошенко
відмовляється підписувати Універсал.
Осінь 2006 р. – прем’єр-міністр В.Янукович заявляє про неготовність вступу України до НАТО. Росія іде назустріч у
питаннях про ціну на газ.
30 вересня 2007 р. відбулися дострокові вибори до Верховної Ради за пропорційною системою. Результати: Партія
регіонів (34,37%), БЮТ (30,71%), НУНС (Наша Україна – Народна Самооборона) (14,5%), КПУ (5,39%), блок Литвина
(3,91%). СПУ не увійшла до складу парламенту. Головою Верховної Ради стає А.Яценюк.
Наприкінці 2008 р. – початку 2009 р. Україна вступає у світову економічну кризу (падає ВВП, збільшується безробіття,
зростає інфляція). Новий газовий конфлікт з Росією.
вересень 2008 р. – А.Яценюк подає у відставку з посади голови Верховної Ради.
Жовтень 2008 р. – В.Ющенко заявив про дострокове припинення повноважень Верховної Ради, але окружний
адміністративний суд Києва зупинив дію указу Президента. В.Ющенко звільнив суддю і розформував Київський
окружний суд. Проте В.Ющенко, враховуючи економічну кризу, зупинив дію свого указу.
Листопад 2008 р. – формування нової коаліції НУНС, БЮТ, Блок Литвина. В.Литвинстає головою Верховної Ради.
7 січня 2009 р. – Росія припинила поставки газу в Україну. Росія звинувачує Україну в несанкціонованому відборі газу.
Експерти Євросоюзу це підтвердили.
19 січня 2009 р. – підписання урядом Ю.Тимошенко невигідного газового договору з Росією.
17 січня 2010 р. – І тур виборів Президента України. У другий тур потрапили Ю.Тимошенко (25,05%) та В.Янукович
(35,32%).
11 березня 2010 р. – формування нової парламентської коаліції «Стабільність та реформи» (Партія регіонів, КПУ, блок
Литвина). Новим прем’єр-міністром стає лідер Партії регіонів М.Азаров.
Квітень 2010 р. – підписання нового вигідного газового договору з Росією, а також договору про продовження дислокації
у Севастополі російського чорноморського флоту на 25 років до 2042 р.
1992 р. – ратифікація Гельсінських угод, вступ до Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ).
1992 р. – вступ до Міжнародного валютного фонду, Європейського банку реконструкції та розвитку, Світового банку.
Участь України у миротворчих операціях ООН у Хорватії, Боснії та Герцеговині, Сьєра-Леоне тощо.
Європейська інтеграція
Співробітництво з НАТО
1995 р. – військово-технічне співробітництво в межах Алматинської угоди про створення Обєднаної системи
протиповітряної оборони;
2003 р. – угода про формування Єдиного економічного простору (ЄЕП).
Росія
2003 р. – затверджено сухопутний кордон; не вирішене питання про кордони у Керченській затоці та Азовському морі.
2003 р. – конфлікт через будівництво Росією дамби до українського о.Тузла у Керченській затоці.
Білорусь
Молдова
2001 р. – Договір про кордони: Україна передала Молдові частину території Подунавʼя.
Польща
Угорщина
Словаччина
Румунія
Початок 90-х років – територіальні претензії Румунії щодо Північної Буковини, Бессарабії, о. Зміїний.
Лютий 2009 р. – за заявою Румунії Міжнародний суд у Гаазі розв’язав румунсько-українську суперечку щодо делімітації
континентального шельфу.
У сучасній Україні відбувається великомасштабна трансформація соціального буття, змінюються соціальні цінності,
норми діяльності та поведінки людей, що зумовлює необхідність підвищення ролі та значення накопичення нових знань
протягом усього життя людини. Брак і викривлення історичних знань, деформованість національної свідомості та
несформованість активної громадянської позиції посттоталітарного українства породжують складні суспільні процеси,
які відбуваються сьогодні.
ПРЕЗИДЕНТИ УКРАЇНИ