Управління ризиками

СУБ’ЄКТА ЗЕД
План
1. Сутність та види ризиків ЗЕД
2. Екзогенні ризики суб’єкта ЗЕД
3. Ендогенні ризики суб’єкта ЗЕД
4. Ризики, безпосередньо пов’язані зі статтями
зовнішньоторговельного контракту та його
виконанням
 Існують ризики, які ми приймаємо, адже
винагорода за їх прийняття перевищує
можливі втрати. Оптимальна поведінка
передбачає прийняття ризиків, котрі дають
високий результат.

Роберт Енгл,
Нобелевський лауреат з економіки (2003 рік)
Ризик – імовірність (можливість) настання або
ненастання події, що призведе до негативного впливу,
адже ризик віддзеркалює особливості прийняття рішень в
умовах можливих загроз або невикористаних
можливостей.
Ризик підприємства – ймовірність отримання збитків
від прийнятого рішення в умовах невизначеності та/або
відхилення результатів діяльності від обраної мети.
Зовнішньоекономічний ризик – «можливість позитивних
та негативних відхилень від прогнозованого бажаного
результату прийнятих рішень, пов’язаних з інтеграцією
вітчизняного підприємства у світову економіку та
здійснення зовнішньоекономічних угод» .
Під ризиком ЗЕД
слід розуміти комплекс ризиків, що виникають
при будь-яких її видах на усіх стадіях
її здійснення

Вітлінський В.В.
“Ризикологія в 
зовнішньоекономічній
діяльності”
Ризики ЗЕД класифікують за ознаками:
• щодо договірного процесу (зовнішні та
пов’язані з умовами контракту);
• щодо можливості впливу на ризик (керовані,
опосередковано керовані, некеровані);
• щодо місця виникнення (за кордоном, на
кордоні, на національному ринку);
• щодо етапу підготовки та виконання угоди
(проведення переговорів, підписання контракту,
навантаження / розвантаження, передачі товару,
переходу ризиків, транспортування, проведення
розрахунків, розмитнення, післяпродажного
обслуговування).
За рівнем виникнення ризики ЗЕД доречно
поділяти на:

• екзогенні відносно суб’єкта ЗЕД (глобальні,

регіональні, макро-, мезо-,);
• ендогенні ризики, що притаманні будь-якому
суб’єкту господарювання, та специфічні для
суб’єкта ЗЕД ризики;
• ризики, безпосередньо пов’язані зі статтями
зовнішньоторговельного контракту та його
виконанням.
З огляду на класифікаційні ознаки вважаємо за
доцільне надалі розглядати ризик ЗЕД як систему
взаємопов’язаних ризиків:

- зовнішніх для суб’єкта ЗЕД (глобальних, ризиків

потенційних чи існуючих ринків збуту
продукції, ризиків країни контрагента, ризиків
країни, для якої суб’єкт є резидентом, галузевих
ризиків);
- ризиків, безпосередньо суб’єкта ЗЕД (ризиків,
характерних для будь-якого суб’єкту
господарювання);
- ризиків, пов’язаних з виконанням
зовнішньоекономічної угоди).
Екзогенні ризики суб’єкта ЗЕД генеруються ззовні
та є наслідком системних ризиків глобального чи
державного рівня, зазвичай проявляються у
неможливості протидіяти системним ризикам,
поділяються на:
• глобальний ризик – подія, що за умови її
виникнення, матиме значний негативний вплив на
регіони світу та групи країн протягом
найближчого десятиріччя;
• ризики потенційних чи існуючих ринків збуту
продукції,
• ризики країни-контрагента,
• ризики країни, для якої суб’єкт є резидентом;
• галузеві ризики.
 переборення ризиків фінансової
стабільності світу
• Міжнародний валютний фонд (МВФ) визначає
як пріоритетну задачу,
• Світовий Банк – як центральний елемент місії.
доповідь Світового Банку
“…недооцінення або ігнорування ризику
неминуче призводить до кризи та здатне звести
нанівець всі попередні досягнення від втілення
соціально-економічних перетворень,
акцентовано увагу на потребі пошуку
компромісу між відмовою від реформ через
побоювання ризику та готовністю до ризиків,
адже «відповідальне та ефективне управління
ризиком забезпечить безпеку та стане рушійною
силою прогресу”
За твердженням Світового Банка
серед ризиків перспектив економічного
розвитку світу залишаються:
• ризик стійкої слабкості глобальної торгівлі;
• ризик високої волатильності фінансових ринків,
що викликана неузгодженою політикою щодо
підняття відсоткових ставок у ключових країнах
світу;
• ризик підвищення напруги балансів
нафтодобувних країн через значне зниження
ціни;
• ризик постпандемічної стагнації…
Глобальні ризики
Категорія ризику Зміст ризику

