Тема уроку

Повторення вивченого.
Стильові риси культурно-історичних епох

11 УІФ клас
05.09.22 р.
Орлова Н.В.
 Михайло Слабошпицький,
літературознавець, публіцист
 Запишіть зверху на «кісточках»
аргументи щодо необхідності читання
художньої літератури, знизу – факти.

В
И
аргументи С
аргументи Н
О
В
О
проблема К
факти

факти

Фішбоун
 ит уа ак
ок ль-
зв т м
я.

ро ек с

ит но
.
В

ці

й ел и й
ор а

и.
сл ич
ь.

ф Нов

необхідне!!!
И

ма

ни інт ичн

ми ит
іст С
н

Читання
проблема Н

т
ль

Кр
т те
а О

ін
ор В

Ес
М

а
Р О
Чи необхідно зл озрі К
читати художню мо о, п зня Емоційність, вміння
П жн ра т и відрізнити
літературу? ро хо а – вду до
м п ч і б високоякісний Людяність,
ен еп кр а раво у – т нем кри ро і доброта,
ку та ох аїн нал – н реб ожн вду продукт,
співпережи-
ль лі и, и, ізу е м а, а, , інтелектуальність,
зв т т ва аю ма не вання,
ич ур ет ти п ю грамотність, власне
аї у, , вч рав лексичне багатство. толерант-
. ин а,
ки ність,
. співчуття.
Протягом 10 років на уроках літератури ви знайомилися з найкращими
зразками українського письменства. Спробуємо їх розпізнати.
 Розшифруйте кросенс.
Зробіть висновок про роль читання в житті людини.
Стильові риси культурно-історичних епох.
Поняття «бароко», «романтизм», «реалізм»,
«модернізм».
Жанрова система літератури.
Ліричні, епічні та драматичні жанри.
Письменник як творча особистість.
Стильові риси культурно-історичних епох
Із попередніх класів ви вже маєте належне уявлення про
стильові риси культурно-історичних епох, адже вивчали
українську літературу бароко, романтизму, реалізму й
становлення на українських теренах модернізму з
такими його відгалуженнями, як неоромантизм,
імпресіонізм, експресіонізм, символізм; знаєте, що
відповідні стильові риси кожного із цих мистецьких
напрямів і течій були притаманні також тогочасним
архітектурі, малярству й музиці.

Функціонування та еволюцію літератури

як у певну епоху, так і протягом усієї історії
нації, регіону, світу називають
літературним процесом. Однакова
послідовність літературних напрямів
притаманна більшості європейських
літератур, зокрема й українській.
Історичні пісні: «Ой Морозе, Морозенку».
«Чи не той то Хміль».
Пісні Марусі Чурай: «Віють вітри»,
«За світ встали козаченьки».
Дума «Дума про Марусю Богуславку».
Балада «Ой летіла стріла».
1. «Повість минулих
літ».

3. Григорій Сковорода 
«De libertate», «Всякому місту – звичай
і права», «Бджола та Шершень».

2. «Слово про похід Ігорів».

 БАРОКО (ХVІ- до кінця ХVІІ ст.) —
напрям у мистецтві та літературі, який прийшов на зміну Відро­дженню, але не
був його запереченням. Бароко синтезувало мистецтво готики й ренесансу.

Визначальні риси бароко:

посилення ролі
церкви і держави,
поєднання релігійних
і світських мотивів, прагнення
мінливість, тяжіння до вразити
образів;
поліфонічність, різких читача
ускладнена контрастів, пишним,
форма; складної барвистим
метафоричності, стилем,
алегоризму; риторичним
оздобленням
Піднесена урочистість. твору.
Пишність.
Декоративність.
Пристрасні роздуми про світ.
Поєднання античності і християнства.
 Представником цього напряму є…
Григорій Савич Сковорода
«мандрівний філософ»
(1722-17940)

Ще за життя Сковороду
називали «українським Сократом»,
«Горацієм», «Езопом», «Варсавою»,
тобто «сином миру».

