Тема 31.

Україна в умовах незалежності

РОЗПАД СРСР
  7 грудня 1991 р. відбулася зустріч лідерів Білорусії (С.Шушкевич), Росії
(Б.Єльцин), України (Л.Кравчук) на урядовій дачі в Біловезькій Пущі (Білорусія).
  8 грудня 1991 р. – офіційна констатація розпаду СРСР, підписання угоди про
утворення Співдружності Незалежних Держав (СНД).
  21 грудня 1991 р. – підписання в Алма-Аті Декларації про утворення СНД
керівниками незалежних Росії, України, Білорусії, Азербайджану, Вірменії, Молдови,
Казахстану, Киргизії, Туркменії, Узбекистану, Таджикистану.
  
ПЕРШІ ДЕРЖАВОТВОРЧІ ПРОЦЕСИ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ
Вищими органами влади в Україні стали Верховна Рада, Кабінет Міністрів та
Президент як голова держави. 1992 р. був заснований Конституційний суд України.
Протягом першого року незалежності були прийняті важливі закони - «Про
громадянство України», «Про Державний кордон України», «Про національні
меншини в Україні». На початку 1992 р. було затверджено державну символіку:
малий герб - тризуб, синьо-жовтий прапор, гімн - мелодія пісні «Ще не вмерла
Україна», музика М. Вербицького на слова П. Чубинського; у повному обсязі зі словами
був затверджений 2003 р.  Також були створені Національний банк України, СБУ,
Українська фондова біржа, посольства, консульства. 6 грудня 1991 р. – закон «Про
збройні сили України».
  Початок січня 1992 р. – введення в обіг власної грошової одиниці – купонів
багаторазового використання. З 1 вересня 1996 р. – введення в обіг української
національної валюти –  гривні.

Повернення кримських татар на батьківщину. Статус Криму

З метою представництва інтересів народу перед владою та в іноземних
організаціях 1991 р. було утворено Меджліс кримськотатарського народу.
Головною метою кримськотатарського національного руху було повернення всього
народу на свою землю і відновлення національно- територіальної автономії у складі
Української держави.
У 1991 р. у Сімферополі відбувся Курултай кримськотатарського народу, на
якому було ухвалено «Декларацію про державний суверенітет кримськотатарського
народу». У цьому документі йшлося про надання Криму суверенітету за етнічною
ознакою та створення національної татарської держави. Українська влада не бачила
доцільним перетворення територіальної Автономної Республіки Крим у національно-
територіальну автономію, що призвело до політичного домінування у Криму
проросійської еліти, яку підтримувала російська більшість населення.
У 1992 р. Верховна Рада України прийняла Закон України «Про статус
Автономної Республіки Крим», згідно з яким Крим отримав назву — Автономна
Республіка Крим (АРК), і було законодавчо визначено новий конституційно-
правовий статус Криму як автономної республіки у складі України.
У 1994 р. посаду президента в Криму обіймав Ю. Мєшков — прихильник
зближення з Росією. Його підтримувала проросійська еліта. Після рішучих дій Києва
президента було усунуто, а саму президентську посаду скасовано.
Остаточно статус Криму як автономії у складі України юридично закріпили
Конституція України та Конституція Автономної Республіки Крим, згідно з якими
столицею республіки був проголошений Сімферополь, місто Севастополь набувало
окремого регламенту.
Проблеми початкового етапу державотворення
– відсутність чіткої концепції державотворення;
– незавершеність розподілу функцій між різними гілками влади;
– виникнення великої кількості партій без чітких політичних засад та великої
підтримки населення;
– тісний зв’язок економіки України з народногосподарським комплексом колишнього
СРСР.

ПОЛІТИКА ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ Л. КРАВЧУКА (1991 – 1994 рр.)