економічний безробіття або часткова залученість; цінові шоки на енергоресурси; хронічні

дисбаланси бюджету; фіскальна криза; некерована інфляція; дефляція у
провідних країнах світу

соціальний продовольча криза; криза водопостачання; масштабна вимушена міграція;

глибока соціальна нестабільність; розшарування населення за доходами;
депривація бідного населення; швидке і масове поширення інфекційних
захворювань

геополітичний криза системи державного управління через поширення корупції, олігархії,

безкарність, відсутності політичної волі); міждержавні конфлікти з
регіональними наслідками (в тому числі події в Україні, на Близькому
Сході, у країнах Африки)

екологічний екстремальні погодні умови; відсутність заходів щодо адаптації до зміни

клімату; поступове руйнування екосистеми; втрати біорізноманіття;
природні та антропогенні екологічні катастрофи;

технологічний ризик зламу інформаційної інфраструктури; кібератаки; шахрайство або

крадіжка даних; зловживання технологіями (використання
генномодифікованих організмів при виготовленні продуктів харчування,
3D-друк для виготовлення зброї)
Серед економічних як найбільш пріоритетні
визначені наступні ризики:

• виникнення «мильних бульбашок» на великих

ринках;
• краху фінансового механізму країн або установ;
• краху або дефіцит життєвоважливої інфраструктури;
• розвитку фінансової кризи в провідних економіках
світу через короновірус;
• загострення проблеми безробіття або неповної
зайнятості через пандемію;
• посилення інфляційних процесів.
Акцентовано увагу на наступних
тенденціях:
- розвиток світової економіки – це, насамперед, подолання
наслідків «коронокризи» (фіксується поступове зростання у
розвинених країнах, незначне зростання темпів у країнах, що
розвиваються), змушене безробіття;
-зміна споживчої поведінки по всьому світу через небезпеку
та відсутність стабільного доходу (відмова від подорожей,
відтермінування покупки речей тривалого користування,
скорочення витрат на одяг та взуття тощо);
- низькі ціни на сировинну (нафту, сталь), що є негативним
для країн, що розвиваються, та є сировинними експортерами;
- зниження припливу капіталу в країни, що розвиваються.
Ризики суб’єкта ЗЕД можна
поділити за такими ознаками
• щодо договірного процесу (зовнішні та пов’язані з
умовами контракту);
• щодо можливості впливу на ризик (керовані,
опосередковано керовані, некеровані);
• щодо місцезнаходження (за кордоном, на кордоні,
на національному ринку);
• щодо етапу угоди (за митного оформлення,
сертифікації, інвестиційні, транспортні).
 Країнові ризики
- ризик, обумовлений необхідністю
функціонування суб’єкта господарювання
відповідно до норм законодавства країни
здійснення економічної діяльності та об’єднує
економічний, фінансовий; політичний та
інституційний чинник.
Мапа країнового ризику у 1998 році
Мапа країнового ризику у 2018 році
Мапа країнового ризику у 2021 році
Європа ризик 2021
країновий ризик об'єднує політичну та
макроекономічну складову

Під політичним ризиком розуміють можливість виникнення

збитків чи скорочення очікуваного прибутку внаслідок державної
політики.
Серед складових політичного ризику виділяють:
• ризик націоналізації та експропріації;
• ризик валютних обмежень і, як наслідок, ризик трансферу;
• ризик невиконання або припинення дії контракту, внаслідок
непередбачених політичних подій в країні партнера;
• ризик громадянських заворушень, початку воєнних дій.

