Четвертий агрегатний стан

речовини та його особливості

Пла́зма (грец. πλάσμα, «[щось] сформоване») — у фізиці та хімії іонізований, електрично-
квазінейтральний стан речовини.
Плазма — стан речовини, в якому її атоми іонізовані, тобто електрони відірвані від ядер. Завдяки
цьому речовина стає не тільки електропровідною, але й надзвичайно чутливою до електромагнітних
полів
Плазма — високоіонізоване квазінейтральне суцільне середовище. На відміну від газу або рідини, в
плазмі має місце далекосяжна кулонівська взаємодія між частинками, що і визначає її різноманітні
властивості.
При температурах вище 10000 °С всі речовини знаходяться в своєму четвертому стані - стані плазми.
Плазмові об'єкти у природі — зорі, планетарні
туманності, верхні шари
атмосфери — йоносфера. Штучно плазма
створюється у тліючому газовому розряді,
газорозрядних лампах, мас-спектрометрах,
термоядерному синтезі, при роботі йонних
двигунів, генераторів і т. д. Зокрема, плазму
застосовують у термоелектронних і
магнітоплазмодинамічних (МПД) генераторах —
перетворювачах тепла безпосередньо в
електричну енергію (минаючи перетворення в
механічну). Найбільш поширений стан речовини
в природі, на неї припадає близько 99 % маси
Всесвіту. Сонце, більшість зірок, туманності - це
повністю іонізована плазма. Зовнішня частина
земної атмосфери ( іоносфера ) теж плазма.
Присутність вільних електричних зарядів робить плазму провідним
середовищем, що зумовлює її значно більшу (у порівнянні з
іншими агрегатними станами речовини) взаємодію
з магнітним і електричним полями. «Четвертий стан речовини»
відкрив Вільям Крукс у 1879, а назву «плазма» запропонував Ірвінг
Ленгмюр у 1928.

Вільям Крукс  Ірвінг Ленгмюр

 Найтиповіші форми плазми
Штучно створена плазма
Земно - природна плазма
Космічна та астрофізична плазма
 Штучно створена плазма

 Плазмова панель (телевізор, монітор)

 Речовина всередині люмінесцентних (у тому числі компактних) і неонових ламп
 Плазмові ракетні двигуни
 Газорозрядна корона озонового генератора
 Дослідження керованого термоядерного синтезу
 Електрична дуга у дуговій лампі і у дуговому зварюванні
 Плазмова лампа
 Дуговий розряд від трансформатора Тесли
 Вплив на речовину лазерним випромінюванням
 Яскрава сфера ядерного вибуху
 Речовина всередині люмінесцентних 
Плазмова панель 
і неонових ламп
Дослідження керованого термоядерного синтезу

Яскрава сфера ядерного вибуху

Газорозрядна корона озонового генератора Дуговий розряд від трансформатора Тесли
 Земно - природна плазма

Блискавка
Вогні святого Ельма
Іоносфера
Язики полум’я (низькотемпературна плазма)
 Космічна та астрофізична плазма
Сонце та інші зірки (ті, які існують за рахунок термоядерних
реакцій)
Сонячний вітер
Космічний простір (простір
між планета ми, зорями і галактиками)
Міжзоряні туманності
 Види плазми
ідеальна і неідеальна,
низькотемпературна і високотемпературна,
рівноважена і нерівноважена
У нерівноваженій плазмі електронна температура істотно перевищує
температуру іонів.
У рівноваженії плазмі обидві температури рівні.
Поняття високотемпературна плазма вживається для плазми
термоядерного синтезу, який вимагає температур в мільйони
кельвінів.
Прикладом низькотемпературної плазми є звичайний вогонь.
 У повністю іонізованій плазмі
електрично-нейтральних
атомів немає, тому плазма дуже
добре проводить струм. У
цілому плазма являє собою
електрично-нейтральну
систему.
Між плазмою і звичайними газами є багато спільного, незважаючи
на те, що плазма є особливим середовищем, в якій істотну роль
грають сили кулонівського взаємодії між зарядженими частинками.

pV=(m/M)RT, Р=nkT
Присутність вільних електричних зарядів робить плазму провідною
до струму. Провідність плазми підвищується зі зростанням ступеня
іонізації. За високої температури повністю іонізована плазма за
своєю провідністю наближається до надпровідників.
Вільні електрони в металах, які рухаються між додатньо
зарядженими іонними остовами, теж можна вважати плазмою їхня
поведінка в зовнішніх електричних і електромагнітних полях
аналогічна поведінці плазми.
Дякую за увагу!