 – втілення ідеї незалежності;
– не допустив, завдяки поміркованій політиці, виплеску соціальної напруги;
– не зміг реалізувати обіцяну під час виборчих перегонів програму глибоких
соціально-економічних перетворень;
 Економічний розвиток України в перші роки незалежності:
 – вплив негативних чинників як спадок СРСР (підпорядкування більшості
підприємств центру, відсутність різних форм власності, неконкурентоспроможність на
світових ринках, екстенсивний розвиток, диспропорційність (переважання
промисловості групи «А»), застарілість матеріально-технічної бази, міцний зв’язок з
економікою країн колишнього СРСР, залежність від енергоносіїв (газ, нафта), високий
рівень мілітаризації економіки);
– економічна криза (тіньова економіка, гіперінфляція, зростання безробіття, дефіцит
державного бюджету, катастрофічне падіння виробництва, борги по зарплаті);
– прийняття низки законів: «Про власність», «Про селянське (фермерське)
господарство», «Про приватизацію майна державних підприємств»…;
Необхідні поняття сучасної економіки:
 Тіньова економіка – господарська діяльність, яка розвивається поза державним
обліком та контролем (несплата податків, приховування доходів).
 Інфляція – зростання цін внаслідок додаткового випуск грошових знаків.
 Гіперінфляція – швидке зростання товарних цін і грошової маси в обігу, що веде до
різкого знецінення грошової одиниці.
 Грошова емісія – додатковий випуск в обіг грошових знаків
 Дефіцит – перевищення попиту над пропозицією (відсутність певних товарів на
ринку). Особливо дефіцит на всі групи товарів був за часів «Застою» та
«Перебудови».
 
БЕЗ’ЯДЕРНИЙ СТАТУС УКРАЇНИ
 Причини:
 – аварія на ЧАЕС;
– складнощі утримання ядерної зброї;
– жорстка позиція США та Росії;
У 1994 р. було укладено Будапештський меморандум, згідно з яким США,
Великобританія і Росія надали гарантії безпеки Україні. Від імені України
меморандум підписав Президент JI. Кучма. Україна підтверджує, що приєднається
до Договору про непоширення ядерної зброї. Проголошення Україною без'ядерного
статусу. Згода на знищення всіх запасів ядерної зброї.
Результати:
 – Росія стала єдиною пострадянською ядерною державою;
– Україна втратила ядерний потенціал, але так і не отримала компенсацій за
роззброєння.
 
У 1994 році загострилися відносини між Верховною Радою та Президентом. Наслідок:
дострокові вибори Президента і ВРУ.  Причини дострокових виборів:
– наростання економічної кризи;
– невдоволення населення погіршенням умов життя (у 1993 р. почали страйк
шахтарі);
 
Президентські вибори 1994 року відбувалися у 2 тури.  Результати виборів: переміг
Л.Кучма (52%). Другий – Л. Кравчук. 19 липня 1994 р. Л.Кучма склав присягу на
вірність українському народові й офіційно став Президентом України.
 
ПОЛІТИКА ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ Л. КУЧМИ (1994 – 1999 рр.)
– призупинення падіння обсягів виробництва;
– гальмування економічної кризи в країні;
– зупинення гіперінфляції;
– введення гривні (1996 р.);
– прийняття Конституції України (28 червня 1996 р.);
– утвердження України на міжнародній арені;
– дуже повільні темпи соціально-економічних реформ;
– політична та економічна нестабільність (за 1994 – 1999 рр. в Україні змінилося 4
уряди).
 
КОНСТИТУЦІЙНИЙ ПРОЦЕС В УКРАЇНІ
  Конституційний Договір – політико-правова угода між Верховною Радою
України та Президентом України про основні засади організації та функціонування
державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової
Конституції України. Цей документ укладено 8 червня 1995 р. у м. Києві і підписано
Головою Верховної Ради України О. О. Морозом та Президентом України Л. Кучмою.
28 червня 1996 р. була прийнята Конституція України. Конституція УРСР
1978 р. з усіма змінами та доповненнями втратила чинність.
  Зміни до Конституції України були прийняті 8 грудня 2004 р. Перехід від
президентсько-парламентської до парламентсько-президентської форми правління.
  У жовтні 2010 р. Конституційний суд України визнав зміни до Конституції 2004
р. недійсними.
  У лютому 2014 р. Верховна Рада України повернула дію Конституції зі змінами
2004 р.
Основні положення Конституції
 15 розділів, 161 стаття. Україна – суверенна, незалежна, демократична, соціальна і
правова держава;
– єдиним джерелом влади в Україні є народ;
– Україна – унітарна республіка;
– державною мовою є українська;
– закріплення різноманітних форм власності
 
ПРЕЗИДЕНТСЬКІ ВИБОРИ 1999 р. Два тури. До 2-го туру вийшли Л.Кучма та
П.Симоненко (лідер КПУ). Л. Кучма був переобраний на посаду Президента
України на другий строк.
 