Макроекономічний рівень являє собою підґрунтя для економічної

діяльності країни, господарюючих суб’єктів та домогосподарств в
тому числі через управління системними ризиками.
дослідження країнового ризику окремих
національних економік світу
проводять фахівці МВФ,
Світового банку,
Агенства Aon Plc,
Economist Intelligence Unit,
Euromoney,
Institutional Investor,
Moody's Investor Service,
Standart & Poor's Ratings Group (S&P),
Міністерства розвитку економіки, торгівлі та с/г України
Елементи країнового ризику України
Елемент ризику Рівень
розповсюдженість ризику дуже високий
правові та нормативні дуже високий
політичне втручання високий
суверенний ризик несплати дуже високий
ризик зриву ланцюга поставок високий
ризик ведення бізнесу вище середнього
вразливість банківського сектора середній
нездатність уряду забезпечити високий
стабільність
країновий ризик дуже високий
 Індекс сприйняття корупції-2020
https://www.youtube.com/watch?v=onvebfHFS8w
 Екзогенні ризики суб’єкта ЗЕД-резидента
вид ризику ризик наслідки реалізації ризику для України
глобальні падіння світових продовольчих цін зменшення валютної надходжень
ризики
зменшення попиту на світовому ринку зменшення обсягів експорту
ризики падіння попиту на продукцію зменшення обсягів експорту
потенційн
ризик втрати постійного постачальника- збільшення обсягів експорту
их чи
існуючих експортера через санкції, неврожай тощо
ринків
ризик громадських заворушень, військових конфіскація майна, товару; ембарго або
збуту
продукції,
дій, революцій, військових переворотів суттєве скорочення експорту/ імпорту,
ризики відкликання ліцензій, невиконання рішень
країни- арбітражу; неправомірна вимога додаткових
контрагент гарантій
а зміни пріоритетів економічного повне або часткове припинення
співробітництва, зовнішньоторговельних відносин між
країнами; суттєве скорочення експорту
зміни вектору інтеграційного розвитку
/імпорту
юридичні ризики недоотримання прибутку, втрата ринку збуту
кримінальні ризики: корупційні ризики втрата вантажів через захоплення; додаткові
«витрати»
маркетингові ризики неконкуренто- недоотримання прибутку через неякісне
спроможність товару за ціною чи якістю; дія маркетингове дослідження ринку збуту
заборони на рекламу предмету експорту
 Приклад
Реалізація ризику військових дій у країнах імпортерах, з-поміж яких Сирія та Іран, призвела
до суттєвого скорочення експорту, вимушеного розірвання контрактів, а отже,
недоотримання прибутку.
Прикладом реалізації ризиків через зміну пріоритетів економічного співробітництва стало
посилення протекціонізму країнами Євразійського економічного Союзу (Білорусь. Вірменія,
Казахстан, Киргизія, Росія).
Основні ризики для підприємств-суб’єктів МБ, що проявилися та поглибилися внаслідок
підписання угоди про зону Вільної торгівлі з Європейським Союзом, Канадою:
- значно вищий рівень інструментів нетарифного регулювання в країнах ЄС та Канаді в
порівнянні з Україною, а саме вимоги щодо сертифікації, контролю тощо;
- підвищення витрат підприємств на стандартизацію та сертифікацію відповідно до норм
країн ЄС;
- відсутність фінансової підтримки з боку держави, в тому числі, дотацій, субсидіювання;
- ускладнення виходу підприємств на європейський ринок через повільність адаптаційного
законодавчого періоду, свідченням чого є прийняття та впровадження в дію лише третини
стандартів;
- переоцінка перспектив поглиблення торговельного партнерства з Канадою через
неврахування географічної відстані країн;
- посилення конкуренції на українському ринку через дзеркальну лібералізацію щодо
виробників з Європейського Союзу.
 Чинники та прояви реалізації політичного ризику
для
Чинник
підприємств
зміна законодавства –
Вид ризику
суб’єктів ЗЕД
Прояв / наслідки  