Він досяг внутрішньої свободи ціною відмови від соціальних благ чи, точніше,
їх крихт. І хоча життя носило його просторами України, як перекотиполе, проте
носило воно його тіло, а душі своєї він був хазяїн. Більше того, він не хотів
офіційного визнання і був не залежний від нього, а досяг слави.
 «Всякому місту –
звичай і права»

«De libertate»

«Бджола та Шершень»
 Класицизм (ХVІІ-ХVІІІ ст.) —
напрямок у європейській літературі, що орієнтувався на зразки античної літератури
і зовнішньо повторював їх.

Визначальні риси класицизму:

прагнення
раціоналізм (прагнення вразити
будувати художні твори на читача
засадах розуму, мінливість, тяжіння до пишним,
ігнорування особистих поліфонічність, різких барвистим
почуттів); ускладнена контрастів, стилем,
форма; складної риторичним
метафоричності, оздобленням
алегоризму; твору.
Класицизм, що розвивався в Європі паралельно з
бароко, в українській літературі не виявився        Класицисти вважали, що
повною мірою, оскільки не мав необхідного призначення літератури —
ґрунту в суспільно-політичному устрої держави - виховувати людину, але не шляхом
абсолютної монархії. Але окремі елементи все ж читання моралей чи нотацій, а
збагатили творчість наших письменників. насолодою, яку мусить давати
мистецтво.
 Наприкінці XVIII - на початку ХІХ ст.
риси класицизму з'являються і в
українській літературі. Цей напрям в
Україні, незважаючи на незначні прояви
у творчості митців, знаменує перехід до
єдиної літературної мови. Використання
народної мови вимагали наявні в
літературі українського класицизму
жанри - травестія, байка, комедія,
народне оповідання. Такий перехід від
П. Гулак- двомовного бароко (церковнослов'янська
Артемовський і народна мови) стає для України
І.Котляревський справжнім літературним відродженням.
Так започатковується нове
відродження українського
письменства.
 Це доба

Нової української літератури

Її зачинатель, засновник –
Іван Котляревський – гуманіст,
педагог, патріот, письменник.

Перші три частини його «Енеїди» засвідчили:

– українська мова є;
– українська література – існує;
– українській культурі – бути!

Чому ж феноменальним є саме цей твір,

чому саме він поклав початки
Новій літературі?
 Сентименталізм (почуття) –
літ. стиль, який
характеризується увагою до
внутрішнього світу людини,
намагання викликати у читача
співчуття до героя (сльози).

Яскравим прикладом цього стилю

є повісті
Г. Квітки-Основ’яненка «Маруся»,
«Сердешна Оксана». Сентиментальні
тенденції поєднуються з
реалістичними прийомами у творі
Г.Квітка- І. Котляревського «Наталка
І.Котляревський Основ’яненко Полтавка».
 Визначальні риси сентименталізму:

інтенсивне
використання пестливої
відтворення почуттів
форми та слів, що
і пристрастей людини
означають почуття й
як основний предмет
настрої;
зображення;

позитивні герої —
розробка переважно
представники підвищена
епічних форм,
середніх і нижчих емоційність
виникнення ліро-епосу;
верств суспільства; зображення
подій та
характерів, їх
вільна мальовничі
нетиповість;
побудова сільські
твору; пейзажі;
 «Наталка Полтавка» -
перший драматичний твір нової
української літератури,
який, за влучним висловом видатного
українського драматурга Івана Карпенка-Карого,
є «праматір'ю українського народного театру».
 Наприкінці ХVІІІ ст. – першій половині ХІХ у Німеччині виникає новий напрям –
романтизм як новий тип свідомості й ідеології, що охопив різні напрями людської
діяльності (історію, філософію, право, політичну економію, психологію, мистецтво),
романтизм був пов'язаний із докорінною зміною всієї системи світоглядних
opієнтацій і цінностей.