ПОЛІТИЧНА СИТУАЦІЯ В УКРАЇНІ 2000 – 2004 рр.
16 квітня 2000 р. – Всеукраїнський референдум із питань зменшення кількості
народних депутатів і скасування їх недоторканості; створення двопалатного
парламенту; права Президента розпускати парламент у разі не створення постійно
діючої більшості та неприйняття бюджету країни. Більшість українців підтримали
винесені на референдум питання, але зміни не були реалізовані.
28 листопада 2000 р. – початок «касетного скандалу» у зв’язку зі зникненням
журналіста Г.Гонгадзе, який писав критичні статті про діяльність Президента.
Загострення політичної ситуації.
  Березень 2001 р. – хвиля масових протестів «Україна без Кучми!».
 
Президентські вибори 2004 р. «Помаранчева революція».  
  Кандидат від влади - В.Янукович. І тур виборів: В.Ющенко – 39,26;
В.Янукович – 39,11%.  21 листопада 2004 р. – ІІ тур виборів. ЦВК (Центральна
виборча комісія) оголосила переможцем В.Януковича. Прихильники В.Ющенка
наголосили, що під час виборів були масові фальсифікації. У результаті:
  Увечері 21 листопада 2004 р. на майдані Незалежності м. Києва зібрався
мітинг, який переріс у «Помаранчеву революцію».
  3 грудня 2004 р. – Верховний Суд виніс рішення про переголосування ІІ туру
президентських виборів.
  26 грудня 2004 р. – переголосування ІІ туру: В.Ющенко – 51,9%, В.Янукович
– 44,21%. 23 січня 2005 р. – інавгурація нового Президента України В.Ющенка.
 Наслідки «Помаранчевої революції»
 Позитивні:
 – набуття Україною іміджу демократичної держави;
– укрупнення політичних партій;
– розширення свободи слова;
– зростання національної самосвідомості.
 Негативні:
 – не відбулося розмежування бізнесу і влади;
– відсутність прозорої кадрової політики, «кумівство»;
– відсутність реальної боротьби з корупцією;
 
Основні політичні події часів правління Президента В.Ющенка
Досягнення Прорахунки
 не обмежував демократію та свободу  Пропрезидентські сили не змогли
слова. створити коаліцію у Верховній
 2006 р. Верховна Рада прийняла Раді, результатом став розпуск
Закон «Про голодомор 1932-1933 парламенту 2007 р. і позачергові
років в Україні», де голодомор вибори. Перемогу на них здобула
визнано геноцидом українського проросійська Партія регіонів (34
народу. %).
 Завдяки різкому збільшенню  Не розслідувані політичні скандали

допомоги на народження дитини в і злочини, починаючи зі справи

 усіх регіонах країни зросла Гонгадзе.
народжуваність.  Не налагодив співпрацю з урядом і
 Проводив чітку проєвропейську парламентом.
зовнішню політику.

  Події Євромайдану
  Євромайдан – акції протесту в Україні за євроінтеграцію та проти режиму
президента В.Януковича.
  Революція Гідності – політичні та суспільні зміни в Україні, що відбулися з
листопада 2013 р. до лютого 2014 р., викликані відходом влади В.Януковича від курсу
на інтеграцію в Європу, а також різноманітними зловживаннями влади.
  Небесна сотня – збірна назва загиблих учасників акцій протесту в Україні у
листопаді 2013 р. – лютому 2014 р.
  Сепаратизм – прагнення до відокремлення від держави і створення
самостійної країни.
  АТО (антитерористична операція) – комплекс заходів, спрямований на
попередження, запобігання та припинення злочинних діянь, здійснюваних з
терористичною метою.
  Анексія – насильницьке приєднання державою всієї або частини території
іншої держави.
  Тимчасово окупована територія – територія України, яка контролюється
Росією, внаслідок анексії Криму та війни на Сході України.
 