(пропозиція внесення до
законодавства терміну експропріація,
«реприватизація», ризик примусовий викуп майна,  
ініціювання «справедливої» націоналізації обмеження можливостей інвесторів та
доплати або повернення у акціонерів управління активами
державну власність раніше
приватизованих підприємств
складність придбання іноземної валюти
для розрахунків з інвесторами,
кредиторами, погашення облігацій,
імпортних закупівель (характерна для
валютні обмеження ризик трансферу  
2014-2017 років);
збільшення частки обов’язкового
продажу надходжень в іноземній
валюті
ризик порушення
можливе скорочення термінів
норм валютного
посилення норм валютного валютного нагляду з 180 днів до 90
нагляду,  
нагляду (контролю) днів (2014 рік), 120 днів (2015-2016
штрафних
роки)
санкцій
невиконання умов поставки товару,
зміни національного ризик розриву
неотримання платежу, неможливість  
законодавства контракту
застосування штрафних санкцій
ризик втрати продаж або банкрутство підприємств,
промислових що розміщені в інших країнах, на  
зовнішні ризики щодо договору
ВИД РИЗИКУ ХАРАКТЕРИСТИКА
Політичний Можливість виникнення збитків або скорочення розміру прибутків, яка є наслідком
державної політики
Макроекономічні Ризики, пов’язані з платіжним потенціалом країни-дебітора.
Макроекономічний і політичний ризики складають групу «ризик країни»
Ризик вибору і Існують такі ризики, пов’язані з надійністю партнера: ризик обману та неіснування
надійності фірми-партнера; ризик невиконання партнером умов контракту; ризик
партнера неплатоспроможності партнера; ризик розриву контракту партнером
з особистих причин; ризик зниження фінансової стійкості партнера; ризик
затримки постачання з вини партнера
Юридичні Ризики, пов’язані із втратами, що вини­кають у результаті зміни законодавчих актів.
Цей вид ризику особливо характерний для України, законодавчо-нормативна
база якої постійно зміню­ється та є непрогнозованою
Кримінальні Визначають реальні та приховані втрати бізнесу в умовах недосконалого правового
захисту
Маркетингові Інформаційний та інноваційний. Інформаційний ризик – це ризик відсутності або
ризики недостовірності інфор­мації як юридичної бази для підготовки контракту, так і
інформації про стан справ у партнера, стан ринку товарів (послуг), що
пропонуються.
Інноваційний ризик – це можливість втрат, що виникає при інвестуванні
підприємцем коштів у виробництво нових товарів, послуг, які, можливо, і не
знайдуть того попиту на ринку, який очікується.
Також можуть виникнути ризик заборони реклами товару та ризик зростання
витрат на освоєння нового ринку
 Ризик переоцінки бажаного економічного
ефекту від події:
- створення Експортно-кредитного Агентства;
- прийняття Закону України «Про забезпечення
масштабної експансії експорту товарів (робіт, послуг)
українського походження шляхом страхування,
гарантування та здешевлення кредитування експорту»;
- допомога експортерам Офісом з просування експорту
(організація участі у виставкових заходах) у потенційних
країнах експорту.
Ризики, пов’язані з умовами контракту
Ризик прості ризики (складові)
визначення Ризик неправильного юридичного визначення угоди;
предмета Ризик неправильної назви об’єкта контракту;
контракту
умови кількості Ризик неправильного вибору одиниці виміру
Ризик неправильного застосування коефіцієнтів перерахунку
Ризик нечіткого визначення кількості по кожному товару
Ризик зміни кількості залежно від умов транспортування, зберігання
Ризик нечіткого визначення зменшення кількості внаслідок
умови якості Ризик браку товару
Ризик нечіткого визначення якості товару
Ризик відхилення якості поставленого товару від зразка
Ризик зміни якості товару під час транспортування
Ризик прострочення строку придатності або гарантійного строку
Ризик повернення товару у випадку браку
Ризик вмісту в товарі речовин, використання яких заборонені в країні
умови Ризик зменшення прибутку через неякісну упаковку
упаковки і
маркуванн Ризик невиконання норм щодо пакування і маркування імпортних/
я експортних товарів у країні контрагента

Ризик зниження прибутку через неповне маркування

Ризик стягнення штрафних санкцій через неповне маркування і

невідповідну упаковку

умови Ризик неправильного розрахунку імпортної/експортної ціни товару

ціни
Ризик зміни ціни з періоду підписання контракту до моменту
поставки
Ризик неотримання знижки на торгову партію

Ризик антидемпінгових штрафів

Ризик незнання цінової кон’юнктури ринку

умови Ризик неможливості здійснення вибраного виду поставки

поставки
Ризик зростання вартості товару через обрану форму поставки
валютно- Ризик вибору валюти платежу
фінансови
Ризик можливості виникнення втрат унаслідок коливання
х умов
курсу валют
Ризик вибору умови платежу
Ризик вибору форми платежу
Ризик вибору засобів платежу
Відсотковий ризик
Ризик прострочення платежів

