Теорія спадковості.

А.Вейсман, Т.Морган
Презентацію підготувала студентка НМУ ім.О.О.Богомольця
Руденко Ірина Богданівна
Група 12110
 Хромосомна теорія спадковості – це теорія, згідно з
якою матеріальними носіями спадковості є хромосоми.
Таке припущення було висловлене у 80-90 рр. 19 ст.
після вивчення процесів поділу ядра клітини та
розкриття механізму збереження кількісної та якісної
специфіки хромосомних наборів. Але вивчення
хромосомної теорії спадковості почалося на поч. 20 ст.,
коли відбулося об’єднання досягнень цитології та теорії
Г.Менделя про дискретні «спадкові фактори» – гени.
 У 1902 р. Сеттон та Бовері незалежно один від одного
виявили відповідність між поведінкою хромосом та
менделевих факторів. Ці спостереження стали основою
для гіпотези, що гени розташовані в хромосомах.
Подальше експериментальне обґрунтування
хромосомних теорії спадковості належить Моргану,
Стертеванту, Бріджесу та ін., які, використовуючи
цитогенетичний аналіз, довели, що конкретні гени
локалізовані у певних хромосомах, спільне успадкування
генів, розміщених в одній хромосомі, кількість груп
зчеплення генів відповідає кількості пар хромосом, групи
зчеплених генів успадковуються незалежно.
Фрідріх Леопольд Авґуст(1834-1914) — німецький біолог-
еволюціоніст, зоолог, ембріолог. Ернст Майр назвав його
другим за значенням еволюційним біологом 19-го століття
після Чарльза Дарвіна.
Закінчив Геттінгенський університет(1856). До 1860 р.
працював лікарем в Ростоці, Франкфурті-на-Майні, брав
участь в австро-італо-французькій війні 1859 р. Після
служби зайнявся зоологією, стажувався у Лейкарта у
Гіссенському університеті, а також у зоологів Мільн-
Едвардса та Жофруа-Сент Ілера в паризькому університеті.
З 1873 р. професор кафедри зоології у Фрайбурзькому
університеті.
Ранні роботи присвячені гістологічній будові серцевого
м1яза різних тварин, ембріології та метаморфозу
безхребетних. З 1864 р. через хворобу очей змушений на
декілька років перервати досліди з мікроскопом та
зайнятися експериментальною та клінічною біологією.
Вважав, що кожна хромосома (або ідант, за його
термінологією) містить весь набір хромосомних задатків
(ідів) організму, розміщених в лінійній послідовності в
межах іданту.
Томас Гант Морган (1866-1945) — американський біолог,
один з основоположників генетики, іноземний член-
кореспондент РАН (1923) і іноземний почесний член АН
СРСР, голова Шостого Міжнародного конгресу з генетики в
Ітака, штат Нью-Йорк (1932). Лауреат Нобелівської премії з
фізіології або медицини 1933 року «За відкриття, пов'язані з
роллю хромосом у спадковості».

За дослідження зародків морських павуків отримав ступінь

доктора наук та стипендію Адама Брюса (1890), що дало
змогу поїхати до Європейської морської зоологічної
лабораторії, де почав цікавитися експериментальною
ембріологією. Перші наукові праці Моргана присвячено
експериментальній зоології та ембріології.
У 1909 р. В лабораторії Томаса Моргана в Колумбійському університеті почали використовувати
для генетичних експериментів плодову мушку, Дрозофілу. Численні мутації, виявлені при
лабораторному виведенні дрозофіли, дозволили виявити гени, локалізовані в статевих
хромосомах, або ознаки, зчеплені зі статтю. На підставі своїх спостережень та законів Менделя
Морган розробив хромосомну теорію спадковості. У 1933 р. за це йому була присвоєна Нобелівська
премія.
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!