 
17 липня 2014 р. проросійські терористи збили над українським Донбасом
цивільний малайзійський літак «Боїнг» з майже 300 людьми на борту. 
  Із середини серпня Росія почала масоване вторгнення у тил українській армії. У
важких боях частина українських військ була заблокована під м. Іловайськ.
  Вересень 2014 р. в Мінську Україна, Росія і ОБСЄ уклали угоди за якими
сторони мали припинити вогонь, відвести важку зброю від лінії вогню та передати
контроль за українсько-російським кордоном Україні. Після складних переговорів
центральна влада України зголосилася  надати частинам Донецької і Луганської
областей, які опинилися під контролем проросійських сил, широке самоврядування
  12 лютого 2015 р. в Мінську відбулася чергова угода про припинення вогню.
Проте російські війська атакували український плацдарм біля містечка Дебальцевого.
Українські підрозділи відступили з Дебальцевого.
   
Політичне утвердження України
  Переможцем дострокових президентських виборів, що відбулися 25 травня
2014 р., став Петро Порошенко.
 Щоб оновити всі гілки влади, президент П. Порошенко ухвалив рішення про
дострокові парламентські вибори.
  Результати виборів до Верховної Ради 26 жовтня 2014 р.: 150 місць з 422
отримав Блок Петра Порошенка, 82 – «Народний фронт», 31 – Об‘єднання
«Самопоміч», Фракція Радикальної партії – 22, і 19 – фракція Об‘єднання
«Батьківщина». Ці фракції сформували Уряд і зобов‘язалися здійснювати реформи.
 

ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ

 1995 р. – вступ України до Ради Європи
 2008 р. – вступ України до Світової організації торгівлі (СОТ)
 2014 р. – підписання Україною Угоди про асоціацію з Європейським Союзом
(ЄС)
Співробітництво з НАТО 
1994 р. – участь у програмі НАТО «Партнерство заради миру»; 
1999 р. – Хартія про особливе партнерство між Україною та НАТО; 
1998, 2001 р. – допомога НАТО в подоланні наслідків повеней у Закарпатті; 
2002 р. – Україна заявила про намір вступу до НАТО. 

Газові та торговельні війни з Росією

Торгівельна війна — це створення економічного тиску на опонента з метою
захоплення ринків, захисту національного товаровиробника або з політичних мотивів.
Мета. Протягом 2000-х років Росія неодноразово вдавалась до шантажу і
неправдивих звинувачень України. Це проявилось у так званих газових і торгових
війнах, головною метою яких було закріпити залежність України від РФ, підірвати
ідею євроінтеграції в Україні, примусити Україну до вступу до Митного союзу та
Єдиного економічного простору, а в перспективі — приєднати Україну до РФ. Ці
конфлікти були частиною політичного тиску на українське керівництво.
Газові війни (2005-2006, 2008-2009, 2013-2014) мали переконати Європу, що для
досягнення стабільності в газовій сфері потрібні російські газопроводи і збереження
лідерства Росії як постачальника енергоресурсів.
 Механізми дії. Росія звинувачувала Україна в несанкціонованому відборі газу з
газотранспортної системи, вимагала термінової сплати боргів і навіть припиняла
транзит газу до Європи територією України.
Найбільшими були сирні, м'ясні, шоколадні війни — блокування імпорту до
Росії українських сирів (2006, 2012), м'ясної продукції (2012) та шоколаду фабрики
«Рошен» (2013), а також ускладнення процедури митного контролю та оформлення
товарів. Втрати української сторони оцінюють у близько 100 млн доларів.
Унаслідок війн українські виробники активізували переорієнтацію на за-
хідноєвропейські ринки. Політичної мети Росія не досягла.