форс- Ризик форс-мажорних обставин

мажорних
Ризик неможливості документального підтвердження
обставин
виникнення форс-мажорних обставин
арбітражу Ризик невиконання постанови арбітражного суду через
неприйняття країною міжнародних конвенцій
Ризик вибору арбітражного права
Найбільш актуальні на сьогодні
ризики суб’єкта ЗЕД:
• Суттєве скорочення обсягів експорту (імпорту)
через складнощі транспортування та зміну
споживчої поведінки внаслідок «коронакризи»
• валютний ризик суб’єкта ЗЕД внаслідок зміни
валютного регулювання,
• ризик, пов'язаний з корегуванням податкової
політики держави;
• ризик неправильного вибору митного режиму;
• ризик неправильного вибору умов поставки
Валютні ризики

ймовірність втрати або недоотримання прибутку

через:
- невигідну зміну валютного курсу в період
між укладенням угоди щодо зовнішньо-
торговельної операції та розрахунками;
- перегляд умов валютного нагляду.
 особливості передачі ризику за Інкотермс
Група перехід ризиків відповідальність

E EXW

F FCA

FAS

FOB

C CFR

CIF

CPT

CIP

D DAP

DPU

DDP
 Митні ризики суб’єкта ЗЕД
вид ризику сутність ризику

ризик вибору митного За нормами законодавства митний режим обирається

режиму суб’єктом ЗЕД самостійно. Ризик полягає у тому,
зазначений митний режим потребує дотримання
чітких вимог та правил поставки, зберігання,
сплати мита

ризик визначення митної санкцій у разі зазначення «хибної» митної вартості

вартості

часовий ризик митних значна тривалість митних процедур для продуктів

процедур харчування

ризик кримінального у разі виявлення порушень митного законодавства

провадження щодо дозволених для експорту товарів
Управління ризиком – складне
багатоаспектне і багаторівневе явище, яке
має безліч відмінних одна від одної, а іноді
й взаємовиключаючих складових, має на
меті уникнення або мінімізацію ризику.

Ризик суб’єкта ЗЕД є продуктом невизначеності,

адже саме вона проявляється у неможливості
отримання повної та достовірної інформації,
отже, й складністю прогнозування.
 Принципи управління ризиками
• принцип масштабності (максимізації) – суб'єкт ЗЕД повинен прагнути
до всебічного аналізу можливих причин і чинників виникнення
ризику, до найповнішого охоплення можливих сфер виникнення
ризику, тобто необхідність зведення рівня невизначеності до
мінімуму;
• принцип мінімізації – підприємства – суб`єкта намагаються
мінімізувати спектр можливих ризиків, зменшити ступінь їх впливу на
свою діяльність;
• принцип адекватної реакції – суб'єкт ЗЕД повинен адекватно і швидко
реагувати на ендогенні та екзогенні зміни, що можуть стати джерелом
ризиків;
• принцип розумного прийняття – можливість прийняття на себе тільки
обґрунтованих ризиків (не розумно ризикувати більшим заради
меншого; приймати ризик необхідно тільки в межах власних коштів;
необхідно прогнозувати можливі наслідки у випадку реалізації
ризику)
Основні методи аналізу ризику ЗЕД:

імовірнісний, статистичний, імовірнісно-

статистичний, експертний, аналітичний,
імітаційного моделювання тощо.

Вибір конкретного методу аналізу

визначається метою та видом ризику.
 З точки зору можливості прогнозування та
управління ризиками суб’єкт ЗЕД для:
• глобальних ризиків скоріше перетворюється на об’єкт
впливу, може лише ідентифікувати та намагатися
мінімізувати наслідки;
• макроризиків – суб’єкт ЗЕД може частково
прогнозувати та використати методи профілактики;
• ризиків контрагента – частково прогнозувати та
використовувати методи уникнення, передачі
відповідальності, зменшення наслідків;
• ризиків суб’єкта ЗЕД – прогнозувати та застосовувати
методи передачі ризику та зменшення наслідків
реалізації ризиків.
 Класифікація ризиків суб’єкта ЗЕД за ознаками
рівня прогнозованості та керованості
вид ризику рівень прогнозованості рівень керованості
екзогенні ризики

глобальні ризики складнопрогнозовані некеровані

ризики потенційних чи існуючих

непрогнозовані та
ринків збуту продукції, ризики країни- некеровані
складнопрогнозовані
контрагента

ризики країни імпортера української

непрогнозовані некеровані
продукції

ризики країни, для якої суб’єкт є

резидентом (національні або складно прогнозовані некеровані
макроризики)

