ГЮСТАВ КУРБЕ

(GUSTAVE COURBET)
( 1819 - 1877)
Виконав Драбаніч Дмітрій
Як відомо, художника може образити кожен.
Але й художник, якщо постарається, теж
може образити кожного. Між реальним
ляпасом і «ляпасом суспільному смаку»
лавіюють діячі різних мистецтв,
намагаючись здобути собі безсмертя або
хоча б прожиток. Вони вже давно на
власному шлунку зрозуміли непорушний
закон взаємин з публікою. Закон цей
говорить: про тебе повинні говорити.
Неважливо - хвалять тебе чи лають. Головне
- нехай говорять. Епатує, і вам воздасться.
 Жан Дезіре Гюстав Курбе Народився 10 червня 1819 року в невеличкому
містечку Орнані (Франція), неподалік від кордону зі Швейцарією, в родині
заможного фермера. З дитинства був закоханий у рідну місцевість, що
залишило слід у його творчості. У 1831 році вступив до місцевої школи, де
заробив славу галасливого учня та пустуна. Цікавість до малювання
народилася в хлопцеві саме завдяки одному зі шкільних вчителів, якого
називали «татусь» Бод. Г. Курбе. Портрет батька Г. Курбе. Долина в Орнані
У 1837 Густав
вступив до
Королівського
коледжу в Безансоні.
Там учив право, але
водночас відвідував
місцеву Художню
академію.. Г. Курбе.
Хвилі
У двадцятирічному віці, приїхавши
«підкорювати» Париж, Г. Курбе
побачив, що одного таланту для
цього недостатньо. Навколо були
сотні молодих (і не дуже) людей, які
вважали себе художниками і бажали
продати свій талант. Г. Курбе.
Молода жінка читає
У той час у Парижі продати свої картини художники
могли, тільки виставляючись в Салоні. Салоном
називалися щорічні художні виставки , що
проводилися починаючи з середини 17-го століття.
Картини для цієї виставки відбирало спеціальне
журі. Виставитися в Салоні - це вже був великий
успіх. Слава художника починалася, якщо картину
помічала критика. Визнання ж критики привертало
увагу нечисленних покупців, готових викласти
чималі гроші, але тільки за апробовані знавцями
твори.
Гюстав відвідував музеї, де старанно
копіював роботи — від старих
іспанських та голландських митців до
Теодора Жеріко та Ежена Делакруа.
Пізніше Курбе називав себе самоуком,
зважаючи на те, що отримав лише
початкову художню освіту. Г.
Курбе.Дівчина з чайками Г. Курбе.
Пряха, що заснула
Густав Курбе проводив час у
богемній компанії молодих
художників, жінок та поетів,
серед яких були Шарль Бодлер,
П'єр Жозеф Прудон. Компанія
зазвичай збиралася в пивній
поблизу майстерні художника та
отримала назву «Храм реалізму»,
оскільки саме там товариші
розмовляли про створення
«нової» реалістичної школи. Г.
Курбе. Портрет Шарля Бодлера
Г. Курбе. Похорони в Орнані
Хтось, побувавши в цьому залі,
сказав, що для контрасту і для
повного завершення задуму
художника не завадило б поруч
помістити картину того ж розміру
із зображенням в тому ж ракурсі
чоловічих статевих достоїнств і
назвати її, звичайно ж, «Кінець
усьому». Відчай. (Автопортрет),
1843-1845