РОЗВИТОК КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ НА МЕЖІ ХХ-ХХІ СТОЛІТЬ

Освіта:
2005    р. травень — приєднання України до Болонського процесу — включення
України до єдиної системи вищої школи
Наука:
Провідним центром розвитку наукових досліджень є Національна академія наук —
HAH України (очолює Борис Патон). Вагомий внесок у розвиток української науки
внесли академіки Ю.Митропольський (математична фізика), П. Костюк (фізіологія),
Ю. Гузь (механіка), Ю. Глеба (клітинна інженерія), В. Грищенко ( кріобіологія), В.
Тацій (правознавство), П. Тронько, В. Смолій (історія), І. Курас (політологія), В.
Шинкарук (філософія)
Участь у 1997 р. Леоніда Каденюка у космічному польоті на американському
космічному кораблі «Колумбія», таким чином він став першим космонавтом
незалежної України

Література:
Свобода письменницької творчості різних жанрів.
Ліна Костенко (збірки «Гіацинтове сонце», «Річка Геракліта», поема «Берестечко»,
прозовий роман «Записки українського самашедшого»).
Юрій Андрухович (співзасновник поетичної групи «Бу-Ба-Бу» та Асоціації
українських письменників, автор романів «Рекреації», «Московіада», «Перверзія»,
«Дванадцять обручів»).
Роман Іваничук (роман-легенда «Рев оленів нарозвидні», що присвячений подіям
Другої світової війни в Західній Україні).
Сергій Жадан (письменник, автор романів «Депеш Мод», «Ворошиловград»,
«Месопотамія»).

Діяльність талановитих кіномитців:

Юрій Іллєнко (фільми «Лебедине озеро. Зона» і «Молитва за гетьмана Мазепу»).
Олесь Санін (фільм «Мамай», який був висунутий Україною на здобуття премії
«Оскар» за найкращий фільм іноземною мовою).
Олександр (Олесь) Янчук (історичні фільми «Голод-33», «Атентат — осіннє
вбивство у Мюнхені», «Нескорений», «Залізна сотня»).
Мирослав Слабошпицький (автор фільму «Плем'я», у якому знялися непрофесійні
глухонімі актори і який позбавлений діалогу і субтитрів, у 2014 р. завоював три призи
конкурсної програми «Тиждень критики» Міжнародного Каннського кінофестивалю).
Ігор Стрембіцький (у 2005 р. став першим українцем, який отримав Золоту пальмову
гілку — найвищу нагороду Каннського кінофестивалю за фільм «Подорожні»). Іван
Марчук (художник, творець неповторної живописної техніки, потрапив до рейтингу
100 найвизначніших геніїв сучасності).

Зростання популярності україномовної популярної пісні:

 зародження гурту «Океан Ельзи» (лідер гурту Святослав Вакарчук);
 перемога Руслани Лижичко на міжнародному конкурсі «Євробачення» з піснею
«Дикі танці», в якій використано елементи традиційної гуцульської музики.

Церква
Початок 1990-х був позначений міжконфесійним протистоянням на тлі майнових
суперечок, ускладнений розколом всередині українського православ'я.
1) 1991 р. відновилася Укр. автокефальна православна церква (УАПЦ).
2) Окрім цього утворилася в 1992 УПЦ Київського патріархату – УПЦ – КП (з 1995
до 2013 очолював митрополит Філарет).
3) Також продовжує діяти Українська православна церква Московського
патріархату – УПЦ – МП (з 1689 р.).
4) Українська греко-католицька церква – УГКЦ.
5) Римо-католицька церква.
6) Численні релігійні організації протестантського спрямування.
Значних успіхів досягли українські спортсмени. Першу олімпійську золоту
медаль для незалежної України завоювала на зимових Олімпійських іграх 1994 р.
фігуристка О. Баюл. Згодом її почин підтримали гімнастки Л. Підкопаєва, К. Се-
ребрянська, борець В. Олійник, важкоатлет Т. Таймазов, легкоатлетка І. Кравець,
плавчиня Я. Клочкова та ін. У всьому світі сьогодні відомі імена професійних
боксерів братів Кличків, які є чемпіонами світу в різних версіях, футболіста А.
Шевченка, фехтувальника С. Голубицького, борців Е. Тедеєва і Р. Гонтюка,
плавців Д. Силантьєва і О. Лисогора, важкоатлета В. Вірастюка та ін.