ризик галузевий частково прогнозований некерований

ризик контрагента частково прогнозований некерований
ендогенні ризики
функціональні ризики
прогнозований керовані
товаровиробника
частково керовані,
ризики товаровиробника-суб’єкта ЗЕД прогнозований
керовані
 Превентивне антикризове управління ризиками суб`єкта ЗЕД
(на прикладі Миронівського хлібопродукту)
вид ризику вплив на компанію інструмент пом’якшення ризику
флуктуації зміни у світових цінах на MХП керує ефективністю витрат через
глобальних цін зерно та птицю впливає на вертикальноінтегровану бізнес-модель, досвідчений і вмілий
для зернових та бізнес MХП, результати менеджмент, сучасні технології та виробничі потужності.
м'яса діяльності, стан і MХП мінімізує вплив коливань ціни у світі ціни на зерно за
перспективи. рахунок внутрішнього вирощування 100% кукурудзи,
необхідних для вирощування птиці.
 
коливання попиту внутрішні продажі курятини Тенденція низького споживання м'яса в Україні у порівнянні з
та цін на м'ясо в складають значну частку європейськими країнами все ще зберігається. Очікується, що
Україні   загальних доходів MХП. попит на курятину в Україні залишатиметься високим та має
Відповідно, будь-які потенціал зростання. Протягом декількох років МХП
фактори, що впливають на проводила стратегію диверсифікація продажів, що призвела до
пропозицію, попит на нього того, що 41% курячого м'яса MHП експортує до 63 різних
або ціна можуть мати країн, скорочуючи залежність від вітчизняного українського
істотний вплив на фінансові ринку. 
результати.  
коливання MHП працює у всьому світі Більшість запозичень MHП є деноміновані в доларах США;
валютних курсів та здійснює валютні операції результуюча експозиція застрахована, адже 57% загального
та інфляція   в різних валютах світу. доходу від експорту соняшнику та сої масла, куряче м'ясо та
зерно сконцентровано у дол. США. Це дозволять MHП
продовжувати обслуговувати всі кредити та платежі в доларах
США. У 2016 році компанія розробила та впровадила політику
закупівлі, яка встановлює обмеження обсягів щодо купівлі у
іноземній валюті.
 Список літератури

1.Global Risks reports 2018: 13th Edition, World Economic Forum [Електронний ресурс] .- Режим
доступу: https://www.marsh.com/content/dam/marsh/Documents/PDF/ru/en/the-global-risks-report-2018.pdf
2. IMF Primary Commodity Prices Indices / IMF [Electronic resource]. – Access mode:
http://www.imf.org/external/np/res/commod/index.aspx
3.Вітлінський В. Ризикологія в зовнішньоекономічній діяльності /І.Вітлінський, Л.Маханець :
навч.посіб. -К.: КНЕУ, 2008 .- 432с.
4. Закон України «П
ро внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надход
жень у 2018 році»
: [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/
5. Закон України «Про забезпечення масштабної експансії експорту товарів (робіт, послуг)
українського походження шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту» :
[Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/
6. Інкотермс – 2020 : [Електронний ресурс] .- Режим доступу: http://pact.com.ua/incoterms.html
7. П`янкова О.В. Ризики виробників яєць та яєчних продуктів / О.В. П`янкова // Теоретико-
методичні основи аналізу та оцінки господарського ризику підприємств харчової промисловості :
кол.монографія –К.:Кондор, 2015 .- с.422-446
8. П`янкова О.В. Ризики зовнішньоекономічної діяльності та управління ними / О.В. П`янкова //
Управління ризиками на підприємствах харчової промисловості / Кер-к авт.кол. І.В.Федулова .- К, 2016 .-
с.140-157
9. Свідерська А. Поняття та класифікація ризиків у зовнішньоекономічній діяльності підприємства /
А.Свідерська //Галицький економічний вісник .- Тернопіль: ТНТУ, 2014 .- Том 46 .-№3 .- с.113-121
11. Скопенко Н.С. Теоретико-методологічні засади ризик-менеджменту як інструменту управління
господарським ризиком / Н.С. Скопенко, О.В. П`янкова // Економіка і організація управління .- Вінниця .-
2014 .- №1- (17) – 2 (18) .- с. 235-243
 рекомендую

https://www.controlrisks.com/riskmap/maps
https://www.credendo.com/country-risk/ukraine