Дальтонізм

Виконав:Артем Луцек 10-Б

Дальтоні́зм або колірна сліпота  — 
спадкова, рідше набута особливість зору
 людини та приматів, що виражається в
нездатності розрізняти один або
декілька кольор
 Історія терміну:

Англійський вчений Джон Дальтон (1766-1844) був протанопом (не розрізняв 

червоний колір), але не знав про свою колірну сліпоту до 26 років. У нього були
три брати і сестра, і двоє з братів страждали кольоросліпотою на червоний
колір.
Тільки після того, як у 1790 році Дальтон захопився ботанікою і виявилося, що
йому важко розбиратися, коли йшлося про пурпурові, рожеві або темно-червоні
кольори, що були подібні до синіх. Дальтон детально описав свій родинний
дефект зору в невеликій книзі. Сам Дальтон, порівнюючи своє 
кольоросприйняття з баченням квітів друзями і знайомими, вирішив, що в його
очах є якийсь синій світлофільтр і наказав своєму лаборанту після смерті
витягти його очі й перевірити, чи не забарвлене в блакитний колір склоподібне
тіло очного яблука. Лаборант виконав заповіт вченого і не знайшов у його очах
нічого особливого.
Очі Дальтона збереглися в банці зі спиртом в Манчестерському літературно-
філософському товаристві. І вже в 1995 році, генетики виділили і дослідили ДНК
 із сітківки. У ній виявили гени дальтонізму. Завдяки публікації вченого
з'явилося слово «дальтонізм», яке на довгі роки стало синонімом не тільки
описаної ним аномалії зору в червоній області спектру, але і будь-якого
порушення колірного зору.
 Причина порушень колірного зору:
У людини в центральній частині сітківки розташовані кольорочутливі
рецептори — нервові клітини, які називаються колби. Кожен з трьох
видів колб має свій тип кольорочутливого пігменту білкового
походження, який чутливий до:
червоного кольору (з максимумом довжини хвилі світла 552—557 нм),
зеленого (максимум близько 530 нм),
синього (максимум близько 426 нм).
Люди з нормальним кольоровим зором (трихромати) мають в колбах усі
три пігменти (червоний, зелений і синій) у необхідній кількості.
 Спадкова природа порушень колірного зору:
Передача дальтонізму у спадок пов'язана з X-хромосомою і
практично завжди передається від матері-носія гена до сина,
внаслідок чого в двадцять разів частіше зустрічається у чоловіків, що
мають набір статевих хромосом XY. У чоловіків дефект в єдиній X-
хромосомі не компенсується, оскільки «запасної» X-хромосоми
немає. Різним ступенем дальтонізму страждають 2—8 % чоловіків, і
лише 4 жінки з 1000. Для прояву дефекту зору у жінки необхідне
достатньо рідкісне поєднання — наявність мутації в обох X-
хромосомах. Прояв дальтонізму цього вигляду пов'язаний з
порушенням виробництва одного або декількох світлочутливих
пігментів в зорових рецепторах колб.
Деякі види дальтонізму слід вважати не «спадковим
захворюванням», а швидше — особливістю зору. Згідно з
дослідженнями, люди, яким важко розрізняти червоні і зелені
кольори, можуть розрізняти безліч інших відтінків. Зокрема,
відтінки кольору хакі, які здаються однаковими людям з
нормальним зором. Можливо, у минулому така особливість давала її
носіям еволюційні переваги, наприклад, допомагала знаходити їжу в
пожухлій траві.
 Набутий дальтонізм
Це захворювання, яке розвивається тільки на оці, де уражена сітківка або 
зоровий нерв. Цьому виду дальтонізму властиве дедалі сильніше погіршення і
труднощі в розрізненні синього і жовтого кольорів. Ілля Рєпін у похилому віці
намагався виправити свою картину «Іван Грозний і син його Іван
16 листопада 1581 року». Але близькі до нього люди виявили, що через
порушення колірного зору він сильно спотворив колірну гамму власної картини,
і роботу довелося перервати.
Види дальтонізму

Нормальний зір Дейтеранопія

Види дальтонізму
Тританопія Монохроматія
 Лікування дальтонізму

На сьогодні дальтонізм невиліковний.

Проте розроблена технологія лікування
дальтонізму за рахунок впровадження в
клітки сітківки відсутніх генів за
допомогою методів генної інженерії з
використанням штучних вірусних
 частинок[2]. У 2009 році у журналі Nature
 з'явилася публікація про успішне
випробування цієї технології на двох
самцях мавп Saimiri sciureus, багато з
яких від природи погано розрізняють
кольори
Дякую за увагу