Пантелеймон Олександрович Куліш

«…перворядна зірка» в українському

письменстві, «один із корифеїв нашої
літератури» (І. Франко).
письменник, фольклорист, етнограф,
мовознавець, перекладач, літературний
критик, редактор, видавець;
автор першої фонетичної абетки, яка
лежить в основі сучасного українського
правопису;
один із перших перекладачів Біблії
українською мовою (разом із Іваном
Нечуєм-Левицьким та Іваном Пулюєм);
автор першого україномовного
історичного роману «Чорна рада».
 І. Франко назвав роман «найліпшою історичною
повістю в нашій літературі». В основу твору покладено
«Чорна рада» історичні події часів другої половини XVII ст. — після
смерті Б. Хмельницького.
Підзаголовок: «Хроніка 1663 року».

Твір був написаний 1857 р. двома мовами – російською

та українською.

Історична основа: події доби Руїни після

Переяславської угоди 1654 року. Одним із джерел
написанння твору став літопис Самовидця.
Жанр: перший історичний роман українською мовою,
роман-хроніка.
Тема: зображення подій Чорної ради на широкому
історичному тлі доби Руїни.

Ідея: заклик до єднання, цілісності України;

утвердження думки, що провідною силою в організації
суспільства має бути його національна еліта.

Композиція: 18 розділів.
2 сюжетні лінії: історична та любовна; мотив дороги.

В образі хутора Хмарище – «хутірна філософія»

П. Куліша: ідеал натурального життя людини в
гармонії з природою.
Сюжет: на хутір Хмарище до Михайла Череваня приїздить панотець і
полковник Шрам із сином Петром, тут відбудеться знайомство Петра Шрама
з родиною Череванів, спілкування з Божим Чоловіком – сліпим старцем,
далеким від усього суєтного, мізерного, дріб’язкового, який лікує зіллям і
молитвою хворих, а своїм обов’язком вважає викуплення козаків із неволі,
автор пише, що «душа його жила не на землі, а на небі». Далі герої їдуть у
Київ, тут вони познайомляться з козаком-характерником Кирилом Туром,
зустрінуться з Якимом Сомком у Києво-Печерській лаврі й вечерятимуть
разом. Під час вечері Тур натякне на викрадення Лесі, що й зробить уночі.
Петром Шраменко битиметься з Кирилом Туром, щоб повернути Лесю. У
двобої обидва його учасники впадуть знесилені. Далі за сюжетом
відбудуться гостини Шрама на хуторі в Гвинтовки, недалеко від Ніжина;
покарання біля стовпа Кирила Тура в урочищі Романовський Кут,
повернення Кирила й Петра додому. Після Чорної ради в Ніжині Яким
Сомко опиниться у в’язниці, його спробує врятувати Кирило Тур ціною
власного життя, проте гетьман відмовиться. У фіналі твору Павло Тетеря
засудить на смерть старого Шрама «як бунтівника», а Петро Шраменко й
Леся Черевань виїдуть на хутір Хмарище, де й одружаться.
Композиційний прийом — подорож героїв, мотив дороги (дає
змогу показати широку панораму народного життя, різні
стани, верстви населення, ознайомити і героїв твору, і
читачів зі складними соціальними проблемами тогочасності).

Полковник і панотець Іван Шрам (Чепурний)син

паволоцького попа;учився в Київський братській
школі;його прізвище Шрам, оскільки його
пошрамовано вздовж і впоперек;два сини під час
Хмельниччини полягли в боях за визволення
України;«побував він на полі й на порі з низцями»;«як
піднявсь на ляхів Хмельницький, то мав з його велику
користь і підмогу»;«Був він син паволоцького пана, по
прізвищу Чепурного, учився в Київський братській
школі і вже сам вийшов. Як же піднялись козаки з
гетьманом Остряницею, то він устряв до козацького
війська, бо гарячий був чоловік…. і не всидів би у
своїй парафії, чуючи як ллється рідна йому кров за
безбожний глум польських консистентів і урядників
над українцями».
Петро Шраменко (син Шрама)
дужий, молодий, «орел не
козак»;чесний і сміливий;відважний
і благородний;вірний і
добрий;здатний щиро
кохати;«добрий син і щирий козак».

Сомко (гетьман Лівобережжя)«воїн уроди, возраста і

красоти зіло дивної»;«високий, огрядний собі
пан»;«кругловидний, русявий»; «голова в кучерях, як
у золотому вінку»; «очі ясні, веселі, як зорі»;«чи
ступить, чи заговорить, то справді по-
гетьманськи»;прагне об’єднати обидві частини
України;мужньо приймає смерть, відмовившись від
можливого порятунку, бо «погибає Україна!».

Михайло Черевань (власник хутора Хмарище, дружина

Меланія, донька Леся)брав участь у визвольній
боротьбі українського народу проти Польщі;власник
хутора Хмарище;любить поїсти та випити;відсутність
патріотизму.
Експозиція: зображення історичної епохи, у якій відбуватимуться події твору,
знайомство з головними героями роману.

Зав’язка: прагнення Шрама підтримати на раді Я. Сомка, подолати розбрат і

безлад серед козацтва.

Кульмінація: проведення «чорної ради», за підсумками якої І. Брюховецький

— гетьман, Я. Сомко — в’язень.

Розв’язка: смерть Я. Сомка, І. Шрама; одруження Петра з Лесею.

Роман «Чорна рада» складається з

3 частин
18 частин
13 частин
30 частин
28 частин
І. Шрам одночасно був панотцем і…

полковником
учителем
дігтярем
лікарем
хорунжим
Правобережним гетьманом у творі був

Я. Сомко
К. Тур
Васюта Золотаренко
І. Шрам
П. Тетеря
Про якого гетьмана не згадується у романі «Чорна
рада»?

Т. Трясила
Б. Хмельницького
С. Зборовського
І. Брюховецького
П. Павлюка
Про кого з героїв автор у творі зазначив: «Не любив
ніяких сварок»?

про товстопикого синьокаптанника

про М. Череваня
про І. Шрама
про І. Брюховецького
про Т. Сурмача
Прислів’я, яке використав Василь Невольник у своєму
зверненні під час зустрічі зі Шрамом

«Який гість, така йому й честь»

«Милий гість не часто буває»
«Не так тії вороги, як добрії люди»
«Чим багатий, тим і радий»
«Гора з горою не зійдеться, а чоловік з чоловіком
зійдеться»
Обряд, який відбувся під час гостювання Шрама в
Череваня

виливання хвороби воском

похорон
сватання
ворожіння на щасливу долю
хрестини
Хто в романі «Чорна рада» «переплив Случ під
кулями», «пробравсь у лядський табор, убив
хорунжого й корогов його приніс до гетьмана»?

І. Шрам
І. Брюховецький
Я. Сомко
П. Шраменко
К. Тур
 Установіть відповідність між характеристикою
персонажа та його іменем

Черевань 1) гаркавить, коли розмовляє

Божий 2) має повні кишені грошей, за які викупляє з неволі

Чоловік людей

Гвинтовка 3) має прізвисько «князь»

Кирило Тур 4) був побитий киями