Вальтер
Скотт Віктор
Гюго Джордж
Фрідріх Генріх Байрон
Шіллер Гейне
Визначальні риси романтизму:

• заперечення
раціоналізму доби • захоплення
Просвітництва; фольклором;

• неприйняття буден- • інтерес до

ності й звеличення фантастики,
«життя духу»; екзотичних картин
природи тощо;
• ідеалізм у
філософії; • культ почуттів.

Митець-романтик не відтворює
дійсність, а перетворює, «романтизує» її.
 Український романтизм
охоплює період 20—60-х років
XIX століття

Петро Гулак-
Микола
Артемовський
Костомаров

Іван
Маркіян Франко
Шашкевич

Михайло
Максимович Ізмаїл
Срезневський

Пантелеймон Тарас
Куліш Шевченко
Цюрупа с.д.
 Тарас Шевченко
«Катерина»

Пантелеймон Куліш
«Чорна рада»

Іван Франко
«Захар Беркут»
 Особливо поширеним художнім стилем із-поміж усіх інших в українському красному
письменстві виявився реалізм.
Жанри всіх трьох основних родів літератури в часи становлення й розвою українського
реалізму, який тривав понад півстоліття й досі час від часу проявляється окремими
художніми текстами, якісно еволюціонували, набували чіткості й виразності.

Реалізм
набрав розвитку із 30-х рр. ХІХ ст. у Франції
Літературний напрям, який характеризується
правдивим і всебічним відображенням дійсності на
основі типізації життєвих явищ.

ГюставКурбе, Оноре Чарлз Анрі

живописець Бальзак Діккенс Стендаль
 Український реалізм охоплює період
20—60-х років XIX століття

Тарас Шевченко
«Кавказ», »Сон» («У всякого
своя доля…»), «І мертвим, і
Іван Нечуй-Левицький
живим, і ненарожденним…»,
«Кайдашева сім’я» Панас Мирний (Рудченко)
«Заповіт»
«Хіба ревуть воли,
як ясла повні?»

Іван Франко Іван Карпенко-Карий Марко Вовчок

«Чого являєшся мені у сні» «Мартин Боруля»
Період кінця ХІХ і початку ХХ ст. в українській літературі продемонстрував
зміни в естетичній свідомості митців, що зумовило появу модернізму як
нового літературно-мистецького напряму.
Модернізм –
це нереалістичний стиль, в якому обов’язковим є орієнтація на красу і
прекрасне, піднесення творчої інтуїції, ірраціональних елементів.
Напрями ХХ ст., що розвивалися на спільній основі модернізму.

 Причини виникнення напряму:

Криза пошуків Криза об’єктивізму
об’єктивних законів (релігійного ,
дійсності. раціоналістичного).
 Їх зумовили два чинники:
Гносеологічний ( мала Психологічний ( заперечення
ефективність раціонального свободи людини, психологічний
пізнання , спростування попередніх дискомфорт, пасивність,
уявлень про будову світу). фаталізм).
 Визначальні риси модернізму:
індивідуалізм, новизна та
зосередження на «Я» антитрадиціоналізм ;
автора, героя, читача;

визнання використання символу як

інтуїтивного поруч засобу пізнання і
із логічним шляхом відтворення світу;
пізнання;

психологізм, увага до
внутрішньої боротьби у творах затверджується
роздвоєного людського «Я»; перевага форми над змістом;

Модерністи свідомо роблять свою творчість

антидемократичною, елітарною.
Визначальні риси
Основні течії модернізму:
модернізму:

       імпресіонізм,
неоромантизм,
неокласицизм,
неореалізм,
символізм,
імажинізм,
футуризм,
акмеїзм,
експресіонізм,
сюрреалізм,
соцреалізм,
«театр абсурду»,
дадаїзм,
«новий роман» тощо.
 Імпресіонізм
— це художній напрям, заснований на принципі
безпосередньої фіксації вражень, спостережень,
співпереживань.
Свого часу імпресіонізм став художнім
відкриттям, він органічно увійшов у структуру
як уже існуючих, так і нових напрямів.
Особливість його в тому, що він є ніби
перехідним стилем, адже характеризується як
останній, що пов'язаний з реалізмом, і перший,
що пов'язаний з модернізмом. Імпресіонізм
змістив кут зору на людину, в першу чергу
представників напряму цікавило внутрішнє
життя особистості, неповторність і мінливість її
душевної організації.

