ГОТИЧНЕ МИСТЕЦТВО

Періодизація готичного мистецтва

Перехід до нового етапу розвитку середньовічного мистецтва
почався у другій половині 12 століття. Зміни найшвидше
позначилися у Франції і сучасники довгий час називали стиль,
що поширювався звідти „французькою манерою”, а пізніше за
ним утвердилась назва „готика”.
Готична архітектура і скульптура були пов’язані з життям нових
культурних центрів – міст, які виборювали свою незалежність
від феодалів.
Періодизація:
• 12 ст. – рання готика
• 13 ст. – висока готика – розквіт
• 14-15 ст. – пізня готика – згасання стилю
Готична архітектура
В мистецтві готики зростало значення світської архітектури, вона
ставала різноманітнішою за призначенням, багатшою за формою.
Крім ратуш, будувались кам’яні будинки для багатих містян, складався
тип міського багатоповерхового будинку. Удосконалювалось
будівництво міських укріплень, фортець, замків. Але своє класичне
вираження готичний стиль мистецтва отримав в церковній
архітектурі. Головний феномен мистецтва готики – ансамбль міського
собору.
Головним нововведенням готичної архітектури є каркасна система. 
Каркасна система - сукупність будівельних прийомів, які дозволили
змінити розподіл навантаження в будівлі і помітно полегшити її стіни і
перекриття. Завдяки цьому винаходу, архітектори середньовіччя
змогли значно збільшити площу і висоту споруд. Основними
елементами конструкції є контрфорси, аркбутани і нервюри.
Готична архітектура
Характерною особливістю готичної архітектури є стрілчаста арка, яка багато в чому
визначила внутрішній і зовнішній вигляд готичних будівель. Повторюючись в малюнку
склепінь, вікон, порталів, галерей, вона своїми динамічними обрисами підкреслює
легкість та енергію архітектурних форм.
Багато нового майстри готичної архітектури внесли в планування соборного інтер’єру.
Заміна глухих стін величезними вікнами призвела до зникнення монументальних
розписів. Фреску замінив вітраж. Інтер’єри готичних соборів не тільки грандіозніші і
динамічніші, ніж в романському стилі – вони свідчать про нове розуміння простору.
Шедеври готичної архітектури: Собор в Лані, Собор Паризької Богоматері,
Шартрський собор, собор в Реймсі, Стразбурзький собор.
Собор Паризької Богоматері Шартрський собор Собор в Реймсі Стразбурзький собор
Готична скульптура
Основним типом готичної пластики була статуя.  Окремі
статуї або статуарні групи нерозривно пов’язані з фасадною
стіною і є ніби частинами великого багатофігурного
рельєфу. У виборі і розміщенні сюжетів гігантські
скульптурні комплекси підпорядковувались правилам,
встановленим церквою. Центральний портал західного
фасаду присвячувався Христу, правий – Мадонні, лівий –
святому, якого особливо шанували.
Виразність статуям надавали драпіровки одягу. Увага
зосереджувалась на пластичній та духовній виразності
облич. Образи святих ставали різноманітними. З’являються
скульптурні групи, об’єднані сюжетом і драматичною дією.
Найвищі досягнення готичної скульптури пов’язані з
будівництвом Шартрського, Реймського та Ам’єнського
собору, які нараховують до 2 тис. скульптурних творів. 
Скульптури у Шартрському соборі
Готичний живопис
Одним з основних напрямків готичної живопису став вітраж, який поступово витіснив
фресковий живопис. Техніка вітража залишилася такою ж, як і в попередню епоху, але колірна
гамма стала набагато багатше і яскравіше, а сюжети складніше — поряд із зображеннями
релігійних сюжетів з'явилися вітражі на побутові теми. Крім того в вітражах стали
використовувати не тільки кольорове, але і безбарвне скло.
Зі  збережених до наших днів вітражних ансамблів високої готики найчудовіший - Сен Шапель
в Парижі включає 146 вікон з 1359 різними сюжетами.
Книжкові мініатюри
На період готики припав розквіт книжкової мініатюри.
З появою світської літератури (лицарські романи та
ін.), збільшувалася кількість ілюстрованих рукописів,
також створювалися багато ілюстрованих часословів і
псалтирів для домашнього користування. Художники
стали прагнути до більш достовірного і детального
відтворення Яскравими представниками готичної
книжкової мініатюри є брати Лімбург, придворні
мініатюристи герцога де Беррі, які створили
знаменитий «Чудовий часослов герцога
Беррійського» (близько 1411—1416). Яскравим
представником книжкової мініатюри кінця XV —
початку XVI століття був Робіне Тестар.
Яскравим представником книжкової мініатюри кінця XV — початку XVI століття
був Робіне Тестар.