 Корупція Злочинне використання державними чиновниками та іншими посадовими

особами своїх формальних прав із метою особистого збагачення.
Тіньова економіка Частина економіки, яка працює поза межами державного контролю,
регулювання, не сплачує обов’язкових платежів до бюджету країни.
Олігарх Представник великого капіталу з надмірним впливом у медіа та владі, що
становить значну загрозу для стабільності та успіху держави
Поліконфесійність (від. грецьк. poli – багато і лат. сonfessio – визнання, сповідання) –
наявність багатьох релігійних течій на території однієї країни.
«Помаранчева Кампанія протестів, мітингів, пікетів, страйків та інших актів
революція» 2004 р. громадянської непокори в Україні, організована і проведена
прихильниками Віктора Ющенка, основного кандидата від опозиції на
президентських виборах у листопаді — грудні 2004 року.
«Євромайдан», 2013- національно-патріотичні протестні акції в Україні, передусім, проти
2014 р. корупції, свавілля правоохоронних органів та сил спецпризначення, а
також на підтримку європейського вектора зовнішньої політики України.
«Небесна сотня» прийнята в Україні збірна назва загиблих протестувальників, які мали
безпосередній стосунок до ідеї та акції Євромайдану (Революції Гідності) у
грудні 2013 — лютому 2014 року.
«Революція Гідності» політичні та суспільні зміни в Україні з 21 листопада 2013 до лютого 2014
 року, викликані спротивом проти відходу політичного керівництва країни
від законодавчо закріпленого курсу на Європейську інтеграцію.
Сепаратизм (від лат. separatus — відокремлення) — політика і практика відокремлення,
відділення частини території держави з метою створення суверенної
держави, дезінтеграцію країни, переходу до складу іншої держави чи
набуття статусу дуже широкої автономії.
Антитерористична Комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на
операція попередження, запобігання та припинення злочинних діянь, здійснюваних
з терористичною метою, звільнення заручників, знешкодження терористів,
мінімізацію наслідків терористичного акту чи іншого злочину,
здійснюваного з терористичною метою.
Анексія Це насильницьке приєднання державою всієї або частини території іншої
держави в односторонньому порядку. За міжнародним правом анексія -
один з видів агресії і спричиняє міжнародно-правову відповідальність.
Анексію слід відрізняти від окупації, яка сама по собі не призводить до
зміни юридичної належності території.
Тимчасово окупована частина території України, яка контролюється Російською Федерацією
територія внаслідок анексії Криму, а також війни на сході України.
«Кіборги» Узагальнена назва солдатів 93-ї окремої механізованої бригади у складі 6-
го армійського корпусу Збройних сил та бійців Добровольчого корпусу,
створеного на основі «Правого сектора», які утримували Донецький
аеропорт. (Кіборг – це істота, яка не відчуває страху, зайвих емоцій, а
просто до кінця виконує те, що потрібно).
Волонтерський рух добровільна безкорисна суспільно корисна діяльність. Може
здійснюватись і окремими людьми, і організаціями.
Люстрація Процес очищення влади від конкретних організацій та осіб, причетних до
злочинів проти народу. заборона діячам високого рангу, які
скомпрометували себе, впродовж певного часу або пожиттєво працювати
на державній службі.
Громадянське Такий соціальний простір, де люди взаємопов’язані і взаємодіють між
суспільство собою як незалежні одне від одного та від держави індивіди (які можуть
об’єднуватися, оскільки окремому індивідові важко самостійно
відстоювати свої права і законні інтереси) і який має забезпечити в різних
суспільних сферах умови для самореалізації окремих людей та колективів
Безвізовий режим Статус, що дозволяє громадянам України вільно перетинати міждержавні
кордони країн Європейського Союзу без попереднього звернення до
посольства для отримання дозволу, починаючи з 11 червня 2017 року.
Екуменізм Ідеологія та рух за співпрацю та взаєморозуміння між християнами різних
конфесій. Екуменічний рух ставить перед собою завдання: краще пізнати
всі Церкви і їхнє вчення, звертаючи увагу на об'єднувальні елементи;
утворити основу спільного практичного діяння, прямуючи до єдності, яку
проповідував Христос.

ПРЕЗИДЕНТИ УКРАЇНИ
Леонід Кравчук (грудень 1991 р. – липень 1994 р.)
Леонід Кучма (липень 1994 р. – грудень 2004 р. – 2 строки)
Віктор Ющенко (січень 2005 р. – лютий 2010 р.)
Віктор Янукович (лютий 2010 р. – лютий 2014 р.)
Петро Порошенко (червень 2014 р. – травень 2019 р.)
Володимир Зеленський (з травня 2019 р.)