Риси імпресіонізму і сьогодні знаходимо

у багатьох письменників, художників,
музикантів.
Чим же він так приваблював і
приваблює до себе?
Визначальні риси імпресіоналізму:
- Психологізм у змалюванні персонажів.
- Прагнення відтворити найтонші зміни в
настроях, схопити миттєві враження.
- Особливий лаконізм прози.
- Ритмічність.
- Багатство відтінків у змалюванні дійсності.
- Збільшена увага до кольорів і звуків, до
яскравих деталей.
- Одночасна відмова від великих соціальних
проблем.
 В українській літературі елементи поетики імпресіонізму на
реалістичній основні використовували
В.Стефаник В.Чумак

М.Руданський
О.Кобилянська

Ранній М.Ірчан

М.Коцюбинський Марко Черемшина

 Неоромантизм -
стильова хвиля модернізму; основна риса – спроба подолати протистояння
між ідеалом і дійсністю, завдяки могутній силі волі зробити сподіване,
можливе дійсним.
В українській літературі неоромантизм найповніше виявився в ліриці та
драматичних творах Лесі Українки, яка своїм «проривом у блакить»
створювала основу для естетичних і національних шукань в українській
поезії. Могутній життєлюбний заряд неоромантизму надихав І.Франка,
О.Кобилянську, Ю. Яновського, О. Телігу, О. Ольжича та ін.

Іван Франко
«Мойсей»

Ольга Кобилянська
«Valse melancolique»

Леся Українка
«Contra spem spero!
«Лісова пісня»
 Визначальні риси неоромантизму:
Прочитайте фрагмент поеми
психологізм, емоційно - Франка «Мойсей». Доведіть, що цей
інтуїтивне пізнання твір представляє неоромантизм у
світу; творчому доробку письменника.
О Ізраїлю! Якби ти знав,
прагнення до Чого в серці тім повно!
повноти буття; Якби знав, як люблю я тебе!
Як люблю невимовно!
Ти мій рід, ти дитина
виявлення людського Ти вся честь моя
потенціалу; слава, Вт
дух мій, будуще моє,
проби поєднати І краса, і держава.
ідеал із життєвою Я ж весь вік свій, весь труд тобі дав
правдою; У незламнім завзяттю,
- Підеш ти у манд
століть З мого
у центрі зображення –
печаттю.
яскрава, неповторна
Але ні, не Мойсея
самого себе я у тобі
- сильна кохаю;
особистість,
особистість, що
Всещо
найкраще, що знав,
протистоїть сірійя масі.
у тебе вклад
протистоїть сірій масі.
Експресіонізм -
літературний напрям, для якого
характерне загострене сприйняття
реальності, напружені переживання та
емоції, бурхлива реакція на суспільні
проблеми. У творах часто поєднуються
протилежні явища.

(від франц. – вираження) – течія модернізму,

що мала передавати не стільки враження від
дійсності, як вираження авторського
ставлення до неї. Новели Василя Стефаника
позначені надзвичайною увагою до
внутрішнього світу героя, динамізмом у
розкритті її переживань, що передаються
нервовою напруженою, «рваною» фразою.
Експресіонізм відбився на творчості
М. Хвильового, М. Куліша, Ю.
Яновського.
Василь Стефаник
«Камінний хрест»
 Символізм - літературний напрям, для якого
Суть стилю полягає в характерний культ краси, прагнення
поєднанні поезії й музики, дослідити незбагненну суть життєвих явищ;
створенні яскравих милозвучність поетичного слова, головний
художній засіб – символ.
поетичних незвичних образів,
які є символічними. «Пам’яті тридцяти»
Ранні поезії
«О, панно Павла
Інно...» Тичини
Феномен доби Символічні образи:
Сонце –  символ Всевидящого
божества; осяяння; слави;
величі; правосуддя.
Вітер – символ духу,
невловимості; швидкості;
Символічні образи: сніги (символ шкоди, руйнації і водночас
минущості, самотності, душевного оновлення.
холоду); цвітіння лугів (символ Дніпро – символ України; долі
насолоди кохання). «Ви знаєте, як липа народу; величі, нездоланності,
шелестить…» слави; козацької волі, звитяги;
Символічні образи: небо – безмежжя; місяць – символ священної ріки українців.
вічності, світла; зорі – символ кохання, радості; Кривава дорога — нещасливе
липа – символ жіночності, кохання; золотий колір – майбутнє.
багатство, радість, життя. Каїн – зрадник свого народу.
Літературний рід —
узагальнююче поняття, один з головних
елементів систематизації літературного
матеріалу. За родами література поділяється
на епос, лірику, драму.

Літературний жанр
(фр. genre — рід, вид) — тип літературного
твору, один із головних елементів
систематизації літературного матеріалу.
 Роди і жанри
літератури

Роди
Епос
Драма

Лірика Ліро-епічний
рід

Малі форми: Жанри

Оповідання Драма
Новела Поема
Нарис Комедія
Етюд Трагедія
Казка Фарс
Легенда Балада Водевіль
Ода 
Середні форми: Співомовка Мелодрама
Гімн
Повість Ліро-епічна поема Трагікомедія
Послання
Великі форми: Роман у віршах
Елегія
Роман Кіноповість
Епіграма
Роман-епопея Дума та балада
Романс 
Поезія в прозі

Епос – (від гр. «слово, розповідь»)
Основні особливості епосу:
* розповідь про події як такі, що вже
відбулися;
* зображення людини через її
вчинки, поведінку,
особливості мови тощо;
* описи різних видів;
* рівний («епічний») тон викладу;
* менш інтенсивне, ніж у ліриці,
використання образотворчих засобів;
* прозова форма (крім байки).
Лірика – зображення людини через
відтворення її почуттів, переживань,
роздумів.
Основні особливості лірики:
•вираження почуттів і роздумів,
викликаних зовнішніми
обставинами;
•елементи розповіді, описи;
•висока образність і емоційність;
•інтенсивне використання
образотворчих засобів;
•стислість викладу;
•віршова форма;
•малий обсяг.
 Драма – зображення людини в дії, у
Ліро-епічні жанри конфлікті, у розмові.
Особливості : Особливості драматичних творів:
сполучає елементи •зображення людини через її вчинки,
епосу: поведінку, висловлювання;
— сюжетність; •рушій дії – гострий конфлікт;
— характеристика дійових осіб; •відтворення подій як живого процесу,
— розповідь; що протікає в даний момент;
— описи. •діалогічний виклад художнього
лірики: матеріалу;
— відтворення почуттів і роздумів •поділ тексту на дії, картини, яви;
героя; •наявність ремарок;
— ліричний герой; •призначення твору для вистави на
— віршова форма; сцені;
•прозова форма (зрідка – віршова).
 Ратушна Наталія Миколаївна -
вчитель української мови та
літератури
Лукашівського навчально-виховного
комплексу «Дошкільний навчальний
заклад - загальноосвітня
школа І - ІІІ ступенів»
Чорнобаївської селищної ради
Черкаської області
Домашнє завдання
• За підручником «Укр.літ. Профільний рівень. Слоньовська О. та
ін.» опрацювати тему «Повторення вивченого» (с. 7 – 13).
• У зошиті в класній роботі – короткий схематичний конспект теми
«Стильові риси культурно-історичних епох»
• Підготуватися до тестів за опрацьованим матеріалом.